CC BY
59Професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів до освітньо-оздоровлювальної діяльності на засадах педагогічного менеджменту
Маковецька Н.В.
Запорізький національний університет
Анотації:
Показано пріоритетні напрями модернізації діяльності дошкільних навчальних закладів. Наведено аналіз публікацій, присвячених створенню умов для освітньо-оздоровлювальної діяльності, а також професійного розвитку фахівців щодо її організації. У зв'язку з цим висвітлюються можливості застосування педагогічного менеджменту. Визначено значення менеджменту першого і другого рівнів у професійному розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів. Оцінено типи організаційних структур управління дошкільним навчальним закладом.
Маковецкая Н.В. Профессиональное развитие специалистов дошкольных учебных учреждений к образовательнооздоровительной деятельности на основе педагогического менеджмента. Показаны приоритетные направления модернизации деятельности дошкольных учебных учреждений. Приведен анализ публикаций, посвященных созданию условий для образовательнооздоровительной деятельности, а также профессионального развития специалистов по её организации. В связи с этим освещаются возможности использования педагогического менеджмента. Определено значение менеджмента первого и второго уровней в профессиональном развитии специалистов дошкольных учебных учреждений. Оценены типы организационных структур управления дошкольным учебным учреждением.
Makovetskaya N.V. Professional development of specialists of preschool educational establishments to educa-tionally-health activity on the basis of pedagogical management. Priority directions modernization of activity of preschool educational establishments are shown. The analysis of publications, devoted creation of terms for educationally-health activity, and also professional development of specialists on its organization is resulted. In this connection light up possibilities of the use of pedagogical management. The value of management of the first and second levels is certain in professional development of specialists of preschool educational establishments. The types of organizational structures of management preschool educational establishment are appraised.
Ключові слова:
професійний розвиток, педагогічний менеджмент, структура управління, менеджмент першого і другого рівнів, служба супроводження.
профессиональное развитие, педагогический менеджмент, структура управления, менеджмент первого и второго уровней, служба сопровождения.
professional development, pedagogical management, management structure, management of the first and second levels, service of accompaniment.
Вступ.
Модернізація системи освіти на сучасному етапі розвитку суспільства висуває нові вимоги до професійної діяльності фахівців дошкільних навчальних закладів взагалі й організації ними освітньо-оздоровлювальної діяльності зокрема. Їх зміст полягає у застосуванні педагогами нових технологій, формуванні нових орієнтирів щодо вирішення проблем оздоровлення дошкільників .
Об’єктивно професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів щодо освітньо-оздоровлювальної діяльності відбувається під впливом змін процесів у системі дошкільної освіти, урізноманітнення форм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку тощо.
Відтак у сучасних умовах розвитку неперервної освіти та реалізації ідей Болонського процесу особливого значення набуває зосередження уваги на теоретичному й експериментальному обґрунтуванні організації професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів щодо освітньо-оздоровлювальної діяльності, створення відповідних педагогічних умов, сприяння всебічному усвідомленню ними необхідності підтримки професійної компетентності впродовж усієї педагогічної кар’єри, допомога у розумінні важливості оволодіння новими знаннями, інноваційними підходами і технологіями. Безперечно, неабиякого значення тут набувають ідеї педагогічного менеджменту, реалізація яких сприяє оновленню як шляхів професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів, так і підходів до організації освітньо-оздоровлювальної діяльності. Вочевидь ці два процеси тісно пов’язані між собою.
© Маковецька Н.В., 2011
Тема статті пов’язана з розробкою наукової проблеми кафедри теорії та методики фізичної культури і туризму Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є висвітлення можливостей застосування педагогічного менеджменту в освітньо-оздоровлювальній діяльності дошкільного навчального закладу, а також професійному розвитку фахівців щодо її організації.
Результати дослідження.
Відомо, що поняття “менеджмент” має декілька трактувань, а саме: процес постановки і досягнення цілей за допомогою мобілізації праці людей, їх інтелекту, мотивів поведінки, а також за допомогою фінансових і технічних ресурсів; управління бізнесом через філігранну роботу з людьми; спеціальний вид управлінської діяльності, заснований на роботі з людьми; уміння добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей; управлінська функція, вид діяльності з керівництва людьми в найрізноманітніших організаціях; галузь людського знання, що допомагає здійснити цю функцію [2].
Узагальнюючі думки багатьох науковців, можна так сформулювати основне практичне завдання менеджменту: воно полягає в тому, щоб зробити людей здатними до спільної дії, додати їх зусиллям ефективність і згладити властиві їм слабкості, а менеджмент визначити як науку, мистецтво і діяльність з мобілізації інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів з метою ефективного і дієвого функціонування організації, гуманізації відносин в організації. Реалізація менеджменту вимагає вивчення психологічних
мотивів поведінки людей, групових відносин і норм, умов для оптимальної співпраці, комунікації і лідерства, причин виникнення конфліктів.
