CC BY
19
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.12-008.313:616.125]-06:616.127-005.8+616.12-009.72-008.63:577.17 DOI: 10.22141/2224-0586.2.97.2019.161650
Целуйко В.Й., Бен Салем Ф, Матузок О.Е.
Харквська медична академя пюлядипломно! осв1ти МОЗ Укра'ни, м. Харк1в, Укра'на
PiBeHb NT-proBNP як предиктор розвитку фiбриляцií передсердь у хворих на гострий коронарний
синдром
Резюме. Актуальтсть. Фiбрuляцiя передсердь (ФП) обтяжуе перебк тфаркту мюкарда в 15,5 % випад^в та асоцтована зi збльшенням летальностi на 40—50 %. Тому пошук маркерiв ризику розвитку ФП у хворих на гострий коронарний синдром (ГКС) е актуальним завданням. Метою долдження було визначення предикторно1 цiнностi рiвня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС. Матерiали та методи. Було обстежено 125 хворих на ГКС. Хворi, у яких ФП виникла вперше протягом госniталiзацii з приводу ГКС, становили тдгрупу 1а (п = 41); хвор^ у яких ФП спостергалась в анамнез^ становили тдгрупу 1б (п = 24). Групу 2 становили хворi без вказiвок на ФП(п = 60). Зразки кровi для визначеннярiвня NT-proBNPметодом iмуноферментного аналiзу забирали у першу добу захворювання. Результати. Хворi групи 2 були молодшими за хворих тдгруп 1а (р = 0,019) i 1б (р = 0,002). В грут 2 було быьше хворих, тж у тдгрут 1б, ят палили (р = 0,029). Хворi групи 2 мали вищийрiвень гемоглобшу, тж хворi тдгрупи 1а (р = 0,014). Хворi тд-групи 1б порiвняно з хворими групи 2 мали вищий рiвень глжеми при надходжент (р = 0,010). Рiвень NT-proBNP виявився найвищим у тдгрут 1а: 1592,00 (439,20; 3281,00) пг/мл. В тдгрут 1б i грут 2рiвнi NT-proBNP становили 1281,00 (844,45; 2012,50) пг/мл та 226,50 (54,40; 822,00) пг/мл вiд-повiдно (р1а_2 = 0,002; р16 2 = 0,010). Виявлет кореляцтт зв'язки рiвня NT-proBNP iз вком хворих (г = 0,500; р = 0,00006), жточою статтю (г = 0,286; р = 0,030), частотою серцевих скорочень та глiкемiею при надходжент (г = 0,363; р = 0,005 та г = 0,482; р = 0,0001 вiдповiдно), швидкстю клубочковоi фыьтраци (г = —0,459; р = 0,0003), рiвнем гемоглобшу (г = —0,307; р = 0,019). Методом ROC-аналiзу, в який були включет хворi тдгрупи 1а та групи 2, встановлена предикторна щнтсть рiвня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС: при використант точки роз-подлу > 1774 пг/мл чутливсть становила 48 %, специфiчнiсть — 95,2 %, площа тд ЛОС-кривою мала значення 0,77 (95% довiрчий ттервал 0,64—0,91). Висновки. В нашому дослiдженнi рiвень NT-proBNP був асоцшований iз клшко-анамнестичними параметрами. Вт був найвищим у грут хворих, у яких ФП виникла вперше на фот ГКС; рiвень NT-proBNP > 1774 пг/мл був асоцшований iз ризиком розвитку ФП.
Ключовi слова: гострий коронарний синдром; фiбриляцiя передсердь; NT-proBNP
Вступ
За даними Шведського репстру, та чи шша форма фiбрилящi передсердь (ФП) обтяжуе nepe6ir шфаркту мюкарда (1М) в 15,5 % випадюв [1], при-чому за наявност ФП летальшсть збшьшуеться на 40-50 % [2].
