CC BY
32
УДК 616.284:616-056.527]-036.1:612.115.1 DOI: 10.22141/2224-0721.6.78.2016.81856
ФЕД1В О.1., МЕЛЬНИК О.Б.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унверситет», м. 4epHiBц, Украна
АНА^З ПРОТЕОЛПИЧНО1' ТА ФiБРИНОЛiТИЧНОÍ АКТИВНОСТ ПЛАЗМИ KPOBi У ХВОРИХ НА БРОНЖАЛЬНУ АСТМУ, ПОеДНАНУ З ожирЫням
Резюме. Мета дослдження — провести анал':з стану протеолтично'1' та фiбринолiтичноi активностей плазми кровi у хворих на бронхiальну астму (БА), поеднану з ожирiнням. Матерiали та методи. Об-стежено 40 хворих, як були розподшен на групи. Основну групу становили 20 хворих на БА в поеднаннi з ожирiнням (II група), двi групи порiвняння — 10 хворих на БА з нормальною масою тла (I група) та 10 хворих з ожирiнням i без патологИ бронхолегеневоi системи (III група). Контрольну групу становили 10 практично здорових осб. У хворих на БА до^джували показники протеолтичноi та фiбринолiтичноi активност плазми кров'1. Результати. Анал'з отриманих даних у хворих на БА показав зростання ак-тивност плазмових факторiв згортання крове сумарна ф':бринол'1тична активнсть зростала порiвняно iз контрольною групою та становила 1,46 ± 0,13 Е440/мл/год при показниках у практично здорових осб 1,23 ± 0,16 Е440/мл/год (р < 0,05). Кр'м того, зростання вдзначалося i в груп па^енлв з 'зольованим ожирiнням (на 38,5 % порiвняно з групою практично здорових ос':б), що можна пояснити пдвищенням активности запального процесу за рахунок iмунних зрушень, пов'язаних iз б'юлопчною активнстю жировоi тканини, якдодаткового джерела прозапальних цитокМв. Висновки. При поеднаннi бронхiальноi астми та ожирiння спостергаеться актива^я фiбринолiтичноi та протеолтично'1' систем кров'1, що сприяе ви-никненню мкроциркуляторних i гемостатичних розла^в, посиленню запального процесу. При ожирiннi як станi системно'1' запально'1' вщповд в'щзначаеться актива^я фiбринолiтичноi та протеолтично'1' систем кровi бльш виражено, нж при бронх'1альн'1й астмi.
Ключовi слова: бронх':альна астма, ожирiння, протеолiз, ф'1бринол'1тична активнiсть.
a ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Сьогодш стало зрозумтим те, що проблема поеднан-ня захворювань е одшею iз найскладшших для лiкарiв. Упродовж останшх роив у свт шдвищуеться рiвень за-хворюваност на бронмальну астму, зростае частота тяжких та ускладнених форм [6]. Одним iз захворювань, що створюють передумови для погано контрольованого та тяжчого переб^у бронмально! астми (БА), низько! якост життя хворих, е ожиршня [7].
Але й тепер вщсутнш единий погляд на патогенетич-ш мехашзми розвитку хрошчного запального процесу в бронхолегеневому апарать Крiм того, ожиршня — це стан системно! запально! вщповщ, а жирова тканина — не шертна субстанщя, а джерело прозапальних медiаторiв, у тому числ С-реактивного бтка, фактора некрозу пухлини а (TNF-а), штерлейишв (Ш-4—6, Ш-13), шпбггору активатора плазмшогену, еотаксину, судинного ендотелiального фактора росту, проте!ну хемотаксису моноцитав. Крiм того, при ожиршш пригшчуеться синтез протизапального цитокшу адипонектину та Ш-10. Створюються умови для взаемообтяження, попршення прогнозу, недостатньо! ефективност терапи [4, 5].
