CC BY
8
Results. Analysis of the rehabilitation route of ATO participants with disabilities showed that various participants in the rehabilitation process take part in the complex rehabilitation. So medical care services are provided by civilian medical institutions (53.3%) and specialized military assistance institutions (46.7%); psychological services are provided by practical psychologists (28.6%), centres and departments of medical and psychological rehabilitation (24.8%), hospitals of veterans of war (24.5%), less often - psychiatric hospitals (18.4%), public organizations (10.2%); services from physical rehabilitation - mainly by civilian medical institutions. Services from vocational rehabilitation are provided by employment centres (68.0-73.9%), centres and departments of vocational and social rehabilitation of persons with disabilities (24.0-30.8%), educational institutions of the Ministry of Education and Science of Ukraine I-IV accreditation levels. In order to provide services for labor rehabilitation (the adaptation and creation of a workplace taking into account the safety and special needs) persons with disabilities are directed at the place of work (47.2%) or employment centres (44.4%), for rational employment - in employment centres (51.5%), centres and departments of social work and occupational rehabilitation of persons with disabilities (27.3%), public organizations and other non-state institutions (21.2%). For receiving physical cultural and sports rehabilitation services they were sent to the centres of physical culture and sports of persons with disabilities, centres and departments of social rehabilitation of persons with disabilities, public organizations; for social and community rehabilitation -to territorial centres of social assistance department of labor and social protection of the population, prosthetic enterprises, public organizations. Technical means are obtained in the department of labor and social protection of the population, and medical products are used in treatment and prophylactic institutions.
Conclusions. For satisfaction the needs of ATO participants with disabilities in services, means and products of rehabilitation, there is an extensive network of medical, social, vocational, and psychological organizations, most of which belong to civilian institutions, and less to specialized military assistance institutions, as well as public organizations, which in general created a system of medical and social rehabilitation of this contingent of persons with disabilities.
Key words: medical and social rehabilitation, antiterrorist operation (ATO) participants with disabilities, rehabilitation services providers.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 09.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-335-340 УДК 618.2 / 7 + 616-053.31 / 34]: 616-036.11: 616-07 Белорус А. I.
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛ1 ДЕТЕКЦП ТА ЗАПОБ1ГАННЯ ВИНИКНЕННЮ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПОД1Й У ПЕРИНАТАЛЬН1Й ПРАКТИЦ1 Перинатальний центр ПолтавськоУ обласноУ ктшчноУ лшарш 1мен1 М.В. Сктфосовського (м. Полтава)
belorus.and@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Наукова робота е фрагментом НДР «Науковий супровщ, мошторинг та оцшка моделей розвитку сфери охорони здоров'я в УкраТн на репональному рiвнi» (№ державноТ реестраци 0115и002852; термш виконання 2015-2017 рр.) ДУ «УкраТнський шститут стратепчних дослщжень МОЗ УкраТни».
Вступ. Незважаючи на нашi найлiпшi намiри по-кращити здоров'я патента шд час лтувально^агнос-тичного процесу, несприятливi поди, що виникають у лтувальнш практик, на сьогодш досить поширеш. Ускладнення, пов'язаш з переб^ом хвороби, станом патента або особливостями лтування, вiдомi вже впродовж столггь. Однак лише в останне десятилп"-тя вщворотш несприятливi поди, випадки шкоди, пов'язаш з помилками та вщхиленнями в прийнятш практик, стали центром уваги медичноТ спшьноти.
Проведет в рiзних краТнах дослщження свщчать, що вщ 2,9% до 16,6% па^ен^в зазнають впливу не-сприятливих подш шд час надання Тм медичноТ до-помоги [1,2], при цьому Ц поди не тшьки завдають шкоди патенту, але й збiльшують тривалiсть його пе-ребування в стацiонарi та витрати на лтування [3,4]. Не е винятком i перинатальна медицина. За даними дослщжень до 1-4% полопв ускладненi несприятли-вими подiями, з яких до 2/3 можна вважати вщворот-
ними [5,6]. Кшька дослiдницьких програм та iнiцiатив показали, що уникнути можна до половини летальних випадюв пов'язаних i3 кровотечею, riпертонieю, ш-фекцieю та тромбоемболiчними станами, якi е провщ-ними причинами тяжкоТ захворюваностi та смертност матерiв [7,8].