Розвиток ФП при гострому коронарному син-дромi (ГКС) може викликати щла низка патофiзi-олопчних механiзмiв. Провщним вважають струк-
турне й електричне ремоделювання мюкарда лiвого передсердя (ЛП) i нейрогормональну активацго, що вщбуваеться при розтягуванш стшки ЛП у разi збшьшення тиску в лiвому шлуночку (ЛШ) (зокре-ма, при порушенш функци iшемiзованого шлуноч-кового мюкарда). До перевантаження ЛП об'емом може також призводити миральна регурптац1я внаслщок шемп патлярних м'язiв. В експеримен-ri показано, що первинна iшемiя мюкарда перед-
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Целуйко Вiра Йосишвна, доктор медичних наук, професор, заслужений дiяч науки i техшки УкраТни, завщуюча кафедрою кардюлогп та функцюнальноТ дiагностики, Харшська медична академiя шслядипломноТ освiти, вул. Амосова, 58, м. Харш, 61176, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Vira Tseluyko, MD, PhD, Professor, renowned leader of science and technics of Ukraine, Head of the Department of cardiology and functional diagnostics, Kharkiv State Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: [email protected]
сердь, зокрема при перетисканнi проксимальних вщдшв npaBoï KopoHapHoï артерп, також збшьшуе ризик розвитку ФП. 3i свого боку, ФП за рахунок втрати внеску передсердь у наповнення шлуночюв, швидкого нерегулярного серцевого ритму попршуе насосну функцiю шлуночкiв i коронарну перфузш, таким чином обтяжуючи перебiг ГКС [3].
При шдвищенш тиску в камерах серця вклю-чаються компенсаторнi механiзми, спрямованi на його стабшзащю. Зокрема, збшьшуеться синтез натршуретичних пептидiв, чия фiзiологiчна д1я по-лягае в збiльшеннi дiурезу, екскрецп натрiю, вазо-дилатацИ, протидИ ефектам ренш-анпотензин-аль-достероновоï системи (РААС). За нормальних умов ЗСх синтез вщбуваеться переважно в мiокардi передсердь. У вщповщь на перевантаження серця тиском або об'емом i збшьшення кiнцево-дiастолiчного напруження ст1нки починаеться активний синтез натршуретичних пептвддв у мюкарда шлуночк1в. В кл1н1чн1й практищ як к1льк1сний бiомаркер сту-пеня дисфункцп ЛШ звичайно використовують мозковий натр!йуретичний пептид (brain natriuretic peptide — BNP) або NT-proBNP, неактивний фрагмент, який утворюеться при його синтез! [4].
р1вш BNP та NT-proBNP е потужними прогнос-тичними маркерами у хворих на ГКС, зокрема у хворих на 1М з елеващею сегмента ST вони корелю-ють !з розм1ром зони 1М та дисфункцiею ЛШ [4]. За даними метаан^зу X. Gao та ствавт. (2016), рiвень NT-proBNP може бути предиктором розвитку ФП у хворих на ГКС [5].
Метою дослщження було визначення предик-торноï ц1нност1 р1вня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС протягом госттального перюду захворювання.
Матерiали та методи
Було обстежено 125 хворих на ГКС, яю були гос-тт^зоваш з ГКС у центр проведення перкутанних коронарних втручань КНП Харювсь^ обласноï ради «Обласна клшчна лжарня» м. Харкова. Крите-рiем включення в дослiдження була наявшсть ГКС; критерiями виключення були наявшсть тяжких су-путн1х захворювань (активш онколог1чн1 процеси, хронiчна ниркова недостатшсть IV ступеня та ш.), вади серця, вiдмова пацiента в1д учасп в дослщжен-н1. Дiагноз ГКС встановлювали в1дпов1дно до нака-з1в Мiнiстерства охорони здоров'я Украши № 455 вщ 02.07.2014 [6] та № 164 вщ 03.03.2016 [7], реко-мендацiй бвропейського товариства кардюлопв [8, 9]. Вщповщно до Гельсшксь^ деклараций вс1 хвор1 були прошформоваш про мету, методи та дизайн дослщження i дали свою згоду на участь.
Середнiй в1к хворих становив 64,82 ± 10,77 року, чоловтв було 78 (62,4 %), жшок — 47 (37,6 %). Пе-реважна 61льш1сть хворих — 117 (93,6 %) страждали вщ артерiальноï гiпертензïï (АГ), у 34 (27,2 %) хворих в анамнезi був цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу, 27 (21,6 %) хворих палили на момент включення в дослщження i ще 15 (12 %) ос16 палили в минулому.
93 (74,4%) XBopi мали 1М з елеващею сегмента ST, 32 (25,6 %) - 1М без елеващ! сегмента ST, 5 (4,0 %) хворих мали дiагноз нестабшьно! стенокардп.
Хворих було розподшено на групи вщповщно до наявност у них ФП. В групу 1 було об'еднано хворих Í3 ФП, причому хворi, у яких протягом госпи^зацп з приводу ГКС ФП виникла вперше, становили тд-групу 1а (n = 41); хвор^ у яких ФП спостерк'алась до розвитку ГКС, становили пщгрупу 1б (n = 24). Групу 2 становили хворi без вказiвок на ФП в анамнезi i протягом госпи^зацп (n = 60).
