CC BY
24
3. Шоферовська Л. До проблемы введения елемент1в фшансово! математики в шкот // Неперервна професшна освгта: теор1я { практика. -2002. -Випуск4. - С. 80-86.
4. Морозов А. В., Чернилевский Д. В. Креативная педагогика и психология Учебное пособие. - М.: Академический Проект, 2004. -560 с.
5. Мойсеенко Л.А. Психолопя роеумшня творчих математичних задач на рпних етапах гхнього розв'язання // Педагопка 1 психолопя. - 2001. - № 3-4. - С. 117-124.
6. Гончаренко С. У. Педагопчш досшдження: Методолопчш поради молодим науковцям. - Кшв-Вшниця ДОВ «В1нниця», 2008. -278 с.
Руслан ШАР АН
ОСОБЛИВОСТ1 СТАНДАРТ 1В П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В 1НФОРМАД1ЙНИХ ТЕХНОАОГ1Й У СИСТЕМ1 ВИЩ01 ОСВ1ТИ УКРАШИ
У статт1 розглядаються особливост( стандарт(в подготовки фах(щ1в /нформащйних технологий у система еищо! освети Украши. Назначено перетк видгв науково-техшчно! дгшьностг фаявщв 1Т, розробпвно концептуальну модель предметноГ галуз1 «ПрофесШна д1ялътсть I профеаша тдготовка выпускника вузу».
Аншпз економчного розвитку Украши та 11 сучасного становища у сет свщчить, що од шею з головних причин невисоко1 ощнки вггчизняного продукту \ низько! конкурентоспроможносп украшських вироб1в на заруСнжних ринках е уповшьнений розвиток в нашш держав 1 технолопй, що призначеш для використання в штелектуальнш пращ. Це стосуеться иередуам ¡нформащйних технолопй (1Т), зокрема шформацшно! техшки, яка значною мрою пщвишуе ефективгасть штелектуально1 пращ, иаприклад, тако1, що пов'язаназ обробленням, збер1ганням \ розповсюдженням шформацп.
Ниш в Уьра1ш немае достатньо1 юлькосп фах1вщв у щй галузи що суттево гальмуе розвиток держави. Для виршгсння названо! проблемы необхщна вщповщна система освгги, тобто цш сна модель шдготовки висококвашф^ованих кадр1в з 1Т, едине бачення структури навчальних програм, робочих плашв тощо.
Проблема стандарт у винцй освт за останш роки все часпше дослщжуеться з сощально-педагопчно1, фшософсьюл точок зору (В. П. Андрущенко, В. I. Байденко, В. П. Беспалько, I. Ф. Бех, I. А. Зязюн, В. С. Лутай, Н. Г. Ничкало, В. Л. Петренко, Н. А. Фоменко) [ набувае дедал1 бшыжн актуальность
В Укра1ш ¡снуе чимало наукових шил [ методик викладання шформацшних I комп'ютерних дисциплш. Проте доа не розроблега узагальнеш методики I програми фундаментально!' гадготовки фа>пвшв з 1Т у вищш шксш.
Мета сгатт1 - охарактфизувати особлив осп стандарта гадготовки фах1вщв з 1Т у систем! вищо1 освгги Украши.
Питания освптпх стандарта е складним 1 неоднозначним. Особливо це по\птно на т.ш сучасних глобальних процейв реформування осв гги та пев них тенденцш (¡нтфнащонал1защя вищо1 осв ¡та, побудова системи неперфвноГ освгги, демократизащя, гумашзащя та гумаштаризащя, ¡нформатизащя, комфщал1защя, криза класичноГ мсдеп осв п и та ¡н). Ведуться тривал1 дискусп щодо змсту освгги, проблеми сшввщношення стандарту [ творчосп. стандарт)' та акадешчнгк свобод у процеа гадготовки фах1вщв, щеально! моде.ш випускника ВНЗ, який, на думку одних, мае бути «вузьким спеща.щстом», а на переконання ¡нших -повинен стати «ушверсалом», но с ¡см фундаментальних знань.
