CC BY
11
- обеспечение гибкости профессиональной подготовки за счет оптимального соотношения инвариантной и вариативной ее составляющих.
ЛИТЕРАТУРА
1. Брюханова Н. О. Способи удосконалення змкту педагопчно! тдготовки майбуттх iнженерiв-педагогiв / Н. О. Брюханова // Проблеми шженерно-педагопчно! освгга: зб. наук. праць. - 2005. -Вип. 11. - С. 79-86.
2. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход / А. А. Вербицкий. -М.: Высшая школа, 1991. - 208 с.
3. Гончаренко С.У. Дидактична концепщя змкту освгги / С. У. Гончаренко // Сучаст шформащйт технологи та шновацп методики навчання у тдготовщ фахiвцiв: методологiя, теорiя, досвiд, проблеми: зб. наук. праць. - 2002. - С. 22-26.
4. Громыко Ю. В. Мыследеятельностная педагогика / Ю. В. Громыко. - Минск.: Технопринт, 2000. - 376 с.
5. Закон Укра!ни «Про вищу освпу» // [Электронный ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/higher
6. Ильин М. В. Проектирование содержания профессионального образования: теория и практика / М. В. Ильин. - Минск: РИПО, 2002. - 338 с.
7. Коваленко О. Е. Концепщя професшно-педагопчно! тдготовки студеилв шженерно-педагопчних спещальностей / О. Е. Коваленко, Н. О. Брюханова, О. О. Мельниченко // Проблеми шженерно-педагопчно! освгга: зб. наук. праць. - 2005. - № 10. - С. 7-20.
8. Краевский В. В. Чему учить? / В.В. Краевский. // Научно-образовательный журнал «Вопросы образования». - 2004. - № 3. // [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www. ecsocman.edu.ru/vo/msg/320764.html
9. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В. С. Леднев. - М.: Педагогика, 1991. - 224 с.
10. Новиков А. М. Профессиональное образование в России: перспективы развития / А. М. Новиков. -М.: ИЦПНПО, 1997. - 253 с.
11. Педагогика профессионального образования: учеб. пособие для студ. высших пед. учеб. заведений / Е. П. Белозерцев, А. Д. Гонеев, А. Г. Пашков и др. под ред. В. А. Сластенина. - М.: Академия, 2004. - 368 с.
12. Проблеми штеграцп у сучаснш професшнш освт: методологя, теорiя, практика: монографiя / за ред. I. Козловсько! та Я. Кмита. - Львiв: Сполом, 2004. - 244 с.
13. Тархан Л. З. Парадигма професшно! шженерно-педагопчно! освгга (компетентностний шдхвд) / Л. З. Тархан // Проблеми освгга: наук.-метод. збiрник - 2007. - Вип. 50. - С. 70-73.
14. Тархан Л. З. Дидактическая компетентность инженера-педагога: теоретические и методические аспекты: монография / Л. З. Тархан. - Симферополь: Крымучпедгиз, 2008. - 424 с.
15. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. - М.: Республика, 2001. - 719 с.
16. Хуторской А. В. Современная дидактика: учебник для вузов / А. В. Хуторской. - СПб.: Питер, 2001. - 544 с.
17. Цырельчук Н. А. Инженерно-педагогическое образование на современном этапе развития профессиональной школы: монография / Н. А. Цырельчук . - Мн.: МГВРК, 2001. - 250 с.
18. Шиянов Е.Н. Развитие личности в обучении: учеб. пособие для студ. пед. вузов / Е. Н. Шиянов, И. Б. Котова. - М.: Академия, 1999. - 288 с.
19. Энциклопедия профессионального образования: в 3 т. / под ред. С. Я. Батышева. - М.: АПО, 1999.
- Т. 3. - 488 с.
УДК 167/168:004:378
О. М. СКОРОХОД
НОВГГНб ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦ1ЙНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ВИЩО1 ТЕХН1ЧНО1 ШКОЛИ ТА ЙОГО 1НТЕЛЕКТУАЛЬНА СКЛАДОВА
У cmammi розглянуто авторську концептуальну модель новтнього тформацтно-комуткацтного навчального середовища вищог техтчноi школи та и структурний компонент — систему ттелектуальноi тдтримки вiртуальноi педагогiчноi системи.
