Этапы и методика экспериментальной работы по профессиональному развитию специалистов дошкольных учебных учреждений в сфере образовательно-оздоровительной деятельности Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

э

2012

Етапи і методика експериментальної роботи з професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності

Маковецька Н.В.

Запорізький національний університет

Анотації:

Визначено етапи експериментальної роботи щодо професійного розвитку вихователів та інструкторів з фізкультури дошкільних навчальних закладів у сферіосвітньо-оздоровлювальної діяльності. Наведено методику цієї роботи. У дослідження було включено 266 фахівців дошкільних навчальних закладів, із яких 139 належали до експериментальної групи, 127 - до контрольної. Рівень їхнього професійного розвитку визначався за такими компонентами - мотиваційно-діяльнісним, когнітивним і осо-бистісним. Формувальний експеримент передбачав застосування моделі організації методичної роботи з фахівцями у дошкільному навчальному закладі. Виділені організаційні і методичні умови для професійного розвитку фахівців: розробка вмісту, визначення форм (методів) і особливостей професійного розвитку. Це сприяло значному підвищенню рівня професійного розвитку респондентів експериментальної групи.

Ключові слова:

професійний, розвиток, фахівець, освітній, здоров’я, мотивація, когнітивний, особистіс-ний.

Маковецкая Н.В. Этапы и методика экспериментальной работы по профессиональному развитию специалистов дошкольных учебных учреждений в сфере образовательно-оздоровительной деятельности. Определены этапы экспериментальной работы по профессиональному развитию воспитателей и инструкторов физической культуры дошкольных учебных заведений в сфере образовательнооздоровительной деятельности. Приведена методика этой работы. В исследование было включено 266 специалистов дошкольных учебных заведений, из каких 139 принадлежали к экспериментальной группе, 127 - к контрольной. Уровень их профессионального развития определялся по таким компонентам: мотивационно-деятельностный,

когнитивный и личностный. Формирующий эксперимент предусматривал применение модели организации методической работы со специалистами в дошкольном учебном заведении. Выделены организационные и методические условия для профессионального развития специалистов: разработка содержания, определение форм (методов) и особенностей профессионального развития. Это способствовало значительному повышению уровня профессионального развития респондентов экспериментальной группы.

профессиональный, развитие, специалист, образовательный, здоровье, мотивация, когнитивный, личностное.

Makovetskaya N.V. Stages and methodology of experimental work on professional development of specialists of preschool educational establishments in the field of educationally-health activity. The stages of experimental work are certain on professional development of educators and instructors of physical culture of preschool educational establishments in the field of to educationally-health-improvement to activity. The method of this work is resulted. 266 specialists of preschool educational establishments were plugged in research. From them 139 belonged to the experimental group, 127 - to control. The level of their professional development was determined on such components: motivational, activity, cognitive, personality. A forming experiment foresaw application of model of organization of methodical work with specialists in preschool educational establishment. Organizational and methodical terms are selected for professional development of specialists: development of maintenance, determination of forms (methods) and features of professional development. It was instrumental in the considerable increase of level of professional development of respondents of experimental group.

professional, development, specialist, educational, health, motivation, cognitive, personality.

Вступ.

Соціально-економічні та політичні перетворення, які відбуваються в українському суспільстві, породжують в освіті ситуацію, коли оновлюється та змінюється її організаційна структура. У зв’язку з цим посилюється увага до проблеми професійного розвитку фахівців, які працюють у закладах освіти, у тому числі і у дошкільних навчальних закладах. Такий професійний розвиток можна забезпечити, створюючи оптимальні умови для вдосконалення рівня науково-теоретичної та практичної підготовки, підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня педагогічних кадрів, адже професійний розвиток фахівців забезпечує успішну діяльність будь якої організації. Це особливо справедливо на сучасному етапі, коли прискорення науково-технічного прогресу веде до швидких змін і вимог до професійних знань, умінь і навиків. Знання випускників на початку XX століття знецінювались через 30 років, наприкінці століття - через 10, сучасні спеціалісти повинні перенавчатись через 3-5 років.

Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою статті є висвітлення основних аспектів експериментальної роботи з професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльно сті.

