CC BY
29
УДК 616.314.25/.26-089.23
Головко Н.В., Хейдарi Мехдi Хоссейн
ПРОГНОЗ Л1КУВАННЯ ОРТОДОНТИЧНИХ ПАЦ1ЕНТ1В З ГЛИБОКИМ ПРИКУСОМ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши „Укра'шська медична стоматолопчна академiя"
В статт{ представлен дат про можлив1сть прогнозування результат1в ортодонтичного лжу-вання р{зних форм глибокого прикусу на тдстав{ анал{зу протокол{в визначення ступеня вираз-ност{ морфолог{чних порушень та ступеня труднощ{в гх усунення { протокол{в анал{зу даних рентгенолог{чних досл{джень (ортопантомографИ та б{чнох телерентгенографп).
Ключов1 слова: глибокий прикус, морфолопчж порушення, тип Частота зубощелепних аномалш з початку змши тимчасових зубiв до завершення форму-вання постшного прикусу за даними рiзних авто-рiв коливаеться в межах вщ 50 до 82% [1-2]. Найбтьш складними з точки зору отримання стабтьних протягом тривалого часу результат ортодонтичного лiкування е вертикальн аномала прикусу [3].
Епщемюлопю вертикальних аномалiй прикусу вивчали у рiзнi роки, згiдно проаналiзованим публiкацiям глибокий прикус зустрiчаеться в се-редньому у 51,0 + 1,4% обстежених, причому поширенють глибокого нейтрального прикусу складае 17,6%, глибокого дистального - 28,9%, а глибокого мезiального - 4,5% [4, 5].
Глибокий прикус - зубощелепна аномалiя, яка окрiм збтьшення глибини рiзцевого пере-криття характеризуеться складним комплексом морфолопчних порушень естетики обличчя та прикусу: зменшенням висоти нижньо''' частини обличчя, поглибленням губно-пщпорщно''' бороз-ни; змшою розмiрiв та форми зубних рядiв, ано-малiйним розташування окремих або груп зубiв, порушенням спiввiдношення зубних рядiв.
Клiнiчнi прояви та ступшь тяжкостi морфоло-гiчних, функцiональних та естетичних порушень при глибокому прикуа залежить вщ його сполу-чення з аномалiями у сагiтальнiй (дистальним та мезiальним) та/або трансверзальнiй площинк
Звертання за наданням ортодонтично' допо-моги пацiентам з глибоким прикусом за даними л^ератури коливаеться в межах вщ 18% до 43,4% [3]. За час юнування ортодонтп було роз-роблено багато рiзних методiв корекцп глибокого прикусу, але незважаючи на цей факт уывер-сального методу лкування ^еТ аномалп не iснуе [6]. По сей час залишаються актуальними пи-тання удосконалення рiзних методiв дiагностики глибокого прикусу (клiнiчних, антропометричних, рентгенолопчних, функцiональних), аналiз яких створюе можливють не тiльки оцiнки ступеня морфолопчних, функцюнальних та естетичних порушень але й прогнозування результат лку-вання, що плануеться.
Мета дослвдження Визначення прогнозу лкування рiзних форм глибокого прикусу.
Об'ект та методи дослвдження
На пiдставi вивчення контрольно-дiагностичних моделей щелеп (КДМ), ортопан-
росту, прогноз лкування
томограм (ОПТГ) та бiчних телерентгенограм (ТРГ) 160 па^етчв з рiзними формами глибокого прикусу вком вiд 6 до 25 рош ми розробили протоколи визначення ступеня труднощiв ортодонтичного лкування, аналiзу ОПТГ та бiчних ТРГ, за допомогою яких визначали прогноз ортодонтичного лкування.
