CC BY
67
Summary
TOPICALITY OF BIOSAFETY IN PROTECTING HUMAN LIFE AND HEALTH POTENTIAL
Denysenko S. V., Mishchenko A.V., Filatova V.L.
Keywords: bio-safety, genetic engineering, ecosystem, bioethics.
Issues on bio-safety play an important role in maintaining healthy environment as well as sanitary and epidemiological welfare of the population. The relevance of bioethical issues related to genetically modified organisms is a measure of justification as they produce marked impacts on humans and natural resources.
УДК: 616.314-089.23
Дрогомирецька М.С., Якимець А.В.
ЕФЕКТИВН1СТЬ МЕТОД1В Л1КУВАННЯ АДЕНТП ВЕРХН1Х ЛАТЕРАЛЬНИХ Р1ЗЦ1В
Нацюнальна медична акаде1^я пюлядипломноТ освгти iM.. П.Л. Шупика
В статтi розглянуто ефективнсть метод'т лкування адент'й верхнх латеральних pi3^e, а саме, так як: апаратний, хiрургiчний, апаратно-хiрургiчний, функцональний. Зроблений висновок, що правильне визначення стратегш i тактики лкування дозволяе скоротити строки лкування, пд-вищити його ефективнсть та уникнути помилок. На даний час немае сучасних диференцшованих протоколiв ведення цих пацiентiв, що пдтверджуе актуальнсть даного напрямку досл'джень. Ключовi слова: агенезiя, аден™, латеральн pi3|i, picT та розвиток жувально-мовного апарату, методи лкування.
№ держреестраци:0109и002317
Розвиток жувально-мовного апарату нероз-ривно пов'язаний з розвитком всього оргашзму шдивща. Починаеться вш з 5-го тижня ембрюна-льного перюду, коли визначаються першi ознаки закладки тимчасових зубiв, i тривае протягом багатьох рош пюля народження, до повного формування постшного прикусу до 18-20 рош. З точки зору етюлогп та патогенезу розвитку зу-бощелепних аномалiй, весь цей термш доцiльно роздiлити на два перюди: 1) внутршньоутроб-ний - коли плщ знаходиться пiд захистом мате-ринського органiзму i порушення в розвитку його, в основному, залежать вщ стану матера i в меншому ступенi, вiд зовышых факторiв; 2) по-стнатальний - коли дитина переходить в умови впливу зовшшнього середовища i, завдяки спад-ковим i вродженим властивостям, пристосову-еться до ''' зв'язку [4].
Порушення розвитку жувально-мовного апа-рату в постнатальному перюдк Плiд в неоната-льному перiодi знаходиться пщ захистом оргаш-зму матерi вщ впливу багатьох шкiдливих фак-торiв зовнiшнього середовища. Проте в "вузько-му середовищi", навколишнього плiд, можуть скластися умови, що несприятливо впливають на розвиток ембрiона взагалi ^ зокрема, - жува-льно'-мовного апарату. Це вплив може бути ме-хаычним i фiзiологiчним [4].
Наступним можна розiбрати порушення розвитку жувального апарату в постембрiональному перюдк У цей перiод включаються основы етапи розвитку зубощелепово' системи, до яких можна вщнести: 1) закшчення формування i прорiзу-вання тимчасових зубiв; 2) iнiцiацiя закладки ча-стини постiйних зубiв (частина закладаеться в ембрюнальному перiодi); 3) розвиток i початок мiнералiзацil постiйних зубiв в оклюзiю; 4) прорн зування в порожнину рота та встановлення по-
ложення постшних 3y6iB; 5) подальший picT та розвиток щелепних кюток i альвеолярних частин до повного формування прикусу. Пщ час цього довгого i складного процесу можуть виникати ускладнення, викликан piзними факторами ри-зику.
Незначнi порушення, якщо Тх вчасно не при-пинити, можуть призвести до важких деформа-цiй, складних випадкiв аномалш.
Найбiльш критичним пеpiодом для розвитку дитини е пеpшi мicяцi, а надалi - пеpшi два роки життя [4].
Актуальним напрямком розвитку сучасноТ стоматологи е пщвищення i збереження piвня cтоматологiчного здоров'я населення. Його реа-лiзацiя можлива через ранне виявлення та лку-вання стоматолопчних захворювань. Серед cтоматологiчних захворювань зубо-щелепн аномалiТ за pозповcюдженicтю займають не останне мicце. За даними piзних автоpiв Тх кть-кють коливаеться вiд 53,8% до 71,63% (Цари-цинська Н.М. 1995, Григорьева Л.П. 1991, Хоро-шилкiна Ф.Я., Персш Л.С. 1999, Кузнецова М.Ю. 2000, Деньга О.А. 2003).
