CC BY
6
МАТЕМАТИЧШ МЕТОДИ ТА МОДЕЛ1
В EKOHOMIUi
УДК 338.487 JEL Classification: L83
ПРОГИОСТИННА МОДЕЛЬ ОЩИКИ туристичних П0Т0К1В з УРАХУВАИИЯМ ФАКТОРА АДИТИВНО! сезОННОСТ1 НА ПРИКЛАД! 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
® 2019 БЛАГУН I. С., ЛЕЩУК Г. В., КИФОР М. В.
УДК 338.487 JEL Classification: L83
Благун I. С., Лещук Г. В., Кифор М. В. Прогностична модель оцшки туристичних n0T0KiB з урахуванням фактора адитивноТ ce30HH0CTi на прикладi 1вано-ФранмвськоТ областi
Метою cmammi е досл'/дження та анал'/з тенденцш розвитку туристично/ сфери з використанням економетричного моделювання та метод'/в про-гнозування на прикладi 1вано-Франтсько/ област'/. У роботi проаналiзовано сучасн'/ тенденцИ туристичних потошв на прикладi 1вано-Франтсько/ област'/ за такими напрямками: загальна кльксть турист'/в, обслугованихтуроператорами та турагентами; кльксть внутр'/шн'/х, ви/зних iв'/зних (ноземних) турист'/в. На основi експоненфльних згладжувальних моделей, як! пор'/вняно легко застосовувати на практицi, побудован'/ прогнози з урахуванням вибору кнцево/ форми моделей на основi критерю найменшого середнього або згаслого прогнозу. За допомогою л'/н'/йно/модел'/ тренду з адитивною сезонн'/стю обчислено адитивн'/ показники сезонност'/ для змнно/, що в'/дображаекльксть турист'/в, якiв'/дв'/дали 1вано-Франмвську область. Зд'/йснено прогнозування юлькот турист'/в, якi зн'/мають житло в колективних туристичних об'ектах проживання, на основiмодел'/ В'/н-терса, що дозволило встановити реальн'/ ретроспективы/ значення та прогноз шлькост'/ турист'ю у 2020 роц в 1вано-Франювськш област! Ключов'! слова: туристична сфера Укра/ни, туристичн'/потоки, прогнозування, модель, регюн, сезонн'/сть. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-4-250-256 Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 9.
Благун 1ван Семенович - доктор економiчних наук, професор, декан економiчного факультету, Прикарпатський нацональний утверситет
!м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Укра/на)
E-mail: blagun@email.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8423-9419
Лещук Галина Васил'юна - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри облку i аудиту, Прикарпатський нацональний утверситет
!м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Укра/на)
E-mail: galynaleshuk@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1625-1536
Кифор Марiя Володимирiвна - старший викладач, кафедра теорИ та методики навчання, 1вано-Франювський обласний '/нститут п'/слядипломно/
педагог'/чно/освти (пл. Мщкевича, 3,1вано-Франшвськ, 76018, Укра/на)
E-mail: kyformarija@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7102-2803
УДК 338.487 JEL Classification: L83 Благун И. С., Лещук Г. В., Кифор М. В. Прогностическая модель оценки туристических потоков с учетом фактора аддитивной сезонности на примере Ивано-Франковской области
Целью статьи являются исследование и анализ тенденций развития туристической сферы с использованием эконометрического моделирования и методов прогнозирования на примере Ивано-Франковской области. В работе проанализированы современные тенденции туристических потоков на примере Ивано-Франковской области по таким направлениям: общее количество туристов, обслуженных туроператорами и турагентами; количество внутренних, выездных и въездных (иностранных) туристов. На основе экспоненциальных моделей, которые сравнительно легко применять на практике, построены прогнозы с учетом выбора конечной формы моделей на основе критерия малейшего среднего или потухшего прогноза. С помощью ли-
UDC 338.487 JEL Classification: L83
Blahun I. S., Leshchukh H. V., Kyfor M. V. A Forecast Model for Assessing Tourist Flows with Regard to the Additive Seasonality Factor Using the Example of Ivano-Frankivsk Region
The aim of the article is to study and analyze trends in the development of the tourism sector with the application of econometric modeling and forecasting methods, using the example of the Ivano-Frankivsk region. The paper analyzes the current trends in tourist flows using the example of Ivano-Frankivsk region in the following areas: total number of tourists served by tour operators and travel agents; number of domestic, outbound and inbound (foreign) tourists. Based on exponential models, which are relatively easy to implement, forecasts accounting for the choice of the final form of the models with the use of the criteria of the minimum mean square error or damped forecast are built. By means of a linear trend model with additive seasonality, additive seasonality indicators are calculated for the variable which reflects
нейной модели тренда с аддитивной сезонностью вычислены аддитивные показатели сезонности для переменной, которая отражает количество туристов, посетивших Ивано-Франковскую область. Осуществлено прогнозирование количества туристов, которые снимают жилье в коллективных туристических объектах проживания, на основе модели Винтерса, что позволило установить реальные ретроспективные значения и прогноз количества туристов в 2020 году в Ивано-Франковской области.
