CC BY
12© 81ереаи Z.
ПРОФ1ЛЬНЕ НАВЧАННЯ В ЗАРУБЕЖНШ I УКРАШСЬКШ ШКОЛ1 ЯК ВИД ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНО1 П1ДГОТОВКИ УЧН1В I КЛЮЧОВА ПРОБЛЕМА РЕФОРМУВАННЯ СУЧАСНО1 СИСТЕМИ ОСВ1ТИ
З.1. Слепкань, доктор педагог. наук, професор, Нащональний педушверситет iм.М.П.Драгоманова,
м. Кшв, УКРА1НА
В статтi наведено аналiз оргашзаци профтъного навчання в Украш та за кордоном, представлен структура, цiлi, завдання та принципы оргашзаци профтъного навчання як виду диференцшованого навчання, видтет особливостi математичног тдготовки учшв у рiзних профтъних класах.
1. Вступ. Профглъне навчання в старшш школ1 - важлива сучасна проблема реформування системи освгти в Украгш. Воно створюе сприятлив1 умови для врахування iндивiдуальних особливостей, 1нтерес1в, потреб учшв, для формування у школярiв оркентацп на той чи шший вид майбутнъо1 професшно1 дiяльностi. Про-фiльна школа найповнiше реал1зуе принцип особист1сно-ор1ентованого навчання, що значно розширюе можливост1 учня у створенш власно1 осв1тнъо1 траекторп.
Концепцiя профтъного навчання в ук-ра1нсък1й старшш школ1 [1] розроблена з урахуванням в1тчизняного та заруб1жного досвiду оргашзаци профiльного навчання в старшiй загалъноосвпнш школ1. Вона адекватно реагуе на потреби розвитку европей-
ського освпнъого простору, процеси реформування загалъноосв1тнъо1 середнъо1 школи, що вгдбуваютъся в провiдних кра1-нах свгту. Загальною з провiдними крагна-ми св1ту тенденц1ею розвитку старшо1 про-ф1лъно1 школи в Укра1н1 е и орiентацiя на широку диференцiацiю, вар1ативн1стъ, ба-гатопрофiльнiсть, iнтеграцiю загально1 1 до-проф1лъно1 осв1ти.
2. Профшьна диференщащя в зарубiжних школах. Диференщацш у 61лъшост1 краш свггу вгдображае дв1 д1алектично протилежн1 тенденцп розвитку сучасно!' науки, виробництва г осв1ти. З одного боку штегращю, яка обумовлена об'ективними процесами взаемозв'язку 1 взаемозалежност1 р1зних наукових дисциплин, бо потребуе в1д квалгфкованого
npa^BHHKa mupoKoi 3ara.bHoi KynbTypu M o6i3HaHocri y 6araTbox cyMi«HHx rany3ax, 3 gpyroro 6oKy b yMOBax Be.HHe3Horo Hapo-^yBaHHH HayKOBux i npo^eciMHux 3HaHb BHHHKae norpe6a BHK.roHeHHa «yHiBep-ca.i3My», ^o cnpuae Ba«.HBiH yMOBi cne-^a.i3a^i npa^BHHKa, xoh caM xapaKTep cne^am3a^i cborogrn 3a3Hae cyrreBHx 3MiH. Ei.bmicrb negaroriB cBiTy e npuxH.bHHKaMH цiei gpyroi TeHgeH^i, ocKi.bKH cne^a.i3a^a He Ti^bKH cnpuae po3BHTKy bhpo6hhhhx ch., HayKH, Ky^bTypH, a.e i BignoBigae pi3Ho-MaHiTHocTi 3agaTKiB i 3gi6HocraM .roguHH.
B eBponeMcbKHx 3apy6i«HHx KpaiHax cBiTy nonaTKoBHH eTan gu^epeH^a^i noHH-HaeTbca b crapmux K.acax HenoBHoi cepeg-Hboi mKo.H, ge BoHa Mae nonepegHiM opieH-tobhhh xapaKTep. Ha crapmiM cTyneHi cepeg-Hboi mKo.H y 6i.bmocri KpaiH 3giHcHroeTbca npo$i.bHa gu^epeH^a^a HaBHaHHa. Han-puK.ag, y OpaH^i BoHa icHye niBTopa cromT-Ta. Yhh HaBHaroTbca y cne^arn3oBaHux ceK^ax, Biggi.eHHax, am Mo«Ha BBa^aru aHa^oraMH npo^iniB. Bca ix 6araTOMo-MeHTHicrb 3BogHTbca ^kthhho go gBox HanpaMiB - aKageMiHHoro (3ara.bHoocBiT-Hboro) Ta npaKTHHHoro (TexHo.oriHHoro, go-npo^eciMHoro).
OcKi^bKH Ki^bKicrb o6oB'a3KoBHx npeg-MeriB b crapmiM cepegHm mKo^i Ha6araTo MeHme, Hi« b ochobmh, to npo$i.bHa gu^e-peнцiaцia 3giMcHroeTbca 3a paxyHoK nor.H6-.eHoro BHBHeHHa HaBHa.bHux gu^HnmH neBHoro npo^inro. npu ^oMy yHHi aKage-MiHHHx noroKiB KepyroTbca BHMoraMH By3iB i ixHm HaBHa^bHuM n.aH cKnagaerbca 3 Tpagu-^hhhx 3ara^bHoocBiTHix guciiHnmH. A.e цe He BHKnronae Bu6ip hobhx HaBHa.bHux KypciB.
