CC BY
10educating on quality and capacity to students can be the most effectively achieved.
References
1. Bo Giao due va Bao tao (2018), Chuong trinh giao due pho thong (Chuong trinh tong the). Bo Giao
due va Bao tao (2018), Chuong trinh giao due pho thong (Chuong trinh tong the).
2. Hoang Thüy Phuong (2020), Quan ly hoat dong trai nghiem theo chü de mon khoa hoc tu nhien cho hoc sinh ä cac truong THCS huyen Van Bon, tinh Quang Ninh theo chuong trinh giao duc pho thong moi, Luan van thac si Quan ly giao duc, truong BHSP - BHTN.
ПРОФЕС1ЙНА САМОРЕАЛ1ЗАЦШ ФАХ1ВЦЯ З Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ I СПОРТУ ЗА ДОПОМОГОЮ ШФОРМАЦШНОГО ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Колумбет О.М.
доктор педагоггчних наук, професор, Кшвський нацюнальний унгверситет технологш та дизайну, Кшв
PROFESSIONAL SELF-REALIZATION OF SPECIALIST ON PHYSICAL CULTURE AND SPORT BY MEANS OF INFORMATIVE EDUCATIONAL ENVIRONMENT
Kolumbet A.
Doctor of Science, Professor, Kiev National University of Technologies and Design, Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано значення шформацшного середовища для професшно! самореалiзацii фахiвця з фiзичноi культури i спорту. Пiдкреслено, що впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у процес тдготовки майбутнiх фахiвцiв з фiзичноi' культури i спорту в системi неперервно! освiти е одним з вагомих факторiв збагачення 1'хнього професiйно-особистiсного досввду. Мета iнформатизацii системи неперервно! фiзкультурноi освiти - пiдвищити ефективнiсть навчання завдяки розширенню обсягiв шфор-маци i вдосконаленню методiв ii застосування, а також спрямованiсть на використання iнформацiйних технологiй у освiтньому процеа закладу вищо! освiти й у професшнш дiяльностi. Вiдзначено, що пере-орiентацiя сучасно1' фiзкультурноi' освiти з дискретносп на неперервну потребуе розробки й експеримен-тально1' апробацii' нових форм дидактично1' взаемодii з науково-педагопчними працiвниками, спрямовано1' на формування позитивно! мотиваци фахiвцiв з фiзичноi' культури i спорту до набуття i вдосконалення iнформацiйноi' компетенцii, постiйного шдвищення рiвня професiйно-особистiсного досвiду й фахово1' майстерностi на основi самоосвiтньоi дгяльносп. Формування особистостi можливе лише у професшному середовищi. Вiдповiдно, виокремлено «креативне iнформацiйно-освiтне середовище», яке мае на меп не лише розвивати потенцшний творчий потенцiал, а й стимулювати потреби у подальшому самопiзнаннi, творчому саморозвитку, формуваннi у людини об'ективно1' самооцiнки. Основною вимогою до такого середовища е проблемнють i активнiсть освiтньоi дiяльностi, неперервнiсть i наступнiсть процесу навчання. Доведено, що доцшьшсть i ефективнiсть iнформацiйних технологш у фiзкультурнiй освiтi тiсно пов'язаш з поняттям iнформацiйноi культури. Окрему увагу акцентовано на тому, що створення iнформацiйного освiтнього середовища у заклащ вищо! освiти значною мiрою залежить вiд iнновацiйного клiмату, характеристики якого часто е виршальними для реалiзацii' освiтнiх цiлей.
