CC BY
5МОДЕЛЬ Д1ЯЛЬНОСТ1 СУБ'еКТШ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В КЛАСАХ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Ю.М. Ткач, канд. педагог. наук,
Черншвський держ. шститут права, сощальних технологш та пращ,
м. Чернтв, УКРА1НА
Побудована модель дгяльностг суб'ектгв процесу навчання математики в класах еконо-м1чного профтю. Розглянуто елементи ц1ег модель П1д час розкриття елемент1в модел1 за-пропоновано доповнити перелж предметно-галузевих компетентностей учителя математики економ1чною компетенттстю. Обтрунтовано, що побудована модель е самонала-годжувальним механизмом, який дозволяе сформувати в учнгв высокий ргвень математичног тдготовки та розвивати вмтня застосовувати одержат знання та вмтня на практищ зокрема, в економгцг.
Ключовi слова: економгчний профть навчання, модель дгяльностг.
Постановка проблеми. На сучасному erani реформування шюльно!' освгги виник-ла нагальна потреба у створент профшь-них клаав. У зв'язку з цим актуальною стала проблема оргатзаци навчання за рiзними проф^ми навчання, зокрема, у класах eкономiчного профiлю. Тому побу-дова модeлi дiяльностi суб'екпв процесу навчання математики у класах eкономiч-ного профiлю е своечасною.
Аналз актуальних дослщжень. Роз-в'язанню окремих завдань профiльноi ди-ференщаци, зокрема, питанню запрова-дження нового профiлю, оргатзавд профь льних класiв, пошуку шлях1в вiдбору змю-ту навчання математики за певним профь лем присвячет працi украiнських та росш-ських вчених: М.1. Бурди, В.О. Далшгера, ГВ. Дорофеева, ЮМ. Колягша, В.1. Крутча, I.A. Лурье, Ю.1. Мальованого, В.М. Монахова, 3.I. Слепкань, В.В. Фiрсова та шших.
Питання eкономiчноi орiентацii курсу математики вивчали П.Т. Апанасов, Г.1. ляин, М.К. Бупр, Г.Я. Дутка, О.О. Замков, М.С. Красс, Л.1. Кчуговська, МО. Тере-шин, В.В. Ф1рсов, О.Г. Фомюна, I.M. Шат-ро та iншi. Хоча вони i розкрили основнi напрямки зв'язку шкшьно'1 та вищо!' освiти iз застосуванням математики в eкономiцi,
але вирiшувати проблеми, пов'язанi з орга-нiзацieю навчально-виховного процесу навчання математики у класах економiчного профiлю потрiбно через побудову моделi дiяльносгi суб'екпв процесу навчання в класах такого профiлю.
Метою статт1 е побудова моделi дшль-носгi суб'екпв процесу навчання математики у класах економiчного профiлю.
Виклад основного матер1алу. Навчання математики у класах економiчного про-фiлю розглядатимемо як процес взаемоди вчителя та учтв з досягнення мети i вико-нання завдань навчання та виховання. Учителю вiдводигься роль оргатзатора та керiв-ника цього процесу. Саме вчитель ставить мету i визначае завдання даяльносп учнiв, яка мае вiдбутися, спрямовуе хщ процесу навчання, пропонуе учням необхщт для досягнення поставлено! мети знання та практичи завдання.
Побудуемо модель дшльносп суб'екпв процесу навчання математики в класах еко-номiчного профiлю.
Коли неможливо одразу розпочати т-знання сутносп об'екта i не юнуе умов для безпосереднього оволодiння ним, тсда звер-таються до моделювання.
Модель дiяльностi суб'екпв процесу
<Ш7)
навчання математики в класах eKOHOMi4HO-го профiлю призначена для:
■ визначення мети, завдань навчаль-но-виховного процесу;
■ виявлення та вивчення умови мож-ливого зближення мiж ймовiрними, очiкуваними i бажаними змiнами об'екта, що вивчаеться;
■ виявлення рiвня готовностi учнiв до формування елеменпв економiчноi грамотносп засобами математики у профiльному класi;
■ визначення змiсгу та процесу формування елеменпв економiчноi грамотносп засобами математики.