Ключовi слова: гiперсистема тдтримки навчально-виховного процесу системы тдготовки фахiвцiв сфери тженерп та технологт, eipmyanbHa педагогiчна система (ВПС), система функ^онально-цыьово! тдтримки ВПС, система ттелектуальноi тдтримки ВПС.
Е. Н. СКОРОХОД
МОДЕРНАЯ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННАЯ ОБУЧАЮЩАЯ СРЕДА ВЫСШЕЙ ТЕХНИЧЕСКОЙ ШКОЛЫ И ЕЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ
СОСТАВЛЯЮЩАЯ
В статье рассмотрена авторская концептуальная модель модерной информационно-коммуникационной обучающей среды высшей технической школы и ее структурный компонент — система интеллектуальной поддержки виртуальной педагогической системы.
Ключевые слова: гиперсистема поддержки учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов сферы инженерии и технологий, виртуальная педагогическая система (ВПС), система функционально-целевой поддержки ВПС, система интеллектуальной поддержки ВПС.
H. N. SKOROHOD
MODERN INFORMATIONALLY-COMMUNICATIVE TRAINING ENVIRONMENT OF HIGHER TECHNICAL SCHOOL AND ITS INTELLECTUAL COMPONENT
In article, the author's conceptual model of modern informationally-communicative training environment of the higher technical school and its structural component — system of intellectual support of virtual pedagogical system is considered.
Keywords: hypersystem of support of teaching and educational process of experts in engineering sphere and technologies, virtual pedagogical system (VPS), system of functional-target support VPS, system of intellectual support VPS.
Формування новинього шформацшно-комушкацшного навчального середовища вищо1 техшчно1 школи залишаеться актуальною проблемою не тшьки вищо1 освии Украши, а й европейського та свиового освинього простору. Це зумовлено наступними прюритетними чинниками: недавня фшансова криза спричинила значне зменшення бюджету вузiв, а особливо iiei 1х частини, що направляеться на модершзацш !х матерiальнo-технiчнol бази; песимютичне, а в деяких випадках i дещо вороже ставлення освиянсько! стльноти до нoвiтнiх дидактичних засoбiв, якi включають прикладний шструментарш вiртуальнoгo та кiбернетичнoгo простору; небажання освиянсько1 спiльнoти пiдвищувати свiй педагопчних рiвень квалiфiкацil в частинi, що стосуеться шформацшно-комушкацшних знань та вмшь тощо.
З метою вирiшення цих проблем i проблем, що будуть oкресленi нижче, пропонуемо концептуальну модель новинього iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнoгo навчального середовища вищо! техшчно1 школи, яке назваемо гшерсистемою пiдтримки навчально-виховного процесу пiдгoтoвки фахiвцiв сфери iнженерil та технoлoгiй.
Як показав аналиичний огляд спещально1 лиератури (понад 500 рoбiт), авторська концептуальна модель новинього iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйнoгo навчального середовища не стала предметом спещального вивчення у наукoвo-педагoгiчних працях вчених нашо1 кра1ни i зарубiжжя: Бикова В. Ю. [1], Казанской О. В. [3], Кечиева Л. Н. [4], Лобановой Е. В.[5], Назарова С. А. [6] та ш.
Пперсистема тдтримки навчально-виховного процесу (ГСПНВП) та ll змютове наповнення, запрoпoнoванi автором статп, - це континуум систем, що призначений для забезпечення комфортно-оптимальних умов педагопчно ефективного формування компетентних фахiвцiв, добропристойного виховання високодуховних особистостей та
шформацшно! взаемодп мiж учасниками навчально-виховного процесу й iншими структурними компонентами ВНЗ.
До структурних компонентiв ВНЗ ввдносяться: пiдсистема забезпечення оргатзацп та управлшня осв^ньо! дiяльностi; пiдсистема фшансового забезпечення; пiдсистема матерiально-технiчного забезпечення; тдсистема нормативно-правового забезпечення; учасники навчально-виховного процесу; тдсистема забезпечення навчально-виховного процесу; тдсистема забезпечення тдготовки та перетдготовки персоналу ВНЗ; тдсистема оргатзацшного забезпечення та супроводу вiртуального та шберпростору ВНЗ; пiдсистема програмно-техтчного забезпечення та супроводу вiртуального та шберпростору ВНЗ та ш.
