CC BY
13
Матерiали конференцiT
Proceedings of the Conference
актуальна Тнфектологш
DOI: https://doi.org/10.22141/2312-413x.85-6.2020.217964
Тези науково-практичноТ конференцií
з мiжнародною участю «Актуальш iнфекцiйнi захворювання. Сучаснi аспекти клiнiки, дiагностики, лiкування та профшактики (26-27 листопада 2020 року)
»
Асоян 1.М., Андрусович 1.В. Харювська медична академя п1слядипломно1 освти, м. Харк1в, Украна
Гастроентеролопчш симптоми як нетиповi прояви iнфекцiT ООУЮ-19
Актуальшсть. У клiнiчних дослщженнях, що по-вiдомляли про шлунково-кишковi симптоми в па-цieнтiв з COVID-19, загальна поширенiсть травних симптомiв становила 15 %. Найбшьш поширеними з них були нудота або блювання, дiарея та анорек-сiя. Слщ зазначити, що автори повщомляють, що близько 10 % пащенпв мали шлунково-кишковi симптоми без респiраторних особливостей при за-раженнi SARS-CoV-2. Даним пащентам клiнiчний дiагноз виставлявся iз затримкою, що створювало потенцiйнi проблеми для них самих i людей, з якими вони контактували. Мета дослдження: проаналiзу-вати особливостi клтчно! симптоматики пащенпв з пiдтвердженою лабораторно шфекщею COVID-19 на момент звернення до лжаря. Матерiали та методи. Проведено вивчення особливостей симптоматики 36 пащенпв з гастроентерологiчними симптомами, що становить 10,1 % (357) пащенпв з пщтвердженою лабораторно iнфекцiею COVID-19, яю надходили для консультування щодо тактики ведения i для лжу-вання до полiклiнiк мiста Харкова, що були вщведеш для лiкувания пащенпв з коронавiрусною iнфекцiею з березня по жовтень 2020 року. Пащенти, якi мали гастроентерологiчнi симптоми пщ час проходжен-ня лiкувания, у дане дослщження не включались, оскшьки такi прояви можна розцiнювати як побiчнi ефекти вщ препаратiв. Результата. Ус пацiенти, якi зверталися за консультащею до iнфекцiйного кабше-ту (К1З), були обстеженi за стандартною схемою. Вж пацiентiв — вщ 22 до 69 рокiв, середнш вiк становив 48,4 року. Усього чоловЫв було 19 (52,8 %), а жь нок — 17 (47,2 %). З легкою формою перебяу було 6
(16,7 %) пащенпв, середньо! тяжкосп — 24 (66,6 %), з тяжкою формою перебяу — 6 (16,7 %). У вкрай тяжкому сташ пащенпв на момент огляду не було. Слщ вщзначити, що вс 6 пацiентiв з легкою формою пе-ребiгу — ж1нки вжом понад 50 рокiв. Одна пащент-ка (2,8 %) вiком 67 роюв померла. Причиною смертi була гостра серцево-судинна недостатшсть, що роз-винулась на тлi виражених проявiв гастроентери-ту впродовж трьох дшв. Лiкувания самостiйно не проходила. Головними скаргами пщ час звернення були: вщчуття дискомфорту й тяжкостi переважно в епiгастральнiй дiлянцi — 30 (83,3 %) i навколо пупка — 6 (16,7 %); нудота — у 28 (77,7 %); блювання, що давало тимчасове полегшення, — 24 (66,6 %); дiарея — 6 (16,7 %). Лише в трьох (8,3 %) пащенпв на момент госпи^зацп вщзначалися ресшраторш симптоми, а решта (33 особи, що вщповщае 9,2 % вщ загально! кшькосп госпiталiзованих хворих з iнфекцiею СОУТО-19) 1х не мали. Пацiенти вказу-вали, що тривалiсть захворювання до моменту звернення до лжаря була вщ 1 до 6 дшв (у середньому 4,1 дня). Пащенти з тяжкою формою переб^ (5 оаб, 13,4 %) були госпи^зоваш до стацiонарiв, що при-ймали хворих на коронавiрус, i впродовж наступних двох дiб тсля вiдновления водно-електролiтного балансу продовжили лжування до повного одужан-ня. При подальшому обстеженнi лише в 5 (13,4 %) пащенпв на комп'ютернш томографп не було ознак пневмонп COVID-19. Висновки. 9,2 % оаб вiд загально! кiлькостi проконсультованих хворих з ш-фекцiею СОУТО-19 були без респiраторних проявiв, але мали гастроентеролопчш симптоми. Оскшьки на сьогодш коронавiрусна iнфекцiя набула масштабного поширення серед населення, особлива ува-га мае придшятися лабораторнш верифiкацГl дано! шфекцп в кожного пащента, навiть за вiдсутностi рестраторних симптомiв. Дане дослiджения мае проспективний характер, е актуальним в умовах тривало! всесвггньо! пандеми, а питання потребуе бшьш Грунтовного вивчення.
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Aktual'naa infektologia»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Гуменна Р. О.
Тернопльський нацюнальний медичний ун1верситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'ни, м. Тернопль, Укра'на
Ешдемюлопчш особливост хвороби Лайма у пацieнтiв з ураженням серцево-судинноТ системи
Актуальнiсть. Хвороба Лайма (ХЛ) — одна з най-поширенiших клiщових хвороб, що вражае pi3Hi ор-гани i системи та може мати хрошчний i несприят-ливий перебiг. Ураження серцево-судинно! системи при хворобi Лайма можуть проявлятись у будь-якiй стад!! захворювання i зустрiчатися у 4—10 % хворих. За даними свГтово! лiтератури, частота розладiв у робот! серцево-судинно! системи з супутньою ХЛ пов'язана з географiчними зонами: у бврош — 9 %, в США — 2 %, в Рос!! — 11 %. Мета: дослщити етдемюлопчш особливосп хвороби Лайма у пащенпв з ураженням серцево-судинно! системи. MaTepiam та методи. ПГд спостереженням перебували 38 пащ-ентiв з ураженням серцево-судинно! системи вжом вщ 18 до 68 роив, якГ протягом 2018—2020 рр. лжу-вались амбулаторно та стацюнарно в КНП «Терно-пiльська ушверситетська лжарня» ТОР. ЧоловГкГв було 24 (63,2 %), жшок — 14 (36,8 %). Пащенти мали таю захворювання: мюкардит, перикардит, аритмГ! рГзного генезу (тахжардп, брадикард!!, екстрасис-толГ! за типом бГгемшп) i недостатшсть мiтрального та трикуспщального клапанГв. ДГагнози ураження серцево-судинно! системи встановлювали клшч-но, згГдно з класифГкацГею МКХ-10. Ус! обстежен! дали вщповщ на питання ушфжовано! м1жнародно! анкети-опитувальника, у якш вщзначали кГлькГсть i мюця укусГв клГщГв, зони нападу клщГв за регГоном, мГсяц! року нападГв клГщГв. ЕтГологГчний чинник хвороби Лайма визначали з використанням методу 1ФА (антитГла до антигенГв комплексу B.burgdorferi sensu lato визначали у сироватщ кров! пащенпв). Результати. Встановлено, що понад 3 укуси клща-ми вщзначили 9 (23,7 %) хворих, на 1 напад вказа-ли 10 (26,3 %), на 2 — 5 (13,2 %) респонденпв. Слщ зазначити, що 14 (36,8 %) хворих не пам'ятали про напади клщ!в, проте появу клшчних проявГв хвороби пов'язували з вщвщуванням лГсу, присадибних дГлянок або мюьких паркГв. Люди пщдавалися нападу клщГв у рГзних географГчних зонах: лГсосмуга/ лГс — 13 (34,2 %), дача/город/сад — 8 (21,1 %), парк/ пдропарк — 3 (7,9 %); слщ вказати, що 14 (36,8 %) Гз 38 опитаних не вказали точно мюцевють, де вщбув-ся напад клща. ОпитуванГ хвор! зазнавали нападГв клГщГв з квГтня по жовтень. НайбГльшу активнГсть звернень зафГксовано у липш — 5 (13,2 %), червш — 5 (13,2 %) та травш — 4 (10,5 %), в шш! мГсяц! — 7 (18,4 %); не пам'ятали точно! дати нападу 17 (44,7 %) опитаних. АналГз результатГв серолопчного досль дження сироваток кров! на наявшсть специфГчних IgM i IgG до B.burgdorferi sensu lato виявив позитивн!
або промiжнi результати антитш у 23 (60,5 %) i3 38 хворих з ураженням серцево-судинно! системи, i3 них у 13 (56,5 %) хоча б одного класу антитш, а саме IgM - у 3 (13,0 %) та IgG - у 10 (43,5 %) хворих, а обох клаав антитш одночасно — у 10 (43,5 %) хворих. Висновки. Результати анкетування пащенпв i3 Лайм-борелюзом, поеднаним з ураженням серце-во-судинно! системи, виявили таке: понад 3 укуси клщами вiдзначали 9 (23,7 %) хворих, на 1 напад вказали 10 (26,3 %), на 2 — 5 (13,2 %) респондента, не пам'ятали про напади клвдв 14 (36,8 %) хворих; респонденти зазнавали нападiв клвдв iз китня по жовтень, iз найбшьшою активнiстю в VI та VII мюя-цях року; напади клвдв вiдбувалися переважно пщ час вщпочинку в лiсосмузi та лiсi — у 13 (34,2 %) оаб або пщ час роботи на присадибних дшянках — у 8 (21,1 %), дещо рщше — пщ час вщпочинку в парко-вiй зонi (3; 7,9 %). Не пам'ятали мюцевють, де зазнали нападу клвдв, 14 (36,8 %) опитаних. При серо-лопчному дослiдженнi у тестi ELISA антитша хоча б одного класу IgM i/або IgG до B.burgdorferi sensu lato (B.burgdorferi sensu stricto, B.afzelii та B.garinii) (позитивш або промiжнi результати) виявлено у 23 (60,5 %) пащенпв iз Лайм-борелюзом, поеднаним з ураженням серцево-судинно! системи.
Зубач О.О., Бек Н.С., Кондратюк М.О., Волкова 1.В.
Льв1вський нац1ональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
КлЫчний випадок постков^дно'Т пароксизмальноТ тахiаритмiТ та розладiв харчовоТ поведiнки
Актуальнiсть. Пандемiя SARS-CoV-2/COVID-19 внесла значущ1 корективи в життя населення вс1е! планети, створивши колапс у медичних системах багатьох кра!н. Станом на к1нець жовтня 2020 року у свт зареестровано понад сорок мшьйошв офь ц1йно пщтверджених випадк1в ще! недуги. Укра!на за кшьюстю заф1ксованих випадк1в SARS-CoV-2/ СОУТО-19 пос1дае двадцять п'яте м1сце у свт. Попри широке висвилення у фахов1й л1тератур1 р1зних аспекпв ще! нозологп, частина питань залишаються в1дкритими, адже л1кар1 щодня стикаються з новими особливостями кл1н1чного перебяу хвороби, склад-нощами д1агностики та л1кування ще! недуги. Мета: продемонструвати клшчний випадок SARS-CoV-2/ COVID-19, ускладнений у ранньому вщновлюваль-ному перюд1 нападами тах1аритмп та розладами харчово! повед1нки. Матерiали та методи. Проведений анал1з медично! документац!! пащентки, огляд л1тератури. Результати та обговорення. Пащентка I., 63 рок1в, лжар, жителька м1ста, захвор1ла поступо-во: виникли бшь при в1дведенн1 очних яблук вл1во та вправо, субфебрильна температура. 1ншо! симптоматики протягом перших двох тижшв хвороби не спостер1галося. Враховуючи профес1йн1 контакти, було зашдозрено SARS-CoV-2/COVID-19. На шос-
ту до6у хвороби 6уло взято мазок iз ноcоглотки, що 6ув доcлiджeний за допомогою мeтодy полiмeразно'ï ланцюгово! рeакцïï для виявлeння РНК збудника SARS-CoV-2/COVID-19. Отримано позитивний рe-зультат. На cьомy добу хвороби пацieнтцi провeдeно комп'ютeрнy томографго лeгeнь, дe виявлeно зони ущ^^няя парeнхiми за типом «матового cкла» y 6-му ceгмeнтi cправа та в 3-му злiва iз залyчeнням до 2 % обох лeгeнь, характeрнi для вiрycноï пдав-монщ CO-RADS-5. Лiкyвання пацieнтки проводи-лоcя в амбулаторних умовах. Враховуючи наявнють коморбiдноï патологИ (бронх1альна аcтма y фазi рeмiciï), були призначeнi антибютик iз групи фтор-хiнолонiв жрорально (10 днiв), глюкокортикощи внyтрiшньом'язово cтyпiнчаcто (6 днiв), жрораль-ний антикоагулянт, шпбггори протонно! помпи, пробiотики. Тeмпeратyра нормалiзyвалаcя на другу добу шаля розпочaтоï тeрапïï. На дecятy добу хвороби загальний aнaлiз кров^ коагулограма, фeритин, D-димeр, С-рeaктивний протйн пaцieнтки були в мeжaх норми. Погiршeння cтaнy пaцieнткa вщзна-чила на 19-ту добу хвороби, коли тeмпeрaтyрa пщви-щилacя одноразово до 37,6 °С та впeршe з'явилжя вiдчyття пeрeбоïв y роботi герця. На 20-ту добу хвороби пащентка повторно здала загальний aнaлiз кровi, дe вiдзнaчaлоcя збiльшeння ШОЕ до 39 мм/год. Був признaчeний aнтибiотик цeфaлоcпоринового ряду внyтрiшньом'язово. Протe cтaн пaцieнтки про^-cивно погiршyвaвcя: кожeн прийом ïrn провокував вин^^ния нaпaдiв пaрокcизмaльноï тaхiкaрдiï з гiпeргiдрозом та вiдчyттям зaпaморочeния, що ми-нали caмоcтiйно y cтaнi тривалого cпокою. Пащент-ка пeрecтaлa вживати гжу, y ни поcилилacь тривож-нicть i почало турбувати вщчуття ceрцeбиття y cтaнi cпокою. Протягом геми днiв втрата ваги становила 10 кг. У зв'язку з прогрecyючим погiршeнням cтaнy та наявною клшчною cимптомaтикою був запщо-зрeний мiокaрдит. На 20-й дeнь хвороби на ЕКГ за-фiкcовaнa стнушва тaхiкaрдiя з чacтотою 150 уд/хв. Було визнaчeно вмicт тропонiнy (0,1 нг/мл), eлeк-тролiтiв кровi: калш (4,3 ммоль/л), iонiзовaного кaльцiю (1,28 ммоль/л), натрш (133 ммоль/л), що вщповщае нормь Також при повторному обcтe-жeннi на 25-й дeнь хвороби загальний aнaлiз кро-в^ коагулограма, протйнограма, прокaльцитонiн, фeритин, D-димeр, С-рeaктивний протйн, альфа-фeтопротeïн, глюкоза, течовина, крeaтинiн, AnAT пaцieнтки були в мeжaх норми. Провeдeно ЕхоКГ, порyшeнь ceraem^^'í та зaгaльноï cкоротливоcтi нe виявлeно, розмiри кaмeр терця в мeжaх норми. При провeдeннi добового холтeрiвcького мошто-рингу ЕКГ виявлeно нeзнaчнy кiлькicть надшлуноч-кових eкcтрacиcтол, включно з парними, i шлуноч-кових, включно з тригемшею, eпiзоди cинycово'ï aритмiï вночi та зафкеовано подовжeния коригова-roï eлeктричноï cиcтоли QTc до 492 мc yдeнь. При cоногрaфiчномy обcтeжeннi щитоподiбноï залози та визнaчeннi рiвнiв гормошв було впeршe виявлe-но aвтоiмyнний тирeоïдит з eyтирeозом. Провeдeнe УЗД оргашв чeрeвноï порожнини та нирок: патоло-
г11 нe виявлeно. На фiброгacтродyодeноcкопïí: eрозiï тiлa шлунка. Показаш в даному випадку бeтa-бло-катори признaчeнi нe були y зв'язку з наявнютю y хвороï бронхiaльноï acтми. До лiкyвaния додали квeрцeтин i прeпaрaти кaлiю та магшю, рeкомeн-довaнe чacтe дробнe харчування, обмeжeния фь зичних нaвaнтaжeнь. Протягом наступного тижня cтaн пaцieнтки поступово покрaщивcя. Симптоми з боку ceрцeво-cyдинноï cиcтeми змeншилиcя, по-крaщивcя аштит, мaca тiлa зроcлa на 4 кг. Висновки. Враховуючи оcобливоcтi клтчного пeрeбiгy SARS-CoV-2/COVID-19, окрiм полiморфiзмy клiнiчних проявiв, прaктикyючi лiкaрi cпоcтeрiгaють його ctc-тeмнy дiю на дарвову та ceрцeво-cyдиннy cиcтeми. Суча^ розyмiння впливу SARS-CoV-2/COVID-19 на ризик розвитку aритмïí продовжуе розвивaтиcя iз появою нових клiнiчних даних. Ож^ки багато зacобiв для лiкyвaния COVID-19 використовують-cя eмпiрично, icнye потрeбa подальших доcлiджeнь щодо можливих мeхaнiзмiв розвитку aритмïí, вза-eмодiй лжар^ких зacобiв.
Котик Ю.Я.
y^a/ycb^ вiйcькoвo-медичнa aкaдемiя, м. Ки!'в, yi^aiya
Ефeктивнicть cxeM aнтигeлiкoбaктepнoï тepaпiï пpи лiкyвaннi epoзивнo-виpaзкoвиx yшкoджeнь гacтpoдyoдeнaльнoï зoни y вiйcькoвocлyжбoвцiв (cтeндoвa дoпoвiдь)
Aктуальнiсть. Сeрeд хвороб оргaнiв трaвлeния в уча^иов aнтитeрориcтичноï опeрaцïí/опeрaцïí Об'еднаних cил (ATO/ООС) пeрeвaжaють киоло-тозaлeжиi захворювання з eрозивно-вирaзковими пошкоджeннями гacтродyодeнaльноï зони, що ха-рaктeризyютьcя торпiдним та ycклaднeним пeрeбi-гом i чacтою ашщащею з НР-iнфeкцieю. Aдeквaт-на aнтигeлiкобaктeрнa тeрaпiя (AГБT) вiдкривae пeрcпeктиви для вилжовування НР-acоцiйовaних захворювань, протe збiльшyeтьcя чиcло випад-кiв нeвдaлоï ЛГБТ, зроcтae рeзиcтeнтнicть штaмiв НР-iнфeкцïí. Метою дослщження було порiвияния eфeктивноcтi cхeм aнтигeлiкобaктeрноï тeрaпïí при eрозивно-вирaзкових yрaжeннях гacтродyодeнaль-roï зони в уча^иов ATO/ООС. Результати. Про-aнaлiзовaнa eфeктивнicть AГБT y 94 yчacникiв ATO/ООС з eрозивно-вирaзковими yрaжeниями гacтродyодeнaльно'í зони. Дiaгноз пiдтвeрджeний клiнiчним та eндоcкопiчним доcлiджeниями з ш-дикaцieю HР-iнфeкцïí до та пicля лiкyвaния (за допомогою 2 мeтодiв — цитолопчного та дихального yрeaзного тecтy). Ерaдикaцiя H.pylori проводилacь y 94 пащенпв з eрозивно-вирaзковими yрaжeниями шлунка i двaнaдцятипaлоï кишки: 32 хворi вико-риcтовyвaли 10-дeннy cтaндaртнy трикомпонeнтнy cхeмy, рeштa — чотирикомпонeнтнi Ю^нт cхeми AГБT: поcлiдовнy (y 31 хворого) та вюмутовмюну (y
31 хворого). Можливютю контролю ерадикаци через 2—3 тижш п1сля реабштацп скористалися 62 % НР-шфжованих в1йськовослужбовц1в. За даними дихального тесту, в групах чотирикомпонентно! АГБТ вщзначено високий показник ерадикаци — 87,1 та 90,3 % вщповщно при застосуванш послщов-но! та вюмутовмюно! схем, у груп1 стандартно! три-компонентно! терап!! I лшп — 68,8 %, що не досягае значень (у 85 %), рекомендованих Маастрихтським консенсусом V (2016), 1 повинно враховуватись при лжуванш вшськовослужбовщв, яю повертаються до зони проведення АТО/ООС. Висновки. Ефектив-шсть чотирикомпонентно! 10-денно! послщовно! та вюмутовмюно! ерадикацшно! антигелжобактер-но! терапп досягае 90 %, а ефектившсть триком-понентно! схеми АГБТ I л1н!! не досягае значень, рекомендованих Маастрихтським консенсусом V (2016).
