CC BY
30
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ВОЗБУДИТЕЛЯ ТУБЕРКУЛЕЗА И ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО ГЕНОТИПИЧЕСКОГО ОПРЕДЕЛЕНИЯ Антоненко П.Б., Кресюн В. И., Филюк В. В., Антоненко Е.А., Стокич В. Г., Коротич Н. Я.
В последнее время для диагностики резистентности Mycobacterium tuberculosis (МБТ) все большее значение приобретает метод полимеразно-цепной реакции (ПЦР). Поэтому целью данной работы было изучение распространения лекарственной резистентности МБТ и динамики изменения распространения мутаций МБТ, приводящих к лекарственной резистентности, с помощью ПЦР. Для этого был проведен анализ бактериологических исследований МБТ относительно устойчивости к противотуберкулезным препаратам Iго ряда в бактериологической лаборатории Одесского областного противотуберкулезного диспансера (ООПТД) в 2012г. С помощью ПЦР определяли наличие мутаций в генах katG, inhA, которые отвечают за резистентность к изониазиду, в гене rpoB, которые ассоциируются с нечувствительностью к рифампицину. Полученные данные сравнивали с аналогичными данными 2006 года.
В период 2000-2006 гг. в Одесском регионе наблюдалась увеличение резистентных штаммов с последующим снижением в 2012 г. до уровня 2000-2002 гг. В 2012 году 54,8% выделенных культур принадлежали к семейству Beijing, которое характеризуется неблагоприятным течением заболевания, в 2006 и 2003 роках этот показатель составлял 43,0% и 39,6% соответственно. При определении лекарственной резистентности МБТ к изониазиду с помощью ПЦР, наибольшая чувствительность наблюдалась при детекции мутаций в гене katG и/или гене inhA (100%), наибольшая специфичность - при детекции мутации в гене katG (80,1%). Специфичность метода определения резистентности к рифампицину путем выявления мутаций в гене rpoB составила 87,0%, чувствительность - 90,2%. В 2006 году среди ДНК-изолятов культур МБТ мутация в гене rpoB и katG была выявлена в 44,9% и 54,2% штаммов соответственно, в тоже время согласно данных 2012 г. - в 22,1% и 34,6% соответственно.
Ключевые слова: ген katG, ген inhA, ген rpoB, лекарственная резистентность, туберкулез.
Стаття надшшла 10.06.2014 р.
CURRENT STATUS OF DRUG-RESISTANCE OF M.TUBERCULOSIS AND POSIBILITY OF ITS GENOTYPING DETECTION
Antonenko P.B., Kresyun V.I., Filuk V.V., Antonenko
K.O., Stokich V.G., Korotich N.Ya.
Recently a method of polymerase-chain reaction (PCR) is getting more value than before for detection of drug-resistance of Mycobacterium tuberculosis strains (MBT). Thus the goal of the present study was to evaluate the spreading of MBT drug-resistance and dynamics of spreading of the mutations, which lead to drug-resistance, in MBT genotype with the help of PCR. It was done an analysis of drug-susceptible tests for Ist line antituberculosis drugs in bacteriological department of Odessa district antituberculosis dispensary in 2012. By the PCR it was done the detection of mutations in katG, inhA genes, which are responsible for isoniazid-resistance, and in rpoB gene that are associated with rifampicin-resistance. The obtained data has been compared with results of 2006 research.
According to received data during 2000-2006yy. in Odesa region there was a significant raising of the drug-resistance to the Ist-line antituberculosis agents in MBT. In 2012 y. 54,8% of isolates cultures belonged to Beijing family, which is characterized by severe course of tuberculosis (TB), in 2006 and 2003 this index was 43,0% and 39,6% correspondently. During detection of isoniazid-resistance of MBT by PCR-method it was found that the finding of mutation in katG and/or inhA gene had the highest sensitivity (100%), while finding of mutation in katG gene had the primary selectivity (80,1%). The sensitivity of rifampicin-resistance investigation by detection of mutations in rpoB gene was 87,0%, the sensitivity - 90,2%. In 2006 y. among DNA-isolates of MBT cultures the level of the mutations in rpoB and katG genes was 44,9% and 54,2% correspondently, in the same time in 2012 y. - it was 22,1% and 34,6% correspondently.
