INFECTIOUS DISEASES OF TODAY: ETIOLOGY, EPIDEMIOLOGY, DIAGNOSIS, TREATMENT, PREVENTION, BIOLOGICAL SAFETY PROCEEDINGS OF THE RESEARCH-TO-PRACTICE CONFERENCE WITH INTERNATIONAL PARTICIPATION, DEDICATED TO THE ANNUAL READINGS IN MEMORY OF ACADEMICIAN L.V. HROMASHEVSKYI KYIV, OCTOBER 15-16, 2020 Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Матерiали конференцй'

Proceedings of the Conference

актуальна Тнфектологш

DOI: https://doi.Org/10.22141/2312-413x.8.5-6.2020.217965

■ ■ ■ W ■ ^ ■ ■ ■

1нфекцшш хвороби cy4acHOCTi: етiологiя, епiдемiологiя, дiагностика, лiкyвання, профiлактика,

бiологiчна безпека

Матер1али

науково-практичноУ конференцй' з м1жнародною участю, присвяченоУ щор1чним читанням пам'ят1 академша Л.В. Громашевського

(м. КиТ'в, 15-16 жовтня 2020 р.)

О.Г. Андреева, Л.В. Муравська, П.А. Дьяченко

Когштивш порушення у хворих з ураженням нервовоТ системи при герпесвiруснiй шфекцп

ДУ «1нститут епдемюлоги та нфекцйниххвороб НАМН Укра'ни iM. Л.В. Громашевського», м. Ки'в, Укра'на

e-mail: neuro10@ukr.net (О.Г. Андреева)

Когштивш розлади, або когштивш порушення (КП), е одшею з найбГльш актуальних проблем су-часно! медицини, з якою стикаються лiкарi рГзних спецiальностей у клiнiчнiй практицi. Виражен розлади когнiтивних функцiй порушують побутову, соцiальну i професiйну д1яльшсть, призводять до зниження якостi життя, а в низцi випадк1в — до шва-лщизаци i розвитку повно! залежностi вГд оточуючих, що найбiльш часто спостерiгаеться в людей похилого й старечого вiку. Поширешсть КП, що не досягають ступеня деменцГ!, становить 15—20 %.

ПГд когнiтивними функцГями розумiють найбГльш складнi функцГ! головного мозку, за допо-могою яких здiйснюеться процес рацюнального пiзнання свiту й забезпечуеться цГлеспрямована взаемодiя з ним.

До когнГтивних функцiй належить пам'ять, гнозис, мова, праксис i iнтелект. Порушення когнггивних функцiй е одним з найбГльш частих не-вролопчних симптомГв, якГ зустрiчаються при нейрошфекц1ях.

Мета роботи: вивчити характер когнитивного де-фщиту у хворих з ураженням нервово! системи при герпесвiруснiй шфекцп.

Матерiали та методи: клшко-невролопчне й нейропсихологiчне дослiдження.

Обстеженi 32 пащенти, з них 23 (72,24 %) жжГн-ки та 9 (20,75 %) чоловтв. Вж хворих — вщ 19 до 64 рокГв. Контрольну групу становили 30 оаб, якг

в анамнезi не мали герпесвiрусних уражень нервово! системи, вжом вГд 20 до 60 роюв. За залученням у патолопчний процес нервово! системи клтчш дiагнози були такими: арахноенцефалiт, енцефа-ли", менiнгоенцефалiт, арахно!дит, енцефаломiелiт, розсГяний енцефаломiелiт, арахноенцефаломГело-полiнейропатiя, енцефалополiнейропатiя.

Нейроnсuхологiчне тестування. КП оцшювали за допомогою нейропсихологiчного дослГдження, яке включало коротку шкалу дослГдження психГч-ного стану (Mini Mental State Examination — MMSE). MMSE е найбшьш поширеною методикою для скриншгу й оцшки КП i тяжко! деменцГ!. Дана шкала дае змогу швидко й ефективно ощнити орь ентування в чаа, мгсщ, сприйнятп, увагу й раху-нок, стан короткотривало! i довготривало! пам'ятГ, мовну функцго, гнозис i праксис. Результати тесту отримують шляхом сумацГ! результата за кожним з пункпв. Максимально в цьому тесп можна набрати 30 балГв, що вГдповГдае найбГльш високим когнггав-ним здГбностям. Чим менше результати тесту, тим бгльш виражений когштивний дефГцит. Результати тесту мають такг значення: 28—30 балГв — немае порушення когнГтивних ФункцГй, 26—27 балiв — легкi КП, 24—25 балiв — помГрнГ КП, 20—23 бали — де-менц1я легкого ступеня вираженостГ, 11—19 балiв — деменц1я помГрного ступеня вираженостi, 0—10 ба-лГв — тяжка деменц1я.

Результати. За даними нейропсихологiчного до-слiдження мало мiсце зниження показниюв за шкалою MMSE в основнш групГ порГвняно з контрольною (табл. 1).

При аналiзi когнГтивних ФункцГй за шкалою MMSE у хворих на герпесвiруснi ураження нервово! системи залежно вГд статi встановлено, що загаль-ний бал у чоловГкГв — (27,16 ± 0,24) був вищим, нГж у жГнок — (26,69 ± 0,32).

КП виявленi у 22 (68,75 %) хворих. При досль дженш когнГтивних ФункцГй виявлеш легкГ КП у 14 (43,75 %) хворих, помГрнГ КП — у 4 (12,51 %), де-

© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Aktual'naa infektologia»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020

Таблиця 1. Оцнка когштивних функцй у хворих Í3 герпесвiрусною нфекщею при надходженн в стацюнар

Показники за нейропсихоло-гiчним тестом у балах Основна група (n = 32) Контрольна група (n = 30)

Шкала MMSE 26,74 ± 0,56 29,27 ± 0,14

менцiя легкого ступеня вираженосп — у 3 (9,37 %), деменщя помiрного ступеня — в 1 (3,12 %). У 10 (31,25 %) хворих не було виявлено порушень когш-тивних функцш.

Аналiз когштивних функцiй у пацieнтiв iз гер-песвiрусними ураженнями нервово! системи за шкалою MMSE показав, що характерним було зни-ження показникiв пам'ят — у 21 (65,62 %) пащен-та, уваги й рахунку — у 18 (56,25 %), мовлення — у 6 (18,75 %), рщше зустрiчались порушення орiентащ! в часi, мiсцi й виконання трьохетапно! команди — по 4 (12,50 %) пащенти вiдповiдно.

При лiкуваннi хворих iз герпесвiрусним ура-женням нервово! системи поряд з противiрусними препаратами використовували нейропротектори (мембранопротектор цитиколiн), а також для ко-рекцп нейромедiаторного дисбалансу застосовува-ли холiну альфосцерат i нейромедин.

Результати показникiв нейропсихологiчного тесту тсля лiкування змiнились, вони свщчили про покращення когнiтивних функцiй у хворих (табл. 2).

Таблиця 2. Оцнка когштивних функцй у хворих Í3 герпесвiрусною нфек^ею тсля лкування

Показники за нейропсихоло-гiчним тестом у балах Основна група (n = 32) Контрольна група (n = 30)

Шкала MMSE 27,78 ± 0,42 29,27 ± 0,29

У жжшок став вищим загальний бал — (27,80 ± 0,22), у чоловшв bíh майже не змшився — (27,66 ± 0,20). Пiсля проведеного лжування у 19 (59,37 %) хворих не спостеряалось порушення когштивних функцш, у 10 (31,25 %) були КП легкого ступеня вираженосп, в 1 (3,1 %) — жадрш й у 2 (6,25 %) — деменщя легкого ступеня вираженосп.

Висновки

1. Порушення когттивних функцш е одним з найбшьш частих симптомiв у хворих з ураженням нервово! системи герпесвiрусноi етюлогп.

2. Встановлено зниження когштивно! функцй у хворих з ураженням нервово! системи гер-песвiрусами порiвняно з контрольною групою за даними коротко! шкали дослiдження психiчного стану.

3. Зниження когнiтивних функцш за даними коротко! шкали дослщження псих1чного стану у хворих з ураженням нервово! системи герпесвiрусами спостертаеться за показниками пам'яп, концентраций уваги та рахунку, мовлення.

С.М. Антоняк, Л.А. Коломйчук, А.А. Санчук, М.А. Cipa

КлЫчний випадок Aiornocrn^ криптококовоТ шфекцп методом iMyHOxpoMaTorpa0i4Horo виявлення криптококового антигена

ДУ «1нститут епiдемiологií та iнфекцiйних хвороб ím. Л.В. Громашевського НАМН Укради», м. Кив, Укра'на

e-mail: marinasira04@gmail.com

Позалегеневий криптококоз е важливим СНЩ-щдикаторним захворюванням. Криптококоз у хворих на ВШ-шфекцда практично завжди розвиваеться при вираженому iмунодефiцитi та iз самого початку набу-вае дисемiнованого характеру. Осередок захворювання може локалiзуватися в легенях i центральнiй нервовiй системi (ЦНС), куди збудник проникае з током кров^ а також можуть спостерцгатися ураження шкiри, л1м4ю-вузлiв, исток. Крiм того, криптококоз часто е клтчним проявом запального синдрому вщновлення iмунiтету при пiзньому початку антиретровiрусно! терап! (АРТ) за низькою кшьюстю CD4. Захворювання характеризу-еться тяжкими ускладненнями й високою смертнiстю, лжування потребуе госшташзацц, е складним i довго-тривалим.

Мета: продемонструвати необхiднiсть проведен-ня скринiнгу пацiентiв iз В1Л i низьким показником числа CD4 клггин на капсульнi полiсахариднi анти-гени сукупностi виду Cryptococcus, що, за даними дослщжень, дозволяе знизити кшьюсть випадкiв криптококового менiнгiту на 71 %. 1мунохромато-графiчне виявлення антигешв Cryptococcus spp. дае можливють ранньо! i точно! дiагностики криптоко-ково! шфекцп i покращуе виживашсть пацiентiв iз криптококовим менiнгiтом бшьше н1ж на 30 %.

MaTepiain та методи: аналiз медично! карти ста-цiонарного хворого, аналiз результапв дослiджень.

Пацiент Х., 1987 року народження, вважае себе хворим 1з вересня 2019 року, коли почався кашель. По медичну допомогу не звертався до счня 2020 року. На початку лютого почав вщзначати пщвищення темпе-ратури до 38,0— 38,5 °С, приймав парацетамол.

11.02.2020 госпиашзований у ДУ «Нацюнальний шститут фтияатрц i пульмонологи 1м. Ф.Г. Янов-ського НАМН Укра!ни». Проведено швидкий тест на В1Л 11.02.2020 — результат позитивний, CD4 — 44 кл/мкл (4 %). Проведено комп'ютерну томографiю (КТ) органв грудно! кл1тки 11.02.2020: КТ-ознаки дисе-мшованого процесу в легенях (мiлiарний туберкульоз?), внутрiшньогрудна, аксилярна лiмфаденопатiя. Л1во61ч-ний вип1тний плеврит 1з тенденцiею до осумкування. Аналiз мокротиння методом GeneXpert 12.02.2020 — МБТ не виявлено.

У березш 2020 року пащент госпiталiзований у кл1н1ку ДУ «1нститут епщемюлоп! та iнфекцiйних хвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра!ни» з1 скаргами на головний 61ль, пщвищення температу-ри тiла до 38 °С, кашель.

03.03.2020 проведено дослГдження кровГ на CrAg — позитивний.

04.03.2020 проведена люмбальна пункц1я: ци-тоз — 5 кл, CrAg — позитивний, титр 1 : 1000.

ДГагноз: ВШ-шфекщя. КлшГчна стадГя IV. Генераль зована криптококова шфекщя з ураженням плеври, ле-гень. Криптококовий меншгл.

Висновок. З огляду на даний клГтчний випадок необхГдно наголосити на необхадносп раннього про-ведення скриншгу на криптококовий антиген у пащ-ентГв Гз низьким показником юлькосп CD4-клiтин. МожливГсть виявлення криптококового антигена, особливо до початку АРТ серед пащенпв з В1Л-ГнфекцГею i для ранньо! тщащ! лГкування хворих на криптококову ГнфекцГю за допомогою специфГчно! протигрибково! терапГ!, запобГгае явнш i симптома-тичнГй криптококовш хворобГ й ураженню ЦНС. Зараз слщ зосередитись на тому, щоб зробити цей тест доступним, упроваджуючи нацГональнГ програми скринГнгу CrAg i виступаючи за доступ до ефектив-них схем протигрибкового лГкування, яй дозволять мтмГзувати смертнГсть i захворювашсть, спричиненГ В1Л-шфекщею i криптококовою шфекщею. Рання дГагностика криптококово! шфекцп мае виршальне значения для покращення клшГчних результатГв.

А.В. Бережна, Т.О. Чумаченко

Фактори ризику виникнення флебтв

у пацieнтiв i3 периферичними венозними катетерами: проспективне етдемюлопчне досAiджeння

Харквський нац1ональний медичний унВерситет, м. ХаркВ, Укра'на

e-mail: a.v.berezhna@gmail.com

Флебiти входять до числа ускладнень, яю часто зустрiчаються в пацieнтiв закладiв охорони здоров'я (ЗОЗ) при забезпеченш судинного доступу шляхом катетеризацп периферичних вен, а частота ix виникнення може сягати 61,5 % (Furtado L, 2011). Для впровадження в практичну д1яльнють ЗОЗ ефектив-них заxодiв i3 профiлактики ускладнень катетеризацп судин необх1дно знати причини ЗСх виникнення, тому метою роботи було визначення факторiв ризику розвитку флебтв у пацieнтiв iз периферичними венозними катетерами.

Матерiали та методи. У xiрургiчному вщдшен-нi багатопрофшьно^ лiкарнi м. Харкова з жовтня 2019 р. по квггень 2020 р. було проведено обсер-вацшне проспективне етдемюлопчне дослвджен-ня щодо вивчення частоти й причин виникнення ускладнень, пов'язаних iз процедурою катетеризацп периферичних вен, зокрема шфузшних флебь пв. Реeстрацiю i облiк даних здшснено за допомогою спецiально розроблено^ карти спостереження (Бережна А.В., Чумаченко Т.О., 2019). Упродовж дослвдження спостереження було встановлено за 93 пащентами з периферичними венозними катетерами, з них 54,8 % (n = 51) — жшки; 33,3 %

(n = 31) — особи вжом 60 роив i старше. Оскшьки в 37,6 % (n = 35) i 10,8 % oci6 (n = 10) була необхад-шсть у дворазовш i триразовiй 3aMiHi судинного катетера ввдповщно, загальна кiлькiсть KaTeTepiB, за якими велося спостереження, становила 148 одиниць. Аналiз зiбраноï шформацп виконано з використанням пакепв програм Microsoft Excel 2007, Epilnfo™ (версiя 7.2 для Windows). При статистичнш обробщ даних застосовано методи описово'Г статистики й проведено аналiз таблиць спряженосп з визначенням критерiю узгодження Ырсона (рiвень значущостi Р < 0,05).

Результати. За даними щоденного мошторингу мiсця установки катетера виявлено, що в 97 випад-ках (65,5 %) у мгсщ катетеризацИ була наявна мшь мум одна ознака локального запалення. При цьому початкова стад1я флебиу спостерiгалася в 11 випад-ках (11,4 %), а середня стад1я флебiту — у 82 випад-ках (84,5 %).

При аналiзi можливих факторiв ризику виникнення флебиу в мющ катетеризацИ встановлено наявшсть зв'язку м1ж умовами, у яких була вико-нана процедура установки судинного катетера, i частотою виникнення ознак запалення в катетери-зованш веш. Зокрема, флебiт частiше розвивався в пащенпв, яким катетеризацiя вени проводилась в екстреному порядку (p = 0,002201). При спо-стереженнi за катетерами, яю були встановленi пащентам уперше за час Гхнього перебування на лiкуваннi, виявлено, що частота флебтв була та-кож вищою (p < 0,00001). Такi результати вiрогiдно пов'язанi з порушенням правил асептики при уста-новцi катетера. Слщ зазначити, що отримаш нами результати з цього питання узгоджуються з результатами дослщжень iнших авторiв, зокрема Nassaji-Zavareh M., Ghorbani R. (2007) i Raghu K., Mandal A. (2019).

Статистично вiрогiдного зв'язку м1ж частотою виникнення флебтв i статтю пащенпв пщ час аналiзу даних виявити не вдалось (p = 0,988848). У дослщженнях Tager I.B. 3i cnieaem. (1983) i Comely О.А. 3i cnieaem. (2002) також не отрима-но тдтвердження, що стать пацiента виступае фактором ризику виникнення шфузшних флебтв. М1ж тим iснують iншi науковi публжацИ (Maki D.G., Ringer M., 1991; Cicolini G. 3i cnieaem., 2009; Raghu K.., Mandai A, 2019), у яких жшочу стать пов'язують з вищим ризиком виникнення флебь пв у пацiентiв iз судинними катетерами. Singh A.K. 3i cnieaem. (2018) виявили вищу частоту розвитку ш-фузiйних флебiтiв у чоловтв, але Гхш результати не мають вагомих статистичних доказiв.

Незважаючи на те, що деяю автори вважають, що частота виникнення iнфузiйних флебтв вище в пацiентiв вiком понад 60 рокiв, у нашому досль дженнi пiдтвердження такого зв'язку не отрима-но (p = 0,525211). Бшьш того, Nassaji-Zavareh M. i Ghorbani R. (2007) вказують, що в Гхньому досль дженнi спостерпалась нижча частота виникнення флебiтiв у данш вiковiй категорИ пацiентiв порГвня-

но з особами, молодшими за 60 рокiв, через те, що в людей похилого вГку розвиток запальних реакцiй може бути порушеним, а симптоматика флебгту — недостатньо вираженою.

Використання антибактерiальних препаратiв у схемах лгкування пацiентiв i проведення оперативних втручань у стацiонарi також не мали зв'язку з частотою виникнення флебiтiв у пацiентiв, за якими проводилось спостереження (р = 0,073339 i р = 0,0269696 вщ-повщно).

Висновок. Встановлено, що фактором ризику виникнення флебтв при катетеризаци периферичних вен у пащенпв х1рурпчного вщдГлення е виконан-ня процедури катетеризаци в екстреному порядку. ОскГльки це е керованим фактором ризику, що вщо-бражае якГсть надання медично! допомоги у ЗОЗ, для зменшення частоти розвитку флебiтiв необхгдно про-водити треншги й практичнi заняття для медичних працiвникiв, пщ час яких медичний персонал буде мати можливГсть покращити й удосконалити навички з питань техшки катетеризаци периферичних судин г догляду за судинними катетерами.

Т.А. Бломеря1, B.I. Гончаренко1, Л.1. Слюсар2, В.Г. Бочко1, В.А. Смаченко1, О.1. Глухова2

Ешдемюлопчна характеристика

сальмонельозу в Донецьмй областi на сучасному етап

1ДУ «Донецький обласнийлабораторний центр МОЗ Укра'ни», м. Краматорськ, Украна Донецький нац1ональний медичний унверситет, м. Лиман, Укра'на

e-mail: belomerya@ukr.net

Значне поширення сальмонельозу, тяжкий пе-pe6ir, особливо в ранньому й похилому вщ, виникнення спалахiв е обГрунтованою пщставою для визнання ще! патологи суттевою медичною i со-цiальною проблемою. Епiдемiологiчна ситуацiя i3 сальмонельозу в багатьох крашах свiту i в Украш на сьогодш оцiнюеться як несприятлива. Мета роботи: вивчити епiдемiологiчнi прояви сальмонельозу серед населення Донецько! обласп у 2014—2019 рр.

Матерiали та методи. Проведено етдемюлопч-ний аналiз даних державно! i галузево! статистично! звiтностi (форми №№ 1, 2, 40-здоров), позачерго-вих повщомлень про спалахи за 2014—2019 рр. Роз-раховаш середнi багаторiчнi, вiдноснi показники, 1х помилки, вiрогiднiсть рiзницi показниюв за допо-могою програмного забезпечення Microsoft Ехсе1. Видiлення сальмонел здшснювалося бактерюлопч-ним методом.

Результати. Протягом 2014—2019 роюв етдситу-ацш iз сальмонельозу в областi була нестабшьною, показники захворюваностi коливалися в межах 13,91—20,6 на 100 тисяч населення та були нижчими за загальнодержавш на 12,34 %.

На адмшютративних територгях захворюванГсть розподГлялась нерГвномГрно: вщ 2,35 на 100 тис. населення (м. НовогродГвка) до 52,63 на 100 тис. населення (Мангушський район). Мюьке населення хворГло частГше за сГльське на 36,3 %.

Сальмонельозу притаманне сезонне зростання захворюваностГ з травня по жовтень. На щ мГсяцГ припадае (69,2 ± 1,16) % усГх зареестрованих упро-довж року випадкГв.

Питома вага дГтей до 17 рокГв серед захворГлих становила (35,61 ± 1,09) %. Показники захворюваностГ серед них сягали 29,76—45,86 на 100 тис. дитячого населення, перевищуючи !х серед до-рослих у 2,9 раза (р < 0,01). Найвищий рГвень захворюваностГ вГдзначаеться серед дГтей до 1 року (показник 89,11 на 100 тис. вжово! групи). Друге рангове мГсце посдае захворюванГсть дГтей вГком 1—4 роки (показник 70,61), трете — 5—9 рокГв (показник 35,26). У 2019 рощ, уперше за весь перюд, що аналГзуеться, захворюванГсть дГтей вГком 1—4 роки була вищою за захворюванГсть дГтей першо-го року життя (показники 82,90 Г 69,05 на 100 тис. указаних вжових груп вГдповГдно). Протягом 2017—2019 роюв порГвняно з 3 попередшми роками (2014—2016) у 3,13 раза зросла захворюванГсть серед тдлГгкГв 15—17 рокГв. Г! показник досяг по-казника захворюваностГ дГтей вГком 10—14 рокГв, тодГ як у 2014—2016 рр. вш був у 2,43 раза нижчим.

Провщш збудники захворювань — S.enteritidis — (80,73 ± 0,89) % видГлено вщ хворих культур Г S.typhimurium — (13,10 ± 0,76) %. Щ ж серовари пре-валюють серед культур, видГлених з об'ектГв довкГл-ля: (57,56 ± 3,77) % Г (20,35 ± 3,07) %. Спектр збуд-никГв, видГлених вщ людей, включае 22 серовари, з об'ектГв довкГлля — 16, з яких 6 вщ людей не видь лялись. ЩорГчно вГд людей, окрГм 2 названих серо-варГв, видГляються S.virchow, S.blegdam i S.london, на яю в структур, видГлених культур припадае вГд 0,51 до 1,79 %.

За перюд, що аналГзуеться, реестровано 3 спалахи сальмонельозу, пГд час яких захворГло 17 осГб, Гз них 5 дГтей. Один спалах виник у серпш 2017 р. у м. МарГуполь — зареестровано 5 випадкГв сальмонельозу серед вщвщувачГв кафе. Два спалахи виникли у 2019 р.: у ачш — 6 випадкГв в однш родинГ в м. Лиман Г в травш — червш — 6 випадкГв серед вщвщува-чГв кафе в м. Слов'янськ. Етюлопчним чинником виявилась S.enteritidis, а факторами передач, — м'яке морозиво, яйця курячГ, салат олГв'е. Джерела шфек-щ! визначенГ у 2 спалахах, що виникли в кафе, ними стали пращвники закладГв (кондитер Г кухар) — но-сГ! збудника сальмонельозу. Виникнення спалахГв вГдбулося через недотримання правил гГгГени в по-бутГ й порушення санГтарного законодавства в закладах громадського харчування.

Висновок. ЗахворюванГсть на сальмонельоз у ДонещькГй областГ нестабГльна та значно варГюе на рГзних адмГнГстративних територГях Г серед вГкових груп. У структурГ видГлених культур превалюють S.enteritidis Г S.typhimurium. Зареестроваш спалахи,

викликаш S.enteritidis. Важлива умова оптимГзацГ! епГднагляду в подальшому — налагодження взаемо-обмГну ГнформацГею i спГвпрацГ з дотичних питань лабораторних центрГв i Держпродспоживслужби з метою забезпечення ефективного контролю над за-хворюванГстю.

С.С. Боева1, О.А. Ракша-Слюсарева1,

О.А. Слюсарев1,1.A. Тарасова3,

М.М. Гоженко1, Н.В. Стрижак1, Н.О. Серих1

Напруження та збереженгсть активного штучного iмунiтету проти кору в мешканщв м. Марiуполя

Донецький на^ональний медичний унiверситет, м. Краматорськ, Укра'на 2Донецький обласний лабораторний центр Мнстерства охорони здоров'я Укра'ни, м. Марiуполь, Укра'на

3ДУ «1нститут епiдемiологií та нфекцйних хвороб iм. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

e-mail: Bssmicros@gmail.com

У багатьох регюнах Украши наприюнщ 2018 року було виявлено спалахи кору. Останшм часом спостерГгаються змши вжовоГ структури хворих на юр: збГльшуеться питома вага дГтей старшого вГку й дорослих, тобто контингента, якГ були Гмушзоваш давно або зовсГм не пГдлягали ГмунГзацп. НаслГд-ком недолГкГв ГмунопрофГлактики попереднГх ро-кГв стало зниження пГслявакцинального ГмунГтету. Зменшення рГвня охоплення ГмунГзацГею осГб на тлГ поглиблених мГграцшних процесГв, вГйськових дГй у Донецькому репош, поглиблення юнуючоГ еко-лопчноГ i радГацшноГ шслячорнобильськоГ кризи, зумовлено! комбГнацГею техногенних й природних негативних факторГв довкГлля в регюш, створило сприятливГ умови для поширення ГнфекцГй, у тому числГ кору.

ЦиклГчш епГдемГчнГ пГдйоми й виникнення окремих осередк1в кору зумовленГ накопиченням сприйнятливого населення. Характерною особли-вютю останнГх рокГв е збГльшення випадюв повтор-них захворювань на юр. У зв'язку з цГею ситуащею зросла актуальнГсть питання щодо вчасного прове-дення щеплення й дослщження рГвня протикорово-го ГмунГтету населення.

Матерiали та методи. Були обстежеш умовно-здоровГ особи, середнГй вж яких становив (25,00 ± ± 1,47) року. ДослГдження сироватки кровГ на на-явнГсть специфГчних антитГл класу IgG проти вГрусу кору проводили методом Гмуноферментного аналГзу з використанням вщповщних тест-систем.

Статистично експериментальш й розрахунковГ данГ опрацювали з використанням Microsoft Excel i спещального пакета програм для обробки результата бюлопчних експерименпв.

Результати. При дослщженш сироваток кровГ умовно-здорових осГб було виявлено (38,00 ±

± 1,08) % осГб, зразки кровГ яких визначеш як се-ронегативнГ.

У (56,00 ± 1,32) % обстежених зразки сироватки визначеш як серопозитивнГ

Зразки сироватки кровГ (6,00 ± 0,44) % осГб було розцшено як невизначенГ, тобто в них рГвень протико-рових антитГл класу IgG вважався недостатшм для забезпечення ефективного ГмунГтету проти кору.

Висновок. Виявлено, що (44,00 ± 1,17) % обстежених мешканщв м. МарГуполя молодого праце-здатного вГку (20—27 рокГв) не мають антитГл проти кору або мають недостатнш рГвень захисних анти-тГл. Це створюе загрозу виникнення спалахГв шфек-цГ! серед осГб молодого вГку.

С.П. Борщов, О.Л. Панасюк, В.1. Матяш, Д.В. Говорова, Н.С. Трембачова

Досвш застосування Протефлазшу при профiлактицi та лiкуваннi COVID-19

ДУ «1нститут епiдемiологií та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

e-mail: borshchev@ukr.net

З 2019 року i по цей час у свт тривае пандемГя COVID-19. На жаль, щодня зростае кГлькГсть хворих i в Укра'шГ З моменту реестрацГ! першого хворого i по сьогодш тривають пошуки ефективного й безпечно-го противГрусного засобу, який мав би пригшчуваль-ний вплив на коронавГрус. На жаль, досГ препарату з доведеною противГрусною дГею не знайдено. Тому ми, маючи позитивний досвГд використання Проте-флазГду при Гнших вГрусних ГнфекцГях, включили цей лкувальний засГб у локальний протокол дослГджень для лiкувания й профГлактики COVID-19 у клГнГцГ ДУ «1нститут епщемюлогл та ГнфекцГйних хвороб Гм. Л.В. Громашевського НАМН Украши».

ДоклшГчш дослГдження ПротефлазГду, проведе-m в лабораторГ! Гнституту, показали, що дшча речо-вина ефективно пригшчуе реплГкацГю коронавГрусу тварин у клГганнш культурГ in vitro.

1з квита 2020 року i донинГ в рамках дослщження профГлактично! дГ! препарату Протефлазщ прийма-ють спГвробГтники нашого Гнституту. На сьогодш серед 192 сшвробпниюв, якГ приймали препарат, не зафжсовано жодного випадку захворювання на COVID-19 i побГчних дГй Протефлазщу.

Мета дослiджения — визначити ефектившсть препарату ПротефлазГд при профГлактищ й лГкуван-нГ хворих на COVID-19.

Матерiали та методи: 192 здорових добровольцГ, 14 осГб, хворих на COVID-19 легкого й середнього ступеня тяжкостГ, в амбулаторних умовах. Для профГлактики використовували ПротефлазГд у дозГ 20 крапель тричГ на добу перорально. ЛГкувальш дози становили вГд 30 до 40 крапель препарату тричГ на добу перорально залежно вГд маси хворого й тяжкостГ перебГгу хвороби.

В амбулаторних умовах пролжовано 14 хво-рих, з них 4 — середнього ступеня тяжкостГ, 10 — легкого ступеня. УсГм хворим як базову те-ратю було призначено ПротефлазГд. УсГм хво-рим проводилось дослГдження методом ПЛР на SARS-CoV-2: до звернення (пацГенти зазвичай звертались уже тсля отримання результатГв до-слГджень, що були призначеш лГкарями Гнших лГкувальних закладГв або виконанГ за власною ГнГцГативою хворих), через 7—10 дГб вГд початку лГкування та ще через тиждень пГсля отриман-ня результатГв другого тестування. Також конт-ролювалась Гмунна вГдповГдь, методом 1ФА ви-значався рГвень специфГчних антитГл М Г G на 7-му — 10-ту добу вГд початку лГкування та ще через 7 дГб. ПГд час лГкування постшно конт-ролювався рГвень сатурацп, тричГ на добу — температура тГла, залежно вГд тяжкостГ стану та змш у лабораторних показниках вГд одного до трьох разГв на тиждень проводились такГ дослГдження: розгорнутий загальний аналГз кровГ, С-реактивний бГлок (кГлькГсний), D-димери, бь охГмГчний аналГз кровГ. Проведена комп'ютерна томографГя органГв грудно! порожнини.

Результата. Серед 192 добровольщв жодного ви-падку захворювання не зафГксовано.

ПневмонГю рентгенологГчно було пГдтверджено в 13 з 14 пащенпв Гз максимальним ураженням ле-гень до 45 % Г максимальним ступенем тяжкостГ за шкалою CO-RADS 19 балГв.

ГосшталГзацп потребував лише один хворий у зв'язку зГ зниженням показниюв сатурацп мен-ше за 90 %. Цей хворий звернувся на 10-ту добу хвороби Г в той же день був госпгталГзований; до звернення ПротефлазГд не приймав, проте за призначеннями Гнших лГкарГв приймав чотири рГзних антибГотики без лабораторного контролю й лжувального ефекту. УсГ хворГ одужали. В усГх хворих повторнГ дослГдження методом ПЛР як на 7-му — 10-ту добу лГкування, так Г через тиждень були негативними. На 7-му — 10-ту добу спосте-рГгались пГдвищення титрГв спещифГчних антитГл М Г G, ще через тиждень спостерГгалось знижен-ня титрГв антитш М Г зростання титру антитш G.

