CC BY
32
tients with type 2 diabetes who were divided into 3 groups. The 1st group included 52 individuals with diabetic angiopathy (25 women and 27 men); the 2nd group consisted of 20 patients with coronary artery disease and angiopathies (8 women and 12 men); the 3rd group involved 15 healthy individuals (8 men and 7 women). The results and their discussion. The number of patients suffering from diabetes has grown in the Poltava region and Ukraine as a whole by 1.1 times. 83.9% of the patients are diagnosed to have type 2 diabetes. Vascular complications (micro- and macroangiopathy) occurred in all patients, mostly during the second stage of the disease. Conclusion. Metabolic disorders, reflecting the state of carbohydrate and lipid metabolism as well as a severe form of the disease are more pronounced in men than in women, but with age, these differences become insignificant.
УДК:[616.12-005.4-06:616.13/.14-002-06]-085:577.125:613.25:575 Приступа Л.Н, Псарьова О.В
ВПЛИВ Г1ПОЛ1П1ДЕМ1ЧНО1 ТЕРАПП НА ВМ1СТ МАРКЕР1В ЗАПАЛЕННЯ У
ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д ГЕНОТИПУ Е2/Е3/Е4 - ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНА АПОЛ1ПОПРОТЕ1НУ Е ТА МАСИ Т1ЛА
Сумський державний уыверситет, медичний шститут, м. Суми
Досл'джено вплив гiполiпiдeмiчноУ терап'УУ на вмст MapKepie запалення у хворих на 'шем'чну хворобу серця (1ХС) залежно в 'д генотипу £2/£3/£4-пол'шорф'1зму гена апол'топроте'Уну Е (апоЕ) та маси т-ла. Обстежено 150 хворих на 'шем'чну хворобу серця. Вивчено розподл алельних вар'ант'т гена
апол'попроте'Уну Е за пол'морф'змом e2/e3/e4 (rs7412 та rs429358). Визначен вмст С-реактивного блка (СРБ), 1нтерлейк'1на-6 (Л-6) та фактора некрозу пухлини-а (ФНП-а) на початку досл'дження та через 3 мсяц лкування. Bei па^енти отримували аторвастатин у дозi 40 мг на добу. Обробку отриманих результат'¡в проводили за допомогою пакета анал'зу статистичних даних SPSS 17.0. Встановлено, що через 3 мсяц лкування знижено вмст СРБ, 1Л-6 та ФНП-а у хворих на 1ХС неза-
лежно в'д генотипу та маси тла, залежно в'д маси тла, у хворих з s3/s3, s3/s4, s2/s3 генотипами
та вм'ют СРБ, ФНП-а у хворих з е4/е4 генотипом. В'рог'дних в'дм'нностей за вмстом 1Л-6 до та пi-
сля лкування у хворих з s4/s4 генотипом не виявлено. Зроблено висновок, що 44% хворих на 1ХС потребують подальшоУ корекци лкування. КонцентрацИ СРБ, 1Л-6 та ФНП-а були вipогiдно вищими у хворих, як потребують подальшоУ корекцУУ лкування поpiвняно iз хворими, як не потребують корекци.
Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, пол1морф1зм гена апол1попротеТну Е, С-реактивний бток, 1Л-6, ФНП- а, статини. НДР №0110U004928: «Особливот пepeбiгу та лкування хвороб внуmpiшнiх оpгaнiв пiд впливом шюдливих фaкmоpiв внут-ршнього середовища та ожирння»
Вступ
Останшм часом все бтьшого значення набу-вае запальна теорiя атерогенезу. Вираженють запально'Т вщповд маркерами яко'Т е С-реактивний бток (СРБ), прозапальн цитокши ш-терлейкш-6 (1Л-6), фактор некрозу пухлини-а (ФНП-а), може бути зумовлена генетичними особливостями оргашзму, наявними дислтще-мiею, ожиршням, шсулшорезистентнютю [1, 2, 3, 4]. Отриман переконливi дат про те, що нав^ь невелике збтьшення концентраци СРБ вщо-бражае субкл^чне запалення в стшц судини. Вш е ключовим медiатором запалення, який ви-являеться як в iнтимi вшцевих артерш з почат-ковими явищами атеросклерозу, так i в атеро-склеротичних бляшках, мае пряму ушкоджува-льну дш на ендотелш, в^грае важливу роль активатора фагоцитозу, бере участь в активацп бтш системи комплементу, а також - в реак^ях iмунного контролю за появою змшених антигешв, пошкоджених або схильних до апоп-тозу кл^ин [1, 5]. Також СРБ стимулюе
видтення низки прозапальних цитоюыв, молекул адгези, що привертають моноцити у вогнище запалення та полегшуе захоплення макрофагами лтопроте'Тфв низькоТ (ЛПНЩ) i дуже низькоТ (ЛПДНЩ) щтьносп [6, 7]. У численних дослн дженнях встановлено його роль як високочутли-вого маркера найближчого i вщдаленого прогнозу при iшемiчнiй хворобi серця (1ХС) [8]. Вш може бути нав^ь бтьш значущим предиктором розвитку серцево-судинних ускладнень, ыж таю фактори ризику, як вмют загального холестерину (ЗХС) i триглiцеридiв (ТГ), цукровий дiабет або палшня [9]. Вщомо, що статини та шпбтори адсорбци холестерину також знижують i концен-трацiТ СРБ. Одним з ютотних факторiв, що за-безпечують пiдтримання гомеостазу стеринiв е генетичний полiморфiзм аполоiпопротеТну Е (апоЕ) [10]. Ген апоЕ е полiморфним i кодуе три основнi iзоформи бтка Е2, Е3 та Е4. Видтяють шiсть найбiльш розповсюджених генотипiв апоЕ:
e2/e2, e3/e3, e4/e4, e2/e3, e2/e4 та e3/e4. Як пока-зують багаточисельнi дослiдження, е2/е3/е4 -
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
полiморфiзм гена апоЕ ютотно впливае на ме-таболiзм лшопротешв. BiH е найбтьш вивченим полiморфiзмом гену апоЕ та щентифкований в бiльш нiж 50 популя^ях свiту [11, 12].
Можливють вiдмiнностей у механiзмах пполн пiдемiчноТ i вiрогiдноТ протизапальноТ дм статинiв фунтуеться на тому, що мевалонат, на обмш якого впливають статини через блокаду ГМГ-КоА-редуктази, е не тiльки субстратом синтезу ЗХС, а i попередником нестероТдних iзопреноТ-дiв. Передбачаеться, що вони через ланцюг промiжних взаемодiй рiзних протеТнiв здатнi га-льмувати ядерн рецептори активатора пролн фераторiв пероксисом альфа (PPARa) [13]. Цей вплив може гальмуватись або усуватися стати-нами, яю, таким чином, виявляються активаторами PPARa, що призводить до зниження актив-ностi ядерного чинника транскрипцп NF-kB [14, 15]. Цей чинник регулюе експресiю багатьох ге-нiв, продукти яких (цитокши, хемокiни, молекули адгезiТ клiтин) беруть участь у здшснены реакцiТ запалення та iмунноТ вiдповiдi [16].
Мета дослщження
Дослiдити вплив гiполiпiдемiчноТ терапп на вмiст маркерiв запалення у хворих на 1ХС зале-
жно вщ генотипу £2/£3/£4-полiморфiзму гена
аполтопротеТну Е та маси тiла.
Матерiали та методи дослiдження
При виконаннi роботи обстежено 150 хворих на 1ХС, якi знаходилися на лкуваны у Комуна-льному закладi Сумському обласному кардюло-гiчному диспансерi та Комунальному закладi Сумському обласному ключному госпiталi шва-лiдiв Велико' В^чизняноТ вiйни з сiчня по липень 2012 року. Контрольну групу склали 50 практично здорових оаб. Серед 150 обстежуваних хворих було 108 (72%) чоловтв i 42 (28%) жiнки у вiцi вiд 44 до 89 рош. Спочатку всi хворi були подтеы на три групи залежно вщ маси тiла: I групу склали 22 па^енти з нормальною масою
тiла (НМТ); II групу - 63 па^енти з зайвою масою тта (ЗМТ); III групу - 65 па^ен^в з ожирш-
ням. Пiсля визначення генотипу за e2/e3/e4 - по-лiморфiзмом гена аполтопротеТну Е обстежен
пацiенти були розподтеы на чотири групи: е3/е3
генотип мали 94 пацiенти, е3/е4 генотип - 32 па-
^енти, e2/e3 - 19 пацiентiв та е4/е4 генотип - 5 па^етчв. Дiагностику та лiкування IХС здшсню-вали згiдно Наказу МОЗ УкраТни № 436 вiд 03.07.2006 року. Вс пацiенти отримували атор-вастатин у дозi 40 мг на добу.
