CC BY
17
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-347-352 УДК 614.88.001.13:614.21:616-036.882-08(477) *Федосюк Р. М., **Ковальова О. М.
ПРОЕКТ П1ЛОТНОТ ВЕРСП СИСТЕМИ 1НЦИДЕНТ-МОН1ТОРИНГУ I ЗВ1ТУВАННЯ ДЛЯ СЛУЖБИ АНЕСТЕЗЮЛОГП УКРА'НИ *ДУ «УкраТнський iнститут стратепчних дослiджень МОЗ УкраТни» (м. КиТв) **ВДНЗ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
kovalova.olena@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Представлена публтащя е фрагментом НДР ДУ «УкраУнський шститут стратепчних дослщжень МОЗ УкраУни» «Науковий супровщ, монiторинг та оцiнка моделей розвитку сфери охо-рони здоров'я в УкраУш на регiональному р!вш» (№ державноУ реестрацГУ 0115U002852).
Вступ. Сумна статистика медичних помилок i не-сприятливих подiй в охоронi здоров'я [1-3] вивела проблему безпеки пащен^в в епщентр уваги урядiв i громадськостi в усiх цивiлiзованих краУнах свiту. Останнi два десятирiччя ознаменувались розроб-кою i впровадженням численних стратегш i шстру-ментiв подолання проблеми.
Серед медичних спец!альностей незаперечним лщером у глобальному русi за пщвищення рiвня безпеки медичноУ допомоги у свт е анестезюло-пя. «Гельсшська декларацiя з безпеки пащен^в в анестезюлопУ» - спiльна Ыщатива Европейського Товариства Анестезiологiв (ESA) та ЕвропейськоУ Ради АнестезюлопУ при Европейськш Спiлцi Медичних Спецiалiстiв (EBA/EUMS), офiцiйно схва-лена на Европейському Конгрес Анестезiологiв «Euroanaesthesia» в Гельсшм у червнi 2010 р.) -стала свщченням прийняття виклику та фундаментом у завданш побудови системи безпеки пащенлв у нацюнальних службах анестезюлопчно'У допомоги у краУнах Европи [4]. Вона визначае безпеку пащенлв як сукупшсть керiвних принцишв, знань i шструменлв, з допомогою яких системи охорони здоров'я намагаються знизити ризики для па^ен-лв, пов'язанi з процесом надання медичноУ допомоги. Серед шструменлв основними вона називае системи шцидент-зв^ування, чек-листи, комушка-цiйнi протоколи, безпечний дизайн систем та сис-тематичний аналiз ризикiв. З практичноУ точки зору саме шструменти е конкретними важелями вири шення проблеми.
1снують рiзнi пiдходи до класифтацГУ i груповоУ стратифтацГУ безпекових iнструментiв у медицин! [5]. Традицшно, ус! методи й шструменти щенти-фтацГУ проблем з безпекою пац!ент!в д!ляться на проспективш (мон!торинг безпекових аспект!в по-точноУ, тепершньо'У д!яльност!) та ретроспективн! (анал!з безпекових аспект!в минулоУ д!яльносп) [5]. Одним з нових пщход!в е запропонований i опри-люднений нами в попередн!х роботах Ух розподт на три групи вщповщно до сучасноУ концепцГУ про систему безпеки пащенлв як замкнутий цикл або петлю, що складаеться з трьох ланок [6,7]: 1) пщ-тримання ефективност !снуючих, ран!ше закладе-них бар'ер!в (базовий менеджмент вихщних, уже в!домих ризик!в); 2) щентифта^я «пробоУв» i слаб-ких мкць в уже !снуючих бар'ерах (мошторинг i рее-страц!я !нцидент!в з безпекою пац!ент!в та активний
пошук скритих загроз безпецi пацieнтiв); 3) побудо-ва нових 6ap'epiB (аналiз кореневих причин нових iнцидентiв з розробкою i впровадженням рiшень щодо попередження Ух повторення у майбутньому та елiмiнацiя скритих небезпек). За даним критери ем yci шструменти стратифГкують на: 1) ¡нструмен-ти, спрямоваш на пiдтримання ефективностi уже ¡снуючих бар'ерiв; 2) iнструменти, спрямоваш на ¡дентифГкацГю пробоУв в ¡снуючих бар'ерах та пошук латентних загроз; 3) шструменти, спрямоваш на по-будову нових бар'ерiв.
У данш роботi ми хочемо вирiшити завдання створення проекту одного зi згаданих вище i визна-чених «Гельсшською декларацГею» прiоритетними iнструментiв - системи шцидент-мошторингу i звГ-тування в анестезюлопУ, що, в контекстi наведених вище класифтацш, е механiзмом проспективноУ методологи ¡дентифГкацГУ медичних помилок i не-сприятливих медичних подш та ¡нструментом ¡ден-тифГкацГУ пробоУв у вже ¡снуючих бар'ерах.