© Маковецька Н.В., 2012

Це зумовило такі завдання роботи: визначення етапів експериментальної роботи, а також короткий опис методики її проведення. Було застосовано такі методи досліджень: систематизація і класифікація матеріалу, порівняння.

Результати досліджень.

Основна мета експерименту полягала у перевірці дієвості теоретичної моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності та побудованої на її основі методики; підтвердженні або спростуванні правильності загальної і часткових гіпотез; здійсненні опису експериментальної роботи та аналізі результатів її впровадження до практики роботи дошкільних навчальних закладів.

Згідно з метою, завданнями дослідження були:

• визначення стану професійного розвитку вихователів та інструкторів з фізкультури дошкільних навчальних у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності;

• з’ясування можливостей удосконалення змісту роботи та добір ефективних форм, методів і засобів професійного розвитку фахівців;

• перевірка ефективності розробленої нами теоретичної моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності та побудованої на її основі методики;

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

•-“----------* проблеми фізичного

виховання і спорту __________________

• розробка дієвої моделі організації роботи дошкільного навчального закладу з професійного розвитку фахівців у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.

Загальна логіка експериментальної роботи вибудовувалася відповідно до мети і завдань дослідження і передбачала:

• створення теоретичної моделі професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності;

• розробку основних принципів побудови процесу професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів;

• визначення етапів дослідницької роботи, розробку програми та методики експерименту;

• відбір і характеристику кількісних і якісних показників моделі професійного розвитку фахівців, а також критеріїв оцінювання отриманих результатів;

• з’ясування умов підвищення ефективності професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності;

• вибір експериментальної бази;

• проведення експерименту: відбір форм, методів, засобів, що мають забезпечувати ефективність застосування технології професійного розвитку фахівців;

• перевірку отриманих результатів на достовірність і валідність.

Педагогічне дослідження проводилося за програмою, яка включала декілька етапів.

Програма експерименту передбачала: проведення пошукового експерименту; теоретичне визначення та практичне створення умов експерименту; проведення вимірювань у контрольних та експериментальних групах; математичну обробку отриманого фактичного матеріалу.

Відомо, що достовірність результатів експерименту залежить від якості вимірювання емпіричних даних, одержаних під час дослідження, а також від коректності теоретичних висновків, зроблених на підставі цих даних.

В межах нашого дослідження, для найбільш об’єктивної характеристики якості вимірювання й інтерпретації емпіричних даних, було використано критерій надійності інформації.

За В. А. Беліковим, В. І. Загвязинським, Т. Є. Климовою, Г. І. Саганенко, показниками критерію надійності можуть біти визначені: обґрунтованість інформації - відсутність теоретичних помилок у вимірюванні; репрезентативність [1; 3; 4; 5].

Згідно з цими показниками, завдання діагностичного етапу експериментальної роботи було сформульовано таким чином:

• обґрунтованість інформації - визначити критерії оцінювання і показники рівнів професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів до освітньо-оздоровлювальної діяльності;

• правильність і точність інформації - визначити рівні професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів до освітньо-оздоровлювальної діяльності й обґрунтувати статистичні показники;

• репрезентативність інформації - визначити необхідний обсяг вибірки;

• усталеність інформації - визначити терміни проведення діагностичних зрізів.

Другим показником, за яким було перевірено розроблену нами методику професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності був показник валідності.

За В. А. Беліковим, В. І. Загвязинським, Т. Є. Климовою, Г. І. Саганенко, валідність методики (обґрунтованість, адекватність) - це комплексна характеристика, яка показує чи вимірює методика саме ту ознаку для діагностики якої вона створена. Науковці дійшли висновку, що існує декілька видів валід-ності: за змістом - використовується для перевірки тестів досягнень і критеріально-орієнтованих тестів; за однозначністю - визначається за допомогою співставлення результатів з зовнішнім критерієм за яким інформація збирається одночасно з тестуванням; прогностична - визначається за порівнянням результатів тестування із зовнішнім критерієм, але інформація за зовнішнім критерієм збирається через деякий час після тестування; ретроспективна - визначається на основі критерію, що відображає стан вимірювання властивостей в минулому напередодні тестування. Отже, валідність - це така психометрична властивість, що дозволяє виносити задовільне чи незадовільне судження стосовно отриманих результатів. Оскільки на валідність також впливають випадкові фактори, то в психометриці прийнято основну нерівність: валідність надійність. На відміну від надійності, крім випадкових факторів, на валідність впливають систематичні фактори [1; 3; 4; 5].