Мельник Л.П.
Тернопльський нацюнальний медичний ун1верситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'ни, м. Тернопль, Украина
Етюлопчна структура Лайм-борелюзу у хворих на туберкульоз
Актуальшсть. Проблема туберкульозу, за даними ВООЗ, продовжуе залишатись актуальною в усьому свт, зокрема в Украшь Ефективнiсть ль кування туберкульозу, за даними сучасних авторiв, залежить вiд адекватно! специфiчноï етiотропноï та патогенетичноï терапИ i вiд наявностi супут-ньоï патологИ, в тому числi й шфекщйноь Епще-мiологiчнi данi щодо Лайм-борелюзу (ЛБ) у свт та Укра'ж свщчать про щорiчне зростання захво-рюваностi. Мета: з'ясувати етiологiчну структуру Лайм-борелюзу у пащенпв iз туберкульозом. Ма-терiали та методи. Пд спостереженням перебували 99 хворих на туберкульоз легень, яких лГкували в стацiонарi КНП «ТернопГльський регiональний фтизюпульмонолопчний медичний центр» Тер-нопiльськоï обласноï ради протягом 2015—2017 рр. Чоловтв було 77 (77,8 %), жшок - 22 (22,2 %). Вж обстежених становив 46,6 ± 12,9 року. Переважа-ли мешканцi сшьсько'! мiсцевостi — 76 (76,8 %). Дiагноз туберкульозу встановлювали на пiдставi дь ючо! МКХ-10. У 65 (65,6 %) випадках дiагноз туберкульозу тдтверджено виявленням збудника. Етю-логiчне розшифрування хвороби Лайма проводили в два етапи. На першому етат визначали антитiла до антигешв комплексу B.burgdorferi sensu lato у сироватщ кровi методом ELISA з використанням тест-систем компанГ! Euroimmun AG (Шмеччина). За результатами першого етапу дослщження зразки кровГ з пром1жними та позитивними результатами були шдтверджеш методом Гмунного блотингу з використанням тест-систем компанИ Euroimmun AG (Шмеччина). Результати. АналГз результатiв се-ролопчного дослiдження сироваток кровГ на наяв-
нГсть специфГчних IgM i IgG виявив позитивнГ або пром1жш результати хоча б одного класу антитГл у 25 (25,2 %) Гз 99 хворих на туберкульоз, Гз них IgM — у 28,0 %, IgG — у 60,0 %, обох одночасно — у 12,0 %. АнтитГла класу IgM до збудниюв ЛБ пщтверджеш в 4 (40,0 %) Гз 10 осГб Гз попередньо позитивними або пром1жними результатами за першим етапом (ELISA), де поеднання антитГл до трьох ввддв борелш B.burgdorferi, B.garinii та B.afzelii мали 2 Гз 4 обстежених. За результатом етiологiчноï структури другого етапу дослщження, антитГла до OspC трьох ввддв борелГй — B.burgdorferi, B.garinii та B.afzelii — виявлено в 50—75 % пащенпв. СлГд зазначити, що антитГла до р41 виявленГ у 75,0 % обстежених, тодГ як антитГла до антигену p39 (Borrelial membrane protein A (BmpA), цитоплазматичний бГлок Гз мо-лекулярною масою 39 kDa) наявнГ лише в одного хворого. В етюлопчнш структурГ в складГ IgM ан-титГл до VlsE не виявлено в жодного обстеженого. В одному випадку з 5 пром1жних результатГв IgM за ELISA в ГмуноблотГ отримано позитивний результат. За результатом другого етапу серолопчного до-слщження ЛБ пГдтверджено у 15 (83,3 %) Гз 18 осГб Гз попередньо (ELISA) позитивними або пром1жними IgG. У 6 (85,7 %) Гз 7 пром1жних результатГв IgG за ELISA в ГмуноблотГ отримано позитивнГ результати. За методом Гмуноблоту в сироватщ хворих на туберкульоз виявлено такий вмют антитш IgG до антигешв до комплексу B.burgdorferi sensu lato: антитша до джгутикового р41 — у 83,3 %, до поверхневого OspC — у 72,2 %, тодГ як до Lipid Bb — лише у 5,5 %. Найчаспше виявляли антитша до VlsE антигешв B.burgdorferi (61,1 %), VlsE B.garinii та B.afzelii (55,5 та 44,4 % вщповщно). Комб^ацИ VlsE-антигешв трьох ввддв борелш виявлено в 7 (38,9 %) пащентш, а поеднання двох збудниюв — у 2 (11,1 %). Висновки. Пд час вивчення етiологiчноï структури Лайм-борелюзу у хворих на туберкульоз антитша IgM до OspC трьох ввддв борелш — B.burgdorferi, B.garinii та B.afzelii — виявлено в 50—75 % пащенпв. Антитша IgG до OspC виявлено у 72,2 % пащенпв. Найчасть ше виявляли антитГла до VlsE антигешв B.burgdorferi (61,1 %). Наведеш даш можуть свГдчити про асощ-йований перебГг туберкульозу з Лайм-борелГозом.
НехорошихЗ.М., Процишина Н.М., Джуртубаева Г.М., Пилипенко Н.В., Самойленко В.О., Гуменюк К.М., Бондаренко Д.А.
ДУ «Укранський науково-дослдний протичумний ¡нститут 1м. 1.1. Мечникова МОЗ Укра1ни», м. Одеса, Укра1на
Молекулярно-генетичне типування регюнальних штамiв F.tularensis holarctica в УкраМ
Актуальнiсть. Останшми роками методи мо-лекулярно-генетичного типування збудника ту-ляремИ широко застосовують для вдентифжа-
цп iндивiдyaльних штaмiв Francisella tularensis (F.tularensis). Використання cyчacних мeтодiв гeнотипyвaння дае можливicть виявляти вщмш-ноcтi мiж iзолятaми F.tularensis, визначати дже-рeло шфекцп, а також можливi шляхи поширен-ня збудника туляремп. У даний чac eфeктивний eпiднaгляд за тyлярeмieю неможливий без racre-ми молeкyлярно-eпiдeмiологiчного мошторин-гу рeгiонaльних штaмiв F.tularensis, що дозволяе вивчати ïх бiологiчнi влacтивоcтi й прогнозувати розвиток eпiзоотичноï та eпiдeмiчноï crnya^ï в природних оceрeдкaх. Епiдeмiологiчний aнaлiз з викориcтaнням даних молекулярно-генетично-го типування штaмiв F.tularensis дае можливють одeржyвaти об'ективну iнформaцiю про eпiдcи-тyaцiю з тyлярeмïí i стр^е розшифровцi стора-дичних i групових випaдкiв захворювань. Вище-зaзнaчeнe cтaло оcновою для провeдeння наших доcлiджeнь. Мета дослiдження: провecти гене-тичне типування рeгiонaльних штaмiв F.tularensis holarctica, що iзольовaнi в рiзних зонах Украши (Полiccя, лicоcтeп, степ) i визначити ïх знaчeння в ©п^про^и тyлярeмiйноï шфекцп. Матерiали та методи. Молекулярне генотипування природних iзолятiв F.tularensis, якi видiлeнi з рiзних джерел (клiщi — 125, дию ccaвцi — 50, вода — 43, люди — 4) за перюд з 1967 по 2018 роки проводили iз за-cтоcyвaнням мyльтилокycного VNTR-aнaлiзy (Multilocus VNTR Analysis, MLVA). Диференщ-ювання штaмiв F.tularensis проводили на оcновi алельних вaрiaнтiв 5 полiморфних VNTR-локyciв (FT-M3, FT-M6, FT-M19, FT-M20, FT-M24). За культурально-морфолопчними й бiохiмiчними влacтивоcтями ви штами були iдeнтифiковaнi як представники виду F.tularensis i пiдвидy F.tularensis holarctica, що було тдтверджено також при ви-кориcтaннi автор^^ гeнодiaгноcтичноï ПЛР тecт-cиcтeми (патент UA 75546). Контрольним зразком був вакцинний штам F.tularensis 15 Гай-^кого. Результата. Проведений на оcновi MLVA ретростективний молекулярно-генетичний ана-лiз 222 штaмiв F.tularensis holarctica, що iзольовaнi на фош групових захворювань, cпaлaхiв туляремп i в мiжeпiдeмiчнi пeрiоди, дав змогу вдентифжу-вати 48 генотитв (cпiльних, довгопeрcиcтyючих, yнiкaльних), якi за алельними вaрiaцiями 5 VNTR-локуив умовно розподiлeнi на три групи (A — 31 генотип, В — 9, С — 8). При вивченш гeнотипiчноï cтрyктyри колекцп збудника тyлярeмïí встановле-нi вiдмiнноcтi iндивiдyaльних штaмiв F.tularensis за кратшстю алельних повторiв i поеднанням ïх комбiнaцiй y полiморфних VNTR-локycaх FT-M3, FT-M6, FT-M20. У бiльшоcтi до^^ених штaмiв (203) y локyci FT-M20 виявлено по 3 повтори, що е типовим для вiрyлeнтних штaмiв. Лле в 19 пато-гешв y зазначеному локyci визнaчeнi 4 повтори, як y вакцинних штaмiв (F.tularensis 15 Тайского та LVS) з оcлaблeною вiрyлeнтнicтю. Oтримaнi даш cвiдчaть про циркyляцiю в природних умовах штaмiв F.tularensis рiзноï вiрyлeнтноcтi. Слiд за-
значити, що y вивчених штaмiв F.tularensis бiльшe генотитчне рiзномaнiття виявлено на фонi шдйо-му зaхворювaноcтi. Так, y зош cтeпy пiд чac зна-чного сталаху тyлярeмïí (Oдecькa й Миколaïвcькa облacтi, 1997—1998 роки), коли захворшо понад 100 оciб, з рiзних джерел (ccaвцi, вода) iзольовaно 9 штaмiв F.tularensis та iдeнтифiковaно 8 рiзномa-нiтних гeнотипiв групи A (A6, A10, A11, A12, A13, A15, A21, A22/5). При цьому генотипи A13, A15, A22/5 виявилиcь ушкальними, тому що циркулю-вали тшьки в Oдecькiй облacтi, що cвiдчило про ïх тeриторiaльнy приурочешсть. Унiкaльний генотип A22/5 штаму F.tularensis (миша хатня, 1998 р.) хaрaктeризyвaвcя оcобливим подвiйним набором алелей y VNTR-локycaх FT-M3 (26 i 14 повторiв) i FT-M6 (7 i 4 повтори) i втеокою вiрyлeнтнicтю. Виявлений генотип A22/5 штаму F.tularensis в Укра'т бiльшe не циркулював. Важливо, що за-значений штам, iзольовaний 22 роки тому, зберь гае виcокy вiрyлeнтнicть in vitro та in vivo дониш. Останшми роками (2016—2017) в Оде^кш облacтi (Сaрaтcький район) на фош ешзоотп ceрeд диких ccaвцiв видшено 18 iзолятiв F.tularensis (15 — кль щi, 3 — миша люова) та iдeнтифiковaнi новi генотипи A2'', A11', A16', С11', циркyляцiю яких рaнiшe не реестрували в жодному рeгiонi Укрaïни. У Сум-cькiй облacтi (зона Пол^я) зaрeecтровaнi гру-повi випадки туляремп (2005 р. — 11, 2010 р. — 6, 2011 р. — 11). На зазначенш територп за перюд з 2000 по 2011 рж з рiзних джерел (дрiбнi ccaвцi, клi-щi, вода, люди) iзольовaно 26 штaмiв F.tularensis та вдентифжовано 11 гeнотипiв групи A (A1, A2, A4', A5, A12, A14, A16, A17, A19, A21, A23). На фош групових випадюв туляремп (2005 р.) ввд хворих людей iзольовaно 3 виcоковiрyлeнтних штами F.tularensis генотипу A23, a y 2011 рощ в перюд пщйому зaхворювaноcтi виявлено новий ушкаль-ний генотип A4' (клад), який циркулював тшьки на територп зaзнaчeноï область Отже, на оcновi проведених доолщжень вcтaновлeно, що в Укра'т нaйбiльш значущими eпiдeмiчними бiовaрiaнтaми були виcоковiрyлeнтнi штами F.tularensis геноти-тв групи A, якi iзольовaнi з рiзних джерел, y тому чи^ вiд людей на фонi eпiдycклaднeнь. Висновки. Молекулярно-генетичне типування рeгiонaльних штaмiв F.tularensis з нacтyпним визначенням ïх вiрyлeнтноcтi дае можливicть оцiнити eпiдeмiч-ний потeнцiaл циркулюючих в Укра'т геноти-пiв, визначити ïх тeриторiaльнe поширення, що cприятимe cвоeчacномy встановленню aктивноcтi природних оceрeдкiв тyлярeмiï. Результата проведених до^^ень cвiдчaть про гетерогеннють гeнотипiчноï cтрyктyри гeнотипiв регюнальних штaмiв F.tularensis i збiльшeння ïх кiлькоcтi на фонi пiдйомy захворюваност! на тyлярeмiю. Про-ведення детального aнaлiзy зaхворювaноcтi на тyлярeмiю з ввдповщним зicтaвлeнням iз цирку-люючими регюнальними виcоковiрyлeнтними ге-новaрiaнтaми F.tularensis holarticа дозволить прогнозувати можливi eпiдycклaднeння.
Осьодло В.В.
Укранська вйськово-медична академя, м. Кив, Украна
Фармакоекономiчний OHOAi3 схем антигелiкобактерноT терапи (стендова AonoBiAb)
Актуальнiсть. Дослiдження ефективносп анти-гелiкобактерних комплексiв демонструють сьогодш найкращi результати ерадикацп НР-шфекцп при застосуванш вюмутовмюно'1 схеми антигелжобак-терно1 терапи (АГБТ), проте li варпсть е вищою порiвняно з потршною АГБТ. Сучаснi фармако-економiчнi дослщження, що крiм економiчних по-казниюв ураховують клiнiчну ефективнiсть i яюсть життя (ЯЖ) пацiентiв, покликанi забезпечити ра-цiональне використання фiнансових ресурав для досягнення максимально1 ефективностi лжування великих груп населення. Метою досЛдження була оцiнка фармакоекономiчноi ефективностi вюму-товмюно'1 та потршно! АГБТ. Результати. Обстеже-нi 40 хворих на НР-асоцшовану пептичну виразку дванадцятипало! кишки (ПВДК), дiагноз пщтвер-джений клшчним та ендоскопiчним дослщження-ми з шдикащею НР-шфекцп до та шсля лiкування. Для проведення фармакоекономiчного аналiзу по-рiвнювались показники клшчно'1 ефективносп та вартостi лiкування в групах порiвняння: I група — 20 хворих, яю отримували езомепразол по 40 мг 2 рази за добу упродовж 2 тижшв, амоксицилш по 1000 мг 2 рази за добу протягом 10 дшв, кларитромщин по 500 мг 2 рази за добу протягом 10 дшв i вюмуту субцитрат колощний по 120 мг 4 рази за добу протягом 14 дшв; II група — 20 хворих, яю отримували оме-празол по 20 мг 2 рази за добу упродовж 4 тижшв, кларитромщин по 500 мг 2 рази на добу, амокси-
цилш по 1000 мг 2 рази на добу протягом 10 дшв. Основними критер1ями ефективносп терапи було загоення виразкового дефекту та ерадикац1я НР. 1нтегральний показник ефективносп л^вання, що комплексно враховуе динамжу клшчних про-явiв i якiсть життя, обчислювали за формулою (Градов А.П., Гриневич В.Б., 2000):
Е = клшчна ефектившсть (бали) • 0,7+ АЯЖ' 0,3,
де АЯЖ— прирют якосп життя обстежених у балах. Клшчну ефективнiсть вираховували за формулою:
КГ Хе1 + К2- Хе,
де Хе1 — показник ефективносп (вщ 1 до 7 балiв), обернений до термiну регреси больового синдрому; Хе2 — показник ефективносп (вщ 1 до 7 балiв), прямо пропорцiйний до частоти рубцювання виразки; К1 та К2 — вiдповiднi коефiцiенти значущосп (К1 = = 0,2, К2 = 0,8). При фармакоекономiчному аналiзi враховувалась вартiсть препаратiв в аптечнш мереж1 на момент проведення дослщження. Витратна вар-тiсть мiсячного курсу л^вання для пацiента I гру-пи становила 741,22 грн, для пащента II групи — 402,90 грн. Витратна варпсть для проведення друга! лшп АГБТ становила 407,4 грн. Варпсть ендос-кошчного обстеження становила 350 грн, варпсть консультаций гастроентеролога — 250 грн, а варпсть тесту для визначення антигена НР у фекал1ях — 121 грн. Загальна клшчна ефектившсть (з урахуван-ням динамiки больового синдрому та частоти рубцювання виразкового дефекту) у хворих на ПВДК групи I становила 6 балiв, у хворих групи II — 5,1 бала. 1нтегральний показник ефективносп л^вання, у якому враховаш клшчна ефектившсть i прирют ЯЖ на фош л^вання, у груш I досягнув 6,2 бала, а в гру-т II — 5,2 бала (табл. 1). Висновки. Отже, фармако-економiчний аналiз сучасних схем АГБТ iз засто-
Таблиця 1. Показники фармакоеконом'чного анал'зу сучасних схем АГБТ при ПВДК
Показник 1група II група
Вартють 4-тижневого лкування (на 1 патента), грн х кiлькiсть пацieнтiв 741,2 х 20 = 14 824 402,9 х 20 = 8058
Додатково (АГБТ II лЫп), грн х кiлькiсть пацiентiв (з вiдсутнiстю рубцювання через 2 тижш) 407,4 х 1 = 407,4 407,4 х 7 = 2851,8
Додатково (ФЕГДС), грн х кiлькiсть пацiентiв 350 х 1 = 350 350 х 7 = 2450
Додатково (контроль ерадикацп), грн х кшькють пацiентiв 121 х 1 = 121 121 х 7 = 847
Додаткова консультацiя гастроентеролога, грн х кiлькiсть пацiентiв 250 х 1 = 250 250 х 7 = 1750
Разом,грн 15 952,4 15 956,8
1ндекс клiнiчноl ефективностi, бали 6,0 5,1
Витратна ефективнють, грн/бал 2658,7 3128,8
Вiдношення витратно! ефективносп вiсмутовмiсноí та потрiйноí АГБТ 1,2
Прирют якостi життя, бали 6,4 5,3
1нтегральний показник ефективносп лiкування 6,2 5,2
Вартiсть додатково! одиниц корисностi витрат (грн/бал) на 1 патента 2573 3068,6
Вiдношення корисностi витрат вюмутовмюно! та потрiйноí АГБТ 1,2
суванням езомепразолу та колощного BicMyTy де-монструе 61льш низьку (на 20 %) витратну варпсть, вищу (на 30 %) антигелжобактерну ефективнiсть та переважання корисностi витрат (на 20 %) при засто-сyваннi вiсмyтовмiсноï АГБТ на основi езомепразолу порiвняно з потршною схемою на основi омепра-золу, що дае пщстави рекомендувати вюмутовмюну схему до широкого застосування при лжувант НР-асощйованоï пептичноï виразки у великих групах населения.