До ГСПНВП, - входять наступнi системи.
1. Перша i основна - це вiртуальна педагогiчна система (ВПС). Вiртуальна педагогiчна система - термш багатогранний i, як показав анал^ичний лiтературний огляд, змiстовно протирiчивий i не мае единого загальноприйнятого визначення. З метою вирiшення проблеми, пропонуемо невеликий огляд ще! теми та свое визначення дефшщш «вiртуcлъний», «eipmycmma nedaeoei4Ha система» та шших, як будуть розглянуто нижче.
У широкому розумшт «в1ртуальний» означае електронний або той, що здiйснюеться технiчними та програмними засобами сучасних iнформацiйних та комуткацшних технологiй. Як приклад можна назвати дистанцшне навчання, Internet- або Ethernet-навчання та iншi електронно-дидактичнi системи навчання, електронт педагогiчнi системи або ВПС сфери Electronic Learning (спрощено e-Learning).
Зазвичай, ВПС розташовуютъся на офщшних сайтах вузiв органiзацiй та компанш, що займаються наданням осв^тх послуг, розробкою i розповсюдженням програмного забезпечення навчального та iншого спещального призначення.
Такi електроннi педагогiчнi системи мають зручний штерфейс, який включае наступнi основнi структурнi елементи: вiртуальний або електронний робочий стiл, на якому розташовуються створенi дизайнерами-програмiстами об'екти середовища, що найчастiше використовуються користувачами; меню-закладки, логiко-структурованi панелi iнструментiв та iншi рiзновидностi меню-користувача; засоби нашгаци по вiртуальному середовищу; засiб «Авторизащя доступу» та iн.
Вiртуальнi педагопчт системи мають електронно-дидактичнi структурнi компоненти, яш створюються фахiвцями в галузi iнформацiйних та комунiкацiйних технологiй та фахiвцями педагопчно! справи (педагогiчними дизайнерами або спрощено - педдизайнерами), Такими компонентами е електронна бiблiотека, електронт навчальт курси та iн.
Електронна або вiртуальна бiблiотека, що, як i ll близький аналог в свт реалiстичного буття iндивiда, мае наступт основнi компоненти: iнтерфейс користувача - електронний каталог та iменний покажчик, засоби пошуку та навтацп тощо; електроннi ресурси - науковi та навчально-методичнi електроннi ресурси ВНЗ (наприклад, електроннi пiдручники, електроннi навчальт пошбники тощо); електронна художня та науково-популярна лiтература; електроннi журнали та газети та iншi електроннi екшваленти паперових аналогов представлення вiзуальноl шформацп; аудiо-, вiдео-, мультимедiйнi пiдручники та iншi науковi, навчальнi, художнi шформацшт вiртуальнi ресурси нового поколiння.
Дефшщй «електроннi ресурси», «електронний тдручник», «аудю - тдручник», «вiдео -тдручник» «мультимедiйний пiдручник^>. Оскiльки не юнуе единих та однозначних визначень ми пропонуемо наступт !х трактування.
Електронт ресурси - це вся множина шформацшних ресурав, створених засобами шформацшних та комунiкацiйних технологiй для використання !х в вiртуальному та шберпростору
Електронний пiдручник - в широкому розумшт цього слова - це електронний еквшалент його друкованого аналога. Однак, як уим вiдомо, вiртуальний свiт, свiт кiбернетики та сви людського буття перебувають у гармоншному поеднаннi, а отже кожен iз цих свiтiв привносить щось нове та створюе оптимальт умови для подальшого розвитку та вдосконалення себе та св^, який е паралельним. Це означае, що вiртуальний та шбернетичний свiти надають розробникам електронних пiдручникiв бiльше технiчних можливостей та програмних iнструментiв для створення тдручнишв нового класу, у яких немае друкованих аналогiв. До
електронних пiдручникiв нового класу або нового поколшня вiдносяться аудiо - тдручники, вiдео - пiдручники, мультимедшш пiдручники та iн.
Аудiо - тдручник - це електронний тдручник, створений засобами iнформацiйних та комушкацшних технологiй для сприймання iндивiдом навчально! шформацп його слуховою аналiзаторною системою.
Ввдео - пiдручник - це електронний тдручник, створений засобами шформацшних та комушкацшних технологш для сприймання шдиввдом навчально! шформаци його зоровою ^або слуховою аналiзаторною системою.