В межах нашого дослідження показником валід-ності розробленої нами методики був змістовий показник.

Основу експериментальної програми складала методика експерименту, яка охоплювала мету, завдання експерименту, обґрунтування засобів вимірювань, опис самого процесу експерименту, обґрунтування результатів експерименту.

З’ясуємо зміст основних етапів дослідження і методів, які використовувалися на кожному з них.

Основним змістом першого - теоретико-діагностичного етапу дослідження був вибір теми дослідження, конкретизація об’єкта, предмета; обґрунтування методології дослідження, узагальнення та систематизація базових понять дослідження, визначення концептуальних підходів до професійного розвитку педагогічних працівників. Аналіз стану професійного розвитку фахівців, побудова моделі професійного розвитку. Були обрані такі методи: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація у процесі вивчення філософської, психологічної, педагогічної науково-методичної літератури; попереднє опитування фахівців, обстеження дітей, анкетування батьків.

Другий - аналітико-синтетичний (констатуваль-ний) етап передбачав визначення компонентів професійного розвитку педагогів, змісту, форм і методів, критеріїв та рівнів професійного розвитку інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчаль-

ПСИХОЛОГІЯ

32012

ш

них закладів. Пріоритетними на цьому етапі нами були визначені такі методи дослідження: анкетування, тестування, аналіз результатів діяльності.

На третьому - експериментально-узагальнюючому (формувальному) етапі відбувалась реалізація моделі, проведення контрольного зрізу, обробка отриманих даних, систематизація й узагальнення результатів дослідження. Це зумовило вибір таких методів дослідження: рейтингове оцінювання, методи вимірювання і математичної обробки експериментальних даних, системний якісний і кількісний аналіз

Отже, теоретико-діагностичний етап охоплював вирішення широкого кола теоретичних та емпіричних проблем, пов’язаних із визначенням теоретико-методологічних підходів та методичної бази дослідження. Окрім цього, на етапі попередньої аналітичної роботи було проведено опитування інструкторів з фізкультури і вихователів дошкільних навчальних закладів з метою підтвердження актуальності проблеми підвищення їхньої професійної компетентності у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності. З цією ж метою було обстежено дітей дошкільного віку, а також проанкетовано їхніх батьків.

Констатувальний етап експерименту передбачав:

• визначення компонентів професійного розвитку фахівців;

• вивчення вихідного рівня сформованості цих компонентів у інструкторів з фізкультури і вихователів дошкільних навчальних закладів.

Експериментальна робота здійснювалася відповідно до створеної програми й охоплювала інструкторів з фізкультури, вихователів дошкільних навчальних закладів.

Дослідження відбувалось за паралельною структурою, тобто було виокремлено два однорідні об’єкти

- експериментальна та контрольна групи.

В експериментальній групі було впроваджено в практику роботи дошкільних навчальних закладів розроблену нами модель професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності, в контрольній групі освітній процес відбувався за традиційною побудовою із застосуванням елементів експериментальної методики. Зіставлення обох об’єктів дослідження проводилось як до експерименту, так і після нього. Це дало можливість порівняти вихідні та прикінцеві характеристики процесу професійного розвитку фахівців, довести ефективність запровадження запропонованої методики.

На констатувальному етапі експериментальної роботи за визначеними нами компонентами -мотиваційно-діяльнісним, когнітивним і особистіс-ним відбувалося опитування фахівців [2].

Згідно з результатами опитування на підставі розроблених критеріїв визначався вихідний рівень професійного розвитку фахівців у відносних одиницях.

