CC BY
15
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Балалаева О.Ю. 1нтерфейс словникового модуля електронного посбника «Elementa Linguae Latinae». Фiзuко-математична осв'та. 2018. Випуск 1(15). С. 132-136.
Balalaieva O. Interface Of The Vocabulary Module Of The Electronic Textbook «Elementa Linguae Latinae». Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). Р. 132-136.
УДК 371.64/.69:004
О.Ю. Балалаева
Нацональний ушверситет бюресурав i природокористування Украни, Украна
[email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-023
1НТЕРФЕЙС СЛОВНИКОВОГО МОДУЛЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПОС1БНИКА «ELEMENTA LINGUAE LATINAE»
Анота^я. У статт'1 описано елементи iнтерфейсу словникового модуля електронного посбника «Elementa Linguae Latinae». Проектування iнтерфейсу розглядаеться як важлива процедура реалiзацiйного етапу проектування електронного осв'тнього ресурсу, яка взаемопов'язана з усма його стад'ями: анал'тичною, власне проектувальною (зокрема, з ншими ii етапами: концептуальним, технолог'чним та опера^йним), експериментальною та рефлексивною. П'д час проектування та реал'зацп iнтерфейсу необхдно враховувати фактори, визначен на попереднх стад'ях: мету i завдання навчально^ дисципл'ти, специф'ку методики ii викладання, особливостi цльово^ аудитора, загальну концеп^ю електронного посбника як системи, його призначення та функцп, макро- та м'кроструктуру, iдеальнuй к'тцевий результат проектування тощо. Основними вимогами до iнтерфейсу електронного осв'тнього ресурсу е: простота, гнучк'!сть, посл'довшсть, злагоджешсть i стандартиза^я, в'дсутшсть нагромаджень, в'!зуальна iерархiя, iнтуi'тuвнiсть навiгацii, наявшсть елементiв зворотного зв'язку, естетичшсть i м'1шмал'1зм. Функцюнальн'! властивост'1 електронного посбника мають в'дпов'дають основним характеристикам якост'1, а саме: придатност'1, правильност'1, iнтероперабельностi, захищеност'1, узгодженост'1. Програма не повиннам'стити елементiв, що в/'двол/'кають, уся увага студента повинна бути зосереджено тльки на навчальному матер'алi. Швидк'!сть пошуку необхдноi одиницi, зручшсть у використанш, ергономiчнuй дизайн /'нтерфейсу мають забезпечувати реалiзацiю мотuвацiйноi' функцп, яка в друкованих словниках репрезентована лише iмпл'щитно. Пiдвuщення Ызнавального iнтересу студент'в до вивчення термiнологiчного матер'юлу, створення комфортних умов комп'ютерноi п/'дтримки традицйних технологiй навчання латини е передумовами, що впливають на пдвищення ефективност'1 навчального процесу. Загальна експериментальна перевiрка ефективност'1 використання електронного посбника повинна передбачати й перев'рку зручност'1 та продуктивност'1 його iнтерфейсу, а отриман результати спостереження мають корегуватися на рефлексuвнiй стадп проектування.
Кпючовi слова: iнтерфейс, електронний освiтнiй ресурс, електронний поабник, проектування, модуль.
Постановка проблеми. У Нацюнальый стратеги розвитку освти в УкраТж на перюд до 2021 року серед основних завдань зазначаеться створення умов для розвитку шдустрп сучасних 3a^6iB навчання. Проте, як констатують дослщники, значна частина електронних засобiв навчального призначення створюеться в навчальних закладах «самотужки», а тому часто вони е змктовно i педагопчно не виваженими [1, с. 5]. За твердженням науковщв, практика демонструе, що широк можливосп комп'ютерних технологш часто використовуються авторами та розробниками програм без знання основних закоыв i вимог ергономти, без урахування психофiзiологiчних особливостей людського сприйняття i поза зв'язкв з дидактичним призначенням видання [2].
