CC BY
36
5) забезпечення системного формування проектно-технолопчно! культури майбутнiх вчителiв технологiй i креслення як процесу, результату та цшносп освiти, що е системоутворюючим чинником безперервносп культурно-освiтнього простору ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гатальский В. Д. Культурно-образовательное пространство как социально-педагогическая система / В. Д. Гатальский // Педагогика. - 2009. - № 3. - С. 52-57.
2. Гинецинский В. И. Проблема структурирования мирового образовательного пространства /В. И. Гинецинский // Педагогика. - 1997. - № 3. - С. 10-15.
3. Ковальчук Л. Культуролопчний шдхвд у дослвдженш освгтнього простору в контекста процеЫв глобалiзацп та штеграцп / Л.Ковальчук // Науковий вкник Чершвецького утверситету: зб. наук. праць. Вип. 469: Педагопка та психолопя. - Чернiвцi: Черн1вец. нац. ун-т, 2009. - С. 61-70.
4. Козырев В. А. Построение модели гуманитарной образовательной среды / В.А. Козырев // Педагог. - 1999. - № 2.- С. 26-32.
5. Могилев А. В. О понятии «Образовательное пространство» / А. В. Могилев, А. Н. Шильман // Педагогическая информатика - 2005. - № 2. - С. 72-78.
6. Новикова Л. И. Школа и среда / Л. И. Новикова. - М.: Знание, 1985 - 80 с.
7. Новые ценности образования: тезаурус для учителей и школьных психологов / под ред. В. И. Слободчикова. - М.: Педагогика, 1995. - 133 с.
8. Рижак Л. К. Освггаш проспр навчального закладу: монографiя / Л. К. Рижак. - Львiв: Лояс, 2008. -Ч. I. - 176 с.
9. Сенько Ю. В. Гуманитарные основы педагогического образования / Ю. В. Сенько. - М.: Академия, 2000. - 240 с.
10. Ткач Т. В. Структурно-цшьовий аналiз розвитку освгтнього простору як психолого-педагопчно! категорй / Т. В. Ткач // Укра1нська педагопка. - 2008. - Вип. 14. - С. 118-123.
11. Шалаев И. К. От образовательных сред к образовательному пространству: понятие, формирование, свойства / И. К. Шалаев, А. Л. Веряев // Педагог. - 1998. - № 4. - С. 23-27.
12. Шендрик И. Г. Образовательное пространство субъекта и его проектирование / И. Г. Шендрик. -М.: АПКиПРО, 2003. - 325 с.
УДК 37.035.3
Г. Ф. МАМУС, О. Ю. ШНА6ВА
МЕТОД ПРОЕКТ1В У СИСТЕМ1 ПОДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й
У статтi розглядаються особливостi застосування методу проектiв у процеЫ тдготовки майбутнього вчителя технологт. Проаналiзовано змiст навчальних програм освтньо! галузi «Технологiя» та обгрунтовано доцтьтсть залучення студентiв до nроектно-технологiчноi дiяльностi у процесi вивчення фахових дисциплт. Розкрито суть, змiст та особливостi впровадження проектноi технологи як iнновацiйного методу тд час виготовлення швейних виробiв студентами тженерно-педагогiчних факультетiв.
Ключовi слова: проектування, метод, технологiя, швейний вирiб.
Г. М. МАМУС, О. Ю. ПИНАЕВА
МЕТОД ПРОЕКТОВ В СИСТЕМЕ ПОДГОТОВКИ СОВРЕМЕННОГО
УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ
В статье рассматриваются особенности применения метода проектов в процессе подготовки будущего учителя технологий. Проанализировано содержание учебных программ образовательной области «Технология» и обосновано целесообразность привлечения студентов к проектно-технологической деятельности в процессе изучения специальных дисциплин. Раскрыта суть,
содержание и особенности внедрения проектной технологии как инновационного метода при изготовлении швейных изделий студентами инженерно-педагогических факультетов.
Ключевые слова: проектирование, метод, технология, швейное изделие.
