CC BY
19
FORENSIC MEDICAL ASSESSMENT OF PHARMACOTHERAPY IN EXPERTISE OF «MEDICAL CASES»
Deviatkin O. E.
Abstract. The doctor who made a mistake, is exposed not only to the negative moral and ethical assessment from the surrounding, but also civil, legal, and sometimes criminal liability. An act of a physician is considered to be a criminal act, if he or she by virtue of the circumstances has not foreseen the consequences of his (her) actions, has shown frivolity or negligence. We allocate professional medical crimes; official medical crimes, official crimes in the field of non-medical activity; other crimes in the field of non-medical activity. Professional medical crimes are inextricably related to «medical cases», which remain one of the most difficult commission forensic medical expertises.
The purpose of the work is to analyze modern approaches to conducting commission forensic expertises of «medical cases» and, in particular, to assess the correctness of pharmacotherapy.
Main content. According to scientific literature, «medical cases» arise when patients, their family members or other interested persons initiate an investigation into the actions of physicians accused of adverse consequences of treatment or death of the patient. According to the current legislation of Ukraine, initially appoint an initial expertise to establish a health disorder or fact of a death, then appoint an additional expertise, which should determine the possibility of any spontaneous harm to the health of the victim. If it is proved that the damage to health could have been provoked by a physician, a commission assessment is made to detect errors in the actions of the physician and establish a causal relationship between these actions and the negative consequences. The provided medical treatment, including pharmacotherapy, is being analyzed in accordance with existing standards of treatment, as the criteria, standards and standards of the structure of the process and the result of medical care are developed and implemented in the health care system of Ukraine. However, the specificity of medicine lies in the fact that on the basis of clinical symptoms, the doctor makes an independent decision, based on his knowledge and experience, when the features of the organism and the pathological process are forced to depart from the protocol. The lawfulness of such deviations, in particular, in pharmacotherapy, should be assessed in the light of the special circumstances and circumstances where accurate protocol follow-up increases the risks to the patient (the principle of the appropriateness of indication). At the same time, the expert specialty «forensic medicine pharmacologist» is especially useful, as it is in other countries. Forensic pharmacology focuses on knowledge of the action and interaction of chemical compounds and drugs in a living organism and their application to legal issues. Usually, problems with the use of drugs in clinical practice are adverse reactions to drugs, drug interactions, systematic medical mistakes, unforeseen deficiencies or problems with drug quality. We know that Pharmacovigilance deals with the adverse effects of drugs. It can be used in forensic medical cases related to injury or death in the form of adverse reactions to drugs caused by counterfeiting, contamination, or falsification of medicinal products.
Conclusion. Consequently, the medical error or the criminal actions of medical professionals are considered in forensic medicine by conducting commission expertise, the so-called «medical cases». Such examinations require high professional competence, needs careful study of medical records, and comparisons of performed diagnostic and treatment measures with well-known standards for the provision of medical care. Taking into account the experience of foreign countries, for the proper assessment of pharmacotherapy, one should consider the expediency of creating and listing in the register of experts such as forensic pharmacologists and specialists in forensic pharma-covigilance.
Key words: «medical case», medical mistake, professional crime in medicine, pharmacotherapy.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-28-32 УДК 616.314-007:617 Дмитренко М. I.
Х1РУРГ1ЧНИЙ МЕТОД: ЗАПОРУКА УСП1ШНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ16НТ1В 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛ1ЯМИ
УкраТнська медична стоматолопчна академт (м. Полтава)
dmitrenko25@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ка-федри ортодонтп УМСА «^ждисциплшарний тдхщ до дiагностики, профтактики та лтування пащетчв i3 зубощелепними аномалiями та деформащями», державний номер реестрацп 0118U004343.
Вступ. Ефектившсть ортодонтичного лтування необхщна для досягнення оптимальних результат лтування з меншою затратою ключного часу i бтьш коротким термшом, для отримання стабшьноТ та збалансованоТ оклюзп [1]. Вщомо, що покращення зубноТ естетики е основним мотивуючим фактором у 48%-55% ортодонтичних пащенлв [2].
