CC BY
10
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-190-193 УДК 612.115.616.12-005.4:616-132.2-007
2Сторожук Н. В., 3Макогоненко €. М., 2Сторожук Б. Г., 3Луговськой Е. В., 1Сторожук Л. О. ПОКАЗНИКИ КОАГУЛЯЦ1ЙНО1 ТА Ф1БРИНОЛ1ТИЧНО1' АКТИВНОСТ1 У ХВОРИХ З 1ХС
П1СЛЯ ПЕРКУТАННО1 КОРОНАРНО1 АНГ1ОПЛАСТИКИ (ЧАСТИНА I) 1Науково-дослiдний iнститут реабЫтацп iнвалiдiв Вiнницького нацiонального медичного
унiверситету iM. M.I. Пирогова (м. Вшниця) 2Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iM. M.I. Пирогова (м. Вшниця) Институт бiохiмil iм. О.В. Палладiна НАН УкраТ'ни (м. КиТ'в)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом науко-во-дослщно'| роботи «Патогенетичш паралелi мiж нейрогуморальними, метаболiчними i структурно-функцюнальними порушеннями та характером пере-бку рiзних серцево-судинних захворювань i комор-бiдних сташв, оптимiзацiя фармаколопчно'| корекци», державний реестрацiйний номер 0114U007197.
Вступ. Вщомо, що одним i3 частих ускладнень у хворих з iшемiчною хворобою серця (1ХС) та пер-кутанною коронарною ангiопластикою (ПКА) е рес-теноз/тромбоз мiсця стентування [1]. Одним i3 па-тогенетичних факторiв цього процесу може бути активащя внутрiшньосудинного тромбогенезу [2]. Тому виявлення раншх та доступних бiохiмiчних мар-керiв дiагностики даного ускладнення мае за мету своечасну корекщю порушень гемостазу.
До одних iз шформативних бiохiмiчних маркерiв гемостазу можна вщнести загальний гемостатичний потенцiал (ЗГП) плазми кровi (overall haemostasis potential), який дае можлив^ь визначати баланс мiж ланками зсiдання кровi та фiбринолiзу. Вказаний метод базуеться на оцшц криво'1 залежностi величи-ни поглинання св^ла згустком вiд часу та е показни-ком утворення i руйнування згустку в плазмi кровi за присутностi тромбопластину i тканинного активатора плазмшогену (t-PA). При цьому площа пiд кривою поглинання варю в залежностi вiд концентрацш про-коагулянтних, антикоагулянтних та фiбринолiтичних складових плазми кровi i надае шформащю про баланс мiж зсiданням кровi та фiбринолiзом [3,4].
Мета дослщження. Вивчити показники коагуля-цшно'| та фiбринолiтичноí активностi плазми кровi у хворих з 1ХС та ПКА та визначити можливi маркери внутрiшньосудинного тромбогенезу.
Об'ект i методи дослiдження. Пiсля попередньо отримано'| шформовано'1 згоди було обстежено 91 хворого (77 чолов^в та 14 жшок) з 1ХС та ПКА, у 32 з яких спостеркався шзнш рестеноз/тромбоз стенту пiсля 6 мкящв з моменту стентування. Серед хворих без оклюзи стенту в анамнезi (59 чоловiк) у 20 пащен-тiв виявлена стенокардiя 11-111 ф. кл.
Гемостатичний потенщал плазми кровi визнача-ли спектрофотометричним методом на мтрорщер1 Multiscan (Фiнляндiя) шляхом реестраци поглинання свiтла при 405 нм фiбриновим згустком, який утво-рювався в кюветi при додаванш 0,05 М HEPES буфера рН 7,4, що мiстив 0,15 мМ NaCl, 10 мкл плазми кров1 та t-PA (фiрми Boehringer Ingelheim, ФРН) до концен-трацГГ 75 iU/мл i АЧТЧ-реагент (100 мкл). Процес згор-тання плазми шщ^вали додаванням 100 мкл 25 мМ CaCl2. Кiнцевий об'ем реакцшно'| сумш становив 300 мкл.