Хворим було проведене комплексне обсте-ження на початку дослщження та через 3 мюяц лкування. Воно поеднувало збiр анамнезу за-
хворювання та сiмейного анамнезу, виявлення факторiв ризику. Проводилося загальноклiнiчне обстеження, що включало оцшку суб'ективних i об'ективних даних, бiохiмiчне дослiдження (лтн дограма), ехокардiографiчне (ЕхоКГ) та електро-кардiографiчне (ЕКГ) дослiдження у 12 вщве-деннях в динамiцi, визначення маркерiв запа-лення.
Для оцiнки маси тта використовували iндекс
маси тта, який розраховували за формулою
Кетле, рiвний вiдношенню маси тiла (у кг) на
квадрат зросту (у м2) та розцшювали як НМТ
значення вщ 18 до 24,9 кг/м2, як ЗМТ - вщ 25 до 22 29,9 кг/м , як ожиршня - вище 30 кг/м .
Для оцшки наявност системноТ запальноТ вiдповiдi органiзму були визначен СРБ, IЛ-6 та ФНП-а за допомогою наборiв реагентiв ЗАО «ВЕКТОР-БЕСТ» (Pосiя) методом iмунофермен-тного аналiзу згiдно шструкци.
ДНК видтяли з цiльноТ кровi iз використан-ням наборiв DIAtom DNA Prep 100 («Isogene», Роая). rs7412 i rs429358 полiморфiзми 4-го ек-зону визначали методом полiмеразноТ ланцюго-воТ реакцiТ з наступним аналiзом довжини рест-рикцiйних фрагментiв. Для цього амплiфiкували дiлянку 4-го екзону вказаного гена за допомогою пари специфiчних праймерiв: прямого (sence) -5'CCCTCTCGGCCGCAGGGCGCTGAT3' i зворо-тного (antisense) -
5^GGTCCGGCTGCCCATCTCCTCCAT3'. Прай-мери було синтезовано фiрмою "Metabion" (Hi-меччина).
Статистичну обробку результат проводили методами варiацiйноТ та непараметричноТ статистики медико-бiологiчного профтю з ураху-ванням середнiх арифметичних значень (М), се-реднього квадратичного вщхилення (а), станда-ртноТ похибки середых значень (m). Aналiз вза-емозв'язку мiж двома показниками вивчали за допомогою параметричного методу - розрахунку коефiцiенту ^рсона i непараметричного - Сшр-мена. Достовiрнiсть рiзницi двох сукупностей i порiвняння двох середшх значень оцiнювали параметричними i непараметричними критерiя-ми (Стьюдента, Манна - yi™i, Biлкоксона). Не-параметричний критерш застосовувався для не-залежних груп, а Вткоксона - для парних показ-ниш. Якщо рiвень значущосп р перевищуе кри-тичний (p>0,05), вибiрки не мають вiрогiдних вiдмiнностей, якщо p<0,05 - мають значущi вщ-мiнностi. Якiснi ознаки оцшювалися у вiдсотках.
Розрахунок проводився за допомогою SPSS 17.0.
Результати дослщження та обговорення
Aналiзуючи дан табл. 1 встановлено, що у хворих на !ХС вмют СРБ, Ш-6, ФНП-а був вiрогi-дно вищим порiвняно з групою контролю (p<0,0001; p<0,0001; p<0,0001 вiдповiдно).
Таблиця 1
Вмют маркер'в запалення у хворих на шемчну хворобу серия пор'вняно з групою контролю
Показник Група контролю n=20 Хворi з 1ХС n=150 t р
СРБ, мг/л 1,3±0,05 4,9±0,25 14,150 <0,0001
1Л-6, пг/мл 0,5±0,11 4,5±0,78 5,056 <0,0001
ФНП-а, пг/мл 0,2±0,06 3,5±0,49 6,612 <0,0001
У хворих на 1ХС незалежно вщ генотипу та маси тта показники СРБ, 1Л-6 та ФНП-а через 3 мюяц лкування були вiрогiдно нижчими порiв-
Вмст маркерiв
няно з такими показниками до лкування (p<0,0001; p<0,0001; p<0,0001 вiдповiдно) (табл.2).
