CC BY
71
Про вас, борщ, про лицарство свое! (Лыяна Канева). Запишиь речення у логiчнiй послвдовносп, таким чином утворивши текст. Придумайте йому назву.
Учасник, у тшо якого потрапила така кулька й забарвила мкце влучення, вважаеться «мертвим» i вибувае з гри. Спочатку в не'{ грали для розваги вихiдними днями, а потш вона переросла у спорт. Перемогу здобувае команда, котра захопила прапор суперника. У США вже кнуе близько 1000 спещальних полiв для не1 З цього й починалася справжня пейнтбольна лихоманка. Кожен гравець озброений тстолетом, що стршяе желатиновими кульками, наповненими фарбою. Дебют гри вiдбувся у червт 1982 року в Нью-Хемпширi (США). Пейнтбол - це гра, в якш двi або бшьше груп людей мають завоювати прапор у суперника.
Пропонована методика реалiзацil програми мовного курсу «Украшська мова (за професшним спрямуванням)», акцент у якш робиться на комушкативному аспект! мови, за умови добору завдань i вправ творчого характеру фахового наповнення може бути використана у шдготовщ студентгв рiзних факультепв педагопчних закладiв осв^и.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1ванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова i нацш / В. 1ванишин, Я. Радевич-Винницький. -Дрогобич: Вщродження, 1994. - 218 с.
2. Мацько Л. Укра1нська мова у витттш школi Укра1ни / Л. Мацько // Дивослово. - 1996. - № 11. - С. 24-26.
3. Опенко I. Наука про рвдномовш обов'язки / I. Опенко. - Львiв: «Фенiкс», 1995. - 46 с.
4. Струганець Л. Формування мовно1 особистостi як культуромовна проблема / Л. Струганець // Науковi записки Тернопшьського державного педагопчного iнституту. Серiя: укра1нська лшгводидактика - №1 (1). - 1997. - С. 3-6.
5. Укра1нська мова (за професшним спрямуванням): Програма навчального курсу для нефшолопчних факультета вищих навчальних закладiв Укра1ни / Уклад. Л. Струганець, Е. Палихата, М. Шгур. - Тернопiль: Вид-во ТНПУ iменi Володимира Гнатюка, 2005. - 23 с.
УДК 378:81^373
Л. М. ЗЛАТ1В
ПРОЕКТУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НАВЧАННЯ Л1НГВ1СТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВНЗ (НА МАТЕР1АЛ1 КУРСУ «ТЕКСТОЗНАВСТВО»)
Дослiджено методичт засади проектування тновацтних технологт навчання лiнгвiстичних дисциплт у вищих педагогiчних закладах освти, показано способи реалiзацii iнновацiйноi технологи на рiвнi змiсту i методики викладання курсу «Текстознавство», що читаешься для студентiв фiлологiчних факультетiв iз додатковою спещальтстю «Редагування освттх видань», змодельовано конспект одного практичного заняття (на матерiалi курсу «Текстознавство»).
Ключовi слова: тноващя в системi фiлологiчноi освти, освтня технологiя, педагогiчна технологiя, технологiя навчання.
Л. М. ЗЛАТИВ
ПРОЕКТИРОВАНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ОБУЧЕНИЯ
ЛИНГВИСТИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН В ВУЗЕ (НА МАТЕРИАЛЕ КУРСА
«ТЕКСТОВЕДЕНИЕ»)
Исследованы методические основы проектирования инновационных технологий обучения лингвистических дисциплин в высших педагогических учебных заведениях, показаны способы реализации инновационной технологии на уровне содержания и методики преподавания курса «Текстоведение», который читается для студентов филологических факультетов с дополнительной специальностью
«Редактирование учебных изданий», смоделирован конспект одного практического занятия (на метериале курса «Текстоведение»).
Ключевые слова: инновация в системе филологического образования, технология образования, педагогическая технология, технология обучения.