Загальний гемостатичний потенщал (ЗГП) харак-теризувався величиною площi пiд кривою мутност1 згустку вщ моменту шщацп згортання плазми до моменту повного руйнування згустку у присутност ^РА; згортаючий потенцiал (ЗП) - площа тд кривою утворення згустку вщ моменту повного руйнування згустку у вщсутносл t-PA; фiбринолiтичний потенцiал (ФП) - рiзниця мiж величинами ЗП i ЗГП (рис.). Ус па-раметри вираженi в одиницях оптично''' густини помножено'!' на час в секундах [5,6].
Статистична обробка проведена з використанням методiв варiацiйноí статистики та кореляцшного ана-лiзу.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Кшь-кiсний аналiз отриманих кривих ЗГП, ФП та 'х складових (табл.) свщчить, що у всiх хворих загально'! групи спостерiгаeться достовiрне (р <0,01) вщносно контролю зростання ЗГП, яке призводить до паралельно-го дост^рного збiльшення ФП (р <0,05). При цьому спостеркаеться подовження часу формування фiбри-нових фiбрил за даними лаг-перюду (р <0,01) та часу натвруйнування згустку (L) (р <0,001) при тенденцп до зростання максимально'! мутност згустку плазми (Н) (за величиною поглинання св^ла). Порiвняння отриманих результатiв у жiнок та чоловшв вказуе на чiткi гендерш вiдмiнностi показникiв як ЗГП, так I деяких його складових. Так, ЗГП у жшок достодрно (р <0,05) перевищував такий у чолов^в, що супро-воджувалось достовiрним скороченням ^лаг перю-ду (р <0,01) та подовженням часу натвруйнування згустку (р <0,02). Параметри ФП у жшок мали також тенденщю до зростання (р <0,05). Особливий штерес щодо змш гемостазу викликають хворi з рестенозом в анамнезi, ям е, згiдно даних лiтератури, групою тромботичного ризику [7,8]. Як i у загальнiй груп1 хворих, у цих пащенлв спостерiгаеться достовiрне (р <0,01) зростання ЗП вщносно контролю, подовження часу натвруйнування згустку (р <0,001) та лаг-перюду його формування з тенденщею до зниження ФП (р >0,1). В окрему групу були винесеш пащенти без оклюзи стенту в анамнезу яку, в свою чергу, роз-дтили на хворих зi стенокардiею та без стенокарди.
Оцiнка показнимв отриманих кривих у групi хворих без оклюзи стенту виявила незначш вщмшносп вiд загально'! групи, ям полягали у дещо бтьшому паралельному зростаннi ФП у вщповщь на тдви-щення ЗГП, а також у тенденцп до подовження лаг-перюду. Роздшьна ж оцшка параметрiв гемостазу у групах зi стенокардiею та без засвiдчила дослодрне скорочення лaг-перiоду у пацiентiв зi стенокардiею (р <0,05), тенденцiю до зменшення ЗГП та ФП, в той час як у хворих без стенокарди лаг-перюд достодрно зростав (р <0,05), а ЗГП та ФП мали таку тенденщю.
Визначення кореляцшних зв'язкiв основних скла-дових ЗГП та ФП у рiзних трупах хворих засвщчило, що вони мають однонаправлений позитивний характер вщ помiрного до сильного (r=0,56^0,83). При цьому найбтьш сильнi кореляцiйнi залежност мiж цими параметрами вiдмiчались у хворих 3i стено-кардiею, а найбтьш слабк - у хворих з рестенозом в анамнезi. Взаемозв'язок мiж ЗГП та лаг-перюдом згортання плазми характеризувався в основному слабкою та помiрною негативною кореляцieю (r=-0,21^-0,32) за виключенням Ti вщсутносл у хворих з1 стенокардieю, тодi як у пацieнтiв без стенокардп вона була найбiльш помiтною (r=-0,32). Необхiдно також вiдмiтити, що у даному випадку стать впливала на за-лежшсть мiж ЗГП та лаг-перюдом. Так, у жiнок такот залежностi не виявлено, а у чоловшв вона помiрна негативна (r=-0,31).
Що стосуеться взаeмозв'язкiв ЗГП з показником Н, то у вах групах мiж цими складовими згортаючого потенцiалу вiдмiчаються прямi помiрнi та висок за-лежностi (r=0,51^0,87), що вщображае единий про-цес утворення полiмерного фiбрину з початком його руйнування.
Таблиця.