H. M. MAMUS, O. Ju. PINAJEVA
PROJECT-METHOD IN THE TRAINING OF MODERN TECHNOLOGY TEACHER
The article deals with the features of the project-method in training future technology teacher. The content of educational curriculum in «Technology» was analyzed and efficiency of involving of students to engineering activities in the process of professional disciplines studies is justified. The nature, content and features of implementation ofproject technology as an innovative method for the manufacturing of sewing goods by the students of engineering faculties are defined.
Keywords: project-method, technologies, sewing good.
Нишшш умови реформування освии в Укршш висувають hobí вимоги до навчання учшвсько! молодi та студенпв, 1'х виховання та розвитку. В зв'язку з цим е потреба вносити змши та доповнення у програми; модершзувати навчальний процес на основi впровадження iнновацiйних технологш, досягнень педагопчно! науки та передового досв^ виробництва; вдосконалювати дiяльнiсть вчителя та викладача. Прiоритетна роль у навчанш сучасно! молодi повинна належати активним методам, як1 спрямованi на самостшну дiяльнiсть, реалiзацiю творчого потенщалу людини, сприяють розвитку мислення.
В останш роки виникло питания вiдродження методу проектiв. Цей метод мае давню юторш i його вивченням займалося чимало науковщв, у тому чи^ вiтчизияних (О. М. Коберник, Л. В. Оршанський, В. К. Сидоренко, В. В. Стешенко, Г. В. Терещук та iн.). Проте ниш вш набувае нового переосмислення, осшльки забезпечуе взаемодiю учаснишв навчально-виховного процесу в умовах особистiсно-орiентованого навчання.
Враховуючи багатоплановють дослiджень основних теоретичних положень та розробленi вченими-педагогами методичш аспекти впровадження проектно! технологи в навчальний процес, можемо констатувати, що до цього часу залишаються не вивченими питання пiдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання з обслуговуючих видiв працi щодо особливостей використання методу проекпв на заняттях проектування та виготовлення швейних виробiв.
Метою статп е аналiз особливостей застосування методу проекпв п1д час вивчення студентами основ технологи виготовлення швейних виробiв.
Ввдповвдно до мети визначено так основнi завдання дослiджения:
- проаналiзувати змiст навчальних програм освиньо! галузi «Технолопя» та обгрунтувати доцiльнiсть залучення студентiв до проектно-технологiчно! дiяльностi;
- розкрити особливосп вивчення основ проектування майбутшми вчителями трудового навчання;
- висвилити суть i методику використання методу проекпв на заняттях з практикуму з обробки текстильних матерiалiв.
Введення з 2011 р. у нових програм галузi «Технолопя» для загальноосвишх шк1л сприяе створенню умов для реалiзацi! всебiчного розвитку особистостi. Змют програм передбачае проектно-технологiчний пiдхiд до навчання, ввдповвдно до якого учитель техшчних та обслуговуючих видiв пращ повинен ознайомлювати учнiв з основами сучасного виробництва; у процеа художньо-конструкторсько!, предметно-перетворюючо! дiяльностi формувати навички, необхвдш для подальшо! роботи в рiзних сферах народного господарства. У школярiв повинна виробитися i закрiпитися звичка до аналiзу споживчих, економiчних та еколопчних ситуацiй; здатнiсть оцiнювати вде!, виходячи з реальних потреб, матерiальних можливостей i умiнь добирати найбшьш вдалий спосiб виготовлення технологiчно! конструкцп об'екта проектно! дiяльностi, який би ввдповщав вимогам дизайну [1].
Разом з обов'язковими програмами, в яких вiдображаеться державний базовий стандарт, пропонуються варiативнi модулi. На заняттях з обслуговуючих видiв працi учш вивчають теми, як1 вимагають естетичного смаку, розумiння прекрасного, стимулюють 1х культурний розвиток.
Нижче як приклад бшьш детально проаналiзовано змiст варiативного модуля «Технолопя клаптикового шиття (печворк)», який розроблено до навчально! програми «Технологи. 10-11 класи» [3]. Тематичним планом передбачено вивчення тем про загальш вiдомостi щодо технологи клаптикового шиття; проектування та виготовлення виробу клаптиковою технiкою i презентацiю та оцшку результалв проектно! дiяльностi. На виконання творчого проекту вiдведено 20 годин. Орiентовними виробами е виальш картки, репродукци картин, мiнi-панно, сумки невеликих розмiрiв, чохли чи сумочки для мобшьних телефонiв або окулярiв, фартухи, скатертини рiзних розмiрiв i форми, грiлка на чайник, кишеня для пiжами, дитячий килимок, ковдра, наволочка на диванну подушку, покривало.