Передумовами застосування досвіду менеджменту сьогодні є оновлення освітнього закладу, а саме: подолання одноманітності, адміністрування, авторитаризму, формалізму в розвитку, навчанні і вихованні, а також поглиблення процесів демократизації і гуманізації в діяльності школи або дошкільного закладу, створення сприятливих умов для розвитку особистості кожної дитини, її батьків, а також кожного члена педагогічного колективу.
Стосовно освітніх установ може йтися про педагогічний менеджмент, що враховує особливості його діяльності.
У дошкільному навчальному закладі умовно можна виокремити два рівні менеджменту: керівник - колектив педагогів і співробітників; педагог - діти.
Метою першого рівня менеджменту є забезпечення продуктивної діяльності співробітників через професійний розвиток, а також саморозвиток їхнього творчого потенціалу. Метою другого рівня правомірно вважати здійснення оптимального управління освітнім процесом при максимальному розкритті і розвитку можливостей і здібностей кожної дитини за умов успішного професійного розвитку педагогів.
Беручи до уваги головне в менеджменті - людино-центристський підхід - успіх в управлінні колективом і в освітньо-оздоровлювальному процесі буде досягнутий завдяки залученню кожного до цілей діяльності дошкільного закладу, створення атмосфери пошани і довіри, забезпечення успіху в діяльності. При цьому слід зазначити, що менеджмент розглядає успіх саме з позиції задоволення у співробітників і дітей потреб вищого рівня: в пошані значущими для особи людьми (керівництво закладу, педагоги тощо), в самовираженні через досягнення результатів. Потреба у відчутті успіху через визнання оточуючими є, як стверджується науковими основами менеджменту, набагато більшим стимулом, ніж матеріальна винагорода.
Два основні рівні педагогічного менеджменту дають підставу виокремити підрівні, зумовлені структурою дошкільного закладу і взаємодією педагогів і дітей в освітньо-оздоровлювальній діяльності.
Узявши за основу вимоги людино-центристського підходу, умови якісної праці людини і конкретні технології, можна виробити систему управління на кожному рівні (управління дошкільним закладом, управління освітньою діяльністю) і підрівні (управління методичною роботою, комерційною діяльністю тощо).
Разом із людино-центристським підходом в управлінні доцільним є використання законів кібернетики, що забезпечують цілеспрямовану організацію постійного контролю за ходом виконання рішень, його безперервну корекцію у разі відхилення від необхідних результатів. Це дозволить виключити діяльність, що запізнюється, коли робота повністю спрямовується на виправлення недоліків.
Отже, педагогічний менеджмент ставить за мету таке управління освітнім закладом і процесом навчан-
ня, суттю якого є людино-центристський підхід і орієнтація на прикінцеву мету з безперервним контролем і коректуванням діяльності.
Забезпечення управління освітньо-
оздоровлювальним процесом - не що інше, як реалізація менеджменту другого рівня. Тому тут також необхідне застосування принципів людино-центристського підходу в поєднанні з положеннями кібернетики щодо організації зворотного зв’язку. При цьому менеджером є педагог, який працює з дітьми. Положення людино-центристського підходу, що припускають створення атмосфери поважного відношення до особистості, прояви довіри до людини, забезпечення успіху в діяльності кожного вимагають планомірної їх реалізації в процесі спільної діяльності педагога і дітей. Вимога пошани припускає вміння і готовність менеджера надавати всіляку допомогу і сприяти розвитку здібностей вихованців і усуненню недоліків, що заважають їх розвитку; брати участь в проблемах і труднощах дітей; уважно, зацікавлено ставитися до їхньої думки; формувати у дошкільників відчуття упевненості в досягненні результатів, в успіху.
Більш докладно розглянемо організаційні структури управління, застосування яких є можливим у діяльності дошкільних навчальних закладів.
Організаційна структура управління - це сукупність органів, між якими розподілено повноваження і відповідальність за виконання управлінських функцій і існують регулярно відтворені зв’язки і стосунки [5].
Найбільш простим типом організаційної структури управління є лінійна структура, яка характеризується наявністю двох чи більше ієрархічних рівнів управління, на кожному з яких керівнику підпорядковується група співробітників, стосунки між ним і підлеглими будуються за принципом єдиноначальності. Керівники наділяються повноваженнями щодо вирішення будь-якого питання, що виникає у ході діяльності підлеглої їм групи.
