CC BY
35
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Балалаева О.Ю. Техноло^чний етап проектування електронного осв'тнього ресурсу //Ф'вико-математична освта : науковий журнал. - 2017. - Випуск 2(12). - С. 21-25.
Balalaieva Olena. Technological Stage Of Electronic Educational Resources Design // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 2(12). - Р. 21-25.
УДК 371.64/.69:004
О.Ю. Балалаева
На^ональний ушверситет б1оресурае i природокористування УкраУни, УкраУна
ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОСВ1ТНЬОГО РЕСУРСУ
Анота^я. У статтi розкрито специфiку та подано характеристику технолог'чного етапу проектування електронного освтнього ресурсу на конкретному прикладi електронного поабника з латинськоУ мови. Основними процедурами технолог'много етапу визначено проектування дидактичних функ^й, пдсистем i макроструктури електронного поабника, структуриза^я змсту навчального матер>алу, виб'1р оптимальних метод'в навчання та способу управлiння навчальною д'тльшстю. Велику увагу у статтi придлено опису макроструктури електронного поабника, що характеризуе будову, оргашзовашсть, упорядковашсть, взаемозалежшсть i взаемообумовленсть тдсистем i компонент'¡в електронного поабника та зв'язюв м'ж ними, що здатн виконувати вдносно незалежн функцй' для досягнення пром'жних пiдцiлей i водночас тдпорядковаш загальнй метi поабника. Побудова макроструктури поабника здйснюеться на засадах системного тдходу, зокрема принципах емерджентностi, модульностi та iн. Модуль при цьому розум'еться як вiдносно автономний, функ^онально завершений фрагмент електронного поабника, що м'\стить блок дидактично опрацьованоУ, адаптованоУ i структурованоУ iнформацiУ
Ключовi слова: електронний ос&тнш ресурс, проектування, технолог'нний етап, функцй, структура.
Постановка проблеми. Питання, пов'язаш i3 проектуванням електронних ocBiTHix ресурав (ЕОР), е надзвичайно актуальними для сучасноТ ocBim Проблема полягае у необхщносл пошумв науково обфунтованих, педагопчно виважених методик проектування ЕОР, що базуються на засадах системного пщходу i дозволяють розглянути проектування як багатоаспектний, багаторiвневий i багатоетапний процес.
Аналiз актуальних дослщжень. Теоретико-методолопчш основи розроблення електронних освггшх ресурав вщображено в дослщженнях О. Алексеева, М. Беляева, О. БаликшоТ, В. Бикова, Л. ЗайнутдшовоТ, В. Лапшського, С. ЛитвиновоТ, Ю. Машбиця, Е. Скибицького, М. ШишкшоТ та iн. Теоретичнi та практичш аспекти створення i впровадження електронних шдручнишв i посiбникiв висвтлено в дослiдженнях В. Агеева, О. та I. Башмакових, Л. БтоусовоТ, В. Вембер, В. Волинського, Л. Гризун, Ю. Жука, Т. КаменевоТ, Л. КарташовоТ, О. Красовського, В. Мадзкона, О. Моргуна, В. Осадчого, С. Христочевського. Разом з тим, питання наукового об^рунтування конкретних стадш i етапiв проектування ЕОР е недостатньо розробленими i залишаються у фокус уваги сучасних дослiдникiв [2].
Мета статл. Охарактеризувати процедури технолопчного етапу проектування електронного освiтнього ресурсу.
Виклад основного матерiалу. На технолопчному етапi на основi поставлених цтей електронного посiбника визначаються i ранжуються його дидактичнi функцп, залежно вщ яких проектуватиметься його макроструктура; конкретизуеться зм^ навчального матерiалу, визначаеться його обсяг, складшсть i труднiсть, здшснюеться його структурування [1].
У теорп педагогiки дидактичнi функцй засобiв навчання трактуються як зовнiшнiй прояв властивостей засобiв навчання, що використовуються в навчально-виховному процеа для реaлiзaцiТ поставлених цтей.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
А. Гуржш та ш. вважають, що дидактичнi засоби виконують у навчаннi такi основнi функци: пiзнавальну (служать безпосередньому пiзнанню певних фрагменлв дшсносл), формуючу (е засобами розвитку пiзнавальних здiбностей, почутпв, волi учшв/студенлв), дидактичну (е джерелом знань i умшь, полегшують закрiплення вивченого мaтерiaлу, перевiрку ступеня оволодiння знаннями) та прогностичну (реалiзуеться у взаемозалежност розвитку суспiльства i системи освп"и) [3, с. 6].
