CC BY
11
УДК 004.85: 004.031.
Михайло КОЛЯДА
ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА ФАХ1ВЦ1В 13 ЗАХИСТУ1НФОРМАЦП ТА УПРАВЛ1ННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ У США
У cmammi розглядасться професШна подготовка фах.1вц1в Í3 захисту шформацй та управления жформащшою безпекою у Сполучених Штатах Америки. Показано сутнють та ocoônmocmi педагоггчних систем подготовки фахлвщв такого профглю в америханаких вищих навчальних закладах.
Б статье рассматривается профессиональная подготовка специалистов по защите информации и управления информационной безопасностью в Соединенных Штатах Америки. Показана cyufHocmb и особенности педагогических систем подготовки специалистов такого профиля в американских высших учебных заведениях.
We consider the training of specialists in information security and information security management in the United States. Displaying the nature and features of educational systems of the kind of training in American universities.
Вивченню методологи пщготовки снещшнспЕ ¡з захисту шформацй та управлшня шформацшною безпекою за рубежей науковщ Украши почали иридшяти свою увагу в 1994 р., коли для заОезпечення мобшьносп ф ах ¡еще на ринку пращ поеднали спорщнеш спещальносп та вщкрили нов i спеща.шзаци. Tofli Мшстерство оевгга Украши епшьно з комтетом ДержкомсекретпЕ Украши здшепнло уиорядкування Пер ел i ку иапрямв гадготовки фах1вщв, який постановок) Кабшету Míhíctpíb Украши вщ 18 травня 1994 р. №325 було затверджено. Вводилися таю спещальносп: «Техшчш системи захисту шформацй» (напрям - 1'адютехшка). «Комплексы системи захисту шформацй» (напрям - Прикладна математика), «Адмшктративний менеджмент у сфер! захисту шформацй з обмеженим доступом» (напрям -Менеджмент), «Захист ¡нформацп з обмеженим доступом» (напрям - Соцюлопя), «Захист шформацй з обмеженим доступом та автоматизащя ÏÏ обробки» (напрям - К омп ' ютер и зов ан i системи, автоматика i управлшня).
Пер mi HayKOBi статп були присвячеш обфунтуванню i доцшьносп реформування системи пщготовки фах1вщв такого профшю (Г.Лазарев, С. Кльоцюн, В.Хорошко, О.Богданов, О. Додонов, О.Корнейко, В.Мохор, Г.Маклаков, Е.Рижков, В.Ворожко й ¡н.). На початку XX ст. стан пщготовки фах1вщв у сфер1 шформацшжм безпеки розглядали вчеш К. Беляков i В. Павловський. Однак вивченню системи тако1 пщготовки за кордоном, зокрема в США híxto з науковщв не придшяв достатньо! уваги.
Ця тема залишаеться мало вивченою i сьогодш, хоча розробка ïï дуже актуальна i своечасна. Зараз гогуються державш стандарти вищо1 ocbítii Украши у вигляд1 вимог до гадготовки фах1вщв о ср, i тн ь n-кв а л i ф i к а щ йного р1р,ня бакалавр i мапстр напряму пщготовки 1701 «1нформацшна безпека».
Метою craTTi е роз!фитгя сутносп педагопчнен системи пщготовки фах1вщв ¡з захисту шформацй та управлшня шформацшною безпекою у США.
Для того, щоб простежити щ cyrreBi вщмшносп, треба виокремити той i не api ант в структур! педагопчжн пщготовки США, який би дозволив ощнити ïï ефектившеть. Голов ним елементом такого ¡нвар1анта е smíct ocbíth, що ироявляеться через вимоги до системи знань, умшь та навичок, яы необхщш фах1вцев1 такого профшю.
Зараз в 'v'iqiaÏHi спещал1спв ¡з захисту ¡нформацп та управлшня шформащйною безпекою гогуюгь за одним напрямом 1701 «1нформацшна безпека», що Micnm три спещальносп -«Безпека шформацшних i комушкацшних систем» (6.170101, 8.170101 ), «Системи техшчного захисту шформацй» (6.170102, 8.170102), «Управлшня шформацшною безпекою» (6.170103, 8.170103) [1]. Повного аналога такого напряму пщготовки фах1вщв в американських ВНЗ США
не iciiyc. Найбшьш близькими за змстом та одеями, що лежать в ociioeî подготовки фах1вщв в га.пуз1 ¡нформац1Йно1 безпеки у США, е комп'ютерш й ¡нженфш науки, осюльки вони е базовим ядром дисцигшн професшно1 подготовки таких фах1вщв.