L. M. ZLATIV
DESIGNING INNOVATIVE LEARNING TECHNOLOGIES OF LANGUAGE COURSES IN HIGHER EDUCATION ESTABLISHMENTS (BASED ON THE COURSE «TEKSTOZNAVSTVO»)
In this article methodical principles of projecting teaching innovative technologies of linguistic subjects in universities are investigated. It presents the ways of realization innovative approaches to the content and technique of teaching the course «Tekstoznavstvo» that is teaching for students of philological faculties with additional occupation «Wording of educational publications». The summary of practical seminar is given (based on the course «Tekstoznavsrvo»).
Keywords: innovation in the field of philological education, educational technology, pedagogical technology, technology of teaching.
Одшею з тенденцш модершзаци сучасного освинього простору е упровадження нових технологш навчання на Bcix piBrax: ввд дошшльних закладiв осв^и, середньо1 ll ланки до вищо1 школи. Саме на це оpiентуе сучасна фiлософiя освiти загалом та фiлософiя педагопчно1 освiти зокрема, функци яких полягають в осмисленш важливих проблем ставлення особистосл до освiти, мюця та pолi людини в суспiльствi. Це значною мipою оптимiзуе пеpеоpiентацiю процесу пiдготовки фаxiвцiв у вищiй школ^ який повинен бути спрямований на здобуття студентами piзноплановиx знань та необхвдних фахових умiнь i навичок.
Аналiз наукових джерел iз психологи, дидактики, лшгвютики, лiнгводидактики засвiдчуе, що в теори i пpактицi вищо! осв^и накопичено значний досвiд, який може стати основою модершзаци професшно! мовнокомушкативно! пiдготовки студентiв фiлологiчниx факультелв. Зокрема висвiтлено псиxологiчнi аспекти проблеми комушкативного вдосконалення особистостi (О. Потебня, О. Синиця, Л. Виготський, Г.Костюк, Л. Пpоколiенко, I. Гальпеpiн, О. Леонтьев, С. Рубшштейн, I. Зимня, £. Климов, В. Слободчиков, С. Смирнов, Г. Колшанський та ш.), розроблено шляхи досягнення педагопчно1 майстерносп вчителя (I. Зязюн), професшно1 тдготовки майбутнix учителiв украшсько1 мови i лiтеpатуpи (О. Семеног), комушкативно1 компетенци pосiйськиx фiлологiв (В. Русецький), теоретичш основи формування пpофесiйниx мовленневих умшь у майбутнix учителiв нефiлологiчниx спещальностей (В. Пасинок), запропоновано систему контролю за piвнем сфоpмованостi професшно-фонетично1 компетенци студенпв (Ю. Головач), визначено дидактичш засади пiдготовки майбутнього вчителя в системi вищо! освiти (А. Алексюк, О. Савченко, О. Сухомлинська, М. £втух, П. Шдкасистий, В. Галузинський, М. Лещенко, О. Пехота, О. Пометун), з'ясовано лiнгводидактичнi засади розвитку комунiкативниx навичок учнiв загальноосвиньо1 школи (О. Бшяев, М. Пентилюк, В. Мельничайко, М. Вашуленко, С. Караман, В. Тихоша, I. Хом'як, Е. Палихата, О. Горошина, О. Глазова), дослвджено способи i шляхи формування лшгвютичних та пpагмалiнгвiстичниx умiнь учшв та студентiв (В. Русашвський, М. Плющ, Н. Тоцька, М. Муравицька, О. Пономаpiв, Л. Мацько, В. Муаенко, Ф. Бацевич, О. Селiванова, Л. Паламар).
У лiнгвiстичниx i методичних студiяx висвiтлено окpемi аспекти мовно1 та методично1 пiдготовки майбутшх учителiв украшсько1 мови i лиератури (А. Грищенко, Т. Донченко, В. Кононенко, М. Наенко, Г. Токмань, Г. Онкович, С. £рмоленко, Н. Шумарова, Г. Шелехова, Н. Остапенко, Н. Голуб, I. Дроздова, С. Щнько, Л. Стаив, Л. Злапв), з'ясовано питання змiсту, пpинципiв, методiв, форм, тобто технологи формування фахово1 комушкативно1 майстеpностi майбутнix учителiв-словесникiв (Т.Симоненко) [2, с. 3-4].