Key words: katG gene, inhA gene, rpoB gene, drug-resistance, tuberculosis.
Рецензент 1щейюн К.С.
УДК 617.7:616.379 - 008.64
ЗАЛЕЖН1СТЬ ПАТОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н ОЧНОГО ДНА В1Д ТИПУ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
Метою роботи було вивчення вщображення особливостей проявiв очних змш при рiзних типах цукрового дiабету. Проведено аналiз 34 хворих у яких дослщжувалась частота виникнення рiзних титв офтальмолопчних ускладнень цукрового дiабету. Встановлено, що товщина атювки хворих з цукровим дiабетом 2 типу бшьша, шж у пащенив з цукровим дiабетом 1 типу. У хворих з цукровим дiабетом 1 типу дiабетична ретинопаия е бшьш прогресуючою та перебтае бшьш злояюсно. Обгрунтована необхщшсть перюдичного проведення оптично! когерентно! томографп для можливост кшьюсно! ощнки розвитку офтальмолопчних ускладнень.
Ключовi слова: цукровий дiабет, дiабетична ретинопаия, оптична когерентна томографiя.
Цукровий д1абет (ЦД) - це група метабол1чних (обмшних) захворювань, що характеризуются хрошчною ппергл1кем1ею внаслщок порушень секрецп шсул1ну або обох цих чинниюв. Хрошчна ппергл1кем1я при ЦД супроводжуеться ураженням, дисфункщею i недостатнютю р1зних оргашв, особливо очей, нирок, нерв1в, серця i кровоносних судин [1,2,3,4].
Гостроту проблеми визначае швидкий розвиток очних ускладнень, яю спричиняють швалщшсть хворих. У рiзних крашах товариства слших на 60-85 % формують хворi на ЦД.
© Безкоровайна 1.М., Воскресенська Л.К. та inm., 2014
Серед офтальмолопчних ускладнень ЦД провщне мкце займае дiабетична ретинопатiя (ДР), яка викликае прогресуюче зниження або повну втрату зору [5]. За даними Wisconsin epidemiologic study of diabetic retinopathy, при тривалосп ЦД вщ 1 до 3 роюв ДР зус^чаеться у 8 % хворих, 5 роюв - у 25 %, 10 рокiв - у 60 %, 15 рокiв - у 80 % [6]. Розрiзняють таю форми ДР неполiферативну, препролiферативну та пролiферативну [5]. Класифiкацiя E. Kohner i M. Porta (1991), вщповщно до яко! розрiзняють 3 стади ДР: непролiферативну, препролiферативну, пролiферативну.
Основними проявами ДР е пролiферативнi змши, такi як неоваскуляризацiя диску зорового нерву та сиювки, утворення етретинально! мембрани та фiброзних тяжiв. [7]. Одним i3 найбiльш вагомих ускладнень ДР е дiабетичний макулярний набряк [6,8]. У лiтературi вiдсутнi даш про вiдмiнностi патологiчних змiн очного дна в залежносп вiд типу ЦД, що зумовлюе актуальнiсть даного дослщження.
Метою роботи було вивчення залежносп патолопчних змiн очного дна вщ типу цукрового дiабету.
MaTepia™ та методи досл1дження. На базi лазерного центру офтальмологiчного вiддiлення iм. Н.В. Склiфасовського, нами було обстежено 34 пащента у вiцi вщ 45 до 65 рокiв в середньому 54±1,9 роки з ЦД тривалктю вiд 10 до 18 роюв, в середньому 12± 1,0 роюв.
В першу групу увшшло 18 хворих на ЦД 1 типу, з них чоловшв - 10, жшок - 8. Дiабетична ретинопатiя виявлена у всiх пащенпв, що становило 53% вiд числа уах хворих, серед них чоловшв 29,5 %, жiнок 23,5 %, з них непролiферативна форма 5,9%, препролiферативна - 14,7%, пролiферативна - 32,4%. В другу групу увшшло 16 пащенпв на ЦД 2 типу, з них чоловшв - 7, жшок - 9. ДР виявлена у вах хворих, що становило 47 % вщ числа уах хворих, серед них чоловшв 20,6%, жшок 26,4%, з них непролiферативна форма 14,7%, препролiферативна - 20,6%, пролiферативна - 11,7%.