Середні показники фахівців контрольної й експериментальної груп, одержані нами на констатувально-му етапі дослідження, були достатньо близькими. За мотиваційно-діяльнісним компонентом середні показники рівня професійного розвитку фахівців (у відносних одиницях) склали 0,32 в експериментальній і

0,35 в контрольній групах, за когнітивним показником відповідно - 0,58 і 0,55 відповідно, за особистісним -0,51 в обох групах. Отже, на констатувальному етапі експерименту комплексний показник професійного розвитку (у відносних одиницях) виявися однаковим в обох групах.

Окрім цього, на констатувальному етапі експериментального дослідження, за комплексним показником професійного розвитку, фахівців було розподілено за п’ятьма рівнями.

На констатувальному етапі дослідження на кожному із рівнів в контрольній і експериментальній групах показники кількості респондентів були досить близькими, а на достатньому рівні вони навіть однакові - 24, лише на високому рівні в експериментальній групі респондентів виявилося значно більше (10), ніж у контрольній групі (3).

Отже, на констатувальному етапі дослідження середні показники респондентів контрольної й експериментальної груп за мотиваційно-діяльнісним, особис-тісним і когнітивним компонентами, що визначають рівень професійного розвитку фахівців, були ідентичними.

Мета формувального етапу експерименту полягала у розробці та практичній перевірці результативності методики професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.

Формувальний експеримент складався з таких етапів:

• змістовний, який знайшов своє відображення у річних планах роботи дошкільних навчальних закладів, а також методичних посібниках, метою яких було створення фундаменту для самоосвіти фахівців, їхньої самореалізації, задоволення потреб у нових знаннях, спілкуванні, самовираженні;

• організаційно-управлінський, що передбачав добір форм і методів професійного розвитку інструкторів з фізкультури і вихователів дошкільних навчальних закладів. Широкого використання набули такі форми роботи, як педагогічні ради, семінари, творчі групи, консультації. Неабияку увагу приділено самоосвіті фахівців;

• аналіз та корекція процесу професійного розвитку фахівців дозволила проаналізувати хід і результати роботи, зрозуміти причини відхилень, визначити помилки, з цією метою проводилось додаткове опитування фахівців, контроль їхньої самоосвіти.

Так, серед річних завдань дошкільних навчальних закладів пріоритетними були визначені такі:

• спільно з родиною створювати умови для забезпечення фізичного, психічного та соціального здоров’я дошкільників шляхом побудови освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі на принципах педагогіки оздоровлення, враховуючи індивідуальні особливості і стан здоров’я кожної дитини;

• вдосконалювати роботу в системі “дошкільний навчальний заклад - сім’я”, спрямовану на зміцнення і збереження всіх складових здоров’я дошкільників шляхом застосування нетрадиційних методів оздоровлення;

• спільно з родиною продовжувати роботу зі зміцнен-

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

•-“-----------* проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________

ня і збереження всіх складових здоров’я дітей шляхом активізації рухової діяльності дошкільників;

• ввести в освітній процес дошкільного навчального закладу елементи козацької педагогіки;

• розпочати поглиблену роботу щодо впровадження у практику роботи дошкільного навчального закладу інноваційного менеджменту освітньо-оздоровлювальної діяльності.

Однією з головних умов реалізації кожного із завдань був такий рівень компетентності фахівців, що дозволив би успішно вирішити ці завдання. Тому кожен річний план роботи дошкільного навчального закладу містив заходи щодо підвищення професійної майстерності фахівців. Зокрема, це педагогічні читання, самоосвіта педагогів, узагальнення, впровадження і розповсюдження перспективного педагогічного досвіду. Окрім цього, завданню підвищення рівня професійної компетентності фахівців була підпорядкована вся методична робота, найбільш вагомими формами якої є педагогічні ради, семінари, робота творчих груп, консультації. Зміст цієї роботи відповідав річним завданням роботи дошкільного навчального закладу.

З метою забезпечення ефективності всіх форм професійного розвитку фахівців, було створено методичні посібники, які відбивали як організаційний, так і змістовний аспект вирішення цієї проблеми.

Формувальний експеримент передбачав застосування моделі організації методичної роботи з фахівцями у дошкільному навчальному закладі, яка і передбачала реалізацію всіх зазначених вище його етапів.