Тривал^ь ортодонтичного лтування - основна складшсть, яку патентам важко здолати у будь-якому вщк Процес дезадаптацп пащенлв до ортодон-тичноТ техшки i вщсутшсть мотиваци до продовжен-ня лтування нерщко стають основними причинами несприятливого його результату [3].
Планування комплексно! ортодонтичноТ допомо-ги е складним i вщповщальним етапом i залежить, передовом, вщ компетентности лтаря, його здатнос-т прогнозувати результати лтування та застосовува-ти мультидисциплшарний пщхщ [4]. Лтування зубо-щелепних аномалш (ЗЩА) шдивщуальне i залежить вщ вту патента, етюлогп i клЫчноТ форми аномалп (зубоальвеолярна, суглобова, гнатична, поеднана) та
супутшх ускладнень [5]. Перевагу в ортодонтичному лiкуваннi вiддають методам, ям дозволяють отрима-ти ефективний результат у короткий термш, а головне - з мЫмальною ймовiрнiстю рецидиву [6]. Пщ-вищення ефективностi профiлактики i лiкування ЗЩА шляхом удосконалення вiдомих методик, обг"рунту-вання доповнень та корекцп вщомих засобiв нови-ми, менш небезпечними i водночас бiльш дieвими, i3 зменшенням витрат на лiкування мають важливе значення i е актуальною проблемою практично! та науковоТ ортодонти на сучасному етапi.
Мета дослщження: аналiз та узагальнення вщо-мостей про роль хiрургiчних методик у комплексному лтуванш пацiентiв iз ЗЩА.
Лiкування ЗЩА проводять, орiентуючись на прогноз розвитку лиця i психотип пацiента, також шди-вiдуально визначають показання щодо методу ство-рення мiсця в зубному ряду i вибору ортодонтичноТ конструкци [7]. При лiкуваннi пацiентiв, у яких вияв-лено скелетнi ЗЩА перевагу вщдають двоетапному ортодонтичному лтуванню: у перiод росту здшсню-еться вплив на р^ щелеп [8], згодом - лтування спрямовують на нормалiзування оклюзiйних контак-тiв [9]. Лтувальш заходи плануються вiдповiдно до протоколiв надання стоматолопчноТ допомоги [7], що включае: психотерапевтичну пiдготовку; усунен-ня етiологiчних факторiв; нормалiзування функцш порожнини рота; нормалiзування форми, розмiрiв та спiввiдношення зубних рядiв; ретенщю досягну-тих результатiв.
В ортодонтичному лтуванш застосовують функ-цiональний (бюлопчний), апаратурний, хiрургiчний, протетичний i поеднаний (комбшований) методи, за-лежно вщ виявлених морфо-функцiональних причин розвитку ЗЩА [7]. Для попередження подальшого розвитку ускладнень i деформацiй показано ранне ортодонтичне лтування. Основним принципом ор-тодонтичного лiкування ЗЩА у перюди тимчасового i змiнного прикусу е корекщя порушених умов розвитку щелепно-лицевоТ дiлянки; полiпшення ТТ функци онального стану; створення умов для гармоншного росту щелеп [10].
Хiрургiчний метод лiкування ЗЩА включае корек-цiю аномалiй м'яких тканин порожнини рота, серш-не послiдовне видалення зубiв за R. Hotz, корекцшне видалення тимчасових зубiв [11] з урахуванням патологи прикусу за Енглем, видалення надкомплек-тних зубiв, екстракщю окремих комплектних зубiв, оголення коронок ретенованих зубiв, компактос-теотом^, кортiкотомiю, проведення циркулярноТ фiбротомiт (постшний прикус) [12]. Скелетнi форми ЗЩА являють собою складну проблему, яка у дорос-лих потребуе хiрургiчного (ортогнатичного) втручан-ня [13].
Кл^чш випадки помiрноТ i важкоТ скупченост зубiв часто потребують екстракцп окремих постш-них зубiв для створення промiжку для вирiвнювання зубiв [7]. Цей шдхщ об^рунтовано такими етюлопч-ними факторами скупченостi зубiв, як еволюцшна редукцiя щелеп, що вщбуваеться швидше, нiж змен-шення розмiрiв i кiлькостi зубiв, вiдбулося за останн 500 рокiв значне збтьшення мiжрiзцевого i нижньо-рiзцевого купв [14]. Як наслiдок, чимало авторiв вва-жають третi моляри «непотрiбними» i наполягають на Тх екстракцп для профiлактики скупченостi зубiв,
тим самим зменшуючи комплект постiйних 3y6iB [15]. Якщо проводиться видалення 3y6iB, важливо закрити промiжок корпусним змщенням зубiв, щоб коренi були паралельш мiж собою на завершально-му етат лiкування. Це досягаеться використанням незшмних апаратiв - брекет-технiки.