Мета щеТ статп - обгрунтувати методичнi засади проектування iнновацiйних технологiй навчання мовознавчих дисциплш у ВНЗ ( на матерiалi курсу «Текстознавство», що читаеться для студенпв-фшолопв i3 додатковою спецiальнiстю «Редагування освiтнiх видань»).
Актуальнiсть теми зумовлена об'ективними потребами створення нових технологш навчання укра1нсько1 мови в системi вищо1 школи; необхiднiстю виховання особистосл студента як носiя культури мови та поведшки через розвиток якостей усного i писемного продукованого ним тексту; необхвдшстю визначити змiст, принципи, форми й методи органiзацiï практичного професшно-комушкативного навчання студентiв, ïx тдготовки як учителя-фiлолога i редактора освггшх видань; науковою необxiднiстю пошуку нових методолопчних орiентирiв та шляxiв здобуття шформаци; модернiзацiею процесу набуття ввдповвдних професiйно-комунiкативниx фахових знань, умiнь та навичок.
У сучасних ВНЗ здшснюються численнi спроби запровадження iнновацiйниx перетворень. Бшьшють учениx-методистiв акцентують увагу на тому, що будь-яка шновацшна дiяльнiсть окремого викладача (та й загалом усього професорсько-викладацького колективу конкретного ВНЗ Украши) повинна бути орiентована не тшьки на застосування напрацьованих, а й на створення шновацшних (авторських) технологш навчання, як насправдi ввдзначаються новизною за своïм змiстом, структурою, за способами презентаци навчального матерiалу та спiвдiяльностi зi студентами.
Спроби реалiзацiï iнновацiйного тдходу простежуються i на рiвнi змiсту (чiтко структуроваш i систематизованi навчально-методичнi комплекси дисциплши), i на рiвнi методики викладання дисциплiни (нестандартнi методи i прийоми роботи: моделювання навчальних ситуацiй, ^рове проектування, рiзнi способи демонстрацiï, комплекси шновацшного методичного забезпечення тощо).
Сьогодш як у дидактицi, так i в лшгводидактищ вищо1' школи юнуе чимало понять «освiтня технолопя», «педагопчна технолопя» та «теxнологiя навчання» (I. Зязюн, В. Безпалько, О. Савченко, О. Пометун, В. Сластьонш, Л. Столяренко, С. Сисоева, Р. Шонова, Л. Лук'янова та ш), яш пов'язанi мiж собою. Освiтня технолопя - найбiльш широке поняття. О. Пехота визначае сутшсть цього поняття як технологш, що ввдображае загальну стратегiю i тактику розвитку освпи; призначення освiтнix теxнологiй - проектування, прогнозування та передбачення результатiв, а також визначення освiтнix стандартiв ввдповвдно до кожного напрямку пiдготовки студенпв» [3]. У межах функцiонування освптх теxнологiй (кредитно-модульно1', модульно-рейтингово1', дистанцшно1', диференцiйованоï тощо) i вiдбуваеться реалiзацiя будь-яких педагогiчниx теxнологiй. «Педагогiчна технолопя, за визначенням Р.Пiоновоï, - це така модель навчально-виховного процесу, тд час реалiзацiï яко1' ставиться конкретна мета: досягти потенцшного результату через використання певних вид1в форм, методiв навчання, оперування однотипним змiстом; це чпко органiзована, продумана до деталей модель стльно1' дiяльностi викладача та студенпв, що включае планування, оргашзацш, аналiз, пiдведення пiдсумкiв цiеï дiяльностi» [4, с. 137].
«Педагогiчна технолопя» - поняття ширше, нiж «навчальна теxнологiя». У межах педагогiчноï технологи (наприклад, особист1сно орiентованого навчання, розвивального навчання) можуть бути розробленi численш авторськ1 навчальнi теxнологiï. (До реч^ у педагогiчнiй лiтературi поняття «технолопя навчання» i «навчальна технолопя» вживаються як тотожш [5, с. 171]). «Технолопя навчання, на думку Л.Столяренко, - це споаб реалiзацiï змюту навчання, який передбачений навчальними програмами i е системою форм, методiв i засоб1в навчання, що забезпечують найбiльш ефективне досягнення поставлених цшей» [6, с. 159].