Ключевые слова: туристическая сфера Украины, туристические потоки, прогнозирование, модель, регион, сезонность. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 9.
Благун Иван Семенович - доктор экономических наук, профессор, декан экономического факультета, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: blagun@email.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8423-9419 Лещук Галина Васильевна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры учета и аудита, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: galynaleshuk@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1625-1536 Кифор Мария Владимировна - старший преподаватель, кафедра теории и методики обучения, Ивано-Франковский областной институт последипломного педагогического образования (пл. Мицкевича, 3, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: kyformarija@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7102-2803
the number of tourists visiting Ivano-Frankivsk region. Based on the Winters model, there performed a forecast of the number of tourists who rent rooms in tourist collective accommodations, which made it possible to determine actual retrospective values and forecast the number of tourists in 2020 in Ivano-Frankivsk region.
Keywords: tourism sector of Ukraine, tourist flows, forecasting, model, region, seasonality. Fig.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 9.
Blahun Ivan S. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Dean of the Faculty of Economics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: blagun@email.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8423-9419
Leshchukh Halyna Vasylivna - Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Accounting and Auditing, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (57Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)
E-mail: galynaleshuk@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1625-1536
Kyfor Mariia V. - Senior Lecturer, Department of Theory and Methods of Learning, Ivano-Frankivsk Regional Institute of Postgraduate Teacher Education (3 Mitskevycha Sq., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: kyformarija@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7102-2803
Вступ. За даними мiжнародних туристичних клайв, економiчна дiяльнiсть, пов'язана з туризмом, в^буваеть-ся у секторах: будшництво; торпвля; готелi та ресторани; транспорт, збер1гання та транспортування; фшансовий брокер; нерухомють, оренда та дкова дiяльнiсть; державне управлшня; освиа; шша службова дiяльнiсть (комунальна, сощальна й шдив^уальна); мiжнароднi оргашзацп та установи, що в тдсумку визначае туристичну сферу як одну з найважливших галузей нащонально'1 економжи. Осиль-ки економша туризму е складною, саме тому справляе вплив на багато галузей нащонально'1 економжи.