YHHi, aKi He opiernyroTbca Ha Bcryn go By3iB, o6uparoTb ro.oBHHM hhhom HaBHanbHi Kypcu gpyroro HanpaMy, npaKTHHHoro цнк-.y. A.e b 6araTbox BunagKax цe He o6Me«ye Mo^^HBicrb npogoB«eHHa HaBHaHHa.
npaBga, opram3a^a npo$i.bHoro HaBHaHHa iHKo^u npuBogHTb go nepeBarna^eHHa HaBHa^bHoro n.aHy mmnu. HanpuK.ag, b fflBe^i icHye 22 npo^ina. Cne^ani3a^a HaBHaHHa 3giMcHroeTbca aK 3a paxyHoK BigMiH-HocreM y piBHi nigroToBKH 3 Tpagu^HHHx mKi^bHHx gu^unrnH, TaK i m.axoM bk.to-
HeHHa b HaBHa.bHuM n.aH cne^a.bHux npo-^inroroHHx npegMeriB, aKux 3ara.oM carae 6.H3bKo 80.
OaKynbTaTHBH i npegMeru 3a Bu6opoM b 3apy6i«HHx eBponeMcbKux KpaiHax Bigi-rparoTb gonoMi«Hy po.b i ix nuroMa Bara y 3ara^bHoMy 6a.aHci HaBHa.bHoro Hacy He-3HaHHi. npuK^agoM TaKoi cucreMH HaBHaHHa b crapmiM mmm e TpupiHHHH $paH^3bKHH 3ara^bHoocBiTHiM i TexHo.oriHHHH пiцeн. B 10 K.aci Bci yHHi Tyr HaBHaroTbca 3a ogHaKoBHM HaBHa.bHHM n.aHoM, aKuM cK.a-gaeTbca 3 тpagнцiнннx 3ara.bHoocBiTHix gu^unmH. KpiM Toro Ko«HoMy yHHTO npo-noHyeTbca 15 KypciB nor.u6.eHoro BHBHeHHa, cepeg aKHx BiH noBHHeH Bu6paTH 2.
nic.a 3aKiHHeHHa 10 K.acy gн^epeнцia-цia nor.u6.roeTbca i Ha6yBae «opcTKux opгaнiзaцiнннx ^opM. YHHi HaBHaroTbca 3a gBoMa HanpaMaMH - 3ara.bHoocBiTHiM i Tex-Ho.oriHHHM. Y 3ara.bHoocBiTHboMy HanpaMi Bugi.aroTbca Tpu cepii: .iTepaTypHa, npupog-HHHo-HayKoBa, coцia.bнi Ta eKoHoMiHHi HayKH. Y TexHo.oriHHoMy HanpaMi nepeg6a-HeHo ciM cepiM: MegHKo-co^a.bHi HayKH, HayKH Ta TexHo.orii iHgycrpii, eKcnepuMeHT HayKH Ta TexHo.orii c^epu o6c.yroByBaHHa, roTe.bHoro rocnogapcrBa, My3HKH i тaнцro, npuK.agHoro мнcтeцтвa.
3a aHa.oriHHoro cHcreMoro пpaцroroтb cTapmi mKo.H HiMeHHHHH, lTa.ii, IcnaHii, Higep.aHgiB, AaHii, ApreHTHHH i iHmux KpaiH.
B geaKux KpaiHax npo^i.bHa gu^epeH-цiaцia 3giMcHroeTbca 3a rnmoro cucreMoro. YHHaM nponoHyeTbca mupoKuM cneKTp e.eK-thbhhx npegMeriB, aKi no cyri cnpaBH Bigi-rparoTb ro.oBHy po.b y 3giMcHeHHi cne^a-.i3oBaHoro HaBHaHHa. TaKa cxeMa npuMHaTa b CfflA, AHr.ii, fflor.aHgii. TaK b CfflA npo^i.bHe HaBHaHHa 3giMcHroeTbca 3a TaKH-mh TpboMa ochobhhmh HanpaMaMH: aKage-MiHHHH, 3ara.bHuM Ta bhpo6hhhhh. Y 3Micr HaBHaHHa Bxogarb aK тpagнцiннi o6oB'a3KoBi g.a Bcix npegMeru, TaK i npegMeru 3a bh6o-poM, aKux b mKo.ax CfflA Ha.iHyeTbca Ki.b-Ka coT.
Y ^.oMy, b cTapmiM 3apy6i«HiM mKo.i cborogHi cnocrepiraeTbca cTiMKa тeнgeнцia go cKopoHeHHa Ki.bKocri npo^i.iB i HaBHa.b-
®
них курсiв за рахунок збшьшення у нав-чальному планi обов'язкових предмегiв i курав.
Концепцiя профiльного навчання в сучаснш росiйськiй школi визначае номенклатуру основних напрямкiв профшза-ци: природничо-математичний, сощально-економчний, гуманiгарний, технолопчний, ушверсальний.
3. Особливост1 профильно! дифе-ренщацп в середн1х школах УкраУни в кторичному аспект!. Украiна серед шших краiн колишнього СРСР завжди була на передньому краi пошуку шляхiв професiйноi пiдгaговки школярiв. Почи-наючи з класичних гiмназiй Х1Х - початку ХХ ст., яю ставили мету тдготовки до практичноi даяльносп, реальних училищ, якi ставили мету тдготовки до вступу в техтчт вузи; надання середньо' освiти у струкгурi професiйних шкш: середнiх (техшчних, медичних, педагогiчних, комерцiйних, духовних, альськогоспо-дарських); початкових (ремiсничих i промислово технiчних, сшьськогосподар-ських, педагогiчних, духовних, торгово-промислових, медичних, мистецьких).
