CC BY
1
с N
V ТЕХШЧШ НАУКИ У
УДК 378.1
DOI: 10.15587/2313-8416.2019.169793
АНАЛ1З ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ 1НСТРУМЕНТ1В УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ E-LEARNING
© О. Б. Бережна
В роботi наведено основнi етапи управлтня е-1еат^ проектом, розглянуто основнi структуры помил-ки та помилки в процесса при створеннi курав i органгзаци навчання. Виявлено основнi групи ризиюв для проекту електронного навчання. Наведено перелiк технологiчних стсндсртiв та нормативних докумен-тiв для е-1еагп^ проекту. Надано огляд можливостей спецiслiзовсного програмного забезпечення. Створено методичнi рекомендацИ стосовно оцiнки ефективностi е-1еагт^ проекту Ключовi слова: e-learning проект, педсгогiчний дизайн, засоби навчання, система дистанцтного навчання
1. Вступ
Оргашзашя процесу обмшу шформашею i безперервного дiалогу навколо створюваного i впро-ваджуваного е-1еагт^ проекту дозволяе створити сошальний проспр, який залучае до двостороннього спшкування багатьох людей. Ця шщатива мае шд-вищити рiвень знань в оргашзацп та створити культуру обмшу досввдом та прийняттям рiшень. Недоо-цiнка технологiчних особливостей управлiння е-leaming проектами призводить до шдвищення ризи-кiв та знижуе ефектившсть та як1сть процесу навчання. Це обумовлюе актуальнiсть проблематики вибору сучасних шструменпв управлiння проектами елект-ронного навчання.
Для усшшно! розробки, впровадження та управлшня проектами в електронному навчанш не-обхiдно попередньо провести аналiз наочного навчання i його проблем. Потрiбно розробити перелiк дш на кожному етапi управлiння проектами е-learning в навчальному закладi та затвердити комплекс нормативних та методичних документiв. Цi документа регламентують впровадження, розвиток i мету e-learning у закладах вищо! освiти (ЗВО) або в компашях при умовi навчання на робочому мiсцi, що обумовлюе необхiднiсть проведення дослщжень в цьому напрямку.
2. Аналiз л^ературних даних та постановка проблеми
В робоп [1] розглянуто особливостi дистан-цiйного навчання, вимоги до його устшного впровадження. Тренди розвитку e-leaming у 2019 роцi та на найближче десятирiччя наведено у науковш працi [2]. В дослщженш [3] наведенi засоби для оргашзацп
дiалогу iз студентами при он-лайн навчанш у захвд-ноевропейських навчальних закладах. Основш помилки, що припускають в управлiннi проектами е-learning, та засоби 1х подолання знайшли свое вщо-браження в робоп [4]. В науковiй праш [5] пропону-еться аналiз i систематизацiя провiдних тенденцiй мобiльного та електронного навчання. В робоп [6] пропонуеться проектування iнтелектуального корис-тувацького iнтерфейсу для систем пвдтримки електронного навчання. Сощальш переваги електронного навчання на приклащ вивчення шоземних мов пропонуеться у дослвдженш [7]. В роботi [8] пропону-ються теоретичнi та практичнi рекомендацп виклада-чам щодо використання систем електронного та мо-бiльного навчання. Психологiчнi аспекти викорис-тання мобiльного навчання аналiзуються в роботi [9]. Напрями реалiзацil та пвдвищення iнтерактивностi систем мобшьного та електронного навчання пропо-нуються в дослiдженнi [10]. Аналiз спецiалiзованоl лiтератури засвiдчуе, що, з одного боку, проблеми розробки та впровадження сучасних технологш е-learning е актуальними, а з iншого - зараз з'явилося багато перспективних засобiв та iнструментiв для оргашзацп електронного навчання. Проте визначенi напрями дослщжень не висвiтлюють питань аналiзу та специфiки використання ефективних шструменпв електронного навчання, що обумовлюе необхщшсть проведення дослiджень у цьому напрямку.
3. Мета та задачi досл1дження
Метою дослiдження е аналiз сучасних шстру-ментiв управлiння проектами електронного навчання.
Для досягнення поставлено! мети виршували-ся наступнi задача
1. Ан^з процесних помилок та недолЫв роз-робки та впровадження e-learning проектiв.