ABSTRACT
In the article the value of informative environment is analysed for professional independent realization of specialist on a physical culture and sport. Introduction of information and of communication technologies in the process of preparation of future specialists on a physical culture and sport in the system of continuous education is one of ponderable factors of enriching of their work and personality experience. Aim of informatization of the system of continuous education on a physical culture and sport - to promote efficiency of studies due to expansion of volumes of information and perfection of methods of her application, and also orientation on the use of information technologies in the educational process of higher educational establishment and in professional activity. Переориентация of modern education on a physical culture and sport from discreteness on continuous requires development and experimental approbation of new forms of the didactics co-operating with research and pedagogical workers. It directionally on forming of positive motivation of specialists on a physical culture and sport to acquisition and perfection of informative competense, permanent increase of level of work and personality experience and professional trade on the basis of independent educational activity. Forming of personality is possible only in a professional environment. A «креативная informative educational environment» is distinguished. She has for an object not only to develop potential creative potential but also stimulate requirements in further independent cognition, creative independent development, forming for the man of objective independent estimation. The basic requirement to such environment are a problem and activity of educational activity, continuity and sequence of process of studies. Expediency and efficiency of information technologies in education after a physical
culture and sport are closely related to the concept of informative culture. Creation of informative educational environment in higher educational establishment depends on an innovative climate descriptions of that often decide for realization of educational aims.
Ключовi слова: шновацшш процеси; шформацшне освггне середовище; фахiвець з фiзичноl куль-тури i спорту.
Keywords: innovative processes; informative educational environment; specialist on a physical culture and sport.
1нновацшш процеси у сферi неперервно! фiзкультурноi освгга вимагають створення освггаь-ого середовища, яке цiлеспрямовано впливатиме на реалiзацiю стратегiчних цiлей i завдань розвитку освгги згiдно з основними положениями Болонсько! деклараций Тiльки iнновацiйна за своею сутнютю освiта може виховати людину, здатну жити за су-часними iнновацiйними законами глобалiзацii, всебiчно розвинену, самостiйну, самодостатню творчу особиспсть. Набуття фiзкультурною освiтою нових якостей, ввдповвдтсть процесу про-фесiйноi пвдготовки фiхiвцiв з фiзичноi культури i спорту сучасним вимогам можливi лише за умов випереджального розвитку галузi на засадах конвергентного мислення, що передбачае реалiзацiю глобальних й iндивiдуальних завдань освiти за до-тримання едностi традицiйноi (когнггавно-маншулятивноГ) й iнновацiйноi ^ндиввдуально-креативно1') стратегш розвитку.
У науковiй лiтературi висвгтлено рiзноаспектнi проблеми взаемодii особистостi з шформацшним середовищем (В.Винокуров, 1.Зязюн, О.Пометун, М.Сенченко, Е.Семенюк); методологii' i теорп комп'ютеризацп освiти (Б.Гершунський, М.Жал-дак, Ю.Машбiц, О.Тихомиров); психологiчних засад використання сучасних iнформацiйних техно-логш в оргашзацп навчального процесу (В.Бондаровська, П.Гальперiн, Т.Гергей,
0.Леонтьев, В.Паламарчук, Л.Прокопенко, Н.Та-лизiна, С.Юдiн); формування шформацшно1' культури вчителiв (М.Жалдак, 1.Зимня, О.Карабiн, Н.Сороко, Хомик, А.Хуторський, О.Шиман, О.Шувалова,); педагогiчного потенцiалу шформатизацп навчального процесу (Л.Бiлоусова, В.Биков, А.£р-шов, Ю.Жук, В.Монахов, Н.Морзе, С.Раков); ро-зробки навчальних комп'ютерних програм з метою ошгашзацп ефективностi освгга (З.Вiзель, М.Дер-гач, М.Дьяченко, Котляревський, Л.Робустова,
1. Сокол).
Проте, незважаючи на значну кiлькiсть науко-вих дослвджень, проблема формування шно-вацшного iнформацiйно-творчого середовища для професiйно-творчоi самореалiзацii фахiвця з фiзич-но! культури i спорту далека вiд остаточного розв'язання.
