CC BY
50
2. Гордон Я.Х. Целевая конкуренция / Я.Х. Гордон : пер. с англ. С. Жильцов, И. Малко-ва, Е. Федорова. - М. : Изд-во "Вершина", 2006. - 368 с.
3. Мазарак1 А.А. Економша торговельного пщприемства : тдручник [для студ. ВНЗ] / за ред. Н.М. Ушаково'1 / А. А. Мазараю та ш. - К. : Вид-во "Хрещатик", 1999. - 800 с.
4. Москва М.Г. Методика визначення конкурентоспроможност торгового тдприемства / М.Г. Москва // Економша: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - В 9-ти т. - Т. 6. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ, 2009. - Вип. 255. - С. 1564-1570.
5. Петров В. Конкурентоспособность / В. Петров // Журнал "РИСК: Ресурсы, Информация, Снабжение, Конкуренция". - 1999. - № 4. - С. 4-11.
6. Павловська Л. До методики визначення конкурентоздатност тдприемств / Л. Пав-ловська // Вюник Львiвського державного аграрного утверситету. - 2004. - № 11 (2). - С. 341-345.
7. Портер Майкл, Э. Конкуренция : пер. с англ. / Майкл Э. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс". - 2005. - 608 с.
8. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг : учебник [для студ. ВУЗов]. - Изд. 3-е / Р. А. Фатхутдинов. - СПб. : Изд-во "Питер", 2003. - 347 с.
9. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р. А. Фатхутдинов. - М. : Изд-во "ИНФРА-М". - 2000. - 315 с.
Ильчишин С.М. Алгоритм управления конкурентоспособностью торгового предприятия
Предложен алгоритм управления конкурентоспособностью торговых предприятий. Отмечено, что в основе принятия решений относительно повышения конкурентоспособности предприятия лежит оценка ее текущего уровня. Определена последовательность работ по оценке конкурентоспособности торгового предприятия и охарактеризованы основные методы оценки.
Ключевые слова: конкуренция, торговое предприятие, конкурентоспособность предприятия, оценка конкурентоспособности, управление конкурентоспособностью, конкурентная стратегия, конкурентное преимущество, SWOT-анализ.
Il'chishin S.M. Algorithm of management a competitiveness point-of-sale enterprise
The algorithm of management of point-of-sale enterprises a competitiveness is offered. It is marked that in basis of making a decision in relation to the increase of competitiveness of enterprise lies estimation of it current level. Certainly sequence of works by estimation of competitiveness of point-of-sale enterprise and the basic methods of estimation are described.
Keywords: competition, point-of-sale enterprise, competitiveness of enterprise, estimation of competitiveness, management a competitiveness, competition strategy, competitive edge, SWOT-analysis.
УДК378.147 Доц. О.Л. Гапеева, канд. ктор. наук; ст. викл. М.С. Пасека -
Львiвський нащональшй аграрний утверситет
МОДЕЛЮВАННЯ WEB-ОРIeНТОВАНИХ СИСТЕМ НАВЧАННЯ
Розглянуто структурно-функщональну модель програмного комплексу для проектування Web-орieнтованих систем навчання та здшснено опис структурних мо-дулiв, яю входять до його складу. Сформульовано основш вимоги до web-орieнтова-ного навчального курсу.
Ключов1 слова: Web-орieнтоваш системи навчання; шформацшш технологи, електронне навчання.
Постановка проблеми. Сучасна ситуащя в систем! осв1ти Украши свщчить, що юнуюч1 форми та модел1 навчання повною м1рою не вщповща-
Науковий вкиик НЛТУ УкраТии. - 2011. - Вип. 21.7
ють потребам сьогодення та не задовольняють освгансью потреби Bcix бажа-ючих: неважко уявити певш категори людей (вшськовослужбовщ, якi вщбува-ють службу за контрактом у мюцях розташування шдроздшв, iнвалiди, меш-канцi невеликих мют), яким особливо потрiбнi освiтнi послуги, але як не ма-ють можливостi отримати ix традицiйним способом у межах наявно! мережi закладiв освiти. Альтернативною формою навчання для зазначено!' категори потенцiйниx споживачiв осв^шх послуг стало дистанцiйне навчання - складо-ва електронного навчання - тд яким бiльшiсть дослiдникiв розумiе сукупнiсть форм, методiв i засобiв самостiйного, контрольованого засвоення певного об-сягу знань за допомогою шформацшно-освггнього середовища [1, 2].