У 1918 р. зпдно «Положення про еди-ну трудову школу УРСР» в старших класах виокремлювалось три напрями поглибле-ного вивчення предметiв: гуманiтарний, природничо-математичний i технiчний. Але ця схема не була реалiзована.
У 1920 рощ трудовий принцип стае головним у навчанн i професiйнiй тдго-товцi учнiв середньо' школи. Була створена оригинальна система освiти, яка суттево вiдрiзнялась вiд росiйськоi. Вона була спря-мована на отримання певно' професи. Пра-цювали професшт школи рiзних типiв, де навчались учнi пiсля закiнчення семирiчки. Найпоширен^ були профiльнi школи iндустрiально-технiчнi, сшьськогосподар-сью, сaцiально-економiчнi, медичнi, мис-тецью, ремiсничо-промисловi, будiвельнi, транспортнi (термiн навчання - три i чоти-ри роки).
У 30-х роках профшколи реоргатзу-ються в середнi спецiальнi навчальнi закла-ди (технiкуми). Вiдкриваються профiльнi
школи фабрично-заводського учнiвства (ФЗУ) та школи альсько' молодi (ШСМ).
В 1958 р. за Законом «Про змщнення зв' язку школи з життям та про дальший розвиток системи освiти» було передба-чено створення спецiалiзованих шкш для обдарованих дiтей (фiзико-математичнi, ху-дожт, музичнi, з поглибленим вивченням шоземних мов та iн.). Система тдготовки трудових резервiв була перетворена в професшно-техтчну (ПТУ).
У 1960-1980 р.р. юнували спецiалiзо-ванi загальноосвiтнi школи, класи з поглибленим теоретичним i практичним вивченням окремих предметiв. Поширилась даяль-нiсть навчально-виробничих комбiнатiв (НВК), яю стали центрами трудового i професiйного навчання. В 1987 в школах для учтв 7-8 клаав було введено предмет «Основи виробництва. Вибiр професiй.»
Наприюнщ 1980-х - початку 1990-х ро-юв в Украiнi з'являються ж® типи навчальних закладiв (пмнази, лще', колед-жи, колегiуми), якi зосереджують зусилля учнiв на поглибленому вивченн окремих предметiв, яю пaгрiбнi 'м для подальшого навчання у вузах.
4. Сучасне профшьне навчання в загальноосв1тн1х навчальних закладах УкраУни. Новi потреби суспшьства i особистостi учнiв, прагнення Укра'ни до свiтовоi, зокрема европейсько' ^еграци, поставили необхiднiсть нового реформу-вання старшо' школи - перехщ й до профiльного навчання. Сьогоднi профш-зацiя старшо' школи в Укршш знаходиться в стади становлення, уточнения видав профшьних класiв, змiсту навчання. Зокрема, Наказом МОН Укра'ни № 306 вщ 20.05.2003 р. був затверджений типовий навчальний план для профшьного навчання на Ш ступенi ЗОШ. За цим наказом було видалено чотири напрямки профшзаци старшо' школи: 1) унiверсальний, 2) фшо-логiчний, суспiльно-гуманiтарний, спор-тивний, художньо-естетичний, 3) природ-ничий, 4) фiзико-математичний.
Мюяцем пiзнiше вченою радою Институтом Педагопки АПН Укра'ни був схва-лений проект Концепци i профiльного нав-
чання в сгаршш школ [1]. Пхзтше цей представлена вже з п'яти напрямiв профь
проект був загверджений МОН Украши. В лювання сгаршо! школи (габлиця 1).
ньому структура профiльного навчання
Таблиця 1
Структура проф1льного навчання
Основш напрями профЬпзацп
Суспшьно- Природничо- Технолопчний Художньо- Спортивный
гумангтарнии математичнии естетичнии
Наечапъж Наечальт Навчапът Навчапънг Навчапът
профтг профгт профШ профШ профШ
Фшолопчний, Ф]ЗИК0- 1нформатика, Музичний, Атлетика,
¿сторико- математичний, виробнич1 образ отворчий, пмнастика,
правовий, X1M1KO- технологи, хореограф1чний, плавания,
6КОНОМ1ЧНИИ, бюлопчний, проектування i театральный, спортивш при,
юридичнии географ1чний, конструювання, мистецтво- туризм
та 1НШ1 медичнии, дизаин, знавчии та шип.
еколопчнии транспорт, та шин
та 1НШ1 менеджмент, побутове обслуговув ання, народш ремесла та шип
5. Мета, завдання i принципи оргаш-заци профильного навчання як виду ди-
ференцiацГí. Мета, завдання i принципи о-гашзаци профiльного навчання як виду диференцщованого навчання визначаються так.
Мета - забезпечення можливостей для рiвного доступу учтвсько1 молодi до здо-буття загальноосвiгньоi профшьно'1 та по-чатково! допрофесшно'1 пiдготовки, непе-рервноi осв^и впродовж усього житгя, виховання особистосп, здатно! до самореа-лiзацii, професшного зросгання й мобшь-ностi в умовах реформування сучасного суспiльсгва. Воно спрямоване на набуття учнями навичок самосгшно1' науково-пракгичноi, дослiдницько пошуково'1 дiяль-ностi, розвиток 1хшх ^електуальних, пси-мчних, творчих, моральних, фiзичних, соцiальних якостей, прагнення до самороз-витку та самоосвiти.