Одш автори позитивно оцiнюють естетичнi характеристики проф^в лиця у групах, де проводилося ли кування з видаленням постшних зубiв [16]. Водночас чимало авторiв указують, що видалення постшних зубiв справляе негативну д^ - зменшуеться площа оклюзiйних контамчв, порушуеться паралельнiсть коренiв, «звужуеться» посмшка, вiдбуваеться неба-жане сплощення лиця та поглиблення прикусу [17].
Хватова В.О. [18] встановила, що у 20% пащенлв, яким проводили видалення зубiв, спостеркалися суглобовi проблеми, ям виникли пiд час i тсля ор-тодонтичного лiкування. Дiденко Н.М. та ш. [19], до-слщжуючи поширенiсть м'язово-фацiальних болей в дшянц голови та шш, довели, що одним iз факторiв ризику е екстракщя зубiв. Дослiдженнями японських вчених Miyake H., Ryu T., Himuro T. [20] виявлено у па-цiентiв iз скупченiстю зубiв на верхнш щелепi пiсля ортодонтичного лтування iз видаленням премоля-рiв клиноподiбну форму зубноУ дуги.
Однак у дослщженнях шведських авторiв Möhlin В., Axelsson S., Paulin G. [21] не було тдтверджено зв'язку мiж рiзними ЗЩА, ортодонтичним лiкуван-ням i ознаками порушень скронево-нижньощеле-пового суглоба (СНЩС). А за даними корейських до-слiдникiв Kim T-К., Kim J.-T., Kim J. Mah та iн. [22], не виявлено рiзницi у вертикальних параметрах лиця у групах, де проводилося лтування з видаленням постшних зубiв i групах, де видалення зубiв не проводилося. Американськ вченi Kanavakis G., Mehta N. [23] статистично довели, що виникнення болей у СНЩС не пов'язане iз глибиною оклюзшноУ кривоУ.
На нашу думку, до видалення окремих постшних зубiв варто вдаватися за наявност реальних пока-зань з урахуванням низки шдивщуальних факторiв, серед яких характеристика естетичних рис лиця паци ента (ступшь випуклостi профiлю, наявнiсть напруже-ного змикання губ), виразностi морфолопчних змiн у розмiрах i положены щелеп (за даними профть-ноТ телерентгенографп), ступенiв зубоальвеолярних порушень (за даними морфометрп дiагностичних моделей щелеп), функцюнального стану зубо-ще-лепноУ дтянки. При виборi зубiв для екстракцп по-трiбно враховувати наявнiсть пломб, карiесу i його ускладнень, стан тканин пародонта, травматичних ушкоджень.
Дорошенко С.1. та iн. украУнськими вченими [24] об^рунтована важливiсть оцiнки наявносп i прогнозу прорiзування третiх молярiв. За даними турецьких дослiдникiв Türköz Çagri, Ulusoy Çagri [25], встановле-но, що ортодонтичне лiкування з видаленням або без видалення премолярiв не вплинуло на прорiзування трелх молярiв. Однак, на думку Ârtun J., Behbehani F., Thalib L. [26] при проведены в ортодонтичному ли куванш видалення премолярiв ризик ретенцш третiх молярiв зменшувався на 76%. Видалення других мо-лярiв розглядаеться як альтернатива видаленню пре-молярiв при лiкуваннi патологп прикусу Ill класу за Енглем iз скупчешстю зубiв на нижнiй щелеп [27]; а при патологп прикус II класу за Енглем iз скупченiстю
3y6iB на верхнш щелеп [28] (за умови наявностi тре-Tix молярiв). Японськ дослiдники Ishihara Yoshihito, Kuroda Shingo, Sumiyoshi Kumi [29] наводять кл^ч-ний випадок устшного лiкування при патологи прикусу II^ класу за Енглем i3 видаленням латеральних pi3^B верхньоУ щелепи.