У тимчасовому прикус е 20 зубiв, а в постш-ному 28-32. Однак зус^чаються люди iз змен-шеною кiлькicтю зубiв - пподен™, а також аден-тiею - вщсутнютю зачаткiв зубiв. Адентiя може бути повною та частковою. При повнш адентiТ (adentia totalis) вщсуты вci зуби або Тх зачатки. Повна аден™ - досить рщкюне явище, проте, вона зус^чаеться як в перюд тимчасового, так i поcтiйного прикусу. Особливою piдкicтю е вщсу-тнicть зачаткiв як тимчасових, так i поcтiйних зу-бiв [3].
При чаcтковiй адентiТ (adentia partialis) вщсут-нi декiлька зубiв або Тх зачатш. Найчаcтiше спо-cтеpiгаетьcя адентiя верхых бiчних piзцiв i ниж-
Hix других премолярiв з одыеТ або з двох сторш. При частковiй адентй мiж зубами спостер^ають-ся треми та дiастеми, недорозвинення щелеп, звуження i вкорочення зубних рядiв. Це дае пщ-ставу вважати, що розвиток щелеп не завжди пов'язаний з ктькютю зубiв i розвиток кюткового пiднебiнного шва верхньоТ щелепи забезпечуе мюце для зубiв, що прорiзаються. При адентй постiйниx зубiв затримуеться резорбцiя коренiв тимчасових зубiв, i вони довго зберiгаються в порожнин рота( Тх коренi не резорбуются ). 1'х так i називають - збереглися тимчасовi або пер-систентнi. Видаляють цi зуби лише за показан-нями. При повнш i множиннiй частковiй адентй' вщзначаеться порушення зовнiшнього вигляду й мови [6,7].
Причинами адентй е порушення мшерального обмшу у внутршньоутробному перiодi i пiсля народження дитини внаслщок захворювання ва-птноТ матерi i хвороб раннього дитячого вку, порушення функци залоз внутршньоТ секреци, спадковiсть, порушення розвитку ектодерми, ос-теомiелiти щелеп, що призводить до загибелi зубних зачаткiв.
Дiагноз адентiТ встановлюють на пiдставi анамнестичних даних i клiнiчного обстеження, пщтверджених рентгенограмами щелеп [3].
Затримка прорiзування зубiв називаеться ре-тенцiею. Ретен^я тимчасових зубiв е великою рщкютю. Однак, встановлено, що ретенованими можуть бути другi тимчасовi моляри з одночас-ною тимчасовою затримкою в кютц зачаткiв по-стiйниx премолярiв. Найчастiше спостерiгаеться ретенцiя постiйниx зубiв - верxнix iкол, других премолярiв i зубiв мудростi. Ретенованi зуби можуть викликати неправильне положення сусн дшх зубiв.
Ретенцiя зубiв, як i адентiя, дiагностуеться по рентгенограмам у певнш дiлянцi щелеп. Ретено-ванi зуби можуть бути повнютю або в недостат-нiй мiрi сформованi i розташовуватися з нахи-лом в дистальну або медiальну сторону.
Зростання частоти ретенцiТ зубiв у сучасноТ людини пов'язане з редук^ею зубощелеповоТ системи в процес фiлогенезу. З допомогою те-лерентгенографiчного дослiдження (Г.В. Безвю-ний; I.A. Гаыев) встановлено, що при ретенци зубiв мудростi у пацiентiв з штактними зубними рядами i ортогнатичним прикусом спостер^а-ються змiни лицьового скелета. Вони полягають у бтьш с^мкому i дорзальному положеннi щелеп, вкороченн Т'х основ, зменшенн нижньоще-лепного кута, ретрузiТ передых зубiв, збiльшеннi дистального нахилу верхых i мезиальному - ни-жшх молярiв. Все це в сукупност свiдчить про недоразвиток у па^ен^в з ретенованими зубами мудростi гнатичного вщдту лицьового скелета [3].
Адентш i ретенцию зубiв можуть супрово-джувати аномалiТ развитку дериватiв ектодерми: недорозвиток потових, сальних залоз, ыгпв, мала або надмiрна ктькють волосся, надмiрне
розвинення придаткiв шфи, недостатнiй розвиток пальцiв на ногах i руках або зменшене 'х кь лькiсть. lнодi у подiбних хворих на рентгеногра-мах спостер^аються рудиментарнi ключицi, не-заростання вiчка i черепних швiв.