В нагшй кра1га вщбуваеться процес становления I вировадження держав них стандарта осв1ти - сукупносп норм, яи визначають вимоги до освггнього, осв1тньо-квал1фжацшного р1вня. Розробка стандартш вищо! освгги в Укра1ш проходить у рус.ш започаткованих процсав створення единого европейського осрптнього простору, рекомендаций до нормативных вимог, сформульованих у Лкабонськш I Болонсыай конвенщях, яи головною умовою вщповщносп систем осв1ти називають компетентн1стъ випускника ВНЗ. Отже, основною проблемою для Украши е щтке визначення поняття квал1ф1кащй \ Гх оновлення, що мае репрезентувати знания та компетенцп', необхщш сучасн1й молодш людига.
Проблема нащональних осе1тнк стандарпв вир1гауеться на перетин1 трьох сфф сусгальсгеа:
- стану знань (яи конкретно ¡нформацшш одинищ потр1бно ввести в змст освгги, щоб сформувати особиспсть, релевантау сучасному св1тов1?);
- людськнх ресурс ¡в (що суспшьство може очжувати вщ учшв за ншпшнього стану та якосп людськнх рСС\рС1Е?);
- економки осрпти (якнм чином 1 в якому обсяз1 суспшьство мае витрачати грогш на освпу?).
Ознаками хороших стандарта е 1х (за шмецькою Вфс1ею) предметшсть, сфокусовашсть,
кумулятившсть, обов'язковкть для в ах, диффенцшовашсть, зрозумшсть, здшсненшсть; (за росшською вфйею) особиспсний смисл \ практична ор1ентащя, шзнавально-свггоглядний, виховннй та розвиваючий потенщал, здатшсть розвантажити змкт освгти й забезпечити його достушнсть, зрозумшсть. У свт ¡снуе юлька основннх моделей освтнх стандарт: екзаменацшна (найбшын широко застосовуеться у Великобритани), професшна (розповсюдженав Шмеччиш, ДанитаФранци), модульна (бшышсть краш СС) [1].
Важко сказати, якою буде В1тчизняна модель осв1тшх стан дарив у своему остаточному вар1анп. Сьогодш можна лише означити основш концептуальш засади («фшософ1ю») тако! модель Найперше поманим стае намагання пщиорядковуватись не лише законам ринково! економ1ки, а й глобальному поступу иившзацп, що виражаеться в особливостях уиорядкування перел1ку спещальностей, наповненш змкту освгти новтнми матф1алами, запровадженням сучасних технологш навчання з високим р1внем ¡нформатизаци навчального процесу.
Про д1кга в Укра1ш освши стандарта, користуючись класифжащею [5], можна сказати, що вони спроектоваш на баз1 принцишв двох шдход1в: «особа з щеальною осв1тою» та «запита ринку пращ». Пщставою для такого твфдження е наявшсть у ключовому документ! стандартов - освггньо-квал1ф1кацшнш характфистащ (ОКХ) двох моделей [4]:
- особистосп випускника, представлено! у вигляд1 пере.тнку його здатностей та умшь вир1шувати проблеми й завдання сощально! д1яльносп;
- проф'СС1Йно1 д1яльносп випускника, представлено! у вигляд1 пфел1ку виробиичих функщй та типових задач д1яльносп й умшь, необхщних для 1х виконання.
Наведемо приклад, який наноситься до друга! мод ел 1, з ОКХ напряму гадготовки «Комп'ютерш науки». Завдання професшно! д1яльносп: дослщження ефективносп використання алгоршшв. Змкт необхщних навичок: ум1ти визначати ефектившсть алгоритм1в в умовах експфиментального й теоретичного дослщження за допомогою техшчного й програмного забезпечення комп'ютф1в, використовуючи процедури анал1зу спйкосп, точности швидкодп [ т. д.
В ¡ншому ключовому стандарт! - освггньо-професшшй програм1 (ОПП) - модель випускника трансформуеться в модель його пщготовки, де для кожно! навички прописаш вщ одше! до п'яти назв змютовних модул1в. Наприклад, для наведеного умшня пропонуеться наступна назвазм1стовного модуля: методи визначення складносп й ефективносп алгоритме.
ОКХ [ ОПП - складов! галузевого компонента снстеми освгтшх стандарта для вищо! школи, по суп, стандарту досягнет, служать ¡нформащйною базою для розробки вуз1вського компонента - стандарту зшсту.
Складова «найвищого» р1вня ще! системи називаеться дфжавним стандартом, до нього входить пере.пк напрям1в \ специальностей, за якими в Укра!ш ведеться пщготовка спещшнспв з вищою о ев ¡тою (www.mon.gov.ua/education/higher).