У 90-i роки XX ст. створений м1жнародний галузевий освггшй стандарт (curriculum standards) cepiï комп'ютфних навчальних плашв - Computing Curricula (СС91: http://www.acm.org/education/curr91/homepage.html), в якому були даш рекомендацн щодо складання навчальних план ¡в та програм чотирир1чно1 гадготовки бакалавр ¡в у комп'ютерних науках (Computer Science) i комп'ютерно1 шженерп (Computer Engineering). BiH став основою для розробки нов01 ирофамно1 cepiï пщготовки фах1вщв, що пов'язаш з використанням ¡нформаци р1зних вид1в за допомогою коми'ютержн та комушкацшно1 техшки.
Ще у 1964 р. було створено оргашзащю Computer Society («Сусшльство еиохи комп'ютфизаци»). Це тех1Йчне ствтовариство, що разом з ко Mi тегом американського 1нституту шженф1в-електршав (IEEE) фокусуе свою увагу на iнженерно-техн¡чнiй складовш використання комп'ютерно1 техшки, з огляду при цьому на ¡нженерш иерсиективи. На сьогодшшшй день членами Computer Society е ¡н жснср и-р озро блюв ач i апаратного забезпечення (Computer Engineers), ¡нженфи-розроблювач1 профамного забезпечення (Software Engineers), комп'ютерш технологи (Computer Technologists) i вчеш з комп'ютфних наук (Computer Scientists). 3 1977 р. ця оргашзащя займасться розробкою рекомендацш щодо складання навчальних плашв.
На рубеж! XX-XXI ст. в англомовних крашах з'явилася нова дефшщя - томп'ютшг» (computing), що стала широко використовуватися не тшьки в цих крашах, а й далеко за ïx межами. Завдяки засобам масово! ¡нформаци, сучасним комушкащям i мереж1 1нтфнет, цей терм1н проникнув i почав самозатверджуватися спочатку в р о ci й cl ко mob i io му, а тепер i в украшомовному науковому й освггаьому сфедовииц. За cboïm значениям в ¡и дуже точно водображае широкий пласт науково1 i практично1 д1яльносп, пов'язано1 з використанням i застосуванням 3aco6iB коми'ютерно1 i комушкацшжи техшки, обчислювально-математичних метод1в та ¡нформацшно-профамних lacoflip, обробки, збереження, пфедання i захисту ¡нформаци, упровадження hoboï науково-техшчноГ ¡нженфжн думки на фаш водкритпв у математищ, ф1зшц, xîmîï, бюлогн, психологи, лшгвктищ та ¡нших науках. У документ! «Computing Curricula 2005» [2, с. 9] цей терлин визначаеться так: «Комп'ютингом називаеться будь-яка цшеспрямована д1яльшсть, яка потребуе комп'ютера й одержуе з нього користь, а також створюе сам коми'ютф». Ось неповний список того, що мктить у co6i ионяття «комп'ютинпх проектування i побудова апаратного забезпечення i систем профамного забезпечення; обробка, структурування i управ .ni га и рппими видами даних; виконання наукових дослоджень з використанням комп'ютера: штучний штелект у комп'ютфних системах; створення i використання техшчних та профамних комушкацшних, ¡нтерактивних i мультимедшних засоб1в; захист i нформаци' вод несанкщонованого доступу! багато шшого.
Ще в рамках nepruoï Bepciï цього документа, з'явилися наступш напрями з гадготовки ф'ах ¡еще з комп'ютингу: 1) Комп'ютерна наука (Computer Science - СС2001) - подготовлено в 2001 р.; 2) 1нформацшш системи (Information Systems - IS2002) - подготовлено в 2002 р.; 3) Розробка профамного забезпечення (Software Engineering - SE2004) - гадготовлено в 2004 р.; 4) Комп'ютерш розробки (Computer Engineering - СЕ2004) - подготовлено в 2004 р. Штм до них додалися ще два напрями, яи подготовлено в 2006 р.: 5) 1нформацшш технологи (Information Technology- IT); 6) 1нформацшний менеджмент (Information Management -IM).