Уа пащенти були обстежеш лшарем ендокринологом та лшарем офтальмологом. 1з офтальмолопчних методiв дослiдження проводилось:
1. Вiзометрiя.
2. Рефрактометрiя авторефрактометром KR 8800.
3. Комп'ютерна периметрiя постшна, кiнетична, кольорова за допомогою периметра oculus Twinfield.
4. Безконтактна тонометрия пневмотонометром Tomey FT1000.
5. Ультразвукова дiагностика ока в А-режимi та В-режимi за допомогою апарата UltraSkan Imaging System
Aikon surgikal.
6. Офтальмобюмшроскошя на щiлиннiй лампi ЩЛ-2Б з лiнзою Ocular MaxField® STD90.
7. Оптична когерентна томографiя (ОКТ) на томографi Topcon 3D OCT 3000.
Результати дослщження та Тх обговорення. При обстеженнi хворих 1-! групи з ЦД 1 типу непролiферативна дiабетична ретинопатiя (НДР) виявлена у 2 пащенпв, що становило 5,9% вщ загально! кiлькостi пащенпв, препролiферативна дiабетична ретинопатiя (ППДР) виявлена у 5 пащенпв, що становило 14,7%, пролiферативна дiабетична ретинопатiя (ПДР) - у 11 пащенпв, що становило 32,4%.
При обстеженш пащенпв 2-! групи, хворих на ЦД 2 типу НДР виявлена у 5 пащенпв, що становило 14,7%, ППДР виявлена у 7 пащенпв, що становило 20,6%, ПДР - у 4 пащенпв, що становило 11,7%.
Гострота зору обстежених пащенпв склала у середньому 0,35, вщповщно в 1-й груш - 0,3, в 2-й грут -0,4. При проведенш комп'ютерно! периметрп виявлено випадшня дiлянок полiв зору, що вщповщае проекци дегенеративних вогнищ.
Тип дiабетично! ретинопатп та такi патологiчнi змiни спгавки, як наявнiсть мiкроаневризм, дистрофiчнi вогнища, новоутвореш судини, пролiферативнi тяжi, наявшсть набряку сiткiвки та крововиливи було можливо оцшити при офтальмоскоп^, що е доступним в пол^шчному закладг Однак для бiльш детально! характеристики виявленого набряку, та юльюсно! оцшки його прогресування, необхiдним було застосування оптично! когерентно! томографп.
Згiдно результапв оптично! когерентно! томографп ми отримали наступнi статистичнi показники товщини ситавки в макулярнiй дiлянцi: мiнiмальна товщина сптавки при ЦД 1 типу становила 218,7 мкм, максимальна - 422,2 мкм, середня величина 342,7± 26,2мкм. При ЦД 2 типу середня величина товщини спювки склала 353,0± 23,4мкм при мiнiмальному значенш 262,0 мкм, та максимальному - 577,9 мкм.
Крiм вищеописаних у обстежуваних пацiентiв виявленi й таю патолопчш змiни: кiстозний макулярний набряк сптавки - у 4 пащенпв 1-! групи (11,8%) вiд загально! юлькосп хворих; дифузний макулярний набряк у 12 пащенпв (35,3%) вщ загально! кiлькостi хворих, з них: 20,6% у хворих 1-! групи, 14,7% у хворих 2-! групи; фокальний макулярний набряк у 10 хворих (29,3%) вщ загально! юлькосп хворих, з них: 11,7% у хворих 1-! групи, 17,6% у хворих 2-! групи; сухi дистрофiчнi вогнища у 25 пащенпв (73,4%) вщ загально! юлькосп хворих, з них: 35,3% у хворих 1-! групи, 38,1% у хворих 2-! групи; пролiферативнi змши в виглядi тяжiв виявлено лише у 2 пащенпв (5,9%) 1-! групи вщ загально! юлькосп хворих; м^оаневризми у 14 пащенпв (41,2%) вщ загально! юлькосп; з них: 20,6% у хворих 1-! групи, 20,6% у хворих 2-! групи; вщшарування тгментного еттелда виявлено лише у 1 пащента (2,9%) вщ загально! юлькосп хворих 1-! групи; старi крововиливи та новоутворенш судини у 11 пащенпв (32,3%) вщ загально! юлькосп, з них: 20,6% у хворих 1-! групи, 11,7% у хворих 2-! групи; етретинальна мембрана у 6 пащенпв (26,5%) вщ загально! юлькосп, з них: 17,7% у хворих 1 групи, 8,8% у хворих 2-! групи.