Таблиця 2
тення у хворих на шемчну хворобу серия у процес'! лкування
Показник До лкування n=150 Через 3 мiсяцi лiкування n=150 t Р
СРБ, мг/л 4,9±0,25 4,1±0,22 14,665 <0,0001
1Л-6, пг/мл 4,5±0,78 3,9±0,68 5,458 <0,0001
ФНП-а, пг/мл 3,5±0,49 2,9±0,39 5,833 <0,0001
Вмют СРБ, 1Л-6 та ФНП-а за t-критерieм Стьюдента через 3 мюяц лiкування був вiрогщ-
но нижчим у хворих на 1ХС з еЭ/еЭ (р<0,0001;
р<0,0001; р<0,0001 вiдповiдно), е3/е4 (р<0,0001;
р=0,048; p=0,015 вiдповiдно) та е2/е3 генотипами (р<0,0001; р=0,021; p=0,001 вiдповiдно). Встано-
Вмст маркерiв запалення у хворих на iшемiчну хворобу с
влено, що через 3 мюяц лкування вiрогiдно знизився вмют СРБ та ФНП-а у хворих на 1ХС з
е4/е4 генотипом (p=0,023; p=0,038 вiдповiдно). Вiрогiдних вщмшностей за вмiстом 1Л-6 до та ш-
сля лiкування у хворих на 1ХС з е4/е4 генотипом не виявлено (р=0,246) (табл.3).
Таблиця 3
у процес лкування залежно вiд генотипу аполiпопроте'iну Е
Генотип Показник До лкування Через 3 мiсяцi лкування T Р
Е3/Е3 (n=94) СРБ, мг/л 4,7±0,30 3,9±0,26 12,895 <0,0001
1Л-6, пг/мл 4,4±0,97 3,8±0,86 4,680 <0,0001
ФНП-а, пг/мл 3,8±0,75 3±0,60 4,448 <0,0001
Е3/Е4 (n=32) СРБ, мг/л 5±0,57 4,6±0,52 6,358 <0,0001
1Л-6, пг/мл 5,1±1,98 4,4±1,65 2,054 0,048
ФНП-а, пг/мл 2,8±0,50 2,4±0,38 2,572 0,015
Е2/Е3 (n=19) СРБ, мг/л 5±0,76 3,8±0,57 5,795 <0,0001
1Л-6, пг/мл 3,2±1,64 2,7±1,47 2,536 0,021
ФНП-а, пг/мл 3,4±0,67 2,6±0,49 3,763 0,001
Е4/Е4 (n=5) СРБ, мг/л 7,78±1,62 7,2±1,48 3,575 0,023
1Л-6, пг/мл 7,4±4,99 6,8±4,54 1,357 0,246
ФНП-а, пг/мл 3,4±0,42 3,1±0,33 3,047 0,038
Аналiзуючи дан наведет в табл. 4, встанов-лено статистично значиму вщмшнють за вмютом СРБ, 1Л-6, ФНП-а до та пюля лiкування у хворих на 1ХС залежно вщ маси тiла (у хворих з НМТ -
Вмст маркерiв запалення у хворих на it
р<0,0001; р=0,016; p=0,002 вiдповiдно; з ЗМТ -р<0,0001; р=0,001; р<0,0001 вiдповiдно; з ожи-рiнням - р<0,0001; p<0,0001; р<0,0001 вiдповiд-но).