Для галузi «Технолопя» метод проекпв - це своерiдна система навчання, гнучка модель оргашзаци навчального процесу, орiентована на творчу самореалiзацiю учня, розвиток його iнтелектуальних i фiзичних можливостей, вольових якостей i творчих здiбностей; на створення нових виробiв, як1 володiють суб'ективною або об'ективною новизною i мають практичну значимють.
Учитель повинен органiзувати процес навчання, за якого школярi самостiйно i творчо будуть застосовувати всi набуп знания та вмiння щодо проектування та створення вироб1в i послуг пiд його контролем. Це дае змогу педагогу перейти на бшьш високий рiвень особистого розвитку, самовдосконалення.
Зазначимо, що матерiал проаналiзованих вище шк1льних програм е порiвияно новим для бшьшосп вчителiв технологiй. Оскшьки вони не здобували у вузi необхiдних теоретичних вiдомостей про метод проекпв, самостшно не розробляли творчий проект, не вс мають доступ до потрiбноl шформаци, тому, ввдповвдно, виникають труднощi в оргашзаци та проведенш урокiв на належному науково-методичному рiвнi. Створення виробiв з використанням технiки печворк, оздоблення аплiкацiею за рекомендацiями варiативних модулiв програми теж потребуе належно1 теоретично1 та практичное' пiдготовки.
Для усунення вказаних недолтв, набуття знань, вмiнь, досвiду проектно1 дiяльностi для студенпв iнженерно-педагогiчного факультету Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка навчальним планом для спещальносп 7.01.01.04 «Педагопка i методика середньо1 освiти. Трудове навчання» передбачено вивчення дисциплши «Основи проектування» загальним обсягом 144 години. Для опанування лекцшного матерiалу рекомендовано 20 годин, для лабораторно-практичних занять - 32 години. Аудиторш заняття поеднуються з систематичною самостшною та iндивiдуальною роботою студенпв (по 46 годин). У процес вивчення дисциплiни студенти усввдомлюють мету, змiст i завдання проектно-технолопчно1 дiяльностi, вивчають И структуру та основш поняття. Вони ознайомлюються з методами творчо1 дiяльностi; засвоюють основш етапи проектно-технолопчно1 дiяльностi. На основi аналiзу змiсту навчального матерiалу технiчних та обслуговуючих видiв пращ, вимог до ввдбору об'ектiв для виготовлення майбутш вчителi розробляють проекти для учнiв 5-9 класiв; обгрунтовують економiчнi та екологiчнi особливостi створення виробiв; проводять маркетинговi дослiджения.
Дiяльнiсть студенпв у процесi вивчення дисциплши «Основи проектування» припускае вирiшения проблем, що передбачае, з одше1 боку, використання сукупносл дослiдницьких, пошукових, проблемних i однозначно творчих методiв, сучасних засобiв навчання, а з шшого -iнтеграцiю знань, умiнь з рiзних галузей науки, технiки, технологи. Для проведення занять на належному науково-методичному рiвнi викладач використовуе комплекс дидактичних засобiв, узагальнений досвiд роботи кращих вчителiв трудового навчання, сучасш технологи навчання.
Крiм уведення в навчальний план «Основ проектування», актуальним та доцiльним е виконання творчих проекпв у процес вивчення рiзних дисциплiн, передбачених планом факультету. Це е альтернативою традищйному пiдходу до осв^и, який грунтуеться здебiльшого на засвоенш нових знань, опануваннi вмшь та 1'х вiдтвореннi.
Вважаемо, що для реалiзацil завдань гармонiйного розвитку студенпв iнженерно-педагогiчного факультету на заняттях з практикуму обробки текстильних матерiалiв доцiльно
сприяти формуванню творчого потенцiалу особистосп шляхом диференщацп змюту й процесу навчання. Оптимальнi умови для цього виникають у процесi виконання проекпв.