Пахольчук Т.М.1, Усачова О.В.1, Сшна СЛ.1,
Конакова О.В.1, Дралова О.Л.1, Кулеш 1.О.2
1Запор1зький державний медичний ун1верситет,
м. Запоржжя, Украина
2КНП «Обласна 1нфекц1йна л1карня» ЗОР,
м. Запоржжя, Украина
Деяк особливост nepe6iry впряно!' вiспи в дiтeй 3anopi3bKOï областi (стендова доповiдь)
Актуальшсть. На вiтрянy вiспy в Украш щороку хворiють близько 150 тис. дней. Це захворювання переважно мае легкий переб^, проте може мати i серйознi ускладнення та навпъ закiнчитися летально. Розвиток ускладнень зумовлений як безпосеред-нiм впливом вiрyсy, так i приеднанням вторинноï бактерiальноï шфекцж Тому вивчення поширеносп та особливостей перебiгy ускладнених форм виря-roï в1спи е актуальним i сьогодш Метою дослщжен-ня було вивчення сучасних клiнiко-лабораторних особливостей перебяу вiтряноï в1спи в дггей Запо-р1зь^ областi. Матерiали та методи. Робота прово-дилася на баз! КНП «Обласна шфекцшна клшчна лжарня» (О1КЛ) Запорiзькоï обласноï державноï адмiнiстрацïï (головний лiкар — В.Л. Шинкаренко). Нами було ретроспективно проаналiзовано медичну докyментацiю 526 пацiентiв О1КЛ, як1 отримували стацiонарне лiкyвания з приводу вiтряноï в1спи (ВВ) за перюд 2013—2019 рр., в1ком вщ 1 м1сяця до 17 роив. Перебн хвороби у бшьшосп (96,7 %) хворих д1-тей мав середню тяжк1сть i лише у 3,4 % був тяжким. Були проаналiзованi як клшчш даш пащенпв, так i результати додаткових лабораторних (ЗАК, ЗАС, печiнковi проби, креатинш, сечовина кров1, коагулограма тощо) i iнстрyментальних (рентгенографiя оргашв грyдноï порожнини, УЗД органiв черевноï порожнини) методiв дослiдження в динамвд хвороби. Результати та обговорення. Серед дiтей, як1 хво-рши на ВВ, щороку в середньому у 28,2 % реестру-валися ускладнення: у 2013 р. — у 23,5 % пащенпв, у 2014 р. — у 17 %, у 2015 р. — у 39,7 %, у 2016 р. — у 23,14 %, у 2017 р. — у 15,87 %, у 2018 р. — у 42,84 %, у 2019 р. — у 19,51 %. В1к дней з бактерiальними ускладненнями коливався вщ 1 мюяця до 17 роив. У статевш структур! переважали хлопчики (60,7 %, p < 0,05). Серед ускладнень найчаспше зyстрiча-лися: пiодермiя — у 42,8 %, пневмошя — у 23,2 %, лiмфаденiт — у 8,9 %, гострий тонзилп — у 7,1 %,
середнш гншний отит — у 5,4 %, слизово-гншний кон'юнктивгг, блефарит — у 5,4 %, скарлатина — у 3,6 %, флегмона — у 3,6 % пащенпв. У 15,42 % хворих вжово! групи 1—3 роки вщзначалися вщмшш бактерiальнi ускладнення: гострий бактерiальний бронхи, пюдерм1я, бага^альний стоматит, гострий тонзилгг. При цьому лише в 1,02 % зареестро-вано енцефалгг. Серед пащенпв вжом 4—6 роюв часпше рееструвався енцефалiт з атоксичним синдромом (у 6,2 % пащенпв). У дггей шкшьного в^, крiм бактерiальних ускладнень, вiрогiдно часпше рееструвалися iншi ускладнення: у 5,5 % — гепатит та у 7,4 % — енцефалп. Висновки. У кожно! шосто! дитини, яка госпи^зуеться з проявом ВВ, наявш бактерiальнi ускладнення, найчастiше — у пщлигав та дiтей перших 3 роюв життя. В Запорiзькому реп-онi в структурi бактерiальних ускладнень ВВ перше мюце займають ураження шкiри у пiдлiткiв i дней першого року життя та пневмонп у дiтей 2—7 рокiв. Це е пщГрунтям для рекомендацп проведення вак-цинацп проти виряно! вюпи всiм дiтям.
ПетрукЛ.М., Шкльна М.1. Тернопльський нац1ональний медичний университет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни, м. Тернопль, Украина
Ешдемюлопчш особливост хвороби Лайма в патент i3 кропив'янкою
Актуaльнiсть. Кропив'янка (Кр) — полiетiологiч-ний синдром, основним клшчним проявом якого е характерн шк1рн1 висипання (yртикарïï), що швид-ко поширюються по всьому тшу. Зг1дно з сучасними уявленнями про етюлопю та патогенез захворюван-ня, кропив'янка виникае внаслщок дïï на оргашзм рiзноманiтних екзогенних та ендогенних факто-р1в. На сьогодн1 загальноприйиятоï класифiкацïï кропив'янки не iснyе, класифжащю захворюван-ня проводять за тривалютю кл1н1чного перебiгy та етiологiею кропив'янки. Встановити етюлопчний чинник Кр можливо лише у 20—50 % випадюв. При цьому iндyкторами уртикарного висипання можуть бути р1зн1 групи алергешв. Кропив'янка також може виникати на фош вогнищ хронiчноï iнфекцïï. Мета дослщження: з'ясувати епiдемiологiчнi осо6ливост1 Лайм-борелюзу в пацiентiв !з кропив'янкою. Мате-р1али та методи. П1д спостереженням знаходилися 46 пацiентiв !з кропив'янкою вжом вщ 18 до 68 роюв, як1 протягом 2018—2019 рр. лжувались амбулаторно та стацiонарно в КУТОР «Тернопiльський обласний кл1н1чний шюрно-венеролопчний диспансер». Чо-лов1к1в було 11 (23,9 %), жшок — 35 (76,1 %). Дiагноз локалiзованоï кропив'янки встановлювали кл1н1чно зг1дно з класифжащею МКХ-10. Етiологiчне роз-шифрування хвороби Лайма проводили в два етапи. На першому етапi визначали антитiла до антигешв комплексу B.burgdorferi sensu lato у сироватщ кров1 методом ELISA з використанням тест-систем ком-панïï Euroimmun AG (Шмеччина). За результатами
першого етапу дослщження, зразки кров1 i3 пром1ж-ними та позитивними результатами були пщтвер-джеш методом iMyHHoro блотингу з використанням тест-систем компанИ Euroimmun AG (Шмеччина). yci обстежеш дали вщповщ на питання ушфжова-но! м1жнародно! анкети-опитувальника, в якш вщ-значали кшькють i мюця укуав клвдв, описували способи ïx видалення. Результати та обговорення. Серед обстежених 46 пащенпв 14 (30,4 %) вщзна-чили понад 3 укуси клщем протягом життя, один ешзод укусу мали 9 (19,6 %), два — 6 (13,1 %) респондента. 17 (36,9 %) оаб не пам'ятають про укуси клiща протягом життя. Найбшьш частими мюцями укуав пацieнти називали живгт (14), ноги (10) та тулуб спереду (8). Укуси в дшянку рук, шш i тулу-ба ззаду згадувались рiдше — 5, 4 i 4 випадки вщ-повщно. Укус клщем у голову вщзначила лише 1 особа. Щодо способу видалення клща, найбшьша кшькють опитаних виривала клiща пальцями (18), 15 оаб продезiнфiкyвали мiсце укусу дезрозчином, 13 — перед видаленням клiща мюце укусу змазува-ли олГёю. Допомогою лiкаря або медичноï сестри для видалення клща скористалися лише 3 особи. Аналiз резyльтатiв серологiчного дослщження сиро-ваток кровГ на наявнють специфiчниx IgM i IgG ви-явив позитивш або пром1жш результати хоча б одного класу антитш у 16 (34,8 %) ¡з 46 опитаних, ¡з них IgM — у 10,1 %, IgG — у 31,3 % (p < 0,01), обох од-ночасно — у 7,1 %. Висновки. Встановлено, що при серолопчному дослщженш у тест ELISA антитша хоча б одного класу IgM та/або IgG до B.burgdorferi sensu lato (B.burgdorferi sensu stricto, B.afzelü та B.garinii) (позитивш або пром1жш результати) виявлено у 16 (34,8 %) пащенпв ¡з кропив'янкою. Низький вщсо-ток (6,5 %) звернень за медичною допомогою обстежених пащенпв КУТОР «Тернопшьський обласний клшчний шкiрно-венерологiчний диспансер» по-требуе пщвищення рГвня санiтарно-освiтньоï робо-ти серед даноï категорИ населення.
Попенко Н.В., Собкова Ж.В., Колом'!ець В.Б., Рубчук О.Г., Кобiрнiченко Ю.А. Укра'/'нська вйськово-медична академя, м. Кив, Украина
Мкробюценоз слизовоТ оболонки мигдаликiв у хворих на aHriHy вiйськовослyжбовцiв
Актуальшсть. У CTpyKTypi iнфекщйно'ï захворю-ваносп вiйськовослyжбовцiв у мирний час провщ-не мiсце (до 70—90 %) займають ангiни. Важливим фактором у формуванш структури збyдникiв в ко-лективi е кiлькiсть пацieнтiв i3 хронiчним тонзиль том (ХТ). Вщ 2 до 15 % усього населення мае дану патологго. В Укра'ж показник захворюваностi на ХТ сягае 1260 на 10 тис. населення. Впродовж останнк 8—10 роюв кшькють хворих збшьшуеться, оскiльки приблизно 75 % дгтей, якi страждали вiд ХТ, продовжують хворiти й у дорослому вщ. Домь
нуючим бактерiальним чинником хронiчного тон-зилгту найчастiше е золотистий стафiлокок. Мета дослщження: визначити мжробюценоз слизовоï оболонки мигдалиюв при ангiнi як етап постшного монiторингy та встановити структуру супутшх за-хворювань у вшськовослужбовщв, хворих на ангiнy у 2019 рощ MaTepiarn та методи. Було вщдбрано та вивчено данi 108 медичних карт стащонарного хворого вшськовослужбовщв, яю проходили лiкyвання в клшщ iнфекцiйних захворювань Нацiонального вшськово-медичного клiнiчного центру «Головний вiйськовий клшчний госпiталь» за 2019 рiк i стано-вили основну групу. Контрольну групу становили 20 практично здорових вшськовослужбовщв, яю протягом останнiх 1—2 мюящв (за анамнезом) не хворши на ангiни та захворювання верхшх дихаль-них шляхiв. Методи дослщження: загальноклшчш; лабораторнi: загальний аналiз кров^ загальний ана-лiз сечi, мжробюлопчш дослiдження бiоматерiалy iз зiва для вивчення видового складу та популяцшного рiвня мiкрофлори, що перебувае на слизовш обо-лонцi пiднебiнних мигдалиюв, вивчення чyтливостi мiкроорганiзмiв до антибактерiальних препаратiв; iнстрyментальнi: електрокардiографiя, рентгеногра-фiя органiв грyдноï клiтки та додаткових пазух носа (за показаннями). Для вщбору матерiалy викорис-товували лише стерильш тампони з дакрону або вь скози на пластиковiй паличщ та стерильнi пробiрки з транспортним середовищем. Статистичну оброб-ку результата дослщжень проводили за допомогою пакета прикладних програм Statistica 8 корпорацИ StatSoft, пакета прикладних програм Ехсе1 2010 корпораций Microsoft. Результати. За 2019 рж були видь ленi та iдентифiкованi 157 штамiв мiкроорганiзмiв у 108 хворих на анпну. Видiленi мiкроорганiзми пере-бувають на слизовiй оболонцi у виглящ асоцiацiй. У бiльшостi (59,3 %) хворих одночасно перебувають yмовно-патогеннi мжрооргашзми у виглядi асо-цiацiй, що складаються з двох видiв мжрооргашз-мiв, якi належать до рiзних таксономiчних груп. У 5 (4,7 %) хворих виявлеш асощацп, що складаються iз трьох рiзних ввддв мiкроорганiзмiв. Лише у 36 % хворих виявлена монокультура патогенних та умовно-патогенних мiкроорганiзмiв. В контрольнш грyпi монокультура умовно-патогенних мiкроорганiзмiв становила 65 %. У 55 % здорових оаб виявленi ста-фшококи, у 65 % — стрептококи, в 10 % — нейсерИ та у 5 % — клебаели пневмонж Висновки. Провщними збудниками ангiни за попyляцiйним рiвнем, коефь цiентом кiлькiсного домiнyвання та коефщентом значyщостi виявилися: у 55,5 % хворих — стрептококи, у 47,2 % — стафшококи, у 22,2 % — нейсерщ у 8,3 % — клебаели пневмонИ, у 12,0 % — дрiжджо-подiбнi гриби. Встановлено, що щ збудники зберь гають свою чутливють до амiнопенiцилiнiв, захи-щених клавулановою кислотою, цефалоспоринiв III поколшня та макролiдiв. Було встановлено, що у 2019 рощ порiвняно з 2018 роком у вшськовослужбовщв, хворих на анпну, не спостерпалось сутте-вих вщмшностей мiкробiоценозy слизовоï оболон-
ки мигдаликiв, за винятком Kl.pneumoniae: у 2019 роц1 — 8,3 % i в 2018 рощ — 0 %. У хворих ¡з повтор-ними анпнами часпше спостерiгались ураження слизовоï оболонки мигдалиюв S.aureus (62,5 %) та S.mitis (53,1 %), нж у вшськовослужбовщв з упер-ше виявленою анпною (41,7 та 45,3 % вщповщно). У в1йськовослуж6овц1в строковоï служби спостерь гався переважно легкий (65 %) та середньоï тяжкост1 (35 %) перебн захворювання. Супутн1 захворювання спостерк'ались у 27 % в1йськовослуж6овц1в, а саме: гострий синусит (14 %), трахеи" (6 %), бронхи (3 %), отит (2 %), ларинпт (1 %) та кон'юнктивп (1 %).
Резников Л.П.
КЗВО «Ртненська медична академя», м. Р1вне, Украина
Епiдeмiчний процес актуальних шфекщй на Рiвнeнщинi
Актуaльнiсть. Проблема поширення шфекщй-них захворювань залишаеться актуальною в усьому св1т1, зокрема в Украшг Насамперед у нашш краш дуже гостро сто'йъ проблема туберкульозу. Не може не турбувати висока захворюванють на сальмоне-льоз, гастроентероколiти, низку повпряно-кра-пельних iнфекцiй (к1р, кашлюк), в1русний гепатит С. Мета дослщження: провести аналiз епiдемiчного процесу актуальних шфекщй у Рiвненськiй областi. Мaтерiaли та методи. Проведений аналiз шфекцш-roï захворюваностi у Рiвненськiй областi у 2018 i 2019 роках за даними статистичних звтв. Застосо-ван методи епiдемiологiчного аналiзy. Результати. Останшм часом на Рiвненщинi вщбулось зростання захворюваностi на сальмонельоз. У 2019 рощ пор1в-няно з 2018 роком захворюванють на сальмонельоз в обласп зросла на 33,4 %. Всього зареестрований 431 випадок (37,2 випадку на 100 тисяч населення), у тому числ1 зросла захворюванють серед дней до 17 роив включно на 14,6 % (60,5). Зрозумшо, що тс-ля того, як у 2017 рощ була лжвщована саштарно-ешдемюлопчна служба, проблемою сальмонельоз-roï iнфекцïï в основному займаеться ветеринарна служба (Держпродспоживслужба), i, ймов1рно, ця служба не забезпечуе належного нагляду за дуже серйозною iнфекцiею. Черевний тиф в обласп останнiм часом не рееструеться, але настороженiсть щодо цiеï iнфекцïï мае бути належною, оскшьки сьогодн1 вщбуваються великi мирацп населення i можуть виникати завiзнi випадки та^ iнфекцiйноï хвороби. Останшм часом в обласп спостерiгаеться низький рiвень захворюваностi на шигельоз. У 2019 рощ було зареестровано лише 15 випадюв (1,3), у 2018 рощ — 12 (1,0). Що саме сприяло такш низькш захворюваносп, потребуе додаткового вивчення, для того щоб не втрачати готовност1 до здшснення протиепiдемiчних i профiлактичних заходiв у разi раптового ускладнення епiдемiчноï ситyацïï. У 2019 роц1 вщзначений високий рiвень захворюваностi на
rocTpi кишковi шфекцп — 545 (47,0) випадюв вста-новлено! етюлогп та 858 (73,9) випадюв невстанов-лено! етюлогп, зокрема на 1,8 % порiвняно з 2018 роком зросла захворюванють на гастроентероколии та харчовi токсикоiнфекцГi з невстановленими збуд-никами. Вщбувся рiст захворюваностi серед дней на 7,7 % (159,5). Щ данi свщчать про неналежний рiвень як профшактики, так i дiагностики гострих кишкових iнфекцiй. Захворюванiсть на туберкульоз органiв дихання залишаеться високою: у 2019 роцi виявлений 451 випадок (38,9), незважаючи на те, що вщбулось зниження порiвняно з 2018 роком на 2,4 %, але епiдемiчна ситуац1я щодо туберкульозу складаеться катастрофiчна, адже бiльше н1ж у по-ловини захворших виявляеться мультирезистент-ний збудник туберкульозу з вщомими наслiдками. Через незадовшьне постачання вакцин останшм часом вщзначаеться неблагополучна ситуац1я щодо iнфекцiй, керованих iмунопрофiлактикою. Зокрема, в областi тривае неблагополучна ситуацiя iз за-хворюванютю на кашлюк, незважаючи на те, що у 2019 рощ вщзначаеться зниження захворюваносп на цю шфекщю на 31,4 % порiвняно з попередшм роком, але ii рiвень серед дiтей залишаеться досить високим (44,7). У 2019 рощ тривала неблагополучна ситуацiя iз захворюванiстю на юр: було зареестровано 3979 (343,1) випадюв кору, рiст захворюваносп порiвняно з 2018 роком становив 32,6 %. Не може не турбувати проблема правця: хоч поодиною, але випадки правця перюдично рееструються, особливо серед дней, що вкрай неприпустимо. Зокрема, у 2019 рощ в обласп на правець захворГла дитина. На наш погляд, завдяки запровадженню вакцинацГ! проти вiрусного гепатиту В дiтей, а також медичних працiвникiв захворюванiсть на гострий i хронiчний вiрусний гепатит В за останш роки знизилась. У 2019 рощ захворюванють на гострий гепатит В ста-новила 4,5 i на хронiчний гепатит В — 2,1 випадку на 100 тисяч населення. У 2019 рощ виявлеш дев'ять випадюв гострого вiрусного гепатиту С (0,8), у 2018 рощ — 14 (1,2). Випадюв хрошчного вiрусного гепатиту С у 2019 рощ зареестровано 93 (8,0) проти 74 випадюв (6,4) у 2018 рощ Серед дггей як у 2018, так i в 2019 рощ випадюв гострого i хрошчного вГрусного гепатиту С не виявлено. Епiдемiчна ситуацiя щодо вГрусного гепатиту А за останш роки в обласп скла-лась сприятлива: у 2019 рощ зареестроваш 12 випад-юв вГрусного гепатиту А (1,0), у 2018 — 48 (4,1). В обласп рееструеться хвороба Лайма: у 2018 рощ — 143 випадки (12,3), у 2019 рощ — 96 (8,3), захворюванють знизилась на 32,9 %. У профшактищ шфекцшних хвороб важливою ланкою була профГлактична дь яльнють дГльничних лжарГв. Якщо дгльничш лжарГ виходили на виклики хворих додому, то амейш ль карГ практично не виходять на виклики, i бгльшють Гз них не займаються активним раншм виявленням шфекцшних хворих, вщ чого напряму залежить своечаснють оргашзаци та ефективнють протиет-демГчних заходГв. Висновки. Отже, аналГз епщемГч-но! ситуацГ! щодо актуальних шфекцш у РГвненськш
областi свщчить про незадовшьне здшснення прсфлак-тичних i протиепщемчних заходв, унаслщок чого вщ-значаеться неблагополучна ситуащя щодо щлоГ низки шфекцшних хвороб. З метою запровадження в крат на надежному ршш проф1лактичних i протиепiдемiчних заходв необхщно вiдновити санiтарно-епiдемiологiчну службу, у тому чист й мережу саттарно-етдемюлопч-них станцш (обласнi, мiськi. районнi) iз фшансуванням за рахунок державного бюджету.