Мета дослщження. На основГ закордонних про-тотитв розробити проект власноУ, адаптованоУ до вГтчизняних умов птотноУ версГУ системи шцидент-мошторингу i звiтування для служби анестезюлопУ УкраУни.
Об'ект i методи дослщження. Проведено кри-тичний аналГз доступноУ i релевантноУ до мети роботи закордонноУ бази методолопчного ¡нстру-ментарiю проспективноУ ¡дентифГкацГУ шциденлв з безпекою пацiентiв у медичнш практицi. У якост1 найбiльш зручного прототипу для розробки проекту власноУ системи шцидент-мошторингу i звiтування у вГтчизняшй службГ анестезюлопУ обрано форми шцидент-мошторингу в анестезюлопУ та хГрургГУ американського Агентства Наукових Дослщжень i Якосп в Охорош Здоров'я (the Agency for Healthcare Research and Quality - AHRQ) при МшГстерствГ охорони здоров'я i соцГальних служб США (the United States Department of Health and Human Services) [8].
Результати дослщження. На основ! обраного прототипу розроблено адаптовану до вГтчизняних умов паперову вераю, яку названо «Додаток з безпеки пащенлв до наркозноУ карти». Вона мктить 5 форм, призначених для реестрацГУ рГзних груп ¡нциденлв: Форма-1 - для реестрацГУ загальних вщомостей про пацГентГв та несприятливГ подГУ; Форма-2 - для реестрацГУ ¡нциденлв, пов'язаних безпосередньо з операцГею та анестезГею; Форма-3 - для реестрацГУ ¡нциденлв з виробами медичного призначення; Форма-4 - для реестрацГУ ¡нциденлв з лГкарськими засобами; Форма-5 - для реестрацГУ ¡нциденлв з кров'ю та препаратами кровГ. На наш погляд, такий спрощений варГант системи шцидент-мошторингу i звГтування найкраще пщходить для реалГзацГУ стратепчного завдання привчання та за-
охочення спецiалiстiв втизняно'|' служби анестезю-логи до такого роду добровтьно'|' дiяльностi у сфер1 безпеки пащенпв, як реeстрацiя несприятливих ме-дичних подш, та може слугувати першим ступенем на шляху впровадження бтьш досконалих мiждис-циплiнарних чи загальнонацюнальних систем. У стислому, модифiкованому до формату журнально'( статтi виглядi вш представлений нижче.
Форма-1 - Загальш в'домост'! про пац/'ента та несприятливу подю.
1. Дата та час складання зв^у.
2. Дата та час виявлення поди.
3. 1нформащя про патента.
3.1. ЯкоУпатент стат'1?
□ Чоловт. □ Жшка.
3.2. До якоУ в'жово'У категори належав патент на момент виникнення '¡нциденту?
□ Новонароджений (0-28 дiб). □ Немовля (вщ 28 дiб до 1 р.). □ Дитина (1-14 рр.). □ Пщлггок (15-17 рр.). □ Дорослий (18-59 рр.). □ Особа похилого вту (60-74 рр.). □ Особа старечого вту (75-90 рр.).
□ Довгожитель (понад 90 р.). □ Невщомо.
4. 1нформащя про подш.
4.1. Яка под>я в'1дбулась? Вiдмiтити один вар>-ант.
□ 1нцидент завершений (досягнув патента I нашс або не нашс йому шкоду).
□ 1нцидент незавершений (не досягнув патента завдяки своечасному розтзнанню або вжиттю за-побiжного заходу).
□ Латентна небезпека (будь-яка обставина або виявлене слабке мкце в систему що збтьшуе вiро-гiднiсть iнциденту з безпекою пацiента).
4.2. Коротко опишiть под>ю, що трапилась, чи виявлену небезпеку.
4.3. Коротко опишiть мiсце в якому трапилась под>я, або в якому '¡снуе небезпека.
4.4. Чи е на час подання з&ту будь-яю ознаки завдання патенту шкоди?
□ Так. □ Нк □ Невщомо.
4.5. Якою виявилась завдана патенту шкода (оч'жувана ступiнь порушення функц'юнально'У спроможност'1 зг>дно зi Шкалою шкоди АНЯО.) п>сля завершення >нциденту та вжиття заход>в з м'1н'1-м'заци його насл'1дюв? Позначте те, що найбiльше тдходить.
□ Смерть (патент мертвий на момент оцшюван-ня), що наступила:
- в межах 24 годин тсля шциденту;
- в межах вщ 24 до 72 годин тсля шциденту;
- через три доби та бтьше тсля шциденту;
- невщомо.