У розвинених краТнах основне джерело шформа-ци про несприятливi поди i помилки в медицин - це спецiальнi системи звiтностi про медичнi iнциденти. За визначенням ВООЗ, запровадження системи звп"-ност про несприятливi медичнi поди мае на мет не просто збiр даних, а отримання шформаци, необхщ-ноТ для налагодження зворотного зв'язку й ефектив-ного «управлшня» такими ризиками [9]. У бшьшосп розвинених краТн свiту запровадженi нацюнальш системи монiторинrу критичних iнцидентiв, ят вiдрiз-няються джерелами фiнансування та особливостями функцюнування. Так, в Англи, ДанГТ, ЧехГТ, ШвецГТ так1 системи е державними аген^ями, а в Австрали система iнцидент-звiтування фшансуеться австралiйською Фундацiею з безпеки па^енлв (Australia Patient Safety Foundation) [9].
В УкраТш проводяться лише поодинот дослiджен-ня з вивчення загальних питань безпеки пацiентiв у перинатальних центрах [10], а систем шцидент-зви тування та вщповщноТ iнцидент-статистики взагал1 не iснуе, однак не викликае сумшву, що кiлькiсть ме-
Рис. Модель детекцГ! та запобкання виникненню несприятливих подiй у перинатальнш практицi.
дичних помилок та несприятливих подш у вiтчизнянiй системi охорони здоров'я перевищуе показники роз-винених краУн.
Мета роботи - обфунтувати та розробити модель детекцп та запоб^ання виникненню несприятливих подiй у перинатальнш практицК
Об'ект I методи досл1дження. Для досягнення мети застосовано методи системного аналiзу i системного тдходу, контент-аналiз.
Результати дослщження та Ух обговорення. Перинатальна медицина - це специфiчна дисциплша з1 своУми особливостями, якi вирiзняють "ГУ вiд iнших спе-щальностей медицини. По-перше, в перинатальному центрi працюе мiждисциплiнарна та мiжпрофесiйна команда, мета якоУ - народження здоровоУ дитини, збереження здоров'я жiнки та задоволення родини яшстю надання медичноУ допомоги. По-друге, будь-яка помилка навпъ одного члена щеУ команди може призвести до завдання шкоди безпосередньо жшц1 та/чи немовлятi(там), а також опосередковано Ухнш родинi. По-трете, родина очшуе народження здоровоУ дитини вiд вiдносно здоровоУ жшки, тому будь-як1 негаразди пiд час полопв сприймаються родичами як медична помилка й спонукають Ух звертатися по юри-дичну допомогу. Тому тдходи до оргашзацп реестра-цп та звiтування про несприятливi поди в перинаталь-нiй медицинi повинш бути бiльш детальнi, а заходи протидп - посиленi.
На рисунку представлено модель щодо запоби гання розвитку несприятливих подш та медичних по-милок (МП) у перинатальнш медициш, центральним елементом якоУ е трiада: жiнка, дитина та Ухня родина. Тобто на вах етапах перебування жiнки в перинатальному центрi (вiддiлення для ваптних, пологове вiддiлення, вiддiлення спiльного перебування та, для деяких жшок, - вщдтення анестезюлогп та штенсив-ноУ терапп) та и немовля(т) робота мiждисциплiнарноГ команди повинна бути спрямована на запоб^ання виникненню медичних помилок та асоцшованих iз ним несприятливих подш. Запоб^ання медичним по-милкам у перинатальнш медицин мае охоплювати: а)
встановлення вже вщомих 6ap'epiB, що спрямоваш на зменшення час-тоти медичних помилок; б) детекщя несприятливих подiй та звп-шсть, яка може бути обов'язковою та до-бровiльною, i3 застосуванням комплексу проспективних та ретроспек-тивних шструмен^в; в) з'ясування першопричини виникнення не-сприятливоУ поди' за допомогою доказових i ефективних технологiй; г) управлшня iснуючими та новими ризиками для запоб^ання виникненню несприятливих подш та медичних помилок надалк
Вщомими бар'ерами, що спрямоваш на зменшення кiлькостi медичних помилок е, насамперед, до-тримання стандарт та протоколiв. На сьогодш перинатальна служба УкраУни мае нацюнальш стандар-ти за майже уама нозологiями, проте бiльшiсть з них неоновлеш. Спiльною комiсiею (англ. The Joint Commission) США в 2017 р. запро-ваджено класиф^ацю основних причин виникнення iнuидентiв [11], у яку включено 8 категорш або титв. Сьома категорiя щеУ класиф^ацп' «менеджмент/ контроль» передбачае, що невщповщш правила (по-лiтика/проuедури) або Ух вщсутшсть у пiдроздiлах можуть бути першопричиною виникнення медичних помилок та несприятливих подш. Тобто в разi вщсут-ностi в закладi локальних протоколiв та стандартiв (у т.ч. технолопчних), що базуються на доказах, адмши страuiя закладу програмуе свш персонал до здшснен-ня ним медичних помилок i виникнення, вщповщно, несприятливих подш.
