CC BY
20
УДК 616.91 : 66.094.415
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.02.065
PREVENTION OF IODINE-DEPENDENT DISEASES IN UKRAINE (LITERARY REVIEW)
Tronko M.D., Kravchenko V.I.
ПРОФ1ЛАКТИКА ЙОДОЗАЛЕЖНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРА1Н1 (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
ТРОНЬКО М.Д., КРАВЧЕНКО В.1.
ДУ 'Институт ендокринологп та обмшу речовин iM. В.П. KoMicapeHKa НАМН Украши", м. Kиíв, yKpaiHa
Ключовi слова: йододефiцитнi захворювання, профiлактичнi заходи, йодування харчово'Г солi.
одний дефщит е глобальною проблемою i стосуеться населення бiльшocтi краш свггу, безпосередньо пов'яза-ною з харчуванням населення.
Доведено, що, кpiм зоба, дефщит йоду мае також значний негативний вплив на здоров'я людини. Спектр йододефщитно'| патологи досить широкий та стосуеться уах вкових груп населення [1, 2]. Серед пpoявiв йододефщиту - кpeтинiзм, вродже-ний зоб, вроджений ппотиреоз, висока перинатальна смертнють, вpoджeнi вади розвитку, вщставання у фiзичнoму i пcихiчнoму розвитку, глухошмота, кocooкicть, cпacтичнi диплeгií, висока смертнють немов-лят, ювeнiльний ппотиреоз, анеми, порушення peпpoдуктивнoí функцп (безплщнють, невиношування вапт-нocтi, пepeдчacнi пологи тощо). Така гeнepaлiзaцiя пpoявiв йододефщиту peaлiзуетьcя через ефекти тиреощ-них гормошв, через контроль специ-фiчних гeнiв у piзних типах кштин за допомогою eкcпpecií вiдпoвiднoгo фенотипу у вщповщний час, у визначено синхрошзованш поош-дoвнocтi eтaпiв розвитку, як забез-печують сувору послщовнють пoдiй у пpoцeci формування, дoзpiвaння й функцioнувaння piзних opгaнiв i головного мозку [3].
Лiкapiв та сусптьство нaйбiльшe турбуе вплив йодно'| нeдocтaтнocтi на розумовий розвиток дитини у перюд неонатального та перинатального розвитку. Дефщит йоду
пщвищуе дитячу смертнють i е важ-ливою причиною poзумoвoí вщста-лост у дитинcтвi [4, 5]. Затримка розумового розвитку на цьому етап негативно вщбиваеться на подаль-шому розвитку людини та íí устшно-cтi в уciх сферах дiяльнocтi. По-шиpeнicть цього явища призводить до ютотно'| втрати iнтeлeктуaльнoгo, осв^нього й пpoфeciйнoгo потен^а-лу краши [6].
Головним iндикaтopoм йодно'| забезпеченост е eкcкpeцiя йоду з сечею. 90% йоду, що надходить до оргашзму, виводиться з сечею. Дефщит йоду у популяци визначаеть-ся за концентра^ею йоду у сечк 100199 мкг/л - нормальне йодне забез-печення, 50-99 мкг/л - легкий ступшь йодного дефщиту, 20-49 мкг/л -середшй, <20 мкг/л - тяжкий ступшь. Дослщження 1нституту ендокринологп та обмшу речовин, проведем вщ-повщно до кpитepiíв ВООЗ та Мiжнapoднoгo центру з лквщацп йoдoдeфiцитних захворювань (Атланта, США), засвщчили, що практично уся тepитopiя Укра'ши перебу-вае у зoнi йодно1 нeдocтaтнocтi, тому вибip paцioнaльних пiдхoдiв до про-ведення пpoфiлaктики набувае важ-ливого значення. Рeaлiзaцiя зaхoдiв, передбачених Державною програ-мою профтактики йoднoí недостат-нocтi у населення на 2002-2005 роки, затверджених Постановою Кабшету Мiнicтpiв Украши вiд 02.09.2002 р. № 1418, суттево полшшила профн
ПРОФИЛАКТИКА ЙОДОЗАВИСИМЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ В УКРАИНЕ Тронько Н.Д., Кравченко В.И.
ДУ "Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины" (обзор литературы), г. Киев, Украина
Рассмотрены наиболее важные вопросы массовой групповой и индивидуальной профилактики йодозависимых заболеваний. В качестве основного средства йодной профилактики предлагается использование пищевой йодированной соли. Рассмотрены вопросы безопасности массовой йодной профилактики и возможные негативные последствия превышения употребления йода вследствие неадекватной профилактики. Подчеркнута эффективность массовой йодной профилактики путем универсального йодирования пищевой соли. Сделан вывод о необходимости законодательного решения профилактики йодозависимых заболеваний в Украине.