Параметри запального гемостатичного та фiбринолiтичного потенцiалу у хворих з 1ХС
та коронарною ангiопластикою
Рис. Крив^ зсщання плазми KpoBi, шщшоваш АЧТЧ-реагентом у
вщсутносп (чорна крива) та у присутносл (cipa крива) t-PA. npuMimKu: 1 - лаг-перюд згортання плазмив с.; 2 - площа шд кривою загального гемо статичного потенциалу (ЗГП); 3 - площа пiд кривою фiбринолiтичного потенциалу (ФП); ЗП - згортаючий потенциал (ЗП=ЗГП+ФП); Н - максимальна мутшсть згустку; L - час нашвруйнування згустку.
№ з/п Групи хворих n Параметри гемостазу
t с. Н о.о. а с. ЗГП о.о./с. ФП о.о./с.
1 Контроль 10 130,0±12,7 0,325±0,02 840,0±29,7 209,8±21,1 72,5±4,33
2 Загальна група а) жшки б) чоловти 91 14 77 177,9±4,62** 167,9±5,49** 189,5±5,02** 0,361±0,012 0,393±0,025** 0,355±0,013 1106,3±26,3*** 1262,1±67,4*** 1078,7±29,3*** 311,6±24,2** 412,9±51,9*** 293,6±17,4** 95,7±7,8* 113,7±15,7** 92,5±8,6*
3 Хвор1 з рестенозом 32 169,7±10,2** 0,363±0,014 1107,6±35,1*** 305,0±31,4** 87,6±9,7
4 Хвор1 без оклюзп' а) з1 стенокард1ею б) без стенокарди' 59 20 39 182,5±4,9** 173,0±5,4** 187,4±5,1** 0,360±0,016 0,317±0,035 0,381±0,019 1105,7±31,7*** 1065,5±60,3*** 1125,8±36,5*** 314,7±92,3** 298,4±40,0* 322,9±23,1** 100,1±9,5** 86,9±13,3 106,8±13,6*
5 Р - Р2а-2б <0,01 Р4-4а <0,05 Р4а-4б <0,05 Р4а-4б <0,02 Р22 <0,05 2-2а ' Р2 2б <0,02 2а-2б ' Р2а-3 <0,05 Р2а-4 <0,05 Р2а-4б <0,05 Р2 2б <0,05 2а-2б ' -
Приметки: t - лаг перюд; Н - максимальна мутшсть згустку; а - час нашвруйнування згустку; ЗГП - загальний гемостатичний потенциал; ФП - фiбринолiтичний потенщал. Достовiрнiсть з контролем: * - при Р <0,05; ** - при Р <0,01; *** - при Р <0,001.
Таким чином, факт доа^рного зростання по-казнимв ЗГП та ФП може свщчити про порушення балансу мiж процесами зсщання кровi та фiбринолi-зу у даноТ категори хворих. Зростання максимально! мутност згустку (Н) плазми, яке мае тенденщю у вах хворих, а у жшок е доа^рним. Може вказувати на залежшсть цього показника вiд концентрацп фiбри-ногену i дiаметру фiбрил полiмерного фiбрину [3,9]. Отриманi данi також можуть свщчити, що у жшок актившсть складових системи гемостазу бшьша, нiж у чоловiкiв. Потенцiйна можливiсть згортаючоТ системи мае тенденщю до зростання у групi хворих з рестенозом в анамнезi та при наявност стенокарди за рахунок зниження величини ФП, тодi як у жшок вщбуваеться синхронне зростання цих параметрiв.
Останне дае можлив^ь припустити, що у жiнок система фiбринолiзу е бiльш мобшьною.
Висновки
1. У всiх хворих з 1ХС та ПКА вiдмiчаються порушення у ланках системи згортання та фiбринолiзу.
2. Наявшсть рестенозу в анамнезi та симптомiв стенокарди суттево впливае на основы складовi ЗГП.
3. 1снують гендерш вiдмiнностi реакци згортаючо!' та фiбринолiтичноí ланок гемостазу у дослщжувано!' категори хворих.
4. Показники ЗГП та ФП можуть використовува-тись як ранш маркери можливого тромбоутворення.
Перспективи подальших дослiджень. Визначення показникiв ЗГП та ФП у дано! категори хворих пер-спективне в плат покращення дiагностики розвитку тромбофшш.