На сьогодш в свт розроблено низку оргашзацш-них шструмешпв iз детекцп' несприятливих подш та медичних помилок. В УкраУш системно рееструють та аналiзують ус випадки смертей матерiв на рiвнi МОЗ та всi випадки смерт немовлят - на рiвнi департа-ментiв охорони здоров'я обласних державних адмши страuiй. Проте, в акушерськш практиui смерть жiнки - рщшсна подiя, тому останнiми роками пропонують зосереджувати увагу на подiях, як потенuiйно можуть призвести до смерт або тяжкоУ шкоди як матерЬ так i дитинi.
Сентинельш (дозорнi) поди' (Sentinel events) - за-ймають стартову позиuiю (тсля летальностi) в системi iнuидент-звiтування про несприятливi поди' та медичнi помилки, осшльки вони презентують найбiльш тяжк ускладнення, що виникають у перинатальнш медици-нi (табл.). Спiльна комiсiя визначае сентинельну подiю як подю з безпекою паuiентiв (первинно не пов'язану з природним переб^ом захворювання), що досягла патента та спричинила смерть, постшну шкоду або тяжку тимчасову шкоду, що потребувала штервенцш для тдтримання життя [12].
Наступним, бiльш високим рiвнем реестраци' несприятливих подш та медичних помилок у перинатальнш медициш е щентиф^ащя та реестращя так званих незавершених, тобто своечасно вщвернутих несприятливих подш (англ. Near misses - потенцшно-небезпечнi дм" або ситуаци', що не досягли паuiента).
Таблиця.
Перелiк акушерських та неонатальних сентинельних подш (за Joint Commission, США)
□ Будь-яка смерть MaTepi пiд час пологiв.
□ Тяжка захворювашсть MaTepi, що призводить до постшноТ шкоди або тяжко! тимчасовоТ шкоди.
□ Сepйознi травми або смерть, що пов'язаш з ваптшстю або пологами, у жшки з низьким ступенем перинатального ризику пвд час догляду в медичнш устaновi.
□ Смерть або серйозне травмування новонародженого, що пов'язaнi з ваптшстю або пологами, у жшки з низьким ступенем перинатального ризику тд час догляду в медичнш установи
□ Непередбачувана смерть доношеного новонародженого.
□ Виписка новонародженого у неблагополучну сiм'ю.
□ Викрадення будь-якого пащента, який отримуе медичну допомогу.
□ Помилкове хipуpгiчнe втручання.
□ Ненавмисне залишення стороннього предмета в пащента тсля швазивноТ процедури.
□ Гемолггична тpaнсфузiйнa peaкцiя.
□ Тяжка неонатальна гiпepбiлipубiнeмiя (>500 ммоль/л).
□ Штучне зaплiднeння неправильною донорською спермою або неправильною яйцеклгшною.
□ Iншi (самогубство, викрадення, згвалтування, пожежа тощо)._
На сьоrоднi ВООЗ розроблено акушерський шстру-мент iз чп"кими визначеннями тяжких захворювань жiнки, як слiд вiднести до даноТ категорп подiй [13]. У цьому документ кожний стан мае свое кодування для полегшення обмшу iнформацiею мiж закладами щодо справжньоТ кiлькостi подш та висв^лення ТТ в на-уковiй лiтературi. Акушерський iнструмент реестрацп незавершених подiй охоплюе перелiк тяжких усклад-нень (потенцiйно загрозливих сташв), критичних втру-чань або rоспiталiзацiю у вiддiлення штенсивноТ тера-пп та дисфункцп орrанiв (життево-заrрозливi стани).
Огляд лiтератури засвiдчив, що бшьш^ь краТн за-провадили акушерський шструмент ВООЗ на нацю-нальному рiвнi [14,15], а декiлька краТн запровадили його тiльки для дослiдницьких цтей у рамках Мiжнa-родноТ мережi акушерських дослiджувальних систем (the International Network of Obstetric Survey Systems) [16]. Дослщження свщчать, що iмплементацiя акушер-ського iнструменту сприяла зниженню материнськоТ смертностi та тяжкоТ захворюваносп. У дослiдженнях представлене статистично значуще зниження кшькос-тi таких вщворотних акушерських ускладнень, як роз-рив матки, шсляполотва кровотеча та матковий сепсис [17,18]. У зовам недавньому системному отяд1 [19], яке охоплювало 17 дослщжень з 11 краТн зробле-но висновок, що серед уах стрaтеriй, спрямованих на шдвищення якостi життя та зменшення материнськоТ смертностi, саме цей шструмент найбшьш корисний у краТнах iз низьким та середнiм рiвнем доходу.
