CC BY
70э
2012
ü
Базові поняття системи професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності
Маковецька Н.В.
Запорізький національний університет
Анотації:
З'ясовано підходи до тлумачення базових понять дослідження системи професійного розвитку фахівців дошкільної галузі освіти, що зумовлює ефективну організацію ними освітньо-оздоровлювальної діяльності. Сформульовано авторські визначення понять професійний розвиток, фахівець дошкільного навчального закладу, освітньо-оздоровлювальна діяльність. Доведено що професійний розвиток - це безперервний процес, що передбачає професійне навчання фахівців. Визначено, що до цієї категорії належать вихователі й інструктори з фізичної культури. Встановлено, що їхня професійна діяльність має бути спрямована на формування у дошкільників уявлень про здоровий спосіб життя. З'ясовано, що стимулювально-мотиваційний компонент передбачає стимулювання педагогами пізнавальних інтересів дітей, їхнього прагнення до здорового образу життя.
Ключові слова:
професійний, розвиток, фахівець, дошкільний, заклад, здоров’я.
Маковецкая Н.В. Базовые понятия системы профессионального развития специалистов дошкольных учебных учреждения в сфере образовательно-оздоровительной деятельности. Выяснены подходы к толкованию базовых понятий исследования системы профессионального развития специалистов дошкольной отрасли образования. Подходы предопределяет эффективную организацию ими образовательной и оздоровительной деятельности. Сформулированы авторские определения понятий профессиональное развитие, специалист дошкольного учебного заведения, образовательная и оздоровительная. Доказано что профессиональное развитие - это непрерывный процесс, который предусматривает профессиональную учебу специалистов. Определено, что к этой категории принадлежат воспитатели и инструкторы по физической культуре. Установлено, что их профессиональная деятельность должна быть направлена на формирование у дошкольников представлений о здоровом образе жизни. Выяснено, что стимулирующий и мотивационный компонент предусматривает стимулирование педагогами познавательных интересов детей, их стремления к здоровому образу жизни.
профессиональный, развитие, специалист, дошкольный, заведение, здоровье.
Makovetskaya N.V. Base concepts of problem of professional development of specialists preschool educational establishments in the field of educationally-health activity. It is found out approaches interpretation of base concepts of research of the system of professional development of specialists of preschool industry of education. Predetermines approaches effective organization by them to educational and health activity. It is formulated author's determinations of concepts professional development, specialist of preschool educational establishment, education and health. It is proved that professional development is a continuous process which foresees the professional studies of specialists. It is certain that to this category educators and instructors belong on a physical culture. It is set that their professional activity must be directed on forming for the under-fives of pictures of healthy way of life. It is found out that stimulant and a motivational component is foreseen by stimulation, their aspiring, teachers of cognitive interests of children to the healthy way of life.
professional, development, specialist, preschool, establishment, health.
Вступ.
Однією з найбільш актуальних і складних проблем розвитку освіти є цілеспрямоване підвищення її внеску в забезпечення благополуччя підростаючих поколінь. Без сумніву, його головною умовою є здоров’я.
Отже, турбота про здоров’я дітей є сьогодні пріоритетним напрямком розвитку освіти,невід’ємною складовою діяльності освітніх закладів України. Однак реальний стан справ такий, що система освіти і суспільство в цілому все ще не готові до комплексного й ефективного вирішення проблем цілеспрямованого формування, зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління. Однією з причин цього є неготов-ність педагогів до ретельної роботи у цьому напрямку, відсутність комплексного підходу до процесів освіти й оздоровлення. У зв’язку з цим, розпочате нами дослідження спрямоване на професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів саме у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльно сті.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є визначення базових понять дослідження проблеми професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності. Це зумовило такі завдання роботи: з’ясування підходів до тлумачення базових понять; на їх підставі формулювання авторських
визначень. Було застосовано такі методи теоретичних досліджень: систематизація і класифікація матеріалу, порівняння.