Однi дослiдники [30] визначили, що ортодонтич-не лтування з видаленням зубiв тривае довше, нiж лiкування без екстракцп зубiв, iншi [31] - встановили, що тривалiсть лiкування пацiентiв iз патолопею прикусу II класу за Енглем за протоколами з видаленням зубiв або без видалення була майже однаковою. Ав-стрiйськi дослщники Heiser Wolfgang, Stainer Martin, Reichegger Hans та iн. [32] виявили пiсля закiнчення ортодонтичного лiкування покращення показникiв рухiв у СНЩС як у пащенлв, яким проводили видалення премолярiв, так i у пащенлв, яким зуби не ви-даляли.
У дослiдженнях АрсеншоТ O.I., ПоповоУ Н.В. та iн. [12] наведено результати комбшованого лiкування iз використанням брекет-технiки, п'езохiрургiчноï монокортикотомп i ортодонтичних мтровинлв, що сприяло скороченню термiнiв корекцп аномалiй зу-боальвеолярних дуг на 3-6 мгсящв.
УкраУнськими вченими [33] доведено, що вико-ристання хiрургiчноï пiдготовки до ортодонтичного лтування (проведення хiрургiчноï корекцп при ано-малiях вуздечок губ, язика, мткому присiнку по-рожнини рота) дозволяе зменшити в середньому на чотири мкящ тривалiсть ортодонтичного лiкування, та головне, пщвищуе стабiльнiсть отриманих морфо-лопчних результатiв на 30%.
Частiше вiдмiчено рецидив ЗЩА у перiод ретенцп пiсля ортодонтичного лiкування за допомогою бре-кет-технiки в групi пащетчв iз високим напруженням вегетативно! реактивност [34].
За результатами нашого дослщження встанов-лено, що серед обстежених через три роки тсля лтування скупченостi зубiв методом корекцiйного видалення тимчасових молярiв стабiльнi результати лтування становили 89,19%. Встановлений рецидив скупченосл зубiв верхньоУ щелепи м^мального ступеня тяжкостi становив 8,11%, частота рецидиву скупченосл зубiв нижньоУ щелепи - 13,51%. Частота i стутнь тяжкосл рецидиву пiсля лiкування скупче-
носл 3y6iB методом корекцiйного видалення тимчасових молярiв вище на нижнш щелепi, що необхiдно враховувати при плануванш ретенцiйного перiоду [11].
УкраУнськ дослiдники Подопригор В.М., Жачко Н.1. [35] спостерiгали високий рiвень стабшьносл ортодонтичних результатiв при застосуванш операцiй циркулярноУ супракрист^чноУ ФГ6ротомп та роза-чення ясеневого сосочка при ортодонтичному лту-ваннi тортоаномалш у пацieнтiв старше 16 ромв.
Зуби мають тенденцiю до змщення протягом усього життя, що е нормальним. На жаль, нi один ретенцшний апарат не гарантуе уникнення цих про-цесiв. За результатами проведеного аналiзу швед-ськими вченими Bondemark L., Holm A.K., Hansen K., Axelsson S. та ш. [36] через 5 рокiв тсля ортодонтичного лтування спостерiгалося непередбачене шди-вiдуальне зменшення довжини i ширини зубноУ дуги нижньоУ щелепи, що викликало повторну скупчешсть нижшх фронтальних зубiв у пiсляретенцiйному пери одi. Встановлений позитивний кореляцiйний зв'язок мiж кiлькiстю рокiв, якi пройшли пiсля ретенцшно-го перiоду та повторним виникненням скупченосл зубiв нижньоУ щелепи [37]. Бразильськi дослiдники Freitas M.R., Castro R.C., Janson G. та ш. [38] не виявили залежносл мiж морфологiею нижшх рiзцiв i частотою рецидиву скупченосл зубiв нижньоУ щелепи.
Найкращою звичайно е «природна» або <^зю-лопчна» ортодонтична ретенцiя (тi випадки, коли ре-тенцiя не потрiбна), примiром, коли верхнi рiзцi або тла виведенi iз пiднебiнного положення i вертикаль-не перекриття складае бтьше 2 мм.