Досл^жуючи сучасш тенденци у туристичнш сферi на прикладi 1вано-Франювсько'1 области смд зазначити, що в рамках сшвпращ управлшня мiжнародного ствро-бггництва, евроштеграци, туризму та швестицш облдер-жадмшктращ! i телекомушкащйного оператора «Ки'1в-стар» проведено аналiз перемщень абоненпв мобкьного зв'язку протягом 2018 року до 1вано-Франивсько'1 область Минулого року Прикарпаття в^в^ало понад 4,1 млн абонентов з 23 областей Украши ^чний приркт склав +1 %), з них - 2,3 млн короткотермшових вiдвiдувачiв (у т.ч. туриспв) та 1,8 млн одноденних вiдвiдувачiв. Най-бкьша юльисть вiдвiдувачiв у минулому рощ при'1здила iз Львiвськоl (25,48 %), Чершвецько'1 (17,80 %), Тернотль-сько'1 (17,20 %), Кшвсько! з м. Киева (10,4 2 %) та Закарпат-сько'1 (7,04 %) областей. Найбкьше з туристичною метою на 1вано-Франивщину при'1жджають мешканщ Львiв-
сько'1, Терношльсько'1, Хмельницько'1, Вшницько'1, Рiвнен-сько'1, Дншропетровсько! областей, а також мiст Киева, Одеси, Харкова. Натомкть для мешканщв Закарпатсько1 та Чершвецько'1 областей Прикарпаття е транзитною те-риторiею [1].
Даш в'1зду мешканцш обласних центрш засв^чи-ли, що 1вано-Франювську область найчастше в^в^ува-ли львш'яни - понад 470 тис. ойб (це майже 45 % потоку Львiвщини) i кияни - понад 300 тис. ойб (це майже 73 % потоку Ки'1вщини). Серед обласних центрiв найбiльша частка гостей Прикарпаття у структурi загальнорегюналь-них показниив вiдвiдуваностi належить Харкову - 76 %.
У 2018 р. Прикарпаття в^в^ало понад 138 тис. абонентш шоземних мереж ^чний приркт склав +18 %). Серед лiдерiв iноземного потоку i надалi залишаються - Польща (20,21 %), Iталiя (8,16 %), Росiйська Федерацiя (7,63 %), Бь лорусь (7,52 %). Порiвняно з 2017 роком найбкьше зрос-ла кiлькiсть вiдвiдувачiв з Литви - до майже 8 тис. ойб (+80 %), Молдови - понад 6 тис. ойб (+76 %), Польщi -понад 28 тис. ойб (+58 %), Бкоруа - майже 10.5 тис. ойб (+12 %) у 2018 р. Натомкть зменшилась кiлькiсть в^в^-увачш з Росп, Нiмеччини i ЧехГ1 [1].
Отже, на основi наведених тенденцiй актуалiзують-ся питання прогнозування напрямив змiн, що в^бува-ються в туристичнiй сферi. Прогнозуючи обсяг туризму, можна адаптувати шфраструктуру того чи iншого регю-ну та послуги, необх^ш для 'й пiдтримки, i таким чином
стимyлювати розвиток пов'язаних з туризмом секторiв економiки.
Аналiз останнгх досл^джень i пyблiкацiй. Актуаль-нiсть i прюритетшсть розвитку туристично'1 сфери визна-чено, зокрема, розпорядженням Кабiнетy Мiнiстрiв Украь ни «Про схвалення Стратеги розвитку туризму та курорпв на перюд до 2026 року», де зазначено необх^шсть: тдви-щити конкурентоспроможшсть нацiонального та регю-нальних туристичних продукпв; пiдвищити якiсть життя населення шляхом забезпечення економiчного зростання, еколопчно'1 безпеки, консолiдацiï сyспiльства, надання доступу до послуг у сферi туризму та курортш; створити новi робочi мiсця, розширити можливостi населення щодо працевлаштування та самозайнятостi; створити сучасну туристичну шформацшну iнфрастрyктyрy, а також забез-печити поширення iнформацiï про туристичш ресурси Украши у свгговому iнформацiйномy просторi [2].
Вiдповiдно до Стратегй розвитку 1вано-Франювсько'1 областi на перюд до 2020 року туристична сфера регюну вважаеться одшею iз прiоритетних i стратегiчних, осиль-ки передбачае: створення нових i тдтримка наявних туристичних продуктов; розвиток курортно-рекреацшних зон; розвиток спортивно-туристично'1 шфраструктури; розвиток екологiчних вид1в туризму (в т. ч. культурно-пiзнавального туризму); просування i рекламу мкцевих туристичних продуктов; пiдтримкy регiонального турис-тичного маркетингу тощо [3, с. 39].
