CC BY
16УДК 612.17: 616-074
Н. А. Мацегора, Н. Ю. Мтасова
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАГАЛЬНО-КЛШШНИХ ТА БЮХ1М1ЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИК1В I ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ НА 1ШЕМИЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ У СПОЛУЧЕНН1 З АРТЕР1АЛЬНОЮ ГИПЕРТЕНЗГСТО, УСКЛАДНЕНИХ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНОСТЮ 2А ЧИ 2Б
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Matsegora N. A., Mitasova N. Yu. FEATURES OF GENERAL CLINICAL AND BIOCHEMICAL LABORATORY INDEXES, QUALITIES OF LIVING BY PATIENTS OF ISCHEMIC OF HEART DISEASE IN COMBINATION WITH ARTERIAL HYPERTENSION, COMPLICATED BY CHRONIC CARDIAC INSUFFICIENCY 2A OR 2B. - Odessa National Medical University, Ukraine; e-mail: [email protected]. The objective. To study the features of general clinical and biochemical laboratory indexes and quality of life in ischemic heart disease (IHD) patients in combination with arterial hypertension (AG), depending on the degree of cardiac insufficiency (2A or 2B). Results of the research. It has been established that CHI in patients with IHD in combination with AH is accompanied by pulmonary hypertension developed at early stages of CHI. We examined 120 patients, aged 44 - 90 years old (mean age 72.29 ± 1.66), 86.7% of them were men. The studies were carried out in the unit of cardiology of Military Medical Clinical Center of the South Region. In the group under study with CHI 2B, the moderate decline of haemoglobin level, erythrocytes (р<0,01), lymphocytes was registered (р<0,05); there was increased index of endogenous intoxication (р<0,01) as a result of metabolic disorders, which led to the decline of phagocytic activity, immune answer, violations of hemostasis. Biochemical indexes of blood at the presence of CHF 2B were characterized by some exceed of general bilirubin due to its indirect fraction (р<0,05), here, GGTP increased twice (р<0,05), that testified to the intrahepatic cholestasis. Increase of serous blood fragments for 30% proved about the minimum phenomena of cytolysis, caused by haemodynamic overload. In CHF 2B patients indexes of sodium and potassium were at UNL. Blood urea and creatinine exceeded normal values and constituted 1,66±0,21(р<0,01). CHI 2A patients had no considerable biochemical violations. The moderate increase of markers of heterospecific inflammation was exposed, e.g. fibrinogen's levels were 4,33±0,37 and 4,79±0,41 (р<0,05), CR-protein - 8,54±4,51 and 15,24±3,64 (р<0,001) and seromucoids - to 2,83±0,76 and 3,09±0,71 (p<0,001) accordingly CHI 2A and CHI 2B, and moderate acceleration of ESR (p<0,05; p1<0,01). CHI 2B had a decreased urine density, diminishing of diuresis to 0,74 ± 0,06, as to on both in relation to a norm and to CHF 2A (p< 0,01; p1<0,001) and glomerular filtration velocity on the average to 78,8 ± 6,9 ml/min (p<0,001), that at the presence of insignificant erythrocyturia, was explained by enhanceable filtration of glomerular part of nephron on a background a haemodynamic overload at CHF 2B. Evaluation of life quality made with the questionnaire of Sf-36 showed that middle index made at 15 points was 38.65 at CHF 2A and 31.13 at CHF 2B. The amount of negative answers was 98,3% and 100% in the groups of patients under study. At the presence of comorbid pathology (IHD and AG) all the patients belonged to 4 group of cardiovascular risk.
Key words: ischemic heart disease (IHD), arterial hypertension (AG), chronic cardiac insufficiency, laboratory diagnosis, quality of life.
© Мацегора Н. А., Мггасова Н. Ю.
