CC BY
66
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК 616.314.25-007.481-07 Дмитренко М.1.
АЛГОРИТМ Д1АГНОСТИКИ ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АНОМАЛ1Й, УСКЛАДНЕНИХ СКУПЧЕН1СТЮ ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
В статт{ проанал{зован{ сучаст методи д{агностики зубощелепних аномалш, ускладнених ску-пчешстю фронтальних зуб{в. При плануванш лтування пащент{в рекомендуешься застосову-вати розроблений алгоритм д{агностики.
Ключов1 слова: зубощелепн аномалп, скупченють зуб1в, д1агностичний алгоритм.
Робота виконана вщповщно 1н1ц1ативноТ НДР «Удосконалення п1дход1в до д1агностики, профтактики та л1кування основних стоматолог1чних захворювань (кар1есу зуб1в, флюорозу, г1нг1в1ту та зубощелепних аномалш) у пац1ент1в 1з супутньою патологь ею» №0110и000271 Державно!' Установи 1нститут стоматологи АМН Укра'ши (м.Одеса).
Скупченiсть фронтальних зубiв (СФЗ) ускла-днюе сагiтальнi, вертикальнi та трансверзальн форми зубощелепних аномалiй (ЗЩА) i вже на раннiх етапах формування прикусу супрово-диться естетичними, функцюнальними та мор-фологiчними порушеннями. Слiд зазначити, що естетичнi причини, а саме «неприваблива по-смшка» - е найбiльш вагомими, що змушують пацiентiв звертатися до лкаря-ортодонта [1]. Проведенi соцiально-психологiчнi дослiдження свщчать, що естетика обличчя суттево впливае на якють життя людини [2]. За сукупност симп-томiв при ЗЩА психоемоцшний чинник перева-жае насттьки, що оклюзiйне змикання зубiв для пацiента вiдходить на другий план [3], нехтуван-ня бажань патента призводить до виникнення невдоволення результатами лкування [4]. Скупченють фронтальних зубiв iснуе не лише само-стiйно, найчастiше вона поеднуеться з зубоаль-веолярними, суглобовими та гнатичними формами зубощелепних аномалш, що значно ускла-днюе дiагностику i лiкування. Помилки в ортодо-нтичнiй дiагностицi пацiентiв часто призводять до збтьшення тривалостi лiкування, виникнення ускладнень i рецидивiв [5].
Мета дослвдження
Проаналiзувати сучаснi методики дiагностики ЗЩА, ускладнених СФЗ i запропонувати оптима-льний алгоритм дiагностики.
Об'екти i методи дослiдження
На ортодонтичне лкування прийнято 100 па-^енпв вiком 13-42 роки iз рiзними ЗЩА, усклад-неними СФЗ верхньо! та нижньо! щелеп. Для одержання об'ективних даних у дослщженш за-стосовували такi методи дiагностики: кл^чний (опитування, огляд лиця, порожнини рота, клшн чнi функцiональнi проби), фотометричний (ана-
лiз цифрових знiмкiв лиця), морфометричний (вимiри контрольних моделей щелеп (КДМ)), ре-нтгенологiчний (ортопантомографiя, рентгеног-рафiя скронево-нижньощелепних суглобiв (СНЩС), телерентгенографiя голови, магштно-резонансна томографiя СНЩС, комп'ютерна то-мографiя щелеп).
Результати дослвдження та 1х обговорення
Кл^чне обстеження пацiентiв дозволило проаналiзувати скарги, виявити етюлопчы чин-ники розвитку аномалп, визначити характеры змши лиця i порожнини рота, функцiональнi по-рушення та розробити план подальшого обстеження. Насамперед виявляли психолопчний статус пацiента, враховували його бажання i виявляли готовнiсть до ортодонтичного лкування. На момент опитування мотива^ею до ортодонтичного лкування бiльшостi пацiентiв iз ЗЩА, ускладненими СФЗ, було бажання мати рiвнi зу-би (97%); покращити естетику обличчя (25%); полтшити стан здоров'я в цтому (3%) i усунути проблеми з СНЩС (13%).