2. Формування перелшу стандартiв для елект-ронного навчання.
3. Огляд та аналiз програмного забезпечення, можливостей засобiв реалiзацii процеав електронно-го навчання.
4. Помилки при створеннi курсiв i оргашза-ц11 навчання
Електронне навчання мае яшсно полiпшити процес навчання в цшому, а не просто виступати в якостi його замiни. Визначення e-learning проекту включае в себе визначення ряду понять i термшв, якi повиннi бути обговоренi, сформульоваш i затвердже-нi командою проекту:
- суть проблеми, яка повинна бути виршена в результатi устшного впровадження даного проекту;
- опис функцш i можливостей завершеного (працюючого) e-leaming проекту;
- основнi i другоряднi цiлi проекту;
- масштаб проекту в рамках освiтньоi' установи або щдприемства, на якому впроваджуеться проект;
- основнi прiоритети за часом i вартiстю роз-роблюваного проекту;
- перелш ризикiв проекту, iх значущють, заходи з вiдстеження та зниження ризикiв;
- опис методiв спiльноi роботи над проектом i всерединi нього;
- використовуванi мехашзми контролю, вщс-теження термiнiв виконання окремих елементiв i ре-зультапв проекту.
Необхiдно розробити та затвердити комплекс нормативних та методичних докуменпв, що регла-ментують впровадження, розвиток i мету e-leaming в навчальному закладi або в компанiях при навчанш на робочому мiсцi.
Одшею з найбiльш частих i серйозних процесних помилок е вщсутшсть формулювання цiлей навчання, що дозволяють зрозумiти, яких змiн потрiбно домогтися в поведiнцi студентiв або сшвробггнишв. А також з'ясувати, навщо цi змiни потрiбнi i упевни-тися, що подiбних змiн можна домогтися за допомо-гою навчання в рамках е-1еагш^ проекту.
Процес аналiзу може тривати вiд кшькох днiв до кiлькох мiсяцiв i включати в себе:
- проведення iнтерв'ю з керiвниками;
- проведення масових опитувань студентiв (спiвробiтникiв);
- вивчення нормативних докуменпв;
- спостереження за роботою потенцiйних сту-дентш та iн.
Це найскладнiший етап розробки курсу, i до-ручати його можна пльки найбiльш досввдченим i компетентним спiвробiтникам. На допомогу iм слiд розробити процедуру, що описуе послвдовшсть i змiст вах зaходiв щодо збору iнформацii для курсу.
Iнодi розробникам курсу поставлено сти^ те-рмiни та проведенню ретельного aнaлiзу заважае об-межешсть у чaсi. Для таких випадшв бажано на ос-новi повно1' процедури створити процедуру експрес-aнaлiзу. Наприклад, якщо потрiбно якнайшвидше ро-зробити курс з освоення нового програмного продук-
ту, то не обов'язково проводити мaсовi опитування студентiв або сшвробггаишв i робити докладний ана-лiз нормативних документiв. Достатньо буде штерв'ю з керiвникaми та спостереження за роботою потен-цiйних учшв.
Недолiком e-leaming проекту може стати вщ-сутнiсть iнтерaктивних елементiв та шструменпв самоконтролю. Перевага електронного навчання в по-рiвняннi з очним полягае в можливосп створення ш-дивiдуaльних навчальних трaекторiй для кожного студента. Важливим фактором е оргашза^ надшно-го зворотного зв'язку. При очному навчанш у рaзi здшснення помилки у впрaвi або в тесл студент мае можливють попросити викладача пояснити цю поми-лку i допомогти виправити и. Така можливiсть iснуе i в електронному нaвчaннi, однак нею часто нехтують. При вiдсутностi зворотного зв'язку студент не розу-мiе, чому його дп помилковi. Рiзко знижуеться ймо-вiрнiсть змiни продуктивностi його дояльносп пiсля навчання. Також можна вказати контакти тьюторiв, готових ввдповюти на питання, що залишилися [3].
Необхвдно розробити план оргaнiзaцii навчання за е-1еагт^ проектом. Бажано вже на етат аналь зу визначити, хто буде проходити навчання i в якi те-рмши. А також узгодити це з керiвництвом, наприклад, якщо це дисциплша за вибором, то можна провести анкетування i виявити бажаючих пройти навчання у такий спосiб. 1накше може статися ситуащя, що курс буде розроблений, але лишиться шким не затребуваний.
