CC BY
4
Г
К,
ТЕХШЧШ НАУКИ
л
J
УДК 004.13.5
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.147987
ПРОЕКТУВАННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КОРИСТУВАЦЬКОГО 1НТЕРФЕЙСУ СИСТЕМ П1ДТРИМКИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ
© €. М. Грабовський
В дослiдженнi запропоновано технологт проектування ттелектуального користувацького ттерфейсу систем пiдтримки електронного навчання. Проведено загальний анализ характерних особливостей ттелектуального користувацького iнтерфейсу. Обтрунтовано зм^ту та структури дидактичного iнтер-фейсу систем e-learning. Окрему увагу надшено питанню пiдстроювання яскравостi вiдображення сайту. Спроектовано схему побудови адаптивной складово'1 ттелектуального користувацького ттерфейсу системи e-learning
Ключовi слова: ттелектуальний користувацький ттерфейс, електронне навчання, адаптивна складова, дидактичний iнтерфейс, користувач
1. Вступ
На сьогодшшнш день експонентний рют кшь-косп шформацп веде до зб№шення вимог з боку ро-ботодавшв до професшно! шдготовки студенлв, яка потребуе змш у парадигмах утворення та формуванш нових пiдходiв до навчання. Ввдповщдю до таких ви-клишв зовшшнього середовища стало появления та розвиток систем пвдтримки електронного навчання. Але на даний момент бшьшють систем e-learning не мають налагоджено! схеми iнформацiйноi взаемоди моделi «педагог - систем електронного навчання -студент», внаслщок чого при проектуванш систем е-1еагт^ основну роль повинне грати впровадження дидактичного iнтерфейсу. Одними з найважливших принципiв дидактичного iнтерфейсу е гнучшсть та адаптивнiсть до потреб користувача. Реалiзувати цю адаптивнiсть можна за допомогою розробки шгелек-туального користувацького штерфейсу, а також за допомогою iндивiдуалiзацii контенту навчального комплексу. Даний шдхвд до процесу навчання е шно-вацiйним та актуальним в умовах юнуючого шфор-мацiйного середовища.
Внаслщок вищесказаного актуального значен-ня набувае наукове завдання проектування ттелектуального користувацького штерфейсу систем тдт-римки електронного навчання.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Створення iнтелектуального користувацького штерфейсу систем е-1еатт^ знайшло свого вщобра-ження в рядi дослвджень. Так, у роботi [1] автор про-понуе основнi вимоги до користувацького штерфейсу сучасних електронних навчальних видань i розглядае
можливостi 1х реалiзацii у середовищi Adobe Captivate. Напрями покращання та оптимiзацii штерфейсу систем шдтримки електронного навчання з точки зору проблем впровадження 1нтернет-методологш у освгт-нiй проспр висвплюеться у роботi [2]. Порiвняльний аналiз дизайну iнтерфейсу дистанцшних електронних технологш навчання в Украiнi та £С наведенi в статтi [3]. У робот [4] дослiджуються проблеми оптишзаци iнтерфейсу електронного навчання з точки зору досяг-нення необхвдно! адаптивностi пiд потреби користувача. Проблемам психолопчного сприйняття студентами користувацького штерфейсу систем тдтримки електронного навчання присвячена наукова праця [5]. Мю-це, значения та роль телектуального користувацького iнтерфейсу в структурi електронного навчального видання розглянуп у дослiдженнi [6]. У робот [7] иропонуеться загальний аиалiз адаптивних шформа-цiйних ресурсiв систем пiдтримки e-learning. Дизайн вiзуальних компонент електронних навчальних курав аиалiзуеться в науковш працi [8]. Питання дизайну ш-терфейсу мiждисциплiнарних систем електронного навчання розглянуп в роботi [9]. В дослвдженш [10] пропонуеться розгляд проблематики ефективностi ви-користання штелектуального користувацького штер-фейсу в системах дистанцшно! освiти.
Таким чином, зпдно з результатами огляду ль тературного огляду на сьогоднi в роботах авторiв мае мiсце вiдсутнiсть цiлiсноi системно! технологii проектування штелектуального користувацького штерфейсу систем шдтримки e-learning.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослщження е розробка рекомендацш стосовно проектування iнтелектуального користува-
цького штерфейсу систем пiдтримки електронного навчання.
Для досягнення поставлено! мети вирiшували-ся наступнi задачi:
- загальний аналiз характерних особливостей штелектуального користувацького iнтерфейсу;
- обгрунтування змюту та структури дидактичного штерфейсу;
- побудова адаптивно! складово! штелектуального користувацького штерфейсу системи e-learning.
