спортивна наука Україна: Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 7: У 3-х томах. - Львів: НВФ «Українські технології», 2003. - Том 2. - С. 11-14.
10. Решетилова Ю. Обгрунтування методики використання засобів фізичної культури в адаптації дітей б років до навчальної діяльності // Молода спортивна наука Україна: Зб. наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: У 4-х томах. - Львів: НВФ «Українські технології», 2006. - Том 1. - С. 25-29.
11. Шлемин A.M. Совершенствование двигательной подготовленности учащихся 7 летнего возраста на уроках физической культуры, начавших обучение с б лет. - М.: АПН СССР, 1989. - С. 89.
Надійшла до редакції 04.08.2007р.
СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Шаповал Р. В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. Розкрито особливості функціонування сучасних дошкільних навчальних закладів (ДНЗ): зміна парадигми дошкільної освіти (перехід від навчально-дисциплінарної до особистісно-орієнтованої моделі виховання); орієнтація на освітні запити дітей і батьків; здійснення постійного освітнього маркетингу; формування позитивного іміджу ДНЗ; упровадження освітніх інновацій. Наголошено на особливому значенні підвищення кваліфікації фахівця ДНЗ у розв’язанні завдань сучасної дошкільної освіти.
Ключові слова: дошкільна освіта, особистість, вихователі, маркетинг, імідж, інновації.
Аннотация. Шаповал Р.В. Специфика функционирования современных дошкольных учебных заведений. Раскрыты особенности функционирования современных дошкольных учебных учреждений (ДУУ): смена парадигмы дошкольного образования (переход от учебнодисциплинарной к личностно-ориентированной модели воспитания); ориентация на образовательные запросы детей и родителей; осуществление постоянного образовательного маркетинга; формирование положительного имиджа ДУУ; внедрение образовательных инноваций. Подчеркивается особенное значение повышения квалификации специалиста ДУУ в решении задач современного дошкольного образования.
Ключевые слова: дошкольное образование, личность, воспитатели, маркетинг, имидж, инновации. Annotation. Shapoval R.V. The Specific Features of Functioning of Modern Pre-school Educational Institutions. The peculiarities of functioning of modern pre-school educational institutions (PSEI) are revealed. They are change of the paradigm of pre-school education (the change from educational-disciplinary to personal-oriented model of education); orientation to educational requirements of children and parents; the realization of constant educational marketing; forming of favourable image of PSEI; inculcation of educational innovations. The especial importance of improvement of PSEI specialist’s qualification concerning solving the problems of modern pre-school education is emphasized.
Key words: pre-school education, individual, pre-school educator, marketing, image, innovations.
Вступ.
Складні й суперечливі процеси, які відбуваються в Україні в останні роки, вимагають підвищення рівня професіоналізму освітян, зокрема,
фахівців дошкільних навчальних закладів (ДНЗ), що передбачає високий рівень психолого-педагогічних знань, умінь, досвіду; здатність особистості виконувати професійні функції відповідно до сучасних освітніх ідеалів, самостійно розв’язувати різноманітні завдання в нестандартних умовах, ефективно взаємодіяти з іншими людьми, готовність до са-мозмінювання й саморозвитку.
Ефективне здійснення процесу підготовки спеціалістів ДНЗ вимагає розкриття особливостей функціонування сучасних дошкільних навчальних закладів.
Аналіз психолого-педагогічних джерел, досліджень з проблем діяльності соціально-освітніх систем дозволяє зробити висновок про те, що специфіка функціонування дошкільних навчальних закладів розглядається в таких основних напрямах:
■ розробка концептуальних положень нормативних документів щодо освіти України (Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст., закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні) [1,3,8];
■ обґрунтування загальних основ педагогічного управління закладами освіти (Л.Даниленко, Л.Карамушка, Н.Коломінський, Ю.Конаржевсь-кий, В.Кричевський, М.Поташник, В.Симонов, Т.Шамова ін.) [4-6,9-12].
Разом з тим у педагогічній науці не розкрито власне специфіку діяльності дошкільних навчальних закладів.
Робота виконана відповідно до плану НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - визначити особливості функціонування сучасних дошкільних навчальних закладів.
Результати дослідження
Відповідно до нормативних документів щодо освіти України [1,3,8] діяльність дошкільних навчальних закладів необхідно розглядати в контексті загальних тенденцій розвитку цивілізації, що обумовлюють реформування системи освіти України й її першої ланки - дошкільної освіти.
На сучасному етапі модернізація дошкільної освіти виступає як її вдосконалення, змінення відповідно до вимог часу. Ці зміни мають не зачіпати основ, сталих і таких, що виправдали себе. Проте такі положення необхідно збагатити новими прогресивними ідеями.
Найважливішим аспектом реформування системи дошкільної освіти є зміна парадигми навчально-дисциплінарної моделі виховання, що панувала в радянські часи й була спрямована на озброєння дітей знаннями, вміннями, навичками з різних предметів, забезпечення функціональної придатності, здатності жити у певних умовах, на парадигму особистісно-орієнтованої моделі розвитку дитини, основна мета якої полягає у формуванні
цілісної картини світу, життєвої компетентності, базису особистісної культури дитини, здатності жити у змінних умовах.