Необх^но зазначити, що для ефективного реалiзy-вання наведених Стратегiй розвитку туристично'1 сфери необхiдно здiйснювати системне та комплексне прогнозу-вання туристичних потоив, оскiльки це впливае на иль-кiсть залучених iнвестицiй у цю сферу та перiод 1х окупнос-тi, розвиток iнфрастрyктyрного комплексу регюну, ршень зайнятостi мiсцевого населення тощо.
Проблеми розвитку та активiзацiï туристично'1 сфери регiонiв Украши стали предметом досл^жень чимало'1 кiлькостi науковщв. На пiдставi ретельного ви-вчення наукових публшацш за туристичною тематикою встановлено, що наявш працi здебкьшого лише частково розкривають певнi аспекти розвитку та активiзацiï турис-тичного бiзнесy або вже втратили актуальшсть з огляду на динамiчний розвиток мiжнародного та вiтчизняного туристичного середовища. Це, в^пов^но, не забезпечуе комплексной та системностi розвитку туристично'1 сфери регюшв Украши.
Зокрема, серед наукових доробок сл^ погодитись iз думкою Орлово'1 В. В., що природа туристично'1 iндyстрiï зумовлюе низький рiвень надiйностi прогноз1в рiзних по-дiй у нiй, бо все залежить вiд велико'1 кiлькостi факторiв, значна частина яких некерована. При цьому ймовiрнiсть загального ризику мультиплшативно залежить вiд вiро-гiдностей кожного з фактор1в. Тому при прогнозуванш розвитку туристично'1 iндyстрiï необхiдно застосовувати економшо-математичш методи та моделi. При прогнозуванш вибирають вiдповiднi показники, зокрема: штенсив-нiсть, мобiльнiсть, чисельшсть туристичного потоку за видами транспорту, напрямками (вшд, вшзд), крашами й ре-гiонами; обсяги обслуговування за видами туризму; обсяги прибутку; р1вень рентабельностi; чисельнiсть працiвникiв галуз^ матерiальна база та iн. [4, с. 225].
Парщина О. А. та iншi з метою здшснення аналiзy ви-явлення тенденцiй розвитку туристичного сектора Украши пропонують обирати деилька методiв прогнозування, зокрема: кореляцшний аналiз даних, використання методу ковзаючо'1 середньо'1, статистичний метод аналiзy даних [5, с. 336].
Ефективнiсть фyнкцiонyвання туристичного ринку значною мiрою визначаеться наявшстю методичних пiдхо-д1в до досл^ження його кон'юнктури, динамiки та струк-тури змiн.
Моделi прогнозування розвитку туристичного ринку дозволяють визначити нову структуру туристичного ринку залежно в^ еластичносп реакцй турист1в та ieрархiï ïхнiх потреб у контекстi кон'юнктурних чинниив.
Реалiзацiя таких моделей може забезпечити розвиток туристично'1 шдустрп через встановлення й пiдтри-мання рiвноваги мiж збереженням природних та кторико-культурних ресyрсiв, створення сприятливих умов для формування якiсного туристичного продукту [6, с. 7].
При цьому моделi туризму за структурою i вживан-ням математичного апарату можна класифжувати таким чином: економетричш, оптимiзацiйнi, моделi штучного iнтелектy. Розробка економшо-математичних моделей економiчних процес1в туризму включае: моделювання етап1в соцiально-економiчного розвитку туристично-рекреацiйного комплексу по регюнах i краïнi в цiломy на перспективу; моделювання розмщення продуктивних туристичних сил в об'емних пропорщях i в чаа; моделювання функщонування економiчного господарства туристично-рекреацiйного комплексу у взаемодп внyтрiшнiх багато-функщональних складових; моделювання економiчного фyнкцiонyвання господарства туристично-рекреацшного комплексу у взаемодй з шшими галузями [7, с. 70].