Ключевые слова: йододефицитные заболевания, профилактические мероприятия, йодирование пищевой соли.
PREVENTION OF IODINE-DEPENDENT DISEASES IN UKRAINE (Omm MTEPATyPM) Tronko M.D., Kravchenko V.I.
State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, NAMSU" (literary review), Kyiv, Ukraine
The most important issues of mass group and individual prevention of iodine-dependent diseases are considered in the review article. The use of iodinated table salt is recommended as the main means for mass iodine prophylaxis. The issues of the safety of mass iodine prophylaxis and possible negative consequences of the excessive iodine use due to inadequate prevention were considered. The efficiency of mass iodine prophylaxis by means of universal iodina-tion of table salt is emphasized. We came to a conclusion of the need for the legislative solution of the prevention of the iodine-dependent diseases in Ukraine.
Keywords: iodine-deficient diseases, preventive measures, table salt iodination.
© Тронько М.Д., Кравченко В.1. СТАТТЯ, 2019.
65 Environment & Health № 2 2019
лактику иодозалежних захворю-вань населення у багатьох областях кражи. Але проблема йодо-дефщиту в Укра'|'ш не виршена, рiвень споживання йодовано'| солi залишаеться вiдносно низь-ким (близько 20%), тенден^я до росту рiвня захворювань, зумов-лених йодною недостатнiстю, та |'х урiзноманiтнення збер^ають-ся. Залишаеться значна недо-статнiсть у споживанн йоду у регiонах, якi постраждали пiсля Чорнобильсько'| аварií [7, 8], що суттево збiльшуе поширенiсть тирео'щно'| та iншоí патологií.
Осктьки не юнуе фiзюлоriч-них механiзмiв накопичення йоду в органiзмi людини, цей елемент, необхщний для синтезу тиреощних гормонiв, мае надходити з продуктами харчу-вання щодня. Серед засобiв Иодноí профiлактики перевага традицмно надаеться йодуван-ню солк Сiль е продуктом харчу-вання, який споживае майже усе населення Землi щоденно приблизно в однаковм ктько-стi. Технологií йодування солi е досить надiИними i недорогими. Йодування харчово'| солi здй снюеться за допомогою калiю йодиду або калю йодату. Вибiр цих хiмiчних сполук обумовле-ний тим, що саме ц сполуки мiстяться у продуктах харчуван-ня та морських водоростях [9]. У деяких фахiвцiв вщносно вико-ристання йодату виникали запе-речення, нiбито остання речо-вина токсична. Однак спецiальнi
дослщження гостро1 та хрошч-но! токсичност кап1ю йодату показали, що ця речовина мае характеристики, под1бш до калю та проявпяе токсичн вла-стивост1 у дозах, як1 у тисяч1 раз1в перевищують рекомендован! для профтактики [10, 11]. Доопщження ц1е! проблеми роз-глянуто в оглядовм статт1 Bur-gi Н. еt all [12]. Досв1д викори-стання йодату калю для збага-чення сол1 нараховуе вже к1лька десятил1ть. 1990 року Експерт-ним ком1тетом ВООЗ/ФАО (Продовольча орган1зац1я ООН) з питання харчових добавок та ефективност й безпеки трива-лого застосування йодату та йодиду калю для збагачення харчово! поварено! сол1 з метою профтактики ЙДЗ було зробле-но висновок про те, що "викори-стання йодату i йодиду калю мае бути продовженим для виршення важливо! проблеми охорони здоров'я - усунення йододефщитних захворювань" [13]. Важливою перевагою калiю йодату е значна стабть-нiсть цiеí речовини. Стабтьнють йоду може залежати вщ темпе-ратури зберiгання солi та воло-гостi. Використання полiетиле-нових паке^в високо! щiльностi за звичайно! температури, яка iснуе у багатьох кра!нах, дозво-ляе зберiгати необхщну кть-кiсть йоду у солi пiсля !! йодування протягом року [14]. Важливим моментом для засвоення йоду у щитоподiбнiй
Таблиця
Використання йодиду та йодату в европейських кра'Гнах для йодування солi
Кра'ша Джерело йоду Вм1ст йоду у харчовм сол1 мг/кг Дозволено до застосування
Австр1я К1, К1О3 30 Для продажу, харчов1 продукти
Бельпя К1, Nal, К1О3 15 (в1д 2001) Для продажу, хл1б
Дан1я К1 13 Для продажу, хл1б
Ф1нлянд1я К1 21-26 Для продажу
Франц1я Nal 20 Для продажу
Н1меччина KIO3 15-25 Для продажу, харчов1 продукти
1тал1я К1, К1О3 30 Для продажу, х арчов1 продукти
Н1дерланди К1, KIO3 макс. 65 макс. 25 Бакал1я та шш1 харчов1 продукти
1спан1я К1, К1О3 51-69 Для продажу, харчов1 продукти
Швец1я К1 50 Для продажу, харчов1 продукти
Велика Британ1я К1 10-22 Для продажу, харчов1 продукти
Краíни СНД К1Оз 40 Для продажу, харчов1 продукти
залоз1 та р1зних органах е легкий перех1д сполуки в йодид в умовах in vitro та in vivo [15]. 1нше питання, яке хвилюе роз-робниюв програм йодно'| профн лактики - це доза йодування сол1. 1снуюч1 програми у р1зних кра'шах передбачають йодування сол1 в1д 10 мг/кг до 70 мг/кг сол1 (табл.).
