CC BY
12
зации и коррекции амбулаторного лечения пациентам было назначено три варианта терапии, в зависимости от которой и формировались основные клинические группы исследования: 1 группу составили 44 пациентов, получавших только оптимальную терапию ИБС, 2 группу - 50 больных, получавших L-аргинин L- глутамат в комплексной фармакотерапии, 3 группу - 48 больных, получавших препарат-тиотриазолин в дополнение к стандартной схемы лечения. Оценка функционального состояния печени у пациентов со стабильной ИБС в исследуемых группах показала превосходство группы с L-аргинином L-глутаматом по снижению цитолитиче-ского и холестатического синдромов: снижение АЛТ во 2-й группе было на 48,5 % (р <0,05), а в группе 3 - на 31,1 % (р<0,05); уровень АСТ снизился на 43,1 % (р<0,05) и 28,6 %; уровень ГГТП снизился во 2 и 3 группе на 45,7 % (р<0,05) и 29,6 % соответственно. Уровень ОХ у пациентов 2-й группы снизился на - 30,4 % (р<0,05), а у пациентов 3-й группы - на 20,5 %. Средний уровень ТГ снизился на 46,8 % (р<0,05) и 27,1 % (р<0,05) соответственно. Целевые уровни ЛПНП были достигнуты в 1-й группе в 41 % случаев, во 2-й группе - в 61 % пациентов и в 3-й группе - 49 %, (р<0,05). Уровень ЛПВП у пациентов 2-й группы увеличился на 25,0 % (р<0,05), а во 2-й группе - на 11,2 %. Антиишемический эффект двух метаболических препаратов был подтвержден 24-часовым мониторингом ЭКГ, но статистически не различался.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, L-аргинин L-глутамат, тиотриазолин, печень.
A COMPARATIVE ANALYSIS OF THE THERAPUTICAL EFFICACY OF L-ARGININE L-GLUTAMATE AND THIOTRIAZO-LIN IN THE COMPLEX PHARMACOTHERAPY OF STABLE ISCHEMIC HEART DISEASE Yakovleva О. О., Semenchuk S. A.
Abstract. The optimal pharmacotherapy of ischemic heart disease (IHD) has been addressed from the perspective of cardiac hemodynamics improvement that is effective in preventing angina attacks but provide virtually no influence against pathogenetic links of the disease. That is why, the metabolic therapy has rightfully taken its leading place among the treatment plans for cardiovascular disease and has been included in the international guidelines. The purpose of the study was to compare effectiveness of L-arginine L-glutamate and thiotriazolin in the complex pharmacotherapy of stable IHD. In accordance with the objectives of the study, 142 subjects with stable IHD were screened. After the previous randomization and correction of outpatient treatment, patients were assigned three treatment options, depending on which the main clinical groups of the study were formed: the first clinical group consisted of 44 patients who received only optimal IHD therapy, the second group — 50 patients who received L-Arginine L-glutamate in the complex pharmacotherapy, the third group consisted of 48 patients who received the drug — thiotriazolin in addition to standart treatment regimen. The evaluation of the functional state of the liver in patients with stable IHD in the study groups showed superiority of the L-arginine L-glutamate group to decrease in cytolytic and cholestatic syndromes: reduction of ALT in group 2 was by 48,5 % (p<0,05), while in group 3 - by 31,1 % (p<0,05); the level of AST decreased by 43,1 % (p<0,05) and 28,6 %; the level of GGP decreased in group 2 and 3 by 45,7% (p<0,05) and 29,6% (p<0,05) respectively. The level of TC in patients of the 2nd group decreased by - 30,4 % (p<0,05), while in patients of group 3 - by 20,5 %. The mean TG level decreased by 46,8 % (p<0,05) and 27,1 % respectively. Target levels of LDL-C were achieved in the 1st group in 41 % cases, in the 2nd group - in 61 % of patients and in group 3 - 49 %, (p<0,05). The level of HDL-C in patients of group 2 increased by 25,0 % (p<0,05), while in group 2 - by 11,2 %(p<0,05). The anti-ischemic effect of both metabolic drugs was confirmed with 24-hour ECG monitoring, but did not statistically differ.
Key words: ischemic heart disease, L-arginine L-glutamate, thiotriozolin, liver.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття наджшла 27.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-215-220
УДК 616.12-008.331.1-005.4-008.315-036.1:616.125-008.313-037:616.15-07 Яловенко М. I., Ханюков О. О.