Крiм того, дана модель дiяльностi суб'ектiв процесу навчання повинна бути еталоном, на досягнення якого спрямова-ний навчально-виховний процес загально-освiтнього навчального закладу, та еталоном для самоконтролю професшних якос-тей учителя, якi формуються у процес навчання, самоосвiти i самовиховання учнiв.
У результат побудови моделi дiяльнос-гi суб'екпв процесу навчання математики в класах економiчного профiлю стае можли-вим:
- визначити мету навчання учнiв;
- конкретизувати вимоги до учня як суб'екта навчання;
- допомогти учням усвiдомити значен-ня математичноi осв^и в 'х допрофесiйному становленнi;
- активiзувати процес самопiзнання уч-тв та зробити його бiльш ефе-
- вдшснити контроль за ефектившстю та результативнiстю процесу навчання математики у класах еко-
Ес|н£ктйвн1сшшр!аа|в1ааяня математики у класах економчного профiлю залежить вiд багатьох факторiв. Головним фактором е системне бачення учителем uiei проблеми. Таке бачення передбачае модель дшльносп суб'екпв процесу навчання математики у класах економчного продлю.
До основних елементiв uiei моделi ми вщнесли: суб'екти навчання, загальи цш навчання, мета навчання, завдання навчання, зм^ роботи вчителя, оргатзацши умови навчання, основнi форми та методи
навчання, критери ефективносп роботи вчителя та результативносп навчання уч-нiв, результати роботи.
1. Суб'екти навчання. Суб'ектами навчання математики в класах економiчного профiлю е вчтеш та учнi загальноосвiтнiх навчальних закладiв. Кожному iз означува-них суб'екпв притаманш сво' ц^лг навчально' дiяльностi, але це не заважае 'м впливати один на одного й утворювати зв'язки м1ж собою.
Сучасному навчально-виховному про-цесу притаманш рiзноманiтнi сполучення дiяльностi учителя та учня. Учитель сприяе свiдомому сприйняттю навчального мате-рiалу, забезпечуе i регулюе взаeмодiю учня з навчальним матерiалом, а учень мае цше-спрямовано дiяти з метою досягнення мети (задоволення сво'х потреб) у процесi навчання.
Сьогодш учнi у процесi навчання ви-ступають у рол активного, свщомого, рiв-ноправного учасника навчального процесу. Отже, особиспсть стае метою осв^и в щ-лому i математично' зокрема. Тому одним iз прiоритетних напрямюв оновлення су-часно' освiти е впровадження особиспсно орieнтованого навчання в шкшьну практику. Пщ особистiсно орieнтованим навчан-ням розумieмо освiтнiй процес, що врахо-вуе iндивiдуальнi здабносп, штереси, моти-ви навчально' дiяльностi школяра та спря-мований на розвиток i саморозвиток учня.
Мета особиспсно орieнтовного навчання полягае у тому, щоб кожен вихованець мг стати рiвноправним суб'ектом дiяльно-сп, тзнання i спiлкування, вiльною, само-дiяльною особиспстю [5].
На думку З.1. Слепкань, однieю з проблем особиспсно орieнтованого навчання математики е необхщшсть визначення змю-ту математично' освiти не лише в термшах предмета математики, а й у термшах розвит-ку особиспсних функцiй суб'екпв навчання - учня i вчителя [9].
Дана проблема мае мюце i для клаав економ1чного профiлю.
2. Загальт ций навчання. До основних загальних цшей навчання вiдносять: спри-
яння зaцiкaвлeноcтi учтв у вивчeннi математики, поглиблeння знань та пгдвищeння piвия зaгaльнолюдcькоï кyльтypи учнГв; фоp-мування eлeмeигiв eкономiчноï гpaмотноcтi зacобaми мaтeмaтики; зaбeзпeчeння готов-шоп учнГв зacтоcyвaти одepжaнi на ypокax мaтeмaтики знання на ^актит.