Будь-яких побГчних чи негативних дш Проте-флазГду не зафГксовано.

Висновки

1. ОтриманГ результати свГдчать про профГлак-тичну ефективнГсть прийому ПротефлазГду в умовах пандемп СО\ТО-19.

2. Прийом ПротефлазГду хворими убезпечуе вГд погГршення стану та сприяе елГмГнащГ! вГрусу впро-довж 7—10 дГб вГд початку лГкування.

3. Прийом ПротефлазГду не мае токсичного або будь-якого шшого негативного впливу на органГзм.

4. Незначна кГлькють пацГентГв, якГ були включен, до дослГдження, не дозволяе зробити остаточш висновки щодо лГкувально! ефективностГ Проте-флазщу при COVID-19, що потребуе подальших до-слГджень.

Н.С. Бугаенко, М.В. Зубко

Поширенють хвороб, зумовлених В1Л, серед нових випaдкiв В1Л-шфекцп в Укрaíнi

Державна установа «Центр громадського здоров'я Мнстерства охорони здоров'я Укра'ни», м. Ки!в, Укра'на

e-mail: n.bugaienko@phc.org.ua

Попри досягнутий прогрес у подоланш епщемп ВШ-шфекцп в Украш останнiми роками спосте-рiгаеться зростання числа нових випадюв захво-рювання. Наявнiсть хвороб, зумовлених В1Л, серед нових випадюв ВШ-шфекцп е крш^ем прогре-сування й шзньо! д!агностики захворювання, не-своечасного початку л!кування, що, у свою чергу, тдвищуе ймов1рн1сть поширення iнфекцГl серед населення.

Матерiали та методи. Дослiдження проведено у формат! описово-ощночного епiдемiологiчного аналiзу на основ! форм державно! статистично! звиносп (форма зв1тност1 № 2-В1Л/СН1Д) i бази даних бвропейського центру епщемюлоичного мон1торингу за станом епiдемiй (TESSу) за 2018 р1к.

Результати. Протягом року серед 15 749 нових зареестрованих випадюв ВIЛ-iнфекцГl у 36 % (n = 5726) були наявш хвороби, зумовленi В1Л, з них у 70 % (n = 4012) при первинному обстеженн рiвень CD4+ був < 350 кл/мм3. Загальний середнiй показ-ник CD4+ становив 182 кл/мм3 [мiжквартильний дiапазон (IQR): 244-42].

Бiльша поширенiсть СНIД-iндикаторних хвороб була серед чолов1к1в (65 %). Серед шлях1в передачi В1Л дом1нуючим був статевий як серед чоловЫв (69 %), так i серед ж1нок (92 %). У вжовш структур! переважали пацiенти 30-39 роюв (38 %), 40-49 роив (35 %), 50+ роюв (20 %).

Серед СНIД-iндикаторних хвороб у бшьшосп ос16 дiагностованi туберкульоз (легенево! i позале-генево! локалiзацГl, 47 %), кахексш (10 %), лiмфома (7 %), рецидивуюча пневмонш (5 %), енцефалопа-тш, обумовлена В1Л (5 %), пневмоцистна пжвмон1я (4 %).

1з загального числа померлих протягом року внаслвдок прогресування ВIЛ-iнфекцГl (n = 3448) у майже третини (28 %) В1Л було дiагностовано в цьому ж роц1. Летальшсть серед нових пацiентiв з дiагностованими СНIД-iндикаторними захворю-ваннями становила 20 %. Кошфекщя В1Л/тубер-кульоз виявилася основною причиною смертей у 51 % пащенпв.

Висновок. Встановлена суттева поширешсть хвороб, обумовлених В1Л, особливо туберку-льозу, серед нових випадкiв В1Л-шфекцп в 2018 роц1, що впливае на скорочення тривалос-т1 життя пащенпв i високу летальнiсть серед них.

В.А. Васильева, О.Л. Хоромська, Т.1. Башкатова

Сучасн пiдходи до o6MiHy iнформацieю про безпеку вакцин та TT значення у фармаконаглядi

Державне пдприемство «Державний експертний центр Мнстерства охорони здоров'я Укра'ни», м. Ки!в, Укра!на

e-mail: bashkatova@dec.dov.ua

Нагляд за безпекою вакцин в умовах тсля-лiцензiйного використання здiйснюeться в ycix кра!нах бвропи. Пiслялiцензiйний нагляд дозво-ляе виявити новi можливi ризики, пов'язанi i3 за-стосуванням вакцин, рщюсш побiчнi реакцп, що не проявилися при проведеннi клжчних випро-бувань на обмеженiй кшькосп добровольцiв. В Укра!т на державному рiвнi нагляд за безпекою вакцин здшснюеться Управлiнням фармаконагля-ду Державного експертного центру МОЗ Укра!ни. До рапортування про безпеку вакцин залучаються медичт працiвники закладiв охорони здоров'я вих форм власностi, а також фармацевти, заявники. Отримат данi обробляються, аналiзyються, уза-гальнюються й оприлюднюються щоквартально на офiцiйномy сайтi Державного експертного центру МОЗ https://www.dec.gov.ua/.

Нащональт органи кра!н, що здiйснюють мо-шторинг за безпекою вакцин, на сьогодт мають можливiсть обмiнюватися отриманою шформа-цieю шляхом надання повiдомлень до глобально! бази даних ВООЗ (далi — VigiBase). Це найбiльша у свт база даних з безпеки лжарських засобiв, включно з вакцинами. VigiBase мютить шдивщу-альнi звгги про безпеку пацieнтiв (ICSR), надаш державами-членами, зареестрованими в рамках м1жнародно! програми ВООЗ з монiторингy лжар-ських засобiв.

Для спрощення роботи користyвачiв було створено веб-додаток VigiLyze, що забезпечуе миттевий графiчний огляд глобальних даних. З VigiLyze е доступ до понад 20 млн ICSR у VigiBase, поданих бшь-ше н1ж 130 кра!нами свiтy.

Для формування сигналу перюдично проводиться зрiз бази даних VigiBase.

Сигнал — iнформацiя, що походить з одного або декшькох джерел (у тому чи^ спостережень i дослiджень), яка свщчить про виявлений новий потенцiйний зв'язок або новий аспект вщомо-го зв'язку мiж вакциною i явищем або сyкyпнiстю взаемопов'язаних явищ, як несприятливих, так i сприятливих, i яка вважаеться достатньо вiрогiд-ною, щоб обГрунтувати !"! перевiркy.

Протягом 2020 року було отримано й оприлюд-нено 2 сигнали Uppsala Monitoring Centre щодо вак-цини для профшактики ротавiрyсно! шфекцп (ВР1) i вакцини для профшактики жовто! лихоманки (ВЖЛ).

Вакцина для профiлактики ротав1русно! шфекцп

Монiторинг даних VigiBase було проведено пiсля повiдомлення про повторнi випадки гемате-мезису (кривавого блювання) в той же день тсля 2 доз ВР1 у здорово! дитини. Станом на березень 2020 року у VigiBase було зареестровано 129 повь домлень про реакцп, пов'язаш з цiею вакциною. На пiдставi повiдомлень, що надiйшли до VigiBase, було зроблено висновок: iснуе ризик, що вакцина може спричинити криваве блювання, шдуковане гастроентеритом в окремих оаб, з швагшащею або без не!. Також необхщт подальшi дослщження для встановлення цього зв'язку. А якщо спостерь гаеться криваве блювання тсля застосування ВР1, рекомендуеться ретельно ощнити ситуацiю перед повторним застосуванням вакцини.

Вакцина для профшактики жовто! лихоманки

Повщомлялося про 33 випадки виникнення опе-рiзуючого лишаю, або оперiзуючого герпесу, тсля застосування вск лiцензованих ВЖЛ, штам 17D, упродовж серпня 2000 року — липня 2018 року. По-вiдомлення були вилученi з VigiBase у квiтнi 2019 року й переглянуп окремо.

Жоден випадок оперiзуючого лишаю, що ви-ник тсля застосування ВЖЛ, штам 17D, не мютив iнших доказiв щодо факторiв ризику, пов'язаних з реактивацiею вiрусу жовто! лихоманки, таких як iмуносупресивне лiкування або супутнi захворювання на користь реактивацп вь русу, ^м одного випадку, коли отримували ль кування статинами.

Незважаючи на тдозру щодо причинно-на-слiдкового зв'язку при попередньому аналiзi, згiдно з результатами подальшого огляду доступно! шформацп, не вдалося визначити вiрогiднiсть причинно-наслiдкового зв'язку мiж застосуван-ням ВЖЛ виробника «Саноф1 Пастер» i появою оперiзуючого лишаю. Виникнення клжчних про-явiв оперiзуючого лишаю може бути пов'язаним iз застосуванням шших вакцин, про що свiдчать рщ-кiснi надходження вiдповiдних повiдомлень. Ком-панiя «Санофi Пастер» зробила висновок щодо вщсутносп потреби вносити даш щодо оперiзую-чого лишаю в шформащю з безпеки вакцини. Але попри те, що причинно-наслвдковий зв'язок мiж застосуванням ВЖЛ i розвитком оперiзуючого лишаю не пiдтверджено, вш продовжуе бути важ-ливим предметом мошторингу як несприятлива подiя тсля iмунiзацi! в рамках рутинного фарма-конагляду.

Висновки. Нагляд за безпекою вакцин е важ-ливим протягом усього життевого циклу вакци-ни. Обмш шформащею з безпеки вакцин мiж регуляторними органами дозволяе отримати максимум шформацп при рiзних умовах застосування i врахувати !! при прийняттi ввдповвд-них регуляторних ршень. Такий пiдхiд у здш-сненнi фармаконагляду е запорукою безпеки пащенлв.

В.А. Васильева, О.Л. Хоромська, Т.1. Башкатова

Безпека вакцини i3 щльноклггинним кашлюковим компонентом iндiйського виробника (за даними фармаконагляду УкраТни протягом 2017-2019 роюв)

Державне пдприемство «Державний експертний центр Ммстерства охорони здоров'я Укра'ни», м. Ки!в, Укра!на

e-mail: bashkatova@dec.dov.ua

Вакцина для профшактики дифтерИ, правця та кашлюку, адсорбована, Í3 ц1льнокл1гинним кашлюковим компонентом, виробник Serum institute of India PVT. LTD., 1ндш (дал1 — вакцина АКДП), в Укра'ш1 вперше була зареестрована наказом МОЗ № 687 вщ 08.07.2016. Сертиф1кат про державну ре-естрац1ю д1е до 31.03.2022. Вакцина АКДП почала використовуватись для щеплення д1тей зг1дно з Календарем профшактичних щеплень Украши Í3 жов-тня 2016 року.

Оскшьки в Украш вакцина з щльноклпинним кашлюковим компонентом протягом досить трива-лого часу (понад 10 рок1в) майже не використовува-лась, то звичайн1 поб1чн1 реакцп (ПР), так1 як б1ль, набряк, гшерем1я, 1нф1льтрат у м1сц1 введення, пщ-вищення температури т1ла й тривалий крик, що ви-никали з б1льшою частотою пор1вняно з вакцинами, яю м1стять безкл1тинний (ацелюлярний) кашлюко-вий компонент, викликали особливу насторогу з боку медичних прац1вник1в i, як наслщок, батьк1в.

На сьогодш маемо можлив1сть оц1нити дан1 щодо безпеки вакцини АКДП за перюд 2017— 2019 рр. з урахуванням умов застосування й кшькос-т1 введених доз по роках (рис. 1).

У 2017 рощ, за офщшними даними, введено 1 052 387 доз вакцини АКДП, у 2018 рощ — 1 137 561 та у 2019 рощ — 1 226 610. Як видно з графжа, частота зареестрованих поб1чних реакцш незначно вщр1зняеться по роках. Частота мюцевих прояв1в ПР, що проявлялися болем, набряком, гшерем1ею та шфшьтратом р1зних розм1р1в, коливалась в межах 1,54—1,86 %. Частота загальних прояв1в ПР, що проявлялися переважно п1двищенням температури пла, сонлив1стю, драт1влив1стю, головним болем, тривалим криком, коливалась в межах 1,26—1,79 % вщ загально! кшькосп введених доз. 1ншими про-явами ПР були алерпчш реакцп та фебрильш су-доми, що проявлялися дуже р1дко, з частотою вщ 0,0018 до 0,0008 %.

Ус1 зареестрован1 прояви ПР були передбачени-ми, тобто !х характер або тяжшсть узгоджувалися з наявною шформащею про вакцину в шструкцп для медичного застосування зареестровано! вакцини. За частотою виникнення мюцев1 й загальш прояви ПР належали до частих, а 1нш1 прояви ПР (алерпчш реакцИ, фебрильн1 судоми) — до рщюсних. Частота

2 1,8 1,6 1,4 1,2 1

0,8 0,6 0,4 0,2 О

1,82

1,79

...01,81

1,26_______

___-в 1,52

0,003

0,005

0,006 —О

2017 2018

Частота м1сцевих реакцм Частота загальних реакцм —в— Частота ¡нших реащй

2019

Рисунок 1. Динамка частоти зареестрованих поб'1чних реакцй при застосуванн АКДП шд'йського виробника

проявiв ПР не перевищувала меж1, що характерш для даного типу вакцин. За даними Всесвиньо! ор-гашзацп охорони здоров'я (ВООЗ), частота мюцевих i загальних ПР — понад 10 %.

Окрему групу несприятливих подiй пiсля iмунi-заци (НПП1), зокрема iнших побiчних реакцiй, ста-новили програмнi помилки, яким можна запобiгги в разi дотримання медичними працiвниками вимог ш-струкци для медичного застосування вакцини АКДП щодо мюця введення, правильного поводження з мультидозовим флаконом. За перюд 2017—2019 роюв частота НПП1, що мали зв'язок iз програмними по-милками, коливалась вщ 0,002 до 0,004 %

Висновки. Профшь безпеки вакцини АКДП при застосуванш в Укра!ш залишаеться прийнятним i не вiдрiзняеться вiд профiлю безпеки для такого типу вакцин, що рекомендований ВООЗ.

Н.О. Виноград1, У.А. Шуль1, М.М. 1льчишин2

Лептосшроз як актуальна проблема Прикарпаття

1Льв1вський нац1ональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького МОЗ Украни, м. Льв1в, Укра'на

2ДУ «1вано-Франк1всы<ий ОЛЦ МОЗ Укра'ни», м. 1вано-Франк1всыс Укра'на

e-mail: vynogradno@ukr.net

Планетарна поширенють, висою показ-ники захворюваносп з нерiвномiрним тери-торiальним розподшом (вщ 0,02 на 100 тис. населення в кра'шах i3 помiрним Шматом до 100 i бiльше випадюв у кра'шах i3 тропiчним Шматом), тяжкий клiнiчний перебiг i висока летальнють (до 35 % серед тяжких клжчних форм) визначають актуальнють проблеми лептоспiрозу. У сучасних умовах глобалiзацп на бiльшостi ендемiчних тери-торiй спостерiгаються змiни еmзоотоеmдемiчно-го процесу лептосшрозу, що обумовленi змшами ландшафтiв, природоперетворюючою дiяльнiстю людей, формуванням активних антропурпчних вогнищ, перерозподiлом груп ризику й етюло-

пчно! ролi рiзних серотитв збудникiв. Хоча на сьогоднi е суттевi досягнення у вивченнi лепто-спiрозу в Укра!ш, швидкi еволюцшш змiни ет-демiчного процесу потребують дослщження його особливостей, що е важливим для забезпечення належного функцiонування системи епщемюло-гiчного нагляду i прийняття адекватних управлш-ських рiшень.

Метою роботи було провести ретроспективний епщемюлопчний аналiз захворюваностi на лепто-строз в Iвано-Франкiвськiй областi за 2015—2019 роки для ощнювання епiдемiчного потенщалу ще! нозологп i визначення небезпеки и для населення.

Матерiали та методи. За допомогою описово-ощнювального, картографiчного прийомiв i статис-тичного методу проведено ретроспективний епщемюлопчний аналiз захворюваностi на лептоспiроз iз визначенням рiвнiв захворюваностi, груп, часу й територш ризику.

Результати. При проведенш ретроспективного епiдемiологiчного аналiзу визначено, що се-реднiй рiвень захворюваностi на лептоспiроз за роки дослщження становив 1,63 на 100 тис. населення, що було вищим за аналопчний показник по державi (0,71 на 100 тис. населення) у 2,3 раза. Найвищий рiвень захворюваносп рееструвався у 2018 рощ (2,26 на 100 тис. населення). Леталь-шсть упродовж 2015—2019 роюв у середньому становила 7,1%.

При порiвняннi отриманих результата iз багато-рiчними показниками захворюваносп на лептост-роз в обласп встановлено, що епiдемiчна ситуацiя щодо дано! нозолог!! була нестiйкою. Показники захворюваносп рiзнилися на рiзних територiях облас-тi: найвищi рееструвалися в Галицькому, Городен-кiвському, Тлумацькому районах. Захворюванiсть на лептоспiроз сшьського населення була вищою порiвняно з мюьким (1,9 на 100 тис. населення та 1,29 на 100 тис. населення вщповщно).

В етюлопчнш структурi переважали лептоспiри серотипiв L.icterohaemorrhagiae, L.pomona, L.canicola.

При вивченш рiчно! динамiки встановлено, що сезоном ризику був лггньо-осшнш перiод — iз черв-ня по жовтень. Рiвень захворюваностi в епiдемiчний перiод перевищував такий у мiжепiдемiчний у 4,4 раза, коефщент сезонностi становив 81,4 %. Гру-пою ризику за сощально-професшною ознакою були пенсiонери (середнш показник захворюванос-тi — 8,7 на 100 тис. населення) i пращвники кому-нальних пiдприемств (3,1 на 100 тис. населення). Серед дггей до 18 роюв випадки захворювання не рееструвалися. Особи чоловiчо! стап хворiли в 3,3 раза часпше за ж1нок.

Джерело шфекщ! вдалося встановити у 83 % ви-падюв, iз них у 85 % це були гризуни. Мюцем зара-ження у 69 % випадюв були антропургiчнi вогнища. Шляхи передачi було встановлено в 79 %, з них 48 % припадало на контактний, 35 % — водний i 17 % — харчовий. Ус вогнища лептострозу були епщемю-логiчно обстеженi з проведенням протиепiдемiчних

заxодiв, у тому числ1 дератизацй, яка була здшснена своечасно й у повному обсязь

Висновок. Лептоспiроз е актуальною проблемою Прикарпаття з огляду на вищенаведеш данi. Висо-кий епiзоотичний потенщал територii вимагае ре-тельного планування й запровадження комплексного ешзоотоепщемюлопчного монiторингу, удос-коналення системи профшактичних та протиепi-демiчниx заxодiв щодо лептострозу з урахуванням епiдемiчноi ситуаци, виявлених територiй, груп i часу ризику. Дощльно розробити програми щодо захисту побутових i професiйниx груп ризику вщ за-раження, посилити шформацшну роботу серед на-селення.

А.М. Головко, Н.А. Меженська, З.С. Клестова, О.О. Напненко

Щодо впровадження порядку облку, збер^ання, пeрeдачi й транспортування небезпечних вантажiв за мiжнародними вимогами

Державний науково-контрольний ¡нститут б1отехнолоп'11 штамв м1кроорган1зм1в, м. Ки!в, Укра'на

e-mail: anatolii.golovko@gmail.com

Поява бюзагроз i бюризиюв, пов'язаних iз пГдви-щенням рiвня транскордонного перемiщення людей, ванташв i транспортних засобiв, нестаб1льною епще-мiологiчною ситуацiею у свiтi, пщвищеною загрозою терористичних поддй i збройним конфлжтом на Сходд крайни, збшьшуе ризик завезення та поширення на те-риторй Украiни збудникiв небезпечних шфекцшних хвороб i виникнення надзвичайних ситуацiй.

З метою посилення спроможносп держави у сферi бiологiчноi безпеки та бiологiчного захисту та на ви-конання «Угоди про асощащю м1ж Украиною, з однi-ei сторони, i бвропейським Союзом, бвропейським спiвтовариством з атомно! енергй i ixнiми державами-членами, з шшо'! сторони» в Укра'iнi у 2019 рощ розроблено та схвалено розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра'Гни в!д 27 листопада 2019 р. № 1416-р «Стратегго забезпечення бiологiчноi безпеки та бю-логiчного захисту за принципом «едине здоров'я» на перiод до 2025 року» (далi — Стратепя).

Через вiдсутнiсть у краiнi дгочого й адаптованого до м1жнародних норм i правил нормативно-правового акта щодо порядку облжу, зберiгання, пере-дачi i транспортування бiологiчного матерiалу та бiологiчниx агентiв у межах Украши (всерединi пiд-приемства й установи, а також м1ж об'ектами) i пiд час експорту, iмпорту та на виконання пункту 1.3 «Плану заxодiв щодо реалiзацii Стратеги...», затвер-дженого в установленому порядку розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра'Гни вщ 27 листопада 2019 р. № 1416-р, перед Державним науково-контрольним шститутом бiотеxнологli i штамiв мiкроорганiзмiв поставлено завдання визначити единий меxанiзм облжу, зберiгання, передачi й транспортування

бюлопчного матерiалу та бюлопчних агентiв у межах Украши (всерединi пiдприемства та установи, а також м1ж об'ектами) i тд час експорту, iмпорту та розробити i внести в установленому порядку на роз-гляд Кабiнету Мiнiстрiв Украши проект постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження Порядку облжу, зберiгання, передачi i транспортуван-ня бiологiчного матерiалу та бюлопчних агентГв» (далi — Порядок).

Проект Порядку розроблено на замшу скасовано! у 2017 рощ «1нструкцц про порядок зберГгання, пщ-тримання, вщпуску, завезення в Украшу i вивезення штамiв мiкроорганiзмiв, токсинiв i отрут тваринного та рослинного походження, яю використовуються для потреб ветеринарно! медицини та науки» та ска-сованого у 2018 рощ Наказу МВС вщ 26 липня 2004 року № 822 «Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажiв» з урахуванням мГжнародних вимог i рекомендацш згщно з нормами мГжнародного законодавства з бюлопчно! безпеки та бюлопчного захисту та мiжнародного права, мiж-народними договорами й угодами, учасницею яких е Укра!на.

Вимоги Порядку обов'язковi для виконання всь ма пiдприемствами та установами, що проводять роботи з використанням бiологiчного матерiалу та бюлопчних агентГв, i спрямованi на забезпечення особисто! i громадсько! безпеки та захисту гад час !х транспортування, а також виключення несанкцю-новано! передачi й безоблiкового зберiгання.

Цей документ не поширюеться на генетично мо-дифiкованi органiзми, обiг яких регламентуеться Законом Украши «Про державну систему бюбезпе-ки при створенш, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифжованих оргашз-мiв» (№ 1103-У).

Правила щодо небезпечних вантаж1в, описаш в цьому Порядку, вщображають законодавчi вимоги Уряду та передбачають единий мехашзм:

— здiйснення облiку та реестрацп бiологiчного матерiалу та бюлопчних агентГв з використанням затверджених вщповщним компетентним органом форм первинно! облжово! документацГ! та електрон-но! системи контролю патогешв;

— зберiгання бюлопчного матерiалу та бюлопч-них агентГв Гз дотриманням правил бiобезпеки й бю-захисту;

— передачГ бГологГчного матерГалу та бГологГчних агентГв всерединГ шдприемства або установи, а також поза и межами з дотриманням вщповщного па-кування й режиму безпечного транспортування цих зразкГв;

— оргашзаци успГшного перевезення бГологГчного матерГалу та бГологГчних агентГв рГзних категорш небезпеки.

Затвердження Г впровадження «Порядку облГку, зберГгання, передачГ Г транспортування бГологГчного матерГалу та бГологГчних агентГв» сприятиме реалГзацГ! «СтратегГ! забезпечення бюлопчно! безпеки та бГологГчного захисту за принципом «едине

здоров'я» на перюд до 2025 року» щодо нерозпо-всюдження та протидГ! бюлопчним ризикам i за-грозам в Укра!ш.

С.Л. Грабовий

Моделювання оцшочноТ чисельностi людей, якi живуть з В1Л, у Сумськiй областi за допомогою ECDC HIV Modelling Tool

КНП Сумсько! обласно!ради «Обласний кл1н1чний медичний центр соц1ально небезпечних захворювань», м. Суми, Укра!на

e-mail: sergii.grabovyi@gmail.com

У рамках шформацшного забезпечення системи епщемюлопчного нагляду за ВШ-шфекщею в Укра-1ш проводиться щорiчне моделювання епщситуащ! за допомогою програмного забезпечення ЮНЕЙДС Spectrum. Програмне забезпечення потребуе введен-ня значно! юлькосп статистичних даних, результата штегрованих бiоповедiнкових, гнших дослiджень i проведення специфiчних налаштувань. Складнiсть використання Spectrum обмежуе його застосування на регiональному ршш. За таких передумов iснуе необ-хщшсть пошуку програмного забезпечення, що було б зручним у використанш, потребувало мiнiмальниx часових витрат i мiнiмального набору рутинних даних для розрахунку оцгночно! чисельностi людей на репо-нальному рГвнГ.

Мета роботи: ощнити можливГсть застосування програмного забезпечення ECDC HIV Modelling Tool для створення оцГнок ситуацп з В1Л-шфекцп/ СН1Ду на регiональному рГвнГ.

MaTepiain та методи. Для моделювання епщситуащ! з В1Л-шфекцп у Сумськш областГ було ви-користано програмне забезпечення ECDC HIV Modelling Tool v.1.3.0, що доступне на сайт бвро-пейського центру контролю та профГлактики захворювань за посиланням https://www.ecdc.europa. eu/en/publications-data/hiv-modelling-tool. У його основу закладено багатовимГрну модель зворотного обрахунку.

Для моделювання використовувався метод шци-дентностГ, для якого були сформован 8 наборГв рутинних епщемюлопчних даних для населення вГком вщ 15 рокГв i старше: щорГчна кГлькГсть зареестрова-них випадкГв В1Л-шфекцп, СН1Ду, СН1Ду одночас-но з В1Л-шфекщею, смертей вГд СН1Ду та розподГл зареестрованих випадкГв В1Л-шфекцп за чотирма основними стратами CD4+ (< 200, 200-349, 350— 499, 500 кл. i бГльше в 1 мл).

Джерелом даних були форми № 2-В1Л/СН1Д «ЗвГт про осГб зГ станами та хворобами, що зумов-ленГ вГрусом ГмунодефГциту людини (В1Л)» i М1С «В1Л-ГнфекцГя в Укра!ш».

ОднГею з головних вимог до повноти даних е ix наявнють з початку епщемп. ОскГльки протягом пе-рГоду епщнагляду пщходи до формування рутинно! статистики в Укра!ш змГнювались, за окремими на-

борами вхГдних даних шформацш була вщсутия. В даному випадку була застосована низка припущень та екстраполяцш.

Результати. За результатами моделювання за ко-жен рГк епщемп були розраховаш такГ показники: 1) шцидентшсть В1Л-шфекцп; 2) час вГд можливо-го шфкування до постановки дГагнозу; 3) оцГночна чисельнГсть людей, яю живуть з В1Л (ЛЖВ), як дГа-гностованих, так i недГагностованих.

ЗгГдно з отриманими оцГнками, першГ випадки В1Л-шфекцп у СумськГй обласп з'явились у 1990 роцГ, максимум спостерГгався у 2010—2011 роках на рГвш 212 випадкГв. До кГнця 2019 року щорГчна кГль-юсть нових випадкГв знизилась до 30. ОцГночна чисельнГсть ЛЖВ на кГнець 2019 року становить 2500 осГб, що збГгаеться з результатами моделювання у Spectrum. Частка недГагностованих ЛЖВ щорГчно зменшуеться i досягае 30 % у 2019 роцГ. Починаю-чи з 2015 року чисельнГсть ЛЖВ, якГ не знають про свш В1Л-позитивний статус, знижуеться з 1100 до 750 осГб. На початку ешдеми час вГд iнфiкувания до дГагностувания становив 3—5 роюв, на кГнець 2019 року — 6,5 року.

Висновки. Програмне забезпечения ECDC HIV Modelling Tool е досить простим у використанш, потребуе лише даних рутинного епщнагляду, воно гнучке в налаштуваннГ. Результати моделювання корелюють з результатами, якГ надае програмне за-безпечення Spectrum. Це дозволяе використовувати його на репональному рГвш на постшнш основГ та в деяких випадках (за наявностГ достатньо велико! кГлькостГ випадкГв В1Л-шфекци) — на субрепональ-ному рГвш.

Можливими сферами застосування даного про-грамного забезпечення також можуть бути: 1) ви-користання для монГторингу програм тестувания населения на В1Л (за допомогою розрахунку по-казника YDF); 2) корегування полГтики тестувания; 3) розрахунок числа ЛЖВ, якГ потребують негай-ного призначения АРТ; 4) розрахунок чисельносп ЛЖВ Гз недГагностованою В1Л-ГнфекцГею i вщсте-жения динамки цього показника; 5) розрахунок часу, що минае вщ iнфiкувания до дГагностувания; 6) монГторинг цГлей стратеги «90-90-90».

Н.В. Гранина1, Н.С. Марченко, Н.А. Литвиненко2

КлЫко-ешдемюлопчш профiлi оаб з хiмiорeзистeнтним туберкульозом у Днiпропeтровськiй областi

1КП «ДОКЛПО «Фтиз1атр1я» ДОР», м. Днпро, Укра'/на 2ДУ «Нацональний ¡нститут фтизютрИ i пульмонологи 1м. Ф.Г. Яновського НАМН УкраИни», м. КиИв, УкраИна

e-mail: dptbcenter@gmail.com

ПГд кергвництвом партнерства «STOP-TB» i Все-свГгньо'Г органiзацГi охорони здоров'я зусилля з бо-ротьби з туберкульозом (ТБ) дозволили досягти

значного прогресу в Украiнi. Однак поява мутованих штамiв Mycobacterium tuberculosis, ст1йких до основних протитуберкульозних препаратiв (ПТП), е загрозою зусиллям Гз контролю ТБ. Знання кишко-епщемюло-г1чних характеристик пащенпв з хГмюрезистентним туберкульозом (ХРТБ) необхщш для розробки тера-певтичних полГтик Гз боротьби з цим захворюванням.

Матерiали та методи. У робот1 проведено ретро-спективний анал1з даних державних статистичних форм щодо захворюваност1 на ХРТБ у Дншропе-тровськш област1 за пер1од 2009—2018 рр. (форма № 8 «ЗвГт про захворювання на активний туберкульоз», форма звГгносп № 33-коротка «Зв1т про хворих на туберкульоз» ДншропетровськоТ област1 за 2019 р1к, форма первинно'Г облковоТ документацГГ № 060-4/о «Журнал реестрацГГ хворих з п1дтвердженим МР ТБ/ РР ТБ/ПР ТБ та ризиком МР ТБ до 4-i категорп в район ТБ 03-МР ТБ»), а також даних електронно-го реестру хворих Гз ТБ (е-ТВ manager). Визначення проф1лю резистентност1 проводилось методом мо-лекулярноТ д1агностики за допомогою автоматичного модульного анал1затора GeneXpert. Статистичну обробку даних проводили з програмним продуктом Statistica 6.0 компанГГ StatSoft.

Результати. Серед 9560 ощнених випадкГв пере-важали пащенти в1ком 20—49 рок1в (74,3 %), чоловь ки (74,0 %). БГльшють захвор1лих (96,6 %) мали леге-невий ТБ. Позитивна серолог1я до В1Л встановлена в 35,8 % випадкГв. Первинна резистентшсть зарее-стрована в 33,7 % ос1б, вторинна — у 66,3 %.

Резистентшсть до рифампщину (R) та Гзоша-зиду (H) виявлена в 33,8 % наТвних пац1ент1в i 66,2 % пащенпв, як1 ран1ше л1кувались. Розширену резис-тентн1сть д1агностовано у 25,0 % на'Гвних пащенпв i 75,0 % пащенпв, як1 рашше л1кувались.