До прикладу, прогнозування соцiально-економiчного розвитку Зах^ного регiонy Укра'1ни iз урахуванням дина-мiки розвитку туристично'1 шфраструктури та ккькосп тyристiв проведений Теребухом А. А. та iн. засв^чив, що: туристична iнфрастрyктyра впливае на динамку туристичних поток1в i соцiально-економiчний розвиток Захiдно-го регюну Украши не пословно, а iз запiзненням у часi, що ускладнюе використання математичних метод1в прогнозування та спотворюе к результати; м1ж динамiкою iноземних турист1в та р1внем оплати працi i валовим ре-гiональним продуктом iснye висока корелящя; протягом перiодy з 2017-2021 рр., за умови збереження актуальних тенденцш за 2011-2016 рр., спостер1гатиметься зростання туристичних потоив на 15-20 %, у тому чи^ iноземних туриспв; середнiй рiвень оплати працi i сукупний валовий регiональний продукт зростуть у досл^жуваному регiонi на 5-6 % за перюд 2017-2021 рр. [8, с. 1065].
Водночас аналiз наукових праць св^чить про те, що низка питань, пов'язаних iз моделюванням i прогнозуван-ням туристичних поток1в з урахуванням фактора адитив-но'1 сезонностi, залишаються невирiшеними, що зумовлюе актуальшсть цього досл^ження.
Метою статп е дослiдження i аналiз тенденцiй розвитку туристично'1 сфери Украши з використанням економе-тричного моделювання, а також здшснення прогнозування ккькосп туриспв, якi знiмають житло в колективних туристичних об'ектах проживання на основi моделi Вштерса,
що дозволить встановити реальш ретроспективнi значен-ня та прогноз юлькосй турист у майбутньому.
У досл^женш використано методи аналiтичного, ло-пчного, порiвняльного аналiзу та системного тдходу щодо дослiдження тенденцiй туристичних потоив на прикладi 1вано-ФранюБсько! областi. За допомогою економетричного моделювання здшснено прогнозування туристичних по-тоюв на прикладi 1вано-Франивсько! областi на 2020 рш.
Результати дослiдження. Слiд зазначити, що тен-денцп за динамкою ккькост турист, якi вiдвiдали 1вано-Франк1вську область протягом 2014-2018 роив (рис. 1), загалом характеризуються негативними явищами, осиль-ки вiдбуваeться:
■ загальне зниження кiлькостi туристiв, обслуго-ваних туроператорами й турагентами з 2014 р. -63848 ойб до 2018 р. - 55781 ойб;
■ зниження ккькост внутрiшнiх туристiв з 2014 р. -55672 ойб до 2018 р. - 33572 ойб;
■ вагоме зростання кiлькостi в1зних (iноземних) ту-ристiв з 2014 р. - 567 ойб до 2018 р. - 3393 ойб;
■ вагоме зростання юлькосй ви'зних туристiв з 2014 р. - 7609 ойб до 2018 р. - 18816 ойб.
На основi наведених негативних тенденцiй виникае необх^шсть прогнозування розвитку туристично'1 сфери, зокрема за показниками цього регюну. У цьому досл^жен-нi пропонуються прогнози значень двох основних змшних, що характеризують туристичний трафiк: кiлькостi туриспв, якi користуються проживанням у колективних туристичних закладах, i ккькост мiсць проживання в цих об'ектах. У досл^женш було використано статистичш данi щодо за-фiксованого туристичного трафшу в Iвано-Франкiвськiй областi протягом 2014-2018 роив.
Прогнози були побудоваш на основi експоненщаль-них згладжувальних моделей, якi пор1вняно легко застосу-
вати на практицi завдяки наявност обчислювальних паке-т1в. Вибiр в^пов^но! форми моделi та прогнозування було здшснено у 51аЙ8Йса 10.0.
Рiзнi форми моделей були проаналiзованi для змшних, прийнятих для досл^ження. Вибiр остаточно! форми керувався критерiем найменшого середнього або згаслого прогнозу.