Для кожно1 з вищезгаданих шести профам створено рекомендацн до складання навчальних плашв подготовки випускниюв бакалаврського ршня. H,i рекомендацн ирийнято i схвалено шжнароднпм сгавтовариством викладач1в i фах1вщв з комп'ютингу. На цих рекомендащях базуеться структура освггнього ироцесу не тшьки в США, а й i в багатьох ВНЗ краш.
У рамках цих шести мгжнародних напрям1Е з комп'ютингу почалася розвиватися подготовка в сфер1 захисту ¡нформаци' та управлшня ¡нформацшною безпекою (Рис. 1). Особливо ця актив1защя розпочалася шсля трапчних иодш 11 вересня 2001 р. в Нью-Йорку. BiflTOfli в багатьох репонах США почали регулярно проводитися с ем нар и, конференций симпоз1уми з проблем иберзлочинносп i юбфтероризму. Для удосконалення метхда навчання Пентагон створив сиещальний пщрозцш - «Управлшня фофамами з шфоршцшно! безпеки»
(Information Assurance Program Office). В рамках нацюналыкм безпеки (NSA) ще в 1999 р. були сформоваш цетри тслядипломно1 oœitii i почало функщювата «Агентство ¡з захисту шформащйних систем» (Defense Information Systems Agency - DISA). В 2000 p. до цих цснтрш пщключено 14 провщних уивфситеттв США [3]. Стало очевидним, гцо проблеми державного забезпечення шформацшно!' безпеки набувають транснационального характеру i вишгають консолщацн та координацн зусиль Bcix краш у cnpaBi пщготовки фюавгцв о захисту шформаци та управлшня ¡нформацшною безпекою. Тому одним ¡з напрямив удосконалення системи пщготовки фах1вщв у цш сф'ер1 в США Оачать у створенш мжиародних об'еднань. Ця краша ¡мщювала створення мфеж1 шжнароднгк консорщшив з питань пщготовки кадр ¡в в галуз1 захисту шформацн. Найкрупшшим з них е Мжнародний консорщум ¡з сертифжацп в галуз1 безпеки шформацшних систем (International Information Systems Security Certification Consortium, Inc.), що базуютъся у Вщш таВ1рджини [4], атжож: Мфежна академия CISCO (де QSO: Chief Information Security Officer -Головний офщф ¡нфоршцшно1 охорони або Директор з ¡нформацшно1 безпеки).
Американсью ВНЗ прагнуть вщиовщати найбшьш пфедовим вимогам у сфер1 теоретичних розробок i практичних дос.щджснь. Тут крагце, шж у Сврот, техшчне оснащения навчального процесу, а можливосп для дослщника-початювця необмежеш i вже caMi собою стимулюють його ¡нтерес до обрашн спещальносп. У кожнш лекцшнш аудиторы - комп'ютер, проектор, вщео проектор, вщеомагнггофон, аудюапаратура. Багато европейських свпил у р1зних областях знань вважають за честь пршжджати сюди i читати лекци, тод1 як американсьы ВНЗ мають виняпош матер1альш мо жнив о cri запрошувати ïx на cboï кафедри. У рейтингу вищо1 ocbîth 3i 100 кращих ушвфсите™ ев ¡ту амфикансью займають 70-80 позицш.
Офщйних рейтинпв кращих амфиканських ВНЗ у цш краш не ¡снуе. Однак ¡снуюгь рейтинги за окремими напрямами. Так, сфед факультета, що готують фах1вщв у галун комп'ютерних технологш, визначена наступна десятка кращих ВНЗ (за матф1алами довщника F1 Study, 2005): 1. Стенфордський ушвфеитет (Stanford University); 2. Массачусетський технолопчний ¡нститут (Massachusetts Institute of Technology); 3. Кал1форншський ушвфеитет в Берюп (University of California - Berkley); 4. Ушверситет К'арнеп (Carnegie Mellon University); 5. Корнелл ушверситет (Cornell University); 6. При стон ський ушверситет (Princeton University); 7. Техаський ушверситет (University of Texas at Austin); 8.Ьшшойський ушвфеитет (University of Illinois at Urbana-Champaign); 9. Вашингтон ський ушверситет (University of Washington); 10. У швер с итет В i ско не iH-Me д ico и (University of Wisconsin-Madison).
