CC BY
72ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ В СУЧАСН1Й ОСВ1Т1:
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
Сембрат А.Л.
кандидат педагоггчних наук, доцент, доцент кафедри загальног педагог1ки i педагог1ки вищо'1 школи ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний nедагогiчний утверситет M. Григорiя Сковороди»
м. Переяслав, Укра'та
THEORETICAL FUNDAMENTALS OF THE COMPETENCE APPROACH IN MODERN
EDUCATION: WORLD EXPERIENCE
Sembrat A.
candidate of pedagogical sciences, associate professor of general pedagogy and higher school pedagogy Perejaslav-Khmelnytsky, Ukraine Perejaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University
Анотащя
В статп теоретично обгрунтований компетенпсний пвдхвд у свгтовш cncreMi освгги та Укра!ни. Ви-значено,що компетентшсний пiдхiд в освiтi розглядаеться як одна з тдстав оновлення сучасно! освiти, оск1льки дозволяе лiквiдувати розрив мiж когнiтивним, дiяльнiсним i особиспсним рiвнями розвитку май-бутнього фахiвця. Вiн припускае формування такого нового змюту освiти, який би не зводився лише до його знаннево-орiентованого компоненту, а охоплював би цшсний iндивiдуальний досвiд вирiшення май-бутшми фахiвцями життевих i професiйних проблем, виконання ключових (тобто таких, що вiдносяться до багатьох соцiальних сфер) функцш, соцiальних та професiйних ролей на пiдставi здобуття вiдповiдних компетенцш. Головними чинниками застосування компетентнiсного тдходу в свiтовiй системi освiти е перехщ до iнформацiйного суспiльства, запровадження високих освiтнiх стандартiв, iнтеграцiя освгтшх систем до свiтового освiтнього простору. Навчаючи i виховуючи майбутнiх фахiвцiв, перевагу надають предметам, як1 розвивають !х iнтелектуальнi здiбностi, дають можливють набувати i розвивати iнiцiативу, адаптовашсть, а також дають змогу !м впевненiше працювати в сучасному виробничому середовищi.
Abstract
The article theoretically substantiates the competence approach in the world education system and Ukraine. It is determined that the competence approach in education is considered as one of the reasons for the renewal of modern education, as it allows to close the gap between the cognitive, activity and personal levels of development of the future specialist. It involves the formation of such a new content of education, which would not be reduced only to its knowledge-oriented component, but would include a holistic individual experience of solving future life and professional problems, performing key (ie, related to many social spheres) functions, social and professional roles based on the acquisition of relevant competencies. The main factors in the application of the competence approach in the world education system are the transition to the information society, the introduction of high educational standards, the integration of educational systems into the world educational space. When training and educating future professionals, preference is given to subjects that develop their intellectual abilities, give them the opportunity to acquire and develop initiative, adaptability, and allow them to work more confidently in today's production environment.
Ключов1 слова: вища освгта, европейський досвщ компетентiсний пiдхiд, компетенцiя, ключовi ком-петенцii, майбутнiй фамвець, педагог,парадигма освiти.
Keywords: higher education, European experience, competence approach, competence, key competences, future specialist, teacher, paradigm of education.
Вступ. У зв'язку i3 сучасними вимогами суст-льства, компетентнiсний пiдхiд е методологieю, яка мае вплив на професшну щдготовку фахiвцiв. Ком-петентнiсний пiдхiд е важливим для процесу моде-ртзацд вищо! освiти в Украiнi, саме тому висвгт-лення його основних положень у контекст вдоско-налення професiйноi пiдготовки майбyтнiх вчителiв е надзвичайно актуальним.