Результати дослщження та 1х обговорення
Прогноз (вщ грецького - передбачення) - об-фунтоване судження про можливий стан об'екта в наступному або альтернативних шляхах та те-рмiнах досягнення цього стану [7, 8]. Прогнозування результат лкування зубощелепних аномалш (ЗЩА) в цiлому та вертикальних аномалш прикусу - складний процес, який залежить вщ таких факторiв як:
- мотива^я до лкування;
- реактивнiсть ортодонтичного пацiента з урахуванням вку, конституцп, типу росту щеле-пно-лицево' дiлянки та т!;
- етiологiчних чинникiв, якi сприяли розвитку аномали прикусу, особливо тк що дiють на момент звертання;
- можливють успадкування окремих ознак бу-дови щелепно-лицево' дiлянки;
- наявнють аномалiй прикрiплення м'яких тканин порожнини рота;
- розташування язика;
- ступшь морфологiчних, функцюнальних та естетичних порушень.
З метою визначення ступеня морфолопчних порушень та прогнозування результат лкуван-ня ортодонтичних па^етчв з глибоким прикусом широко застосовують кл^чний, бiометричний та рентгенологiчнi методи дослщження.
За допомогою клiнiчного методу дослщження (огляд та аналiз клiнiчних фотографш), бiометрiТ КДМ щелеп визначали ступшь прояву естетичних та морфолопчних порушень, ступшь тяжкос-т 'хнього усунення, враховуючи 9 груп показни-кiв. Так, в групi виправлення форми та розмiрiв зубних рядiв найбiльш складними вважали чо-тирикутну та сiдлоподiбну форми, усунення яких оцшювалося у 5 балiв, та подовження або вко-рочення зубного ряду до 5 мм. Найбтьш важким е усунення фронтально'' недостатност бтьше 4 мм та загально' недостатност бiльше 6,5 мм.
При оцшюванш можливостi виправлення аномалiйного розташування окремих та/або груп зубiв враховували ктькють та групу зубiв, що пщлягають перемiщенню; напрямок, вид та ве-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
личину перемщення в мм; вид опори, що засто-совуеться для перемщення. Найбтьш складни-ми вважали перемщення молярiв, перемiщення корпусне та з поворотом навколо ос та на вщ-стань бiльшу шж 5 мм.
Найбiльш складними в плат змши вертика-льних параметрiв зубощелепноТ дiлянки вважали зубоальвеолярне подовження в дтянц бiч-них зубiв бiльше 5 мм; при зм^ розташування нижньоТ шелепи - ТТ дистальне змiщення.
Оцiнку заходiв щодо усунення морфологiчних порушень при рiзних формах глибокого прикусу здшснювали за п'ятибальною системою. Пiсля гпдсумовування бал1в визначали стугпнь труд-
нощiв ортодонтичного лiкування:
- лiкування I ступеня труднощiв (просте лку-вання) - до 27 балiв;
- лкування II ступеня труднощiв (лкування середньоТ трудностi) - вiд 28 до 40 балiв;
- лкування III ступеня труднощiв (трудне лн кування) - вiд 41 до 54 балiв;
- лiкування IV ступеня труднощiв (дуже трудне лкування) - вiд 55 балiв та бiльше.
Приводимо приклад прогнозування результа-тiв ортодонтичного лiкування па^ентки М., 14 рокiв прикусу за оцшкою клiнiчних фотографш та бюметрп КДМ щелеп (рис.1)
Рис. 1. Пац1ентка М. 14 рок1в. Диагноз: Глибокий дистальний прикус 3i скупченстю верхн1х i нижн1х передшх зубв бльше Ill ступеня, звуження верхнього зубного ряду в длянц 3y6ie 14-24 на 7,5 мм, в длянц 16-26 на 6,2 мм, вкорочення передньоТ д-лянки на 2,0 мм, фронтальна недостатнсть 9,5 мм; звуження нижнього зубного ряду в длянц зyбiв 34-44 на 5,8 мм мм, в дi-лянц 36-46 на 6,8 мм, вкорочення передньоТ длянки на 5,5 мм, фронтальна недостатнсть 11,0 мм.
Па^ентка потребуе лкування IV ступеня тру-днощiв - 69 балiв, плануеться комбшований метод лкування (апаратурний, хiрургiчний та фун-кцюнальний), тривалють лкування 37 Mic., тривалють ретенцшного перюду - у 1,5-2 рази 6i-льша за тривалють перюду активного ортодонтичного лкування.
