CC BY
17
7. Dregalkina A. A. Chastota vstrechaemosti i struktura limfadenitov chelyustno-litsevoy oblasti i shei / A. A. Dregalkina, L. D. Gerasimova, I. V. Chantyir // Problemyi stomatologii. - 2010. - No.4. - S. 40-41.
8. Zabolotskaya N.V. Ultrazvukovoe issledovanie limfaticheskoy sistemyi. / Klinicheskoe rukovodstvo po ultrazvukovoy diagnostike. T.2 pod red. Mitkova V.V., Medvedeva M.V. // M., Vidar. 1996. - S. 303-329.
9. Analysis of children with peripheral lymphadenopathy / N. Yaris, M. Cakir, E. Sozen, U. Cobanoglu // Clin Pediatr (Phila). -2006. - Vol. 45 (6). - P. 544-549.
10. Eksioglu A. S. Differential diagnosis of axillary lymph nodes: Usefulness of gray-scale and color-power doppler sonography / A. S. Eksioglu, A. Ozdemir, H. Ozdemir // Tani Girisim Radyol. - 2003. - Dec, Vol. 9 (4). - P. 445-451.
11. The sonographic characteristics of nontuberculous mycobacterial cervicofacial lymphadenitis in children / J. A. Lindeboom, A. M. Smets, E. J. Kuijper [et. al.] // Pediatr Radiol. - 2006. - Vol. 36, № 10. - P. 1063-1067.
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТРЫХ И
ХРОНИЧЕСКИХ ОДОНТОГЕННЫХ ПОДНИЖНЕЧЕЛЮСТНЫХ ЛИМАДЕНИТОВ У ДЕТЕЙ Ксёнз И. В.
Целью работы было изучение особенностей ультразвуковой картины при остром гнойном и хроническом гиперпластическом одонтогенном поднижнечелюстном лимфадените у детей. В результате исследования проведен анализ обследования 40 больных с острым гнойным одонтогенным поднижнечелюстном лимфадените в возрасте от 7 до 12 лет. Анализ данных доплеровского сканирования у больных с острым гнойным поднижнечелюстном лимфадените дал возможность прийти к выводу, что длительность периода от начала заболевания до обращения за помощью, а также вид предполагаемого этиологического фактора, значительно влияет на характер гемоциркуляторного русла. Степень кровоснабжения находится в прямой зависимости от сроков, которые разделяют первичные клинические проявления и время обращения за помощью. Чем он короче, тем больше интенсивность кровообращения в зоне воспаления, что создает лучшие условия для репаративной регенерации после оперативного вмешательства. Сонографическая картина при хроническом гиперпластическом одонтогенном поднижнечелюстном лимфадените характеризовалась увеличением размеров, гиперехогенностью и повышением переферического сопротивления сосудистого компонента.
Ключевые слова: ультрасонография, дети, поднижнечелюстной лимфаденит.
Стаття надшшла 15.06.2015 р.
ULTRASOUND CHARACTERISTICS OF ACUTE AND CHRONIC ODONTOGENIC SUBMANDI-BULAR LYMPHADENITIS IN CHILDREN Ksonz I.V.
The paper was aimed at the study of characteristics of the ultrasound picture of acute and chronic purulent hyperplastic odontogenic submandibular lymphadenitis in children. The study analyzed a survey of 40 patients with acute purulent odontogenic submandibular lymphadenitis in age from 7 to 12 years. The data analysis of the Doppler scan in patients with acute purulent submandibular lymphadenitis, made it possible to conclude that the duration of the period from the beginning of the disease to seek help, as well as the intended kind of etiological factors, significantly affects the nature of hemocirculation stream. The degree of blood supply is directly dependent on the time periods, dividing the primary clinical manifestations and time recourse. The shorter it is, the more the intensity of the blood flow in the area of inflammation, which creates the best conditions for reparative regeneration after surgery. The sonographic picture of chronic hyperplastic odontogenic lymphadenitis submandibular is characterized by an increase in size and increase in hyperechogenicity and peripheral vascular resistance component.
Key words: ultrasonography, children, submandibular lymphadenitis.
Рецензент Ткаченко П.1.