В Украшу як i в шших постра-дянських кра'шах, прийнята доза йодування солi 40 мг/кг Останшми роками в аграрному секторi вiдбуваеться збагачення йодом рiзних продуктiв (хлiб, консерви, молочнi продукти, ковбаси, води та iнше), тому при запровадженн масово'| йодно'| профтактики можливе надмiр-не надходження йоду до орга-нiзму, що може супроводжува-тися виникненням аутоiмунного тирео'щиту, йодiндукованого тиреотоксикозу та iншими хворобами щитоподiбноí залози [17, 18]. Нам здаеться непра-вильним пов'язувати усклад-нення профiлактики тiльки з використанням йодовано! солi. У науковм лiтературi достатньо фактiв про виникнення патологи щитоподiбноí залози пiсля споживання водоростей, йодактиву (йодованого казе'шу) та iнших йодвмiсних продуктiв [19-23]. Головним е надходження до оргашзму неадекватних (понад 300 мкг йоду на добу) ктькостей йоду та, можливо, суттевий дефщит йоду перед профтак-тикою. Проведенi нами розра-хунки кореляцiй мiж рiвнями йодурп та вмiсту йоду у солi свiдчать, що для Укра'ши, бть-шiсть територií яко'| перебувае у зон слабкого йодного дефiциту, оптимальним буде йодування солi дозою 25 мг/кг [24].
Групова йодна профтактика проводиться у масштабi певних груп населення з пщвищеним ризиком розвитку ЙДЗ за недо-статнього |'х забезпечення йодом: новонародженi, дiти, пщл^ки, вагiтнi й матернгоду-вальницi. Профтактика здш-снюеться шляхом регулярного тривалого прийому препара^в, що мiстять фiзiологiчнi дози йоду.
Вагiтнi та матернгодувальниц мають найбiльший ризик розвитку йододефщитних розладiв, оскiльки потреба у йодi у цей перiод збтьшуеться у декiлька разiв [25] . Нестача йоду може призводити до формування зоба та виникнення у подальшо-му змши функци щитоподiбноí залози. Актуальнiсть цiеí проблеми зумовлена також тим, що
у половини ж1нок п1сля вагггно-ст1 зоб не зазнае зворотного розвитку, створюючи передумо-ви для формування тиреощно! патологи. Адекватне надход-ження йоду до жшочого оргашз-му п1д час ваптносп вважаеться над1йним заходом профшактики тиреощних розлад1в I необх1д-ною умовою нормального роз-витку плода I новонародженого. На сьогодн у б1льшост1 евро-пейських кра!н з деф1цитом йоду зд1йснюеться йодна проф1-лактика п1д час ваптносп та у пер1од лактацИ. Найбшьш опти-мальним методом вважаеться щоденний прийом йодиду кал1ю з метою пщтримання й попов-нення йодного балансу. За оцш-кою ВООЗ, добова потреба у йод1 для ваптних становить 150250 мкг. П1д час ваг1тност1 можуть виникати об'ективн умови, як1 перешкоджають реа-л1зацп проф1лактики за допомо-гою йодовано! сол1. Серед таких умов - наявнють ускладнень ваг1тност1 (нефропат1я, артер1-альна г1пертенз1я, багатовод-нють, п1елонефрит та 1нша нир-кова патолопя, ожир1ння, пре-еклампс1я, гестози тощо), коли необх1дно обмежити, а школи й виключити с1ль 1з рац1ону. За такого стану шдивщуальш особ-ливост1 харчово! повед1нки I смаков1 переваги не дозволять споживати надм1рну к1льк1сть сол1 