3. Memü навчання. Mercro магематич-ноï оcвiти е iнтeлeктyaльний pозвиток ош-биcтоcтi, у пepшy чepгy, pозвиток лопчно-го миcлeння, пpоcтоpовиx yявлeиь i уяви, aлгоpитмiчноï кyльтypи, фоpмyвaння вмш-ня встановлювати пpичинно-нacлiдковi зв'язки, обгpyитовyвaти твepджeння, модe-лювати crnyamï тощо [3]. У стата зaзнaчe-но, що викоpиcтaння мaтeмaтики в peaль-ному cвiтi можливe за допомогою матема-тичник модeлeй, якГ мають пeвнi xaparcrep-н для ниx оcобливоcтi [7]. Maтeмaтичнe модeлювaння шиpоко зacтоcовyeтьcя в piз-ииx галузяк науки, зокpeмa, в e^ra^m. Тому пpaктичнi навички модeлювaння, на-бутГ на ypокax мaтeмaтики, будуть rap^-ними i ^обидними для мaйбyтньоï дГяль-нооп учнГв.
Оcновнa мeтa навчання математики у клacax eкономiчного пpофiлю полягае у зaбeзпeчeннi зaгaльнооcвiтиьоï пГдготовки з математики, у фоpмyвaниг знань, умшь та навичок для уоттного вивчeння пpофiль-ииx д^цил^ у школГ, у пГдготовцГ до вcтyпy та подальшому навчаннГ у вищиx зaклaдax оcвiти eкономiчного пpофiлю, у c^pe^i умов для peaлiзaцiï можливоcтeй учтв, а також у наданнГ математичнш оcвi-тГ пpоблeмно-дiяльнicного xapaктepy [3].
^Гм того, до кожного окpeмого ypокy вчитeль визначае дидактичну мeтy ypокy, виxодячи Гз мeти вивчeння тeми в цГлому [l0].
4. Завдання навчання. ^оаналгзував-ши пpогpaмy з математики для учтв crap-шиx клaciв, можна зpобити виcновок, що ошовш завдання навчання мaтeмaтики в ^acax eкономгчного пpофiлю полягають у наступному:
1. Зaбeзпeчити зaгaльнооcвiтию пщго-товку учнГв з мaтeмaтики на piвнi нe ниж-чому вщ piвня cтaндapтy.
2. Cпpямyвaти потpeбово-мотивaцiйнy
cфepy учнГв на оволодГння eлeмeнтaми eкономгчноï гpaмотноcтi.
3. Ознайомити учтв Гз математичним модeлювaнням.
4. Розвинути вмГння pозв'язyвaти зада-чГ з eкономiчним змгcтом.
5. Зaбeзпeчити оволодГння учнями eко-номГчними питаннями, включeними в пpо-гpaмy з математики для клаав eкономгчно-го ^офГлю.
6. Cфоpмyвaти потpeбy в caмоcтiйномy набуттГ знань, умГнь i навичок, у caмоcтiй-ному pозшиpeннi cвого eкономiчного cвi-тогляду.
5. 3Micm po6omu вчumeля. ПГд змгcтом pоботи вчитeля pозyмгють комплeкc його пeдaгогiчноï дiяльноcтi. Тобто, cyкyпнicть фоpм, мeтодiв i пpийомiв, пpитaмaнииx пeдaгогiчнiй дГяльност1 вчитeля, якГ дають йому змогу отpимyвaти запланованГ pe-зультати у навчаннГ й виxовaннi учнГв.
