CC BY
18Akassoglou // Seminars in Immunopathology. — 2012. — Vol. 34, No. 1. — P. 43-62.
Робота надшшла в редакщю 19.11.2018 року. Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колеги тсля рецензування
УДК 618.14-089.87-06:616-151.5]-07-08 DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2533295
О. О. Tapa6piH, К. В. Босенко, Ю. О. Потапчук
СТАН ГЕМОСТАТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ КРОВ1 У ХВОРИХ НА РАК Т1ЛА МАТКИ П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ ТРОМБОГЕМОРАГ1ЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ДООПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1
Одеський нацюнальний медичний ушверситет, Одеса, Украша
Summary. Tarabrin O. O., Bosenko K. V., Potapchuk U. О. THE STATE OF THE HAEMOSTATIC POTENTIAL OF BLOOD IN PATIENTS WITH CANCER OF THE UTERUS BODY AFTER THE PROPHYLAXIS OF THROMBOHEMORRHAGIC COMPLICATIONS IN THE PREOPERATIVE PERIOD. - Odessa National Medical University, email: [email protected]. Venous thromboembolism (VTE) is a common complication in patients with malignant disease. Cancer associated thrombosis is a major cause of morbidity and mortality in patients with cancer. Several risk factors for developing venous thrombosis usually coexist in cancer patients including surgery, hospital admissions and immobilization, the presence of an indwelling central catheter, chemotherapy. Effective prophylaxis and treatment of VTE reduced morbidity and mortality, and improved quality of life. An integrated approach to correcting the haemostatic potential is an effective and safe method for the prevention and treatment of VTE in cancer. Thromboembolic events are important causes of morbidity and mortality in cancer patients. Clinical presentation in a community-based setting has not been fully clarified. The purpose of this study was to evaluate the incidence, risk factors, role of thrombophilia, and subsequent survival following thrombosis in cancer patients.
Keywords: patients with cancer, thrombosis, prophylaxis, haemostatic potential.
Реферат. Тарабрин О. А., Босенко К. В., Потапчук Ю. А. СОСТОЯНИЕ ГЕМОСТАТИЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА КРОВИ У БОЛЬНЫХ НА РАК ТЕЛА МАТКИ ПОСЛЕ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОФИЛАКТИКИ
ТРОМБОГЕМОРРАГИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ В ДООПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ. Венозные тромбозы/тромбоэмболии (ВТЭ) являются частым осложнением и признаются одной из основных причин смертности у пациентов с опухолями. Обычно у онкологических больных имеется несколько факторов риска развития венозного тромбоза, операция, иммобилизация, наличие центрального катетера, химиотерапия. Эффективная профилактика и лечение ВТЭ снижают уровень заболеваемости и смертности, а также улучшают качество жизни онкологических больных. Комплексный подход в коррекции гемостатического потенциала, является эффективным и безопасным методом профилактики и лечения ВТЭ при раке.
Ключевые слова: онкологические больные, тромбозы, профилактика, гемостатический потенциал.
© Тарабрш О. О., Босенко К. В., Потапчук Ю. О.
Реферат. Тарабрш О. О., Босенко К. В., Потапчук Ю. О. СТАН ГЕМОСТАТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ КРОВ1 У ХВОРИХ НА РАК Т1ЛА МАТКИ П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФШАКТИКИ ТРОМБОГЕМОРАГ1ЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ДООПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1. Венозн тромбози/тромбоемболи (ВТЕ) е частим ускладненням 1 визнаються одшею з основних причин смертности у пащенпв з пухлинами. Зазвичай у онколопчних хворих е кшька фактор1в ризику розвитку венозного тромбозу, операщя, 1ммоб1л1зац1я, наявнють центрального катетера, х1мютератя. Ефективна профшактика 1 л1кування ВТЕ знижують р1вень захворюваносп та смертности, а також покращують яшсть життя онколопчних хворих. Комплексный тдхвд в корекцИ гемостатического потенщалу, е ефективним 1 безпечним методом профшактики 1 л1кування ВТЕ при раку.