Система стандартов вшцо! осе ¡та У краш ткно пов'язана з ¡ншими Державними стандартами: класиф1кащя вид1в науково-техшчно! д1яльносп ДК 015-97, класш^кащя вщцв екопомчно1 д¡ялыюсп ДК 009: 2005, Дфжавний класифжатор професш ДК 003-95.
У таблищ 1 представлений перелж в ид ¡в науково-техшчно! д1яльносп спещалютв з 1Т в У краш. Спсщальшсть щентифжувалась як 1Т, яйцо в и ОКХ був прописаний хоча б один з наступних в ид ¡в економ1чно! д1яльносп: консультацп з иитань ¡нформатизацп; створення програмного забезпечення; обробка даних; робота з базами даних; техшчне обслуговування й ремонт комп'ютерно! техшки; виробництво ЕОМ та ¡ншого устаткування для обробки ¡нформаци [2].
Систему ключових таблиць, що входять до ОКХ \ ОПП, можна розглядати як концептуальну модель предметно! галуз1 «Профес1йна д1яльшсть [ профес1йна пщготовка випускника вузу». У результат! лопчного ироектуваиня була отримана н' логична модель,
представлена на рис. 1.
Ще одна особливкть украшських освтпх стандарта - це поняття квал1фпсацп й о св i тн ь о - кв ал i ф i кац i й н о го ршня. Для присвоения КЕа.шф1кацп використовуються назви професшннх po6iT з Державного класифттора професш [3], априклад: програлпст, адмшктратор бази даних i т. д. Освггньо-квал1фкацшний р1вень - це один ¡з параметр1в квал1ф1кащГ, що мстить ¡нформащю про р1вень виконання професшно1 д1яльносп: експлуатацшний (бжалавр), технолопчний (спещал1ст), дослщницький (Maricrp). Для украшських дипломв про вишу освггу наступний запис: «Бжалавр прикладно! математики», зпдно [4], вважаеться неирииустимим. Коректним е, наприклад, такий запис: напрям гадготовки - «Комп'ютфга науки»; квал1фжац1я - «тех Hi к-пр о гр али сг»; освгтньо-квал1ф1кацшний р1вень - «бжалавр». Однак неповшсть списку иаймеиувань професшиих poöiT для 1Т-галуз1 в класиф1катор1 професш е причиною серйозиих проблем при Biiöcpi вщповщно! назви квтфжацц.
На даний час затверджсга галузев1 стандарта тшьки для напрямж гадготовки «Комп'ютерна шжснцж», «Комиютсрга науки», «Прикладна математика» за осв 1тньо-кв ал ¡ф¡кашйним piBHCM бакалавра [6]. Стандарт! для ¡нших ГГ-спещальностей мають статус «проект».
ТаЗлиця 1
Перемк напряли в i спещалъноапей, заякими еукраХнських ВНЗ III- IVр&ае акредгапащ
ее деться тдготоека (paxieijies IT
Напрям гадготовки Спещальгасть
Прикладна математика 1нформатика
Прикладна математика
Системний аналгз i управлшня
Сощальна шформатика
Комп'ютерш науки 1нформацшш управляю™ системи та технологй'
1нформацшш технологй' проектування
Профамне забезпечення автоматизованих систем
1нтелектуальш системи прийняття pinieHb
Профамування для електронно-обчислювальжн техшки i
автоматизованих систем
Експлуатащя систем обробки ¡нформацп та прийняття pinieHb
Комп'ютфний еко л о го-е ко н OMi1i ни й мои ¡тор ин г
Комп'ютфнзоваш системи, Системи кфування й автоматики
автоматика й управлшня Гнучы комп'ютфнзоваш системи й робототехшка
Комп'ютфна ¡нженер1я Комп'ютфш системи й Мфеж1
Системне профамування
Спещал1зоваш комп'ютерш системи
Автоматизащя й комп'ютерно- Автоматизоване управлшня технолопчними процесами
lHTcrpoBaHi технологи Видавничо-полнрафачна Комп'ютфно-штефоваш технолопчш процеси й виробництва Технолопя електронних мультамедшних видань
справа
Економ1ка й пщприемництво Культура Еконог.цчна ыбфнетика Документознавсшо й iнформащйна д¡яльнiсть
1нформащйна безпека Оргашзащя захисту ¡нформацп з обмеженим допуском
Становить практичний ¡нтерес дослщження вщмшностей у професшнш гадготовщ за цими напрямами. У таблищ 2 мктяться узагальнеш об'екти д1яльност1 випускниив ВНЗ в галуз1 IT. Вщповщно до [4] узагальнений об'ект д1яльносп випускника з вищою освггою - це назва натуральних чи штучних систем, на змшу якосп яких сирямована д1яльшсть суб'екта.