Якими б рiзними не були дидактичнi функци засобiв навчання, всi вони реалiзують загальнi функци:
- наочностi, що забезпечуе усвщомлення студентами навчальноУ шформаци, формування уявлень i понять;
- шформативносп, оскiльки е безпосереднiми джерелами знання, ноаями шформаци;
- компенсаторносл, що полегшуе процес навчання, сприяе досягненню мети з найменшими витратами сил, здоров'я i часу студенлв;
- aдaптивностi, орiентовaноУ на пщтримку сприятливих умов перебiгу процесу навчання, адекватшсть мaтерiaлу вiковим особливостям студенев;
- iнтегрaтивностi, що дозволяе розглядати об'ект або явище як частину i як цiле i реaлiзуеться при комплексному використaннi зaсобiв навчання та зaсобiв iнформaцiйних технологiй [4, с. 245].
Бшьш^ь дослiдникiв наголошують на тому, що всi функци зaсобiв навчання взaемопов'язaнi i мають комплексний вплив на навчально-виховний процес, забезпечуючи його рaцiонaльну оргaнiзaцiю та управлшня.
У визнaченнi дидактичних функцш електронного посiбникa ми спиралися на систему функцш пiдручникa, розроблену Д. Зуевим, що як першооснова широко застосовуеться педагогами для характеристики функцш вузiвського пiдручникa (М. Ликов), навчальноУ книги взaгaлi (С. Антонова, Л. Тюрина), комп'ютерного пiдручникa (Л. Гризун, Л. Бшоусова).
На основi сформульованих на концептуальному етап цiлей визначено головы функци електронного поабника з латинськоУ мови:
- iнформaцiйну, що забезпечуе фтсащю предметного змiсту навчання i видiв дiяльностi, якi мають бути сформован у студентiв шд час вивчення навчальноУ дисциплiни;
- систематизуючу, що забезпечуе послiдовнiсть навчального мaтерiaлу в системaтизовaнiй формi, орiентaцiю студентiв на оволодiння прийомами науковоУ систематизации
- зaкрiплення та самоконтролю, що передбачае цтеспрямоване формування видiв дiяльностi студентiв, здiйснення допомоги в мщному зaсвоеннi навчального мaтерiaлу та опорi на нього в практичнш дiяльностi,
- сaмоосвiти, що створюе передумови для формування у студенев бажання й умiння сaмостiйно здобувати знання.
Зазначеш функци обумовлюють проектування структури електронного поабника з латинськоУ мови, адже, за словами Л. БшоусовоУ i Л. Гризун, структура комп'ютерного пщручника (в нашому випадку -поабника) е формою реaлiзaцií його зм^у та дидактичних функцiй [5; 6].
На технолопчному етaпi проектуеться макроструктура ЕОР i визначаеться його компонентний склад.
Дослщниця Т. Каменева визначае макроструктуру електронного шдручника як споаб оргашзаци iнформaцiйних, навчальних i методичних ресурав за видами дiяльностi, що студенти виконують в електронному середовищ^ створеному шляхом штеграци рiзновидiв шформацшних технологiй для пiдтримки процесу навчання. У той час, як проектування мтроструктури електронного пщручника, на думку дослщниф, передбачае формування загального сценар^ навчання, що здiйснюеться на основi заданих кiлькiсних i якiсних пaрaметрiв мети навчання з опорою на встановлеш зaкономiрностi формування знань, умшь i навичок з певноУ дисциплши [7].
У цих визначеннях, на наш погляд, редукованим е саме системний аспект, за яким макроструктура е субструктурою щодо загальноУ структури електронного поабника, i надструктурою щодо його мтроструктури. Адже за принципами системного aнaлiзу, розподт системи на склaдовi необхiдно здiйснювaти зi збереженням цткних уявлень про систему i з урахуванням УУ зв'язкiв з шшими елементами системи та зовшшнього середовища, при цьому саму систему слщ розглядати як частину (пщсистему, елемент) бiльшоí системи [8]. На наш погляд, макроструктура не обмежуеться лише способом оргашзацУ ресурав, а е значно ширшим поняттям.