УДК 616.379-008.64+616.12-005.4]-071-053-055
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д В1КУ I СТАТ1
У стата наведет дат про поширетсть цукрового дiабету (ЦД) за 15 роюв у Полтавсьюй обласи, а також дат обстеження групи хворих на iшемiчну хворобу серця на фот цукрового дiабету 2 типу. Метаболiчнi порушення, що вщображають стан вуглеводного та лшдного обмтав бшьш виражет у чоловшв, як i важюсть захворювання, тж у жшок, проте з вком щ вщмтност суттево не вiдрiзняються.
IGii040Bi слова: цукровий д1абет, д1абетичт ангюпатп (мкрск макроангюпатп), ¡шеъячна хвороба серця
Робота е фрагментом НДР «Особливостi перебг та прогнозу метаболiчного синдрому з урахуванням генетичних, вжових, гендерних аспектiв хворих, наявтстю у них рiзних компонентiв метаболiчного синдрому i конкретноI супутньоI патологи та шляхи корекцй виявлених порушень» (№ держреестрацн 0114и001909).
На даний час в усьому свт на цукровий д1абет страждае близько 380 млн. чоловш { передбачасться, що до 2035 року ця цифра зросте на 55% [1, 5]. Цукровий д1абет е одшею з найважливших медико-сощальних проблем охорони здоров'я практично вс1х кра!н св1ту. Поширешсть цукрового д1абету в промислово-розвинених крашах становить 5-6% { мае тенденщю до збшьшення. Так кожш 10-15 роюв кшьюсть хворих на цукровий д1абет зростае приблизно
вдвiчi. Це вщбуваеться в основному за рахунок збшьшення випадюв цукрового дiабету 2 типу [1, 5]. Розрахунки показали, що у pa3i збiльшення середньо1 тривалостi життя до 80 роюв, кiлькiсть хворих на ЦД 2 типу буде перевищувати 17% всього населення. Всесвiтня Оргaнiзaцiя Охорони Здоров'я (ВООЗ) оцшила сучасний стан зростання зaхворювaностi на цукровий дiaбет, як глобальну епiдемiю, що вимагае виршення не тiльки медичних, а й сощальних проблем [1, 5]. Слщ пiдкреслити, що важлива соцiaльнa значимють цукрового дiaбету полягае в тому, що вш призводить до ранньо! швалщизацп i летaльностi, яка пов'язана з розвитком шзшх судинних ускладнень, 1х частота становить вiд 64 до 98% випадюв [1, 2, 7]. Так ретинопапя е причиною слшоти приблизно у 3% хворих на дiaбет; у 20% хворих 1НЦД протягом 20 рокiв розвиваеться дiaбетичнa нефропaтiя; у 50% хворих на дiaбет розвиваеться хронiчнa ниркова недостaтнiсть; 40% всiх нетравматичний ампутацш нижнiх кiнцiвок пов'язaнi з синдромом дiaбетичноl ступнi i гангрени нижшх кiнцiвок; 75% хворих на цукровий дiaбет помирають вiд серцево-судинних захворювань, половина з яких припадае на шфаркт мiокaрдa; близько 80% вшх хворих дiaбетом мають надлишкову вагу; 50% хворих на дiaбет мають пiдвищений aртерiaльний тиск; частота дiaбетичноl нейропатп: 1-2% при вперше виявленому ЦД 1 типу, 14-20% при вперше виявленому ЦД 2 типу, 50-70% при тривалост дiaбету понад 15 роюв [1, 3, 6, 7]. За смертшстю цукровий дiaбет вийшов на трете мiсце тсля серцево-судинно! патологи та злоякiсних новоутворень. Дослщження, проведенi в США, показали, що витрати на хворих на цукровий дiaбет в 1992 р становили вщ 9493 до 11157 долaрiв на одну людину на рш, в той же час витрати на лшування iнших хворих не дiaбетом дорiвнювaли 2604 долара на людину в рш. Про сощальну знaчущiсть цукрового дiaбету свщчить постiйне збiльшення витрат на нього. Так, у 1981 р витрати становили 20,4 млрд. Долaрiв, у 1992 р - 91800000000. Долaрiв i в 1995 р вони склали вже 105 200 000 000. Або 14,6% бюджету охорони здоров'я США. Така ж статистика, приблизно, спостериаеться i в шших економiчно розвинених кра1нах, в нашш кра1ш, витрати тiльки на шсулшотерашю склали 10% бюджету охорони здоров'я Украши [2, 3, 7].
Метою роботи було вивчення особливостей переб^у iшемiчноl хвороби серця у пащеппв з цукровим дiaбетом 2 типу в залежност вiд вiку та стаи.