Освiтня полiтика украшсько1' держави сьогоднi зорiентована на адаптацш вищоi педагогiчноi
школи до европейських вимог, пiдвищення компе-тентностi педагопв, запровадження iнновацiйних змiн, досягнення належного рiвня конкурентоспро-можностi фахiвцiв на свгговому ринку працi. Змь нюються функцп, завдання вчителя, формуеться новий погляд на цю професiю. Перед педагопч-ними фахiвцями постають складш завдання, пов'язанi сyспiльними, культурними i господарсь-кими змiнами, подоланням стереотитв мислення
щодо освггаьо! дiяльностi загалом. Так1 реалл ви-значають потребу системно! трансформацп педаго-пчно! освгга у напрямi теоретичного обгрунту-вання i практичного удосконалення змiсту пвдгото-вки вчителiв та забезпечення ефективного контролю И якостi. Важливим,на нашу думку, е ви-вчення досввду провiдних европейських кра!н, щодо унормування змiсту вищо! педагопчно! освiти, професшного розвитку педагога,методоло-гiчних пiдходiв до проблеми професiоналiзацi! вчи-теля на етат його навчання.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. 1де! компетентнюного пiдходу в освiтi е предметом на-укового пошуку багатьох вчених (В. Болотов, I. Зь мняя, В. Краевський, В. Серiков, А. Хуторський та iн.). Аналiз сутносп зазначеного феномена, характеристику його складових знаходимо у дослвджен-нях вiтчизняних науковцiв - О. Локшино!, О. Поме-тун, В. Свистун, В. Ягупова; умiння вчитися як ключова компетентнiсть, розкрита О. Савченко; су-часнi тенденцп розвитку змюту освiти у зарубiжних кранах аналiзувалися О. Овчарук, Я. Кодлюк, К. Корсаком.
У педагопчнш науцi накопичено значний до-сввд пiдготовки майбутнього вчителя до комушка-тивно! дiяльностi. Зокрема, сутнють педагопчно! взаемоди розглядали I. Бех, А. Бойко, А. Бодальов, С. Гончаренко, В. Кан-Калик, В. Сухомлинський, О. Федiй та ш., поняття i сутнiсть педагопчно! ко-мушкацп вивчали Н. Бутенко, О. Жирун, М. За-броцький, С. Левченко та ш., структуру комушка-тивно! компетентностi майбутнього вчителя до-слвджували Н. Бiбiк, Н. Волкова, Ю. Вторнiкова, С. Петрушин, О.Савченко та ш., формуванню ко-мушкативно! культури вчителя присвяченi роботи Н. Гез, Т. Голанд, Т. Гоффманн, М. Лазарева та iн., технологи розвитку комушкативних умiнь вчителя та !хш структурнi компоненти окреслювали А. Ду-баков, Г. Бушуева, А. Капська, О. Мерзлякова, Д. Хумест та ш.
Мета дослвдження полягае в аналiзi, теоретичному обгрунтуванш компетентiсного пiдходу в су-часнш освiтi.
Завдання дослiдження - вивчення i аналiз фь лософсько!, психо лого-педагопчно! лiтератури та узагальнення здобутих даних.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi акту-альностi набувае поняття компетентносп майбутнього фах1вця, що визначаеться багатьма чинни-ками, оскшьки саме компетентнiсть та вiдповiднi !й компетенцп, на думку багатьох зарубiжних та вп-чизняних науковцiв, е тими iндикаторами, що до-зволяють визначити його готовнiсть до життя, по-дальшого особистiсного i професшного розвитку й до активно! учасп в житп суспiльства.
Поняття компетентносп експертами кра!н £в-ропейського Союзу визначаеться як здатнють ефек-тивно й творчо застосовувати знання й умшня як у мiжособистiсних стосунках, так i в професiйних си-туацiях. М1жнародна комiсiя Ради Свропи трактуе «компетентностi» як загальнi або ключовi вмiння, базовi вмiння, фундаментальш шляхи навчання, ключовi квалiфiкацi! [11]. Компетентнють, за
визначенням Мiжнародного департаменту стандарта для навчання, досягнення та освiти, - це спроможнють квалiфiковано виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентностi мютить в собi знання, вмiння та навички i став-лення, що дають змогу особистостi ефективно д1яти або виконувати певнi функцi!, спрямоваш на досягнення певних стандарпв у професiйнiй галузi або певнш дiяльностi [11].
Компетенцiя - це низка питань, з якими добре обiзнана людина i мае певний практичний досвiд, а компетентнiсть - це поеднання вiдповiдних знань та здiбностей у певнiй галузi, що дають змогу ро-бити обгрунтоваш висновки про цю галузь та вь льно i активно здшснювати у нiй дiяльнiсть. Ком-петентшсний пiдхiд - спрямованiсть освiтнього процесу на формування ключових (базових, основ-них) i предметних компетентностей особистосп. Результатом такого процесу, буде формування за-гально! компетентностi людини, що е сукупнютю ключових компетентностей, iнтегрованою характеристикою особистосп. Така характеристика мае сформуватися в процесi навчання i мiстити знання, вмiння, ставлення, досвщ дiяльностi й поведiнковi моделi особистосп.