Результати дослідження.
Серед базових понять дослідження насамперед розглянемо “професійний розвиток”, “фахівець дошкільного навчального закладу”, “освітньо-оздоровлювальна діяльність”.
Зупинимося на різних аспектах розуміння сутності поняття “розвиток”.
Згідно з Тлумачним словником української мови [10, с.1123], розвиток - це розгорнутий у часі процес кількісних та якісних змін в організмі та психіці людини, її мисленні, почуттях і поведінці, що є результатом біологічних процесів в організмі та впливів навколишнього середовища. У словнику розвиток розглядається як спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об’єктів. Окрім цього, тут визначаються властивості, що виокремлюють процеси розвитку серед інших змін, а саме: оборотність змін характеризує процеси функціонування (циклічне відтворення постійної системи функцій); відсутність закономірності є характерною для випадкових процесів катастрофічного типу; при відсутності спрямованості зміни не можуть накопичуватися, і тому процес втрачає характерні для розвитку єдині, внутрішньо взаємозалежні лінії.
Отже, згідно з зазначеним тлумаченням, у результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта, що
© Маковецька Н.В., 2012
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
*--“------------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
виступає як зміна його складу або структури (тобто виникнення, трансформація або зникнення його елементів або зв’язків) .
Розглядаючи філософський аспект поняття “розвиток”, насамперед слід звернутися до філософських поглядів Г Гегеля, діалектика якого, за своєю сутністю, є вчення про розвиток, але виражене в ідеалістичній формі. Спираючись на діалектичний метод, Г Гегель довів не тільки універсальність принципу розвитку, але й висвітлив його загальний механізм і джерело -виникнення і подолання протилежностей. Абсолютну ідею Г Гегель розглядав у русі, у розвитку. Особливе значення у діалектичному методі філософа мали три принципи розвитку, що розумілися ним як перехід кількості в якість, протиріччя як джерело розвитку і заперечення. В цих трьох принципах Г. Гегель, хоча і в ідеалістичній формі, висвітлив загальні закони розвитку [4].
З точки зору психології, розвиток - це посилення, зміцнення; доведення до певного ступеня духовної, розумової зрілості тощо; розгортання чого-небудь у широких межах, з повною енергією; розширення, розповсюдження, поглиблення змісту або застосування будь-чого; процес і результат переходу до нового, більш досконалого якісного стану, від простого до складного, від нижчого до вищого [5].
Отжг, в залежності від площини, в якій розглядається поняття розвиток, подаються різні його визначення.
Перш, ніж висвітлити погляди науковців на тлумачення поняття “професійний розвиток”, з’ясуємо значення слів “професія”, “професійний”.
Поняття “професія” у Тлумачному словнику української мови визначається як виокремлений (“окреслений”) у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти чи кваліфікації, які особа може виконувати відносно постійно, та які становлять засоби утримання для неї, а також певний вид трудової діяльності, який потребує спеціальних теоретичних знань і практичних навичок [10, с.1015].
З огляду на зазначене, під професійним розвитком будемо розуміти набуття працівником нових компе-тенцій, знань, умінь і навичок, які він використовує чи буде використовувати у своїй професійній діяльності. Це процес підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників з метою виконання нових виробничих функцій, завдань і обов’язків нових посад. Професійний розвиток - це безперервний комплексний процес, який включає професійне навчання, розвиток кар’єри та підвищення кваліфікації.
Отже, в межах нашого дослідження, професійний розвиток фахівців дошкільних навчальних закладів
- це безперервний комплексний процес, що охоплює професійне навчання (оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками, набуття професійного досвіду) з метою досягнення педагогічної майстерності у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.
Сформульоване визначення потребує уточнення
поняття “фахівець дошкільного навчального закладу”, тому насамперед з’ясуємо його тлумачення.
За Тлумачним словником української мови фахівець - це людина, що володіє спеціальними знаннями й навичками в будь-якій галузі, що має спеціальність; людина, що добре знає будь - що, майстер своєї справи [10].