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В ВИСОКОЧУТЛИВОГО С-РЕАКТИВНОГО Б1ЛКА ПЛАЗМИ
КРОВ1 ТА СИСТЕМИ ЦИТОК1Н1В ДЛЯ ОЦ1НКИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ Ф1БРИЛЯЦП ПЕРЕДСЕРДЬ У ПАЦ16НТ1В З АРТЕР1АЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗ16Ю, 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА ХРОН1ЧНОЮ
СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ Державний заклад «Дншропетровська медична академ1я МЫстерства охорони здоров'я УкраТни» (м. Дншро)
Y.marusia@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження проведено в рамках науково-дослщноТ теми кафедри «Особливост струк-турно-функцюнальних змш серцево-судинноТ систе-ми у хворих на артер1альну ппертензш, шем1чну хворобу серця в поеднаш з коморбщними станами», № державноТ реестрацп 0117u004729, термш виконання 01.2017-12.2020.
Вступ. Ф1бриляц1я передсердь (ФП) е найпошире-шшою аритм1ею у клЫчнш практик, що пов'язана ¡з зростанням швалщносп i смертность Кшьшсть хво-
рих продовжуе неспинно зростати та на даний час становить 3% населення европейськоТ популяцп [1]. Поширення ФП пов'язують не тшьки зi збшьшенням середнього вту населення, а й з коморбщшстю захво-рювань та розповсюджешстю фам^в ризику (ФР). У 2/3 пащенлв виразшсть симптоматики, що пов'язана з ФП, значно впливае на яшсть життя та призводить до збшьшення ктькосп госпiталiзацiй, проте у 1/3 ви-падшв переб^ ФП мае безсимптомний характер, що ускладнюе своечасну дiагностику та початок лтуван-ня [2].
В лиературних оглядах представлено все бiльше доказiв того, що субстратом для розвитку ФП е супут-Hi серцево-судинн захворювання та додатковi ФР, що шдвищують iмовiрнiсть розвитку ФП та и трансфор-мацiю до постшноТ форми. За даними British Heart Rhythm Society, фактори ризику ФП розподшяються на модифтоваш та не модифтоваш [3]. До не моди-фiкованих вiдносяться: вiк, чоловiча стать, етшчшсть, генетична схильнiсть до розвитку ФП. Модифтован1 ФР розподiляються на найбшьш дослiдженi, найменш дослiдженi та новi ФР, що представленi на рис. 1.
За даними реестру RecordAF, до якого увшшли 2137 пащенлв з пароксизмальною та постшною формами ФП (тривалiсть спостереження складала 12 мiсяцiв), у
несприятливий прогноз у здорових оаб середнього та похилого вшу, а також у хворих з серцево-судинними захворюваннями [6].
Основними маркерами хрошчного запален-ня у пащенлв з атеросклерозом е високочутливий С-реактивний бiлок (вч-СРБ) та цитокши. При наявнос-тi хрошчноТ запального процесу змiнюеться стан сис-теми цитошшв, що проявляеться в шдвищенш рiвня вч-СРБ та прозапальних цитошшв в плазмi кровi: ш-терлейкiн - 1 (1Л-1), штерлейкш - 6 (1Л-6).
Метою дослщження було оцiнити прогностичний потенцiал високочутливого С-реактивного бшка та цитокiнiв (штерлейкшу-1, iнтерлейкiну-6 та штерлей-кiну-10) як основних маркерiв хронiчного запалення
Найбшьш дослщжеш
- ap icpiajibHa i iI iep iCH4iя (AT > 140/90 мм.рт.ст);
- ¡шемнна хвороба серця;
- хрошчна серцева недостатшсть;
- д1астол1чна дисфункщя .nirsoro шлуночку;
- цукровий д1абет;
- ожиршня;
- гшертиреоцщзм;
- захворювання клапан ¡в серця.
Модифковаш фактори ризику розвитку ФП
Найменш дослщжеш
- хрошчне обструктнвне захворювання легень;
-дилатащя л ¡вого шлуночка;
- затримка передсердно!'
IipOBi.lHOCli
(продовження ¡нтервалу PR);
- ппертро(|мя л1вого шлуночку;
- синдром обструктнвного апное yßi cHi.
HoBi фактори
- хрошчне запалення; нормальний AT (120/80129/84 мм.рт.ст) та високий нормальний AT (130/85139/89 мм.рт.ст) [4] ;
- субюншчний атеросклероз;
- хрошчна хвороба нирок;
- субюншчний гшертирео'1дизм;
- шдвищення NT-proBNP;
- зниження pi пня фпичноТ aKTHBHOCTi, надм1рне споживання алкоголю, палшня, споживання кави.
Рис. 1. Модифшоваш фактори ризику розвитку ФП.