Реферат. Н. А. Мацегора, Н. Ю. Митасова. ОСОБЕННОСТИ ОБЩЕКЛИНИЧЕСКИХ И БИОХИМИЧЕСКИХ ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ, КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА В СОЧЕТАНИИ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ, ОСЛОЖНЕННЫЕ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЮ 2А ИЛИ 2Б. Цель: изучить особенности общеклинических и биохимических лабораторных показателей и качества жизни больных ИБС в сочетании с АГ и степенью сформированной сердечной недостаточности (2А или 2Б). Результаты: обследовано 120 больных ИБС в сочетании с АГ в возрасте от 44 до 90 лет (средний возраст 72,29 ± 1,66); 86,7% обследованных - мужчины. Исследование проводили на базе кардиологического отделения Военно-медицинского клинического центра Южного региона. У больных ИБС в сочетании с АГ+ СН 2Б, имело место умеренное снижение уровня гемоглобина, эритроцитов (р<0,01), лимфоцитов (р<0,05); отмечен рост индекса эндогенной интоксикации (р<0,01) как проявление метаболических расстройств, что способствует снижению уровня фагоцитарной активности, иммунного ответа, нарушениям в системе гемостаза. При исследовании биохимических показателей крови установлено, что при СН 2Б уровень общего билирубина несколько превышал норму за счет непрямой его фракции (р<0,05), при этом ГГТП увеличилась в два раза (р<0,05), что свидетельствовало о внутрипеченочном холестазе, а увеличение уровней сывороточных ферментов крови на 30%, т. е. имели место минимальные явления цитолиза, вызванные гемодинамической перегрузкой. У пациентов с СН 2Б показатели электролитов крови (натрий и калий) находились на верхней границе нормы. Показатели мочевини и креатинина крови превышали нормальные значения - 1,66±0,21(р<0,01). У больных с ХСН 2А значительных биохимических нарушений не установлено. Выявлено умеренное повышение маркеров неспецифического воспаления: фибриногена А до 4,33±0,37 и 4,79±0,41 (р<0,05), СРБ до уровня 8,54±4,51 и 15,24±3,64 (р<0,001) и серомукоидов - в среднем до 2,83±0,76 и 3,09±0,71 (р<0,001) соответственно СН 2А и СН 2Б, при умеренном ускорении СОЭ (р<0,05; р1<0,01). У больных с СН 2Б наблюдали сниженный уровень относительной плотности мочи, достоверное уменьшение диуреза до 0,74 ± 0,06, как по отношению к норме, так и к СН 2А (р< 0,01; р1<0,001) и СКФ в среднем до 78,8 ± 6,9 мл/ мин (р1<0,001), что при наличии незначительной эритрицитурии, объяснялось повышенной фильтрацией клубочковой части нефрона на фоне гемодинамической перегрузки при СН 2Б. По оценке качества жизни с помощью опросника Sf-36 средний показатель общей суммы баллов по 15 пунктам составил: при СН 2А - 38,65; при СН 2Б -31,13 баллов. В суммарном значении количество негативных ответов составило: 98,3% и 100% среди обследованных групп больных. При наличии коморбидной патологии (ИБС и АГ) все больные относились к 4 группе кардиоваскулярного риска.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, артериальная гипертензия, хроническая сердечная недостаточность, лабораторная диагностика, качество жизни.
Реферат. Мацегора Н. А., Мтасова Н. Ю. ОСОБЛИВОСТ1 ЗАГАЛЬНОКЛ1Н1ЧНИХ I БЮХШ1ЧНИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИК1В, ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ У ПОСДНАНШ З АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗКТО, УСКЛАДНЕН1 СЕРЦЕВОЮ
НЕДОСТАТН1СТЮ 2А АБО 2Б. Мета: вивчити особливосп загальноклшчних i бiохiмiчних лабораторних показнишв i якосл життя хворих 1ХС у поеднанш з АГ i стутнем сформовано! серечно! недостатносп (2А або 2Б). Результати: обстежено 120 хворих 1ХС у поеднанш з АГ у вщ вщ 44 до 90 рошв (середнш вж 72,29 ± 1,66); 86,7% обстежених -чоловiки. Дослщження проводили на базi кардюлопчного вщдшення Вшськово-медичного ктшчного центру Швденного репону. У хворих на 1ХС у поеднанш з АГ+ СН 2Б, мало мюце помiрне зниження рiвня гемоглобiну, ерiтроцитiв (р<0,01), лiмфоцитiв (р<0,05); вiдзначено зростання iндексу ендогенно! штокакацп (р<0,01) як проявлення метаболiчних розлащв, що сприяе зниженню рiвня фагоцитарно! активносп, iмунно!' вiдповiдi, порушенням у системi гемостазу. При дослiдженнi бiохiмiчних показник1в кровi встановлено, що при СН 2Б рiвень загального бiлiрубiну дек1лька перевищував норму за рахунок непрямо! його фракцп (р<0,05), при цьому ГГТП зросла у два рази (р<0,05), що свiдчить про внутршньопечшковому холестазi, а зростання рiвнiв сироваткових ферментiв кровi на 30%, тобто мали мюце мiнiмальнi явища цитолiзу, що викликанi
гемодинамiчним перевантаженням. У пацiентiв з СН 2Б показники електролтв кровi (натрш i калiй) знаходились на верхнш границi норми. Показники сечовини i креатинiну кровi перевищували нормальнi значення - 1,66±0,21(р<0,01). У хворих на ХСН 2А значних бiохiмiчних порушень не встановлено. Виявлено помiрне тдвищення маркерiв неспецифiчного запалення: фiбрiногену А до 4,33±0,37 i 4,79±0,41 (р<0,05), СРБ до рiвня 8,54±4,51 i 15,24±3,64 (р<0,001) i аромукощв - в середньому до 2,83±0,76 i 3,09±0,71 (р<0,001) вiдповiдно СН 2А i СН 2Б, при помiрному прискореннi ШОЕ (р<0,05; р1<0,01). У хворих з СН 2Б спостертали знижений рiвень вiдносно! щiльностi сеч^ достовiрне зменшення дiурезу до 0,74 ± 0,06, як по вщношенню до норми, так i до СН 2А (р< 0,01; р1<0,001) i СКФ в середньому до 78,8 ± 6,9 мл/хв (р1<0,001), що при наявностi незначно! еритрицитурп, пояснювалося пiдвищеною фiльтрацiею клубочково! частини нефрону на фонi гемодiнамiчного перевантаження при СН 2Б. У оцшщ якостi життя за допомогою опитувальника 8:1-36 середнiй показник загально! суми балiв за 15 пунктами склав: при СН 2А - 38,65; при СН 2Б -31,13 балiв. Сумарна шльюсть негативних вiдповiдей склала: 98,3% i 100% серед обстежених груп хворих. При наявностi коморбщно! патологi! (1ХС i АГ) ва хворi вiдносилися до 4 групи кaрдiовaскулярного ризику.