Ключовi слова: онколопчш хвор1, тромбози, профшактика, гемостатичний потенц1ал.
Актуальн1сть. Рак тша матки (РТМ) до шнця минулого столiття набув статусу проввдно! онкопнеколопчно1 патологи не тiльки в економiчно розвинених кра1нах, але i в кранах третього свiту. За останш десятилiття почався поступовий та неухильний рют захворюваностi РТМ, а разом iз тим i смертности вiд дано! патологи [1, 2]. Ввдомо, що мгж венозною тромбоемболiею та раком iснуе дуже сильний зв'язок. Пащенти, що хворшть на злояшсш новоутворення мають бiльш високу частоту тромбоемболiчних ускладнень.
Активацiя механiзмiв згортання у ракових хворих - складний i багатофакторний процес, пов'язаний з характеристиками пухлини, клiнiчними стадiями, агресивнiстю захворювання та додатковими факторами, спричиненими прогресуванням захворювання.
На сьогодшшнш день юнуе безлiч поточних дослiджень, спрямованих на те, щоб бшьш точно визначати зв'язок мiж поширенням онкологiчного процесу та венозним тромбоемболiзмом, оск1льки вважаеться що цей зв'язок ще досить недоощнений.
Пащенти з онколопчними захворюваннями мають дуже високий ризик рецидиву ВТЕ, особливо протягом перших мюящв пiсля вiдмiни антикоагулянтiв. Цей ризик в декшька разiв вищий нiж у хворих, що не страждають на рак. Пвд час спостереження пацiентiв було виявлено, що повторне ВТЕ може ввдбуватися навiть якщо вони приймали антикоагулянтну терашю, що сввдчить про те, що хвороба е б№ш агресивною з бшын негативним прогнозом [4].
Ознаки тдвищення внутрiшньосудинного згортання спостерiгаються у хворих з 1-ГУ стадiею захворювання [2]. У зв'язку з цим вибiр дано! категорil хворих для оцшки iнформативностi, точностi i достовiрностi пропоновано! методики низькочастотно! п'езоелектрично! тромбоеластографil невипадковий.
Оперативна i об'ективна оцiнка функцюнального стану системи гемостазу вiдiграе вкрай важливу роль, оск1льки несвоечасна дiагностика та профiлактики тромбогеморагiчних розладiв несе в собi потенцiйну загрозу розвитку тромбоемболiчних ускладнень.
Мета. Оцiнити стан гемостатичного потенцiалу кровi за допомогою низькочастотно1 п'езоелектрично1 тромбоеластографil пiсля профшактики тромбогеморапчних ускладнень у дооперацiйному перiодi хворих на рак тiла матки.
Матер1али та методи досл1дження. Для визначення тромбонебезпечносп онкогiнекологiчних хворих було здшснено комплексне динамiчне дослiдження стану системи гемостазу у 87 гшеколопчних хворих i для порiвняння у 30 практично здорових жшок, яш проходили профiлактичне обстеження. Усi хворi були госпiталiзованi у вiддiлення хiрургil Центру реконструктивно1 та в1дновно1 медицини УК «ОНМедУ» за перiод 2016-2018 рр. для проведення планового хiрургiчного втручання.
Серед пацiенток, у яких було дiагностовано рак ендометрiя (87 жшок) - жшки похилого вшу. Середнш вiк пацiенток цiеl групи становив 58.2 ± 8.6 рошв. До контрольно1 групи увiйшли 30 практично здорових жшок вiком 22.7± 5.6 рокiв, як1 готувалися за планом по програш ДРТ з приводу чоловiчого фактору безплiддя .