318 (15%) пащенлв спостер^алось прогресування ФП, що було пов'язано 3i збшьшенням BiKy, частотою гос-пп^зацш через серцево-сyдиннi причини, наявнiстю артерiальноT ппертензп (АГ), iшемiчнот хвороби серця (1ХС) та хрошчнот серцевот недостатност (ХСН), шсуль-ту або транзиторнот iшемiчноT атаки (TIA) в анамнезг Багатофакторний аналiз продемонстрував, що на-явнiсть в анамнезi АГ (вщношення шансiв (ВШ) = 1,5; 95% Д1 1,1-2,0, р = 0,01), ХСН (ВШ = 2,2; 95% Д1 1,7-2,9, р <0,001) i висока ЧШС (ВШ = 3,3; 95% Д1 2,4-4,6, р < 0,0001) були незалежними предикторами прогресування ФП [5].
Запальш процеси в^грають ^отну роль у про-цесi формування як самот атеросклеротичнот бляшки, так i пошкодження стабшьнот атероми з подальшою атеросклеротичною оклюзieю, що призводить до розвитку серцево-судинних ускладнень. Все бшьше на-копичуеться даних, що вказують на теорш хронiчного запалення як основну причину прогресування серце-во-судинних захворювань. Встановлено, що лабора-торнi ознаки активнот запальнот реакци свiдчать про
для передбачення виникнення порушення ритму за типом постшнот форми ФП у пащенлв з АГ, 1ХС та ХСН.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 78 хворих з АГ, 1ХС та ХСН. Хворi були шпиталiзованi до кардiологiчного та терапевтичного вщдшень КЗ «Дш-пропетровська мкька клiнiчна лiкарня № 11» Днтро-петровськот мкькот ради. Середнш вiк обстежених становив 66,3±1,0 рошв, серед них переважали чо-ловти - 43 (55,1%) пацiентiв. Хворi були подiленi на 2 групи. До 1 групи (n=42) увшшли хворi на АГ, 1ХС, ХСН та постшну форму ФП (21 чоловт та 21 жiнка, середнш вш - 68,0±1,2 роки). Групу 2 (n=36) склали хворi на АГ, 1ХС та ХСН без ФП (22 чоловти та 14 жшок, середнiй вiк - 64,3±1,5 рокiв).
У дослiдження не включали пащенлв з хронiчною СН II Б або III стадп/ IV ФК за NYHA; гострим коронар-ним синдром, перенесеним iнфарктом мюкарда за останнi 6 мiсяцiв; кардюмюпалями; гемодинамiчно значущими вадами серця; гострим порушенням моз-кового кровообiгy; швидкiстю клубочковот фшьтрацп (ШКФ) < 60 мл/хв/1,73м2; пацiентiв з онкологiчними захворюваннями та оаб, що зловживали алкоголем та сильнодшчими психотропними речовинами.
На етат включення до досл^жен-ня вам хворим проводили загаль-ноклiнiчнi обстеження: 36ip скарг та анамнезу, фiзикальне обстеження, ви-мiрювання АТ при надходженн до ста-цiонару, розраховували шдекс маси тiла (1МТ) за формулою Кетле, визна-чали лабораторш показники (загаль-ний аналiз кровi та сечi, бiохiмiчне до-сл^ження кровi). Додатково методом iмуноферментного аналiзу визначали рiвнi високочутливого С-реактивного бтка (вч-СРБ), iнтерлейкiну - 1 (1Л-1), iнтерлейкiну - 6 (1Л-6) та штерлейкшу
- 10 (1Л-10). Реестрували 12-канальну електрокардiографiю (ЕКГ), проводили добове мо-нiторування ЕКГ, трансторакальну ехокардюграф^ серця (Ехо-КГ).
Статистичну обробку отриманих результат здш-снювали за допомогою пакетiв статистичних програм Statistica v.6.1 (серiйний номер AGAR909E415822FA) i MedCak Statical Software v.11.5.0. (free trial). Ппотезу щодо нормальностi розподiлу ктьтсних ознак пере-вiряли за критерiями Лiллiефорса i Шапiро-Уiлка. При нормальному розпод^ даних використовували се-редню арифметичну (М), стандартну похибку (m), кри-терiй Стьюдента (t); при шших розподiлах - медiану (Ме), квартилi (25% - 75%), критерш Манна-Уiтнi (U). Порiвняння вiдносних величин проводили за критери ем Xi-квадрат Пирсона (х2) i точним критерiем Фiшера (ТКФ). Наявнiсть взаемозв'язкiв мiж дослiджуваними даними встановлювали за результатами кореляцшно-го аналiзу з розрахунком коефщетчв рангово''' коре-ляцп Стрмена (rs). Для виявлення предикторiв виник-нення порушення ритму за типом постшно''' форми ФП використовували лопстичну регресiю з обчисленням показникiв в^ношення шансiв (ВШ, англ. odds rates
- OR) i ROC-аналiз (Receiver Operating Characteristic) з побудовою характеристичних кривих i розрахунком площi тд кривою (AUC), показникiв чутливостi (ЧТ) i специфiчностi (СП) з 95% довiрчими iнтервалами (Д1).