Висновки. Вторинна л1карська стшюсть спостерь галась у 2 рази часпше, нГж первинна, демонструючи, що попередне лкування е передумовою резистентность Зазначене актуал1зуе застосування стратеги контрольованого л1кування короткотривалими схемами ПТП, а також необхГдшсть 100% охоплення хворих на ТБ проведенням пос1в1в i тест1в чутливост1 для ранньоТ д1агностики лкарськоТ ст1йкост1.

Н.В. Гранина1, Н.€. Марченко, Н.А. Литвиненко2

Профмактика i контроль COVID-19 у медичних закладах, як надають медичну допомогу хворим на туберкульоз

1КП «ДОКЛПО «Фтиз1атр1я» ДОР», м. Днпро, Укра'/на 2ДУ «Нац1ональний i,нститут фтиз1атрИ i пульмонологи 1м. Ф.Г. Яновського НАМН УкраИни», м. КиИв, УкраИна

e-mail: dptbcenter@gmail.com

На сучасному етат розвитку пандемп COVID-19 не виникае сумн1в1в щодо ii впливу на стал1сть медичних послуг. У перюд пандемп для медичних за-

кладГв, що надають допомогу хворим на туберкульоз (ТБ), надзвичайно важливо зберегти доступ до ме-дично! допомоги й органГзувати безпечш умови для надання медичних послуг.

Проблема COVID-19 для протитуберкульозних закладГв полягае в тому, що всГ пацГенти, якГ перебу-вають на лГкуваннГ, належать до групи ризику щодо тяжкого перебГгу захворювання. СитуацГю усклад-нюе можливють передачГ вГрусу за вщсутностГ симп-томГв.

З ще! причини оргашзац1я безпечного Г якГсного лГкування хворих на ТБ у перГод пандемГ! COVID-19 становить Гнтерес для клшщистГв Г фахГвцГв громад-ського здоров'я, яю визначають полГтику, щодо пщ-вищення стГйкостГ систем охорони здоров'я пщ час пандемГ!.

Матерiали та методи. У роботГ проаналГзовано ефектившсть заходГв щодо стримування поширення СОУТО-19 в умовах стацГонарного й амбулаторного лжування ТБ, що проводяться на базГ КП «ДОКЛПО «ФтизГатрГя» ДОР».

Результати. КП «ДОКЛПО «ФтизГатрГя» ДОР» — спещалГзований заклад для надання протитуберкульозно! медично! допомоги на-селенню Дншропетровсько! областГ. Закладом проводиться стащонарне лГкування ТБ на базГ 400 фтизГатричних лГжок (м. Дншро), а також амбулаторне лГкування на базГ 3 дис-пансерно-полГклГнГчних ввддГлень у мм. Дш-про, Шкополь, Павлоград. Враховуючи сутте-ву медико-сощальну значимГсть ТБ, у перГод етдемГчного неблагополуччя з COVID-19 КП «ДОКЛПО «ФтизГатрГя» ДОР» забезпечуе пла-нову й ургентну гостталГзащю хворих для стацГонарного лГкування, а також амбулаторне лГкування ТБ.

З огляду на особливГсть роботи в умовах пандемГ! Гснують суттевГ ризики щодо поширення COVID-19 у закладГ А саме: необхвдшсть прове-дення ургентно! гостталГзацп та складшсть клГ-шчно! оцГнки пацГентГв з COVID-19 у поеднаннГ з ТБ на раншх етапах захворювання; проведен-ня лГкувально-дГагностичних процедур, що належать до аерозольгенеруючих (бронхоскотя, штубащя, збГр мокротиння тощо); тривалий час стацГонарного лГкування (3—6 мГс.); ввдсутшсть умов для ГзоляцГ! пацГентГв Г забезпечення надш-ного соцГального дистанцшвання; низька саш-тарна грамотнГсть пацГентГв; до 70 % пацГентГв мають ТБ Гз поеднаною патолопею, яка усклад-нюе перебГг COVID-19 Г тдвищуе летальнГсть (В1Л-ГнфекцГя, онкологГчнГ захворювання, хро-нГчнГ захворювання нирок, цироз вГрусно! етю-логГ!, алкоголГзм, наркозалежшсть, ГншГ).

Зазначене може сприяти виникненню внутрш-ньолГкарняних спалахГв COVID-19 з високою ле-тальнГстю Г потребуе впровадження безпрецедент-них заходГв шфекцшного контролю.

Для забезпечення етдемГчно! безпеки ме-дичних послуг пГд час стацГонарного й амбула-

торного лГкування ТБ комГсГею з шфекцшного контролю розроблено й запроваджено наступш заходи: введено тимчасову заборону на ввдвщу-вання родичами й обмеження пересування пацГентГв; облаштовано обсервацшш палати (лГжка) для пацГентГв, як гостталГзуються; розроблено маршрут пацГента на перГод етдемГчного неблагополуччя; забезпечено 100% охоплення тесту-ванням на COVID-19 методом ПЛР пацГентГв, яю шдпадають пГд критерГ! пГдозрГлого випадку, а також пацГентГв, як мають клшГко-етдемюло-гГчнГ показання для тестування, що виявляються шляхом скриншгового анкетування пацГентГв; створено незнижувальний запас засобГв шдивь дуального захисту, деззасобГв та шших витрат-них матерГалГв; забезпечено носшня масок пацГ-ентами й медичним персоналом у «чистих зонах» за неможливостГ дотримуватись сощально! дис-танцГ!; проведено навчання спГвробГтникГв закладу з питань профшактики, дГагностики й ввд-бору бюлопчного матерГалу для дослГдження на COVID-19; запроваджено щоденний монГторинг щодо захворюваностГ на ГРВ1 спГвробГтникГв Г пацГентГв, а також щоденний температурний скринГнг; проводиться щомГсячне визначення напруженостГ ГмунГтету серед медичних працГв-никГв шляхом тестування на наявнГсть антитГл до збудника COVID-19 методом ГмунохемГлюмь несцентного аналГзу; налагоджено взаемодГю з департаментом охорони здоров'я Дншропетров-сько! облдержадмГнГстрацГ! та департаментами охорони здоров'я мГст областГ, а також територь альними лабораторними центрами в частинГ за-безпечення протиепГдемГчних Г профГлактичних заходГв; забезпечено переведення на ввдео-ДОТ пацГентГв, якГ перебувають на амбулаторному лжуванш ТБ, проведення консультацГй за допо-могою телемедицини, вГдправка протитуберкульозних препаратГв пацГентам поштою, робота «гарячих» телефонних лГнГй для пацГентГв та !х родичГв.

Завдяки проведеним заходам закладу до цього часу вдаеться забезпечувати безперервшсть Г без-пеку медично'! допомоги хворим на ТБ в умовах високо! захворюваностГ на COVID-19 у регГонГ. ЕпГдемГчних ускладнень з COVID-19 Г масових за-хворювань серед пацГентГв Г персоналу в закладГ не зареестровано.

Висновок. Для досягнення ефективного результату в протидГ! COVID-19, а також забезпечення сталостГ й безпеки медичних послуг хво-рим на ТБ важливо застосовувати всГ доступнГ заходи контролю, якГ повиннГ використовува-тись у комплексГ.

НайбГльш дГевими лишаються заходи з дотри-мання ГнфекцГйного контролю за респГраторними ГнфекцГями, швидка дГагностика й ГзоляцГя осГб з пщозрою (хворих) на СОУТО-19, запровадження дистанцГйних методик амбулаторного лГкування (вГдео-ДОТ, телемедицина).

Н.В. Гранина1, Н.С. Марченко, Н.А. Литвиненко2

Розрахунок потреби лiжкового фонду

для лкування хворих на мультирезистентний туберкульоз на прикладi Днiпропeтровськоí областi

1КП «ДОКЛПО «Фтизiатрiя» ДОР», м. Днпро, УкраИна 2ДУ «Нацональний iнститут фтизiатрн iпульмонологи 'м. Ф.Г. Яновського НАМН УкраИни», м. КиИв, Украина

e-mail: dptbcenter@gmail.com

Туберкульоз (ТБ) лишаеться причиною найбГль-шо'Г кГлькосп смертей в1д Гнфекц1йних хвороб у свт, незважаючи на те, що на сучасному етап1 це вилжов-не захворювання. У наш час у регюш СхГдно'Г бвропи та ЦентральноТ АзГГ, до якого належить Украша, по-ширюеться епГдемгя л1карсько-ст1йкого туберкульо-зу. При цьому частота множинно'Г л^р^ко! стшкос-ri ТБ доходить до половини всГх випадк1в.

П1двищення ефективност1 л1кування хворих на ТБ е одним з найважливших фактор1в покращен-ня епiдемiчноi ситуацп з туберкульозу. Тому закла-ди охорони здоров'я, що надають стацюнарну ме-дичну допомогу хворим на ТБ, повинш ефективно використовуватись, вщповщати вимогам шфек-ц1йного контролю, а також потребам населення. Планування лгжкового фонду протитуберкульоз-них заклад1в повинно Грунтуватись на сучасн1й доказовш баз1, що передбачено рекомендац1ями ВООЗ i Стратег1ею розвитку системи протиту-беркульозноi медичноi допомоги, затвердженою Розпорядженням Каб1нету М1н1стр1в Украши в1д 27 листопада 2019 року № 1414-р «Про схвалення Державноi стратеги розвитку системи протитубер-кульозно'Г медичноi допомоги».

Метою роботи було розрахувати потребу лГжко-вого фонду для л1кування хворих на ТБ, у тому числ1 мультирезистентного, у Дн1пропетровськ1й обласп, а також визначити можлив1сть застосування мето-дологГГ ВООЗ для розрахунку потреби у фтиз1атрич-них лГжках на р1вн1 одного з регюшв Украши.

Матерiали та методи. ПГд час роботи авторами використовувались дат державно'í статично'í звГт-ност1 щодо захворювання на ТБ (форма № 8 «ЗвГт про захворювання на активний туберкульоз», форма звГгносп № 33-коротка «Зв1т про хворих на туберкульоз» Д^^о^тров^^ област1 за 2019 рж, форма первинно'í о6лжово'Г документаци № 060-4/о «Журнал реестраци хворих з пГдтвердженим МР ТБ/РР ТБ/ПР ТБ та ризиком МР ТБ до 4-i категори в райош ТБ 03-МР ТБ»), а також огляд стандартних даних про пац1ент1в з електронного реестру хворих на ТБ (е-ТВ manager). Розрахунок потреби у фтиз1атричних лГжках на р1вш рег1ону проведено вщповщно до методологй ВООЗ («Модель протитуберкульозно'í допомоги, ор1-eнтовано'í на потреби людей», концептуальний проект модел1 для краш СхГдно'Г бвропи i Центрально'í АзГГ, перше видання, 2017 рж).

Результати. Ключовим принципом у плануванш пропускно! можливостi закладiв охорони здоров'я, що надають протитуберкульозну медичну допомогу, вважаеться лжування вiдповiдно до профшю лiкарсько! чутливостi. Планування фтизiатричного лiжкового фонду за методологiею ВООЗ вимагае до-тримання наступних критерГГв: доступнiсть швидких молекулярних тестiв як вихщних тестiв на ТБ Гз стГй-кГстю збудника до Тзотазиду та рифампiцину; 100% охоплення швидким тестуванням лiкарсько! чутли-востГ/стГйкостГ (ТЛЧ) г проведення лiкування вГдпо-вщно до профГлю стГйкостГ; надання належного лГку-вання всГм хворим на ТБ, у тому числГ з множинною лГкарською стГйкГстю (МЛС) Г широкою лжарською стГйкГстю (ШЛС); застосування скорочених схем лГ-кування МЛС ТБ, а також нових схем; впровадження переважно амбулаторно! моделГ лжування та шших пацГент-орГентовних пГдходГв.

Розрахунок потреби Днгпропетровсько! облас-тГ у фтизГатричних лгжках проведено у два етапи. На першому етапГ проведено оцшку епГдемГГ ТБ у регГош у 2019 роцГ, охоплення ТЛЧ до препаратГв I Г II ряду, а також поточна й очжувана поширешсть лГкарсько! стГйкостГ. На другому етат оцГнено показники на-правлення пацГентгв з ТБ на лжування. Для МЛС ТБ ощнена частка випадюв, що пГдлягають лжуванню за стандартними й скороченими схемами лжування. Ощнена частка пащенпв, яю пГдлягають госпГталГ-зацГГ, Г середня тривалГсть стацГонарного лгкування (з розбивкою за категоргями лГкування).

За пГдсумками проведених розрахункгв встановле-но, що очжувана юльюсть фтизГатричних лгжок для ре-гГону становила 392 лгжка (12,2 на 100 000 населення). Разом з цим станом на 01.09.2020 у Дншропетровськш обласп функцюнуе 755 фтизГатричних лгжок на базГ 3 окремих протитуберкульозних закладГв. Розрахун-ковий профГль лГжкового фонду за категоргями лГкування (з поправкою на середнгй показник зайнятостГ лГжка 85 %): лгкування I ряду — 81 (20,7 %), лГкування полГрезистентного ТБ — 1 (0,3 %), лгкування МЛС ТБ скороченого режиму (9—12 мю.) — 2 (0,5 %), лгкування МЛС ТБ, стандартний режим — 276 (70,4 %), МЛС ТБ, пре-ШЛС ТБ Г ШЛС ТБ режим — 15 (3,8 %), лжа для симптоматичного лгкування (палГатив) — 17 (4,3 %).

Висновок. Запропонована ВООЗ методологгя розрахунку фтизГатричного лгжкового фонду може бути застосована для ретроспективно! ощнки й перспективного планування. Потребуе подальшо-го удосконалення система облГку пацГентГв з ТБ для отримання вГдсутнГх на даний час даних, необхщних для коректного розрахунку. Проведений розрахунок виявив суттевий надлишок фтизГатричних ль жок у регюш (перевищення потреби в 1,9 раза), що призводить до зниження ефективносп використан-ня лгжкового фонду й зростання нецГльових витрат на утримання протитуберкульозних закладГв Г над-мГрних штатГв працГвникГв.

НеобхГдне подальше розширення практики лГкування лжарсько-чутливого й лГкарсько-стГйкого ТБ в амбулаторних умовах, а також упровадження лжу-

вання МЛС ТБ скороченого режиму. Це дозволить знизити потребу репону в л1жковому фтизiатричному фонда й скоротити витрати на проведення стащонар-ного лжування, яке, вщповщно до нацiональних стан-дартiв та критерйв до госпiталiзацГi, передбачаеться як невщкладна допомога хворим на ТБ.

С.М. Григор'ева1, Д.П. Сгоров2

Досл^дження мкрофлори pecnipaTopHoro тракту дпей pi3Horo BiKy, хворих на COVID-19

1ДУ «1нститут епдемюлогп та нфекцйниххвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН Украни», м. Кив Укра'на

2Нашональний медичний университет iM. О.О. Богомольця МОЗ Укра'ни, м. Ки!в, Укра'На

e-mail: grigorevasm@ukr.net

Доведено, що шдигенна мжрофлора ресшра-торного тракту здоровоi людини вiдiграе роль за-хисного бар'ера, що оберпае вiд чужорщних па-тогенних мiкроорганiзмiв на основi конкурентноi адгезп. Вiруснi шфекцп верхшх дихальних шля-хiв — один i3 чинникiв, що призводить до пору-шень в мiкробiоценозах носовоi порожнини та зiва. Зазвичай тд час захворювань на ГРВ1, грип порушуеться iмунологiчна реактивнiсть органiзму, що призводить до коливань кшьюсного та яюсно-го складу мiкроорганiзмiв — мешканщв слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв. Пiд впливом життедiяльностi людини вщбуваються еволюцiйнi змiни мiкроорганiзмiв та з'являються новi збудни-ки так званих емерджентних iнфекцiй. Так, у груд-нi 2019 року на територп КНР, м. Ухань, Хубей, ви-явлено новий штам коронавiрусу SARS-CoV-2, що викликав коронавiрусну шфекщю COVID-19, яка стрiмко поширилася свггом та була визнана ВООЗ пандемiею 11 березня 2020 року. Оскшьки стан мiкробiоценозу е надзвичайно важливим для фор-мування неспецифiчного захисту макрооргашзму, вивчення мiкрофлори верхнiх дихальних шляхiв осiб, хворих на COVID-19, на територп Украши е актуальним.

Мета: встановити видовий склад мжрофлори слизовоi носа та зiва дiтей, хворих на COVID-19, та визначити чутливють окремих штамiв видше-них мiкроорганiзмiв до антимiкробних препа-ратiв.

Матерiали та методи: мiкробiологiчнi, статис-тичш. Мiкробiологiчнi дослiдження було проведено у 52 дггей, якi перебували на лжуванш в iнфекцiйному вщдшенш КНП КОР «КОДЛ» у серпш — вереснi 2020 року. Проведено досль дження 104 мiкробiологiчних проб, вщбраних iз слизових оболонок зiва та носа. Посiви, видiлення та вдентифжащю бактерiй здiйснювали ввдповщ-но до дшчих наказiв та методичних рекомендацш МОЗ Украши з поеднанням класичного й автома-

тичного методiв вдентифжацп та iз застосуванням середовищ i реактивiв, зареестрованих в Украшь

Результати. Мiкрофлора верхнiх дихальних шля-хiв хворих на COVID-19 була представлена такими бактерiями: грампозитивнi мжрооргашзми родiв: Staphylococcus, Enterococcus, Streptococcus, Micrococcus, Aerococcus, Corynebacterium, Arcanobacterium, Actinomyces; грамнегативш мжрооргашзми родiв: Klebsiella, Enterobacter, Moraxella; також дрiжджоподiбнi гриби роду Candida.

За результатами бактерюлопчних дослщжень слизу iз зiва та носовоi порожнини встановлено, що найчастше у пацiентiв видiлялися представ-ники роду Staphylococcus, а саме види: S. aureus, S. haemolyticus, S. epidermidis. Так, штами виду S. aureus було видшено з носа у 30 пащенлв, що становило 57,6 % ввд загального числа хворих, та iз зiва — у 31 пащента (59,6 %). Серед 52 пашен™ у 20 S. aureus було видшено iз зiва та носа одночасно (38,46 %).

Зпдно зi статистичними дослщженнями за вiком пащентш, S. aureus було видiлено з носа у 5 дггей вь ком до 12 мгсящв, що становило 16,6 % вщ 30 пози-тивних результатiв; у 6 дпей вжом 1—3 роки (20 %); у 6 дггей вжом 4—7 роив (20 %); у 13 пащентш вжом 8—17 роив (43,3 %). 1з зiва S. aureus було видшено у 4 дггей вжом до 12 мюящв (12,9 % вщ 31 позитивного результату); у 9 дггей вжом 1—3 роки (29 %); у 4 дггей вжом 4—7 роив (12,9 %); у 14 пащенпв вь ком 8—17 роив (45,1 %). Деяю штами S. aureus були резистентними до оксацилшу, бензилпенщилшу та чутливими до ванкомщину та лшезолщу.

Штами стафiлокока виду S. haemolyticus було видшено ¡з зiва у 6 пацiентiв (11,5 %), з носа — у 11 (21 %), з носа та зiва одночасно — у 5 пащенпв (9,6 %). Штами стафшокока S. epidermidis — в зГвГ в одного пащента (1,9 %) та з носа — у 4 (7,6 %).

Звертае на себе увагу, що тшьки у 15 пащенкв (28,6 %), хворих на COVID-19, в зГвГ виявлеш пред-ставники Streptococcus viridans: Streptococcus mitis, Streptococcus oralis, яю рашше вважалися представ-никами нормобюценозу людини. У 6 пащенкв (11,4 %) ¡з зiва були видшеш ^-гемолггачш стреп-тококи виду Streptococcus agalactiae.

Грамнегативш бактерп, що включали пред-ставникiв родини Enterobacteriaceae: види Klebsiella pneumoniae (5 штамiв), Enterobacter cloacae (1 штам), яю не вважаються характерними для бiотопа верхшх дихальних шляхГв, також були видшеш. Moraxella catarrhalis, що вважаеться умовно-патогенним мь крооргашзмом, здатним за певних умов спричиняти бронхи", пневмонiю, була видшена у 6 оаб (11,4 %).

Представники родГв Corynebacterium: Corynebacte-rium pseudodiphtheriticum (1 штам) та Arcanobacterium: Arcanobacterium pyogenes (1 штам), Arcanobacterium haemolyticus (2 штами) також були видшеш у 4 оаб.

Гриби роду Candidа, а саме Candida albicans, були видшеш з зiва однiеi дитини вжом до 12 мюя-щв в асощацп з Staphylococcus aureus; ¡з зiва 3 пащенкв вжом 1—3 роки в асощац1ях ¡з Staphylococcus

haemolyticus, Staphylococcus aureus, Enterobacter cloacae; та одше'' дитини в1ком 4 роки в асощаци Гз Streptococcus oralis та Aerococcus viridans.

Анал1зуючи ступ1нь обс1мен1ння носово'' порож-нини та з1ва виявили, що бГльша частина бактер1й видГлялася вщ хворих в ет1олог1чно значущих оди-ницях: III—IV ступ1нь росту.

Висновки. М1крофлора респ1раторного тракту хворих на СОУТО-19 характеризувалася р1знома-н1ттям вид1в та показник1в к1льк1сного обаменш-ня. Особливу увагу можна придГлити виявленню стаф1локок1в у д1агностично значущих ступенях, а саме виду Staphylococcus aureus, особливо в моно-культур1. Колошзац1я з1ва та носово'Г порожнини видами Streptococcus agalactiae, Moraxella catarrhalis, Klebsiella pneumoniae, Candida albicans та зниження кГлькостГ оральних стрептокок1в св1дчить про пору-шення нормоб1оценозу.

С.К. Джораева, В.В. Гончаренко,

0.В. Щоголева, Н.В. Соболь, О.К. 1ванцова,

1.В. Уск, А.Р. Бабута

Визначення показнимв фагоцитарно'!'

активност у хворих на атошчний дерматит, обтяжений стафiлококовою iнфeкцieю

ДУ «¡нститут дерматологи та венерологи НАМН УкраИни», м. Харюв, УкраИна

e-mail: dzhoraevasvetlana@gmail.com

Мультифакторний етюпатогенез атотчного дерматиту (АД) засвщчуе комплексний характер по-рушень з боку багатьох систем оргашзму пац1ент1в, а досл1дження останшх рок1в свщчать про сутте-в1 Гмунн1 розлади у хворих на алергодерматози, що стосуються гуморально'' i клГтинно'Г ланок Гмун1тету. На сьогодш в1дсутн1 дан1 щодо стану неспециф1чно-го кл1тинного Гмун1тету у дослщженнях з автосиро-ватками та автоштамами S. aureus, вид1леними в1д хворих на алергодерматози, як1 б вщображали на-пружен1сть протим1кробного Гмун1тету у пащенпв з алергодерматозами, обтяженими стафГлококовою Гнфекц1ею, залежно вщ ступеня тяжкосп дерматозу.

Мета: визначення та анал1з показник1в протимь кробного Гмун1тету у хворих на АД, обтяжених стафГлококовою шфекщею, залежно в1д ступеня тяж-кост1 захворювань з використанням автосироваток та автоштам1в S. aureus.

Матерiали та методи. У дослщження було включено 45 хворих на АД, контрольну групу становили 15 ос1б репрезентативного в1ку та стать Означеним гру-пам було проведено Гмунолопчне обстеження з оцш-кою протим1кробного Гмун1тету Гз застосуванням ав-тоштам1в S. aureus i еталонного штаму S. aureus АТСС 25923. У контрольнш груп1 ос1б як автоштами вико-ристовували еталонний штам S. aureus АТСС 25923. З метою оцшки стану неспецифГчно'' резистентност1 орган1зму у хворих на АД загальноприйнятими методами визначено основш показники фагоцитозу:

фагоцитарну активность (ФА), шдекс фагоцитозу (1Ф), фагоцитарне число (ФЧ), фагоцитарну емнють (Ф6). Дан1 показники характеризують початков1 ста-дГГ фагоцитозу. Кисеньзалежну бактерицидну актив-н1сть фагоцит1в вивчали за допомогою спонтанного та шдукованого (S. aures) тесту вщновлення нГтроси-нього-тетразол1ю (сНСТ- та ШСТ-теслв) i цитомор-фолопчним методом. Основна група пац1ент1в була розподГлена на пщгрупи залежно в1д ступеня тяжко-ст1 захворювання.

Результата. Пд час вивчення показник1в стану клГтинно'Г ланки неспециф1чного Гмунгтету у хворих на АД встановлено пригшчення фагоцитозу (пор1вняно з контрольною групою здорових ос1б), що корелювало з1 ступенем тяжкост1 перебь гу дерматозу. Оц1нка р1вня показниюв фагоцитозу у хворих на АД свщчила про ix суттеве зниження у групах хворих Гз пом1рним та тяжким ступенем тяжкост1 захворювання, що бГльш виражено вияв-лялось за результатами дослвджень, проведених Гз використанням автоштам1в стаф1локок1в: показники ФА дор1внювали (72,4 ± 1,4) i (71,7 ± 0,8) % вщповщно та були в1рог1дно нижчими, нгж у здорових ос1б контрольно'' групи (78,1 ± 1,4) %; по-казник ФЧ у вщповщних групах хворих становив (4,3 ± 0,2) та (3,5 ± 0,1) проти (5,3 ± 0,2) в ос1б контрольно'' групи; р1вень Ф1 у когортах пац1ент1в Гз пом1рним та тяжким ступенем тяжкост1 АД сягав (6,2 ± 0,2) i (4,8 ± 0,1) проти (6,8 ± 0,2) у груш здорових ос1б (р < 0,02—0,001). Аналог1чна тенденц1я спостер1галась при досл1дженн1 Ф6, а ii бГльш ч1тку виражен1сть засв1дчили результати експерименпв з використанням автоштам1в S. aureus. Незважаючи на пщвищення загально'' кГлькостГ лейкоцит1в у пе-риферичн1й кров1 хворих на АД (до (6,3—6,4) х 109/л за пом1рного ступеня тяжкост1 та при тяжк1й форм1 хвороби проти близько 5,7 х 109/л), показник Ф6 у них мав тенденщю до зниження. Особливо це по-м1тно у груш хворих Гз тяжким ступенем тяжкостi АД, у яких показник Ф6 Гз автоштамами S. aureus становив (22,6 ± 0,8) проти (30,3 ± 1,0) у контрольнш груш ос1б Гз застосуванням еталонного штаму S. aureus АТСС 25923 (р < 0,002). Окр1м того, вщзна-чено в1ропдне збГльшення показниюв сНСТ-тесту у пац1ент1в Гз пом1рним та тяжким ступенем тяж-кост1 АД; за даними експеримент1в з автоштамами S. aureus, показник сНСТ-тесту у вщповщних груп хворих становив (48,1 ± 1,2) та (50,6 ± 0,3) % проти (41,2 ± 1,3) % у здорових ос1б контрольно'' групи (р < 0,001). Зазначене збГльшення показниюв сНСТ-тесту у хворих Гз пом1рним та тяжким ступенем тяжкост1 АД може бути обумовлене сильною антигенною стимулящею пол1морфноядерних лей-коципв (ПмЛ) в умовах обтяження стафГлококовою шфекщею перебпу АД. Проте резерви функцю-нально'' активност1 (окислювального метабол1зму) ПмЛ у даних груп хворих на АД е зниженими, що падтверджуеться б1льш низькими показниками ЩСТ-тесту (51,7 ± 0,7) та (53,4 ± 0,8) % в1дпов1дно пор1вняно з результатами цього тесту в ос1б конт-

рольно! групи (63,4 ± 1,6) % (р < 0,001). Вщхилення показникiв сНСТ- та ШСТ-теспв у хворих i3 по-мiрною тяжкiстю i тяжким перебiгом АД теж бшьш показово виявляються у дослщженнях i3 викорис-танням автоштамiв стафiлококiв, нiж еталонного штаму S. aureus АТСС 25923 (р < 0,001). На вiдмiну вiд груп хворих i3 помiрним та тяжким ступенями тяжкосп АД у пащенпв i3 легким ступенем тяжко-cmi хвороби не було виявлено вiрогiдних вщмшнос-тей у дослiджених показниках фагоцитозу, як при визначенш з використанням автоштамiв, так i еталонно! культури S. aureus АТСС 25923. Виняток становлять результати iHCT-тесту, де спостерпа-еться вiрогiдна рiзниця значень даного показника у хворих iз легким ступенем тяжкостi АД та у здоро-вих оаб контрольно! групи: (63,4 ± 1,6) % i (57,6 ± ± 1,1) % вiдповiдно (р < 0,05).

Висновки. Визначення стану протимжробно! ре-зистентностi у хворих на алергодерматози, обтяже-нi стафiлококовою шфекщею, доцiльно проводити у форматi «автоштам — пащент» для максимально! персоналiзацiï отриманих даних. У результатi про-ведених дослiджень встановлено, що змши ¡муно-логiчноï реактивностi у пащенпв з АД проявилися значним пригшченням практично всiх показникiв функцiональноï активносп лейкоцитiв кровi.

О.А. Дралова, О.В. Усачова,

О.В. Конакова, Т.М. Пахольчук, С.А. Слна

КлЫко-етдемюлопчш особливостi герпетичних меншгтв у пацieнтiв 3anopi3bKoT облает

Запорзький державний медичний ун1верситет, м. Запоржжя, Укра1на

e-mail: kdibzdmu@gmail.com

Меншпт — це iнфекцiйне ураження мозкових оболонок, яке е одним з найпоширешших гострих захворювань, що вражають центральну нервову систему (ЦНС). Серед збудниюв серозних менiнгiтiв домшують ентеровiруси — становлять до 61 %, а також трапляються герпесвiруси (до 7 %), вiрус клщо-вого енцефалiту (до 6 %), борелИ (до 10 %), iерсинiï (до 2 %) та мжобактерИ туберкульозу (близько 1 %).

Мета: визначити сучасш клiнiко-епiдемiологiчнi особливосп герпетичних менiнгiтiв у Запорiзькiй область

Матерiали та методи. Нами був проведений ре-троспективний аналiз юторш хвороб 25 пацiентiв, якi впродовж 2018—2019 рр. отримували лiкування в КУ «О1КЛ ОДА» з приводу серозного меншпту. Окрiм загальноклiнiчних дослщжень кровi та лжво-ру пащентам було проведено визначення за допомо-гою полiмеразноï ланцюговоï реакцИ ДНК герпесвь русiв (ВЕБ, HSV 1-го та 2-го типу, а також ЦМВ) в лжворь

Результати. За отриманими результатами хворi були розподшеш на двi групи: I — 11 хворих з ме-ншптом герпетично! етюлогщ II — 15 — iз серозним

менiнгiтом невстановленоï етiологï!. У пацiентiв I групи видшили такi вiруси: HSV 1-го та 2-го типу — по 4 пащенти вщповщно, ВЕБ — у 2 хворих, ЦМВ — в 1 хворого. Середнш вж пащенпв з негерпетичним меншптом становив (18,8 ± 2,9) року (4—48 роив) проти (9,9 ± 3,2) року (5—15 роив) у I груш, i тшьки герпетичний меншпт був зареестрований у дорос-лих (47 %). Ми також констатували, що блювання вiдзначалося частiше у пащенпв з меншгггом негер-петичноï етiологï! — у 8 (53 %), при цьому в I груш блювання вщ^чалось лише у 4 (36 %) пащенпв. На шкiрi хворих I групи виявилась плямиста висип-ка у 2 (18 %) проти 1 (7 %) II групи, та тшьки у двох (18 %) пащенпв iз герпетичним меншгггом висип на тш мав везикульозний характер, що пщтверджувало вщповщний дiагноз.