□ Шкода важкого ступеню ^зичне або психо-лопчне ушкодження, калiцтво, включаючи бть або фiзичну ваду, що значно порушують функцюнальну спроможшсть або ямсть життя).
□ Шкода середнього ступеню ^зичне або пси-холопчне ушкодження, що несприятливо впливае на функцюнальну спроможшсть або ямсть життя, але в меншш, шж при шкодi важкого ступеню, мiрi).
□ Шкода легкого ступеню (мЫмально виражен1 симптоми чи втрата функци або ушкодження, на-слщки якого обмеженi необхiднiстю додаткового лтування i монiторингу або подовження термшу лiкування i збiльшення кiлькостi лiжко-днiв).
□ Вiдсутнiсть шкоди (подiя досягла патента, але очевидно! шкоди не завдала).
□ Невщомо.
4.6. Якою е очiкувана тривалiсть наслiдкiв вщ за-вдано! пацiенту шкоди? Позначте одну вщповщь.
□ Тривала або постшна (1 рiк або бтьше). □ Тим-часова (менше 1 року). □ Невщомо.
4.7. Чи були вжит будь-якi заходи для «порятун-ку» пацiента (попередження, мiнiмiзацií або елiмi-наци шкоди)?
□ Так. □ Hi. □ Невщомо.
4.8. Якщо так, то котрi з наступних заходiв поря-тунку були задокументоваш? Позначте усi, що сто-суються iнциденту.
□ Переведення патента (включаючи переведен-ня до пщроздту з вищим рiвнем медично! допо-моги в межах закладу або госпiталiзацiю у випадку поза-лтарняно! поди). □ Монiторинг (включаючи спостереження, фiзикальне обстеження, венозний доступ, лабораторну дiагностику та вiзуалiзацiйнi дослiдження). □ Медикаментозна тератя (включаючи введення антидоту, змшу до-шцидентно! дози або шляху введення препарату). □ Хiрургiчна штер-венцiя або процедура. □ Рестраторна пiдтримка (наприклад, ШВЛ, трахеостомiя). □ Переливання кровi або íí компонентiв. □ Психологiчна консуль-тащя або психотерапiя. □ 1нша штервенщя (будь ласка, уточнiть). □ Невщомо.
4.9. Котра з наступних категорш асоцiюеться з подiею або небезпекою? Позначте всi, що стосують-ся.
□ Операщя або анестезiя. □ Обладнання або iншi медичнi вироби. □ Лшарсьш засоби, анестетики, медичш гази або iншi речовини. □ Кров або продукти кровк □ Госттальш шфекци. □ Падшня та iншi механiчнi травми. □ Пролежш. □ Венозна тром-боемболiя. □ Перинатальний випадок. □ 1нше (будь ласка, уточнiть).
Форма-2 - Операця та анестез'1я.
Скористайтесь щею формою для зв^ування про несприятливу подш, що стосуеться власне анестези або операци (включаючи неiнвазивнi втручання на кшталт колоноскопи).
1. Коротко опишiть анестезiологiчну чи xipyp-г'чну процедуру, nid час якоУ трапилась несприят-лива под>я.
2. Введ>ть код основного захворювання за МКХ-
10.
3. Введ>ть код медичноУ послуги або юрург'чно'У операци за галузевим класиф'жатором (Наказ МОЗ № 67 в!д 14.02.2007 р. «Про затвердження тим-часового галузевого класифiкатора медичних процедур (послуг) та юрург'чних операцй»).
4. До якого класу ф'зичного стану за класифi-кащею ASA (Американського Товариства Анесте-зiологiв) було в!днесено пащента? Позначте одну в'1дпов'1дь.
□ Клас 1. □ Клас 2. □ Клас 3. □ Клас 4. □ Клас 5. □ Клас за ASA не було задокументовано.
5. Чи було втручання ургентним? Позначте одну вщповщь.
□ Так. □ Hi. □ Невщомо.
6. Яка анеа^я проводилась? Позначте одну вщповщь.
□ Загальна. □ Регiональна: - спшальна; - епщу-ральна; - провщникова). □ Локальна (шфтьтрацш-на або аплтацшна). □ Поеднана: - загальна + ре-гiональна; - загальна + мкцева). □ Седащя або анальгоседацiя: - глибока (з виключенням свщо-мосп); - помiрна (поверхневий сон); - мiнiмальна (анксiолiзис). □ 1нша (будь-ласка, уточнiть). □ ЖякоТ.
□ Невiдомо.
7. Якою була тривалiсть анестезГТ вiд початку ш-дукцГТ до закiнчення?