Висновки. Таким чином, комплексне лтування ЗЩА - ортодонтичне, в поеднанш iз застосуванням сучасних хiрургiчних методик, дозволяе швидше по-збутися аномалiй у щелепно-лицевш дiлянцi i забез-печити кращу стабiльнiсть досягнутих морфологiчних результатiв.
Перспективи подальших дослiджень. У подаль-шому плануеться об^рунтувати клiнiчнi та морфоло-гiчнi критерп щодо оптимiзацiï застосування рiзних видiв хГрурпчних методик, що дозволить скоротити середнш термiн лтування ЗЩА та зменшить ризик виникнення шсляоперацшних ускладнень.
flrrepaTypa
1. Smahliuk LV, Kulish NV, Voronkova HV, Karasiunok AY. Analiz morfometrychnykh pokaznykiv rozvytku nyzhnoi shchelepy u patsiientiv z perekhresnym prykusom za danymy ortopantomohramy. Visnik problem biologiyi i meditsini. 2018;4(146):307-10. [in Ukrainian].
2. Wedrychowska-Szulc B, Syrynska M. Patient and parent motivation for orthodontic treatment - a questionnaire study. Eur. J. of Orthod. 2010;32(4):447-52.
3. Kuroiedova V, Dovzhenko A. Psykholohichni osoblyvosti adaptatsiinoho periodu ortodontychnoho likuvannia. Psykholohiia i osobystist. 2017;1:120-9. [in Ukrainian].
4. Drohomyretska MS, Akhmad Salekh Khaliaf Salama. Morfofunktsionalna otsinka oporno-rukhovoho aparatu u ditei iz miofunktsionalnymy porushenniamy zubo-shchelepnoi systemy. Visnyk stomatolohii. 2016;3(96):50-5. [in Ukrainian].
5. Drohomyretska MS, Nespriadko S. Aspekty spivpratsi likaria-ortodonta zi spetsialistamy sumizhnykh spetsialnostei dlia dosiahnennia dovhotryvaloho estetychnoho ta funktsionalnoho rezultatu likuvannia. Novitni tekhnolohii v ortodontii: zb. nauk. pr. Pershoho ukrainskoho ortodontychnoho konhresa. Kyiv, 2013: 56-8. [in Ukrainian].
6. Zhulev EN, Dolydze AH. Otsenka effektyvnosty sovremennykh metodov ortodontycheskoho lechenyia patsyentov s anomalyiamy zubocheliustnoi systemy. Ortodontia. 2012;3:32-5. [in Russian].
7. Protokoly nadannia stomatolohichnoi dopomohy. Red. holovnoho stomatoloha MOZ Ukrainy, zasluzhenoho likaria Ukrainy, kand. med. nauk Opanasiuka YZ. Kyiv: TOV Vydavnycho-informatsiinyi tsentr „Svit suchasnoi stomatolohii"; 2005. 507 s. [in Ukrainian].
8. Cortese A, Savastano M, Savastano G, Paha F, Howard CM, Claudio PP. Maxillary constriction treated by a new palatal distractor device: surgical and occlusal evaluations of 10 patients. J Craniofac Surg. 2010;21(2):339-43.
9. Chzhan N, Bai Yuisyn, Ly San. Metod dvukhetapnoho lechenyia skeletnoi formy patolohyy prykusa klassa III, oslozhnennoi vysokoi stepeniu skuchennosty. Sovremennaia ortodontia. 2013;2:10-5. [in Russian].
10. Trofymenko KL, Karasiunok AY. Kompleksnyi pidkhid do ortodontychnoho likuvannia patsiientiv v rannomu zminnomu prykusi. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2016;3(55):23-6. [in Ukrainian].
11. Dmytrenko MI. Stabylnost rezultatov lechenyia tesnoho polozhenyia frontalnykh zubov metodom korrektsyonnoho udalenyia molochnykh moliarov v smennom prykuse. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2007:3(19);28-31. [in Russian].
12. Arsenyna OY, Popova NV, Basmanova EP. Effektyvnost yspolzovanyia pezokhyrurhycheskoi monokortykotomyy pry ortodontycheskom lechenyy patsyentov s deformatsyiamy zuboalveoliarnykh duh. Ortodontia. 2013;1(61);43-50. [in Russian].