Лiтература
1. Furkalo SN. Koronarnoye stentirovaniye u bol'nykh stabil'nymi formami IBS. Dannyye dokazatel'noy meditsiny i sobstvennyye rezul'taty. Kardiologiya: ot nauki k praktike. 2012;2:96-106. [in Russian].
2. Solymos S. Risk factors thromboembolism: pathophysiology and detection. CMAI. 2003;8:991-4.
3. Rublenko AM, Urvant LP, Makohonenko YeM, Platonova TM, Tsap PYu, Chernyshenko TM, ta in. Vplyv aktyvatora proteyinu S na zahal'nyy hemostatychnyy potentsial plazmy krovi za endoprotezuvannya tazostehnovoho suhloba. Ukrayins'kyy biokhimichnyy zhurnal. 2011;83(5):32-9. [in Ukrainian].
4. He S, Wallen H, Bark N, Blomback M. In vitro studies using a global haemostasis assey to examine the anticoagulation effects in plasma by the direct thrombin inhibitors: dabigatran and argatroban. S. of thrombosis and thrombolysis. 2013;35(2):131-9.
5. Pyrogova LV, Chernyshenko TM, Kolesnikova IM, Platonova TN, Bereznitsky GK, Makogonenko YM, et al. Level of overall haemostasis potential in donor and patient plasma in pathology. Ukr Biochem J. 2016;88(2):56-75.
6. He S, Blomback M, Wallen H, Jeppson A, Crass S. Global impairments in the haemostasis systems after cardiopulmonary bypass. Thrombosis research. 2017;151:66-76.
7. Stergipoulos K, Brown D. Initial Coronary stent implantation with medical therapy vs Medical Therapy Alone for Stable Coronary Artery Diseasae. Arch Intern Med. 2012;172(4):312-9.
8. Buhayenko VV, Chubko NYu. Perebih ishemichnoyi khvoroby sertsya pislya stentuvannya vintsevykh arteriy. Ukr kardiol zhurnal (dodatok 4). 2014;111. [in Ukrainian].
9. Lugovskoy EV, Kolesnikova MN, Lugovskaya NE, Litvinova LM, Gritsenko AG, Gogolinskaya GK, i dr. Kolichestvennoye opredeleniye D-dimera i rastvorimogo fibrina v plazme krovi cheloveka pri ishemicheskoy bolezni serdtsa i gipertonicheskoy bolezni. Ukr biokhim zhurn. 2004;76(6):136-41. [in Russian].
ПОКАЗНИКИ КОАГУЛЯЦ1ЙНО1 ТА Ф1БРИНОЛ1ТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 У ХВОРИХ З 1ХС П1СЛЯ ПЕРКУТАННО1 КОРОНАРНО1 АНГ1ОПЛАСТИКИ (ЧАСТИНА I)
Сторожук Н. В., Макогоненко 6. М., Сторожук Б. Г., Луговськой Е. В., Сторожук Л. О. Резюме. Рестеноз мкця стентування при коронарнш анпопластищ е одним i3 серйозних ускладнень даноТ процедури. В патогенезу рестенозу поряд з еластичним ремоделюванням та гiперплaзiею штими присутнш i процес внутршньосудинного тромбоутворення. Тому рання дiaгностикa схильност до тромбогенезу у даноТ категорп хворих може забезпечити своечасну корекщю порушень в системi гемостазу.
У 91 хворого з 1ХС та коронарною ангюпластикою, iз яких у 32 спостеркався рестеноз в анамнезу визначали загальний гемостатичний потенщал (ЗГП) (overall haemostasis potential) з його складовими та фiбринолiтичний потенщал (ФП) для вивчення балансу мiж ланками зсщання кровi та фiбринолiзу. Метою дослщження було визначення можливих мaркерiв внутрiшньосудинного тромбозу.
Результати дослщження зaсвiдчили достовiрне зростання загального гемостатичного потенщалу та фiбринолiтичного у даноТ категорп хворих. У жiнок актившсть складових системи гемостазу була бтьшою, нiж у чоловiкiв. У хворих з рестенозом в aнaмнезi та при наявност стенокардп зaфiксовaно зниження величини фiбринолiтичного потенцiaлу. Показники ЗГП та ФП чуттево реагують на змши у системi гемостазу i можуть використовуватись як маркери можливого тромбоутворення.