□ До 1 години. □ >1, але <3 годин. □ >3, але <5 годин. □ >5 годин. □ Невщомо.
8. Коли було виявлено подю
□ До початку анестезГТ. □ Пкля початку анестезГТ, але до початку процедури або операцГТ (розрiзу).
□ Шсля початку операцГТ (розрiзу), але до ТТ закш-чення (зашивання рани). □ Пiд час зашивання рани ( у випадку операцГТ). □ Шсля закшчення процедури або операцГТ, але до покидання патентом процедурно'!' або операцшноТ. □ В перюд вiдновлення з анестезГТ (тслянаркозного спостереження). □ Пiсля вiдновлення з анестезГТ, але до переведення у за-гальну палату. □ Пкля переведення в загальну палату. □ Пщ час анестезГТ, при якш не було виконано процедури або операцГТ. □ Невщомо.
9. Якою була медична спещальшсть особи або бригади, вщповщальноТ за виконання втручання? Позначте одну (якщо втручання не було розпочато, вибер^ь спещальшсть особи, яка була призначена на ТТ виконання).
□ Анестезюлог. □ Хiрург загального профи лю. □ Ортопед-травматолог. □ Акушер-гшеколог.
□ Кардiохiрург. □ Нейрохiрург. □ Судинний хiрург.
□ Торакальний хiрург. □ Хiрург-стоматолог / ще-лепно-лицевий хiрург. □ Проктолог. □ Уролог.
□ Гастроентеролог / ендоскошст. □ Пластичний хiрург / косметолог. □ Дерматолог. □ Пульмонолог / бронхоскотст. □ Офтальмолог. □ Рентгенолог / радюлог (у т. ч. штервенцшний). □ Педiатр / ди-тячий хiрург. □ 1нше (будь ласка, вкажiть).
10. Як можна найкраще охарактеризувати подiю? Позначте одну вщповщь.
□ Хiрургiчна подiя (пов'язана безпосередньо з операцiею). □ Анестезюлопчна подiя (пов'язана безпосередньо з анестезiею). □ Подiя, яка може бути пов'язана як з операщею, так i з анестезiею.
11. Яке серйозне ускладнення з нижче перелiче-них виникло у патента? Позначте одне.
□ Подiя з боку серцево-судинноТ системи. □ Подiя з боку центральноТ нервовоТ системи. □ Гостра нир-кова недостатшсть або гостре пошкодження нирок.
□ Дихальна недостатшсть, що розвинулась упро-довж 24 годин пiсля втручання i потребувала неза-планованоТ рестраторноТ пiдтримки: - пролонгова-ноТ ШВЛ; - вiдновлення ШВЛ пiсля ТТ припинення; - шше (будь ласка, уточшть).
12. У випадку хiрургiчноТ подГТ - що з перелiчено-го нижче найкраще ТТ характеризуе?
□ Хибне хiрургiчне втручання. □ Ненавмисне за-лишення стороннього предмету у раш чи порожни-ш тiла пацiента. □ lнфекцiя хiрургiчноТ рани. □ Кро-вотеча, що потребувала повернення патента до операцшноТ. □ Ошк та/або пожежа в операцшнш.
□ Ятрогенний пневмоторакс. □ Ненавмисний роз-рив тканин або пункщя. □ Розходження краТв рани.
□ Вщторгнення шкiрного клаптя або трансплантата.
□ Незаплановане видалення органу. □ Пов^ряна емболiя. □ 1нше (будь ласка уточнiть).
13. У випадку хибноТ операцГТ - у чому полягала помилка?
□ Хибний патент. □ Хибна сторона тта. □ Хиб-ний орган. □ Хибне саме втручання. □ Хибний iмп-лантат у зв'язку з помилкою. □ Хибний iмплантат у зв'язку з вщсутшстю потрiбного iмплантату. □ 1нше (будь ласка, уточнiть).
14. У випадку стороннього тсляоперацшного предмету у тЫ пацiента - до якоТ групи належав цей предмет? Позначте одну вщповщь.
□ Губка. □ Голка або ТТ фрагмент. □ Серветка, кулька. □ Цтий хiрургiчний шструмент (наприклад, затискач, ножищ). □ Фрагмент хiрургiчного шстру-менту. □ 1нше (будь ласка, уточшть).
15. Чи був проведений контрольний пщрахунок групи об'еклв, до якоТ належав предмет, залише-ний у тЫ пацiента?
□ Так, але ктьмсть не збiглась з очтуваною.
□ Так, але кiлькiсть збклась з очiкуваною. □ Нi, хоча предмет пщлягав пiдрахунку. □ Ж, оскiльки предмет не пщлягав пiдрахунку (наприклад, у випадку залишення вiдламаного фрагменту). □ Невiдомо.