13. Dmytrenko MI. Nyzhnoshchelepno-lytsevyi dyzostoz - opys ridkisnoho klinichnoho vypadku. Visnik problem biologiyi i meditsini. 2018;1(146):258-63. [in Ukrainian].
14. Bernabé E, Flores-Mir C. Dental morphology and crowding. Angle Orthod. 2006;76(1):20-5.
15. Terekhova TN. Profylaktyka tesnoho polozhenyia zubov metodom udalenyia zachatkov zubov mudrosty. Sovremennaia stomatolohyia: mezhdunarodnyi nauchno-praktycheskyi y ynformatsyonno-analytycheskyi zhurnal. 2007;1:58-70. [in Russian].
16. Repuzhynskyi YM, Babov ED. Problemy anomalyi razvytyia tretykh moliarov. Suchasna ortodontiia - shliakh profesiinoho rozvytku: materialy nauk.-prakt. konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu. Kyiv; 2012: 134-6. [in Ukrainian].
17. Proffit WR. Forty-year review of extraction frequencies at a university orthodontic clinic. J. Angle Orthod. 1994;64(6):407-14.
18. Khvatova VA. Funktsyonalnaia dyahnostyka y lechenye v stomatolohyy. M.: Medytsynskaia knyha; 2007. 294 s. [in Russian].
19. Dydenko NM, Viazmyn AYa, Stefanydy AV. Rasprostranennost myshechno-fatsyalno-bolevykh syndromov u studentov, vrachei-stomatolohov y zubnykh tekhnykov fakultetskoi stomatolohycheskoi klynyky h. Yrkutska. Ortodontia. 2013;3:4-7. [in Russian].
20. McSherry P, Richardson A. Ectopic eruption of the maxillary canine quantified in three dimensions on cephalometric radiographs between the ages of 5 and 15 years. Eur. J. of Orthod. 1999;21(1):41-8.
21. Mohlin B, Axelsson S, Paulin G. TMD in relation to malocclusion and orthodontic treatment. J. Angle Orthod. 2007;77(3):542-8.
22. Kim T-K, Kim J.-T, Mah J. First or second premolar extraction effects on facial vertical dimension. J. Angle Orthod. 2005;75(2):177-82.
23. Kanavakis G, Mehta N. The role of occlusal curvatures and maxillary arch dimensions in patients with signs and symptoms of temporomandibular disorders. J. Angle Orthod. 2014;84(1):96-101.
24. Doroshenko SI, Kulhinskyi YA. Retentsyia zubov mudrosty y vrachebnaia taktyka pry ykh lechenyy (chast 1). Suchasna ortodontia. 2009;1:41-3. [in Russian].
25. Türkoz f, Ulusoy f. Effect of premolar extraction on mandibular third molar impaction in young adults. J. Angle Orthod. 2013;83(4):572-7.
26. Artun J, Behbehani F, Thalib L. Prediction of Maxillary Third Molar Impaction in Adolescent Orthodontic Patients. J. Angle Orthod. 2005;75(6):904-11.
27. Lin J, Gu Y. Lower Second Molar Extraction in Correction of Severe Skeletal Class III Malocclusion. J. Angle Orthod. 2006;76(2):217-25.
28. Aras A. Class II Correction with the modified sagittal appliance and maxillary second molar extraction. J. Angle Orthod. 2000;70(4):332-8.
29. Ishihara Y, Kuroda S, Sumiyoshi K, Takano-Yamamoto T. Extraction of the lateral incisors to treat maxillary protrusion: quantitative evaluation of the stomatognathic functions. J. Angle Orthod. 2013;83(2):341-54.
30. Skidmore KJ, Brook KJ, Thomson WM. Factors influencing treatment time in orthodontic patients. Am. J. Orthod. Dentofacial. Orthop. 2006;129(2):230-8.
31. Bjering R. Midtb0 M, Birkeland K. Stability of non-extraction versus four premolar extraction treatment 10 years out of retention. Abstract 90th Congress of the European Orthodontic Society: (18-22 june 2014, Warsaw, Poland). Departments of Orthodontics, University of Oslo and University of Bergen, Norway. ID 320 SP142. Available from: //eos2014.com/abstracts/?showabs=1&id=815
32. Heiser W, Stainer M, Reichegger H. Axiographic findings in patients undergoing orthodontic treatment with and without premolar extractions. Eur. J. of Orthod. 2004;26(4):427-33.
