CC BY
74
УДК: 616.379-008.64-053-071 +616.12-005.4 Попруга А.О.
ГЕНДЕРН1 ТА В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2 ТИПУ У ПО6ДНАНН1 З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
вднзу «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
На сьогодн'1 цукровий д'абет (ЦД) е одним з найпоширенших захворювань, що вражае будь - як вер-стви населення. В 2014 р. У свШ зареестровано 387 млн. хворих на цукровий д'абет, при чому 46,3 % випадк'т залишаеться не д'агностовано. Близько половини людей, як померли в'д ЦД в 2013 р, були молодшi 60 рок'т. Сл'д пiдкреcлиmи, що важлива со^альна значимсть цукрового д'абету полягае в тому, що &н призводить до ранньоУ 1'нвал1'дизац1"У i летальностi, яка пов'язана з розвит-ком п'зшх судинних ускладнень, Ух частота становить в'д 64 до 98% випадк'т . Мета досл'дження: вивчення особливостей перебгу iшемЫноТ хвороби серця (1ХС) у пацiенmiв з цукровим д'абетом 2 типу в залежностi в'д вку та стат'1. Маmерiали та методи. Поширенсть цукрового д'абету та дiабеmичних анг'юпатш було вивчено за даними реестру цукрового д'абету в ПолтавськШ област'1. П'д спостереженням знаходились 72 хворих з ЦД 2 типу, що були розд'теш на 3 групи. До 1 групи увiйшли 52 обстежених з д'абетичними ангiопаmiями, з них - 25 жнок та 27 чоловЫв; 2 групу скла-ли 20 хворих з ангюпат'ями та 1ХС, з них - 8 жнок та 12 чоловЫв; 3 група практично здорових, що включала 15 оаб, з них 8 - чоловтв та 7 осб - жнок.Результати досл'дженя та Тх обговорення. . Ктькють хворих, що страждають на ЦД зросла по ПолтавськШ област'1 та УкраУш в цтому в 1,1 рази. Ктькють хворих, що страждають на ЦД 2 типу складае 83,9%. Судинн ускладнення (м!кро- i макроанг'юпати) мали м'юце у всх хворих, в б'тьш'т м'р друга стад'я захворювання. Висновок. Меmаболiчнi порушення, що в'дображають стан вуглеводного, лiпiдного обмiнiв бльш вираженi у чоловЫв, як i важка форма захворювання, н/'ж у ж/'нок, проте з в/'ком ц в'1дм'1нност'1 суттево не в'др'знялися.
Ключов1 слова: цукровий д1абет, д1абетичн1 анпопатп (м1кро-, макроанпопатп), 1шем1чна хвороба серця.
Вступ
На сьогодн цукровий дiабет (ЦД) е одним з найпоширешших захворювань, що вражае будь - як верстви населення незважаючи на вк, стать, со^альне становище, расову та етжчну приналежнють. ЦД визнаний Всесв^ньою орга-шза^ею охорони здоров'я (ВООЗ) як «нешфек-цшна епiдемiя», тому прийнята резолю^я Орга-жзацп об'еднаних нацш (ООН) в 2006р., стосу-еться активно' боротьби з цим захворюванням. Це четверта резолю^я оОн, яка стосуеться хвороби, попередн три були направлен на бо-ротьбу з малярiею, туберкульозом та В1Л-шфек^ею. Але незважаючи на дiяльнiсть бага-точисленних дiабетичних асо^ацш, медичних дослщжень, впроваджених програм по лквщацп ЦД, за висновками експер^в 1МжнародноТ дiабе-тичноТ асо^аци (IDF) в 2013р., боротьбу свпу з ЦД було визнано програною.