Пщ час аналiзу результат рентгенологiчних методiв дослщження (ОПТГ та ТРГ) основна увага придтялася оцiнцi вертикальних парамет-рiв щелепно-лицевоТ дiлянки та визначенню типу росту (рис. 2, 3). Горизонтальний тип росту вважають неблагоприемним для лкування глибокого прикусу.
Рис. 2. Анал'з бнноТ ТРГ з контрастуванням язика: нормальне спiввiдношення висоти середньоТ та нижньоТ частини обличчя, довжини тла та висоти елки нижньоТ щелепи; сполучна форма глибокого дистального прикусу (гнатична i зубоальвеоляр-на); комбнований тип росту (нейтральний та вертикальний); низьке розташування спинки язика, розташування юнчика
язика м!ж першим клом та премоляром
Прогноз лкування благоприемний при умовi змши розташування язика.
Рис. 3. Анал'з ОПТГ: nocmiüHuü прикус, що формуеться; зубоальвеолярне подовження в длянц нижнiх передшх зуб'в, комбНо-ваний тип росту (нейтральний та вертикальний). Прогноз щодо змни висоти прикусу благоприемний
Висновок
Таким чином, застосування протоколу „Ви-значення ступеня труднощiв ортодонтичного лн кування глибокого прикусу" та аналiз рентгено-лопчних методiв дослщження (ортопантомогра-фи та бiчноl телерентгенографи з контрастуванням язика) дозволить кшькюно оцшити морфо-лопчы та функцюнальы змши, як вщбуваються в зубощелепнш дтянщ що в свою чергу дозволить визначити прогноз, тривалють ортодонтичного лкування та термши ретенцшного перюду; ктькють вiдвiдувань, що плануються та витрат трудових одиниць.
Л^ература
1. Алимский А.В. Возрастная динамика роста распространенности и изменения структуры аномалий зубочелюстной системы у
школьников / А.В. Алимский // Стоматология. - 2008. - № 5. -С. 67-71.
2. Фетюова Г.Л. Порiвняльний аналiз розповсюдженост та струк-тури зубощелепних аномалш серед населення м. Полтави та Полтавсько!' област / Г.Л. Фетюова, М.В. Трофименко, Г.6. Ка-расюнок, О.М. Нестеренко // Актуальш проблеми сучасно'' медицини: Вюник УкраТнськоТ медично''' стоматолопчно''' академп. - 2008. - Т. 8, вип. 3 (32). - С. 179-180.
3. Петрова Ю.К. Эффективность результатов лечения глубокого прикуса / Ю.К.Петрова // Сб. : „Состояние ортодонтической помощи в СССР и перспектива ее развития". Тезисы докладов I Всесоюз. ортодонт. конф. - Полтава, 1990. - С.64
4. Хорошилкина Ф.Я. Профилактика и комплексное лечение зубо-челюстно-лицевых аномалий и анализ достигнутых результатов /Ф.Я.Хорошилкина // Матер. VII Междунар.конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. - СПб, 2002. - С.155
5. Гришина А.П. Клиническая картина и лечение глубокого прикуса / А.П.Гришина // Стоматология. - 2009. - № 1. - С.54-57.
6. Равиндра Н. Биомеханика и эстетика в клинической ортодон-тии / Равиндра Н. - М. : „МЕДпресс-информ", 2009. - 145 с.
7. Новый словарь иностранных слов. - М. : Современный литератор, 2005. - 1088 с.
8. 1люстрований медичний словник Дорланда. Англо-укра'нський словник. - Львiв. : Видавничий дiм «Науттус», 2002. - С. 2688.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
ПРОГНОЗ ЛЕЧЕНИЯ ОРТОДОНТИЧЕСКИХ ПАЦИЕНТОВ С ГЛУБОКИМ ПРИКУСОМ Головко Н.В., Хайдари Мехди Хоссейн
Ключевые слова: глубокий прикус, морфологические нарушения, тип роста, прогноз лечения
В статье представлены данные о возможности прогнозирования результатов ортодонтического лечения разных форм глубокого прикуса на основании анализа протоколов определения степени выраженности морфологических нарушений и степени трудности их устранения и протоколов анализа данных рентгенологических исследований (ортопантомография и боковая телерентгенография).