Компетентнiсний пiдхiд в освiтi розглядаеться як одна з пiдстав оновлення сучасно! освiти, оскi-льки дозволяе лшвщувати розрив м1ж когнiтивним, дiяльнiсним i особистiсним рiвнями розвитку майбутнього фах1вця. Вiн припускае формування такого нового змюту освгга, який би не зводився лише до його знаннево-орiентованого компоненту, а охоплював би цiлiсний iндивiдуальний досвщ ви-рiшення майбутнiми фах1вцями життевих i профе-сiйних проблем, виконання ключових (тобто таких, що ввдносяться до багатьох соцiальних сфер) функ-цiй, соцiальних та професiйних ролей на пiдставi здобуття вiдповiдних компетенцш. Застосування компетентнiсного пiдходу у системi освiти кра!н Свропейського Союзу зумовлено такими чинни-ками, як: перехвд до iнформацiйного суспiльства, де основною одиницею е не лише шформащя, а вмшня оперувати нею, застосувати !! для власного розвитку; запровадження бiльш високих стандартiв як в освт, так i у вах iнших сферах життя; вщкриття кордонiв м1ж кра!нами та штегращя освiтнiх систем до свiтового освггаього простору. В умовах сучасно! мнраци в рамках не тшьки кра!ни, а й регiонiв виникае необхщшсть швидко! адаптацi! для отри-мання навчання та роботи, що спонукають суспiль-ство до необхвдних змiн; потреба у нових компонентах знань, необхвдних для устшного життя в сус-пiльствi. Набуття життево важливих компетентностей може дати людиш можливостi орiентуватись у сучасному суспiльствi, iнформа-цiйному просторi, швидкоплинному розвитковi ринку працi, подальшому здобуттi освiти [3].
Бургун 1.В. зазначае, що акгуальнiсть упрова-дження в освiтню практику Укра!ни компетентнюного пвдходу зумовлена зовнiшнiми i внутрiшнiми чинниками [1]. До зовшшшх чинник1в належать, по-перше, стрiмкий сощальний, технологiчний i по-
лггачний розвиток свиу, який вимагае вгд випуск-ника укра!нсько! школи володiння певними якос-тями i вмiннями (бути гнучким, мобшьним, умiти презентувати себе на ринку пращ; використовувати знання як шструмент для розв'язання життевих проблем; ухвалювати нестандартнi рiшення й нести за них вщповвдальшсть; володiти комунiкативною культурою, умии працювати в командi; умгга вихо-дити з будь-яких конфлжтних ситуацiй; умiти здо-бувати, аналiзувати iнформацiю, застосовувати ii для шдиввдуального розвитку i самовдосконалення; бути здатним до багато-численних альтернатив, за-пропонованих сучасним життям); По-друге, вхо-дження Украни до Болонського процесу. Болон-ська угода передбачала розробку i прийняття зага-льноевропейських квалiфiкацiйних стандартiв, в основi яких покладено компетентнiсний пiдхiд, за яким учнi школи мають отримувати ключовi ком-петенцii як для устшно! роботи, так i для подаль-шо! вищо! освiти. По-трете, загальна комп'ютери-защя. Людинi потрiбнi навички критичного мис-лення з метою розумного використання iнформацii i контролювання потоку шформацп. До внутрiшнiх чиннишв упровадження компетентнiсного пiдходу Бургун 1.В. вгдносить кризу знаннево1' парадигми освгга, яка зумовлена змiнами феномену знання i його спiввiдношенням iз суспшьною практикою (модель навчання орiентована пльки на здобуття знань i недостатньо враховуе дiяльнiсний, щннюно-мотивацiйний, емоцшний аспекти навчально-тзна-вально1' дiяльностi учня), а також втратою актуаль-носп потреби перевантажувати пам'ять (затребува-ним е спещалют, який не очГкуе iнструкцiй, а всту-пае в життя iз сформованим творчим досвщом [ 1].