Cepeд оcобливоcтeй змгcтy pоботи вчи-тeля мaтeмaтики в клacax eкономiчного ^офГлю зазначимо такГ:
1. Cпpямовaигcть навчального пpоцecy на pозкpитгя значимост! цiлicного cпpий-няття кapтини cвiтy, cyчacниx доcягнeнь науки в галузГ мaтeмaтики та ïï пpaктичноï значимое^ та зaбeзпeчeння поглиблeниx знань з математики як cтpyктypного eлeмeн-та eкономiчноï дiяльноcтi учня.
2. Оpгaнiчнe поеднання тeоpeтичниx та пpaктичниx умшь i навичок учтв для ïx подальшого caмоcтiйного зacтоcyвaння на ^актит.
3. Вpaxyвaния поcлгдовноcтi i встанов-лeння cиcтeмноcтi зв'язку мГж мaтeмaти-кою та eкономгкою.
4. Cтвоpeння умов для aктивноï твоpчоï дiяльноcтi учнГв, для ïx caмовдоcконaлeння та caмоpeaлiзaцiï.
5. Оpieитaцiя навчання на викоpиcтaння нaбyтиx учнями знань та умГнь у майбутнГй пpофeciйнiй дiяльноcтi та повcякдeнномy житт1.
6. Добip eфeктивниx мeтодiв та пpийо-мГв навчання, що зумовлюе фоpмy навчання.
б. Оpганiзацiйнo-мemoдuчнe забезпечен-ня навчання. До оpгaигзaцiйно-мeтодичниx
<Ш9)
умов навчання нами вщнесено:
1. Узгоджешсть нормативно-правово' бази та навчально-методичного забезпе-чення (зокрема, Типового навчального плану та програми з математики для клаав економiчного профiлю).
2. Фiнaнсове забезпечення (оплата пра-Ш вчителя, мaтерiaльно-технiчнa база на-вчального закладу тощо).
3. Навчально-методичне забезпечення навчального процесу (програма шкшьного курсу математики для клаав економiчного профiлю, курсiв за вибором економiчного спрямування, пiдручникiв, методичних по-сiбникiв, дидактичних мaтерiaлiв для клaсiв економiчного профiлю тощо).
4. Ефективне поеднання традицшних та iнновaцiйних форм i методiв навчання математики.
5. Визначення критерив ефективносп процесу формування основ економiчноi грамотносп засобами математики.
7. Основш форми та методи навчання. Пхд методом навчання в дидактиц ро-зумiють способи навчально' роботи вчителя i оргаизаци навчально-изнавально" дальности учнiв з розв'язування рiзних дидактичних задач, спрямованих на оволодiння ма-терiaлом, що вивчаеться.
Метод е багатоаспектним поняттям. Тому, узявши за основу кожний з аспекпв, можна визначити рiзнi класифшаци мето-дав.
З.1. Слепкань зазначае, що залежно вщ вибору основи класифшаци iснують рiзнi класифшаци методiв навчання. А саме: за джерелом знань (словесш, наочш, практична, за способом оргаизаци навчально' даль-носп учнiв (набуття нових знань, формування вмшь i навичок, застосування знань на практищ, перевiркa й оцiнювaння знань, вмшь, навичок учшв), за характером навча-льно-пзнавально'1 дiяльностi учнiв (пояс-нювaльно-iлюстрaтивний, репродуктивний, проблемний, евристичний або частково-пошуковий, дослiдницький) [8].
О^м грaдицiйно iснуючих методiв навчання, у науковш лiтерaтурi акцентуеться увага на специфiчних методах навчання математики. Зокрема, Г.П. Бевз [1] звертае
увагу учителiв математики на специфiчнi методи викладу нового навчального мате-рiaлу (метод доцiльностi задач, укрупнення дидактичних одиниць, конкретно-шдуктив-ний та абстрактно-дедуктивний методи, сокра-тичний та евристичний методи, проскрип-тивний та iнскриптивний методи тощо).