Техшчне оснащения ушверситет1в США активно пщтримують pi3Hi ¡нвестори. Зокрема, «Палац комп'ютерних наук» i лаборатор1я з комп'ютфних систем Стенфордського ушверситету (режим доступу до веб-сторшки: http://www.stanford.edu/) були побудоваш за фшансово1 допомоги Бшла Гейтса - ствзасновника i генерального директор ф1рми Microsoft, який пожфтвував на буд1вництво майже 6 млн. долар1в. Прим1щення обладнаш сучасною комп'ютфною i комушкацшиою техшкою, теле- i вщеоироекцшним устаткуванням, профамними засобами на основ i багатьох платформ операцшних систем. Центральний вхщ у цей «Палац» названий начесть жертводавця.
Школа менеджменту Krannert Ушверситету Пурду (Purdue University - http://www.mgmt) штату iHfliam вдячна ф1рмам IBM, Hewlett-Packard, Sap America за допомогу у створенш ïï комп'ютфного лабораторного комплексу. Лабораторн, б1бл1отека i комп:ютерш класи школи завдяки об'еднанню в мфежу 1нтфнет, стали достуиними не тшьки викладачам i студентам, яи пфебувають на територи ВНЗ, а й там, хто вчиться на далеки! вщеташ вщ нього. Студента, використовуючи систему ¡нтефованих KypciB навчання Katalyst, мають доступ до розкладу занять, дискусшних фуп, домашшх завдань, веб-сторшок викладач1в тощо.
Вивчак™ ирофесшну пщготовку фах1вщв в галуз1 шформацшно1 безпеки в амфиканських ВНЗ, ми визначали мету нашого дослщження у контексп таких критерпв: ui.Tii навчання; 3Mi ст професшно1 пщготовки ¡з захисту шформацн та принциии його вщбору, методи i форми тако! пщготовки.
за pveejkem
1пфврлщцщи1 сиптыя (]iir« miLlúii Systeins)
(.[[LlbfTINÜjCfl
Мял* eraren!)
Milfi LmjKi[isiiilítíL
J ir uir'h il
Квмп'ютерт pv (СадфпЬт ЕП£1П«Т1пе]
hufmpmaitisitsí mectt afl ft:jt
íIhíofumUíiii TechnoloQr)
PtéC. í Bit ■):, про '/иг, i :■.■.■:,.■ r:.' .■„.■HKVil {{si i.":',;, r. vj, i.t ,M.'j .■.■.'íjhsjlrttfrjlir .tl-j i r.r.v;.: tW ¡нфоршщНиюю безпекоюу США та ¡ншихрозвинуииа краУнах Jíiroeiv
ВНЩС ::г:м:;'|:п.1, м. мм фамвщв I : ¡SKIlCiy ¡нформацм п: управ;......Я 1Нформац.....0К>
Оеапекою в ü^pyOi^Hiix ВИЗ готують у рамках названнх иапрямв. НаЛСНльшнй пласт cneuiíun нмтеП i епеша.пияшй, пов'чзанна 13 вшитом ¡нформащТ. знаходптъся в рамню ча^ряму Ccnriputer Scitiiue. Так, напрнкпад, на факультет комп'ютерних науи П^лшю ушверситету (Computer sdence Y ale Universily - httpv/www.cjL'yale.eíij/) ротуюл, фах1вц!в у i:: -. ¡i нонету ¡нформяцн н:: piBHi HaricipiB ¡ крнпгогряфн i комГютфноТ Оегзпскн i citÉKjaiibHi'ctb COS Бакалаврам fi р1вень úcbítii uiti спешапьноег можна одержат в кмедж! гцри цьому ушверягеп