Підсумковий етап експерименту засвідчив, що створення організаційно-методичних умов для професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності, а саме: розробка змісту; визначення форм і методів, а також особливостей професійного розвитку сприяли значному підвищенню рівня професійного розвитку респондентів, які належали до експериментальної групи.

Дані, отримані на цьому етапі експерименту, свідчать про значне підвищення середніх показників рівня

професійного розвитку фахівців за кожним із компонентів в експериментальній групі. Ці показники склали в експериментальній і контрольній групах відповідно - за мотиваційно-діяльнісним компонентом 0,72 і 0,45, за когнітивним - 0,84 і 0,61, за особистісним

- 0,82 і 0,56.

Отже, комплексний показник професійного розвитку фахівців, які належали до експериментальної групи, також був значно вищим порівняно з тим же показником контрольної групи.

Як засвідчують результати, отримані у процесі аналізу рівнів професійного розвитку фахівців, в експериментальній групі значно зменшилась кількість фахівців, віднесених до низького (з 15 до 7), нижче середнього (з 25 до 19) і середнього (з 65 до 44) рівнів професійного розвитку. Водночас значно збільшилась кількість фахівців, віднесених до достатнього (з 24 до 57) рівня і незначно - до високого (з 10 до 12). У контрольній групі також відбулися позитивні зміни, але вони не були такими значними.

Отже, створені нами організаційно-методичні умови сприяли професійному розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.

Висновки.

Викладене дає нам змогу дійти висновку, що на контрольному етапі дослідження середні показники респондентів контрольної й експериментальної груп за мотиваційно-діяльнісним, особистісним і когні-тивним компонентами, що визначають рівень професійного розвитку фахівців, були значно вищими у представників експериментальної групи. Аналіз показників розподілу респондентів за рівнями засвідчив про зменшення кількості фахівців на низькому, нижче середнього і середньому рівнях і їхнє збільшення на достатньому і високому рівнях в експериментальній групі. Дані, зафіксовані в контрольній групі, свідчать про незначне поліпшення результатів.

Зазначене свідчить про ефективність визначеним нами організаційно-методичних умов професійного розвитку фахівців дошкільних навчальних закладів у сфері освітньо-оздоровлювальної діяльності.

ПСИХОЛОГІЯ

Література:

1. Беликов В. А. Теоретические основы решения педагогических проблем. Магнитогорск : МГПИ, 1999. 41 с.

2. Даниленко Л. І. Інноваційний освітній менеджмент : [навч. посіб.]. К. : Главник, 2006. 144 с.

3. Загвязинский В. Атаханов Р. Методология и методы психологопедагогического исследования : [учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений]. М. : Academia, 2001. 206 с.

4. Климова Т. Е. Развитие научно-исследовательской культуры учителя : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01. Оренбург, 2001. 327 с.

5. Саганенко Г. И. Надежность результатов социологического исследования. Ленинград : Наука, 1983. 189 с.

Информация об авторе: Маковецкая Наталия Валерьевна

[email protected] Запорожский национальный университет ул. Жуковского, 66, Запорожье, 69600, Украина

Поступила в редакцию 09.07.2012г

References:

1. Belikov V. A. Teoreticheskie osnovy resheniia pedagogicheskikh problem [Theoretical bases of the solution of pedagogical problems], Magnitogorsk, MSPU, 1999, 41 p.

2. Danilenko L. I. Innovacijnij osvitnij menedzhment [Innovative educational management], Kiev, Glavnik, 2006, 144 p.

3. Zagviazinskij V. Atakhanov R. Metodologiia i metody psikhologo-pedagogicheskogo issledovaniia [Methodology and methods of psychology-pedagogical research], Moscow, Academy, 2001, 206 p.

4. Klimova T. E. Razvitie nauchno-issledovatel’skoj kul’tury uchitelia [Development of research culture of the teacher], Dokt. Diss., Orenburg, 2001, 327 p.

5. Saganenko G. I. Nadezhnost’ rezul’tatov sociologicheskogo issledovaniia [Reliability of results of sociological research], Leningrad, Science, 1983, 189 p.

Information about the author: Makovetskaya N.V.

[email protected] Zaporozhye National University Zhukovskogo str. 66, Zaporozhye, 69600, Ukraine.

Came to edition 09.07.2012.