Дшсно, статистичн дат вражають, якщо в 2010р. ктькють хворих в свт становила 285 млн. i до 2025р. очкувалось, що ця цифра дося-гне 380 млн. оаб, то реальнють перевершуе ва сподiвання, адже станом на 2014р. зафксовано 387 млн. чоловк. Кожен 12 житель планети мае ЦД, при чому 46,3 % випадмв дiабету залишаеться не дiагностовано, тобто 1 з 2 оаб не знае про свое захворювання. В 2014 р. зафксовано 5,1 млн. смертей з приводу ЦД, кожн 7 секунд одна людина помирае по причин даного захворювання. Близько половини людей, як померли вщ ЦД в 2013 р, були молодшi 60 рош[8]. Слщ пщкреслити, що важлива со^альна значимють цукрового дiабету полягае в тому, що вш призводить до ранньоТ швалщизацп i летальности яка пов'язана з розвитком тзжх судинних ускла-
днень, Тх частота становить вщ 64 до 98% випа-дмв [1, 2, 7]. Так ретинопа™ е причиною слтоти приблизно у 3% хворих на дiабет; у 20% хворих 1НЦД протягом 20 рош розвиваеться дiабетична нефропа™; у 50% хворих на дiабет розвиваеться хроычна ниркова недостатнють; 40% вах не-травматичний ампутацш нижшх кш^вок пов'яза-нi з синдромом дiaбетичноТ стопи i гангрени нижшх кш^вок; 75% хворих на цукровий дiабет помирають вiд серцево-судинних захворювань, половина з яких припадае на шфаркт мюкарда; близько 80% вах хворих дiaбетом мають над-лишкову вагу; 50% хворих на дiaбет мають пщ-вищений aртерiaльний тиск; частота дiaбетичноТ нейропатп: 1-2% при вперше виявленому ЦД 1 типу, 14-20% при вперше виявленому ЦД 2 типу, 50-70% при тривалост дiaбету понад 15 рош [1, 3, 6, 7]. Станом на 01.01.2013 р. в УкраТн понад 76 004 людей з ЦД страждають на дiaбетичну нефропатш, бтьше, нiж у 173251 хворих зареестровано дiaбетичну ретинопатш; щорiчно проводиться близько 3370 ампутацш нижых кшць вок. За смертнютю цукровий дiaбет вийшов на трете мiсце пiсля серцево-судинноТ патологи та злоякiсних новоутворень. За сучасними пщраху-нками свiтовi витрати пов'язан з цукровим дia-бетом сягли 612 млрд долaрiв США. В нашш краТнi, витрати ттьки на iнсулiнотерaпiю склали 10% бюджету охорони здоров'я УкраТни [2, 7].
Мета дослщження
Вивчення особливостей перебку iшемiчноТ хвороби серця у па^етчв з цукровим дiaбетом 2 типу в зaлежностi вщ вiку та стaтi.
Матерiали та методи дослщження
Поширенiсть цукрового дiaбету та дiaбетич-
них анпопатш в Полтавськш област було вивче-но за даними реестру цукрового дiабету (Реестру хворих на ЦД по Полтавськш обласп).
Кл^чне спостереження було проведено у 72 чоловк з ЦД 2 типу, що були роздшеш на 3 гру-пи. До першо'Г групи вiйшли 52 обстежених з дiа-бетичними ангiопатiями, з них - 25 жшок та 27 чоловшв; 2 групу склали 20 хворих з анпопа™-ми та 1ХС, з них - 8 жшок та 12 чоловтв; 3 група практично здорових, що включала 15 оаб, з них 8 - чоловшв та 7 оаб - жшок.
Ва хворi перебували на стацiонарному лку-ванн в ендокринологiчному вiддiленнi Полтав-сько' обласно' клiнiчноT лiкарнi iм. М.В.Сктфосовского. Дiагноз захворювання був верифiкований на пiдставi ктычно''' картини та даних бiохiмiчного, радiоiммунохiмiчного дослн дження вщображених в ютори хвороб.
У хворих вивчалися показники вуглеводного, жирового обм^в: загальний холестерин ("Бю-тест" Lachema,Чехiя), ß- та пре-ß- ЛП (А.Н.^мов та спiвав.[4]), iнсулiн (рад^мунохн мiчний метод з набором "Р1О-1НС-ПГ-/25/"), глю-
Кльксть зареi
коза (ортотолуТдиновий метод), Глiкозильований гемоглобiн, HbAIC ('^агностика БРНО" La-chema, Чехия).
Отриман данi статистично обробленi з вико-ристанням програми "Statistica for Windous. Release 4.3 ", розробленою фiрмою StatSoft..
Результати дослiдження та ix обговорення
Нами проведено дослiдження щодо пошире-ностi ЦД, його ускладнень, летальност за перiод з 2010 р. по 2014 р. у Полтавському репош за даними "Реестру хворих на ЦД по Полтавськш областГ Цей реестр представляе собою базу даних щодо хворих на ЦД по Полтавськш области що нараховуе шформацш про понад 45 тисяч хворих на ЦД.. Порiвняльна характеристика з такими же даними по УкраТн проводилися за допомогою «Збiрнику звтв поширеносп захво-рювань по УкраТ'нЬ за вказаними роками.
Було встановлено, що за останн 4 роки кть-кють хворих на ЦД по Полтавськш обласп та УкраТнi в цтому збiльшилась 1,1 рази.(табл. 1)
Таблиця 1
ованих хворих на ЦД по Полтавськш обл. та УкраН в цтому
2010 2011 2012 2013
УкраТна в цiлому 1 221 300 1 264 500 1 303 157 1 371 418
Полтавська область 41 838 43 765 45 066 46 068
Ктькють хворих, що страждають на ЦД, на 01.01.2014 р. по Полтавськш обласп склала 46068 оаб, з яких 7,7% припадае на 1 тип та 83,9% - на 2 тип цукрового дiабету. Вториннош-сулшзалежний цукровий дiабет склав 8,4% вщ хворих на ЦД 2 типу, тобто 16,1% склали хвор^ як знаходились на шсулшотерапп. У 37,1% хворих зареестрован хрошчш ускладнення цукрового дiабету, причому для ЦД 2 типу характерна бтьш висока частота судинних ускладнень (^а-бетична ретинопа™ у 72,2 % хворих на ЦД 2 тип проти 54,1 % у хворих на на ЦД 1 типу; дiа-бетична нефропа™ у 68,7 % проти 52,6 % 0,6 %, мiкро- та макроанпопа™ нижнiх кш^вок у 99,4 % проти 89,6 % у хворих на ЦД 1 типу; ш-сульт - 7,1 % проти 0,6 % у хворих на ЦД 1 типу; шфаркт мюкарда - 4,9 % проти 0,4 % у хворих на ЦД 1 типу; артерiальна гiпертензiя у 54,9 % проти 4,9 % у хворих на ЦД 1 типу .
За даними IDF ктькють летальних випадш з приводу ЦД в свт невпинно зростае, лише в еврош в 2013р. одна з 10 смертей (619 випадш) серед дорослого населення спричинена ЦД. При аналiзi динамки рiвня летальносл по роках у Полтавськш обласп i по УкраТнi в цтому також виявлене поступове збтьшення. По УкраТн в 2013р. зареестровано 2093 випадш, по Полтав-ськiй областi в 2012 р. зафксовано 70 смертей, в 2013р. - iз 80 летальних випадш, що припа-дають на хвороби ендокринноТ системи 77, спричинен цукровим дiабетом.
Нами обстежено група практично здорових оаб -15 чоловк. У чи^ обстежених були 8 чо-ловiкiв та 7 жшок у вiцi вiд 38 до 47 рош До мо-
менту забору кровi у них дослщжувався сомати-чний статус, який вщповщав вiковiй нормi. У кровi та сироватцi кровi вивчали бiохiмiчнi та ра-дiоiмунохiмiчнi показники, що вщображають стан вуглеводного, лiпiдного обм^в i вмiст гормонiв. Рiвень глюкози кровi становив 4,28±0,09 ммоль/л (чоловки - 4,27±0,11, ж1нки - 4,31 ±0,18), р <0,2; глкогемоглобину НЬА1С - 3,95±0,17% (чоловiки - 3,60±0,14, гр. ж1нки -4,3±0,2), р <0,01; iнсулiну - 108,9±1,2 пмоль/л ( чоловки -110,3±1,3, жшки - 106,4±2,2), р <0,1; загального холестерину - 4,17±0,09 ммоль/л, (чоловки -4,03±0,14, жшки - 4,39±0,06), р<0,05; р- та пре-р-ЛП - 5,07±0,15 г/л ( чоловки - 4,35±0,15, жшки -5,54±0,17), р <0,001. Слщ вiдзначити, що у ж1нок в порiвняннi з чоловiками здорово! групи вщмн чаеться пiдвищення показникiв загального холе-стирину та р- та пре-р-ЛП.
В групу хворих на цукровий дiабет 2 типу увшшли 52 особи, з яких 27 чоловшв, 25 жiнок. Вiк хворих: вщ 40 до 49 рош -16 осiб, вiд 50 до 59 рош - 26 оаб та вщ 60 до 69 рош i старше -10 оаб. Тривалють захворювання склала вщ 6 до 15 рокiв, середня важкють встановлена в 55,7% випадш (29 осiб), важка в 44,3% (23 хворих). Судинн ускладнення ^кро- i макроангю-патп) мали мюце у всiх хворих (табл.2). Так дiа-бетична ретинопатiя спостер^алася у 72,2% хворих, що склало 37 оаб, дiaбетичнa нефропа-™ у 35 чоловiк (68,7%), мiкроaнгiопaтiя нижнiх кiнцiвок у 52 оаб (100%) i макроангиопатия ниж-шх кiнцiвок в 98,9% випaдкiв, що склало 51 чо-ловiк.
Слiд зазначити, що у вах випадках перева-жала друга стадiя захворювання, в бшьшш мiрi у чоловiкiв. Основна кл^чна симптоматика в об-стежених хворих наведена в (табл. 3).
У хворих на цукровий дiабет 2 типу при по-ступленн рiвень глюкози в кровi був в межах
10,89 ± 0,12 ммоль / л, аналопчний показник у здорових оаб 4,28 ± 0,09 ммоль / л, (р<0,001), рiвень глiкогемоглобiну НЬА1с становив 8,6 ± 0,5%, у здорових - 3,95 ± 0,17% (р<0,001), спо-стерiгалося пiдвищення рiвня iнсулiну (145,19 ± 1,78 пкмоль / л).
Таблиця 2
дiабеmичних ангiопатiй у хворих цукровим дiабетом 2 типу
Характер дiабетичних ан-попатш Чоловiки (27) Жшки (25) Загалом
К-ть хворих % вщ к-т обстеже-них К-ть хворих % вщ к-т обстежених К-ть хворих % вщ к-т обстежених
Дiабетична ретинопа™ 23 14 37
I стадiя II стадiя III стадiя 4 13 6 44,9 2 8 4 27,3 6 21 10 72,2
Дiабетична нефропатiя 22 13 35
I стадiя II стадiя III стадiя 7 12 3 43,2 4 7 2 25,5 11 19 5 68,7
Мiкроангiопатiя
нижнiх кiнцiвок 32 20 52
I стадiя 2 62,5 2 37,5 4 100
II стадiя 21 12 33
III стадiя 9 6 15
Макроанпопа™
нижнiх кiнцiвок 32 19 51
I стадiя 4 61,9 2 37,0 6 98,9
II стадiя 20 12 32
III стадiя 8 5 13
Виявлено розвиток пперхолестеринеми i п-пербеталтопротещемИ, так рiвень холестерину склав 5,83±0,04 ммоль/л, у здорових 4,17±0,09 ммоль/л, (р<0,001), р- та пре-р-ЛП - 12,36±0,12 г/л, у здорових - 5,07±0,15 г/л (р<0,001).
Аналiз бiохiмiчних показникiв, що вщобража-ють стан вуглеводного, лiпiдного обм^в i гормонального статусу свщчать про суттeвi вщмш-ностi дослщжених тестiв у хворих в порiвняннi з
практично здоровими особами.
При аналiзi клiнiчних даних у хворих на цукровий дiабет 2 типу з судинними ускладненнями нами виявлено, що у чоловшв вщзначаеться ча-стiше декомпенсацiя захворювання, причому у людей бтьш похилого вку (вiд 60 до 69 рош i старше - 14,2%.) в порiвняннi з ж1нками.
Таблиця 3
Частота основних клнчних симтом'в у хворих цукровим д/'абетом 2 типу
Симптоми Чоловки (27) Жшки (25)
число хворих % вщ числа обстежених число хворих % вщ числа обстежених
Бть,ошмшня, зябюсть нижшх кшцвок 26 96,3 22 88
Загальна слабюсть 24 88,9 21 84,0
Функцiональнi порушення нервовоТ системи( головний бiль, дра^вливють, безсоння та iн.) 23 85,2 21 84,0
Полiдипсiя 20 74,1 18 72,0
Полiурiя 19 70,4 15 60,0
Нiктурiя 12 44,4 10 40,0
Артерiальна гiпертензiя (в тому чи^ i нефрогенна) 10 37,0 8 32,0
Свербiж 7 25,9 5 20,0
Бть в областi серця (в тому чи^ i по типу стенокардп) 7 25,9 3 12,0
Втрата апетиту 5 18,5 3 12,0
Фурункульоз 3 11,1 2 8,0
Трофiчнi виразки ступш 3 11,1 1 4,0
Гангрена пальцiв ступнi 2 7,4 0 0
Зниження ваги 2 7,4 3 12,0
Групу хворих на цукровий дiабет 2 типу та 1ХС склали 20 oci6, з яких 12 чоловшв i 8 жшок. BiK хворих був наступний: 1 людина у вiцi 45 ромв, вщ 50 до 59 рокiв 10 oci6, вiд 60 до 69 рош i старше 9 оаб. Тривалiсть захворювання склала вiд 7 до 14 рокв, середня важкють вста-новлена в 60% випадках (12 оаб), у 40% (8 оаб)
Частота основних
- важка. У 8 (40%) хворих на ЦД 2 типу дiагнос-товано 1М (6 випадкв - 1М в анамнезi, 2 - в перн од стацiонарного лiкування), у 12 (60%) хворих -стенокардiя, на пiдставi скарг, даних об'ективно-го i електрокардiографiчного обстеження. Нижче в таблицi 4 представленi основы кл^чы симп-томи, виявленi у ^ei групи хворих.
Таблиця 4
ичних симптом'в у хворих на цукровий д/'абет 2 типу та 1ХС
Симптоми Кiлькiсть хворих % вщ числа обстежених
Бть,ошмшня, зяб кiсть нижшх кiнцiвок 19 95
ПолщипЫя 14 70
загальна слабкiсть 12 60
Полiурiя 12 60
Функцiональнi порушення нервовоТ системи (головний бiль, дра^вливють, безсоння та iн.) 11 55
Втрата апетиту 7 35
Нiктурiя 6 30
Свербiж 6 30
Збiльшення ваги тта (хворi з ожирiнням) 6 30
Полiфагiя 4 20
Трофiчнi виразки ступнi 3 15
Гангрена пальцiв ступш 2 10
Змiни на ЕКГ : зниження сегменту S-T, iнверсiя зубця Т, дискордантнють змiн Т 20 100
Реакцiя ЕКГ на фiзичне навантаження: признаки попршення кровопостачання мюка- рду 18 90
Бiль в област серця, в тому чи^ по типу стенокардп 11 55
Артерiальна гiпертензiя, в тому числi нефрогенна 11 55
Недостатнють кровообiгу по лiвошлуночковому типу 8 40
Порушення ритму та провщност ( шлуночковi екстрасистолiя, пароксизмальна миго-тлива аритмiя, блокада лiвоТ' нiжки пучка Пса та ш.) 7 35
Аналiз структури дiабетичних ангюпатш у хворих на цукровий дiабет 2 типу та 1ХС виявив наступне: Др мала мiсце у 14 хворих, що склало 70%, з них I стадiя - 21,4% (3 особи), II стадiя -64,3% (9 чоловк) i III стдфя - 14,3% (2 особи). ДН дiагностували в 55% випадках (11 хворих), в 18,2% (2 хворих) поеднувалася з шелонефри-том, 1х них I стадiя - 27,3% (3 особи), II стадiя-54,5% (6 осiб), III стадiя виявлена в 18,2% випадках (2 особи). При дослщжеш бiохiмiчних та ра-дiоiмунохiмiчних показникв у хворих ЦД 2 типу та 1ХС, в залежностi вщ статi отримано наступнi данi: рiвень глюкози кровi у групi (гр.) жшок ста-новив 11,55±034, в гр. чоловтв - 12,11 ±0,41 ммоль/л (р>0,2), шсулшу в гр. жiнок - 139,0±1,08, в гр. чоловтв - 145,0±2,50 пмоль/л (р<0,01), за-гального холестерину в гр. жшки - 5,82±0,1, в гр. чоловки - 5,93±0,18, ммоль/л (р >0,5), ß- и пре-ß-ЛП в гр. жшки - 12,03±0,42, в гр. чоловки -12,56±0,33 г/л (р >0,5 ).
Мiкроангiопатiя нижых кiнцiвок мала мiсце у вах хворих (20 осiб), тобто в 100% випадках, з яких 5% (1 особа) склали хворi з I стадieю, з II с^ею - 80% (16 оаб), з III с^ею - 15% (3 особи). Макроангюпа™ нижых кiнцiвок дiагнос-тована у 18 осiб, тобто в 90%, з них 11,1% (2 особи) мали I стадш, 61,1% (11 оаб) - II стадш i 27,8% (5 оаб) III стадш ангюпати.
За наведеними вище показниками можна по-бачити метаболiчнi порушення, що вщобража-ють стан вуглеводного, лiпiдного обмiнiв i гормонального статусу, якi, в цтому, бiльш вира-женi у чоловтв.
При аналiзi клiнiчних даних у хворих на ЦД 2 типу та 1ХС слщ зазначити, що середня важкють захворювання у чоловшв спостеркалася в 35% випадкв, тодi як у жiнок - в 25%. Важка форма захворювання вщзначалася як у чоловшв, так i у жiнок в 20% випадках, в основному у вковш гру-ni вiд 60 роюв до 69 рокiв i старше .
При порiвняннi групи хворих на цукровий дiа-бет 2 типу з ангюпа^ями i |Хс з хворими на цукровий дiабет 2 типу з ангюпа™ми виявленi бiльш високi показники пперглкеми, так, рiвень глюкози в кровi склав 11,86 ± 0,27 ммоль / л, у хворих на цукровий дiабет 2 типу 10,89 ± 0,12 ммоль / л (р<0,001), глiкозильованого гемоглобн ну HbA1c - 9,8 ± 0,4%, у хворих на ЦД 2 типу -8,6 ± 0,5% (р<0,001).
Висновки
1. За останн 4 роки ктькють хворих, що страждають на ЦД зросла по Полтавськш областi та УкраТы в цтому в 1,1 рази. Ктькють хворих, що страждають на ЦД 2 типу складае 83,9%. У 37,1% хворих зареестрован хрошчш ускладнення цукрового дiабету, причому для ЦД 2 типу характерна бтьш висока частота судин-них ускладнень (дiабетична ретинопа™ у 72,2 %; дiабетична нефропа™ у 68,7 %; мiкро-, макроанпопа™ нижнiх кiнцiвок у 99,4 %; iнсульт - 7,1 %; шфаркт мiокарда - 4,9 %; артерiальна гiпертензiя у 54,9 %).
2. Судинн ускладнення (мiкро- i макроанпопатп) мали мiсце у всiх хворих, в бтьшш мiрi друга стадiя захворювання. Пере-
важали чоловки похилого вку (вiд 60 до 69 рош i старше - 14,2%.).
3. Метаболiчнi порушення, що вщображають стан вуглеводного, лiпiдного обм^в бiльш вираженi у чоловiкiв, як i важка форма захворювання, шж у жiнок, проте з вком цi вiдмiнностi суттево не в^знялися.
Лiтература
1. Балаболкин М.И. Сахарный диабет / М.И. Балаболкин. - М. : Медицина, 1994. - 384 с.
2. Бобырева Л.Е. Свободнорадикальное окисление, антиоксидан-ты и диабетические ангиопатии / Бобырева Л.Е. // Проблемы эндокринологии. -1996. - Т. 42, № 6. - С. 14-20.
3. Бобырева Л.Е. Состояние свободнорадикального окисления и антиоксидантной обеспеченности у больных ИБС на фоне сахарного диабета II типа в разные сезоны года / Л.Е. Бобырева // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 1997. - № 1, Вип. 2. - С. 62-64.
4. Воскресенский О.Н. Ангиопротекторы / О.Н. Воскресенский, В.А. Туманов. - Киев : Здоров'я, 1982.- 120 с.
5. Дедов И.И. Генетические, иммунологические и метаболические аспекты патогенеза сахарного диабета / И.И. Дедов // Первый Российский конгресс по патофизиологии. Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы (экспериментальные и клинические аспекты). Тезисы докладов. Москва, 1719 октября 1996 г. М., 1996. - С. 174.
6. Михайличенко Т.Е. Нарушения липидного обмена у больных сахарным диабетом и возможности их коррекции / Т.Е. Михайли-ченко // Архив клинической и экспериментальной медицини. -2008. - Т. 17, № 1. - С. 61-65.
Реферат
ГЕНДЕРНЫЕ И ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА В СОЧЕТАНИИ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА Попруга А.А.
Ключевые слова: сахарный диабет, диабетические ангиопатии (микро-, макроангиопатии), ишемическая болезнь сердца
Сегодня сахарный диабет (СД) является одним из самых распространенных заболеваний, которое поражает все слои населения. В 2014 г. в мире зарегистрировано 387 млн. больных сахарным диабетом, причем 46,3% случаев остается не диагностировано. Около половины людей, которые умерли от СД в 2013 г., были моложе 60 лет. Следует подчеркнуть, что важная социальная значимость сахарного диабета заключается в том, что он приводит к ранней инвалидизации и летальности, связанной с развитием поздних сосудистых осложнений, их частота составляет от 64 до 98% случаев. Цель исследования: изучение особенностей течения ишемической болезни сердца (ИБС) у пациентов с сахарным диабетом 2 типа в зависимости от возраста и пола. Материалы и методы. Распространенность сахарного диабета и диабетических ангиопатий было изучено по данным реестра сахарного диабета в Полтавской области. Под наблюдением находились 72 больных с СД 2 типа, которые были разделены на 3 группы. В 1 группу вошли 52 обследованных с диабетическими ангиопатиями, из них -25 женщин и 27 мужчин; 2 группу составили 20 больных с ангиопатиями и ИБС, из них - 8 женщин и 12 мужчин; 3 группа практически здоровых, включавшая 15 человек, из них 8 - мужчин и 7 - женщин. Результаты исследования и обсуждение. Количество больных, страдающих СД, выросло по Полтавской области и Украине в целом в 1,1 раза. 83,9% составляют больные СД 2 типа. Сосудистые осложнения (микро- и макроангиопатии) имели место у всех больных, в большей степени вторая стадия заболевания. Вывод. Метаболические нарушения, отражающие состояние углеводного, липидного обменов более выражены у мужчин, как и тяжелая форма заболевания, чем у женщин, однако с возрастом эти различия существенно не отличались.
Summary
GENDER AND AGE PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF TYPE 2 DIABETES MELLITUS COMBINED WITH ISCHEMIC HEART DISEASE Popruga A.A.
Key words: diabetes mellitus, diabetic angiopathy (micro, microangiopathy), ischemic heart disease
Today, diabetes mellitus (DM) is one of the most common diseases that affect all segments of the population. In 2014, 387 million cases was registered throughout the world, moreover about 46.3% of cases remain undiagnosed. About a half of the people who died of diabetes in 2013 were younger than 60 years. It should be emphasized that diabetes is dangerous as it leads to early morbidity and mortality associated with the development of later vascular complications, and their frequency ranges from 64 to 98% of cases. Objective: to study peculiarities of coronary heart disease (CHD) in patients with type 2 diabetes mellitus according subject to their age and gender. Materials and methods. The prevalence of diabetes mellitus and diabetic angiopathy was studied according to the register of diabetes in the Poltava region. The study involved 72 pa-
7. Паньюв В.1. Ризик загальноТ i серцево-судинноТ смертности ос-новних серцево-судинних подш у хворих на цукровий дiабет2-го типу залежно вщ вибору терапп шсля встановлення дiагнозу / В.1. Паньюв, Л.А. Хуторська // Буковинський медичний вюник. -2013. - Т. 17, № 1 (65). - C. 80-85.
References
1. Balabolkin M.I. Sakharnyi diabet / M.I. Balabolkin. - M. : Meditsina, 1994. - 384 s.
2. Bobyreva L.E. Svobodnoradikalnoe okislenie, antioksidanty i diabeticheskie angiopatii / L.E. Bobyreva // Problemy endokrinologii. - 1996. - T. 42, № 6. - S. 14-20.
3. Bobyreva L.E. Sostoyanie svobodnoradikalnogo okislenia i antioksidantnoi obespechennosti u bolnykh IBS na fone sakharnogo diabeta II tipa v raznye sezony goda // Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. - 1997. - № 1, Vip. 2. - S. 62-64.
4. Voskresenskii O.N. Angioprotektory / O.N. Voskresenskii, V.A. Tumanov. - Kiev : Zdorovia, 1982. - 120 s.
5. Dedov I.I. Geneticheskie, immunologicheskie i metabolicheskie aspekty patogeneza sakharnogo diabeta / I.I. Dedov // Pervyi Rossiyskii kongress po patofiziologii. Patofyzyolohiia orhanov sistem. Tipichnyie patologicheskie protsessy (eksperimentalnyie klinicheskie aspekty). Tezisy dokladov. Moskva, 17-19 oktyabrya 1996 g. M., 1996. - S.174.
6. Mikhaylichenko T.E. Narusheniia lipidnogo obmena u bolnykh sakharnym diabetom i vozmozhnosti ikh korrektsii / T.E. Mikhaylichenko // Arkhiv klinicheskoi i eksperimentalnoi meditsiny. -2008. - T. 17, № 1. - S. 61-65.
7. Pankiv V.I. Ryzyk zahalnoi i sertsevo-sudynnoi smertnosti, osnovnykh sertsevo-sudynnykh podii u khvorykh na tsukrovyi diabet2-ho typu zalezhno vid vyboru terapii pislia vstanovlennia diahnozu / V.I. Pankiv, L.A. Khutorska // Bukovynskyi medychnyi visnyk. - 2013. - T. 17, № 1 (65). - S. 80-85.
tients with type 2 diabetes who were divided into 3 groups. The 1st group included 52 individuals with diabetic angiopathy (25 women and 27 men); the 2nd group consisted of 20 patients with coronary artery disease and angiopathies (8 women and 12 men); the 3rd group involved 15 healthy individuals (8 men and 7 women). The results and their discussion. The number of patients suffering from diabetes has grown in the Poltava region and Ukraine as a whole by 1.1 times. 83.9% of the patients are diagnosed to have type 2 diabetes. Vascular complications (micro- and macroangiopathy) occurred in all patients, mostly during the second stage of the disease. Conclusion. Metabolic disorders, reflecting the state of carbohydrate and lipid metabolism as well as a severe form of the disease are more pronounced in men than in women, but with age, these differences become insignificant.