16. Чи було проведено рентгенолопчне обсте-ження областi втручання перед закшченням операцГТ з метою виявлення залишеного предмету?
□ Так. □ Ж, хоча залишений предмет був рент-ген-контрастним. □ Нi, осктьки залишений предмет був не рентген-контрастним. □ Невщомо.
17. У випадку анестезюлопчноТ подГТ - що з пере-лiченого нижче найкраще ТТ характеризуе?
□ Пошкодження зубiв. □ Пошкодження очей. Пошкодження периферичних нервiв. □ 1нтранаркоз-не просинання патента. □ Злоякiсна гiпертермiя.
□ Проблема з лiкарським засобом, медичним газом або шшою сполукою медичного призначення (у цьому випадку додатково заповшть окрему форму, що стосуеться лтарських засобiв!). □ Проблема з апаратурою, що використовувалась пщ час анестезГТ (у цьому випадку додатково заповшть окрему форму, що стосуеться виробiв медичного призначення!). □ Проблема з дихальними шляхами. □ 1нше (будь ласка, уточшть).
18. У випадку проблеми з менеджментом ди-хальних шляхiв - що з перелiченого нижче найкраще ТТ характеризуе? Вибер^ь одну вщповщь.
□ Труднощi пщ час штубацГТ трахеТ. □ Труднощi в пiдтриманнi прохiдностi дихальних шляхiв пiд час втручання. □ 1нтубащя стравоходу. □ Повторна шту-бащя пiсля екстубацГТ в операцiйнiй або палат тс-лянаркозного спостереження. □ 1нше (будь ласка, уточнiть).
Форма-3 - Вироби медичного призначення.
Скористайтесь щею формою для зв^ування про несприятливу под^ або небезпеку, пов'язаш з несправнiстю, виходом з ладу або неправильним використанням медичного виробу. В поняття медичного виробу включено медичне обладнання, iмплантати, вироби одноразового використання та витратш матерiали, а також комп'ютерне обладнання на основi шформацшних технологш (апаратне та програмне забезпечення для електронного ство-рення, зберкання, аналiзу та вщтворення шформа-
ци для цiлей дiагностики, лiкування та профтакти-ки захворювань).
1. Що з перелiченого нижче характеризуе не-сприятливу подiю чи латентну небезпеку? Позначте одну вщповщь.
□ Несправшсть або вихiд з ладу апаратури. □ По-милка у використанш. □ Поеднання збою апаратури i помилки користувача. □ Невiдомо.
2. До яко'' групи належить пристрш, пов'язаний з несприятливою подiею або небезпекою?
□ Медичне обладнання (включаючи ходунки для iнвалiда, слуховi апарати тощо) □ 1мплантат (пристрш, призначений для iмплантацií в тканини патента на тривалий промiжок часу) □ Витратш ма-терiали, включаючи вироби одноразового викорис-тання □ Комп'ютерний пристрш на основi шформа-цiйних технологiй.
3. Яка брендова або генерична назва пристрою, виробу, витратного матерiалу чи програмного за-безпечення?
4. Яка назва виробника медичного виробу, пов'язаного з несприятливою подiею?
5. Який з iдентифiкаторiв медичного виробу, на-ведених нижче, вщомий?
□ Номер модель □ Верая програмного забез-печення. □ Верая вбудовано' програми. □ Серш-ний номер. □ Номер партм. □ 1нший iндивiдуальний iдентифiкатор виробу. □ Термш придатностi. □ Жод-ний щентифтатор не вiдомий.
6. Чи пов'язана несприятлива подiя або латентна небезпека з виробом одноразового використання (включаючи використання виробу тсля повторно'!' його обробки)? Позначте одну вщповщь.
□ Так. □ Нк □ Невщомо.
Форма-4 - Л'жарсьш засоби.
Скористайтесь щею формою для зв^ування про несприятливу подiю або латентну небезпеку, пов'язаш з такими речовинами як лшарсьм засоби, препарати бюлопчного походження, препарати для харчування, зцщжене грудне молоко, медичн1 гази, рентген-контрастш речовини та iншi сполуки медичного призначення.
1. Який зааб причетний до несприятливо' поди?
□ Лтарський засiб: - офiцинальний лтарський засiб, що вiдпускаеться як за рецептом, так i без рецепту лтаря; - багатокомпонентний лiкарський зааб, приготовлений за рецептурою лтаря. - препарат для дослщницьких цтей; - невiдомо. □ Препарат бюлопчного походження: - вакцина; - шший бюпрепарат (наприклад, тромболiтик). □ Препарат для харчування:- дiетична добавка (^м вiтамiнiв та мiнералiв); - вггамши або мiнерали; - препарат для ентерального харчування (включаючи сумш для немовлят); - препарати для парентерального харчування; - шший (будь ласка, уточшть). □ Зцщжене грудне молоко. □ Медичш гази (наприклад, кисень, азот, закис азоту). □ Рентген-контрастш речовини.