Необхвдно зaздaлегiдь передбачити план онов-лення e-learning проекту. Будь-якому проекту з часом можуть знадобитися змiни, без яких вш втратить ак-туальшсть. Для одних курсiв ймовiрнiсть «застарь вання» е бiльш високою (наприклад, для курав з програмного забезпечення, по регламентам, за зако-нодавством), для шших нижчою (наприклад, для кур-сiв з ведення переговорiв). Але навиъ низьку ймовiр-нiсть втрати aктуaлъностi не варто прирiвнювaти до нульово1'.
Так, у зв'язку iз затвердженням ново1' методо-логii ведення переговорiв, нових стaндaртiв оформ-лення навчальних мaтерiaлiв або у зв'язку iз змiною корпоративно1' культури курс з ведення переговорiв може потребувати оновлення. Щоб воно не було ду-же витратним для розробнишв, важливо ще на стaдii розробки скласти чiткий план aктуaлiзaцii проекту. Вш мiститиме два аспекти [5]:
1. Алгоритм ввдстеження необхiдностi змш Рекомендуеться на перiодичнiй основi (наприклад, раз на семестр) перевiряти, чи не потрiбно внести якiсь змши в курс (aнaлiзувaти статистику результа-тiв навчання та вiдгуки студенпв за семестр (модуль, рiк). А також консультуватися з внутрiшнiми замов-никами курсу i предметними експертами). 1деальний вaрiaнт - максимальна автоматизация процесу монi-торингу aктуaльностi:
- налаштована автоматична вiдпрaвкa звiтiв на пошту вiдповiдaльним за внесения змш;
- створеш стaндaртнi форми опитування для замовнишв курсу i предметних експертiв;
- нaлaштовaнi aвтомaтичнi поввдомлення про необхiднiсть заповнення цих форм.
2. Ресурси, яш потрiбно буде видшити для внесения змiн до курсу (хто i в який термiн буде вно-сити змши, на пiдставi яких матерiалiв, хто буде на-давати цi матерiали, чи буде потрiбна додаткова оплата провайдеру).
Серйозним фактором, що впливае на управ-лшня проектом, е досягнутий рiвень автоматизации. Слад проаналiзувати, обсяг яких робгг, що викону-ються спiвробiтниками вщдшу дистаицiйного навчання, залежить ввд обсягiв навчання, i по максимуму автоматизувати !х. Наприклад, це може бути на-дання прав доступу, побудова стандартних звiтiв, поштовi розсилки i т. п.
Важливою причиною, яка гальмуе ефективний менеджмент, можна назвати вiдсутнiсть регламентiв техшчно! пвдтримки та адмiнiстрування. У нестанда-ртних ситуацiях можливе виникнення суперечок про те, хто i як повинен вирiшувати проблеми. Зменшити кшьшсть розбiжиостей дозволить саме регламентацiя розпод^ вiдповiдальностi.
Особливу увагу необхiдно придiлити педагоп-чному дизайну i штерфейсу навчального порталу. Вiд привабливостi штерфейсу навчального порталу та його юзабшт залежить багато чого: вiн може бути простим i зрозумiлим або, навпаки, складним i заплу-таним. Через складшсть iнтерфейсу користувачi iнодi помилково здiйснюють некоректнi ди, з наслвдками яких самi не справляються. Для запобiгання подiбних помилок необхщний регулярний аналiз зручностi ш-терфейсу навчального порталу фахiвцями, що розби-раються в так1й областi дизайну, як юзабшт. Також варто опитувати студентiв, як1 вiдвiдують заняття е-leaming, про зручнiсть роботи на ньому i спостерпа-ти за роботою з ресурсом найменш досввдчених ко-ристувачiв персонального комп'ютера.
Серйозним недолжом може бути невщповщ-шсть змiсту курсiв потребам студентiв. Основна причина опору електронному навчанню найчастiше - ни-зька яшсть контенту, що найчастiше виражаеться в неактуальносп матерiалiв.