Аналiз актуальних дослщжень. Теоретико-методолопчн основи розроблення електронних освiтнiх ресурав (ЕОР) висвтлено в дослщженнях О. Алексеева [3], В. Бикова [1], М. Жалдака [4], В. Лапшського, Ю. Машбиця [4], М. Смульсон [4] та ш. Теоретичн та практичн аспекти створення електронних тдручни^в та Тхжх штерфейсних ршень розглянуто в дослщженнях О. та I. Башмакових, В. Вембер, В. Волинського, Л. Гризун, Л. ЗайнутдшовоТ, Т. КаменевоТ, Л. КарташовоТ, О. Красовського, В. Осадчого. Принципи розроблення штерфейсу ЕОР та вимоги до них дослщжуються в працях С. Денисенко [5], О. Звеыгородського [6], Н. Коротич, В. КрасильниковоТ, Г. ЛаврентьевоТ [2], А. Мовчана [7], I. Роберт та ш. Проте проблема проектування Ытерфейсу користувача на засадах педагопчного дизайну залишаеться актуальною для сучасноТ впчизняноТ педагопки. Зауважимо також, що бтьшлсть дослщжень проводилося на прикладi техычних, математичних i природничих дисциплЦ проектуванню електронних поабникв з Ыоземних мов придтялося значно менше уваги. Окремi аспекти проблеми висвп^леы в дисертацмному дослщжены та низц робп- автора [8-10].
Мета статп - описати штерфейс словникового модуля електронного поабника з латинськоТ мови.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Виклад основного матерiалу. Як зауважуе С. Денисенко, iнтерфейс електронного ресурсу мае важливе значення, осктьки вш: впливае на мотивацiйну та емоцшну сфери користувача, швидкiсть та яюсть сприйняття та запам'ятовування навчального матерiалу, зменшуе втомлюванiсть та пiдтримуе працездатысть, робить зручним користування електронним ресурсом, пщвищуе ефективнiсть його функцiонування [5, с. 8]. Проте значна частина створюваних електронних освт-лх ресурсiв не вщповщае дидактичним, ергономiчним та техычним вимогам. Бiльшiсть фiрм, що розробляють програмне забезпечення, не уявляе, як зробити програми простими в застосуваны, але знае, як запровадити в них новi можливосп. Тому замкть швидкого засобу досягнення мети - зосередитися на навчальному матерiалi, отримати та засво'ти знання, користувач змушений вiдволiкатися на вибiр потрiбноí функцюнальносп серед велико'' кiлькостi налаштувань або перемикае локус (фокус) уваги на другорядн об'екти. Це призводить до того, що зменшуеться ефективысть Ытерфейав «людина-машина» [6].
Основними вимогами до штерфейсу електронного освiтнього ресурсу е: простота, гнучккть, послiдовнiсть, злагодженiсть i стандартиза^я, вiдсутнiсть нагромаджень, наявнiсть вiзуальноí iерархií, iнтуíтивнiсть навiгацií, наявнiсть елеметчв зворотного зв'язку. Програма не повинна мктити елементiв, що вiдволiкають, уся увага студента повинна бути зосереджено ттьки на навчальному матерiалi.
До загальних ознак зручного штерфейсу науковц вiдносять такi: меню-орiентованiсть, наявнiсть контекстно-залежно'' довiдковоí системи та додатково' iнформацií про те, що вщбуваеться без участi користувача, iнтуíтивнiсть, един правила роботи з усiма меню тощо. Як пiдкреслюють дослiдники, чим проспшим е iнтерфейс ЕОР, тим швидше завдання виконання пересiчних команд перейде зi свiдомих до несвщомих, i локус уваги не буде зайнятий другорядними завданнями. Продуманий, зручний, добре оргаызований штерфейс працюе на повноцшний результат, привертае увагу, дозволяе швидше i яюсыше засвоювати матерiал, не викликае втоми i напруги пщ час роботi [6].
2016 р. завершено багаторiчний педагогiчний експеримент щодо ефективностi використання електронних поабниюв у навчаннi латинсько' мови студенев аграрних унiверситетiв, за умовами якого студенти експериментально'' групи займалися за методикою, яка передбачала комплексне використання традицмних засобiв навчання й електронного поабника, спроектованого за авторською моделлю (докладнiше результати експерименту описано в дисертацшному дослiдженнi [8]). Електронний поабник «Elementa Linguae Latinae» мае модульну структуру, в якш виокремлено два базовi модулi: «Словник» i «Поабник» та службовий модуль «Допомога». У цм статтi докладно розглянемо перший модуль.
