Научная статья на тему 'ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕЛЕКТРОННІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ: АНАЛІТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ (на прикладі програмних засобів математичного спрямування)'

ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕЛЕКТРОННІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ: АНАЛІТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ (на прикладі програмних засобів математичного спрямування) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
89
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
професійна готовність / критерій сформованості професійної готовності / аналітичний критерій / програмні засоби математичного спрямування / professional readiness / criterion of formation of professional readiness / analytic criteria / software mathematics

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О. В. Семеніхіна, О. Ю. Кудріна, О. М. Удовиченко, В. Г. Шамоня

У статті розглянуто програмні засоби математичного спрямування як електронні освітні ресурси з позицій доцільності використання їх інструментарію в розв’язуванні прикладних задач. Описано методику провадження спецкурсу, орієнтованого на такі цілі. Наведено коротко результати педагогічного експерименту з впровадження спецкурсу, який опрацьовано за статистичним критерієм знаків. Підтверджена результативність вивчення спецкурсу на рівні значущості 0,05. Зафіксовано результати статистичних середніх та їх оцінка за критерієм Стьюдента з використанням інструментів табличного процесора.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — О. В. Семеніхіна, О. Ю. Кудріна, О. М. Удовиченко, В. Г. Шамоня

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

PROFESSIONAL READINESS USING THE SOFTWARE MATHEMATICS: AN ANALYTICAL CRITERION

The article considers software tools for mathematics from the standpoint of whether the use of instrumentation in solving applied problems. Describes the methodology of the course focused on these goals. Given briefly the results of the pedagogical experiment on introduction of the special course, which is processed according to the criterion of signs. Confirmed the effectiveness of studying the course on a significance level of 0.05. Recorded the results of the statistical averages and their scores on the student test using the tools of the table processor.

Текст научной работы на тему «ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕЛЕКТРОННІ ОСВІТНІ РЕСУРСИ: АНАЛІТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ (на прикладі програмних засобів математичного спрямування)»

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Семен'шна О.В., KydpiHa О.Ю., Удовиченко О.М., Шамоня В.Г. Профеайна готовшсть використовувати електронн'1 oceimHi ресурси: анал'тичний критерш // Ф'!зико-математична освта : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). -С. 87-91.

Semenikhina O., Kudrina O., Udovychenko O., Shamonya V. Professional Readiness Using The Software Mathematics: An Analytical Criterion // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 87-91.

УДК 378.018.43

О.В. Семешхша, О.Ю. Кудрша, О.М. Удовиченко, В.Г. Шамоня

Сумський державний педагог'нний ушверситет ¡мен1 А.С. Макаренка, УкраУна

ПРОФЕС1ЙНА ГОТОВН1СТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕЛЕКТРОНН1 ОСВ1ТН1 РЕСУРСИ: АНАЛ1ТИЧНИЙ КРИТЕР1Й (на nрикладi програмних 3aco6iB математичного спрямування)

Анота^я. У статт1 розглянуто програмн засоби математичного спрямування як електронн1 осв1тн1 ресурси з позиц1й доц1льност1 використання Ух 1нструментар'1ю в розв'язуванн'1 прикладних задач. Описано методику провадження спецкурсу, ор'ентованого на таю цш1. Наведено коротко результати педагог'нного експерименту з впровадження спецкурсу, який опрацьовано за статистичним критер'ем знаюв. ГИдтверджена результативнсть вивчення спецкурсу на р1вн1 значущост'1 0,05. Заф1ксовано результати статистичних середнЫ та Ух оц>нка за критер>ем Стьюдента з використанням ¡нструмент '!в табличного процесора.

Ключовi слова: профеайна готовшсть, критер1й сформованост'1 профес1йно'У готовност'1, анал1тичний критер1й, програмн засоби математичного спрямування.

Проблема тдготовки фахiвця в сучасних умовах розвитку шформацшного сустльства потребуе постшноТ уваги, осктьки мае виршуватися у тому чи^ з урахуванням розвитку рiзних програмних засобiв професшного спрямування, як варто сприймати у системi електронних освлшх ресурав. Через це навчальш плани тдготовки фахiвцiв мають вдосконалюватися, наприклад, через запровадження рiзних авторських спецкурав, покликаних формувати професiйну готовшсть до певного виду дiяльностi.