Ефективним способом виявлення подш, як завда-ють шкоди пaцiентaм, е тобальний триrерний шстру-мент (Global Trigger Tool), який був розроблений аме-риканським 1нститутом полiпшення охорони здоров'я (Institute for Healthcare Improvement) у 2010 р. [3].
Ця методолопя являе собою список триrерiв (шд-казок), як визнaченi для цшьовот пошуку Тх у медичнш паперовш (електроннiй) документацп. «Тригер» - це червонi прaпорцi, виявлення яких у медичнш документацп стае шдг"рунтям для детaльнiшоrо aнaлiзу медичноТ документацп з метою визначення, чи ста-лася несприятлива подiя пiд час лiкувaння пaцiентa у лтарш, чи нi (наприклад, введення плазми - тригер шсляоперацшноТ кровотеч^. Перинатальний триrер включае 8 iндикaторiв, якi можуть свiдчити про виник-нення несприятливоТ подп, асоцшованоТ з ваптшстю
та пологами. Взявши за основу педiaтричний тригер-ний шструмент ми об^рунтували та розробили неона-тальний триrерний iнструмент, який представлений у наших попередшх роботах [20,21].
На сьогодш ефективнiсть застосування триrерноrо iнструменту в детекцп несприятливих подш iз завдан-ням шкоди патенту доведена [22,23].
1сторично склалося так, що золотим стандартом для виявлення несприятливих медичних подш була добровшьна система шцидент-звпування. Але ц сис-теми в знaчнiй кiлькостi випадюв не виявляють фак-тичну кшьшсть несприятливих подiй. Дослiдники фо-мадськоТ охорони здоров'я встановили, що медичний персонал добровшьно звiтуе лише про 10-20% поми-лок, iз яких вщ 90 до 95% не завдають шякоТ шкоди пaцiентaм [24]. Науковц звертають увarу, що добро-вiльнa iнцидент-звiтнiсть може iснувaти тшьки у вщди леннях високоТ надшносп iз продуктивною культурою безпеки пащетчв, яка передбачае постiйне швесту-вання зусиль та ресурав у ТТ удосконалення [25].
Наука безпеки пащентв передбачае, що всi ви-падки несприятливих подш та МП повинш aнaлiзувa-тись. На сьоrоднi в УкраТш в бiльшостi перинатальних центрiв запроваджено зaraльновiдому ретроспектив-ну методолопю - перинатальний аудит, пiд час про-ведення якого мiждисциплiнaрною командою ана-лiзуються причини виникнення несприятливоТ поди. Але на сьотдш наука безпеки пащентв мае декiлькa ефективних iнструментiв для aнaлiзу першопричини медичноТ помилки, що досята пaцiентa або не до-сяrлa, але за певних обставин моrлa завдати йому шкоди.
Одним iз нaйпоширенiших та найефектившших методiв розслiдувaння випaдкiв медичних помилок i несприятливих подiй, що застосовуеться в охорон1 здоров'я в розвинених краТнах свпу, е так званий ана-лiз основноТ причини (англ. Root cause analysis, RCA) [26]. Першопричина означае фундаментальний чи rni-щюючий чинник початку ланцюга подш, що призво-дять до завдання шкоди патенту. Усунення фактора, що визнаний основним чинником, запоб^ае виник-ненню несприятливоТ подп надалк На противarу, усунення шших, неосновних фaкторiв, що також мають вплив на проблему, хоча i дае переват в цiлому, але не гарантуе зaпобiraння повторному виникненню
проблеми [27]. OcHOBHi завдання цього методу - ви-значення системних чиннишв, що призвели до помил-ки i розроблення рiшень щодо запобiгання подiбним помилкам надалi. В той же час акцент на системнш помилц не уникае розслщування людськоТ помилки. Фокусом аналiзу основноТ причини е «що?» (подiя) та «чому?» (система), а не «хто?» (пращвник), тобто обставини й процеси, що передували поди, а не кон-кретнi особи, якi мають до нет вiдношення [28]. При дослщженш людськоТ помилки повинно виникати за-питання «Якi слабкi мкця системи дозволили статися людськiй помилщ?» [29].
Нацiональний фонд iз безпеки пащетчв (США) удосконалив iснуючий аналiз першопричини компонентом «дм та Тх дотримання» [29]. Основнi завдання нових рекомендацш - стандартизащя процесу, фокусування на системах, удосконалення основних дш, сприяння сталостi та дотриманню цих змiн. Роз-роблений перелт iз 24 запитань допомагае мiждис-циплiнарнiй командi охопити ва типовi невдaчi, як1 виникають у медичнш устaновi [30]. Кiнцевa мета роз-слiдувaння - не пошук та покарання винуватця, а ви-значення шляхiв та розроблення конкретних ршень is покращення системи, iмплементaцiя яких усувае або значно мiнiмiзуе ризики та ймовiрнiсть повторення несприятливот поди нaдaлi.