У б№шосп жшок з раком ендометрш виявлена екстрагенiтальна патологiя (рис.1). Серцево-судинна патолопя зустрiчалась найчастiше, серед яко! манiфестувала гiпертонiчна хвороба - (44 жшки - 50.57%), серцева недостатшсть - (32 ж1нки - 36.78%) та iшемiчна хвороба серця - (28 жшок - 32.18). На другому мющ можемо вщзначити так екстрагенiтальнi патологи як хронiчний бронхи (6 жiнок - 6.9%), бронхiальна астма 1 ж1нка
■ (1.15%), гастрит зустр1вся у 8 ти хворих (9.2%), виразкова хвороба у 2 -х жшок (2.3%), хрошчний панкреатит був у 1-1 жшки (1.15). Також були пащенти з ожиршням - 9 жшок (10.34%), цукровим jiaocTOM - 7 жшок (8.05%). '
3 наведених даних видно, що б1лышсть пащенпв мали два або биьшс супутшх захворювань. Ця обставина мае дуже важливе значения, осшльки важи супутш захворювання вже сам1 по co6i е небезпечш для життя хворого. Майбутня операцшна травма потребуе дуже ретельно! передоперацшно! подготовки i корекцп порушених функцiй життево-важливих органiв i систем у шсляоперацшному перiодi.
Дооперащйне стадшвання раку ендометрiя продемонструвало таку частоту:
Cr corporis uteri St IA — 56.32% ввд загально! кiлькостi ж1нок (49 жiнки).
Cr corporis uteri St IB — 28.74% ввд загально! шлькосл жшок (25 жшок).
Cr corporis uteri St IIA — 9.2% ввд загально! шлькосп жшок (8 жшок).
Cr corporis uteri St IIIA — 5.75%вщ загально! шлькосп жшок (5 жшки).
У 100% випадшв (87 жшки) уйм хворим здшснене оперативне втручання пiд подовженою етдуральною анестезiею. У 100 % випадкiв (87 жшок) уйм хворим здшснена екстирпащя матки з придатками.
Завдяки показникам, що вщображаються у цифровому виглядi тромбоеластограми, ми бачимо основнi ланки системи гемостазу: судинно-тромбоцитарна, коагуляцшна та процес ретракцп та лiзису згустка. Графiчне вiдображення результату оцшки стану системи гемостазу дозволяе вiзуально оцiнити динамiку тромбоутворення у пробi кровi — вiд початково! в'язкосп до ретракцп та лiзису згустка.
Результати дослвдження та ix обговорення. Профшактика тромбогеморагiчних ускладнень у хворих були направленш на прискорення венозного кровотоку, усунення застою кровi: спещальна гiмнастика, використання спецiальних панчох дозовано! компресп. Передоперацiйна iнфузiйна терапiя проводилася для компенсаци гiповолемü' та гемодилюцп, що також сприяе прискоренню кровотоку, зниженню в'язкостi кровi та концентрацп факторiв згортання.
Вивчаючи вихiднi показники агрегатного стану кровi у хворих з РТМ до операцп, були виявлеш змiни, що вiрогiдно вiдрiзняються вiд параметрiв здорових жiнок контрольно! групи у бiк гiперагрегацi! та гшеркоагулящп та пiдтвердити, що щ хворi вiдносяться до групи високого ризику розвитку тромбоемболiчних ускладнень. 1-а група - n = 44, 2-а група - n-43 ввдображають показники системи гемостазу до початку профшактики (табл. 1). Яскравий приклад маемо у змш активностi тромбоципв: латентний перiод, що характеризуе чутливють тромбоцитiв до агрегуючого агенту, статистично вiрогiдно укорочений якщо брати у порiвняннi iз здоровими особами.