Ключовi слова: iшемiчнa хвороба серця, aртерiaльнa гiпертензiя, хрошчна серцева недостaтнiсть, лабораторна дiaгностикa, яшсть життя.
Актуальтсть. За даними численних дослщжень [1-3], при ХСН, обумовленш 1ХС у сполученнi з АГ, провщними мехaнiзмaми формування серцево! недостатносп служать як гемодинaмiчне перевантаження тиском, так i ригiднiсть гiпертрофовaного мюкарда з посиленням iнтерстицiaльного фiброзу, матриксу сполучно! тканини, що веде до порушень дiaстоли.
Крiм того, при ХСН у хворих на 1ХС в поеднанш з АГ, виявляються ознаки атерогенного ураження та перенавантаження мiокaрду одночасно [5-8]. Вiдмiчaеться активащя як гемодинaмiчних фaкторiв (розтягнення), так i метaболiчних [9-11], що призводить до порушення функцiонaльного стану оргашв та систем гомеостазу. Стaндaртнi лабораторш дослiдження обов'язковi у хворих на СН для виявлення aнемi!, явищ ендогенно! штоксикацп, електролiтних порушень, оцшки нирковiй i печiнковiй функцп та ш., вони сприяють виявленню захворювань, що привели до СН та дозволяють своечасно корегувати несприятливi змши гомеостазу.
Тому актуальним залишаеться напрямок вивчення стану гемaтологiчних, загально клшчних, бiохiмiчних, атерогенних, гемостaзiологiчних та шших показник1в лабораторно! дiaгностики при коморбщно! патологи у хворих на 1ХС в поеднaннi з АГ, ускладнено! ХСН.
Мета роботи. Вивчити особливосп загально-клiнiчних та бiохiмiчних лабораторних показнишв i якостi життя хворих на 1ХС у сполученнi з АГ, вщповщно сформованого ступеню серцево! недостатносп (2А чи 2Б).
Матерiал та методи. Програма обстеження включала: опитування за стандартною кaрдiологiчною анкетою ВООЗ, заповнення анкет, що мiстять анамнестичш i сощально-демогрaфiчнi дaнi, антропометрш, а також вiдобрaжaють як1сть життя пащенпв; об'ективне дослiдження; лaборaторнi методи (загальноклшчш, бiохiмiчнi); вимiрювaння aртерiaльного тиску, реестрaцiя елекгрокaрдiогрaми у споко! у 12 стандартних вiдведеннях, ЕхоКГ, УЗ-дослiдження центрального i периферичного кровотоку, рентгенографш та статистичну обробку отриманих даних.
Результати до^джень. Обстежено 120 хворих на 1ХС у сполученш з АГ у вщ вiд 44 до 90 рошв (середнiй вiк 72,29 ± 1,66), бiльшiсть склали чоловiки (86,7%), осшльки дослiдження проводились у кардюлопчному вiддiленнi Вiйско-медичного клiнiчного центру Швденного регiону.
За результатами загального aнaлiзу кровi отримaнi нaступнi дaнi (табл.1).
Таблиця 1
Показники загального аналiзу кровi хворих на 1ХС у поеднанш з АГ в залежностi ввд _важкост серцево'1 недостатностi_
Показники Норма СН 2А, п=54 СН 2Б, п=66
Гемоглобш ( г/л) 130-160 128,89±4,43 121,25±4,21 р<0,05; р:<0,01
Еритроцити (Т/л) 4,0-5,0 4,09±0,15 3,92±0,12
Тромбоцити (Г/л) 180-320 200,17±13,42 204,76±10,88
Лейкоцити (Г/л) 4,0-9,0 7,33±0,58 7,81±0,57
Паличкоядерш (%) 1-6 4,72±1,04 4,98±0,81
Сегментоядерш (%) 47-72 66,78±2,43 69,74±2,24
Еозинофiли (%) 0,5-5,0 2,13±0,39 1,80±0,45
Лiмфоцити (%) 19-37 21,22±2,21 17,05±1,91 р<0,05; р:<0,01
Моноцити (%) 3-11 5,17±0,69 4,97±0,59
ШОЕ (мм/год) 14,06±2,08 18,04±2,33
1-10 р<0,05 р<0,05; р:<0,01
Л11 = або <1,0 1,23±0,11 р<0,05 1,66±0,21 р<0,01; р:<0,01
Примггка: р - достовiрнiсть вщмшностей по вiдношенню до контролю;
Р1 -достовiрнiсть вiдмiнностей показник1в групи СН 2А та СН 2Б.