□ Радюактивш сполуки, призначеш для дiагностич-них та лтувальних цтей. □ 1жа патента (без шд-озри на взаемодш «харчовий продукт-препарат).
□ Реакщя «препарат-препарат». □ Реакцiя «харчовий продукт-препарат». □ Побiчна реакцiя препарату як наслщок його призначення та введення на до-госттальному етапi. □ 1нша речовина (будь ласка, уточшть).
2. Що з наведеного нижче найкраще характеризуе медикаментозну лiкарську подiю? Позначте одну вщповщь.
□ Хибна дiя (збш у процесi або помилка - така, наприклад, як передозування препарату або введення хибного препарату). □ Небезпечш обставини (ситуащя, умови). □ Побiчна реакщя на введення препарату (сполуки) без очевидно! хибноУ дм. □ Не-вiдомо.
3. У чому полягала хибна дiя? Позначте ус вщпо-вiдi, що пщходять.
□ Хибний пaцiент. □ Хибний лтарський засiб/ речовина. □ Хибна доза: - надлишкова доза; - недо-статня доза; - пропущена доза; - зайва доза; - неви дома доза. □ Хибний шлях введення. □ Хибний час введення: - зарано; - зашзно; - невщомо. □ Хибна швидмсть введення: - надто швидко; - надто повть-но; - невщомо. □ Хибна тривaлiсть введення або курсу лтування. □ Хибна форма (наприклад, препарат з повтьним вивтьненням зaмiсть препарату з негайним вивтьненням дшчоУ речовини). □ Хибна сила або концентращя. □ Хибне приготування, включаючи хибний подт таблетки. □ Використання препарату з закшченим термшом придaтностi або зшсованого препарату (дата зaкiнчення термiну придатносл?). □ Введення зaвiдомо алергенного для патента препарату (документування алерголо-пчного анамнезу щодо введеного препарату - так, ш, невiдомо?). □ Призначення препарату з вщомим протипоказанням для патента (ризик потенцшно'|' взаемоди препарат-препарат, препарат-харчовий продукт, препарат-захворювання або наявшсть ш-шого протипоказання - уточшть). □ Помилка самого патента або члешв родини пaцiентa (наприклад помилка при самовведенш).
4. На якому етап процесу медикаментозного забезпечення патента була закладена причина не-сприятливоУ поди (безвiдносно до часу, коли вона була встановлена)? Позначте одну вщповщь.
□ Придбання. □ Зберкання. □ Призначення.
□ Замовлення □ Зчитування шформаци. □ Приготування. □ Видавання. □ Введення. □ Невщомо.
□ 1нше (будь ласка, уточшть).
Форма-5 - Кров та препарати кров'1.
Скористайтесь щею формою для зв^ування про несприятливу подш або латентну небезпеку, пов'язаш з переробкою та використанням кровi чи препаралв кровг
1. З яким препаратом кровi пов'язана несприятлива подiя або небезпека? Позначте одну вщповщь.
□ Цiльнa кров. □ Еритроцити. □ Тромбоцити.
□ Плазма. □ Крюпрециттат. □ Гранулоцити. □ .Жм-фоцити. □ Альбумш. □ Фактори згортання кровi (наприклад, VII, VIII, 1Х, АТ-111). □ Внутрiшньовенний iму-ноглобулiн. □ Антирезусний iмуноглобулiн. □ Iнше (будь ласка, уточшть).
2. Яким був восьми-значний цифровий код Мiжнaродного товариства переливання кровi (the International Society of Blood Transfusion - ISBT) у препарату, з яким пов'язана несприятлива подiя або небезпека?
3. Що з наведеного нижче найкраще характеризуе несприятливу подш? Позначте одну вщповщь.
□ Хибна дiя (наприклад, переливання патенту кровi не ле'| групи за системою АВО). □ Побiчнa
реакцiя на препарат KpoBi без очевидно! хибноТ ди.
□ Невщомо.
4. Яка з наведених нижче хибних дш у викорис-танш кровi або препаратiв кровi стала причиною несприятливоТ поди? Позначте одну вщповщь.
□ Хибний пацieнт. □ Хибна трупа кровi за системами АВО або резус. □ Хибний препарат кровi (наприклад, використання гетерологiчного препарату кровi замiсть аутологiчного). □ Хибна послiдовнiсть у введены препаралв кровi. □ Використання препарату, у якого закшчився термш придатностi. □ Використання препарату, який зберкався в неналежних умовах. □ Хибний об'ем (наприклад, хибна кшьмсть одиниць або мл): - надто малий; - надто великий.