Завдання: 1) сгворення умов для враху-вання й розвитку навчально-тзнавальних i професшних iнтересiв, нахилiв, здiбностей i потреб учшв сгаршо1' школи в процеа 1хньо'1 зaгaльноосвiтньоi пщготовки; 2) виховання в учшв любовi до пращ, забезпечення для 1хнього життевого i професiй-ного самовизначення, формування готов-
ност до свщомого вибору i оволодiння майбутньою професiею; 3) формування сощально'1, комушкативно'1, iнформaцiйноi, технiчноi, технолопчно'1 компетенци учшв на допрофшьному рiвнi, спрямування пщ-лiткiв щодо майбутньо1' професiйноi даяль-носп; 4) забезпечення наступно-професш-них зв'язюв шж загальною середньою i професiйною освiтою вiдповiдно до обра-ного профiлю.
Принципи профiльного навчання:
- фуркици (розподiл учнiв за рiвнем освiтньоi тдготовкн, iнтересaми, потребами, здiбносгями i нахилами);
- вaрiaтивносгi i aльтернaтивносгi (ос-вггшх програм, технологий навчання i нав-чально-методичного забезпечення);
- насгупност та неперервносгi (шждо-профiльною пщготовкою i профiльним навчанням, професiйною пщготовкою);
- гнучкост (зшсгу i форм оргашзаци профiльного навчання, у тому чист дис-танцшного; забезпечення можливост змши профiлю);
- дiaгносгично-прогностичноi реaлiзо-вaносгi (виявлення здiбностей учнiв з метою 1х обгрунтовано1' орiентaцii на профiль навчання) [1].
®
6. Структура профшьного навчан-ня, особливост1 зм1сту базових предмелв 1 р1вн1в програм та його форми оргаш-зацн. Структура профшьного навчання виз-начаеться розглянутими вище напрямками профiлювання, змютом i структурою нав-чальних профшв (забезпечити, по-перше, загальноосвiтню пiдгaговку, по-друге -спещалзовану поглиблену пiдгaговку до майбутньо' професiйноi дiяльностi).
Профiльне навчання охоплюе таку сукупнiсть предметiв: базовi загально-освiтнi, профiльнi та курси за вибором.
Базовi загальноосвiтнi предмети ста-новлять iнварiаитну складову змiсгу серед-ньо' освiти i е обов'язковими для вах профшв, оскiльки реaлiзують цiлi i завдання середньо' загально' освiти i змют, передба-чений державним зaгaльноосвiтнiм стандартом.
Профiльнi зaгaльноосвiтнi предмети, це цикл предмелв, яю реaлiзують цiлi, завдання i змiст кожного конкретного про-фiлю. 1х змiст реaлiзуеться як вaрiaтивною складовою змiсту загально' середньо' освГ-ти, так i частково iнвaрiaнтною складовою.
Опанування змiсту базових предмеггв передбачаеться на рiзних рiвнях за такими програмами:
1) програма загальнокультурно' пщго-товки - обов'язковий мшмум змiсту нав-чального предмету, передбачений його освiтнiм стандартом, який не передбачае його подальшого вивчення (наприклад, математика на фшолопчному профiлi; хiмiя та бiологiя у профш iнформатика або 1х Гнгегрований вaрiaнт у цих профiлях);
2) програми загальноосвггньо'! шдго-товки - обсяг змюту, достaтнiй для подаль-шого вивчення предмету у ВНЗ - застосо-вуються коли навчальний предмет не е про-фiльним, але е базовим або близьким до профiльного (наприклад, загальноосвггш курси бюлоги, х1ми у фiзико-технiчному профiлi або зaгaльноосвiтнiй курс фiзики у хiмiко-бiологiчному профiлi);
3) програма профшьно!' (поглиблено') шдготовки - обсяг змсгу навчального предмету поглиблений, передбачае орГет-а-цiю на майбутню професш (наприклад,
курси математики i фiзики у фГзико-математичному профiлi).
Курси за вибором - це навчальш курси, яю входять до складу профшю навчання. Основнi 1х функци - поглиблення i розши-рення змсгу профiльних предмеггв або забезпечення профiльно прикладно' i по-чатково' профеайно1' спещалГзавд навчання.
Форми оргашзацл профiльного навчання регламенгують дiяльнiсть суб'ектiв нав-чально-виховного процесу i забезпечують в зaгaльноосвiтнiх навчальних закладах умо-ви для пiдгaтовки учшвсько'1 молодi до свiдомого життевого самовизначення, про-фесiйногa вибору та професшно' адапгаци.
За характером взаемоди суб'ектгв профiльного навчання це тaкi форми:
1) внутрмюльш (профiльиi класи в загальноосвггих навчальних закладах, про-фшьш групи в бaгaто-профiльних загально-освггих навчальних закладах, профiльне навчання за ¡ндивГдуальними планами i програмами таких зактвдв та динaмiчнi профiльнi групи, в тому чист i гегерогент);
2) зовнiшнi (мiжшкiльнi профiльнi групи району, профшьна школа iигернaт-ного типу, опорна старша школа з приш-юльним iигернaтом, навчально-виховний комплекс (НВК), мжшюльш навчально-виробничi комбiнaти (МНВК), загальноосвггш нaвчaльнi заклади на бaзi вищих навчальних зaклaдiв).
7. Етапи проф|льно¥ диференщаци навчання математики. У профшьнш диференщаци навчання математики видГля-ють три егапи [9].
Перший егап (5-7 класи) - етап форму-вання профшьних штереав. На цьому егaпi формуеться сввдомий вибГр учнями рГвня навчально' даяльносп у процесi дидакгич-них ¡гор, змагань формуються посгупово пiзнaвaльнi Гнгереси Г мотиви навчання. Рiзномaнiтнi форми позакласно' роботи (предмегт гуртки, туршри, конкурси, олГм-тади, вечори щкаво' математики, клуби веселих Г кмтгливих). Вони сприяють фор-муванню початкових Гнгереав до математики, який перетворюеться в стшюй ¡нге-рес тд час навчання в класах фГзико-
математичного профiлю i факультативних заняттях старшо1 школи.