Таблиця 1
Стан системи гемостазу у хворих з раком ендометрто до початку
медикаментозноТ тромбопро( плактики (M±m)
№ п/п Показник Норма 1-а група 2-б група
1 А0 222.25±15.33 368.5 ± 21.3 391.77±12.09
2 R(t1) 2.36±0.34 1.51± 0.35 1.48±0.28**
3 1КК 84.3±10,91 131.1 ± 2.5 133.21±8.77
4 КТА 15.22±3.46 32.2±3.4 41.03±4.34**
5 43K(t3) 8.42±1.68 3.2±0.22 2.77±0.55**
6 1КД 21.15±3.70 39.8±2.5 45.05±2.14
7 1ПЗ 14.45±1.4 21.36±0.35 23.01±0.78**
8 МА 525.45±70.50 802.5±5.47** 811.03±31.15
9 1РЛЗ 16.45±1.40 7.52±0.24 5.02±1.08**
Примггка: розбiжностi достовiрнi в nopiBHHHHi з групою здорових, * - р <0.05;** - р < 0.001
Також у 6iK активаци тромбоцитарного компоненту гемостазу сввдчило збiльшення ступеня показник1в А0 при нормi 222.25±15.33 вiд. од тдвищився до 368.5±21.3, що склало 64% тдвищення, час контактно! фази коагуляци R(ti) був на рiвнi 1.51±0.35 сек. при нормi 2.36±0.34, що е зниженням показника на 25.4% та 1КК склав 131.1±2.5 при нормi 84.3±10.91, що значно перевищував показники здорово! людини на 63%. Ус перелiченi змiни в судинно-тромбоцитарнш ланцi гемостазу (збiльшення амплiтуди та штенсивносп агрегацi! та скорочення !! часу) вказують на достовiрне посилення та прискорення агрегацi! тромбоцитiв у хворих iз раком ендометрiю до початку л^вання. За лабораторними показниками кшьшсть тромбоцитi у периферичнiй кровi було як у межах норми, так i змiнювалися у той чи шший бiк. У хворих жшок, що страждають на РТМ, спостертаеться викид ТФ4, де його рiвень у кровi зростае у декшька разiв, про що сввдчить пiдвищення 1КК у хворих пащенпв у порiвняннi iз здоровими жшками контрольно! групи .(p<0,05). Цi змши графiчно показанi (рис. 2).
Рис. 2. НПТЕГ у хворих з пухлинами матки за добу до оперативного втручання
3a дaними НПГЕГ виявлено стaтистично достовipне вiдxилення ввд норми покaзникiв АО, R(t1) тa IKK, як1 xapaктеpизyють aгpегaцiйнy здaтнiсть тpомбоцитiв. Tax, зapеeстpовaнa aмплiтyдa покaзникa iнтенсивностi контaктноï фaзи коaгyляцiï (IKK) 131.1±2.5 ввдн. од.(в 1 гpyпi) тa 133.21±8.Ив1дн. од.(в 2 гpyпi), при ноpмi 84.3±1О.91 вiдн. од., почaтковий покaзник aгpегaтного стaнy кpовi (АО) 368.5±21.3 ввдн. од.(в 1 гpyпi) тa 391.И±12.О9 ввдн. од.(в2 гpyпi), при ноpмi 222.25±15.33 ввдн. од., чaс контaктноï фaзи коaгyляцiï R(t1) 1.51±О.35 xвилин (в 1 гpyпi) тa 1.48±О.28 xвилин (в 2 груш), при ноpмi 2.36±О.34, все це вкaзye нa достовipне посилення спонгинно!' aгpегaцiï тpомбоцитiв. Було тaкож вщзтачене збiльшення aмплiтyдниx тa укорочення годинн^ констaнт гемокоaгyляцiï.
Стосовно xapaктеpистики коaгyляцiï, було вiдзнaчене збiльшення aмплiтyдниx тa скорочення xpонометpичниx покaзникiв тpомбоелaстогpaми. При поpiвняннi pезyльтaтiв iз нормою були отpимaнi нaстyпнi дaнi: збiльшення по^зни^ констaнти тpомбiновоï aктивностi (KTA) та 1О5% (р<О.О5) до 32.2±3.4 при ноpмi 15.22±3.46, iндексy коaгyляцiйного дpaйвy (IKД) нa 96% (р<О.О5) - до 39.8±2.5 при ноpмi 21.15±3.!О, iндексy полiмеpизaцiï згортку (In3) нa 66.l3% (р<О.О5), збiльшення мaксимaльноï щшьносп згустку МА нa 55.5%. (р<О.О5), зменшення чaсy згоpтaння кpовi 43K (t3) нa 138.45% (р<О.О5).