У зв’язку з цим поняття «дошкільне виховання» поступово відходить і замінюється поняттям «дошкільна освіта», що розуміється як «процес набуття зростаючою особистістю в ході виховання й навчання духовного обличчя під впливом моральних цінностей, вироблених людством і зафіксованих у культурі» [1; с.59].
Нові підходи до освіти дітей-дошкільнят вимагають перегляду змісту дошкільної освіти, який спрямовується на збереження дитячої субкультури, орієнтується на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей.
Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти її основними засадами виступають [1]:
- визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, врахування сенситивності даного періоду для становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості;
- забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості;
- інтегрований підхід до організації змісту
освіти;
- пріоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживання дитиною кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішного розвитку в наступні роки;
- особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти;
- забезпечення багатокомпонентності, наступності між дошкільною та початковою загальноосвітньою підготовкою.
При безумовній важливості визначення змісту дошкільної освіти, його варіативності не менш значущим є проблема взаємодії педагогів з вихованцями, яка зорієнтована на організацію повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта.
Необхідність оновлення дошкільної освіти, оптимізація життя дитини відповідно до демократичних засад українського суспільства, розвитку ринкових відносин потребує переорієнтації діяльності дошкільних навчальних закладів на потенційних замовників - батьків і дітей.
Це, з одного боку, передбачає створення дошкільних навчальних закладів як різних типів (ясла, дитячий садок, ясла-садок, центр розвитку дитини, заклад сімейного типу тощо), так і різного статусу - державної, комунальної та приватної форм власності.
Зазначимо, що в недержавних і, як правило, «елітних» ДНЗ, що належать приватним особам, акціонерним, кооперативним товариствам та іншим підприємствам, батьки вимагають створення для своїх дітей особливих умов, меншої наповнюваності груп; висувають високі вимоги до рівня професій-
ної компетентності вихователів. Хоча кількість таких ДНЗ у масштабах України незначна і вони поки ще не в змозі бути конкурентноспроможними щодо державних дитячих навчальних закладів, проте їх поява певним чином впливає на процеси, які відбуваються у системі дошкільної освіти.
З іншого боку, потреба врахування запитів батьків і дітей висуває перед сучасними ДНЗ усіх типів і форм власності проблему розвитку свого освітнього потенціалу, пошуку нових можливостей, що забезпечують життєздатність закладу. Це передбачає здійснення постійного освітнього маркетингу освітніх послуг та впровадження освітніх інновацій [7,9].
Так, освітній маркетинг вимагає досліджень попиту на освітні послуги й певні знання понад стандарти, встановлені державою, вплив на розвиток освітніх потреб громадян, а також формування позитивного іміджу навчального закладу.
Основними складниками формування позитивного іміджу дошкільного навчального закладу виступають [2]:
- імідж персоналу (зовнішній вигляд, рівень культури, рівень професіоналізму, лояльність до закладу, комунікативні вміння, володіння техніками ділового спілкування);
- стиль управління (демократизація процесів управління, формування команди);
- рівень корпоративної культури (система цінностей, вірувань, переконань, правил, традицій, що існують у закладі та визначають поведінку кожного його працівника);
- створення зворотного зв’язку з батьками, який дозволяє перевірити, чи працює імідж організації так, як треба (батьківські збори, інформаційні листи до батьків, анкетування, ранкова кава, спільні з батьками та дітьми свята).
Не менш, а може й більш важливим для сучасного ДНЗ є забезпечення розвитку інноваційних процесів через розробку концепцій надання якісних освітніх послуг, упровадження в навчально-виховний процес нових освітніх послуг, залучення додаткових спеціалістів.
За основними компонентами освітнього процесу інновації поділяються на [9]:
% педагогічні (тобто навчальні й виховні), що передбачає розробку й упровадження авторських освітніх програм, уведення активних (інтерактивних) діалогових форм і методів навчання й виховання дітей;
% організаційні (управлінські) - сучасні економічні, психологічні, діагностичні, інформаційні технології, що дають змогу створювати відповідні умови для оперативного й ефективного прийняття керівником управлінських рішень.
Слід зазначити, що ефективне управління дошкільним навчальним закладом неможливе без організації його керівником атмосфери спільної діяльності, встановлення рівноправних, відкритих, довірливих стосунків у педагогічному колективі, що нерозривно пов’язано зі створенням такої ж атмос-
фери у процесі взаємодії вихователя з вихованцями.
У сучасних умовах, що характеризуються тенденціями децентралізації управління, значно підвищується відповідальність як керівника ДНЗ, так і інших суб’єктів навчально-виховного процесу, насамперед, вихователів. Дотримуючись нормативно-правових положень щодо дошкільної освіти, вони повинні виявляти ініціативу, творчість, професіоналізм, щоб забезпечувати потреби зростаючої людини в освіті, розвитку потенціалу особистості, реалізації її можливостей.