Критичне значення рiвня статистично' значущостi (p) для вах видiв аналiзу встановлювалось на рiвнi < 0,05 (5%) [7].
Результати дослщження та 'х обговорення. Для
виконання завдання дослiдження у обох групах па-цiентiв був проведений детальний аналiз анамнезу, ключного стану та параметрiв гемодинамiки. Групи були статистично порiвняними за стат-тю, вiком, iндексом маси тта пацiентiв (1 група
- 30,4±1,1 кг/м2, 2 група - 29,9±0,8 кг/м2), функ-цiональним класом стабтьно''' стенокардп (p > 0,05). Водночас, обидвi групи достовiрно в^-рiзнялися за тривалiстю АГ: у 1 грут показник сягав 13,1±0,7 року у порiвняннi з 2 групою -9,1±0,8 року вiдповiдно (p < 0,001).
Перебiг постшно''' форми ФП характеризу-вався тривалим анамнезом: 10 i бiльше рокiв
- 22/42 (52,4%) пащенпв, 5-9 ромв - 17/42 (40,5%), до 5 ромв - 3/42 (7,1%); в середньому
- 10,2±0,6 рокiв. Виразшсть симптомiв аритмГ'' за шкалою EHRA, що вiдповiдали I класу, ви-значено у 14/42 (33,3%) пащенпв, II класу - у 15/42 (35,7%) та Ill класу - у 13/42 (31,0%) хво-рих вщповщно.
Рис. 2. Середн piBHi вч-СРБ та циток1н1в (мед1ана, квартил1) у пац1ент1в груп досл1дження.
Аналiз показникiв високочутливого С-реактивного бiлка та цитошжв у групах дослiдження показав на-явнiсть прямого зв'язку мiж вираженiстю хрошчно-го запалення i постiйною формою ФП: для вч-СРБ (rs = +0,32; р = 0,005), 1Л-1 (rs = +0,24; р = 0,03), 1Л-6 (rs = +0,23; р = 0,04), 1Л-10 (rs = -+0,42; р < 0,001). Середш рiвнi зазначених показнимв у паuiентiв, якi мали порушення ритму за типом постшно' форми ФП, були доа^рно вищими порiвняно з 2 групою хворих: вч-СРБ (4,12 мг/л [3,51; 6,77] проти 3,15 мг/л [2,67; 5,24], p=0,005), 1Л-1 (11,21 пг/мл [4,64; 17,24] проти 4,57 пг/ мл [3,52; 12,44], р=0,03), 1Л-6 (7,09 пг/мл [5,87; 13,77] проти 5,89 пг/мл [4,61; 12,90], р=0,04), 1Л-10 (33,04 пг/мл [15,91; 35,54] проти 14,50 пг/мл [6,49; 21,74], р<0,001) (рис. 2).
Виявлеш закономiрностi стали тдставою для ви-значення прогностичного потенuiалу маркерiв хрошч-ного запалення для оиiнки ризику виникнення порушення ритму за типом постшно''' форми ФП у пащетчв з АГ, 1ХС та ХСН.
За допомогою ROC-аналiзу визначеш оптимальнi точки вiдсiкання (cut off) для досл^жених показнитв, що характеризують розвиток ФП (табл. 1). Встанов-лено, що найкращi операuiйнi характеристики для прогнозування мае тдвищення рiвня вч-СРБ в плаз-мi кровi до 3,18 мг/л i вище (площа пiд ROC-кривою AUC=0,687; 95% Д1 0,572-0,787; ЧТ=92,9%; СП=52,8%), рiвня 1Л-1 в плазмi кровi > 8,64 пг/мл (AUC=0,640; 95% Д1 0,523-0,745; ЧТ=61,9%; СП=72,2%), рiвня 1Л-6 в плаз-мi кровi > 5,34 пг/мл (AUC=0,633; 95% Д1 0,516-0,739; ЧТ=88,1%; СП=47,2%), рiвня 1Л-10 в плазмi кровi > 23,0 пг/мл (AUC=0,745; 95% Д1 0,633-0,837; ЧТ=66,7%; СП=86,1%).
Таблиця 1.