Предметом нашо!' науково!' розвiдки е проектування програмного комплексу для розробки web-орiентованиx систем навчання (на прикладi дистан-цiйноi форми навчання).
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. На сьогодш у свiтi набуто значного досвщу реалiзацii систем дистанцiйного навчання, що використову-ють комп,ютернi мережi, системи безпосереднього телевiзiйного мовлення та сучасш iнфокомунiкацiйнi технологи. Дистанцiйне навчання стало предметом наукових дослщжень украшських учених В.О. Жулкевсько!', А.Ф. Мана-ко, В.Ю. Хохлова, А.В. Хуторського, А.А. Андреева, В. Шуневича й ш. Пи-тання електронного навчання розглянуто в наукових студiяx В. Бублика, М. Горностай, Андреа Люг, О. Чорно!', Ю.В. Вороненка, О.П. Мшцер, В.В. Краснова, Т.В. Патна й iн.
У Резолюци Ради Свропи вiд 13 липня 2001 р. "Про електронне навчання" перед крашами-учасницями було поставлено завдання " ... використо-вувати потенцiйнi можливостi мережi 1нтернет, мультимедiйниx i вiртуаль-них засобiв для бшьш успiшноi й швидко! реалiзацii навчання протягом жит-тя як основного принципу осв^и, а також для забезпечення доступу до освгги й шдготовки для всix осiб, зокрема для тих, чий доступ обмежений через со-щальш, економiчнi, географiчнi або iншi причини" [3].
Мета дослвдження полягае в розробцi моделi програмного комплексу для web-орiентованиx систем навчання.
Отже, об'ектом дослiдження е дистанцшне навчання, предмет досль дження - програмний комплекс для web-орiентованиx систем навчання.
Виклад основного матерiалу. Стрiмкий розвиток альтернативних ме-тодiв навчання, передусiм рiзноманiтниx форм електронного навчання, поява на ринку осв^янських послуг нових шституцш - вщкритих унiверситетiв, вiртуальниx унiверситетiв - вимагае вщ людини вмiння працювати з шфор-мацiею: виокремлювати необxiдне з великого шформацшного потоку; стис-ло, правильно i грамотно формулювати запити; правильно розподшяти на-вантаження i швидко обробляти отриману iнформацiю. До того ж поява на ринку великих нащональних та мiжнародниx корпорацш, якi розглядають ос-вiтянський ринок як лопчне продовження та розвиток власного ринку това-рiв i послуг, також ставить вiдповiднi вимоги до рiвня iнформацiйноi культу-ри людини.
Безумовно, значний штерес до рiзноманiтниx форм навчання, зокрема до дистанцшного навчання (далi - ДН), яке юнуе i успiшно застосовуеться в
усьому свт, мае об'ективне шдгрунтя: розвиток зв'язку та телекомушкацш, подальший розвиток 1нтернет-технологш, якi використовуються у ДН, i на-рештi, вiдносно низька вартють ДН. Життя стае дедалi мобшьшшим, тому частiше виникае потреба в мобшьних навчальних системах.
На жаль, сьогодш технолопчну базу таких систем, придатних для ро-боти в комп'ютерних мережах, недостатньо розроблено. Саме тому розроб-лення нових технологш ДН на основi новiтнiх комп'ютерних мережевих тех-нологiй та 1нтернет е, безумовно, актуальним завданням.