Аналiз реального стану системи фахово1' тдго-товки студентiв у закладах вищо! освiти вказуе на гостру суперечнiсть мiж сучасними вимогами сус-пiльства до професiйноi шдготовки фахiвця з фiзичноi культури i спорту, здатного застосовувати iнновацiйнi досягнення шформащйно-комушкацш-них технологiй у власнш творчiй i педагогiчнiй дiяльностi, i практикою пiдготовки студентiв у си-стемi неперервно1' освiти.
Мета статт - розкрити значення шфор-мацшно-творчого середовища в професшно-творчiй самореалiзацii фахiвця з фiзичноi культури i спорту.
Проведене дослiдження грунтуеться на основi використання методiв системного аналiзу - для вив-чення шновацшних процесiв у системi неперервно1' освгга, проведення порiвняльного аналiзу вже юну-ючих шляхiв професiйно-творчоi самореалiзацii фамвця з фiзичноi культури i спорту в умовах ш-формацiйно-творчого середовища i розробки но-вих.
Удосконалення процесу професшно1' тдго-товки фахiвцiв з фiзичноi культури i спорту здшснюеться в контекстi таких глобальних освгтшх тенденцiй:
• масовий характер освгга i 11 неперервнiсть;
• адаптащя освiтнього процесу до запитiв i потреб особистостi;
• орiентацiя на демократизацiю всiх освiтнiх структур;
• орiентацiя освiти на iнновацii;
• диверсифшащя освiти.
Як зазначае Н.Сегеда [1], диверсифiкацiя освiти означае змшу змiсту освiти, переосмислення цiнностей, перехвд до людиноцентричних моделей усiх сощально-культурних практик, серед яких фiзична культура i спорт все бiльше усввдом-люеться як найбiльш ефективне середовище са-мовiдчуття Людини в людинь Глобалiзацiйна стра-тегiя об'еднання свггово! освиньо! мережi демон-струе долання нацiональних, державних, адмiнiстративних, конфесiйних, полггачних та ш-ших меж у створенш умов вiльного руху людини у свгговому освiтньому просторi. Автор щдкреслюе, що демократизацiя, вiдкритiсть свггово! освiти, до-ступнiсть, розширення меж освгга надають людинi можливiсть обирати не лише освiтнiй маршрут, а й свою стратегш освгга ^зь життя.
На думку Н.Тверезовськоi [2, с. 3], диверсифь кацiя як парадигма розвитку сучасноi освiти вияв-ляеться у тому, що:
• змют освiти збагачуеться новими процесуаль-ними характеристиками, спрямованими на розви-ток здiбностей особистостi оперувати шформащею, творчо вирiшувати проблеми науки i бути конку-рентоспроможним фах1вцем;
• традицшш способи трансляцii' шформацп до-повнюються комп'ютерними засобами навчання;
• найважлившою складовою педагогiчного процесу стае особистюно орiентована взаемодiя педагога з тими, хто навчаеться;
• особлива роль у навчанш надаеться духовному вихованню особистостi, И моральному ста-новленню;
• окреслюеться подальша штегращя освiтнiх iнститутiв: родини, школи, мшро- i макросоцiумiв;
• зростае роль науки у створенш освiтнiх тех-нологiй, адекватних рiвню сучасного педагопчного знання.
В умовах диверсифшаци освгга вiдбуваеться розширення освiтнього середовища (його струк-тури, змiсту, органiзацiйних форм), принципова пе-ребудова освiтнiх процеав на основi гумашзаци й гумаштаризаци, створення альтернативних за-кладiв вищо! освiти, що свiдчить про потреби сус-пiльства в рiзних за фахом квалiфiкованих фахiвцях.
Поняття «освггае середовище» корелюе з по-няттями «освiтнiй проспр» i «освiтня система», проте вони не тотожнi. Так освггаш простiр - це комплекс взаемопов'язаних умов i чинник1в, як зумовлюють вплив на освiту особистосп. Освiтнiй простiр може iснувати як певна абстрактна система незалежно ввд того, хто навчаеться. Освiтне середо-вище, в широкому значеннi, розумшть як частину соцiокультурного простору, зону взаемоди освiтнiх систем, !х елеменпв, освiтнього матерiалу i суб'ектiв освишх процесiв. Освiтня система - це основна одиниця освiтнього процесу, соцiальний ш-ститут, мета якого - освгга людини.