□ Хибний розчинник. □ Хибний час(наприклад,за-тримка iз введенням). □ Хибна швидшсть: - надто швидко; - надто повтьно. □ Невщомо. □ 1нше (будь ласка, уточнiть).
5. На якому етап процесу гемотрансфузiйного забезпечення патента була закладена причина несприятливоТ поди (безвщносно до того, коли вона була виявлена)? Позначте одну вщповщь.
□ Заготовка та зберкання кровк □ Заявка на ви-дачу. □ Видача. □ Передтрансфузшне тестування.
□ Введення препарату кровк □ Посттрансфузiйний перiод. □ Невщомо. □ 1нше (будь ласка, уточшть).
Висновок. У роботi представлено проект птот-ноТ верси власноТ, адаптованоТ до вiтчизняних умов системи шцидент-мошторингу i звiтування у служб1 анестезюлоги УкраТни. Оскiльки в УкраТш жодних загальнонацiональних механiзмiв детекцп медич-них помилок i несприятливих подш в анестезюлоги до цих тр не впроваджено, розроблений нами «Додаток з безпеки пацiентiв до наркозноТ карти» може стати першим кроком на шляху створення бтьш досконалоТ майбутньоТ системи у спещаль-ностi i навiть прообразом подiбних систем мiждис-циплiнарного чи загальнонацюнального масштабу, а також базою оргашзацшного експерименту щодо перспектив реалiзацiТ таких Ыщатив на практицi.
Перспективи подальших дослiджень полягають в обфунтуванш i розробленнi на основi iснуючих закордонних прототитв нових механiзмiв i техно-логiй розпiзнавання i менеджменту несприятливих медичних подш в анестезюлопчнш практик з метою розширення шструментальноТ бази служби анестезюлоги УкраТни у сферi периоперацшноТ безпеки пащенлв.
Лiтература
1. Kohn LT, Corrigan JM, Donaldson MS, editors. To Err is Human: Building a Safer Health System. Institute of Medicine (US) Committee on Quality of Health Care in America; Washington (DC): National Academies Press (US); 2000. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pu bmed/?term=Kohn+I.+T.+To+Err+is+Human%3A+Building+a+Safer+Health+System
2. James JT. A new, evidence-based estimate of patient harms associated with hospital care. J Patient Saf. 2013;9(3):122-8.
3. Makary MA, Daniel M. Medical error - the third leading cause of death in the US. BMJ. 2016;353:i2139.
4. Helsinki Declaration on Patient Safety in Anaesthesiology. Available from: http://html.esahq.org/patientsafetykit/resources/downloads/ 01_Basics/Helsinki-Declaration-on-Patient-Safety-in-Anaesthesiology-Original.pdf
5. Fedosiuk RN, Kovalova EM, Pokhylko VI. Osnovnye metody detekcii incidentov s bezopasnostyu pacientov v medicine. Sovremennaya stomatologiya. 2018;1:38-42. [in Russian].
6. Fedosiuk RM. Konceptual'na model' startovogo paketu z bezpeki paciyentiv dlya sluzhby anesteziologiyi Ukrayini. Ukrayina. Zdorov'ya naciyi. 2016;4/1(41):205-12. [in Ukrainian].
7. Fedosiuk RN. Strategicheskij plan dejstvij po bezopasnosti pacientov dlya sluzhby anesteziologii i intensivnoj terapii Ukrainy: osnovnye moduli i ih komponenty. Wiadomosci Lekarskie. 2017;LXX;3;cz.l:474-9. [in Russian].
8. AHRQ Common Formats - Hospital Version 1.2. Patient Safety Event Reporting System: Surgery or Anesthesia. Available from: https://www. psoppc.org/psoppc_web/search#q=Surgery+and+anesthesia&start=0
ПРОЕКТ П1ЛОТНО1 ВЕРСИ СИСТЕМИ 1НЦИДЕНТ-МОН1ТОРИНГУ I ЗВ1ТУВАННЯ ДЛЯ СЛУЖБИ АНЕСТЕЗ1ОЛО-ГП УКРА1НИ
Федосюк Р. М., Ковальова О. М.
Резюме. «Гельсшська декларащя з безпеки пащенлв в анестезюлоги» визначила систему шцидент-зв^у-вання одним з основних шструменлв пщвищення рiвня безпеки пащенлв в анестезюлопчнш практицг
Мета. На oснoвi закордонних прототитв розробити проект власноТ, адаптованоТ до втизняних умов птотноТ верси системи шцидент-мошторингу i зв^ування для служби анестезюлоги УкраТни.