Пд час перевiрки менiнгеальних знакiв у хворих на герпетичний меншпт мала мюце тенденц1я до частiшоï реестрацй ригщносп потиличних м'язГв (р = 0,06) та сумшвних симптомГв Брудзинського (р = 0,09). У всгх хворих (11 пащенпв) на герпетичний меншпт мав мюце нютагм, i майже у вах (10 хворих) — атакс1я, в той час як у пащенпв II групи щ вогнищевi знаки мали мюце у 13 та 11 з 15 хворих вщповщно. Тобто герпетичне ураження проявля-лося бшьш яскравою як меншгеальною, так i вог-нищевою симптоматикою вже при надходженш до стацiонару.

Висновок. Серозш менiнгiти герпетичноï етю-логИ часпше рееструвалися у пацiентiв дорослого вжу — (18,8 ± 2,9) року, ¡з бшьш яскравими менiнге-альними знаками та вогнищевою симптоматикою, що потребуе подальшого вивчення.

О.К. Дуда, А.Р. Вега, 1.В. Манжелеева, В.О. Бойко, Л.П. Коцюбайло

Особливосп iмунологiчноТ в^повш в онкологiчних хворих на COVID-19

Нацюнальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра!на

e-mail: vega_21@ukr.net

ПандемГя COVID-19 розпочалася в грудш 2019 року в мюп Ухань (Китай) i швидко поширилася, перетворившись на глобальну сангтарно-еконо-мГчну емерджентну ситуацГю. ЕтГологГчним агентом е коронавГрус SARS-CoV-2. COVID-19 мае широкий спектр клшГчних проявГв з варГащею вГд безсимптомно! шфекщ! до тяжко! пневмонГ! та сепсису, що супроводжуеться мультисистем-ною недостатнГстю. Вщомо, що Гмунна вГдповГдь на SARS-CoV-2 включае всГ компоненти Гмунно! системи, яю в сукупностГ вГдповГдають за елГмша-цГю вГрусГв та звГльнення органГзму вГд шфекцп. Проте Гмунш реакцГ! також можуть бути пов'язаш з прогресуванням захворювання. Краще розумш-ня ГмунологГчних механГзмГв при COVID-19 дасть нам змогу знайти новГ пщходи до лГкування, про-фшактики та дГагностики дано! патологГ!.

Мета: визначити особливостГ Гмунно! вГдповщ при COVID-19 у пащенпв з онкологГчними захво-рюваннями.

Матерiали та методи. У цьому проспективному дослщженш були проаналГзованГ клГнГчнГ та Гмуно-логГчнГ данГ 10 пацГентГв (група 1), якГ були госпГта-лГзоваш в КНП «КМКЛ № 4» з дГагнозом COVID-19 та наявною супутньою онколопчною патологГею. Як контрольну групу ми вГдГбрали 11 онколопчних хворих без COVID-19 (група 2).

ДГагноз був пГдтверджений методом полГмераз-но! ланцюгово! реакцГ! (ПЛР) зГ зворотною тран-скрипцГею в режимГ реального часу. МатерГалом для дослГдження були мазки зГ слизово! оболонки носоглотки та/або ротоглотки, мокротиння. Ста-тистична обробка даних проводилася за допомо-гою пакета програм Statistica 6.0.

Результати. Серед 21 учасника дослГдження було 9 (42,9 %) чоловтв та 12 (57,1 %) жшок. У всГх хворих групи 1 при аналГзГ зображення грудно! клГтки, отриманого при комп'ютернГй томографа органГв грудно! порожнини, спо-стерГгались патологГчнГ змГни легень. Типови-ми знахГдками були двостороннГ змГни за типом «матового скла» та субсегментарш зони висо-ко! щГльностГ. На момент госпГгалГзацГ! клшГч-ний аналГз кровГ демонстрував незначну тен-денцш до лГмфопенГ! порГвняно з патентами групи 2.

ПодальшГ лабораторнГ тести показали значне збГльшення рГвня С-реактивного бГлка у пащенпв з COVID-19 (152,5 проти 76,5, р = 0,0029). Шдвищен-ня рГвня прокальцитонГну зазвичай було пов'язано з бГльш високим ризиком смертГ (тест ФГшера, р = 0,16). КонцентрацГ! альбумГну були нижчими у хворих групи 1, нГж у хворих групи 2.

Т-клГтини вГдГграють фундаментальну роль у зараженш SARS-CoV-2. Основним маркером, асо-цшованим з цГею хворобою, е лГмфопенгя з рГзко зниженою кГлькГстю CD4 Г CD8 Т-клГтин у серед-ньотяжких та тяжких випадках COVID-19. Попе-реднГ дослГдження показали переважне виснажен-ня Т-клГтин CD8, що може корелювати з тяжшстю захворювання. В онколопчних хворих ми також спостерГгали значне виснаження Т-клГтин CD3. COVID-19 пГдкреслюе пов'язану з раком CD3-лГмфопенГю, але CD4-лiмфопенiя е бГльш вираже-ною, нГж виснаження CD8. ФункцГональний аналГз показав порушення функцГ! як CD4, так Г CD8 Т-клГтин.

Висновок. ДанГ, отримаш пГд час нашого дослГдження, продемонстрували, що шфекцгя, обу-мовлена SARS-CoV-2, в онкологГчних хворих пов'язана з CD4 Т-клГтинною лГмфопешею з ш-дукцГею запально! Т-клГтинно! вГдповГдГ, а також значним пщвищенням рГвнГв С-реактивного бГлка та зниженням концентрацГ! альбумГну. Варто за-значити, що наведет результати е попередшми Г потребують подальшого вивчення з включенням бГльшо! кГлькостГ пацГентГв.

О.К. Дуда, А.Р. Вега, 1.В. Манжелеева, Л.П. Коцюбайло, А.М. Печнка

КлЫчш особливост гострих рeспiраторних вiрусних iнфeкцiй, спричинених SARS-CoV-2, у дорослих

Нацональна медична академiя пюлядипломно! освти iменi П.Л. Шупика, м. Ки!в, УкраИна

e-mail: vega_21@ukr.net

У грудш 2019 року в китайськш провшцп Ху-бей виявили новий коронав1рус п1д назвою Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2). Захворювання, спричинюване цим в1русом (COVID-19), мало значний пандем1чний потенц1ал; пов1тряно-крапельний спос1б передач1 та високий р1вень контапозносп забезпечили миттеве мгжкон-тинентальне поширення. Станом на вересень 2020 р. виявлено близько 28 млн п1дтверджених випадк1в, померли 889 573 людини.

Так само, як i переб1г COVID-19, який може варшвати в1д безсимптомного до вкрай тяжкого (шод1 з летальним насл1дком), його прояви значно р1зняться. Найчаст1ше зап1дозрити наявн1сть коро-навГрусно'' ГнфекцГ', спричинено'' SARS-CoV-2, ми можемо, спираючись лише на особливостГ клГнГчно' картини, тому визначення основних симптом1в та характеру перебяу захворювання е вкрай важливим.

Мета: визначити основн1 кл1н1чнГ прояви COVID-19.

Матерiали та методи. В дослГдження було включено 114 пащенпв в1ком в1д 19 до 65 рок1в з дГагнозом COVID-19, як1 були госп1тал1зован1 в КНП «КМКЛ № 4» для лГкування та дообсте-ження.

Д1агноз був пГдтверджений методом пол1ме-разно'' ланцюгово'' реакцИ (ПЛР) з1 зворотною транскрипц1ею в режим1 реального часу. МатерГалом для дослГдження були мазки з1 слизово'' оболонки носоглотки та/або ротоглотки, мокро-тиння.

Пащентам проводилися загальнокл1н1чнГ лабораторнГ та шструментальш дослГдження: загальний аналГз кров1 та сеч1, б1ох1мГчнГ дослГдження кров1, коагулограма, м1кроскоп1чне дослГдження мокро-тиння на флору та кислотостши бактерГ' (КСБ), рентгенограф1я органГв грудно'' порожнини та/або комп'ютерна томограф1я. Статистична обробка даних проводилася за допомогою пакета програм Statistica 6.0.

Результати. Серед 114 госпГгалГзованих пац1ент1в 65 (57 %) становили чоловжи, 51 (43 %) — жГнки. Розпод1л за в1ком: 18—29 рок1в — 12,8 %, 30—49 роив — 45,3 %, 50-65 роив — 28,2 %, > 65 роив — 13,7 %. Середнш в1к — 48 рокгв (мгжквартильний штервал (IQR) — 41,0-58,0).

Часто прояви ново'' коронавГрусно'' ГнфекцГ' дуже схожГ на прояви сезонного грипу: лихоманка, головний бГль, задишка, кашель, бГль у м'язах

та слабость. ПеребГг у бшьшосп ГнфГкованих людей легкий або середньо! тяжкостГ, а лГкування в таких випадках переважно амбулаторне. У той час як пацГенти Гз серйозними симптомами, такими як утруднене дихання, бГль у грудях або вщчуття тиску, втрата мовлення чи руху, потребують екстрено! гос-пГталГзацГ!. 1ншГ розлади, що спостерГгаються при гострих станах, включають кровохаркання, дГарею, задишку, гостре ураження серця. КрГм того свГтовГ данГ показують частГ ураження сечовидшьно! та нер-вово! систем.

Результати нашого дослщження показали, що найчастГшими клГнГчними симптомами при COVID-19 е пщвищення температури (98 %), кашель (74 %), виражена слабкГсть (49 %), задишка (36 %); менш част скарги — нудота (10 %), дГарея (3 %), головний бГль (9 %), висип (3 %). Середня тривалГсть вГд появи симптомГв до госпГталГзацГ! ста-новила 7 днГв (IQR 4,0-8,0).

Варто зазначити, що бшьшють пащенпв мали супутнГ захворювання (цукровий дГабет, ГшемГч-на хвороба серця, бронхГальна астма, хронГчне об-структивне захворювання легень, онколопчш та ав-тоГмуннГ захворювання).

Висновки

1. SARS-CoV-2 — новий виклик у сферГ охорони здоров'я свГтового рГвня.

2. ТяжкГсть перебГгу може варговати вГд безсимп-томного або легкого до розвитку тяжких пневмонГй, сепсису, гострого респГраторного дистрес-синдро-му.

3. За клГнГко-епГдемГологГчними даними можна запГдозрити ГнфГкування, проте дГагноз усе ж потре-буе лабораторного пГдтвердження.

4. ПолГморфнГсть клГнГчно! симптоматики та вщсутшсть патогномошчних ознак ускладнюють дГагностику COVID-19. На перебГг захворювання значно впливае наявнГсть тяжких супутнГх захворю-вань.

О.К. Дуда1, I.B. Манжелеева2,

Л.П. Коцюбайло1, А.Р. Вега1, В.О. Бойко1

Значення коморб^дного фону у CTpyKTypi госпiтaлiзaцiï хворих на ro^pi респiрaторнi захворювання, зyмовленi SARS-CoV-2, в м. Житомирi

Нацюнальна медична академя п1слядипломно' освти 1м. П.Л. Шупика, м. Ки'в, Укра'на 2КП «Л/карня № 1» Житомирсько!' м1ськоÏ ради, м. Житомир, Укра'на

e-mail: sierroglaska@gmail.com

Пандемiя гострого рестраторного захворювання, зумовленого SARS-CoV-2, — одна з найбГльш актуальних та глобальних тем охорони здоров'я сьогодення. Щоденне зростання кшькост нових випадкiв, масово! частки госпiталiзацiй та леталь-них насладив обумовлюе необхiднiсть оцiнювати

основш фактори ризику тяжкого перебiгу хворо-би для раннього виявлення та надання необхщно! допомоги хворим ¡з прогностично несприятливих груп.

Мета: порГвняти структуру госпiталiзацï! хворих ¡з пiдтвердженим дiагнозом коронавГрусно! iнфекцï! (SARS-CoV-2), ощнити вплив супутньо! патологГ! на перебiг захворювання, визначити основш фактори ризику тяжкого перебяу.

Матерiали та методи. Ощнювали структуру госшталГзаци хворих в шфекцшне вщдГлення КП «Лжарня № 1» Житомирсько! мюько! ради за окремi мюящ 2020 року (квгтень, червень, сер-пень) ¡з пiдтвердженим дiагнозом коронавГрусно! iнфекцï!, що спричинена SARS-CoV-2, методом полГмеразно-ланцюгово! реакцГ! (ПЛР) у зразках назо- та орофарингеальних мазюв. Визначили найбiльш поширен супутш патологГ! серед гос-пiталiзованих випадюв: серцево-судинн захворювання (ССЗ), хрошчна хвороба нирок (ХХН), онколопчш захворювання, цукровий дГабет (ЦД), ожиршня, хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Результати. За квгтень 2020 року в шфекцш-ному вщдГленш перебував 51 хворий, зокрема з рентгенолопчно пщтвердженим дГагнозом пнев-монГ! — 28 випадюв (55 %), без ознак запалення легень — 23 пащенти (45 %). У червн було про-лжовано 98 хворих, серед них: ¡з пщтвердженим дГагнозом пневмонГ! — 77 (78,5 %), без ознак запалення легень — 21 (21,5 %). За серпень загальна кгльюсть хворих становила 123 пащенти, з пнев-мошею — 99 хворих (80,5 %), без ознак пневмо-нГ! — 24 пащенти (19,5 %). Структура супутньо! патологи у хворих, яю перебували на стащонар-ному лжуванш, за квгтень: ССЗ (у тому числГ ¡шемГчна хвороба серця, гшертошчна хвороба, ревматична хвороба, порушення ритму та провщ-носп) — 7 (13,7 %), ХХН (у тому числГ хрошчний телонефрит, сечокам'яна хвороба) — 1 (1,9 %), ЦД — 3 (5,8 %), ХОЗЛ — 3 (5,8 %), ожиршня — 1 (1,9 %). Вщповщш дан за червень i серпень (загальна кГльюсть тдтверджених випадюв 98 i 123): ССЗ — 20 i 49 (20,4 % i 39,8 %), ХХН 6 i 4 (6,1 % i 3,2 %), онколопчш захворювання — 5 i 3 (5,1 % i 2,4 % вщповщно), ЦД — 11 i 12 (11,2 % i 9,8 %), ожиршня — 10 i 24 випадки (10,2 % i 19,5 %), ХОЗЛ — 10 i 4 (10,2 % i 3,2 %).

Висновки. З розгортанням епщеми гострого респГраторного захворювання, зумовленого SARS-CoV-2, кГлькють госшталГзованих пащенпв ¡з рентгенолопчно пщтвердженими ознаками вог-нищево! полюегментарно! пневмонГ! зростала що-мюяця, що свщчить про збшьшення кГлькосп ви-падюв ¡з тяжким перебГгом. Наявшсть супутньо! патологи щонайменше у 40 % гостталГзованих мае значний вплив на клжчний перебГг та наслщ-ки хвороби. Найпоширешшими коморбщними станами у структурГ госшталГзованих випадюв е серцево-судинна патологя, ожиршня та цукро-

вий дiабет, частка яких зростала з кожним наступ-ним мюяцем ешдеми. Прогноз основного захво-рювання для таких пацieнтiв залежить вiд ступеня компенсаци супутнiх захворювань.

П.А. Дьяченко, Л.В. Муравська, О.Г. Андреева

КлЫчний випадок анаплазмозу центрально! нервовоТ системи у хворого на хворобу переднього мотонейрону

ДУ «1нститут епдемюлоги та нфек^йниххвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН Украни», м. Кив, Укра'на

e-mail: neuro10@ukr.net

Анаплазмоз — хвороба, що переноситься кль щем, уперше була описана в 1990-х роках. Ви-кликаеться бакгерieю Anaplasma phagocytophilum, хоча спочатку збудник називався Ehrlichia equi та Ehrlichia phagocytophilum. Як i у шших хвороб, що пе-реносяться клщами, iснують подiбностi мiж шфек-цiями, взаемодiею «господар — агент» та клшчною картиною. Ehrlichia chaffeensis е основним етюло-гiчним агентом моноцитотропного ерлiхiозу люди-ни (HME), а Anaplasma phagocytophilum е основним збудником гранулоцитарного анаплазмозу людини

(HGA). Клшчш прояви як НМЕ, так i HGA можуть варiювати вщ субклiнiчного перебiгу хвороби до по-тенцiйно небезпечного для життя, що пов'язано з П мультисистемно-органною недостатностю. Макрофаги е основними клггинами-мшенями для ерлки, тодi як нейтрофши е мiшенню для анаплазми. За-хворюванiсть у США за 2010 рж становила 6,1 ви-падку на мшьйон осiб. На щастя, рiвень смертностi залишаеться меншим н1ж 1 %.

Бiльшiсть описаних випадюв захворювання рее-струеться у дорослих. Тяжшсть хвороби варiюе вщ легких до тяжких форм. При цьому у лггшх людей та пащенпв з iмуносупресiею (ВIЛ-iнфекцiя та ш.) хвороба мае тяжкий перебiг.

Хворий Б., 1959 р., надшшов зi скаргами на слаб-кiсть у кшщвках (у ногах та лiвiй руцi), утруднення пiд час ходьби (перемщаеться за допомогою вiзо-чка), вщчуття онiмiння та перiодичне посмикування в м'язах рук та ни, бiль у спинi, попереково-крижо-вому вщдш хребта, ногах, набряки стоп та гомшок, «ватшсть» в ногах, частий головний бшь, запаморо-чення, зниження пам'ятi, порушення сну, швидку втомлюванiсть, пiдвищену дратiвливiсть, тривож-нють.

З анамнезу: хворiе протягом 2 роюв, коли з'явилася слабкiсть у дистальних вщдшах нижнiх кiнцiвок, парестези, гшостези там же. Стан по-гiршувався. Неоднократно лiкувався у невролога

1 2 ■Ar - ^ \ [ + 100 мА, 0,5 мс, 1 Гц ( / мед1альна гасточка 2 1 ^ + 100 мА, 1 мс, 1 Гц пщколшаямка

№ Точка стимуляцм Вщст., мм Лат., мс Ампл., мВ Норма ампл., мВ Вщхил. ампл., % Трив., мс Швидк., м/с Норма швидк., м/с Вщхил. швидк., %

пр., Abductor hallucis, Tibialis, 14 L5 S1

1 Медiальна кюточка 70 9,4 5,9 5,0 (N) 5,2

2 Пщколшна ямка 420 23,6 4,2 5,0 (N) 6,1 29,6 50,0 -40,8

Рисунок 1. Деяк маркери ураження нерв1в дистальних Bi^rniB нижн1х к1нц1вок згдно з даними

електронейромюграфП

з приводу полГнейропатГ!. При електронейромГо-графГ! нГг, проведенГй у 2019 р., був встановлений дГагноз хвороби переднього мотонейрону (БАС), з приводу чого отримував симптоматичну терапГю. У лютому 2020 р. з'явилася слабость у лГвГй руцГ.

ЕпГданамнез: хворий займаеться рибальством та полюванням, вщзначае неодноразовГ укуси клГщГв.

При надходженнГ: емоцГйно лабГльний, швид-ко втомлюеться, астенГзований. ЧМН: об'ем ру-хГв очних яблук повний. КонвергенцГя ослаблена. С-м Маршеску — РадовичГ з обох боюв. ЧеревнГ рефлекси знижеш, D = S. ГГпотрофГя м'язГв дис-тального вГддГлу лГво! верхньо! кГнцГвки. БолючГсть при пальпацГ! паравертебральних точок на рГвнях С5-С8, L2—L5—SI з обох боюв. Обмеження рухГв у шийному та попереково-крижовому вГддГлах хребта. Поодиною фасцикулярнГ скорочення в м'язГ ль вого плеча. Тонус збгльшений за шрамщним типом. Сила у м'язах нижшх кГнцГвок знижена до 1-2 балГв, на верхнГх — до 3 балГв. СухожильнГ та перГосталь-нГ рефлекси з кшщвок D = S, високГ з розширеною рефлексогенною зоною. Непостшний клонус стоп. Рефлекси Бабинського, Оппенгейма, Гордона по-зитивнГ з обох бокГв. Спастичний трипарез, вира-жений нижнГй парапарез. НечГтке виконання ПНП праворуч, лГворуч не виконуеться внаслГдок парезу. Вегетативна лабГльнють. ТрофГчш змши дистально-го вГддГлу нГг. Порушення функцГй ходи (пересува-еться за допомогою вГзочка).

При обстеженнГ кровГ виявлений лейкоци-тарний нормоцитоз з вГдносним лГмфоцитозом. АналГз спинномозково! рГдини: бглок — 0,099 г/л, глюкоза — 5,3 ммоль/л, лейкоцити — 0-2 в п/з, флора вщсутня. При ПЛР виявлена ДНК Лпар^та phagocytophШum.

Електронейромюграф1я: помГрне зниження про-вщностГ по окремих рухових Г чутливих волокнах до-слГджених нервГв верхнГх та нижнГх кГнцГвок (част-ково може бути пов'язано з низькою температурою кшщвок). Амплиуда м'язГв кистей — у межах нор-мативних значень. Амплиуда м'язГв стоп: флексо-рГв — нижня межа норми, екстензорГв — знижена до рГвня 30-40 % норми.

За даними голково! мГографГ! спостерГгаеться спонтанна активнГсть рГзного ступеня вираженостГ (вГд незначного до помГрного) в усГх дослщжуваних м'язах, крГм проксимальних вщдшв верхнГх кГнцГ-вок у виглядГ потенцГалГв фГбриляцГй, позитивних гострих хвиль та поодиноких фасцикуляцГй.

ПГд час обстеження було встановлено дГагноз «анаплазмоз ЦНС у виглядГ поперекового мГелиу. Спастичний тетрапарез, бГльше виражений у ниж-нГх кГнцГвках Гз вираженими порушеннями функцГй ходи. Хвороба рухового нейрона, поперековий дебют, шрамщний варГант, повгльне прогресування».

Як етГотропну тератю хворому призначений це-фоперазон/сульбактам — 2 г 2 рази на добу внутрГш-ньовенно крапельно, доксициклш — 200 мг на добу, внутрГшньовенний людський ГмуноглобулГн — 2 г/кг/курс.

На тлГ лГкування значно зменшились гшо- та па-растезГ! дистальних вщдшв кшщвок, трохи зросла сила в ногах i лГвш руцГ Хворий почав пересуватися за допомогою палицГ

Висновки. Представлений клшчний випадок пе-ребГгу анаплазмозу центрально! нервово! системи на xni хвороби переднього мотонейрону свщчить про багатограншсть клшчних проявГв ще! шфекцГ! та мае пщвищити насторожешсть лжарГв щодо кль щових шфекцш.

В.1. Задорожна1, С.В. Протас2, Г.М. Гринчук3, Н.С. Родина3, О.В. Максименок1, Т.А. Сергеева1

Серопревалентнгсть COVID-19 за результатами скриншгового обстеження мешканщв Кшвсько'| облaстi

ДУ «¡нститутеп!дем!ологи та 1нфекц1йниххвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

2ДУ «¡нститутгромадського здоров'я ¡мен1 О.М. Марзеева НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

3ДУ «Ки'вський обласнийлабораторний центр МОЗ Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

e-mail: tas1960@ukr.net

Незважаючи на поки що неоднозначне тракту-вання ролГ антитгл до SARS-CoV-2, бГльшють фахГв-щв схиляються до того, що сероепщемюлопчш дослщження будуть вщдгравати важливу роль у заходах щодо вщповщ охорони громадського здоров'я на пандемго COVID-19, оскГльки дозволяють ощнити тягар хвороби (у тому числГ надати додаткову шфор-мащю про кшетику гуморально! ¡мунно! вщповщ), шформацшно забезпечити точну оцшку кумулятивного поширення шфекцГ! в популяцГ!.

Мета: визначити частоту виявлення антитГл (АТ) до SARS-CoV-2 серед мешканщв Ки!всько! обласп, яю за основною дГяльшстю не пов'язаш з медични-ми професГями.

Матерiали та методи. У формат крос-секцшного дослГдження методом ¡муноферментного аналГзу (1ФА) дослщжено зразки сироваток кровГ 725 умов-но здорових мешканщв Гостомельсько! об'еднано! територГально! громади Бучанського району Ки-!всько! обласп вжом вГд 3 до 84 роив, яких було вщбрано протягом червня — липня 2020 року. У зразках сироваток кровГ визначали АТ класу IgG до SARS-CoV-2 ¡з використанням тест-систем Vitrotest®-SARS-CoV-2-IgG на стандартному облад-нанн для 1ФА згщно з шструкщею виробника (ТОВ «Виротест Бюреагент», Укра!на). Особи, зразки кровГ яких були позитивними щодо наявност АТ, обстежувалися на наявшсть генетичних маркерГв збудника шфекцГ! методом полГмеразно! ланцюго-во! реакцГ! (ПЛР). Ус учасники дослщження надали письмову згоду на участь у дослщженш та заповню-

вали анкету з питаниями щодо можливих факторiв ризику шфжуваиия SARS-CoV-2. Результати об-робляли за допомогою загальиоприйиятих методiв медичио! статистики.

Результати. Середиш вж обстежеиих стаиовив (43,16 ± 16,63) року. У геидериому розподш бшь-шiсть обстежеиих були жшки — 64 % (464 особи), вщповщио чоловiкiв було 36 % (261). За середшм Bi-ком групи обстежеиих чоловЫв та ж1иок практичио ие вiдрiзнялись. Вiрогiдио частiше обстежувались особи вжом 31—40 рокiв (25,66 %); иаймеишою за кiлькiстю була група оаб вiком старше 71 року (4,97 %) та 18-20 рокв (3,17 %).

АТ до SARS-CoV-2 були зиайдеи у 28 обстежеиих — (3,86 ± 0,72) %, з яких 11 чоловiкiв (39,29 %) та 17 жшок (60,71 %) вжом вщ 19 до 77 роюв: серед-иiй вж — (49,29 ± 14,79) роюв. У всiх осiб iз иаявшс-тю АТ результат ПЛР иа РНК збудиика шфекцц був иегативиим.

Встаиовлеио, що 13 серопозитивиих осiб — (46,43 ± 9,42) % (7 жшок та 6 чоловшв), за результатами анкетування, хворши иа госщ респiраториi вiрусиi шфекцц або грипоподабш захворюваиия (ГРВ1/ГПЗ) протягом остаишх трьох мiсяцiв до обстежеиия. При цьому 2 особам (1 жшка вiком 50 рокiв i 1 чоловж вь ком 47 рокв) був встаиовлеиий дiагиоз COVID-19, що було рашше пщтверджеио позитивиим результатом ПЛР у квита — трави 2020 року. Отже, АТ класу IgG до SARS-CoV-2 в цих осiб зберiгалися прииаймиi 1-2 мь сяцi. З-пом1ж сероиегативиих осiб иа перенесен ГВР1 у той же пром1жок часу вказали 147 ((21,09 ± 1,55) %) респоидеитiв (46 чоловшв та 101 жiика), що в1рогщ-ио рщше, иж серед оаб, в яких було зиайдеио АТ до SARS-CoV-2 (p < 0,007).

22 особи ((3,03 ± 0,64) %) зазиачили иаявшсть симптомiв ГРВ1/ГПЗ иа момеит обстежеиия, сред иих 4 ((14,29 ± 6,61) %) серопозитивиих та 18 ((2,58 ± 0,60) %) сероиегативиих (p > 0,05).

Протягом 14 дшв до обстежеиия до лжаря звер-талися 34 респоидеити (4,69 %) — 30 сероиегативиих та 4 особи з иаявшстю АТ. Серед иих 13 та 2 особи вщповщио — з приводу симптомiв, характериих для ГРВ1/ГПЗ.

55 ((7,59 ± 0,98) %) респоидеипв (13 чоловшв та 42 жшки) дали позитивиу вщповщь щодо ймовiрних коитактiв iз хворими иа ГРВ1 впродовж 14 диiв до об-стежеиня, у тому числi 7 ((25,0 ± 8,18) %) серопозитивиих та 48 ((6,89 ± 0,96) %) сероиегативиих (p < 0,03).

643 респоидеити (615 сероиегативиих та вс 28 серопозитивиих) иадали вщповщь щодо кшькосп осiб, з якими вони тюно коитактували за 2 тижш до обстежеиня: незалежно вiд серологiчиого статусу бiльшiсть вказали иа коитакти з менше и1ж 10 особами ((37,95 ± ± 1,91) %) та бшьше и1ж iз 20 особами ((35,93 ± 1,89) %). При цьому коло оаб, з якими стлкувались обстежеиi, вiдрiзиялося як в окремих вжових групах, так i серед чоловiкiв i ж1иок.

36,13 % обстежеиих мали в анамнезi супутиi хроич-иi захворюваиия, i ця пропорцiя була майже однаковою як для сероиегативиих, так i для серопозитивиих осiб.

169 (23,31 %) респондента надали позитив-ну вщповщь щодо перебування на самоiзоляцli: 23 ((82,14 ± 7,24) %) серопозитивних та 146 ((20,95 ± ± 1,54) %) серонегативних (р < 0,0000001); серед осiб iз АТ до SARS-CoV-2 бiльшiсть таких, яю були на самоiзоляцli, припадала на вжову групу 51—60 роюв, серед серонегативних — старше 61 року.

Практично вс учасники дослщження зазначи-ли, що постiйно користуються засобами шдивщу-ального захисту при сшлкуванш з iншими людьми, вщвщуванш мiсць масового скупчення людей тощо, головним чином масками (маски — 99,78 %, рукавички — 31,96 %).

27 (3,72 %) респондента дали позитивну вщповщь щодо вщвщування церковних свят навесш 2020 р.: 21 особа без наявност АТ ((3,01 ± 0,65) %) та 6 оаб, в яких були виявлеш АТ ((21,43 ± 7,07) %) (р < 0,007).

53 особи з числа обстежених (7,3 %) iз счня по червень 2020 р. вщвщували iншi краши, бiльшiсть з них (40 оаб; 75,47 %) — у лютому — березш. За кшьюстю вiдвiдувань передували бгипет, Польща, Угорщина, 1спан1я. Серед серопозитивних за кордоном перебували 2 особи (7,14 ± 4,87) % (у тому чи^ 1 чоловiк — у березш в 1спанп та Ггали), серед серонегативних — 51 особа ((7,32 ± 0,99) %) (р > 0,05). 38 оаб (71,70 %, у тому чи^ обидва серо-позитивш) з числа тих, хто вщвщував iншi краши, у подальшому перебували на самоiзоляцli.

Висновки

1. Частота виявлення АТ класу IgG до SARS-CoV-2 при обстеженнi мешканщв Кишсько! областi становила 3,86 % (що вщповщае низцi результатiв сероешдемюлопчних дослiджень, наведених в лпе-ратурних джерелах).

2. Статистично значущими факторами ризику щодо серопозитивностi до SARS-CoV-2 були: наяв-нiсть ГРВ1/ГПЗ упродовж 3 мюящв до обстеження; контакти з хворими на ГРВ1/ГПЗ протягом 14 дшв до обстеження; вщвщування церковних свят.

3. АТ класу IgG до SARS-CoV-2 зберiгаються принаймш 2 мiсяцi пiсля перенесеного СОУТО-19 i пiсля негативного результату ПЛР.

Подяка. Дослщження органiзовано та проведено за сприяння Гостомельського селищного голови Ю. Прилипка та депутата селищно! ради Н. Скура-тасько!, за що висловлюемо !м щиру подяку.

В.1. Задорожна, Т.А. Сергеева

Ешдемюлопчш аспекти COVID-19 та проблемнi питання

ДУ «1нститут епiдемiологií та iнфекцiйних хвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

e-mail: viz2010@ukr.net

COVID-19 е новою для людства шфекцшною хворобою, яка за швидюстю поширення та непе-редбачуваними наслщками вщнесена до особливо

небезпечних шфекцш. Ïï збудником е коронавь рус SARS-CoV-2, 7-й серед вщомих коронавГрусГв людини (поряд ¡з Alphacoronavirus (229E та NL63) та Betacoronavirus (OC43, HKU1, SARS-CoV, MERS-CoV)), що за таксономГчним положенням належить до роду Betacoronavirus. Ниш зусилля вчених свГту спрямован на вивчення збудника, клшГчних, епщемюлопчних ¡мунолопчних, па-тогенетичних характеристик COVID-19, розроб-ку методГв лжування та профГлактики. На жаль, поки що щ дан мають фрагментарний характер, шодГ шформащя е суперечливою, тому будь-яю дослщження в цьому напрямку додають знань та найближчим часом дозволять сформувати систе-матизоване уявлення про збудник i хворобу, що вш викликае.