Отже, управління дошкільним навчальним закладом, як і будь-яким іншим навчальним закладом , здійснюється на двох основних рівнях:
• діяльність адміністрації, що має організаторський характер, пов’язаний з нормативно-правовими аспектами функціонування ДНЗ, розподілом функціональних обов’язків, розробкою стратегії розвитку закладу, створенням умов для розвитку педагогічного та дитячого колективів;
• управлінська діяльність вихователів, спрямована на виховання, навчання, розвиток дітей.
Зрозуміло, що результативність змін, які відбуваються у галузі дошкільної освіти й спрямовані на підвищення ефективності педагогічного процесу, якості розвитку особистості дитини, багато в чому залежать від фахівців дошкільних навчальних закладів. Сучасні умови, коли самоцінність дошкільного віку стає безумовним пріоритетом, вимагають від педагога професійної зрілості, майстерності, високої культури праці, психологічної грамотності.
Висновки.
Проведений науковий пошук дозволив виявити такі основні особливості функціонування сучасних дошкільних навчальних закладів, як зміна парадигми дошкільної освіти (перехід від навчально-дисциплінарної до особистісно-орієнтованої моделі виховання) та орієнтація на освітні запити дітей і батьків, що вимагає: створення різних типів (ясла, дитячий садок, ясла-садок, центр розвитку дитини, заклад сімейного типу тощо) і різного статусу (державної, комунальної та приватної форм власності); здійснення постійного освітнього маркетингу (аналіз попиту на освітні послуги, формування позитивного іміджу ДНЗ); упровадження освітніх інновацій -педагогічних (навчально-виховних) та організаційних (управлінських). Здійснення цих заходів нерозривно пов’язане з підвищенням кваліфікації фахівця дошкільного навчального закладу.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці питань підготовки фахівців дошкільних навчальних закладів, які здатні компетентно діяти у сучасних соціально-економічних умовах.
Література
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / Книга керівника дошкільного навчального закладу: Довідково-методичне видання / Упоряд. О.А.Копєйкіна, Л.В.Гураш.
- Харків: Торсінг плюс, 2006. - С.58-99.
2. Живаєва Т. Імідж освітнього закладу освіти й особистість керівника // Директор школи. Україна. - 2005. - № 3-5. -С.158-162.
3. Закон України про дошкільну освіту // Освіта України. -
2001. - № 33. - С. 3-б.
4. Коломинський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. - К.: МАУП, 2000. - 28б с.
5. Конаржевский Ю.А. Менеджмент и внутришкольное управление. - М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. -224 с.
6. Кричевский В.Ю. Очерки истории и теории управления образованием. - СПб.: СПбГУПМ, 2001. - 1 бб с.
7. Маркетинг образовательных услуг: Учебное пособие для студентов / Под ред. Н.П.Литвиновой и др. - СПб.: Рос-пекс, 1997. - 108 с.
8. Національна доктрина розвитку освіти України у XX1 столітті. - К.: Шкільний світ, 2001. - 24 с.
9. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. - К.: Шкільний світ, 2003.
- 400 с.
10. Поташник М.М., Лазарева В.С. Управление развитием школы. - М.: Академия, 1995. - 191 с.
11. Симонов В.П. Педагогический менеджмент; 50 ноу-хау в управлении педагогическими системами: Учебное пособие. - М.: Рос. педагогическое агентство, 1997. - 2б4 с.
12. Шамова Т.И., Третьяков П.И., Капустин Н.П. Управление образовательными системами: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 401 с.
Надійшла до редакції 2б.09.2007р.
ҐЕНЕЗА ІДЕЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ
Янц Н.Д.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті представлено ретроспективний та конструктивно-критичний аналіз ґенези основних напрямів розвитку проблемного навчання на різних історичних етапах. Виявлено переваги, можливості, методи і форми активізації навчального процесу в періоди Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу. Розкрито вирішальне значення діалогічних форм навчання для розвитку творчої пізнавальної діяльності, самостійного мислення школярів.
Ключові слова: активізація, навчання, творчість, проблема, діалог, дискусія.
Аннотация. Янц Н.Д. Генезис идеи проблемного обучения в педагогической науке. В статье представлен ретроспективный и конструктивно-критический анализ генезиса основных направлений развития проблемного обучения на разных исторических этапах. Выявлены преимущества, возможности, методы и формы активизации учебного процесса в периоды Античности, Средневековья, Возрождения, Нового времени. Раскрыто решающее значение диалоговых форм обучения для развития творческой познавательной деятельности, самостоятельного мышления школьников.
Ключевые слова: активизация, обучение, творчество, проблема, диалог, дискуссия.
Annotation. Yants N.D. The Genesis of the Conception of Problem Education in Pedagogical Science. The summarizing and constructive-critical analysis of the genesis of main directions of problem education development for different historical stages is presented in this article. The advantages, possibilities, methods and forms of activation of educational process in the periods of Antiquity, Middle Ages, Renaissance, New Times are revealed. The decisive importance of dialogue forms of education for the development of creative cognitive activity, pupils’ independent thinking is revealed.
Keywords: activation, education, creation, problem, dialogue, discussion.