CC BY
15
УДК 616.517-008.9-08
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВКЛЮЧЕННЯ МЕТФОРМ1НУ Г1ДРОХЛОРИД ДО KOMnnEKCHOÏ TEPAniï ХВОРИХ НА ПСОР1АТИЧНУ ХВОРОБУ ТА МЕТАБОЛ1ЧНИЙ СИНДРОМ
В статп показано, що додавання метформшу до стандартно!' терапи хворих на псор1атичну хворобу з метаболiчним синдромом сприяе полiпшенню ефективностi лiкування, що визначаеться за ключовими показниками клшчного стану хворих, системного запалення та шсулшорезистентносп.
Ключов1 слова: ncopia3, метабсинчний синдром, показники системного запалення, лжування.
Робота е фрагментом НДР "Роль запальних захворювань зубощелепного апарату в розвитку системного запалення", номер державноХ реестрацн 0112U001538; "Розробка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профшактики та л^вання хвороб, пов'язаних iз системным запаленням", номер державноХ реестраци 0114U000784.
Псор1аз - хрошчний, генетично детермшований аутгамунний пол1етюлопчний запальний дерматоз з порушенням етдермально1' прол1ферацп, що провокуеться екзогенними i ендогенними факторами i проявляеться еритематозно-лускатими елементами, папулами i бляшками. G одним з найбшьш частих хрошчних захворювань шкiри, поширенють якого становить 1,5-4%. [10].
У сучасному вченш про псорiаз вагома патогенетична роль выводиться хронiчному запаленню, яке призводить до метаболiчних i судинних порушень [1, 3, 11, 12, 13]. За даними клшчних дослщжень, псорiаз сам по œ6i в цiлому може бути фактором ризику розвитку атеросклерозу, що узгоджуеться з вщомим уявленням про участь хрошчного системного запалення у розвитку захворювань [12]. Клшко-експериментальш дослiдження показали, що ключову роль у розвитку атеросклерозу та псорiазу переважно вщграють однi й тi ж цитокши (1Л-1, -6, ФНП a i т.) [14]. Причина асощацл псорiазу з атеросклерозом залишаеться предметом науково1 дискусiï, проте при цих патолопчних станах, можливо, вiдбуваеться активацiя генератзованого неспецифiчного запалення i пошкодження ендотелда реактивними вiльними радикалами, окисленими лшопротешами низькоï щiльностi (ЛПНЩ), високим пдростатичним тиском та гiперглiкемiею. Порушення функци ендотелiю призводить до прискореного розвитку ангюпатш i атеросклерозу. [2]. А системна запальна вiдповiдь, яка е загальною патогенетичною ланкою при таких патолопчних станах видозмшюе перебiг псорiазу, що призводить до тяжкого перебну захворювання, який погано пiддаеться стандартним методам лшування, значно знижуе яюсть життя пацiентiв i нерiдко призводить до швалщизаци хворих. Не дивлячись на успiхи, досягнутi у вивченш патогенезу псорiатичноï хвороби та метаболiчного синдрому (МС), проблема взаемозв'язку та лшування цих захворювань та перспективи ix корекцiï, на сьогоднiшнiй день остаточно не з'ясованi.
Метою роботи було тдвищення ефективностi лiкування хворих на псорiатичну хворобу з супутшм метаболiчним синдромом шляхом ранньоï корекцн метаболiчниx порушень та процесiв системного запалення.
Mатерiал та методи дослщження. Дослiджували 129 пацiентiв з псорiазом у вiцi вiд 35 до 65 роюв. Критерiï включення в дослщження були наступш: наявнiсть поширеного псорiазу, перебiг захворювання середнього ступеня тяжкостi, стацiонарна стадiя захворювання, вш хворих вiд 40 до 60 роюв, наявнiсть у пацiентiв МС, вщсутшсть ускладнень псорiазу та супутньоï патологiï. Пацiенти не повиннi були приймати будь-яких медикаментiв за 6 мюящв до дослiдження. Групу дослщження склали 40 пацiентiв з поширеним неускладненим бляшковим псорiазом, стацiонарною стащею, перебiгом середнього ступеня тяжкостi iз супутнiм метаболiчним синдромом, 25 (62,5%) чоловшв i 15 (37,5%) жшок у вiцi вiд 40 до 60 роюв, тривалiсть основного захворювання коливаеться вщ 1 до 44 роюв, дебют захворювання вiд 5 до 59 роюв. З анамнезу вщомо, що осiнньо-зимовий тип псорiазу мали 6 (15%) пацiентiв, весняно-л^нш - 1 (2,5%), недиференцiйований - 33 (82,5%). Псорiаз дiагностували у пащенпв вiдповiдно до протоколу (наказ МОЗ Украши вiд 8.05.2009 р №312). Для ощнки тяжкостi ктшчного перебiгу псорiазу та площi пошкодження шюри застосовували iндекс PASI (Psoriasis Area Severity Index) i показник BSA (Body Surface Area) [7].
МС дiагностували зпдно з рекомендащями Мiжнародноï дiабетичноï асоцiацiï (IDF) та AHA / NHLBI (2005, з модифшащею 2009). Визначали антропометричнi показники з ощнкою
шдексу маси тша (1МТ), яку розраховували за формулою Кетле: 1МТ = маса тша (кг ) / зрют (м) 2, тип розподiлу жирово! тканини визначали за величиною сшввщношення об'ему тали (ОТ) до об'ему стегон (ОС), яке при абдомшальному ожирiннi у жiнок перевищуе 0,85, а у чоловшв 1.
Обсяг лабораторних дослiджень включав визначення в кровi забрано! вранцi натщесерце, загальноклшчного та бiохiмiчного аналiзу, загальноприйнятими методами. Дослщження лiпiдного обмiну проводили шляхом ощнки рiвня загального холестерину (ЗХ) i триглiцеридiв (ТГ), концентрацiю холестерину в склащ лшопроте1дав дуже низько! щiльностi (ХС ЛПДНЩ) визначали за сшввщношенням ТГ / 22,5. Дослщження вуглеводного обмшу проводили шляхом визначення рiвня глюкози в сироватцi кров^ вранцi натщесерце за допомогою кшьюсного визначення глюкози глюкозооксидазним методом (Диякон-ДС, Росiя) та iнсулiну вiдповiдно до протоколу виробника (БЯО, США), розраховували вдекс iнсулiнорезистентностi (1Р) НОМА-1Я по формула НОМА-1Я = глюкоза натще (ммоль / л) х шсулш натще (мкМО / мл) / 22,5. Для ощнки вираженост показниюв системного запалення визначали в сироватщ кровi, вранцi натщесерце, iмуноферментним методом, концентращю: високо чутливого С-реактивного бшка (вч-СРБ), фактора некрозу пухлини - альфа (ФНП-а) та iнтерлейкiну-6 (1Л-6) (ЗАТ «Вектор -Бест», Росiя), а концентрацiю церулоплазмiну за методом Равша (ПрАТ «Реагент» Укра!на).
Статистичне опрацювання отриманих результатiв проводили з використанням програми 81ай8йеа 7.0. Рiзницю вважали вiрогiдною при р<0,05. Проводили парний факторний кореляцшний аналiз з обрахунком коефщента кореляцн Пiрсона.
Результати дослщження та Тх обговорення. Для ощнки ефективносп включення метформiну гщрохлорид в схеми традицшно! терапн, хворим на псорiатичну хворобу з ознаками метаболiчного синдрому ми провели дослщження динамши основних показникiв, якi вщобрображають тяжкiсть та активнiсть псорiатично! хвороби, вираженють метаболiчних порушень та системного запалення до та пщ час лшування. Для цього всi пащенти пiсля проведення повного обстеження, в залежност вiд курсу проведено! терапн, методом просто! рандомiзацi! за допомогою таблищ випадкових чисел були подшеш на 2 групи. Хворi першо! групи отримували лiкування з приводу псорiатично! хворобi згiдно з протоколом, а друго! теж саме лшування з приводу псорiазу та метформш гiдрохлорид для корекцi! метаболiчних порушень. При ощнщ впливу лiкування на клшчний стан хворих ми провели дослщження шдексу РЛ81 через 1, 3 та 6 мiсяцiв лiкування (пщ час наступного загострення псорiатично! хвороби) (табл. 1).
Таблиця 1
Динамжа середнiх показникчв iндексу РА81 (бали) у хворих на псорiатичну хворобу з
метаболiчний синдром до та пщ час лiкування (М±т)
I група хворих (лжування) (п=20) II група хворих (л1кування + метформ1н) (п=20)
До л1кування 14,14±0,95 14,45±1,3
Через 1 мю 11,78±0,6 10,85±0,7И
Через 3 мю 6,05±0,3" 1,5±0,11#
Через 6 м1с 17,05±3,7 3,8±0,5#
(р 1- iмовiрнiсть похибки рiзницi (р) мiж показником пщ час лiкування та до лшування, (р2)# - iмовiрнiсть похибки рiзницi (р) мiж
показником лiкування хворих метформшом гiдрохлорид та вiдповiдним показником шсля стандартного лiкування
Пiсля заюнчення стацiонарного лiкування, була оцiнена динамша iндексу РЛ81 за перший мюяць лiкування. Як видно з даних таблищ 1, вщбулося достовiрне зниження вiдповiдного показника в II груш хворих. Так в I груш дослщних хворих iндекс РЛ81 знизився на 17% ( РЛ81 17), а в II на 25% (РЛ81 25). Таким чином, в обох групах спостерталось незначне покращення шсля проведення стащонарного курсу лшування, яке проявлялося змiною клiнiчно! картини хворих, а саме незначним зменшенням вираженосп iнфiльтрацi!, гiперемi! та лущення псорiатичних бляшок. Пiсля виписки iз стацiонару хворi обох груп продовжували мюцеву терапiю, прийом вiтамiнiв та дотримувались дiети з приводу псорiатично! хвороби та метаболiчного синдрому, а хворi друго! групи додатково продовжили прийом метформину гiдрохлорид у тш же дозi.
При визначеннi динамши шкiрно - патологiчного процесу через 3 мюящ лiкування було встановлено достовiрне зниження вiдповiдного показника в обох групах хворих. Так, в I груш хворих покращення РЛ81 75 досягли 20% пащенпв, тодi як в II груш хворих покращення РЛ81 75 досягли 85% пащенпв. Таким чином, середньогруповий показник iндексу РЛ81 в I груш становив 6,05±0,3 бали, а в II груш - вщповщно 1, 16±0,1 бали. В I групi хворих частина елеменпв повнiстю редукувала з утворенням вторинних плям, частина псорiатичних бляшок регресувала в центральнiй сво!й частит, а у деяких хворих бляшки в дшянках колiнних та лштьових суглобiв
продовжували утримуватись збернаючи шфшьтращю та гшеремда з повним регресом лущення, це так званш черговi бляшки. В II груш у 85% хворих спостернався повний регрес псорiатичних висипань, а в шших пацieнтiв мiсцями утримувалась гiперемiя (пiгментнi плями).
При подальшому спостереженнi за хворими обох груп та визначеннi динамiки шкiрно -патолопчного процесу через 6 мюящв лiкування було вiдмiчено, що в I груш хворих вiдмiчалося загострення псорiатичноï хвороби у 16 (80%) хворих. Середнньогруповий показник iндексу PASI у цих хворих становив 17,05±3,7 бали. Тодi як у хворих II групи спостерналось загострення псорiатичноï хвороби лише у 4-х (20%) хворих, що свщчить про значне подовження клiнiчноï ремiсiï та зменшення зв'язку виникнення загострень вiд провокуючих факторiв та супутньоï патологiï. Середнньогруповий показник iндексу PASI у цих хворих становив 3,8±0,5 бали. Такий «уповшьнений» вплив метформiну на ктшчну картину псорiазу можна пояснити тим, що шюра е одним з депо глюкози i глiкогену в оргашзм^ в нiй швидко розвиваються дегенеративнi процеси, пов'язанi з накопиченням неутилiзованоï глюкози, при цьому ïï концентрацiя в позаклiтинному просторi може бути втричi вище, нiж в нормi [6].