Мультимедшний пiдручник - це унiверсальний електронний тдручник, який дозволяе поеднувати в собi електронну навчальну iнформацiю, що мае рiзну фiзичну природу. Класичш елементи такого пiдручника - текст, рисунки, графiки, схеми, вiдео- та аудiо-матерiали, флеш-анiмацiя, гiперпосилання та iншi витвори вiртуального та шбернетичного свiту.
Акцентуемо на тому, що електронний тдручник повинен насамперед повтстю ввдповвдати нормативним та дидактичним вимогам, стосовно створення друкованих авторських тдручнишв i що не менш важливо, медичним та психологiчним нормам, щодо сприймання iндивiдом шформацп, представлено! засобами шформацшних та комушкацшних технологш Тому пропонуемо називати електроннi еквiваленти друкованих аналопв iнформацiйних матерiалiв за такими правилами: приставка електронний (-нт, -нна та т.) + дефШщя, що як правило, використовусться в дидактиц та полiграфil для означення друкованих шформацшних матерiалiв, наприклад, електронний навчальний пошбник, електронш методичш вказiвки, електронний журнал, електронна газета та ш Якщо ж йдеться про електронн навчальн матерiали нового поколшня, то називати !х вщповвдно: якщо це тдручник, то його електронною дефшщюю буде - мультимедшний тдручник, аудю - тдручник, вiдео - тдручник тощо; якщо це лекщя, то гг електронна дефШщя - аудю - лекщя, вiдео - лекщя, мультимедшна лекщя i т. д. за аналопею з цими прикладами.
Електронт або в1ртуальт навчальт курси, на думку автора та проввдних спещалюпв росшсько! компанп «Центр розвитку електронного навчання», адреса в 1нтернеп -http://www.e-learningcenter.ru, - це навчальний та за необхвдносп виховний електронний процес формування компетенцiй фахiвцiв рiзних напрямк1в дiяльностi за рiзними навчальними дисциплiнами та/або рiзними тематичними модулями.
Як i його подiбний аналог в реальнш, тобто традицiйнiй педагопчнш системi, електронний курс може включати наступнi основнi елементи: лекцi!, лабораторш заняття, практичнi або/i семiнарськi заняття, контрольш роботи тощо. Та оскшьки цi елементи курсу вiдбуваються в вiртуальному свiтi i свiтi шбертехнологш, то вони, зазвичай, мають наступш вiдповiднi назви: вiдео - або аудю - лекци, вiртуальнi лабораторш роботи та практикуми, вебiнари, електронт контрольш роботи та ш
Розглянемо дефшщп «вiртуальна лабораторна робота», «вебшар», «вiртуальна контрольна робота».
Як зазначено на офщшному сайтi Укра!нського iнституту iнформацiйних технологш в освт НТУ «КП1», електронна адреса якого http://www.udec.ntu-kpi.kiev.ua/, вiртуальна лабораторна робота - це реалiзована засобами шформацшних та телекомушкацшних технологiй емулящя процесу, або пристрою, або приладу або схеми тощо. Емуляцiя - це, за можливосп, точне ввдтворення стану системи або процесу, що iмiтуеться). Вiртуальна лабораторна робота може також забезпечувати вiддалений доступ до реальних пристро!в, пiдключених до сервера тдтримки вiртуальних лабораторних робiт.
Вебшар - це електронний семшар навчального або наукового чи шшого призначення, реалiзований засобами iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Якщо вебшар проводиться в режимi реального часу, його називають он-лайн-семтаром.
Як прийнято в реальнiй педагогiчнiй систем^ вiртуальна контрольна робота може мати рiзнi форми: електронш тести перевiрки рiвня знань та вмшь користувача освттх послуг, штерактивна беада, чат-бе^да й ш
Окрiм перерахованих вище елеменпв вiртуального курсу необхiдно мати комп'ютерш «iнтелектуальнi», iнформацiйно-аналiтичнi та навчаючi програми. До них вiдносяться
експертш системи, системи тдтримки прийняття рШень, Штерактивш комп'ютерш iepu фахового призначення та îh.