«Дiaгрaмa lшiкaви» або <^аграма «риб'ячоТ шст-ки» (англ. «Ishikawa Diagram», «Fishbone Diagram») - грaфiчний спосiб дослiдження причинно-наслщко-вих взаемозв'язшв мiж чинниками (факторами) та на-слiдкaми в дослiджувaнiй ситуацп чи проблемi, що на вигляд нагадуе шстяк риби. Вiн полегшуе роботу над покращенням якостi процеав, оскiльки е наочним за-собом вiзуaлiзaцiТ, оргашзацп та систематизацп знань, який сприяе розумiнню i кшцевш дiaгностицi конкретно! проблеми [31]. Дiaгрaми «Fishbone» можуть бути корисними для вщокремлення окремих процесiв, що спрямовують до побiчноТ поди, насамперед, тих, як1 стосуються пaцiентa, постачальника, оргашзацп лту-вaльно-дiaгностичного процесу та обладнання.
«Анaлiз видiв i наслщшв вiдмов» (англ. «Failure Mode and Effects Analysis» - FMEA) - процедура, за допомогою якоТ проводиться aнaлiз усiх можливих помилок системи i визначення результaтiв або впливу на систему з метою класифтацп вах помилок щодо Тх критичност для роботи системи. Цей метод часто застосовують пiд час запровадження нового процесу шляхом унесення змш до поточних умов або дизайну та впровадження нових стандарлв [32].
Анaлiз «П'ять «чому?» (англ. «The five whys analysis») - штерактивна техшка iз серп п'яти (шод1 бiльше) послiдовних запитань, яка використовуеть-ся для з'ясування причинно-нaслiдкових зв'язшв, що лежать в основi певноТ проблеми [33]. Нaйголовнiшa мета щеТ технiки - визначити ключову причину дефекту чи проблеми, повторюючи запитання «Чому?». Кожне запитання формуе основу для наступного запитання. Цифра «5» у нaзвi вибрана тому, що у бшьшос-т випадюв п'яти iтерaцiй достатньо для розв'язання проблеми [34].
Для запоб^ання виникненню несприятливих подiй важливим е управлшня так званими ризиками. Для перинатальноТ практики особливо значущими е ви-знaченi нами 8 домешв, що предстaвленi в моделi.
Отже, для мiнiмiзaцiТ виникнення несприятливих подш слiд застосовувати системний та добре сплано-ваний пiдхiд. Лiдери перинатальноТ медицини пови-ннi знати основы елементи науки про безпеку пащен-лв та основнi оргaнiзaцiйнi шструменти з детекцп та зaпобiгaння розвитку несприятливих подш у перина-тальнш прaктицi.
Висновок. Сучасна перинатальна медицина по-требуе запровадження системи шцидент-звп"ування та упрaвлiння ризиками.
Перспективи подальших дослiджень. Подальш1 дослiдження будуть полягати у вивченнi проблеми безпеки пащетчв на нaцiонaльному рiвнi, запрова-дженш гaрмонiзовaних iз мiжнaродними та адапто-ваних до нaцiонaльних умов, стратегш i iнструментiв системи iнцидент-звiтностi перинатальних подш в акушерських стaцiонaрaх УкраТни.
flrrepaTypa
1. Baker GR, Norton PG, Flintoft V, Blais R, Brown A, Cox J, et al. The Canadian Adverse Events Study; the incidence of adverse events among hospital patients in Canada. CMAJ. 2004;170(11):1678-86.
2. Zegers M, de Bruijne MC, Wagner C, Hoonhout LH, Waaijman R, Smits M, et al. Adverse events and potentially preventable deaths in Dutch hospitals: results of retrospective patient record review study. Qual Saf Health Care. 2009;18(4):297-302.
3. Stockwell DC, Kirkendall E, Muething SE, Kloppenborg E, Vinodrao H, Jacobs BR. Automated adverse event detection collaborative: electronic adverse event identification, classification, and corrective actions across academic pediatric institutions. J Patient Saf. 2013;9(4):203-10.
4. Thomas EJ, Studdert DM, Newhouse JP, Zbar BI, Howard KM, Williams EJ, et al. Costs of medical injuries in Utah and Colorado. Inquiry. 1999;36(3):255-64.
5. Forster AJ, Fung I, Caughey S, Oppenheimer L, Beach C, Shojania KG, et al. Adverse events detected by clinical surveillance on an obstetric service. Obstet Gynecol. 2006;108(5):1073-83.