Оцшка факторiв ризику розвитку постшно! форми ФП у пацieнтiв з АГ, 1ХС, ХСН за даними ROC-аналiзу
Фа ктор ризику R OC-аналiз
Точка вща-кання Площа тд кривою ROC (AUC, 95% Д1) ЧТ1 (95% Д1), % СП1 (95% Д1), % Р2
вч-СРБ, мг/л >3,18 0,687 (0,572-0,787) 92,9 (80,5 - 98,4) 52,8 (35,5 - 69,6) 0,002
1Л-1, пг/мл >8,64 0,640 (0,523-0,745) 61,9 (45,6 - 76,4) 72,2 (54,8 - 85,8) 0,025
1Л-6, пг/мл >5,34 0,633 (0,516-0,739) 88,1 (74,4 - 96,0) 47,2 (30,4 - 64,5) 0,034
1Л-10, пг/мл >23,0 0,745 (0,633-0,837) 66,7 (50,5 - 80,4) 86,1 (70,5 - 95,3) <0,001
Примiтки: ЧТ1, СП1 - показники чутливост i специфiчностi з 95% довiрчим ш-тервалом; р2 - piBeHb прогностичноУ значимостi AUC.
Рис. 3. Показники ефективност прогнозування ризику розвитку постшноТ форми ФП у nацieнтiв з АГ, 1ХС, ХСН за комбшащею факторiв (багатофакторний логiт-аналiз).
За результатами однофакторного лопт-регресмно-го аналiзу встановлено, що при досягненнi визначено-го за допомогою ROC-аналiзу критичного значення вч-СРБ >3,18 мг/л шанси розвитку постiйноТ форми ФП у пащетчв з АГ, 1ХС та ХСН достовiрно зростають в 14,53 рази (ВШ = 14,53; 95% Д1 3,71-56,96), а iмовiрнiсть на-стання такоТ подiТ досягае Рмакс. = 69,6%. За умови ви-значення у патента концентрацп 1Л-1 в плазмi кров1 понад 8,63 пг/мл ризик зростае в 4,22 рази (ВШ = 4,22; 95% Д1 1,59-11,20), досягаючи 72,2% iмовiрностi. Якщо рiвень 1Л-6 в плазмi кровi перевищуе 5,33 пг/л, то ВШ=6,62; 95% Д1 2,08-21,10; Рмакс. = 66,1%. Для рiвня 1Л-10 в плазмi кровi понад 22,9 пг/л ВШ =12,40; 95% Д1 3,89-39,57; Рмакс. = 84,9%). Водночас, як свщчать дан1 табл. 1 i 2, при значеннях показнишв нижче критичного рiвня ризик виникнення порушення ритму у паци ентiв з АГ, 1ХС та ХСН залишаеться високим (Рмн. вари юе вiд 13,6% до 38,1%), а операцмш характеристики методу прогнозування (чутливкть i спеuифiчнiсть) здебшьшого не задовольняють критерiям високих оцшок. Найбiльшу чутливiсть мають показники вч-СРБ (92,9%) i 1Л-6 (88,1%), а найкращу спеuифiчнiсть - рiвнi 1Л-10 (86,1%), (табл. 2). Все це вимагае проводити прогнозування з урахуванням ктькох факторiв.
Оцiнка факторiв ризику розвитку поспйноТ форми ФП у пащенлв з АГ, 1ХС, ХСН за даними однофакторного лопстичного аналiзу
Фактор ризику Точка вщакання (критичний рiвень) Логiстична регреая
ВШ1 (95% Д1) Рмакс./ Рмш.2 (%) Адекватшсть регресп3
вч-СРБ, мг/л >3,18 14,53 (3,71-56,96) 69,6/13,6 Х2=21,39; р<0,001
1Л-1, пг/мл >8,64 4,22 (1,59-11,20) 72,2/38,1 Х2=9,31; р=0,002
1Л-6, пг/мл >5,34 6,62 (2,08-21,10) 66,1/22,7 Х2=12,34; р <0,001
1Л-10, пг/мл >23,0 12,40 (3,89-39,57) 84,9/31,1 Х2=23,8; р <0,001
Примiтки: ВШ1 (95% Д1) - вiдношення шансiв з 95% довiрчим штервалом; Р макс./ Р мш.2 - iмовiрнiсть ризику розвитку ФП при досягненш/ не досягненш критичного рiвня показ-ника; Адекватшсть регресп3 - показники адекватностi моделi лопстичноТ регреси.
Шляхом побудови багатофактор-них логiстичних регресiй нами роз-рахованi iмовiрностi i операuiйнi характеристики методу прогнозування ризику розвитку поспйноТ форми ФП у па^ен^в з АГ, 1ХС та ХСН за сукупною дiею маркерiв запалення (рис. 3).