Таблиия 4
чну хворобу серия у процес лкування залежно вiд маси тла
Маса тта Показник До лкування Через 3 мiсяцi лiкування T р
НМТ (n=22) СРБ, мг/л 3,2±0,43 2,3±0,34 4,361 <0,0001
1Л-6, пг/мл 1,3±0,30 1,1±0,24 2,629 0,016
ФНП-а, пг/мл 1,7±0,32 1,4±0,25 3,510 0,002
ЗМТ (n=63) СРБ, мг/л 4,5±0,32 3,7±0,28 10,227 <0,0001
1Л-6, пг/мл 2,4±0,46 2±0,37 3,411 0,001
ФНП-а, пг/мл 2,7±0,32 2,2±0,26 5,952 <0,0001
Ожиршння (n=65) СРБ, мг/л 5,9±0,44 5±0,38 10,281 <0,0001
1Л-6, пг/мл 7,6±1,66 6,7±1,46 4,304 <0,0001
ФНП-а, пг/мл 4,8±1,06 3,9±0,84 3,954 <0,0001
Аналiз даних табл. 5 свщчить, що через 3 мн сяц лiкування 66 хворих потребують подальшо'Т корекци лiкування, що складае 44%, не потребують корекци - 84 хворих (56%). За t-критерiем Стьюдента концентраци СРБ, 1Л-6 та ФНП-а бу-
ли вiрогiдно вищими у хворих, як потребують подальшо'Т корекци лкування порiвняно iз хво-рими, якi не потребують корекци (р<0,0001; p<0,0001; р=0,001 вщповщно).
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
Таблиця 5
Вмст маркер'в запалення у хворих на 'шем'чну хворобу серця залежно вiд потреби в корекци лкування
Показник Не потребye корекци' (n=84, 56%) Потребye корекци (n=66, 44%) t р
ОРБ, мг/л 3,3±0,20 6,9±0,39 -8,099 <0,0001
Ш-6, пг/мл 1,3±0,16 8,5±1,63 -4,385 <0,0001
ФНП-а, пг/мл 1,9±0,15 5,6±1,05 -3,492 0,001
G небагато даних щодо порiвняння вмюту СРБ i MapKepiB запалення залежно вщ носшства
е4-алеля, i вони мають суперечливий характер. Так, наприклад в дослщжены AGES-Reykjavik Study спостер^алося, що е4-носи мали нижчий вмiст СРБ, що розходиться з низкою шших до-слiджень [17].
Зв'язок мiж вмiстом СРБ i полiморфiзмом гена апоЕ виявлено при дослщженш 739 осiб iз захворюванням коронарних артерiй i 570 оаб без таких. Виявилося, що незалежно вщ наявно-стi коронарних захворювань, вмiст СРБ був ви-
щим в осiб, гомозиготних за алелем апое3/£3, нiж у шдив^фв iз варiантами апое3/£4 або
апо£4/е4. Тобто рiвень СРБ пов'язаний з генети-чним полiморфiзмом гена апоЕ, вщ якого може бути залежною прогностична цiннiсть цього по-казника [10].
Я.М. Тераз та ствавт. (2007) наводять дан з вивчення впливу раннього призначення аторва-статину на динамку маркерiв запалення i показ-ниш лтщного профiлю та оцшки ефективностi лiкування залежно вщ iзоформи апоЕ у хворих на гострий шфаркт мiокарда з пщйомом сегмента ST. У хворих iз генотипом е3/е3 лiкування аторвастатином асоцшвалось з бiльш вираже-ним зниженням вмюту СРБ [18].
Висновки
1. Встановлено, що через 3 мюяц лкування у хворих на 1ХС незалежно вщ генотипу та маси тта показники СРБ, 1Л-6 та ФНП-а були вiрогiд-но нижчими порiвняно з такими показниками до лкування.
2. Встановлено, що через 3 мюяц лiкування знижено вмют СРБ, 1Л-6 та ФНП-а у хворих на
1ХС з e3/e3, е3/е4, е2/е3 генотипами та вмют
СРБ, ФНП-а у хворих з е4/е4 генотипом. Вiрогiд-них вщмшностей за вмiстом 1Л-6 до та пюля ль
кування у хворих з е4/е4 генотипом не виявлено.
3. Виявлена статистично значима вщмшнють за вмютом СРБ, 1Л-6, ФНП-а до та пiсля лкуван-ня у хворих на 1ХС залежно вiд маси тiла.
4. Встановлено, що 44% хворих на 1ХС потребують подальшо'1 корекци' лiкування.
5. Концентраци' СРБ, 1Л-6 та ФНП-а були вiро-гщно вищими у хворих, якi потребують подаль-шоТ корекци лiкування порiвняно iз хворими, якi не потребують корекци.