Одним з рiзновидiв зубо-щелепних аномалiй е адентiя (агенезiя\агенез?). П' вiдсоток складае 0,3-10% (Дрошенко С.1., Мельнiков О.Ф., 1евлева Ю.В. 2010). Видтяють три основнi форми адентй: часткову - при вщсутносп до 3 зубiв, множи-ну - вщ 4 i бiльше та повну адентю Найбiльш поширеною е аден™ верхнiх та нижнiх тре™ молярiв, верхнiх та нижнiх премолярiв, верхнiх латеральних рiзцiв. Дqентiя премолярiв складае - 6,5%, а верхшх латеральних рiзцiв - 3,5% р. МШеИ, R. Welbury 2009).
Вроджена вiдсутнiсть зачаткiв верхнiх бiчних рiзцiв викликае не лише порушення гармони усмшки, що е найчастiшою причиною звертання за консульта^ею до стоматолога, а й ряд проблем, як порушують функцiю стоматогнатично' системи. Серед них слщ вiдзначити вщсутнють iклового та рiзцевого ведення , що в результат спричиняе порушення сантального та трансвер-зального рiзцевого та суглобового щляхiв. Ппо-ден™ поеднуеться з недостатнiм розвитком верхньо' щелепи та медiальним перемiщенням бiчних зубiв (iкол, премолярiв).
В даний час бтьшють ортопедiв вважають доцтьним проводити ортодонтичне лiкування аномалiй, починаючи з тимчасового прикусу. Та-ка тактика походить з основного принципу в^чи-зняно' медицини - профтактики та раннього ль кування. Це положення справедливе не ттьки з загальних принципових позицш, але i в його конкретному додатку [1].
Безперечно, що аномали тимчасового прикусу не е iзольованим явищем. Порушуючи зви-чайну оклюзш зубних рядiв, вони впливають на формування всього жувального апарату i лицьового скелета, в тому чи^ на функцiю скронево-нижньощелепного суглоба, жувальних i мiмiчних м^в та iнше.
Термiн ортодонтичного лкування залежить не тiльки вiд вку, але i вiд ступеня важкост клн шчно''' форм,етiологiчного чинника та естетично' потреби пацiента. За кл^чними формами аномали можна умовно подтити на зубо-альвеолярнi, щелепн (скелетнi) та комбiнованi. Кожна з цих форм мае свою морфолопчну i клн нiчну характеристику i потребуе iндивiдуального плану лiкування [5].
Ортодонтичними апаратами можна усунути неправильне положення зубiв, аномали зубних рядiв, аномали оклюзи, зумовленi порушеннями розвитку альвеолярно' частини, а також змщен-ням нижньо' щелепи. Що стосуеться росту щелеп, то на нього можна впливати лише пщ час формування зубощелепно' системи в дитячому вiцi (змшному та тимчасовому прикуа). Причому, це здiйснюеться лише в тих межах, в яких вш був порушений пщ впливом несприятливих умов
розвитку дитини в постнатальному перюдГ [7].
За допомогою ортодонтичноТ' апаратури можна також усунути мехашчы фактори, що зава-жають нормальному розвитку щелеп, альвеоля-рноТ' частини i розташуванню зубiв. У бтьш старшому вiцi, коли закiнчиться розвиток гнати-чного вiддiлу обличчя, виpiвнювання форми ще-лепи надзвичайно важке. Тому пюля змiни зубiв пщлягають лiкуванню аномали', пов'язанi з по-рушенням розвитку зубiв, альвеолярноТ' частини i функцюнальних змiщeнь нижньоТ' щелепи i не-доцiльно виправляти скелеты форми (нижня прогнатГя та ш.)
Спадковi, важкi набутi аномали' розвитку щелеп не можуть бути усунен ттьки ортодонтич-ним лкуванням навiть у ростучих дiтeй, а пщлягають хipуpгiчному або апаратурно-хГрурпчному лiкуванню (Х.А.Каламкарова, С.I.Кpiштаб, В.М.Безруков, М.М. Соловйов).
МЕТОДИ Л1КУВАННЯ зубощелепноТ' аномали
Для лiкування i пpофiлактики аномалш засто-совуються такi методи:
1) апаратурний;
2) апаpатуpно-хipуpгiчний;
3) хГрурпчний;
4) функцiональний (мiогiмнастику, лiкувальна пмнастика та гн.)