Згiдно з В.Новшовим [3], освiтне середовище закладу вищо! освгга е професiйно й особиспсно стимулюючим середовищем, яке акумулюе ма-терiальнi, психологiчнi i педагопчш фактори нав-чальних реалiй, спонукаючи суб'ектiв освiтнього процесу до професшно-особиспсного розвитку i саморозвитку.
О.Гора [4, с. 99] визначае освггае середовище закладу вищо! освгга як сукупнiсть духовно-ма-терiальних умов його функцiонування, яш забезпе-чують саморозвиток вшьно! i активно! особистостi студента, реалiзацiю його творчого потенщалу. Освiтне середовище, на переконання автора, постае функцiональним i просторовим поеднанням суб'ектiв освiти, мiж якими налагоджуються тiснi рiзноплановi груповi взаемозв'язки, i може розгля-датися як модель соцюкультурного простору, в якому ввдбуваеться становлення особистостi.
Привертають увагу визначенi О.Горою [4, с. 99-100] особиспсш компоненти освiтнього середо-вища:
• сощальний компонент - комплекс сощально орiентованих потреб суб'ектiв освггаього середовища, !х соцiальних взаемодш i взаемовпливiв;
• мотивацiйний компонент - формування в учасник1в середовища сукупносп спонук i внутрiшнiх переконань, яш регулюють процес про-фесшного зростання майбутнього фахiвця;
• креативний компонент - творчють як фактор позитивного розвитку особистостц
• рефлексивний компонент - усвщомлення значения нацюнально! спрямоваиостi й запорука и ви-користання у професiйнiй дiяльностi;
• аксiологiчний компонент - формування си-стеми особистiсно значимих цшностей;
• iнтегративний компонент - об'еднання усiх попереднiх компонентiв у складну систему впливу на особистiсть.
М.Братко [5, с. 54] розглядае освггае середовище закладу вищо! освгга як стльний, сукупний, об'еднаний, цшсний чинник розвитку особистосп, який вщграе визначальну роль у модифiкацii по-ведiнки, яка розгортаеться як наслвдок запланова-них г незапланованих чиннишв середовища, сприяе особиспсному г професшному розвитку. Вгдтак освггае середовище ушверситетського коледжу, на думку дослщнищ, - це полюуб'ектне Г полшред-метне утворення, яке цшеспрямовано Г стихийно впливае на професшно-особиспсний розвиток майбутнього фах1вця, забезпечуючи його готовшсть до професшно! дГяльностГ та/або продовження нав-чання.
Вважаемо за потрГбне тдкреслити особливе значення для нашого дослщження где! украшського дослщника А.Бшинського [6, с. 17], який вважае, що формування творчо! особистосп можливе лише у творчому середовищi. Вадповадно вш виокремлюе «креативне iнформацiйно-освiтне середовище», яке мае на мел не лише розвивати потенцшний твор-чий потенщал, а й стимулювати потреби в подаль-шому самопiзнаннi, творчому саморозвитку, фор-муваинi у людини об'ективно! самооцiнки. Основною вимогою до такого середовища е проблемшсть г активнють освггаьо! д1яльносп, неперервнiсть г наступнiсть процесу навчання.