УДК:[616.12-005.4-06:616.13/.14-002-06]-085:577.125:613.25:575 Приступа Л.Н, Псарьова О.В
ВПЛИВ Г1ПОЛ1П1ДЕМ1ЧНО1 ТЕРАПП НА ВМ1СТ МАРКЕР1В ЗАПАЛЕННЯ У
ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д ГЕНОТИПУ Е2/Е3/Е4 - ПОЛ1МОРФ1ЗМУ ГЕНА АПОЛ1ПОПРОТЕ1НУ Е ТА МАСИ Т1ЛА
Сумський державний уыверситет, медичний ¡нститут, м. Суми
Досл'джено вплив гiполiпiдeмiчноУ терап'УУ на вмст MapKepie запалення у хворих на '¡шем'чну хворобу серця (1ХС) залежно в 'д генотипу £2/е3/£4-пол'шорф'зму гена апол'топроте'Уну Е (апоЕ) та маси т-ла. Обстежено 150 хворих на '¡шем'чну хворобу серця. Вивчено розподл алельних вар'ант'в гена
апол'попроте'Уну Е за пол'морф'змом e2/e3/e4 (rs7412 та rs429358). Визначен вмст С-реактивного блка (СРБ), '¡нтерлейкна-6 (Л-6) та фактора некрозу пухлини-а (ФНП-а) на початку досл'дження та через 3 мсяц лкування. Bci па^енти отримували аторвастатин у дозi 40 мг на добу. Обробку отриманих результат'¡в проводили за допомогою пакета анал'зу статистичних даних SPSS 17.0. Встановлено, що через 3 мсяц лкування знижено вмст СРБ, 1Л-6 та ФНП-а у хворих на 1ХС неза-
лежно в'д генотипу та маси тла, залежно в'д маси тла, у хворих з s3/s3, s3/s4, s2/s3 генотипами
та вм'ют СРБ, ФНП-а у хворих з е4/е4 генотипом. В'рог'дних в'дм'нностей за вмстом 1Л-6 до та пi-
сля лкування у хворих з s4/s4 генотипом не виявлено. Зроблено висновок, що 44% хворих на 1ХС потребують подальшоУ корекцУУ лкування. КонцентрацИ СРБ, 1Л-6 та ФНП-а були вipогiдно вищими у хворих, як потребують подальшоУ корекцУУ лкування поpiвняно ¡з хворими, як не потребують ко-рекцИ.
Ключов¡ слова: шеинна хвороба серця, полморфнзм гена аполтопроте'шу Е, С-реактивний бток, 1Л-6, ФНП- а, статини. НДР №0110U004928: «Особливот пepeбiгу та лкування хвороб внуmpiшнiх оpгaнiв пiд впливом шюдливих фaкmоpiв внут-ршнього середовища та ожирння»
Вступ
Останшм часом все бтьшого значення набу-вае запальна теорiя атерогенезу. Вираженють запальноТ вщповд маркерами якоТ е С-реактивний бток (СРБ), прозапальн цитокши ш-терлейкш-6 (1Л-6), фактор некрозу пухлини-а (ФНП-а), може бути зумовлена генетичними особливостями оргашзму, наявними дислтще-мiею, ожиршням, шсулшорезистентнютю [1, 2, 3, 4]. Отриман переконливi дат про те, що нав^ь невелике збтьшення концентраци СРБ вщо-бражае субкл^чне запалення в стшц судини. Вш е ключовим медiатором запалення, який ви-являеться як в iнтимi вшцевих артерш з почат-ковими явищами атеросклерозу, так i в атеро-склеротичних бляшках, мае пряму ушкоджува-льну дш на ендотелш, в^фграе важливу роль активатора фагоцитозу, бере участь в активацп бткв системи комплементу, а також - в реак^ях iмунного контролю за появою змшених антигешв, пошкоджених або схильних до апоп-тозу кл^ин [1, 5]. Також СРБ стимулюе
видтення низки прозапальних цитокыв, молекул адгези, що привертають моноцити у вогнище запалення та полегшуе захоплення макрофагами лтопроте'^в низько' (ЛПНЩ) i дуже низько' (ЛПДНЩ) щтьносп [6, 7]. У численних дослн дженнях встановлено його роль як високочутли-вого маркера найближчого i вщдаленого прогнозу при iшемiчнiй хворобi серця (1ХС) [8]. Вш може бути нав^ь бтьш значущим предиктором розвитку серцево-судинних ускладнень, ыж так фактори ризику, як вмют загального холестерину (ЗХС) i триглiцеридiв (ТГ), цукровий дiабет або палшня [9]. Вщомо, що статини та шпбтори адсорбци холестерину також знижують i концентраци СРБ. Одним з ютотних факторiв, що за-безпечують пщтримання гомеостазу стериыв е генетичний полiморфiзм аполотопроте'ну Е (апоЕ) [10]. Ген апоЕ е полiморфним i кодуе три основы ¡зоформи бiлка Е2, Е3 та Е4. Видтяють шють найбiльш розповсюджених генотипiв апоЕ:
е2/е2, e3/e3, е4/е4, e2/e3, е2/е4 та e3/e4. Як пока-зують багаточисельн дослiдження, е2/е3/е4 -