Зразки кровi для визначення рiвня NT-proBNP забирали в першу добу вщ розвитку ГКС. Визначення його рiвня виконували методом iмунофер-ментного аналiзу (iмуноферментний аналiзатор SUNRISE фiрми TECAN, кра!на-виробник — Австрiя, 2011 рiк виготовлення; набiр реагенпв NT-proBNP — «ИФА-Бест» виробництва Росп). Також використовували результати аналiзiв, що рутинно виконувались хворим протягом госпи^за-ц11. Швидкiсть клубочково! фшьтрацп (ШКФ) роз-раховували за формулою Кокрофта — Голта.
Статистична обробка отриманих даних проведена з використанням пакета Statistica 13.0. Вщпо-вщшсть статистичного розподшу отриманих кшь-юсних ознак нормальному розподшу оцiнювали за допомогою критерiю Шапiро — У!лка. В разi вияв-лення нормального розподшу кiлькiсних ознак !х подавали у виглдщ середне ± стандартне вщхилення (М ± а). В рaзi розподiлу даних, що вiдрiзнявся вщ нормального, !х подавали у виглядi медiaни i м1ж-квартильного дiaпaзону (Me (25; 75)). Використовували критерш Манна — У!тш. Оцiнку значимос-тi вiдмiнностi частот проводили з використанням критерш х2, в рaзi малих груп використовували поправку Йетса або коефщент Фшера. Виконували кореляцiйний aнaлiз iз розрахунком рангового ко-ефiцiентa кореляцп Спiрменa, для бiнaрних змш-них використовували коефiцiент кореляцп Гамма. Розраховаш коефiцiенти кореляцп пщдавалися перевiрцi статистично! знaчущостi (р). Вiдмiнностi дослщжуваних ознак визнавались статистично зна-чущими при вiрогiдностi спрaведливостi нульово! гiпотези менше 5 % (р < 0,05). Був застосований ROC-aнaлiз iз розрахунком площi пщ ROC-кривою, чутливостi та специфiчностi, а також точки розпо-д!лу.
Результати та обговорення
При порiвняннi видшених груп хворих було вста-новлено, що хворi групи 2 були вiрогiдно молодши-ми за хворих пщгруп 1а (р = 0,019) i 1б (р = 0,002), в груш 2 вщсоток хворих на 1М з елевaцiею сегмента ST був меншим (р1а-2 = 0,010, р1б-2 = 0,021) (табл. 1). В груш 2 палили на момент госпи^защ! 30,0 % хворих, що було вiрогiдно бшьше, нiж у пiдгрупi 1б (p = 0,029). Така клiнiко-aнaмнестичнa характеристика вщповщае результатам iнших дослщжень. Так, за даними дослiдження GUSTO-I (1997), старший вiк був одним з основних предикторiв розвитку ФП
у хворих на 1М з елеващею сегмента ST. Цiкаво вщмь тити, що значно бшьший ризик розвитку ФП у цьому дослщженш мали також хворi, якi не палили [10].
Рiвень NT-proBNP в обстежених нами хворих становив 876,5 (212,8; 2183,0) пг/мл. Таю рiвнi близью до даних лггератури. Так, за результатами дослщження D.Q. Zhang та ствавт. (2018), у гру-
^т
ni хворих на 1М рiвнi NT-proBNP становили 738,0 (207,5; 2817,5) пг/мл [11]. У нашому дослщженш рiвень NT-proBNP виявився найвищим у пiдгрупi 1а: 1592,00 (439,20; 3281,00) пг/мл. У пщгруш 1б i групi 2 рiвнi NT-proBNP становили 1281,00 (844,45; 2012,50) пг/мл та 226,50 (54,40; 822,00) пг/мл вщпо-вiдно (р^а_2 = 0,002; рш_2 = 0,010).