Якщо бpaти до yвaги рис. 2, де предсгавлета гемовiскозiогpaмa, то ми чгтко можемо вiдзнaчити змiни aгpегaтного стaнy кpовi у xвоpиx з paком ендометpiю до опеpaтивного втpyчaння. Дaннi, що були отpимaнi з гемостaзiогpaми свiдчaть про те, що e процес гепеpкоaгyляцiï нa сaм перед зa paxyнок пвдвищення aктивностi пpокоaгyлянтноï лaнок гемостaзy тaк i сyдинно-тpомбоцитapноï лaнок гемостaзy, a тaкож знaчне зниження iнтенсивностi pетpaкцii тa лiзисy згyсткa (IPT3), що вiдобpaжae процес фiбpiнолiзy в кpовi, тa його зменшення бiльш нiж та 5О %.
Iз пpедстaвлениx дaниx зpозyмiло, що у xвоpиx з paraM ендометрш нa тлi a^maan сyдинно-тpомбоцитapноï лaнки гемостaзy вiдзнaчaeться сyттeвa стpyктypнa (збiльшення aмплiтyди покaзникa МА НПГЕГ) i xpонометpичнa (скорочення СТА, IKД тa 43K HnTEr) гiпеpкоaгyляцiя з пiдвищеною генеpaцieю тpомбiнy (збшьшення покaзникa тpомбiновоï aктивностi АО, R(t1), IKK HnTEr) тa пpигнiчення фiбpинолiтичноï aктивностi кpовi (IPЛ3).
Pезyльтaти дослвджень пpедстaвляють групу xвоpиx з PTM як модель, при якiй мaють мiсце виpaженi pозлaди aгpегaтного CTa^ кpовi, де гiпеpкоaгyляцiя домiнye тад aнтикоaгyлянтним потенцiaлом. Haвiть при ноpмaльномy фyнкцiонyвaннi пpотизгоpтaючоï системи неaдеквaтно посилета aктивaцiя однieï aбо обоx лaнок згоpтaння здaтнa привести до генеpaлiзовaного тромбоутворення. Taким чином, необxiдно вpaxовyвaти гiпеpкоaгyляцiю нa тлi aктивaцiï фiбpинолiзy у дaного контингенту xвоpиx i pозцiнювaти aктивaцiю aгpегaцiï тpомбоцитiв як додaтковий фaктоp, який бере yчaсть у зaбезпеченнi меxaнiзмiв гiпеpкоaгyляцiï.
Ha цьому етaпi для вивчення i поpiвняння ефективностi piзниx сxем комплексниx коpекцiй pозлaдiв гемостaзy обстежениx xвоpиx paком тiлa мaтки, вони були розподшеш нa 2 групи.
3aстосyвaння тpомбоелaстогpaфiï до опеpaцiï дозволило виявити тромбонебезпеку xвоpиx вже до опеpaцiï тa пiдтвеpдити, що цi xвоpi ввдносяться до групи високого ризику розвитку тpомбоемболiчниx yсклaднень.
1-a грута - n = 44, яким бyлa виконaнa пpолонговaнa епiдypaльнa aнестезiя, тa призтачеш пpепapaти що впливaють як та судинно-тромбоцигарну лaнкy гемостaзy тaк i та коaгyляцiйнy. ïм було призтачено зa 12 годин до опеpaтивного втpyчaння пентоксифiлiнy 1ОО мг в/в, тa зa 8 годин до опеpaтивного втpyчaння вводився бемiпapин 25ОО одноpaзово.
2-a гpyпa - n-43, яким бyлa виконaнa пpолонговaнa епiдypaльнa aнестезiя не пpизнaчaлись пpепapaти що впливaють нa сyдинно-тpомбоцитapнy лaнкy темос^у, лише нa коaгyляцiйнy. TaR зa 8 годин до опеpaтивного втpyчaння вводився лише бемiпapин 25ОО одноpaзово.