Поняття «компетентшсна освгга» виникло в США у 60 -70-х роках XX столитя. Воно грун-туеться на практичному досвщ i стало результатом численних спроб проаналiзувати його, розробивши певну теоретичну, концептуальну основу. Вже тодГ була зроблена спроба визначити компетентностi як певний освггаш результат [ 5; 9]. Одним з перших поняття компетентностей запровадив професор Масачусетського ушверситету Н. Хомський, який розглядав дану категорш як характеристику ово-лодшня мовною граматикою. Американський до-слгдник Р. Уайт у книзГ «Motivation reconsidered: the concept of competence», змют компетентностГ до-повнив мотивацшним компонентом. На думку ба-гатьох науковц1в, одним зГ шлях1в оновлення змюту освгга й узгодження його з сучасними потребами, штегращею до европейського та свггового освитах просторГв е орГентащя навчальних програм на на-буття ключових компетентностей та на створення ефективних мехашзмГв !х запровадження. У 1986 рощ у Великобритани концепщя компетентшсно-орГентовано1' освгга була взята за основу нащональ-но! системи квалГфГкацшних стандартГв i була позитивно схвалена керГвництвом. У 1997 рощ в рамках статистичного департаменту Швейцари та Нацю-нального центру освиньо! политики США i Канади було започатковано програму «Визначення та вГдбГр компетентностей: теоретичш i концепту-
альнi засади», експертами яко! виступали представ-ники освгга, бiзнесy, охорони здоров'я. Узагаль-нення досвщу багатьох краiн у визначенш та доборГ ключових компетенцiй дае змогу виокремити низку сприятливих умов для набуття особистюно необ-хГдних компетентностей упродовж усього життя, серед яких - продуктивнють i конкурент-ноздатнiсть на демократичних засадах сустльства [10]. М. Холстед, Т. Ордж1 акцентують увагу на тому, що ранiше метою юпипв у Кембриджському yнiверситетi була перевiрка розвитку знань i вмшь, а зараз усвщомлено, що загальна освiта повинна бути доповнена формуванням ключових компетен-цш, i саме вони враховуються тд час вступу до Кембриджського ушверситету. Завдання ушверси-тету не лише в тому, щоб дати студентам знання, але i в тому, щоб тдвищити рiвень !х компетенцй' [10].
1.В. Секрет зазначае, що впровадження компе-тентнiсного щдходу у Францй' почалося ще у вЫм-десятих i набуло свого розвитку у дев'яностих роках двадцятого столитя, пройшовши декiлька ста-дш: виникнення само! вде! в органiзацiях; розробка iнстрyментарiю для практиков i консyльтантiв; фо-рмування концептуального уявлення про компете-нцп; формування критичних тдходГв. Компетент-шсний шдхвд у Францй' був пов'язаний з необхвдш-стю розробки нових моделей компетенцiй i значениям тдприемств у !х розвитку, вш охоплюе знання, фyнкцiональнi i поведiнковi компетенцй'.
У системi освгга Шмеччини розробляються професiйно-технiчнi компетенцй' ди, особистюш та соцiальнi компетенцй'. У Шдерландах компетентш-сний шдхвд грунтуеться на необхщносп вивчення взаемозв'язку мГж рГзними типами навчального се-редовища, розумшня студентами процесiв навчання та результатами навчання у термшах нав-чально1' дГяльносл та резyльтатiв тестування [7].
Таким чином, упровадження компетентшс-ного тдходу в освиу кран- членiв Свропейського Союзу передбачае, що знання практичного спряму-вання вадповадають чотирьом складовим: знати що - фактичний кодифiкований обсяг знань, який може бути трансльовано; знати чому - знання нау-кового розумшня свиу та впливу науки на розвиток людства; знати як - здатшсть виконувати вГдповвдт завдання; знати хто - усвщомлення того, якГ люди «знають що», «знають чому», «знають як» [6].
Компетентнiсний шдхвд в освт розглядаеться як одна з тдстав оновлення сучасно1' освгга, оскь льки дозволяе лiквiдyвати розрив мгж когнггавним, дГяльшсним i особиспсним рГвнями розвитку май-бутнього фах1вця. Вш припускае формування такого нового змГсту освгга, який би не зводився лише до його знаннево-орГентованого компоненту, а охоплював би цшсний Гндиввдуальний досввд ви-ршення майбутшми фахГвцями життевих i профе-сшних проблем, виконання ключових (тобто таких, що вГдносяться до багатьох сощальних сфер) функ-цш, сощальних та професшних ролей на тдставГ здобуття ввдповвдних компетенцш.
БГльшють укра!нських педагопв погоджу-ються з трактуванням основних понять цього подходу, визначивши, що пвд термiном «компетенщя» розумiеться передуам коло повноважень яко! не-будь оргашзаци, установи або особи [4]. В межах свое! компетенцп особа може бути компетентною або некомпетентною в певних питаннях, тобто мати/набути компетентнють (компетентностi) у пе-внiй сферi дiяльностi. Оск1льки йдеться про процес навчання i розвитку особистостi, що ввдбуваеться в системi освiти, то одним з результата освiти й буде набуття людиною набору компетентностей, що е необхвдними для дiяльностi в рiзних сферах суспi-льного життя.