Метод проектiв е комплексним вивченням певних тем навчального матерiалу, навколо яких мобiлiзуються i концентруються знания, вмшня та навички студентiв. Останш можуть виконувати творчий проект, спрямовуючи свою дiяльнiсть на створення виробу за власним задумом, з урахуванням особистих можливостей, нахилiв, iнтересiв i здiбностей. Проте в процесi його розробки необхiдно враховувати знання, вмшня та навички з матерiалознавства текстильних матерiалiв, конструювання, моделювання одягу, технолопчно! обробки та оздоблення деталей.
Залежно вiд особливостей вивчення навчального матерiалу вибiр тематики проекпв може бути рiзним. Так, наприклад, на заняттях з практикуму в швейнш майстернi майбутнi вчителi обслуговуючих видiв працi вивчають ручш та машиннi роботи, волого-теплове оброблення та клейове з'еднання деталей швейних виробiв. Цi знання та вмшня з основ обробки окремих елеменпв, деталей, вузл1в необхiдиi для подальшо! бiльш складно! дiяльностi проектування та виготовлення рiзноманiтних видiв виробiв з текстильних матерiалiв.
Пiсля опанування особливостей проведення пiдготовчих робiт, обробки оздоблювальних деталей швейних вироб1в студенти виконують комплекснi роботи. Вони можуть проектувати, шити й оздоблювати за власним задумом комплекти для кухш (фартух з прихоплювачами); бiлизну для сну (шчш сорочки, пiжамнi комплекти); вироби, виконанi з клаптик1в та оздоблеш аплiкацiею (панно, декоративнi подушки, серветки, скатертини, сумки, декоративш картинки й ш.). З метою здiйснения диференцшованого пiдходу викладач може рекомендувати студентам проектувати, шити та оздоблювати вироби залежно ввд !х можливостей та побажань.
Зважаючи на iндивiдуальнi особливосп, деяк1 майбутнi вчителi технологiй можуть проектувати та виготовляти вироби, як мають бшьш складну конструкцiю. Ввдповвдно до цього вони повиннi продемонструвати здiбностi здiйснювати громiздкi розрахунки; будувати нестандартнi креслення; використовуючи способи та методи моделювання, видозмiнювати будову основних та неосновних деталей виробу. Тема таких проекпв може бути пов'язана з конструюванням та техшчним моделюванням одягу.
Якщо деяк студенти мають штереси та нахили, як1 найбшьше проявляються у процесi пошиття швейних вироб1в, то матерiал роботи може включати складну технологiчну повузлову обробку, оригiнальне художне оформлення. 1м можна рекомендувати для виконання комплекти з клаптишв та оформленi аплiкацiею або оздоблення цими технiками окремих елеменпв моделей одягу.
Для створення оригшальних виробiв технiкою печворк на заняттях з обробки текстильних матерiалiв доцшьно скористатися навчальним посiбником [2]. Для тдготовки i проведення занять викладач може використати теоретичний матерiал, в якому висвiтлено особливостi становлення та сучасний стан розвитку художньо! обробки текстильних матерiалiв клаптиковою технiкою, подано загальну характеристику i обгрунтування вибору обладнання, iнструментiв i пристосувань для виконання роби цiею технiкою, властивостей матерiалiв, розкрито особливостi технологiчного процесу розкроювання та пошиття деталей виробiв. Для успiшного виконання студентами практично! частини наведено приклади рiзних прийомiв роботи, розроблено iнструкцiйнi карти [2].
Осшльки програмою передбачено виготовлення кухонного комплекту, то на заняттях проектують i шиють фартухи рiзно! складности без нагрудника, з вiдрiзним та суцшьно ви-кроеним нагрудником, фартух-сарафан. Для виготовлення окремих деталей (нагрудника, кишень, клапанiв, вставок, пояса тощо) можуть бути використанi рiзнi клаптики тканини, поеднанi за рисунками, кольорами, фактурою. Це можуть бути ввдходи матерiалiв. Вiдповiдно до особливостей фасону та оздоблення фартуха обирають конструкщю, форму й художне оформлення прихоплювачiв.