Для оцшщ впливу включення Метформiну в схеми традицшно1' терапiï на динамiку оцшюваних компонентiв МС у пацiентiв, яю страждають псорiатичною хворобою, нами були дослщжеш основнi антропометричнi показники, шдрахований IMT, визначенi показники АТ, дослщжеш показники лiпiдного та вуглеводного обмшв.
При оцiнцi впливу лiкування на антропометричш показники, були дослiдженi: показник IMT, ОТ, ОС до та тд час лiкування (таблиця 2).
Таблиця 2
Динамiка середньогрупових антропометричних показникчв у хворих на псорiатичну хворобу
з метаболiчний синдром пщ час лiкування (M±m)
I група хворих (лкування) (n=20) | II група хворих (лкування + метформ1н) (n=20)
!МТ (кг/м)
До л1кування 35,25±1,8 35,24±1,7
Через 3 м1с 36,23±1,9 35,34±1,8
Через 6 м1с 36,05±1,8 30,64±1,5#
ОТ (см)
До лкування 116,95±4,1 117,0±4,3
Через 3 мю 120,13±4,2 117,11±4,2
Через 6 м1с 120,11±4,2 113,03±4,1
ОС (см)
До лкування 114,6±3,8 114,55±3,8
Через 3 мю 114,73±3,9 114,56±3,8
Через 6 м1с 114,7±3,9 113,19±3,6
(p1f- ¡мов1ршсть похибки р1знищ (р) ]шж показником тд час лкування та до лкування, (p2)# - ¡мов1ршсть похибки р1знищ (р) м1ж показником лжування хворих метформшом пдрохлорид та вщповщним показником тсля стандартного лжування
При аналiзi змiн IMT було встановлено, що через 3 мюящ лшування середньогруповий показник IMT в обох дослщних групах мав незначну тенденщю до пiдвищення, а через 6 мюящв -тенденщю до зниження, але статистично значимою вона була лише II груш хворих. Такт, показник ШТ в II груш хворих знизився з 35,24±1,7 до 30,64±1,5 кг/м.
При дослщжеш показника ОТ було вiдмiчено, що через 3 мюящ лшування в I груш дослщних хворих вщповщний показник дещо пiдвищився та становив 120,13 см, що на 2,7 % вище шж до лшування, тодi як в II груш дослщних хворих показник ОТ залишився майже не змiнним. При аналiзi вiдповiдного показника через 6 мю лiкування було вiдмiчено, що в I груш дослщних хворих цей показник достовiрно не змшився та становив 120,11см, а в II груш спостерналося зниження вщповщного показника з 117,0±4,3 до113,03±4,1см.
При дослщжеш показника ОС було вiдмiчено, що його значення через 3 мюящ лшування в обох групах достовiрно не рiзнилися, а через 6 мю лiкування було вiдмiчено, що в I груш дослщних хворих цей показник залишився майже не змшним, а в II груш дослщних мав незначну тенденщю до зниження з 114,55±3,8 до 113,19±3,6см.
При оцшщ впливу лшування на показники артерiального тиску (АТ) (таблиця 3) було вiдмiчено, що через 3 мю лшування в I груш дослщних хворих показники систолiчного артерiального тиску (САТ) та дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ) - мали незначну тенденцiю до пiдвищення тод^ як в II групi хворих вщповщш показники залишились не змшними.