щодня. Проведен! нами дослщження ефективност1 ма-сово! йодно! проф1лактики у ваг1тних показали, що групова проф1лактика не забезпечуе необхщно! к1лькост1 йоду для ваптно!', тому необх1дна додат-кова дотац1я йоду [26]. Пре-парати, що рекомендуються для групово! проф1лактики, мають м1стити ч1тко визначену дозу йоду у кожнш таблетц1, щоб забезпечити потреби ос1б р1з-ного в1ку. Для групово! та шдив1-дувально! йодно! проф1лактики р1зних категор1й населення можна використовувати препа-рати калю йодиду, як1 м1стять 100 мкг або 200 мкг йоду. Морепродукти мютять к1льк1сть йоду, яка здатна забезпечити потребу людини у раз1 постшно-го !х споживання. Дшсно, е кра!-ни з постшним споживанням морепродукт1в (водоростей) у великих кшькостях - Япон1я, Корея [27, 28]. Населення цих кра!н протягом тисячол1тньо! ютори адаптовано до високих доз йоду у харчуванш. Водо-рост1 також характеризуються низьким вмютом калор1й та е хорошим джерелом в1там1ну
В12, кал1ю, кальцю, магн1ю та м1кроелемент1в. Вид1лення бю-лог1чно активних речовин !з водоростей е перспективним напрямом сучасно! науки. На жаль, водорост1, що використо-вуються для поповнення орга-н1зму йодом, окр1м йоду можуть накопичувати важк1 метали: свинець, ртуть, миш'як, кадм1й, деяк1 токсичн1 матер1али, як1 можуть негативно впливати на здоров'я. Необхщно також вра-ховувати те, що вмют йоду у водоростях суттево коливаеться вщ 16 мкг/г до 8165 мкг/г залеж-но в1д частини структури водо-рост1, з яко! виготовлений морепродукт, глибини проростання водоросл, температури водо-йми, осв1тленост1, пори року та 1нших фактор1в [29]. Тому !х використання може бути мож-ливим п1сля перев1рки на орга-н1чне забруднення, вмют важких метал1в I вм1ст йоду. Мабуть, з ц1е! причини нав1ть такий препарат, як Келп заборонений до застосування ваптними. Набу-вае поширення випуск функцю-нальних продукпв, збагачених йодом, але враховуючи вище сказане, необх1дний додат-ковий контроль сировини та к1н-цевого продукту, що суттево збшьшуватиме його варт1сть.
Потребуе вивчення питання дм брому на щитопод1бну залозу та оргашзм, що м1ститься у водоростях у великих кшькостях. Зважаючи на це, необхщно роз-глянути юнуюч1 можливост1 запровадження цього досвщу в 1нших кра!нах, зокрема в Ук-ра!н1.
Для укра!'нського споживача придбання цього продукту хар-чування залишаеться питанням в1льного вибору. Спорадичне використання морських водоростей для приготування Тж1, за вщсутност1 контролю к1лькост1 спожито! продукцИ та вм1сту у н1й йоду, не дозволяе забезпечити адекватний р1вень над-ходження цього елемента до оргашзму та може бути причиною його надлишкового р1вня, що, в1дпов1дно, загрожуе виник-ненням тирео!дно! патологИ: г1потиреозу, ауто1мунного тире-о!диту, йод1ндукованого тиреотоксикозу [19-23]. Для групово! та 1ндив1дуально1 йодно! проф1-лактики р1зних категор1й насе-лення можна використовувати препарати кал1ю йодиду, як1 мютять 100 мкг або 200 мкг йоду.