Експертна система (http://ru.wikipedia.org/wiki/) + (автор) - це комп'ютерна програма, яка може виступати у ролi штелектуально1' пiдтримки експерта. Така програма, зазвичай, включае користувацький iнтерфейс, базу знань, iнтелектуальний редактор бази знань, штерпретатор, пояснювальний та iншi компоненти.
Система пiдтримки прийняття ршень (http://ru.wikipedia.org/wiki/) + (автор) - це шформацшно-аналиична комп'ютерна програма, що призначена для тдтримки прийняття ршень особи, що ïx приймае. Вона, як правило включае користувацький штерфейс, бази даних, бази моделей та iншi компоненти.
1нтерактивна комп'ютерна гра фахового призначення (http://ru.wikipedia.org/wiki/) + (автор) - це реалiзована засобами шформацшних та телекомуткацшних технологш симулящя процесу або пристрою, або приладу або схеми тощо. Симулящя - це приблизне ввдтворення стану системи або процесу, що iмiтуеться.
Окрiм перерахованих вище елементiв вiртуального курсу необхвдно також мати iнструменти комунiкацiï. До них ввдносяться електронна пошта, списки розсилки, чати, форуми, skype- та/або ICQ - стлкування та îh.
Як i кожна педагопчна система, електронна педагопчна система, не може юнувати без викладача та студента. У вiртуальному свт ïx прийнято вiдповiдно називати тьютор (розробник + консультант + наставник + педагог) або коуч (консультант + наставник) та користувач електронних освитх послуг.
Електронна педагогiчна система повинна мати й тформацшно-аналтичний блок, який у реалютичному навчальному процесi е сукуптстю наступних основних докуменпв: «Журнал обл^ успiшностi студенпв», «Журнал академiчноï групи», «Залiкова книжка» та iH. У вiртуальному свiтi такий спосiб обл^ успiшностi студентiв прийнято називати е-ро^Ыю або електронне досье. Електронне досье - це файл або група файлiв, що мютять iнформацiю про фактичну академiчну успiшнiсть студента. Але залежно ввд уподобань ВНЗ, викладача, студента та його батьшв, е-ро^оНо може мiстити й наступнi основш компоненти: персональний навчальний план студента або плани його фахового направлення; робочi програми навчальних дисциплiн; завдання до самостiйноï роботи та iншi необxiднi для навчання i виховання iнформацiйно-довiдковi та iнформацiйно-навчальнi академiчнi елементи.
Окрш вiртуально-кiбернетuчного простору, який описано вище, електронна педагогiчна система може кнувати у реальнш педагогiчнiй сuстемi у формi електронно-дидактичних засобiв та електронно-дидактичних технологШ, яш, зазвичай, розмiщуються та використовуються учасниками навчально-виховного процесу в комп'ютерних класах та класах спещального дидактичного призначення, в традицшнш бiблiотецi, на кафедрах та шших спещальних науково-навчальних шдроздшах вузу.
Друга система ГСПНВП - це система функцюнально-цыьовоï тдтримки ВПС.
Остання повинна мати додатковi спещальш компоненти, до яких, зазвичай, ввдносяться наступт:
Перший компонент - це оргашзацшно-управлшський. Ним можуть бути такi структурн компоненти ВНЗ: пiдсистема забезпечення оргатзацп та управлiння освггньо1' дiяльностi - основш компоненти структури управлiння ВНЗ та його оргатзацшно1' структури; тдсистема оргатзащйного забезпечення та супроводу вiртуального та кiберпростору ВНЗ, яка включае вщдш телекомунiкацiй та зв'язку та iншi органiзацiйно-теxнiчнi вiддiли; учасники навчально-виховного процесу, котрими е педагогiчний та науково-педагопчний персонал ВНЗ; особи, яш навчаються у ВНЗ; категорiйнi спещалюти, старшi лаборанти, методисти та шший персонал ВНЗ.
Другий компонент - це нормативно-правовий. Ним може бути його однойменний структурний компонент ВНЗ, а саме тдсистема нормативно-правового забезпечення, яка включае: нормативно-правову базу ВНЗ, вищоï освии Украïни, европейського i глобального простору вищо1' освiти; закони, принципи та правила теорiï систем, теорп псиxологiï, теорiï виховання, теорп дидактики, теорп медицини, теорп управлшня та шших суспшьно значимих теорш; норми, правила та закони людсько!' цившзацп. Доповненням до не1' е норми, принципи,
правила та законодавча база щодо розроблення та впровадження в навчально-виховний процес ВНЗ iнновацiйного iнструментарiю ВПС, що описана вище.