Таблиця 1. Кл 'т 'ко-анамнестична характеристика обстежених хворих за групами
Показники, одиниц вимiрювань Пiдгрупа 1а, n = 41 Пщгрупа 1б, n = 24 Група 2, n = 60 p-piBeHb
1 2 3 4 5
BiK, роки 66,56 ± 10,12 69,92 ± 9,84 61,60 ± 10,65 Р1а-1б =Ж Р1а-2 = 0019 Р16-2 = 0,002
Чоловiча стать, n (%) 22 (53,7) 14 (58,3) 42 (70,0) Р1а-1б = 0,714 Р1а-2 = Р16-2 = 0,306
ЦД, n (%) 12 (29,3) 9 (37,5) 13 (21,7) Р1а-1б = 0,493 Р1а-2 = 0 385 Р16-2 = 0,136
АГ, n (%) 38 (92,7) 23 (95,8) 56 (93,3) Р— = п0,5208 Р1а-2 = 0 598 Р1б-2 = 0,556
Палiння в минулому, n (%) 4 (9,8) 4 (16,7) 7 (11,7) Р1а-1б = О,328 Р1а-2 = 0516 Р16-2 = 0,798
Палiння, n (%) 6 (14,6) 2 (8,3) 18 (30,0) Р— = п0,371 Р1а-2 = 0123 Р16-2 = 0,029
1ндекс маси тта, кг/м2 29,88 ± 6,92 29,15 ± 4,63 28,15 ± 5,69 Р1а-1б = 0755 Р1а-2 = 0,591 Р16-2 = 0,860
1М з елеващею сегмента ST, n (%) 35 (85,4) 21 (87,5) 37 (61,7) Р1а-1б = 0,813 Р1а-2 = 0010 Р16-2 = 0,021
ГемоглобЫ, г/л 128,40 ± 17,33 134,83 ± 20,89 135,78 ± 18,48 Р1а-1б = 0,217 Р1а-2 = 0014 Р16-2 = 0,448
Лейкоцити, х 109/п 8,70 (7,85; 10,05) 9,15 (8,15; 10,05) 8,20 (6,00; 10,15) Р1а-1б = 0,325 Р1а-2 = 0236 Р16-2 = 0,081
Гпiкемiя*, ммопь/п 6,70 (5,80; 9,20) 7,90 (6,15; 9,70) 6,20 (5,50; 7,50) Р1а-1б = 0,329 Р1а-2 = 0Л34 Р1а-1б = 0,010
HbAIC, % 5,80 (5,60; 7,80) 5,70 (4,50; 6,90) 6,25 (5,30; 8,00) Р1а-1б = П0Ч545 Р1а-2 = 00,779 Р"1а-1б = 0,340
С-реактивний бток*, мг/п 18,00 (6,00; 36,00) 24,00 (0; 48,00) 12,00 (0; 24,00) Р1а-1б = 0,702 Р1а-2 = 0,229 Р1а-1б = 0,174
Загапьний холестерин, ммопь/п 4,87 (4,00; 5,81) 5,02 (4,12; 5,95) 5,00 (3,87; 6,25) Р-1б = 0,589 Р1а-2 = 0,657 Р1а-1б = 0,922
ТГ**, ммоль/л 1,58 (1,09; 1,92) 1,14 (0,83; 1,48) 1,42 (1,13; 2,22) Р^б = 0,1 14 Р1а-2 = 0 679 Р1б-2 = 0,055
Закнчення табл. 1
1 2 3 4 5
ХС ЛПВЩ***, ммоль/л 1,31 (1,22; 1,42) 1,36 (1,24; 1,58) 1,32 (1,21; 1,51) Р1а-1б = п0,1®1 Р1а-2 = 0 569 Р16-2 = 0,404
ХС ЛПНЩ#, ммоль/л 2,72 (1,83; 3,64) 2,88 (2,19; 3,66) 2,93 (2,01; 4,13) Р1а-1б = 0,402 Р1а-2 = 0,509 Р16-2 = 0,873
ХС ЛПДНЩМ, ммоль/л 0,69 (0,47; 0,87) 0,52 (0,38; 0,67) 0,80 (0,52; 1,09) Р1а-1б = 0,148 р^-2 = 0,277 Р16-2 = 0,027
КоефМент aTeporeHHOCTi 2,60 (2,00; 3,10) 2,40 (1,90; 3,00) 2,70 (2,30; 3,50) Р1а-1б = 0,752 Р1а-2 = 0145 Р16-2 = 0,107
МВ-КФК#М, Од/л 93,20 (37,23; 214,20) 69,80 (28,25; 270,25) 63,35 (25,20; 109,80) Р1а-1б = ОТС® Р1а-2 = 0,157 Р16-2 = 0,526
Фiбpинoгeн плазми, г/л 3,60 (3,10; 4,40) 3,30 (2,90; 4,45) 3,30 (2,90; 4,40) Р1а-1б = 0,322 Р1а-2 = 0,373 Р16-2 = 0,876
NT-proBNP, пг/мл 1592,00 (439,20; 3281,00) 1281,00 (844,45; 2012,50) 226,50 (54,40; 822,00) Р1а-1б = 0,516 Р1а-2 = 0 002 Р16-2 = 0,010
ШКФ, мл/хв/1,73 м2 66,00 (56,00; 87,00) 62,50 (55,50; 77,50) 74,50 (58,50; 88,00) Р1а-1б = 0,461 Р1а-2 = 0,469 Р16-2 = 0,105
Примтки: * — показники при надходженш до стацюнару; ** — тригл'щериди; *** — холестерин л'!попро-те'^в високо) щ'шьност'1; * — холестерин лтопроте'^в низько)' щ'шьност'!; ** — холестерин лпопроте'^в дуже низько)'щ'шьност'!; *** — МВ-фракц'1я креатишнфосфоюнази.