Лтература
1. Поляков А.Е. С-реактивный белок как прогностический фактор у больных с ишемической болезнью сердца / А.Е. Поляков, В.В.
Шишкин // Укра'шський кардюлопчний журнал. — 2006. — № 1.
- С. 14-17.
2. Hess K. Bedeutung der Fettinflammation fur Insulinresistenz and Atherogenese / K. Hess, N. Marx // Diabetes, Stoffw. Herz. - 2007.
- Vol. 16. - P. 433-440.
3. Saremi A. Association between IL-6 and the existent of coronary atherosclerosis in the veterans affairs diabetes trial (VADT) / A. Saremi, R.J. Anderson, P. Luo [et all.] // Atherosclerosis. - 2009. -Vol. 203. - P. 610-614.
4. Thalmann S. Local adipose tissue depots as cardiovascular risk factors / S. Thalmann, C.F. Meier // Cardiovasc. Res. - 2007. - Vol. 75. - P. 690-701.
5. Pasceri V. Direct proinflammatory effect of C-reactive protein on human endothelial cells / V. Pasceri, J.T. Willerson, E.T.H. Yeh // Circulation. - 2000. - Vol. 102. - P. 2165-2168.
6. Du Clos T.W. Function of C-reactive protein / T.W. Du Clos // Ann. Med. - 2000. - Vol. 32. - P. 274-278.
7. Bazzino O. C-reactive protein and the stress tests for the risk stratification of patients recovering from unstable angina pectoris / O. Bazzino, E.R. Ferreiros, R. Pizarro [et all.] // Amer. J. Cardiology.
- 2001. - Vol. 87. - P. 1235-1239.
8. Nakamura H. Predictive value of cardiovascular events by high sensitivity CRP / H. Nakamura, T. Yamashita // Nippon. Rinsho. -2002. - Vol. 60, № 5. - P. 916-921.
9. Willcox B.J. C-reactive protein as a novel risk factor for cardiovascular disease: is it ready for prime time? / B.J. Willcox, R.D. Abbott, K. Yano [et all.] // Cardiovasc. Rev. Rep. - 2004. - Vol. 25. - P. 66-69.
10. Winfried M. The apolipoprotein E polymorphism is associated with circulating C-reactive protein (the Ludwigshafen risk and cardiovascular health study) / M. Winfried, H. Scharnagl, M.M. Hoffmann, B.O. Boehm, B.R. Winkelmann // Eur. Heart Journal. -2004. - Vol. 25, № 23. - Р. 2109-2119.
11. Бойко Е.Р. Аполипротеин Е и его значение в клинической физиологии / Е.Р. Бойко, А.М. Канева // Успехи физиол. наук. - 2009.
- Т. 40, № 1. - С. 3-15.
12. Song Y. Meta-analysis: apolipoprotein E genotypes and risk for coronary heart disease / Y. Song, V.J. Stampfer, S. Liu // Ann. Int. Med. - 2004. - Vol. 141, № 2. - Р. 137- 147.
13. Endres M. Статини: потенцшш показання до застосування при запальних станах / M. Endres // Медицина свпу. - 2006. - Т. 21, № 1. - С. 212-217.
14. Затейщиков Д.А. Лечение атеросклероза: насколько важно действие статинов на уровень холестерина? / Д.А. Затейщиков // Фарматека. - 2003. - № 6. - C. 39-43.
15. Gotto A.M. Contemporary diagnosis and management of lipid disorders / A.M. Gotto. - 2001. - P. 236.
16. Bellosta S. Non-lipid-related effects of statins / S. Bellosta, N. Ferri, R. Paoletti [et all.] // Ann. Med. - 2000. - Vol. 32. - P. 164-176.
17. Eiriksdottir G. Apolipoprotein E genotype and statins affect CRP levels through independent and different mechanisms: AGES-Reykjavik Study / G. Eiriksdottir, T. Aspelund, K. Bjarnadottir [et all.] // Atherosclerosis. - 2006. - Vol. 186, № 1. - Р. 222-224.
18. Тераз Я.М. Влияние раннего назначения аторвастатина на динамику маркеров воспаления и показателей липидного профиля в зависимости от полиморфизма аполипопротеина Е / Я.М. Те-раз, Е.П. Павликова, А.В. Балацкий и др // Клинич. фармакология и терапия. - 2007. - Т. 16, N 4. - С. 66-71.