Пiсля того як були призтачеш л^р^и зaсоби у пaцieнтiв з обоx груп, вiдpaзy були викоташ HnTEr зa 1 годину до опеpaцiï. У тaблицi 2 пpедстaвленi дaннi стaнy гемогоaгyляцiï у обоx гpyпax пiсля пpизнaчення лiкapськиx зaсобiв зa 1 годину до опеpaтивного втpyчaння.
Таблиця 2
Стан системи гемостазу у хворих з раком ендометрт за 1 годину до оперативного
втручання (М ± т)
№ п/п Показник Норма 1 група 2 група
1 А0 222.25±15.33 188.24±9.9* 221.31±10.54*
2 R(tl) 2.36±0.34 2.03±0.23* 2.76±0.15*
3 1КК 84.3±10.91 54.21±7.44* 66.17±8.21*
4 КТА 15.22±3.46 13.77±2.31* 16.26±2.19*
5 ЧЗК(t3) 8.42±1.68 9.22±1.32* 8.55±1.33*
6 1КД 21.15±3.70 17.77±3.01* 21.99±2.88*
7 1ПС 14.45±1.4 13.65±0.55* 14.11±1.45*
8 МА 525.45±70.50 454.13±41.43* 600.2±41.32*
9 1РЛЗ 16.45±1.40 18.44±1.64* 14.21±0.77*
Примiтка. * - ввдмшносл достовiрнi у порiвняннi з показниками при надходженнi (р<0.05)
За даними НПТЕГ (табл. 2) у першш групi виявлено статистично достовiрне вiдхилення ввд норми показнишв у сторону помiрно! гшокоагуляцп: показники А0, R(t1) та 1КК, яю характеризують агрегацiйну здатнiсть тромбоцитiв та показники, яш характеризують гемокоагуляцiйний потенщал кровi КТА, ЧЗК, 1КД, 1ПС, МА, а також показника, який ввдповвдае за змiни фiбринолiтичноi системи кровг Зареестрована амплiтуда показника штенсивносп контактно! фази коагуляцii (1КК) у порiвняннi з показником при надходжент достовiрно (р<0.05) знижуеться на 58.65% з (131.1±2.5) до (54.21±7.44) ввдн. од. (в 1-й групi), при нормi (84.30±10.91) вiдн. од.; початковий показник агрегатного стану кровi у час Ю (А0) достовiрно (р<0.05) знижуеться з (368.5±21.3) до (188.24±9.9)ввдн. од. на 48.92% (в 1-й груш), при нормi (222.25±15.33) вщн. од.; час контактно! фази коагуляци достовiрно (р<0.05) збiльшуеться у порiвняннi з вихвдним показником R(t1) з (1.51± 0.35) хв. до (2.03±0.23) хв. на 25.62% (в 1-й груш) при нормi (2.36±0.34) хв.
Було також вщзначене зниження амплиудних i подовження часових констант гемокоагуляцп. При порiвняннi результатiв iз групою здорових отриманi наступнi данi: послаблення показника константи тромбiновоi активностi (КТА) у порiвняннi з показником при надходженш достовiрно (р<0.05) знижуеться на 57.24% з (32.2±3.4) до (13.77±2.31) ввдн. од. (в 1-й групi), при нормi (15.22±3.46) вiдн. од.; подовження часу згортання кровi ЧЗК^З) у порiвняннi з показником при надходженш достовiрно (р<0.05) збiльшувалися на 65.29% з (3.2±0.22) до (9.22±1.32) ввдн. од. (в 1-й груш), при норм (8.42±1.68) вiдн. од.; спов№нення iндексу коагуляцiйного драйву 1КД у порiвняннi з показником при надходженш дост^рно (р<0.05) знижуеться на 55.35% з (39.8±2.5) до (17.77±3.01) вiдн. од. (в 1-й груш), при нормi (21.15±3.70) вiдн. од.; зменшення максимально! щiльностi згустку МА у порiвняннi з показником при надходженш достовiрно (р<0.05) знижуеться на 43.41% з (802.5±5.47) до (454.13±41.43) ввдн. од. (в 1-й групi), при нормi (525.45±70.50) вiдн. од.; збшьшення показника iнтенсивностi ретракцii та лiзису згустку (1РЛЗ) з 7.52±0.24 до 18.44±1.64 на 59.22% при нормi 16.45±1.40.