Хворi тдгрупи 1а мали вiрогiдно нижчий рiвень гемоглобшу, н1ж хворi пщгрупи 1б (р = 0,014). Вщо-мо, що хворi з анемieю, яким проводиться через-шкiрне втручання, старшi вщ хворих без анемп, ма-ють бiльшу кiлькiсть супутнк захворювань, а рiвень гемоглобiну при надходженнi в стащонар корелюе в них iз ризиком небажаних подiй [12]. Зокрема, хворi на ГКС з елеващею сегмента ST та супутньою ане-мiею мають гiрший прогноз, в тому числг щодо роз-витку серцево! недостатностi (СН) та госттально! летальностi [13]. Отже, анемiю можна вважати до-датковим маркером пщвищеного ризику.
Хворi пщгрупи 1б порiвняно з хворими групи 2 мали вiрогiдно вищий рiвень глжемп при надхо-дженнi в стацiонар (р = 0,010). В той же час рiвень НЬА1с у видшених групах хворих вiрогiдно не вщ-рiзнявся, що може свщчити про значення стресово! глжемп у хворих iз ФП, вiдомою до розвитку ГКС. Рiвень глiкемГi при надходженш вiрогiдно не в1др1з-нявся у хворих п^рули 1а i групи 2, отже, стресова гiперглiкемiя не була предиктором розвитку ФП.
У хворих групи 2 вiдмiченi вищий ршень ХС ЛПДНЩ (р = 0,027) i тенденщя до нижчого рiвня ТГ (р = 0,055) пор1вняно з хворими пщгрупи 1б, що, iмовiрно, вщповщае вищому р1вню НЬА1с у 2 груш (р > 0,05), оскшьки вказат порушення лiлiдного спектра власт™ хворим iз порушенням вуглеводного обмiну.
З метою встановлення зв'язку рiвня NT-proBNP iз дослщжуваними параметрами в обстежених хворих на ГКС був проведений кореляцшний аналiз (табл. 2).
Установленi прямi кореляцiйнi зв'язки рiвня NT-proBNP iз такими показниками, як вж хворих (г = 0,500; р = 0,00006) та жшоча стать (г = 0,286; р = 0,030), що вщповщае даним лггератури. Зокрема, в Рекомендацшх щодо використання натрш-уретичних пептидов при гострих кардiологiчних за-хворюваннях [4] наведений критерiй шдтверджен-ня гостро! СН за рiвнем NT-proBNP залежно вiд вiку хворих. В тому ж документ вiдмiчено, що рiвнi NT-proBNP для виявлення високого ризику у хворих на ГКС вщр^зняються в чоловЫв та жшок (1170 1 2150 пг/мл вщповщно) [4].
Установлена пряма кореляцiя р1вня NT-proBNP 1з ЧСС при надходженш до стационару (г = 0,363; р = 0,005). 1мов1рно, вища ЧСС спостер^галась у хворих 1з ФП та СН, що г пояснюе асощащю з р1в-нем NT-proBNP.
В обстежених хворих виявлена пряма кореляцiя р1вня NT-proBNP та глжемп при надходженш до стационару (г = 0,482; р = 0,0001). Механизмом цьо-го зв'язку може бути негативний вплив гшергакемп при надходженш на ефектившсть вщновлення коронарного кровотоку тсля ЧШВ [14].
m
Таблиця 2. Кореляц '1Йн1 зв'язки р'вня NT-proBNP, виявлен в обстежених хворих
Показник r p-piBeHb
BiK 0,500 0,00006
Стать 0,286 0,030
ЧСС*- ** 0,363 0,005
Лейкоцити* 0,206 0,120
Гшкемля* 0,482 0,0001
HbAIC 0,097 0,694
ГемогпобЫ -0,307 0,019
СРБ* 0,248 0,186
ШКФ -0,459 0,0003
МВ-КФК* -0,111 0,508
Фiбриноген 0,075 0,606
Примтки: * — показники при надходженн до стац/онару; ** — частота серцевих скорочень.