У нашому дослідженні, згідно із Законом України “Про дошкільну освіту” (2010), фахівцями дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності будемо називати, насамперед, вихователів, а також інструкторів з фізкультури.
Підставою для цього послугувало, зокрема, Положення про дошкільний навчальний заклад, де наголошується, що як вихователі, так і інструктори з фізкультури мають спрямовувати свою професійну діяльність на ефективне вирішення, серед інших, таких завдань:
• засвоєння вихованцями програми розвитку, навчання і виховання;
• зміцнення і збереження їхнього фізичного, психічного, психологічного і соціального здоров’я;
• додержання вимог медичного персоналу щодо охорони здоров’я вихованців згідно з Інструкцією про охорону життя і здоров’я дітей;
• організація загартувальних заходів;
• виконання режиму дня.
Отже, в організації освітньо-оздоровлювальної діяльності означені категорії фахівців беруть найбільш активну участь.
Відтепер більш докладно з’ясуємо наукові підходи до тлумачення поняття “освітньо-оздоровлювальна діяльність”. З цією метою спочатку висвітлимо концептуальні підходи до таких понять, як “діяльність”, “освіта”, “освітній”, “здоров’я”, “оздоровлення”, “оздоровлювальний”.
Найчастіше діяльність визначається як специфічний людський спосіб ставлення до світу.
С.У Гончаренко визначав діяльність як спосіб буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни. На думку науковця, основними компонентами діяльності є суб’єкт з його потребами; мета, відповідно до якої перетворюється предмет в об’єкт, на який спрямовано діяльність; засіб реалізації мети; результат діяльності [6] .
Вивчення філософського аспекту тлумачення цього поняття надало змогу з’ясувати, що діяльність -це процес, під час якого людина відтворює і творчо перетворює природу, роблячи тим самим себе діяльним суб’єктом, а явища природи, що засвоюються, -об’єктом своєї діяльності. При цьому людина не просто взаємодіє з природою, а поступово включає її до складу своєї матеріальної і духовної культури. Окрім цього, до складу діяльності, як цілісного процесу, входить також і спілкування. Отже, за своєю сутністю, діяльність - це соціально важливе буття, що адресує себе іншим людям і поколінням [11, с.91-92].
ПСИХОЛОГІЯ
32012
в
У Великому психологічному словнику зазначається, що діяльність - це активна взаємодія з навколишнім середовищем, під час якої істота виступає як суб’єкт, який цілеспрямовано впливає на об’єкт і задовольняє таким чином свої потреби. Аналіз структури діяльності дає змогу виокремити такі її основні елементи: мотиви, що спонукають суб’єкт до діяльності; цілі - образи результатів, на досягнення яких спрямована діяльність; засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється [2,с.122].
Отже, результати наукових досліджень засвідчують, що поняття діяльності поліфункціонально. В них виокремлюється п’ять його функцій, а саме: діяльність як пояснювальний принцип, універсальне підґрунтя людського світу; діяльність як предмет об’єктивного наукового дослідження; діяльність як предмет управління - те, що належить організації в систему функціонування і розвитку на засадах фіксованих принципів; діяльність як предмет проектування, тобто з’ясування способів і умов реалізації здебільшого нових видів; діяльність як цінність у різних системах культури. Загальна структура діяльності охоплює мету, засіб і власне процес діяльності. Цілеспрямований характер діяльності приводить до того, що одним із найголовніших її умов і підстав є свідомість, що розуміється у широкому смислі слова
- не тільки як сукупність різних форм свідомості, але і як безліч її внутрішніх регуляторів (потреб, мотивів, цінностей тощо).