Сотник А.В., Маевський O.G. Ки'вський нацюнальний ун1верситет 1м. Тараса Шевченка, м. Кив, Укра'на
nopiBHqAbHa характеристика використання методу ршинноТ цитологи i традицшного ПАП-тесту на приклaдi виявлення трихомонад (стендова доповiдь)
Актуальшсть. Рщинна цитолог1я (liquid-based cytology) — спос1б отримання моношарових цито-лопчних препарат1в i3 суспенз1ею кл1тин у фжсу-ючому розчинi з використанням методiв центри-фугування, осадження й фтьтрацп, що дозволяе стандартизувати технолопю виготовлення цитоло-гiчних препаратiв, може використовуватись при ви-готовленнi препарата для дослiдження клiтинного матерiалу, отриманого рiзними способами з будь-якого патолопчного вогнища, i е шформативним методом скринiнгу захворювань шийки матки. У дiагностичних дослщженнях рiдинна цитолопя не замiнюе традицiйний метод виготовлення препарата, а доповнюе i розширяе можливостi цитоло-пчно! дiагностики за рахунок використання додат-кових методiв (молекулярних, генетичних тощо). Мета дослщження: визначення порiвняльних осо-бливостей використання методу рщинно! цитологи та традицшного ПАП-тесту пiд час скриншгового дослiдження шийки матки на прикладi виявлення трихомонад. Матерiали та методи. Об'ектом досль дження е шийка матки. Мазок Папанiколау брали, роблячи за допомогою шпателя Ейра зш^б кль тин, який потiм рiвномiрно розподiлявся на пред-метне скло, що негайно фiксувалось у 95% етило-вому спиртi. Мазки фарбували за Папанжолау. Звiт про мазок на ПАП проводили згщно з класифжа-цiею Bethesda-11. Cervex-Brush використовували для збору зразюв у рщиннш цитологи. Подальшу обробку проводили методом BD SurePath™ (BD, США). Результати. При цитодослщженш цервь кальних зразюв, забарвлених за Папанiколау, не-рщко дiагностують трихомонiаз. За нашими да-ними, отриманими на базi лабораторп ТОВ МЛ «Дша», якi повшстю збiгаються з даними науково! лгтератури, позитивна прогностична цiннiсть традицшного ПАП-тесту для дiагностики трихомош-азу становить вщ 68 до 83 %. Trichomonas vaginalis, х 1000, забарвлення за Папанжолау (традицшний ПАП-тест): форма неправильна, округла, овальна,
грушоподiбна, контури хвилястГ Ядро витягнуто! форми, i3 загостреними краями, може бути округле. Цитоплазма гомогенна, iнодi вакуолiзована. У той же час отримаш нами пГд час статистично! обробки данi щодо результатiв дiагностики трихомошазу при вико-ристаннi рщинно! цитологи показують прогностичну цiннiсть методу в межах 94—97 %. СлГд вщзначити та-кож значно бГльшу яюсть вiзуалiзацГi мазкгв порiвняно з традицшним методом. Trichomonas vaginalis у технологи BD SurePath: форма грушоподГбна, овальна, ядро маленьке, часто щентифжуються дрiбнi внутршньо-клiтиннi структури (червош гранули) i джгутики. Висновки. Метод рщинно! цитологГ! е повшстю автома-тизованим протоколом, що в кГлька разгв пГдвищуе точнгсть та шформатившсть мазкгв поргвняно з традицшним ПАП-тестуванням; забезпечуе моношаровгсть препарату в дгагностичному вгкнг вГд 13 мм; гарантуе високу якгсть вгзуалгзацц. Метод рГдинно! цитологи виявився кращим, нГж звичайний цитологгчний метод, для виявлення патогенних бактергй i трихомонад. Його чутливГсть, специфГчнГсть, а також точшсть були набагато вищими, нГж звичайного методу. LBC може бути кращим методом цитолопчного спостереження за хворими на трихомонГаз до та тсля лГкування.
Трихлiб В.1., Беляева К.П., Цюрак Н.Р., Лисенко Т.1., Срошенко А.О., Мартинчик О.С.
Укра'/нська вйськово-медична академя, м. Ки/'в, Укра/на
Порiвняння деяких показнимв у хворих iз негосштальною пневмошею з пiдозрою на бактерiальну етiологiю пiд час епiдемiT новоТ коронавiрусноí хвороби COVID-19
Актуальнiсть. Негоспiтальнi пневмонГ! е дуже актуальними пГд час епщемГ! ново! коронавГрус-но! хвороби СОУГО-19. На сьогоднi не виршене питання щодо тактики !х лГкування — де та чим лГкувати. Не встановленi частота та етюлоггя не-госпГтально! пневмонГ!. За даними попереднГх до-слiджень, не отримано суттево! рiзницi при засто-суванш антибактерiальних препаратiв у хворих з СОУГО-19-позитивною та COVID-19-негативною негоспiтальною пневмошею. Мета: встановити ефектившсть призначення антибактерiальних пре-паратiв при негоспiтальнiй пневмонГ! з пщозрою на бактерiальну етюлопю. Матер1али та методи. Були опрацьоваш данi 94 медичних карт СОУГО-19-позитивних хворих та 86 СОУГО-19-негативних хворих з легким i середньо! тяжкостi перебiгом, якi стацiонарно лГкувались в рiзних медичних закладах. Результати та обговорення. Наведенi результати попереднгх дослщжень. Кiлькiсть осiб з лейкоцитозом при СОУГО-19-негативнш негоспГтальнш пневмонГ! становила 28 (32,9 %), при СОУГО-19-позитивнiй негоспГтальнш пневмонГ! — 6 (6,59 %). КГлькгсть оаб з гранулоцитозом при СОУГО-19-
негативнш негоспiтальнiй пневмонп становила 30 (35,3 %), при COVID-19-позитивнш негосштальнш пневмони — 14 (26,9 %). Середнш л^жко-день у хво-рих з COVID-19-негативною негоспiтальною пнев-монieю становив: Me = 14 дiб (Q25 = 11, Q75 = 18), min = 3, max = 35 дiб, а при COVID-19-позитивнш негоспiтальнiй пневмони — Me =15 дiб (Q25 = 9, Q75 = 19), min = 1, max = 30 дiб. Середнш л^жко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмонieю та лейкоцитозом становив: Me = 14 дiб (Q25 = 12, Q75 = 16,5), min = 3, max = 33 доби, а при cOVID-19-позитившй негосштальнш пневмонп — Me = 15,5 доби (Q25 = 13, Q75 = 16), min = 8, max = 21 доба. Середнш л^жко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмонieю та нормальною кшькютю лейкоцитiв становив: Me =15 дiб (Q25 = 11, Q75 = 19), min = 5, max = 35 дiб, а при COVTO-19-позитивнш негосштальнш пневмонп — Me = 15 дiб (Q25 = 9, Q75 = 19), min = 1, max = 30 дiб. Середня тривалiсть гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмонieю та лейкоцитозом становила: Me = 3 доби (Q25 = 1, Q75 = 5,5), min = 0, max = 12 дiб, а при COVTO-19-позитивнш негоспггальнш пневмонп — Me = 0,5 доби (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 3 доби. Середня тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та нормальною кшькютю лей-коципв становила: Me = 2 доби (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0, max = 22 доби, а при COVID-19-позитивнш негоспiтальнiй пневмонп — Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 11 дiб. Середнш л^жко-день у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та гранулоцитозом становив: Me = 14 дiб (Q25 = 12, Q75 = 17), min = 5, max = 35 дiб, а при COVTO-19-позитивнш негосштальнш пневмонп — Me = 15,5 доби (Q25 = 8, Q75 = 17), min = 6, max = 21 доба. Середнш л^жко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспггальною пневмошею та нормальною кшькютю гранулоципв становив: Me = 15 дiб (Q25 = 11, Q75 = 18), min = 9, max = 24 доби, а при COVTO-19-позитивнш негосштальнш пневмонп — Me = 15 дiб (Q25 = 10, Q75 = 19), min = 4, max = 30 дiб. Середня тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та гранулоцитозом становила: Me = 3 доби (Q25 = 1, Q75 = 5), min = 0, max = 12 дiб, а при COVID-19-позитивнш негоспiтальнiй пневмонп — Me = 4 доби (Q25 = 3, Q75 = 5), min = 1, max = 10 дiб. Середня тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та нормальною кшькютю гранулоципв становила: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0, max = 10 дiб, а при COVTO-19-позитивнш негоспггальнш пневмонп — Me = 2,5 доби (Q25 = 0, Q75 = 4,5), min = 0, max = 10 дiб. Середнш лгжко-день у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та збшьшеною кшькютю паличко-ядерних нейтрофшв становив: Me = 15 дiб (Q25 = 12, Q75 = 20), min = 3, max = 35 дiб, а при COVID-19-позитивнш негоспiтальнiй пневмони — Me = 15 дiб (Q25 = 10,5, Q75 = 20,5), min = 1, max = 28 дiб.
Середня тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та збшь-шеною кiлькiстю паличкоядерних нейтрофшв становила: Me = 3 доби (Q25 = 0, Q75 = 6), min = 0, max = = 22 доби, а при COVID-19-позитивнш негосштальнш пневмонп — Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 11 дiб. Середня тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею та нормальною кшькютю паличкоядерних нейтрофшв становила: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 2), min = 0, max = 4 доби, а при COVID-19-позитивнш негоспiтальнiй пневмонп — Me = 0 дiб (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 8 дiб. На сьогод-ш продовжуеться збiр матерiалу для обчислення даних. Висновки. Вщсоток осiб з лейкоцитозом при COVID-19-негативтй негоспiтальнiй пневмо-нц легкого та середньо! тяжкостi перебку був б1льшим порiвняно з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмонiею — 32,9 та 6,59 % вщповщно. Також вщсо-ток осiб з гранулоцитозом при COVTO-19-негативнш негоспiтальнiй пневмонй був бшьшим, шж при COVID-19-позитивнiй негосттальнш пневмонй—35,3 та 26,9 % вщповщно. Суттево! рiзницi в тривалосп л1жко-дня, температури не отримано, але у хворих з негосттальною COVID-19-негативною пневмонiею з лейкоцитозом, гранулоцитозом i зб1льшеною кшькютю паличкоядерних нейтрофшв пор^вняно 1з COVID-19-позитивною спостергались 61льш1 коливання тривалостi лгжко-дня i температури. Також у хворих з негоспггальною COVID-19-негативною пневмонiею при гранулоцито-з1, збiльшеннi паличкоядерних нейтрофшв коливання л1жко-дня, тривалостi температури були дещо 61льшими пор^вняно з тими, у кого ц1 показники були в нормт
Трихлiб B.I.1, Беляева К.П.1, Цюрак Н.Р.1, Лисенко Т.1.1, Срошенко А.О.1, Мартинчик О.С.1, Кравець Д.Г.2, Лук'янов I.A.2,1^шковський М.Е.2, Шевельова T.I.2, Попова С.С.2, Самойлова С.М.2, Чайка С.М.2, Голубенко О.С.2, МорозА.В.3, Hi/корич С.В.3, Нколенко Г.С.3, Грушкевич В.В.4, Боклан Ю.О.4 1Укра1нська в/йськово-медична академя, м. Ки'1'в, Укра1на
2Центральний госп1таль МВС, м. Ки'1'в, Украна 3Центральна пол/кл/нка МВС, м. Ки1'в, Укра1на 4Нацюнальний вйськово-медичний кл1н1чний центр «Головний вйськовий кл1н1чний госп1таль», м. Ки1'в, Укра1на
AH^6aKTepiOAbHO терашя у хворих i3 негосттальною пневмошею nig час eniAeMiï новоТ коронавiрусноï хвороби COVID-19
Актуальшсть. G pi3HOMaHirai даш щодо частоти за-стосування при лжуванш хворих з COVID-19 антибак-терiальних препаратiв. У дослщженш, що було прове-дене в CiHranypi, жоден хворий не мав ко- або
вторинних iнфекцiй. При обстеженш даних 191 пащ-ента в Кита! Zhou et al. показали, що 50 % тих, хто не вижив, мали вториннi шфекцц. Серед iнших 10 досль джень поширенiсть асоцшовано! з COVID-19 ко- та вторинно! шфекцй становила вщ 0,6 до 45,0 %. Шють дослiджень повщомили про виникнення бактерГально! кошфекцц. M.pneumoniae, Legionella pneumophila, Streptococcus pneumoniae та C.pneumoniae були визначеш як супутнГ патогени. Вторинна бакгерiемiя може розви-нутися у 37 % (27/73) пащентш Гз гострим респГратор-ним дистрес-синдромом (Chih-Cheng Lai et al., 2020). Вю1м дослщжень повГдомляли про вГруснГ кошфекцц. РиновГрус/ентеровГрус i грип А були найпоширенши-ми супутнГми збудниками. Також як супутш патогени були зареестрованГ шший коронавГрус, респГраторно-синцитГальний вГрус, парагрип, метапневмовГрус i в1-рус грипу В. У дослГдженнГ Chen et al. зазначалось, що серед пащентш з COVID-19 4,0 % мали грибковГ кош-фекцГ!, включаючи C.albicans та C.glabrata. Огляд досль джень госпГталГзованих пацГенпв Гз COVID-19 виявив, що 72 % хворих отримували антибГотики, лише у 8 % були бактерГальш або грибковГ кошфекцц. Нещодавне дослщження, проведене у вщдГленнях штенсивно! те-рапц в 88 кра!нах, показало, що у 54 % пащенпв була пщозра або була виявлена бактерГальна кошфекдая, 70 % Гз них отримували принаймш один антибютик — або для профшактики, або з метою лГкування (Haileyesus Getahun et al., 2020). За даними Avnish Sandhu et al. (2020), 93 % померлих пацГенпв та 89 % хворих, як1 оду-жали, отримували емпГричну антибактерГальну терапда моксифлоксацином, цефепГмом, цефтрГаксоном, це-фоперазоном або азитромщином. Слщ пам'ятати, що щ антибГотики тГсно пов'язанГ з шфекшею Clostridioides difficile. Мета: встановити частоту призначення анти-бактерГальних препаратв та !х вид при новш коронавь руснГй шфекцц, ефективнють рГзних препаратГв. Мате-р1али та методи. Були опрацьованГ данГ 94 медичних карт COVID-19-позитивних хворих та 86 COVID-19-негативних хворих Гз легким i середньо! тяжкостГ пере-бцом, як1 стацГонарно лкувались у рГзних медичних закладах. Результати та обговорення. Наведен1 результа-ти попереднГх дослщжень. Середнш в1к хворих з негос-п1тальною пневмон1ею становив: Me = 43 (Q25 = 24, Q75 = 62), min = 18, max = 97 рокв. Середнш в1к хворих з новою коронав1русною хворобою COVID-19 та не-госштальною пневмон1ею становив: Me = 40,5 (Q25 = = 31, Q75 = 51), min = 17, max=85 рокв. Середнш лгжко-день у хворих з COVID-19-позитивною негосп1таль-ною пневмон1ею становив: Me = 15 дГб (Q25 = 9, Q75 = = 19), min = 1, max = 30 д1б, а у хворих з CoVID-19-негативною негосп1тальною пневмон1ею — Me = 14 дГб (Q25 = 11, Q75 = 18), min = 3, max = 35 дГб. АнтибактерГальну тератю отримували вс1 хвор1 з COVID-19-негативною негосп1тальною пневмошею, хвор1 з COVID-19-позигивною негосп1тальною пневмошею отримували ii в 69,6 % випадов. Серед антиб1отик1в найчастгше застосовувались цефтр1аксон (39,5 та 17 % у першш та другш групах хворих в1дпов1дно), левофлок-сацин (19,8 та 27,7 %), моксифлоксацин (16,3 та 23,4 %), азимед (12,8 та 23,4 %), а також шш1 антибГотики — ам1-
кацин, кларитромщин, аугментин, амоксил, авелокс, бюмщин, ровамщин, гатифлоксацин, гепацеф, медо-клав, Гмшенем, квадроцеф, флокс1ум, цефоперазон, цефетм, ципрофлоксацин. Середн1й лгжко-день у хворих з COVID-19-негативною негосп1тальною пневмошею, як1 отримували в склад1 антибактерГально! терапП пневмонц азитром1цин, становив: Me = 12 дГб (Q25 = 11, Q75 = 15), min = 10, max = 33 доби; у хворих, як1 отримували зюмщин, — Me = 14 дГб (Q25 = 11, Q75 = 15), min = 10, max = 33 доби; квадроцеф — Me = 15 дГб (Q25 = 14, Q75 = 21), min = 10, max=33 доби; у хворих, як1 отримували моксифлоксацин, — Me = 19,5 доби (Q25 = 13, Q75 = 24), min = 8, max = 35 дГб; левофлокса-цин — Me = 15 дГб (Q25 = 13, Q75 = 19), min = 3, max = 35 д1б; цефтр1аксон — Me = 12,5 доби (Q25 = 10, Q75 = 15), min = 5, max = 24 доби. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною негосп1тальною пневмошею, як1 отримували антибактерГальну терап1ю, становив: Me = 15 дГб (Q25 = 10, Q75 = 21), min = 1, max = 30 дГб, а у тих, хто не отримував антибактерГальну тератю, — Me = 14,5 доби (Q25 = 9, Q75 = 18), min = 1, max = 25 дГб. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною негосп1тальною пневмон1ею, як1 отримували у склада антибактерГально! терапц пневмонц азитромщин, становив: Me = 16 дГб (Q25 = 10, Q75 = 21), min = 1, max = 28 д1б; у хворих, як1 отримували зюмщин, — Me = 14 дГб (Q25 = 12,5, Q75 = 18), min = 8, max = 21 доба; у хворих, як1 отримували моксифлоксацин, — Me = 16,5 доби (Q25 = 13, Q75 = 21), min = 8, max = 27 дГб; левофлокса-цин — Me = 16 дГб (Q25 = 13, Q75 = 21), min = 8, max = 30 д1б; цефтр1аксон — Me = 15,5 доби (Q25 = 8,5, Q75 = 26), min = 6, max=30 дГб. Середня тривалють температури в стац1онар1 у хворих з COVID-19-негативною негосп1-тальною пневмонею становила: Me = 2 дГб (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 22 доби. Середня тривалють температури в стацюнар1 у хворих з COVID-19-позитивною негосп1тальною пневмон1ею, як1 отримували антибактер1альнГ препарати, становила: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 1, max = 11 дГб, а у хворих з COVID-19-позитивною негоспиальною пневмошею, як1 не отримували антибактерГальнГ препарати, — Me = = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 11 дГб. Середня тривалють температури в стацюнарГ у хворих з COVID-19-позитивною негосп1тальною пневмон1ею, як1 отримували цефтр1аксон, становила: Me = 2,5 доби (Q25 = 1, Q75 = 5), min = 1, max = 10 дГб, у хворих з COVlD-19-негативною негосп1тальною пневмонею — Me = 2 доби (Q25 = 0, Q75 = 5), min = 0, max = 22 доби. Середня тривалють пГретично! температури в стацюнарГ у хворих з COVID-19-позитивною негоспиальною пневмошею, яю отримували цефтр1аксон, становила: Me = 1 доба (максимум до 1 доби), а у хворих з COVID-19-негативною негосп1тальною пневмон1ею — Me = 1 доба (максимум до 3 дГб). Середня тривалють фебриль-но! температури в стацюнарГ у хворих з COVID-19-позитивною негосп1тальною пневмонею, як1 отримували цефтр1аксон, становила: Me = 0 дГб (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 3 доби, а у хворих з COVID-19-негативною негосп1тальною пневмошею — Me = 0 дГб (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 3 доби. Середня трива-
лють субфебрильно! температури в стацюнарГ у хворих з COVID-19-позитивною негocпiтальнoю пневмoнieю, якi отримували цефтрГаксон, становила: Me = 1 доба (Q25 = 0,5, Q75 = 4,5), min = 0, max = 8 дгб, а у хворих з cOviD-19-негативною негоспГтальною пневмотею — Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 22 доби. Середня тривалють температури в cтацioнаpi у хворих з COVID-19-позитивною негocпiтальнoю пневмoнiею, яю отримували левофлоксацин, становила: Me = 3 доби (Q25 = 0, Q75 = 5), min = 1, max = 10 дгб, а у хворих з COVID-19-негативною негоспГтальною пневмoнiею — Me = 3 доби (Q25 = 1, Q75 = 6), min = 0, max = 12 дгб. Середня тривалють mpетичнoi температури в cтацioнаpi у хворих з COVID-19-позитивною негocпiтальнoю пнев-мoнiею, яю отримували левофлоксацин, становила: Me = 1 доба (максимум до 2 даб), а у хворих з COVID-19-негативною негоспГтальною пневмoнiею — Me = 1 доба (максимум до 1 доби). Середня тривалють фе-брильно! температури в cтацioнаpi у хворих з COVID-19-позитивною негocпiтальнoю пневмoнiею, якi отримували левофлоксацин, становила: Me = 0 даб (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 3 доби, а у хворих з COVlD-19-негативною негocпiтальнoю пневмонГею — Me = 0 даб (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 2 доби. Середня тривалють субфебрильно! температури в cтацioнаpi у хворих з COVID-19-позитивною негocпiтальнoю пневмотею, яю отримували левофлоксацин, становила: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 5), min = 0, max = 8 даб, а у хворих з cOviD-19-негативною негocпiтальнoю пневмотею — Me = 2 доби (Q25 = 1, Q75 = 6), min = 0, max = 11 даб. На сьогодт тривае збip матеpiалу для обчислення даних. Висновки. За попередтми даними, не отримано ваго-мо! piзницi за piзними показниками при заcтocуваннi антибактеpiальних пpепаpатiв у хворих з COVID-19-позитивною негocпiтальнoю пневмотею та негосттальною пневмотею з легким i середньо! тяжкocтi пе-pебiгoм пiд час епГдемГ! ново! коронавГрусно! хвороби.