Крiм того, сьогоднi широко застосову-ються ^ерактиви технологи навчання. Невiд'eмними формами роботи в класах економ1чного профшю мають стати: лекцiя, робота в малих групах (коопероване навчання), моделювання, дослiдження, „моз-ковий штурм", практичн заняття тощо.
М1ж рiзними методами навчання iснуe оргaнiчний взаемозв'язок i взаемопроник-нення. Кожен метод орieнтовaний на розв'язання певних педагопчних завдань та на досягнення поставлено' мети навчання. Тому виникае проблема вибору ефектив-них методiв навчання.
Розв'язати дану проблему можна за ра-хунок педагогично доцiльного поеднання рiзних форм та методiв навчання.
8. Критерп ефективностг роботи вчителя та результативност1 навчання учшв. У проблемi визначення критерив i показниюв готовносп до прaцi й адекват-ностi психолого-педагопчних особливос-тей особистосп вимогам обрано' професи на сьогодш не мае однознaчностi. Саме по-няття „критерш" у рiзних джерелах тракту-еться по-рiзному. Наприклад, великий тлу-мачний словник украшсько'1 мови тлума-чить його так: критерш - це ознака, на ос-новi яко' вiдбувaeться оцiнювaння, визначення або класифшашя будь-чого, м1рило суджень, оцшки" [2, 450]. У фшософському словнику (за редaкцieю М.М. Розенталя) критерiй визнаеться як м1рило для ошню-вання чого-небудь, зааб перевiрки ^ин-ностi або ж помилковосп одного або шшо-го твердження, ппотези.
Щодо критерив "ефективно' педагоп-ки" або способiв визначення "якосп роботи" вчителiв, критерив результативносп кожного з етaпiв професшного становлення особистосп зазначимо наступне.
До критерив ефективносп вiдносять показники, яю вiддзеркaлюють об'ективну
cтоpонy peзyльтaтiв дГяльност1 та cyб'eктивнe cтaвлeння людeй до дГяльностГ. Кpитepiями eфeктивноï дiяльноcтi учителя ГнодГ вважають: доцшьтсть (за cпpямовa-тстю), пpодyктивнicть (за piвнeм навчаль-ииx доcягнeнь учнГв), твоpчicть (за змГсто-вим нaповнeнням дiяльноcтi).
Уте цe дае пiдcтaви cтвepджyвaти, що нe icнye eдииоï думки щодо визнaчeння RprnepuB eфeктивноcтi pоботи учителя.
ПГд чac побудови модeлi дГяльност1 cyб'eктiв пpоцecy навчання мaтeмaтики в ^acax eкономгчного пpофiлю ми cпиpaли-cя на доcлiджeння Н.В. Матяш i Н.В. Ce-мeновоï [4, 70 - 72]. Вони виокpeмили такГ ^mepri' eфeктивноcтi pоботи вчителя: ког-нГтивний (знання), опepaцiйно-пpaктичний (вмшня), потpeбово-мотивaцiйний (якоcтi оcобиcтоcтi). Для вчителГв мaтeмaтики, що викладають у ^acax eкономiчного ^офь лю, змicт циx RprnepuB мае бути таким:
- когнггивний кpитepiй: знання ^py^ xyp^ типГв, цiлeй, статв та змГсту навчаль-ноï дiяльноcтi вчитeля; знання ц^й, за-вдань, змicтy й показникГв peзyльтaтивноc-тГ пpоцecy навчання математики учтв piз-ного шкГльного вГку, piзного пpофiлю навчання; знання cy^cri, пepeвaг та дадолГ-кГв piзниx фоpм та мeтодiв навчання; знання ^mepriE ощнювання знань та вмГнь учтв.
- опepaцiйно-пpaктичний кpитepiй: умГння визначати piвeнь cвоeï готовноcтi до навчання учтв ошовам eкономгчноï ^а-мотноcтi зacобaми мaтeмaтики; умГння мо-тивувати дГяльнють учнГв; умГння доцГльно поеднувати piзиг фоpми та мeтоди pоботи; умГння cпpямовyвaти дiяльнicть учнГв; умГння активГзувати дiяльнicть учнГв; воло-дшня влacним доcвiдом pозв'язyвaння задач eкономiчного змicтy; умГння добиpaти нeобxiднy iнфоpмaцiю; умГння навчити учнГв зacтоcовyвaти одepжaнi тeоpeтичнi знання на ^актит; умГння об'ективно оцГ-нювати дiяльнicть учнГв на ypоцi.
- потpeбово-мотивaцiйний кpитepiй: логiчнe миcлeння; paзвинeнicть aлгоpитмiч-ноï, iнфоpмaцiйноï та гpaфiчноï кyльтypи; cфоpмовaнi життевГ та cоцiaльно-цiннicиг компeтeитноcтi; eкономiчнa оcвiчeнicть
(вмГння аналГзувати eкономiчнi поди та явища, pобити вГдповГднГ виcновки тощо); нeобxiднicть у постшному пiдвищeннi cво-го пpофeciйногa piвия; пpaгиeння до тд-вищeння piвия eкономгчноï оcвiчeноcтi; ycтaновкa на caмооcвiтy (в yмовax e^ra-мiчноï нecтaбiльноcтi та вxоджeння Укpaï-ни на cвiтовi pинки).
За цими ^ш^ями та показниками можна визначати eфeктивнicть pобaги вчи-тeля математики в raacax eкономiчного пpофiлю.
Рeзyльтaтом нaвчaльноï дiяльноcтi учнГв е cфоpмовaнi компeтeнтноcтi як загаль-на здатшсть, що бaзyeтьcя на знaнняx, до-cвiдi та цiииоcтяx оcобиcтоcтi.
Тому кpитepiями peзyльтaтивноcтi навчання учтв, у пepшy чepгy, е piвeнь cфоp-мовaноcтi ключовиx компeтeнтноcтeй, якГ визнaчeнi загальними кpитepiями отню-вання нaвчaльниx доcягиeнь учнГв у otctc-мГ зaгaльноï cepeдньоï оcвiти (наказ Mimc-тepcтвa оcвiти i науки У^аши вГд 05.05.2008 p. № 371). Зокpeмa, на пгдставГ мiжнapодниx та нaцiонaльниx доcлiджeнь в У^аш виокpeмлeно п'ять нacкpiзниx ключовиx компeтeнтноcтeй: умГння вчи-тиcь, здоpов'язбepiгaючa, cоцiaльно-тpyдо-ва, зaгaльнокyльтypнa (комунГкативна), ш-фоpмaцiйнa.
9. Peзульmаmu po6omu. Рeзyльтaтaми pобaги yчитeля е piвeнь cфоpмовaноcтi ключовиx компeтeнтноcтeй в учня. А caмe, знань, навичок, умГнь, пepeдбaчeниx пpо-гpaмою з мaтeмaтики, та здатностГ оcмиc-лeно ïx зacтоcовyвaти в конкpeтниx навча-льниx та життeвиx cитyaцiяx.
Тобто, учнГ повиннГ
■ володГти cиcтeмою мaтeмaтичниx знань, вмшь та навичок нe нижчиx вГд piвия cтaндapтy;
■ умГти зacтоcовyвaти aгpимaнi знання та вмшня з математики для yc-тшного вивчeння оcнов eкономгки;
■ умГти аналГзувати eкономгчнi явища та поди;
■ умГти зacтоcовyвaти одфжаш знання та вмГння з математики на npa^ram (зокpeмa, pозв'язyвaти задачГ eraMC)-мГчного змГсту);
сЦО
■ умти анатзувати отримаш результата та робити вщповщш висновки.
Для того, щоб досягти високих резуль-тапв навчання, учитель мае бути компетент-ним у цих питаниях. Тобто, повиннi до-тримуватись критери ефективносп роботи учителя (когштивний критерiй; операцш-но-практичний критерiй; потребово-мотивацшний критерiй).
С.А. Раков [6] у своему дослщженш ро-зробив теоретичш засади комп'ютерно-орieитовaноi методично' системи шдготов-ки вчителiв математики, орieнтовaноi на формування 'х математичних компетент-ностей на бaзi впровадження дослщниць-ких пiдходiв у навчанш з використанням iнформaцiйних технологи.
До предметно-галузевих компетентнос-тей С.А. Раков запропонував вiднести таю компетеитностi:
1. „Процедурна компетентшсть - умш-ня розв'язувати типовi математичш зaдaчi.
2. Лопчна компетеитнiсть - володшня дедуктивним методом доведення та спрос-тування тверджень.
3. Технолопчна компетеитнiсть - воло-дiння сучасними шформацшно-комушка-цшними технолопями тдтримки матема-тично' дiяльностi.
4. Дослiдницькa компетентшсть - володшня методами достдження сошально та iндивiдуaльно значущих задач за допомо-гою 1КТ та математичних методАв.
5. Методолопчна компетентшсть -умшня оцiиювaти доцiльнiсть використан-ня математичних методiв та зaсобiв 1КТ для розв'язання iндивiдуaльно i суспiльно значущих задач" [6, 16 - 18].
У робот С.А. Ракова розглянуто процес формування математичних компетентнос-тей учителя математики, однак для профе-сiйного навчання математики в класах еко-номiчного профiлю учитель математики повинен волод^и додатковими (спецiaль-ними) компетентностями. Тому, на нашу думку, для учителiв, яю викладають математику в класах економiчного профiлю, було б доречно до зазначеного вище пере-лшу предметно-галузевих компетентностей додати ще одну компетеитнiсть. А саме,
економчну компетеитнiсть - бути еконо-мiчно освiченим; володiти вмшням засто-совувати знання з математики в рiзних га-лузях науки, зокрема, в економiцi; будува-ти, удосконалювати та використовувати на практиц власну систему уявлень з еконо-мiки на основi aнaлiзу економчних явищ, подiй, ироцесiв тощо; умти розв'язувати зaдaчi економiчного змiсту засобами математики.
Роботу запропоновано1' моделi даяльнос-т суб'eктiв процесу навчання математики в класах економiчного профАлю можна пред-ставити таким чином. Знаючи загальш цщ та мету, учитель визначае завдання навчан-ня. При цьому ин враховуе рiвень навчено-сп й научуваносп учшв, мотивуе 'х навча-льну дАяльшсть, зокрема, шляхом прикладного спрямування навчального мaтерiaлу та забезпеченням мжпредметних зв'язюв математики та економiки. Урахувавши на-явш оргaнiзaцiйно-методичнi умови навчання, учитель визначае змст, засоби, фор-ми i методи навчання математики в класах економчного профАлю. Пгсля проведення вщповщно' роботи результати порАвню-ються Аз завданнями навчання. Учитель, як суб'ект формування необхщних компетентностей учшв, вносить педагогично доцшь-ш корективи до навчального процесу, а по-■пм здшснюе новий цикл навчання. У по-будованш модел учень також ввдграе роль суб'екта формування елеменгв економАч-но' грамотность Вш здшснюе активну, ш-леспрямовану, вмотивовану навчальну даяль-шсть, яка полягае у засвоенш знань, вмшь, навичок, форм поведшки, видАв дАяльносп та у спроможносп застосування 'х на прак-тиц й у повсякденному житп. Учень ство-рюе власний освгшш продукт на основ! суб'ектного досвщу. Тому вш е активним учасником навчального процесу.
Схематично модел д1яльносп суб'екпв процесу навчання математики в класах економчного профАлю представлена на рис. 1.
Висновки. Отже, можна зробити висновок про те, що така модель д1яльносп суб'екпв процесу навчання математики в класах економчного профАлю е самонала-
(щ>
годжувальним мехашзмом, який дозволяе сформувати в y4HÍB високий piBeHb матема-тично! пiдгaговки та розвивати вмшня за-
стосовувати одержат знання та вмiння на практит, зокрема, в економiцi.