Пiсля вивчення теоретичного матерiалу студенти мають знати: основш вiдомостi про клаптикову технiку та народнi традицп !! використання; особливостi виробiв, виготовлених у клаптиковш технiцi; вiдмiнностi мiж клаптиковими технiками; особливост1 використання залишшв тканини для виготовлення виробiв; шструменти, матерiали та обладнання, що використовуються в роботi; властивостi тканин для створення виробiв; особливостi добору
тканин за кольором, фактурою, po3MipoM; технологiю виготовлення виробу в клаптиковш технiцi (пiдготовка тканини до роботи; розкроювання деталей; зшивання та пришивания деталей та блоков до основи; уточнення розмiрiв пришитих деталей; кшцева обробка та оформлення виробу; вимоги до його якостц значення правильно!' розмiтки для технологiï виготовлення виробу та його якостц способи догляду за виробом). Студенти повиннi здшснювати пооперацiйну та к1нцеву обробку; оформляти та оздоблювати вироби; контролювати яшсть готового виробу; вдосконалюватися у дотриманш санiтарно-гiгieнiчних вимог, безпечноï працi та оргашзаци робочого мюця пiд час виготовлення виробiв у клаптиковiй техшщ.
Вони повиннi вмiти: добирати вирiб, тканини, iнструменти, обладнання, оздоблення для виготовлення виробу в клаптиковш техшщ; виготовляти та оздоблювати вироби; економно витрачати тканину та iншi матерiали; ощнювати як1сть виконаних робiт та розраховувати орieнтовну вартiсть готового виробу; додержувати санiтарно-гiгieнiчних вимог, правил безпечно1 працi та органiзацiï робочого мюця пiд час виконання робiт.
Для розробки творчого проекту студенти можуть обрати рiзнi види вироб1в з використанням клаптик1в та оздобленi аплшащею (скатертини, килимки, панно, ковдри, покривала). Залежно вiд складностi робiт кшьшсть учасник1в виконання проекту може бути рiзною. Над творчим завданням, яке вимагае значних витрат часу, майбутш вчителi технологiй можуть працювати парами, групами, а при потребi - частково в домашшх умовах.
Викладачевi потрiбно аналiзувати змiст i хвд кожного заняття, щоб практична частина була послвдовним продовженням i закршленням теоретичних вiдомостей, одержаних студентами. Шсля кожного заняття доцiльно проводити тдсумки виконання запланованоï роботи. Крiм того, варто враховувати шдивщуальш особливостi студенпв, стушнь ïx пiдготовки, наявнi знання та навички.
Поступово, розвиваючи штерес до занять, необxiдно сприяти розвитку фантази майбутнix учителiв теxнологiй у пошуках нових форм i засобiв вираження задуманого, прояву можливостей до урiзноманiтнення художнього оформлення виробiв. Тому значне мюце треба вiдвести замальовкам i фотографiям виробiв в альбом^ зразкам вiзерункiв, ïx поеднань та готовим виробам. Надаючи можливiсть самостшно працювати, педагог повинен направляти творчу дiяльнiсть студентiв, формувати в них здатшсть вибирати та аналiзувати, прогнозувати способи виконання виробу, допомагати ïm у вирiшеннi поставленого завдання.
У процеа планування занять необxiдно включати екскурсiï, вщв^вання виставок у рiзноманiтнi xудожиi, професiйно-теxнiчнi заклади. Це дае можливють ближче познайомити майбутнix фаxiвцiв з процесом створення виробiв з текстильних матерiалiв.
Завершальна виставка роб^ студентiв буде свiдчити про розвиток ïx фантазiï, xудожнix смак1в, р1вень естетичного виховання. Заняття повиннi мати художньо-творчий характер, що передусiм припускае створення виробу, який виявляе шдив^альш бажання i вмiния майбутнix вчителiв теxнологiй.
У процесi вивчення проектування та виготовлення виробiв клаптиковою техшкою доцiльно використовувати традицiйнi словеснi, наочш, практичнi методи навчання; роботу з лиературою та iнновацiйнi методи навчання iз застосуванням комп'ютера.