Трихлб В.1.1, Беляева К.П.1, Цюрак Н.Р.1, Лисенко Т.1.1, Срошенко А.О.1, Мартинчик О.С.1, Черняк В.А.1, Невмержицький С.О.1, Вишнягов А.М.2, Латишенко С.В.2, Лопатин С.А.2, Рихальська К.С.2, Золiна С.В.2 1Укра1нська вйськово-медична академя, м. Кив, Укра1на
2Нацюнальний в'(йськово-медичний кл1н1чний центр «Головний вйськовий кл1н1чний госп1таль», м. Кив, Укра1на
Застосування левофлоксацину у хворих з негосттальною пневмотею з тдозрою на бактерiальну етюлопю
(з лейкоцитозом i гранулоцитозом) тд час етдемп ново!' коронавiрусноï хвороби COVID-19
Актуальнiсть. Сьогоднi iснують pi3Hi думки щодо застосування антибактерiальних npenapaTiB при не-госпiтальнiй пневмотГ при новш KopoHaBipycHiË хво-
poбi COVID-19. У лiтеpатуpi наявнi piзнoманiтнi данi щодо частоти та piзнoвиду кoiнфекдii при данш хво-poбi. Мета: встановити ефекгивнicть призначення левофлоксацину при негocпiтальнiй пневмонГ! з пщ-озрою на бактерГальну етioлoгiю. Матерiали та метода. Були опрацьоват данi 94 медичних карт COVID-19-позитивних хворих та 86 COVID-19-негативних хворих Гз легким та середньо! тяжкостГ перебном, якг cтацioнаpнo лГкувались у рГзних медичних закладах. Результати та обговорення. НаведенГ результати по-переднгх дослщжень. КГлькГсть осГб Гз лейкоцитозом при COVro-19-негативнш негоспГтальнГй пневмонГ! становила 28 (32,9 %), при COVro-19-позитивнш негоспГтальнГй пневмонц — 6 (6,59 %). КГлькГсть осГб з гранулоцитозом при COVID-19-негативнГй негоспГтальнГй пневмонГ! становила 30 (35,3 %), при COVID-19-позитвнш негоспГтальнГй пневмонГ! — 14 (26,9 %). Левофлоксацин у склада комплексно! терапц отримували 26 (27,7 %) осГб при COVro-19-позитвнш негоспГтальнГй пневмонГ! та 17 (19,8 %) — при COVID-19-негативнш негоспГтальнГй пневмонц. Середнш лГжко-день у хворих з COVID-19-позитивною негост-тальною пневмонГею з лейкоцитозом, якГ отримували левофлоксацин, становив: Me = 17 (Q25 = 13, Q75 = 21), min = 13, max = 21 день, а в осГб, у яких була нормальна кГлькГсть лейкоципв, — Me = 15,5 (Q25 = 12, Q75 = 21), min = 8, max = 30 дтв. Середнш лГжко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспГтальною пневмонГею з лейкоцитозом, якГ отримували левофлоксацин, становив: Me = 14 (Q25 = 12, Q75 = 16), min = 3, max = 33 дт, а в осГб, у яких була нормальна кГлькГсть лейкоци-ттв, — Me = 17 (Q25 = 15, Q75 = 19), min = 9, max=35 дтв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негоспГтальною пневмонГею з лейкоцитозом, якГ отримували левофлоксацин, становила: Me = 4 (Q25 = 0, Q75 = 7), min = 0, max = 12 днв, а в осГб, у яких була нормальна кГлькГсть лейкоцитГв, — Me = 2 (Q25 = 1, Q75 = 3), min = 0, max = 10 днв. Тривалють гарячки у хворих з COVro-19-позитивною негоспГтальною пневмонГею, якГ отримували левофлоксацин та в яких була нормальна кГлькГсть лейкоцитГв, — Me = 3 (Q25 = 0, Q75 = 5), min = 0, max = 10 дтв. Середнш лгжко-день у хворих з COVro-19-позитивною негоспГтальною пневмонГею з гранулоцитозом, якГ отримували левофлоксацин, становив: Me = 17 (Q25 = 15, Q75 = 19), min = 13, max = 21 день, а в осГб, у яких була нормальна кГлькГсть гранулоципв, — Me = 16 (Q25 = 15, Q75 = 23), min = 8, max = 30 днв. Середнш лгжко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспГтальною пневмонГею з гранулоцитозом, якГ отримували левофлоксацин, становив: Me = 14,5 (Q25 = 13, Q75 = 33), min = 12, max = 35 днв, а в осГб, у яких була нормальна кГлькГсть гранулоци-тв, — Me = 15 (Q25 = 11, Q75 = 17), min = 9, max = 24 днГ Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негоспГтальною пневмонГею з гранулоцитозом, якг отримували левофлоксацин, становила: Me = 3,5 (Q25 = 3, Q75 = 5,5), min = 3, max = 7 днв, а в осГб, у яких була нормальна кГлькГсть гранулоцитГв, — Me = 3,5 (Q25 = 0, Q75 = 5), min = 0, max = 10 днв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негоспГталь-
ною пневмошею з гранулоцитозом, яи отримували левофлоксацин, становила: Me = 3,5 (Q25 = 3, Q75 = 6), min = 0, max = 12 днш, а в оаб, у яких була нормальна кiлькiсть гранулоципв, — Me = 1 (Q25 = 1, Q75 = 2), min = 0, max = 10 днш. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмошею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних нетрофь лiв, яи отримували левофлоксацин, становив: Me = 15 (Q25 = 11, Q75 = 21), min = 8, max = 28 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшькють паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 13,5 (Q25 = 9, Q75 = 22), min = 8, max = 27 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмошею з пщвищеним р1внем паличкоядерних нетрофшв, якi отримували левофлоксацин, становив: Me = 16,5 (Q25 = 13,5, Q75 = 23), min = 3, max = 35 днв, а в оаб, у яких була нормальна кшькють паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 15 (Q25 = 11, Q75 = 15), min = 9, max = 18 дшв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною нешсштальною пневмонiею з пiдвищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофiлiв, якi отримували левофлоксацин, становила: Me = 5 (Q25 = 2,5, Q75 = 8,5), min = 0, max = 12 днв, а в оаб, у яких була нормальна кшькють паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 1 (Q25 = 1, Q75 = 1), min = 0, max = 2 дш. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною нешсштальною пневмошею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофшв, як отримували левофлоксацин, становила: Me = 2,5 (Q25 = 0, Q75 = 4,5), min = 0, max = 6 днв. На сьогодш продовжуеться збiр матерiалу для обчислення даних. Висновки. Застосування левофлоксацину при COVID-19-позитивнiй негоспiтальнiй пневмонй порiвняно з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмошею мало тенденцго до кращих показниыв при лейкоцитозi та гранулоцитозi, але навпаки — при паличкоядерному зсувь
Трихлiб В.1.1, Беляева К.П.1, Цюрак Н.Р.1, Лисенко Т.1.1, Срошенко А.О.1, Мартинчик О.С.1, Черняк В.А.1, Вишнягов А.М.2, Латишенко С.В.2, Лопатин С.А.2, Рихальська К.С.2, Золна С.В.2
1Укра1нська вйськово-медична академя, м. Кив, Укра1на
2Нацюнальний в'1йськово-медичний кл1н1чний центр «Головний вйськовий кл1н1чний госп1таль», м. Кив, Укра1на
Застосування моксифлоксацину у хворих i3 негосттальною пневмошею з шдозрою на бактерiальну етюлопю
(з лейкоцитозом i гранулоцитозом) шд час ешдемп ново!' коронавiрусноï хвороби COVID-19
Актуальнiсть. Сьогоднi гостро стоять питания щодо тактики л^вання при иегоспiтальиiй пневмонй при новш короиавiрусиiй XBopo6i COVID-19. Одним i3 питань е застосування аитибактерiальиих
препарапв: коли гх слiд призначати, яю показания, з урахуваииям можливих ускладиеиь та приедиаиия коiифекцГi. Мета: встаиовити ефективнють призна-чеиия моксифлоксацину при негосштальнш пневмонп при новш короиавiрусиiй хворобi COVID-19. Матерiали та методи. Були опрацьоваиi даш 94 медичних карток COVID-19-позитивних хворих та 86 COVID-19-негативних хворих iз легким та середньог тяжкостi перебпом, якi стацiоиарио ль кувались в рiзних медичних закладах. Результати та обговорення. Наведеиi результати попередиiх дослщжень. Кiлькiсть осiб iз лейкоцитозом при COVID-19-негативнш иегоспiтальиiй пневмонп становила 28 (32,9 %), при COVID-19-позитивнш негосштальнш пневмонп — 6 (6,59 %). Кшькють осiб з гранулоцитозом при COVID-19-негативнш иегоспiтальиiй пневмонп становила 30 (35,3 %), при COVID-19-позитивнш негосштальнш пневмонй — 14 (26,9 %). Моксифлоксацин у складi комплексно! терапп отримували 22 (23,4 %) особи при COVID-19-позитивнш негосштальнш пневмонй та 14 (16,3 %) — при COVID-19-негативнш негосштальнш пневмонп. Середнш лгжко-день у хворих з COVID-19-позитивною негосттальною пневмошею з лейкоцитозом, яю отримували моксифлоксацин, становив: Me = 16 (Q25 = 15, Q75 = 21), min = 15, max = 21 день, а в оаб, у яких була нормальна кшькють лейкоципв, — Me = 16 (Q25 = 13, Q75 = 21), min = 8, max = 27 дшв. Середнш лiжко-день у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею з лейкоцитозом, яю отримували моксифлоксацин, становив: Me = 11,5 (Q25 = 9, Q75 = 17), min = 8, max = 21 день, а в оаб, у яких була нормальна кшькють лейкоципв, — Me = 22 (Q25 = 18, Q75 = 28), min = 15, max = 35 дшв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негоспи,альною пневмошею з лейкоцитозом, яю отримували моксифлоксацин, становила: Me = 3,5 (Q25 = 1, Q75 = 6,5), min = 0, max = 8 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшькють лейкоципв, — Me = 3 (Q25 = 0,5, Q75 = 3), min = 0, max = 7 дшв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негоспи,альною пневмошею з лейкоцитозом, яю отримували моксифлоксацин, становила: Me = 0 (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0, max = 3 дш, а в оаб, у яких була нормальна кшькють лейкоципв, — Me = 0 (Q25 = 0, Q75 = 2), min = 0, max = = 11 дшв. Середнш лiжко-день у хворих з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували моксифлоксацин, становив: Me = 16 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшькють гранулоципв, — Me = 21 (Q25 = 15, Q75 = 25), min = 15, max = 25 дшв. Середнш лiжко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспи,аль-ною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували моксифлоксацин, становив: Me = 15 (Q25 = 10, Q75 = = 20), min = 8, max = 35 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшькють гранулоципв, — Me = 21 (Q25 = 19, Q75 = 24), min = 15, max = 24 дт Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негосттальною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували мок-
сифлоксацин, становила: Me = 3 дш, а в oci6, у яких була нормальна кшьюсть гранулоцитiв, — Me = 2 (Q25 = 0, Q75 = 8), min = 0, max = 8 дшв. Тривалiсть гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосш-тальною пневмонieю з гранулоцитозом, яю отриму-вали моксифлоксацин, становила: Me = 3 (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 1, max = 8 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть гранулоципв, — Me = 3 (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0, max = 7 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною не-госпiтальною пневмошею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофшв, якi отримували моксифлоксацин, становив: Me = 21 (Q25 = 15,5, Q75 = = 21,5), min = 8, max = 27 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть паличкоядерних нейтрофь лiв, — Me = 15 (Q25 = 10, Q75 = 17), min = 8, max = = 27 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмошею з пщ-вищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофшв, яю отримували моксифлоксацин, становив: Me = 20,5 (Q25 = 15, Q75 = 24), min = 8, max = 35 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 12 дшв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофiлiв, якi отримували моксифлоксацин, становила: Me = 3 (Q25 = 1,5, Q75 = 6), min = 0, max = = 11 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 2 дш Три-валють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негоспгтальною пневмонiею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофiлiв, яю отримували мок-
сифлоксацин, становила: Me = 0,5 (Q25 = 0, Q75 = = 3,5), min = 0, max = 7 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть паличкоядерних нейтрофь лiв, — Me = 0 (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 8 дшв.
Для порiвняння:
— середнш л1жко-день у хворих на COVID-19-позитивну негосштальну пневмонго, якi не отримували антибактерiальну терапiю, становив: Me = = 14,5 (Q25 = 9, Q75 = 18), min = 1, max = 25 дшв, а в оаб, яю не отримували антибактерiальну тера-пiю та мали: нормальну кшьюсть лейкоцитiв — Me = 14,5 (Q25 = 9, Q75 = 18,5), min = 3, max = 25 дшв; лейкоцитоз — таких хворих не було; нормальну кшьюсть гранулоципв — Me = 14,5 (Q25 = 9,5, Q75 = 18,5), min = 9, max = 20 дшв; пщвищену кшь-юсть гранулоципв — Me =15 (Q25 = 9, Q75 = 20), min = 3, max = 21 день; нормальну кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв — Me = 9 (Q25 = 3, Q75 = = 16,5), min = 3, max = 18 дшв; пщвищену кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв — Me = 11,5 (Q25 = 9, Q75 = 17), min = 1, max = = 20 дшв;
— середнш термш пщвищено! температури при перебуванш в лжарш у хворих на COVID-19-позитивну негосштальну пневмонго, яю не отримували антибактерiальну терапго, становив: Me = 1 (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 11 дшв, а в оаб, яю не отримували антибактерiальну терапго та мали: нормальну кшьюсть лейкоципв — Me = 2 (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 10 дшв; лейкоцитоз — таких хворих не було; нормальну кшьюсть гранулоципв — Me = 2 (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 6 дшв; пщвищену кшьюсть гранулоципв — Me = 4 (Q25 =
Таблиця 1
Загальн дан (тривалють, дiб) Хворi з лейкоцитозом (тривалють, дiб) Хворi з нор-моцитозом (тривалiсть, дiб) Хворi з гранулоцитозом (тривалють, дiб) Хворi з норм. кiлькiстю гранулоцилв (тривалiсть, дiб) Хворi з пiдв. кiлькiстю паличкоядерних нейтро-фiлiв (три-валiсть, д1б) Хворi з норм. кшьмстю паличкоядерних нейтрофшв (три-валiсть, д1б)
COVID-19-пози-тивний Отримували АБ Л/день Me = 15 (Q2s = 10, Q75 21), min = 1, max = 30 Me = 16 (Q25 = 15, Q725= 21 ), min = 15, max = 21 Me = 16 (Q25 = 13, Q72 21), min = 8, max = 27 Me = 16 Me = 21 (Q2s = 15, Q7s25= 25), min = 15, max = 25 Me = 21 (Qss = 15,5, Q75 = 21,5), min = 8, max = 27 Me = 15 (Qss = 10, Q"= 17), min = 8, max = 27
COVID-19-пози-тивний Не отримували АБ Л/день Me = 14,5 (Q25 = 9, Q75 = 18), min = 1, max = 25 Me = 14,5 (Q25 = 9, Q75 = 18,5), min = 3, max = 25 Me = 15 (Q25 = 9, Q75 = 20), min = 3, max = 21 Me = 14,5 (Qss = 9,5, Q75 = 18,5), min = 9, max = 20 Me = 11,5 (Qss = 9, Q75s= 17), min = 1, max = 20 Me = 9 (Q25 = 3, Q75 = 16,5), min = 3, max = 18
COVID-19-пози-тивний Отримували АБ Тривалють температури Me = 1 (Q25 = 0, Q725= 4), min = 0, max = 11 Me = 0 (Q25 = 0, Q^= 3), min = 0, max = 3 Me = 0 (Q25 = 0, Q72 2), min = 0, max = 11 Me = 3 Me = 2 (Q25 = 0, Q^= 8), min = 0, max = 8 Me = 0,5 (Qss = 0, Q75 = 3,5), min = 0, max = 7 Me = 0 (Q25 = 0, Q75 1), min = 0, max = 8
COVID-19-пози-тивний Не отримували АБ Тривалють тем-ператури Me = 1 (Q25 = 0, Q75 4), min = 0, max = 11 Me = 2 (Q25 = 0, Q725= 4), min = 0, max = 10 Me = 4 (Q25 = 2,5, Q2755 = 7), min = 1, max = 10 Me = 2 (Q25 = 0, Q^= 4), min = 0, max = 6 Me = 0 (Qss = 0, Q"= 0), min = 0, max = 11
Примтка: сьогодн продовжуеться 36ip матер'алу для обчислення даних.
= 2,5, Q75 = 7), min = 1, max = 10 дшв; нормальну кгльюсть паличкоядерних нейтрофiлiв — таких хво-рих не було; пiдвищену кгльюсть паличкоядерних нейтрофiлiв — Me = 0 (Q25 = 0, Q75 = 0), min = 0, max = 11 дшв. Висновки. При застосуванш мокси-флоксацину при COVID-19-позитившй негос-пiтальнiй пневмонп порiвняно з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмошею не отрима-но рiзницi щодо ефективностi. При обох рiзновидах пневмош! дещо бiльшi показники л1жко-дня, три-валостi температури були у хворих з лейкоцитозом, гранулоцитозом, пiдвищеним рiвнем паличкоядерних нейтрофiлiв. Також на сьогодш не отримано доказiв ефективност препарату за даними л1жко-дня, тривалост температури у хворих на COVID-19-позитивну негоспiтальну пневмонiю порiвняно з хворими, якi не отримували антибiотики. 1снуе потреба в порiвняннi ефективностi антибактерiальних препаратiв при даних пневмонiях за iншими показ-никами.