Безпосередньо управлiння проектом включае в себе наступнi компоненти, пов'язаш один з одним:
- по-перше, необхвдно скласти схему сшльно! роботи розробник1в проекту та оаб вiд замовника, якi будуть стежити за наповненням, педагогiчним дизайном, техшчною стороною проекту та шшими еле-ментами;
- по-друге, необхщно чiтко визначити порядок внесення оперативних змш як саме вони будуть здшснюватися, хто буде вiдповiдальним з кожного боку, яким чином будуть визначатися строки внесен-ня змш;
- по-трете, необхщно визначити сутнiсть управлiння змшами: який 1х змiст, яким е масштаб усього продукту i частка змш, як в нього передбача-еться внести, якою е технолопчна складова пропоно-ваних змiн. А також, насшльки це трудомiстко i як пвдтримуеться використовуваними техиологiями.
Останньою складовою управлiння e-learning проектом е постшне ввдстеження основних ризик1в. Перелiчимо основнi групи ризик1в для проекту е-learning [4]:
1. Вщсутшсть единого керiвництва.
2. Недостатш або невiдповiднi людсьш ресурси.
3. Досягнення технiчних обмежень або ïx пе-ревищення.
4. Погана координащя в проектнiй командi.
5. Погана штеграцГя 3i стратегieю компанiï.
6. Стшшсть проекту всерединi стратегiï орга-нiзацiï (наскшьки проект шдтримуватимуть).
7. Нереалютичш очiкування вiд результатiв проекту.
8. Слабке керiвництво.
9. Невщповгдне програмне забезпечення.
10. Невiдповiднiсть техшчним стандартам.
11. Вiдсутнiсть процесу управлшня змшами.
12. Змша розмiру фшансування (бюджету проекту).
13. Неякiснi навчальнi матерiали (контент).
14. Вiдсутнiсть зворотного зв'язку 3i слухачами.
15. Невiрно складений графш i бюджет проекту.
16. Вгдсутшсть або неяшсна оцiнка ефектив-
ностi.
Вiдсутнiсть будь-якого з важливих наирямшв дiяльностi системи дистанцiйного навчання знижуе ïï ефективнiсть.
5. Стандарти e-learning
При розробцi e-learning проекту потрiбно роз-робити i затвердити ряд стандарпв. Необхгдно ство-рити комплекс нормативних та методичних докумен-пв, стандартiв, якi регламентуватимуть мету, оргаш-зацiю i розвиток e-learning. Бажано, щоб в рамках одного навчального закладу або спешальносп були ви-користанi eдинi стандарти оформлення e-learning проектiв.
Стандарт для e-learning проекту повинен включати:
- вимоги до стилю i мови викладення матерiалу;
- спiввiдношення тексту i iлюстративниx ма-терiалiв;
- опис способiв навiгацiï усерединi курсу i в шаблон курсу;
- стиль графiчного оформлення та вимоги до дизайну e-learning проекту, до його колiрноï гами;
- типографГку проекту.
Навчальш матерiали повиннi бути адаптоваш до вивчення 1'х он-лайн i вгдповщати принципам пе-дагогiчного дизайну. 1нтерактивний електронний курс бiльш складний у розробцi, нгж стандартний, але дозволяе збiльшити зацiкавленiсть i залучешсть слуxачiв у процес навчання, штенсифшувати процес подготовки. Вiн обов'язково повинен мютити яскравi приклади практичного застосування, кейси, способи i засоби для самоконтролю та перевiрки рiвня засвоен-ня матерiалу.
Приклади, як1 необхвдно включити в проекти, дозволяють сформувати зв'язок мгж вiртуальним i ре-альним i перевести iнформацiю з короткостроково1' пам'ятi в довгострокову.
Запорукою устшного впровадження електронного курсу е ва форми спiлкування учаснишв процесу навчання мгж собою - чати, форуми, wiki та in
У навпацп, у функцiоналi i шструментах мае бути порядок, послвдовшсть i зручшсть. При розроб-Ш яшсного курсу потрГбно придГляти час проекту-
ванню зовнiшнього вигляду i тестуванню прототипу на цiльовiй аудитора noipi6m емоцп i HCRpabi фар-би, необхщно привертати увагу користувача, форму-вати образи.