Встановлена вiрогiдна предикторна щннють рiвня NT-proBNP щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС: при використанш точки розподшу > 1774 пг/мл чутливють становила 48 %, специфiч-шсть — 95,2 %. Площа тд ROC-кривою мала зна-чення 0,77 (95% довiрчий iнтервал 0,64—0,91).
Висновки
1. Установлен кореляцп рiвня NT-proBNP iз такими показниками, як вж хворих (r = 0,500; р = 0,00006) та жшоча стать (r = 0,286; р = 0,030), ЧСС (r = 0,363; р = 0,005) та глжем1я при надходженш (r = 0,482; р = 0,0001), ШКФ (r = 0,459; р = 0,0003), рiвень гемоглобiну (r = —0,307; р = 0,019).
2. Рiвень NT-proBNP мае предикторну щннють щодо ризику розвитку ФП у хворих на ГКС. Методом ROC-аналiзу встановлено, що оптимальне значення точки розподшу, перевищення якого асо-цiйоване з ризиком розвитку ФП у хворих на ГКС, становить 1774 пг/мл.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Batra G., Svennblad B., Held C., Jernberg T., Johan-son P., Wallentin L., Oldgren J. All types of atrial fibrillation in the setting of myocardial infarction are associated with impaired outcome// Heart. — 2016. — Vol. 102. — № 12. — P. 926-933. http://dx.doi.org/10.1136/heartjnl-2015-308678
2. Van den Berg N.W.E., de Groot J.R. Myocardial infarction, atrial fibrillation and mortality: timing is everything // Netherlands Heart Journal. — 2015. — Vol. 23. — № 9. — P. 428429. https://doi.org/10.1007/s12471-015-0710-9
3. Opincariu D, Chitu I.M. Atrial Fibrillation and Acute Myocardial Infarction An Inflammation-Mediated Association // Journal of Cardiovascular Emergencies. — 2018. — Vol. 4. — № 3. — P. 123-132. https://doi.org/10.2478/jce-2018-0020
Рисунок 1. ROC-крива для передбачення ризику розвитку ФП залежно вщ рiвня NT-proBNP в обстежених хворих на ГКС
Встановлений також обернений кореляцшний зв'язок pÎBra NT-proBNP i3 такими показниками, як ШКФ (r = -0,459; р = 0,0003) та piB^M гемо-глобшу (r = -0,307; р = 0,019). Пдвищений piвень NT-proBNP е предиктором СН у хворих на хро-шчну ниркову недостатшсть та виявляе обернений зв'язок i3 ШКФ, що пов'язують як i3 ренальним ^ренсом NT-proBNP (55-65 %) [4], так i за участю NT-proBNP у регуляцИ гомеостазу рщини та натрш, антагошзмом iз РААС [15].
Для визначення предикторно! щнносп piвня NT-proBNP щодо ризику виникнення ФП пщ час госпи^зацИ з приводу ГКС був проведений ROC-аналiз, в який були включеш хвоpi тдгрупи 1а та групи 2 (рис. 1).
4. Thygesen K'., Mair J., Mueller C. et al. Recommendations for the use of natriuretic peptides in acute cardiac care: a position statement from the Study Group on Biomarkers in Cardiology of the ESC Working Group on Acute Cardiac Care // European heart journal. — 2011. — Vol. 33. — № 16. — P. 2001-2006. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq509
5. Gao X., Zeng R., Liao P., Zhu H., Zhang M. Relation of N-terminal pro-brain natriuretic peptide and new-onset atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome: a systematic review and meta-analysis // Scandinavian journal of clinical and laboratory investigation. — 2016. — Vol. 76. — № 6. — P. 460464. https://doi.org/10.1080/00365513.2016.1199048
6. Ушфшований клтчний протокол екстреног, пер-винног, вторинног (cneu,iaai3oea№ï) та третинног (ви-coKocneu,iaai3oeaHoï) медичног допомоги «Гострий коро-нарний синдром з елеващею сегмента ST»: Наказ МОЗ Украгни № 455 вiд 02.07.2014. URL: http://mtd.dec.gov.ua/ images/dodatki/2014_455_GKS/2014_455% 20YKPMD GKS. pdf.