Другий етап (8-9 класи) - це етап ста-новлення предпрофiльних iнтересiв, де реашуеться рiзнорiвневе вивчення курсу математики за вщповщними програмами як загальноосвпгах класiв, так i класiв з поглибленим вивченням математики. На цьому етапi пiдсилюeться роль самостшшй роботи учнiв у вiдповiдностi з IX вдив> дуальними схильностями, проводиться цiлеспрямована робота з фахово! орieнтацii учшв у системi позакласно! роботи.
Третш етап (10-11 класи) - етап безпо-середньо реалзавд профiльного навчання математики, який забезпечуеться адекватним профшю навчання зм1сгом основного курсу математики у базовому навчальному план (базова профшна математична пщготовка):
а) системою курав за вибором (за рахунок варiативного компоненту навчаль-ного плану), яю складаються з невеликих за зм^ом навчальних модулей, враховують рiзноманiтнi iнтереси i можливосп учшв даного профiлю, можуть поглиблювати i розширювати основний курс математики,
У класах ушверсального профiлю вивчення математики вщбуваеться традицiйно, як це прийнято в останне десягирiччя. В них забезпечуеться загальноосвптай рiвень ма-тематично! шдготовки.
У класах другого напряму профшзаци вивчаеться iнгегрований курс «Математика» за програмою «Математика. 10-11 класи» (для клаав гумаштарного напряму.
враховуючи потреби профiльного навчання (варiативна математична пiдготовка);
б) оргашзащею самосгiйноi творчо! роботи учшв, системою вдивщуальних завдань, спрямованих на розширення про-фесiйних схильностей учшв, 1'хнього im^-ресу до застосування математики (особис-тiсно-орiентована пiдготовка).
Така структура профшьного навчання математики найповшше сприяе врахову-вати iндивiдуальнi особливосп учшв, за-безпечувати едшсть рiвневоi i профiльноi диференщаци, враховувати особливосп рiзних профiлiв навчання.
8. Особливост1 математичноТ пщго-товки в р1зни\ профшьних класах стар-шот школи. Особливосп математично1' шдготовки в рiзних профшьних класах старшо1' школи визначаються i кiлькiстю тижневих годин на вивчення математики, i рiвнями ii вивчення.
В таблиц 2 поданий розподiл тижне-вих годин на вивчення математики по кожному з напрямiв профiлювання зпдно типового навчального плану для профшьного навчання в старшш школ [2].
Таблиця 2
Автори М.1.Бурда i ЮХМальований). В класах цього напряму можна дiлити предмет «Математика» на два предмета «Алгебра i початки аналзу» i «<Геометрiя» та виставляти бали за кожний предмет окремо.
При вивченн курсу штегрованого дещо знижено рiвень строгосп обгрунту-вання математичних тверджень. Значна частина з них даеться без строгого доведен-
Кшьк1сть годин натиждень на профшьне навчання
Фшолопчний,
Навчальн1 Уншер- суспшьно-гумаштарний, Природнич Ф13ИК0-
предметы сальний спортивний, ий математичний
художньо-
естетичнии
10 11 10 11 10 11 10 11
Математика 4 4 3 3 4 4 6+(2) 6+(2)
В тому числ1: алгебра та 2 2 2 2 2 2 4+(1) 4+(1)
початки
анал1зу
Геометры 2 2 1 1 2 2 2+(1) 2+(1)
© Slepcan Z.
ня та ocнoвi пpиклaдiв нaoчнocтi, imyï^ï, життeвoгo дocвiдy yчнiв, в тому чиат i пoпepeдньoгo дocвiдy нaвчaння в ocнoвнiй шкoлi. Тaк caмo фopмyлюютьcя aкcioми i oзнaчeння мaтeмaтичниx пoнять. Рaзoм з тим, щoдo твepджeнь, якi пpoпoнyютьcя бeз дoвeдeнь: учням пoвiдoмляeтьcя, щo ïx мoжнa дoвecти, aлe в шкiльнoмy Rypci циx пpoфiлiв цe нe вимaгaeтьcя. Bce цe нe oзнaчae вiдмoвy вiд дoвeдeнь в пpoфiльниx ^acax зaзнaчeнoгo нaпpямy.
Змicт пpoгpaми, як i у вcix iншиx npo^-лж, yзгoджyeтьcя з бaзoвим зметом cepeд-ньoï мaтeмaтичнoï ocвiти в nnam дoтpимaння oзнaкoвиx змicтoвнo-мeтoдичниx лшгй тa ед-нocтi у тpaктyвaннi мaтeмaтичниx пoнять. Цe пoлeгшить бeзвиxiднi cmyara пpи змгннг учням oбpaнoгo пpoфiлю нaвчaння.
Kypc мaтeмaтики для lO-ll клaciв ^и-poдничoгo та^яму peкoмeндyeтьcя вивчa-ти зa пpoгpaмoю iз poзpaxyнкy 4 гoдини та aбo зa пpoгpaмoю, poзpaxoвaнy нa 5 тижнeвиx гoдин (З години нa aлгeбpy i пoчaтки aнaлiзy i 2 гoдини та гeoмeтpiю).
Kypc мaтeмaтики для пpoфiлeй ^и-poдничoгo нaпpямy мae тaкoж бути узгод-жeний з бaзoвим змicтoм мaтeмaтичнoï ocвiти i oднoчacнo ocoбливy yвaгy ^идии-ти з'яcyвaнню poлi мaтeмaтики в cфepax ïï зacтocyвaнь. У зв'язку з цим нeoбxiднo, щoб yчнi oвoлoдiли ^ocrn^M yмiннями мaтe-мaтичнoгo мoдeлювaння в пepшy чepгy пiд чac pea^a^ï пpиклaднoï' cпpямoвaнocтi.