Перевага лінійної структури полягає в тому, що рішення з усіх питань приймаються одним керівником, що забезпечує погодженість дій. Однак, до керівників пред’являються високі вимоги, вони мають бути компетентними в різних галузях, вирішувати різні типи завдань.
Слід зазначити, що реальна організаційна структура може наближатися до лінійної при авторитарному керівництві.
Найбільш поширеною є лінійно-функціональна структура управління, де, поряд з ієрархією лінійного керівництва, існують функціональні підрозділи, спеціалізовані на виконанні різних видів управлінських дій і прийнятті функціональних рішень обмеженого кола спеціальних питань. Роль функціональних підрозділів в управлінській системі дошкільного навчального закладу може виконувати педагогічна рада, творчі та професійні об’єднання педагогів тощо.
Перевага лінійно-функціональних структур полягає в тому, що надається можливість більш якісно вирішувати визначені, у тому числі вузько спеціалізовані, завдання, менше вимог висувається до різнобіч-
ності підготовки керівників, які можуть більше уваги приділяти стратегічним завданням розвитку дошкільного навчального закладу. У той же час, причетність конкретних виконавців не тільки до вирішення властивих їм завдань, безпосередньо до освітнього процесу, але і до прийняття рішень, підвищує їхню відповідальність, причетність до загальної справи, а, отже, спрямовує на творчість, прагнення до успіху.
Під час вибору і реалізації лінійно-функціональної структури керівництва дошкільним навчальним закладом, важливо не втратити загальної мети діяльності всієї системи, оскільки окремі дії можуть опинитися поза полем зору всіх структурних підрозділів, а, отже, може порушитися погодженість у досягненні мети. Крім того, лінійно-функціональні структури можуть бути неефективними в нестабільних зовнішніх умовах, а також під час виникнення нестандартних ситуацій. У цьому випадку на перший план висувається вміння керівника координувати дії і, при необхідності, залишати частину управлінських функцій безпосередньо за собою.
Близькою до лінійно-функціональної структури управління є дивізіональна структура [5]. Вона може бути застосована у великих освітніх закладах, де ускладнюється вирішення завдань щодо координації роботи структурних підрозділів. При дивізіональній структурі управління можуть створюватися самостійні структури управління окремими частинами дошкільного навчального закладу, наділені повноваженнями щодо прийняття і реалізації рішень з широкого кола питань. Кожна із самостійних структур будується за лінійно-функціональним принципом. Такі структури дозволяють зменшити навантаження на керівника і підвищити швидкість прийняття необхідних рішень.
Останнім часом виникли елементи структур ще двох типів - проектних і матричних.
Структура проектного типу - це тимчасова структура, створена з метою об’єднання в одну команду співробітників для вирішення певного завдання.
Структури матричного типу виникають при одночасній реалізації багатьох проектів - той самий співробітник може одночасно входити до складу різних проектних груп і підпорядковуватися декільком керівникам проектів. Ці керівники не мають адміністративних повноважень, вони залишаються за керівниками підрозділів. Керівники проектів визначають обсяг і терміни необхідних робіт, а керівники підрозділів призначають виконавців і розробляють тактику виконання завдань. Проектна структура припиняє своє існування після вирішення завдань.
Структура матричного типу істотно підвищує гнучкість управління, висуває високі вимоги до компетентності керівників і зрілості педагогічного колективу.
Розглянуті типи можливих структур управління дошкільним навчальним закладом можуть бути централізованими і децентралізованими, у залежності від розподілу повноважень щодо прийняття рішень. Чим більше повноважень мають групи педагогів (педагогічна рада, творчі та професійні об’єднання педагогів),
тим більше децентралізованою є система управління. Як зазначають науковці, не існує одного кращого для всіх організаційних структур співвідношення між централізацією і децентралізацією [3,4,5]. У кожному окремому випадку слід шукати раціональне сполучення між ними, пам’ятаючи про необхідність створення оптимальних умов для професійного розвитку педагогів, а також ефективність освітньо-оздоровлювальної діяльності дошкільного навчального закладу.
У невеликому дошкільному навчальному закладі всі рішення може приймати один керівник. Централізація має ту перевагу, що рішення приймаються однією особою з позицій всього дошкільного закладу в цілому. Але організаційна структура стає занадто твердою, керівник виявляється занадто перевантаженим, що сповільнює вирішення питань. Зі збільшенням контингенту дітей навантаження на керівника зростає і виникає об’єктивна необхідність передавати частину повноважень комусь із підлеглих.
Тому, такі структури ефективно працюють тільки у відносно стабільних умовах.