досидннцьк! прогрямп квледжу пропонуюп студентам комплекс навчальннк днеципшн псь'язаннк i кот'ютерннми нау*ам1_ Перел1чнмо i:<: Вступ до програмування. Граф1чннй юрнстувальн ии.ький ¡итер^йс, Викорисгания комп'ютфно! графки: Математачш ¡нструменти в шформятпцк В|д пктофан« до гпкеела: шлях людеьксч коиун1кяцпн Структур! i дани» i метод и профамуьання: Системне програмування i помп' Штерна ирганЬащя, Цнфрош лопчга прнстроГ; Комплятсрн i пфекладячк Опфлщйш систеш; Тсорн розподменн?: систем: Бппскя на :зсадаа мовшк середгонщ; <Рункщональне профанування* Формалин семантика: Основн комп'к>терио[ музнмг комп'ютерн! nepea;¡, MocLntHi TexHomorif ¡ сезпровщна орган1зац1я мережу Мфежн1 внлучен! систем i i дапнкн» Bciyn до Аазн дангси Програмувяння систем Oüii даннх: КомГюгерн! снстемн, 4ncno&i оАчнелювальш метод и: Вступ да пашуку дан их, Em>HOM¡4Ha ¡нформатика, Осо&иста ¡нформащя i ii пахнет Основн криптограф Í: Графн i мережг Матемятнчне програмування: Крмгтт«раф1я i комГютфна Асзпскя> Tcopii складни?! систем: Iнтелеетуал1>на роОототъч Hika: Комп'ютерна граф!ьа: комп'ютерне модепювання i
iv ■ ■ -.■■:■':■ Т>Г11 [tüTOnitü —- ' : 2.
10"
мультитпкаци; Цшьов1 комп'ютфш курси; Спешалын проекта. Сфед представлених навчальних дисцшшн понад 30% безпосфедньо пов'язаш з проблемами захисту ¡нформацп, а Ti, що залишилися, - опосфедковано.
Специфжа пщготовки фах1вц1в ¡з захисту ¡нформацп та управлшня шформацшною безпекою у США потребуе вщ випускниыв коледяав та ушверситеттв mî ждисциггп нар но ï гадготовки. Студент уже не задовольняе жодна дисциплша, жодна спещальшстъ у «чистому» виглядг М1жд исциплiнарний принцип гадготовки таких фах1вщв е одним з провщних у ВНЗ ще1 крайни. Навчальш профами гадготовки насичеш ¡нтефованими дисцишинами, спрямованими на професшну пщготовку. В Йельскому ушверситет1 студентам проионуютъ Taxi «interdisciplinary» та «multidisciplinary» курси: Hobî професивш ще! в ¡нформатищ; 1нформатака i сучасна ¡нтелектуальна шдгстовка; 1нтернет: еволюцшш технологи i суспшьство; Цифровий фотореал1зм; Компьютер и i закон; Тасмшсть у цифровому CTO.nirri; 1нтелектуальна власшсть у цифровому сто.ттл; Проектний i алгоритмшний анал1з; Фшософ1я профамування; Пара.лсльн1 методи профамування; Доказове профамування; Генна 1нжснср1я i бюшформатика; Цифровавщеотехшка на ochobI бюсистем; Нейронш мсрсж1 в обчислювальнш техшщ; ТТТтучт нейронш мережт; Штучний ¡нтелект. Отже, студента не лише набувають суто професшних знань, умшь i навичок прикладного характфу, у них формуються професшно-значугщ якосп - комушкабельгасть, толерантн1сть, умшня працювати з людьми, гнучко мислити, творчо ощнювати ситуацию, кфувата колективом [5, с. 142].
Департамент шформатаки (Department of Computer Science) Принстонського ушверситету (http://www.princeton.edu/main/) був бшя аворення пфпкнв свт обчислювальжи техшки, починаючи з Алана Тюринга i Джона фон Неймана, яи були його сшвробтшками. За ocraHHi кшька роив вщдш пфежив icTOTHi змши i тепер мае 30 факульте™ з потужними дослщницькими фупами в галуз1 компьютерно!' теорй, ¡нформащйних систем, фаф1чних оболонок, мов профамування, обчислювальжи техшки, ¡нформацшно1 безиеки, штучного ¡нтелекту й обчислювальноГ бюлоги. На факультет! ¡нформатаки готують, зокрема фах1вщв 3i спещальносп «Захист ¡нформацп» (COS 432: Information Security).
