CC BY
46
УДК 338.486
ВАЛ0РИЗАЦ1Я РЕГЮНАЛЬИОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОСТОРУ
© 2015
БЛАГУН I. С., ГОНАК I. М.
УДК 338.486
Благун I. С., Гонак I. М. Валоризащя регiонального туристичного простору
Запропоновано метод валоризаци туристичного простору (ВТП). Визначеш ознаки оц:нки туристичного простору в'дпов'дно до критерив. На статистичнихматер'шлах 1вано-Франмвсьтобластi проведено його апроба^ю. За допомогою коефщнта кореляцПП'рсона визначена залеж-нсть м/ж туристичною фунщею та кшьшстю в'дпов'дних ознак ВТП i ix значеннями. Визначено загальний показник потенцйноi привабливостi району для розвитку туристично/' функцн, який е середшм значенням двох основних сфер: туристичноi та швестицшноi привабливостi. Визначено прост'р загальноiпривабливостi райотв з високим i низьким р'внем розвитку туристичноiфункци.
Ключов'! слова: валориза^я, регон, туристичний прост'р, туристична фунщя, туристична привабливкть, iнвестицiйна привабливкть. Рис.: 2. Табл.: 7. Ббл.: 6.
Благун 1ван Семенович - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувач кафедри економнно'1 юбернетики, Прикарпатський нацональний ушвер-ситет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57,1вано-Франювськ, 76018, Украна) E-mail: blagun@email.ua
Гонак 1ванна Михайл'юна - старший викладач кафедри менеджменту органiзацii, Прикарпатський 'шститут iм. М. Грушевського Мiжрегiональ-но1 академПуправл'шня персоналом (вул. Винниченка, 30, Льв'в, 79008, Украна)
УДК 338.486
Благун И. С., Гонак И. М. Валоризация регионального туристического пространства
Предложен метод валоризации туристического пространства (ВТП). Определены признаки оценки туристического пространства в соответствии с критериями. На статистических материалах Ивано-Франковской области проведена его апробация. С помощью коэффициента корреляции Пирсона определена зависимость между туристической функцией, количеством соответствующих признаков ВТП и их значениями. Определен общий показатель потенциальной привлекательности района для развития туристической функции, являющийся средним значением двух основных сфер: туристической и инвестиционной привлекательности. Определено пространство общей привлекательности районов с высоким и низким уровнем развития туристической функции.
Ключевые слова: валоризация, регион, туристическое пространство, туристическая функция, туристическая привлекательность, инвестиционная привлекательность. Рис.: 2. Табл.: 7. Библ.: 6.
Благун Иван Семенович - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: blagun@email.ua
Гонак Иванна Михайловна - старший преподаватель кафедры менеджмента организации, Прикарпатский институт им. М. Грушевского Межрегиональной академии управления персоналом (ул. Винниченко, 30, Львов, 79008, Украина)
UDC 338.486
Blagun I. S., Honak I. M. Valorization of the Regional Tourism Area
A method of valorization of tourism area (VTA) is proposed. Estimation attributes of tourism area have been defined in accordance with the criteria. On the basis of statistical materials of the Ivano-Frankivsk region an approbation of the method has been held. With assistance of the Pearson correlation coefficient the dependence between the tourism function, the number of the relevant attributes of VTA and their values has been determined. The common indicator of the potential attractiveness of the locality for development of tourism function has been determined, which is an average of the two main fields: tourism and investment attractiveness. The area with general attractiveness of the localities with both high and low level of development of tourism function has been determined.
Key words: valorization, region, tourism area, travel feature, tourism attractiveness, investment attractiveness. Pic.: 2. Tabl.: 7. Bibl.: 6.