7. Ушфжований клтчний протокол екстреног, пер-винног, вторинног (cпеuiалiзованоï) та третинног (ви-cокоcпеuiалiзованоï) медичног допомоги «Гострий коро-нарний синдром без елевацИ' сегмента ST»: Наказ МОЗ Украгни № 164 вiд 03.03.2016. URL: http://mtd.dec.gov.ua/ images/dodatki/2016_164_GKSbezST/ 2016_164_ YKPMD_ GKSbezST.pdf
8. Steg P.G., James S.K., Atar D. et al. Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation // European heartjournal. — 2012. — Vol. 33. — № 20. — P. 2569-2619. https://doi.org/10.1093/eur-heartj/ehs215
9. Roffi M, Patrono C, Collet J.P. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation: Task Force for the Management of Acute Coronary Syndromes in Patients Presenting without Persistent ST-Segment Elevation of the Euro-
pean Society of Cardiology (ESC) // European heart journal. — 2016. — Vol. 37. — № 3. — P. 267-315. https://doi.org/10.1093/ eurhearj/ehv320
10. CrenshawB.S., WardS.R., Granger C.B., Stebbins A.L., Topol E.J., Califf R..M. Atrial fibrillation in the setting of acute myocardial infarction: the GUSTO-I experience// Journal of the American College of Cardiology. — 1997. — Vol. 30. — № 2. — P. 406-413. DOI: 10.1016/S0735-1097(97)00194-0
11. Zhang D.Q, Li H. W, Chen H.P, Ma Q, Chen H, Xing Y.L., Zhao X.Q. Combination of amino-terminal Pro-BNP, estimated GFR, and high-sensitivity CRP for predicting cardiorenal syndrome type 1 in acute myocardial infarction patients // Journal of the American Heart Association. — 2018. — Vol. 7. — № 19. — Article ID: e009162. https://doi.org/10.1161/ JAHA.118.009162
12. Puurunen M., Kiviniemi T., Nammas W. et al. Impact of anaemia on clinical outcome in patients with atrial fibrillation undergoing percutaneous coronary intervention: insights from the AFCAS registry // BMJ Open. — 2014. — Vol. 4. — №5. — Article ID: e004700. http://dx.doi.org/10.1136/bmjopen-2013-004700
13. Dundar C., Oduncu V., Erkol A et al. In-hospitalprognostic value of hemoglobin levels on admission in patients with acute ST segment elevation myocardial infarction undergoing primary angioplasty // Clinical Research in Cardiology. — 2012. — Vol. 101. — № 1. — P. 37-44. https://doi.org/10.1007/s00392-011-0361-9
14. Martino P., Domenico Z., Alessandro C. et al. Role of plasma glucose level on myocardial perfusion in ST-segment elevation myocardial infarction patients // Journal of Diabetes and its Complications. — 2018. — Vol. 32. — № 8. — P. 764769. https://doi.org/10.1016/jjdiacomp.2018.05.015
15. BansalN, Anderson A.H., Yang W. et al. High-sensitivity troponin T and N-terminal pro-B-type natriuretic peptide (NT-proBNP) and risk of incident heart failure in patients with CKD: the Chronic Renal Insufficiency Cohort (CRIC) Study // Journal of the American Society of Nephrology. — 2015. — Vol. 26. — № 4. — P. 946-956. https://doi.org/10.1681/ASN.2014010108
OTpuMaHO 09.01.2019 ■
Целуйко В.Й., Бен Салем Ф., Матузок О.Э.
Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, г. Харьков, Украина
Уровень NT-рroBNP как предиктор развития фибрилляции предсердий у больных острым коронарным синдромом
Резюме. Актуальность. Фибрилляция предсердий (ФП) отягощает течение инфаркта миокарда в 15,5 % случаев и ассоциирована с увеличением летальности на 40—50 %. Поэтому поиск маркеров риска развития ФП у больных острым коронарным синдромом (ОКС) является актуальным заданием. Целью исследования было определение предикторной ценности уровня ОТ-ргоВМР относительно риска развития ФП у больных ОКС. Материалы и методы. Обследованы 125 больных ОКС. Больные, у которых ФП впервые возникла во время госпитализации по поводу ОКС, составили подгруппу 1а (п = 41); больные, у которых ФП была в анамнезе, составили подгруппу 1б (п = 24). В группу 2 вошли больные без указаний на ФП (п = 60). Образцы крови для определения уровня КТ-ргоВМР методом иммуноферментного анализа забирали в первые сутки заболевания. Результаты. Больные группы 2 были моложе больных подгрупп 1а (р = 0,019) и 1б (р = 0,002).