4. Матерiали та методи дослщження
Основна мета створення штелектуального користувацького штерфейсу - впровадження в навчаль-ний комплекс компоненти дидактичного штерфейсу, тобто можливосп створювати й щдтримувати навча-льне середовище, у якому, на основi рацюнального подання, взаемозв'язку й об'еднання рiзних типiв освь тнiх ресурсiв, забезпечуеться психологiчно комфорт-ний й педагопчно обгрунгований розвиток студенгiв.
Необхiдно зазначити, що iнтелектуальнiсть користувацького iнтерфейсу плануеться досягнути шляхом надання йому властивосп адаптацй' до потреб користувача.
Пiдвищення ефективностi та якостi процесу навчання може бути досягнуте шляхом реалiзацi! в
архiтектурi систем тдтримки електронного навчання моделей компетенцiй у сполученш з персонально-орiентованими дидактичними iнструментами, що т-дтримують дгяльшсть студента.
Синтез архiтектури систем пвдтримки електронного навчання доцiльно проводити шляхом побу-дови шструментально! оболонки за використанням дидактичних iнструментiв, для роботи з елементами шформацшного простору.
У процес розробки архiтектури систем e-learning необхiдно максимально наблизити функцю-нальнiсть комплексу до можливостей педагогiчного процесу, що здiйснюеться за умов шдиввдуально! взаемодй' в навчанш студента й педагога. Для ще! мети пропонуеться використовувати в складi засобiв e-learning синтез дидактичних механiзмiв.
З огляду на це постае необхвдшсть ввести по-няття «дидактичний iнтерфейс».
Дидактичний штерфейс - це сукупнiсть перет-ворених методiв дидактики, що здiйснюють перетво-рення контенту навчально! дисциплiни з метою ефек-тивного проведення штерактивно! навчально! роботи з вирiшення спещально пiдiбраних професшно-ориентованих навчальних завдань у навчальному процесi з використанням засобiв e-learning.
Змiст поняття «дидактичний штерфейс» пропонуеться вiзуалiзувати у виглядi схеми (рис 1.)
Рис. 1. Змют поняття «дидактичний штерфейс»
Таким чином, можливо зробити загальний ви-сновок про те, що розробка шновацшних компонен-тiв систем щдтримки електронного навчання сполу-чена iз впровадженням у проект педагогiчного компонента - дидактичного штерфейсу.
Для реалiзацi! завдання персонiфiкацi! штеле-ктуального штерфейсу користувача системи електронного навчання доцшьно було б використовувати шею, описану вище, стосовно до кожного зареестро-ваного користувача окремо. Тобто розробити такий компонент, який би збирав данi про до на сайтi кожного конкретного користувача, що мае свш ушкаль-ний iдентифiкатор («ID»), i ввдображав би !х на сайтi тшьки пiд час сеансу даного користувача.
Робота компонента буде реалiзуватися шляхом складання рейтингу кiлькостi переглядiв кожно! статтi конкретним користувачем, вiдстеження ств-падiння адреси у мережi («URL») статей, що знахо-дяться на верхшх позиц!ях рейтингу, iз посиланнями
та вiзуалiзацi! найпопулярнiших матерiалiв на основ-них роздiлах системи електронного навчання.
Пропонуеться розглянути такий адаптацш-ний елемент, як шдстроювання яскравосп вiдо-браження сайту, в залежносп вiд кольорового профiля монiтору користувача. Вщомо, що в iдеа-льнш ситуацi! яскравiсть зображення на монiторi повинна спiвпадати iз яскравiстю освилення зов-нiшнього середовища користувача. Це сприятиме зменшенню втомлюваностi користувача при робоп з комп'ютером.
Отже, якщо користувач самостiйно откалiбру-вав та налаштував монiтор, за яким вш працюе, або скористався спецiальною програмою «smart-monitor^>, то в кольоровому профш на його комп'ютерi вже знаходяться актуальнi данi, з якими доцшьно працю-вати. Така адаптацiя створить належш умови для створення штелектуального користувацького штерфейсу системи електронного навчання.
5. Результата дослвдження та Тх обговорення
Для визначення принципiв побудови адаптив-них iнтерфейсiв необхвдно визначити набiр поло-жень, що визначають концепцш iнтерфейсу користувача:
1) система повинна складатися з двох подсистем: незмшно! (фiксовано!) i змiнювано! (адаптивно!) частин;
2) система повинна мати модульну структуру й можливiсть настроювання окремих компонентiв;
3) наявнiсть механiзмiв тестування, навчання й самонавчання, що повинш здiйснюватися за допомо-гою принцитв дидактичного iнтерфейсу;
4) система повинна бути максимально гнуч-кою й штерактивною.
Адаптивною частиною штерфейсу е вс ком-поненти, що пов'язаш зi сценар1ями виконання запи-ту користувача, вiдносно вибору компетенцп; тестування, створення динамiчно!' моделi користувацького iнтерфейсу, настроювання функцiональних, штерак-тивних i допомiжних аспектiв взаемодп (рис. 2).