У рамках напряму Information technology розвиваеться niдготовка фах1вщв у сфф1 захисту ¡нформацп, яка сфокусована на використанш шформацшних технолопй. Так, в Ушвфситетт Пурду (http://www.purdue.edu/) е профама Secure Purdue, спрямована на вивчення й удосконалення мережно! безпеки ¡нформацп. Сфед семи газузей, я и охоилюе ця профама, головною складовою е та, що займаеться вивченням шлях1в безпеки ¡нформацп за допомогою комп'ютфних технолопй. G також гaлyзi, де дослщжуються проблеми захисту ¡нформацп з позици законно cri, а також з позици методичних проблем пщготовки кадр ¡в для кожно! галузь Науков1 рофобки сприяють пщвищенню безпеки данихв 1нтернеп, збереженню ос об и cri сн о го ¡нформацшного захисту i недоторканосп приватного життя не тшьки для тих, хто знаходиться в сфедовииц Purdue, а й тих, хто, навчаючись за щею ирофамою, буде захищата особиспсну конфщенцшну ¡нформащю cboïx юпенттв.
У Массачусетському технолопчному ¡нстшуп (http://wd3.mit.edu/) е спещальшстъ «Мереж1 i комп'ютфна безпека» (IT 6.857: Network and Computer Security), у рамках якоГ студента вивчають багато дисцшшш. Профшюючими сфед них е таи: Методи безпеки в багатокористувацьких i розподшених комп'ютфних системах; Криптофаф1я: секретний ключ, суспшьно-значутщ цифров1 пщписи; встановлення дшсносп документ i схеми щенгиф1капц; Виявлення вручання та Bipycn; Формальи модел1 комп'ютфжм безпеки; Безпечн1 опер ащ ¡та сисгеми; Захисг ирофамного забезиечення; Безпека електронно1 пошта та ¡нформацп у Всесвгаий иавугаш; Електронна торпвля: протоколи оплата, електронш фонн; Бравдмауфи; Ощнкаризиив.
Декан факультету ¡нженери та прикладних наук Принстонського ушвсрситсту, професор елеетротехшки Майкл Генр1 Стрейтф, розиовщаючи про свш факультет, вказуе, що основним напрямком науково-дослщно1 д1яльност1 при пщготовщ фах1вщв електротехшки, яи пов'язаш ¡з захистом ¡нформацп' в комушкацшних мережах, е такий напрям, що вщстежуе досягнення bhcokoï nponycKHoi' здатностт канал ¡в зв'язку при пфеданш ¡нформацп. BiH зауважуе: «Harai фах1вщ мають глибоы знания з методологи використання безпровщних комушкацшних мфеж, завдяки чому можуть з великою в1рогщшстю виявляти не тшьки иропускну здатшсть канал ¡в зв'язку, а й затримки, що можлив1 у раз1 несанкщонованого доступу до каналу в мережЬ> [6].
Наукова школа пщготовки таких фах1вщв базуеться на використапш передових дидактичних розробок, на ochobí статистичних метод m обробки ¡нформащйних сигналт, а також на 6a3i впровадженш ефективних датчимв для реестрацп стороншх шдключень. Така пщготовка фах1вщв в галуз1 ¡нформацшжн безпеки вписуеться у напрям niдготовки Computer Engineering.
Зазначимо, що в департамент! комп'ютерних наук (Department of Computer Science) Принстонського ушвфситету студента навчаються на ¡нгшй спещальносп - «Захист ¡нформаци» (COS 432: Information Security), яка належить до напряму Computer Science.