Децентралізація дозволяє збільшити швидкість прийняття рішень, скоротити потоки інформації, що циркулюють в управлінській системі, робить структуру більш гнучкою, але існує небезпека прийняття рішень різними співробітниками, відсутності погодженості в їхніх діях.
На думку окремих науковців (Г.Кунц та ін.), основними факторами, від яких залежить ступінь децентралізації, є такі: орієнтація керівника (стиль керівництва); значення рішення для інтересів організації (ціна помилки); співвідношення між утратами, що можуть виникнути через помилку при ухваленні рішення підлеглими, і втратами, пов’язаними із затримками в ухваленні рішення через зайнятість керівника; прагнення підлеглих до більшої самостійності; можливість ефективного контролю з боку керівника за рішеннями, прийнятими підлеглими [1].
Поряд із зазначеними, слід також виокремити і такі фактори, як-от: нестабільність умов діяльності дошкільного навчального закладу; нестандартність прийнятих рішень; індивідуальні особливості працівників; рівень їхньої професійної компетентності.
Децентралізація є необхідною при високому рівні зрілості педагогічного колективу, готовності педагогів до вирішення управлінських завдань.
Відомо, що основна частина управлінської роботи пов’язана зі здійсненням комунікацій. Велику частину своїх функцій керівник і його заступники реалізують через спілкування з людьми [1].
Повідомлення передаються з верхнього рівня управління на нижні і навпаки. Між посадовими особами одного рівня існують горизонтальні комунікації.
Комунікації керівника дошкільного навчального закладу, що зводяться до зовнішніх і внутрішніх, можуть як сприяти ефективності реалізації управлінських рішень, так і заважати їм.
Отже, з усіх розглянутих типів структур управління, матрична структура найбільшою мірою дозволяє
керівнику дошкільного навчального закладу забезпечити реалізацію режиму розвитку, зберігаючи стійке функціонування, оптимальний мікроклімат у колективі і забезпечуючи максимальну реалізацію особис-тісного потенціалу кожного працівника. У той же час, у дошкільному навчальному закладі доцільним є застосування лінійно-функціонального типу структури управління з елементами матричного типу. Поєднання цих двох типів структур управління позначене як лінійно-функціонально-матричне управління.
Педагогічний менеджмент освітньо-
оздоровлювальної діяльності передбачає також діяльність повноцінної служби супроводу. З’ясуємо більш докладно її складові.
Служба супроводу освітньо-оздоровлювального процесу, на нашу думку, має охоплювати:
• медичний супровід, пов’язаний із необхідністю додержання санітарно-гігієнічного режиму, впровадження профілактичних і коректувальних програм, проведення моніторингу рівня фізичного розвитку та стану здоров’я дітей;
• психологічний супровід, спрямований на проведення моніторингу особливостей психічного розвитку дошкільників, консультування батьків, розробку і реалізацію психолого-педагогічних занять, інших форм діяльності з педагогами, спрямованих на підвищення рівня їхньої професійної компетентності. Психологічний супровід має такі функції: діагностичну, когнітивну, профілактичну, коректувальну, прогностичну;
• педагогічний супровід, що сприяє здійсненню осо-бистіно орієнтованого підходу до суб’єктів освітньо-оздоровлювального процесу;
• логопедичний супровід, що передбачає усунення логопедичних дефектів і розвиток культури мовлення дітей;
• соціальна служба супроводу, спрямована на інтеграцію закладу із сім’єю, суспільними закладами.
Висновки.
Отже, педагогічний менеджмент передбачає різнобічний підхід до освітньо-оздоровлювального процесу в дошкільному навчальному закладі, а, отже, і сприяє професійному розвитку фахівців.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у подальшому вивченні можливостей професійного розвитку фахівців
Література:
1. Кунц Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций / Г.Кунц, С.О’Доннел: [пер. с англ]: под общ. ред. Д.М. Гвишиани. - М.: Прогресс, 1981.-Т 2.-512 с.
2. Рапацевич Е.С. Современный словарь по педагогике / Е.С. Рапа-цевич. - Мн.: Современное слово, 2000. - 928 с.
3. Старобинский Э.Е. Как управлять персоналом /Э.Е. Старобин-ский. - [изд. 2-е, перераб. доп]. - М.: Педагогика, 1995.-240 с.
4. Управление развитием школы: [пособие для руководителей образовательных учреждений]; под ред. М.М.Поташника, В.С.Лазарева. - М.: Новая школа, 1995. - 462 с.
5. Управление школой: теоретические основы и методы: [учебное пособие]; под ред. В.С.Лазарева. - М.: Центр социальных и экономических исследований, 1997. - 336 с.
Надійшла до редакції 10.12.2010р.
Маковецкая Наталья Валерьевна [email protected]