Рис.3. Гемовiскозiогpaмa змш коaгyляцiйного потенцiaлy кpовi у xвоpиx
Ha рис.3 представлений iнтегpaльний гpaфiк (гемовiскозiогpaмy) змiн aгpегaтного стaнy кpовi у xвоpиx з пyxлинaми мaтки зa 1 годину до опеpaтивного втpyчaння. Хapaктеp гемовiскозiогpaми сввдчить про нaявнiсть помipноï гiпокоaгyляцiï у пеpшiй гpyпi зa paxyнок зниження aктивностi i судинно - тpомбоцитapноï i пpокоaгyлянтноï лaнки гемостазу.
У другш гpyпi виявлено статистично достовipне вiдxилення вiд норми покaзникiв у сторону помipноï гiпеpкоaгyляцiï: покaзники, як1 xapaктеpизyють гемокоaгyляцiйний потенцiaл кpовi KTA, 43K, IKД, InC, МА, T та потники АО, R(t1) тa IKK, як1 xapaктеpизyють aгpегaцiйнy здaтнiсть тpомбоцитiв, a тaкож по^зни^, який вiдповiдae зa змiни фiбpинолiтичноï системи кpовi. 3apеeстpовaнa aмплiтyдa по^зни^ iнтенсивностi контaктноï фaзи коaгyJIяцiï (IKK) у ш^внянш з покaзником при нaдxодженнi достовipно (p<0.05) знижуеться га 58.65% з (133.21±8.ll) до (66.1l±8.21) ввдн. од. (у 2-й груш), при ноpмi (84.30±10.91) ввдн. од.; почaтковий покaзник aгpегaтного стaнy кpовi у чaс t0 (АО) дост^рно (p<0.05) знижуеться з (391.ll±12.09) до (221.31±10.54)ввдн. од. нa 48.92% (у 2-й груш), при ноpмi (222.25±15.33) ввдн. од.; чaс контaктноï фaзи коaгyляцiï достовipно (p<0.05) збiльшyeться у поpiвняннi з виxiдним покaзником R(t1) з (1.48±0.28) xв. до (2.l6±0.15) xв. нa 25.62% (у 2-й груш) при ноpмi (2.36±0.34) xв.
Було тaкож вiдзнaчене зниження ^плиудн^ i подовження чaсовиx констaнт гемокоaгyляцiï. При поpiвняннi pезyльтaтiв iз групою здоpовиx отpимaнi нaстyпнi дaнi: послaблення покaзникa констaнти тpомбiновоï aктивностi (ЮГА) у поpiвняннi з покaзником при га^о^ент достовipно (p<0.05) знижуеться ra 5l.24% з (41.03±4.34) до (16.26±2.19) вiдн. од. (в 1-й груш), при ноpмi (15.22±3.46) вiдн. од.; подовження чaсy згоpтaння кpовi 43K(t3) у поpiвняннi з покaзником при га^о^ент достовipно (p<0,05) знижуеться га 54.22% з (2.ll±0.55) до (8.55±1.33) ввдн. од. (в 1-й груш), при ноpмi (8.42±1.68) вiдн. од.; сповшьнення iндексy коaгyляцiйного дpaйвy ЖД у поpiвняннi з покaзником при га^о^ент достовipно (p<0.05) знижуеться га 55.35% з (45.05±2.14) до (21.99±2.88) вiдн. од. (в 1-й груш), при ноpмi (21.15±3.l0) ввдн. од.; зменшення мaксимaльноï щiльностi згустку МА у поpiвняннi з покaзником при га^о^ент достовipно (p<0.05) знижуеться га 43.41% з (811.03±31.15) до (600.2±41.32) вадн. од. (в 1-й груш), при ноpмi (525.45±l0.50) вщн. од.; збiльшення покaзникa iнтенсивностi pетpaкцiï тa лiзисy згустку (IPЛ3) з 5.02±1.08 до 14.21±0.ll нa 59.22% при ноpмi 16.45±1.40 (тaбл. 2).