Пiд поняттям «компетентшсний пвдхвд» розу-мiеться спрямованють освiтнього процесу на фор-мування та розвиток ключових (базових, основних) i предметних компетентностей особистостi [5]. Результатом такого процесу буде формування загаль-но! компетентностi людини, що е сукупнiстю ключових компетентностей, штегрованою характеристикою особистостг Така характеристика мае сформуватися в процеа навчання i мiстити знання, вмiння, ставлення, досвiд дiяльностi й поведiнковi моделi особистостi. Компетентнiсний пвдхвд в освiтi пов'язаний з особистюно орiентованим i дГя-льнiсним подходами до навчання, оскiльки стосу-еться особистосп учня й може бути реалiзованим i перевiреним тiльки в процеа виконання конкрет-ним учнем певного комплексу дiй. Вiн потребуе трансформацп змiсту освiти, перетворення його з модел^ яка iснуе об'ективно, для «вах» учнiв, на суб'ективш надбання одного учня, що !х можна ви-мiряти.
Систему компетентностей в освт складають так1 ключовi - тобто надпредметнi (мiжпредметнi) компетентности як1 визначаються як здатнiсть людини здшснювати складнi полiфункцiональнi, поль предметнi, культуродоцiльнi види дiяльностi, ефек-тивно розв'язуючи вiдповiднi проблеми; загально-галузевi - !х набувае учень упродовж засвоення змiсту тiе! чи шшо! освiтньо! галузi у вах класах середньо! школи; предметнi компетентносп - !х набувае учень упродовж вивчення того чи шшого предмета у всiх класах середньо! школи. Трансформа-щя змюту освiти вiдповiдно до компетентнiсного пвдходу насамперед визначаеться принципово ш-шими принципами його ввдбору i структурування, спрямованими на к1нцевий результат освггаього процесу - набуття учнем компетентностей.
Це потребуе ввдповвдно! системи запрова-дження змiн у змiст освгга: □ визначення перелiку ключових компетентностей; □ визначення змюту (напрямiв набуття) кожно! з них; □ вдентифжацп !х з окремими освiтнiми галузями, а потiм з окремими предметами (визначення перел^ та змiсту галузе-вих i предметних компетентностей); □ вiдбiр змiсту предмета, який може забезпечити формування вае! системи компетентностей; □ встановлення рiвня та показнишв сформованостi компетентностей на кожному етат й кожного року навчання; □ розроб-лення системи контролю та корекцл процесу формування компетентностей учня.
Висновки. Необхвднють у компетентнюному пiдходi в освiтi як новш освiтнiй парадигмi, що ввд-бивае реалi! iнформацiйного суспiльства, виникла у зв'язку з переходом до нового типу мислення й дп, новим способом перетворення дiйсностi. Обгрунто-вуючи прiоритети компетентнiсного пiдходу, су-часна педагогiчна наука, реагуючи на «виклики» суспiльства, особистостi й держави, запропонувала нову модель освiтньо! системи, що задовольняе умовам евроiнтеграцi!. Компетентшсний пiдхiд в умовах iнтеграцi! укра!нсько! системи вищо! освiти у европейський та свiтовий соцiокультурний прос-пр е актуальним i може устшно використовува-тися як методологiчна основа в педагопчних i ди-дактичних дослiдженнях. Головними чинниками застосування компетентшсного пiдходу в системi освiти кра!н Свропи е перех1д до шформацшного суспiльства, запровадження високих освiтнiх стандарта, iнтеграцiя освiтнiх систем до свггового освi-тнього простору. Навчаючи i виховуючи майбутнiх фахiвцiв, перевагу надають предметам, як1 розвива-ють !х iнтелектуальнi здiбностi, дають можливють набувати i розвивати iнiцiативу, адаптованють, а та-кож дають змогу !м впевненiше працювати в сучас-ному виробничому середовищi. Обгрунтовуючи прюритети компетентнiсного подходу, сучасна пе-дагопчна наука, реагуючи на «виклики» сустльс-тва, особистостi й держави, запропонувала нову модель освггаьо! системи, що задовольняе умовам ев-роштеграци. Компетентнiсний п1дх1д в умовах штеграцп укра!нсько! системи вищо! освiти у европейський та свгговий соцюкультурний простiр е актуальним i може успiшно використовуватися як ме-тодологiчна основа в педагогiчних i дидактичних дослiдженнях.