Поряд iз зростанням потреб у дистанцшнш освiтi посилюються тен-денцiï до створення штернащональних освiтнiх структур рiзноманiтного призначення. Вiдбуваеться розвиток процесу iнтернацiоналiзацiï освiти не тiльки за змютом, але i за методиками навчання та оргашзацшними формами. При цьому дистанцшш засоби навчання, що базуються на сучасних техноло-гiчних досягненнях, будуть вщгравати основну роль.
Варто зазначити, що у перюд формування шформацшного сустльства спостерiгаеться iнтеграцiя осв^шх технологiй, що супроводжуеться взаемоп-роникненням традицшних i нових iнформацiйних технологш з використан-ням найякiснiших ïx складових частин. Нинi досягнення традицiйних техно-логiй використовуе дистанцiйне навчання, що виникло на базi застосування нових шформацшних носiïв як рiзновид безперервноï освiти, яка необxiдно супроводжуе шформацшне суспiльство. Однак це не означае, що традицшш теxнологiï себе вичерпали. Спостерiгаеться i зворотний процес, а саме: мож-ливостi шформацшних носив i технологш (гшертекст, гшерпосилання, сайти), розвиток iнфокомунiкацiйниx теxнологiй, зокрема дiалогу i дискусiй. Цей процес штеграци буде вiдбуватися органiчно, дiалектично, поступово ш-тегруючи дедалi бшьшу кiлькiсть традицiйниx теxнологiчниx прийомiв iз можливостями нових iнформацiйниx теxнологiй.
Поява електронних носiïв i можливiсть використання бшьшого обсягу iнформацiï в осв^шх цiляx збагатили сутнiсть освiти i зробили можливим досягнення основно1' його мети - формування всебiчно розвинено1', творчо спря-мовано1' особистосп. Що стосуеться багатовiковиx досягнень освггтх техноло-гiй, то саме найцiннiшi та найефективнiшi з них i склали базове обгрунтування дистанцiйного навчання. Варто зазначити ще одну його особливють: потiк ш-формаци розпод^еться на два взаемопов'язаних i взаемозумовлених потоки, i до кожного з них висуваються вимоги щодо якост та пiзнавальноï активностi, як необхщних умов функцiонування дистанцiйного навчання взагаль
Перший потiк - це моделювання навчально1' iнформацiï, що структурно передбачае вс можливi засоби активiзацiï i мотивацiï особи, що нав-чаеться, з урахуванням всix можливих засобiв спiлкування особистостi з ш-формацiею у виглядi внутрiшнього (неявного) i явного дiалогiв з викладача-ми та iн. Другий потш - спiлкування з iнформацiею - повинен мати розробле-нi засоби явного i неявного спшкування, застосування яких i стае можливим у зв'язку з появою 1нтернет та шфокомушкацшних технологш. Завдяки ним з'явилися таю новi форми спiлкування та навчання, таю як chat, дискуси, вь део-конференцiï. Участь у такому спшкуванш робить iндивiда колективною та суспшьною особистiстю, дозволяючи йому виробляти в процес навчаль-но1' дiяльностi необxiднi комунiкативнi якостi.
Шуковий вкник HЛTУ Укрмни. - 2011. - Вип. 21.7
вс1 ц1 позитивн1 аспекти i висувають ниш до низки передовиx теxно-логш дистaнцiйне навчання, i роблять актуальним питання поступового його впровадження до освггнього процесу нашого сyспiльствa. На сьогодш iснye велика к1льк1сть електроннж систем yпрaвлiння навчанням (нaдaлi СУН). Переважна ïx к1льк1сть орieнтовaнa на Web i теxнологiï, як1 реал!зовуються засобами Web. ус1 тaкi системи класифжуються за такими фyнкцiонaльними кaтегорiями:
1. Система донесення навчального матерiалу (Educational Delivery System) - програмний продукт чи имейство, яке зaбезпечye донесення навчального мaтерiaлy та взaeмодiю слyxaчiв 1з використанням Web, але не обов'язково виконання aдмiиiстрaтивииx задач. Прикладами такта систем e Placeware Auditorium та Centra's Conference.