Визначившись з наявними патолопчними проявами, ми детальшше розглянули даш змш очного дна в залежносп вщ типу ЦД.
Так, при ЦД 1-го типу: кютозний макулярний набряк сигавки виявлено у 4 пащенлв (11,8%) вщ числа ушх хворих з цiei групи з середньою величиною набряку 583,0 ± 36,5мкм, причому у всiх цих пащенлв виявлено мiкроаневризми та сухi дистрофiчнi вогнища, а у 2 пащенлв (5,9%) виявлено старi крововиливи та новоутворенi судини ( рис. 1).
Дифузний макулярний набряк сигавки виявлено у 7 пащенлв, що становило 20,6% вiд числа ушх хворих з цiei групи, з них у 1 хворого (2,9%) виявлено лише дифузний макулярний набряк сигавки, а у 2 хворих (5,9%) ще й значт мшроаневризми, у 4 хворих (11,8%) - етретинальна мембрана. Мтмальна товщина набряку сигавки становила 303,0 мкм, максимальна - 497,0 мкм, при середнш величин 403,5 ± 37,5мкм (рис. 2).
Фокальний макулярний набряк сигавки виявлено у 4 пацieнтiв - 11,7% вщ числа усiх хворих з щеi групи, з них у 1 хворого (2,9%) виявлено лише фокальний макулярний набряк, у 1 хворого (2,9%) значт
мшроаневризми, а у 2 хворих (5,9%) етретинальну мембрану. Мшмальна товщина набряку становила 316 мкм, максимальна - 374 при середнш величиш 332,5 ± 28,6 мкм.
Сухi дистрофiчнi вогнища виявлет у 12 пащенлв, що становило 35,3% вщ числа ушх хворих з щеi групи. Пролiферативнi змiни в виглядi тяжiв виявленi у 2 пацieнтiв - 5,9% вщ числа усiх хворих з щеi групи (рис. 3). Мшроаневризми виявленi у 7 пащенлв - 20,6% вiд числа ушх пацieнтiв з цiei групи. Старi крововиливи та новоутвореннi судини виявлено у 7 пащенлв, що становило 20,6% вщ числа усiх хворих з цiеi групи. Вiдшарування тгментного епiтелiю виявлено у 1 пащента - 2,9% вiд числа ушх пацiентiв з цiеi групи (рис. 4). Етретинальна мембрана виявлена у 6 пащенлв - 17,7% вщ числа ушх хворих з цiеi групи.
Змши при ЦД 2-го типу: дифузний макулярний набряк та мшроаневризми виявлет у 5 пащенлв, що становили 14,7% вщ числа хворих з цiеi групи. Мшмальна товщина сiткiвки при набряку, становила 530,0 мкм, максимальна - 619,0 мкм, середня величина 544,7±34,6 мкм.
Фокальний макулярний набряк виявлений у 6 пащенлв (17,6% вщ числа ушх хворих з цiеi групи), з них у 2 хворих (5,9%) наявт значт мшроаневризми, а у 3 хворих (8,8%) наявна етретинальна мембрана, у 1
хворого (2,9%) виявлено старi крововиливи та новоутвореш судини. Мшмальна товщина сигавки при наивному фокальному набряку становила 340,0 мкм, максимальна - 352,0 мкм, середня величина 346,0 ±27,5 мкм. Лише сухi дистрофiчнi вогнища без набряку виявлено у 12 пащенлв (35,2), з них у 4 хворих (11,7%) виявлено старi крововиливи та новоутвореш судини. Вщшарування тгментного еттелш та пролiферативних змш в виглядi тяжiв не виявлено. Кютозного макулярного набряку сигавки теж не виявлено. При проведенш УЗД в В-режимi у обстежуваних пащенлв виявлет таю змши, як етретинальна мембрана, вщшарування тгментного еттелш, пролiферативнi прояви в виглядi тяжiв, деструкщя скловидного тша, вiдшарування пiгментного епiтелiю.