Нами проаналiзовано рiзнi критери, якi використовуються для характеристики професшноТ готовностi фахiвця у галузi математики: майбутнiх бакалаврiв освiти у галузi математики, фiзики, iнформатики, бакалаврiв комп'ютерних наук, бакалаврiв економiки. Зокрема, за дослiдженнями [1-2] критерiями готовностi вчителя можуть виступати особливi психiчнi характеристики, моторика, тзнавальш здiбностi, особливостi сприйняття та обробки шформацп. У згаданих роботах зазначаеться, що мае враховуватися наявнiсть мотивацшного ставлення до такоТ дiяльностi, володшня ефективними способами й засобами досягнення цшей, здатностi до творчостi та рефлексп.

Ми вiдкидаемо обмеження характеристики готовносл критерiями наявностi знань та вмшь, якi вдало з позицш математичноТ пiдготовки характеризуються оцiнками за знання математичних понять й умшня розв'язувати математичш задачi, оскiльки вважаемо, що у будь-якш професи сьогодш «знати i вмiти» недостатньо. Не менш важливими у контекстi формування готовносл е усвiдомлення необхiдностi впровадження програмних засобiв математичного спрямування (ПЗМС) у власну професшну дiяльнiсть, шформовашсть про новiтнi iнформацiйнi технологи, знання новаторських методик роботи, налаштовашсть на експериментальну дiяльнiсть, готовнiсть до подолання труднощiв методичного, технiчного, особистiсного характеру, активно-позитивне ставлення до виконуваноТ дiяльностi, при цьому самостiйнiсть, творчiсть, здатшсть до професшноТ рефлекси тощо. Тому в контекст нашого дослiдження для визначення рiвня сформованостi компонентiв готовносл фахiвця використовувати ПЗМС ми дослщжували володшня навичками самоанал'зу при використанн ПЗМС в профес1йн1й дяльностi в рамках аналтичного критер1ю готовност '1 до професiйноl' дiяльностi на рiвнях:

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

- активний (активна позищя щодо власноТ критично'1 оцiнки у застосуванш ПЗМС при розв'язуваннi математичних задач та у професiйнiй дiяльностi, сформовашсть системних умшь порiвнювати й узагальнювати у контекстi набуття досвщу використання ПЗМС);

- усвiдомлений (усвщомлена позицiя щодо власноТ критичноТ оцшки у застосуваннi ПЗМС при розв'язуванш математичних задач та у професшнш дiяльностi, сформованiсть умiнь порiвнювати i узагальнювати у контекстi набуття досвщу використання ПЗМС);

- елементарний (критичний погляд на застосування ПЗМС при розв'язуванш математичних задач та у професшнш дiяльностi не сформовано, спостеркаються поодинок умшня порiвнювати й узагальнювати в контекст набуття досвiду використання ПЗМС шшими, вiдсутнe бажання критично оцшювати власну дiяльнiсть на основi ПЗМС);

- пасивний (явне або приховане небажання аналiзувати власну професшну дiяльнiсть та iнших по залученню ПЗМС).

Кожний попереднiй рiвень готовност е передумовою формування наступного, а своечасне i об'ективне визначення рiвня сформованостi дае можливiсть визначити шляхи саморозвитку i самовдосконалення, саме тому ми вважали за необхщне передбачити таку пщготовку фахiвця, яка б не лише сприяла мотивацп використовувати ПЗМС пщ час виконання професшних завдань, а i забезпечувала формування умшь критично оцiнити наявнi ПЗМС на предмет досягнення швидкого результату та уникнення помилок.

Нами було висунуто гшотезу стосовно формування критичного погляду на iснуючi ПЗМС у контексл роботи фахiвця: вибiр ПЗМС пщ час навчання буде виваженим i доцiльним, якщо у майбутнього фахiвця будуть сформованi:

1) бачення шляху використання ПЗМС при вивченш кожноТ з тем курсу вищоТ математики (яшсна статична вiзуалiзацiя чи динамiчна демонстрацiя при вивченнi новоТ теми, дослщження властивостей певного математичного об'екта, пошук математичних закономiрностей, органiзацiя проектноТ роботи тощо);

2) уявлення про комп'ютерний iнструментарiй кожного з ПЗМС, тобто як математичнi операцп можна здшснити у тому чи шшому середовищi (побудови у форматi 2d, у форматi 3d, обчислення, перетворення, використання параметрiв тощо);

3) умшня використати наявний iнструментарiй для розв'язування задач з наступним вибором такого ПЗМС, у середовищi якого за меншу кiлькiсть крокiв можна буде дшти до потрiбного результату.