Модуль «Словник», призначений для допомоги в перекладанн ветеринарно-медичних термов, термшоелемен^в, крилатих висловiв з латинсько'' мови на укра'нську i навпаки, е вщносно автономним i може використовуватися як самоспйний. Загальний обсяг словника (понад 4500 одиниць) зумовлений його призначенням -бути лексичним поабником для студентiв-ветеринарiв. Пщ час укладання словника враховано зони розвитку, осктьки лексичний мЫмум е лише орiентиром, а не кiнцевою метою формування термшолопчного запасу студентiв, а викладач повинен мати змогу вар^вати завдання з аналiзу i перекладу термов. Структурною одиницею модуля е роздт. Модуль «Словник» складаеться з трьох роздЫв: власне «Словник» (4000 одиниць), «Термшоелементи» (300 одиниць) i «Вислови» (300 одиниць).
Програмна реалiзацiя словникового модуля здмснена у середовищi розробки Delphi XE2; створено три бази даних у формам dBase, який пщтримуеться Delphi XE2, що уможливлюе 'х поповнення та редагування. На основi функцiональних i ергономiчних вимог розроблено загальну структуру штерфейсу користувача, здшснено налаштування зовнiшнього вигляду його елеметчв, налагодження форм дiалогу з користувачем, створено зручне меню навiгацií.
Визначен на концептуальному етапi видотипологiчнi характеристики поабника, та його основы функцп зумовили загальну концеп^ю iнтерфейсу (рис. 1).
Рис. 1.1нтерфейс модуля «Словник»: 1 - головне вкно активного роздЛу словника; 2 - перемикач'1 для нав'>гацИта переходу мiж роздлами; 3 - текстове поле; 4 - кнопка «Програма»; 5 - кнопка «Знайти»; 6 - кнопка «Поабник»; 7 - випадн списки з латинським та укра'/нським алфавтами; 8 - вЫно «Картка слова/виразу»; 9 - рядок стану
У центральна частин штерфейсу знаходиться головне bîkho активного роздту словника, над яким розмщено nepe/^Ka4i для навiгацiï та переходу мiж роздiлами. У верхнiй частинi штерфейсу знаходиться поле пошуку, що складаеться з текстового поля та кнопки «Знайти», а також випадних списав iз латинським i украшським алфавп^ами. Кнопка «Програма» активiзуе випадне меню, що мктить пункти «Про програму», «Допомога», «Посiбник», а також пункти, що дозволяють закрiпити програму поверх уах вiкон та здiйснити вихщ iз не!'. У нижнiй частин - розташовано вiкно «Картка слова/виразу» i рядок стану, в якому вщбиваеться знайдена кiлькiсть записiв в обраному роздЫ словника.
Сучаснi дослщники однiею iз суттевих переваг електронних навчальних видань вважають зручнiсть нав^ацп та пошуку iнформацiï [3, с. 16]. Щодо переваг електронних словниюв, то бiльшiсть науковцiв звертае увагу на потенцмно не обмежений обсяг, можливкть повнотекстового пошуку, рацiональне структурування iнформацiï завдяки зонуванню за допомогою гiпертекстових технологiй [9]. 1нтерфейс програми забезпечуе зручну систему нав^ацп та пошуку, що дозволяе користувачевi втьно пересуватися мiж роздiлами словника, переглядати Ух змкт, здiйснювати пошук лексично!' (словотвiрноï, фразеологiчноï) одиницi, отримати переклад, граматичний коментар, а також тлумачення термов.
Словниковий модуль пщтримуе два напрями перекладу: латинсько-украшський та украшсько-латинський. У лiвiй частинi головного втна подаеться реестр слiв (термiноелементiв, висловiв) вихiдноï мови, у правiй - переклад. Компонентом i структурною одиницею модуля «Словник» е словникова стаття, що складаеться iз вхiдного слова, його перекладу та граматичного коментаря. Для словниково!' статп обрано оптимальн мiкроструктурнi параметри: формальний (написання, граматичн вiдомостi) та iнтерпретацiйний (украшський/латинський е^валент, у деяких термiнiв - тлумачення).
Латинськ слова наводяться в традицмый словниковiй формi, що застосовуеться i в паперових словниках. Проте в електронному словнику передбачено дворiвневу структуру словниково!' статп: стислу i розгорнуту. У стислому варiантi наводиться традицшний словниковий запис, що реалiзуе, в основному, довщкову функцiю. Для посилення навчально!' функци був розроблений розгорнутий варiант словниково!' статтi шляхом зонування шформацп. До кожного вхiдного слова (термшоелемента, словосполучення) пропонуеться навчальний граматичний (лексичний, синтаксичний) коментар, що викликаеться за бажанням користувача натисканням мишки на вхщному словi i з'являеться у вты «Картка слова/виразу».