Встановлено, що при досягнен-н визначених за допомогою ROC-аналiзу критичних рiвнiв показнимв вч-СРБ i будь-якого з вивчених цито-кiнiв (1Л-1, 1Л-6 або 1Л-10) очiкувана iмовiрнiсть ризику (Рмакс.) розвитку ФП пiдвищуеться до 81,5% - 92,4%, а iмовiрнiсть невизначеного прогнозу (Рмн.) не перевищуе 5%. Найбшьший прогностичний потенuiал мають 3-4 факторы модели ям обов'язково вра-ховують високi рiвнi вч-СРБ у плазмi кровi. Так, при значеннях показнимв вч-СРБ, 1Л-1 i 1Л-10 вище критичного рiвня iмовiрнiсть ризику складае 97,1% з показниками чутливосп i спе-Uифiчностi - 83,3% (95% Д1 72,1-94,6%) i 83,3% (95% Д1 71,2-95,5%), а при ура-хуваннi високих значень уах 4 фaкторiв iмовiрнiсть виникнення порушення ритму зростае до 100% з чутли-в^тю 92,9% (95% Д1 85,1-100%), спеuифiчнiстю - 88,9% (95% Д1 78,6-99,2%).
Висновки
1. У па^ен^в з АГ, 1ХС, ХСН та постiйною формою ФП виявлено достовiрне (у порiвняннi з особами без нaявностi ФП) пщвищення в плaзмi кровi рiвня вч-СРБ, 1Л-1, 1Л-6 та 1Л-10, що свiдчить про нaявнiсть бшьш активного хронiчного системного запалення.
2. Встановлено, що пщвищеы рiвнi у плaзмi кровi вч-СРБ > 3,18 мг/л, 1Л-1 > 8,64 пг/мл, 1Л-6 > 5,34 пг/мл та 1Л-10 > 23,0 пг/мл суттево збiльшують шанси розвитку ФП i можуть слугувати прогностичними маркерами виникнення порушення ритму за типом поспйноТ ФП у хворих на АГ, 1ХС та ХСН.
3. Визначено, що прогностичний потен^ал марке-рiв запалення для оцшки iмовiрностi розвитку ФП пщ-вищуеться до 91,0-100% при одночасному врахуванн даних дослiджень 3-4 фaкторiв (з вaрiювaнням показ-никiв чутливосп вщ 83,3% до 95,2%, специфiчносп -вiд 72,2% до 88,9%).
Перспективи подальших дослiджень. Отримaнi Таблиця 2. результати дослiдження продемон-стрували наявшсть хронiчного запалення у па^ен^в з фiбриляuiею передсердь, aртерiaльною ппертен-зiею, iшемiчною хворобою серця та хронiчною серцевою недостaтнiстю. Це свщчить про необхiднiсть подаль-шого створення персошф^ованоТ прогностичноТ моделi на основi iн-струментальних та лабораторних характеристик пauiентa для передба-чення виникнення постiйноТ форми фiбриляцiТ передсердь для пщви-щення ефективност лiкувaння та по-кращення прогнозу у щеТ категорп хворих.
Лiтература
1. Bjorck S, Palaszewski B, Friberg L, Bergfeldt L. Atrial fibrillation, stroke risk, and warfarin therapy revisited: a population-based study. Stroke. 2013;44:3103-8. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23982711
2. Krijthe BP, Kunst A, Benjamin EJ, Lip GY, Franco OH, Hofman A, et al. Projections on the number of individuals with atrial fibrillation in the European Union, from 2000 to 2060. Eur Heart J. 2013;34:2746-51. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23900699
3. Brandes A, Smit MD, Nguyen BO, Rienstra M, Gelder IC. Risk factor management of atrial fibrillation. Arrhythmia and Electrophysiology Review. 2018;7(2):118-27. DOI: org/10.15420/aer.2018.18.2. Available from: https://www.aerjournal.com/articles/risk-factor-management-atrial-fibrillation
4. Bryan W, Mancai G, Spiering W, Rosei EA, Azizi M, Burnier M, et al. 2018 ESC/ ESH Guidelines for management of atrial hypertension. Eur Heart J 2018;00:1-98. Available from: doi:10.1093/eurheatj/ehy339.
5. De Vos CB, Breithardt G, Camm AJ, Dorian P, Kowey PR, Le Heuzey JY, et al. Progression of atrial fibrillation in the REgistry on Cardiac rhythm disORDers assessing the control of Atrial Fibrillation cohort: clinical correlates and the effect of rhythm-control therapy. Am Heart J. 2012;163(5):887-93. DOI: 10.1016/j.ahj.2012.02.015. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22607868.
6. Khanyukov OO. Sostoyaniye sistemy tsitokinov i uroven s-reaktivnogo belka plazmy krovi u patsiyentov s multifokalnym aterosklerozom, kotorym planirovalos provedeniye rekonstruktivnykh operativnykh vmeshatelstv na sosudakh nizhnikh konechnostey. Bukovinskiy meditsinskiy vesnik. 2012;16(1):93-6. Available from: https://www.bsmu.edu.ua/files/BMV/BMV-2012-16-01(61)/BMV1_093.pdf [in Russian].