У хворих на 1ХС у сполученш з АГ, ускладнених СН 2Б, рееструвалося достеменне (р<0,05) зниження рiвнiв гемоглобiну та еритроцитiв вiдносно норми та вiдрiзняло (р<0,01) цi показники й в дослщжених групах.
Склад тромбоципв, лейкоцитiв, сегментоядерних, паличкоядерних лейкоципв та еозинофiлiв у вiдсотковому вщношенш вiдповiдав референтним величинам.
Отже, рiвень лiмфоцитiв у хворих iз СН 2Б був достовiрно (р<0,05) знижений як вiдносно до контролю, так й до групи пащентш з СН 2А (р<0,01). Вiдмiчено тенденщю щодо зменшення моноцитiв хворих iз бiльш важким ступенем СН (СН 2Б), що вiдноситься до факторiв, яки сприяють зниженню фагоцитарно! активносп, iмуннiй вiдповiдi, порушенням гемостазу, виведенню з органiзму токсинiв, метаболiзму лшвдв та залiза, регуляцп кровоутворення та ш. захисних механiзмiв [4].
Рееструвалося помiрне прискорене ШОЕ (р<0,05; р1<0,01) та зростання iндексу ендогенно! штоксикацп (р, р1<0,01) як проявления метаболiчних розладiв з накопиченням речовин життедiяльностi [4].
Дослiдження бiохiмiчних показнишв у хворих на 1ХС у сполученш з АГ, дозволило виявити ряд ввдмшностей в залежностi ввд важкостi серцево! недостатностi.
Так, рiвень загального бiлiрубiну дек1лька перевищував норму за рахунок непрямий його фракцп при наявностi СН 2Б (р<0,05).
Гамаглютамiлтранспептидаза (ГГТП), яка е показником внутршньопечинкового холестазу, зросла у два рази (р<0,05); при цьому, рiвнi сироваткових ферментiв кровi на 30% перевищували референтнi величини, що сввдчило про мiнiмальнi явища цитолiзу у хворих з СН 2Б на тлi гемодинамiчного перевантаження.
Помiрне зростання глобулшв у хворих iз б№ш важкою СН вiдбувалося переважно за рахунок гамма-глобулшо! фракцп, до середшх значень 22,42±1,18 % (<0,01), що обумовило зниження в них альбумш-глобулшового коефщенту до 0,84±0,05 (<0,01) (табл. 2).
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники хворих на 1ХС та АГ в залежносл вiд важкост серцевоТ
недостатностi
Бкшмп'им показники Норма СН 2А, п=54 СН 2Б, п=66 Р
Бiлiрубiн заг. Кмоль/л 1,7-20,5 15,48±2,12 21,69±3,28 р, р:<0,05
Бiлiрубiн прям., мкмоль/л 0,86-4,4 3,10±1,08 5,32±1,61 -
Бiлiрубiн непрям., мкмоль/л 1,7-16,1 12,74±1,24 16,34±1,97 р, р:<0,05
Лужна фосфатаза, ЦЪ до 129 75,64±6,62 87,17±15,79 -
ГГТП, U/L до 61 67,3±17,93 124,09±32,38 р, р:<0,05
АсАт, Ц/Ъ до 37 29,32±4,02 40,79±5,43 р, р:<0,05
АлАТ, U/L до 40 33,22±5,06 48,71±8,23 р, р:<0,05
Амiлaзa, U/L до 95 67,59±5,79 68,63±5,91 -
Глюкоза, ммоль/л 3,3-6,1 6,84±0,66 5,73±0,62 -
Бшок заг., г/л 60-85 69,50±2,32 70,53±2,06 -
Альбумши, % 56,6-66,8 55,05±3,89 46,03±3,47 р, р:<0,05
Глобулiни, % 33,2-43,4 43,88±2,34 54,89±4,65 р, р:<0,05
Альфа 1-глобулши, % 3-5,6 5,28±0,09 8,76±1,01 р, р:<0,05
Альфa2-глобулiни, % 6,9-10,5 9, 66±0,23 9,46±0,54 -
Бетa-глобулiни, % 7,3-12,5 11,35±1,26 12,82±1,57 -
Гамма-глобулши, % 12,8-19 17,65±1,07 22,42±1,18 р, р1<0,01
Альбумiн-глобулiно-вий коефiцiент, абс. 1,2-1,5 1,25±0,05 0,84±0,05 р, р1<0,01
Калш кров^ ммоль/л 3,5-5,5 4,11±0,12 5,48±0,16 -
Нaтрiй кров^ ммоль/л 123-140 133,25±2,26 135,6±0,98 -
Сечовина, ммоль/л 1,7-8,3 7,11±0,64 10,96±1,67 р, р1 <0,001
Креaтинiн, ммоль/л 0,044-0,104 0,076±0,01 0,111±0,02 р, р1 <0,001
Приметка: р - достовiрнiсть вiдмiнностей по вщношенню до контролю;
р1 -достовiрнiсть вiдмiнностей показник1в групи СН 2А та СН 2Б.