Шлица 2
\ ' „ л -J {(vrft-rti Of*'СИ WH | brtOt on «WWi rt KJfH г .'5/J3 # Ш~i> fT
Н»ГТ>ЯМ Г^ДГОТПВКН Viaraльнлн tf об1™ д1ялыихт1
Колв^юшерн! науки комГютерн! i нформац! fmi снетеми n тел Hijjiijfi i'
Компьютерна ¡нженер1я Ткмчш (anapami) засоОи та систеняе програшеиаСеапечення юоиГютерннх систем 1 мереж ужверсапьного й спещального цршначеиня i fc компонент
Прт <НХШ -.i.'j.Tu- ^-.'fj.'.'.h'j МЯ1С№1Т11Ч№ маделкшння. po:3poflKa WiropHIMiB. Ц50«с¥^вання, розро&ка П експлуаташя к^мТютерннх цэограмннк jacoftin
Рис. 1. Лог!чна модель прейшетно! гауз! «ПрофесШна ¿¡яльшапъ i профеаЛна nittsomoara
винускнтса eviva.
На ч. -мм аншту державного и галузеяого компонент снстсм стяндярпв млжна стверджуватн, тс в YKpaiHi ¡сн\ч; недосгагня впорядкоеанкчъ IT-спешальностеЛ. a BiflMiHHLieTi ни mi радше умовш, Hi;+; г^рин шике!. Прагнення випускатн cneuianicm i нео&хйннмн для
рннку фуяоемш ..........hi - ............ошгивна Але що Руде завтра коли технологи
Сняться? Дума£мо. LJjj до встаноьлен ня (ландартт на основ! шить рннку прац! неойхдно гйдходнти ду;ие вшажено, не иаС^ьаючи про ea^iHbicn. фундаментальное! ij-cbini. Познтнвннм моментом вярто ввяжятн тс. щп украТнсма система ocsin в т и ГГ-оевгга &flixvona.n их-Ttcn, наечал^н! nporpawi Оагашк ВИЗ включаит. пфсткгтиЕн! напрями i посту пово ста юл наАлмжснни! до сучасного piam ро; витку IT
Результгшнклъ i ямстъ цюфесМноТ пцготовкн можна ззбезпеч1т1 глькп в межак цЫсноТ wmni навчання, в яий гапуа jnani> вперадкоеаш у рац1оналию по<5удован1 цикли i курси. 1снування тако! модел1 до ¡вшт також сцюстнти овмн педагопчнпмн етратепяш i заиками и: стычки оагудпя пщплгаки необкдних навчальння Marepianie для цич курав yBHi
,ШТЕРАТУРА
I. Нлннсыл М, М Дсржавнс уприлжнл ютузевяю еннлартмшею » jcmwok реформами h-iiiioT мешшоТ «aim а Укр1иг Авторсф, jut . л'pi н-иукт-лсрж. уц)1; 15,00,01 -К..ЙНН -'.М-с
-нпиокм Т>п-1 П!Л/Г«пкй—2(№ - ': I
2. Державный класифжатор У крайни: Класифшатор ещце науково-техшчно! д1яльносп ДК 015-97. -К.: Держстандарт Украши, 1998.
3. Державный югасифжатср Украши: Класнфшашр професш ДК 003-95.-К.: Держстандарт У 1фаши, 1995.
4. Петренко В. Л. Комплекс нормативных докуменпв для розройлення складовнх системы стандарпв вищо1 ocbíth / В. Л. Петренко // Вища осв1та. -2003. - № 10. - 82 с.
5. Томас Р. М. Шдходи до встановлення i добору стандарпв досягнень / Р. М. Томас // МошторинГ стандарпв ocbítii/ За ред. А. Тайджимана i Т. Послтвейта. - JIeeíb: Л1топис, 2003. - С. 132-154.
6. 1нформатика в УкраМ. Проект «osvita.info» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www. о svit a. i nfo/u а/ st andart s. php