Через те, що аналiзована змiнна характеризувалася зростаючою тенденцiею з чiткими сезонними коливання-ми, то дослiдження проводилося за допомогою лшшно! моделi тренду з адитивною сезоннiстю (модель Вштерса), що мае такий вигляд:
¥ =а(yt - С-)+(1 - а) + V!), =Р( % _ ¥—1 + (1 -Р) Б-С =у( yt _ Ъ)+(1 _У) С-г>
У* = ¥П + 8Н ( _ п)сг-г > 1 > п >
де - згладжена величина прогнозовано! змшно! в мо-менп/окол!^
51 - згладжена величина приросту тренду на момент/ оккЛ" ;
С - оцшка абсолютного ршня сезонних коливань на момент/окк/£
г - ильисть п1дпром1жюБ циклу сезонноста (г = 2 при пшр1чнш сезонностi, г = 4 при квартальнш, г = 12 при мь сячнш), при чому С1 + С2 + ... + С = 0; а, в, у ... - параметри модели як! набувають значення з (0, 1).
Параметри а, в, у вибираемо так, щоб мшм1зувати середню квадратичну похибку вигаслих прогноз1в. Параметр а впливае на згладжену оцшку середньо! величини на момент (-, в - шформуе про величину приросту лшшного тренду часового ряду на момент ^ у - впливае на згладже-
Ктьгасть туристiв, осiб 90000 -
2014
79973
2015 2016 2017 2018
Ктьгасть туриспв, обслугованих туроператорами та турагентами, усього Ф внутрiшнi туристи — ■ виíзнi туристи ....©.... в'íЗнi (iноземнi) туристи
Рис. 1. Динамка к1лькост1 турист1в, як1 в1дв1дали 1вано-Франк1вську область за 2014-2018 роки
Джерело: сформовано авторами на основ! [9]
Ик
нi оцiнки величин абсолютних рiвнiв сезонних коливань. У випадку, коли складовi часового ряду швидко змшюють-ся, параметри а, в, у потрiбно брати близькими до одиниць У протилежному випадку вони повинш бути близькими до нуля.
Потрiйнi показниковi виршнювання Вiнтерса Грун-туеться на встановлених початкових величинах , ,С2,..,СГ. За значення Р1 вибирають перше значення прогнозовано'1 змшно1 = У1) або середне значення
( = У , обчислене на основi всього спостереження, або в першому циклi сезонность За беремо рiзницю мiж другим i першим значеннями прогнозовано'1 змшно! (тобто:
= У2 — У1 ) або нуль. Величина С в пiдпромiжках пер-шого циклу сезонностi, як правило, набувае значення оди-нищ (С1 = С2 = ... = С = 1).
Застосувавши описану модель Вiнтерса, отримано, що = 90, Т1 = 291, а = 0,7, в = 0,1, у = 0,2, а також таи результати (табл. 1).
Таблиця 1
Адитивн показники сезонностi для змшноТ, що вдображае кiлькiстьтуристiв, як вiдвiдали lвано-Франкiвську область
Мкяць Величина показника сезонноси Мкяць Величина показника сезонносл
Сiчень 33470 Липень 56545
Лютий 33451 Серпень 43731
Березень 24080 Вересень 42058
Квггень -30713,5 Жовтень -28069
Травень -13853,9 Листопад -33572
Червень -46736 Грудень 42741
Аналiз наведених адитивних показникiв сезоннос-тi для змшно'1, що вiдображае кiлькiсть туриспв, якi в^-вiдали 1вано-Франивську область (табл. 1), св^чать про в^'емш показники у квiтнi, травнi, червш, жовтнi та листо-падi, а отже, органам мкцевого самоврядування, мкцевим туроператорам i приватному сектору цього регюну необ-хiдно не лише враховувати цi «збитковi» мiсяцi, а й розро-бляти певнi комерцшш пропозици для пiдвищення попиту у цей перюд року.