Рис.1. Юстозний макулярний набряк.
В проведеному нами дослщженш юстозний макулярний набряк спостер1гався лише у хворих з ЦД 1 типу (11,8%). Бшьша товщина сггювки в макулярн1й зош була виявлена у хворих з ЦД 2 групи (353,0±23,4 мкм), шж у хворих 1 групи (342,7±26,2 мкм).
Дифузний макулярний набряк Ытювки част1ше зустр1чався у хворих на ЦД 1 типу (20,6%), шж у хворих на ЦД 2 типу (14,7%), але товщина сггювки на висот1 набряку була значно бшьшою у хворих на ЦД 2 типу - 544,7±34,6 мкм, шж у хворих з ЦД 1 типу 403,5± 37,5мкм (р<0,05).
Фокальний макулярний набряк Ытювки навпаки б1льше зустр1чався у хворих на ЦД 2 типу (17,6%), шж у хворих на ЦД 1 типу (11,7%), та сама товщина Ытювки на висот1 набряку була бшьшою у хворих з ЦД 2 типу - 346,0± 27,5мкм, шж у хворих з ЦД 1 типу 332,5±28,6 мкм (р<0,05).
Рис.2. Дифузний макулярний набряк та ешретинальна мембрана.
Рис.3. Пролiферацiï у вигщщ тяжiв.
Рис.4. Вщшарування шгментного епiтелiю.
Наявшсть епiретинальноï мембрани спостерiгалася бiльш часто у хворих на ЦД 1 типу (17,7%), шж у хворих на ЦД 2 типу (8,8%). Стосовно таких змш, як пролiферацiï в виглядi тяжiв та вщшарування пiгментного епiтелiю сiткiвки, то вони були характерш лише хворим на ЦД 1 типу. Наявшсть мшроаневризм зус^чалаться з однаковою частотою, як у хворих на ЦД 1-го та 2-го типу та вщповщала 20,6% в обох групах пащенпв. Сухi дистрофiчнi вогнища приблизно однаково часто
були наявш як в 1-й rpyni, так i в 2-й rpyni: 73,4%, з них 35,3% вщповщае 1-й rpyni, 38,1% 2-й rpyni. Стар1 крововиливи та новоyтвореннi судини були наявш в двох групах (32,3%), але часпше зyстрiчалися у хворих з ЦД 1-го типy,нiж у хворих з ЦД 2-го типу, з них 20,6% у вщповщало 1-й rpyni, 11,7% 2-й груш.
Bci вищеописаш патолопчш змiни штювки говорять про те, що у хворих на ЦД 1 типу дiабетична ретинопаия е бiльш прогресуючою та пеpебiгаe бiльш злоякiсно в поpiвнянi з ЦД 2 типу. Така закономipнiсть потребуе частiших та детальшших обстежень очного дна хворих з ЦД 1 типу, з обов'язковим перюдичним проведенням оптично! когерентно! томографп для можливостi кшькюно! оцшки розвитку процесу.
1. Вивчення даного матер1алу показало пряму залежнють патолопчних змш очного дна в залежност вщ типу ЦД. Вс1м хворих з ЦД 1 та 2 типу характерш наступш патолопчш змши с1тювки: дифузний та фокальний макулярний набряк с1тювки, наявнють етретинально! мембрани, мшроаневризми, новоутворення судин штювки, сух1 дистроф1чш вогнища, але частше вони зустр1чаються у хворих з ЦД 1 типу.
2. Товщина штювки в макулярнш зош бшьша у хворих з ЦД 2 типу, шж у хворих з ЦД 1 типу. У хворих з ЦД 1 типу бшьш виражена товщина дифузного набряку штювки, а у хворих з ЦД 2 типу -товщина фокального макулярного набряку. Юстозний макулярний набряк штювки, прол1феративш змши в вигляд1 тяж1в, вщшарування шгментного ештел1ю спостерпаеться у хворих з ЦД 1 типу, що говорить про бшьш злояюсний переб1г.