Мета: на шдставГ аналГзу захворюваност на COVID-19 в Укра'!ш визначити його епщемюлопчш особливостГ

Матерiали та методи. Використано бГблюсе-мантичний, епщемюлопчнш i статистичш методи дослщження. АналГзу пщлягали «Оперативн до-вщки про епщемГчну ситуащю ¡з захворюванос-т на COVID-19 в Укра'!ш» Центру громадського здоров'я МОЗ Украши.

Результати. ОскГльки COVID-19 е новою ш-фекщею, в епщемюлопчному план залишаеться багато питань, яю потребують з'ясування. На-тепер до кшця не з'ясован мехашзми передачГ SARS-CoV-2, а саме який з них переважае — кра-пельний чи аерозольний, що мае велике значення для визначення протиетдемГчних та профГлак-тичних заходГв. ОскГльки при аерозольному вГрус тривалше зберГгаеться в повГтрГ примщень — до 16 годин (Fears A.C. et al., 2020) i може перемщу-ватися на вщстань понад 2 м, то носшня масок повинно бути обов'язковим в закритих примщеннях незалежно вГд дистанцГ! мГж людьми. Виявлення РНК вГрусу в фекалГях хворих i спчних водах свщчить про потенцшну можливють ¡снування також фекально-орального механГзму передач^ хоча актившсть його до сьогодн не з'ясована (Xiao F. et al., 2020). У багатьох кра!нах уже проводять-ся дослщження щодо ефективност мошторингу спчних вод на наявшсть РНК-вГрусу в системГ епщемюлопчного нагляду за COVID-19 навиъ за вщсутносп клжчних випадюв (США, АвстралГя, Нщерланди, Нова ЗеландГя та ш.), тобто пропо-нуеться використовувати спчш води як шдикатор циркуляцГ! коронавГрусу серед населення та для прогнозування штенсивносп епщемп. Невщомою е частка безсимптомного шфГкування, тривалють персистенцГ! вГрусу в оргашзмГ, термш, протягом якого людина може залишатися джерелом збудника шфекцГ!. Щ та шшГ питання потребують по-дальшого вивчення.

В Укра'!ш перший випадок COVID-19 було за-реестровано 29.02.2020 р. На 27.09.2020 р. !х кГль-юсть уже дорГвнювала 201 305, зокрема 3996 ле-тальних (2,0 %). Захворювашсть становила 528,6

на 100 тис. населення, смертшсть — 10,5, охо-плення тестуванням — 5015. Для порГвняння: у США цГ показники вщповщно становили 2212,8;

63.2 та 31 563; в 1спанГ! — 1600,3; 67,2 та 27 212; у ШвецГ! — 898,9; 58,1 та 15 153; в 1зра'Ы — 2534,6;

16.3 та 37 233.

1нтенсившсть епщемГчного процесу значно вщрГзнялася в рГзних регюнах Укра!ни. РГвш за-хворюваностГ знаходилися в межах 1568,5 (Чер-нГвецька обл.) — 103,7 на 100 тис. населення (Херсонська обл.), летальшсть — 1,1 % (Луган-ська обл.) — 5,2 % (Юровоградська обл.), смертшсть — 39,5 (Чершвецька обл.) — 1,6 на 100 тис. населення (Луганська обл.). Хоча частка чоловтв серед захворГлих була нижчою i становила 41,6 %, летальшсть серед них перевищувала цей показник серед жшок (2,6 % проти 1,6 %). ЦГ даш збГгаються з отриманими в Кита! на початку епщемп (2,8 % проти 1,7 %) (China CDC, February 17 2020). Серед захворГлих частка дГтей вжом до 17 роюв стано-вить 6,6 %. НайбГльша частка захворГлих припа-дае на дорослих вжом вщ 20 до 69 роюв — 83,2 %. Летальшсть зростае з вжом i становить 0,03 % серед дГтей вжом 0—9 роюв, 0,06 % — 10—19 ро-кГв, 0,09 % — 20-29 роюв, 0,2 % — 30-39 роюв, 0,6 % — 40-49 роюв, 1,6 % — 50-59 роюв, 3,7 % — 60-69 роюв, 7,9 % — 70-79 роюв, 14,1 % — 80-89 роюв, 20,4 % — 90 роюв i старше. Фактично з шд-вищенням вГку в кожнГй наступнГй вГковГй груш рГвень летальностГ зростае майже вдвГчГ включно до 80-89 рокГв. Частка медичних працГвникГв серед захворГлих поступово знижувалася i натепер дорГвнюе 7,4 %.

У березнГ 2020 р. мшГмальна i максимальна кГльюсть пГдтвердженого COVID-19 в Укра!ш коливалась вщ 0 до 135 випадюв (середнГй мюяч-ний темп приросту/спаду — Тсер. — дорГвнював + 13,8 %, що свщчило про виражену тенденщю до зростання захворюваностГ); у квГгш — вГд 11 до 578 випадюв (Тсер. = +4,5 % — помГрна тенденцГя до зростання); у травш — вщ 259 до 550 випадкГв (Тсер. = -0,8 % — стабГльна динамГка); у червнГ — вщ 328 до 1109 випадкГв (Тсер. = +2,6 % — помГрна тенденцГя); у липш — вщ 543 до 1197 випадкГв (Тсер. = +1,1 % — помГрна тенденцГя); у серп-ш — вГд 990 до 2481 випадкГв (Тсер. = +2,5 % — помГрна тенденцГя). У вересш 2020 р. (станом на 27.09.2020 р.) мшГмальна кГльюсть пщтвердже-них випадкГв COVID-19 становила 1430, максимальна — 3833 випадки при Тсер. = +1,9 % (помГрна тенденцГя до зростання). СередньомГсячний фактор росту був найвищим у березш та квГгш (1,6 та 1,4 вщповщно), тсля чого вш знизився до середнього показника 1,0, i починаючи з трав-ня можна констатувати тенденщю до стабЫза-цГ! фактора росту щодо пщтверджених випадкГв COVID-19 в Укра!ш в помюячнш динамГцГ (Тсер: вГд -0,3 % до +0,3 % на мГсяць).

На початку епщемГ! в Укра!ш (у березнГ) кГль-юсть летальних випадкГв на день була в межах вщ

0 до 8 (Тсер. = +12,8 % — виражене зростання), у квгтт — вщ 1 до 19 (Тсер. = +3,7 % — noMipHe), у травн — вiд 6 до 21 (Тсер. = +0,2 % — стабшьна тен-дeнцiя), у червн — вiд 8 до 31 — (Тсер. = +1,6 % — пoмipнe зростання), у липн — вiд 8 до 27 (Тсер- = —0,2 % — стабшьна тенденщя), у серп-нi — вiд 13 до 49 (Тсер. = +2,2 % — пoмipнe зростання), у вересн (станом на 27.09.2020 р.) — вщ 26 до 73 (Тсер. = +1,1 % — пoмipнe зростання).

Щодо кшькост пацieнтiв, якi одужали, то, зрозу-мiлo, що ïx число постшно зростае: вiд 0 до 6 на день у березш (Тсер. = +15,0 % — виражена тeндeнцiя), вщ

1 до 181 — у квита (Тсер. = +10,2 % — виражена), вщ 49 до 495 — у травш (Тсер. = +2,8 % — пoмipна), вщ 88 до 629 — у червш (Тсер. = —0,3 % — стабшьна), вщ 221 до 1016 — у липш (Тсер. = +1,0 % — TOMiprn), вщ 235 до 1055 — у серпш (Тсер. = 0,5 % — стабшьна) та вщ 379 до 1788 на день у вересш (Тсер. = 2,8 % — виражена) (станом на 27.09.2020 р.).

Протягом березня — липня спостериалося по-ступове зменшення стввщношення кiлькoстi пщ-тверджених випадкiв COVID-19 до числа оиб, якi одужали, у середньому на мюяць вщ 44,7 : 1 у березш до 1,5 : 1 у липш. У серпш знову нампилася тенденщя до збшьшення розриву м1ж кшькютю зареестрованих випадкiв та одужань — до 3,1 : 1. Станом на 27.09.2020 р. це стввщношення дещо зменшилося до piвня червня (2,8 : 1) i майже на-близилось до середньомюячного piвня квiтня 2020 р. (2,6 : 1).

Висновки

1. На кiнeць вересня 2020 р. захворюванють на COVID-19 в Украш була в 4,2 раза нижчою, н1ж у США, у 3 рази — н1ж в 1спанИ, у 1,7 — н1ж у ШвецИ, у 4,8 — н1ж в 1зра'Ы. Смepтнiсть була нижчою вщпо-вщно в 6; 6,4; 5,5 та 1,6 раза, а охоплення тестуван-ням — у 6,3; 5,4; 3 та 7,4 раза.

2. Протягом 7 мюящв розвитку епщемИ COVID-19 в Украш кшьюсть зареестрованих ви-падкiв перевищила 200 тис., зокрема летальних — близько 4 тис. 1нтенсивнють eпiдeмiчнoгo процесу значно вiдpiзнялася в piзниx peгioнаx краши, ле-тальнiсть зростала зi збiльшeнням вiку пацiентiв, ïï показник серед чoлoвiкiв у 1,6 раза був вищим, н1ж серед жшок.

3. На ™ суттево'Г штенсифжацп eпiдeмiч-ного процесу COVID-19 в Укра'Гт темп зростання захворюваност протягом червня — вересня 2020 р. залишався пoмipним проти вираженого у бepeзнi та стабшьно'Г динамiки у тpавнi (на ™ жорстких обмежувальних за-xoдiв у бepeзнi — тpавнi). Починаючи з червня 2020 р. спостериаеться пoмipна тeндeнцiя до зростання кшькост летальних випадкiв пiсля стабтзацп цього показника в травш — липш. У вересш 2020 р. уперше тсля квгтня знову на-мгтилася тeндeнцiя до вираженого середньомь сячного приросту кшькост тих, хто одужав вщ COVID-19.

В.1. Задорожна1, Т.А. Сергеева1, О.В. Максименок1, С.В. Протас2, М.Ю. Ватаманюк1, Г.М. Гринчук3, Н.С. Родина3

Частота виявлення антилл до SARS-CoV-2 серед медичних пращвниюв КиТвськоТ област

1ДУ «1нститутепдемюлогн та нфекцйниххвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН Укра/ни», м. Ки'1'в, Украина

2ДУ «1нститутгромадського здоров'я iменi О.М. Марзеева НАМН Украни», м. Ки'1'в, Украина

3ДУ «Киюський обласнийлабораторний центр МОЗ Укра/ни», м. Ки'1'в, Украина

e-mail: tas1960@ukr.net

Медичт пращвники е визнаною групою про-фесшного ризику щодо низки шфекцшних хвороб, i тепершня ситуацiя з пандeмiею COVID-19 актуалiзoвала питання щодо пiдвищeнoгo ризику шф^вання SARS-CoV-2 пpeдставникiв медичних спещальностей. В Украш, за даними МОЗ, станом на 25.09.2020 р., з-пом1ж 195 504 пщтверджених ви-падюв COVID-19 14 683 (7,51 %) зареестроваш серед медичних пращвниюв.

Мета: визначити сepoпpeвалeнтнiсть до SARS-CoV-2 серед медичних пpацiвникiв Кшвсько'Г облас-тi та встановити пoвeдiнкoвi фактори (не пoв'язанi з професшною дiяльнiстю) щодо можливого шфжу-вання SARS-CoV-2.

Матерiали та методи. На наявнють антитш класу IgG до SARS-CoV-2 (АТ SARS-CoV-2-IgG) методом iмунoфepмeнтнoгo аналiзу з використанням тест-систем Vitrotest®-SARS-CoV-2-IgG (ТОВ «Виротест Бюреагент», Украша) дослщжено зразки сироваток кpoвi 186 медичних пращвниюв (МП) м. 1рпеня Ктвсько'Г oбластi вiкoм вщ 21 до 75 роюв, якi було вщбрано протягом червня — липня 2020 р. Групу пopiвняння (контрольна група, Кг) становили особи з того самого району област (n = 651), вжом вщ 21 до 84 роюв. МП у бшьшосп були пpeдставлeнi особами жшочо'Г статi (89,8 %), середнш вiк ж1нок (Ме) становив 53 роки (Q1 — 42, Q3 — 59,5 року), чоловЫв — 51 рж (Q1 — 37,5, Q3 — 60 роюв). У гру-m пopiвняння також бшьшють були ж1нки (65 %), Ме жшок — 45 (Q1 — 36, Q3 — 57,5) роюв, Ме чо-ловЫв — 46 (Q1 — 37, Q3 — 6) роюв. Ус учасники надали письмову згоду на участь у дослщженш та на анкетне опитування щодо можливих фактopiв ризику шфжування SARS-CoV-2, не пов'язаних з професшною дiяльнiстю. Для пopiвняння даних у груш медичних пращвниюв та в контрольнш вико-ристовували двoвибipкoвий t-критерш Стьюдента для непов'язаних сукупностей; зв'язки м1ж озна-ками oцiнювали за допомогою показника вщно-шення шанав (Odds ratio — OR); крт^ем oцiнки значущoстi вiдмiннoстeй peзультатiв залежно вщ впливу фактора ризику обрали хьквадрат (х2), кри-

Таблиця 1. Оц/нка зв'язку м'ж факторами ризику та серопревалентнстю до SARS-CoV-2

Фактори Групи, n (%) t (р) OR (95% CI) X2 (р) Критерт V Крамера (зв'язок)

МП Кг

(1) 36 (19,4) 153 (23,5) 1,43 (> 0,05) 6,3 (2,8-13,9) 2,6 (< 0,001) 0,199 (слабкий)

(2) 3(1,6) 21 (3,2) 1,4 (> 0,05) 4,3 (1,2-15,6) 45,96 (< 0,001) 0,24 (середшй)

(3) < 10 16 (8,6) 236 (36,6) 6,59 (< 0,00...) 0,04 (0,01-0,017) 41,45 (< 0,001) 0,22 (середшй)

10-20 26 (14,0) 170 (26,4) 4,1 (< 0,00005) 0,08 (0,01-0,62) 5,36 (0,021) 0,08 (несуттевий)

> 20 111 (59,7) 236 (36,6) 5,67 (< 0,00...) 2,0 (0,94-4,29) 0,32 (> 0,05) 0,02 (несуттевий)

(4) 14 (7,5) 43 (6,6) 0,43 (> 0,05) 1,04 (0,24-4,53) 6,28 (0,013) 0,09 (несуттевий)

(5) 2 (1,0) 33 (5,1) 3,51 (< 0,0005) 0,76 (0,1-5,79) 3,51 (> 0,05) 0,07 (несуттевий)

(6) 46 (24,7) 250 (38,4) 3,7 (< 0,0003) 0,27 (0,09-0,78) 2,59 (> 0,05) 0,06 (несуттевий)

(7) постмно 148 (79,6) 642 (98,6) 6,48 (< 0,00.) 0,015 (0,003-0,08) 0,6 (> 0,05) 0,04 (несуттевий)

Час вщ часу 20 (10,7) 4 (0,6) 4,32 (p < 0,00002) 0,001 (0-0,003) 1,58 (> 0,05) 0,04 (несуттевий)

(8) 8 (4,3) 343 (52,7) 19,65 (< 0,00.) 0,45 (0,2-1,0) 0,02 (> 0,05) 0,001 (несуттевий)

терГем ощнки сили зв'язку мГж фактором ризику та наслщком — критерГй V Крамера. Користувались функцгями Microsoft Excel та онлайн калькулятора https://medstatistic.ru/calculators/calcchoice.html.

Результата. При обстеженш медичних пращвни-кГв АТ SARS-CoV-2-IgG були знайденГ у 28 з них — (15,1 ± 2,6) %, що було вГропдно вище порГвняно з 27 серопозитивними особами, виявленими в конт-рольнГй груш — (4,2 ± 0,8) % (p < 0,00005). 6 медичних пращвниюв (3,2 %) мали в анамнезГ перенесений COVID-19: 5 Гз числа серопозитивних (7,1 %) та 1 серонегативний (0,6 %).

Вщповщно до питань анкети аналГзували таю основш фактори: наявшсть ГРВ1 протягом 3 мь сящв до (1) та на момент обстеження (2); кГльюсть людей, з якими вщбувалось тГсне спГлкування за 2 тижш до обстеження (3): < 10, 10 — 20, > 20 осГб; контакти з хворими на ГРВ1 протягом останшх 2 тижнГв (4); звернення до лжаря за цей час (5); наявшсть хрошчно! патологГ! (6); користування за-собами ГндивГдуального захисту (З1З) при тГсному спГлкуваннГ з шшими людьми (7); самоГзоляцГя (8). Результати наведет в табл. 1.

Встановлено вГропдш розбГжностГ мГж 2 трупами дослщження у таких показниках, як: кГлькГсть осГб, з якими вщбувалося тГсне спГлкування (у МП воно ширше, нГж в осГб з Кг); частота звернення до лжаря (МП звертались рщше); наявнГсть хрошчно! патологГ! (частГше повщомляли особи з Кг); користування З1З при спГлкуваннГ з шшими людьми, вщвщуванш мГсць масового скупчення людей тощо (для МП було бГльш характерним користуватися З1З час вГд часу, а не постшно); попередне перебу-вання на самоГзоляцГ! (представники немедичних професГй перебували на самоГзоляцп у 12,3 раза частГше, нГж МП).

Обмеження. Немае впевненостГ, що на питання анкети були надаш вщповщ, що дГйсно вщповща-ють стану речей (зокрема, це стосуеться контактГв Гз хворими на ГРВ1, користування З1З та низки шших

питань), а не просто формальш, що могло вплинути на коректшсть статистичних оцГнок.

Висновки

1. Частота виявлення АТ SARS-CoV-2-IgG при обстеженш медичних пращвниюв вГрогщно вища (у 3,6 раза), нГж серед представниюв умовно здорового населення вГдповГдного вГку.

2. Серед медичних пращвниюв, якГ мали в анамнезГ COVID-19, через 3 мГсяцГ тсля захворювання АТ SARS-CoV-2-IgG були визначеш лише в 83,3 % випадкГв (5 Гз 6).

3. Попри наявнГсть вГрогГдних розбГжностей, як фактори поведГнкового ризику щодо бГльшо! ГнфГ-кованосп медичних працГвникГв, за результатами аналГзу вщповщей на питання анкети, можна назва-ти: перенесенГ ГРВ1 протягом 3 мюящв до моменту обстеження та/або протягом 14 дшв до вщбору кровГ для дослщження (вщповщно, слабкий та середньо! сили зв'язок при достатньому статистичному рГвш значущостГ); менше 10 людей, з якими вщбувалось тГсне спГлкування за 2 тижнГ до обстеження (серед-нГй зв'язок).

Подяка. Дослщження органГзовано Г проведено за сприяння Гостомельського селищного голови Ю. Прилипка та депутата селищно! ради Н. Скура-тГвсько!, за що висловлюемо !м щиру подяку.

Т.Н. Зиновченко

К вопросам иммунизации

новорожденных детей (на примере г. Мариуполя)

Мариупольский городской филиал ГУ «Донецкий ОЛЦ МЗ Украины», г. Мариуполь, Украина

e-mail: zinovcenkotana@gmail.com

В общей структуре заболеваемости и смертности среди инфекционных болезней туберкулез и вирусный гепатит В занимают ведущее место. По данным ВОЗ, ежегодно в мире заболевают: туберкуле-

зом 10 млн человек, умирает 1,6 млн человек, в т.ч. заболевает туберкулезом детей 1 млн, умирает 230 тыс.; ежегодно выявляется 257 тыс. больных хроническим вирусным гепатитом, ежегодно умирает 887 тыс. ВОЗ определило Украину в группу из 18 стран, где борьба с туберкулезом выделена как приоритет. Украина вошла в топ-5 стран с наиболее высоким уровнем заболеваемости туберкулезом, согласно отчету ВОЗ «Эпиднадзор и мониторинг за туберкулезом в Европе» 2019 г.

В борьбе с этими опасными инфекционными заболеваниями значительная роль отводится вакцинации. Каждая страна в зависимости от эпидемической обстановки, состояния здравоохранения, материального благосостояния разрабатывает свой национальный календарь прививок. В Украине в этот календарь, согласно приказу МЗ Украины № 551 от 11.08.2014 г. «О совершенствовании проведения профилактических прививок в Украине», входит вакцинация от 10 инфекционных заболеваний (в т.ч. от туберкулеза и вирусного гепатита). Согласно этому календарю, от туберкулеза и вирусного гепатита вакцинируют детей в первые часы и дни жизни.

Вакцинация от туберкулеза на 3-5-й день жизни после рождения проводится в России, Украине; в США, Германии, Великобритании — не проводится; в Японии — в 6 месяцев (а вся вакцинация начинается с 3 месяцев).

Распространенность вирусного гепатита В (по данным ВОЗ) варьирует от 0,1 % в странах Западной, Северной, Центральной Европы, до 6—8 % в странах Восточной Европы и Центральной Азии, а в странах Африки и Юго-Восточной Азии — до 10 % взрослого населения. ВОЗ рекомендует прививать всех новорожденных детей в первые 24 часа жизни.

В странах с низкой и средней эндемичностью невакцинированные ранее дети должны получать вакцину в возрасте до 12 лет. Вакцинация всех новорожденных проводится лишь в 26 странах мира, в 23 странах вакцинацию начинают в возрасте 2 лет и позже (Япония, Германия).

Согласно рекомендациям производителей вакцин от вирусного гепатита В, через 5—7 лет, если уровень антител снижается ниже критического уровня, следует проводить ревакцинацию. Правильно проведенная вакцинация против вирусного гепатита приводит к формированию длительного иммунитета.

Цель данного исследования: изучение обоснованности проведения вакцинации против вирусного гепатита В в первые часы жизни новорожденных, что может явиться причиной снижения приживаемости БЦЖ.

Материалы и методы. 1. Изучение демографической характеристики г. Мариуполя (2005—2020 гг.). 2. Изучение заболеваемости вирусным гепатитом г. Мариуполя (2005—2020 гг.). 3. Анализ данных городской станции переливания крови (как контрольной группы за 2013 — 6 месяцев 2020 гг.).

4. Анализ данных по родильным домам г. Мариуполя (2011-2020 гг.).

Использованные материалы: годовые отчеты, карты эпидрасследований (2015 г. — 6 мес. 2020 г.), журналы регистрации инфекционных заболеваний.

Результаты. Демографическая характеристика г. Мариуполя за последние 15 лет рассматривается как стабильно медленно снижающаяся (507 600458 001 чел.; снижение на -9,8 %) с увеличением удельного веса населения старше 60 лет (102 386117 912 чел., +15,2 %) и уменьшением группы населения фертильного возраста (224 169-193 666 чел.; -13,6 %), уменьшением числа новорожденных детей (2011 г. — 4848 чел., 2019 г. — 3371 чел.; -30,5 %). Количество заболевших вирусным гепатитом В по годам также имеет тенденцию к снижению (с 57 случаев в 2005 г. до 24 случаев в 2019 г.). Распространенность вирусного гепатита В на протяжении 15 лет остается стабильно постоянной — не более 0,01 % (2019 г. — 24 на 458 001 чел., -0,005 %; 2005 г. — 57 случаев на 507 600 чел., -0,01 %). Из 480 больных острым вирусным гепатитом (2005-2020 гг.) женщин фертильного возраста — 162 (33,8 %). Проведен анализ 193 карт эпидрасследования случаев вирусного гепатита (2005-2020 гг.), острого вирусного гепатита — 139 чел. (72,0 %), хронического — 54 чел. (28 %). Заболеваемость вирусным гепатитом В среди мужчин (108 случаев — 56 %) выше, чем среди женщин.

В роддомах Мариуполя 98,2 % рожениц обследуются на носительство HBsAg. На учете в 2011 г. — 6 мес. 2020 г. — 6076 рожениц, в 118 случаях выявлено носительство HBsAg (1,9 %). Так, в 2018 г. — 6 мес. 2020 г. родилось 8457 детей, в т.ч. от 24 матерей — носителей HBsAg (0,3 %), в т.ч. привито от вирусного гепатита В 5142 ребенка (60,1 %).

Выводы

1. Распространенность вирусного гепатита В в г. Мариуполе на протяжении 15 лет остается стабильно постоянной и составляет 0,01-0,001 % как показатель низкой эндемичности.

2. Вакцинация от туберкулеза и ее приживаемость должны быть в приоритете.

3. Вакцинировать в первые 24 часа необходимо только новорожденных, матери которых являются носителями HBsAg, вакцинацию от гепатита отодвинуть на возраст 6-12 лет (возраст активной социализации детей), разгрузив вакцинальную нагрузку детей 1-го года жизни и сохранив напряженность иммунитета на более подверженную заболеваемости вирусным гепатитом (из 480 заболевших за 15 лет возрастная группа 20-29 лет составляет 216 чел. — 50,3 %; возрастная группа 30-39 лет составляет 83 чел. — 19,3 %).

4. Вопрос напряженности прививки от туберкулеза у детей, получавших в первые 24 часа прививку от вирусного гепатита и не получавших, требует дальнейшего изучения.

Т.Н. Зиновченко

Особенности эпидемий гриппа и острых респираторных вирусных инфекций в 2015-2020 гг. (на примере г. Мариуполя)

Мариупольский городской филиал ГУ «Донецкий ОЛЦ МЗ Украины», г. Мариуполь, Украина

e-mail: zinovcenkotana@gmail.com

Грипп и острые респираторные вирусные инфекции (ОРВИ) — самые массовые и распространенные инфекционные заболевания. По данным ВОЗ, они составляют около 90 % общей инфекционной заболеваемости, а согласно данным рутинного надзора в г. Мариуполе, в 2018 г. — 96,5 %; в 2019 г. — 97,7 %. Возбудителями ОРВИ являются различные респираторные вирусы, в т.ч. коронавирусы. Особое место занимает грипп, для которого характерен сильнейший токсикоз, тяжелое клиническое течение, способность вызывать пандемии и эпидемии. Наиболее опасен вирус гриппа А с выраженной антигенной изменчивостью, гипертоксичностью, высокой летальностью. Вирус гриппа В мало изменчив, пандемий не вызывает. В последнее время особое внимание среди ОРВИ отводится коронавирусу, который протекает так же тяжело, как грипп, имеет много общего и представляет опасность эпидемического распространения.

Цель: выявление особенностей эпидпроцессов ОРВИ и гриппа в эпидемические сезоны 2015— 2020 гг. и прогнозирование характера последующих.

Материалы и методы. Проведение анализа эпидемий гриппа в Мариуполе на основе данных рутинного надзора 2015—2020 гг.

Результаты. Эпидемический сезон 2014—2015 гг. отличался от остальных лет быстрыми темпами развития, низким количеством заболевших (68 030 чел.), когда переболело 14,1 % жителей, отсутствием превышения эпидемического порога, средней продолжительностью, минимальным количеством заболевших гриппом A(H3N2) и В. Только в марте 2015 г. зарегистрировано 9 случаев этого заболевания (показатель заболеваемости на 100 тыс. населения — 1,87).

Эпидемический сезон 2015—2016 гг. с циркуляцией вируса A(H1N1) pdm09 отличался от остальных высокой интенсивностью эпидпроцесса, быстрым темпом развития (на 2-й неделе), более высокой заболеваемостью на пике (4909 чел.), частой госпитализацией (по данным первичной обращаемости) и большим количеством заболевших (87 171 чел.). В этот сезон переболело 18,1 % жителей г. Мариуполя. Показатели общей заболеваемости превышали показатели эпидсезона предыдущего года на 28,6 %. Со 2-й по 12-ю неделю заболело гриппом 475 чел. (107,5 на 100 тыс. населения), что в 57,2 раза больше, чем в предыдущем сезоне. Вирус гриппа появился в этом сезоне в январе, когда было зарегистрировано наибольшее ко-

личество за весь период наблюдения — 304 случая гриппа (показатель — 63,5). Эпидемический порог был превышен только два раза — на 3-й и 4-й неделях на 73,4 и 16,1 % соответственно. Продолжительность эпидподъема — 14 недель. Пик приходился на 3-ю неделю, когда заболело 14 501 чел., в т.ч. гриппом — 133 чел. (на 4-й неделе — 4909 чел. и гриппом — 156 чел.). Показатель заболеваемости на пике самый высокий за весь период наблюдения — 5017,0 на 100 тыс. населения.

Эпидемический сезон 2016-2017 гг. с циркуляцией вирусов А(Н3№) и В отличался средней интенсивностью, ранним началом (51-я неделя), большей продолжительностью, количеством заболевших на пике 8307 человек. Эпидпорог превышен не был. Всего заболело 77 011 человек, или 16,1 % жителей г. Мариуполя. Гриппом заболело 97 чел., что в 5,3 раза меньше, чем в предыдущем сезоне.

Эпидемический сезон 2017-2018 гг. с циркуляцией вирусов А(НШ1) А(Н3№) и В отличался поздним началом заболеваний — в феврале (5-я неделя), непродолжительным эпидподъемом (6 недель), количеством заболевших на пике — 11 358 человек. Активность заболеваемости ОРВИ и гриппом находилась на неэпидемическом уровне. Эпидпорог превышен не был. Всего заболело 66 426 человек, или 13,9 % жителей г. Мариуполя. Гриппом заболело 26 человек (показатель заболеваемости — 5,52 на 100 тыс. населения, что на 72,8 % меньше показателя предыдущего периода).

Эпидемический сезон 2018-2019 гг., когда циркулировало 4 линии вирусов: А(НШ1), А(Н3№) и два вируса типа В, который отличался ранним началом заболеваний (51-я неделя), затянувшимся эпидподъемом (15 недель), количеством заболевших на пике 8407 человек. Эпидемический порог за весь сезон не превышался. Всего заболело 51 723 человека, или 11,1 % жителей г. Мариуполя. Гриппом заболело 42 человека, что на 63,4 % больше предыдущего сезона. Госпитализировано 4,5 % заболевших детей и 0,3 % взрослых (как показатель тяжести заболевания).

Эпидемический сезон 2019-2020 гг., когда одновременно циркулировали А(НШ1) pdm09, А(Н3№), В и коронавирусная инфекция, отличался ранним началом заболеваний (49-я неделя), большей продолжительностью (до 20-й недели), количеством заболевших на пике (5-я неделя — 3581 человек), когда эпидпорог был превышен на 59,1 %. Начало школьных каникул на 52-й неделе резко снижает общую заболеваемость на 21,7 %, школьников — на 45,1 %. Эпидемический порог превышался 5 раз (на 5-7-й и 9-10-й неделях). Всего заболело 58 836 человек, или 12,8 % жителей Мариуполя. Гриппом заболело 208 человек, что в 6,6 раза больше предыдущего периода. Госпитализировано 0,8 % взрослых и 4,1 % детей (как показатель тяжести заболевания). Максимальное количество госпитализированных за весь период наблюдения отмечается на 5-й и 6-й неделях — 220 чел. (42 % от общего количества заболевших, из них детей — 75,5 %).

Пневмониями переболело 1266 человек (2,2 %), максимально на 5-12-й неделе (505 человек — 40 %). Резко повышается количество заболевших гриппом на 7-9-й неделях — 109 случаев (52 % от общего количества). С 10-й по 18-ю неделю регистрируются тяжелые острые респираторные заболевания (32 человека). На 13-й неделе по рекомендациям ВОЗ вводится карантин по коронавирусной инфекции.

Выводы. Эпидемия 2015—2016 гг. за весь анализируемый период была эпидемией с наибольшим количеством случав гриппа, наибольшим количеством заболевших на пике. Следующей эпидемией высокой интенсивности по количеству вирусов гриппа, продолжительности по времени, с 5-кратным превышением эпидпорога была эпидемия 2019— 2020 гг. Особенностью этой эпидемии могло быть микст-инфицирование респираторными, в т.ч. ко-ронавирусами.