Кpiм того, повиннi бути розроблен технолопч-нi стандарти e-learning проекту, яК включають в себе:
- технологи розробки електронних куpсiв (програмне забезпечення, яке буде використано);
- техтчне обладнання, яким повиннi бути за-безпеченi слухaчi електронного курсу;
- правила i права доступу piзних категорш ко-pистувaчiв до елеменлв курсу та полiтикa безпеки;
- вимоги до iнфоpмaцiйноï системи дистан-цiйноï освiти.
Стандарти дозволяють створювати всi елект-pоннi курси за единими правилами, з використанням схожого, фipмового дизайну, одноpiдного штерфейсу i пеpевipених piшень.
Для устшного управлшня курсами електрон-ноï освгги необхiдно розробити та затвердити ряд методик. До ï\ числа ввдноситься, по-перше, методика проведення навчання в e-learning, в якш необхвдно визначити наступне:
- який час за календарем вважаеться робочим або неробочим, створити кaлендapi проекту та окре-мих виконaвцiв проекту;
- певш нормативи, що регламентують, скiльки часу можна витрачати на навчання;
- пеpелiк iнстpументiв, яш можна використо-вувати для електронного навчання;
- регламент, за яких обставин i як щ шструме-нти можуть бути використанц
- пеpелiк видiв контрольних зaходiв, перюди-чнiсть ï\ проведення;
- в якому виглядi повиннi бути представлен результати контролю та можливi дiï учнiв i тьютоpiв тсля отримання piзних вapiaнтiв контрольних зaходiв.
По-друге, необхiдно розробити методику ор-гaнiзaцiï нових e-learning пpоектiв, в якш повинно бути чгтко визначено:
- хто i яким чином може замовляти i оргашзо-вувати розробку нового навчального курсу;
- яким чином створюеться курс електронного навчання;
- яш теpмiни його створення, налагодження i запуску;
- як оpгaнiзовуеться шформування слухaчiв про створення нових e-learning проеклв i правила учaстi в них.
6. 1нструменти для електронного навчання
Шсля того, як вироблеш цiлi навчального курсу, здiйснюеться вибip зaсобiв для ïx pеaлiзaцiï. У деяких системах дистанцшно1 освiти вже вбудо-вaнi iнстpументи для створення слaйдiв, розробки тестiв та ш. Також припустиме використання спе-цiaлiзовaниx програм, типу КурсЛаб або Articulate, iSpring.
Розглянемо 1х основнi можливостг
Програмне забезпечення КурсЛаб (CourseLab) вщ компанп WebSoft пiдтpимуе процеси електронного навчання, авторинга електронного контенту, оцш-ки сшвробггаишв, тестування, управлшня компетен-
тносп, управлiння знаннями, управлiння талантами, для розвитку кар'ери i пiдбору персоналу.
CourseLab - шструмент розробки змiсту електронного навчання, вш сертифiкований на вщповвд-нiсть стандарту SCORM 2004, не вимагае вiд розроб-никiв знання мов програмування або HTML, забезпе-чений вбудованими засобами побудови теспв. Вщк-ритий iнтерфейс дозволяе розширювати бiблiотеки об'ектiв i шаблонiв, у тому чи^ включати шаблони i об'екти, створенi самим користувачем, мае вбудоваш механiзми анiмацii об'ектiв. А також дозволяе дода-вати в курс мультимедiа-об'екти рiзного ступеня складносп i форматiв, мае механiзми додавання i си-нхронiзацii звукового супроводу i т. д.
Основне призначення CourseLab - виготов-лення електронних навчальних курсiв, але список можливих застосувань набагато ширше. За допомо-гою редактора CourseLab можливо створювати:
- тести для оцшки кандидапв на посаду;
- ознайомчi i ввiднi матерiали для нових або зайнявших нову посаду спiвробiтникiв;
- рольовi iгри для формування виробничих на-вичок або навичок продажiв;
- iнтерактивнi довiдники по продуктах i пос-
лугах;
- демонстрацй' продукпв, включаючи iмiтацii' програмного забезпечення;
- путiвники по процедурам, порядку оформления докуменпв;
- сертифшацшш тести та юпити;
- опитування спiвробiтникiв i ктенпв;
- on-line тренiнги та ш.