При aHani3i вщповщного показника через 6 мю лшування було B^Mi4eHO, що в обох дослщних групах вiдповiднi показники мали тенденщю до зниження, але статистично значимою вона була лише в II груш хворих. Так, показник САТ знизився з 166,25±2,1мм.рт.ст. до 159,6±1,9мм.рт.ст., а ДАТ- з 92,55± 1,6мм.рт.ст. 89,77±1,5мм.рт.ст.
При ощнщ впливу лiкувaння на показники лшщного обмiну ми доcлiдили рiвень ЗХ та ТГ через 3 та 6 мюящв лшування (таблиця 4).
Таблиця 3
Динамiка середньогрупових показникчв АТ (мм.рт.ст.) у хворих на псорiатичну хворобу з
метаболiчний синдром пщ час лiкування та у вщдалеш строки (M±m)
I група хворих (лкування) (n=20) II група хворих (лкування + метформш) (n=20)
САТ
До лкування 164,75±1,9 166,25±2,1
Через 3 мю 165,5±1,9 166,25±2,1
Через 6 мю 164,0±1,8 159,6±1,9
ДАТ
До лкування 94,25± 1,8 92,55± 1,6
Через 3 мю 95,5± 1,9 92,55± 1,6
Через 6 мю 93,99± 1,8 89,77±1,5*
(p1)p- 1мов1ршсть похибки р1знищ (р) м1ж показником тд час лкування та до лкування, (p2)# - 1мов1ршсть похибки р1знищ (р) м1ж показником лжування хворих метформшом пдрохлорид та вщповщним показником тсля стандартного лжування
Таблиця 4
Динамiка середньогрупових показникiв лiпiдного (ммоль/л) обмшу у хворих на псорiатичну
хворобу з метаболiчний синдром до та пщ час лiкування (M±m)
I група хворих (лкування) (n=20) II група хворих (лкування + метформш) (n=20)
ЗХ
До лкування 9,4±0,2 8,6±0,2
Через 3 мю 9,8±0,3 8,7±0,2#
Через 6 мю 9,2±0,2 7,7±0,1°#
ТГ
До лкування 3,3±0,1 3,5±0,1
Через 3 мю 3,5±0,13 3,6±0,11
Через 6 мю 3,2±0,09 2,4±0,07#
(p1)f- 1мов1ршсть похибки р1знищ (р) м1ж показником тд час лкування та до лкування, (p2)# - 1мов1ршсть похибки р1знищ (р) м1ж показником лжування хворих метформшом пдрохлорид та вщповщним показником тсля стандартного лжування
При доcлiдженi лшщного обмiну було вiдмiчено, в I груш дослщних хворих показники ЗХ та ТГ на протязi всього лшування залишились статистично не змшними тодi, якi в II груш хворих через 6 мюящв лшування спостерпаеться статистично значиме зниження вщповщних покaзникiв. Так, показник ЗХ знизився з 8,6±0,2ммоль/л до 7,7±0,1ммоль/л, а показник ТГ - вщповщно з 3,5±0,1ммоль/л до 2,4±0,07ммоль/л. Для ощнки впливу лiкувaння на показники вуглеводного обмiну доcлiджувaвcя рiвень глюкози, шсулшу кровi та пiдрaховувaвcя iндекc HOMA-IR для ощнки рiвня iнcулiнорезиcтентноcтi до та пщ час лiкувaння (таблиця 5).