Трихлiб В.1., Беляева К.П., Цюрак Н.Р., Лисенко Т.1., Срошенко А.О., Мартинчик О.С., Невмержицький С.О. УкраТнська вйськово-медична академя, м. КиТв, УкраТна
Застосування цефтрiаксону у хворих
iз негосштальною пневмонieю з шдозрою на бактерiальну етiологiю
(з лейкоцитозом i гранулоцитозом) пiд час ешдемп новоТ коронавiрусноí хвороби COVID-19
Актуальшсть. Негоспiтальнi пневмонп е дуже актуальними тд час епiдемГi ново! корожвГрусно! хвороби COVID-19. На сьогоднi не виршене питан-ня щодо тактики !х лiкування — де та чим л^вати. Не встановленi частота й етюлог1я негосштально! пневмонп. За даними попередшх дослiджень, не отримано суттево! рiзницi при застосуваннi анти-бактерiальних препаратiв у хворих з СОУТО-19-позитивною та COVID-19-негативною негосштальною пневмошею. Мета: встановити ефективнють призначення антибактерiальних препаратiв при не-госпiтальнiй пневмонп з пiдозрою на бактерiальну етiологiю. Матерiали та методи. Були опрацьоваш данi 94 медичних карт COVID-19-позитивних та 86 СОУТО-19-негативних хворих з легким та середньо! тяжкостi перебiгом, якi стацiонарно лжувались у рiзних медичних закладах. Результата та обгово-рення. Наведенi результати попередшх дослщжень. Кiлькiсть осiб з лейкоцитозом при СОУТО-19-негативнiй негосштальнш пневмонп становила 28 (32,9 %), при COVID-19-позитивнiй негоспiтальнiй пневмонп — 6 (6,59 %). Юльюсть оаб iз гранулоцитозом при СОУТО-19-негативнш негоспiтальнiй пневмонп становила 30 (35,3 %), при СОУТО-19-позитивнГй негосштальнш пневмонп — 14 (26,9 %). Цефтрiаксон у складi комплексно! терапп отриму-
вали 16 (17,02 %) оаб при COVID-19-позитивнiй негоспiтальнiй пневмон!! та 34 (39,5 %) — при COVID-19-негатившй негоспiтальнiй пневмо-н!!. Середнiй л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмонiею з лейкоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становив: Me = 16 (Q25 = 8, Q75 = 16), min = 8, max = 16 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть лейкоцита, — Me = 15 (Q25 = 8, Q75 = 27), min = 6, max = 30 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею з лейкоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становив: Me = 13,5 (Q25 = 11, Q75 = 14,5), min = 8, max = 18 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кгльюсть лей-коципв, — Me =14 (Q25 = 11, Q75 = 19), min = 9, max = 24 дш. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосптальною пневмонiею з лейкоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становила: Me = 3,5 (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 0, max = 11 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть лейкоцита, — Me = 1 (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0, max = 22 дш Три-валють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмонiею з лейкоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становила: Me = 1 (Q25 = = 1, Q75 = 3), min = 1, max = 3 дш, а в оаб, у яких була нормальна кгльюсть лейкоцита, — Me = 4 (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 0, max = 10 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною негосштальною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становив: Me = 8 (Q25 = 6, Q75 = 16), min = 6, max = 16 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кгльюсть гранулоцита, — Me = 20 (Q25 = 14, Q75 = = 27,5), min = 13, max = 30 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-негативною негоспггаль-ною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становив: Me = 13 (Q25 = 10, Q75 = 14), min = 8, max = 18 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кшьюсть гранулоципв, — Me = 15 (Q25 = 11, Q75 = 19), min = 9, max = 24 дш. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негоспггальною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становила: Me = 3 (Q25 = 2, Q75 = 5), min = 0, max = 8 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кгльюсть гранулоцита, — Me = 0 (Q25 = 0, Q75 = 3), min = 0, max = 10 дшв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негосптальною пневмошею з гранулоцитозом, яю отримували цефтрiаксон, становила: Me = 2 (Q25 = 1, Q75 = 3), min = 1, max = 3 дш, а в оаб, у яких була нормальна кшькють гра-нулоцитiв, — Me = 6,5 (Q25 = 3,5, Q75 = 9), min = 2, max = 10 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-позитивною негосптальною пневмош-ею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних нейтро-фiлiв, якi отримували цефтрiаксон, становив: Me = =14,5 (Q25 = 8, Q75 = 25), min = 8, max = 28 дшв, а в оаб, у яких була нормальна кгльюсть паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 21 (Q25 = 15, Q75 = 27,5), min = 15, max = 27 дшв. Середнш л1жко-день у хворих з COVID-19-негативною негосптальною пневмошею з пщвищеним рiвнем паличкоядерних ней-
трофшв, як1 отримували цефтр1аксон, становив: Me = 12,5 (Q25 = 10,5, Q75 = 15,5), min = 8, max = 24 дш, а в oci6, у яких була нормальна кшьюсть па-личкоядерних нейтроф1л1в, — Me = 12,5 (Q25 = 10, Q75 = 15), min = 9, max = 19 дшв. Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-негативною негосп1тальною пневмон1ею з тдвищеним р1внем паличкоядерних нейтроф1л1в, як1 отримували цефтр1аксон, станови-ла: Me = 3 (Q25 = 0, Q75 = 5), min = 0, max = 22 дш, а в ос1б, у яких була нормальна кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 0,5 (Q25 = 0, Q75 = 1), min = 0, max = 2 дш Тривалють гарячки у хворих з COVID-19-позитивною негосп1тальною пневмош-ею з п1двищеним р1внем паличкоядерних нейтрофшв, яю отримували цефтр1аксон, становила: Me = 2,5 (Q25 = 1, Q75 = 4), min = 0, max = 5 дшв, а в ос1б, у яких була нормальна кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв, — Me = 4 (Q25 = 0, Q75 = 8), min = 0, max = 8 дшв. На сьогодш продовжуеться зб1р матер1алу для обчислення даних. Висновки. Застосування цефтрь аксону при COVID-19-позитивнiй негосштальнш пневмонй пор1вняно з COVID-19-негативною не-госп1тальною пневмон1ею суттево не вплинуло на тривалють гарячки, лгжко-дня. Водночас звертае на себе увагу той факт, що застосування цефтр1аксону при COVTO-19-позитивнш негосп1тальн1й пневмонй мало дещо меншу ефективн1сть при нормо-цитоз1, нормальн1й к1лькост1 гранулоцит1в, паличкоядерних нейтрофшв пор1вняно з тими, у кого щ показники були пщвищеними.
Трихлiб В.1.1, Беляева К.П.1, Цюрак Н.Р.1, Лисенко Т.1.1, Невмержицький С.О.1, Срошенко А.О.1, Мартинчик О.С.1, Грушкевич В.В.2, Даниленко Ю.1.2, Лисько В.1.2, Боклан Ю.О.2, Буракова Т.В.2, Чуб 1.В.2, Насбуллн О.Х.2 1Укра!нська вйськово-медична академЯ, м. КиТв, УкраТна
2Нацональний в'(йськово-медичний кл1н1чний центр «Головний вйськовий кл1н1чний госп1таль», м. КиТв, УкраТна
Порiвняльна характеристика клшко-лабораторних даних у хворих з COVID-19-позитивною та негативною пневмошею
Актуальшсть. Еmдемiя ново! коронавiрус-но! шфекцп COVID-19 протягом року набирае все бшьше обертiв. Пiд час ешдемн гостро стало питання щодо диференшально! дiагностики COVГО-19-неraтивно! та позитивно! негосшталь-но! пневмонп. Мета: порiвняти клшжо-лабора-торнi данi у хворих з COVID-19-позитивною та COVID-19-негативною пневмошею. Матерiали та методи. Були опрацьоваш данi 94 медичних карт COVID-19-позитивних хворих та 86 COVID-19-негативних хворих iз легким та середньо! тяжко-стi перебiгом, якi стацюнарно лiкувались у рiзних
медичних закладах. Результата та обговорення.
Наведеш результати попереднгх дослiджень. Се-реднiй вгк хворих з негоспiтальною пневмонieю становив: Me = 43 (Q25 = 24, Q75 = 62), min = 18, max = 97 рокгв. Середнiй вiк хворих з новою коро-навiрусною хворобою COVID-19 та негоспгталь-ною пневмонieю становив: Me = 40,5 (Q25 = 31, Q75 = 51), min = 17, max = 85 рокгв. Локалiзацiя пневмонп у 94 COVID-19-позитивних хворих була такою: нижня частка лгворуч — у 4 (6,5 %), нижня частка праворуч — у 4 (6,5 %), верхня частка пра-воруч — у 2 (3,2 %), полгсегментарна праворуч — у 3 (4,8 %), полгсегментарна лгворуч — у 2 (3,2 %), двобгчна — у 47 (75,8 %). Локалгзацгя пневмонп у 86 COVID-19-негативних хворих була такою: нижня частка лгворуч — у 22 (25,6 %), верхня частка лгворуч — у 3 (3,5 %), нижня частка праворуч — у 29 (33,7 %), середня частка праворуч — у 3 (3,5 %), верхня частка праворуч — у 4 (4,7 %), полгсегментарна праворуч — у 4 (4,7 %), полгсег-ментарна лгворуч — у 2 (2,3 %), двобгчна — у 19 (22,1 %). Хворг з COVID-19-негативною негост-тальною пневмошею госшталгзувались в серед-ньому на Me = 6 (Q25 = 3, Q75 = 8), min = 1, max = 11 добу. Хворг з COVlD-19-позитивною негоспгталь-ною пневмошею гостталгзувались в середньому на Me = 7 (Q25 = 3, Q75 = 8), min = 1, max = 12 добу. Середня температура до гостталгзаш! у хворих гз COVID-19-негативною негоспгтальною пневмошею в середньому становила: Me = 38 (Q25 = = 37,4, Q75 = 38,9), min = 36,7, max = 40 градусгв, а у хворих з COVID-19-позитивною негоспгтальною пневмошею — Me = 37,7 (Q25 = 37,1, Q75 = 38,4), min = 36,5, max = 39,2 градусгв. Середня трива-лгсть температури в стащонарг у хворих гз COVID-19-позитивною негоспгтальною пневмошею становила: Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 1, max = 11 дгб, у хворих з cOviD-19-негативною не-госпгтальною пневмонгею — Me = 2 доби (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 22 доби. У хворих з COVID-19-позитивною негоспгтальною пневмошею три-валгсть пгретично! температури становила: Me = 1 доба (максимум до 3 дгб), фебрильно! — Me = 1 доба (максимум до 6 дгб), субфебрильно! — Me = 1 доба (Q25 = 0, Q75 = 2), min = 0, max = 8 дгб. У хворих гз COVID-19-негативною негоспгтальною пневмонгею тривалгсть пгретично! температу-ри становила: Me = 1 доба (максимум до 3 дгб), фебрильно! — Me = 1 доба (максимум до 3 дгб), субфебрильно! — Me = 2 доби (Q25 = 0, Q75 = 4), min = 0, max = 22 доби. Середня кглькгсть лейко-цитгв у першг три дш знаходження в стацгонарг у хворих з COVID-19-негативною негоспгтальною пневмошею в середньому становила: Me = 7,4 х х 109/л (Q25 = 5,6, Q75 = 10,4), min = 2,7, max = 25,2, а у хворих з COVlD-19-позитивною негоспгтальною пневмошею — Me = 5,4 х 109/л (Q25 = 4,4, Q75 = 6,8), min = 2,2, max = 13. У хворих з COVID-19-негативною негоспгтальною пневмошею вгд-соток осгб гз лейкопенгею становив 8,5 %, нормо-
цитозом — 58,5 %, лейкоцитозом — 33 %, серед хворих з COVID-19-позитивною негосштальною пневмошею у 13,8 % ввдзначалася лейкопенiя, у 76,6 % — нормоцитоз, у 6,4 % — лейкоцитоз. Середня кшьюсть гранулоципв у першi три дш знаходження в стацiонарi у хворих з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмонiею в серед-ньому становила: Me = 65 % (Q25 = 52, Q75 = 75), min = 32, max = 90, знижена !х кшьюсть була у
26.7 %, нормальна кшьюсть — у 37,2 %, збшьше-на кiлькiсть — у 34,9 %, а у хворих з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмошею в серед-ньому була Me = 64,45 % (Q25 = 59,5 %, Q = 74,9 %), min = 39, max = 91, знижена !х кiлькiсть була у 11,5 %, нормальна кшьюсть — у 61,5 %, збшьшена кiлькiсть — у 26,9 %. Середня кшьюсть паличкоядерних нейтрофтв в першi три дш знаходження в стацiонарi у хворих з COVID-19-негативною не-госпiтальною пневмошею в середньому становила: Me = 8 % (Q25 = 5, Q75 = 13), min = 1, max = 42, оиб iз паличкоядерним зсувом було 62,7 %, а у хворих з COVID-19-позитивною негосштальною пневмошею в середньому була Me = 7 % (Q25 = 4, Q75 = 10), min = 1, max = 38, оаб iз паличкоядерним зсувом було 60,7 %. Середня кшьюсть лiмфоцитiв у першi три дш знаходження в стацiонарi у хворих з COVID-19-негативною негосштальною пневмошею в середньому становила: Me = 24 % (Q25 = 17, Q75 = 39), min = 3, max = 55, оаб з лiмфопенiею було 51,2 %, нормальною кшьюстю — 27,9 %, лiмфоци-тозом — 19,8 %, а у хворих з COVID-19-позитивною негоспiтальною пневмошею в середньому була Me = 30,6 % (Q = 22,4, Q75 = 37), min = 5, max = 66, в данш груш оаб з лiмфопенiею було 28,7 %, нормальною кшьюстю — 53,2 %, лiмфоцитозом —
13.8 %. На сьогодш продовжуеться збiр матерiа-лу для обчислення даних. Висновки. Пневмонiя в COVID-19-негативних хворих частiше реестру-валась у нижнш частцi лiворуч — у 25,6 %, у груш порiвняння — у 6,5 %, а також у нижнш частш пра-воруч — у 33,7 та 6,5 % вщповщно, значно рщше вщ-значалась двобiчна пневмон1я — у 22,1 та 75,8 % вщ-повщно. При негоспiтальнiй COVID-19-негативнш пневмони в першi три дш знаходження в стацiонарi частiше рееструвався лейкоцитоз (у 33 % та у 6,4 % в груш порiвняння — при негосштальнш COVID-19-позитивнш пневмош! вiдповiдно), але менша част-ка осiб iз лейкопешею (8,5 та 13,8 % вщповщно) та нормоцитозом (58,5 та 76,6 % вщповщно). При негосштальнш COVID-19-негативнiй пневмони дещо нижчим був вщсоток лiмфоцитiв, вищим — вщсоток осiб з лiмфопенiею, водночас кшьюсть гранулоци-тiв (65 та 64,45 % вщповщно) та вщсоток оаб iз паличкоядерним зсувом не вiдрiзнялися вщ групи по-рiвняння (62,7 та 60,7 % хворих вщповщно). Серед хворих з COVID-19-негативною негоспiтальною пневмонiею нормальна кiлькiсть гранулоципв була у значно меншого числа оаб (37,2 та 61,5 % вщповщно), а в бшьшого числа осiб гх кiлькiсть була, на-впаки, збiльшеною (34,9 та 26,9 % вщповщно).
Трихлiб В.1.1, Беляева К.П.1, Цюрак Н.Р.1, Лисенко Т.1.1, Срошенко А.О.1, Мартинчик О.С.1, Кравець Д.Г.2, Лук'янов I.A.2, ¡^шковський М.Е.2, Шевельова T.I.2, Попова С.С.2, Самойлова С.М.2, Чайка С.М.2, Голубенко О.С.2, МорозА.В.3, Нкорич С.В.3, Нколенко Г.С.3 1Укра1нська в1йськово-медична академ1я, м. Кив, Украина
2Центральний госпиталь МВС, м. Кив, Украна 3ЦентральнаполМн'ка МВС, м. Кив, Украина
Сшвв^ношення даних КТ, температури та сатурацп кисню у хворих на COVID-19
Актуальшсть. Для ново! KopoHaBipycHoï хвороби е характерним специфiчне ураження легень на фош найрiзноманiтнiших клшчних проявiв, в тому чи^ навиъ у хворих з легким i субклтчним перебiгом. У бшьшосп хворих з легким i середньо'Г тяжкостi перебiгом аyскyльтативнi змши не визначаються. У лiкарiв первинно'Г ланки часто виникають питан-ня щодо оцiнки ступеня тяжкостi хворого та при-йняття рiшення щодо визначення мiсця лiкyвання. Мета: провести дослщження вiдповiдностi змiн за даними КТ, характеру температури та сатурацИ при новш коронавiрyснiй шфекцп. Матерiали та методи. Були опрацьованi даш медичних карт ста-цiонарних хворих, яю лiкyвались з приводу ново! коронавiрycноï хвороби COVID-19 у медичних закладах МВС. Результата та обговорення. Було про-ведене вивчення даних 99 стацiонарних хворих iз новою коронавiрyсною хворобою COVID-19, дiа-гноз яких був пiдтверджений за допомогою ПЛР. Розподiл виконаних дослщжень за допомогою КТ по днях вщ часу захворювання був такий: у першi 3 днi — у 9 хворих, 4-6-й дш — у 13 хворих, 7-9-й днi — у 13 хворих, 10-12-й днi — у 14 хворих, 13— 15-й днi — у 15 хворих, 16-18-й днi — у 14 хворих, 19-21-й днi — у 8 хворих, 22-й день та шзшше — у 13 хворих. В першi 3 дш у вах хворих вiдзначалось двобiчне поширення пневмонИ, середня температура — Me = 37,2 °С (Q25 = 36,8 °С, Q75 = 38 °С), min = = 36,6 °С, max = 38,44 °С, сатурац7я — Me = 97 % (Q25 = 95 %, Q75 = 98 %), min = 93 %, max = 99 %. В одного хворого з ураженням легень на рiвнi 25 % температура тша та сатyрацiя були в нормГ В на-стyпнi 4—6 дшв у вск хворих вщзначалось двобiч-не поширення пневмонИ, середня температура — Me = 37,5 °С (Q25 = 36,8 °С, Q75 = 38 °С), min = 36,5 °С, max = 38,5 °С, cатyрацiя — Me = 95 % (Q25 = 92 %, Q75 = 96 %), min = 86 %, max = 98 %. В одного хворого при ураженш легень на 50—60 % температура була в норм^ cатyрацiя — на рiвнi 91 %, у одного також при ураженш на 50—60 % температура становила 37,2 °С та cатyрацiя — 92 %. В наступш 7—9 дшв у вах хворих також було двобiчне поширення пневмонИ, о^м одного пашента, у якого була локалiзацiя пневмо-
ни в верхн1й частц1 право1 леген1, середня температура - Me = 37,2 °С (Q25 = 36,7 °С, Q75 = 37,5 °С), min = 36,6 °С, max = 38,9) °С, сатурац1я — Me = 97 % (Q25 = 96 %, Q75 = 97 %), min = 92 %, max = 99 %. У одного хворого при ураженш легень на 25 % температура становила 37,2 °С та сатурац1я — 99 %, у одного хворого при ураженш на 50—75 % температура була в норм1, сатурац1я — на р1вш 97 %. На 10-12-й день у вск хворих також було двоб1чне поширення пневмош!, окр1м одного пащента, у якого була ло-кал1зац1я пневмош! в нижн1й частц1 право! легеш, середня температура — Me = 37,1 °С (Q25 = 36,6 °С, Q75 = 37,5 °С), min = 36,6 °С, max = 39,7 °С, сатура-ц1я — Me = 97 % (Q25 = 94 %, Q75 = 98 %), min = 86 %, max = 99 %. В одного хворого при ураженш на 50— 60 % температура була в норм1, сатурац1я — на р1вш 86 %. На 13-15-й день у вск хворих також було дво-б1чне поширення пневмонп, окр1м одного пащента, у якого було полюегментарне ураження л1во! леген1, та ще одного, з пол1сегментарним ураженням право! легеш, середня температура — Me = 36,75 °С (Q25 = = 36,6 °С, Q75 = 37,2 °С), min = 36,2 °С, max = 38,8 °С, сатурац1я — Me = 97 % (Q25 = 96 %, Q75 = 98 %), min = 88 %, max = 99 %. В одного хворого при ураженш на 50—60 % температура т!ла була в норм1, са-турац1я — на р1вш 98 %, у шшого при ураженш на 25 % температура була в норм1, сатурац1я — на р1вш 99 %. На 16-18-й день у вск хворих також було дво-б1чне поширення пневмош!, окр1м одного пащента, у якого була локал1зац1я пневмош! в нижн1й частц1 право! легеш, середня температура — Me = 36,65 °С (Q25 = 36,6 °С, Q75 = 36,7 °С), min = 36,6 °С, max = = 337,6 °С, сатуращя — Me = 98 % (Q25 = 97 %, Q75 = 99 %), min = 96 %, max = 99 %. У одного хворого при ураженш на 50 % температура т!ла була в норм1, сатурац1я — на р1вш 98 %. На 19-21-й день у вск хворих було двоб1чне поширення пневмош!, середня температура — Me = 36,65 °С (Q25 = 36,55 °С, Q75 = 37 °С), min = 36,5 °С, max = 38 °С, сатурац1я — Me = 97 % (Q25 = 96 %, Q75 = 97,5 %), min = 91 %, max = 99 %. В одного хворого при ураженш на 25— 50 % температура т!ла була в норм1, сатурац1я — на р1вш 96 %. На 22-й день та шзшше у вск хворих було двоб1чне поширення пневмош!, окр1м двох хворих, у яких не було виявлено зм1н у легенях, середня температура — Me = 36,6 °С (Q25 = 36,6 °С, Q75 = = 36,8 °С), min = 36,4 °С, max = 38,8 °С, сатурац1я — Me = 97 % (Q25 = 97 %, Q75 = 98 %), min = 96 %, max = 98 %. В одного хворого при ураженш на 50 % температура становила 37,3 °С, сатурац1я була на р1вш 97 %. Висновки. Отримаш даш свщчать про те, що нав1ть при нормальних показниках температури та сатуращ! можуть визначатися виражен1 зм1ни в легенях, що вказуе на необхвднють додаткових ме-тод1в обстеження для встановлення ступеня тяжко-ст1 стану хворих, особливо на перших етапах надан-ня медично! допомоги, при проведенш сортування с1мейними л1карями, шфекщошстами, терапевтами пол1кл1н1к та при обмежених можливостях прове-дення КТ-досл1дження.