Основними освпшми теxнологiями, що нинi прiоритетнi у ВНЗ, е кредитно-модульна теxнологiя, рейтингова технолопя ощнювання знань, умiнь i навичок студенпв, теxнологiя дистанцiйноï освпи, теxнологiя диференцiйованого навчання. Педагогiчнi технологи - це технолопя особиспсно орiентованого навчання, iнтерактивного, контекстного, комбiнованого навчання, Ярового проектування, проблемного навчання. навчального моделювання. 1нновацшними навчальними теxнологiями е ва теxнологiï, розробленi викладачами для формування творчо1', компетентно!' особистостi студента [1, с. 184].
Професшний розвиток студенпв-фшолопв вiдбуваеться в умовах кредитно-модульноï та рейтинговоï освiтнix теxнологiй. На думку Т.Симоненко, ефективними педагогiчними
технологiями, що забезпечують загалом розвиток фахово1 компетентности мовленнево1 грамотностi, комушкативно1 майстерностi, культуромовно1 вправносп майбутнiх словесников, педагогiчна технологiя особиспсно орiентованого навчання, контекстного навчання, проективна технологiя (iгрове, навчальне проектування тощо). Iнновацiйними технологiями навчання для студенпв-фшолопв е тi, що розробляються та проектуються практиками i квалiфiкуються як авторськ [1, с. 184]. 1х проектування можна здiйснювати в межах уах фундаментальних фахових курсiв.
Послвдовшсть проектування навчальних технологiй полягае у виборк
а) змiсту навчання, що передбачено навчальним планом та навчальними програмами конкретного напрямку пiдготовки студенпв;
б) прiоритетних цiлей навчання;
в) технологи, що орiентована на сукупшсть цiлей чи одну прiоритетну мету;
г) розробку технологи навчання [6, с. 159].
Детальшше зупинимось на питанш проектування технологи навчання «Текстознавства» - одше1 з дисциплiн мовознавчого циклу. «Текстознавство» дае цiлiсне уявлення про текст як об'ект рiзнопланових до^джень (лiнгвiстики тексту, психолiнгвiстики, герменевтики, комушкативно! лiнгвiстики, текстологи тощо). Мета курсу - сформувати у студенпв уявлення про текст як об'ект вивчення рiзних дисциплiн, а також забезпечити належний рiвень методичних умшь, необхiдних для активно1 виробничо-професшно1 дiяльностi майбутнiх фiлологiв-редакторiв освiтнiх видань.
Осшльки процес навчання вiдбуваеться в умовах кредитно-модульно1 системи, то навчальна технолопя проектуеться за модульним принципом. «Модуль - це лопчно завершена система теоретичних знань i практичних умшь iз певно1 дисциплiни, адаптованих до шдивщуальних особливостей суб'екпв учiння, i визначеним оптимальним часом на оргашзацш !х засвоення» [5, с. 338].
З огляду на це, у програмi передбачаеться навчання за двома змiстовими модулями: 1) «Текст як об'ект вивчення рiзних наукових дисциплш: теорiя тексту, механiзми сприйняття i творення»; 2) «Текст як шформацшне цiле. Текст i дискурс». Кожен зi змiстових модулiв, у свою чергу, дiлиться на прогностично-конструювальний, технолопчно-шструментальний та дiагностично-рефлексивний модулi.
У межах прогностично-конструювального модуля реалiзуеться iнформацiйний аспект. Роль цього модуля - дати настанову студентам на реалiзацiю навчально1 мети та комплексу навчальних завдань iз дисциплши «Текстознавство», сформувати позитивну мотивацiю навчання: допомогти студентам зрозумии сутнiсть тексту, його понять i категорiй; ознайомити iз типологiею текспв та !х компонентiв; дослiдити текст в аспект! проблеми взаемоди «автор -текст - рецишент»; ознайомити студенпв зi структурно-семантичними характеристиками тексту та його комушкативними властивостями; до^джувати семантичнi штенци тексту як одше1 з найширших i найрепрезентативнiших одиниць шформаци; сформувати у студентiв навички теоретично обгрунтованого аналiзу текстгв та !х компонентгв; виробити стiйкi навички трансформаци тексту (ущiльнення до шформацшного мiнiмуму, складання плану, тез, конспекту, реферату, розгортання тези тощо).