Велику кть^сть утруднень i помилок пщ час iдентифiкацiï та перекладу багатокомпонентних ветеринарних термЫв спричиняе той факт, що украшськ номенклатурнi назви не завжди дублюють латинськi i вiдрiзняються вiд них за структурою i схемою творення. Тому в цьому словнику, на вщмшу вщ друкованих, велику увагу придтено багатокомпонентним термшам - у навчальних коментарях до кожного з них аналiзуеться |'х склад та наводиться граматична структура. 1дея пояснення структури кожного термша зумовлена принципом необхiдноï розмаïтостi. Адже, по-перше, практично неможливо передбачити, переклад яких саме термов викличе труднощi в того чи шшого студента; подруге, в умовах жорстко лiмiтованого навчального часу викладач фiзично не спроможний надати необхщы пояснення та консультацп всiм студентам щодо вах питань.
Таким чином, функци викладача (в зонi надання навчальних впливiв, пояснень, пiдказок) частково покладаються на посiбник, а студенти отримують можливiсть здiйснювати самоконтроль i самокорекщю навчальних дiй. Оскiльки зони навчальних комет^в словниково!' статтi зазвичай прихован й активiзуються за вибором користувача, це забезпечуе новi можливост для самоперевiрки та самоконтролю рiвня знань iз граматики та термшотворення, не реалiзованi у звичайних друкованих словниках. До того ж, розмЩення таких розгорнутих коментарiв у друкованому виданы спричинило б непомiрне збтьшення його обсягу до декiлькох томiв, що негативно б позначилося на зручност його використання в навчальнш практицi та супроводжувалося б низкою проблем у план реалiзацiï.
Можливкть перевiрити сво!' знання створюе сприятливi умови для самонавчання, стимулюе студента до опанування складного термшолопчного матерiалу, розвивае прагнення самослйно здобувати знання. Такий пщхщ вiдповiдае прийнятiй в педагопчному проектуваннi (дизайнi) моделi пщвищення мотивацп ARCS, компонентами яко!' е: Attention (увага), Relevance (релевантшсть), Confidence (упевнеысть) i Satisfaction (задоволення) [4, c. 169].
Функцiональнi властивостi словникового модуля електронного поабника як складовi програмного засобу вщповщають основним характеристикам якосп, а саме: придатностi (здатност забезпечувати набiр функцiй для певних цтей i завдань користувача), правильности (здатностi забезпечувати правильнi результати), штероперабельносп (здатностi взаемодiяти з iншими системами), захищеност (здатностi запобiгати несанкцiонованому доступу до програми i даних), узгодженост (вщповщносп стандартам i нормам закоыв та iнших приписiв, пов'язаних зi сферою застосування).
У результатi експерименту було виявлено певнi недолiки у функцюнуваны електронного посiбника, якi скориговано i усунуто на рефлексивнiй стадп дослiдження.
Зокрема, корекцп пiдлягали техычы рiшення, прийнятi на реалiзацiйному етат проектувально!' стадп щодо дизайну i елеменлв iнтерфейсу.
Так, у версп 1.0 i 2.0 навчальнi комеж^ надавалися в дiалоговому вiкнi за викликом користувача (цей варiант штерфейсу описано в статп [10]). Пщ час експериментально!' експлуатацп виявлено, що така побудова штерфейсу негативно позначаеться на його функцюнальносп, осктьки користувачi для продовження роботи з програмою витрачали час на закриття дiалогового втна, внаслiдок чого збiльшувалася ктьюсть додаткових процедур пiд час роботи з електронним поабником i знижувалася загальна швидюсть виконання завдань.
Тому на рефлексивна стадп внесено необхщы змiни до структури iнтерфейсу. Зокрема, у версп 3.0 електронного поабника як елемент штерфейсу введено немодальне втно «Картка слова/виразу», яке залишаеться вщкритим пiд час роботи з програмою i не блокуе дм користувача (рис. 1). Для зручного введення багатокомпонентних термов розширено текстове поле (вдвiчi), для навiгацiï та переходу мiж роздiлами простi кнопки замшено на перемикач^ розмiщенi над головним втном активного роздiлу модуля «Словник», зроблено деяк iншi змши елементiв iнтерфейсу.