У клacax eкoнoмiчнoгo пpoфiлю тав-чaння мaтeмaтики мoжe вiдбyвaтиcя зa «Пpoгpaмoю з мaтeмaтики для клaciв eкoнoмiчнoгo пpoфiлю» aвтopiв M.A.Ba^ нтpayбa, О.С.Стpeльчeнкo, I.Г.Стpeльчeнкo (видaвницгвo «Нaвчaльта книгa». - К.: 2OO2, 2003 p.p. aбo жypнaл «Мaтeмaтикa в шкoлi», 2003, № 5) iз poзpaxyнкy б гoдин та ra^em: 4 гoдини aлгeбpи i пoчaткiв
aнaлiзy, 2 гoдини гeoмeтpГï [З].
Гeoмeтpiя в клacax eкoнoмiчнoгo ^o-фглю вивчaeтьcя зa тpaдицiйнoю cxeмoю. Для клaciв eкoнoмiчнoгo пpoфiлю ^oro-нyeтьcя тaкoж фaкyльтaтивний ^pc «Еш-в зaдaчax мaтeмaтики», який дoпoв-нюе пpoгpaмy для кгаав eкoнoмiчнoгo пpoфiлю. Стpyктypa ^oro фaкyльтaтивy poзpoблeнa вiдпoвiднo дo тeм, щo вxoдягь дo ocнoвнoï пpoгpaми, i нacичeнi зaдaчaми зг cфepи mдпpиeмницгвa, фiнaнciв тa eraTOM™.
B ^acax фiзикo-мaтeмaтичнoгo пpoфi-лю нaвчaння мaтeмaтики мoжe вiдбyвaтиcя зa мoдифiкoвaними пpoгpaмaми зaгaльнo-ocвiтнix клacax [З] (в ник в дyжкax тозта-чeнi тeми, якГ дeщo poзшиpюють i гоглиб-люють пpoгpaмy для мacoвoï шкoли i нe oбoв'язкoвi для вивчeння вciмa учнями i poзpaxoвaнi нa б тижнeвиx годин (4 та aл-гeбpy i пoчaтки aнaлiзy i 2 та гeoмeтpiю)). Мoжнa тaкoж в цж клacax вивчaти мaтeмaтикy зa пpoгpaмoю lO-ll клaciв з пoглиблeним вивчeнням мaтeмaтики [ll], poзpaxoвaниx нa б (В) тижнeвиx гoдин 4 (5) годин та aлгeбpy i пoчaтки aнaлiзy i 2 (З) та гeoмeгpiю.
Biдoмo, щo пoглиблeнe вивчeння мaтe-мaтики здiйcнюeтьcя в 8-9 ^acax ocнoвнoï шкoли i в lO-ll пpoфiльниx клacax cтapшoï шшли. Мeгoю нaвчaння мaтeмaтики в цж клacax е фopмyвaння cтiйкoгo ycвiдoмлe-нoгo iнтepecy дo мaтeмaтики, пoдaльший poзвитoк мaтeмaтичнoгo миcлeння тa cxam^cn дo вибopy в мaйбyтньoмy cпeцiaльнocтi пpoфecioнaльнoгo мaтeмaти-кa aбo пpoфeciï, в якГй пaгpiбeн виcoкий piвeнь мaтeмaтичнoï пiдгoтoвки.
Хoч пpoгpaмa пoглиблeнoгo вивчeння мaтeмaтики poзpaxoвaнa нa 4 po™, aлe мoжливi crnya^ï шли учнГ пoчинaють вивчaти пoглиблeнo ^pc, пoчинaючи з 10 клacy. ^му в пpoгpaмy 8-9 клaciв включe-нo в ocнoвнoмy cпiльнi пшвння з ^o^a-мoю 8-9 ктаав зaгaльнoocвiтньoï шкoли. З mieï caмoï пpичини пpи кaлeндapнoмy i тeмaтичнoмy плaнyвaннi нeoбxiднo пepeд-бaчaти пoвтopeння тa cиcтeмaтизaцiю oпopниx знaнь тa вмГнь. Зoкpeмa, в 8 ктаа мoжнa нaвчaльнi гoдини poзпoдiлити тaк:
а) у I ceмecтpi - aлгeбpи б годин та ra^em, гeoмeтpiï 2 тижшвГ гoдини;
б) у II ceмecтpi - aлгeбpи 4 гoдин нa ra^em, гeoмeтpiï 4 гoдини.
Цe дae мoжливicть yзгoдити пpoгpaмy з aлгeбpи i гeoмeтpiï тa poзшиpити змГст i кoлo зaдaч з гeoмeгpiï нa зacтocyвaння тeopeми n^aropa в якж пpи poзв'язyвaннi викopиcтoвyютьcя ^a^arai piвняння ^a-piaнт тaкoгo тeмaтичнoгo плaнyвaння пoдaнo в жypнaлi ««^^mara^ в шкoлi», 2002, № 4).
B ^acax з пoглиблeним вивчeнням мaтeмaтики дoцiльнo зa paxyнoк вapiaнтив-нoï чacтини нaвчaльнoгo плaнy шиpшe пpaктикyвaти кypcи зa вибopoм, фaкyльтa-тивнГ зaняття, cпeцiaльнi кypcи. Ш^иктад, мoжнa зaпpoпoнyвaти cпeцiaльний Rypc
ÖD
«Прикладна математика» автора ОБ.Руди-ка (див. поабник видавництва «Навчальна книга». - К., 2002, 2003 р.р.)