Альтернативна система - Articulate Studio, це програма для створення повнофункцюнальних i ви-сокоякiсних iнтерактивних навчальних ресурав. Ця програма об'еднуе в одному ршент засоби як для розробки електронних курав, так i для тестових та екзаменацiйних матерiалiв. Articulate Studio дозволяе включати в розроблюваш електроннi навчальнi курси рiзноманiтнi iнтерактивнi об'екти, використовувати функцiональнi можливосп Flash-формату i багато iншого, тим самим досягаючи високоi' якостi i наоч-ностi матерiалiв, призначених для електронного навчання.
Пакет iSpring Suite розширюе можливосп PowerPoint i дозволяе створювати електроннi курси для дистанцшного навчання в звичному середовищг Надаеться можливiсть розмiстити електроннi курси, створеш за допомогою iSpring Suite, в будь-якш сис-темi дистанцшного навчання завдяки пiдтримцi стандарта SCORM 1.2, SCORM 2004 (уах редакцiй) i AICC. Розробник може доповнювати електроннi курси тестами, анкетами i опитуваннями з використанням 23 тишв питань з можливютю вставки формул, зображень, Flash-ролишв, аудiо i вiдео. Для захисту електронного курсу вiд несанкцiонованого перегляду i редагування можна використовувати так можливо-стi програми, як захист водяним знаком, паролем, обмеження доступу за часом i доменом. За допомо-гою програми iSpring Suite можна доповнити свш на-вчальний курс вiдео-супроводом, створювати диста-нцiйне навчання з ефектом присутностг Наприклад, в електронному кура можна запропонувати гортати
реалГстичну електронну книгу, вивчити штерактив-ний каталог чи тимчасову шкалу, знайти вадповщ в базГ питань, що часто виникають.
У e-learning проектах вггаеться активне вико-ристання технологй' вГртуальних клаав як альтерна-тиви треншгам з шструктором (шструменти WebEx, Centra, Interwise, LiveMeeting, GotoMeeting). Напри-клад, конференцп Cisco WebEx забезпечують:
- спшкування через мережу для обмГну шеями, шформашею та для спшьно1' роботи;
- оргашзацш нарад i керування всГма операщ-ями з 1'х проведення, а також зручний спшьний доступ до файлГв;
- полшшення показнишв, пгдвищення продук-тивносп праш робочих груп i зниження витрат;
- використання на рГзних платформах i мобь льних пристроях.
Для оргашзацп e-learning проекту необхГдно мати основн складов^
- вгдповщну систему дистанцшного навчання;
- шструментарш для створення електронних курав;
- штат розробнишв, серед яких будуть фахГвш i по контенту, i по педагопчному дизайну, i з техшч-но1' пгдтримки проекту.
Щоб усшшно розробити i реалГзувати проект, по кожному напрямку дГяльносп системи потрГбно мати в штап профшьного фахГвця з високим рГвнем компетентносп та досвгдом. При цьому одна людина цшком може спещалГзуватися на шлькох напрямках. Наприклад, оцшку ефективносп навчання реально доручити фахГвцям, вгдповщальним за розробку кур-сГв. Проте неприпустима наявшсть напряму, в якому не розбираеться жоден сшвробиник. Якщо покласти вщповгдальшсть за реалГзацш одного з напрямшв на недосввдченого сшвробпника, то цшком можливо, що в процеа проекту вш сам отримае необхщний до-свщ шляхом проб i помилок. Але ш помилки будуть структурними i виправити 1'х буде затратно з точки зору ресурав.
Для оцшки ефективносп e-learning проекту необхщно:
- чпко сформулювати наявн та потенцшнГ можливосп систем дистанцГйнох' освгга;
- пщбрати конкретн показники оцшки мож-ливостей e-learning проекту;
- вГзуалГзувати i вгдстежувати динамжу змши найбшьш важливих показнишв, наприклад, за допомо-гою шструментарш Dashboard або ментальних карт;
- використовувати результати тестування i статистику для оцшки знань, отриманих в ходГ на-вчання;
- аналГзувати дан он-лайн форм для оцшки реакци користувачГв на навчання в рамках курсу;
- при оцшш техшчних показнишв системи ди-станцГйнох' освгга необхщно враховувати можливГсть варГативносп окремих навчальних елеменпв при складанн програм;
- стандарт електронного курсу може бути ви-користаний як шструмент першого етапу оцшки ефективносп контенту e-learning проекту;
- при аналГзГ шльшсних змшних рекоменду-еться використовувати закон нормального розподГлу;
- оцшка ефективносп системи дистанцГйнох' освгга розраховуеться як сума оцшок ефективносп кожного з ïï окремих елеменпв, з урахуванням ï\ значущостг
Постановка цшей навчання вгдбуваеться ще на еташ аналГзу запиту на курс. Якщо ця робота не проведена, то вгдсутшсть шформацп про те, як мае змь нитися поведшка студенпв шсля проходження курсу, робить оцшку ефективносп навчання неможливою.