Слад також тдкреслити, що актуальшсть про-блеми штеграцп iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у неперервну фгзкультурну освпу зумо-влена потребами практики, насамперед, сощаль-ними проблемами тдвищення статусу спецiалiста з фгзично! культури г спорту вадповадно до здобутого ним освггаього ступеня, або мгри здатносп й готов-носп виконувати професшш функцп. Застосування шформацшних технологш у сферг фгзкультурно! освгга забезпечуе як1сно новий ргвень набуття й узагальнення знань, умгнь г навичок фахгвщв, !х ви-користання у подальшш професшнш дГяльностг
Мета шформатизацп системи фгзкультурно! освгга - тдвищити ефектившсть навчання завдяки розширенню обсяпв шформацп та вдосконаленню методгв И застосування, а також спрямовашсть на використання шформацшних технологш у освггаь-ому процеа закладу вищо! освгга й у професшнш дгялъносп.
Основш принципи г технологи шформатизацп закладу вищо! освгга полягають у формуванш единого шформацшного освггаього простору, який централТзовано управлшням вама шформацшними ресурсами г мае ефективш мехашзми забезпечення доступу користувачгв до шформацп г надае !м мож-ливють застосовувати без перешкод [7].
Реалгзащя можливостей сучасних технологш шформацшного впливу в освггаьому процеа роз-ширюе спектр видГв навчально! д1яльносп, дае можливють удосконалювати традицшш ор-гашзацшш форми г методи навчання г сприяе появГ нових педагопчних технологш. На змшу традицш-
ним, авторитарним й iлюстративно-пояснюваль-ним методам навчання приходять активш методи, спрямоваш на самостiйне набуття знань за допомо-гою сучасних методiв представления i контролю знань, тобто шформацшних технологiй.
Доцiльнiсть i ефектившсть iнформацiйних тех-нологiй у фiзкультурнiй освiтi тiсно пов'язанi з по-няттям шформацшно! культури. Так, на думку Р.Гуревича [8], рiвень шформацшно! культури осо-бистостi визначаеться не лише засвоеними нею знаниями та набутими вмшнями в галузi шфор-мацiйних процесiв i комп'ютерних дисциплш, а та-кож здатшстю iснувати в iнформацiйному сус-тльстш, якому, зокрема, притаманнi новизна, швидкоплиншсть.
Суттевою складовою iнформацiйно! культури спещалюта з фiзично! культури i спорту е вмшня ефективно використовувати шформацшно-ко-мунiкацiйнi технологй' як у навчальному процесi, так i з метою самоосвгги i самовдосконалення.
Важливо ввдзначити, що переорiентацiя сучас-но! фiзкультурно! освiти з дискретностi на непере-рвну потребуе розробки й експериментально1 апро-бацп нових форм дидактично1 взаемодй' з науково-педагогiчними пращвниками, спрямованох на фор-мування позитивно! мотивацп фахiвцiв з фiзично! культури i спорту до набуття i вдосконалення ш-формацiйно! компетенцп, постшного пiдвищення рiвня професiйно-особистiсного досвiду й фахово! майстерностi на основi самоосвггаьо! дiяльностi.
Створення iнформацiйно-творчого середо-вища для професiйно-творчо! самореалiзацi! фахiвця з фiзично! культури i спорту передбачае ро-зробку дистанцiйних курсiв, грамотний вибiр про-грамно-технiчного оснащення цього процесу, знання наявних платформ дистанцшного навчання (Moodle, eLearning Server, Blackboard, WebCT Campus Edition, WebCT Vista, IBM Lotus LearningSpace, WebTutor, Sakai тощо), вибору найбiльш придатно! для конкретного курсу. Паралельно мае здшснюва-тись робота над забезпеченням дистанцiйного нав-чання навчальними засобами.
Так, наприклад, на сайтi «Мультимедшш технологи в фiзкультурнiй освт» (режим доступу: http ://multifizvih.com. ua), розмiщенi електроннi нав-чальш засоби, як1 створюють iнформацiйне на-повнення курсiв «Iсторiя фiзично! культури» та «Iсторiя спорту», забезпечують самостшну роботу студентiв i здiйснюють контроль знань iз цих дисциплш Зокрема для вивчення теоретичного ма-терiалу можуть використовуватися тексти лекцш з мультимедiйного подручника «Теорiя i методика фiзичного виховання, матерiали нарийв з електрон-ного навчального пойбника «Професiйний спорт», довiдниково-iнформацiйнi роздiли цих навчальних засобiв. Вивчати теор1ю значно щкавше завдяки численним мультимедiйним матерiалам (аудiо-, вiдеофрагментам, слайд-шоу, презентацiям тощо).