Загальнi цш навчання
Мета навчання
Критерп ефективносп роботи вчителя та резyльтативностi навчання учшв
Результати роботи
Рис. 1. Модель дiяльностi сyб'ектiв процесу навчання математики в класах економiчного профшю
1. Бевз Г. П. Методи навчання математики /Г.П. Бевз. -Х. : Вид. Група „Основа", 2003. - 96 с.
2. Великий тлумачний словник сучасног ук-рагнськог мови: 250000 /В 'ячеслав Тимофшоеич Бусел (уклад., ред.). - К: Перун, 2005. -1728 с.
3. Книга вчителя математики: дов1дково-методичне видання / [упоряд. Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань. Вид. 2-ге, доповн.]. - Харкв: ТОРС1НГ ПЛЮС, 2006. - 288 с.
4. Матяш Н.В. Подготовка будущих учителей технологии к обучению школьников проектной деятельности / Н.В. Матяш, Н.В. Семенова. - Брянск: Изд-во БГПУ, 2000. -120 с.
5. Шдласий 1.П. Практична педагогчна або
три технолог^: ттерактивний тдручник для педагогв ринковог системи освти / 1.П. Шдласий. - К.: Видавничий Д1м "Слово", 2004. - 616 с.
6. Раков С.А. Формування математичних компетентностей учителя математики на основi дошдницького тдходу у навчант з вико-ристанням тформацшних технолоай: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.02 "Теорiя i методика навчання информатики " / С. А. Раков. - Х., 2005. - 44 с.
7. Скафа ЕИ. Организация эвристической деятельности по решению прикладных задач с параметрами / ЕИ. Скафа // Дидактика математики: проблеми i дошдження. - 2009. -
©
№ 32. - С. 161 -166.
8. Слепкань З.1. Методика навчання математики: тдручник для студ. мат. спеЦальностей пед. навч. заклад1в / З.1. Слепкань - К.: Зодгак-ЕКО, 2000. - 512 с.
9. Слепкань З.1. Проблеми особистжно ор1ентованог математичног освти учтв се-
редньог школи / З.1. Слепкань // Математика в школ. - 2003. - № 9. - С. 3 - 4.
10. Ткач Ю.М. Математика в класах еко-ном1чного профтю: методичш рекомендацп / ЮМ. Ткач. - ЧернШв: ЧО1ППО, 2009. -115 с.
Резюме. Ткач Ю.Н. МОДЕЛЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СУБЪЕКТОВ ПРОЦЕССА ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКИ В КЛАССАХ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ. В
статье построена модель деятельности субъектов процесса обучения математики в классах экономического профиля. Раскрыты элементы этой модели. В ходе раскрытия элементов модели предложено дополнить перечень предметно-отраслевых компе-тентностей учителя математики экономической компетентностью. Обосновано, что построенная модель есть самонастраивающимся механизмом, который позволяет сформировать у учеников высокий уровень математической подготовки и развить умение применять полученные знания и умения на практике, в частности, в экономике.
Ключевые слова: экономический профиль обучения, модель деятельности.
Abstract. Tkach Y. THE MODEL OF INDIVIDUALS' ACTIVITIES IN THE PROCESS OF MATHEMATICS TEACHING IN ECONOMICS-ORIENTED CLASSES. The model of individuals' activities in the process of teaching mathematics in economics classes have been built. The components of the model have been revealed. It has been proposed to increase the list of subject competences of a teacher of mathematics by competency in economics. It has been proved that the designed model is a self tuned mechanism, which helps high level training and to skills developing by means of knowledge and skills, obtained, namely, in economics.
Key words: economics oriented studies, model of activity.
Стаття представлена професором O.I. Скафою.
Надшшла доредакцп 07.10.2010р.