Ключовi слова: рестеноз, загальний гемостатичний потенщал, фiбринолiтичний потенцiaл, тромбогенез.
ПОКАЗАТЕЛИ КОАГУЛЯЦИОННОЙ И ФИБРИНОЛИТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ У БОЛЬНЫХ С ИБС ПОСЛЕ ПЕР-КУТАННОЙ КОРОНАРНОЙ АНГИОПЛАСТИКИ (ЧАСТЬ I)
Сторожук Н. В., Макогоненко Е. Н., Сторожук Б. Г., Луговской Э. В., Сторожук Л. А.
Резюме. Рестеноз места стентирования при коронарной ангиопластике является одним из серьезных осложнений данной процедуры. У патогенеза рестеноза наряду с эластичным ремоделированием и гиперплазией интимы присутствует и процесс внутрисосудистого тромбообразования. Поэтому ранняя диагностика склонности к тромбогенезу у данной категории больных может обеспечить своевременную коррекцию нарушений в системе гемостаза.
У 91 больного с ИБС и коронарной ангиопластики, из которых у 32 наблюдался рестеноз в анамнезе, определяли общий гемостатический потенциал (ОГП) (overall haemostasis potential) с его составляющими и фибри-нолитический потенциал (ФП) для изучения баланса между звеньями свертывания крови и фибринолиза. Целью исследования было определение возможных маркеров внутрисосудистого тромбоза.
Результаты исследования показали достоверное увеличение общего гемостатического потенциала и фибринолитического у данной категории больных. У женщин активность составляющих системы гемостаза была больше, чем у мужчин. У больных с рестенозом в анамнезе и при наличии стенокардии зафиксировано снижение величины фибринолитического потенциала. Показатели ОГП и ФП чувствительно реагируют на изменения в системе гемостаза и могут использоваться как маркеры возможного тромбообразования.
Ключевые слова: рестеноз, общий гемостатический потенциал, фибринолитический потенциал, тромбо-генез.
COAGULATION AND FIBRINOLYTIC ACTIVITY INDICES IN PATIENTS WITH IHD AFTER PERCUTANEOUS CORONARY ANGIOPLASTY (PART I)
Storozhuk N. V., Makohonenko Ye. M., Storozhuk B. G., Lugovskoi E. V., Storozhuk L. O. Abstract. It is well known that restenosis/thrombosis in stent placement site is one of the commonest complications in patients with ischemic heart disease (IHD) and percutaneous coronary angioplasty (PCA), and activation of intravascular thrombogenesis can be one of pathogenetic factors of this process. Hence, determination of early and reliable biochemical markers in diagnosis of that complication is aimed at timely correction of hemostasis disturbances.
Blood plasma overall hemostatic potential (OHP) is considered to be one of the informative biochemical markers of hemostasis. It is helpful in determining the balance between links of blood coagulation and fibrinolysis and is based on the study of light absorption- time curve, being an index of formation and destruction of blood clot in the presence of thromboplastin and plasminogen tissue activator (t-PA).
The aim of research work was to study coagulation and fibrinolytic activity indices in patients with IHD and PCA, and to determine probable markers of intravascular thrombogenesis.
91 patients (77 males and 14 females) with IHD and PCA were studied, 32 had late restenosis/thrombosis development after 6 months of stenting. Among those with no history of stent occlusion (59 individuals), 20 patients had FC ll-lll angina pectoris.
Blood plasma hemostatic potential was determined by spectrophotometry, registering light absorption at 405 nm by fibrin clot, using microreader Multiscan (Finland).
Statistical analysis was performed using variation methods and correlation analysis.
Quantitative analysis of the curves of OHP and fibrinolytic potential (FP) as well as their components, obtained during the study, demonstrated all the patients of general group to have significant (р <0.01) OHP increase compared to control, leading to simultaneous significant FP increase (р <0.05). Comparison of the results obtained between males and females demonstrated distinct gender differences in both OHP indices and some of its components (decreased t-lag period (р <0.01) and increased time of clot sub-destruction (р <0.02)). Patients with restenosis had significant (р <0.01) increase of OP compared to control, increased time of clot sub-destruction (р <0.001) and lag-period of its formation with tendency to FP decrease (р >0.1).