На верхньому краю меж1 норми знаходилися показники електролтв кровi (нaтрiй та калш) у пaцiентiв з СН 2Б.
У хворих на 1ХС у сполученш з АГ, ускладнених СН 2Б, рiвнi мочевини та креатинину кровi перевищували нормaльнi значения, що пояснювалося зниженням кровообiгу нирок внаслщок гемодинaмiчного перевaнтaжения та явищами ендогенно! iнтоксикaцi! на рiвнi1,66±0,21(р <0,01).
Бшьшгсть бiохiмiчних показник1в лiпiдогрaми та гемостазу хворих на 1ХС та АГ не були вщхилет вiд нормальних, що пояснювалося систематичним вживанням пащентами антиатерогенних зaсобiв i aнтикоaгулянтiв. Поряд iз тим, спостерiгaлося помiрне тдвищення мaркерiв неспецифiчного запалення: фiбриногену А до 4,33±0,37 i 4,79±0,41 (р <0,05), бшьш суттеве - СРБ до рiвнiв 8,54±4,51 i 15,24±3,64 (р <0,001) та серомуко!дiв - у середньому до 2,83±0,76 i 3,09±0,71 (р <0,001) вiдповiдно СН 2А та СН 2Б (табл. 3).
Вивчення результапв урограм дослщжених хворих продемонструвало знижений рiвень вщносно! щiльностi сечi, який вiддзеркaлювaв знижену концентрaцiйну здiбнiсть нирок (що було тдтверджено при проведеннi проби по Зимницькому), а показник вмюту бшка - невелику проте!нурiю, що поряд iз незначною еритрицитурiею дозволяла перепускати пояснення, як пiдвищену фiльтрaцiю базальною мембраною клубочково! частини нефрону внаслщок гемодинaмiчного перевaитaжения при СН 2Б (табл. 4).
Таблиця 3
Показники лшвдограми, гемостазу та маркери запалення хворих на IXC та Ar в зaлежностi ввд важкост серцево'1 недостaтностi
Бiохiмiчнi показники Hормa CH 2A, n=54 CH 2Б, n=66 Р
Xoлecтepин заг., ммоль/л 3,1-5,2 4,92±0,37 4,07±0,26 -
Тpиглiцepиди, ммоль/л 0,45-1,86 1,52±0,17 1,18±0,14 -
Бeтa-лiпoпpoтeïди, Од 35-55 49,35±6,03 43,78±3,89 -
ПТ1, % 80-105 74,48±3,75 69,94±3,25 -
МНО до 1,4 1,44±0,09 1,58±0,14 p,pl<0,05
Фiбpинoгeн А, г/л 2,0-4,0 4,33±0,37 4,79±0,41 p,pl<0,05
Фiбpинoгeн Б шгативний ^штевний нeгaтивний -
СРБ, Од/мл 0-6 8,54±4,51 15,24±3,64 p<0,0l; pl <0,001
Cepoмyкoïд, Од 0,13-0,20 1,83±0,76 3,09±0,71 p<0,00l; pl <0,001
РФ, Од/мл 0-3 0,05±0,11 0,68±0,38 -
Пpимiткa: p - дocтoвipнicть вiдмiннocтeй по вiднoшeнню до кoнтpoлю;
p1-дocтoвipнicть вiдмiннocтeй показниюв гpyпи СН 2А та СН 2Б.
Таблиця 4
Показники урограми хворих на IXC та Ar в залежност ввд важкост серцево'1
недостaтностi
Показники загального aнaлiзу œ4Ï Референтш величини CH 2A, n=54 CH 2Б, n=66
Кoлip c/ж c/ж c/ж
Пpoзopicть пpoзopa пpoзopa пpoзopa
Вiднocнa щiльнicть 1017-1024 1015,44±1,53 1012,97±1,38
Рeaкцiя, pH киcлa киcлa киcлa
Бiлoк, г/л мeншe 0,033 0,02±0,02 0,04±0,03
Лeйкoцити в п/з 0-3 8,37±4,59 14,86±5,62
Еpитpoцити в п/з одиничш 3,49±1,93 8,30±6,31
Дiypeз (л) 1,0 - 1,5 1,76 ± 0,01 p <0,05 0,74 ± 0,06 p <0,01; pl <0,001
ШКФ (мл/т) 90-140 106,8 ± 7,6 78,8 ± 6,9 p <0,001; pl<0,00l
Пpимiткa: p - дocтoвipнicть вiдмiннocтeй по вiднoшeнню до кон^олю;
p1-дocтoвipнicть вiдмiннocтeй показник1в гpyпи СН 2А та СН 2Б.
Кpiм того, y xвopиx з СН 2Б cпocтepiгaлocя дocтoвipнe знижeння дiypeзy до 0,74 ± 0,06, як по вiднoшeнню до нopми, так i до СН 2А (p <0,01; pl<0,001), й знижeння ШКФ y cepeдньoмy до 78,8 ± 6,9 мл/хв. (pl <0,001).