Побудова макроструктури передбачае видтення в системi шдсистем i компонентiв, що е вщносно автономними, придатними виконувати власш функцГУ. Адже за зaкономiрнiстю цткносл (емерджентностi), влaстивостi системи залежать вщ властивостей УУ частин, але не е сумою властивостей цих частин [там само, с. 46]. Макроструктура дозволяе представити ЕОР у виглядi сукупносп його нaйбiльших частин i зв'язкiв мiж ними, що забезпечують його цшкшсть i тотожнiсть.
Макроструктура характеризуе будову, оргашзовашсть, упорядковaнiсть, взаемозалежшсть i взaемообумовленiсть пiдсистем i компонент ЕОР та зв'язкiв мiж ними, що здатш виконувати вiдносно незалежш функцГУ для досягнення промiжних пщцтей i водночас пiдпорядковaнi зaгaльнiй мел ЕОР.
У системному aнaлiзi, за принципом модульноУ побудови, систему доцiльно розглядати як сукупшсть взаемопов'язаних модулiв, як вважають моделями УУ компонентiв i пiдсистем.
Принцип модульностi, як зауважуе О. Гончарова, поадае центральне мкце в побудовi сучасних комп'ютерних навчальних програм. Там програмш засоби бтьш придaтнi до модершзацп та вдосконалення, легше налагоджуються (окремими модулями) i конфкуруються, часто модулi е автономними i можуть застосовуватися як самостшш програми [9].
До модульноУ побудови ЕОР, в тому чи^ електронних поабнишв i пiдручникiв, схиляеться бiльшiсть дослiдникiв проблем у цiй галузк Принципи модульностi або дискретностi структур (М. 1зергш, Т. Каменева, О. Кудряшов, В. Осадчий, А. Руднев, В. Тепн, С. Шаров), або квантування (О. Зiмiнa, А. Кирилов, О. Муковiз) передбачають подт структури електронного посiбникa або пiдручникa на навчальш модулi, мiнiмaльнi за обсягом, але замкнет за зм^ом.
Проектування макроструктури електронного посiбникa передбачае визначення його основних структурно-функцюнальних компонентiв [7]. Як основну структурно-функцюнальну одиницю електронного поабника з латинськоУ мови обрано модуль, який розглядаеться як вщносно автономний, функцюнально завершений фрагмент електронного поабника, що мiстить блок дидактично опрацьованоУ, адаптованоУ i структурованоУ шформацп.
На думку О. Топузова, одшею iз засад конструювання пiдручникa на основi компетентнiсного пiдходу е структурування змiсту за принципом розмежування емшричних i теоретичних блокiв:
а) емшричних знань (поняття i термiни);
б) теоретичних знань (закони, теори, ппотези, взаемозв'язок розглядуваних об'ектiв, процесiв, явищ, Ух структурна характеристика, особливост й зaкономiрностi розвитку) [10].
Для забезпечення досягнення визначених на концептуальному етап цтей i реaлiзaцiУ визначених функцш (шформацшноУ, систематизуючоУ, зaкрiплення та самоконтролю, самоосвп"и) у мaкроструктурi електронного поабника виокремлено два бaзовi модулi: «Поабник» i «Словник», що можуть використовуватися як сaмостiйнi блоки, так i в комплексi та службовий модуль «Допомога».
Пiд час проектування надзвичайно важливою процедурою е конкретизaцiя i вiдбiр змiсту навчального мaтерiaлу та його структуризащя.
Як зазначае В. Биков, В. Кухаренко та ш., при упорядкуванш змiсту можуть застосовуватися рiзнi пiдходи (логiкa структури, хронолопчшсть, концентричнi кола, послiдовнiсть по сшрал^ послiдовнiсть причин та iн.), шсля визначення якого може створюватися перший вaрiaнт оргашзаци мaтерiaлiв навчання, де слщ звертати увагу на приклади, концепцп взaемовiдношень, правила та процедури стосовно забезпечення правильности повноти, функцюнальносл, обсягу, послiдовностi та зв'язностi зм^у [11, с. 142]. Пiд час проектування електронного поабника з латинськоУ мови упорядкування змiсту здшснювалося з орiентaцiею на логiку структури.