У вщповщносп з Нащональною доктриною розвигку освГги у процеа профшь-ного навчання, як Г навчання в звичайних класах загальноосвГшьо1 школи, прюриге-том розвигку освГги е впровадження сучас-них шформацшно-комуткацшних технологи в навчально-виховний процес.
Розподш годин на вивчення окремих роздшв математики Г кшьюсгь тематичних ощнювань по кожному з зазначених профь лГв подано в журнал! «Математика в школ», 2003, № 6.
9. З досвщу роботи ки*1всько*1 пмназн «Д1алог» суспшьно-гумаштарного про-ф|лю (економ1ка, право, податки).
З досвщу роботи Ктвсько'1 пмнази «ДГалог» суспГльно-гуманГтарного профГлю (економгка, право, податки) [10].
Адреса пмнази м.Кшв, вул.Кошиця, 6. Директор Кузьмшець Лариса ПетрГвна, вГдмшник освГти Укра'ни, вчигель-мегодисг, депутат Дарницько' районно' у мГсгг Киева радГ: тел.раб. 565-06-77.
В 2005 рощ заклад вщзначив свое 15 рГччя. Сьогодш в ньому навчаеться 740 учшв у 26 класах. ГГмназГя моделюе базисний навчальний план з видшенням освГтнього ядра.
Навчальний план суспшьно-гумаштар-ного профГлю (економГка, право, податки) зберГгае в необхГдному обсязГ ва обов'яз-ковГ предмеги навчання. ДодатковГ нав-чальнГ предмеги формуються у вщповщносп з потребами учшв, батьюв Г можли-востями навчального закладу.
За розумшням керГвництва пмнази, профГльне навчання - це вивчення не одного, а циклу тгсно пов'язаних мГж собою дисциплГн одше' сфери. Наприклад, у пмнази це поеднання економши, географи, логгки, ейдегики, математики, шформатики, шоземно' мови (англшська та шмецька) в класах економГчного профГлю. А в класах правничо-податкового профГлю це - право-знавсгво основи податково' сисгеми (сплата податку веде до порядку), юторш, украш-ська мова, Гноземна мова (ашлшська та ш-мецька), фшософш, художня культура, егика.
Навчання сгаршокласниюв побудоване з максимальним урахуванням професГйних та жигтевих Гнтереав юнаюв та дГвчат. На особливу увагу заслуговуе практика роз-
роблення та впровадження вчителями-предметниками програм спецкурсiв. В пмнази впроваджуються спецкурси з економь ки та екологл, дiловоi укрш'нськоЛ, англш-сько!', нiмецькоi мови, основ публiчного, приватного права, iсторичних портретпв Украiни. Спецкурс з ейдетики дае можли-вiсть удосконалювати власну пам'ять та уваги, збiльшити обсяг пам'ят у 2-3 рази, навчитися запам'ятовувати та вщтворюва-ти понад 100 i бiльше чисел, iноземних ств, абстрактних символiв, швидко працю-вати з текстами та великими обсягами 6удь-яко! шформаци.
Спецкурс «Лопка» позитивно впливае на сприйняття iнших предметпв: математики, шформатики, iсторii, права, економ1ки та in Спецкурс «Сплата податку - веде до порядку» не тшьки навчае податковш грамот дъ тей, а й виховуе майбутик плагникiв податкiв.
Пмнази допомагають фахiвцi Нащо-нальноi академи держподатковох' служби та працiвники податковох' шспекци видати для учшв робочi зошити та тдручник, який пщготував вчитель права пмнази.
Учн пмнази щорiчно приймають участь в конкурсах рiвних рiвmв i призна-чення: конкурсi письмових робiт на подат-кову тематику, брали участь у Всеукраш-ськш вiдкритiй олiмпiадi з енергозбере-ження. За результатами остаиньоi п'ять учшв пмнази були запрошен на навчання до Державши академи житлово-комунального господарства. У пмнази творчо працюе дiловий клуб «Юний економ1ст».
Кращi пмназисти 2005-2006 н.р. стали переможцями II етапу Всеукрашських предметних олiмmад з багатьох дисциплiн. Гiмназiя зареестрована членом м1ж-народноi освiтньоi оргашзаци «Iunior Achievement Украша», яка впроваджуе програми з економiки для датей та молодi. Членство передбачае отримання гiмназiею всiх iнформацiйних розсилок, пщручниюв, проходження вчителями треиiнгiв, участь учшв в конкура з формулювання нових iдей тощо. Вихованцi, якi навчаються за системою економiчноi та правничоi освiти вiдрiзняються з промiж шших неординар-ним мисленням, нетрадицiйними шдхода-ми до виконання тзнавальних завдань.
Гiмназiя була учасником експерименту ГУО i науки «Запровадження в загально-освiтиiх закладах Украiни спецкурсу, прис-вяченого засадам Gвропейськоi ^еграци»,
GD
© 81ереап Z.
п1дсумки яко1 були пщведеш Центром европейсъкого та пор1внялъного права за п1дтримки Британсько1 Ради в Укрш'ш.
В пмнази створена б1бл1отека, яка стала своерщним методичним центром, де розгортаетъся подготовка методичних роз-робок та авторських програм, розробка дидактичних матер1ал1в. Пмназ1я передпла-чуе 67 пер1одичних видань, мае енциклопе-дичнг видання. Перед учнями та вчителями в1дкрита можлив1стъ вивчати Гнтерактивнг методики, оформляти досшдницью роботи, виконувати домашн1 завдання. До 1х послуг два копм'ютернг класи, як1 подключен! до системи 1нтернет, мулътимед1йний центр, Гнтерактивнг дошки. Ниш тривае комп'юте-ризац1я читалъно1 зали.