Поpiвнюючи покaзники HПTEГ у двоx гpyпax, ми покaзaли, що xвоpi з пyxлинaми мaтки, як1 отpимyвaли нa пеpедопеpaцiйнiй пiдготовцi пентоксифiлiнy 100 мг в\в тa aнтикоaгyлянт (бемигарин 2500), перед опеpaтивним втpyчaнням мaли помipнy
гшокоагуляцш, що виражалося у статистично вiрогiдних змшах показникв НПТЕГ яК характеризують гемокоагуляцiйний потенцiал кровi КТА, ЧЗК, 1КД, 1ПС, МА, Т та показники А0, R(t1) та 1КК, яю характеризують агрегацiйну здатнiсть тромбоципв, а також показника, який ввдповщае за змiни фiбринолiтично! системи кровi 1РЛЗ. На вiдмiну ввд хворих, яю отримали тiльки антикоагулянтну терапш (бемипарин 2500) зпдно за пропонованою схемою, у них була зареестрована помiрна гiперкоагуляцiя. Ми вважаемо, що це пов'язано з антиагрегантною дiею пентоксифiлiну , яка в свою чергу потенцiюе змiни у коагуляцшнш ланцi системи гемостазу в бж гшокоагуляцп.
Висновки
1. У жшок хворих на рак ендометрш до початку лжування, за рахунок шдвищення активностi судинно-тромбоцитарно! i прокоагулянтно! ланок гемостазу, а також пригшчення фiбринолiтично! активностi спостерiгаеться активнiсть у бж хронометрично! та структурно! гiперкоагуляцi!.
2. Посилена активащя однiе!, чи обох ланок згортання, навiть при нормальному функцюнуванш протизгортаючо! системи, може привести до генералiзованого тромбоутворення.
3. Враховуючи перевагу процейв тромбоутворення над процесами фiбринолiзу, активацiю агрегацi! тромбоцитiв у дано! категорп ж1нок, необхвдно розцiнювати це як додатковий фактор, що бере участь у забезпечеш гшеркоагуляцп.
4. Змши в ланках системи гемостазу, що тдтверджуються показниками НПТЕГ, сввдчать про необxiднiсть проведення антикоагулянтно! т а антиагрегантно! терапи, як складового компоненту дооперацiйно! пiдготовки жшок 1з раком тша матки.
References:
1. Hussein YR, Weigelt B, Levine DA, Schoolmeester JK, Dao LN, Balzer BL, LilesG, Karlan B, Kobel M, Lee CH, Soslow RA. Clinicopathological analysis of endometrial carcinomas harboring somatic POLE exonuclease domain mutations. Mod Pathol. 2015 Apr;28(4):505-14.
2.Yin XH, Jia HY, Xue XR, Yang SZ, Wang ZQ. Clinical analysis of endometrial cancer patients with obesity, diabetes, and hypertension. Int J Clin Exp Med. 2014 Mar 15;7(3):736-43.
3. Mitrugno A, Tormoen GW, Kuhn P, McCarty OJ. The prothrombotic activity of cancer cells in the circulation. Blood Rev. 2016 Jan;30(1):11-9.doi:0.1016/j.blre.2015.07.001.
4. Dammacco F., Vacca A., Procaccio P. et al. Cancer-related coagulopathy (Trousseau's syndrome): review of the literature and experience of a singlecenter of internal medicine. Clin. Exp. Med. 2013;13: 85-97.
5. Tarabrin O., Shcherbakov S., Gavrychenko D., Saleh O., Lyoshenko I., Kushnir O. Can we use the low-frequency piezoelectric tromboelastography for diagnosis coagulation disorders? European Journal of Anaesthesiology 2013; 30: 92.
Робота надшшла в редакщю 03.12.2018 року.
Рекомендована до друку на заадант редакцшно! колегй пiсля рецензування