Технолопчно-шструментальний модуль - основний, осшльки в його межах ввдбуваеться дiалог мiж викладачем i студентами з метою професшного та мовнокомунiкативного !х вдосконалення.
Наведемо приклад проектування однiеl iз тем цього модуля «Текст як об'ект вивчення лшгвютики». На вивчення ще1 теми вiдводимо 8 годин (2 години на лекцш, 2 - на семшарське заняття, 2 - на лабораторне заняття, 2 - на самостшну роботу).
Лекцшне заняття проводимо iз застосуванням методу проблемного викладу, оск1льки значна шльшсть iнформацil про текст, його структуру i основнi категорil вiдома студентам зi шкiльного курсу рiдноl мови. З метою узагальнення, систематизацil матерiалу, виведення студент1в на вищий рiвень сприйняття теорil тексту та у зв'язку iз вiдсутнiстю базового тдручника пропонуемо першокурсникам опорний конспект лекци. Якщо е така технiчна можливють, транслюемо опорний конспект через проектор.
Наступний етап - засвоення базово1 теори з лшгвютики тексту на семiнарському занятп. Осшльки тема включае чимало проблемних i дискусiйних питань (напр., визначення тексту, категорш тексту, мшмально1 одиницi тексту i И спiввiдношення iз абзацом тощо), то моделюемо семiнарське заняття у формi дискусiй у межах заздалепдь визначених проблемних груп. На цьому ж занятп прослуховуемо i рецензуемо самостiйну роботу студентiв - реферати на тему «Складне синтаксичне цше i абзац. Функци абзацу в рiзних текстах».
Мета лабораторного заняття - закршити практичнi вмшня i навички структурно-смислового аналiзу тексту за допомогою спецiально розроблених тренувальних вправ, текстових i тслятекстових завдань. Пропонуемо таку систему завдань для лабораторного заняття.
I. Пiдготовчi вправи.
1. Прочитайте уривок тексту. Визначте його тему та основну думку. Сшльки складних синтаксичних цiлих (ССЦ) мютиться у поданому уривку? Подумайте, чому автор об'еднуе !х в одному абзащ.
Старезний густий предковiчний лiс на Волинi. Посеред люу простора галява з плакучою березою i з великим прастарим дубом. Галява скоро переходить в куп'я та очерети, а в одному мющ в ярко-зелену драговину - то береги люового озера, що утворилося з люового струмка. Струмок той вибiгае з гущавини люу, впадае в озеро, потiм, по друпм боцi озера, знов випкае i губиться в хащах. Саме озеро - тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посерединi. Мiстина вся дика, таемнича, але не понура, - повна шжно1 задумливо1 полюько1 краси. Провесна. По узлюа i на галявi перший ряст i цштуть пролiски та сон-трава. Дерева ще безлисп, але вкритi бростю, що от-от мае розкритись. На озерi туман то лежить пеленою, то хвилюе од вггру, то розриваеться, одкриваючи блiдо-блакитну воду (Леся Укр.).
2. Запишiть речення у двi колонки: злiва - тi, що називають тему висловлювання, справа - п, що називають тему i вiдображають основну думку.
1) Прогулянка люом. - Захоплююча прогулянка. 2) Моя улюблена телепередача. -Телепередача «У свт тварин». 3) Випадок у селi. - На межi добра i зла. 4) Комп'ютеризащя навчання. - Ще один крок до майбутнього.
3. До поданих тем добериь вужчi, якi б пiдходили за змютом.
1) Унiкальна професiя вчителя. 2) Веселi студентськ1 канiкули.
4. Прочитайте уважно подаш уривки. Простежте, яким способом пов'язуються мiж собою речення у межах ССЦ. Накреслиь схеми, як вiдображали б щ зв'язки. Знайдiть слова, як1 об'еднують текст за змiстом i граматично.