33. Nespriadko T, Skrypnyk I, Tsylenko O. Surgical preparation as part of the functional treatment of malocclusion. Abstract 90th Congress of the European Orthodontic Society - 18-22 june 2014, Warsaw, Poland. Bogomolets National Medical University, Kiev, Ukraine. ID 780 SP 435. Available from: //eos2014.com/abstracts/?showabs=1&id= 1077
34. Synhatullyna DR, Khamytova K. Techenye retentsyonnoho peryoda u ortodontycheskykh patsyentov pry razlychnom sostoianyy vehetatyvnoi nervnoi systemy. Ortodontia. 2013;1(61):60-2. [in Russian].
35. Podopryhor VM, Zhachko NI. Aspekt stabilnosti rezultativ likuvannia skupchenosti zubiv. Aktualni pytannia suchasnoi stomatolohii: zb. tez studentskoi naukovoi konferentsii. Kyiv; 2007: 42. [in Ukrainian].
36. Bondemark L, Holm A-K, Hansen K. Long-term Stability of Orthodontic Long-term stability of orthodontic treatment and patient satisfaction. A systematic review. J. Angle Orthod. 2007;77(1):181-91.
37. Canut JA, Arias SA. Long-term evaluation of treated Class II division 2 malocclusions: a retrospective study model analysis. Eur. J. of Orthod. 1999;21(4):377-86.
38. Freitas MR, Castro RC, Janson G. Correlation between mandibular incisor crown morphologic index and postretention stability. Am. J. Orthod. Dentofacial. Orthop. 2006;129(4):559-61.
Х1РУРГ1ЧНИЙ МЕТОД: ЗАПОРУКА УСП1ШНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ16НТ1В 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛ1ЯМИ Дмитренко М. I.
Резюме. Ефектившсть ортодонтичного лтування необхщна для досягнення оптимальних результалв лтування з меншою затратою клЫчного часу i бтьш коротким термшом, для отримання стабтьноТ та збалансованоТ оклюзи.
У статт проведений аналiз та узагальнення ведомостей про роль хiрургiчних методик у комплексному лтуванш пащенлв iз зубощелепними аномалiями.
Вказуеться на той факт, що хiрургiчний метод лтування зубощелепних аномалш передбачае корекщю аномалш м'яких тканин порожнини рота, сершне послщовне видалення зубiв, корекцшне видалення тим-часових зубiв з урахуванням патологи прикусу за Енглем (змшний прикус), оголення коронки ретенованого зуба, видалення надкомплектних зубiв та окремих комплектних зубiв, компактостеотом^, корттотомш, про-ведення циркулярноТ супракриа^чноТ фiбротомiТ (постшний прикус). Скелеты деформаци являють собою складну проблему, яка у дорослих потребуе хiрургiчного (ортогнатичного) втручання.
Комплексне лтування зубощелепних аномалш - ортодонтичне, в поеднанш iз застосуванням сучасних хiрургiчних методик, дозволяе швидше позбутися аномалш у щелепно-лицевш дтянц i забезпечити кращу стабшьшсть досягнутих морфолопчних результат.
Ключовi слова: хiрургiчний метод, ортодонтичне лтування, зубощелепш аномалп.
ХИРУРГИЧЕСКИЙ МЕТОД: ЗАЛОГ УСПЕШНОГО ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ЗУБОЧЕЛЮСТНЫМИ АНОМАЛИЯМИ
Дмитренко М. И.
Резюме. Эффективность ортодонтического лечения необходима для достижения оптимальных результатов лечения с меньшей затратой клинического времени и более коротким сроком для получения стабильной и сбалансированной окклюзии.
В статье проведен анализ и обобщение сведений о роли хирургических методик в комплексном лечении пациентов с зубочелюстными аномалиями.