Таблиця 5
Динамжа середньогрупових показникiв вуглеводного обмшу у хворих на псорiатичну
хворобу з метаболiчний синдром до та пщ час лiкування (M±m)
I група хворих (лкування) (n=20) II група хворих (лжування + метформш) (n=20)
Глюкоза кров1 (ммоль/л)
До лкування 6,29±1,1 6,35±1,2
Через 3 мю 5,87±0,9 4,84±0,7
Через 6 мю 5,8±0,9 4,1±0,5
Iнcулiн (мкЕД/мл)
До лкування 15,96±0,9 14,95±1,6
Через 3 мю 36,17±2,6" 12,9±1,1#
Через 6 мю 42,24±3,5* 10,55±0,9#
НОМА-IR
До лкування 4,46±0,5 4,31±0,5
Через 3 мю 9,43±0,9" 2,77±0,3#
Через 6 мю 10,88±0,7И 1,92±0,2#
(p1)f- 1мов1ртсть похибки р1знищ (р) м1ж показником тд час лкування та до лкування, (p2)# - 1мов1ртсть похибки р1знищ (р) м1ж показником лжування хворих метформшом пдрохлорид та вщповщним показником тсля стандартного лжування
При дослщжеш piB^ глюкози KpoBi було встановлено, що в обох групах на npoTH3i всього лiкування вiдповiдний показник мав тенденщю до зниження, але бiльш вираженою вона була у хворих II групи. Так через 6 мюящв лшування показник глюкози в II груш хворих був на 1,7мммоль/л нижчим у поpiвняннi з вiдповiдним показником хворих I групи.
При дослщжеш piвня iнсулiну було вiдмiчено, що у хворих I групи спостернаеться достовipне шдвищення вiдповiдного показника на пpотязi всього лшування, тодi як у хворих II групи piвень iнсулiну кpовi мав тенденцiю до зниження, яка була достовipно нижчою вже через 6 мюящв лшування. Так, вщповщний показник в II гpупi хворих знизився з 14,95±1,6 до 10,55±0,9мкЕД/мл, а в I гpупi тдвищився з 15,96±0,9 до 42,24±3,59мкЕД/мл.
При розрахунку шдексу HOMA-IR та при аналiзi отриманих pезультатiв було вiдмiчено, що в I гpупi дослщних хворих спостеpiгаеться достовipне пiдвищення вщповщного показника на пpотязi всього лшування, тодi як в II груш хворих, навпаки, вщбулося достовipне зниження вщповщного показника. Так, показник iндексу HOMA-IR в II гpупi хворих знизився з 4,31±0,5 до 1,92±0,2, а в I груш тдвищився з 4,46±0,5 до 10,88±0,7. Отpиманi нами результати дослiдження узгоджуються з дослiдження BIGPRO (BIGuanides and Prevention of the Risk of Obesity) [4].
Для ощнщ впливу лшування на показники системного запалення нами були дослщжеш таю показники, як СРП, ФНП-а, IL-6 та церулоплазмш до та шд час лшування (таблиця 6).
Таблиця 6
Динамiка середньогрупових показникчв системного запалення у хворих на псорiатичну
хворобу з метаболiчний синдром до пiд час лiкування (M±m)
I група хворих (лкування) (n=20) | II група хворих (лжування + метформш) (n=20)
ФНП-а (пг/мл)
До лжування 21,13±2,5 21,69±2,6
Через 3 мю 2,03±0,8! 1,6±0,5*
Через 6 мю 0,69±0,05 0,29±0,03#
IL-6 (пг/мл)
До лжування 5,33±0,8 5,65±0,9
Через 3 м1с 6,26±0,9 3,8±0,5#
Через 6 мю 3,5±0,5 2,05±0,3#
вч СРП (пг/мл)
До лжування 14,025±1,3 13,935±1,2
Через 3 м1с 14,7±1,4 8,7±1,2#
Через 6 мю 15,7±1,5 4,45±0,9#
Церулоплазмин (мг/л)
До лжування 212,43±7,6 219,45±7,8
Через 3 м1с 232,99±7,7 233,18±7,8
Через 6 мю 218,84±7,3 194,95±7,0#
(p 1- iмовipнiсть похибки piзницi (р) ]шж показником пiд час лiкування та до лшування, (p2)# - iмовipнiсть похибки piзницi (р) мiж
показником лкування хворих метфоpмiном гiдpохлоpид та вщповщним показником пiсля стандартного лкування
При дослiдженi piвня ФНП-а спостерналось достовipне зниження вiдповiдного показника в обох групах хворих, але бшьш штенсивне зниження вiдповiдного показника спостерналось в II гpупi хворих. Так, piвень ФНП-а в I груш хворих знизився з 21,13±2,5 до 0,69±0,05пг/мл, а в II груш хворих з 21,69±2,6 до 0,29±0,03пг/мл.