I якщо першi двi позицп могли бути реалiзованi пiд час слухання лекцш чи самостiйного опрацювання л^ератури та електронних перiодичних видань, то остання вимагала обов'язковоТ роботи з рiзними ПЗМС. Саме тому нами впроваджено спецкурс (робоча назва «Обчислювальний практикум»,) орiентований серед iншого на вивчення ктькох ПЗМС, перелiк яких спочатку визначався за рекомендащями викладачiв математики, а потiм дещо змшився через появу оновлених версiй окремих ПЗМС або принципово нових Тх аналопв.

Авторський спецкурс передбачав залучення вiдiбраних ПЗМС до розв'язування задач за рiзними темами, серед яких незмшними були: «Рiвняння, нерiвностi та Тх системи», «Вивчення початкiв аналiзу», «Статистичнi розрахунки», «Метод координат» тощо. У методичних рекомендащях до кожноТ з тем i демонструвалися алгоритми розв'язування таких задач (за формулою: одна задача - одна ПЗМС, рiзнi задачi - рiзнi ПЗМС). Студентам шд час лабораторного практикуму потрiбно було здiйснити подiбну роботу, але особливiстю було те, що вони мали увесь перелiк iз запропонованих викладачем задач (як правило, типовi задачi теми) розв'язати у кожному iз середовищ, якi вивчалися (за формулою: одна задача - ус ПЗМС, ям вивчалися).

У такий споаб ми намагалися сформувати у майбутнього фахiвця не лише умшня оперувати комп'ютерним iнструментарiем рiзних ПЗМС, а й дослiдити кшьмсть крокiв розв'язування одшеТ й леТ ж задачi у рiзних ПЗМС, ямсть вiзуальноТ пiдтримки, можливий формат вщповщ^ наявнiсть потрiбних iнструментiв тощо. По завершены кожного модуля проводилася контрольна робота (як правило, три задачу ям потрiбно було розв'язати шструментами тiеТ ПЗМС, яка на Тхню думку була найдоцiльнiшою, та заповнити порiвняльну таблицю, подiбну до табл.1.

Таблиця 1

Порiвняльна таблиця iнстрyментарiю ПЗМС

1нструмент, доступний з панелi або меню MS Excel Gran 1 Maple GeoGebra

Визначення координат точки перетину + - + - + + +

SS

Спецкурс завершувався додатковою контрольною роботою, яка мiстила тi самi задачi (умови були тi самi, але була шша Тх послiдовнiсть та iншi числовi параметри) i ям вже розв'язувалися студентом пiд час одшеТ з модульних контрольних робп" (комусь дiсталися завдання контролю за першим модулем, комусь - за другим, комусь - за трелм).

Осктьки ми вивчали формування критичного погляду на застосування ПЗМС у кожного окремого студента, то потрiбнi були залежш результати, але незалежш вибiрки. Саме тому ми скористалися критерiем знамв, який дозволяе опрацювати там результати за статистичними законами. При цьому нами вважалося, що у студента сформовано критичний погляд на використання ПЗМС, якщо вш надае правильш вiдповiдi на бтьше, нiж 60% пропонованих завдань.

Опрацювання результат на рiвнi значущостi 0,05 пщтвердило ефективнiсть розробленого спецкурсу: даний спецкурс сприяе формуванню критичного мислення щодо використання ПЗМС. Бтьше того, результати аналiзу подтвердили позитивну динамту кiлькостi таких студентiв, у яких сформувався критичний погляд на використання ПЗМС та Тх шструментарш.

Динамта рiвнiв навчальних досягнень за показником «Здатшсть до рефлексп», який нами дослщжувався в рамках спецкурсу, виявилася наступною: кшьмсть студентiв з активним р'внем готовност за показником Р1 збiльшилася в контрольнiй групi на 6,38%, а в експериментальних групах ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3 - на 13,01%, 9,86%, 6,67% вщповщно; кшьмсть студентiв з ус&домленим р'внем збтьшилася в контрольнiй групi на 6,38%, у експериментальних групах - на 12,33%, 7,04%, 7,41%; кшьмсть студенев з елементарним р'внем зменшилася в ЕГ-1 на 4,79% i збтьшилася у ЕГ-2, ЕГ-3 та КГ на 2,11%, 5,19%, 7,09% вщповщно;ктьмсть студенев з пасивним р>внем зменшилася в уах групах, причому у КГ на 19,72%, у ЕГ-1 - на 20,55%, у ЕГ-2 - на 19,01%, у ЕГ-3 - на 18,31%.