Третiй компонент - фшансовий. Ним у ВПС може бути його однойменний структурний компонент ВНЗ, а саме тдсистема фшансового забезпечення, яка фiнансовi кошти вузу кошти спецiального функцiонально-цiльового призначення.
Четвертий компонент - матерiально-технiчний. Ним у ВПС може бути його однойменний структурний компонент ВНЗ - тдсистема матерiально-технiчного забезпечення. До не!, зазвичай, ввдносяться: основн матерiальнi цiнностi ВНЗ - це навчальт корпуси i споруди ВНЗ та !х структурш елементи (комп'ютернi класи, примiщення спещального дидактично-технiчного та органiзацiйного призначення тощо); матерiальнi цiнностi, що використовуються для оснащення примiщень спецiального дидактично-техшчного призначення (меблi спецiального призначення, верстати рiзного професiйно-функцiонального призначення, прилади тощо); транспортш засоби тощо.
П'ятий компонент - програмно-техшчний. Ним у ВПС може бути структурний компонент ВНЗ - тдсистема програмно-техшчного забезпечення та супроводу вiртуального та к1берпростору. Вона включае матерiальнi цiнностi ВНЗ, до яких, зазвичай, вiдносяться: комп'ютери, КПК, ноутбуки тощо; комп'ютерна техшка та обладнання спецiального призначення — принтери, сканери, веб-камери, мультимедшш проектори, обладнання для вiртуальних мереж та iншi технiчнi витвори свiту кiбернетики; комп'ютерш програми та платформи спецiального призначення - програмш iнструменти розробки електронних курсiв, або !х елементiв - електронних тдручнишв, електронних лабораторних робгг тощо, програмш шструменти або платформи для оргашзацп та управлiння електронним навчанням та електронними навчальними ресурсами й iншi програмнi витвори св^ шформацшно-комунiкацiйних технологiй.
Третя система ГСПНВП - це система ттелектуальноь тдтримки в1ртуально1 педагог1чно1 системи.
Як i будь-яка педагопчна система рiзного фахового спрямування та будь-яка система реалютичного буття iндивiда, ВПС повинна мати штелектуальну пiдтримку та постшне оновлення знань, щодо !! створення.
На думку авторки, та !! однодумцiв, - доктора педагогiчних наук Л. I. Морсько!, д.п.н. С. М. Смирново!-Трибульсько!, д.п.н. А. М. Коломiець, д.п.н. Л. С. Петухово!, для забезпечення тако! iнтелектуально! тдтримки необхiдно постiйно вдосконалювати шформацшно-комушкацшну культуру викладачiв вузiв, а в нашому випадку - викладачiв вищо! технiчно! школи.
Ыформацшно-комунжацшна культура (iнтерпретацiя означення дефiнiцi! запропонована автором) - це володшня знаннями та навичками створення та обробки, вiзуального представления та передання навчально! та науково! шформацп сучасним iнструментарiем iнформацiйних та комушкацшних технологш.
Для забезпечення формування шформацшно-комушкацшно! культури викладача вищо! технiчно! школи, ми пропонуемо концептуальну модель системи штелектуально! пiдтримки ВПС, яка, що було зазначено вище, входить до ГСПНВП.
Концептуальна модель штелектуально! тдтримки ВПС включае наступш основш типи компоненпв та !х складових, якi мають рiзне функцiональне призначення та рiзну природу:
Перший компонент — це актуалiзацiя iнформацiйно-комунiкацiйно! культури викладача вищо! техшчно! школи. Вш мае наступнi складовi:
По-перше, це один iз структурних компоненлв ВНЗ, а саме тдсистема забезпечення тдготовки та перетдготовки педагогiчного, науково-педагогiчного та шшого специального персоналу ВНЗ, до яко! входять: факультет перепiдготовки та тдвищення квалiфiкацi!, Центр педагогiчно! майстерносп, вiддiл аспiрантури та докторантури та ш
У Херсонському нацiональному техшчному унiверситетi (ХНТУ) створено Гуманiтарний комплекс, одним iз структурних пiдроздiлiв якого е Центр педагопчно! майстерностi, що виступае системний та прiоритетний чинник формування шформацшно-комушкацшно! культури викладача вищо! техшчно! школи. Навчання педагопчного та науково-педагопчного персоналу ХНТУ виконуеться безкоштовно.
