CC BY
20
УДК: 636.5.087.7:577.15
Кулай Ю.В., мол.наук. ствр © 1нститут б1ологИ'тваринНААНУ, м. Лъвгв
Л1ПОЛ1ТИЧНА АКТИВШСТЬ ВМ1СТУ I СЛИ30В01 ОБОЛОНКИ ТОНКИХ КИШОК ЯПОНСЬКИХ ПЕРЕПЕЛ1В В ОНТОГЕНЕ31 ПРИ ДОДАВАНН1 ДО КОМБ1КОРМУ ДР1ЖДЖ1В ТА ПРОБЮТИКА
У статт1 представлено динамгку лтолтичног активност1 слизовог оболонки та вм1сту тонких кишок перепел1в в онтогенез/ лжднии склад жовткгв яець за впливу пробютичних добавок (б1омаса дргжджгв Saccharomices cerevisiae, бюмаси дргжджгв Phaffш rhodozyma препарат «Баикал»ЕМ-1-У
Ключовг слова: лтолтична актиетстъ, тонк\ кишки, японсът перепели, пробютики, дргжджг.
Птах1вництво е одшею з найприбутковших галузей сшьського господарства, однак його штенсивний розвиток вимагае застосування р1зномаштних бюлопчних активних добавок для покращення здоров'я птищ та И репродуктивных показниюв (1).
Зазначимо, що при вирощуванш й утриманш перепел1в особливе значения мае повноцшна год1вля. Швидкий ркт перепелят \ висока яйценосшсть перепшок виявляються тшьки при умов1 забезпечення 1х кормами, що мютять ус1 необхщш поживш речовини (2).
В останш роки ринок ветеринарних препарат1в пропонуе застосувати р1зномаштш пробютичш та пребютичш добавки для покращення стану мжрофлори кишечнику (3). Деяю автори вказують на використання др1ждж1в у якост1 пребютимв (4,5). Позитивний ефект одержано при застосуванш бюмаси др1ждж1в S. cerevisiae, яка мштить ряд бюлопчно активних речовин, що сприяють нормал1заци мжрофлори кишечнику птищ I кращому засвоенню поживних речовин корму (6,7).
Др1ждж1 Phaffia rhodozyma - один з найвщомших продуцент каротинощних тгмент1в, зокрема таких як астаксантин, що е природшм барвником жовтюв яець, панцира рачюв, м'яса червоно! риби (8).
Завдання дослщжень: вивчити динам1ку лшол1тично! активное^ вм1сту та слизово! оболонки тонких кишок перепел1в, лшщний склад жовтюв яець при додаванш до рацюну др1ждж1в та пробютика.
Матер1али 1 метод и: Дослщження проводились в умовах приватного господарства 1111 «Зал1зний Б.Я.» Городоцького району Льв1всько! област1 на чотирьох групах перепел1в, по 80
© Науковий кер1вник д.вет.н., професор Стояновський В.Г. Кулай Ю.В., 2012
144
особин у кожнш. Починаючи з 6-добового вжу впродовж 4 мюящв згодовували стандартний комбжорм (СК), який складався з 45% кукурудзи, 20% пшенищ,15% БВД, 15% макухи соняшниково!, 5% крейди \ м1стив енерги -287,7 ккал, протешу - 19,2%, жиру - 3,36%, клггковини - 3,78%, Са - 2,9%, Р -0,97%, Ка - 0,32%, л1зину - 0,98%, метюнш+цистину - 0,68%. Контрольна група птищ отримувала СК. Перепелам 1-о! дослщно! групи до СК вносили добавку 1 % бюмаси др1ждж1в S. cerevisiae, птищ 2-о! дослщно! групи до СК вносили добавку 1% бюмаси др1ждж1в P. rhodozyma, 3-ш дослщнш груш додатково випоювали пробютик «Байкал» ЕМ-1-У в доз1 0,2 мл на 1 кг маси птищ. Утримання птах1в — кл1ткове з вшьним доступом до корму та води.