У таблицях 2-5 наведено розраховаш статистичш оцшки середшх у експериментальних та контрольнш групах для показника Р1 на початку i наприкшц експериментального навчання.

Таблиця2

Оцшка середшх для показника Р1 анал^ичного критерiю по групам ЕГ-1 i КГ

Двовибiрковий t-тест з рiзними дисперсiями ЕГ-1 до КГ до ЕГ-1 тсля КГтсля

Середне 31,746575 31,670213 37,150685 34,606383

Ктьмсть 146 141 146 141

Рiзниця середнiх гiпотези Н0 0 0

^статистика (експериментальне) 0,0733232 2,2995077

t критичне двосторонне 1,9683521 1,9683819

Такий аналiз для показника Р1 груп ЕГ-1 i КГ на рiвнi значущостi 0,05 пiдтверджуе подiбнiсть (однорщшсть) вибiрок на початку експерименту i Тх розбiжнiсть (статистичну вiдмiннiсть) наприкшцк

нульова гiпотеза про рiвнiсть середшх приймаеться на початку (осктьки Ътатистичне = 0,0733232 < критичне = 1,9683521), i вiдхиляеться на користь альтернативноТ наприкiнцi, де е iстотною розбiжнiсть результатiв по середнiм 37,150685 у ЕГ-1 проти 34,606383 у КГ, осктьки 1статистичне = 2,2995077 > критичне = 1,9683819).

Таблиця3

Оцшка середшх для показника Р1 анал^ичного критерiю по групам ЕГ-2 i КГ

Двовибiрковий ^тест з рiзними диспераями ЕГ-2 до КГ до ЕГ-2 тсля КГпсля

Середне 31,605634 31,670213 35,820423 34,606383

Ктьмсть 142 141 142 141

Рiзниця середнiх гiпотези Н0 0 0

^статистика (експериментальне) -0,06138 1,0901514

t критичне двосторонне 1,968442 1,9684724

Такий аналiз для показника Р1 на рiвнi значущостi 0,05 пiдтверджуе подiбнiсть (однорщшсть) вибiрок груп ЕГ-2 i КГ на початку експерименту та наприкжщ, оскшьки 1статистичне = -0,06138 < критичне = = 1,968442) i Ъстатистичне = 1,0901514 < критичне = 1,9684724) вщповщно.

1ншими словами, розбiжностi у середнiх не суттевi, а тому вважаемо вщмшносп показника Р1 по рiвнях у групах ЕГ-2 i КГ статистично однаковими.

Таблиця4

Оцшка середых для показника Р1 аналiтичного критер^ по групам ЕГ-3 i КГ

Двовибiрковий t-тест з рiзними диспераями ЕГ-3 до КГ до ЕГ-3 псля КГпсля

Середне 31,814815 31,670213 35,511111 34,606383

Кiлькiсть 135 141 135 141

Рiзниця середнiх гiпотези Н0 0 0

t-статистика (експериментальне) 0,1365148 0,8269757

t критичне двосторонне 1,9686596 1,9686916

Такий аналiз для показника Р1 на рiвнi значущостi 0,05 пщтверджуе подiбнiсть (однорiднiсть) вибiрок груп ЕГ-3 i КГ на початку експерименту та наприкшщ, оскiльки Ътатистичне = 0,1365148 < критичне = =1,9686596) i tстатистичне = 0,8269757 < критичне = 1,9686916) вiдповiдно.

1ншими словами, розбiжностi у середнiх не суттев^ а тому вважаемо вщмшносл показника Р1 по рiвнях у групах ЕГ-3 i КГ статистично однаковими.

Таблиця5

Оцшка середых для показника Р1 аналiтичного критер^ по групам ЕГ-1 i ЕГ-3

Двовибiрковий t-тест з рiзними диспераями ЕГ-1 до ЕГ-3 до ЕГ-1 псля ЕГ-3 тсля

Середне 31,746575 31,814815 37,150685 35,402985

Ктьшсть 146 135 146 134

Рiзниця середшх ппотези Н0 0 0

t-статистика (експериментальне) -0,065425 1,6528977

t критичне двосторонне 1,968565 1,9685339

Такий аналiз для показника Р1 на рiвнi значущостi 0,05 пщтверджуе подiбнiсть (однорiднiсть) вибiрок груп ЕГ-1 i ЕГ-3 на початку експерименту та наприкжщ, оскiльки tстатистичне = -0,065425 < ^ритичне = =1,968565) i tстатистичне = 1,6528977 < критичне = 1,9685339) вiдповiдно.