References
1. Polyakov A.E. S-reaktivnyj belok kak prognosticheskij faktor u bol'nyh s ishemicheskoj bolezn'yu serdca / A.E. Polyakov, V.V. Shishkin // Ukra'ms'kij kardiologichnij zhurnal. - 2006. - № 1. - S. 14-17.
2. Hess K. Bedeutung der Fettinflammation fur Insulinresistenz and Atherogenese / K. Hess, N. Marx // Diabetes, Stoffw. Herz. - 2007.
- Vol. 16. - P. 433-440.
3. Saremi A. Association between IL-6 and the existent of coronary atherosclerosis in the veterans affairs diabetes trial (VADT) / A. Saremi, R.J. Anderson, P. Luo [et all.] // Atherosclerosis. - 2009. -Vol. 203. - P. 610-614.
4. Thalmann S. Local adipose tissue depots as cardiovascular risk factors / S. Thalmann, C.F. Meier // - Cardiovasc. Res. - 2007. -Vol. 75. - P. 690-701.
5. Pasceri V. Direct proinflammatory effect of C-reactive protein on human endothelial cells / V. Pasceri, J.T. Willerson, E.T.H. Yeh // Circulation. - 2000. - Vol. 102. - P. 2165-2168.
6. Du Clos T.W. Function of C-reactive protein / T.W. Du Clos // Ann. Med. - 2000. - Vol. 32. - P. 274-278.
13. Endres M. Statin i: potencijni pokazannya do zastosuvannya pri zapal'nih stanah / M. Endres // Medicina svitu. - 2006. - T. 21, № 1. - S. 212-217.
14. Zatejschikov D.A. Lechenie ateroskleroza: naskol'ko vazhno dejstvie statinov na uroven' holesterina? / D.A. Zatejschikov // Farmateka. -2003. - № 6. - C. 39-43.
15. Gotto A.M. Contemporary diagnosis and management of lipid disorders / A.M. Gotto. - 2001. - P. 236.
16. Bellosta S. Non-lipid-related effects of statins / S. Bellosta, N. Ferri, R. Paoletti [et all.] // Ann. Med. - 2000. - Vol. 32. - P. 164-176.
17. Eiriksdottir G. Apolipoprotein E genotype and statins affect CRP levels through independent and different mechanisms: AGES-Reykjavik Study / G. Eiriksdottir, T. Aspelund, K. Bjarnadottir [et all.] // Atherosclerosis. - 2006. - Vol. 186, № 1. - P. 222-224.
18. Teraz Ya.M. Vliyanie rannego naznacheniya atorvastatina na dinamiku markerov vospaleniya i pokazatelej lipidnogo profilya v zavisimosti ot polimorfizma apolipoproteina E / Ya.M. Teraz, E.P. Pavlikova, A.V. Balackij i dr // Klinich. farmakologiya i terapiya. -2007. - T. 16, N 4. - S. 66-71.
7. Bazzino O. C-reactive protein and the stress tests for the risk stratification of patients recovering from unstable angina pectoris / O. Bazzino, E.R. Ferreiros, R. Pizarro [et all.] // Amer. J. Cardiology.
- 2001. - Vol. 87. - P. 1235-1239.
8. Nakamura H. Predictive value of cardiovascular events by high sensitivity CRP / H. Nakamura, T. Yamashita // Nippon. Rinsho. -2002. - Vol. 60, № 5. - P. 916-921.
9. Willcox B.J. C-reactive protein as a novel risk factor for cardiovascular disease: is it ready for prime time? / B.J. Willcox, R.D. Abbott, K. Yano [et all.] // Cardiovasc. Rev. Rep. - 2004. - Vol. 25. - P. 66-69.
10. Winfried M. The apolipoprotein E polymorphism is associated with circulating C-reactive protein (the Ludwigshafen risk and cardiovascular health study) / M. Winfried, H. Scharnagl, M.M. Hoffmann, B.O. Boehm, B.R. Winkelmann // Eur. Heart Journal. -2004. - Vol. 25, № 23. - Р. 2109-2119.