А. У цього свята давня й щкава iсторiя. Пов'язана вона з долею американки Анни Джервю. Дiвчинка прикро рано втратила найдорожчу у свiтi людину - маму. Серед кривдних сирiтських буднiв вимрiяла Анна думку: люди повиннi мати единий день на рш, коли уа разом вшановуватимуть i мапр-неньку, i матiр-землю, i Матiр Божу. На И клопотання 1914-го року Конгрес США встановив нове державне свято - День матерь Невдовзi його узаконило ще чимало кра1н. (М.Руденко)
Б. Було пiсля бург Сонце хилилося до заходу. Небо було хмарне i тшьки на заходi ясно-червоняве. Мряками фантастично сповип гори вiдбивали вiд неба гостро темно-голубою краскою ... (О.Кобилянська)
II. Робота з текстом.
Прочитайте. Доведиь, що перед вами текст iз його визначальними рисами -тематичною цшсшстю, зв'язнiстю, послiдовнiстю й завершешстю викладу. До якого стилю вш належить? Визначте тему, основну думку тексту й адресата мовлення.
ВИНИКНЕННЯ I РОЗВИТОК ПИСЬМА У СХ1ДНИХ СЛОВ'ЯН
До^дники вважають, що слов'яни, давш нашi предки, мали примтивне письмо ще в першй половин I тисячолття. Шзтше вони стихшно користувалися грецькими буквами. Не випадково до нас дшшли у тзнших списках (друго'1 половини XI ст.) тексти договорiв русичiв з греками за 912, 945, 971 роки. Свiдчення про наявтсть писемностi у схiдних слов'ян ще на початку X ст. знаходимо в арабських мандрiвникiв та iсторикiв. Проте, на жаль, тогочасш писемш пам 'ятки до нас не дшшли.
Найдавнiшi писан пам 'ятки чаав КиХвськоХ Рус сягають середини XI ст. (наприклад, Остромирове евангелiе). Написан вони старослов 'янською мовою. Що ж це за мова?
У середин IX ст. ншецью феодали i католицьт мтонери намагалися прибрати до своХх рук владу в Морави - слов 'янському князiвствi, поширюючи християнство латинською мовою. Щоб протистояти тмецькш експанси, моравський князь Ростислав у 862 рощ звернувся до вiзантiйського тператора з проханням прислати освiчених людей, як навчили б моравiв правити в цер^ зрозумыою для них мовою. Той запропонував поХхати до Морави братам Кирилу i Мефодю, як добре знали слов'янську i грецьку мови. Посланц склали слов'янсью азбуки, переклали на рiдний ш солунський дiалект церковн книги i в 863 роц вирушили до Морави. Там вони проповiдували християнство, користуючись близькоспорiдненою до моравськоХ мовою.
Азбук було двi: глаголиця i кирилиця. Глаголицю укладено на основi грецького курсивного письма, яке близьке до скоропису, а кирилиця (названа так учнями Кирила на честь свого учителя) - на основi грецького уставного письма. Ряд букв глаголиц i кирилиц запозичено з тших алфав^в.
Глаголиця була обмежена у вжитку, про що свiдчать писемн пам'ятки, а кирилицею користувалися широко. Вона й стала азбукою для схiдних i деяких твденних слов'янських народiв.
Шсля смертi Кирила i Мефодiя користуватися слов 'янською писемною мовою в Морави було заборонено, а учтв Кирила i Мефодiя вигнали до Болгари. Болгарiя прийняла християнство у 865 рощ, наприктц IX- у X ст. вона стала центром слов 'янськоХ писемностi. Саме з Болгари було запрошено в ктц X ст. до КихвськоХ Руа перших служителiв церкви i завезено церковн книги, написан мовою, якою перекладали Кирило i Мефодш. У науковому обiгу цю мову називають старослов'янською.
Шсля занепаду КиХвськоХ Рус старослов'янським алфавтом користувались вс схiднi слов'яни, хоча кшьюсть i форма букв змтювалися. Так, спершу вживали уставне письмо, що характеризувалося чтким, калiграфiчним накресленням лтер, кожна з яких писалася окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд.