З огляду на зазначене, освітню діяльність можна розглядати як педагогічну взаємодію суб’єктів, що здійснюється в цілісному поєднанні процесів виховання, навчання і розвитку. З позиції суб’єкту їх можна визначити так:
• виховання - спеціально організований процес управління суб’єктом власними потребами;
• навчання - спеціально організований процес засвоєння суб’єктом нових норм, нової інформації, яку він вважає корисною;
• розвиток - спеціально організований процес вирощування суб’єктом власних здібностей, оволодіння способами цивілізованої взаємодії з навколишнім світом шляхом удосконалення дій.
Кожний із цих процесів забезпечує два інших, в цьому їх єдність і цілісність.
Отже, освітня діяльність передбачає усвідомлення суб’єктом навколишнього світу і взаємодію з ним, усвідомлення власних дій у результаті чого в його свідомості відбуваються зміни потреб, норм, здібностей, в цілісності та єдності відбуваються процеси виховання, навчання і розвитку.
З точки зору закладу освіти, освітня діяльність -це цілеспрямована нормативно-правова активність, пов’язана з наданням освітніх послуг [8, с.223].
Поняття “освітній” визначається як такий, що сприяє освіті, під якою розуміється навчання, а також сукупність знань, отриманих під час спеціального навчання [7, с.423].
З’ясуємо погляди науковців на тлумачення поняття “освіта”.
За Н.П. Волковою [2], освіта - це процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил (мислення, уяви, пам’яті тощо) та результат цього процесу - досягнення певного рівня освіченості.
Близьким за змістом до зазначеного є інше тлумачення освіти, згідно з яким це - і процес, і результат взаємодії між педагогом і дітьми, під час якого останні оволодівають усіма компонентами змісту навчання, розвиваються і виховуються [8, с.217].
На думку В.В. Ягупова [12], в теорії навчання поняття “освіта” має вживатися в таких трьох значеннях:
1) як процес інтелектуальної підготовки особистості дитини до умов життя в суспільстві шляхом засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі навичок, вмінь і світогляду;
2) як результат процесу навчання та рівень досягнення освіченості, сформованості навичок і вмінь;
3) як сукупність навчально-виховних настанов.
Зазначене надало В.В. Ягупову змогу дійти висновку, що освіта - це водночас і процес, і результат засвоєння певних систематизованих знань, навичок і вмінь, формування наукового світогляду, моральних та інших якостей, розвитку творчих сил і здібностей.
Неабиякого значення при цьому набувають норми духовної культури і цінності суспільства [12, с.217].
Отже, освіта на сучасному етапі розвитку суспільства є багатоаспектним поняттям, що водночас виступає і як процес, і як результат засвоєння підростаючим поколінням необхідного, суспільно зумовленого обсягу знань, умінь і навичок у певній галузі. Згідно із законами розвитку суспільства, освіта також має тенденції розвитку.
Наступним поняттям, що ми розглядатимемо у контексті нашого дослідження є “здоров’я”.
Спочатку здоров’я визначалось як нормальний стан організму, при якому правильно діють усі його органи. З розвитком суспільства й особистості це поняття поступово наповнювалося новим змістом.
Так, поняття здоров’я розглядалось в динаміці змін зовнішнього середовища й онтогенезі. У цьому відношенні заслуговує на увагу висловлення, що здоров’я визначає процес адаптації. Це не результат інстинкту, а автономна реакція на соціально створену реальність. Здоров’я створює можливість адаптуватися до зовнішнього середовища, що змінюється, до зростання і старіння, до лікування при порушеннях, до страждань. Здоров’я - необхідна передумова повноцінної життєдіяльності людини.
Отже, здоров’я - це багатоаспектне інтегральне поняття, істотними характеристиками якого є фізичне, психічне, соціальне і духовне благополуччя людини. З’ясуємо ці характеристики.
Під фізичним здоров’ям розуміється динамічний стан організму, що визначається резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
функцій, характеризується стійкістю до впливу патогенних факторів і здатністю компенсувати патологічний процес, а також є основою здійснення соціальних і біологічних функцій [9].