11. Bojko E.R. Apoliprotein E i ego znachenie v klinicheskoj fiziologii / E.R. Bojko, A.M. Kaneva // Uspehi fiziol. nauk. - 2009. - T. 40, № 1.
- S. 3-15.
12. Song Y. Meta-analysis: apolipoprotein E genotypes and risk for coronary heart disease / Y. Song, V.J. Stampfer, S. Liu // Ann. Int. Med. - 2004. - Vol. 141, № 2. - Р. 137- 147.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ГИПОЛИПИДЕМИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ НА СОДЕРЖАНИЕ МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ
БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ГЕНОТИПА е2/Е3/Е4 - ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНА АПОЛИПОПРОТЕИНА Е И МАССЫ ТЕЛА
Приступа Л.Н., Псарёва Е.В.
Ключевые слова: ишемическая болезнью сердца, полиморфизм гена аполипопротнеина Е, С-реактивный белок, ИЛ-6, ФНО-а, статины
Исследовали влияние гиполипидемической терапии на содержание маркеров воспаления у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от генотипа £2/г3/£4-полиморфизма гена аполипопротеина Е (апоЕ) и массы тела. Обследовали 150 больных ишемической болезнью сердца.
Изучали распределение аллельных вариантов e2/e3/e4- полиморфизма гена аполипопротеина Е (rs7412 и rs429358). Определяли содержание С-реактивного белка (СРБ), интерлейкина-6 (ИЛ-6) и фактора некроза опухоли-а (ФНО-а) до и через 3 месяца лечения. Все пациенты получали аторваста-тин в дозе 40 мг в сутки. Обработку полученных результатов проводили с помощью пакета анализа статистических данных SPSS 17.0. Установлено, что через 3 месяца лечения снижено содержание СРБ, ИЛ-6 и ФНО-а у больных ИБС независимо от генотипа и массы тела, в зависимости от массы
тела, у больных с е3/е3, е3/е4, е2/е3 генотипами и содержание СРБ, ФНО-а у больных с е4/е4 генотипом. Достоверных различий по содержанию ИЛ-6 до и после лечения у больных с е4/е4 генотипом не обнаружено. Сделан вывод, что 44% больных ИБС требуют дальнейшей коррекции лечения. Концентрации СРБ, ИЛ-6 и ФНО-а были достоверно выше у больных, которые нуждаются в дальнейшей коррекции лечения по сравнению с больными, которые не нуждаются в коррекции.
Summary
INFLUENCE OF LIPID-LOWERING THERAPY ON THE CONTENT OF INFLAMMATORY MARKERS IN
PATIENTS WITH ISCHEMIC HEART DISEASE DEPENDING ON THE GENOTYPE £2 / £3 / £4 -APOLIPOPROTEIN E GENE POLYMORPHISM AND BODY WEIGHT Prystupa L.N., Psareva Ye.V.
Key words: ischemic heart disease, gene polymorphism apolipoprotneina E, C-reactive protein, IL-6, TNF-а, statins
This article focuses on the study of the effect produced by lipid-lowering therapy on the content of inflammatory markers in patients with coronary heart disease (CHD), depending on the genotype e2 / e3 / e4-gene polymorphism of the apolipoprotein E (apoE), and body weight. 150 patients with coronary heart disease passed through the examination. We studied the distribution of allelic variants e2 / e3 / e4- apolipoprotein E gene polymorphism (rs7412 and rs429358) and then determined the content of C-reactive protein (CRP), interleukin-6 (IL-6) and tumour necrosis factor-а (TNF-а) before and in 3 months of treatment. All patients received atorvastatin in a dose of 20 mg per day. The processing of the results was performed using statistical analysis package SPSS 17.0. It was found that in 3 months of treatment the content of CRP, IL-6 and TNF-а in the patients with coronary artery disease was reduced, regardless of genotype and body
weight, depending on body weight in the patients with e3 / e3, e3 / e4, e2 / e3 genotypes and CRP, TNF-а in
the patients with e4 / e4 genotype. No significant differences in the content of IL-6 before and after the
treatment in the patients with e4 / e4 genotype were found out. Conclusion: 44% of patients with coronary artery disease require further correction of their treatment. The concentrations of CRP, IL-6 and TNF-а is significantly higher in the patients who need further correction of the therapy compared with the patients who do not need to be corrected.