Матерiал та методи дослщження. Поширенiсть цукрового дiaбету та дiaбетичних aнгiопaтiй в Полтaвськiй облaстi було вивчено за даними реестру цукрового дiaбету (Реестру хворих на ЦД по Полтавськш обласп). Клiнiчне спостереження було проведено у 72 чоловш, хворих на цукровий дiaбет 2 типу з дiaбетичними aнгiопaтiями i 1ХС, з яких 39 ошб - чоловiки, 33 людини - жшки. 15 осiб склали групу здорових, з них 8 - чоловшв та 7 осiб - жшок. Групи спостережень хворих i здорових осiб предстaвленi в таблиц 1. Всi хворi перебували на стацюнарному лiкувaннi в ендокринологiчному вщдщенш Полтавсько1 обласно1 ктшчно1 лiкaрнi iм. М.В.Склiфосовского. Дiaгноз захворювання був верифшований на пiдстaвi клiнiчноl картини та даних бiохiмiчного, рaдiоiммунохiмiчного дослiдження. У хворих вивчалися показники вуглеводного, лшщного обмiнiв. Перелiк методiв дослiдження представлеш в тaблицi 2.
Таблиця 1
Групи спостережень хворих та здорових oci6_
Група спостереження К1льк1сть обстежених Кшьюсть жшок Кшьюсть чоловшв
Практично здоров1 особи 15 7 8
Хвор1 на ЦД 2типу з д1абетичними анпопаиями 52 25 27
Хвор1 на ЦД 2типу ускладненого анг1опат1ями та 1ХС 20 8 12
Таблиця 2
Бiохiмiчнi та радiоiмунохiмiчнi методи дослщження_
№ п/п Показник Л1тература
1. Загальний холестерин "Б1отест" Lachema, Чех1я
2. Р- та пре-b- ЛП А.М.Кл1мов та сп1вав.[4 ]
3. 1нсулш Рад1о1мунох1м1чний метод з набором "Р1О-1НС-ПГ-/25/"
4. Глюкоза Ортотолу1диновий метод
5. Глжозильований гемоглоб1н НЬА1С "Д1агностика БРНО" Lachema, Чехия
Отримаш дaнi статистично оброблеш з використанням програми "Statistica for Windous. Release 4.3 ", розробленою фiрмою StatSoft.
Результати дослiдження та ix обговорення. Нами проведено дослщження щодо поширеностi ЦД, його ускладнень, летальносп за 15 рокiв (з 1986 р. по 2000 р) у Полтавському регюш за даними "Реестру хворих на ЦД по Полтавськш обласп".
ч: а
я
.а
.3 И
1986рк 1987рт 1988рк 1991 рк 1996рк 1997рк 1998рк 1999рк
□Полтавська область ОУкраУна в щлому
Рис.1 Поширешсть цукрового дiабету (на 100000 населення) по роках по
Полтавськiй област та по Укра!ш в щлому. %
100 80 60 40 20 0
■ Гшерлiшдемiя ЭД*абетична нефропатiя Инсульт □ Ампутащя НК
□ Дiабетична ретинопатiя
□ Мжро-, макроангiопатiя н. кшщвок
□ 1нфаркт мюкарду
□ Артерiальна гiпертензiя
2500
2000
1500
1000
500
0
Рис. 2. Характер ускладнень у хворих на ЦД 1 та 2 тишв ( за даними реестру хворих на цукровий д1абет по Полтавськш облает!).
С ЦД 1 гнпу
С ТТ/Т 2тнпу (вторинношсул!нозалежний) ■ Ц.1 2типу
Рис. 3. Розподш цукрового д1абету за типами (за даними реестру поширеност! ЦД по Полтавсько! облает!).
1986 1988 1991 1996 1998 2000
□ Полтавська область □ УкраУна в шлому
Рис.4 Летальшсть при цукровому д1абет1 (%) по роках по Полтавськш облает! та по Укра!ш в цiлому.