Blagun Ivan S. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Cybernetics, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (vul. Shevchenka, 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: blagun@email.ua
Honak Ivanna M. - Senior Lecturer of the Department of Management Organization, Carpathian Institute. named after M.Grushevskyi of the Interregional Academy of Personnel Management (vul. Vynnychenka, 30, Lviv, 79008, Ukraine)
1нтенсившсть туристичного руху нерозривно повязана з процесом адаптаци географiчного простору до все бкьш затребувано! продукщ! туристичних по-слуг. На певному еташ !х розвитку, у даному регюш, шд впливом рiзнорiдних чинниюв, значущих щодо розвитку туристичного руху, формуеться характерний для нього тип шд назвою туристичний npocmip. Це структуро-вана територiально-функцiональна система, що склада-еться з природни компоненпв, яю сприяють процесам i явищам, пов'язаних з туризмом. Окремi компоненти вц-значаються конкретними ознаками, яю сприяють еконо-мiчнiй дiяльностi, причому по вцношенню до оточення характеризуются передовйм вищим рiвнем привабливост та концентрацп природничо-антропогенних пере-ваг. На цих просторах розвиваються потенцшш осеред-ки економiчного зростання, в яких подальший процес
концентращ! туристичних i паратуристичних суб'ектш сприяе формуванню рiзнорiдних з огляду на функцюну-вання, туристичних агломерацш. Просторовi одинищ, в яких туризм становить домшанту форму економiчно! дшльносп, можна окреслити як суб'екти iз туристични-ми функцiями, шд якою ми будемо розумгги задоволення потреб окреслено! популящ! туриспв даною територiею, регюном або шшою просторовою одиницею.
Щоб оцшити можливост регюну для розвитку туризму запропоновано метод валоризацИ туристичного простору (ВТП), в якому враховано критерш предиспо-зицiя регюну до розвитку туризму, а також наявшсть в регюш туристично! бази, досягнення яких обумовлено такими ознаками:
1. Густота населення на 1 кв. км територи.
2. Частка пойвних площ вц загально! площi територи - понад¡
3. Частка лук i пасовищ вГд загально! площi тери-тори - понад 13%.
4. Частка лгав вГд загально! площi територГ! - вГд
30°%.
5. Частка водойм вГд загально! площi територГ! -понад 5%.
6. Обсяг реалiзованих послуг на одну особу - понад 2 тис. грн.
Для апробацГ! результат нами була вибрана 1вано-Франювська область. Райони, що перевищують граничний рiвень, щонайменше за трьома ознаками, ми будемо вважати успшними. У 1вано-Франювськш об-ласт це 13 серед 19 райошв i мiст обласного шдпоряд-кування, що становить 58% (табл. 1).
Таблиця 1
Райони lвано-Франкiвськоi' областей, що вщповщають критерiям ВТП
Загалом
Райони яю вщповщають критершм ВТП (не менше 3 ознакам) 58%
Змкт ознак
Ознака 1 5%
Ознака 2 26%
Ознака 3 42%
Ознака 4 26%
Ознака 5 0%
Ознака 6 0%
Джерело: власнi розрахунки на основi статистичних даних.
Майже половина райошв вГдповГдае щонайменше трьом ознакам ВТП, що означав, що вони мають потен-цшш умови для розвитку туризму, а також близько 26% вГдповГдають чотирьом ознакам. Варто зауважити, що жодна з проаналiзованих територiальних одиниць не задовольняе одночасно 5 чи 6 ознакам.
Для оцГнки рiвня насиченостi даного району ту-ристичними базами використано показник Шарвата (СкатуаЬа). Цей показник дозволяв оцiнити насичешсть даного району туристичними базами, оскГльки в науко-вiй лiтературi зазначаеться, що найважлившим критерГ-ем туристичного розвитку даного простору е наявшсть нiчлiжних мiсць (у кiлькостi нiчлiжних мiсць враховано як мiсця в об'ектах колективних засобах розмiщення як юридичних осiб, так i фiзичних осiб - пiдприемцiв, зокре-ма, нiчлiжнi мiсця в готелях та аналопчних засобах роз-мГщення, а також у спецiалiзованих засобах розмщення). Середне значення показника для райошв складае 0,85. У середньому кожний четвертий проаналiзований район (5 серед 19) мае показник близький до нуля, що свГдчить про абсолютну вiдсутнiсть умов для розвитку туризму.
Для визначення кГлькостГ ознак та !х значень, якi вiдповiдають критерГям ВТП, що корелюють iз рiвнем розвитку туристично! функцГ!, визначено! показником Шарвата (СкатуаЬа), знайдено коефiцiент лшшно! кореляцГ! Пiрсона (табл. 2).