Крiм того, сайт забезпечуе самостшну роботу з цих дисциплш. Кожен студент отримуе перелж завдань, виконуе !х у зручний час i надсилае викла-дачевi для перевiрки. Усi запропоноваиi на сайтi
електронш навчальнi засоби створенi з урахуван-ням сучасних форм подання шформацп, як1 пiдви-щують рiвень г! сприйняття:
• засоби мультимедiа (текст, графжа, фотома-терiали, репродукцii, вщео-, аудiофрагменти) i гiпермедiа як найбшьш перспективнi форми поед-нання рiзноманiтноi iнформацii;
• нелiнiйна форма оргашзацп матерiалу (гiпер-текст, гiперпосилання), що надае можливiсть використовувати значну к1льк1сть довiдковоi iнформацii i рiзних траекторiй навчання [9, с.327].
Контроль знань студенпв (поточний i пром1жний) здiйснюеться у виглядi виконання те-стових завдань, результати оnline-тестування над-ходять викладачевi автоматично електронною по-штою. Питання щодо технiчного оформлення зав-дань та всi iншi проблеми обговорюються в реальному чай (використовуеться Skype) або режим е-mail-листування [9, с.328].
На нашу думку, створення шформацшно-твор-чого освгтнього середовища у закладi вищоГ освии також значною мiрою залежить вщ iнновацiйного клiмату, характеристики якого часто е виршаль-ними для реалiзацii iнновацiйних цiлей.
Таким чином, спостертаемо, що в системi неперервноГ фiзкультурноi освiти створюються новi, якiснi тдходи до забезпечення умов про-фесшно-творчоГ самореалiзацii фах1вця з фiзичноi культури i спорту, передусiм, удосконалення форм i методiв викладання навчальних дисциплш Вплив шформацшно-комушкацшних технологiй на яшсть пiдготовки фахiвцiв з фiзичноi культури i спорту полягае в активiзацii самостiйноi роботи, розвитку iнтелектуальних i творчих здiбностей, у фор-муванш Гх професiйного мислення, а також в умшш креативно приймати оптимальш рiшення. Адже ви-користання рiзного програмного забезпечення, е-навчального матерiалу дозволяе значно п1двищити ефективнiсть освгтнього процесу, що сприяе про-фесшно-творчш самореалiзацii студентiв, збага-ченню Гхнього особистiсного потенцiалу.
Подальший науковий розгляд проблеми перед-бачае так1 напрями: дослiдження мультимедiйних засобiв розвитку умшь студентiв; виявлення шлях1в зацiкавлення студенпв специфiкою комп'ютерного тренування в процеа опанування спортивно-орiен-тованих дисциплiн.
Лггература
1. Сегеда Н. Модель професшного потен-цiалу вчителя музики, необидного для саморе-алiзацii у педагопчнш дiяльностi. Збiрник наукових праць МДПУ. 2001;1:35-36.
2. Тверезовская Н. Диверсификация как парадигма развития современного образования. Инновационные образовательные технологии. 2007;2(10):3-8.
3. Новиков В. Образовательная среда вуза как профессионально и личностно стимулирующий фактор. Психологическая наука и образование. 2012;1.
4. Гора О. Освгтне середовище як фактор формування нацюнальноГ вдентичносп студенпв
вищих навчальних 3aKiaAiB. Витоки педaгoгiчнoï Maûcmepnocmi. 2011:97-101.
5. Братко M. Сутнюний змют поняття "Освгтне середовище вищого навчального закладу". Педагогiчна oceima: теорiя i практика. Пcихoлoгiя. Педагогжа. 2013;18:50-55.