У хворих на БА в^л^чено шдвищення фiбpи-иoлiтичиo! активностi KpoBi, збтьшення концентрацй' плазмiногену, плазмiну та продуклв розпаду фiбрину в кровь Система протеолiзу мiстить Ha6ip протеолггач-них ферменпв, узгоджена дiя яких лежить в 0CH0Bi гемокоагуляцй', фiбpинoлiзу, iMyHH^ pеакцiй, регуля-цй' аpтеpiальнoгo тиску [2]. Тепер пpoтеoлiз прийнято розглядати як особливу форму бюлопчного контролю, здшснюваного за допомогою pеакцiй обмеженого про-теoлiзу. За участю протеолггичних феpментiв вщбува-ються pегуляцiя piвня медiатopiв запалення, утворення з попередниыв активних форм феpментiв, що беруть участь у запальнш реакцй', тощо [1]. Ураховуючи, що взаемозв'язки протеолп-ично! та фiбpинoлiтичнol ак-тивнoстi плазми кpoвi е актуальними та недостатньо
Адреса для листування з авторами: Федв О.1.
E-mail: [email protected]
© Федiв О.1., Мельник О.Б., 2016 © «Мжнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
вивченими при поеднанш патологи, дощльно з'ясувати змши в основних патогенетичних ланках розвитку БА та ожиршня у кровi таких хворих.
Мета дослщження: провести аналiз стану протео-лггично! та фiбринолiтичноl активностi плазми кровi у хворих на бронхiальну астму, поеднану з ожиршням.
MaTepiaA i методи
Обстежено 40 хворих вшом вiд 18 до 60 роив (се-реднiй вiк — 33,1 року), серед них — 22 жшки (55,0 %) та 18 чоловтв (45,0 %). Хворi на БА обстежувались пiд час стацюнарного лiкування в пульмонологiчному вiддiленнi обласно! клшчно1 лiкарнi та при зверненш в полiклiнiку. Обстежуванi були розподтеш на групи. Основну групу становили 20 хворих на БА в поеднанш з ожиршням (II група), двi групи порiвняння — 10 хворих на БА з нормальною масою тта (I група) та 10 хворих з ожиршням i без патологи бронхолегенево! системи (щдекс маси тiла (1МТ) — 25,0 кг/м2) (III група). Конт-рольну групу становили 10 практично здорових ошб.
Дослщження проводилися з дотриманням основних положень GCP (1996), Конвенцй Ради бвропи про права людини та бiомедицину вiд 04.04.1997 р., Гельсшсько! декларацп Всесвггаьо1 медично! асощаци про етичнi принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964—2000 рр.) i наказу МОЗ Украши № 281 вiд 01.11.2000 р. Карта дослщжень та формуляр шформовано! згоди пацiента схваленi комшею з питань бюмедично1 етики Буковинського державного медично-го унiверситету МОЗ Украши (м. Чернiвцi).
Дiагноз i стадiю БА встановлювали вiдповiдно до наказу МОЗ Украши № 128 вщ 19.03.2007 р. з урахуванням результат клiнiчного перебiгу та лабораторно-шстру-ментальних даних [3]. IMT розраховували за формулою Кетле: маса тша (у кг)/рiст (у м2). Його величину вiд 18 до 24,9 кг/м2 розщнювали як нормальну масу тiла, вiд 25 до 29,9 кг/м2 — як надмiрну, понад 30 кг/м2 — як ожиршня.
Протеолиичну актившсть плазми кровi визнача-ли, використовуючи азосубстрати: азоальбумш (лiзис низькомолекулярних бiлкiв), азоказеш (лiзис висо-комолекулярних бiлкiв) i азокол (лiзис колагену) [5]. Сумарну фiбринолiтичну (СФА), неферментативну фь бринолиичну (НФА) та ферментативну фiбринолiтичну актившсть (ФФА) плазми кровi визначали за методикою О.Л. Кухарчука з використанням реактивiв фiрми Simko Ltd (Украша).
Статистичну обробку отриманих результатiв проводили методами варiацiйноl статистики за допомогою
лiцензiйноï програми Microsoft Excel. Дослщжеш вели-чини подано у виглядi вибiркового середнього значення, помилки середнього значення. Для оцiнки взаемозв'язку мiж змiнними використовували коефiцiент кореляцй', статистичну значущiсть якого перевiряли за вщповщ-ною формулою i порiвнювали з табличним (t-критерiй Стьюдента).
Результати дослiдження
Анaлiз отриманих даних у хворих на БА показав зростання активносп плазмових факторiв згортання кровк СФА зростала порiвняно з контрольною групою i становила 1,46 ± 0,13 Е440/мл/год при показниках у практично здорових осiб 1,23 ± 0,16 Е440/мл/год (р < 0,05). Крiм того, зростання вiдзначалося i в груш з iзольованим ожиршням (на 38,5 % порiвняно з групою практично здорових ошб), що можна пояснити пщвищенням активносп запального процесу за рахунок iмунних зрушень, пов'язаних iз бiологiчною актившстю жирово!' тканини, як додаткового джерела прозапальних цитокiнiв. При дослiдженнi рiвня НФА вiрогiдне пщви-щення вщзначалося зростанням його частки в структурi СФА. Показники СФА, НФА, ФФА в основнш групi вiрогiдно (р < 0,05) зростали порiвняно iз здоровими особами (СФА — на 36,5 %), переважно — за рахунок НФА. Показник ФФА вiрогiдно (р < 0,05) не змшювався як при БА, так i при ожиршш порiвняно з групою практично здорових ошб (табл. 1).
У хворих на БА вщносно нормальний рiвень ФФА може свщчити про нетривалу активацiю системи фiбри-нолiзу при загостреннi захворювання, що при лiквiдацiï нападiв ядухи швидко вiдновлюеться до нормальних показнитв i в перiод мiж нападами суттево не вiдрiз-няеться вщ показникiв практично здорових осiб. Крiм того, аналiзуючи показники фiбринолiтичноï активносп плазми кровi в основнiй груш (у хворих на БА в поеднанш iз ожиршням), вщзначають деяке сповтьнення фiбринолiзу порiвняно iз групою iзольованого ожирш-ня, що може сприяти розвитку мiкроциркуляторних порушень та виникненню тромботичних ускладнень.
Результати дослщження протеолiтичноï активностi бiлкiв за лiзисом азоальбумшу (лiзис низькодисперсних бшыв), азоказешу (лiзис високомолекулярних бiлкiв) та азоколу ^зис колагену) наведено в табл. 2.
Обговорення результат
Анал1зуючи наведеш показники, можна вiдзначити деяке зниження штенсивносп лiзису низькомолекулярних битв у хворих I групи (на 21 % порiвняно з групою
Таблиця 1. Показники фiбринолiтичноï активност плазми KpoBi, Е440/мл/год
Показники 1 група, n = 10 II група, n = 20 III група, n = 10 Контрольна група, n = 10
СФА 1,46 ± 0,13* 1,73 ± 0,16* 2,00 ± 0,16* 1,23 ± 0,16
НФА 0,62 ± 0,06* 0,75 ± 0,12* 1,05 ± 0,10* 0,47 ± 0,09
ФФА 0,84 ± 0,12 0,98 ± 0,13 0,95 ± 0,15 0,74 ± 0,16
Примтка: * — р1зниця в1рогщна (р < 0,05) порiвняно з групою практично здорових oci6.