Коефщент кореляцГ! вказуе на слабку, але статис-тично значиму залежшсть мГж кГльюстю наявних ознак
ВТП та рГвнем насиченостi конкретних райошв турис-тичною базою. Варто шдкреслити, що у 2013 р. дуже низьке значення коефщента кореляцГ! вказувало на вГд-сутнГсть лГнГйного зв'язку мГж дослГджуваними ознаками. Значення коефщента кореляцГ! мГж розвитком туризму та конкретними чинниками, що окреслюють привабли-вГсть туристичного простору, вказують що найвища ста-тистично значима залежнГсть виступае по вГдношенню до обсягу реалГзованих послуг на одну особу.
Таблиця 2
Значення коефщкнта кореляцГ'' ^рсона, що визначае залежнiсть мiж туристичною функцкю та кiлькiстю вiдповiдних ознак ВТП i 'х значеннями
Показник Сшвфактор кореляцГ'' ^рсона вiдносно даних за рiк
2013
Ктьюсть ознак ВТП бтьше 3 0,30
Вартост/' для окремих рис
Густота населення на 1 кв. км територГТ -0,10
Частка поавних площ вщ загальноТ площ1 територГТ -0,34
Частка лук \ пасовищ вщ загальноТ площ1 територГТ 0,038
Частка л1с1в вщ загальноТ площ1 територГТ 0,42
Частка водойм вщ загальноТ площ1 територГТ -0,30
Обсяг реалГзованих послуг на одну особу 0,96
* Статистично сутгеве при рiвнi суттевост а < 0,05. Джерело: власн розрахунки.
На наступному етапГ нами запропоновано розгля-дати два кластери, у перший Гз яких входять райони, якГ мають найбГльш розвинену туристич-ну функцГю, що вимГрюеться рГвнем насичення даного району туристичними базами (незалежно вГд юлькосй виконаних рис ВТП) бГльше 0,83. Зпдно зГ значенням показника Шарвата (СкатуаЬа) цей кластер формують: м. Яремче - 29,44, Долинський район - 1,14, Верховин-ський район - 0,99, м. КосГвський район - 0,88,.
Для вГдбору проблемних районГв спочатку Гз гру-пи 15 районГв виокремлено одиницГ, яю в результатГ валоризацГ! рекреацГйного простору мають найбГльшГ можливостГ розвитку туризму, тобто володшть принай-мнГ чотирма ознакам (4 райони) або трьома ознаками (5 районГв), що вГдповГдають критершм ВТП. ВГдповГдно до середнього значення показника Шарвата (СкатуаЬа) (шсля попереднього виключення з популяцГ!, згГдно з методом нормального розкладу, м. Яремче), ураховано тГ, для яких вартГсть показника формуеться на рГвш, нижчому вГд середньо! для усього населення, тобто 0,36. Завдяки цьому Гз 9 районГв залишилося тГльки 8, з яких 3 вГдповГ-дають чотирьом ознакам ВТП, а наступш 5 - трьом ознакам. У результатГ, зпдно з прийнятими положеннями,
до групи, окреслено! назвою «проблемна», зараховано 8 райошв: Галицький - 0,26; м. Болехiв - 0,2; Тисмениць-кий - 0,19; Снятинський - 0,11; Городенювський - 0,05; Коломийський -0,05; Калуський - 0,04; Тлумацький - 0,0 зi значенням показника Шарвата (СкатуаЬа) в1д 0 до 0,36. Ця група проблемних районiв охоплюе новi, потенцшш простори туристично! рецепци, де туристична функцiя мае теоретично найбiльшi шанси на розвиток у наступ-них роках.
Середне значення показника рiвня розвитку туризму в районах iз високим розвитком складае 8,11, у той час, як в шшш груш райошв близько 0,11. Така рiз-ниця е статистично значимою (р = 0,05), тестова статистика мае значення |£| = 1,94 при илькост ступеш сво-боди й/= 10.
Просторове розмщення вибраних для дослцжен-ня районiв на фош 1вано-Франювсько! областi представлено на рис. 1.