Список лiтератури
1. Бургун 1.В. Актуальнiсть упровадження компетентшсного тдходу в освiтню практику /1.В. Бургун// http://www.nbu.gov.ua.
2. Краевский В.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В.В. Краевский, А.В. Хуторской // Педагогика. - 2003. - №3.- С.3-10.
3. Овчарук О.В. Компетентшсний шдхвд в освт: загальноевропейсьш тдходи // 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2009. - №5 (13). -С.13-18. Режим доступу до журн.: http://www.ime.edu-ua.net/em.html.
4. Овчарук О.В. Компетентшсний пвдхвд до формування змюту середньо! освгш: досввд за-руб1жних кра!н. /О.В. Овчарук// Компетентнiсний пвдхвд у сучаснш освiтi: свiтовий досввд та укра!н-ськ1 перспективи ^блютека з освiтньо! полiтики / за заг.ред. О.В. Овчарук. - К., 2004. - С.5-15.
5. Професшна педагопчна освiта: компетент-нiсний пвдхвд: монограф1я / за ред. О. А. Дубасенюк. — Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2011.— 564 с.
6. Рудишин С.Д. Стан еколопчно! освгга в практищ школи зарубiжних кра!н/ С.Д. Рудишин // Режим доступу до журн.: http://eprints.zu.edu.ua/2404.
7. Секрет I.B. Методолопчш передумови фор-мування компетентнiсного щдходу у США та кранах £вропи //I.B. Секрет/ Iнформацiйнi технологи i засоби навчання. - 2009. - №5 (13)// Режим доступу до журн.: http://www.ime.edu-ua.net/em.html
8. Ситуацшна методика навчання: теорiя i практика. - К.: Центр шновацш та розвитку, 2011. - С.8-10.
9. Хазова С.А. Показатели конкурентноспособности как критерии профессиональной компетентности специалистов по физической культуре и спорте / С.А. Хазова // Режим доступу
http ://www. adygnet. ru/konfer/konfifk2006/ soob/3/3Hazova.htm.
10. Холстед М. Ключевые компетенции в системе Великобритании / М. Холстед, Т. Орджи // Современные подходы к компетентносно ориентированному образованию: материалы семинара / под ред. А.В. Великановой. - Самара, 2001. - С.24-27.
11. Spector, J. Michael-de la Teja, Ileana. ERIC Clearinghouse on Information and Technology Syracuse NY./ J. Spector// Competencies for Online Teaching. ERIC Digest. Competence, Competencies and Certification. - p. 1-3
СУЧАСН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДИСТАНЦ1ЙНОГО ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ IH03EMH0Ï МОВИ У ВИЩИХ В1ЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ В УМОВАХ
ПАНДЕМIÏ (COVID-19)
Семененко Л.М.
викладач кафедри гноземних мов Нацгонального унгверситету оборони Украши гменг1вана Черняховського
https://orcid.org/0000-0002-5628-3586 Добровольський Ю.Б. кандидат техтчних наук доцент заступник начальника Кафедри вшськовог пгдготовки Нацгонального авгацшного унгверситету https://orcid.org/0000-0002-1077-1402 Ярмольчик М. О. аспгрант Кафедри вшськовог пгдготовки Нацгонального авгацшного унгверситету https://orcid.org/0000-0001-9917-0189 Целщев 1.О.
старший викладач Кафедри вшськовог пгдготовки Нацгонального авгацшного унгверситету https://orcid. org/0000-0002-802 7-4110 Поливода М. О. викладач Кафедри вшськовог пгдготовки Нацгонального авгацшного унгверситету
MODERN FEATURES OF DISTANCE TEACHING AND CONTROL OF FOREIGN LANGUAGE KNOWLEDGE IN HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS IN A PANDEMIC
(COVID-19)
Semenenko L.,
lecturer of the department offoreign languages National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyhovsky
Dobrovolskyi Yu., Candidate of Technical Sciences, Associate Professor Deputy Head of the Department of Military Training National Aviation University Yarmolchyk M.,
graduate student of the Department of Military Training
National Aviation University Tselishchev I.,
senior lecturer at the Department of Military Training National Aviation University
Polyvoda M.
lecturer of the Department of Military Training National Aviation University