Цей реестр представляе собою базу даних щодо хворих на ЦД по Полтавськш обласп, що нараховуе шформащю про понад 30 тисяч хворих на ЦД. Пор1вняльна характеристика з такими же даними по УкраУш проводилися за допомогою щор1чного огляду МОЗ УкраУни 1 1нституту ендокринологй' та обм1ну речовин ¡м. В.П. Комюаренка АМН УкраУни "Основш показники д1яльност ендокринолопчноУ служби
УкраУни ..." за останш 15 роюв. Було встановлено, що за 15 роюв поширешсть ЦД зросла по Полтавськш обласп в 1,8 раз1в, по УкраУш в цшому в 1,7 раз1в (рис.1). У 37,1% хворих зареестроваш хрошчш усклад-нення цукрового д1абету, при-чому для ЦД 2 типу характерна бшьш висока частота судинних ускладнень, д1абетична ретино-пат1я (ДР) у 72,2 % хворих на ЦД 2 тип проти 54,1 % у хворих на ЦД 1 типу; д1абетична неф ропа-тУя (ДН) у 68,7 % проти 52,6 % 0,6 %, мшро- та макроангюпапя нижшх кшщвок у 99,4 % проти 89,6 % у хворих на ЦД 1 типу; шсульт - 7,1 % проти 0,6 % у хворих на ЦД 1 типу; шфаркт мюкарда - 4,9 % проти 0,4 % у хворих на ЦД 1 типу; артер1альна гшертенз1я у 54,9 % проти 4,9 % у хворих на ЦД 1 типу (рис.2).
Кшьюсть хворих, що страждають на ЦД, на 01.01.2014 р. по Полтавськш обласп склала 46068 оаб, з яких 7,7% припадае на 1 тип та 83,9% - на 2 тип цукрового д1абету. Вторинно шсу-лшзалежний цукровий д1абет склав 8,4% вщ хворих на ЦД 2 типу, тобто 16,1% склали хвор1, яю знаходились на шсулшотерашУ (рис. 3). При анал1з1 динамши р1вня летальносп по роках у Полтавськш обласп { по УкраУш в цщому виявлене И поступове збщьшення. Так по Полтавськш обласп за останш 15 роюв вона збщьшилася в 1,8 раз1в, по УкраУш - в 1,6 раз1в (рис. 4).
Нами обстежено група практично здорових ос1б -15 чоловш. У числ1 обстежених були 8 чоловшв та 7 жшок у вщ1 вщ 38 до 47 роюв До моменту забору кров1 у них дослщжувався соматичний статус, який вщповщав в1ковш нормь У кров1 та сироватщ кров1 вивчали бюх1м1чш та радю1мунох1м1чш показники, що вщображають стан вуглеводного, лшщного обмшв { вмют гормошв, яю наведет в таблиц 3.
Таблиця 3
_Бiохiмiчнi та радiоiмунохiмiчнi показники у груш практично здорових оиб_
Показник
К-ть обст.
Група здорових
К-ть обст.
Гр. здоров.
чоловжи
К-ть обст.
Гр. здоров.
жшки
Глюкоза, ммоль/л
15
4,28±0,09
4,27±0,11
4,31±0,18
<0,2
Глiкогемо-глобин НЬА1С,%
15
3,95±0,17
3,60±0,14
4,3±0,2
<0,01
Iнсулiн, пмоль/л
11
108,9±1,2
110,3±1,3
106,4±2,2
<0,1
Загальний холестерин, ммоль/л
15
4,17±0,09
4,03±0,14
4,39±0,06
<0,05
Р- та пре-Р-ЛП, г/л
15
5,07±0,15
4,35±0,15
5,54±0,17
<0,001
р
8
7
8
7
6
5
8
7
8
7
Слщ вщзначити, що у жшок в пор1внянш з чоловшами здорово! групи вщм1чаеться шдвищення показниюв загального холестерину { Р- та пре-Р-ЛП.
В групу хворих на цукровий д1абет 2 типу увшшли 52 особи, з яких 27 чоловшв, 25 жшок. В1к хворих: вщ 40 до 49 роюв -16 ос1б, вщ 50 до 59 роюв - 26 оаб та вщ 60 до 69 роюв 1 старше -10 ос1б. Тривалють захворювання склала вщ 6 до 15 роюв, середня важюсть встановлена в 55,7% випадюв (29 ос1б), важка в 44,3% (23 хворих). Судинш ускладнення (м1кро- 1 макроангюпатп) мали мюце у вс1х хворих (табл.4). Так д1абетична ретинопапя спостер1галася у 72,2% хворих, що склало 37 ос1б, д1абетична нефропат1я у 35 чоловш (68,7%), м1кроангюпат1я нижшх кшщвок у 52 ос1б (100%) { макроангиопатия нижшх кшщвок в 98,9% випадюв, що склало 51 чоловш. Слщ зазначити, що у вс1х випадках переважала друга стад1я захворювання, в бшьшш м1р1 у чоловшв.