Determination of correlation relationships between the main components of OHP and FP in patient groups showed their one-direction positive character from moderate to strong (r=0.56^0.83). The strongest correlations between the parameters were observed in patients with angina, while the weakest ones - in those with history of restenosis.
Significant increase in OHP and FP indices can be indicative of disturbed balance between the processes of blood coagulation and fibrinolysis in that category of patients. The data received indicate also that activity of hemostasis components is higher in females than in males, and coagulation system potential tends to increase in the group of patients with history of restenosis and in those with angina because of decreased FP value.
Key words: restenosis, general haemostatic potential, fibrinolytic potential, thrombogenesis.
Рецензент - проф. Ляховський В. I.
Стаття наджшла 24.09.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-193-196 УДК 616.36-003.826:616.441-008.63
Фейса С. В., Чопей I. В., Сксай Л. Т., Товт-Коршинська М. I.
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ПАЦ16НТ1В 13 ПО6ДНАНИМ ПЕРЕБ1ГОМ НЕАЛКОГОЛЬНО1 ЖИРОВОТХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ ТА СУБКЛ1Н1ЧНОГО Г1ПОТИРЕО3У Ужгородський нацюнальний ушверситет (м. Ужгород)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ка-федри внутршшх хвороб «КлЫко-патогенетичш та психосоматичш аспекти поеднаноТ терапевтичноТ патологи, оптимiзацiя лтувальних пiдходiв» та кафе-дри терапп та амейноТ медицини «Оптимiзaцiя про-фтактики i лтування ожиршня та цукрового дiaбету за Helicobacter pylori асоцшованих захворювань» (№ державноТ реестраци 0115U003904).
Вступ. Епiдемiя ожиршня в свт нерозривно пов'язана i3 зростанням поширеност неалкогольноТ жировоТ хвороби печшки (НАЖХП) та ТТ ускладнень [1]. НАЖХП, яку називають «печшковим дебютом метaболiчного синдрому», е причиною ураження печшки в бтьше 1 мшьярда оаб на Землi [2] та асоци юеться i3 шсулшорезистентшстю, нaдмiрною масою тта, порушенням вуглеводного обмшу, дислтщеми ею, aртерiaльною гiпертензiею i метaболiчним синдромом [1], що зумовлюе актуальшсть дослщження цього захворювання.
За даними [3], у 16,7% пащетчв iз НАЖХП мае мкце супутнш субкл^чний ппотиреоз. За умови по-еднання НАЖХП (що часлше проттае на фон цукрового дiaбету другого типу (ЦД-2) або предiaбету (ПД)) та ппотиреозу клЫчний перебiг коморбщноТ патоло-
г1"|" ускладнюеться, а кардю-васкулярний ризик таких пац1ент1в п1двищуеться [3].
Наявшсть НАЖХП та супутн1х Тй захворювань на-кладае негативний в1дбиток на як1сть життя (ЯЖ) хво-рих - таку законом1рн1сть виявлено при поеднанн1 НАЖХП 1з шем1чною хворобою серця [4] та НАЖХП ¡з г1пертон1чною хворобою [5]. Проте дан1 щодо якост1 життя пац1ент1в 1з поеднанням НАЖХП та ппотиреозу на даний час вщсутш.
Як1сть життя - це 1ндив1дуальне бачення особою власного положення в житт суспшьства, його сп1в-в1дношення 1з своТми планами, ц1лями, можливос-тями I ступенем загальноТ невлаштованост1 [4,6]. На оцшку ЯЖ впливають ф1зичний, псих1чний та емоцш-ний стан людини, ступшь ТТ незалежност1, суспшьне становище, особист! уявлення I стан оточення. Оцш-ка ЯЖ також включае в себе здатшсть патента адап-туватися до прояв1в свого захворювання I комфортно себе почувати в умовах хвороби [6]. Оцшка ЯЖ е ште-гральним показником стану здоров'я, який особливо важливий за наявносп коморбщноТ патолог1Т.
Мета дослщження - оц1нити показники якост1 життя при поеднаному переб1гу НАЖХП на фош по-рушення вуглеводного обмшу (пред1абет, ЦД-2) та супутнього г1потиреозу, пор1вняти Тх 1з вщповщними