Таблиця 2. Показники протеолтичноУ активност плазми кров'1, мг/мл за 1 год
Показники 1 група, n = 10 II група, n = 20 III група, n = 10 Контрольна група, n =10
ПАК за лiзисом азоальбумшу 1,34 ± 0,23 2,28 ± 0,19* 2,06 ± 0,14* 1,7 ± 0,2
ПАК за лiзисом азоказешу 1,17 ± 0,15 2,14 ± 0,19* 2,10 ± 0,18* 1,54 ± 0,17
ПАК за лiзисом колагену 0,57 ± 0,07 0,81 ± 0,07* 1,05 ± 0,05* 0,54 ± 0,07
Примтка: * — р1зниця в1рогщна (р < 0,05) порiвняно з групою практично здорових осб.
практично здорових oci6) та зростання протеолггачно! активност в II та III групах (на 25 % nopiBMHO з групою практично здорових ошб). Отже, найвища протеолггачна активнють бтыв за лiзисом азоальбумшу та азоказе!ну рееструеться у хворих при поeднаннi БА та ожиршня, що призводить до бтьш виражених зрушень у ^creMi про-теолiзу порiвняно з iзольованим перебiгом БА.
Важливе значення для характеристики активност протеолiзу мае дослщження азоколагену. При аналiзi iнтенcивноcтi лiзиcу колагену виявлено, що у хворих III групи (iзольоване ожирiння) зростання показниыв вiдмiчаeтьcя майже вдвiчi, у хворих основно! групи вщ-значаеться його зростання порiвняно з контрольною групою на 33 % (р < 0,05).
Висновки
1. При поеднанш бронмально! астми та ожиршня спостертаеться активащя фiбринолiтично! та протеолггачно! систем кровi, що сприяе виникненню мшро-циркуляторних i гемостатичних розладiв, посиленню запального процесу.
2. При ожиршш як cтанi системно! запально! вщ-повiдi вiдзначаeтьcя активащя фiбринолiтичноl та про-теолiтично! систем кровi бiльш виражено, нiж при бронхiальнiй аcтмi.
Перспективи подальших дослщжень. Вивчаеться генетична складова поеднаного переб^у бронхiально! астми та ожирiння, залежнють клiнiко-патогенетичних особливостей та лiкування вщ полiморфiзму генiв.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори декларують вiдcутнicть конфлiкту iнтереciв при шдготовщ cтагтi.
Список лiтератури
1. Наказ МОЗ Украти eid 19.03.2007 р. № 128 «Про затвердження KMrniumux npomoKonie надання медичноЧ до-помоги за сnецiальнiстю «пульмонологiя» [Электронный ресурс]. — Режим доступу: www.ifp.kiev.ua
2. Boulet L.P. Asthma-related comorbidities / L.P. Boulet, M.E. Boulay // Expert Rev. Respir. Med. — 2011. — Vol. 5. — Р. 377-393.
3. Ducharme F.M. Steroid responsiveness and wheezing phenotypes / F.M. Ducharme, M. Krajinovic // Paediatr. Respir. Rev. — 2011. — Vol. 12. — Р. 170-176.
4. Haldar P. Cluster analysis and clinical asthma phenotypes / P. Haldar [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2008. — Vol. 1. — Р. 218-224.
5. Kowalski M.L. Clinical and immunological determinants of severe/refractory asthma (SRA): association with Staphylococcal superantigen-specific IgE antibodies / M.L. Kowalski [et al.]// Allergy. — 2011. — Vol. 66, № 1. — P. 32-38.
6. Lessard A. Obesity and asthma: a specific phenotype? [Text] / A. Lessard, H. Turcotte, Y. Cormier [et al.] // Chest. — 2008. — Vol. 134. — Р. 317-323.
7. Moore W.C. Identification of asthma phenotypes using cluster analysis in the Severe Asthma Research Program [Text] / W.C. Moore, D.A. Meyers, S.E. Wenzel [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2010. — Vol. 181. — Р. 315-323.
8. Burden of comorbidity in individuals with asthma / A. Gershon, C. Wang, J. Guan [et al.] // Thorax. — 2010. — № 65(7). — Р. 612-618.
Отримано 20.10.16 ■
Федив А.И., Мельник Е.Б.