1ндивщуальна йодна проф1-лактика проводиться у випадках зростаючо! потреби у йод1. Вона
рекомендуеться д1тям пубертатного пер1оду, ж1нкам за р1к до планово! ваг1тност1, п1сля тяжких 1нфекц1йних та соматичних захворювань I передбачае вжи-вання пол1в1там1н1в з вм1стом йоду, водоростей, морсько! капусти та препарат1в йодиду калю. Зазначена тератя при-зводить до зменшення розм1р1в щитопод1бно! залози, значно покращуе прогноз можливого захворювання залози та якють життя хворих. бдиними продуктами харчування, як1 можуть забезпечити немовлят необх1д-ною кшькютю йоду, як1 перебу-вають на штучному вигодову-ванн1, залишаються збагачен1 цим м1кроелементом штучш молочн1 сум1ш1 (зам1нник ж1но-чого молока) та каш1 на ¡хшй основ1. У другому п1вр1чч1 життя дитини фармаколопчна дотац1я м1кроелемента показана ус1м д1тям, як1 споживають замшники материнського молока. Зв1сно, при вибор1 сум1ш1 батькам необх1дно ор1ентуватися на зба-лансован1сть !хнього складу (бшки, жири, вуглеводи) в1там1-ни, шш1 м1кроелементи. Щодо йоду, то на упаковц1 з зам1нни-ком грудного молока зазвичай вказуеться його вмют у 100 г сухо! сум1ш1 або у 100 мл готово!. Добова доза надходження з сум1шшю йоду мае вщповщати проф1лактичн1й. Його вмют у 100 мл готово! сум1ш1 мае ста-новити не менше 9-10 мкг, а у 100 г сухо! - не менше 70 мкг. Таким вимогам вщповщае лише половина замшниюв грудного молока. Кр1м того, потр1бно в1д-значити, що у другому п1вр1чч1 життя за рахунок зменшення об'ему споживання сум1ш1в кшь-к1сть отриманого на добу йоду зменшуеться, внаслщок чого необхщна дотац1я ф1з1олог1чних доз йоду, як1 входять до складу фармаколопчних таблетованих препарат1в або продукт1в докор-му у йододеф1цитних рег1онах.
Рацюн д1тей складаеться пе-реважно з продукпв рослинного та тваринного походження, як1 виробляються у рег1он1 мешкан-ня. Таке харчування, за ор1ен-товними д1етолог1чними розра-хунками, здатне забезпечити надходження до оргашзму ди-тини у середньому 50-70 мкг йоду на добу, що значно менше за нормативи ВООЗ. У зв'язку з розвитком та формуванням мозку дитини перюд 1000 дшв п1сля народження потребуе особливо! уваги стосовно йодного забезпечення [30]. На нашу думку, у йододефщитних
67 Еоттошжг & Нмтш № 2 2019
регiонах необхiдно виявляти дiтеИ групи ризику щодо Иодо-дефiциту перед зарахуванням до школи та за необхщносл проводити специфiчну йодну профiлактику i медикаментозну корекцш, спрямовану на зни-ження захворюваносл, змен-шення порушень росту й роз-витку дiтеИ. Доведено високу ефективнiсть додаткового при-значення д^ям 6-7 рокiв дозо-ваних фармаколопчних препа-ратiв, якi мiстять фiзiологiчну дозу (100 мкг) Иоду протягом 6 мюящв у полiпшеннi Иодно'| забезпеченостi, а також покра-щанн показникiв штелектуаль-ного розвитку.
Напруженють Иодноí ендемií в Украíнi за вщсутност вщповщ-них профiлактичних заходiв, яка посилюеться економiчними та еколопчними чинниками, зу-мовлюе необхiднiсть прийняття захо^в на загальнодержавному рiвнi, створення репональних програм подолання наслiдкiв Иододефщиту. На жаль, у свщо-мост населення И досi Иодова-на сть не стала тим базовим методом профшактики мкро-нутрiентноí недостатност^ на тлi якоí мають здмснюватися усi iншi профiлактичнi заходи. Медикам належить провщна роль не тшьки у пропагандi профшак-тичних заходiв, але И в оргашза-цií усiеí системи заходiв з лквн дацií дефiциту споживання Иоду. На жаль, в Укра'|'ш поки цього не вщбуваеться [31]. Необхщно чiтко усвiдомлювати, що профiлактика i лiкування ендемiчного зоба мае здмснюватися постмно И безперервно пщ наглядом наукових та медичних пра^вниюв у системi постiИного бiологiчного мошто-рингу, оскiльки дефiцит Иоду е стабшьним природним феноменом i не може бути лiквiдованиИ «випадками терапевтичноí активность».
Безперервна Иодна профшак-тика з систематичним мошто-рингом Иодноí забезпеченостi достовiрно знижуе ризик фор-мування ЙДЗ у д^ей i дорослих та перешкоджае виникненню ускладнень Иодноí профшакти-ки, особливо у разi обтяжено'| спадковост щодо тиреощно)' патологií.