Для формування iнформацiйно-комунiкацiйноï культури персоналу ВНЗ можна також скористатись i комерцшними послугами провiдниx компанiй сфери e-Learning Укра1'ни i Росiï, до яких ввдносяться: ТОВ «1нститут новпшх теxнологiй в освiтi» (http://into-edu.com.ua/uk/about); Украшський iнститут iнформацiйниx теxнологiй в освт НТУУ «КП1» (http://www.udec.ntu-kpi.kiev.ua/); «Центр розвитку електронного навчання" (Росiя) (http://www.e-learningcenter.ru); компатя Competentum (http://www.competentum.ru) та iH.
По-друге, це навчальнi курси та навчальт дисциплши, як1 включають теоретичт та прикладнi аспекти створення новинього iнформацiйно-комунiкацiйного навчального середовища.
На одному iз росiйськомовниx сайпв компанiï Intel (електронна адреса http://www.iteach.ru), а саме «Образовательная галактика Intel», тематичний роздш «Программа Intel «Обучение для будущего», представлено шновацшний мережний навчальний курс «Сетевые сервисы Beb 2.0», що призначений передуам для навчання викладачш загальноосвиньо1' школи навичкам роботи в 1нтернет1 та його локальних аналогах, однак на нашу думку вш може бути корисний i науково-педагопчному персоналу вищо1' школи.
Для формування шформацшно-комушкацшно1' культури викладача вищо1' техтчно1' школи у Центрi педагогiчноï майстерносп ХНТУ впроваджено дисциплiни «Iнформацiйнi системи i технологи у освт», «Статистична обробка педагопчно1' iнформацiï засобами шформацшно-комуткацшних теxнологiй» та iH.
По-трете, це система шформацшних, комуткацшних та дидактичних теxнологiй, що становить базу дидактичних та шформацшно-комуткацшних знань щодо створення шновацшних iнструментiв ВПС.
Теоретично - це континуум технологш, який включае: дидактичш технологи' створення тдручнишв, навчальних поабнишв тощо; тформацшш технологи': створення та оброблення вiртуальноï навчально1' шформаци, створення системи пiдтримки прийняття ршень, створення iнтерактивноï навчально1' iнформацiï, створення експертно1' системи тощо; комуткацшш технолог^': передання та вiзуального представлення навчально1' iнформацiï в iнтерактивному режимi, керування процесами передачi навчально1' iнформацiï та iH.
З метою формування шформацшно-комуткацшно1' культури викладача вищо1' теxнiчноï школи ми розробили теоретичний iнструментарiй щодо технологш створення та використання вiртуальноï навчально1' та науково1' iнформацiï, технологи створення та використання системи тдтримки прийняття ршень та iH.: «Технологи створення та прикладт аспекти використання електронних наукових та навчальних ресурав» [9], «Застосування та теxнологiя створення системи тдтримки прийняття ршень у вищому навчальному закладi» [8]. Збiрник наукових праць «Сучаснi iнформацiйнi технологи та шновацшт методики навчання в тдготовщ фаxiвцiв: методологiя, теорiя, досввд, проблеми» е електронним ресурсом Нацюнально1' бiблiотеки iм. В. I. Вернадського та мае адресу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sitimn. Практично - це електронний тдручник або навчальний поибник, електронний споаб представлення бази знань -комп'ютерна система навчання тощо.
Для формування шформацшно-комуткацшно1' культури викладача, росшсьш науковщ розробили електронт та друковат тдручники: «Информационные и коммуникационные технологии в образовании» та «Информационные технологии в образовании».
Другий компонент - це самоактуалiзацiя тформацшно-комушкацшног культури викладача вищо1 техшчног школи.