На пiдставi суб'ективного дослiдження розро-бляли план подальшо! дiагностики, обсяг лку-вальних заходiв i узгоджували план лкування з мотивацiею пацiента, загальномедичним та сто-матологiчним анамнезом. Для визначення ознак спадковост отримували шформацш про стан прикусу батькiв патента.
Об'ективне дослiдження розпочинали з ви-вчення статури. Порушення постави дiагносту-вали у 36% випадкiв.
При обстеженн обличчя дослiджували стан м^в щелепно-лицево! дiлянки шляхом пальпа-цп. При оглядi профiлю обличчя оцiнювали форму та розмiр пщборщдя. Визначали форму обличчя, пропорцшнють верхньо', середньо! i ниж-ньо! частин та симетричнiсть лiвоl i право' поло-
вин. По™ звертали увагу на пропорцiйнiсть розвитку щелеп, положення нижньоТ щелепи, характер змикання губ, виразнють носо-губних та губно-пщборщноТ складок.
При oглядi порожнини рота обстежували сли-зову оболонку губ. Пщ час огляду присшка порожнини рота визначали його глибину. По™ переходили до огляду вуздечок губ, язика i щiч-них тяжiв, oцiнювали Т'х мюце прикрiплення, форму та рoзмiр. Найчастiше вiдмiченo анoмалiТ вуздечки язика - у 42% оаб.
Визначали стан тканин пародонта, оцшювали його бютип, окремо в дiлянцi СФЗ. Характер прикусу описували в трьох площинах: сапталь-нш, вертикальнiй i трансверзальнiй. Особливу увагу звертали на вивчення розмщення фрон-тальних зубiв: iзoльoванo на верхнiй щелепi СФЗ виявлена у 27% па^етчв, одночасно на верхнш та нижнiй щелепах - у 54%, на нижнш щелеп - у 19%. Ступшь тяжкoстi скупченoстi зу-бiв визначали за Н.Г.Санпною (1983).
Значну увагу придтяли oцiнюванню функцiй порожнини рота (змикання губ, дихання, ковтан-ня, жування, мовлення) i виявленню шкщливих звичок. Обстеження стану СНЩС проводили шляхом пальпацп суглoбiв та мюця прикртлен-ня жувальних i скроневих м^в. Зосереджували увагу на характерi рухiв нижньоТ щелепи пiд час вщкривання i закривання рота, наявност змн щення нижньоТ щелепи. Дисфункцш СНЩС ви-явили при шшчнш дiагнoстицi у 40% oсiб.
Остаточний дiагнoз формулювали пiсля про-ведення додаткових дослщжень. Застосування традицiйних морфометричних метoдiв аналiзу КДМ виявило, що СФЗ лише в 12% випадш су-проводиться прoпoрцiйними рiзцями. В 88 % па-цiентiв дiагнoстували диспрoпoрцiю мезюдиста-льних рoзмiрiв верхых та нижнiх пoстiйних рiзцiв (за шдексом Tonn). Вирiшальним критерiем пла-нування лiкування пацiентiв iз СФЗ е визначення пропорцшносп зубiв. Застосування методу Bolton «anterior» i «overall» дозволило виявити диспропорцш мезюдистальних рoзмiрiв зубiв верхньоТ та нижньоТ щелеп, а використання дiаг-рами пропорцшносп R. Little - визначити IT величину в м^метрах.
При графiчнoму зoбраженнi нормальноТ фо-рми та рoзмiрiв зубних дуг (за методом Hawley-Herber-Herbst) у вах обстежених спoстерiгали звуження та вкорочення. Застосування метoдiв Linder-Harth; А.С.СлабковськоТ; G. Korkhaus дозволило отримати кшькюы дат величин звуження та вкорочення зубних рядiв. Мезiальне змн щення зубiв було виявлено у 36% завдяки за-стосуванню метoдiв Schwarz, Fuss, Schmuth.