Останнiм часом знову з'яви-лася надiя виршення проблеми Иодозалежних захворювань в Укра'|'ш у законодавчому планi. 14 грудня 2018 року з шщативи Центру громадського здоров'я МОЗ Укра'ши вщбувся експерт-ний круглий стiл "Законодавчi
змiни в Украíнi щодо йодування харчово! солi, обфунтування, свiтовий досвщ, лобiювання, адвока^я". У засiданнi взяли участь представники МОЗ, нау-ково! спiльноти, Мшагропо-лiтики, Мiнiстерства економiч-ного розвитку i торгiвлi Мш-молодьспорту, Асоцiацií дiето-логiв Укра!ни, виробникiв йодо-вано! солi, ВООЗ, ЮН1СЕФ та iнших. Рiшення учасниюв круглого столу було одностайним: докласти максимум зусиль до законодавчого виршення проблеми профшактики йодоза-лежних захворювань, прийняття ршення щодо унiверсального йодування солi та лобювати це питання перед вищим керiв-ництвом Укра!ни (Верховною Радою Укра!ни, Адмiнiстрацiею президента Укра!ни, Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни).
Л1ТЕРАТУРА
1. Hetzel B.S. Iodine deficiency disorders (IDD) and their eradication. Lancet. 1983. Vol. 2.
P. 1126-1129.
2. WHO, UNICEF and ICCIDD. Assessment of the Iodine Dificiency Disorders and Monitoring their Elimination :
A Guide for Programme Managers. Geneva : WHO, 2001. 97 p.
3. Cheng S.Y, Leonard J.L., Davis P.J. Molecular aspects of thyroid hormone actions. Endocr Rev. 2010. Vol. 31 (2). P. 139-70.
4. Duncan B.J.H., Williams A.J., Murphy E. et all. A lack of thyroid hormones rather than excess thyrotropin causes abnormal skeletal development in hypothyroidism. Mol. Endocrinol. 2008. Vol. 22 (2). P. 501-512.
5. Bernal J. Thyroid hormones and brain development. In : Hormones brain and behavior / Pfaff D., Arnold A., Fahbrach S., Moss R. eds. Academic Press, 2002. P. 543-587.
6. Knudsen N., B^ow I., Laurberg P. et al. Low socio-economic status and familial occurrence of goiter are associated with a high prevalence of goiter. Eur. J. Epidemiol. 2003. Vol.18 (2). P. 175-181.
7. Tronko M., Kravchenko V., Fink D. et al. Iodine excretion in regions of Ukraine affected by the Chornobyl accident, experience of the Ukrainian-American cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases. Thyroid. 2005. Vol. 15, № 11. P. 1291-1297.
8. Тронько Н.Д., Мабучи К., Кравченко В.И., Хатч^ М., Лихтарев И.А. и др. Йодный статус и дозы облучения щито-
видной железы у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, проживающих в северных регионах Украины (украинско-американское когортное исследование). Журнал НАМН. 2013. T. 19, № 3. C. 355-366.
9. Erwan A.G., Frithjof C.K., Kloareg B. A survey of iodine content in Laminaria digitate. Botanica Marina. 2004. 47. P. 30-37.
10. Webster S.H., Rice В., Highman В., von Oettingen W.F. The toxicology of potassium iodate: acute toxicity in mice. J. Pharmacol. Exp. Ther. 1957. Vol. 120. P. 171-192.
11. Webster S.ll., Stohlman P.P., Highman B. The toxicology of potassium and sodium iodates. lll. Acute ad subacute oral toxicity of potassium iodate in dogs. Toxicol. Appl. Pharmacol. 1966. Vol. 8. P. 185-192.
12. Вь^ H., Schaffner T.H., Seiler J.P. The toxicology of iodate. A review of the literature. Thyroid. 2001. Vol. 11 (5). P. 449456.
13. Joint WHO/FAO Expert Committee on Food Additives. Matters of interest arising from the forty-third World Health Assembly. In: Evaluation of Certain Food Additives and Contaminants: WHO Technical Report Series № 806, Annex 5. Geneva : WHO, 1991.
14. Diosady L.L., Alberti J.O., Venkatesh M.G. et all. Stability of iodine in iodized salt used for correction of iodine-deficiency disorders. Food and Nutrition Bulletin. 1998. Vol. 19, № 3. P 240-250.
15. Taurog A., Howells E.M., Nachimson H.I. Conversion of iodate to iodide in vivo and in vitro. J Biol. Chem. 1966. Vol. 241. P. 4686-4693.
16. Stanbury J., Ermans A., Bourdoux P. et al. Iodine-induced hyperthyroidism: occurrence and epidemiology. Thyroid. 1998. Vol. 8. P. 83-100.