Висновки. За результатами дослщження можна зробити такi висновки:
1. Швидккть пошуку необхiдноï одиниць зручнiсть у використаннi, ергономiчний дизайн штерфейсу забезпечують реалiзацiю мотивацiйноï функци, яка в паперових термшолопчних словниках представлена лише iмплiцитно.
2. Пщвищення тзнавального iнтересу студентiв до вивчення термшолопчного матерiалу, створення комфортних
умов комп'ютерно'|' пiдтримки традицiйних технолопй навчання латини е передумовами, що впливають на пiдвищення ефективностi навчального процесу з ^e'i дисциплiни. Результати експериментально'|' перевiрки пiдтвердили перевагу авторсько'|' методики, що передбачала використання розробленого електронного поабника, у порiвняннi з традицшною за мотивацiйним, когнiтивним i дiяльнiсним критерiями [8].
3. Це дае пщстави стверджувати, що пщ час проектування та реалiзацiï штерфейсу необхiдно враховувати фактори, визначенi на попередых стадiях: мету i завдання навчально'|' дисциплiни, специфiку методики ïï викладання, особливостi цiльовоï аудитори, загальну концеп^ю електронного посiбника як системи, його призначення та функцп, макро- та мтроструктуру тощо. Загальна експериментальна перевiрка ефективностi використання електронного поабника повинна передбачати й перевiрку зручност та продуктивностi його iнтерфейсу, а отриман результати спостереження мають корегуватися на рефлексивнш стади проектування.
Список використаних джерел
1. Биков В. Ю., Лапшський В. В. Методолопчы та методичнi основи створення i використовування електронних засобiв навчального призначення / В. Ю. Биков. Комп'ютер у школi та сiм'ï. 2012. №2. С. 3-6.
2. Лаврентьева Г.П. Здоров'язбережувальн вимоги до застосування електронних засобiв навчального призначення. 1нформацмы технологи i засоби навчання. 2011. №2 (22). URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/447
3. Алексеев О. М., Алексеева Г. В. Технолопчы особливост навчальних видань на електронних ноаях. Теоретичн питання культури, освiти та виховання : зб. наук. праць.К. : КНЛУ, 2009.Вип. 40.С. 15-18.
4. Дистанцмне навчання: психолопчы засади : монографiя / М. Л. Смульсон та ш.; за ред. М. Л. Смульсон.Юровоград : 1мекс-ЛТД, 2012. 240 с.
5. Денисенко С. М. Психолого-педагопчы засади проектування мультимедмного контенту електронних освп>лх ресурсiв для вищого навчального закладу : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10.К., 2013. 262 с.
6. Звенигородский А.С., Коротыч Н.М. Локус внимания в процессе приобретения знаний с помощью электронного учебника. Штучний штелект. 2011. № 4. С. 181-186.
7. Мовчан А.В., Ратова И.В. Принципы разработки электронных учебников. Системотехника. 2008. № 6. URL: http://systech.miem.edu.ru/ogl-6-12.html.
8. Балалаева О. Ю. Проектування електронних поабникв з латинськоï мови для вищих аграрних навчальних закладiв : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10.К., 2016.269 с.
9. Балалаева Е. Ю. Электронный словарь: сущность, структура, классификации. Современная педагогика. 2014. № 4. URL: http://pedagogika.snauka.ru/2014/04/2238.
10. Балалаева О. Ю. 1з досвщу розробки електронного латинсько-укра1нського словника ветеринарно-медичних термов. Actualni vymozenosti vedy2011 : materialy VII Mezinarodni vedecko-praktica conference (27.06-05.07.2011, Praha). Praha : Education and Science, 2011. Dil. 13. Filologicke vedy. C. 9-11.