<С
О ^
ш <
=П
_а <
=п о
<
2 ш
Райони, визначеы як «успшнЬ Райони, визначеы як «проблемы
Рис. 1. Просторова локалiзацiя районiв lвано-Франкiвськоi областi Джерело: власне опрацювання.
Як видно з рис. 1, райони з найвищим показником туристичного розвитку скупчет у швденнш та захцнш частит 1вано-Франювсько1 областi, якi характеризуемся привабливою структурою рельефу, також тут зна-ходяться найбiльшi водосховища та мiнеральнi води, а лкисткть районiв належить до найбкьших в УкраМ.
Нiчлiжну пропозицiю у двох кластерах аналiзова-них районiв представлено в табл. 3.
Числовi значення вказують на те, що дослцжувана область е одним iз лiдерiв у сферi туристично'1 пропо-зици на фонi держави. Бкьше того, чутливими е роз-бiжностi в ккьюсному станi туристичних об'ектiв мiж виокремленими двома категор1ями районiв. За допомо-гою показникiв, вказаних в табл. 4, визначимо рiвень розвитку та штенсившсть туристичного руху,
Серед запропонованих показникiв ткьки значення показника Деферта (Фе/етЬа) вказуе на те, що 1вано-Франювська область е лидером в розвитку туризму, тодi як значення iнших показниюв знаходяться нижче середнього значення в межах держави. Така ситуац1я спричинена вцсутшстю реестру кiлькостi користувачiв, а також наданих нiчлiгiв у туристичних господарствах i гостьових кiмнатах. Варто шдкреслити, що 1хня участь в структурi уси туристичних суб'ектiв по вцношенню до iнших регiонiв е одшею з найвищих в шкалi держави, а звiдси виключення цих значень при розрахунку показниюв Шнайдера (Зекпе1йега), Деферта (Фе/етЬа) та показника наданих шчлтв не вцображае реального стану розвитку туристично'1 функци в данiй областi.
Використаний метод валоризаци туристичного простору мае певш недолiки, осккьки, незважа-ючи на врахування певних специфiчних ознак розвитку туризму, вш не дае повного вцображення щодо придатностi територи до розвитку ще1 форми шд-приемництва., Зокрема, вiн не враховуе стан довюлля, антропогенних надбань, традицш чи культури даного простору, яю суттевим способом впливають на розви-ток туристично'1 функци окресленого простору.
З метою проведення поглиблено'1 оцшки туристично'1 привабливостi вибраних для дослцження районш ви-користано метод синтетичного показника, запропонова-ного Г. Голембським [1], iз внесенням певних модифжацш, необх1дних для потреб поставлено'' мети дослцження.
Значення загального показника потенцшно! при-вабливостi району для розвитку туристично'1 функци е середшм значенням двох основних сфер: туристично! та швестищйно1 привабливостi:
1) вимiрник туристично'' привабливостi (сфера 1) -вага 0,6;
2) вишрник привабливост для швесторш (сфера 2) -вага 0,4.
Для характеристики туристично'' привабливост використано чотири показники: природш та культурнi надбання, стан i охорона природного середовища, а також туристичш суб'екти та установи. Показники, що характеризуют сферу привабливост для iнвесторiв,- це шфраструктура послуг, технiчна iнфраструктура, люд-сью ресурси та фiнанси району. Детальну характеристику модифiкованих показникiв, використаних для окрес-
Таблиця 3
Кшьккть нiчлiжних пропозицiй у lвано-Франкiвськiй облает
Показник lвано-Франкiвська область У т. ч. у районах, визнаних як:
Кшьккть «зразковЬ «проблемш»
Об'вкти колективного проживання, у т. ч. н1ЧЛ1Жн1 мкця 225 11761 142 8742 19 540
Об'вкти ¡ндивщуального проживання, у т. ч.: - юридичш особи; - фвичы особи - пщпривмЦ 80 145 45 97 8 11
Н|чл1жн1 мкця в об'вктах ¡ндивщуального проживання: - готел1 та аналопчш засоби розмщування; - спецтлвоваш засоби розмщування 8063 3698 5603 2997 410 130
<
О ^
ш <
=п
_а <
=п о
Джерело: власне опрацювання на основi статистичних даних.