З середини XIV ст. геометричний вигляд лтер поступово спрощувався, писалися вони з нахилом, допускалися скорочення ^в. Такий тип письма називаеться натвуставним. Шзнше з 'явився скоропис - букви заокруглет, писалися зв 'язно, окремi з них виносились над рядком.
У 1708 р. Петро I nровiв реформу кирилiвського натвуставу. Стара кирилиця залишалася для друкування церковних книг, для тших потреб (державних, наукових, свiтськоi лтератури) впроваджено гражданський шрифт. Було вилучено ряд лтер кирилищ, написання лтер спрощено. З деякими незначними змтами цей алфавт використовуеться в сучасному украХнському, росйському i быоруському nисьмi. (З тдр.)
Пiслятекстовi завдання
А. Зддасшть структурно-семантичний аналiз поданого тексту, дотримуючись рекомендацш, поданих нижче.
1. Подшть текст на мшмальш частини змюту - мшротеми, тобто уривки, що мютять зашнчену думку. Перед кожною м^отемою напишпь арабською цифрою номер, який ввдповвдае порядку и появи в текста (Для полегшення роботи формулюйте питания до кожного абзацу. Кшьшсть запитань ввдповвдатиме кшькосп мшротем).
2. Згрупуйте мшротеми в бiльшi смисловi утворення - тдтеми. Сформулюйте 1х своши словами, позначте римськими цифрами i запишпь.
3. Встановпь смислову iерархiю в межах тдтем i мшротем, тобто розмюлть смисловi одинищ кожного рiвня в порядку тдвищення 1х семантично! ваги в конкретному текста
4. Подайте структуру поданого тексту у вигляд рiвневоl схеми типу:
Тема
Б. Користуючись рiвневою схемою, напишiть складний план аналiзованого тексту.
В. Визначте спосiб поеднання речень у текстi. Зобразiть схематично зв'язки мiж фразами у 1-му i 3-му абзацах.
Г. Користуючись класифшащею, поданою вище, проаналiзуйте мовш засоби мiжфразового зв 'язку в текста
1. Визначте, як1 слова повторюються в текста Чи мотивоваш тут лексичнi повтори? Доведiть.
2. Випишт усi контекстнi синонiми з тексту, доповшть !х сво1ми варiантами.
3. Виберiть групу тематично близьких слiв, як1 становлять змiстовний шстяк тексту. Якими частинами мови найчастше виступають цi слова?
4. Випишиь усi дiеслова з 2, 3 i 4 абзацiв, визначте !х час, вид, особу. Що ви можете сказати про сшвввднесешсть форм дае^в у межах складного синтаксичного цiлого? Як чергуються цi форми у межах усього тексту? Ввд чого це залежить?
5. Чи е в текста слова з часовим, просторовим значениям та вставш слова? Яка !х роль в оргашзаци тексту?
6. Знайдiть у текст питальне речення. Яке його мюце у структурi тексту?
7. Чи е в текст неповш речення? Вмотивуйте !х необхiднiсть.
8. Випишиь у зошити 1-ий абзац. Подшть кожну фразу на дм частини: «дане» (вже вiдоме) й «нове» (нова iнформацiя). Усно спробуйте помiияти !х мюцями. Як змшиться текст? Зробiть висновок про значення шформаци в текстi.
9. Знайдиь сполучники, що поеднують мiж собою речення. Що е спiльного i вiдмiнного мiж ними i сполучниками в межах складного речення?
III. Пiслятекстовi вправи.
1. Доповнiть ряди в дужках кшькома засобами зв'язку, як1 б виражали так1 вщношення мiж частинами тексту:
- тотожшсть (вш...);
- близьк1сть дiяча, мюця або часу д!1 (там, тодь..);
- приеднання i поеднання частин шформаци (крiм того^);
- причинно-наслiдковi й умовно-наслiдковi вiдношения мiж частинами тексту (проте...);
- зiставления i протиставлення частин iнформацil (i, але...);
- узагальнення, висновок, пiдсумок шформаци (отже .);
- порядок викладу iнформацil (по-перше .);
- пояснення, уточнення, видiлення окремого (наприклад.);
- початок, одночасшсть, повторюванiсть, завершення ди (спочатку.);
- зв'язок з попередньою i наступною iнформацiею (як зазначалось...);
- уведення узагальнювально! iнформацil (наведемо там приклади...).