Якщо подивитися на розподш годин, що видшяються на вивчення дисцишпни у ВНЗ нашоГ KpaÏHH i цього ушверситету, то можна побачита явно виражений контраст. У документах дфжавного стандарту Украши ильисть часу, що надаеться для аудиторних занять, становить бшьшу частку - 70%, на самоспйну роботу студента - 29-28% i лише 1-2% на контроль здобутих знань та придбаних умшь. Критфп для атестаци студен™ Принстонського ушверситету визначаються наступним сшввщношенням навчально! пщготовки: 70% - домашня робота, 20% - заключний ¡спит, 10% - аудиторш заняття. Отже, основна форма пращ, пщ час яко1 амфиканська студента одфжують знания та вмшня ïx використовувата, - це самостшна робота без залучення доиомоги викладача. Значне м1сце в навчальному npon,eci надаеться контролю за виконанням навчально! програми i вщповщносп набутих знань до вимог освтнського стандарту.
Лаборатсря «Мфежно1 безпеки» (Network Security Lab) кафедри шформатики Колумбшського утшерситету (http://nsl.cs.columbia.edu/) займаетъся виконанням пфедових наукових дослщжень у найважливших сффах захисту ¡нформаци в комп'ютфних мфежах i створення систем мфежно1 безпеки. Ц1 досл1дження мстять у co6i hobí методи ефективного кодування ¡нформаци; рофобку систем мфежноГ надшносп, систем управл1ння ¡нформацшною безиекою i розгалужених систем швидкого реагування; безпеку розподшених систем. Також займаюгься проблемами несанкцюнованого доступу до ¡нформаци i виявленням мфежного втручання до таемно1 ¡нформаци, ироводять анал1з аномалш при передан! даних у мфежах, займаюгься питаниями загальжн по.tí тики мфежно1 безпеки i доступу до даних. Студента й астранти бфугь участь у пффахованих проектах, удосконалюють cboï навички в практачнш д1яльносп, вивчанггь спещагшоваш науково-дослщш теми i виконують конкретш робота в галуз1 мережжй безпеки. В ушвфеитетт виходить безкоштовний шомсячний електронний бюлетень «Crypto-Gram», який виевгглюе питания комп'ютфно1 безпеки у використанш електронно! пошта i прикладних аспектах криптофафи. Цей напрям пщготовки майбутшх фах1вщв функцюнуе в рамках двох напрямв - Information Systems i Computer Science.
13 90-x pokíb XX ст. у США та шших розвинених крашах менеджмент використовуе нове поколшня ¡нформацшних технологш. Вщ створення ¡нфоршци (нових знань), и ифедання, пффобки - до використання, щоб пфелворити i захистита об'екти, де вона в1дтворюеться, а також захистати саму себе - ось неповний псрс.шк замкнутого ¡нфоршщйного циклу. 1нфоршцши технологи цього р1вня ифедбачають вищий етап комп'ютфизацц ¡нформацшного менеджменту -Information Management. У цьому випадку людиназ iï творчими зд1бностями оргашчно прилучаетъея до автоматизовано1 сисгеми пффобки i використання ¡нформаци.
Аншпзуючи розвиток профеиошиизму май б ути ix фах1виш у сфер1 ¡нформацшно1 безпеки в США, можна фобити висновки, що bíh нерофивно пов'язаний ¡з ¡ндивщуал1защею навчання. У бшыпосп ВНЗ не ¡снуе поняття академ1чно1 фупи, академ1чного курсу, фжсованого термн\; навчання. Студент фактично мае змогу формувата ¡ндивщуальний ocbíthhí модуль вщповщно до особистих iiiTepeciE та уявлень про майбутню карьеру. Викладачьнаставники допомагають студентов! скласти таку ¡ндивщуальну ирофаму навчання, щоб вона дала змогу реалгзувати його внутршне покликання до tíeï чи ¡hiiioï науково-дослщницько1 теми. Майбутнш фах1вець навчаеться по ¡ндивщуальнш траектори, з урахуваннямрозподшу свого ф1зичного i розумового навантаження, з об.шком влясно! комфортность
Л1ТЕРАТУРА
1. Постанова Кабшету MimcipiB Украши вщ 13 грудня 2006 р. № 1719 «Периик напрянпв, за якими здшснюеться тдготовка фаивщв у вшцих навчальних закладах за осв1тньо-квал1фпсацшним piBHeM бакалавра». Ст. 3333. // Оф1щнний bíchhk КМ Укра1нн в1д 25.12.2006 р. - № 50. - С. 160.