Таблиця 4
Показники, що характеризуют розвиток туристично! функци у вибраних районах на фон lвано-Франкiвськоi' областi
Показник 1вано-Франмвська область У т. ч. у районах, визнаних як:
Варткть Позищя на фон держави «зразковЬ «проблемы»
Показник Шарвата (СЬагуМа) 0,83 12 8,11 0,11
Показник Шнайдера (ЗсЬпвШвга) 177,98 7 1457,64 17,13
Показник Деферта (йе1еПа) 17,7 6 52,7 1,68
Показник наданих нтлтв 0,82 11 255,65 12,45
Варткть обрахованого синтетичного показника по вщношенню до середньоТ для держави/област = 1 1,001 7 5,96 0,12
<
О ш
Джерело: власш розрахунки на основi статистичних даних за 2013 р.
лення умов розвитку туризму в даних районах разом 13 !хньою вагою, представлено в табл. 5.
Загальне значення синтетичного показника е се-редн1м значенням синтетичних показник1в для двох ви-окремлених сфер: туристично! привабливост1 та швес-тицшно! привабливостЬ Значення синтетичних показ-ник1в 1з урахуванням категор1й досл1джуваних район1в представлено в табл. 6.
Проведений анал1з показав диференщацш район1в високого 1 низького р1вшв розвитку туристично! функ-цГ1. Р1зниц1 м1ж двома кшцевими середн1ми значеннями
показник1в, що окреслюють умови для розвитку туризму, виявилися статистично значимим на р1вш р = 0,05, (|£| = 2,17 при юлькосп ступеня свободи = 10). Значення показники св1дчить про суттево вищу (на близько 0,17 бала) туристичну привабливкть район1в, як1 вхо-дять в кластер «зразковий», по в1дношенню до райошв, окреслених назвою «проблемн1». Значення коефщ1ента кореляци П1рсона вказуе на високу залежшсть м1ж змш-ними, що характеризують чинники «туристичн1 суб'екти та установи» (г = 0,7849), «фшанси району» (г = 0,6236), а також «природш переваги» (г = 0,4169) (табл. 7).
Таблиця 5
Модифiкованi показники, використанi для окреслення умов розвитку туризму
Показник Вага
СФЕРА 1. ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ 0,6
Роздш 1. Природнi переваги 0,5
а) частка лiсiв вiд площi району 0,45
б) частка вод вщ площi району 0,1
в) частка лук i пасовищ вiд площi району 0,1
г) частка територп пiд охоронною зоною 0,35
Роздiл 2. Культурнi переваги 0,15
а) пам'ятки архiтектури 0,5
б) туристичш переваги (музе''') 0,5
Роздiл 3. Стан i охорона природного середовища 0,1
а) емная пилових i газових забруднень в тис. тонн на км2 0,50
б) стоки, м3/км2 0,25
в) стоки, що вимагають очищення, м3/км2 0,25
Роздш 4. Туристичш суб'екти i установи 0,25
а) туристичн маршрути 0,35
б) лижш пiдйомники 0,35
в) суб'екти, що надають гастрономiчнi послуги на км2 0,15
г) суб'екти, що надають послуги у сферi туристичного посередництва 0,15
СФЕРА II. 1НВЕСТИЦ1ЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ 0,4
Роздiл 5. 1нфраструктура послуг 0,25
а) кiлькiсть пунктiв роздрiбно''' торгiвлi на 1000 жителiв 0,35
б) кшьюсть бензозаправок на 1000 жителiв 0,25
в) аптеки на 1000 жителiв 0,25
г) суб'екти, що надають послуги у сферi охорони здоров'я 0,15
Роздш 6. Техшчна iнфраструктура 0,15
а) довжина водопровщно''' мережi, км/1000 жителiв 0,3
б) довжина водопровщно''' мережi, км/км2 0,2
в) довжина каналiзацiйноl' мережi, км/1000 жителiв 0,3
г) довжина каналiзацiйноl' мережi, км/км2 0,2
Роздш 7. Людськ ресурси 0,3
а) частка людей, що досягли продуктивного вку 0,5
б) густота населення 0,3
в) рiвень безробiття 0,2
Роздiл 8. Фшанси району 0,3
а) загальш доходи на 1000 жителiв 0,3
б) капiтальнi швестицш 0,7
<С
О ш С
=П
_а <
=п о
<
2 ш
Таблиця 6
Значення синтетичних показнимв, що окреслюють умови розвитку туризму у даних районах
№ Назва Загальнезначення показника У т. ч. райони з рiвнем розвитку туристичноТ функци
низьким високим
1 Туристична привабливкть 0,4696 0,3300 0,6093
природы переваги 0,4902 0,2964 0,6840
культуры переваги 0,4534 0,4222 0,4845
стан \ охорона природного середовища 0,8442 0,8459 0,8424
туристичы суб'екти та установи 0,2884 0,1356 0,4413
2 1нвестицшна привабливкть 0,5413 0,5332 0,5495
¡нфраструктура послуг 0,5263 0,5004 0,5523
техычна ¡нфраструктура 0,3773 0,3433 0,4112
людськ ресурси 0,7541 0,8168 0,6915
фшанси району 0,4230 0,3718 0,4743
3 ЗАГАЛЬНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ 0,4983 0,4113 0,5854
Джерело: власне дошдження.