Спираючись на отриман данi фотометрично-го обстеження, було виявлено естетичн пору-шення. Положення губ вiдiграе визначальну роль у естетиц обличчя пацiентiв iз СФЗ. На ре-трузiю губ вказувало зменшення кута нахилу верхньоТ губи до новоТ вертикалi у 57 % па^ен-тiв. Величина носо-губного кута була бтьшою за норму в 68% обстежуваних.
Аналiз пoсмiшки - один iз ключових мoментiв у дiагнoстицi та плануванн лiкування СФЗ. По-смшка здатна збагатити гармoнiю обличчя, до-дати йому чарiвнoстi i навпаки - зробити його непривабливим, нав^ь огидним. Тому дуже ва-жливо в результатi ортодонтичного лiкування досягти гарноТ пoсмiшки для кожного патента. У 28 % усiх обстежених при посмшц було пoмiтнo вщ 1/3 до 1/2 висоти коронки рiзцiв; у 37% - 2/3 висоти коронки; у 17% - па^етчв коронка i 1-2 мм ясен, у 5% - бтьш шж 2 мм ясна, а у 3% па-цiентiв не було видно рiзцiв.
Систематизований пщхщ до дiагнoстики СФЗ передбачае обов'язковий аналiз ортопан-томограм з додатковим визначенням величини нижньощелепних ку^в i довжини гiлoк нижньоТ щелепи. Рiзниця мiж величинами нижньощелепних ку^в справа i злiва перевищувала 2° у 40% обстежених. За величиною нижньощелепного кута визначали три типи росту щелепних кюток. Нижньощелепний кут, що дoрiвнюе 123+5°, ха-рактеризуе нейтральний (мезофа^альний) тип росту. При вертикальному (дoлiфацiальнoму) типi росту величина нижньощелепних ку^в пе-ревищуе 128°, а при горизонтальному (брахiфа-^альному) - менше нiж 118°. Рiзниця довжини гiлoк нижньоТ щелепи справа i злiва перевищувала 3 мм у 17% оаб.
Суттевою складовою ортодонтичноТ дiагнoс-тики СФЗ е виявлення ступеня гнатичних та кра-шальних порушень, який визначали завдяки методу телерентгенографп (ТРГ); вивчення ТРГ проводили за методами Tweed, Ricketts, Downs, Schwarz.
Аналiз результат проведених дoслiджень дозволив розробити алгоритм дiагнoстики ЗЩА, ускладнених СФЗ: кл^чы методи (рис.1); додат-кoвi методи (рис.2).
Таким чином, у дiагнoстицi па^етчв iз ЗЩА, ускладненими СФЗ, важливе значення мае систематизований об'ективний пщхщ, що виявляе зв'язок естетики лиця, стану прикусу, будови черепу, функцп м^в щелепно-лицьовоТ дтянки та скронево-нижньощелепових суглoбiв, тканин пародонта, зубiв. При плануваннi ортодонтичного лкування пацiентiв iз СФЗ слщ застосовувати розроблений алгоритм дiагнoстики.
В1СНПК ВДНЗУ «Укра'шсъка медична стоматологгчна академ1я»
Рис. 1. Алгоритм дiaгностики ЗЩА, ускладнених СФЗ: KnÍHhHÍ методи.
Рис.2. Алгоритм дiагностики ЗЩА, ускпаднених СФЗ: додатковi методи.
Лiтература
1. Куроедова В.Д. Скупченють 3y6iB / В.Д.Куроедова, М.1. Дмитре- 4. нко. - Полтава : «Верстка», 2008. - 138 с.
2. Симановская О. Е. Влияние стоматологического здоровья на качество жизни / О. Е.Симановская // Стоматология. - 2008. -№5. - С.75-77. 5.
3. Газизуллина О.Р. Влияние психосоциальных факторов на приверженность ортодонтическому лечению подростков / О.Р. Га-
Реферат
АЛГОРИТМ ДИАГНОСТИКИ ЗУБОЧЕЛЮСТНЫХ АНОМАЛИЙ, ОСЛОЖНЕННЫХ СКУЧЕННОСТЬЮ ФРОНТАЛЬНЫХ ЗУБОВ Дмитренко М.И.