Вищeзaзнaчeнi мeтoди дocлiджeння xвopиx на 1ХС y cпoлyчeннi з АГ доповнювали оцшкою якocтi життя, яка допомагае визначити cyб'eктивнe cпpийняття xвopим cтaнy cвoгo здopoв'я. За допомогою oпитyвaльникa SF-36 6уло визнaчeнo, що в ycix xвopиx, як1 нaдxoдили на л^вання, piвeнь якocтi життя 6ув низьким (табл. 5).
Фiзичний cтaтyc пащента oцiнювaвcя за п'ятьма шкалами (ФА, РФ, 1Б, ЗСЗ, ЖА), пcиxocoцiaльний cтaтyc також xapaктepизyвaли п'ять шкал (РЕ, СА, ПЗ, ЗСЗ, ЖА). ^ичому, показники ЗСЗ та ЖА визначалтея як фiзичним, так i пcиxiчним cтaтycoм людини [35, 45, 74, 82, 129, 164, 176].
Таблиця 5
Показники якост життя за опитувальником SF-36 у хворих на 1ХС у сполученнi з АГ, ускладнених СН 2А та СН 2Б ДО ± m)
Назва шкали Значения шкал СН 2А, п=54 СН 2Б, п=66
ФА фiзична актившсть 39, 2 ± 3,1 32, 1 ± 3,0
РФ роль фiзичних проблем в обмеженш життедiяльностi 38,6 ± 3,8 26,4 ± 2,8
1Б iнтенсивнiсть болю 39,1 ± 3,2 35,2 ± 3,4
ЗСЗ загальний стан здоров'я 39,3 ± 2,8 32,4 ± 2,2
ЖА життева актившсть 38,5 ± 2,5 33,6 ± 2,1
СА сощальна активнiсть 40,2 ± 2,9 26,3 ± 2,0
РЕ роль емоцiйних проблем в обмеженш життедiяльностi 35,5 ± 3,1 30,5 ± 2,4
ПЗ психiчне здоров'я 38,8 ± 3,4 32,5 ± 2,7
Середнш показник загально! суми балiв за 15 пунктами опитувальника становив: при СН 2А - 38,65; при СН 2Б -31,13 балiв. У сумарному значенш шльшсть негативних вщповщей набувалося в 98,3% та 100% оаб вщповщно дослiджених груп хворих.
При наявносп коморбщно! патологи у якосп 1ХС та АГ ва хворi, що знаходилися пiд наглядом, вiдносилися до 4 групи кардюваскулярного ризику.
Таким чином, на пiдставi вивчення загально-клiнiчних та бiохiмiчних лабораторних показнишв i якостi життя пащенпв на 1ХС у сполученш з АГ, ускладнених СН 2А та 2Б, зроблеш наступш висновки.
Висновки
1. У хворих на 1ХС у сполученш з АГ, ускладнених СН 2Б, рееструвалося достеменне зниження рiвнiв гемоглобiну, еритроцитiв (р<0,01), л1мфоципв (р<0,05); вiдмiчено зростання iндексу ендогенно! штоксикацп ( р1<0,01) як проявления метаболiчних розладiв з накопиченням речовин життедiяльностi, що сприяють зниженню фагоцитарно! активносп, iмуннiй вiдповiдi, порушенням гемостазу.
2. При дослщженш бiохiмiчних показнишв кровi визначено, що при наявносп СН 2Б рiвень загального бiлiрубiну дек1лька перевищував норму за рахунок непрямий його фракцi! (р<0,05), при цьому, ГГТП зросла у два рази (р<0,05), що пiдтверджувало про внутршньопечинковий холестаз, а збiльшения рiвнiв сироваткових ферментiв кровi на 30% - про мшмальш явища цитолiзу у наслiдок гемодинамiчного перевантаження. На верхньому краю меж1 норми знаходилися показники електролтв кровi (натрiй та калш) у пацiентiв з СН 2Б.
3. У хворих на 1ХС у сполученш з АГ, ускладнених СН 2Б, рiвнi мочевини та креатинину кровi перевищували нормальш значення, що пояснювалося зниженням кровооб^у нирок внаслiдок гемодинамiчного перевантаження та явищами ендогенно! iнтоксикацi! на рiвнi1,66±0,21(р <0,01). У хворих на ХСН 2А виразних бiохiмiчних порушень не встановлено.
4. Визначено помiрне пiдвищения маркерiв неспецифiчного запалення: фiбриногену А до 4,33±0,37 i 4,79±0,41 (р < 0,05), бшьш суттеве - СРБ до рiвнiв 8,54±4,51 i 15,24±3,64 (р <0,001) та серомукощв - у середньому до 2,83±0,76 i 3,09±0,71 (р <0,001) вщповщно СН 2А та СН 2Б при помiрному прискоренны ШОЕ (р<0,05; р1<0,01).