Перспективи подальших дослiджень: Вивчення nатологiчних змт очного дна при цукровому дiабетi 1 та 2 типу в залежностi вiдрiвня цукру кровi та глжованого гемоглобту.
1. Паньюв В.1. Цукровий д1абет 2-го типу: як уникнути помилок i тдвищити ефектившсть лкування./ В.1. Паньюв // М1жнародний ендокринолопчний журнал. - 2013. - № 4. - с. 52.
2. Пашковська Н.В Клшко-д1агностичш особливост переб1гу д1абетично! енцефалопатп залежно вщ типу основного захворювання / Н.В. Паньюв, В.М. Пашковський // М1жнародний невролопчний журнал. - 2011. - № 3. - с. 41.
3. Власенко Н.В. Особливост лжування д1абетично! нейропатп. / Н.В. Власенко // М1жнародний ендокринолопчний журнал. - 2011. - №7. - с. 39.
4. .А.1. Таран. Д1абетична нефропаия. Невиршеш проблеми лжування. / А.1. Таран // М1жнародний журнал внутршньо! медицини. - 2007. - №6. - с. 10.
5. Walker J. Д1абетична ретинопаия. Просто о складному. / J. Walker, С.О.Риков, С.А.Сук, С.Г. Саксонов // К: ООО « Б1знес - Лопка, 2013. - с. 137.
6. Машетова Л.К. Практичне застосування р1зних метод1в д1агностики при д1абетичному пошкодження органу зору. / Л.К.Машетова, Г.Ш.Аржиматова, А.В.Комаров // Зб1рник тез1в науково-практично! конференцп "Нов1 технологи в офтальмологи", Казань, - 2012. - с.130.
7. Сдобшкова С.В. Патогенетичш особливост р1зних стадш д1абетично! ретинопати та методи лжування / С.В.Сдобшкова, М1рзабекова К.А.М1рзабекова // Москва, 2014. - с.10.
8. Безкоровайна 1.М. Наш досвщ попередження виникнення макулярного набряку тсля факоемульсифкаци катаракти у хворих з патологтею сiткiвки. / 1.М.Безкоровайна, 1.С.Стебловська // Матер1али ХШ з'!зд офтальмолопв Укра'ши. - 2014. с.- 141.
ЗАВИСИМОСТЬ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ ГЛАЗНОГО ДНА ОТ ТИПА САХАРНОГО ДИАБЕТА Безкоровайная И.Н., Воскресенская Л.К., Ряднова В.В, Добрянская В.А.
Целью роботы было изучение выявления особенностей проявлений глазных изменений при различных типах сахарного диабета. Проведен анализ 34 больных у которых исследовалась частота возникновения различных типов офтальмологических осложнений сахарного диабета. Установлено, что толщина сетчатки больных с сахарным диабетом 2 типа больше, чем у пациентов с сахарным диабетом 1 типа. У больных с сахарным диабетом 1 типа диабетическая ретинопатия является более прогрессирующей и протекает более злокачественно. Обоснована необходимость периодического проведения оптической когерентной томографи для возможности количественной оценки развития офтальмологических осложнений.
Ключевые слова: сахарный диабет, диабетическая ретинопатия, оптическая когерентная томография.
Стаття надшшла 10.06.2014 р.
DEPENDENCE FUNDUS LESIONS ON THE TYPE OF DIABETES MELITUS Bezkorovainaya I.N., Voskresenskaya L.K., Ryadnova V.V., Dobrianskaya V.A.
The aim of our work was to study characteristics changes the fundus of the eye in various types of diabetes. An analysis of 34 patients who investigated the incidence of various types of ophthalmic complications of diabetes. It has been established that the thickness of the retina of patients with diabetes mellitus type 2 is greater than in patients with diabetes type 1. Patients with type 1 diabetes, diabetic retinopathy are a most progressive and have more complications. It is necessary to perform periodic optical coherence tomography for the observation and comparison the state of the fundus and development the ophthalmic complications.
Keywords: diabetes, diabetic retinopathy, optical coherence tomography.
Рецензент Старченко I.I.