References
1. Bykov V. Yu. Methodological and methodical bases of creating and using of electronic tools for educational purposes / V. Yu. Bykov, V. V. Lapinskiy // Kompiuter u shkoli ta sim. - 2012. - №2. - С. 3-6. (in Ukrainian)
2. Lavrentieva G.P. Неа№ care requirements to use of electronic learning tools [online] / G.P. Lavrentieva // Informatsiini tekhnologiï i zasobi navchannya. - 2011. - №2 (22). - Rezhym dostupu: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/447. (in Ukrainian)
3. Aleksjejev O. M. Technological features of educational editions on electronic carriers / O. M. Aleksjejev, Gh. V. Aleksjejeva // Teoretychni pytannja kuljtury, osvity ta vykhovannja : zb. nauk. pracj. - K. : KNLU, 2009. - Vyp. 40. - S. 15-18. (in Ukrainian)
4. Distance learning: Psychological fundumentals: monograph / [M. L. Smuljson, Ju. I. Mashbycj, M. I. Zhaldak ta in.] ; za red. M. L. Smuljson. - Kirovoghrad : Imeks-LTD, 2012. - 240 s. (in Ukrainian)
5. Denysenko S.M. Psychological and pedagogical principles of projecting of multimedia content of electronic educational resources for higher educational establishment: Thesis for candidate degree in pedagogy : 13.00.10 / S.M. Denysenko. - К., 2013. - 262 s. (in Ukrainian)
6. Zvenigorodsky A.S. Lo^s of Attention in the Process of Acquisition of Knowledge by Electronic Textbook / A.S. Zvenigorodsky, N.M. Korotich // Shtuchnyj intelekt. - 2011. - № 4. - S. 181-186. (in Russian)
7. Movchan A.V. Principles of the development of electronic textbooks / A.V. Movchan, I.V. Ratova // Sistemotehnika - 2008. -№ 6. - Rezhym dostupu: http://systech.miem.edu.ru/ogl-6-12.html. (in Russian)
8. Balalaieva O. Yu. Design of Electronic Textbooks in Latin Language for Higher Agricultural Educational Institutions: Thesis for candidate degree in pedagogy : 13.00.10 / O. Yu. Balalaieva. - K., 2016. - 269 p. (in Ukrainian)
9. Balalaieva O. Yu. Electronic dictionary: essence, structure, classifications [online] / O. Yu. Balalaieva / Sovremennaja pedagogika. - 2014. - 4. - Rezhym dostupu : http://pedagogika.snauka.ru/2014/04/2238. (in Russian)
10. Balalaieva O. Yu. From experience of development of the electronic Latin-Ukrainian dictionary of veterinary and medical terms / O. Yu. Balalaieva // Actualni vymozenosti vedy - 2011 : materialy VII Mezinarodni vedecko-praktica conference (27.06 - 05.07.2011, Praha). - Praha : Education and Science, 2011. - Dil. 13. Filologicke vedy. - C. 9-11. (in Ukrainian)
INTERFACE OF THE VOCABULARY MODULE OF THE ELECTRONIC TEXTBOOK «ELEMENTA LINGUAE LATINAE»
Olena Balalaieva
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine Abstract. The article deals with elements of interface of the vocabulary module of the electronic textbook "Elementa Linguae Latinae". The design of the interface is considered as an important procedure for the realization stage of the design of the electronic educational resource, which is interrelated with all its phases: analytical, designing (in particular with its other
stages, such as conceptual, technological and operational one), experimental and reflexive. It is necessary to take into account many factors identified in the previous stages: the purpose and tasks of the academic discipline, the specifics of the teaching methodology, the characteristics of the target audience, the general concept of the electronic textbook as a system, its purpose and functions, macro and microstructure, ideal final result of design etc. in interface designing and realization. The main requirements for the interface of the electronic educational resource are: simplicity, flexibility, consistency, coherence and standardization, lack of accumulation, visual hierarchy, intuitive navigation, presence of feedback elements, aesthetics and minimalism. The functional properties of the electronic textbook as components of the software should correspond to the basic quality characteristics, namely: suitability, correctness, interoperability, security, consistency. The program should not contain distracting elements; all student attention should be focused only on the training material. The speed of searching the required unit, usability, ergonomic design of the interface should provide the realization of motivational function, which is represented only implicitly in paper dictionaries. Increasing students cognitive interest in the study of terminological material, creating comfortable conditions for computer support for traditional technologies of teaching Latin are prerequisites that affect efficiency gains of the educational process. The overall experimental verification of the effectiveness of electronic textbooks usage should include the testing its interface convenience and productivity, and the results of observations should be corrected at the reflexive stage of designing.
Key words: interface, electronic educational resource, electronic textbook, design, module.