6. Бiлинський A. Творче шформацшно-освiтнe середовище як чинник розвитку особи-CTOCTi вчителя. HayKoei записки. Серiя: Педaгoгiкa. 2012;2:15-20.
7. Бушуев C., М. Цюцюра M. Методологiя ро-зробки та принципи функцiонування iнформацiйноï технологи гармошзаци змiсту освiти. Ыформацшт
технологи' i засоби навчання. 2018;63;1:12-21. https ://j ournal. iitta. gov.ua/index.php/itlt/article/downl oad/2096/1314
8. Гуревич Р. Формування iнформацiйноï культури майбутнього фахiвця. Педагогжа i психо-лoгiя професшноï освти: результати до^джень. 2003:354-360.
9. Гавршова Л. Елементи дистанцшно1 освiти у шдготовщ майбутнiх учителiв музики i початко-вих класiв: використання веб-сайту як електрон-ного освiтнього ресурсу. Педaгoгiчнi науки: mеoрiя, icmoрiя, тновацшт технологи. 2014;4(38):323-331.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВИДЕОТЕХНОЛОГИЙ И МУЛЬТИПЛИКАЦИИ НА ЗАНЯТИЯХ В НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ИКТ-КОМПЕТЕНТНОСТИ И ОБЕСПЕЧЕНИЯ
НАГЛЯДНОСТИ
Кузнецов И.Н.
ГБОУ Школа №2005 г. Москвы учитель иностранных языков, педагог дополнительного образования, тьютор
THE USE OF VIDEO TECHNOLOGY AND ANIMATIONAT THE LESSONS IN PRIMARY SCHOOL
TO BUILD ICT-COMPETENCE AND VISIBILITY
Kuznetsov I.
State budget educational establishment "School № 2005", Moscow Teacher of foreign languages, teacher of supplementary education, tutor
АННОТАЦИЯ
В статье рассматриваются современные технологии обеспечения наглядности на уроке в начальной школе. Автор рассматривает их с позиции цифровой грамотности как педагогов, так и их воспитанников. При этом цифровая грамотность в целом и видеотехнологии с мультипликацией в частности выступают в статье не только как инструменты обеспечения наглядности, но и и как инструменты развития различных умений и навыков, в том числе навыков самообразования.
ABSTRACT
This article discusses modern technologies of visualisation at the primary school lessons. The author considers them from the position of both teachers' and pupils' digital literacy. Besides, digital literacy in general and video technologies and animation in particular appear in the article not only as visualization tools, but also as tools for developing various skills, including self-education skills.
Ключевые слова: видеотехнологии, анимация, медиаобучение, начальная школа, самообразование, ИКТ-технологии, цифровая грамотность, иностранные языки.
Keywords: video technology, animation, media learning, primary school, self-education, ICT-technologies, digital literacy, foreign languages.
Основной проблемой статьи является то, что, что современное поколение это поколение 2, которое уже с детства знает, что такое дисплей и как пользовать клавиатурой, и удержать внимание этого поколения на уроке очень трудно. Поэтому, основным инструментом для удержания внимания детей в начальной школе становится экран, и помогут на нам с вами видеотиехнологи и мультипликация, о этом и пойдет речь в статье. Целью же моей статьи станет, - показать какие учитель может развить при помощи мультипликации и видеотехнологий, не зависимо от того, какую дисциплину он преподаёт.
Мультипликация и видеотехнологии являются неотъемлемыми компонентами ИКТ-
компетентности как педагога, так и обучающихся в современной школе, поэтому, прежде чем разбирать эти две составляющих детально, рассмотрим основные требования к ИКТ-компетентности. Последние исследования и публикация обозначили такие требования к ИКТ как уровни владения цифровой грамотностью и блоки умений, которые учитель может развить при помощи мультипликации и видео технологий. Прежде всего обозначим три уровня ИКТ-компетентности педагога, которые выделяются исследователями:
