CC BY
33
УДК 636 087.73 : 636.5
Чудак Р.А., д-р с.-г. н., проф., Огородшчук Г.М., к. с.-г. н., доц., Паладшчук O.P., к. с.-г. н., доц. © Вшницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ПРОДУКТИВШСТЬ ТА МАСА ОРГАН1В ТРАВЛЕНИЯ У ПЕРЕПШОК
ПРИ П1ДГОДОВУВАНН1 ПРЕПАРАТОМ BITAMIHIB A I D
Встаноелено, що еикористання у повноцтному комб1корм1 понад нормы 10% eimaMime A i D сприяе покращанню м'ясног i яечног npodyKmuenocmi при незначних змтах маси оргатв апарату травления.
Ключов1 слова: перетлки, продуктивтстъ, втамти, органы травления.
Перепел - це не тшьки делжатесне м'ясо, а й 250 висококалоршних яець вщ одше! пташки. ïx м'ясо переважае куряче за bmîctom в1тамш1в i м1кроелемент1в, за протешом (22%) i жиром (3%) наближаеться до дичини [1]. В перепелиному яйщ в пор1внянш з курячим на 1г маси мютиться в 2,5 рази бшьше в!тамшу А, в 5 раз1в бшьше фосфору i калш, в 4,5 раз1в бшьше зал1за. Перепели японсько! породи використовуються для виробництва перепел1в-бройлер1в. У 45-добовому вщ1 вони можуть досягати живо! маси 150-180 г. А в дорослому вщ1 самки в середньому мають 235 г, а самщ - 210 г. Кладка яець у самок ще! породи починаеться в 6-7-тижневому вщ1, несуч1сть складае 220-230 яець на piK з середньою масою 12-18 г [6].
Вирощування перепшок - вщповщальна i складна справа. Основою рацюну для перепел1в е повнорацюнний комбжорм. Утримання - в кликах, у теплих, сухих, краще штучно осв1тлених примщеннях. Pi3Hi стрес-фактори для перепел1в можуть проявлятись у вигляд1 випадання nip'я, виникнення кашбал1зму, зменшення продуктивное^ [4].
Ochobhî вимоги до комбжорму в год1вл1 перепел1в так1: висока калоршшсть, необхщний стушнь подр1бнення та збалансовашсть за обмшною енерпею, сирим протешом, незамшними амшокислотами, основними мшеральними речовинами i в1тамшами [3].
Потреба у в1тамЫ Д (кальциферол!) залежить вщ набору корм1в у рацюш i сшввщношення в них кальцш до фосфору. Антирах1тичний в1тамш D з погляду дефщиту в природних кормах можна поставити на перше мкце. При D- ав!тамшоз! спостер1гаеться остеомалящя, остеопороз, загальна слабюсть, знижена ошршсть шфекщям, падшня маси тша, у молодняку - зупинка в pocri. У дорослих тварин знижуеться продуктившсть, порушення статевого циклу, яйця вщ тако1 птищ мають тонку шкарлупу, в жовтку мютиться недостатньо в!тамшу D, що пом1тно знижуе його шкубацшш якостц курчата, отримаш з таких яець, ослаблен! i схильш до р1зних захворювань [4].
В1тамш А (ретинол) необхщний для нормального росту та вщтворення, пщвищення стшкост1 оргашзму до збудниюв р1зних захворювань. Висока яечна
© Чудак Р.А., Огородшчук Г.М., Паладайчук O.P., 2013
235
продуктившсть птищ, а також яюсть яець залежать вщ вм1сту в !х ращонах в1тамш1в, особливо в1тамшу А [2].
Нестача в1тамшу А викликае порушення репродукци птищ, отже вш бере участь у синтез! гонадотротшв, призупиняе рют птищ, гальмуе ¿мунну систему. Слизов1 оболонки оргашв птищ втрачають отршсть до шфекцп, може вщбуватися ороговшня ештелш травного тракту, дихальних шлях1в, репродуктивнихоргашв [3].
Год1вля комбжормами вимагае постшного вдосконалення 1х складу введениям нових кормових шгред1ент1в. У науковш л1тератур1 вщом1 лише поодиною вщомост1 про дш нових кормових чинниюв на продуктивш показники та обмш речовин у ще! птищ [5].
Метою дослщжень було вивчення впливу препарату в1тамш1в А I Д на штенсившсть росту, яюсть яець та масу оргашв травления перепел1в.
Методика дослвджень. Науково-господарський дослщ був проведений на баз1 навчально! ферми Вшницького нащонального аграрного ушверситету, матер1алом для дослщу були перепели японсько! породи. Для проведения дослщу було ввдбрано 40 перепел1в 60-добового вку, з яких сформували за принципом аналопв дв1 групи, по 20 гол1в в кожнш. 1з 127 д1б дослщу, 7 - був зр1вняльний перюд, 120 д1б - основний (табл. 1). В перюд основного перюду дослщу перепели 2 (дослщно!) групи до основного ращону отримували 10% в1тамш1в АI О понад норму.
Перепел1в дослщно! групи пщгодовували в1тамшами А I О в кшькост1 0,06г/кг. Перепели-несучки утримувались у групових кликах одного ярусу за комфортних умов осв1тлення I температури.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Групи кшьшсть перепел1в, гол1в Особливосл год1вл1 по перюдах дослщу
зр1вняльний, 7 д1б основний, 120 д1б
1-контрольна 20 ОР* ОР
2-дослщна 20 ОР ОР + 10% вггамшв А1 Д понад норми
*Приштка: ОР- основний ращон, що складався з повнорацюнного комбжорму
Результати дослщжень. За 120 д1б основного перюду дослщу -середньодобовий приркт перепел1в дослщно! групи був бшьшим вщ цього показника у контрольно! групи на 19%, що дало можливкть отримати бшьший абсолютний I вщносний прирют у перепел1в 2 групи (табл.2).
Покращання м'ясно! продуктивное^ супроводжувалось збшьшенням I продуктивное^ перепел1в - несучок, а саме: валовий зб1р яець вщ групи дослщно! птищ був на 96 шт. бшьшим, що евщчить про покращення штенсивност1 несучост1 у птищ 2 групи при пщгодовуванш препаратом в1тамш1в А I О. При збшьшеш несучост1 збшьшувалась також середня маса яйця (на 11%, Р<0,05).
236
У результат! проведеного дослщу вщ одше! перепшки отримали яечно! маси на 90 г бшьше, а вщ групи дослщних перепшок на 1,75 кг пор1вняно з перепшками, яким згодовували лише повнорацюнний комбжорм.
За результатами контрольного забою перепел1в, що проводили в юнщ ДОСЛЩу по 4 голови 3 к0жн01 групи, виявили позитивний вплив понаднормовано! (на 10%) пщгод1вл1 в1тамшами Ai D на показники оргашв травления. Результати ix зважування приведен! в таблиц! 3, з яко! видно, що у перепел1в дослщно! групи незначно збшьшилися маса стравоходу i тонкого кишечнику. Maca ж шлунку та товстого кишечнику мала тенденцш до зниження. Якщо припустити, що збшьшення маси пов'язане з збшьшенням функцюнального навантаження, то найбшьше на co6i вщчула це порожня кишка, що мала збшьшення маси на 69% (Р<0,05). Бшьш активне перетравлення поживних речовин корму в дванадцятипалш кишщ могло вщбутися у перепел1в дослщно! групи, маса И також незначно збшьшилася. Продовження перетравлення i актив1защя всмоктування в стшщ кишки вщбувалося в збшьшенш за масою порожнш кишщ у перепел1в, яю в kom6íkopmí понад норму отримували в1тамши A i D.
Таблиця 2
Показники продуктивного перепшок за основний першд дослщу
Показник
Групи
контрольна
досл1дна
Жива маса на початок доелвду,
163,60 ± 5,36
162,30 ±3 ,51
Жива маса на юнець доелвду, г
233,65 ± 6,44
245,30 ± 2,89
Абсолютний прирют.
70
83
Середньодобовий прир1ст,
0,58
0,69
Ввдносний прир1ст,%
35,3
40,7
Валовий 36ip яець, шт.
708
804
[нтснсивнють несучост1, %
30,2
34,3
Середня маса яець, г
11,39 ± 0,27
12,21 ± 0,21*
Юльюсть яечно! маси, кг за перюд дослщу на одну перепшку_
8,06 0,40
9,81 0,49
Примита: * - (Р<0,05)
В органах передньо! кишки - стравоход1 \ шлунку, також вщбулася перебудова, а саме: незначне збшьшення маси стравоходу I зменшення шлунку у тварин дослщно! групи, що можливо пов'язане з перерозподшом функцюнального навантаження м1ж волом стравоходу та залозистим I м'язовим шлунком у перепел1в, яю отримували додатково жиророзчинш в1тамши А I О.
Висновки: 1. Пщгод1вля перепел1в препаратом в1тамш1в А I О понад норму в склад1 комбкорму збшьшуе середньодобовий приркт на 19%, валовий зб1р яець на 14%, а також середню масу яйця на 7,1%.
2. Серед оргашв апарату травления вщбулося збшьшення маси порожньо! I дванадцятипало! кишок та стравоходу при незначному зменшенш маси шлунка, клубово! кишки та обох слших кишок товстого кишечнику.
237
Таблиця 3
Маса оргатв травления перепшок, г_
Показник Групи
контрольна дослщна
Стравохщ 0,55±0,11 0,79 ±0,10
Шлунок 5,47± 0,2 4,81 ±0,34
в т.ч. залозистий 1,08 ±0,13 0,84 ±0,13
м'язовий 4,39 ±0,27 3,97 ±0,55
Тонкий кишечник 5,71 ±0,43 6,24 ±0,42
в т.ч. дванадцятииала кишка 1,7 ±0,56 2,11 ±0,70
порожня 0,93 ±0,17 1,57 ±0,17*
клубова 3,08 ±0,57 2,56 ±0,38
Товстий кишечник 2,01 ±0,07 1,93 ±0,1
в т.ч. права слша кишка 0,77 ±0,08 0,70 ±0,12
л1ва слша 0,77 ±0,08 0,66 ±0,05
пряма кишка 0,47 ±0,05 0,57 ±0,13
Примита: * - (Р<0,05)
Л1тература
1. Жеребов M.G. Перепшьництво в Укра!ш /M.G. Жеребов// Ефективне птах1вництво. - 2011. - № 8. - С. 34-38.
2. Кондратюк В.М. Вплив в1тамшу А на шкубацшш якост1 яець перепел1в / В.М. Кондратюк, В.Д. Уманець, М.Ю. Сичов // Науковий вкник НАУ. - К, 2003. - №64. - С. 145-150.
3. Менжик Т. В1тамшний голод / Т. Менжик // Наше птах1вництво. -2011.- № 6. - С. 48-49.
4. Птах1вництво i технолопя виробництва яець та м'яса птищ/В.1. Бесулш, B.I. Гужва, С.М. Куцак. - БшаЦерква, 2003.- 448с.
5. Чудак Р. Несучють перепшок полшшать ферменти /Р.А. Чудак, Г.М. Огородн1чук, Т.В. Шевчук та ¿н.// Тваринництво Украши.- 2010.- №9.- С.36-38.
6. Ярошко М. Переваги перепельництва /М. Ярошко // Агроб1знес сьогодн1. - 2012. - №15/16. - С. 53-54.
Summary
Productivity and mass of digestive organs of quails at a feeding of preparation vitamins A and D / R. Chudak, G. Ohorodnichuk, O. Paladiichuk.
Founded that the use of compound feed in full in excess of 10% of the vitamins A and D helps to improve meat and egg production of quails with small changes in the mass of their digestive apparatus.
Key words: quail, productivity, vitamins, digestive organs.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
238