За даними анал^ичноУ стади проектування, прюритетним модулем обрано «Словник», призначений для допомоги в переклaдi ветеринарно-медичних термЫв, термiноелементiв, спецiaльних медичних вирaзiв, aфоризмiв та при^в'Ув з латинськоУ мови на украУнську i навпаки. Структурною одиницею модуля е роздш. Модуль «Словник» складаеться з трьох роздшв: власне «Словник», «Термшоелементи» i «Вислови». На модуль «Словник» покладаеться забезпечення реaлiзaцiУ як загальних функцiй: шформацшноУ, систематизуючоУ, зaкрiплення та самоконтролю, так i специфiчних: навчальноУ i нормативно!.
1нформацшна функцiя забезпечуеться фiксaцiю предметного зм^у навчання на рiвнi термшолопчного мaтерiaлу, реaлiзуеться нaявнiстю еквiвaлентa термша латинською/украУнською мовою, вiдомостями про походження термшоелеменлв, частковою семaнтизaцiею i тлумаченням термов. Словник у цьому аспект розглядаеться як джерело iнформaцií, зааб доступу до накопичених емпiричних знань у предметнш гaлузi.
Систематизуюча функ^я реaлiзовaнa на двох рiвнях: рiвнi мови та рiвнi термiнологiчноУ системи. По-перше, завдяки особливiй макрострум^ словника, який складаеться з трьох роздЫв (власне «Словник», «Термiноелементи», «Вислови»), мaтерiaл подано за пiдсистемaми мови: лексичною, морфемною i синтаксичною. По-друге, сам термш за своею природою е системним i семaнтизaцiя термша в словнику передбачае опис певного фрагмента термшосистеми. Семантика термша, таким чином, визначае систематизуючу функ^ю спе^ального словника як обов'язкову.
Функ^я закртлення та самоконтролю, що передбачае цшеспрямоване формування у студентiв умiнь i навичок перекладу, здiйснення допомоги Ум в зaсвоеннi навчального мaтерiaлу та опорi на нього в практичнш дiяльностi, реaлiзувaтиметься завдяки нaявностi розгорнутих граматичних, лексичних i синтаксичних коментaрiв.
У модулi навчальна функцiя реaлiзуеться передусiм на рiвнi адресноУ орiентaцií словника, принципiв вiдбору i опису лексичного мaтерiaлу, забезпечуеться його вщповщшстю нaвчaльнiй прогрaмi та комплементaрнiстю шшим засобам навчання, нaявнiстю додаткових навчальних коментaрiв.
KpiM того, на модуль покладаеться специфiчна для словнимв нормативна функщя, спрямована на фiксацiю норм термшовжитку, яка реалiзуеться наявнiстю ведомостей про термiнологiчну сполучуванiсть, наведенням синтаксичних конструкцш, на основi яких будуються типовi багатокомпонентнi термiни, фiксацiею правил вживання термов, орiентацiею на сучасш видання ветеринарно! номенклатури.
Модуль «Поабник» мiстить короткий курс латини («Elenenta Linguae Latinae»), в якому у стислш i доступнiй формi викладено основы вщомосп з фонетики та граматики, необхщш для оволодiння навичками читання, написання, перекладу та аналiзу ветеринарних термЫв. Посiбник вiдрiзняеться вщ друкованих навчальних видань структуруванням навчального матерiалу.
Структурною одиницею модуля е роздти, якi, у свою чергу, подтяються на теми i пщтеми. Модуль мiстить роздiли «Фонетика», «Морфолопя» та окремi фаховi теми, передбачен програмою навчально! дисциплiни «Латинська мова», а також передмову i список рекомендовано! л^ератури.
Модуль забезпечуе реалiзацiю шформацшно!, систематизуючо! функцп та функцп закрiплення та самоконтролю. lнформацiйна функщя модуля «Посiбник» забезпечуеться фiксацiю предметного змiсту навчання на рiвнi граматичного матерiалу, реалiзуеться наявнiстю вiдомостей з фонетики i граматики латинсько! мови, а також деяких професшних тем.