Таблиця 7
Кореляцiя мiж значеннями синтетичних показниюв, що окреслюють загальну привабливкть даних районiв та рiвнем розвитку туризму, що вимiрю£ться значенням показника Шарвата (СИагуаГа)
№ Назва Значення показника кореляци
1 Туристична привабливкть 0,4872
природы переваги 0,4169
культуры переваги 0,1069
стан \ охорона природного середовища 0,0130
туристичы суб'екти та установи 0,7849
2 1нвестицшна привабливкть 0,1115
¡нфраструктура послуг 0,0006
техычна ¡нфраструктура 0,0002
людськ ресурси 0,2212
фшанси району 0,6236
3 ЗАГАЛЬНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ 0,5579
* Статистично суттеве при рiвнi суттевосп а < 0,05. Джерело: власне дошдження.
Значення коефщента кореляци Пiрсона вказуе на статистично значиму залежнiсть мiж туристичною при-вабливiстю та розвитком туризму, що характеризуются чинником «туристичш суб'екти та установи».
Графiчну iнтерпретацiя часткових показникiв для двох виокремлених сфер (простiр загально! туристично! та швестицшно! привабливостi) дослiджуваних райошв представлено на рис. 2.
У графiчному трактуваннi мiрою валоризаци е гео-метрична евклiдова вiдстань, вирахувана у двовимiрно-му просторi, де вимiрами простору е значення показни-кiв туристично! та швестицшно! привабливостЬ Пряма,
що виходить iз початку системи координат i проходить через точку 5, координатими яко! е значення середнк арифметичних показникiв туристично! та швестицшно! привабливостi уск районiв, визначае двi основнi площини. У площинi, що знаходиться нижче прямо!, розмщеш райони, якi характеризуются релятивною перевагою туристично! привабливостi над швестицш-ною. Серед 12 вибраних для дослiджень районiв у цш категори е 4 одиницi, що репрезентують райони з висо-ким рiвнем розвитку туристично! функци. Iншi 8, у тому числi майже ва райони з низьким рiвнем розвитку туристично! функци, знаходяться вище прямо!, що озна-чае релятивну перевагу швестицшно! привабливостi по вцношенню до туристичною.
Залежно в1д вiдстанi вiд точки 5 координатими яко! е значення показникш туристично! та швестицшно! привабливост районiв, видкено три дуги з радiусами рiвними вiдповiдно (0,55; 5 1 1,55), що визначають чотири класи привабливост простору А - низьку, В - середню, С - високу, Э - дуже високу. Як випливае з графiчноl презентаци, жодний iз дослiджуваних районiв не був вынесений до класу А та Э, а ткьки 5 (райони м. Яремче, Долинський, Койвський, Галицький та Тисменицький) належить до категори з високою потенцiйною привабли-вiстю простору до виконання туристично! функци. Пе-реважна бiльшiсть одиниць iз низьким рiвнем розвитку туристично! функци (75%) вцображае загально середню привабливкть у контекстi розвитку туризму, натомкть два райони з низьким рiвнем розвитку туристично! функци зараховано до групи С, визнано! за просйр iз високою привабливiстю умов, що впливають на розви-ток туризму, а один район з високим рiвнем (Верховин-ський) - до групи В.