Апаратурний метод усунення аномалш роз-рахований на застосування рГзних механГчних пристроТ'в (ортодонтичних апаратГв), за допомогою яких вдаеться змГнити в бажаному напрямку сшввщношення зубних рядГв, Тх форму, поло-ження окремих або груп зубГв. Апаратурний метод найбГльш ефективний у дитячому та юнаць-кому вщк
Основною перешкодою до змши форми зубних дуг, положення зубГв е кортикальна пластинка щелеп i альвеолярноТ' частини. Для ÏÏ ослаблення роблять компактостеотомГю або ш-ше хГрургГчне втручання, пюля чого слщ апаратурний вплив. Оперативне втручання тут вщн грае допомГжну роль.
Цей метод (апаратурно-хГрурпчний) усунення аномалГй жувальноТ'-мовного апарату рекомен-дуеться застосовувати у дорослих, тобто у вщГ, коли термГн апаратурного лГкування довго три-вае, або воно неефективне.
ХГрурпчж методи усунення аномалГй застосо-вуються тодГ, коли необхщна реконструкцГя органу зГ змГною його форми та положення, що за допомогою ортодонтичних апаратГв зробити не вдаеться. ХГрургГчне втручання зазвичай засто-совуеться пюля за закшчення росту щелеп.
До функцюнальних методГв корекци' аномалГй вщноситься мюпмнастика. Вона також виконуе i профтактичну роль. За допомогою спецГальних пмнастичних комплексГв проводиться тренуван-ня жувальних i мГмГчних м'язГв. Метод ефективний в дошктьному i шктьному вГцГ. ДорослГ па-цГенти також потребують мГофункцГонального лГкування. Мюпмнастика може бути самостшним методом лГкування, може передувати апаратур-
ному лГкуванню, поеднуватися з ним або прово-дитися пГсля нього для попередження рецидиву.
У дорослих пацГентГв для усунення зубоще-лепних аномалГй може застосовуватися також протетичний метод лГкування. Шляхом пщшлн фовування зубГв або протезування можлива де-яка корекци аномалГй. КращГ результати отри-мують у дГтей та дорослих при комплексному лн куваннГ.
АдентГя може супроводжуватися вторинними деформацГями: аномалГя положення окремих зубГв, порушення форми зубних дуг, сшввщношення щелеп у вертикальному та сантальному напрямках. СпостерГгаються також супутнГ змши форми постшних зубГв, як макро- та мГкродентГя, шиповиднГ зуби та зуби, що злилися. Саме тому лГкування таких порушень складаеться з ктькох еташв, включно з мГжцисциплшарним ортодон-тичним та Гмплантолопчним лГкуванням. ПГсля ортодонтичного лГкування таю пацГенти потребують Гмплантаци, протезування для вщновлен-ня дефектГв зубних рядГв, естетичноТ' реставраци [4].
1снуе декГлька методГв ортодонтичного лГкування даних пацГентГв (Зуева С.М. 2006). При вщсутносп латеральних рГзцГв на верхнГй щелепГ у 60% випадкГв на Т'х мюце перемГщують Гкла.
ПотГм Гклам надають форму бГчних рГзцГв, але при цьому складним е створення естетичноТ' фу-нкцГонально взаемозахищеноТ' оклюзи. 1нший пГдхГд в лГкуваннГ таких пацГентГв е закриття створеного промГжку шляхом протезування, що також при вщдалених спостереженнях призво-дить до певних естетичних та функцюнальних недолив [3].
ПГсля закшчення активного ортодонтичного чи комплексного лГкування зубощелепно-лицьових аномалГй зазвичай спостерГгаеться ру-хливГсть зубГв, незважаючи на множиннГ контак-ти мГж зубними рядами. МорфологГчнГ порушення в щелепно-лицевш дГлянцГ можна усунути швидше, шж функцГональнГ, в зв'язку з цим не-обхщно забезпечувати стГйкГсть досягнутих ре-зультатГв до повноТ' нормалГзаци' функци жувальних i мГмГчних м'язГв.