Таблица 4
Характер Чоловiки (27) Жшки (25) Загалом
диабетических К-ть % вщ к-т К-ть % вщ к-т К-ть % вщ к-т
ангиопатий хворих обстежених хворих обстежених хворих обстежених
Дiабетична 23 44,9 14 27,3 37 72,2
ретинопаия I стадiя 4 2 6
II стадiя 13 8 21
III стадiя 6 4 10
Дiабетична 22 43,2 13 25,5 35 68,7
нефропатiя
I стадiя 7 4 11
II стадiя 12 7 19
III стадiя 3 2 5
Мжроангюпаия 32 62,5 20 37,5 52 100
нижнiх KiHЦiBOK
I стадiя 2 2 4
II стадiя 21 12 33
III стадiя 9 6 15
Макроангiопатiя 32 61,9 19 37,0 51 98,9
нижшх KiHЦiBOK
I стадiя 4 2 6
II стадiя 20 12 32
III стадiя 8 5 13
Основна кшшчна симптоматика в обстежених хворих наведена в (табл. 5). У хворих на цукровий д1абет 2 типу при поступленш р1вень глюкози в кров1 був в межах 10,89 ± 0,12 ммоль / л, аналопчний показник у здорових ос1б 4,28 ± 0,09 ммоль / л, (р<0,001), р1вень гл1когемоглоб1ну НЬА1с становив 8,6 ± 0,5%, у здорових - 3,95 ± 0,17% (р<0,001), спостер1галося шдвищення р1вня шсулшу (145,19 ± 1,78 пкмоль / л).
Виявлено розвиток гшерхолестеринемп { гшербеталшопротещемп, так, р1вень холестерину склав 5,83±0,04 ммоль/л, у здорових 4,17±0,09 ммоль/л, (р<0,001), Р- та пре-Р-ЛП - 12,36±0,12 г/л, у здорових - 5,07±0,15 г/л (р<0,001).
Таким чином, при анал1з1 ктшчних даних у хворих на цукровий д1абет 2 типу з судинними ускладненнями нами виявлено, що у чоловшв вщзначаеться часпше декомпенсащя
захворювання, причому у людей бшьш похилого вшу (вщ 60 до 69 роюв i старше - 14,2%.) у ropiB^HHi з жiнками.
Групу хворих на цукровий дiабет 2 типу та 1ХС склали 20 ошб, з яких 12 чоловiкiв i 8 жiнок. BiK хворих був наступний: 1 людина у вщ 45 рокiв, вiд 50 до 59 роюв 10 осiб, вщ 60 до 69 рокiв i старше 9 осiб. Тривалiсть захворювання склала вiд 7 до 14 роюв, середня важкiсть встановлена в 60% випадках (12 осiб), у 40% (8 осiб) - важка. У 8 (40%) хворих на ЦД 2 типу дiагностовано 1М (6 випадкiв - 1М в анамнез^ 2 - в перюд стацiонарного лiкування), у 12 (60%) хворих - стенокардiя, на пiдставi скарг, даних об'ективного i електрокардiографiчного обстеження. Нижче в таблицi 6 представлеш основнi клiнiчнi симптоми, виявлеш у ще! групи хворих.
Таблиця 5
Частота основних клiнiчних ^MTQMiB у хворих цукровим дiабетом 2 типу_
Симптоми Чоловжи (27) Жшки (25)
К-ть % вщ к-т К-ть % вщ к-т
хворих обстежених хворих обстежених
Бшь, ошмшня, зябюсть в нижшх кшщвках 26 96,3 22 88
Загальна слабюсть 24 88,9 21 84,0
Функц1ональн1 порушення нервовш систем1 (головний бшь, драивливють, безсоння та in.) 23 85,2 21 84,0
ПолщипЫя 20 74,1 18 72,0
Пол1ур1я 19 70,4 15 60,0
Нктур1я 12 44,4 10 40,0
Артер1альна гшертенз1я (в т.ч. i нефрогенна) 10 37,0 8 32,0
Зуд 7 25,9 5 20,0
Бшь в област серця (в т.ч. по типу стенокардп) 7 25,9 3 12,0
Втрата апетиту 5 18,5 3 12,0
Фурункульоз 3 11,1 2 8,0
Трофичш виразки ступш 3 11,1 1 4,0
Гангрена пальщв ступш 2 7,4 0 0
Схуднення 2 7,4 3 12,0
Аналiз структури дiабетичних ангiопатiй у хворих на цукровий дiабет 2 типу та 1ХС виявив наступне: ДР мала мюце у 14 хворих, що склало 70%, з них I ставдя - 21,4% (3 особи), II стащя - 64,3% (9 чоловш) i III стадiя - 14,3% (2 особи). ДН дiагностували в 55% випадках (11 хворих), в 18,2% (2 хворих) поеднувалася з шелонефритом, 1х них I ставдя - 27,3% (3 особи), II стащя-54,5% (6 осiб), III стащя виявлена в 18,2% випадках (2 особи). Мшроанпопапя нижнiх кiнцiвок мала мюце у вшх хворих (20 ошб), тобто в 100% випадках, з яких 5% (1 особа) склали хворi з I ставдею, з II ставдею - 80% (16 оаб), з III стадiею - 15% (3 особи).
Таблица 6
Частота основних кл^чних ознак у хворих на цукровий дiабет 2 типу та 1ХС
Симптоми Кшьюсть % вщ к-т
хворих обстежених
Бшь в конщвках, ошмшне, зябюсть 19 95
ПолщипЫя 14 70
Загальна слабюсть 12 60
Пол1ур1я 12 60
Функщональш порушення нервово! системи 11 55
Втрата апетиту 7 35
Нктур1я 6 30
Зуд 6 30
Збшьшення ваги тша (хвор1 з ожиршням) 6 30
Пол1фапя 4 20
Троф1чш виразки ступш 3 15
Гангрена пальщв ступш 2 10
Змши на ЕКГ: зниження сегменту S-T, шверая зубця Т, дискордантшсть змш Т 20 100
Реакщя ЕКГ на ф1зичне навантаження 18 90
Бшь в област серця, в тому числ1 по типу стенокардп 11 55
Артер1альна ппертенз1я, в тому числ1 i нефрогена 11 55
Недостатшсть кровообшу по л1вошлуночковому типу 8 40
Порушення ритму та провщност (шлуночкова екстрасистол1я, 7 35
пароксизмальна миготлива аритмия, блокада л1во! шжки пучка Пса та ш.)
Макроангюпапя нижшх кшщвок дiагностована у 18 oci6, тобто в 90%, з них 11,1% (2 особи) мали I стадда, 61,1% (11 oci6) - II стадда i 27,8% (5 oci6) III стадiю анпопатн.
AHani3 бioхiмiчних пoкaзникiв, що вiдoбрaжaють стан вуглеводного, лшщного обмшв i гормонального статусу свщчать про суттeвi вщмшносп дoслiджених тестiв у хворих в nopiBMHHi з практично здоровими особами. При пoрiвняннi групи хворих на цукровий дiaбет 2 типу з ангюпапями i 1ХС з хворими на цукровий дiaбет 2 типу з ангюпапями виявленi бiльш висок показники гшерглшемн, так, рiвень глюкози в крoвi склав 11,86 ± 0,27 ммоль / л, у хворих на цукровий дiaбет 2 типу 10,89 ± 0,12 ммоль / л (р<0,001), глiкoзильoвaнoгo гемоглоб^ HbA1c - 9,8 ± 0,4%, у хворих на ЦД 2 типу - 8,6 ± 0,5% (р<0,001). Нижче наведена таблиця 7, що вщображае величини дoслiджених показниюв залежно вiд стaтi.
Таблиця 7
Бiохiмiчнi и радiоiмунохiмiчнi показники у хворих цукровим дiабетом 2 типу та 1ХС, в _залежност вiд CTaTi_
№ п/п Показники Жшки (8 оЫб) Чоловжи (12 оаб) р
1. Глюкоза, ммоль/л 11,55±0,34 12,11±0,41 >0,2
2. 1нсулш, пмоль/л 139,0±1,08 145,0±2,50 <0,01
3. Загальний холестерин, ммоль/л 5,82±0,1 5,93±0,18 >0,5
4. ß- та пре-Ь-ЛП, г/л 12,03±0,42 12,56±0,33 >0,5
За даними з наведено! таблиц можна побачити метаболiчнi порушення, що вiдображають стан вуглеводного, лшщного обмшв i гормонального статусу, яю, в цiлому, бшьш вираженi у чоловiкiв. Таким чином, при аналiзi клiнiчних даних у хворих на ЦД 2 типу та 1ХС слщ зазначити, що середня важкiсть захворювання у чоловшв спостерiгалася в 35% випадкiв, тодi як у жшок - в 25%. Важка форма захворювання вщзначалася як у чоловiкiв, так i у жшок в 20% випадках, в основному у вшовш груш вщ 60 рокiв до 69 роив i старше (рис.5).