Н.0.1ванченко, Т.В. Лозинська

Вивчення частоти ураження печшки серед хворих на юр у 2018 рощ

Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Украна

e-mail: timknat@ukr.net

Упродовж 2017-2019 роюв на ЛьвГвщиш вщ-значалася ускладнена епщситуащя щодо захворю-ваносп на юр. Якщо у 2017 р. було зареестровано лише 92 випадки кору, то у 2018 р. — 11 474 випад-ки (451,54 на 100 тисяч населения). За 2019 р. за-хворГло 6418 людей (шт. пок. — 255,5). З числа за-хворГлих 8243 (72 %) становили дгга.

Метою роботи було вивчити частоту ураження печшки серед хворих на юр дорослих пащенпв ЛьвГвсько! обласно! шфекцшно! клшГчно! лжарш у 2018 рощ.

Матерiали та методи. Було проаналГзовано 102 медичш карти стацюнарних хворих на юр, яю пере-бували на лГкуваннГ у ЛьвГвсьюй обласнГй шфекцш-нГй клГнГчнГй лжарш у 2018 рош. Проведений лгте-ратурний огляд з цього питання.

Результати. За результатами спостережень було встановлено, що серед 102 госшталГзованих хворих на юр жжшки становили 47 %, чоловГки — 53 %. Згщно з розподГлом за вГком: 17-18 рокГв — 24,5 %; 19-25 роюв — 26,5 %; 26-30 роюв — 20,6 %; 31-45 роюв — 25,6 %, старше 45 роюв — 2,9 %. Серед-не число перебування на лГжку становило 5,9 дня. Субфебрильна температура спостерГгалась у 34,3 % хворих, фебрильна — у 65,7 %. Аланш-амшотранс-фераза була пГдвищена у 39,3 % хворих. Пдвищен-ня показниюв бшрубшу спостерГгалось у 9,8 % хворих. З них перевищення за рахунок прямого бь лГрубГну було у 40 % хворих, непрямого — у 10 %, обох фракцш — у 50 % хворих. Тимолова проба була пГдвищена у 9,8 % пащенпв. ЛейкопенГя спостерГгалась у 29,4 % хворих, лейкоцитоз — у 2,0 %

пащенпв. Пдвищення ШОЕ було у 40,2 % хворих. ЛГмфоцитоз спостерГгався у 8,8 % хворих, нейтро-фГльоз — у 74,5 %. Серед хворих з гепатоцитолггач-ним синдромом нейтрофГльоз вГдзначено у 80 % випадюв, лГмфоцитоз — у 5 %. Не виявлено рГзницГ у юлькосп лГжко-дшв мГж хворими з ураженням печГнки та без такого. Зпдно з лпературними да-ними, гепатоцитолггачний синдром при кору описаний у епщсезош 2018-2019 року в ЗапорГжжГ, у 2013 роцГ — у ФранцГ!, в 1988 рош — у США та роз-глядаеться не як ускладнення, а як один Гз можли-вих симптомГв кору.

Висновок. Результати проведених дослГджень свГдчать про те, що у 2018 рощ серед 39 % пащенпв, хворих на юр, яю перебували у ЛьвГвськГй обласнГй шфекцшнш клГнГчнГй лГкарнГ, вГдзначався гепато-цитолГтичний синдром. Отже, визначення показниюв роботи печшки варто проводити при рутинному лабораторному обстеженш хворих на юр з метою проведення своечасно! медикаментозно! корекцГ!.

О.М. Кислих, О.В. Максименок, М.Ю. Ватаманюк, Т.А. Сергеева

Поширешсть антилл до SARS-CoV-2 серед медичних працiвникiв м. Киева

ДУ «1нститут еп!дем!ологИ та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки!в, Укра'на

e-mail: olenakyslykh@gmail.com

31 грудня 2019 року офю ВООЗ у Кита! повщомив про кластер захворювань на пневмошю нез'ясовано! етюлогГ! в китайському мши Ухань. 7 сГчня 2020 р. вже було визначено, що етюлопчним агентом е но-вий коронавГрус 2019-nCoV, зараз — SARS-CoV-2. 12 сГчня 2020 р. у Кита! було секвеновано його геном, що дозволило швидко розробити тест-системи для дГагностики ново! коронавГрусно! ГнфекцГ!, що отримала офГцГйну назву COVID-19. НаразГ Гснують молекулярно-генетичнГ методи (фГксують наявшсть вГрусу в органГзмГ людини на момент тестування i вказують на те, що вона може бути потенцшним джерелом зараження) та серолопчш методи, за до-помогою яких визначають наявнГсть антитГл до SARS-CoV-2 в кровГ i, отже, чи була людина в мину-лому шфжована коронавГрусом.

ВГдповГдно до наказу МОЗ Укра!ни вГд 17.09.2020 р. № 2122 «Про внесення змш до Стан-дартГв медично! допомоги «КоронавГрусна хвороба (COVID-19)», тестування на антипла до вГрусу SARS-CoV-2 рекомендуеться використовувати, зокрема, як додатковий метод дГагностики гостро! ГнфекцГйно! хвороби (з урахуванням серонегатив-ного перюду) за наявностГ клГнГчних симптомГв та негативного результату дослщження методом ПЛР; скриншговий метод тестування медичних пращв-никГв (МП), якГ безпосередньо надають медичну допомогу пацГентам або проводять догляд за пацГ-

ентами, хворими на COVID-19, в умовах стащонару, пpацiвникiв лабораторш, якi працюють зi зразками з дихальних шляxiв, отриманими вiд пащеипв, хворих на COVID-19, пpацiвникiв патoлoгoанатoмiчниx, су-дово-медичних бюро, вщдшень, яю беруть участь у poзтинi тла, в тому числi взяттi зразюв, встановлен-ня факту перенесено! рашше хвороби при проведен-нi масового дослщження населення для oцiнки piвня пoпуляцiйнoгo iмунiтeту тощо.

Найбiльш уразливим контингентом наpазi вва-жаються особи чoлoвiчoï статi, люди аз^сь^ етно-групи, похилого вiку, особи з тяжкими фоновими хворобами (цукровий дiабeт, есенщальна артерь альна гiпepтeнзiя тощо) i значними зрушеннями в iмуннiй систeмi, люди вiкoм понад 60—65 роюв. Великий ризик шфжування (у 8 pазiв бiльший, нiж у звичайного населення) мають МП, яю перебувають на пepeдoвiй лшИ реагування на спалах COVID-19 i пщдаються загрозам, що становлять небезпеку ïx здоров'ю та можуть призвести до зараження. Небез-пеки включають вплив збудника, тривалий робочий час, психолопчт страждання, втому, пpoфeсiйнe вигорання, стигматизащю, фiзичнe та псиxoлoгiчнe насильство. Виявлено часте внутpiшньoлiкаpнянe iнфiкування як МП, так i пащенпв, якi перебували з шшими peспipатopними захворюваннями в лжарш.

Так, за даними МОЗ, в Украш станом на 01.10.2020 р. шфжовано 15 538 (7,3 % вщ усix ш-фжованих) МП, у м. Киевi ïx частка становила 5,2 % (1206 оаб) вiд усix пщтверджених випадюв COVID-19 у стoлицi.

Мета: вивчити поширешсть антитш до SARS-CoV-2 серед медичних пращвниюв м. Киева.

Матерiали та методи. Сepoлoгiчнi дослщжен-ня проводились зi зразками сироваток кpoвi МП 6 медичних установ (МУ) м. Киева. Викорис-товували iмунoфepмeнтнi (1ФА) тест-системи DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgG та DIA®-SARS-CoV-2-NP-IgМ виробництва ПрАТ «НВК«Д1АПРОФ-МЕД» (м. Кшв, Украша).

Результати. Протягом червня — вересня 2020 р. здшснено тестування сироваток кpoвi 411 МП на наявшсть антитш до SARS-CoV-2. Рoзпoдiл об-стежених оиб за статтю був такий: 41 % (168 МП) належали до чoлoвiчoï стап, 59 % (243 особи) — до жшочоь Середнш вiк медичних пpацiвникiв ста-новив 48,5 року. У результат скpинiнгу серед 411 зpазкiв виявлено 12 матepiалiв (2,9 %) з наявшстю IgG до SARS-CoV-2. Додатково дослщжено 239 сироваток кpoвi (з 411 зразюв) на наявнiсть ^М до кopoнавipусу, при цьому кшьюсть позитивних peзультатiв зафiксoвана на piвнi 1,3 %.

Отже, сepoпpeвалeнтнiсть COVID-19, за наяв-нoстi антитш до SARS-CoV-2, серед oбстeжуванoï групи МП м. Киева становить 2,9 %, що кореспон-дуеться з результатами тестування на IgG до SARS-CoV-2, проведеного лабopатopiею «Сшево». Так, за ïx даними, серед мютян столищ, яю були клiентами цього закладу, частка виявлених антитш становила 3 %.

Висновки. Хоча тpивалiсть iмунiтeту тсля пере-нeсeнoï хвороби на COVID-19 доа невГдома, вияв-лення антитш до SARS-CoV-2 може мати значення для ощнки iмуннoï вiдпoвiдi на юнуюче чи перене-сене шфекцшне захворювання.

П.Г. Коваленко1, О.А. Ракша-Слюсарева1, О.А. Слюсарев1, Н.1. Оперчук1, О.А. Кочмарук1, I.A. Тарасова2

Особливосл eniAeMi4Horo процесу щодо В1Л-асоцмованого туберкульозу на територп з впливом iонiзуючого випромiнювання

Донецький нацюнальний медичний ун1верситет, м. Краматорськ, м. Кропивницький, Укра!на 2ДУ «¡нститут еп!дем!ологИ та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л.В. Громашевського» НАМН Укра'ни, м. Ки!в, Укра'на

e-mail: rakshaslusareva@gmail.com

Для Украши залишаеться актуальною проблемою иегативиий вплив иа иаселеиия иа деяких ll територiях дц низькоштенсивного природного та штучного опромшення, обумовлеиого техиогеиии-ми катастрофами, роботою атомиих електростаицiй та пщприемств iз видобутку урану. Кровоградська область географiчио розташоваиа в середнш части-иi Цеитральио-Укра1иського кристалiчиого щита, надра якого дуже багатi иа поклади урану. Дана си-туацiя обумовлюе хроиiчиу дiю иа оргашзм малих доз природного iоиiзуючого випромшювания. На територГ! К1ровоградсько! областi розташоваш та дi-ють ураиовидобувиi пщприемства. Техиологiчиий процес розробки, видобуваиия ураиових руд при-зводять до появи залишюв вГдходГв вГд виробництва, якГ можуть негативно впливати иа навколишне се-редовище та иа стаи здоров'я населения, в тому чис-лГ i иа перебiг iифекцiйиих захворювань. Нашими попередиiми дослГджеииями було встаиовлеио не-гативиий вплив тако! комбшовано! дГ! техногенного й природного низькоштенсивного юшзуючого опромГиеиия иа показиики системи ГмунГтету дГтей молодшого та пубертатного вГку К1ровоградсько! областГ. Змши Гмуииого стану можуть призвести до дисбалансу функщонувания психоиейроГмуиоеи-докрииио! системи в мешканщв даиих територГй та в подальшому иа тлГ цих змш до тяжчого перебГгу захворювань, у тому числГ шфекцшно! природи.

За показииками первииио! захворюваносп иа ту-беркульоз, злоякгсиГ новоутворення та вроджеиГ аиома-лй Юровоградська область посГдае остаииГ (иайгГршГ) 23-те — 25-те мГсця у вщповщному рейтингу областей Укра!ии. Сучасиа епГдемгя туберкульозу розвиваеться в тГсиому зв'язку з поширеииям ВЬЛ-Гифекцй/СНЩу. ВЬЛ-Гифекцгя е фактором, що сприяе розвитку тубер-кульозиого процесу в Гифгковаиих хворих та полегшуе поширеиия туберкульозу. Метою роботи було досль джеиия стану поширеиия туберкульозу серед В1Л-шфжованих у К1ровоградськгй областГ.

Методи. Когштивш, бiблiосемантичнi.

Результата. Проведено aHani3 статистичних звь TiB за 2019 piK зaклaдiв охорони здоров'я у Юрово-градськш област за формами статистично! звiтностi № 58 вщповщно до наказу МОЗ Украши 21.03.2018 № 182 (у редакцИ наказу МОЗ 08.05.2018 № 864). Результати проведеного aнaлiзу показали, що за-хвоpювaнiсть на активний туберкульоз у поеднан-нi зi СН1Дом (В1Л/ТБ), за пiдсумкaми 2017 року поpiвняно з 2016 роком, збшьшилась на 27,1 % та становила 157 оаб, показник 16,4 на 100 тисяч на-селення (2016 рж — 125 оаб, показник 12,9 на 100 тисяч населення). Станом на 01.11.2019 року взят на диспансерний облiк 83 В1Л-шфжоваш особи iз захворюванням на туберкульоз, та цей показник збiльшився поpiвняно з 2018 роком на 8,7 % i ста-новив 32,6 на 100 тисяч населення (2018 рж — 23,9 на 100 тисяч населення, 72 особи). У 2017 рощ вщ кошфекцИ В1Л/ТБ померли 20 оаб проти 32 у 2016 рощ. Летальшсть вщ кошфекцИ зменшилась на 37,5 %. У 2018 рощ вщ кошфекцИ померли 66 осiб, що на 69,7 % бшьше, н1ж у 2017 рощ. На xni збшь-шення кiлькостi ВIЛ-iнфiковaних щороку зростае юльюсть хворих iз коiнфекцiею В1Л/ТБ, а також летaльнiсть вiд не! Цьому сприяють невчасне ви-явлення ВШ-шфекцп в пaцiентiв, пiзне виявлення випaдкiв кошфекцИ В1Л/ТБ, наслщком чого е висо-кий показник летальност хворих на В1Л/ТБ вщнос-но термшу лiкувaння туберкульозу. Так, 93 % вияв-лених коiнфiковaних померли в перший тиждень на початку лжування.

Висновки. Проживання в умовах iндустpiaль-ного середовища змiнюе iмунний стан населення певного pегiону, вплив paдiaцiйного опpомiнення на оpгaнiзм людини сприяе насамперед розвитку набутих iмунодефiцитних стaнiв piзного характеру i вираженосп, якi, зi свого боку, служать основою для виникнення piзномaнiтноï патологИ людини. Пошиpенiсть тубеpкульозноï шфекцИ серед В1Л-iнфiковaних у Кipовогpaдськiй обласп, за пщсумка-ми 2019 року, залишаеться високою й вимагае по-кращення оргашзацИ дiaгностики ВШ-шфекцп та дiaгностики туберкульозу серед ВIЛ-iнфiковaних.

А.А. Кожокару, Н.С. Вачевська, О.М. 1ванько

Мкробюлопчна структура поаву ce4i у хворих i3 катeтeризацieю сечового MixYpa

Укра'/'нська вйськово-медична академя, м. Ки'в, Укра1на

e-mail: addrik@ukr.net

Катетерасоцшоваш iнфекцïï сечовивiдних шля-х1в (КА1СВШ) посщають друге мiсце в структу-pi внутpiшньолiкаpняних iнфекцiй. Досв1д р!зних краш св1ту показуе, що для ефективного лiкувaння КА1СВШ ви61р антимжробних пpепapaтiв мае базу-ватися на даних постшного м1кро61олог1чного мош-

торингу видового складу i бюлопчних властивостей збудниюв, насамперед aнтибiотикоpезистентностi. В Укра'ж лише поодинок1 дослiдження пpисвяченi ешдемюлопчним аспектам КА1СВШ.

Метою роботи було визначення мiкpобiологiчноï структури пос1ву сеч! у хворих 1з захворюваннями сечостатево! системи, яким було встановлено сечо-вий катетер бiльше 3 д16, та проведення aнaлiзу чут-ливост видiлених з6удник1в до aнтибaктеpiaльних препарапв.

Матерiали та методи. Виконано ретроспектив-ний aнaлiз 371 карти стацюнарного хворого 1з захворюваннями сечостaтевоï системи, як1 перебу-вали на стацюнарному лiкувaннi в кл1н1ц1 урологИ Нaцiонaльного вiйськово-медичного кл1н1чного центру «Головний в1йськовий кл1н1чний гостталь» у перюд I кварталу 2017 року. Вщбрано 103 карти стaцiонapного хворого, у яких, ймов1рно, могла роз-винутися iнфекцiя, пов'язана з наданням медичноï допомоги. Об'ектом дослiджень були штами мжро-оpгaнiзмiв, видiленi 1з сечi хворих 1з кaтетеpизaцiею сечового мiхуpa протягом 3—5 д16. ус1м хворим при-значалося етiотpопне, патогенетичне та хipуpгiчне лiкувaння, спрямоване на вщновлення порушених чи втрачених функц1й, профшактику ускладнень та pецидивiв захворювання. Чутливють визначали до основних груп антимжробних препарапв за допо-могою диско-дифузшного методу.

Результати. Пpоaнaлiзовaно результати 26 зраз-к1в 61олог1чного мaтеpiaлу (сеч^, було видiлено 10 культур мiкpооpгaнiзмiв. Спектр виявлених мжро-оpгaнiзмiв був таким.

Enterococcus spp. видiлено у 20 % дослщжень. Кль-юсний вм1ст у дослiджувaних зразках сечi становив вщ 104 до 108 КУО/мл. Переважна к1льк1сть шта-м1в ентеpококiв (90 %) видiлялaсь у монокультур!, шш1 — в асощацИ з P. aeruginosa, S. saprophyticus, Corynebacterium spp. Мжрооргашзми-асощанти ви-дшялись у меншiй к1лькост1, н1ж ентерококи. Зага-лом чутлив1сть штaмiв Enterococcus spp. визначали до ампщилшу, ампщилшу + сульбактаму, ванкомь цину, тейкопланшу, хлоpaмфенiколу, тетpaциклiну, штрофурантошу, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину, моксифлоксацину, лшезолщу, фуpaдонiну. Установлено, що Enterococcus spp. чут-ливий до амоксицилшу, ципрофлоксацину, моксифлоксацину, ампщилшу.

Pseudomonas aeruginosa виявлено в 15 % досль джень. к1льк1сний вм1ст у дослщжуваних зразках сечi становив 106 КУО/мл. P. aeruginosa виявилася чутли-вою до меропенему, aмiкaцину, фосфомщину, пше-paцилiну, гентaмiцину, кол1стину, цефоперазону.

Staphylococcus epidermidis виявлено в 11 % досль джень. Визначалася чутливють штaмiв до оксациль ну, ампщилшу, амоксицилшу, цефазолшу, цефж-симу, цефуроксиму, цефотаксиму, азитромщину, л1нком1цину, цефтpiaксону, еритромщину.

Escherichia coliвидiлено в 11 % дослщжень, чутли-в1сть штaмiв якого вiдзнaчено до цефоперазону, т-пеpaцилiну, гентaмiцину, aмiкaцину, фосфом1цину,

ампщилшу, амoксицилiну, цефотаксиму, цeфтpiак-сону, ципрофлоксацину, меропенему, гeнтамiцину.

Staphylococcus saprophyticus зустpiчався у 8 % пось вiв. Визначалася чутливiсть його штамiв до оксаци-лiну, ампщилшу, амоксицилшу, цeфазoлiну, цефотаксиму, азитромщину, лiнкoмiцину, цефуроксиму, цeфтpiаксoну, epитpoмiцину.

Corynebacterium spp. вepифiкoванo в 4 % видше-них мiкpoopганiзмiв. Чутливiсть спостеркалась до ампiцилiну, амoксицилiну, цефотаксиму, цефтрь аксону, ципрофлоксацину, epитpoмiцину, азитро-мщину.

Staphylococcus intermedius висiвався в 4 % випад-кiв. Визначалася чутливють збудника до oксацилiну, ампiцилiну, амоксицилшу, цефазолшу, цeфiксиму, цефуроксиму, цефотаксиму, моксифлоксацину, азитpoмiцину, лiнкoмiцину.

Enterobacter spp. видшений у 4 % дослщжень, чут-ливiсть якого спостеркалась до цефоперазону, меропенему, пшерацилшу, пeнтамiцину, амiкацину, фoсфoмiцину.

Enterobacter aerogenes зустpiчалися в 4 % пoсiвiв, чутливiсть яких вiдмiчeна до меропенему, амкаци-ну, фoсфoмiцину.

Klebsiella pneumoniae знайдена в 4 % вщ вск пось вiв, серед яких чутливють вiдмiчeна до цефоперазону, пшерацилшу, амкацину, фoсфoмiцину.

У 15 % дослщжень бактepiуpiя не виявлена, що свщчить про виключення eтioлoгiчнoï poлi мкроор-ганiзмiв у розвитку шфекцИ сечовивщних шляxiв та спростування дiагнoзу КА1СВШ.

Висновок. Пiд час дослщження верифковано мь крофлору та визначено спектр чутливост для кожного видшеного мiкpoopганiзму. Данi щодо чутли-вoстi мiкpoopганiзмiв, якi переважали в етюлопчнш стpуктуpi iнфeкцiй сeчoвивiдниx шлях1в, були необ-xiдними для виршення питання щодо мoжливoстi ïx подальшого використання для лiкування пащен-тш iз КА1СВШ.

Л.П. Козак1, З.П. Василишин1, В.В. Кордiяка2

Сучасний стан проблеми сальмонельозу в м. AbBOBi

1Львiвський нацональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького МОЗ Укра1ни, м. Львiв, Укра1на 2КНП ПустомитськоÏ районно! ради «Пустомитська ЦРЛ», м. Львiв, Укра1на

e-mail: Zoryana69@i.ua

Актуальшсть сальмонельозу зумовлена його по-ширенням, частими спалахами та високою леталь-шстю серед дгтей молодшого вiку, яка в деяких ви-падках становить 2—5 % i бшьше. Сальмонельоз е oднiею з найбiльш поширених нoзoлoгiчниx форм у стpуктуpi гострих кишкових iнфeкцiй. Поширення сальмонельозу в багатьох крашах свiту, збiльшeння кшькосп сepoлoгiчниx ваpiантiв збудникiв, конта-мiнацiя сальмонелами oб'ектiв зoвнiшньoгo сере-

довища, особливо харчових пpoдуктiв тваринного походження, визначають проблему сальмонельозу як надважливу серед сучасних мeдикo-сoцiальниx проблем. Епщемюлопчна значимiсть цього захво-рювання визначаеться мoжливiстю реальзацИ хар-чового шляху пepeдачi збудникiв iнфeкцïï при недо-тpиманнi вимог до виробництва, транспортування, збepiгання харчових пpoдуктiв та ïx приготування. Зростання заxвopюванoстi на сальмонельоз остан-нiм часом зареестровано майже в уск крашах 6в-ропи, Азïï, Америки. В Украж за oстаннi 10 poкiв захворювашсть на сальмонельоз мае тeндeнцiю до зростання.

Матерiали та методи. Для вивчення eпiдeмiчнoï ситуацïï щодо сальмонельозу в м. Львoвi впродовж п'яти рокш (2015—2019 pp.) ми опрацьовували обль кoвo-звiтнi форми щодо iнфeкцiйнoï захворюванос-тi мiськoгo вiддiлу ДУ «Львiвський ОЛЦ МОЗ Укра-ïни», МОЗ Украши та провели ретроспективний епщемюлопчний аналiз заxвopюванoстi на сальмо-нельоз.

Результати. Установлено, що в стpуктуpi шфек-цiйнo'ï заxвopюванoстi на тepитopïï дослщження переважали кишкoвi iнфeкцiï (47,2 %), частка шфекцш дихальних шлях1в становила 44,2 %. Показник захво-pюванoстi на сальмонельоз у мют! Львoвi був у межах вщ 12,4 до 26,2 на 100 тис. населення, в середньо-му становив 16,9 на 100 тис. населення, i був нижчим за аналопчний показник по област! (17,9) i загальнодер-жавний (19,1). На дослщжуванш тepитopïï встановлено неблагополучну eпiдeмiчну ситуацiю щодо сальмонельозу. При аналТя piчнo'ï динам1ки захворюваносп на сальмонельоз встановлено, що для даж^ iнфeкцïï характерна вссняно-лТтня та лттньо-осшня сeзoннiсть, iндeкс сeзoннoстi та показник сезонност! станови-ли 5,2 та 83,8 % вщповщно. Теритсрально випадки сальмонельозу poзпoдiлeнi нepiвнoмipнo, найбшьша частка в Сих1вському (23,9 %) та Шевченквському (19,6 %) районах. Найвищий piвeнь заxвopюванoстi зареестровано у вжовш групТ до 1 року (58,7—127,5 ви-падку на 100 тис. населення), у середньому 98,2; най-нижчТ р1внТ — в середньому в груш дорослих (13,6 на 100 тис. населення) та 15—17 рокв (9,6 на 100 тис. населення).

Найпоширешшим збудником е Salmonella enteritidis, на яку припадало 57,6 % випадюв. Частка оаб декретованих груп становила 4,9 % вщ уах захворших. 1нтенсивний показник заxвopюванoстi серед оаб жiнoчoï та чoлoвiчoï статi — 15,9 i 18 на 100 тис. населення вщповщно; частка жшок серед захворших становила 53 %, чоловЫв — 47 %.

Показник гoспiталiзацïï при сальмoнeльoзi становив 91 %: у першу добу — 59 %, у другу добу — 27 %, третю — 5 %. Уа вогнища сальмонельозу були об-стежеш своечасно, та був проведений весь комплекс пpoтиeпiдeмiчниx заxoдiв, у тому числТ заключна дезшфекц1я.

Висновок. З урахуванням вищевикладено-го медико-сощальна значимють сальмонельозу в м. ЛьвовТ е вагомою. За останш п'ять роюв на те-

pитоpiï мiстa склалась неблагополучна епiдемiчнa ситуaцiя щодо сальмонельозу з тенденщею до ш-тенсифiкaцiï епiдемiчного процесу, що потребуе вдосконалення профшактичних i пpотиепiдемiчних зaходiв для запобпання епiдемiчним ускладненням на дaнiй територИ та забезпечення епщемюлопчно-го благополуччя населення мiстa.

Г.К. Кондакова, О.В. Левицька, Г.О. Семко, В.М. Цимбал

Стан глутатюново!' ферментно'1 системи антирадикального захисту у хворих на урогештальний трихомошаз

ДУ «1нститут дерматологи та венерологи НАМН Укра1ни», м. Харкв, Укра1на

e-mail: semkogalina@ukr.net

Вщомо, що окисний стрес супроводжуе розви-ток багатьох вид1в патологiй iнфекцiйноï природи, в тому числ1 i таке захворювання, як уpогенiтaльний трихомошаз. Деякими авторами показано, що при тpихомонiaзi посилюються процеси перекисного окиснення лшщдв практично у вс1х тканинах чоло-вiчоï сечостaтевоï системи. Антирадикальний та ан-типерекисний захист клгтин багато в чому залежить вщ стану aктивностi феpментiв, особливо глутать онзалежних. Глутaтiонпеpоксидaзa мае першочер-гове значення в зaхистi кл1тин вщ перекису водню, що пост1йно утворюеться в клгтинах. Вона бере участь одночасно у двох лш1ях ферментативного захисту клгтин: з одного боку, вщ окисного стресу, з шшого — у знешкодженнi продукпв перекисного окиснення лшщдв, гiдpопеpекисей жирних кислот та перекисей шших речовин. Глутатюнредуктаза е постачальником вiдновленого глутатюну в клгти-ни, вiдiгpaе визначальну роль у зaхистi мембранних структур клгтин, особливо вщ екзогенного ушко-дження.

Мета роботи — визначення активност глутать онпероксидази, глутaтiонpедуктaзи, а також р1вня сульфгщрильних груп в еритроцитах хворих на уро-генiтaльний трихомошаз.

Матерiали та методи. Було обстежено 15 пащенпв з урогештальною трихомонадною iнфекцiею. У дослiдження були включен особи в1ком вщ 17 до 60 роив, яю звернулись до клшжи шституту для обстеження на шфекцИ, що передаються статевим шляхом, у тому числ1 i трихомонадну. Для щентифжацИ T. vaginalis дослщжували нaтивнi препарати, а також проводили культуральний метод 1з використанням середовища СКДС. Групу контролю становили 20 практично здорових донор1в. В еритроцитах визначали актившсть глутaтiонpедуктaзи (ГР), глутатюн-пероксидази (ГП) та piвень загальних сульфгщриль-них груп (SH-груп) за допомогою реактиву Елмана. Одержат результати були оброблеш статистично, в1рогщшсть pезультaтiв оцшювалась за кpитеpiем t Стьюдента.

Результати. Визначення активносп глутатюнза-лежних ферментГв ГП та ГР в еритроцитах показало, що у хворих на урогенГтальний трихомонГаз !х актив-нГсть значно знижена: активнГсть ГП в еритроцитах пащенпв знижена в 1,13 раза (Р < 0,05), а ГР — в 1,46 раза (Р < 0,05) вщносно групи здорових донорГв. РГвень SH-груп залишаеться на рГвш контрольних значень, що недостатньо для нейтралГзацГ! гшер-продукцГ! активних форм кисню. 1мовГрно, що зни-ження активностГ ГР у кровГ у хворих на трихомонГаз пов'язане з функцюнальним використанням даного ферменту в клГтинах для поповнення вмГсту вГднов-леного глутатюну, який Гнтенсивно витрачаеться клГ-тинами. У той же час можна припустити, що змши активностГ глутатГонзалежних ферментГв е результатом модифГкуючо! дГ! активних форм кисню Г можуть свГдчити про те, що система глутатГону залучена в механГзми розвитку патологГ! при урогенГтальному трихомонГазГ на клГтинному рГвнГ.

Висновки. Установлено, що при урогешталь-ному трихомонГазГ спостерГгаеться дисбаланс у ре-докс-системГ глутатГону — активнГсть ГП и ГР в еритроцитах пацГентГв значно знижена, що може сприяти розвитку хронГчного патологГчного про-цесу. Подальше вивчення змш показникГв глутатГ-оново! ланки антиоксидантного захисту у хворих на урогенГтальний трихомонГаз сприятиме пошуку та розробцГ нових засобГв для комплексного лГкування цГе! ГнфекцГ!.

Л.Д. Кор1нчук

Ключова роль антирeтровiрусноï тeрапiï в лкуванш осiб з коiнфeкцieю В1Л/ТБ, 2020 рiк

1нтервенц1йна еп1дем1олопчна служба, Центр громадського здоров'я МОЗ Укра1ни, м. Ки'1'в, Укра1на

e-mail: l.korinchuk@phc.org.ua

Проблемним питанням щодо контролю за тубер-кульозом та В1Л-шфекщею/СНЩом залишаеться постшне зростання захвоpюваностi на поеднану iнфекцiю В1Л/туберкульоз (ТБ). ТБ — головна причина смертносп В1Л-позитивних ос16. В Украш показник охоплення aнтиpетpовipусною тератею (АРТ) ос16 1з коiнфекцiею В1Л/ТБ на р1вн1 83 %.

Матерiали та методи. Анaлiз проведений на основ! даних, отриманих 1з реестру хворих на ТБ. Для aнaлiзу були взяп хвор1 з кошфекщею В1Л/ТБ (нов1 випадки та рецидиви) за I швр1ччя 2017, 2018 та 2019 роив.

Коiнфекцiя В1Л/ТБ — це активний легеневий або позалегеневий ТБ, що розвиваеться у В1Л-шфжованих ос16.

АРТ—це застосування комбiнaцïï з трьох або бiльше АРВ-пpепapaтiв для лжування ВШ-шфекцц. АРТ пе-редбачае дов1чш лiкувaння.

Ефективне лiкувaння ТБ — сума результапв «ви-лiковaний» i «лжування завершено».