17. Xiaochun T., Zhongyan S., Yanyan C. et all. More than adequate iodine intake may increase subclinical hypothyroidism and autoimmune thyroiditis: a cross-sectional study based on two Chinese communities with different iodine intake levels. European Journal of Endocrinology. 2011. Vol. 164. P. 943-950
18. Leung A.M., Braverman L.E. Consequences of excess iodine. Nat Rev Endocrinol. 2014. Vol. 10 (3). P. 136-142.
19. Chung H.R., Shin C.H., Yang S.W., Choi C.W., Kim B.I. Subclinical hypothyroidism in
Korean preterm infants associated with highlevels of iodine in breast milk. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2009. Vol. 94 (11). P. 4444-4447.
20. Kivoshi M., Tomoyashi T., Masayatiko K. Suppression of Thyroid function during Ingestion of Seaweed "Kombu" (Laminaria japonica) in Normal Japonese Adults. Endocrine Journal. 2008. Vol. 55 (6). P. 1103-1108.
21. Thamer C., Bares R., Lipp H., Lipp H.P., Hgring H.U., Gallwitz B. Iodine-induced thyrotoxicosis after ingestion of kelp-containing tea. J. Gen. Intern. Med. 2006. Vol. 21 (6). P. 11-14.
22. Hartman A.A. Hyperthyroidism during administration of kelp tablets. Ned Tijdschr Geneesk. 1990. Vol. 134 (28). P. 1373 (in Dutch).
23. Donega P., Gallerani M., Vigna G.B., Fellin R. Reversible hyperthyroidism and cardiomyopathy caused by consumption of iodocasein. Am. J. Med. Sci. 2000. Vol. 320 (2). P. 148-150.
24. Kravchenko V., Houston R., Timmer A. Connecting the data of salt iodine and urinary iodine in populations improves USI/IDD monitoring and allows advocacy on optimal mandatory salt iodiza-tion. Conseguences and Control of Micronutrient Deficiencie : Micronutrient Forum (Istanbul, Turkey, 16-18 April 2007) : Abstract Book. 2007. P. 87.
25. WHO, UNICEF and ICCIDD. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. 3-rd ed. Geneva : WHO, 2007. 97 p.
26. TaHaHaKiHa H.B. O^HKa
e^eKTMBHOCTi MacoBOï MOflHOï npo^LnaKTMKM y flrnnponeTpoB-cbKÍM oô^acTi. MefíUHHÍ nepcneK-tubu. 2008. T. 13, № 3. C. 75-80.
27. Zava T., Zava D. Assessment of Japanese iodine intake based on seaweed consumption in Japan: A literature-based analysis. Thyroid Research. 2011. Vol. 4 (1). 14. doi: 10.1186/1756-6614-4-14.
28. Jeon M.J., Kim W.G., Kwon H., Kim M., Park S., Oh H.S. et all. Excessive Iodine Intake and Thyrotropin Reference Interval: Data from the Korean National Health and Nutrition Examination Survey. Thyroid. 2017. Vol. 27 (7). P. 967-972.
29. Teas J., Pino S., Critchley A., Braverman L.E. Variability of Iodine Content in Common Commercially Available Edible Seaweeds. Thyroid. 2004. Vol.14 (10). P. 836-841.
30. Velasco I., Bath S.C., Rayman M.P. Iodine as Essential Nutrient during the First 1000 Days of Life. Nutrients. 2018. Vol. 10 (3). E290.
31. Де Бенуа Б., Швец О.В. Устранение дефицита йода -одна из ключевых задач здравоохранения. Международный эндокринологический журнал. 2011. № 6 (38). С. 1-7.
REFERENCES
1. Hetzel B.S. Lancet. 1983 ; 2 (8359) : 1126-1129.
2. WHO, UNICEF and ICCIDD. Assessment of the Iodine Dificiency Disorders and Monitoring their Elimination : A Guide for Programme Managers. Geneva : WHO; 2001 : 97 p.
3. Cheng S.Y, Leonard J.L. and Davis P.J. EndocrRev. 2010 ; 31(2):139-70.
4. Duncan B.J.H., Williams A.J., Murphy E., Boyde A., Howell P.G., Swinhoe R. et all. Mol. Endocrinol. 2008 ; 22 (2) : 501-12.
5. Bernal J. Thyroid Hormones and Brain Development. In : Hormones Brain and Behavior / Pfaff D., Arnold A., Fahbrach S. and Moss R. (eds). Academic Press ; 2002 : 543-587.