2. З художньо! лiтератури, перiодики чи пiдручникiв випишиь уривки текстiв iз паралельним i послiдовним зв'язком. Визначте у кожнш фразi «дане» i «нове». Порiвняйте структуру текстiв.
3. Поданi опорт слова i словосполучення з'еднайте у суцшьний текст за допомогою рiзноманiтних засобiв мiжфразного зв'язку.
Синонiми, слова, лексичне значення, звуковий склад, об'еднаш, вiдтiнок у значеннi, група, синонiмiчне гнiздо, стрижневе слово, стилiстично нейтральне, словник, подаеться, функцiонувания, стилi, мови, вiдрiзнятися, емоцiйне забарвлення, стилiстичний ввдтшок, входить, частини мови, лексичнi синошми, абсолютнi, вiдноснi, синтаксичнi, контекстуальнi, фразеолопчш, багатство мови, культура мови.
Основне призначення дiагностично-рефлексивного модуля - навчити студенпв рефлексп, тобто вiдтворенню засвоеного матерiалу, проконтролювати й оцiнити рiвень сформованостi фахових умiнь та навичок студентiв. У межах цього модуля студенти виконують тестовi i контрольш роботи, звiтують про виконання шдив^альних науково-дослiдних завдань (проекта), робота над якими тривала упродовж двох семестрiв.
Отже, проектування iнновацiйних навчальних технологш у вищш школi - це один iз важливих напрямк1в роботи викладачiв на шляху до формування професiйноl компетенцп студентiв-фiлологiв. Реалiзацiя шновацшних технологiй навчання мовознавчих дисциплiн готуватиме студентiв до креативно! педагогiчноi дiяльностi з фаху, зокрема авторського проектування та планування власних навчальних технологш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Симоненко Т. В. Реалiзацiя iнновацiйних технологiй навчання у процем формування професiйноi мов^^му^^'м^! компетенцп студентiв-фiлологiв / Т. В. Симоненко // Вкник Черкаського унiверситету. Серiя: Фiлологiчнi науки. - Черкаси, 2009. - Вип. 169. - С. 181-186.
2. Симоненко Т. В. Формування професiйноi мов^^му^^'т^вно! компетенцп студенпв фшолопчних факультетiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорiя та методика навчання (украшська мова) » / Т. В. Симоненко. - К., 2007. - 27 с.
3. Освггш технологи: навч. - метод. пос. / О. М. Пехота, А. З. Юктенко, О. М. Любарська та ш. ; за ред. О. М. Пехоти. - К.: Видавництво А. С. К. - 2003. - 255 с.
4. Пионова Р. С. Педагогика высшей школы : учеб. пос. / Р. С. Пионова. - Мн.: Университетское. -2002. - 256 с.
5. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи : навч. пос. / М. М. Фшула. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
6. Педагогика и психология высшей школы : учеб. пос. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 544 с.
УДК 81'24=161.2(076)
Я. В. Б1ЛОУСОВА
АКТИВ1ЗАЦ1Я МОВЛЕНН6ВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В МЕТОДОМ
ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ I ВПРАВ
У статтi nроаналiзовано роль активних методiв навчання у вихованю мовленневоХ культури студентiв-гуманiтарiiв вищих навчальних закладiв на заняттях з курсу «Основи культури мовлення». Подано творчi завдання i вправи (^му^катив^ ситуацп, тести, мiнi-твори, теми промов, концепцп вистутв), ят вiдnовiдають основним мовленневим законам i сприяють активiзацii навчальноХ дiяльностi студентiв, здшсненню мiжnредметних зв 'язюв у вузiвському процеЫ.
Ключовi слова: творчi завдання i вправи, активн методи навчання, мовленнева культура, рольовi
iгри.