В группе 2 было больше больных, чем в подгруппе 1б, которые курили (р = 0,029). У больных группы 2 уровень гемоглобина был выше, чем у больных подгруппы 1а (р = 0,014). Больные подгруппы 1б по сравнению с больными 2-й группы имели более высокий уровень гликемии при поступлении (р = 0,010). Уровень КТ-ргоВМР оказался наивысшим в подгруппе 1а: 1592,00 (439,20; 3281,00) пг/мл. В подгруппе 1 б и группе 2 уровни КТ-ргоВМР составили 1281,00 (844,45; 2012,50) пг/мл и 226,50 (54,40; 822,00) пг/мл соответственно (р1а-2 = 0,002; р1б2 = 0,010). Выявлены корреляционные связи уровня КТ-ргоВМР с возрастом больных (г = 0,500; р = 0,00006), женским полом (г = 0,286; р = 0,030), частотой сердечных сокращений и гликемией при поступлении (г = 0,363; р = 0,005 и г = = 0,482; р = 0,0001 соответственно), скоростью клубочко-вой фильтрации (г = —0,459; р = 0,0003), уровнем гемоглобина (г = —0,307; р = 0,019). Методом ROC-анализа, в ко-
торый были включены больные подгруппы 1а и группы 2, установлена предикторная ценность уровня №Г-рюВМР относительно риска развития ФП у больных ОКС: при использовании пороговой точки > 1774 пг/мл чувствительность метода составляла 48 %, специфичность — 95,2 %, площадь под ROC-кривой составляла 0,77 (95% доверительный интервал 0,64—0,91). Выводы. В нашем исследо-
^т
вании уровень !ЫТ-ргоВМР был ассоциирован с клини-ко-анамнестическими показателями. Он был наивысшим в группе больных, у которых ФП развилась впервые на фоне ОКС; уровень №Г-рюВМР > 1774 пг/мл был ассоциирован с риском развития ФП.
Ключевые слова: острый коронарный синдром; фибрилляция предсердий; !ЫТ-ршВМР
V.Y. Tseluyko, Ben Salem F., O.E. Matuzok
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
NT-proBNP level as a predictor of atrial fibrillation in patients with acute coronary syndrome
Abstract. Background. Atrial fibrillation (AF) burdens myocardial infarction in 15.5 % of cases and is associated with 40—50 % mortality increase. The refore, the search for markers of AF risk in patients with acute coronary syndrome (ACS) is a valid task. The aim of present study was to evaluate the predictive value of N-terminal pro B-type natriuretic peptide (NT-proBNP) level regarding the risk of AF in patients with ACS. Materials and methods. We examined 125 patients with ACS. Subgroup 1a consisted of 41 patients with AF newly diagnosed during hospitalization for ACS. Subgroup 1b included 24 patients with history of AF. Patients without AF were included in group 2 (n = 60). Blood samples to determine NT-proBNP level using immunofluorescence assay were taken at admission. Results. Patients in group 2 were younger than those in subgroups 1a (p = 0.019) and 1b (p = 0.002). Persons in group 2 were more likely to be smokers than patients in group 1b (p = 0.029). Patients in group 2 had higher hemoglobin level than those in subgroup 1a (p = 0.014). Patients in subgroup 1b had higher glycemia upon admission compared to those in group 2 (p = 0.010). NT-proBNP level was highest in
subgroup 1a: 1592.00 (439.20; 3281.00) pg/ml. In subgroup 1b and group 2, NT-proBNP levels were 1281.00 (844.45; 2012.50) and 226.50 (54.40; 822.00) pg/ml, accordingly (p1a-2 = 0.002; p1b-2 = 0.010). We have found the correlations between NT-proBNP and the age of examined patients (r = 0.500; p = 0.00006), female sex (r = 0.286; p = 0.030), heart rate and glycemia at admission (r = 0.363; p = 0.005 and r = 0.482; p = 0.0001, accordingly), glomerular filtration rate (r = —0.459; p = 0.0003), hemoglobin level (r = -0.307; p = 0.019). In order to study the predictive value of NT-proBNP level regarding the risk of new-onset AF in ACS patients, we performed ROC analysis. Only patients from subgroup 1a and group 2 were included. At the cutoff point > 1774 pg/ml, the sensitivity was 48 %, the specificity — 95.2 %, area under ROC curve — 0.77 (95% confidence interval 0.64-0.91). Conclusions. In our study, NT-proBNP level depended on clinical and anamnestic parameters. It was highest in patients who developed new-onset AF on the background of ACS. NT-proBNP level > 1774 pg/ml was associated with the risk of AF. Keywords: acute coronary syndrome; atrial fibrillation; NT-proBNP