ВИСНОВКИ
З погляду на велику участь у структурi чинниюв, що детермшують туристичну та iнвестицiйну привабли-вiсть рис антропогенного характеру, приналежшсть до груп нижчого рiвня загально! привабливостi не обмеж-
Туристичш переваги
♦- райони з високим р1внем розвитку туристичноТ' функци' ■ - райони з низьким ртнем розвитку туристичноТ функци Ж- точка S
Рис. 2. Проспр загальноТ привабливостi районiв з високим i низьким piBHeM розвитку туристичноТ функци
уе можливостi розвитку туристично! функци у майбут-ньому, а ильки становить кюстрацш наявного стану. Це створюе можливостi подальшого розвитку туризму в дослцжуваних одиницях, спрямованого у випадку ра-йонiв i3 низьким рiвнем розвитку туризму в першу черту на шднесення туристично! привабливостi (зокрема розвиток культурних переваг, туристичних суб'ектiв та установ). У районах iз високим рiвнем розвитку туристично! функци вказано передуам на ди, що вiдносяться до якiсного вимiру, зокрема у сферi перспективного тд-несення швестицшно! привабливостЬ ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Golembski G. Investment decision in the early stages of the tourism area life cycle / G. Golembski, L. Nawrot, M. Olszewski, P. Zmyslony // Tourism : Original Scientific Paper. - 2010. - Vol. 58, № 4. - P. 361 - 377.
2. Гурова Д. Д. Проблеми розвитку туризму в Укра'шЬ шляхи 'х виршення / Д. Д. Гу-рова // Географiя i сучасшсть. -2010. - Вип. 24. - С. 209 - 215.
3. Смаль I. В. Глобальний i регюнальний вектори розвитку туризму / I. В. Смаль // Географiя в Ыформацшному суспть-crai : збiрник наукових праць, 2008. - Т. IV. - С. 139 - 141.
4. Смолш В. А. Енциклопедичний словник-довщник з туризму / В. А. Смолш, В. К. Федорченко, В. I. Цибух ; [передмова В. М. Литвина]. - К. : Видавничий Дiм «Слово», 2006. - 372 с.
5. Ткаченко Т. I. Сталий розвиток туризму: теорiя, мето-долопя, реалп бiзнеcу : моногра-фт / Т. I. Ткаченко. - К. : Ки'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.
6. Школа I. М. Розвиток туристичного б1знесу регюну : монографiя / I. М. Школа, Т. М. Ореховська, О. П. Корольчук, В. Ф. Кифяк. - Черывц : Книги - XXI, 2007. - 291 с.
REFERENCES
Golembski, G. et al. "Investment decision in the early stages of the tourism area life cycle". Tourism : Original Scientific Paper, vol. 58, no. 4 (2010): 361-377.
Hurova, D. D. "Problemy rozvytku turyzmu v Ukraini: shliakhy ikh vyrishennia" [Problems of development of tourism in Ukraine: solutions]. Heohrafiia isuchasnist, no. 24 (2010): 209-215.
Smal, I. V. "Hlobalnyi i rehionalnyi vektory rozvytku turyzmu" [Global and regional tourism development vectors]. Heohrafiia v informatsiinomususpilstvi, vol. IV (2008): 139-141.
Smolii, V. A., Fedorchenko, V. K., and Tsybukh, V. I. Entsyklope-dychnyislovnyk-dovidnykz turyzmu [Encyclopedic Dictionary Directory of tourism]. Kyiv: Slovo, 2006.
Shkola, I. M. Rozvytok turystychnoho biznesu rehionu [Development of Business tourism region]. Chernivtsi: Knyhy - XXI, 2007.
Tkachenko, T. I. Stalyi rozvytok turyzmu: teoriia, metodolohiia, realiibiznesu [Sustainable Tourism Development: Theory, Methodology, business realities]. Kyiv: KNTEU, 2009.