Систематизуюча функцiя реалiзована на рiвнi мови - навчальний матерiал структуровано за пiдсистемами мови: фонетичною i морфологiчною. Матерiал структуровано i подано у формам довiдника i3 застосування когнiтивно-графiчних моделей.
Ретельне структурування матерiалу забезпечуе виконання функци закрiплення та самоконтролю, адже поабник може використовуватися як довщник пiд час самостшноУ роботи, у пiдготовцi до контрольних заходiв.
Службовий модуль «Допомога» мiстить загальнi вiдомостi про посiбник i програму, опис структури словника i будови словниково! статтi, настанову користувачу, перелт умовних скорочень, список л^ератури, методичнi рекомендаци з використання поабника. Основними функцiями модуля е довщкова i органiзацiйна.
Отже, кожен модуль електронного поабника мае свое функцюнальне навантаження, проте вс функци корелюються iз загальними функцiями посiбника - шформацшною, систематизуючою, закрiплення i контролю i спрямованi на досягнення цтей посiбника - допомогти у формуванш навичок аналiзу та перекладу ветеринарно-медичних термов, забезпечити структуризацiю змiсту навчання латинсько! мови.
Висновки. На технолопчному етапi здiйснюеться проектування основних дидактичних функцш, пiдсистем i макроструктури електронного поабника, структуризащя змiсту навчального матерiалу, вибiр оптимальних методiв навчання та способу управлшня навчальною дiяльнiстю. Перспективним напрямом подальших дослiджень е наукове об^рунтування характеристик проектування як процесу в сукупност його стадiй та етатв, дослiдження особливостей процедур операцшного i реалiзацiйного етапiв.
Список використаних джерел
1. Балалаева О. Ю. Проектування електронних поабнишв з латинсько! мови для вищих аграрних навчальних закладiв : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10 / О. Ю. Балалаева. - К., 2016. - 269 с.
2. Балалаева О. Ю. Структурно-оргашзацшш та процесуально-оргашзацшш характеристики проектування електронних освгшх ресурав [Електронний ресурс]// lнформaцiйнi технологи i засоби навчання. - 2016. -Т. 54, № 4. - С. 108-117. - Режим доступу : http://elibrary.ru/item.asp?id=26697540.
3. Гуржш А. М. Засоби навчання : навч. поабник для студ. вузiв та слухaчiв пщвищ. квaлiфiкaцií / А. М. Гуржш, Ю. О. Жук, В. П. Волинський. - К. : 1ЗМН, 1997. - 208 с.
4. Профессиональная педагогика : учеб. для студ., обучающихся по пед. специальностям и направлениям / под ред. С. Я. Батышева. - М. : Профессиональное образование, 1997. - 512 с.
5. Бтоусова Л. I. Науково-практичш аспекти створення i впровадження електронного пщручника для вищо! школи [Електронний ресурс] / Л. I. Бтоусова, Л. Е. Гризун // Ыформацшш технологи i засоби навчання. -2012. - № 2 (28). - Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/viewFile/657/493.
6. Бтоусова Л. I. Функцюнальний тдхщ до створення комп'ютерного шдручника / Л. I. Бтоусова, Л. Е. Гризун // Kомп'ютерно-орiентовaнi системи навчання : зб. наук. праць. - К., 2003. - Вип. 7. - С. 115122.
7. Каменева Т. Н. Разработка электронного учебника как компонента информационного образовательного пространства [Електронний ресурс] / Т. Н. Каменева // Образовательные технологии и общество (Educational Technology & Society). - 2012. - Том 15. - №3. - С. 464-478. - Режим доступу : http://www.irtc.org.ua/dep105/publ/Kam_Kazan-2012/Kam_Kazan-2012-intro.htm.
8. Горбань О. М. Основи теори систем i системного aнaлiзу : навч. поаб. / О. М. Горбань, В. £. Бахрушин. -Зaпорiжжя : ГУ ЗЩМУ, 2004. - 204 с.
9. Гончарова О. М. Формування основних компонент шформацшно! культури учшв при вивченш шформатики в старших класах з використанням середовища електронного шдручника : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Teopia i методика навчання (шформатика)" / О. М. Гончарова. - К., 2000. - 20 с.
10. Топузов О. М. Роль i мкце тдручника в реалiзацiï компетентшсного тдходу до навчання / О. М. Топузов // Проблеми сучасного тдручника : зб. наук праць. - К. : Педагопчна думка, 2012. - Вип. 12. - С. 241-247.