6. Pettker CM, Thung SF, Norwitz ER, Buhimschi CS, Raab CA, Copel JA, et al. Impact of a comprehensive patient safety strategy on obstetric adverse events. Am J Obstet Gynecol. 2009;200(5):492.e1-8.
7. Zuckerwise LC, Heather S. Maternal early warning systems - Towards reducing preventable maternal mortality and severe maternal morbidity through improved clinical surveillance and responsiveness. Seminars in perinatology. 2017;41:161-5.
8. Main EK, McCain CL, Morton CH, Holtby S, Lawton ES. Pregnancy-related mortality in California: causes, characteristics, and improvement opportunities. Obstet Gynecol. 2015;125(4):938-47.
9. WHO. Reporting and learning systems Available from: http://www.who.int/patientsafety/topics/reporting-learning/en/
10. Koval'ova OM. Yakist' nadannya medychnoyi dopomohy novonarodzhenym ta yiyi monitorynh u perynatal'nykh tsentrakh Ukrayiny tret'oho rivnya. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2012;3,2(95);16-20. [in Ukrainian].
11. The Joint Commission. Framework for Conducting a Root Cause Analysis and Corrective Actions. 2017. 18 p. Available from: https://www.joint commission.org/framework_for_conducting_a_root_cause_analysis_and_action_plan/
12. The Joint Commission. Sentinel Event Policy and Procedures [Internet]. 2016 [cited 2016 Oct 24]. Available from: https://www.jointcommis-sion.org/sentinel_event_policy_and_ procedures/
13. Evaluating the quality of care for severe pregnancy complications The WHO near-miss approach for maternal health [Internet]. Available from: http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/44692/9789241502221_eng.pdf;jsessionid=3BF7F0B9C5CFF44C0ABD6571476EAF3 B?sequence=1
14. Knight M, Lewis G, Acosta CD, Kurinczuk JJ. Maternal near-miss case reviews: the UK approach. BJOG. 2014;121(Suppl 4):112-6.
15. MacDonald EJ, Geller SE, Lawton B. Establishment of a national severe maternal morbidity preventability review in New Zealand. Int J Gynaecol Obstet. 2016;135:120-3.
16. Knight M. INOSS. The International Network of Obstetric Survey Systems (INOSS): benefits of multi-country studies of severe and uncommon maternal morbidities. Acta Obstet Gynecol Scand. 2014;93:127-31.
17. van den Akker T, van Rhenen J, Mwagomba B, Lommerse K, Vinkhumbo S, van Roosmalen J. Reduction of severe acute maternal morbidity and maternal mortality in Thyolo District, Malawi: the impact of obstetric audit. PLoS One. 2011;6(6):e20776.
18. Kayiga H, Ajeani J, Kiondo P, Kaye DK. Improving the quality of obstetric care for women with obstructed labour in the national referral hospital in Uganda: lessons learnt from criteria based audit. BMC Pregnancy Childbirth. 2016;16:152.
19. Lazzerini M, Richardson S, Ciardelli V, Erenbourg A. Effectiveness of the facility-based maternal near-miss case reviews in improving maternal and newborn quality of care in low-income and middle-income countries: a systematic review. BMJ Open. 2018;8(4):e019787.
20. Stockwell DC, Kirkendall E, Muething SE, Kloppenborg E, Vinodrao H, Jacobs BR. Automated adverse event detection collaborative: electronic adverse event identification, classification, and corrective actions across academic pediatric institutions. J Patient Saf. 2013;9(4):203-10.
21. Belorus AI, Oksak GA, Kovaleva YeM. Bezopasnost' patsiyenta. Global'naya triggernaya metodologiya identifikatsii i otsenivaniya neblagopriyatnykh sobytiy v otdeleniyakh intensivnoy terapii novorozhdennykh. Ukraina. Zdorov'ya natsii. 2017;1(42):69-74. [in Russian].
22. Fastovets MN, Belorus AI, Lysak VP, Zyuzina LS, Kovaleva YeM. Chastota vyyavleniya nezhelatel'nykh meditsinskikh sobytiy v otdelenii intensivnoy terapii novorozhdennykh s pomoshch'yu global'nogo triggernogo instrumenta. Wiadomosci Lekarskie. 2017;LXX;3(I):483-8. [in Russian].
23. Classen DC, Resar R, Griffin F, Federico F, Frankel T, Kimmel N, et al. "Global trigger tool" shows that adverse events in hospitals may be ten times greater than previously measured. Health Aff. (Millwood). 2011;30(4):581-9.