7. Rebrova OJu. Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primeneniye paketa prikladnykh programm STATISTICA. Moskva: Mediasphera; 2002. 312 s. [in Russian].
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ПОКАЗНИК1В ВИСОКОЧУТЛИВОГО С-РЕАКТИВНОГО Б1ЛКА ПЛАЗМИ КРОВ1 ТА СИСТЕМИ ЦИТОК1Н1В ДЛЯ ОЦ1НКИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ Ф1БРИЛЯЦП ПЕРЕДСЕРДЬ У ПАЦ16НТ1В З АРТЕР1АЛЬ-НОЮ Г1ПЕРТЕНЗ16Ю, 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ ТА ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ Яловенко М. I., Ханюков О. О.
Резюме. Обстежено 78 хворих з артерiальною гiпертензiею (АГ), iшемiчною хворобою серця (1ХС) та хро-шчною серцевою недостатшстю (ХСН). Середнiй вш обстежених становив 66,3±1,0 рокiв. До 1 групи (n=42) увiйшли хворi на АГ, 1ХС, ХСН та постшну форму фiбриляuií передсердь (ФП). Групу 2 (n=36) склали хворi на АГ, 1ХС та ХСН без ФП. Висновки. У пащенлв з АГ, 1ХС, ХСН та постшною формою ФП виявлено дост^рне (у порiв-няннi з особами без наявност ФП) пiдвищення в плазмi кровi рiвня вч-СРБ, 1Л-1, 1Л-6 та 1Л-10, що свщчить про наявнiсть бiльш активного хрошчного системного запалення. Встановлено, що пщвищеш рiвнi у плазмi кров1 вч-СРБ > 3,18 мг/л, 1Л-1 > 8,64 пг/мл, 1Л-6 > 5,34 пг/мл та 1Л-10 > 23,0 пг/мл суттево збiльшують шанси розвитку ФП i можуть слугувати прогностичними маркерами виникнення порушення ритму за типом постшно''' ФП у хворих на АГ, 1ХС та ХСН. Визначено, що прогностичний потенuiал маркерiв запалення для оиiнки iмовiрностi розвитку ФП пщвищуеться до 91,0-100% при одночасному врахуванш даних дослiджень 3-4 факторiв (з вари юванням показнишв чутливостi вiд 83,3% до 95,2%, спеuифiчностi - вiд 72,2% до 88,9%).
Ключовi слова: фiбриляuiя передсердь, iшемiчна хвороба серця, хронiчна серцева недостатнiсть, хронiчне системне запалення, цитокши, прогноз.
ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ВЫСОКОЧУВСТВИТЕЛЬНОГО С-РЕАКТИВНОГО БЕЛКА ПЛАЗМЫ КРОВИ И СИСТЕМЫ ЦИТОКИНОВ ДЛЯ ОЦЕНКИ РИСКА РАЗВИТИЯ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ, ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ Яловенко М. И., Ханюков А. А.
Резюме. Обследовано 78 больных с артериальной гипертензией (АГ), ишемической болезнью сердца (ИБС) и хронической сердечной недостаточностью (ХСН), средний возраст — 66,3±1,0 лет. В 1 группу (n = 42) вошли больные с АГ, ИБС, ХСН и постоянной формой фибрилляции предсердий (ФП). Группу 2 (n = 36) составили лица с АГ, ИБС и ХСН без нарушения ритма сердца. Выводы. У пациентов с АГ, ИБС, ХСН и постоянной формой ФП выявлено достоверное (по сравнению лицами без наличия ФП) повышение в плазме крови уровня вч-СРБ, ИЛ-1, ИЛ-6 и ИЛ-10, что свидетельствует о наличии более активного хронического системного воспаления. Установлено, что повышенные уровни в плазме крови вч-СРБ > 3,18 мг/л, ИЛ-1 > 8,64 пг/ мл, ИЛ-6 > 5,34 пг/мл и ИЛ-10 > 23,0 пг/мл существенно увеличивают шансы развития ФП и могут служить прогностическими маркерами возникновения нарушения ритма по типу постоянной ФП у больных АГ, ИБС и ХСН. Определено, что прогностический потенциал маркеров воспаления для оценки вероятности развития ФП повышается до 91,0-100% при одновременном учете данных исследований 3-4 факторов (с вариацией показателей чувствительности от 83,3% до 95,2%, специфичности — от 72,2% до 88,9%).
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, ишемическая болезнь сердца, хроническая сердечная недостаточность, хроническое системное воспаление, цитокины, прогноз.
THE PROGNOSIS SIGNIFICANCE OF BLOOD PLASMA LEVELS OF HIGH SENSITIVITY C-REACTIVE PROTEIN AND THE SYSTEM OF CYTOKINES FOR THE ASSESSMENT OF RISK OF ATRIAL FIBRILLATION DEVELOPING IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION, CORONARY ARTERY DISEASE AND HEART FAILURE Yalovenko M. I., Khaniukov O. O.