2. Система управлтня курсами (Course Management System (CMS)) - програмний продукт, що об'eднye систему донесення навчального матер!алу та штегроват засоби для оцшки резyльтaтiв навчання окремж слyxaчiв або ïx груп. Прикладами систем CMS e BlackBoard's CourseInfo та WebCT.
3. Система управлшня навчанням (Learning Management System (LMS)) -програмний продукт, який зaбезпечye слyxaчa iнтегровaиою шформа-цieю з курсу та про виконану роботу зпдно з планом навчання. LMS системи використовуються в депaртaментax тдготовки великиx корпорaцiИ та корпорaтивииx yиiверситетax. Прикладами циx систем e Docent Enterprise та Knowledgesoft Enterprise [4].
Розвиток i поширення дистанцшного навчання стримyeться через практично повну вщсутшсть сyчaсниx мyльтимедiйниx навчальнж програм, що, своeю чергою, викликано вщсутшстю прогрaмно-теxнологiчниx ком-плексiв для створення електроннж п1дручник1в. Iснye безл!ч шструменталь-ниx середовищ для розроблення мультимед!а та гiпермедia, що дають змогу створювати повнофункцюнальш мyльтимедiйнi додатки. Таю пакети, як Macromedia Director або Authoware Professional e високопрофесшними i дорогими засобами розробки, тод1 як FrontPage, mPower 4.0, HyperStudio 4.0 i Web Workshop Pro e ïx простшими i дешевшими аналогами. Окремо варто зупи-нитись на SunRav BookOffice - пакет! програм для створення i переглядання електроннж книг i шдручниюв.
Варто зауважити, що yспix побудови системи дистанцшного навчання з використанням Web-теxнологiй залежить в1д вдалого вибору структури та склaдовиx частин системи [5]. На нашу думку, система навчання 1з застосу-ванням Web мae бути комплексом окремиx завершена прогрaмно-теxнiчниx рiшень (системи донесення навчального мaтерiaлy, зберiгaння, тестування, диску^й, текстовиx повiдомлень тощо). Тому особливо важливим e питання оргaнiзaцiï взaeмодiï ïï стрyктyрниx компонентiв. Ми пропонyeмо таку структурно-функщональну модель програмного комплексу для проектування Web-орieнтовaниx систем навчання (рис.)
Опишемо структурш модул^ як1 вxодять до складу програмного комплексу i
Ä ____и •
• модуль завантаження проекту курсу призначений для читання з диску рат-ше розробленого та збереженого проекту курсу, lиlцlaлlзaцlï всlx дaииx про
курс, його авторизаци з метою забезпечення можливост користування роз-робленим курсом;
модуль авторизаци курсу дае змогу вносити в курс шформацш про розроб-ника та автора курсу, надавати назву курсу та давати короткий його опис для ознайомлення;
модуль ввдображення дерева курсу призначений для вiзуалiзацil структури курсу, його роздшв та тдроздшв, швидко! та зручно! роботи з роздшами курсу у вiзуальному режимц
модуль управлiння деревом курсу призначений для керiвництва процесами прикрiплення до кожного роздшу курсу окремого файлу в формат! MS Word 2007 та забезпечення функци редагування матерiалiв видiленого роздiлу курсу, коректного вщображення дерева курсу та забезпечення адаптацй до ввд-повiдних змш в його структурi;
модуль збереження документов курсу дае змогу керувати процесом збере-ження змiн у матерiалах i конкретних роздiлах курсу;
модуль редагування документ!в курсу забезпечуе редагування матерiалiв курсу за допомогою вбудованих iнструментiв MS Word 2007 в багатовшон-ному режимi.