24. Stockwell DC, Bisarya H, Classen DC, Kirkendall ES, Landrigan CP, Lemon V, et al. Trigger Tool to Detect Harm in Pediatric Inpatient Settings. Pediatrics. 2015;135(6):1036-42.
25. Griffin FA, Resar RK. IHI Global Trigger Tool for measuring adverse events. 2nd edn. IHI Innovation Series white paper Cambridge, MA: Institute for Healthcare Improvement [Internet]. 2009. Available from: http://www.IHI.org
26. AHRQ. Root Cause Analysis. Patient Safety Primer. 2014. Available from: https://psnet.ahrq.gov/primers/primer/10/root-cause-analysis
27. RCA2: Improving Root Cause Analyses and Actions to Prevent Harm. Boston, MA: National Patient Safety Foundation; 2015.
28. Williams PM. Techniques for root cause analysis. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2001;14(2):154-7.
29. Pettker CM. Systematic approaches to adverse events in obstetrics, Part II: Event identification and classification Seminars in Perinatology. Seminars in perinatology. 2017;41:156-60.
30. Framework for conducting a root cause analysis and action plan. Available from: https://www.jointcommission.org/ framework_for_ conducting_a_root_cause_analysis_and_ac tion_plan/; 2016 Cited 30.10.16.
31. Agrawal A. Patient Safety: A Case-Based Comprehensive Guide. New York: Springer; 2014. p. 249-62.
32. Vykypedyya. FMEA. Available from: https://ru.wikipedia.org/wiki/FMEA [in Russian].
33. Vikipediya. 5 chomu. Available from: https://uk.wikipedia.org/wiki/5_Chomu [in Ukrainian].
34. Fedosyuk RM, Shchupachyns'ka LO, Koval'ova OM. Metodolohiya analizu korenevykh prychyn nespryyatlyvykh podiy u medytsyni na prykladi klinichnoho vypadku z anesteziolohichnoyi praktyky. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. 2018;18,1(61):281-7. [in Ukrainian].
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛ1 ДЕТЕКЦП ТА ЗАПОБ1ГАННЯ ВИНИКНЕННЮ НЕСПРИЯТЛИ-ВИХ ПОД1Й У ПЕРИНАТАЛЬН1Й ПРАКТИЦ1 Белорус А. I.
Резюме. Основне джерело шформацп про несприятливi поди i помилки в медицин в розвинених краТнах - спещальш системи звп"носл про медичш шциденти. За визначенням ВООЗ, запровадження системи звп"-ност про несприятливi медичш поди мае на мет не просто збiр даних, а отримання шформацп, необхщноТ для налагодження зворотного зв'язку й ефективного «управлшня» такими ризиками.
Мета роботи - обфунтування моделi детекцп та запоб^ання виникненню несприятливих подш у перинатальнш практицк Для досятення мети проведен контент-aнaлiз та методи системного aнaлiзу i системного шдходу.
Результати досл>дження. Обфунтовано модель iз детекци та запоб^ання виникненню несприятливих подш у перинатальнш практик, що охоплюе 4 основн компоненти: а) встановлення вже вщомих бар'ер!в, спрямованих на зменшення ктькосп медичних помилок, шляхом, насамперед, дотримання стандарлв i про-токолiв; б) детекщя несприятливих подш та звп"шсть, яка може бути обов'язковою та добровшьною iз застосу-ванням комплексу проспективних та ретроспективних шструментв; в) з'ясування першопричини виникнення несприятливоТ подп за допомогою aнaлiзу основноТ причини, методолопТ «риб'ячоТ шстки» та перинатального аудиту мiждисциплiнaрною командою; r) управлшня кнуючими та новими ризиками для запобкання виникненню неочтуваних несприятливих подш у перинатальнш практик за такими кaтеrорiями: «командна робота та перинатальш консилiуми», «мiждисциплiнaрнi та мiжпрофесiйнi комушкаци», «культура безпеки пащентв», «система шфекцшного контролю», «чек-листи та пакетш ршення», «навчання та покращання компетенцп», «огляди вщдтення завщувачем та старшою медичною сестрою для з'ясування прогалин в ор-гашзаци безпеки пащентв».
Висновок. Сучасна перинатальна медицина потребуе запровадження системи шцидент-зв^ування та управлшня ризиками.
Ключовi слова: несприятливi поди, перинатальна практика, модель, детекщя, запобкання, шцидент-звп"-шсть, управлшня ризиками.
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ МОДЕЛИ ДЕТЕКЦИИ И ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ НЕЖЕЛАТЕЛЬНЫХ СОБЫТИЙ В ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПРАКТИКЕ Белорус А. И.