5. Вивчення результапв урограм продемонструвало у хворих з СН 2Б знижений рiвень вiдносно! щiльностi сечi, достовiрне зменшення дiурезу до 0,74 ± 0,06, як по вщношенню до норми, так i до СН 2А (р < 0,01; рк 0,001) та ШКФ у середньому до 78,8 ± 6,9 мл/хв. (р1< 0,001), що, поряд iз незначною еритрицитурiею, дозволяло перепускати пояснення як шдвищену фiльтрацiю базальною мембраною клубочково! частини нефрону внаслiдок гемодинамiчного перевантаження при СН 2Б.
6. За оцшкою якостi життя за допомогою опитувальника SF-36 визначено, що середнш показник загально! суми балiв за 15 пунктами становив: при СН 2А - 38,65; при СН 2Б -31,13 бал1в. У сумарному значенш шльшсть негативних вщповщей набувалося в 98,3% та 100% оаб вщповщно дослщжених груп хворих.
При наявносп коморбщно! патологi! у якосп 1ХС та АГ всi хвор^ що находилися пiд
наглядом, вщносилися до 4 групи кардюваскулярного ризику.
Литература:
1. Доказова внутршня медицина: Пiдручник для студентiв вищих мед. навч. закладiв III-IV рiвнiв акред./ В.1. Денисюк, О.В. Денисюк — Вшниця: ДП "Державна картографiчна фабрика", 2011. - 928 с.: ш.; вст. кольор. [8 с.].
2. Дiагностика i лiкування хрошчно! серцево! недостатностi: рекомендацп Свропейського товариства кардюлопв, 2016 р. // Спещальний випуск. Додаток №2 до журналу "Серцева недостатшсть" №2, вересень 2016.
3. Маслова А.П., Либис Р.А. Диастолическая дисфункция левого желудочка при сочетании хронической сердечной недостаточности и постоянной формы фибрилляции предсердий // Сердечная недостаточность. 2012. Т. 13, № 4. С. 205-208.
4. Мацегора Н.А. Клшчна бiохiмiя травно! системи Щдручник «Клшчна бiохiмiя». - НМАПО iм. П.Л. Шупика МОЗ Укра!ни. -2013. - / 16 роздш. - С. 610-747.
5. Особливосп гемодинамiки у хворих на хрошчну серцеву недостатнiсть залежно ввд функцiонального класу та фракцп викиду / Б.А. Алявi, М.М. Мухамедова, Ш.А. 1схаков, М.А. Бабаев // Буковинський медичний вiсник. - 2012. - Т. 16, № 4 (64). - С. 3-6.
6. Передерш В.Г., Ткач С.М. Основи внутршньо! медицини. Том 3: Пвдручник для студенпв вищих медичних навчальних закладiв. - Вiнниця: Нова Книга, 2010 - 1006 с.: с ш..
7. Проблеми здоров'я i медично! допомоги та модель покращання в сучасних умовах. Рекомендований для кардюлопв, ревматолопв, терапевтiв та ш.: посiбник / Мороз Д.М., Манойленко Т.С., Дорогой А.П. [та ш.]; Щiд ред. Коваленка В.М., Корнацького В.М. -Ки!в: ДУ "Нацюнальний науковий центр "1нститут кардюлогп iм. Акад. М.Д. Стражеска", 2016.- 261 с.
8. Рекомендации Европейского общества кардиологов (European Society of Cardiology, ESC) и Европейского респираторного общества (European Respiratory Society, ERS) по диагностике и лечению легочной гипертензии 2015 г. - Артериальная гипертензия: научно-практический журнал. - Донецк : Издательский дом Заславский, 2008 — 2016. № 3. -С. 100-135.
9. Серцево-судинш захворювання. Класифтащя, стандарти дiагностики та л^вання / За ред. В.М. Коваленка, М.1. Лутая, Ю.М. Сренка, О.С. Сичова. - К.: МОР1ОН, 2016. - 192 с.
10. Стабшьна iшемiчна хвороба серця (Адаптована клiнiчна настанова, заснована на доказах, 2016) // Артерiальна гiпертензiя №2(46) 2016. с. 113-126.
11. Хроническая сердечная недостаточность: особенности клинических проявлений в пожилом возрасте. Ларина В.Н., Барт Б.Я. // Новости медицины и фармации. Кардиология и ревматология №546, 2015, с 25-28.
References:
1. Dokazova vnutrishnja medicina: Pidruchnik dlja studentiv vishhih med. navch. zakladiv III-IV rivniv akred./ VI. Denisjuk, O.V. Denisjuk — Vinnicja: DP "Derzhavna kartografichna fabrika", 2011. - 928 s.: il.; vst. kol'or. [8 s.].
2. Diagnostika i likuvannja hronichno! sercevo! nedostatnosti: rekomendaci! Gvropejs'kogo tovaristva kardiologiv, 2016 r. // Special'nij vipusk. Dodatok №2 do zhurnalu "Serceva nedostatnist'" №2, veresen' 2016.
3. Maslova A.P., Libis R.A. Diastolicheskaja disfunkcija levogo zheludochka pri sochetanii hronicheskoj serdechnoj nedostatochnosti i postojannoj formy fibrilljacii predserdij // Serdechnaja nedostatochnost'. 2012. T. 13, № 4. S. 205-208.