У 21-, 36- I 58-добовому вшд з кожно! групи вщбирали по 6 перепел1в I проводили декаттащю до ранково! год1влг
Матер1алом для бюх1м1чних дослщжень служили вмют I слизова оболонка тонких кишок, тканини заморожували в рщкому азот1, теля чого розтирали й екстрагували у ф1зрозчиш (0,9% №С1) при температур! 0 - + 4°С. У гомогенатах вмюту I слизово! оболонки тонких кишок визначали лшол1тичну активнють за методом Т1тца (9). У жовтку яець визначали загальний вмют лшвдв ваговим методом за Фольчем, вмют окремих клаЫв лшщ1в методом роздшення загальних лшщ1в на класи тонкошаровою хроматограф1ею. Отримаш цифров1 даш опрацювали статистично з використанням критерш Стьюдента.
Результати та обговорення. В результат! проведених дослщжень встановлено, що лшол1тична активнють тонких кишок японських перепел1в е достатньо високою та особливо не змшюеться у вжовому аспект!. Так, у 21-добового молодняку лшол1тична активнють вмюту тонких кишок становила 13,25±0,34 од.акт./г тк., у 36 - добових перепел1в - 13,50±0,28 од.акт./г тк., ау 58 - добових статевозрших перепел1в - 13,83±0,31 од.акт./г тк. Ц1 даш можуть свщчити про те, що не тшьки статевозрш японсью перепели, а й молодняк спроможш активно гщрол1зувати лшщш компоненти корму.
Встановлено, що при внесенш до СК добавки 1% бюмаси др1ждж1в S.cerevisiae пщвищуеться пдрол1з лшдав у порожниш тонких кишок 21-добового молодняку перепел1в, про що свщчить зростання лшол1тично! активное^ на 21,13% (р<0,01) пор1вняно з величинами активное^ контрольно! птищ. Пщвищення на 24,0% (р<0,001) лшол1тично! активнют1 вмюту тонких кишок 21-добових перепел1в нами виявлено також у птищ третьо! дослщно! групи, якш випоювали пробютик «Байкал» ЕМ-1-У. Разом з тим, у перепел1в друго! дослщно! групи цього вку, яка отримувала додатково до СК 1% бюмаси др1ждж1в P. rhodozyma лшол1тична активнють вмюту тонких кишок була аналопчною як у птищ контрольно! групи.
145
20-,
15
10
□ Контроль
□ S. cerevis
□ P. rhodoz;
□ Байкал Е
21-доба 36-доба 58-доба
2,5-, 2 1,5 1
0,5 0
□ Контроль
□ 8. сегеуШ;
□ Р. гИо&)гу
□ Байкал ЕУ
21-доба 36-доба 58-доба
Рис.1 Лшолггична актившсть вмкту Рис.2 Лшолггична актившсть тонких кишок иерепел1в рпного слизовоТ оболоики тонких кишок вжу за згодовування дргжджчв 1 переиел1в рпного вжу за пробштика. (од.акт./г тк.) згодовування др1ждж1в 1 пробштика.
(од.акт./г тк.)
Використання бюмаси др1ждж1в та пробютичного препарату «Байкал» ЕМ-1-У в год1вл1 перепел1в 36-добового вшу сприяло зростанню лшол1тично1 активност1 вм1сту тонких кишок першо!, друго! \ третьо! досл1дних груп В1ДПОВ1ДНО на 27,65% (р<0,001); 14,71 (р<0,001); 16,46 (р<0,01) у поршнянш з птицею контрольно! групи. Дослщження л1пол1тично! активност1 вм1сту тонкого кишечнику у статевозрших перепел1в показало, що у птиц1 першо! досл1дно! групи, яким до СК додавали бюмасу др1ждж1в S.cerevisiae вона зросла на 26,27% (р<0,001) у птиц1 друго! дослщно! групи, як1й до СК вносили добавку бюмаси др1ждж1в P.rhodozyma лшол1тична активн1сть п1двищувалась всього на 8,77% (р<0,05); при випоюванн1 пробютика «Байкал» ЕМ-1-У л1пол1тична активн1сть була вищою в1д контрольно! на 28,74% (р<0,001).
Встановлено, що л1пол1тична активнють слизово! оболонки тонких кишок японських перепел1в в онтогенез! була майже в 10 раз!в нижчою, шж вм!сту кишечнику, що св!дчить про низький р!вень мембранного травления лшщних компонент!в корму, пор!внянно з порожнинним г!дрол!зом. Так у 21-добового молодняку перепел!в контрольно! групи л!пол!тична активнють у слизовш оболонц! тонких кишок становила 1,48±0,14 од.акт./г.тк., у 36-добових— 1,65±0,14 од.акт./г.тк., а у статевозрших 58-добових перепел!в—1,20±0,13 од.акт./г.тк. Нами виявлено, що лшол!тична активн!сть слизово! оболонки тонких кишок 21-добових перепел!в при внесенн! до СК бюмаси др!ждж!в S.cerevisiae пщвищуеться на 18,24% (р<0,05), при додаванш б!омаси др!ждж!в P.rhodozyma вона зросла на 21,27% (р<0,05), при випоюванш проб!отика «Байкал» ЕМ-1-У !! величина була вищою на 52,02% (р<0,01), пор!вняно з л!пол!тичною активн!стю у птиц! контрольно! групи. Отже, щ результати
146
вказують на те, що найкращий вплив на пристшковий гщрол1з лшщних компонент корму у 21-добових перепел1в проявляв пробютик «Байкал» ЕМ-1-У пор1внянно з бюмасою др1ждж1в.
У 36-добовому вщ1 пщвищення лшол^ично! активное^ у слизовш оболонщ тонких кишок виявлено тшьки у перепшок першо! i третьо! дослщних трупах вщповщно на 20,67% (р<0,05) I 15,38% (р<0,05), тод1 як у птищ друго! дослщно1 групи, якш до СК вносили добавку бюмаси др1ждж1в P.rhodozyma, вщзначали зниження лшол1тично! активное^ на 9,27% (р<0,05) пор1вняно з величинами активное^ у перепел1в контрольно! групи.
Динамжа лшол1тично! активное^ слизово! оболонки тонких кишок 58-добових перепел1в на тл1 добавок до СК др1ждж1в I пробютика була аналопчною, як у птищ 36-добовому вщг Зокрема при внесенш добавки бюмаси др1ждж1в S.cerevisiae птищ першо! дослщно! групи лшол1тична актившеть слизово! оболонки зросла на 11,76% (р<0,05), а при випоюванш пробютика «Байкал» ЕМ-1-У вона була вищою вщ контрольно! птищ на 36,46% (р<0,01). У птищ друго! дослщно! групи, якш згодовували бюмасу др1ждж1в P.rhodozyma нами виявлено шпбування активное^ ферменту, про що евщчить зниження його на 20,0% (р<0,05)
Таблиця
Показники лшщного складужовтк1в яецьперешлок, % ^ (M±m, n=9)
Показники Контрольна група 1-а група 2-а група 3-а група
Заг. bmíct 30,68±0,99 31,55±92 33,35±0,79 31,45±0,84
тпщв,г%,в т.ч.
-фосфоттди 24,19±0,66 24,34±1,53 26,81±0,81* 25,90±1,23
-моно-i 3,75±0,21 2,94±0,19* 2,81±0,08* 3,47±0,09
д1ацилгл1цероли
-в1льний 22,32±4,91 22,07±1,04 25,81±1,50 22,28±0,53
холестерол
-ВЖК 4,17±0,43 5,35±0,23* 4,09±1,21 5,27±0,48
триацилглщероли 42,73±3,32 37,67±0,71 35,93±1,42 35,71±1,48
-еф1ри 8,39±0,56 6,39±0,99 7,23±0,98 7,37±1,29
холестеролу
Отже отримаш результати вказують на те, що використання в год1вл1 молодняку i статевозрших перепел1в бюмаси др1ждж1в S.cerevisiae i пробютика «Байкал» ЕМ-1-У сприяе пщвищенню лшол1тично! активное^ вмюту та слизово! оболонки тонких кишок, тод1 як внесения до СК бюмаси др1ждж1в P.rhodozyma проявляв шпбуючий вплив на порожнинний i пристшковий гщрол1з лшвдв.При дослщженш лшщного складу жовтка яець перепел1в встановлено, що при внесенш до СК 1% бюмаси др1ждж1в S.cerevisiae, у пор1внянш з контрольною групою птищ , на 28 % збшьшуеться bmíct вшьних жирних кислот та на 21,6% зменшуеться bmíct moho - та д1ацилглщерол1в при тенденци до зростання загального вм1сту лшвдв. При внесенш до СК 1% бюмаси каротиновмшних др1ждж1в пщвищуе bmíct фосфолшдав у жовтку яець
147
на 10,8% та знижуе кшькють моно- та д1ацилглщерол1в на 25%, пор1вняно з цими показниками жовтка яець перешлок контрольно! групи.