Результата. Проаналiзувавши данi, ми отримали TaKi результати: у I niBpi44i 2017 року ефективнiсть лжування хворих без АРТ — 16,8 %, а в oci6, яю отримували АРТ, — 56,9 %, в аналопчному перiодi 2018 рощ — 6,8 та 58,7 %; у 2019 рощ — 6,8 та 57,7 % вщповщно. Отже, ефектившсть л^вання оаб i3 кошфекщею В1Л/ТБ на АРТ у вiсiм рaзiв вища, н1ж серед оаб, якi не отримували АРТ. При збшьшенш показника охоплення АРТ хворих i3 коiнфекцieю В1Л/ТБ зростае рiвень ефективного лiкувaння ТБ.

Висновки. Проведення дослщження щодо з'ясу-вання причин, через яю хворi з кошфекщею В1Л/ТБ не отримують АРТ, може сприяти пщвищенню рiвня охоплення АРТ, а це, зi свого боку, пщвищить вижи-вaнiсть хворих iз коiнфекцiею В1Л/ТБ.

Ю.В. Круглов1, В.А. Марциновська12, 1.В. Нгуен1, Ж.В. Антоненко2

Результатившсть тестування на В1Л i3 використанням швидких теслв в УкраТш

1ДУ «1нститут епдемюлогп та нфек^йниххвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН Укра/ни», м. Ки/в, Укра'на

2ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ Укра/ни», м. Ки/в, Укра/на

e-mail: kruglov1957@ukr.net За даними сероепщемюлопчного мошторингу (СЕМ), в Украт щорiчно обстежуються на В1Л близь-ко 2,5 млн ойб, що становить 6 % вщ середньорiчноI чисельносп населення, виявляеться близько 23 тисяч В1Л-позитивних осiб. Для масового скриншгу населення на ВIЛ-iнфекцiю використовують швидк тести (ШТ) й шструментальш методи (IM) — iмунофермент-ний аналiз, iмуноблот. В Украт використання ШТ у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) щороку зб1льшуеться. Протягом 2015—2019 роыв спостергалось зростання частки оаб, обстежених на В1Л iз використанням ШТ, iз 12,5 до 32,6 % та частки виявлених В1Л-позитивних осiб за допомогою ШТ — з 11,5 до 51,0 %.

З урахуванням розвитку епщеми в Украш по-казник зaхворювaностi, що базуеться на даних офь цшно! реестраци випaдкiв В1Л-шфекцп, залежить вщ таких вагомих фaкторiв, як обсяг та результатив-нiсть тестувань на В1Л. Проте, за офiцiйними даними, результатившсть тестування на В1Л iз використанням ШТ залишаеться на низькому рiвнi.

Мета роботи: вивчити результaтивнiсть тестування на В1Л iз використанням ШТ серед рiзного контингенту осiб у межах СЕМ у 2019 рощ

MaTepiarn та методи. Показник результативност тестування на В1Л вiдобрaжaе вщсоток осiб, у яких виявленi серолопчш маркери В1Л при проведеннi тдтверджувальних дослiджень серед осiб, якi були обстежеш при скринiнгових дослiдженнях на В1Л-iнфекцiю методами серолопчно! дiaгностики (ШТ, IM), за окремими контингентами обстежуваних осiб. Для розрахунку показника використаш дaнi тaблицi 1000 форми звггносп № 2-В1Л/СН1Д «Звгг про оаб зi станами та хворобами, що зумовлеш вь русом iмунодефiциту людини (В1Л), за 2019 рж».

Результати. Без урахування донорiв (код 108) i вaгiтних (код 109) частка тестувань на В1Л iз використанням ШТ в Укра!ш у 2019 роцi досягла 61,4 %. Однак ситуац1я на рiвнi регiонiв суттево вiдрiзняеть-ся: даний показних варше вiд 12 % у Закарпатськш облaстi до 100 % у Луганськш облaстi. Найчаспше ШТ використовують для обстеження оаб, якi пере-бувають у мюцях позбавлення волi (код 112; 97 % вщ усiх обстежень), оаб, якi мали гомосексуaльнi кон-такти з особами з невщомим В1Л-статусом (код 103; 95 %), та споживaчiв iн'екцiйних наркотичних речо-вин (код 102; 91 %).

Загальний показник результативносп (табл. 1) тестування на В1Л серед громадян Украши (код 100) у 2019 рощ становив 1,6 %, у тому чи^ серед оаб, якi були обстежеш за допомогою ШТ — 1,4 %, за допомогою IM — 1,9 %. Результатившсть iз використанням ШТ не перевищуе результатившсть IM за уама кодами СЕМ, ^м коду 113 — особи, яю звер-нулись за медичною допомогою до ЗОЗ. Широке впровадження рутинного надання послуг iз тесту-

Таблиця 1. Результатившсть тестування на В1Л '¡з використанням ШТ i 1М серед р 'зного контингенту oci6

у межах СЕМ у 2019 роц

Код Контингент о^б, як обстежен на В1Л % У тому чи^ з використанням

ШТ, % 1М, %

100* Громадяни УкраТни 1,6 1,4 1,9

101 Особи, яю мали статевi контакти з ВШчнфкованим 8,5 7,9 10,3

102 Споживачi iн'eкцiйних наркотикiв 2,1 1,6 6,6

103 Особи, якi мали гомосексуальн контакти 1,5 1,2 8,9

104 Особи iз симптомами або хворi на 1ПСШ 0,9 1,0 0,8

105 Особи з ризикованою статевою поведiнкою 1,1 1,1 1,2

112 Особи, яю перебувають у мiсцях позбавлення волi 2,7 1,6 39,5

113 Особи, якi мають захворювання, стани, при яких пропо-нуеться тестування на В|Л при зверненн у ЗОЗ 1,4 1,5 1,2

Примтка: * — без урахування тестування на В1Л донорiв та ваптних.

вання на В1Л за швдативою медичного працiвника свщчить про ефектившсть застосування ШТ у ЗОЗ.

Висновки. Обсяги та результативнiсть викорис-тання ШТ в Укра'Гш значно зростають, осюльки Гх застосування е важливим компонентом покращення каскаду медичних послуг у зв'язку з ВШ-шфекщею. Серед позитивних ознак — збшьшення кiлькостi i частки В1Л-позитивних результапв при використаннi ШТ. Це слщ врахувати при подальшому впровадженнi в медичну практику тестування на В1Л за iнiцiативою медичного працiвника в ЗОЗ. Низька результатив-нiсть ШТ порiвняно з IM, за даними СЕМ, поясню-еться насамперед порушенням процедури облiку та звiтностi тестувань iз використанням ШТ — позитив-нi результати тестування з використанням ШТ дублю-ються тестуванням iз використанням IM.

1.В. Кузн1, С.Л. Грабовий2, В.А. Марциновська13

Аналiз показникiв епiдемiологiчного переходу, отриманих за результатами моделювання епiдпроцесу В1ЛЧнфекци

1ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на

2КНП Сумсько! обласно! ради «Обласний

кл1н1чний медичний центр социально небезпечних

захворювань», м. Суми, Укра!на

3ДУ «1нститут епдемологП та ¡нфекцйних хвороб

1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра!ни»,

м. Ки!в, Укра!на

e-mail: i.kuzin@phc.org.ua

В Укра!ш шформацшне забезпечення систе-ми епГдемюлопчного нагляду за ВШ-шфекщею здшснюеться на основГ результата специфГчних серологГчних дослГджень та даних про офГцГйно за-реестрованих В1Л-позитивних осГб, що не вщобра-жають реальш масштаби епГдемГ! ВШ-шфекцп.

Для кращого вщстеження прогресу в досягненш цглей Fast Track на шляху подолання епГдемГ! ВШ-шфекцп до 2030 року ЮНЕЙДС у 2017 рощ запро-понувала кра!нам використовувати показники ет-демГологГчного переходу, отримаш за результатами моделювання епГдпроцесу.

Ощнка епГдемГ! ВШ-шфекцп в Украш з ура-хуванням показникГв епщемюлогГчного переходу сприятиме отриманню бгльш точно! шформаци про тенденцГ! розвитку епщемГчного процесу та ефек-тивному плануванню заходГв протидГ! ВШ-шфекцп/ СН1Ду на довготривалий перГод.

Мета роботи: оцшити контрольовашсть епщемГчно! ситуацц з ВШ-шфекци в Украт на пщставГ показникГв епщемюлопчного переходу.

Матерiали та методи. Показники епГдемюлопчного переходу були отримаш для населення вжом вГд 15 роюв i старше за результатами моделювання епщеми в програмному забезпеченш Spectrum 5.88 beta 19 на перюд до кГнця 2025 року:

— вщносна ГнцидентнГсть ВШ-шфекцп та вщ-носна смертнГсть вщ СН1Ду - кГлькГсть нових ви-падюв ГнфГкування (смертей) на кГлькГсть нешфь кованого населення. ЦГльовГ значення: для кра!н Гз високим тягарем ВШ-шфекцп — 1/1000, для Гнших кра!н — менше 0,1/1000;

— вщносне зменшення кГлькостей нових випад-юв ВШ-шфекци та смертей вщ СН1Ду — зменшення нових випадюв ГнфГкування (смертей) щодо щ-лей стратеги Fast Track порГвняно з базовим рГвнем 2010 року: на 75 % до 2020 року та на 90 % до 2030 року;

— коефщГент шцидентносп/превалентнос-ri (IPR) — сшввщношення нових випадюв ВШ-шфекцп до чисельностГ осГб, якГ живуть Гз В1Л (ОЖВ), помножене на 100. Показуе рГвень шци-дентностГ, якого необхГдно досягнути для того, щоб зменшити рГвень епщемп з часом. Якщо показник пГдтримуеться на рГвнГ 3 % (три ВШ-шфекцп на 100 В1Л-позитивних осГб на рГк) та нижче, епщемГя буде зменшуватись та контролюватись;

— коефГцГент шцидентносп/смертносп (IMR) — сшввщношення ьолькосп новихвипадовВШ-шфекци до загально! к1лькостГ смертей серед В1Л-позитивних осГб. Епщемго можна вважати контрольованою тодГ, коли загальна кшьюсть нових випадкГв ВШ-шфекци (за рж) стае меншою, нгж загальна кшьюсть смертей вщ уск причин серед В1Л-позитивних осГб (за рГк). Якщо значення IMR менше одинищ, чисельшсть ОЖВ зменшуеться. Зниження рГвня шцидентносп та смертностГ повинно вщбуватися в умовах високого рГвня охоплення лжуванням (понад 70 %).

Результати.

1. Вдносна тциденттсть ВШннфекци. З 2011 по 2016 рж показник залишався на ргвш 0,35 на 1000 не-шфжованого населення, у подальшому намиплась теиденцiя до його зниження з 0,32/1000 у 2020 рощ до 0,21/1000 у 2025 рощ, проте вирГшальним фактором у досягненш цшей до 2030 року стане здатшсть кра!ни охопити антиретровГрусною терапГею (АРТ) 81 % ОЖВ до 2025 року. АналГз даного показника показав, що у вь кових групах 25-29 рокгв, 30-39 рокгв, 50 роюв i старше сконцентровано майже двГ третини нових випадкгв ВШ-шфекци. Серед чоловшв ситуацгя прша, жж серед жГнок. У груш осГб, якГ вживають ш'екцшнГ наркотики (ОВ1Н), не вдасться досягти щльового ргвня 1/1000 населення навиъ до 2030 року. Проте значною мГрою си-туацГю можна покращити шляхом впливу на 5 регюшв: Дншропетровську, Донецьку, Кшвську, Черкаську об-ластГ та м. Ктв, де щорГчно виникае близько 60 % всгх нових випадкгв ВШ-шфекцп серед ЛВ1Н.

2. Вгдносна смерттсть eid СН1Ду. Показник де-монструе стабгльну низхщну динамГку вщ 0,32/1000 у 2010 рощ до 0,06/1000 у 2025 рощ. Очжуваний час до-сягнення цГльового значення показника 0,01/1000 — 2021 рж. За умови збереження поточних тенденцГй й обсяпв вщповщ кра!ни на епщемго рГвень показника буде стабшьно нижчим за цгльовий рГвень.

3. Bidmcrn зменшення KUbKocmi нових eunadKie ВШ-тфекцИ Збшьшення обсяпв АРТ призведе

до зменшення показника пор1вняно з 2010 роком, проте недостатньою мiрою для досягнення цiлей ЮНЕЙДС — новi випадки В1Л-шфекцИ у 2020 рощ зменшаться тшьки на 16 %, у 2025 рощ — на 48 %.

4. Bidnocne зменшення KiabKocmi смертей eid СН1Ду. Показник демонструе надзвичайно пози-тивну тенденщю — зменшення випадюв смертей вщ СН1Ду у 2020 рощ на 65 %, у 2025 рощ — на 84 %. Пром1жна щль 75% зниження смертносп буде до-сягнута iз запiзненням на 2 роки у 2022 рощ з досить реальними перспективами вчасного досягнення кiнцевоï цш 90 % до 2030 року.

5. Коефщент IPR. Показник IPR мае високий рiвень, але позитивну тенденщю до зниження з 5,92 у 2010 рощ до 4,7 у 2020 рощ За умови збшь-шення охоплення АРТ цшьове значення IPR (3,0) може бути досягнуто у 2024 рощ та мати значення 2,8 у 2025 рощ.

6. Коефщент IMR У 2010 рощ в Украш IMR досягнув цшьового значення 1. Проте охоплення АРТ у цей перюд було на рiвнi 9 %, а смертнють вщ СН1Ду — найвища з початку епщемИ. На кшець 2019 року охоплення АРТ становило лише 54 % вщ ощ-ночноï кшькосп ОЖВ. За таких умов не можна лише на пiдставi значення IMR вважати епщемго в краш контрольованою. Охоплення АРТ на рiвнi 70 % вщ ощночноГ кiлькостi ОЖВ очжуеться в крат у 2023 рощ Проте цього року значення IMR буде знаходи-тись на рiвнi 1,85 та збшьшиться до 1,93 у 2025 рощ

Висновки. На пiдставi аналiзу показникiв епще-мiологiчного переходу можна зробити висновок, що навiть за умови ефективноï протидИ ВIЛ-iнфекцïï/ СН1Ду в Украш вiдсутнi пiдстави для зменшення чисельност ОЖВ в найближчi 10 роюв. Однiею з основних причин такого стану е п'ятирiчне вщста-вання краши вщ графiку досягнення цшей страте-Flï Fast Track, особливо в частиш охоплення АРТ та зниження кшькосп нових випадкiв ВШ-шфекцИ. Як мiнiмум 5 найближчих роюв епiдемiю В1Л-шфекцИ в Украш не можна буде вважати контрольованою: показник шцидентносп/превалентносп досягне щльових значень у 2024 роцi, проте в цей же час показник шцидентносп/смертносп буде в 1,8 раза перевищувати цiльовi рiвнi. Отже, проблема В1Л/СН1Ду в Украш залишатиметься одним iз ви-кликiв системi громадського здоров'я до 2030 року.

В.В. Кутова, О.М. Блоконь, Т.В. Дегтяр

Зовшшшй контроль якост серологiчних досл^джень на сифшс

ДУ «1нститут дерматологи та венерологи НАМН Укра1ни», м. Харк1в, Укра1на

e-mail: serolab_idv@i.ua

Спецiалiзованими лаборатор1ями, що займають-ся дiагностикою сифiлiсу, е клiнiко-дiагностичнi лабораторий (серолопчш вщдши) при обласних та мюьких дерматовенерологiчних медичних закладах

краши. Кожна лабораторiя цього рiвня е коорди-нацiйним центром у регiонi. Клшко^агностичш лабораторий (КДЛ), якi функцiонують у л^вально-профiлактичних закладах загально'Г л^вально'Г ме-реж1, звертаються за професшною консультацiею в цi мiжрегiональнi центри.

Для забезпечення рiвня якостi лабораторних до-слiджень на сифiлiс необхщно було провести погли-блене вивчення стану КДЛ (серологiчних вщдшв) шюрно-венеролопчних (ШВД) медичних закладiв краши та проведення з ними зовнiшнього контролю якосп серологiчних дослщжень (ЗКЯ), що спрямо-ванi на дiагностику сифшсу.

Матерiали та методи: анкетування клшжощда-гностичних лабораторiй (серологiчних вщдшв) ШВД краши; контрольнi зразки.

Результати. Ми провели анкетування 19 обласних i 2 мюьких ШВД медичних закладiв рiзних реп-онiв краши, що виконують серологiчнi дослщження на сифшс.

У результатi аналiзу комплексних даних, що ха-рактеризують досягнення серодiагностики сифш-су в серолопчних вщдшах КДЛ ШВД, встановлено низку негативних тенденцш, що перешкоджають яюсному використанню серологiчних дослiджень i своечасному виявленню хворих на сифiлiтичну ш-фекцiю на територИ Украш. А саме констатоваш незадовiльнi умови оргашзацН роботи серологiчних лабораторiй, ЗСх недостатня забезпечешсть осно-вним та допом1жним обладнанням та квалiфiка-цiйними кадрами. У бшьшосп лабораторiй (80 %) продовжуеться застосування нестандартизованого морально застаршого серологiчного методу досль дження — реакцИ зв'язування комплементу (РЗК) iз кардiолiпiновим та трепонемним антигенами. Не скрiзь використовують для серодiагностики си-фiлiсу регламентованi методи дослщження: РПР (RPR) — 10 %, реакц1я пасивно'Г гемаглютинацИ (РПГА) — 80 %, метод iмуноферментного аналiзу (1ФА) — 80 %, реакц1я iмунофлуоресценцiï (Р1Ф) — 70 %. У жодному закладi не використовуеться метод iмуноблоту (1БТ); вщсутш стандартнi пiдходи до проведення серолопчно'Г дiагностики сифiлiсу за допомогою регламентованих методiв дослiдження.

За результатами проведення ци^в ЗКЯ дiа-гностики сифшсу у 21 КДЛ (серолопчних вщдшах) ШВД Украши, вщсоток правильних результапв при постановцi реакцИ мiкропреципiтацïï (РМП), яю використовуються для визначення реапнових (кар-дiолiпiнових) антитiл при скриншговш дiагностицi сифiлiсу, становив 90,5 %, незадовшьних резуль-татiв вщповщно отримано в 9,5 %. Досить високий вщсоток незадовшьних результапв у РМП свщчить про суттевi проблеми в якосп скриншгово'Г сероло-пчно'Г дiагностики сифiлiсу.

При дослiдженнi контрольних матерiалiв пiд час ЗКЯ в трепонемних тестах було допущено значно менше помилок: у Р1Ф — 4,7 %, у реакцН пасивно'Г гемаглютинацН та за методом iмуноферментно-го аналiзу помилок не спостерiгалось. Найбшьш

вживаним методом дiагностики серед трепонемних тестiв у лaбоpaтоpiях ШВД виявився метод РПГА. Загалом у ШВД та медичних закладах вщсутш стан-дapтнi пщходи до проведення обстеження хворих на сиф1л1с методами, регламентованими наказами МОЗ Украши.

На пiдстaвi aнaлiзу проведеного ЗКЯ, а саме отриманих комплексних характеристик лаборато-рш, виявлення системних помилок при пpоведеннi лабораторних дослщжень на сифшс, пор1вняльного вивчення сучасних лабораторних технолопй та свь тових тенденцш пщтримки сп1льност1 вимipювaн-ня розроблеш та узгодженi НАМН та МОЗ Украши методичш pекомендaцïï «Удосконалення лабора-тоpно'! дiaгностики сиф1л1су в Укра'М» (Киш, 2019. 28 с.). Застосування цих pекомендaцiй на пpaктицi дозволить верифжувати дiaгноз 1з використанням високосшцифГчних та вщтворюваних методiв та тд-вищить як1сть лaбоpaтоpноï диагностики сифшсу в Укра'М на р1зних р1внях надання медичноï допомоги населенню.

Висновок. Своечасне усунення виявлених «слаб-ких мюць» в лaбоpaтоpнiй дiaгностицi сиф1л1су сприятиме пiдвищенню якост1 дослiджень за раху-нок впровадження нових сучасних медичних технолопй зпдно з новими методичними pекомендaцiя-ми, настановами та наказами МОЗ Украши.

О.В. Максименок, О.М. Кислих, Т.А. Сергеева

Серолопчш методи в дiагностицi та монггорингу COVID-19

ДУ «1нститут еп!дем!ологИ та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на

e-mail: maksimenok@gmail.com

СтрГмке поширення ново! коронавГрусно! хворо-би COVID-19 стало викликом для систем охорони здоров'я в усьому свт. Нагальна потреба у швидкш та якГснГй щентифжацп випадкГв COVID-19 спри-яла розробш широкого спектра дГагностикумГв, призначених як для безпосереднього визначення РНК збудника методом полГмеразно! ланцюгово! реакцГ! (ПЛР, RT-PCR), так i для виявлення його серолопчних маркерГв (антигена та рГзних класГв антитгл). Золотим стандартом при встановленш дГагнозу COVID-19 на сьогодш залишаеться метод ПЛР, широке використання якого обмежуеться необхГднГстю застосовувати спешальне обладнання та висококвалГфГкований персонал, пропускною спроможшстю лабораторГй та достатньо високою варпстю самих тест-систем. Виявлення серолопчних маркерГв SARS-CoV-2 за допомогою проспших у використаннГ та дешевших дГагностичних набо-рГв сприятиме охопленню обстеженнями бГльшо! кГлькостГ потенцшно ГнфГкованих осГб та швидко-му отриманню результатГв тестування. Метою дано!" роботи було визначення ролГ та мюця тестГв для ви-

явлення антитгл та антигенГв SARS-CoV-2 при про-веденнГ дГагностичних або скриншгових (дозорних) дослщжень.

Матерiали та методи. ПроаналГзоваш чин-нГ вГтчизнянГ нормативно-правовГ акти (протокол «Надання медично! допомоги для лГкування коронавГрусно! хвороби (COVID-19)», Наказ МГнГс-терства охорони здоров'я Укра!ни вГд 2 квиня 2020 року № 762 (у редакцГ! наказу МГнГстерства охорони здоров'я Укра!ни вГд 17 вересня 2020 року № 2116) та рекомендацГ! ЦентрГв з контролю за шфекцшни-ми хворобами (CDC), США.

Результата. Вщповщно до рекомендацГй амери-канських фахГвцГв щодо використання серологГчних тестГв для виявлення антигена SARS-CoV-2, найви-ща дГагностична ефективнГсть таких тестГв забез-печуеться при обстеженнГ осГб Гз клГнГчними симптомами на раншх стадГях хвороби. ЦГ тести також можуть бути Гнформативними для дГагностичного тестування, коли людина мае вщомий контакт Гз пГдтвердженим випадком COVID-19. Тести на антиген доцГльно використовувати для скриншгового тестування в закритих колективах або громадах Гз високим ризиком ГнфГкування, коли повторш об-стеження можуть сприяти швидкому виявленню осГб, ГнфГкованих SARS-CoV-2, Гз метою запобь гання поширенню шфекци. У низцГ випадкГв тсля отримання позитивного або негативного результату тесту на антиген додаткове дослщження методом ПЛР може не знадобитися. Так, пГдтверджувати по-зитивний результат не мае потреби, коли в обсте-жувано! особи спостерГгаеться виражена симптоматика коронавГрусно! хвороби або був зафжсований контакт з шфжованою особою за умови широкого поширення COVID-19 у популяцГ! (> 5 %). ЗГ свого боку, негативний результат тесту не пщтверджують методом ПЛР за вГдсутносп симптомГв або вГдомо-го контакту з шфжованою особою. ФахГвш CDC наголошують, що Гнтерпретувати результати тестування за допомогою антигенних тестГв необхщно з урахуванням поширеносп ГнфекцГ!, експлуатацГй-них характеристик дГагностикуму, клГнГчних ознак, симптомГв та ютори хвороби пацГента, а також поширеносп шфекцп в обстежуванГй популяцГ!.

ВГдповГдно до вГтчизняного протоколу, тест на визначення антигена SARS-CoV-2 використовуеть-ся як попередне скриншгове обстеження, за наяв-ностГ позитивного результату необхщно провести додаткове дослщження методом ПЛР.

Визначення антитгл до SARS-CoV-2, за матерГа-лами CDC, використовують як додатковий до ПЛР та визначення антигена метод дГагностики при об-стеженнГ осГб, яю мають симптоми COVID-19 про-тягом 9-14 днГв або за наявностГ ускладнень пГсля перенесено! хвороби. ТакГ тести широко використо-вуються при проведеннГ скринГнгових або дозорних дослГджень для визначення частки популяцГ!, ранГше шфжовано! SARS-CoV-2, та отримання ГнформацГ! щодо осГб, якГ можуть бути ¡мунними та потенцГйно захищеними. З цГею метою рекомендовано застосо-

вyвaти теcти для виявлення IgG або cyмaрних aнтитiл IgM + IgG; фaхiвцi CDC не рекомендують викорж-товyвaти теcти для виявлення IgA в cировaтцi кров^ поки не з'явитьcя додаткова шформац1я про динамь ку "х виявлення.

Вщповщно до чинних вiтчизняних докуменпв, теcтyвaння на нaявнicть aнтитiл без yрaхyвaння ïх виду викориcтовyють як додатковий метод дia-гноcтики за нaявноcтi гоcтро'ï iнфекцiйноï хвороби та/або клшчних cимптомiв COVID-19 при негативному результат ПЛP; як жринтговий метод обcтеження певних кaтегорiй нателення; для вста-новлення факту перенеcеноï хвороби; для вщбору потенцiйних донорiв iмyнноï плазми та при плано-вiй гоcпiтaлiзaцiï оciб без ознак TPBI.

Як видно з нaведеноï iнформaцïï, вiтчизнянi пщходи дещо вiдрiзняютьcя вiд запропонованих фaхiвцями CDC щодо порядку викориcтaння œ-рологiчних теcтiв. У рекомендац1ях CDC отещаль-но нaголошyeтьcя на вaжливоcтi iнтерпретaцiï результата cерологiчного теcтyвaння з урахуванням дiaгноcтичноï ефективноcтi теcтy, а також клшчних ознак, cимптомiв та юторп хвороби пaцieнтa. При оцiнцi результата тестування необхвдно визначати поширенicть шфекцИ протягом попереднiх 7—10 днiв в обстежуванш попyляцïï, оcкiльки чим ви-щою e поширенicть COVID-19, тим вища вГрогщ-нicть того, що отриманий позитивний результат e правильним. На жаль, у вггчизняному протоколi цi acпекти викориcтaння cерологiчних теcтiв залиши-лиcя поза увагою розробниюв.

Висновки. Серологiчнi методи виявлення марке-рiв SARS-CoV-2 поciдaють важливе мюце в дiaгноc-тицi та мошторингу COVID-19. Зacтоcyвaння теcтiв iз найвищими дiaгноcтичними хaрaктериcтикaми, а також врахування рiвня поширеноcтi iнфекцiï в обстежуванш популяцп дадуть змогу доcягти виш^ дiaгноcтичноï ефективноcтi в контекст! боротьби з цieю тяжкою хворобою.

IA. Mapичeв1, B.I. 3aAopoжнa1, C.I. Бpижaтa1, O.I. Пpoцaп1, I.B. Дeмчишинa2

Cпeцифiчний iMyHireT до ^py cepeд piзних вiкових rpyn нaoeлeння в yKpaïHi

1ДУ «^cmy eniAeM^onÏ тa iнфeкцiйних хвopoб ím. Л.В. Гpoмaшeвcькoгo HAMH ^pa'^», м. 1<и'1'в, ^paiya

2ДУ «^нт,p ^oMaA^/mo ЗAopoв'я MO3 ^pa'^», m. KMÏë, ^paÏrn

e-mail: il_mar@ukr.net

Aктyaльнicть роботи обумовлена зростанням за-хворюваност! на юр та низьким рiвнем охоплення щепленнями.

MeTa — aнaлiз cтaнy вивчення cпецифiчного iмyнiтетy до збудника кору в рiзних вжових групах нacелення Украши за перюд 2016—2018 рр.

Maтeрiaли Ta методи. Maтерiaлaми для вивчення були рiчнi звiти cтaтиcтичних форм МОЗ Украши та Центру громaдcького здоров'я МОЗ Украши.

Результата. Серологiчне обcтеження e об^ктивним елементом епiдемiологiчного нагляду, що дозволяe як оцiнювaти епiдпроцеc при коровш iнфекцiï, ефективнicть проведеноï вакцинопрофь лактики, так i визначати майбутнш розвиток епще-мiчного процеcy.

Загальноприйнято, що cеронегaтивнi до збудника шфекцп оcоби формують прошарок, що впливae на розвиток епiдемiчного процеcy.

Для вивчення cтaнy iмyнiтетy до вiрycy кору на-cелення був проведений aнaлiз даних ДЗ УЦKMЗ МОЗ Украши за мaтерiaлaми cтaтиcтичноï форми № 40 «Державна галузева статистична звiтнicть МОЗ Украши» (результати теролоичних дооль джень cировaток кровi нacелення Украши на на-явнють iмyнiтетy до вiрycy кору) за 2016—2018 рр. За цей перюд в областях теролоично обстежено (в №A) 22 007 cировaток кровi рiзних вiкових груп нacелення.

У 2016 р. iз чиcлa обстежених оciб чacткa теро-негативних результата становила 11,7 %, а iз зна-ченнями, меншими за захжний рiвень, — 6,5 %, iз зaхиcним рiвнем — 81,8 %. Серед дггей до 14 роив — 13,1, 5,6 та 81,3 % вщповщно; cеред пiдлiткiв — 12,3, 9,5, 78,2 %; теред дороелих — 8,7, 6,7 та 84,6 % вщ-повiдно.

Найбшьша кiлькicть незахищених дiтей про-довжye реecтрyвaтиcь у вiковiй грyпi до 1 року — 13,1 % та у 12—15 мю. — 17,7 %. У вщ 2 роки питома вага cеронегaтивних знижyeтьcя до 12,4 %, що також cвiдчить, що у 2016 р., як i в попередш роки, не ycy^m недол^ в дотриманш cхеми профiлaктики кору meï цiльовоï групи. Найменша кiлькicть дггей, cеронегaтивних до кору, виявлена у вжовш груш 7 роив i 12 роив (10,0 %). У решти оciб рГзних вжо-вих груп цей показник знaходивcя в межах вщ 11,1 до 16,1 %.

Серед обстежених ваптних показник теро^и-тивних оciб у 2016 р. зрю в 1,5 раза (17,7 %) пор1в-няно з 2014—2015 роками (11,5 %). Ошби ¡з рГвжм aнтитiл, меншим за захжний, cтaновили 1,4 % та ¡з зaхиcними рГвнями — 80,9 %, що також, як i в попередш роки, cвiдчить про значну частку не за-хищених до збудника кору геред вaгiтних. Серед новонароджених у 2016 р. частка cеронегaтивних резyльтaтiв cтaновилa 13,1 %, а ¡з значеннями, меншими за захжний рiвень, — 10,2 %, ¡з зaхиcним рГв-нем — 76,7 %.

У 2017 р. частка cеронегaтивних оаб cеред груп обcтежених cтaновилa 12,4 %, а ¡з значеннями, меншими за захжний рiвень, — 5,6 %, ¡з зaхиcним р1в-нем — 82,0 %. Серед дней до 14 роив — 11,4, 5,6, 83,0 % вщповщно; геред падлигав — 15,0, 7,6, 77,4 %; теред дороcлих — 12,6, 4,6, 82,6 % вщповщно.

Найбшьша кшькють незахищених дiтей продовжye реecтрyвaтиcь у вжовш груш до 1 року — 21,5 % та у 12-15 мю. — 25,5 %. У вщ 2

роки питома вага серонегативних ос16 зростае до 18,5 %.

Найменша кшькють дiтей, серонегативних до збудника кору, виявлена у вжовш груп1 дiтей 9 i 10 роив (7,3—7,5 %). У решти вжових груп цей показник знаходився в межах вщ 8,7 до 20,8 %.