_8,3%
□ в1д 40 до 49 рок1в Ов1д 50 до 59 рок1в
□ в!.| 60 до 69 рок1в
А
В
Рис. 5 Розподш хворих на ЦД 2 типу та 1ХС за вiкoвими групами: А - чoлoвiкiв; В- жшок.
За 15 рокiв поширешсть ЦД зросла по Полтавськш обласп в 1,8 раз1в, по Укра!ш в цшому в 1,7 раз1в. Кшьюсть хворих, що страждають на ЦД 2 типу складае 91,8%. У 37,1% хворих зареестроваш хрошчш ускладнення цукрового д1абету, причому для ЦД 2 типу характерна бшьш висока частота судинних ускладнень (д1абетична ретинопат1я у 72,2 %; д1абетична нефропат1я у 68,7 %; м1кро-, макроанпопат1я нижшх кшщвок у 99,4 %; шсульт - 7,1 %; шфаркт мюкарда - 4,9 %; артер1альна гшертенз1я у 54,9 %). Судинш ускладнення (мшро- 1 макроангюпатн) мали мюце у вс1х хворих, в бшьшш м1р1 друга стад1я захворювання. Переважали чоловши похилого в1ку (вщ 60 до 69 роюв { старше - 14,2%.) у пор1внянш з жшками. Метабол1чш порушення, що вщображають стан вуглеводного, лшщного обмш1в бшьш виражеш у чоловшв, як { важка форма захворювання, шж у жшок, проте з вшом щ вщмшносп суттево не вщр1знялися.
Перспективи подальших дослiджень. Цукровий дiабет призводить до значного зростання смертностi й nогiршення якостi життя пацieнтiв, внаждок розвитку в них мжро- i макропатн, ят е основною причиною смертi щ£1 категори хворих. Однак питання ранньоХ дiагностики, л^вання й прогнозу в даноI категорн хворих недостатньо розроблет й вимагають подальшого дождження.
1. Balabolkin M.I. Saharnyiy diabet / M. I. Balabolkin // - M.: Meditsina, - 1994.- 384 s.
2. Bobyreva L. E. Svobodnoradikalnoe okislenie, antioksidantyi i diabeticheskie angiopatii / L. E. Bobyreva // Problemyi endokrinologii.-1996.-T. 42, No. 6.- S.14-20
3. Bobyreva L. E. Sostoyanie svobodnoradikalnogo okisleniya i antioksidantnoy obespechennosti u bolnyih IBS na fone
saharnogo diabeta II tipa v raznyie sezonyi goda / L. E. Bobyreva // Ukrayinskiy kardiologichniy zhurnal.-1997.-No. 1, Vip. 2.-
S. 62-64
4. Voskresenskiy O. N. Angioprotektoryi / O. N. Voskresenskiy, V. A. Tumanov // - Kiev: Zdorovya, - 1982.- 120 s.
5. Dedov I.I. Geneticheskie, immunologicheskie i metabolicheskie aspektyi patogeneza saharnogo diabeta // Pervyiy Rossiyskiy kongress po patofiziologii. Patofiziologiya organov i sistem. Tipovyie patologicheskie protsessyi (eksperimentalnyie i klinicheskie aspektyi). Tezisyi dokladov. Moskva, 17-19 oktyabrya 1996 g. M., -1996.- 174 s.
6. Mihaylichenko T. E. Narusheniya lipidnogo obmena u bolnyih saharnyim diabetom i vozmozhnosti ih korrektsii / T. E. Mihaylichenko // Arhiv klinicheskoy i eksperimentalnoy meditsini.-2008.-T.17, No. 1.-S. 61-65.
7. Pankiv V. I. Rizik zagalnoyi i sertsevo-sudinnoyi smertnosti, osnovnih sertsevo-sudinnih podiy u hvorih na tsukroviy diabet 2-go tipu zalezhno vid viboru terapiyi pislya vstanovlennya diagnozu / V. I. Pankiv, L. A. Hutorska // Bukovinskiy medichniy visnik.- 2013.- T. 17, No.1 (65).-S. 80-85
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВОЗРАСТА И ПОЛА Попруга А. А., Стародубцев С. Г., Бобырева Л. Е.