Тюпа В.В.1, Власова 1.М.2
Одеський нац1ональний медичний ун1верситет,
м. Одеса, УкраТна
2Медичний центр «SlensMed», м. Одеса, УкраТна
Порiвняння ефективност антибактерiальних препаратiв для лiкування безсимптомного носiйства S.aureus
Актуальшсть. Золотистий стафшокок (S.aureus) е причиною близько 100 рiзноманiтних захворювань людини. Серед них гнiйничковi запалення шкiри, тонзилiти, пневмони та харчовi токсикошфекци. За даними ВООЗ, близько 30 % населення планети е безсимптомними нолями S.aureus. Пiд час про-ведення профiлактичних оглядiв декретованих груп населення на базi медичного центру «SiensMed» у 2019 рощ зi 100 обстежених в 11 оаб був виявле-ний S.aureus у мазках iз слизово! оболонки носа та ротоглотки. Причому у 2 iз них S.aureus виявлений повторно, у контрольному мазку, шсля закiнчення санаци носо- та ротоглотки iз використанням ази-тромiцину, шсля попереднього профшактичного огляду. З огляду на наростаючу проблему антибю-тикорезистентност та ризик виникнення спалах1в харчових токсикошфекцш, спричинених S.aureus, при робот носив у закладах громадського харчу-вання, важливо оцiнити ефективнiсть санаци при використаннi рiзних схем л^вання безсимптом-них носив S.aureus. Мета нашого дослiдження — ви-вчення ефективностi рiзних антибактерiальних пре-парапв у лiкуваннi безсимптомних нос!!в S.aureus. Матерiали та методи. Нами були вщбраш 32 носи S.aureus, без супутнк захворювань лор-органiв, вь ком вiд 19 до 45 роюв. До I групи ввiйшли 17 нось !в S.aureus, у яких уперше виявили збудник i яю не приймали антибактерiальнi препарати за останш 6 мiсяцiв. Пацiенти I групи одержували амоксици-лiн 500 мг 2 рази на добу впродовж 7 дшв. Додатко-во отримували «Дефлю Сшьвер», спрей для носа, 4 рази на добу, розчин «Стоматидин» мюцево, пiсля кожного прийому !ж1, субалiн 1 капсула 2 рази на добу, лоратадин 10 мг на тч. До II групи ввшшли 15 носив S.aureus iз вперше виявленим носшством, якi за останнi 6 мюящв приймали антибактерiальнi препарати з шших приводiв. Нос1ям II групи призначе-но як етiотропну терашю офлоксацин 200 мг 1 раз на добу впродовж 7 дшв. Мюцева та патогенетична терапiя повшстю аналогiчна такiй для I групи. Бак-терiоносiйство S.aureus встановлювали при скри-нiнговому бактерiологiчному дослiдженнi. У носив обох груп спостериався 2-3-й ступiнь росту S.aureus у скриншговому дослiдженнi. Контроль результату лiкування проводився через 2 дш пiсля завершення прийому антибiотикiв методом бактерiологiчного дослщження мазкiв зi слизово! носа та ротоглотки. Результата. За результатами контрольного бакте-рюлопчного дослiдження встановлено, що шсля 7 дшв прийому амоксицилшу в першш групi санацiя
виявилась успiшною у 12 iз 17 пацiентiв, що стано-вить 70,6 % вщ загально! кiлькостi хворих у групi. У 5 хворих первинна санацiя амоксицилшом виявилася неефективною. У той же час у другш групi санацiя безсимптомних носив iз використанням офлокса-цину була успiшною у 12 хворих (80 % вщ загально! кшькосп). У 3 хворих за результатами контрольного бактерюлопчного дослiдження виявлено S. aureus. Висновки. Установлено, що для санацп вперше ви-явлених носив S.aureus використання офлоксацину виявилось бiльш ефективним, н1ж амоксицилiну. Однак амоксицилш у середньотерапевтичних дозах також залишаеться достатньо ефективним засобом для санац!! таких пацiентiв.
Чабан Т.В., Бочаров В.М., Герасименко О.А., Лаврюкова С.Я., Пастерначенко Н.С., МацюкB.C. Одеський нац1ональний медичний ун1верситет, м. Одеса, Украна
Випадок генер^зованоТ форми лептосшрозу
За даними ВООЗ, щорiчно рееструеться близь-ко 500 тисяч випадюв лептоспiрозу в усьому свт, при цьому летальнiсть становить 5—30 %. За 2019 рж були зареестроваш кшько спалах1в лептосшрозу в 1нд!!, де захворши 1520 людей (28 померли), в АвстралГ! — захворiли 62 людини (2 померли), Шге-рГ! — захворши 183 людини (33 померли). За даними Центру громадського здоров'я МОЗ Укра!ни, за 12 мгсящв 2019 року в нашш кра!ш зареестрованi 295 випадкiв лептоспiрозу порiвняно зi звiтним перю-дом 2018 року (273 випадки), що на 8,0 % перевищуе показники 2018 року. Лептостроз на пiвднi Укра!ни е одним iз найбшьш поширених i небезпечних при-родно-вогнищевих зоонозiв. Показник захворюва-ностi людей на лептостроз становить в Одеськш обласп 3,6—4,8 на 100 тис. населення, у Микола!в-ськiй — 4,2—4,6 на 100 тис. населення, особливо в !х швшчних районах (6,1—7,3 на 100 тис. населення). Наводимо випадок тяжкого переб^ лептосшрозу, ускладненого гострою печшково-нирковою недостатшстю, менiнгiтом та позалiкарняною по-люегментарною пневмонiею. Хворий П., 17 роюв, захворiв гостро у вереснi 2019 р.: пщвищення температури тша до 39,0 °С, головний бшь i виражений бiль у литкових м'язах. З анамнезу вщомо, що за 14 дшв до початку хвороби був на риболовлi на рiчцi Кодима. Звернувся до лжаря на третю добу хвороби, але дiагноз лептоспiрозу був установлений лише через шють дiб тсля появи у хворого жовтяницi та затримки сечь Об'ективно: стан дуже тяжкий, свь домiсть ясна, контактний, але швидко виснажуеть-ся. 1ктеричшсть шкiри, слизових оболонок i склер, геморапчний висип у мiсцях ш'екцш, язик обкла-дений бiлим нальотом, сухий. Серцева дiяльнiсть ритмiчна, тони приглушеш Над легенями дихання ослаблене, дрiбнокалiбернi хрипи. Живiт м'який,
безболюний, доступний глибокiй пальпац!!, печш-ка +3,0 см, м'яко! консистенц!!, край закруглений. Селезшка +2,0 см. На рентгенограмах грудно! клики: упродовж легенево! тканини зниження пнев-мотизацп, множиннi дрiбновогнищевi тiнi. Коренi малоструктурш Установлений клшжо-епщемюло-гiчний дiагноз: лептостроз, тяжкий перебп. Поза-лiкарняна полюегментарна пневмонiя. ДН I. Гостра печшково-ниркова недостатнiсть, що розвинулась на шосту добу перебування у стацiонарi. Стрiмко на-ростали явища олiгурl!, прогресуюча креатинiнемiя до 518 мкмоль/л, сечовинемiя — 36 ммоль/л, анемiя (показники гемоглобшу — 83—84 г/л), виражена бь лiрубiнемiя 600—700 ммоль/л, пряма фракцiя бiлiру-бiну — 400—500 ммоль/л; тромбоцитопешя, клiнiчнi ознаки геморапчного синдрому, хоча показники протромбiнового шдексу та МНВ були в межах нор-ми. У сечi була виражена проте!нурiя — 1,9—2,9 г/л iз наявнiстю в осадi сечi велико! кiлькостi гiалiнових та зернистих цилiндрiв, з помiрно вираженою ге-матурieю (30—40 еритроцитiв у полi зору). Хворому призначали антибактерiальну тератю у виглядi ме-ронему, офлоксацину, канамщину, також проводи-лася шфузшна терап1я розчинами глюкози, Рiнгера, альбумшу, реополiглюкiну. Пiд час спостереження за хворим проводили диференшальну дiагностику генералiзованого лептоспiрозу та туберкульозного процесу за клшжо-шструментальними даними. В Укра!нi лептостроз залишаеться одним iз небезпечних зоонозних iнфекцiйних захворювань для населення. У даному випадку привертають увагу по-лiморфiзм клiнiчних проявiв, суперечливi данi в ди-ференцiальнiй дiагностицi за результатами клiнiко-лабораторних та шструментальних дослiджень. Сл!д вiдмiтити й зниження настороженосп сiмейних лi-карiв щодо клiнiкi й дiагностики лептосшрозу, що призводить до несвоечасно! дiагностики й початку лiкування. Що спричинюе, у свою чергу, неможли-вють запобiгги розвитку тяжких ускладнень у ран-нiй перiод хвороби — нирковш та/або печiнковiй недостатностi.
Усачова О.В., Слна С.А., Пахольчук Т.М., Конакова О.В., Дралова О.А. Запорзький державний медичний ун1верситет, м. Запор\жжя, Укра'на
КлЫчний випадок вродженоТ цитомегаловiрусноТ iнфекцiТ
Щороку у свiтi народжуеться вiд 1 до 30 % дь тей iз вродженою цитомегаловiрусною iнфекцiею (ЦМВ1), але лише близько 5 % iз них при народжен-нi мають клшчш ознаки хвороби, останнi перено-сять асимптомну цитомегалго, яка може трансфор-муватися в пiзнi ускладнення з боку рiзних органiв i систем. Основне мюце в патологГ! плода, новона-роджених та дiтей раннього в^ належить ЦМВ1. В Укра!ш позитивними до ЦМВ е бшьше н1ж 80 % ж1нок фертильного вiку. Уроджена ЦМВ1 — це ре-
зультат, як правило, трансплацентарно! передачi вiрусу вiд матерi з первинною або реактивованою iнфекцiею, що виникае антенатально iз залучен-ням багатьох органiв. До найбшьш частих ознак, що характеризують манiфестну форму ЦМВ1 в ново-народжених, вщносять гепатомегалiю, спленоме-галiю, мiкроцефалiю, жовтяницю i петехГ!. З метою шюстраци особливостей перебiгу, полюиндром-ностГ ураження, труднощГв дiагностики та добору специфГчно! терапГ! при тяжких формах вроджено! цитомегаловГрусно! шфекцц наводимо опис кль нГчного випадку хвороби. Дитина Ф. знаходилася на лжуванш у ВА1Т новонароджених Гз 12.12.2019 по 04.02.2020, по 20.02.20 р. — у ВПН-2. Дитина Ф. 12.12.2019 року народилася вщ III вагГтностГ (м/аборт 2012, 2014 рр.). ВагГтнГсть перебГгала на фонГ бак-терГурГ!, на тлГ загострення хронГчного калькульоз-ного холециститу. З 14 тижшв мати спостерГгалась у жшочш консультацГ!. За мюяць до пологГв мати перенесла ГРВ1: субфебрильна температура тгла та катаральш прояви. В анамнезГ в матерГ — папгло-матоз полових оргашв, ЖКХ; загострення каль-кульозного холециститу, двобГчний нефроптоз. Обстеження вщ 28.03.17 р. — загин тГла жовчного мГхура, дифузнГ змГни пщшлунково! залози за типом панкреатиту, ознаки сечового дГатезу. Пологи I, в 37 тижн., самостГйнГ, плГд у головному передлежан-нГ. НавколоплГднГ води зелеш. Народився хлопчик з масою тгла 2060 г, 149 см, окружнють голови — 32 см, окружнють грудно! клГтки — 28 см. Оцшка за шкалою Апгар — 7—8 балГв. Стан дитини з моменту на-родження дуже тяжкий через геморагГчний синдром на тлГ тромбоцитопенГ!, респГраторних порушень, невролопчно! симптоматики на фонГ МФН. Через 6 годин тсля народження дитина переведена у ВАХТ новонароджених КНП «МДЛ № 5» ЗМР для подаль-шого лГкування та обстеження з дГагнозом «щопа-тична тромбоцитопенГчна пурпура. ВУI, пневмон1я? Гшоксично-шемГчна енцефалопатя». Протягом 3 тижнГв зберГгався вкрай тяжкий загальний стан, про -гностично загрозливий для життя та здоров'я. Пере-важала симптоматика пригшчення, м'язовий тонус знижений. Крик мозковий. ЧастГ епГзоди виражено-го тремору ынщвок, клонГчнГ судоми кшщвок. Сухо-жильнГ рефлекси високГ. Рефлекси перюду новона-родженостГ нестГйкГ. Шюра Гктерично-цГанотична, бГльше цГанотичний компонент представлений на обличчГ та головГ. На шюрГ тулуба, стопах, доло-нях, рясно на головГ з постшним пщсипаннями — множиннГ до 0,3 см в дГаметрГ геморагГчнГ еле-менти висипу. Брадипное. Аускультативно дихання в легенях ослаблене, справа крештац1я. Тони серця приглушенГ, стГйка брадГаритм1я, систолГчний шум. ЖивГт здутий. Гепатоспленомегал1я (печГнка +5 см, селезГнка +2 см). Сеча темно-коричневого кольору через сечовий катетер. При обстеженш в ЗАК зрос-тання лейкоцитарного шдексу, зсув кровГ до мГело-ципв, рГзка тромбоцитопен1я (до 50 х 109/л). Бюхь мГчний аналГз кровГ: виражена гшопроте!нем1я (до 45 г/л), помГрна гшербшрубшем1я (132 мкмоль/л)
за рахунок прямо! фракцГ! (87 мкмоль/л), Гз тен-денцГею до цитолГтичного синдрому (АЛТ — 1,86 ммоль/л • год), незначне збГльшення креатиш-ну (150 мкмоль/л). На рентгенограмГ органГв грудно! клГтки: двобГчна вогнищева пневмон1я. Кардюмега-л1я. Кардит? ВВС? Тимомегал1я 2-го ст. Обстеження вщ 23.12.19: зменшення меж серця. ЕхоКГ серця (13.12.19): по переднш стГнцГ правого шлуночка в перикардГ прошарок рГдини до 6 мм. З аорти в леге-невий стовбур вщкриваеться кровотГк до 2 мм. Ви-сновок: МПК: ВОВ. ВАП. Невиражений гщропери-кард. На МК, ТК, ЛА — регурптац1я I ступеня. НСГ (12.12.19): гшоксично-шемГчне ураження головного мозку. ПВК: СЕК (ВШК?) Гз 2 сторш. СтрГа-лентикулярна мГнералГзуюча ангюпат1я. Результати специфГчного обстеження сироватки кровГ дитини Гмуноферментним методом:
— рГвень IgG до ЦМВ — 22,83 МО/мл (референт-не значення 1,0 МО/мл);
— рГвень IgM до ЦМВ — 12,26 Од (референтне значення 1,0 Од);
— авщшсть IgG до ЦМВ — 54 % (середньоавщш).
ПолГмеразна ланцюгова реакц1я на ДНК ЦМВ
кровГ, сечГ вщ 27.10.11 — позитивний результат; лжвору вГд 31.10.11 р. — позитивна реакц1я; кровГ Г сечГ вГд 18.11.11 р. — позитивна; кровГ Г сечГ вГд 30.11.11 р. — позитивна.
ДГагностована вроджена цитомегаловГрусна Гнфекц1я (гепатит, нефрит, кардит, пневмон1я). Тимомегал1я 2-го ст. ТромбоцитопенГчна пурпура? Церебральна шем1я. ПВК: СЕК з 2 сторш, ВШК з 2 сторш? СтрГалентикулярна мГнералГзуюча анпо-патя. БГлково-енергетична недостатнГсть. МПК: ВОВ. ЛГкування проводилось пщ контролем педГа-тра-ГнфекцГонГста, невролога, кардГолога, окулГста: Гмунозамюна терап1я (бГовен в/в), антибактерГальна (амжацин та ванкомГцин), гемостатична, IТ у ре-жимГ дегГдратацГ!, доданий ацикловГр внутрГшньо-венно. За життевими показаннями на фонГ торпГд-ного перебГгу вроджено! ЦМВ-ГнфекцГ! (ПЛР кровГ виявила ДНК ЦМВ) призначений ганцикловГр Гз розрахунку 5 мг/кг кожнГ 12 годин внутрГшньовен-но пГд контролем показника абсолютно! юлькосп нейтрофГлГв та клГренсу креатинГну. Але у зв'язку зГ зниженням клГренсу креатинГну та АКН було зменшено дозу ганцикловГру до 1,25 мг/кг кожш 12 годин. Зростання тромбоцитГв припинилося, а по-тГм показник знизився до 55 х 109/л. З'явилися новГ елементи петехГальних висипань на тш. Упродовж 40 днГв лГкування ганцикловГром отримана позитивна динамГка стану дитини. Загальний стан се-редньо! тяжкостГ внаслГдок порушення неврологГч-ного стану, зменшилась Гнтоксикац1я, пГдвищились тромбоцити, зникли судоми. У неврологГчному ста-тусГ — синдром пГдвищено! нейрорефлекторно! збу-дженостГ (скутГсть, гГпертонус, пщвищений шийно-тонГчний рефлекс, при опорГ пГдгинае пальчики). Отже, наведений клшичний випадок демонструе широкий спектр проблемних питань щодо вроджено! цитомегалГ!, а саме: вГдсутнГсть чГтко! системи
тестування вагiтних на ЦМВ, що обумовлюе зашз-нiлу дiагностику гострих форм цитомегалГ! (практично ретроспективно за результатами обстеження дитини); полюиндромшсть ураження органiв та систем дитини при вродженш ЦМВI за вщсутносп патогномонiчних ознак хвороби; наявшсть тяжких, загрожуючих здоров'ю та життю дитини форм уро-джено! ЦМВГ труднощi добору етiотропного л^-вання ЦМВI в дiтей перших мгсяцш життя з огляду на токсичшсть специфiчних противiрусних хiмiо-препаратiв.
Чабан Т.В, Верба Н.В.
Одеський нац1ональний медичний университет,
м. Одеса, УкраТна
Показники перекисного окиснення
AiniAiB та синтезу сироваткового штерферону у хворих на хрошчний гепатит С i3 nозаnечiнковими проявами
Актуальнiсть. Особливу увагу сьогоднг привертае лгкування хворих на хронгчний гепатит С (ХГС), якг мають позапечгнковг прояви (ППП) хвороби. Великим проривом у науцг стала можливгсть використан-ня препарата гз прямою противгрусною дгею. Проте досг в комплексному лгкуваннг не враховуються на-явнгсть порушень у системг цитокгнгв г стан оксида-тивного стресу, який виникае в печгнцг внаслгдок дг! вгрусу. Цг порушення, у свою чергу, викликають активацгю процесгв фгброзоутворення в печгнцг на-вгть за умов, коли вгрусне навантаження знижуеться й пошкоджуючий агент припиняе свою дгю. Мета дослдження: вивчити показники перекисного окис-нення лгпгдгв (ПОЛ) та системи цитокгнгв у хворих на ХГС за наявностг ППП. MaTepi^n та методи. Об-стеженг 68 хворих на ХГС гз ППП, якг були подгленг на 2 групи: I група — 34 хворг без ППП, II група — 34 хворг гз ППП. Для оцгнки отриманих показникгв обстеженг 30 здорових осгб вгком вгд 18 до 60 рокгв за !х згодою. Дгагноз ХГС встановлювали на пгдста-вг клшжо-ешдемюлопчних даних г пщтверджували виявленням у сироватцг кровг хворих специфгчних антитгл методом 1ФА та РНК вгрусу гепатиту С за допомогою ПЛР. Оцгнку показникгв ПОЛ визнача-ли за концентрацгю малонового дгальдепду (МДА) та дгенових кон'югат (ДК) у сироватцг кровг та ери-троцитах. З метою вивчення цитокшового статусу в сироватцг кровг хворих на ХГС визначали ргвень сироваткового штерферону (IFNcир.). Результати та обговорення. При визначеннг показникгв ПОЛ у хворих I групи вмгст МДА перевищував фгзюлопчнг показники в середньому в 1,5 раза в сироватцг та у 2,2 раза — в еритроцитах, а вмгст ДК — в 1,3 та 1,6 раза в сироватцг та еритроцитах кровг хворих на ХГС вщповгдно. Також у хворих II групи вмгст МДА був бгльшим, шж у здорових осгб, у 2,6 та 3,5 раза у си-роватцг та еритроцитах вгдповщно, при цьому ргвень ДК — у 2,4 та 2,7 раза у сироватцг та еритроцитах
кров1 вщповщно. Тобто вм1ст МДА у хворих II групи перевищував такий у хворих I групи в 1,1 та 1,3 раза в сироватщ та еритроцитах вщповщно (р < 0,01). Pi-вень ДК у хворих II групи був бшьшим, нгж у хворих I групи, в 1,1 раза (р < 0,01).
Piвень Ш№ир., навпаки, був меншим, нiж у здорових оаб: у I груш — на 41,21 %, у II груш — на 69,96 %, тобто у хворих за наявносп ППП було бшьш вираженим порушення синтезу Ш№ир., оскшьки рiвень №№ир. у хворих II групи був меншим, шж в I груш, на 28,75 % (р < 0,01). Висновки. У вах хворих на ХГС установлене пщвищення актив-ност ПОЛ та зниження синтезу Ш№ир. Цi процеси були бшьш вираженими у хворих на ХГС iз ППП. На нашу думку, наявшсть ППП необхщно врахову-вати при призначенш лiкування хворим на ХГС.