Для оцшки якостi оцшювано1 моделi було викорис-тано вiдносне середне значення, яке визначаеться за формулою:
п
1
1Е
1
Уь — У*
У%
•100%,
де п - ильисть перiодiв, на основi яких була оцiнена тен-денцiйна модель;
У( - емтричш значення;
У* - теоретичш значення.
Значення середньо'1 вiдносноl процентно'1 похибки для прийнято'1 моделi становить 3,2 %, тому можна припустити, що обрана модель добре тдходить до емтричних даних.
На основi моделi Вiнтерса був зроблений прогноз илькосп турист1в, якi знiмають житло в колективних ту-ристичних об'ектах проживання. Результати прогнозуван-ня наведет на рис. 2.
Середня квадратична похибка ретроспективного прогнозу доршнюе:
= - Е ( у*—У*)2 = о,
I т
ьекр
Вiдносна середня похибка мае вигляд: V * = 100-^— = 6,1%.
5 —
уг<Е1ер
де - перюд емтрично! перевiрки прогнозiв; т - ильисть перiодiв в у( - емтричш значення; у* - емтричш значення;
УсЕ1ер - середне арифметичне значення змiнноl в 1^.
Вiдносне значення похибки - 6,1 %, що вказуе на точ-шсть прогнозу. Найбiльша рiзниця мiж прогнозами впро-вадження та минулими термшами зафiксована у березш, квiтнi та липнi 2019 року. Однак у будь-якому з розгляну-тих мюяцш значення не перевищать 10 %.
Процес емпiричноl перевiрки прогноз1в пiдтверджуе кориснiсть розрахунково! моделi для прогнозування дослi-джувано! змшно1, тому П застосуемо для визначення про-гнозiв на 2020 рш (табл. 2).
Загалом кiлькiсть туристш, якi вiдвiдали 1вано-Франк1вську область 2014-2018 р., характеризуются тен-денщею до зростання, що свiдчить про розвиток туризму у цьому регюнь
Проте дощльно особливу увагу звернути на змен-шення кiлькостi вшзних i пiдвищення кiлькостi в1зних (шоземних) турист1в.
Висновки. Отже, проведене досл^ження щодо прогнозування обсягiв туристичних потоив на прикладi Iвано-Франкiвськоl областi дозволяе зробити таи висно-вки:
1. Експоненщальш моделi вир1внювання, прийнятi в процей прогнозування, з додатковими сезон-ними коливаннями, добре описують розвиток об-
Кiлькiсть туристiв, oci6
Перiод
-■О-- Точнезначення • Прогноз
Рис. 2. Реальш ретроспективы значення та прогноз юлькосл турислв у 2020 роц в lвано-Франкiвськiй областi
Таблиця 2
Прогнозы значення кiлькостi туристiв, як вiдвiдають lвано-Франкiвську область у 2020 роц
Мiсяць Величина показника сезонносл Мкяць Величина показника сезонносл
Ci4eHb 385064 Липень 406850
Лютий 408300 Серпень 407462
Березень 395375 Вересень 401340
Квггень 394680 Жовтень 404351
Травень 395372 Листопад 405428
Червень 402345 Грудень 411784
раних змiнних, що характеризуют, туристичний трафiк у 2014-2018 роках.
2. Оцшка T04H0CTÎ прогнозш показала кориснiсть прийнятих моделей прогнозування туристичного трафшу. Прогнозування на основi моделей екс-поненцiального виршнювання, прийнятих у до-слiдженнi, е в^носно простим завдяки наявностi обчислювальних пакетш.
3. В умовах сильно'1 конкуренцп надiйнi прогнози щодо обсягу туристичного трафжу кориснi для прийняття багатьох поточних i довгострокових рiшень щодо розвитку туристично'1 економiки ре-гюну.
4. Монiторинг i прогнозування майбутнього обсягу туризму може допомогти швидко реагувати на змiни на ринку туристичних послуг.
5. Вагомий вплив туризму на рiзнi галузi нащональ-но'1 економiки означае, що багато економiчних суб'ектш можуть отримати вигоду в^ прогнозування обсягу туристичного обиу.