1ншими словами, розбiжностi у середнiх не суттев^ а тому вважаемо вщмшносл показника Р1 по рiвнях у групах ЕГ-1 i ЕГ-3 статистично однаковими.

Висновки. Таким чином, статистичний аналiз виявив, що умова вивчення шд час Спецкурсу рiзних ПЗМС позитивно впливае на формування у майбутшх фахiвцiв умiнь критично оцшити i обрати серед наявних ПЗМС найоптимальшший засiб у контекстi поставлених професiйних задач та використати саме л iнструменти ПЗМС, якi потрiбно, замiсть залучення зайвих.

У групах ЕГ-1 i КГ показник Р1 середнiх статистично вiдрiзнявся: показник Р1 для групи ЕГ-1 збiльшився з 31,7 до 37,2; показник Р1 для групи ЕГ-2 - з 31,6 до 35,8; показник Р1 для групи ЕГ-3 - з 31,8 до 35,5; показник Р1 для групи КГ - з 31,7 до 34,6. Групи ЕГ-2 i КГ були статистично однаковими. Це говорить про вплив на анал^ичний компонент готовносп у частит здатност до самоаналiзу наступних факторiв: проведення науково-методичних семiнарiв, використання електронних освгшх матерiалiв, впровадження спецкурсу та методичних матерiалiв до них.

Список використаних джерел

1. Сшгур О. М. Формування вмшь використовувати засоби шформацшних технологiй у майбутнiй професшнш дiяльностi вчителя математики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / О. М. Сшгур. - К., 2007. -222 с.

2. Дичшвська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи : навч. поаб. / I. М. Дичшвська. - К. : Академвидав, 2004. - 352 с.

3. Семешхша О.В. Теорiя i практика формування професшноТ готовносп майбутнiх учителiв математики до використання засобiв комп'ютерноТ вiзуалiзацiТ математичних знань : дис. на здобуття ступеня докт. пед. наук : [спец.] 13.00.04 «Теорiя i методика професшноТ освп"и»/ Донбаський державний педагогiчний ушверситет. Слов'янськ, 2017. 490 с.

4. Фридман Л.М. Психолого-педагогические основы обучения математике в школе. - М.: Просвещение, 1983. - 160 с.

References

1. Snihur O. M. Formuvannya vmin' vykorystovuvaty zasoby informatsiynykh tekhnolohiy u maybutniy profesiyniy diyal'nosti vchytelya matematyky : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.09 / O. M. Snihur. - K., 2007. - 222 s.

W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)

BunycK 4(14), 2017

2. Dychkivs'ka I. M. Innovatsiyni pedahohichni tekhnolohiyi : navch. posib. / I. M. Dychkivs'ka. - K. : Akademvydav, 2004. - 352 s.

3. Semenikhina O.V. Teoriya i praktyka formuvannya profesiynoyi hotovnosti maybutnikh uchyteliv matematyky do vykorystannya zasobiv komp"yuternoyi vizualizatsiyi matematychnykh znan' : dys. na zdobuttya stupenya dokt. ped. nauk : [spets.] 13.00.04 «Teoriya i metodyka profesiynoyi osvity»/ Donbas'kyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet. Slovyans'k, 2017. 490 s.

4. Frydman L.M. Psykholoho-pedahohycheskye osnovbi obuchenyya matematyke v shkole. - M.: Prosveshchenye, 1983. - 160 s

PROFESSIONAL READINESS USING THE SOFTWARE MATHEMATICS: AN ANALYTICAL CRITERION Semenikhina O., Kudrina O., Udovychenko O., Shamonya V.

Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine

Abstract. The article considers software tools for mathematics from the standpoint of whether the use of instrumentation in solving applied problems. Describes the methodology of the course focused on these goals. Given briefly the results of the pedagogical experiment on introduction of the special course, which is processed according to the criterion of signs. Confirmed the effectiveness of studying the course on a significance level of 0.05. Recorded the results of the statistical averages and their scores on the student test using the tools of the table processor.

Key words: professional readiness, criterion of formation of professional readiness, analytic criteria, software mathematics.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.