11. Технолопя створення дистанцшного курсу : навч. поабник / за ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. - К. : Мшешум, 2008. - 324 с.
References
1. Balalaieva O. Yu. Design of Electronic Textbooks in Latin Language for Higher Agricultural Educational Institutions: Thesis for candidate degree in pedagogy : 13.00.10 / O. lu. Balalaieva. - K., 2016. - 269 p. (in Ukrainian)
2. Balalaieva O. Yu. Structural and organizational procedural characteristics of electronic educational resources design [online] / O. lu. Balalaieva // Informatsiini tekhnologiï i zasobi navchannya. - 2016. - Vol. 54, no. 4. -P. 108-117. - Available at: http://elibrary.ru/item.asp?id=26697540 (in Ukrainian)
3. Hurzhii A. M. Zasoby navchannia: navchalnyi posibnyk / A. M. Hurzhii, lu. O. Zhuk, V. P. Volynskyi. - K. : IZMN, 1997. - 208 p. (in Ukrainian)
4. Professional pedagogy: textbook for students / pod red. S. Ya. Batyisheva. - M. : Professionalnoe obrazovanie, 1997. - 512 p. (in Russian)
5. Bilousova L. I. Scientific-practical aspects of design and application of electronic textbook for higher school [online] / L. I. Bilousova, L. E. Hryzun // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. - 2012. - № 2 (28). -Available at: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/viewFile/657/493 (in Ukrainian)
6. Bilousova L. I. A functional approach to computer textbook development / L. I. Bilousova, L. E. Hryzun // Komp'iuterno-oriientovani systemy navchannia : zb. nauk. prats. - K., 2003. - № 7. - P. 115-122.
7. Kameneva T. N. Razrabotka elektronnogo uchebnika kak komponenta informatsionnogo obrazovatelnogo prostranstva [online] / T. N. Kameneva // Obrazovatelnyie tehnologii i obschestvo. - 2012. - Vol. 15. - № 3. -P. 464-478. - Available at: http://www.irtc.org.ua/dep105/publ/Kam_Kazan-2012/Kam_Kazan-2012-intro.htm. (in Russian)
8. Horban O. M. Fundamentals of the theory systems and system analysis: textbook / O. M. Horban, V. Ie. Bakhrushyn. - Zaporizhzhia : HU ZIDMU, 2004. - 204 p. (in Ukrainian)
9. Honcharova O. M. The formation of the main components of the information culture of pupils by using electronic textbook at the lessons of informatics for senior pupils of secondary school : Thesis for candidate degree in pedagogy : 13.00.02 / O. M. Honcharova. - K., 2000. - 20 p. (in Ukrainian)
10. Topuzov O. M. Role and place of textbook in the implementation of competence approach to training / O. M. Topuzov // Problemy suchasnoho pidruchnyka : zb. nauk prats. - K. : Pedahohichna dumka, 2012. -No. 12. - P. 241-247. (in Ukrainian)
11. Technology of distance learning course creation : manual / edited by Bykov V. Yu., Kukharenko V. M. - K. : Milenium, 2008. - 324 p. (in Ukrainian)
TECHNOLOGICAL STAGE OF ELECTRONIC EDUCATIONAL RESOURCES DESIGN Olena Balalaieva
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine Abstract. The article reveals the specificity and the characteristic of the technological design stage of e-learning resources in a specific example, electronic textbooks on the Latin language. The main procedures of the technological implementation of the identified design didactic functions, subsystems and macrostructure of electronic textbook, structuring the content of educational material, the choice of optimal teaching methods and ways of educational activity management. Great attention is paid to the description of the macrostructure of electronic books, describes the structure, organization, order, interdependence, and the interdependence of the subsystems and components of electronic benefits and the connections between them, are able to perform relatively independent functions for the achievement of intermediate sub-goals and at the same time subordinated to the overall goal of the grant. The construction of the macrostructure of the allowance is based on a systemic approach, in particular the principles of emergence, modularity, etc. the Module when it is understood as a relatively Autonomous, functionally complete fragment of e-books, contains the block didactically designed, adapted and structured information..
Key words: electronic educational resources, design, technological stage, function, structure.