Психічне здоров’я - це фундаментальна здатність людини адекватно засвоювати, переробляти і генерувати нову інформацію, що дозволяє гнучко і мобільно вибудовувати конструктивні життєві сценарії й успішно реалізовувати їх у динамічному середовищі, у той час, як психічне здоров’я визначається науковцями як сукупність установок, якостей і функціональних здібностей, які дозволяють індивіду адаптуватися до середовища [9].
За В.Г. Алямовською, перехід від психічного до соціального рівня здоров’я певною мірою є умовним [1]. Соціальне здоров’я визначається як кількість і якість міжособистісних зв’язків індивіда у ступінь його участі в житті суспільства. Серед факторів, що впливають на стан соціального здоров’я дитини, головним є характер стосунків батьків, який визначає психологічний клімат сім’ї.
Проблема духовного здоров’я має особливе значення. Багато спеціалістів у галузі медицини вважають, що саме його слід зберігати у першу чергу.
Глобальність тлумачення поняття “здоров’я” знайшла своє відображення у визначенні близького до нього поняття “оздоровлення”, що у Законі України “Про здоров’я та відпочинок дітей” (2008) трактується як комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що надаються дитячим закладом оздоровлення та відпочинку і спрямовані на відновлення та поліпшення фізичного і психічного стану здоров'я дитини.
Відповідно, поняття “оздоровлювальний“ трактується як такий, що сприяє оздоровленню [7, с.436].
Отже, під освітньо-оздоровлювальною діяльністю дошкільного навчального закладу будемо розуміти спеціально організований, нормований процес (і його результат) взаємодії фахівців, вихованців та їхніх батьків, спрямований на реалізацію комплексу педагогічних заходів щодо засвоєння дошкільниками, згідно з нормами духовної культури і цінностями суспільства, систематизованих знань, умінь і навичок здорового способу життя.
З огляду на зазначене, з’ясуємо структуру освітньо-оздоровлювальної діяльності. Її складають такі, пов’язані між собою, компоненти:
1) цільовий компонент, який передбачає створення педагогом і прийняття вихованцями цілей і завдань пізнавальної й оздоровлювальної діяльності.
2) стимулювально-мотиваційний компонент передбачає стимулювання педагогами пізнавальних інтересів дітей, їхнього прагнення до здорового образу життя.
3) змістовий компонент передбачає відбиття змісту, який закладається в загальну мету і кожне конкретне завдання освітньо-оздоровлювального процесу дошкільного навчального закладу.
4) операційно-діяльнісний компонент охоплює поєднання різноманітних засобів і методів, прийомів, форм взаємодії педагогів і дітей.
5) контрольно-регулювальний компонент визначає ефективність організації освітньо-оздоровлювальної діяльності, характеризує досягнуті результати у відповідності з цілями і завданнями.
6) рефлексивний компонент передбачає самоаналіз, самооцінку з урахуванням оцінки інших і визначення цілей подальшої педагогічної діяльності педагогів і пізнавальної діяльності дітей.
Висновки.
Отже, базовими поняттями дослідження проблеми професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності є такі: “професійний розвиток”, “фахівець дошкільного навчального закладу”. “освітньо-оздоровлювальна діяльність”. З’ясування філологічного, філософського, педагогічного і психологічного підходів до тлумачення цих понять дали змогу формулювання таких авторських визначень:професійний розвиток у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності в дошкільному навчальному закладі це - безперервний комплексний процес, що охоплює професійне навчання фахівців, а саме: оволодіння ними професійними знаннями, уміннями і навичками, набуття професійного досвіду з метою досягнення педагогічної майстерності; фахівці дошкільних навчальних закладів - вихователі й інструктори з фізкультури, освітньо-оздоровлювальна діяльність у дошкільному навчальному закладі - спеціально організований, нормований процес взаємодії фахівців, вихованців та їхніх батьків, спрямований на реалізацію комплексу педагогічних заходів, спрямованих на засвоєння дошкільниками, систематизованих знань, умінь і навичок здорового способу життя.