Використовуючи розповвдь про iсторiю становлення та сучасний стан розвитку техшки печворк, викладач послiдовно розкривае змiст нового матерiалу, а потiм може застосовувати iншi методи навчання. Значно частiше застосовують пояснення, яке, зазвичай, супроводжуеться демонструванням. Пояснювати доводиться будову матерiально-теxнiчного оснащення для виготовлення виробiв клаптиковим пошиттям, особливостi конструювання вироб1в i складання теxнологiчноï послiдовностi ïx виготовлення.
У процес бесiди важливо спочатку ставити запитання, потiм викликати для ввдповвд студентiв, здiйснюючи диференцiйований пiдxiд; опитувати не тiльки тих, хто бажае. Питання повиннi бути короткими i точними; ïx кшьшсть повинна бути оптимальна; задавати ïx треба в лопчнш послвдовносп, спонукаючи майбутнix учителiв до прояву iнiцiативи, розвитку нахил1в i здiбностей, збуджуючи пiзнавальний штерес.
Приступаючи до створення нового чи бшьш складного виробу техшкою клаптикового пошиття, необхвдно спочатку уважно роздивитися форму та розмiри окремих деталей,
елементiв, блоков; особливостi !х з'еднання; передбачити можливi помилки у процес !х розкроювання та зшивання, а вже тсля цього планувати проектування та технологiчну послiдовнiсть виготовлення виробу в цiлому.
Крiм того, викладач повинен викладати матерiал емоцiйно, добираючи переконливi факти, докази, демонструючи виконання певних дiй чи операцiй тощо. Тодi студенти сприймають новий матерiал на вищому рiвнi, добре запам'ятовують його. 1нколи доцiльно використовувати диспут та дискусш, як1 грунтуються на обмж думками мiж студентами i викладачем, вчать мислити самостiйно, розвивають вмiния практичного аналiзу i старанно! аргументаци висунутих положень, поваги до думки шших. Студенти можуть попарно чи групою планувати добiр виробш, матерiалiв для виготовлення, обгрунтовувати доцшьшсть поеднання рисунков та кольорiв окремих елеменпв та блок1в.
На кожному занятп варто використовувати наочнiсть. Це можуть бути натуральш об'екти (есшзи, окремо виготовленi блоки, вироби, зразки рiзних технiк розкроювання деталей, виконання), !х моделi (умовнi зображення). Наочнють, як правило, е не просто шюстращею до навчального матерiалу, а об'ектом вивчення, джерелом знань, засобом формування вмiиь i навичок. Демонстрування повинно супроводжуватися поясненням педагога. Тому необхвдно забезпечити всебiчний огляд об'екта, чико визначити головне, детально продумати пояснення, залучити студентiв до знаходження потрiбно! iнформацi!. Важливим е шструктування викладача i навчального майстра, вивчення або повторения рашше вивченого, спостереження, висновки студентiв, оцiнювания якостi проведених робiт.
У процесi вирiшения практичних завдань студенти повиннi виконувати вправи як багаторазове повторення певних дш або видав дiяльностi для !х засвоення, що опираеться на розумшня i супроводжуеться свiдомим контролем i коректуванням. У процесi розкроювання та пошиття вироб1в клаптиковою технiкою доцшьно використовувати такi види вправ: шдготовч^ вступнi, пробнi, тренувальнi, творчi.
Разом iз засвоенням необхiдних знань, умшь i навичок, передбачених навчальною програмою, важливе значення для успiшного виконання творчого проекту мае теоретична тдготовка студенпв щодо особливостей проектування та виготовлення виробiв технiкою печворк i оздоблення аплiкацiею iз використанням рiзноманiтно! лiтератури (довiдково!, спецiально!, науково-популярно!), 1нтернету.
У процесi виконання творчого проекту будь-яко! тематики студенти повиннi обгрунтувати вибiр виробу вiдповiдно до його призначення, вимоги до конструкцi! загалом та окремих !! елеменлв, вимоги до матерiалiв для виготовлення. Ввдповщно до аналiзу художнього оформлення, конструктивно! побудови моделей-аналопв створюють еск1зний проект обрано! моделi. Обов'язковими компонентами робочо! документацi! повиннi бути розробки креслень основ конструкцш елементiв виробу та !х технiчне моделювання вiдповiдно до задуманого фасону; розрахунок витрат матерiалiв; особливост технологiчно! обробки деталей та вузлiв; розрахунок собiвартостi та цши виробу.