6. Прогнозування обсягш туристичних потоив на приклад1 1вано-Франкшсько! област дозволило встановити значш можливост для виршнюван-ня та стабшзацп величини показника сезонности проте для цього необх1дно впровадження чггких програм розвитку туристично'1 сфери з урахуванням адитивних показниив сезонности розро-блених мкцевими органами самоврядування для реал1защ1 як туроператорами, так i приватним сектором регюну.
Л1ТЕРАТУРА
1. Офщшний веб-сайт 1вано-ФрангавськоТ облас-но''' державно'' адмУстрацп. URL: http://www.if.gov.ua/new s/27916
2. Про схвалення Стратеги розвитку туризму та курор-лв на перiод до 2026 року : Розпорядження Кабшету Miнiстрiв УкраТни вiд 16.03.2017 № 168-р. URL: ttps://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/249826501
3. Стратегiя розвитку 1вано-ФрангавськоТ областi на перн од до 2020 року. 1вано-Франгавськ, 2014. 78 с.
4. Орлова В. В. Особливост розробки пропав розвитку туристичноТ палузi. Актуальн проблеми розвитку економ'!-кирегюну. 2012. № 8 (1). С. 223-227.
5. Паршина О. А. Aналiз тенденцш розвитку туристичного сектору УкраТни. Вкник Приазовського державного тех-нчного унверситету. Серiя : Eкономiчнi науки. 2017. № 33. С. 333-341.
6. Благун I. С. Прогнозування попиту на туристичш по-слупи. Б'знес 1нформ. 2012. № 8. С. 7-11.
7. Лт'янша Х. В. Aналiз основних математичних моделей дiяльностi туристичноТ галузк Вкник Хмельницького национального унверситету. Eкономiчнi науки. 2016. № 6. С. 70-72.
8. Теребух А. А. Прогнозування динамти розвитку туристичноТ шфраструктури та ТТ вплив на соцiально-економiчний шмат в Захщному регюш УкраТни. Молодий вчений. 2017. № 10. С. 1060-1067.
9. Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/
REFERENCES
Blahun, I. S. "Prohnozuvannia popytu na turystychni posluhy" [Forecasting the Demand for Travel Services]. Biznes Inform, no. 8 (2012): 7-11.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
[Legal Act of Ukraine] (2017). https://www.kmu.gov.ua/ua/ npas/249826501
Lipianina, Kh. V. "Analiz osnovnykh matematychnykh modelei diialnosti turystychnoi haluzi" [Analysis of Basic Mathematical Models of Tourism Industry Activity]. Visnyk Khmelnytskoho nat-sionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, no. 6 (2016): 70-72.
Ofitsiinyi veb-sait Ivano-Frankivskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii. http://www.if.gov.ua/news/27916
Orlova, V. V. "Osoblyvosti rozrobky prohnoziv rozvytku turystychnoi haluzi" [Features of Development of Forecasts of Development of Tourist Industry]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu, no. 8 (1) (2012): 223-227.
Parshyna, O. A. "Analiz tendentsii rozvytku turystychnoho sektoru Ukrainy" [Analysis of Tendencies of Development of Tourist Sector of Ukraine]. Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, no. 33 (2017): 333-341.
Stratehiia rozvytku Ivano-Frankivskoi oblasti na period do 2020roku [Development Strategy of Ivano-Frankivsk Region for the Period up to 2020]. Ivano-Frankivsk, 2014.
Terebukh, A. A. "Prohnozuvannia dynamiky rozvytku turystychnoi infrastruktury ta yii vplyv na sotsialno-ekonomichnyi kli-mat v Zakhidnomu rehioni Ukrainy" [Forecasting the Dynamics of Tourism Infrastructure Development and its Impact on the Socioeconomic Climate in the Western Region of Ukraine]. Molodyi vche-nyi, no. 10 (2017): 1060-1067.
Стаття надшшла до редакцп 20.10.2019 р.