Змши у л!п!дному склад! жовтка яець можуть бути спричинен! саме присутн!стю у рацюш проб!отичних добавок, як! корегують склад м!кробоценозу кишечника птиц! (10), що впливае на засвоення л!п!д!в корму (11).
Висновки
1. Включения до стандартного комбжорму японських переп!лок добавки б!омаси др!ждж!в S.cerevisiae 1% в!д маси корму та пробютика «Байкал» ЕМ-1-У сприяе п!двищенню л!пол!тично! активност! вм!сту та слизово! оболонки тонких кишок у 21-,36- i 58-добовому вщг
2.Внесения до стандартного комб!корму бюмаси др!ждж!в P.rhodozyma 1% в!д маси корму молодняку та статевозршим японським перепелам не викликае п!двищення активност! лшази у вм!ст! кишечника та проявляв шпбуючий вплив на актившсть ензиму у слизов!й оболонц! тонких кишок.
3.Повноцшшший л!п!дний склад жовтка яець встановлено у перепел!в першо! i друго! досл!дно! групи, як! 3i СК отримували 6ioMacy др!ждж!в S.cerevisiae та др!ждж!в P.rhodozyma.
Л1тература
1. Архипов А.В. Физиолого - биохимические основы высокой продуктивности сельскохозяйственних животних / А.В. Архипов // Л.: Наука, 1983. - с. 93 - 96.
2. Бородай В.П. Пробютик для бройлер!в // Сучасне птах!вництво. - 2003., №5. С. 9-10
3. Антипов В. А Использование пробиотиков в животноводстве // Ветеринария. - 1999. - №4. - с.55-58
4. Rodrigues I.K Saccaromices Boularda stimulates IgA production and the phagocytic mic // J. appl. Microbiology. - 2000. - Vol. 404. - P.89
5. Пребиотики на основе жывих культур микроорганизмов / В.В Смирнов, НК.коваленко и др/ Микробиологический журнал. - 2002.-Т.64, №4. С. 62-80
6. Saccaromices cerevisiae I-1079, microbial feed additive: Zootechnical effects on piglets / G.Bertin, M. Baund, M. Mersier, J. Teurnut// Proc. Vllth int. Symposium on Pigutive Physyology in Pigs. - 1997. - 8. - P.446-449.
7. Маслянко Р.П. Основи iмyнoлoгii. - HbBiB: Вертикаль 1999. - 472 с.
8. Шах С.С., Борецький Ю.Р. Борецька H.I. Продуктивнють каротингенезу штаму дpiжджiв Phaffia rhodozyma при культивуванш !! на синтетичних середовищах вщходах харчово! пpoмиcлoвocтi. // Наук-тех. бюл. Фiзioлoгii i 6ioxiMi! тварин. - 1996. Вип18/1. С.51-53.
9. Определение активности липазы // Методы биохимического анализа (справочное пособие) Под. ред. Б.Д. Кальницкого. - Боровск, 1997. - С. 24- 26.
10. Камшська М.В. Д{я бюмаси дpiжджiв дpiжджiв Saccharomyces cerevisiae та Phaffia rhodozyma на склад мшробюценозу кишечника японських пepeпeлiв [Text] / М.В. KaMiHCbKa, Г.В. Koлicник та ш. // Ветеринарна бioтexнoлoгiя. - 2009. - № 15. - С.134-137.
148
11. Yaghobfar A. The effect of hull-less barley dietary on the activity of gut microflora and morphology smoll intestinal of layer hens [Text] / A. Yaghobfar, Rezaian, M. Ashrafi-Helan et al. // Pak. J. Biol. Sci. - 2006.- 9 (4). - P - 659-666.
Summary
1. Inclusion in standard feed to Japanese quail additives biomass yeast S.cerevisiae 1% by weight of feed andprobiotic "Baikal" EM-1-Y enhances lipolytic activity content and mucosa of the small intestine in 21 -, 36 - and 58-day-aged.
2. Inclusion to standard food yeast biomass P.rhodozyma 1% by weight offeed young and mature Japanese quail does not cause increased activity of lipase in the intestinal contents and exhibits inhibitory effect of this enzyme on intestinal mucosa thin.
3. Better egg yolk lipid composition found in quail first and second experimental group that received a standard food S.cerevisiae yeast biomass and yeast P.rhodozyma.
Рецензент - к.вет.н., доцент Тибшка A.M.
149