Рис. 2. Узагальнена структура адаптивно! складово! iнтелектуального користувацького штерфейсу системи
e-learning
Для реалiзацi!' запропонованих аспектiв про-понуються такi рекомендаций
1) замiсть лiнiйного запису навчального мате-рiалу використовувати радiальний. Це значить, що головна тема, на якш буде сфокусована увага користувача, метиться в центрi композици;
2) в графiчному описаннi електронного курсу слщ використовувати тiльки ключовi слова;
3) ключовi слова в графiчному описаннi електронного курсу мютяться на гiлках, що розходяться ввд центрально! теми. Зв'язку (гшки) повиннi бути скорiше асоцiативними, нгж iерархiчними. Асощацп, якi, як вщомо, дуже сприяють запам'ятовуванню, можуть шдкршлюватися символiчними малюнками.
Таким чином, розроблювальний штелектуаль-ний iнтерфейс користувача системи пвдтримки електронного навчання буде реалiзовувати вдею взаемно! адаптаци: адаптаци користувача до системи й адаптаци системи до користувача.
Наукова новизна даного дослвдження визнача-еться розробленим методичним подходом до проек-тування iнтелектуального користувацького iнтерфей-су систем шдтримки електронного навчання.
Практичне значения полягае в формуваннi практичних рекомендацiй керiвництву навчальних закладiв стосовно формування iнтелектуального користувацького штерфейсу електронних систем на-вчання.
Подальшим напрямом даного досл1дження мо-же виступати розроблення методики оцiнки ступеня адаптивност! iнтелектуального користувацького iнте-рфейсу систем п1дтримки електронного навчання.
6. Висновки
1. Проведено аналiз системи документообиу в електронному навчаннi та видшено основнi етапи створення Web-ресурсу для подготовки документацi!.
2. Обгрунтовано вибiр технологiй для cтворення Web-ресурсу, в якосл яких доцiльно використовувати формат XML та ресурсш можливосп ASP.NET MVC.
3. Спроектовано модель документаци навчально! дисциплiни з узагальненим зазначенням елеме-нтiв i змiсту документiв, на основi яко! можна з'ясу-вати семантичний взаемозв'язок м1ж iнформацiйни-ми блоками.
Лiтература
1. Анохш В. М. Вимоги до сучасних електронних навчальних видань i можливосп !х реалiзацil у середовищi Adobe Captivate // Вюник НУ «Л^вська полiтехнiка». 2012. № 731. С. 71-76.
2. Пушкар О. I., Климнюк В. С. Проблеми впровадження 1нтернет- методологш у освiтнiй проспр // Системи оброб-ки шформаци. 2016. № 5. С. 213-218.
3. Кубатко О. В., Шмоненко Т. В., Кубатко О. В. Поршняльний аналiз тенденцiй розвитку дистанцшних технологш навчання в Украш та СС // Мехашзм регулювання економiки. 2015. № 2. С. 93-102.
4. Ступин А. А., Ступин Е. Е. Электронное обучение (E-Learning) - проблемы и перспективы исследований // Дистанционное и виртуальное обучение. 2012. № 1. С. 38-49.
5. Севастьина А. А. Проблемы внедрения дистанционного обучения в образовательный процесс // Вестник Челябинского государственного университета. 2015. № 19 (374). С. 178-181.
6. Фиюль Н. Структура електронного навчального видання // Вюник Книжково1 палати. 2014. № 7. С. 30-31.
7. Karampiperis P. Adaptive Learning Resources Sequencing in Educational Hypermedia Systems // Educational Technology & Society. 2005. Issue 8 (4). P. 128-147.
8. Pushkar O., Lepeyko T. Design of interactive visual tools in the computer multimedia education program (by the example of management disciplines) // 4tn International Symposium of Interactive Media Design. Ahrsi 28. 2006. Issue 30. P. 117-125.
9. Kitchenham A. Blended learning across disciplines: Models for implementation: monograph. Hershey: Information Science Reference (an imprint of IGI Global), 2011. 306 p. doi: http://doi.org/10.4018/978-1-60960-479-0
10. Singh H. Building Effective Blended Learning Programs // Issue of Educational Technology. 2003. Vol. 43, Issue 6. P. 51-54.
Рекомендовано до публжацп д-р техн. наук, професор Б1лоусов В. В.
Дата надходження рукопису 27.09.2018.
Грабовський Свген Миколайович, кандидат економiчних наук, доцент, кафедра комп'ютерних систем
i технологш, Харшвський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Семена Кузнеця, пр. Науки, 9-а,
м. Харшв, Украша, 61166
E-mail: Yevgen.Hrabovskyi@hneu.edu.ua