Вчителями ф1зично1 кулътури розроб-лена та втшена в життя пмнази перспективна програма «Здоров'я д1тей - наше майбутне». Вона передбачае на тиждень три години плавания, годину ф1зично1 кулътури з елементами легко1 атлетики,
пмнастики, спортивних 1гор, комплекс до-машшх завданъ. Вчителями кафедри ф1зви-ховання пмнази виданий пос1бник для учшв 5-7 клас1в та 1х батък1в «Найбшьше багатство - здоров'я» (оргашзацшно- прак-тичш основи ф1зичного та псих1чного здоров'я пмназют1в). Готуетъся такий же по-с1бник для учн1в 8-11 клас1в.
Досв1д роботи ц1е1 пмнази узагальне-ний в науково-методичних пос1бниках «Формула успгху. Реали та перспективи» та «Профшьне навчання: теор1я 1 практика» (щ пос1бники можна придбати в пмнази).
10. Про р1вш опанування зм1сту базових навчальних предмелв в про-ф1льних класах. Нарешт останне заува-ження щодо р1вня опанування зм1сту базових навчальних предмет1в в профшь-них класах.
В концепци [1] пропонуеться таблиця таких р1вшв (таблиця 3).
Таблиця 3
Р1вш опанування змюту базових навчальних предмете в профшях
Напрями, оркнтоваш профип
Навчапьт предмета
Суспшьно-гумаштарний
■е-
Природничо-математичний
■е-
Технсшопчний
Художньо-естетичний
Спортивний
Украшська мова
+
+
+
+
+
+
Украшська литература
1ноземна нова
Зарубежна литература
1стор1яУгра1нк
+
+
+
+
+
+
1сторшвсесБшш
+
+
+
+
+
Правозвавство
+
+
+
+
+
+
Алгебра 1 початки аившзу
+
Геометр ш
+
1нформатика
+
+
+
+
+
+
Ф1зика
+
+
+
+
+
Хитя
+
+
+
+
+
Бюлопя
+
+
+
+
Географ 1я
+
+
+
+
+
+
+
Ф1з культура
+
+
+
+
+
+
Трудове навчання
+
+
+
+
+
+
Мистецтвознавство
+
+
+
+
+
+
Курен завибором (не менше 3)
о — пр огр амаз агальнокультурнш шдготовки, + — програыа загальнооевгшь о! подготовки, А — програма профшьно! подготовки (подшиблено!)
1. Концепцгя профтьного навчання в старшей школ1 (проект) - К.: 1нститут педагог1ки АПН Украгни, 2003. - 16 с. (Схвалено вченою радою 1нституту педагог1ки АПН Украгни. Протокол № 6 в1д 05.06.03р.)
2. Типовг навчальнг плани для профтьного навчання на III сшупет загальноосвтнХ навчальних заклад1в. Затверджено МОН Украгни 20.05.2003 р., № 306.
3. Стрельченко О., ВайнтраубМ., Стрельченко I. Програма з математики для класгв економгчного профглю // Математика в школ1.- 2003.- №5. -С.43-51.
4. Навчальш программ з математики для профтьного навчання. - К.: Навчальна книга, 2003.
5. Тадеев В. Геометр1я, 10-11 класи. Програма для ЗНЗ утверсального та ф1зико-математичного профЫ1в //
Математика в школь- 2004.- № 6. - С. 1923.
6. БурдаМ., Бевз В., Прокопенко Н. Програма факультативного курсу з математики для 7-9 класгв загальноосвтнХ навчальних заклад1в // Математика в школь - 2003. - № 8. - С. 7-8.
7. Программ для середнХ загальноосвтнХ шкгл. Математика, 5-11 класи // Шктьний свт, 2001.
8. Програма для середнХ загальноосвтнХ шкы. Математика, 5-12 класи. -К.:МОН Украгни, 2005.
9. 1нструктивно-методичний лист про вивчення математики у 2003/2004 н.р. // Математика в школь- 2003.- № 6. - С.2-7.
10. «Пмназ1я - загублених втв в1днов-лена перлина» // «Дарниця сьогодш».- № 12, лютий 2006р. - С. 6.
11. Програма для клас1в з поглибленим вивченням математики, 8-11 класи. - К.: Шктьний свт, 2001. - 36 с.
Резюме. Слепкань З.И. ПРОФИЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ В ЗАРУБЕЖНОЙ И УКРАИНСКОЙ ШКОЛЕ КАК ВИД ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЙ ПОДГОТОВКИ УЧАЩИХСЯ И КЛЮЧЕВАЯ ПРОБЛЕМА РЕФОРМИРОВАНИЯ СОВРЕМЕННОЙ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ. В статье приведен анализ организации профильного обучения на Украине и за рубежом, представлены структура, цели, задачи и принципы организации профильного обучения как вида дифференцированного обучения, выделены особенности математической подготовки учащихся в различных профильных классах.
Summary. Slepcan Z. PROFILE TEACHING AT FOREIGN AND UKRAINIAN SCHOOL AS TYPE OF THE PUPILS' DIFFERENTIATED PREPARATION AND KEY PROBLEM OF REFORMATION OF THE MODERN SYSTEM OF EDUCATION. The analysis of organization of the profile teaching in Ukraine and abroad, structure, aims, tasks and principles of organization of the profile teaching, as type of the differentiated teaching is represented in the article. Singularities of pupils' mathematical preparation in the different profile classes are also selected.
Надшшла до редакци 28.01.2006р.