2. Computing Curricula 2005. The Overview Report. - A volume of the Computing Curricula Series. - A cooperative project of the ACM, the AIS, the IEEE-CS. 30 September 2005. -55 p.
3. Абасова С. Э. Подготовка специалистов в области информационной безопасности [Электронный ресурс] / Судаба Эйбалы кызы Абасова // Институт информационных технологий Национальной Академии наук Азербайджана. - Режим доступу: www.science.az - Заголовок з екрана.
4. Маклаков Г. Научно-методологические аспекты подготовки специалистов в области информационной безопасности / Центр исследования компьютерной преступности. 28.01.2005 // Режим доступу: http://www. crime-research.ru. - Заголовок з екрана.
5. Коваль Т. I. Теоретичш та методичш основи профеайно! тдготовки з шформащйних технологи майбутшх м сн сджс-pi в - ск он o\ii cii в: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Тамара 1вашвна Коваль - К., 200В. -574 с.
6. Strater М.Н. University Professor of Electrical Engineering [Електронний ресурс] / Michael Henry Strater // Princeton University, Department Electrical Engineering. Режим доступу: http://www.princeton.edU/main/facstaff/.htm - Заголовок з екрана.
УДК 004.85: 004.031.42 -057.2 (73) (045)
Натал1 я Б1ДЮК
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НАВЧАННЯ У ПРОФЕСШНШ П1ДГОТОВЦ1 АМЕРИКАНСЬКИХ БЕЗРОБ1ТНИХ
У cmammi розглядаеться проблема використання жтерактивних технологш навчання безробтних в oceimnm практищ США. Окрема у вага прид1ляеться розгляду проектних технологш, ¡грових технологш, кейс-навчанню, технолога коопероеаного навчання. Теоретична модель педагог1чних технологш навчання безроб1тнш. включае таю компоненты: гумашстичну складову, прагматизм, алгоритм використання ефективних технологш.
В статье рассматривается проблема использования интерактивных технологий обучения безработных в образовательной практике США. Отдельное внимание приделяется рассматриванию проектных технологий, игровых технологий, кейс-обучению, технологии коопероеаного обучения. Теоретическая модель педагогических технологий обучения безработных состоит из компонентов: гуманистический, прагматизм, алгоритм использования эффективных технологий.
The problem of use of interactive technologies of education in training unemployed in educational practice in the USA has been viewed. Special attention is paid to consideration of projected technologies, play technologies, case-studies, technologies of cooperative teaching. Theoretical model of educational technology training of unemployed includes the following components: humanistic component, pragmatism, an algorithm using efficient technologies.
Процес засвоення знань дорослою людиною мае cboi особливосп, яю насамперед пов'язаш з активною визначеною позищею слухача гцодо навчання. Як показують експериментальш достдження, доросла людина, на вщмшу вщ дггей та молодь бшыпою мрою е не об'ектом, а суб'ектом навчання. Доростп бшып незалежш та щлеспрямоваш, вимоглив1 та защкавлеш в отрнманш ¡нформацн i внкористанш знань на практищ. Як правило, вони мають сформован! погляди, здатш вщстоювати ix, спроможш вести дискуаю, рецензувати отриману ¡нформащю; i'x життевий досвщ гадвищуе здатшсть до навчання. Водночас ¡снують певш труд но mi, яы впливають на навчання дорослих, зокрема: труд но mi пов'язаш з особливостями розумових процес1в, психолопчш бар'ери, сощальний статус, фомадська думка, ставлення близьких та рщних. Зв1сно, використання педагопчних принцишв, на яких базуеться навчання д1тей та молод1, у цьому випадку е малоефективним. У зв'язку з цим, в амфикансьий дидактищ виникла нагальна потреба у розробщ нових иринцип1в навчання, нових гадход1в, метод¡е, технолопй навчання, opiciiTOEanux на дорослу аудитор1ю.
Осюльки otBiTa дорослих у США розглядаеться як складова непфервно1 осв1ти, профеийне навчання, що отримуе кожний дорослий студент, повинно опиратися навже ¡снуюч1 у нього знания,