Рис. Схема програмного комплексу
Пропонуемо вимоги до Web-орiентованого навчального курсу: щдексування, що дае змогу швидко пересуватися стор1нкою. 1ндекси сторш-ки повинт бути лопчт, з ретельно ввдредагованим текстом; однотиптсть форматов. Використання однотипного формату сторшки змен-шуе час завантаження даних (використовуеться кеш) 1 робить курс б1льш ес-тетичним. Змшу формату сторшки рекомендуеться робити для нових моду-л1в курсу. Не використовуються р1зноматтт шрифти в межах сторшки - це ускладнюе роботу з сайтом;
лопчна завершетсть меню з заголовками. Список меню (шдекси) повинен охоплювати вс1 категори матер1алу сторшки 1 давати шформацш про зм1ст наступних р1втв. Якщо шформащя знаходиться на шшому сайи, користувач повинен знати про це;
ефективна 1 легка нав1гащя. Пвд нав1гащею розум1еться те, як ввдвщувач пе-ремщаеться по шформаци 1 стор1нках сайта. Завдяки вдалш розробщ легко знайти ключов1 позици, отримати доступ, знаходити повторно, рухатися ввд сторшки до сторшки;
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7
• еднотиптсть нав1гаци. Це дасть змогу уникнути втрат посилань. Кожна сто-ршка повинна мiстити посилання "повернення до головно! сторiнким, якщо глибина вкладення файлiв велика. Необхiдно передбачати повернення в меню;
• включення шформаци про авторське право на кожтй сторiнцi;
• включення контактних телефотв, поштово! та електронно! адреси на голов-нiй сторiнцi;
• використання опорних елементiв. Одним i3 ключових моментiв у поданнi ш-формаци на веб-сайт! е використання опорних елеменив - коротких частин тексту, що дають стислий змiст веб-сторiнки.
Висновок. ДН застосовують для одержання базово! освгги, проведен-ня перешдготовки, тдвищення квал1ф1кацИ, шслядипломно! освгги, прове-дення р1зноман1тних курЫв. ДН дае змогу залучення видатного кадрового професорсько-викладацького складу i використання у навчальному процес кращих навчально-методичних видань та тестових питань. Для створення електронних засобiв навчання залучаються фахiвцi в галузi освiтнiх техноло-гiй, яю спроможнi вирiшувати проблеми з методики навчання i вiдiграють ве-лику роль у процес впровадження ДН.
Для створення та модифжаци матерiалiв навчально! системи в програ-му мають бути iнтегрованi всi функци текстового редактора MS Word 2007, шструмент якого для багатьох користувачiв е знайомим.
Навчальнi системи, яю створюються програмним комплексом, мають вс необхiднi опорнi елементи та зручну систему нашгаци. Все це сприяе реальному втiленню та широкому комерцшному використанню розробленого ПК.
Лггература
1. Бублик В.В. Електронне навчання в Укра!т i свт. Ретроспектива i перспектива / В.В. Бублик, О.К. Закусило, В.П Шевченко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.conference.mdpu.org.ua/conf_all/confer/2004.
2. Бублик В.В. Впровадження систем надання рекомендацш в електронне навчання / В.В. Бублик, М.П. Горностай. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.europa.eu/documents/index_en.htm.
4. Рашкевич Ю.М. Структурний анал1з систем управлшня навчанням / Ю.М. Рашке-вич, Д.Д. Пелешко, М.С. Пасека, А.Б. Стецюк // Вюник Херсонського державного техшчного ушверситету. - 2002. - № 1(14). - 464-470.
5. Пасека М.С. Використання Web-технологш для створення навчальних систем / М.С. Пасека, А.Б. Стецюк // Вюник державного ушверситету "Льв1вська пол1техшка". - 2000. - № 413. - С. 120-127.
Гапеева О.Л., Пасека М.С. Моделирование WEB-ориентированных систем учебы
Рассмотрена структурно-функциональная модель программного комплекса для проектирования Web-ориентированных систем обучения и осуществлено описание структурных модулей, входящих в его состав. Сформулированы основные требования к web-ориентированным учебным курсам.
Ключевые слова: Web-ориентированные системы обучения, информационные технологии, электронное обучение.
Hapeyeva O.L., Paseka M.S. Design of WEB-oriented studies systems
The article reviews the structural and functional model of software for designing Web-oriented systems by training and description of structural modules that are part of it. The main requirements for web-based course.
Keywords: Web-based training systems, information technology, e-learning.