Резюме. Основным источником информации о нежелательных событиях и медицинских ошибках в развитых странах есть специальные системы отчетности о медицинских инцидентах. По определению ВОЗ, внедрение системы отчетности о нежелательных медицинских событиях имеет целью не просто накопление
данных, а получение информации, необходимой для формирования обратной связи и эффективного «управления» такими рисками.
Цель работы - обоснование модели детекции и предупреждения возникновения нежелательных событий в перинатальной практике. Для достижения цели использованы методы системного анализа и системного подхода, контент-анализ.
Результаты исследования. Обоснована модель детекции и предупреждения возникновения нежелательных событий в перинатальной практике, что включает 4 основных компонента: а) установление уже известных барьеров, направленных на уменьшение частоты медицинских ошибок, путем, прежде всего, соблюдения стандартов и протоколов; б) детекция нежелательных событий и отчетность, которая может быть обязательной и добровольной с применением комплекса проспективных и ретроспективных инструментов; в) определение первопричины возникновения нежелательного события с помощью анализа главной причины, методологии «остова рыбы» и перинатального аудита междисциплинарной командой; г) управление существующими и новыми рисками для предупреждения возникновения неожиданных нежелательных событий в перинатальной практике по таким категориям: «командная работа и перинатальные консилиумы», «междисциплинарные и межпрофессиональные коммуникации», «культура безопасности пациентов», «система инфекционного контроля», «чек-листы и пакетные решения», «обучение и улучшение компетенции», «обходы отделения заведующим и старшей медицинской сестрой для выявления пробелов в безопасности пациентов».
Вывод. Современная перинатальная медицина требует введения системы инцидент-отчетности и управления рисками.
Ключевые слова: нежелательные события, перинатальная практика, модель, детекция, предупреждение, инцидент-отчетность, управление рисками.
MEDICAL AND SOCIAL SUBSTANTIATION OF THE MODEL FOR DETECTION AND PREVENTION OF ADVERSE EVENTS IN PERINATAL PRACTICE
Bielorus A. I.
Abstract. According to the researches, up to 1-4% of births are complicated by adverse events, of which up to 2/3 can be considered reversible. Several research programs and initiatives have shown that up to half of cases associated with bleeding, hypertension, infection and thromboembolic conditions, which are the leading causes of severe morbidity and mortality of mothers, can be avoided.
The main source of information on adverse events and errors in medicine is a special reporting system on medical incidents, the purpose of which is to obtain the information necessary for establishing feedback and effective management of risks.
The aim of the study is to substantiate and develop the model for detection and prevention of adverse events in perinatal practice. To achieve this aim, content analysis and methods of system analysis and system approach were applied.
Research results. The model for detection and prevention of adverse events in perinatal practice was substantiated. Its central element is the triad: the woman, the child and their family.
The model includes 4 main components: a) establishment of already known barriers aimed at reducing the frequency of medical errors; b) detection of adverse events and reporting, which may be mandatory and voluntary, using a set of prospective and retrospective instruments; c) finding out the primary reason of the adverse event by analyzing the root cause, the "fish spine" methodology and perinatal audit by the interdisciplinary team; d) management of the newly detected risks in perinatal practice in the following categories: "team work and perinatal counseling", "interdisciplinary and interprofessional communication", "patient safety culture", "infection control system", "check-lists and package decisions", "training and improvement of competence", "the department's inspection in terms of patient safety by the head and senior medical nurse of the department".
The content of tools for detecting adverse events and related errors has been substantiated and developed, including the list of perinatal sentinel events, near misses, the perinatal and neonatal trigger tool, as well as the template for voluntary medical reporting.
To analyze adverse events in developed countries, one can apply the root cause analysis (RCA). The ultimate purpose of investigation is not the search and punishment of the culprit, but the identification of ways and the development of specific solutions to improve the system, the implementation of which eliminates or significantly minimizes the risks and the likelihood of a recurrent event in the future. Other methods include: "Ishikawa Chart" or "Fishbone Diagram" - a graphical way of studying the causal relationships between factors and implications in the situation under investigation or a problem that resembles a skeleton of fish; "Failure Mode and Effects Analysis" (FMEA) - a procedure that analyzes all possible errors in the implementation of new process and the "five whys analysis" - an interactive technique consisting of a series of five (sometimes more) sequential questions that is used to find out the causal relationships that underlie a particular problem.
Conclusions. To minimize the occurrence of adverse events, a systematic and well-planned approach should be used. Leaders of perinatal medicine should be aware of the basic elements of the science on patient safety and the basic organizational tools for detecting and preventing the development of adverse events in perinatal practice.
Key words: adverse events, perinatal practice, model, detection, prevention, incident reporting, risk management.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 09.05.2018 року