Шкльна М.1., iBaxiB О.Л., Вишневська НЮ. Тернопльський нац1ональний медичний унверситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'Тни, м. Тернопль, УкраТна
Виявлення збуднимв трансмгсивних iнфекцiй у кл^в i дiагностика цих хвороб у людей (за даними Центру i3 вивчення Лайм-борелiозу та iнших шфекцш, що передаються клiщами, при Тернопiльському нацiональному
медичному унiверситетi iM. 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни)
Актуальнiсть. Клщов1 шфекцп — це група хвороб, бюлопчними переносниками збудник1в яких е жсодов1 кл1щ1. Найпоширен1шими й клшчно значущими з указаних шфекцш е Лайм-борел1оз, анаплазмоз, бабез1оз та ш Хвороба Лайма — шфек-ц1йне трансм1сивне природно-вогнищеве захворю-вання, що спричинюеться сп1рохетами комплексу Borrelia burgdorferi s.l., характеризуеться переважним ураженням шк1ри, опорно-рухового апарату, серця та нервово! системи. Анаплазмоз — захворювання тварин i людей, що спричиняе грамнегативна бакте-р1я Anaplasma phagocytophilum, що супроводжуеться загально1нфекц1йним синдромом, ураженням пе-ч1нки й нирок i зм1нами гемограми. Бабез1оз — го-стре 1нфекц1йне захворювання людей i тварин, що характеризуеться штоксикашею, лихоманкою, роз-витком анемп i тяжким прогресуючим переб1гом; збудник належить до найпрост1ших 1з класу споро-вик1в. Мета: з'ясувати заражен1сть клщ1в збудника-ми деяких трансм1сивних шфекцш та удосконалити д1агностику цих хвороб у людей. Матерiали та методи. Дослщження проводили в лабораторИ Центру 1з вивчення Лайм-борел1озу та шших шфекцш, що передаються клщами, який функщонуе при Терно-шльському нац1ональному медичному ун1верситет1 1мен1 1.Я. Горбачевського МОЗ Украши. Дослщили 1226 клщ1в, в1д1браних вщ людей, 1з них 1179 отри-мали вщ мешканц1в Тернополя та област1, 47 — вщ жител1в 1нших областей Украши. Проведене по-
глиблене клiнiко-лабораторне та шструментальне обстеження 135 хворих iз безеритемною формою (БЕФ) Лайм-борелiозy на рiзних cтадiях недуги, якi перебували на амбулаторному i стащонарному лiкyваннi у закладах охорони здоров'я Тернополя; 1070 пращвниюв люових господарств Волинсько'Г, Житомирсько'Г, Закарпатсько'Г, Тернопшьсько'Г, Хмельницько'Г, Чершвецько'Г та Чершпвсько'Г областей. Клiщiв щентиф^вали за допомогою сте-реомжроскошчно'Г системи SEO. ДНК B.burgdorferi sensu lato (s.l.) (B.burgdorferi sensu stricto, B.afzelii та B.garinii), B.miyamotoi, A.phagocytophilum та РНК Babesia spp. y них визначали за допомогою ПЛР у режимi реального часу. Серолопчне обстеження пащенпв проводили методом 1ФА. Для вияв-лення iмyноглобyлiнiв клаав M i G до комплексу B. burgdorferi s.l. використовували тест-системи компанИ Euroimmun AG (Шмеччина). Антитша класу М визначали тест-системою Anti-Borrelia burgdorferi ELISA (IgM), iмyноглобyлiни класу G — Anti-Borrelia plus VIsE ELISA (IgG). Зразки кровi з промгжними й позитивними результатами першого етапу роботи доcлiджyвали методом iмyнного бло-тингу: антитiла класу IgM виявляли за допомогою Anti-Borrelia EUROLINE Borrelia RN-AT (IgM), класу IgG — Anti-Borrelia EUROLINE RN-AT (IgG). Результата. Серед дослщжених 1226 клвдв 1212 (98,9 %) були Ixodes ricinus, 12 (0,9 %) — Dermacentor reticulatus i 2 (0,2 %) — Rhipiciphalus sanguineus. При щентифжацИ клвдв Ixodes ricinus за статтю i стадь ею розвитку вщзначено, що була 391 самка (32,3 %), самщв — 12 (0,9 %), личинок — 32 (2,6 %), а у 128 (10,6 %) клвдв щ параметри встановити не вдалося. 19,2 % клвдв, вщбраних вiд людей, були заражеш борелiями генокомплексу B.burgdorferi s.l., 14,7 % — A.phagocytophilum, 1,7 % — B.miyamotoi, 0,3 % — Babesia sрp. Отже, ДНК зазначених збудниюв визна-чили в 441 (36,0 %) клща, у тому чи^ у 392 (32,0 %) детектовано ДНК одного збудника, у 49 (4,0 %) — декшькох одночасно. Установлено 6 типiв рiзних комбiнацiй. Поеднання «подвшний мжст» наявне у 45 клщах, «потршний» — у 2. B.burgdorferi s.l. була наявна в уах шютьох комбiнацiях. Другою за поши-ренням була A.phagocytophilum — у 84,4 % уск мжст-заражень. Проведений аналiз 441 зараженого клiща дозволив встановити, що 3 (0,7 %) iз них були осо-бини D.reticulatus, решту 438 (99,3 %) становили кль щi I.ricinus. Методом 1ФА виявлено позитивнi або промiжнi результати наявност антитiл до борелiй (B.burgdorferi s.s, B.afzelii та B.garinii) хоча б одного класу (IgM i/чи IgG) у 474 (44,3 %) iз 1070 лгавни-юв, у тому чи^ IgM — у 238 (22,2 %), IgG — у 357 (33,4 %), обох клаав одночасно — у 81 (7,6 %). Проведено аналiз вмюту антитш IgM та IgG до B.burgdorferi s.l. у сироватках кровi лiciвникiв рiзних областей Украши залежно вiд природних зон краши (Полю-ся, лicоcтеп i Карпати). Найчастше позитивнi або промiжнi результати cпецифiчних антитiл рiзних клаciв виявлеш в працiвникiв лicових господарств Чершпвсько'Г та Житомирсько'Г областей (Полю-
ся) — у 114 (51,8 %) iз 220 обстежених; найрщше (82; 38,3 % iз 214) — у Чершвецькш та Закарпатcькiй областях (Карпати). При дослщженш сироваток кровi пацiентiв iз БЕФ Лайм-борелюзу на наявнicть анти-тiл клаав IgM та IgG до B.burgdorferi s.l. (метод 1ФА) позитивнi або промiжнi результати щодо cпецифiч-них антитiл хоча б одного класу були у 90 (65,6 %) iз 135 обстежених, у тому чи^ антитша класу IgM — у 52 (38,5 %), IgG — у 54 (40,0 %) (p > 0,05), обох клаав одночасно (результат позитивний/позитивний) — у
12 (8,8 %) оаб. Дослщження сироваток кровi методом iмyнного блоту проведене лише 328 лiciвникам
13 шести областей Украши. Це дозволило тдтверди-ти наявнicть антитш клаав IgM i/або IgG (позитив-нi або промiжнi результати) до B.burgdorferi s.l. у 276 (84,1 %) оаб. Позитивш результати щодо cпецифiч-них IgM (метод iмyноблотy) були у 26 (28,9 %) iз 90 пацiентiв iз БЕФ ЛБ, у яких виявили позитивш результати при дослщженш методом 1ФА, промiжнi — у 27 (30,0 %), негативш — у 37 (41,1 %) обстежених. Висновки. Уперше в Украш проведене дослщження зараженосп клiщiв B.burgdorferi s.l. (B.burgdorferi s.s., B.afzelii та B.garinii), B.miyamotoi, A.phagocytophilum та Babesia spp., вщбраних вщ людей. Одночасна зара-женють клвдв декшькома збудниками трансмюив-них бактерiозiв може спричинити те, що при укус клiщем людини завжди е високий ризик розвитку трансмюивно'Г мiкcт-iнфекцïï. Це суттево усклад-нюватиме клшчну дiагноcтикy захворювання й л^вання хворих. Високий вiдcоток iнфiкyвання B.burgdorferi s.l. лiciвникiв Волинсько!, Житомирской Закарпатсько'Г, ТернотльськоГ, Хмельниць-ко'Г, Чершвецько'Г та Чершпвсько'Г областей (474 оаб (44,3 %) iз 1070) дае пщставу для вiднеcення Лайм-борелiозy до групи профеciйних захворювань працiвникiв люових господарств. Результати досль дження методом iмyноблотy (EUROLINE Borrelia RN-AT) пщтвердили приcyтнicть антитiл класу IgM i/або IgG до комплексу B.burgdorferi s.l. (позитивш або промшш знахщки) у 276 (84,1 %) iз 328 лгав-никiв iз позитивними i промшними результатами, отриманими iмyноферментним методом, що вказуе на необхщнють двохетапно'Г серолопчно'Г дiагноcти-ки Лайм-борелiозy.
Штокайло К.Б.
Терноп1льський нац1ональний медичний ун1верситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни, м. Тернопль, Укра1на
Етюлопчна структура Лайм-борелюзу в патент i3 локалiзованою склеродермiею
Актуальшсть. Локалiзована cклеродермiя (мор-феа, вогнищева cклеродермiя) — хронiчне захворювання шюри, в оcновi якого лежить ураження спо-лучно'Г тканини. Причини склеродермИ на cьогоднi до кшця не вcтановленi. Провокуючими чинника-ми розвитку хвороби можуть бути вiбрацiя, контакт
1з х1м1чними речовинами (промислов1, побутов1, ал1ментарн1), прийом деяких медикамента, трива-ле переохолодження, 1нфекц1йн1 фактори (в1руси, токсини). Деяк1 автори локал1зовану склеродерм1ю вважають п1зн1м проявом Лайм-борелюзу (хвороби Лайма), що п1дтверджуеться виявленням антит1л до Borrelia burgdorferi s.l. Мета дослдження: з'ясувати ет1олог1чну структуру Лайм-борелюзу в пащента 1з локал1зованою склеродерм1ею. Матерiали та методи. Пщ спостереженням знаходилися 48 пац1ент1в 1з ло-кал1зованою склеродерм1ею в1ком вщ 18 до 74 рок1в, яю протягом 2015—2019 рр. л1кувались амбулаторно та стащонарно в КУТОР «Тернотльський облас-ний кл1н1чний шк1рно-венеролог1чний диспансер». Чоловтв було 11 (22,9 %), ж1нок — 37 (77,1 %). Д1агноз локал1зовано! склеродермИ встановлювали клшчно, зг1дно з класиф1кац1ею МКХ-10. Етюло-г1чне розшифрування хвороби Лайма проводили у два етапи. На першому етат визначали антить ла до антигешв комплексу B.burgdorferi sensulato в сироватщ кров1 методом ELISA з використанням тест-систем компанп Euroimmun AG (Шмеччина). За результатами першого етапу дослщження зраз-ки кров1 1з пром1жними й позитивними результатами були пщтверджеш методом 1мунного блотингу з використанням тест-систем компанп Euroimmun AG (Шмеччина). Результата та обговорення. Анал1з результат1в серолог1чного досл1дження сироваток кров1 на наявн1сть специф1чних IgM i IgG за до-помогою тесту ELISA показав, що позитивш або пром1жш результати хоча б одного класу антит1л знайдено в 21 (43,8 %) 1з 48 пащенпв 1з локал1зова-ною склеродерм1ею. Надал1 визначали ет1олог1чну структуру Лайм-борелюзу у 13 пащенпв 1з локаль зованою склеродерм1ею, у яких виявлено специ-ф1чн1 IgM (позитивн1 i/або пром1жш результати) до B.burgdorferi s.l. методом 1ФА. З'ясовували наявн1сть специф1чних антит1л класу IgM до OspC трьох вид1в B.burgdorferi s.l. — B.burgdorferi s.s., B.afzelii, B. garinii. В 11 (84,6 %) пащента знайдено специф1чш антить ла до зазначених ввддв борел1й: у 3 (23,1 %) обстеже-них виявлеш антитша до двох борел1й р1зних вид1в, у 2 (15,4 %) — до трьох, у 6 (46,1 %) — лише до одного. Антитш до поверхневого бшка OspC борелш не знайдено у 2 1з 13 обстежених, що становило 15,4 %. Також визначали сумарну кшьюсть антитш класу IgM до р1зних антигешв B.burgdorferi s.s., B.garinii та B.afzelii (OspC, р39, р41, VlsE-Bb) у сироватщ кров1 пац1ент1в 1з локал1зованою склеродерм1ею. 1муно-глобул1ни класу IgM до OspC B.garinii виявлеш в 4 (30,8 %) пащента 1з локал1зованою склеродерм1ею, до OspC B.burgdorferi s.s. — у 3 (23,1 %). Щкавим ви-явився той факт, що антитша IgM до OspC B.afzelii знайдено в 11 (84,6 %) обстежених ос1б; р39 — лише у 2 (15,4 %), p41 — у 9 (69,2 %). Специф1чш антить ла IgM до VlsE (Variable like segence expressed, реком-б1нантний антиген) не виявлеш в сироватщ кров1 жодного з 13 обстежених. Також визначали анти-тша класу IgG до рекомбiнaнтного антигена VlsE в сироватц1 кров1 18 пац1ент1в 1з локал1зованою скле-
родермiею, у яких дiагностованi специфiчнi IgG до B.burgdorferi s.l. методом ЮА. Специфiчнi антитша IgG одночасно до борелш трьох ввддв знайшли в сироватках кровi 5 (27,8 %) пащенпв iз локалiзова-ною склеродермiею, у 4 (22,2 %) виявлеш антитша до одного збудника. Специфiчнi антитша IgG до борелш двох ввддв не були виявлеш Слщ зазначи-ти, що антитш IgG до VlsE не знайдеш в 9 з 18 обстежених, що становило 50,0 %. IgG до VlsE B.afzelii виявлеш в 5 (27,8 %) обстежених пащента, до VlsE B.burgdorferi s.s. — у 6 (33,3 %), до VlsE B.garinii — у 8 (44,4 %). Висновки. При визначенш етюлопчно! структури Лайм-борелюзу в пащента iз локалiзова-ною склеродермiею найчаспше виявляли антитша IgM до OspC B.afzelii — у 84,6 % хворих. Антитша IgG до OspC B.afzelii — у 61,1 % пащента. Це може свщчити про причетнють антигена B.afzelii до про-гресування локалiзованоï склеродермИ.
Ушкалов А.В., Салманов А.Г., ВиговськаЛ.М., 1щенко Л.М., Вiшован Ю.Ю., Бояновський С.О., Гранат А.В. Нацюнальний ун1верситет б1оресурс1в I природокористування УкраТни, м. КиТв, Укра/на УкраТнська лабораторя якост11 безпеки продукци АПК, м. КиТв, УкраТна
Нацональна медична академя п1слядипломно'Т осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. КиТв, УкраТна
Поширення гена MecA серед Staphylococcus spp., вид^ених з рiзних джерел
Актуальшсть. Стафшококоз — шфекцшне захворювання людини й тварин. Staphylococcus aureus здатний викликати харчовi токсикошфекцщ захворювання шюри в людей; е збудником стафшококо-зу в т^в, одним з провщних збудниюв маститу в корiв. Staphylococcus epidermidis входить до складу нормофлори людини й тварин, колошзуе шюру й слизовi оболонки. Staphylococcus haemolyticus здат-ш викликати ra^i ресшраторш захворювання, запальш процеси рiзних органiв i тканин, гншш ураження шкiрних покривiв, а також складнови-лiковнi автоiмуннi захворювання (ревматощний артрит, мiокардит). Staphylococcus spp. природно чутливi до ß-лактамiв, хшолошв, хлорамфенiколу. Набута Staphylococcus spp. стшюсть до препаратiв зазначених груп розвиваеться внаслщок мутацiй або пiд час передачi генiв, що кодують резистент-нiсть, в1д резистентних бактерiй до чутливих мь кроорганiзмiв. Контроль за чутливютю й набутою стiйкiстю до антимжробних препаратiв на сьогоднi здшснюють з використанням низки методiв, зокре-ма мiкробiологiчних i молекулярно-генетичних. З метою контролю набута стiйкостi до антибютиюв, зокрема до ß-лактамiв, актуальним е здшснення монiторингу стiйкостi iзолятiв Staphylococcus spp. до природного шпбггору мецитилiну. Метою ро-боти було вивчення поширення гена MecA (що ко-
дуе бiлок PBP2A (пенщилшзв'язуючий бiлок 2A)) серед Staphylococcus spp. Матерiали та методи. Бю-лопчш властивостi Staphylococcus spp. вивчали вщповщно до ДСТУ ISO 6888-1:2003 «Мжробюлопя харчових продуктiв i кормiв для тварин. Горизон-тальний метод пщрахування коагулазопозитив-них стафiлококiв. Частина 1. Метод з використо-вуванням агарового середовища Беард-Паркера (ISO 6888-1:1999, IDT)». Визначення чутливостi до антибютиюв та iнтерпретацiю результатiв здш-снювали дискодифузшним методом вiдповiдно до EUCAST (вер^ 10). Виявлення MecA здшснюва-ли методом полiмеразноl ланцюгово! реакцп з де-текцiею в агарозному гель Результати. Нами було дослщжено 47 iзолятiв Staphylococcus spp., з них 30 iзолятiв (20 iзолятiв Staphylococcus aureus, 6 iзолятiв Staphylococcus epidermidis, 4 iзоляти Staphylococcus haemolyticus) видшеш вiд iнфiкованих людей, 17 iзолятiв (Staphylococcus epidermidis) — з молока вiд клiнiчно здорових i хворих на мастит корiв. У результат вивчення чутливостi iзолятiв Staphylococcus spp., видшених вщ шфжованих людей, до анти-бактерiальних препарапв дискодифузшним методом встановлено, що до оксацилшу проявляли стшюсть 5 ¡золяпв Staphylococcus epidermidis (83 %), 7 ¡золяпв Staphylococcus aureus (35 %) i 4 ¡золяти Staphylococcus haemolyticus (100 %). Серед видше-них з молока Staphylococcus epidermidis стшюсть до оксацилшу проявляли 12 (3 — вщ клшчно хворих тварин, 9 — вщ клтчно здорових тварин) ¡золя-тш (70,6 %). Пщ час молекулярно-генетичних до-слщжень ¡золяпв Staphylococcus spp., видшених вщ iнфiкованих людей, наявнiсть гена MecA було встановлено серед культур, що проявляли стшюсть до оксацилшу пщ час мжробюлопчних дослщжень: 3 ¡золяти Staphylococcus epidermidis (60 %), 2 ¡золяти Staphylococcus aureus (28,6 %), 3 ¡золяти Staphylococcus
haemolyticus (75 %). Серед культур Staphylococcus epidermidis, видшених з молока вщ клшчно хворих тварин, виявлено 2 i30^™ (якi також проявляли стшюсть до оксацилiну пiд час мжробюлопчних дослщжень) (16,7 %), у яких встановлено наявшсть гена MecA. Висновки. Дискодифузшним методом встановлено стшюсть до оксацилшу в 53,3 % iзоля-пв Staphylococcus spp., видшених вщ хворих людей, i в 70,6 % iзолятiв, видiлених вщ клiнiчно здорових i хворих корiв. Наявнiсть гена MecA встановлено в 26,7 % iзолятiв Staphylococcus spp., видшених вщ хворих людей, i в 11,8 % iзолятiв Staphylococcus epidermidis, видiлених вщ клшчно здорових i хворих корiв. Отримаш результати вказують на необхщ-шсть подальших поглиблених дослiджень поширення стшких до антибiотикiв мiкроорганiзмiв iз застосуванням мiкробiологiчних i молекулярно-ге-нетичних методiв з метою вдосконалення системи епiдемiчного нагляду.
Лпература
1. Methicillin and Multidrug Resistant Coagulase Negative Staphylococci Are Ubiquitous and Pose Transfer Ability Between Pets and Their Owners. Front. Microbiol. 10. 485. doi: 10.3389/fmicb.2019.00485.
2. Rahman et al. Investigation of methicillin-resistant Staphylococcus aureus among clinical isolates from humans and animals by culture methods and multiplex PCR BMC Veterinary Research. 2018. 14. 300. https://doi. org/10.1186/s12917-018-1611-0.
3. Methicillin-resistant staphylococci amongst veterinary personnel, personnel-owned pets, patients and the hospital environment of two small animal veterinary hospitals. Veterinary microbiology. 2018. 223. 79-85. https:// doi.org/10.1016/j.vetmic.2018.07.021.
4. EUCAST. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. 2020. http://www.eucast.org/. ■