При дослiдженi piвня IЛ-6 було вiдмiчено, що через 3 мюящ лiкування в I гpупi хворих вщповщний показник дещо пiдвищився, а в II груш хворих мав тенденщю до зниження, тодi як через 6 мюящв лшування спостернаеться зниження piвня IЛ-6 в обох тдгрупах, але достовipно значимим воно було в II груш. Так, в I груш хворих вщповщний показник знизився з 5,33±0,8 до 3,5±0,5пг/мл, а в II груш хворих вщповщно з 5,65±0,9 до 2,05±0,3пг/мл.
При дослщжеш piвня вч-СРП було вiдмiчено, що в I груш хворих piвень вiдповiдного показника на пpотязi всього лiкування пщвищувався, тодi як в II груш хворих спостерналось достовipне зниження piвня вч-СРП. Так, в I груш хворих piвень вч-СРП пiдвищився з 14,025±1,3 до 15,7±1,5пг/мл, а в II груш хворих знизився з 13,935±1,2 до 4,45±0,9пг/мл.
При дослщжеш показниюв цеpулоплазмiну до та пщ час лiкування значущих змiн показника в обох групах хворих не спостерналось та значення показниюв знаходилось у межах норми. Отримаш нами результати дослщження узгоджуються з даними лтератури [8, 9]. На даний момент прозапальному цитокiну з плейотропним ефектам - ФНО-альфа вiдводиться ключова роль у патогенезi псоpiазу. При псоpiазi вiдзначаеться гiпеpпpодукцiя ФНО-альфа в дшянках шкipи,
зал^енж в патолопчний процес, i збшьшення його циркулюючо1' фракци. Cеpед безлiчi його ефекпв - iндyкцiя продукци шш^ цитокiнiв (IЛ 1, IЛ-б, Ы-8) [5].
Таким чином, запропонована нами комплексна терашя xвоpиx на псоpiатичнy xвоpобy та метаболiчний синдром з використанням Mетфоpмiнy, сприяе покращенню ефективност лiкyвання, що визначаеться за ключовими показниками кшшчного стану xвоpиx, системного запалення та iнсyлiноpезистентностi.
Додавання метформшу до комплексно!' терапи xвоpиx псоpiатичною xвоpобою з метаболiчним синдромом зменшило штенсившсть клiнiчниx пpоявiв псоpiазy (РASI 3,8±0,5 бали, р<0,05), кiлькiсть чеpговиx загострень псоpiатичноï xвоpоби (1,2±0,01 рази на рш, р<0,05), призвело до покращення вуглеводного обмiнy за показниками: глюкози (4,1±0,5 ммоль/л, р<0,05), шсутну (10,55±0,9 мкОД/мл, р<0,05), iндексy НОМА (1,92±0,2, р<0,05), та до зниження системного запалення за показниками: ФНП-а (0,29±0,03 пг/мл, р<0,05), IЛ-б (2,05±0,3 пг/мл, р<0,05) та CРБ (4,45±0,9 пг/мл, р<0,05).
1.Беловол А. Н. Дисфункция сосудистого эндотелияу больньк псориазом / А. Н. Беловол // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.- 2010.- №1 (3б).- C. 17-21.
2. Писаржевский C. А. Проницаемость эндотелия и атеросклероз / C. А. Писаржевский // Кардиология.- 2005.- № 12.- C. 27-42.
3. Ткаченко C. Г. Кардиометаболический риск у больньк псор1азом / C. Г. Ткаченко, В. Б. Кондрашова // Дерматол. та венерол.- 2010.- №2 (48).- C. 11-17.
4. Charles M. Effects of weight change and metformin on fibrolysis and the von Willebrand factor in obese nondiabetic subjects. The BIGPROI Study/ M. Charles, P. Morange [et al.] // Diabetes Care. - 1998. -Vol. 21. - P. 19б7-72.