4. Macegora N.A. Klinichna biohimija travnoi sistemi Pidruchnik «Klinichna biohimija». - NMAPO im. P.L. Shupika MOZ Ukraini. -2013. - / 16 rozdil. - S. 610-747.
5. Osoblivosti gemodinamiki u hvorih na hronichnu sercevu nedostatnist' zalezhno vid funkcional'nogo klasu ta frakcii vikidu / B.A. Aljavi, M.M. Muhamedova, Sh.A. Ishakov, M.A. Babaev // Bukovins'kij medichnij visnik. - 2012. - T. 16, № 4 (64). - S. 3-6.
6. Perederij VG., Tkach S.M. Osnovi vnutrishn'oi medicini. Tom 3: Pidruchnik dlja studentiv vishhih medichnih navchal'nih zakladiv. - Vinnicja: Nova Kniga, 2010 - 1006 s.: s il..
7. Problemi zdorov'ja i medichnoi dopomogi ta model' pokrashhannja v suchasnih
umovah. Rekomendovanij dlja kardiologiv, revmatologiv, terapevtiv ta in.: posibnik / Moroz D.M., Manojlenko T.S., Dorogoj A.P. [ta in.]; Pid red. Kovalenka VM., Kornac'kogo V.M. - Kiiv: DU "Nationally naukovij centr "Institut kardiologii' im. Akad. M.D. Strazheska", 2016.- 261 s.
8. Rekomendacii Evropejskogo obshhestva kardiologov (European Society of Cardiology, ESC) i Evropejskogo respiratornogo obshhestva (European Respiratory Society, ERS) po diagnostike i lecheniju legochnoj gipertenzii 2015 g. - Arterial'naja gipertenzija: nauchno-prakticheskij zhurnal. - Doneck : Izdatel'skij dom Zaslavskij, 2008 — 2016. № 3. - S. 100-135.
9. Sercevo-sudinni zahvorjuvannja. Klasifikacija, standarti diagnostiki ta likuvannja / Za red. V.M. Kovalenka, M.I. Lutaja, Ju.M. Sirenka, O.S. Sichova. - K.: MORION, 2016. - 192 s.
10. Stabil'na ishemichna hvoroba sercja (Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazah, 2016) // Arterial'na gipertenzija №2(46) 2016. s. 113-126.
11. Hronicheskaja serdechnaja nedostatochnost': osobennosti klinicheskih projavlenij v pozhilom vozraste. Larina V.N., Bart B.Ja. // Novosti mediciny i farmacii. Kardiologija i revmatologija №546, 2015, s 25-28.
Работа поступила в редакцию 10.05.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования.
УДК 616.12-008.318-085.844-037-08
А. И. Гоженко, Ю. И. Карпенко, Е. МЛевченко, А. В. Горячий, В. И. Кушниренко
ВЛИЯНИЕ ЗОН ВЫСОКОЧАСТОТНОЙ ФРАГМЕНТИРОВАННОЙ АКТИВНОСТИ МИОКАРДА ЛЕВОГО ПРЕДСЕРДИЯ НА ПОДДЕРЖАНИЕ ФИБРИЛЛЯЦИИ
ПРЕДСЕРДИЙ
Одесский национальный медицинский университет
Summary. Gozhenko A. I., Karpenko U. I., Levchenko Ye. M., Goryachy A. V., Kushnirenko V. I. ELECTROPHYSIOLOGICAL PROPERTIES OF FRAGMENTED COMPLEX AREA ACTIVITY LEFT ATRIUM IN PATIENTS WITH ATRIAL FIBRILLATION. - Odessa National medical university, Ukraine; e-mail: [email protected]. Many authors suggest that the zone of complex fragmented activity (CFA) contribute to the maintenance of AF. However, the electrophysiological characteristics of myocardial LP responsible for the appearance of the CFA is still not fully understood.
Key words: Atrial fibrillation, complex fragmented activity.
Реферат. Гоженко А. И., Карпенко Ю. И., Левченто Е. М, Горячий А. В., Кушниренко В. И. ВЛИЯНИЕ ЗОН ВЫСОКОЧАСТОТНОЙ ФРАГМЕНТИРОВАН-НОЙ АКТИВНОСТИ МИОКАРДА ЛЕВОГО ПРЕДСЕРДИЯ НА ПОДДЕРЖАНИЕ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ. Научные данные свидетельствуют о том, что зоны комплексной фрагментированной активности (КФА) способствуют поддержанию фибрилляции предсердий. Однако, электрофизиологические характеристики миокарда левого предсердия (ЛП) ответственного за возникновение КФА до сих пор до конца не изучены. Нами изучены электрофизиологические характеристики зон КФА у больных с длительно персистирующей ФП на фоне ФП и на синусовом ритме.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, комплексная фрагментированная активность.
© Гоженко А. И., Карпенко Ю. И., Левчента Е. М, Горячий А. В., Кушниренко В. И.