Abstract. The object of study was to evaluate the predictive potential of high-sensitivity C-reactive protein and cytokines (interleukin-1, interleukin-6 and interleukin-10) as the main markers of chronic inflammation to predict the development of a permanent form of atrial fibrillation in patients with arterial hypertension, coronary artery disease and heart failure.
Object and methods. 78 patients were examined; the average age was 66,3±1,0. The 1st group included 42 patients with permanent form of atrial fibrillation (AF), arterial hypertension (AH), coronary artery disease (CAD) and
heart failure (HF). The 2nd group consisted of 36 patients with AH, CAD, HF without heart rhythm disturbances. Both groups' patients were comparative by age, sex and clinical manifestation.
Results. The analysis of high-sensitivity C-reactive protein and cytokines in the study group showed a significant positive correlation between the severity of chronic inflammation and permanent form of AF for hs-CRP (rs = +0,32; p = 0.005), IL-1 (rs = +0,24; p = 0,03), IL-6 (rs = +0,23; p = 0,04), IL-10 (rs = + 0,42; p <0,001). Average levels of these parameters in patients who have permanent form of AF were significantly higher compared with the 2nd group of patients: hs-CRP (4,12 mg/l [3,51; 6,77] vs 3,15 mg/l [2,67; 5,24], p = 0,005), IL-1 (11,21 pg/ml [4,64; 17,24] vs 4,57 pg/ml [3,52; 12,44], p = 0,03), IL-6 (7,09 pg/ml [5,87; 13,77] vs 5,89 pg/ml [4,61; 12,90], p = 0,04), IL-10 (33,04 pg/ ml [15,91; 35,54] vs 14,50 pg/ ml [6,49; 21,74], р<0,001).
Through the ROC analysis, optimal cut off points were determined for the studied parameters that characterize the development of AF. It has been established that the best performance characteristics for the prediction of AF have an increase in the level of hs-CRP in plasma up to 3,18 mg/l and above (area under the ROC curve AUC = 0,687; 95% CI 0,572-0,787; sensitivity = 92,9%; specificity = 52,8%), the level of IL-1 in the plasma > 8,64 pg/ml (AUC = 0,640; 95% CI 0,523-0.,745; sensitivity = 61,9%; specificity = 72,2%); level IL-6 in plasma > 5,34 pg/ ml (AUC = 0,633; 95% CI 0,516-0,739; sensitivity = 88,1%; specificity = 47,2%); IL-10 levels in plasma > 23,0 pg/ml (AUC = 0,745; 95% CI 0,633-0,837; sensitivity = 66,7%; specificity = 86,1%).
According to the results of one-factor logit-regression analysis, it was found that in achieving the critical value of hs-CRP > 3,18 mg/l determined by means of the ROC analysis, chances of developing a permanent form of AF in patients with AH, CAD and HF significantly increase in 14,53 times (hazard ratio (HR)) = 14,53; 95% CI 3,71-56,96), and the probability of occurrence of such an event achieve Pmax. = 69,6%. Provided the determination of IL-1 in blood plasma of more than 8,63 pg/ml the probability of the risk increases in 4,22 times (HR = 4,22; 95% CI 1,59-11,20, achieving Pmax. = 72,2%. If the level of IL-6 in blood plasma exceeds 5,33 pg/ ml, then HR = 6,62; 95% CI 2,08-21,10; Pmax. = 66,1%. For the level of IL-10 in blood plasma over 22,9 pg/ml HR = 12,40; 95% CI 3,89-39,57; Pmax. = 84,9%).
Conclusion. Thus, we have found the reliable increase of hs-CRP, IL-1, IL-6, IL-10 in blood plasma levels in patients with permanent form of AF and AH, CAD, HF (in comparison with patients without AF) that indicates the presence of more active chronic systemic inflammation. It has been determined that the increasing of levels of hs-CRP > 3,18 mg/l, IL-1 > 8,64 pg/ml, IL-6 > 5,34 pg/ml, IL-10 > 23,0 pg/ml in blood plasma essentially increases chances of AF development and could be used as predictive markers for the occurrence of permanent AF in patients with AH, CAD, HF. It has also been determined that the predictive potential of inflammatory markers for evaluating the probability of AF development increases to 91,0-100% in case simultaneously taking into account 3-4 factors of inflammation (with indicative sensitive variations 83,3% to 95,2%, specificity — from 72,2% to 88,9%).
Key words: atrial fibrillation, coronary artery disease, heart failure, chronic inflammation, cytokines, prognosis.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття надшшла 25.03.2019 року