Засвоенi знання, набутi вмшня студенти застосовують у процесi проходження педагогiчно! практики у загальноосвiтнiх навчальних закладах, для виконання курсових i дипломних робiт.
Вищенаведенi рекомендацi! щодо змюту, органiзацi! проектно-технологiчно! дiяльностi та методики !! впровадження е орiентовними.
Наш досвiд пiдтверджуе думку щодо актуальносп використання методу проект1в на заняттях з практикуму з обробки текстильних матерiалiв, оск1льки це дае змогу розвивати творче мислення студенпв, !х 1н!ц1ативу, самост1йн1сть, ум1ння знаходити нетрив!альш розв'язки; систематично спрямовувати дiяльнiсть з урахуванням особистих якостей, здiбностей, навчальних можливостей та !н., що забезпечуе вищий р1вень знань, умшь та навичок.
Проведене до^дження дозволяе сформулювати висновки про необхiднiсть активного залучення студентiв до науково-дослiдних робгг у межах вивчення фахових дисциплш i доцiльнiсть максимального впровадження творчого проектування в систему тдготовки майбутшх учителiв технологiй. Проте вважаемо, що подальшого вивчення потребуе системне
дослiдження iндивiдуальних особливостей студенпв, як проявляються в практичнiй дiяльностi та можливосп впровадження новiтнiх iнформацiйних технологш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Iнновацiйнi педагогiчнi технологи у трудовому навчанш : навч.-метод. поЫбник / В. Г. Гетта,
Р. С. Гуревич, О. М. Коберник та ш.; за заг ред. О. М. Коберника, Г. В. Терещука. - Умань: СПД
«Жовтий», 2008. - 212 с.
2. Мамус Г. М. Проектування та виготовлення виробiв клаптиковою техшкою: навч. поЫбник /
Мамус Г. М. - Тернотль: ТНПУ iM. В. Гнатюка, 2008. - 80 с.
3. Технологи. 10-11 класи. Навчальна програма. Рiвень стандарту, академiчний рiвень. Варiативнi
модулi. - Кам'янець-Подшьський: Аксiома, 2010. -140 с.
УДК 378.147:744
I. А. Б1ЛОСЕВИЧ
СТРУКТУРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТЕХН1ЧНОГО МИСЛЕННЯ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГ1Й
У cmammi показано Heo6xidHicmb тдвищення рiвня розвитку техтчного мислення у майбуттх педагогiв. Наведено компонентний склад техтчного мислення i проведений його aHani3. Обгрунтовано Heo6xidHicmb доповнення цei структури новими компонентами.
Ключовi слова: техтчне мислення, структура техтчного мислення, поняттний, образний та практичний компоненти техтчного мислення, володтня мовою техтки, оперативтсть.
И. А. БИЛОСЕВИЧ
СТРУКТУРНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И РАЗВИТИЕ ТЕХНИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ В БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИЙ
В статье раскрыта необходимость повышения уровня технического мышления в будущих учителей технологий. Показано компонентное содержание технического мышления и проведён его анализ. Обосновано необходимость дополнения структуры новыми компонентами.
Ключевые слова: техническое мышление, структура технического мышления, образный и практический компоненты технического мышления, обладание языком техники и оперативность.
I. А. BILOSEVICH
STRUCTURAL DISCUSSION AND DEVELOPMENT OF TECHNICAL THINKING OF FUTURE TECHNOLOGY TEACHERS
In this article you can see the necessity of the improvement of the level of the development of technical thinking in future teachers. The important start of this is learning of the structure of technical thinking. Here is showed the competent list of technical thinking and it is analized. The necessity of improvement of the structure with the help of new components.
Keywords: technical thinking; structure of technical thinking; theoretical visual and practical components of technical thinking; owning of the language of technology; operation.
Змши, що ввдбуваються в шкшьнш освинш галузi «Технолопя», висувають висок вимоги до особиспсних та професшних якостей вчителя технологш. Актуальними для нього стають внутршня техшчна культура, широка техтчна ерудищя, техшчний свиогляд,