В статье приведены данные по распространенности СД за 15 лет в Полтавской области а также данные обследования группы больных ишемической болезнью сердца на фоне сахарного диабета 2 типа. Метаболические нарушения, отражающие состояние углеводного, липидного обменов более выражены у мужчин, как и тяжелая форма заболевания, нежели у женщин, однако с возрастом эти различия нивелировались.
Ключевые слова: сахарный диабет, диабетические ангиопатии (микро-, макроангиопатии), ишемическая болезнь сердца.
Стаття надшшла 10.06.2015 р. УДК 616.12-073.7:612.13-053.7(488.44)
CLINICAL FEATURES OF CORONARY HEART DISEASE IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES DEPENDING ON SEX AND AGE
Popruga А., Starodubtsev S., Bobyreva L.
The paper presents data on the prevalence of diabetes mellitus (DM) for 15 years in Poltava region, as well as survey data of patients with coronary heart disease on the background of type 2 diabetes. Metabolic disorders, reflecting the state of carbohydrate and lipid metabolism are more pronounced in men, as well as the severity of the disease than women, but with age, these differences were not significantly different..
Key words: diabetes mellitus, diabetic angiopathy (micro, macroangiopathy), coronary heart disease.
Рецензент Катеренчук I.П.
РЕГРЕС1ЙН1 МОДЕЛ1 ПОКАЗНИК1В ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 СЕРЦЕВОГО РИТМУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ОСОБЛИВОСТЕЙ БУДОВИ Т1ЛА, В1КУ ТА СИЛИ СТИСКАННЯ КИСТЕЙ ЗДОРОВИХ ЮНАК1В I Д1ВЧАТ З ППОКШЕТИЧНИМ ТИПОМ
ГЕМОДИНАМ1КИ
У практично здорових юнаюв i дiвчат Подшля з гшоюнетичним типом гемодинамжи, за допомогою регресшного аналiзу, побудоваш достовiрнi нормативы шдивщуальш моделi показниюв варiабельностi серцевого ритму (ВСР) в залежност вщ особливостей антропо-соматотиполопчних параметрiв тша, вжу та сили стискання кистей. Встановлено, що у дiвчат iз 17 можливих моделей показниюв ВСР для 9 побудоваш моделi з коефщентами детермшацп R2 вщ 0,504 до 0,798, в 6 моделях R2 дорiвнював вщ 0,099 до 0,427, а моделi для показника середньоквадратичного вщхилення нормальних R-R iнтервалiв та показника сумарно! потужностi запису в уЫх дiапазонах взагалi не були побудоваш; в юнаюв коефщенти детермшацп R2 в 17 побудованих моделях становили вщ 0,097 до 0,403. У дiвчат найбiльш часто до моделей входили ширина дистальних епiфiзiв юнщвок (16,1 %), дiаметри тша (13,1 %) i тотальнi розмiри тiла (11,1 %); а в юнаюв - ширина дистальних епiфiзiв юнщвок (26,5 %), сила стискання кистей (17,6 %) i дiаметри тiла (10,1 %).
Ключовi слова: здоровi юнаки i дiвчата, варiабельнiсть серцевого ритму, типи гемодинамiки, антропометрiя, регресшш модель
Робота е фрагментом НДР"Розробка нормативних критерив здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань" (№ державноI реестраци: 0103и008992).
Серцево-судинна система людини е досить складною 1 И функцюнування залежить вщ велико! кшькосп фактор1в. Вона е важко форматзованою предметною областю, в якш математичш модел1 часто базуються на наближених законом1рностях. Так зваш базов1 модел1 вщображають прагнення дослщниюв до повного 1 докладного опису будови, функц1онування компонент системи та !х взаемод1! (взаемод1! кров1, серця { судин, судин { оточуючих б1олог1чних тканин, зв'язки з шшими системами життезабезпечення орган1зму { т.п.) [7, 10]. Моделювання системи кровооб1гу мае свою специф1ку: кожен оргашзм !ндив1дуальний з точки зору геометрп мереж1 судин, складу кров1, мае власш реакц1! на психоф!з!олог1чн! та ф!зичш навантаження. У в1домих моделях