6. Knudsen N., Bblow I., Laurberg P., Ovesen L., Perrild H. and Jшrgensen T. Eur. J. Epidemiol. 2003 ; 18 (2) : 175181.
7. Tronko M., Kravchenko V., Fink D., Hatch M., Turchin V., McConnell R., Shpak V. et all. Thyroid. 2005 ; 15 (11) : 12911297.
8. Tronko M.D., Mabuchi K., Kravchenko V.I., Hatch M., Likhtarev I.A., McConnell R. et all. Zhurnal NAMN. 2013 ; 19 (3) : 355-366 (in Ukrainian).
9. Erwan A.G., Frithjof C.K. and Kloareg B. Botanica Marina. 2004 ; 47 : 30-37.
10. Webster S.H., Rice В., Highman В. and von Oettingen W. F. J. Pharmacol. Exp. Ther. 1957 ; 120 : 171-192.
11. Webster S.II., Stohlman P.P. and Highman B. Toxicol. Appl. Pharmacol. 1966 ; 8 : 185-192.
12. Bbrgi H., Schaffner T.H. and Seiler J.P. Thyroid. 2001 ; 11 (5) : 449-456.
13. Joint WHO/FAO Expert Committee on Food Additives. Matters of Interest Arising from the Forty-Third World Health Assembly. In: Evaluation of Certain Food Additives and Contaminants : WHO Technical Report Series № 806, Annex 5. Geneva : WHO, 1991.
14. Diosady L.L., Alberti J.O., Venkatesh M.G. et all. Food and
Nutrition Bulletin. 1998 ; 19 (3) : 240-250.
15. Taurog A., Howells E.M. and Nachimson H.I. J Biol. Chem. 1966 ; 241 : 4686-4693.
16. Stanbury J., Ermans A., Bourdoux P. et all. Thyroid. 1998 ; 8 : 83-100.
17. Xiaochun T., Zhongyan S., Yanyan C. et all. European Journal of Endocrinology. 2011 ; 164 : 943-950.
18. Leung A.M. and Braver-man L. E. Nat Rev Endocrinol. 2014 ; 10 (3) : 136-142.
19. Chung H.R., Shin C.H., Yang S.W., Choi C.W., Kim B.I.
J. Clin. Endocrinol. Metab. 2009 ; 94 (11) : 4444-4447.
20. Kivoshi M., Tomoyashi T. and Masayatiko K. Endocrine Journal. 2008 ; 55 (6) : 11031108.
21. Thamer C., Bares R., Lipp H., Lipp H.P., Hgring H.U. and Gallwitz B. J. Gen. Intern. Med. 2006 ; 21 (6) : 11-14.
22. Hartman A.A. Ned Tijdschr Geneesk. 1990 ; 134 (28) : 1373 (in Dutch).
23. Donega P., Gallerani M., Vigna G.B. and Fellin R. Am. J. Med. Sci. 2000; 320 (2) :148-150.
24. Kravchenko V., Houston R. and Timmer A. Connecting the Data of Salt Iodine and Urinary Iodine in Populations Improves USI/IDD Monitoring and Allows Advocacy on Optimal Mandatory Salt Iodization. In : Conseguences and Control of Micronutrient Deficiencie: Micronutrient Forum (Istanbul, Turkey, 16-18 April 2007) : Abstract Book. 2007 : 87.
25. WHO, UNICEF and ICCIDD. Assessment of Iodine Deficiency Disorders and Monitoring their Elimination: a Guide for Programme Managers. 3-rd ed. Geneva : WHO; 2007 : 97 p.
26. Tananakina N.V. Medychni perspektyvy. 2008 ; 13 (3) : 7580 (in Ukrainian).
27. Zava T. and D. Thyroid Research. 2011 ; 4 (1) : 14. doi: 10.1186/1756-6614-4-14.
28. Jeon M.J., Kim W.G., Kwon H., Kim M., Park S., Oh H.S. et all. Thyroid. 2017 ; 27 (7) : 967-972.
29. Teas J., Pino S., Critchley A. and Braverman L.E. Thyroid. 2004 ; 14 (10) : 836-841.
30. Velasco I., Bath S.C. and Rayman M.P. Nutrients. 2018 ; 10 (3) : E290.
31. De Benua B. and Shvets O.V. International Journal of Endocrinology. 2011; 6 (38) : 1-7 (in Russian).
Hafliüwna go pega^H 21.02.2019
69 Environment & Health № 2 2019