Summary
PROGNOSIS FOR TREATMENT OF ORTHODONTIC PATIENTS WITH DEEP OVERBITE Holovko N.V., Hiydary Mekhdi Hossayn
Keywords: deep overbite, morphological abnormalities, growth type, treatment forecast
This paper presents the data on possibility for forecasting results of orthodontic treatment of different forms of deep overbite. This forecasting is grounded on the analysis of reports in which the definition of intensity of morphological abnormalities and the difficulties in their elimination are presented as well as the reports with the analysis of X-ray investigations.
УДК: 616.31-002.3-085.242 Грецких Е.В., Сторожева М.В.
ВЛИЯНИЕ ДЕЗИНТОКСИКАЦИОННОЙ ТЕРАПИИ НА ТЕЧЕНИЕ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМИ ГНОЙНЫМИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ПРОЦЕССАМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Харьковский национальный медицинский университет
В статье приведены результаты сравнительного изучения цитограмм у больных с острыми гнойными периоститами альвеолярных отростков челюстей и флегмонами челюстно-лицевой области различной локализации в зависимости от сроков течения патологического процесса и применяемых методов медикаментозной терапии. В данной работе представлены преимущества использования сорбента «Энтеросгель», антигомотоксического препарата «Лимфомиозот Н» при лечении гнойных ран у пациентов с неотягощенным соматическим анамнезом.
Ключевые слова: периостит, флегмона, сорбент, антигомотоксический препарат, цитология.
Гнойное воспаление относится к экссудатив-ной форме воспалительного процесса, при котором в экссудате преобладают как живые, так и погибшие нейтрофилы, содержащие различные активные ферменты. При полном разрушении лейкоцитов и выходе в очаг воспаления протео-литических ферментов происходит разрушение окружающих тканей, которые затем служат питательным субстратом для патогенной микрофлоры. Поэтому воспалительный процесс в фазе нагноения требует хирургического вмешательства с целью обеспечения оттока гнойного экссудата, удаления нежизнеспособных тканей и уменьшения микробного числа в очаге воспаления для ускорения процесса пролиферации [1,2,10].
В группе способов локального лечения инфицированных ран особое место занимают препараты, обладающие адсорбирующими свойствами, сорбенты. Во время проведения аппликационной сорбции происходит извлечение токсических метаболитов и продуктов некролиза при прямом контакте с пораженной поверхностью. Препарат «Энтеросгель» хорошо себя зарекомендовал при экзоприменении, уменьшая реактивные проявления воспаления в области послеоперационной раны за счет сорбции токсических метаболитов и продуктов некролиза при прямом контакте с пораженной поверхностью. При этом уменьшается патологическое воздей-
ствие биологически активных веществ на им-муннокомпетентные клетки, что способствует сохранению иммунологической реактивности и возможности противостоять инфекционной агрессии [3,8,9].
Большой интерес в научной литературе вызывает использование антигомотоксической терапии при лечении флегмон челюстно-лицевой области [4,7]. В частности, препарат «Лимфо-миазот Н» повышает активность неспецифической резистентности организма, особенно лим-фоцитарных и макрофагальных реакций. Это способствует ускорению элиминации инфекционных агентов и купированию воспалительного процесса, стимулируется образование антител и выведение токсинов [5].
Так как фагоцитоз является главным механизмом естественной резистентности, особенно при отсутствии специфических факторов на первых этапах инфекционного процесса, а также обязательным звеном индукции и формирования специфического иммунного ответа [6,7], изучение способов его активизации при использовании сорбентной и антигомотоксической терапии в челюстно-лицевой хирургии являются актуальными.
Целью исследования
Целью исследования является оптимизация дезинтоксикационной терапии на основании по-