Ключевые слова: зубочелюстные аномалии, скученность зубов, диагностический алгоритм.
В статье проанализированы современные методы диагностики зубочелюстных аномалий, осложненных скученностью фронтальных зубов. При планировании лечения пациентов рекомендуется применять разработанный алгоритм диагностики.
Summary
ALGORITHM FOR DIAGNOSIS OF DENTOFACIAL ANOMALIES COMPLICATED WITH FRONTAL TEETH CROWDING Dmytrenko M.I.
Key words: dentofacial anomalies, crowding, frontal teeth, diagnostics algorithm.
The paper is devoted to the analysis of the latest methods for diagnosis of dentofacial anomalies complicated with frontal teeth crowding. This algorithm may be allied for planning the correction of above-mentioned conditions.
зизуллина,, К.К.Яхин, А.В. Анохина // Неврологический вестник. - 2008. - Т. ХЬ, вып 3. - С. 44-46.
Польма Л.В. Определение мотивации пациентов при планировании ортодонтического лечения / Л.В. Польма, В.М. Ломакина, Е.В. Талалаева, В.С. Черемисова // Ортодонтия. - 2009. - № 1(45). - С.77-79.
Экермен М.Б. Ортодонтическое лечение. Теория и практика / Экермен М.Б.; [пер. с англ. Я.Ю. Дьячкова]. - М. : «МЕДпресс-информ», 2010. - 160 с.
УДК 616. 314. 17-002:615.454.01 Коробейникова Ю.Л.
ПРИМЕНЕНИЕ АНТИПАРОДОНТАЛЬНОГО ГЕЛЯ ABIGEL ПРИ КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА
вгуз «Украинская медицинская стоматологическая академия»
В статье приведены результаты исследования антипародонтального профилактического геля Abigel в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта.
Ключевые слова: пародонтит, комплексное лечение, антипародонтальный гель.
Вступление
Среди актуальных проблем современной стоматологи заболевания пародонта занимают одно из ведущих мест [3,7]. По данным ВООЗ, в которых обобщены результаты обследования населения 53 стран, высокий уровень этого заболевания отмечен у большинства пациентов стоматологических клиник (69-99%) [1,4]. В настоящее время успех лечения пародонтита во многом обусловлен прогрессом в создании новых препаратов для борьбы с патогенной флорой ротовой полости и восстановления поддерживающих тканей зуба и поврежденных костных структур [8].
Методы диагностики и лечения данного заболевания трудоемки, требуют большого числа посещений больного и далеки от совершенства [5]. Это свидетельствует о том, что проблема патологии тканей пародонта является актуальной. Идёт поиск новых медикаментозных препаратов в комплексном лечении заболеваний тканей пародонта.
Цель исследования
Изучить эффективность действия антипаро-донтального профилактического геля АЫде! в комплексном лечении заболеваний тканей па-родонта.
Материал и методы
В клинико-лабораторном исследовании принимали участие 28 пациентов с ВЗП (11 мужчин и 17 женщины в возрасте от 23 до 55 лет) без хронических соматических заболеваний. При сборе анамнеза учитывали жалобы пациентов, длительность заболевания, длительность ремиссии, наличие и характер хронических соматических заболеваний, ранее проводимое лечение (особенно — использование антибиотиков, хирургические вмешательства) и его результаты. При клиническом обследовании состояния пародонта определяли: степень воспаления десны — по интенсивности кровоточивости дес-невой бороздки при зондовой пробе — индекс кровоточивости по Мюллеману (Muhlemann, 1971); глубину ПК, индекс Ю. А. Федорова и В. В. Володкиной, индекс гигиены Green-Vermillion, интенсивность зубного налёта, проводилась проба Шиллера-Писарева, индекс гингивита (GI), по Silness-Loe.
Первая группа индексов: индекс Ю. А. Федорова и В. В. Володкиной (1971) определяют путем окраски вестибулярных поверхностей нижних 6 фронтальных зубов составами, содержащими йод (Шиллера-Писарева и др.).
Индекс кровоточивости десневой борозды (по Munlemann-Son)