ВГУЗУ «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
АНАЛИЗ ПРОТЕОЛИТИЧЕСКОЙ И ФИБРИНОЛИТИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ ПЛАЗМЫ КРОВИ У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ, СОЧЕТАННОЙ С ОЖИРЕНИЕМ
Резюме. Цель исследования — провести анализ состояния протеолитической и фибринолитической активности плазмы крови у больных бронхиальной астмой (БА), сочетанной с ожирением. Материалы и методы. Обследованы 40 больных, которые были распределены на группы. Основную группу составили 20 больных БА в сочетании с ожирением (I группа), две группы сравнения — 10 больных БА с нормальной массой тела (II группа) и 10 больных с ожирением и без патологии бронхолегочной системы (III группа). Контрольную группу составили 10 практически здоровых лиц. У больных БА исследовали показатели протеолитической и фибринолитической активности плазмы крови.
Результаты. Анализ полученных данных у больных БА показал рост активности плазменных факторов свертывания крови: суммарная фибринолитическая активность увеличивалась по сравнению с контрольной группой и составляла 1,46 ± 0,13 Е440/мл/ч при показателях у практически здоровых лиц 1,23 ± 0,16 Е440/мл/ч (р < 0,05). Кроме того, рост отмечался и в группе с изолированным ожирением (на 38,5 % по сравнению с группой практически здоровых лиц), что можно объяснить повышением активности воспалительного процесса за счет иммунных сдвигов, связанных с биологической активностью жировой ткани, как дополнительного источника провоспалительных цитокинов. Выводы. При
сочетании бронхиальной астмы и ожирения наблюдается активация фибринолитической и протеолитической систем крови, которая способствует возникновению микроциркуля-торных и гемостатических расстройств, усилению воспалительного процесса. При ожирении как состоянии системного
воспалительного ответа отмечается активация фибринолитической и протеолитической систем крови более выражен-но, чем при бронхиальной астме.
Ключевые слова: бронхиальная астма, ожирение, протеолиз, фибринолитическая активность.
Fediv A.I., Melnik E.B.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
ANALYSIS OF PROTEOLYTIC AND FIBRINOLYTIC ACTIVITY OF THE BLOOD PLASMA IN PATIENTS WITH BRONCHIAL
ASTHMA COMBINED WITH OBESITY
Summary. Aim of the study — to conduct the analysis of the performance of proteolytic and fibrinolytic activity of the blood plasma in patients with bronchial asthma (BA) combined with obesity. Materials and methods. The study included 40 patients divided into groups. The basic group consisted of 20 patients with BA associated with obesity (II group), two comparison groups — of 10 patients with BA and normal body weight (I group) and 10 patients with obesity and without pathology of the bronchopulmonary system (III group). Control group included 10 apparently healthy persons. In patients with BA, there were investigated the indexes of proteolytic and fibrinolytic activity of the blood plasma. Results. Analysis of the obtained data in patients with BA showed an increase of activity of plasma coagulation factors: total fibrinolytic activity increased in comparison to the control group, and in patients with BA it was 1.46 ± 0.13 E440/ml/h, while in apparently healthy
persons — 1.23 ± 0.16 E440/ml/h (p < 0.05). In addition, an increase was marked and in the group of patients with the isolated obesity (by 38.5 % as compared to the group of apparently healthy persons), that can be explained by the growth of activity of inflammatory process due to the immune changes related to biological activity of fatty tissue as an additional source of proinflammatory cytokines. Conclusions. In combination of bronchial asthma and obesity, there is an activation of fibrinolytic and proteolytic systems of the blood that leads to microcirculatory and hemostatic disorders, enhancement of inflammatory process. In obesity as the state of systemic inflammatory response, the activation of fibrinolytic and proteolytic blood systems is more significant, than in bronchial asthma.
Key words: bronchial asthma, obesity, proteolysis, fibrinolytic activity.