Для самоактуалiзацiï тако1' культури корисними будуть науково-педагопчт пращ у фахових виданнях Украши. Серед остантх - електронне наукове фахове видання «1нформацшт теxнологiï i засоби навчання», збiрники наукових праць «Сучаснi iнформацiйнi технологи та шновацшт методики навчання в тдготовщ фаxiвцiв: методолопя, теорiя, досввд, проблеми» та «Iнформацiйнi теxнологiï в освт», яш також являються електронними ресурсами Нацiональноï бiблiотеки iм. В. I. Вернадського, 1нтернет-адреса яко1' http://www.nbuv.gov.ua/, рубрики «Наукова перiодика Укра1'ни» та «Електронт науковi фаxовi видання».
Можуть стати у нагодi також журнали Росiï: «Телекоммуникации и информатизация образования», «Дистанционное и виртуальное обучение: дайджест российской и зарубежной прессы». (1нтернет-адреса цих журналiв - http://www.edit.muh.ru).
Отже, формування iнформацiйно-комунiкацiйного навчального середовища вищо! техшчно! школи, а також штелектуального компонента його тдтримки - е ниш актуальною проблемою вищо! освии Укра!ни. Виршення цiе! проблеми потребуе не тiльки фiнансових ресурсш та органiзацiйних i правових нововведень, а й створення шновацшного теоретичного i прикладного iнструментарiю, щодо створення, вдосконалення та пiдтримки, а також розумшня важливостi цiе! проблеми та тдтримки держави та освиньо! стльноти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биков В. Ю. Теоретико-методологiчнi засади створення i розвитку сучасних засобiв та е-технологш навчання / В. Ю. Биков // Розвиток педагопчно! i психолопчно! наук в Украш 19922002: Збiрник наукових праць до 10-рiччя АПН Украши. Ч. 2. - Харюв: ОВС, 2002. - С. 182-189.
2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособие для студ. высших пед. учеб. заведений / Н. Г. Захарова. - М.: Академия, 2003.
3. Казанская О. В. Формирование информационной образовательной среды технического университета / О. В. Казанская, В. Н. Гужов // Университетское управление. - 2003. - №4(27). - С. 57-61.
4. Кечиев Л. Н., Путилов Г. П., Тумковский С. Р. Информационно-образовательная среда технического вуза / Л. Н. Кечиев, Г. П. Путилов, С. Р. Тумковский // [Электронный ресурс] -Режим доступа: http://www.cnews.ru/reviews/free/edu/it_russia/institute.shtml.
5. Лобанова Е. В. Формирование новой информационно-образовательной среды вуза / Е. В. Лобанова // Дистанционное и виртуальное обучение. - 2006. - № 5. - С. 38.
6. Назаров С. А., Назаров В. А., Каменева Т. С. Педагогическая модель информационно-образовательной среды технического вуза / С. А. Назаров, В. А. Назаров, Т. С. Каменева // Педагогические науки. - № 6. - 2006. - С. 292-297.
7. Персианов В. В. Информационные и коммуникационные технологии в образовании / В. В. Персианов // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.tspu.tula.ru
8. Скороход О. М. Застосування та технолопя створення системи тдтримки прийняття ршень у вищому навчальному закладi / О. М. Скороход // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фахiвцiв: методолопя, теорiя, досввд, проблеми: Зб. наук. праць. Вип. 26. - К.-Вшниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. - С. 475-486.
9. Скороход О. М. Технологи створення та прикладш аспекти використання електронних наукових та навчальних ресурс1в / О. М. Скороход // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фахiвцiв: методолопя, теорiя, досввд, проблеми: Зб. наук. праць. Вип. 24. - Кшв-Вшниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. - С. 481-486.
УДК 377.1.: 37.013.42
Л. М. ПЕТРЕНКО
АНАЛ1З 1НФОРМАЦП В ПРОЕКТУВАНН1 РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У cmammi висвтлеш результати до^дження cymHocmi aHani3y c^ianbHoï шформацп в KOHmeKcmi проектування розвитку профестно-техтчного навчального закладу. Обгрунтовано, що в управлтськт дiяльностi використовуеться aнaлiз як метод наукового тзнання i педaгогiчний aнaлiз як функщя управлтня. Визначено, що aнaлiз соцiaльноï шформацп мае передувати розробленню педaгогiчного проекту i е невiд 'емною частиною проектування. Представлен методичт рекомендацн щодо поетапного використання aнaлiзу соцiaльноï шформацп в педaгогiчному проектувант.
Ключовi слова: aнaлiз, педaгогiчний aнaлiз, педaгогiчний проект, со^альна тформа^я