Таким чином, для ефективного запровадження e-learning у ЗВО, врахувавши ризики та досвщ шсля-проектнох' шдтримки проекпв, необхГдно:
1) розробити стратепю та политику менеджменту щодо реалГзацп e-learning проекпв;
2) забезпечити техшчно надшну роботу центру теxнiчноï шдтримки (швидшсть з'еднання, часи без-перебГйно!' роботи);
3) пгдтримувати як1сть контенту e-learning проекту;
4) розробити правила, що регламентують про-цес дистанцшного навчання, як для студенпв, так и для викладачГв;
5) здшснювати постшний мониторинг та контроль за процесом дистанцшного навчання;
6) посилювати мотивацш студенпв (шляхом розробки шкавих електронних матерГалГв та надаван-ня заохочувальних бонуав) та учасник1в проекту.
7. Результати дослвдження та ïx обговорення
Вгдсутшсть будь-якого з важливих наирямшв дГяльносп системи дистанцшного навчання знижуе ïï ефектившсть. Наприклад, розроблено e-learning проект як альтернативу традицшному навчанню, але не продуманий мехашзм популяризаци та просування електронного навчання. В результат така форма шд-готовки зустрГчае ошр з боку студенпв i не приносить очГкувано! вщдачГ та користГ
Виправлення структурних помилок вимагае максимальних зусиль, осшльки вс напрямки дГяль-носп системи дистанцiйноï' освгга (СДО) псно пов'я-зан один з одним. Додавання будь-якого з них на ш-зшх стад1ях побудови системи призводить до того, що доводиться переробляти великий об'ем вже вико-нано! рашше роботи. ПГсля створення плану з оргашзацп навчання не виключено появу нових вимог до налаштування програмного забезпечення. При скла-данш пла^ популяризацй' та просування електронного навчання може виникнути необхщшсть що-небудь помшяти у вже розроблених курсах (наприклад, переробити незручний для ствробинишв ште-рфейс ) i т. д.
Для того, щоб уникнути структурних помилок, по-перше, необхгдно до початку впровадження СДО проаналГзувати цГлГ в галузГ навчання (у тому числГ дистанцГйного), а також найбГльш усшшний досвГд Гнших органГзацГй (бажано працюючих в тГй же сферГ дГяльносп) i скласти список напрямк1в д1яльносп системи. По-друге, для кожному напрямку потрГбно побудувати план заходГв на термГн вГд року i бшьше, що включае цГлГ та критери досягнення цих цГлей. Наприклад, змша дизайну навчального порталу повинна дати не менше 85 % позитивних вадгушв вГд користувачГв щодо зручностГ оновленого дизайну
порталу. Ефектившсть зaxодiв щодо розробки систе-ми розсилок повiдомлень про новi можливостi навча-льного порталу можна вимipяти вiдсотком вщвщува-чiв, якi зайшли в навчальний портал протягом пер-шого тижня роботи.
Нaйбiльш небезпечними е помилки в стpуктуpi системи навчання. Помилки в процесах теж вплива-ють на ефектившсть виконано1' роботи, але меншою мipою. Щоб уникнути помилок, слад придшяти увагу aнaлiтицi: aнaлiзу потреби в навчанш, запипв на курс, ефективносп навчання i т. д. Неможливо створити ефективну СДО, якщо в компанп немае компетентних i досвщчених фaxiвцiв за напрямами роботи системи.