ПСИХОЛОГІЯ
Література:
1. Алямовская В. Г Современные подходы к оздоровлению детей в дошкольном образовательном учреждении: лекции 1-3. М.: Педагогический университет “Первое сентября”, 2005. 82 с.
2. Большой психологический словарь. сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 672 с.
3. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ.вищ.навч. закл. К.:Академія, 2001. 576 с.
4. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 2 : Философия природы. М. : Мысль, 1975. 695 с.
5. Год Б. В. Ідея всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського відродження : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01; Харківський нац. пед. ун-т ім. Г С. Сковороди. Харків, 2005. 44 с.
6. Гончаренко С. У Український педагогічний словник. К.:Либідь, 1997. 376 с.
7. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : 80000 слов и фразе-ол. выражений. 4-е изд., доп. М. : Азбуковник, 1997. 939, с. 1.
8. Педагогіка вищої школи : словник-довідник. упоряд.
О. О. Фунтікова. Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. 404 с.
9. Психология здоровья : учеб. для студентов вузов. под ред. Г. С. Никифорова. СПб. : Питер, 2003. 606 с.
10. Тлумачний словник української мови. голов. ред. В. Т. Бусел. К.
: Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
11. Философский словарь. под ред. И. Т Фролова. М.:Политиздат, 1981. 445 с.
12. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб.. К. : Либідь,2002. 560 с.
Информация об авторах: Маковецкая Наталия Валерьевна
[email protected] Запорожский национальный университет ул. Жуковского, 66, Запорожье, 69600, Украина
Поступила в редакцию 08.05.2012г.
32012
H
References:
1. Aliamovskaia V. G. Sovremennye podkhody k ozdorovleniiu detej v doshkol'nom obrazovatel'nom uchrezhdenii [Modern approaches making healthy children in preschool educational establishment], Moscow, Pedagogical university “First September”, 2005, 82 p.
2. Meshcheriakov B., Zinchenko V. Bol’shoj psikhologicheskij slovar' [Large psychological dictionary], Saint Petersburg, Praym-EVROZNAK, 2004, 672 p.
3. Volkova N. P. Pedagogika [Pedagogics], Kiev, Academy, 2001, 576 p.
4. Gegel' G. V. F. Enciklopediia filosofskikh nauk [Encyclopaedia of philosophical sciences], Moscow, Idea, 1975, T.2, 695 p.
5. God B. V. Ideia vsebichnogo j garmonijnogo vikhovannia osobistosti v epokhu ievropejs’kogo vidrodzhennia [An idea of comprehensive and harmonious education of personality in the European renaissance age], Dokt. Diss., Kharkiv, 2005, 44 p.
6. Goncharenko S. U. Ukrayins’kij pedagogichnij slovnik [Ukrainian pedagogical dictionary], Kiev, Libid’, 1997, 376 p.
7. Ozhegov S. I. Tolkovyj slovar' russkogo iazyka [Explanatory dictionary of Russian], Moscow, Azbukovnik, 1997, 939, p. 1.
8. Funtikova O. O. Pedagogika vishchoyi shkoli [Pedagogics of higher school], Zaporizhzhya, ZISMU, 2007, 404 p.
9. Nikiforov G. S. Psikhologiia zdorov’ia [Psychology of health], Saint Petersburg, Peter, 2003, 606 p.
10. Busel V. T. Tlumachnij slovnik ukrayins’koyi movi [Explanatory dictionary of Ukrainian], Kiev, Perun, 2005, 1728 p.
11. Frolov I. T. Filosofskij slovar' [Philosophical dictionary], Moscow, Politizdat, 1981, 445 p.
12. Iagupov V. V. Pedagogika [Pedagogics], Kiev, Libid’, 2002, 560 p.
Information about the author: Makovetskaya N.V.
[email protected] Zaporozhia National University Zhukovskogo str. 66, Zaporozhia, 69000, Ukraine.
Came to edition 08.05.2012.