5. Despres J. Potential contribution of metformin to the management of cardiovascular disease risk in patients with abdominal obesity, the metabolic syndrome and type 2 diabetes / J. Despres // Diabetes metabolism. - 2003. - Р. 53-б1.
6. Haffner S. Risk constellations in patients with the metabolic syndrome: epidemiology, diagnosis, and the treatment patterns / S. Haffner // Am J Med. - 200б. - №5. - Р. 3-9.
7.Henseler T. A comparison between BSA, PASI, PLASI and SAPASI as measures of disease severity and improvement by therapy in patients with psoriasis / T. Henseler, K. Schmitt-Rau // Int J Dermatol. -2008. - №47(10). - Р. 19-23.
8. Huang N. L. Metformin inhibits TNF-alpha-induced I kappa B Kinase phosphorylation, I kappa B-alfa degradation and IL-6 production in endothelial cells through PI3K-dependent AMPK phoshorylation / N. L. Huang, S. H. Chiang, C.H. Hsveh [et al.] // Int. J. Cardiol. - 2009. - Vol.134. - N 2. - P. 1б9-175.
9. Lund S. S. Impact of metformin versus repaglinide on non-glycaemin cardiovascular risk markers related to inflammation and endothelial disfunction in non-oese patients with type 2 diabetes / S. S. Lund, L.T arnow, C. D. Stehouwer [et al.] // Eur. J. Endocrinol.-2008.-Vol.158. - N5. - P. б13-б41.
10.Reich K. The concept of psoriasis as a systemic inflammation: implications for disease management / K. Reich // JEADV -2012.- Suppl. 2, №2б. - Р. 3-11.
ll.Schäfer T. Epidemiology of psoriasis - review and the German perspective / T. Schäfer // Dermatology - 200б. - № 212. - C. 327-337.
12.Sommer D. Increased prevalence of the metabolic syndrome in patients with moderate to severe psoriasis / D.Sommer, M. Jenisch, M. Suchan // Arch. Dermatol. Res.- 200б.- Vol. 298. - № 7.- P. 321-328.
13.Sabbat R. Immunopathogenesis of psoriasis / R. Sabbat, S. Philips, C. Hoflich // Exp. Dermatol.- 2007.- Vol. 1б, №9.- P. 779798.
14.Späh F. Inflammation in atherosclerosis and psoriasis: common pathogenic mechanisms and the potential for an integrated treatment approach / F. Späh // Br. J. Dermatol.- 2008.- Vol. 159. - Suppl 2.- Р. 10-17.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ВКЛЮЧЕНИЯ МЕТФОРМИНА ГИДРОХЛОРИД В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ПСОРИАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ И МЕТАБОЛИЧЕСКМ СИНДРОМОМ Емченко Я. А., Ищейкин К. Е. Эффективность включения метформина гидрохлорид в комплексной терапии больных псориатической болезни и метаболический синдром. В статье показано, что добавление метформина к стандартной терапии больных псориатический болезнью с метаболическим синдромом способствует улучшению эффективности лечения, определяемая по ключевым показателям клинического состояния больных, системного воспаления и инсулинорезистентности.
Ключевые слова: псориаз, метаболический синдром, показатели системного воспаления, лечение.
Стаття надшшла 12.09.2015 р.
EFFICIENCY OF INCLUSION METFORMIN HYDROCHLORIDE TO COMBINED THERAPY OF DISEASE PSORIATIC AND METABOLIC SYNDROME Yemchenko J. A., Ischeykin K. E.
The effectiveness of the inclusion of metformin hydrochloride in the treatment of patients with psoriatic disease and metabolic syndrome. In the article shown that metformin dobavlenye standartnoy for therapy of patients with psoriatic illness contributes to metabolic syndrome Improvement of the effectiveness of treatment, opredelyaemaya by tags STATUS Clinical indicators of patients, systemic inflammation and insulin resistance.
Key words: psoriasis, metabolic syndrome, indicators of systemic inflammation, treatment.
Рецензент Катеринчук I .П.