Указывается на тот факт, что хирургический метод лечения зубочелюстных аномалий предусматривает коррекцию аномалий мягких тканей полости рта, серийное последовательное удаление зубов, коррекцион-ное удаление временных зубов с учетом патологии прикуса по Энглю (сменный прикус), обнажение коронки ретенированного зуба, удаление сверхкомплектных зубов и отдельных комплектных зубов, компактостеото-мию, кортикотомию, проведение циркулярной супракристаличной фибротомии (постоянный прикус). Скелетные деформации представляют собой сложную проблему, которая у взрослых требует хирургического (ортогнатического) вмешательства.
Комплексное лечение зубочелюстных аномалий - ортодонтическое, в сочетании с применением современных хирургических методик, позволяет быстрее избавиться аномалий в челюстно-лицевой области и обеспечить лучшую стабильность достигнутых морфологических результатов.
Ключевые слова: хирургический метод, ортодонтическое лечение, зубочелюстные аномалии.
SURGICAL TECHNIQUES - GARANTY OF SUCCESSFUL TREATMENT OF PATIENTS WITH MALOCCLUSION
Dmytrenko M. I.
Abstract. The article analyzes and summarizes information about the role of surgical techniques in the complex treatment of patients with dental anomalies. Improvement of dental aesthetics is known to be the major motivating factor in 48%-55% of orthodontic patients.
Duration of orthodontic treatment is a basic difficulty that patients can hardly overcome at any age. The process of disadaptation of patients to orthodontic appliances and the lack of motivation to continue treatment are often the main causes of its unfavorable results.
Surgical treatment of malocclusion involves correction of oral cavity soft tissues anomalies, serial sequential teeth extraction, corrective extraction of temporary teeth, in accordance with Angle's classification (temporary occlusion), crown exposure of retained tooth, extraction of supernumerary teeth and separate complete teeth, compactosteotomy, corticotomy, circumferential supracrestal fiberotomy (permanent dentition). Skeletal deformities is a complex problem when adults need orthognathic surgery.
According to the results of the study, it was found that three years after treatment stable results of treatment were in 89,19% of patients who underwent correctional extraction of temporary molars.
Clinical cases of moderate and severe dental crowding often require the extraction of separate permanent teeth to create a gap for teeth alignment. Most researchers keep to well-known methods of separate permanent teeth extraction and this approach is based on such etiological factors of dental crowding as evolutionary jaw reduction, which occurs faster than decrease in size and number of teeth. Over the past 500 years there has been a significant increase in inter-incisal and lower incisal angles. As a result, many authors consider third molars "unnecessary" and insist on their extraction to prevent dental crowding, thereby reducing the set of permanent teeth.
Complex orthodontic treatment of malocclusion combined with modern surgical techniques, allows faster to eliminate anomalies in craniofacial area and to ensure better stability of the achieved morphological results.
Key words: surgical techniques, orthodontic treatment, malocclusion.
Рецензент - проф. Ткаченко П. I.
Стаття надшшла 06.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-32-36
УДК 616.895-06:[616.45-001.1/3-06:616-001]-036.86
Животовська Л. В., СкрипнЫов А. М., Сокл А. А., Бойко Д. I.
АФЕКТИВН1 ПОРУШЕННЯ ПРИ В1ДДАЛЕНИХ НАСЛ1ДКАХ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ УкраТнська медична стоматолопчна академ1я (м. Полтава)
lzhyvotovska@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом науково-до-слщноТ теми «Клшто-психопатолопчш дослщження та оптимiзацiя лтувальних i реабтп"ацшно-профи лактичних заходiв за умов рiзних психiчних розладiв з урахуванням гелiометеофакторiв та бюлопчних ритмiв» (№ державноТ реестраци 0115и000839).
Рiзнi екстремальш ситуацп, стихшш лиха та ка-тастрофи, як правило, викликають виражений нега-тивний вплив на психту постраждалих у них людей.
До того ж, протягом останшх ромв все бшьше лiкарiв рiзних спещальностей зус^чають у свош практик вимушених переселенщв та учаснишв бойових дш 3i Сходу УкраТни, що пщкреслюе актуальшсть даноТ проблеми. Екстремальш та небезпечш для життя ситуацп потенщюють розвиток реакци на важкий стрес у виглядi гострих та посттравматичних стресових роз-ладiв. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) е одшею i3 найбшьш частих та несприятливих форм психiчних порушень у оаб, що пережили небезпечн1