Об'ект i методи. В якосп закордонного прототипу обрано форми шцидент-мошторингу i зв^ування в анестезюлоги та хiрургiТ американського Агентства Наукових Дослщжень i Якосп в Охорош Здоров'я (AHRQ).
Результати. Розроблено адаптовану до нацюнальних умов та потреб анестезюлопчноТ служби УкраТни паперову версш системи шцидент-мошторингу i зв^ування в анестезюлопчнш практик, яку представлено у виглядi «Додатку з безпеки пащенлв до наркозноТ карти», що складаеться з п'яти форм для проспективноТ реестраци рiзних груп шциденлв.
Висновок. Представлений у рoбoтi вaрiaнт системи iнцидент-мoнiтoрингу i звiтувaння може бути викорис-таний у якосп пiлoтнoгo проекту та тестовоТ iмплементaцiйнoТ мoделi у службi анестезюлоги УкраТни, а також стати прообразом майбутшх мiждисциплiнaрних систем зaгaльнoнaцioнaльнoгo масштабу.
Ключовi слова: безпека пaцiентa, aнестезioлoгiя, несприятлива пoдiя, iнструмент, система шцидент-звп"у-вання.
ПРОЕКТ ПИЛОТНОЙ ВЕРСИИ СИСТЕМЫ ИНЦИДЕНТ-МОНИТОРИНГА И ОТЧЕТНОСТИ ДЛЯ СЛУЖБЫ АНЕСТЕЗИОЛОГИИ УКРАИНЫ
Федосюк Р. Н., Ковалёва Е. М.
Резюме. «Хельсинская декларация по безопасности пациентов в анестезиологии» определила систему инцидент-отчетности одним из основных инструментов повышения уровня безопасности пациентов в анестезиологической практике.
Цель. На основе зарубежных прототипов разработать проект собственной, адаптированной к отечественным условиям пилотной версии системы инцидент-мониторинга и отчетности для службы анестезиологии Украины.
Объект и методы. В качестве зарубежного прототипа избраны формы инцидент-мониторинга и отчетности в анестезиологии и хирургии американского Агентства Научных Исследований и Качества в Здравоохранении (AHRQ).
Результаты. Разработана адаптированная к национальным условиям и потребностям анестезиологической службы Украины бумажная версия системы инцидент-мониторинга и отчетности в анестезиологической практике, которая представлена в виде «Приложения по безопасности пациентов к наркозной карте», состоящего из пяти форм для проспективной регистрации различных групп инцидентов.
Вывод. Представленный в работе вариант системы инцидент-мониторинга и отчетности может быть использован в качестве пилотного проекта и тестовой имплементационной модели в службе анестезиологии Украины, а также стать прообразом будущих междисциплинарных систем общенационального масштаба.
Ключевые слова: безопасность пациента, анестезиология, неблагоприятное событие, инструмент, система инцидент-отчетности.
DRAFT OF THE PILOT VERSION OF THE INCIDENT-MONITORING AND REPORTING SYSTEM FOR THE ANESTHESIOLOGY SERVICE OF UKRAINE
Fedosiuk R. M., Kovalova O. M.
Abstract. The unfavourable statistics of medical errors and adverse events in healthcare have raised the patient safety issue into the focus of attention of governments and the public in all civilized countries of the world and led to the development and implementation of numerous strategies and tools to overcome the problem. From the very beginning, the international professional organizations of anesthesiologists have become the undisputed leaders of the global movement for patient safety. Their main initiative in this issue, «The Helsinki Declaration on Patient Safety in Anesthesiology», identified incident reporting as one of the main tools for improving patient safety in anesthetic practice.
Goal. On the basis of foreign prototypes, to develop a draft of our own, adapted to domestic conditions, pilot version of incident-monitoring and reporting system for the anesthesiology service of Ukraine.
Object and methods. The USA Agency's for Healthcare Research and Quality (AHRQ) common formats for incident-monitoring and reporting in anesthesiology and surgery have been selected as the foreign prototypes.
Results. The paper version of the incident-monitoring and reporting system in anesthetic practice adapted to the national conditions as well as the needs of the anesthesiology service of Ukraine has been developed. Designed as an «Attachment on Patient Safety to the Anesthesia Chart», it consists of five interconnected forms intended for the prospective registration of different groups of perioperative incidents - general information about patients and adverse events, incidents directly related to operation and anesthesia, incidents with medical devices, medication incidents, and incidents related to blood and blood products.
Conclusion. The version of the incident-monitoring and reporting system presented in the work can be used as a pilot project and a test implementation model in the anesthesiology service of Ukraine as well as become a prototype for future interdisciplinary nationwide systems.
Key words: patient safety, anesthesiology, adverse event, tool, incident reporting system.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 10.05.2018 року