8. Висновки
1. У робоп детально розглянуто основнi етапи управлшня проектом та основш помилки, що здшс-нюють на цих етапах та надано pекомендaцiï щодо оргашзацп ефективно1 роботи на кожному еташ. До таких pекомендaцiй можна вщнести:
- розробку i затвердження комплексу норма-тивних i методичних докуменпв;
- формулювання цiлей навчання, план оргашзацп навчання за e-learning проектом на еташ aнaлiзу або експpес-aнaлiзу;
- вибip iнтеpaктивниx елеменпв, способiв зворотного зв'язку та шструменпв самоконтролю.
На етaпi розробки необхвдне складання плану оновлення e-learning проекту, створення регла-ментiв теxнiчноï пiдтpимки та aдмiнiстpувaння, ро-зробка штерфейсу та педaгогiчного дизайну навча-льного порталу. На етaпi управлшня проектом по-тpiбно скласти схему спiльноï роботи, визначити порядок змшення проекту, визначити сутнiсть упpaвлiння змшами i вести постiйне вiдстеження основних ризишв.
2. Указано ряд стандарпв та методик, що не-обхщно розробити для успiшного упpaвлiння розроб-кою та впровадженням пpоектiв e-learning:
- комплекс нормативних та методичних докуменпв, стандарпв, якi регламентуватимуть мету, ор-гaнiзaцiю i розвиток e-learning;
- технолопчш стандарти, методику проведен-ня навчання в e-learning;
- методику оpгaнiзaцiï нових e-learning проекпв.
Надано огляд можливих теxнологiй для розробки повнофункцюнальних штерактивних навчальних pесуpсiв, таких як CourseLab, Articulate Studio, пакет iSpring Suite та конференци Cisco WebEx.
3. Показано, що перспективними напрямами для розвитку e-learning у вищих навчальних закладах е використання для навчання М-Learning у зв'язку з масовютю поширення мобiльниx пристро1'в та вико-ристання можливостей Web 2.0.
Л^ература
1. Radicioni, B. New study: distance education up, overall enrollments down // Babson Research Study. 2018. URL: https://www.babson.edu/about/news-events/babson-announcements/babson-survey-research-group-tracking-distance-education-report/
2. Santra S. Trends That Will Transform The Online Education Industry In 2019 // Franchise India Education. 2019. URL: https://www.franchiseindia.com/education/trends-that-will-transform-the-online-education-industry-in-2019.12478
3. Johnson H. Dialogue and the construction of knowledge in e-learning: Exploring students' perceptions of their learning while using Blackboard's asynchronous discussion board // European Journal of Open, Distance and E-Learning. 2007. Vol. 1. URL: http://www.eurodl.org/materials/contrib/2007/Henry_Johnson.htm
4. Протасов М. Ошибки управления e-learning-проектами // Справочник по управлению персоналом. 2012. № 3. С. 24-29.
5. Грабовський £. М. Аналiз використання мультимедшних компонент^ в сучасних технолопях мобшьного навчання // ScienceRise. 2019. № 4 (57). С. 46-50. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2019.164597
6. Грабовський £. М. Проектування штелектуального користувацького штерфейсу систем тдтримки електронного навчання // ScienceRise. 2018. № 11 (52). С. 36-39. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2018.147987
7. Banciu V., Gordan M., Stanciu S. The Social Benefits of E-learning in the Study of Foreign Languages in Romanian Education // International Conference on Management and Education Innovation IPEDR. 2012. Vol. 37. Р. 101-105. URL: http://www.ipedr.com/vol37/021-ICMEI2012-E00044.pdf
8. Major C. Teaching Online: A Guide to Theory, Research, and Practice. Johns Hopkins University Press, 2015. 336 р.
9. Terras M. M., Ramsay J. The five central psychological challenges facing effective mobile learning // British Journal of Educational Technology. 2012. Vol. 43, Issue 5. P. 820-832. doi: http://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2012.01362.x
10. Farwell Т. Keeping an Online Class Interesting and Interactive // Distance Learning. 2013. Vol. 10, Issue 3. Р. 27-32.
Рекомендовано до публгкацИ д-р техн. наук проф. Белоусов В. В.
Дата надходження рукопису 21.05.2019
Бережна Олена Боримвна, кандидат економiчних наук, доцент, кафедра комп'ютерних систем i техно-
логш, Харшвський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Семена Кузнеця, пр. Науки, 9-а,
м. Харшв, Украша, 61166
E-mail: Olena.Berezhna@hneu.edu.ua