Для забезпечення ретенци' результатГв лГкування протягом десятирГч застосовували знГмнГ або незшмы ретенцГйнГ ортодонтичнГ апарати. ПГсля усунення зубощелепних аномалГй за допомогою активаторГв Андрезена-Гойпля, вщкри-тих активаторГв Кламмта, бюнаторГв Бальтерса, Янсон, регуляторГв функцГй Френкеля I, II, III ти-пГв, i шших пристосувань цГ ж апарати можна ви-користовувати в якостГ ретенцшних. Рекоменду-ють користуватися ними вщ 2 до 4 мГсяцГв протягом 16 годин, потГм 2-4 мюяц тГльки пГд час сну, надалГ 1-2 рази на тиждень до досягнення стабн льних результатГв лГкування, завершення формування постшного прикусу i зростання щелеп [5,6,7].
ПГсля зняття мехашчно дшчих i функцюналь-но направлених апаратГв (пластинка з одшею
п1дтверджуе актуальнють даного напрямку до-сл1джень.
Лтература
1. Максимов Н.В. Способ замещения первичной адентии боковых резцов верхней челюсти / Максимов Н.В., Панкратова Н.В. // Ортодонтия. - 2006. - № 1 (33). - С. 73.
2. Оконешников Е.А. Комплексное лечение пациентов с нарушением окклюзии зубных рядов с использованием брекет-системы и винтовых имплантов «SPLINE» / Е.А. Оконешников // Ортодонтия. - 2007. - № 2 (38). - С. 56-58.
3. Панкратова Н.В. Оценка положения клыков верхней челюсти при врожденной адентии боковых резцов / Н.В. Панкратова, Н.В. Максимова // Св1т ортодонтп. - 2005. - № 1. - С. 14-16.
4. Самойлова Н.В. Сочетанное лечение детей и подростков при множественной адентии / Н.В. Самойлова // Ортодонтия. -2003. - № 4 (24). - С. 39-45.
5. Bianchi A. Implantologiae Implantoprotesi / A. Bianchi // Aprile. -2001. - P. 414-416.
6. Blasi S. Agenesia degli incisivi laterali / S. Blasi, R. Garrone, A. Maltagliati [et al.] // Trattamento chirurgico ortodontico e implantoprotesico. I.O.S. - 2005. - P. 37-43.
7. Falconi P., Capriogli D., Genone B., Magni F., Tenti F.V.: Ortognatodonzia, 1992. - P. 114-115.
або дектькома похилими площинами, гвинтом, дугами i пружинами р1зних конструкцш, а також шшими пристосуваннями) звичайно застосову-ють однощелепн зымы пластинчаст апарати [3].
Щоб запоб^и рецидивам аномалп, при пла-нуванн ретенцшних апара^в враховують на-прямок, в якому були перемщеш зуби. Пюля усунення вестибулярного положення зубiв вико-ристовують вестибулярнi дуги рiзних конструкцш, що дозволяе забезпечити надшну фiксацiю зубiв, розташованих мiж дугою i базисом апара-ту. Вестибулярн дуги можна застосовувати як для передых, так i для бiчних зубiв.
Отже, правильне визначення стратегш i тактики лiкування дозволяе скоротити строки лку-вання, пщвищити його ефективнiсть та уникнути помилок. На даний час немае сучасних дифере-нцшованих протоколiв ведення цих па^енпв, що
Реферат
ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕТОДОВ ЛЕЧЕНИЯ АДЕНТИИ ВЕРХНИХ ЛАТЕРАЛЬНЫХ РЕЗЦОВ. Дрогомирецкая М.С., Якимец А.В.
Ключевые слова: агенезия, адентия, латеральные резцы, рост и развитие жевательно-речевого аппарата, методы лечения.
В статье рассмотрена эффективность методов лечения адентии верхних латеральных резцов, а именно, такие как: аппаратный, хирургический, аппаратно-хирургический, функциональный. Сделан вывод, что правильное определение стратегий и тактики лечения позволяет сократить сроки лечения, повысить его эффективность и избежать ошибок. В настоящее время нет современных дифференцированных протоколов ведения этих пациентов, что подтверждает актуальность данного направления исследований.
Summary
ЕFFECTIVENESS OF THE CORRECTION OF UPPER LATERAL INCISOR ADONTIA Drogomyrecka M. S., Yakymets A. V.
Keywords: agenesis, aedentia, lateral incisors, growth and development of speech apparatus, methods of treatment.
This article evaluates the effectiveness of the correction of upper lateral incisor adontia. This correction may include the following approaches as cardwear-based correction, surgical, functional, and combined techniques. This enables to conclude the correct choice of the treatment strategies and tactics may reduce the time of treatment, enhance its effectiveness, and avoid maltreatment. At present there are no up-to-date differential protocols to manage above mentioned conditions, that proves the topicallity of the research presented.