Показник серонегативних ос1б серед ваптних у 2017 рощ становив 16,7 %. Рiвень антит1л, менший за захисний, спостер1гався в 7,2 % ос1б, 1з захисни-ми р1внями — у 76,1 %. Серед новонароджених у 2017 р. частка серонегативних результата становила

21.5 %, а 1з значеннями, меншими за захисний pi-вень, — 5,8 %, 1з захисним р1внем — 72,7 %.

У 2018 р. частка серонегативних ос1б серед груп обстежених становила 12,2 %, а 1з значеннями, меншими за захисний piвень, — 5,0 %, 1з захисним р1в-нем — 82,8 %. Серед дгтей до 14 роив — 11,0, 4,4,

84.6 % вщповщно; серед щдлгтюв — 11,8, 6,1, 82,1 %; серед дорослих — 13,0, 5,3, 81,7 % вщповщно.

У 2018 р. найбГльша кшькють незахищених д1-тей рееструвалась у в1ков1й груп1 до 1 року — 19,5 % та у 12—15 мю. — 20,5 %. У вщ1 2 роки питома вага серонегативних знижуеться до 11,2 %, а найменша кшькють дгтей, серонегативних до кору, виявлена у вжовш груш дгтей 3 i 6 роюв (8,1 %). У решти в1-кових груп цей показник знаходився в межах вщ 9,5 до 13,0 %.

Показник серонегативних ос1б серед ваптних у 2018 р. зрю у 1,5 раза (25,0 %) пор1вняно з 2017 р. (16,7 %). Рiвень антитш 1з захисними титрами — 75,0 %. Як i в попередш роки (2013—2018), така частка не захищених вщ збудника кору серед вагГтних формуе групу ризику щодо захвоpюваностi на юр.

Частка вaгiтних, серонегативних щодо в1русу кору, у 2018 р. пор1вняно з 2017 роком зросла в 1,5 раза (25,0 %), 1з р1внем aнтитiл у захисних титрах становила 75,0 %. Тобто, як i в попередш роки, за-лишились ус1 пiдстaви для можливост формування значного масиву групи ризику щодо iнфiкувaння в1-русом кору.

Висновки. При тривало низькому р1вн1 охоплен-ня щепленнями дiтей вакциною КПК вщбуваеть-ся накопичення прошарку не1мунних до кору, що сприяе формуванню умов до пщвищення р1вня за-хвоpювaностi на к1р.

1.Л. Маричев, О.1. Процап, С.1. Брижата, В.1. Задорожна

Вакцини проти COVID-19. Сподiвання та перспективи

ДУ «1нститут еп!дем!ологИ та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на

e-mail: il_mar@ukr.net

Незважаючи на прийняп державами свиу каран-тинш заходи, випадки COVID-19 з кожним днем ре-еструються у все бшьшш кшькосп. На 04.10.2020 р. зареестровано понад 35 млн 245 тис. заражень, ¡з них

близько 1 млн 40 тис. ос1б померли. Таким чином, пандем1я C0VID-2019 стр1мко розвиваеться, характер епiдемiчного процесу i статистика постшно зм1нюються, i единою умовою для захисту людства вщ ц1ех хвороби е розробка та широке впровадження вакцини.

Мета, матерiали та методи. Аналгтичний огляд в1тчизняних та закордонних наукових л1тературних джерел 1з проблеми епщемюлогИ, д1агностики, кл1-н1ки, лжування та проф1лактики COVID-19.

Результати. Розробка вакцини — дуже тривалий та коштовний процес, що може займати роки, але стр1мкий розвиток пандемИ не дае часу на тривал1 дослщження з виробництва вакцини. Весь процес вщ початку розробки до ухвалення та впровадження в середньому тривае до шести рок1в, але це не у раз1 з хворобою COVID-19, яка стр1мко поширю-еться й охопила весь св1т, тому i вакцина потр1бна вже зараз. За даними ВООЗ, на сьогодш в усьо-му св1т1 ведеться розробка бГльше н1ж 140 вакцин проти SARS-CoV-2, не менше н1ж 10 !з них зна-ходяться на третш фаз1 кл1н1чних випробувань. ВООЗ розраховуе на 2 млн доз до середини весни 2021 р., але остер1гаеться, що нав1ть при появ1 вакцини вона буде недоступною для бщних краш.

Шмеччина, Франц1я, 1тал1я та Нщерланди створили альянс !з метою прискорення виробництва вакцини в1д коронав1русу SARS-CoV-2 на европей-ськ1й теpитоpiï. Мета альянсу — забезпечити вироб-ництво вакцини у бврош, де це може бути можли-вим.

Масштабн1 випробування, проведен! вл1тку, показали, що кГлька експериментальних вакцин в1д COVID-19 безпечш й ефективн1. Компaнïï Moderna i Pfizer кГлька дн1в тому приступили до випробувань, в яких братимуть участь понад 30 тисяч волонтер1в у кожному. У найближч1 мюящ аналог1чн1 широ-комасштабн1 випробування проведуть розробники AstraZeneca, Johnson & Johnson i Novavax. Деяк1 вакцини, зроблеш в Китaï, знаходяться на завершаль-ному етап1 випробувань меншого масштабу в шших крашах. G дан1 про рос1йськ1 вакцини НД1 еп1дем1-ологïï та мжробюлогИ (м. Москва) та ВП «Вектор» (м. Новосиб1рськ). Кл1н1чн1 випробовування на людях подгляються на три фази. У першш перев1-ряеться безпека вакцин, на другш оц1нюють 1муно-генн1сть на обмежен1й к1лькост1 ос1б, на трет1й фаз1 в1дбуваеться тестування на великш виборц1 (з ура-хуванням в1ку, стат1, paсовоï приналежносп та 1н-ших характеристик) населення. Однак, навГть якщо вакцина буде визнана безпечною й ефективною, перших партш не вистачить на вс1х вщразу. До того ж бшьшють потенц1йних вакцин вимагають подв1й-ного введення дози. Кожна платформа вакцин мае своï переваги та недолжи. Так, вакцини на основ! нуклеïновоï кислоти (ДНК, РНК) легше розробля-ти, але ДНК-вакцини можуть бути низько1муноген-н1, а вакцини з мРНК можуть бути нестабгльними. Векторш вакцини та субодиничн1 вакцини зазвичай мають бгльш висок1 проф1л1 безпеки i бГльш 1муно-

генш, але можуть мати знижену ефективнiсть через ранiше юнуючий iмунiтет до нос1я i можуть бути за-надто дорогими. Один iз лiдерiв розробки вакцини вщ COVID-19 — 1нститут Дженнера Оксфордського ушверситету — використовуе нереплiкуючий вектор аденовiрусноI вакцини вщ мавп СЬ^Ох1. Перевагою вакцин iз вiрусним вектором е 1х здатшсть продукувати гуморальнi антитiла i Т-клггинно-опосередкованi вiдповiдi. Основною перевагою ще'1 вакцини е те, що вона становить собою одноразову дозу, i це вiдрiзняе и вщ майже вск iнших кандида-тiв на шзнк стадiях кшшчно! оцiнки. Випробуван-ня тестово! вакцини фармкомпани AstraZeneca та вчених з Оксфордського ушверситету у фазi 3 при-зупинено тсля «пщозри на серйозну несприятли-ву реакцго» на препарат в учасника випробувань. Подiбнi невдачi е причиною, через яку зазвичай не постшають iз тестуванням. У той же час перед об-личчям пандеми багато кра!н вирiшують ризикнути: Рос1я, Китай та iншi кра!ни прискорюють сво! влас-нi випробування.

Проте ВООЗ стримано оптимiстична щодо вакцини. Експерти не впевнеш в тривалостi iмунiтету та в тому, чи буде вакцина розрахована на широкий спектр штамiв коронавiрусноI iнфекцГl i чи «заточена» на конкретний штам, бо вщомо, що вiрус швидко мутуе.

Висновки. Розробка вакцини проти корожв1ру-су SARS-CoV-2 проводиться дуже швидко. До цього спонукають значне зростання захворюваностi на цю iнфекцiю у всьому свт i необхiднiсть захисту люд-ства вiд ще'1 пандеми. Але в такого поспiху е серйоз-ний недолiк, що стосуеться безпеки. При швидк1й розробцi у вчених недостатньо часу для того, щоб перев!рити довгостроков1 наслiдки дП i по61чн1 ефек-ти при використанш вакцини. Якщо проблеми ви-являться п1сля початку 11 масового застосування, це може загальмувати процес схвалення 1нших вакцин i розтягнути епiдемiю COVID-19.

B.Ф. Марieвсы<ий1, Н.С. Морозова2,

C.В. Рдний2

Деяк дезiнфектологiчнi аспекти профiлактики хвороби COVID-19

1ДУ «1нститут епдемюлоп! та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Украни», м. Ки'в, Укра1на

2Харк1вська медична академя п!слядипломно1 осв1ти, м. Харк1в, Украна

e-mail: mvf1945@ukr.net Незважаючи на безпрецедентнД зусилля у свт, що докладаються для боротьби з хворобою COVID-19, за-хворюванють та смертнють як у свт, так i в УкрашД рДз-ко зростають. Тому iснуе нагальна потреба в удоскона-леннi проф1лактичних заходдв. У свт визначилось, що основними запобДжними заходами е соцДальне дистан-цДювання громадян, користування захисними маска-

ми, раннш скрин1нг, диагностика, iзоляцiя та лкування хворих. KpiM того, не менш важливим, а в деяких ситуа-цiях навiть визначальним проф1лактичним заходом ви-знано знезараження збудника на шляхах його передач^ тобто проведення дезiнфекцiï, оск1льки доведено, що, окр1м прямого (повiтряно-крапельного) механiзму пе-редачi збудника iнфекцïï COVID-19, значну роль в його поширеннi вщграе контамiнацiя предметiв оточуючо-го середовища через попадання на них рщких видлень шфжоважй особи в медичних закладах, транспортних засобах, житлових примщеннях тощо. Тому в даному повщомленш ми пропонуемо розглянути дезшфек-толопчш аспекти проф1лактики цiе'ï iнфекцïï з огляду на цiлiсне та послщовне класичне вчення Л.В. Громашевського про епiдемiчний процес. Лише визначивши роль кожного з 3 його елеменпв, окресливши факто-ри, що пщсилюють чи ослабляють дю кожного з них (рушшш сили епiдемiчного процесу), можливо на цiй основ1 розробляти унiфiкованi адекватнi епiдситуацïï програми боротьби з iнфекцiями, в тому числ1 i з тими, що виникли останнiми десятирiччями. Не виключен-ням е i коронавiрусна шфекщя — COVID-19. Першою ланкою епiдемiчного процесу е джерело збудника ш-фекцiï. За даними свггс^ лтератури, iнфiкований ор-ганiзм як джерело збудника шфекцИ характеризуеться рядом особливостей, як1 сприяють iнтенсифiкацïï ет-демiчного процесу i як1 сл1д враховувати при плануван-н1 профiлактичних заходв. Насамперед це видлення в1русу шфжованими особами задовго (14 i б1льше д16) до появи кл1н1чних прояв!в хвороби, а також особами з легким перебиом iнфекцiï, як1 становлять больше 75 % захвор1лих. Кр1м того, клiнiчне одужання не означае припинення вид1лення збудника. Особливу увагу з цих аспектiв необх]дно придляти дитячому контингенту, оск1льки д1ти значно рщше за дорослих мають клтч-н1 симптоми iнфекцïï. Вщсутнють в Украт належжй системи епщнагляду за вогнищами iнфекцiï, вкрай не-достатня к1льк1сть тестувань 1з виявлення шфжованих, запiзнення з видачою результатiв тестування (до 14 дб), масове нехтування населенням протиепiдемiчними заходами е основними причинами швидкого зростання к1лькост1 джерел збудника iнфекцiï. Слщ також враху-вати, що джерелом iнфекцïï е не зареестроваш особи. Все це опосередковано св1дчить про високий стушнь в1рогщносп забруднення дотикових поверхонь оточу-ючого населення середовища в1русом SARS-СоV-2. Друга ланка еп1дпроцесу — перебування збудника хвороби COVID-19 в оточуючому населення середо-вищ1. Запоб1жш заходи залежать головним чином вщ розумшня шлях1в передач1 в1русу, його еколопчжй стаб1льност1 та стшкосп в оточуючому середовищ1. За даними заруб1жних дослщниюв, SARS-СоV-2 мае надзвичайно коротку стшюсть до м1д1, латексу та поверхонь 1з низькою порист1стю пор1вняно з шшими поверхнями, такими як нержавдача сталь, пластмаса, скло та високопорисп тканини. Ст1йк1сть в аерозо-лях — до 3 годин. Важливо, що стшюсть збудника п1д-вищуеться з1 зниженням температури середовища та зниженням вологосп. 1снуе обгрунтоване припущен-ня, що зб1льшення кшькосп випадюв захворювань на

COVID-19 пов'язана 1з холодним та сухим кл1матом у пом1рних рег1онах св1ту. Доведено також виживання в1русу в ст1чних водах до декДлькох д1б. Розглядаючи 3-тю ланку епДдпроцесу — сприйнятливий до в1русу SARS-СоV-2 орган1зм, слДд зазначити, що за вДдсут-ност1 вакцини проти нього практично все населення планети е сприйнятливим, нав1ть перехвор1л1 особи не убезпеченД вДд повторного захворювання. Таким чином, масове попадання збудника хвороби COVID-19 на об'екти оточуючого середовища, достатньо висока його стшкють визначае необхщнють проведення знеза-раження шляхом дезшфекцц як одного з прДоритетних проф1лактичних заходдв. ОрганДзащя ефективних дезДн-фекцДйних заходдв та "х проведення повинна базуватись на науково обГрунтованих даних щодо оцДнки власти-востей збудника шфекцц та умов його перебування, вибору мДсць та об'ектДв для проведення дезшфекцц, вибору дезшфекцшного засобу на основД оцДнки його якостД та безпеки для персоналу та оточуючих, вибору дезшфекцшних технологДй з огляду на конкретнД умови. Виконання цих умов залежить вДд термДново-го вДдновлення дезшфекцшних пщроздшв у системД громадського здоров'я, теоpетично'ï та ^aramm/i пДдго-товкимедичногоперсоналу,насампередл1кар1в-дезшфек-цДонДств, якД е в нацДональному класифДкаторД професДй ДК 003: 2010 код КП 2225.2, код ЗКППТР 20335, випуск ДКХП 78. Безсистемне, безконтрольне проведення дез-заходдв, та ще й особами без спецiaльноï пщготовки, що спостерДгаеться в держав! на сьогоднД, призводить до низькоï ефективностД профДлактичних заходдв та нега-тивних наслщкДв для здоров'я людей.

В.А. Марциновська12,1.В. Нгуен1, О.В. Погорелова2, Н.Я. Жилка3

Досягнення eлiмiнацiï пeрeдачi В1Л-шфекцп вiд матeрi до дитини в УкраМ

1ДУ «¡нститут епдемюлогй та ¡нфекцйних хвороб ¡м. Л.В. Громашевського НАМН Украни», м. Кив, Украина

2ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ Украни», м. Кив, Украина

3Нац1ональна медична академя п1слядипломноÏ осв1ти 1м. П.Л. Шупика, м. Ки!'в, Украна

e-mail: vmartsynovska@gmail.com

Програма профДлактики передач! В1Л вщ матер! до дитини (ППМД) в УкрашД вщповщае базовДй стратеги ВООЗ, Днтегрована в службу медичт^ допомоги матерям i ддтям, е складовою програм репродуктивного здоров'я населення. Украша, разом з Дншими кpаïнами свДту, пщтримуе Глобальний план з усунення нових ви-падкДв зараження В1Л серед дгтей i збереження життя ма-терДв до 2030 року, а також шщДативу ВООЗ щодо валДда-цц елiмiнaцiï передач! В1Л вДд матер! до дитини (ЕПМД), за умови досягнення нацДонального показника частоти передач! В1Л вДд матер! до дитини (ЧПМД) менше 2 %.

Станом на 01.01.2020 року в УкрашД пДд медич-ним наглядом перебували 7799 дгтей, народжених

В1Л-позитивними жДнками: 3368 дДтей Дз встановле-ним дДагнозом ВIЛ-iнфекцïï та 4431 дитина з дДагно-зом ВIЛ-iнфекцïï в стадИ пДдтвердження.

Мета роботи: вивчення стану програми ППМД вщповщно до цДльових ДндикаторДв ВООЗ з ЕПМД.

Матерiали та методи. Вивчено динамДку та досягнення цДльових значень ДндикаторДв ЕПМД: ЧПМД (< 2 % у разД, якщо жДнки не годують грудним молоком), кшькють нових випадкДв ВIЛ-iнфекцïï серед дгтей (< 50 випадкДв на 100 000 живонароджених), охоплення ваптних допологовою допомогою, тес-туванням на В1Л, антиретровДрусними препаратами (> 95 %). Для розрахунку показникДв були викорис-танД данД статистичних форм звДтностД № 63 (рДчна) «ПрофДлактика передачД В1Л вДд матерД до дитини», № 63-1 (рДчна) «Частота передач! В1Л вДд матерД до дитини», № 21 (рДчна) «ЗвДт про медичну допомогу вагДтним, родДллям i породДллям».

Результата. Упродовж останнДх рокДв в Укpaïнi загальна кшькють В1Л-позитивних ваптних та народжених ними ддтей щорДчно знижуеться. ПорДвняно з 2015 роком кшькють таких жДнок та ддтей у 2019 рощ зменши-лась майже на 30 % — з 3016 до 2203 жДнок та з 2982 до 2086 ддтей.

З 2003 року показники охоплення вагДтних жД-нок допологовою допомогою та серологДчним об-стеженням на антитДла до В1Л перевищують 97 % i становили у 2019 роцД 99,8 i 99,5 % вщповщно. Показник охоплення антиретровДрусним лДкуванням В1Л-позитивних жДнок перевищуе 95 % Дз 2008 року i сягнув рДвня 95,6 % у 2019 роцД, продовжують АРТ пДсля пологДв 93,4 % жДнок. За даними 2019 року, майже усД дДти, народженД В1Л-позитивними жДн-ками, отримують антиретровДрусну профДлактику (97,7 %) та перебувають на штучному вигодовуваннД (99,7 %).

З часу впровадження у 2016 роцД УнДфДкованого клДнДчного протоколу первинно^ втоpинноï (спе-цДалДзовано'О та тpетинноï (високоспецДалДзова-но") медичноï допомоги «ПрофДлактика передачД В1Л вДд матерД до дитини», затвердженого наказом МОЗ Украши вДд 16.05.2016 № 449, в Укра"-нД спостерДгаеться зниження показника ЧПМД за даними ранньоД дДагностики ВIЛ-iнфекцiï, що здДйснюеться методом полiмеpaзноï ланцюго-воД реакци (ПЛР), — з 2,6 % (57 В1Л-позитивних дДтей; 11,5 на 100 000 живонароджених дДтей) у 2016 р. до 1,6 % (31 В1Л-позитивна дитина; 10,5 на 100 000 живонароджених дДтей) у 2019 р. Досягли цДльового показника елДмДнаци передачД В1Л вДд матерД до дитини (ЧПМД < 2 %) майже усД регДони, за винятком Д^^о^тров^^ (3,3 %), Микола-ïвськоï (3,2 %), Чертив^^ (3,0 %), Сумсь^ (2,9 %) та Херсон^^ (2,5 %) областей.

СлДд зазначити, що в УкрашД протягом 2016— 2019 рокДв показник охоплення ПЛР-дДагностикою дДтей, народжених В1Л-позитивними жДнками, зрДс з 85,1 до 94,1 %, зокрема, охоплення вДрусологДчним тестуванням на В1Л протягом перших 2 мДсяцДв вДд народження — з 54,2 до 82,1 %.

PiBeHb вертикально! трансмюй В1Л icTOTHO зале-жить вдд своечасностд застосування комплексних заходдв програми ППМД. У 2019 рощ показник ЧПМД був розрахований за даними щодо остаточно встанов-леного В1Л-статусу ддтям, якд були народженд В1Л-позитивними жднками у 2017 роцд та досягли вдку 18 мдсящв. Загальний показник ЧПМД у когортд цих ддтей становив 3,3 % (75 ВШ-позитивних ддтей) та залежав вщ термдну початку АРТ В1Л-позитивною ваптною: 0,9 % — за умови початку АРТ у I триместрд ваптносп, 1,2 % — у II триместрд, 1,5 % — у III триместрд, 9,8 % — у пологах.

Висновки. Успдшне впровадження заходдв дз ППМД забезпечило суттевий прогрес у зниженнд частоти передачд ВШ вдд матерд до дитини в УкрашД. Показники мондгорингу та оцднки програми ППМД залишаються на достатньо високому рдвнд як загалом у кра!ш, так д по регдонах. У 2019 роцд Укра!на досягла цдльових дндикатордв ВООЗ дз валщащ! елдмднацГ! пе-редачд ВIЛ вдд матерд до дитини.

А.М. Машейко, О.Б. Пняжко, Ю.С. Малишевська, 1.М. Романенко, М.В. Лелека, М.М. Клименко, Т.М. Думенко, Л.1. Ковтун, В.А. Васильева

Огляд доказових даних застосування ремдесивiру для лкування COVID-19

Державне пдприемство «Державний експертний центр Мнстерства охорони здоров'я Укра/ни», м. Ки/в, Укра/на

e-mail: masheiko@dec.gov.ua

Коронaвiруснa хвороба (COVID-19, U07.1 за МКХ-10) — гостре рестраторне захворювання, спричинене вiрусом SARS-CoV-2, який вперше було iдентифiковaно в груднi 2019 року в мюп Ухань (Китай), а 30 ачня 2020 року ВООЗ було оголошено спалах COVID-19 надзвичайною ситуaцiею в гaлузi охорони здоров'я м1жнародного рiвня.

Хоча тяжшсть захворювання в бiльшостi людей iз COVID-19 е легкою (40 %) або помiрною (40 %), тяжкий перебп хвороби, що потребуе киснево! пщ-тримки, розвиваеться в 15 % пащенпв, а 5 % хворих мае критичний перебп захворювання, що вимагае проведення мехатчно! вентиляцп легень у в^ддi-леннях штенсивно! терапп. Для лiкувaння пaцiентiв iз тяжким та критичним перебiгом захворювання протоколом «Надання медично! допомоги для ль кування коронaвiрусноI хвороби (COVID-19)», за-твердженим наказом МОЗ Укра!ни вщ 02.04.2020 № 762 (у редакцп наказу МОЗ Укра!ни вщ 21.07.2020 № 1653), передбачено призначення противiрусного засобу ремдесивiр.

Maтepiaли та методи. Об'ектом дослщження ви-ступили результати клiнiчних дослiджень, на пщ-стaвi яких було схвалене застосування ремдесивiру у бвропейському Союзi (6С). Дослiдження було проведене з використанням методу шформацшного пошуку та aнaлiзу даних.

Результати. Ремдесивiр — новий синтетичний противiрусний препарат, що е ÍHri6ÍTopoM BipycHoï РНК-полiмерази, який перешкоджае виробленню генетичного матерiалy Bipycy, тим самим запобпаю-чи його розмноженню.

На початку пандемïï ремдесивiр був доступний до застосування лише через програми ствчутливого ви-користання (compassionate use program) компанИ-роз-робника Gilead. Програми ствчутливого викорис-тання покликан надавати пацiентам iз загрозливими для життя захворюваннями та захворюваннями, що призводять до тривалоï непрацездатностi, за вщсут-ностi iнших варiантiв лжування, доступ до методiв лiкyвання, яю знаходяться на стадИ розробки та яю ще не отримали дозволу на застосування (marketing authorisation). Згодом розпочався перехщ iз програми ствчутливого використання до програм розширено-го доступу (expanded access programs), яю дозволили прискорити доступ до ремдесивiрy тяжкохворим па-цiентам. 03.07.2020 бвропейською комiсiею було на-дано лжарському засобу ремдесивiр умовний дозвдл на продаж (conditional marketing authorization), що зро-било його першим дозволеним в 6С препаратом для лжування COVID-19 у дорослих i пщлитав вдд 12 ро-кiв дз пневмондею, якд вимагають додаткового кисню.

Доказовд дат щодо ремдесивдру були оцдненд 6в-ропейським агентством дз лжарських засобдв (EMA) у надзвичайно короткд термдни за допомогою проце-дури постyповоï ощнки (rolling review), що зазвичай застосовуеться пдд час надзвичайних ситуащй у сфе-рд охорони здоров'я для ощнки даних в мдру того, як вони стають доступними.

Схвалення ремдесивдру в 6С для лжування COVID-19 Грунтуеться на результатах багатоцен-трового рандомдзованого подвдйного слдпого пла-цебо-контрольованого клшдчного дослщження III фази ACTT-1 дз залученням 1063 пащенпв (CO-US-540-5776/NCT04280705), органдзованого Нацд-ональним днститутом алерги та шфекщйних хвороб США (NIAID), якд свщчать про сприятливий ефект ремдесивдру при лжуванш пащенпв дз помдрним та тяжким перебдгом COVID-19. Установлено, що па-щенти, якд отримували ремдесивдр, на 31 % швидше одужували, ндж ri, хто отримував плацебо (р < 0,001). Зокрема, меддана часу до одужання становила 11 дшв для пацдентдв, якд отримували ремдесивдр, пордвняно з 15 днями для тих, хто отримував плацебо. Смерт-ндсть становила 8 % у пацдентдв групи ремдесивдру та 11,6 % — групи плацебо вщповщно (p = 0,059).

Спираючись на результати дослщження SIMPLE (GS-US-540-5773/NCT04292899) дз залученням 397 пащенпв, EMA було надано рекомендащю, що для пащенйв, якд не потребують механiчноï вентиляцïï легень або екстракорпоральноï мембранноï оксиге-нацИ, курс лжування може бути скорочено з 10 до 5 дндв дз збереженням його ефективностд. Пацденти, якд отримують 5-денний курс лжування, але не ма-ють клдндчного полдпшення, матимуть право продо-вжувати прийом ремдесивдру протягом додаткових 5 дтв. Можливють скоротити тривалють лжування

дозволить бшьшш кшькосп пащенпв отримати лГки, якГ користуються попитом.

Висновок. РемдесивГр е першим схваленим в 6С лжарським засобом для лГкування COVID-19 у дорослих i пщлГтюв вГд 12 роюв ¡з пневмонГею, якГ вимагають додаткового кисню. Застосування ремдесивГру дозволяе на 4 днГ пришвидшити оду-жання пацГентГв Гз помГрним та тяжким перебГгом COVID-19 порГвняно з плацебо, а отже, скороти-ти тривалГсть госпГталГзацГ! та зменшити потребу в пщтримуючих заходах, включаючи механГчну вен-тиляцГю легень. Враховуючи, що дозвгл на продаж ремдесивГру е умовним, цей препарат перебувае пГд додатковим монГторингом безпеки та клГнГчно! ефективностГ. Шсля отримання нових даних рГшен-ня щодо застосування ремдесивГру при COVID-19 буде переглянуте.

Станом на 15.09.2020 вивчення безпеки та кль нГчно! ефективностГ ремдесивГру тривае у 20 клГ-шчних дослщженнях, найбГльшими серед них е такГ: WHO Solidarity (NCT04321616), DisCoVeRy (NCT04315948), REMDACTA (NCT04409262) та CARAVAN (NCT04431453).

1.О. Нкитенко1, М.М. Драгомерецький2, О.А. Ракша-Слюсарева1, I.A. Тарасова3

Динамка шфкування вiрyсними гепатитами в обласному AiaAi3HOMy центрi м. Краматорська

1Донецький нац/ональний медичний унверситет,

м. Краматорськ, Украна

2КНП «Обласне в1ддлення гемодалзу»,

м. Краматорськ, Украна

3ДУ «¡нститут епдемюлоги та 1нфекц1йниххвороб

1м. Л.В. Громашевського НАМН Украни»,

м. Ки!в, Укра'на

e-mail: rakshaslusareva@gmail.com

Пащенти, якГ отримують лжування програмним гемодiалiзом (ГД), належать до групи осГб iз високим ризиком iнфiкування вiрусними гепатитами (ВГ) у зв'язку з особливостями процедури та переваж-но шапарантним перебiгом захворювання, а також у зв'язку з потребою частих гемотрансфузш через апластичну анемiю, що неминуча на термiнальнiй стадГГ хрошчно'Г хвороби нирок. Дiалiзна популяцiя постiйно збГльшуеться, а iнфiкованi хворГ е джере-лом заражения як у самому вщдГленш, так i поза його межами.

Мета дослщження: визначити стан та ймовГрш причини шфГкування пацГентГв обласного дГалГзно-го центру м. Краматорська за 2017—2019 рр.

Матер1али та методи: клшГчний, ГмунологГчний.

Результати. У результат проведеного у 2018 рощ дослщження було встановлено, що серед 115 пащенпв ДЦ м. Краматорська у 21,7 % були виявлеш маркери вГрусних гепатипв В (HBV) або С (HCV). У 19,1 % осГб виявлено маркери HBV, а у 2,6 % — HCV. Серед осГб Гз маркерами HBV i HCV 16 % лГку-

валися ГД 10 i бiльше рокiв, 28 % — вщ 5 до 7 роюв i 56 % — 2,5 року i менше.

40 % хворих iз маркерами HВV i HСV пов'язували iнфiкування з ГД. З них 8 % хворих перебували на ГД бшьше 10 роюв, 50 % — вщ 5 до 7 роюв, 30 % — вщ 2,5 року до твроку. Установлено, що 20 % iз цих хворих шф^валися у вщдшенш ГД м. Горлiвки. Iншi 40 % пов'язують iнфiкування з гемотрансфу-зiями. В 1 хворо! HBsAg було виявлено шсля iмп-лантаци судинного протезу в м. Дншр^ а 1 хворий пов'язуе свое iнфiкування з дружиною. 16 % оаб були шфжоваш до початку лiкування ГД.

З 2009 по 2018 р. HBsAg був виявлений також у 2 медичних сестер ДЦ. Установлено, що 1 iз них була шфжована у ДЦ, а обставини шфжування шшо! не були встановлеш.

Станом на 2019 р. кшьюсть хворих становила 139 осiб. Юльюсть iнфiкованих HCV збiльшилася на 40 %. Одна з цих оаб пов'язуе шф^вання з гемо-трансфузiею, а iнша була iнфiкована у ДЦ м. Марiу-поля. Кльюсть осiб, iнфiкованих HBV, збшьшила-ся на 9,09 %. Ус особи, яю були iнфiкованi HBV, пов'язують шф^вання з гемотрансфузiями.

Випадкiв iнфiкування серед медичних пращвни-кiв зафжсовано не було.

Станом на 2020 р. у вщдшенш 164 пащенти. Ви-падкiв iнфiкування HBV серед пащенпв зафжсова-но не було, 1 медична сестра була шфжована шд час виконання службових обов'язюв. Кiлькiсть осiб, ш-фiкованих НСУ, збiльшилася i становить 5,49 %; вс вони були iнфiкованi в додiалiзний перiод.

Висновки. Отриманi результати свщчать про збшь-шення кшькосп iнфiкованих вiрусами гепатипв. Отже, необхщно проводити обстеження нових пащенпв вщразу при надходженнi до ДЦ, а також проводити вакцинащю медичного персоналу проти HВV.

К.А. Пак1, О.О. Фурик1, О.В. Рябоконь1, Т.С. Онщенко1,1.О. Кулеш2

Лайм-борелюз у Запорiзькiй обAaстi: актуальний стан проблеми

1Запор1зький державний медичний ун1верситет, м. Запор\жжя, Укра!на

2КНП «Обласна !нфекц!йна кл1н1чна лкарня ЗОР», м. Запор\жжя, Укра1на

e-mail: furyko@i.ua

Трансмюивний, природно-вогнищевий стро-хетоз Лайм-борелГоз не втрачае своеГ актуальностГ й на сьогодш. Так, наприклад, за даними Центру громадського здоров'я УкраГни, за останш 5 рокГв зареестровано 18 268 випадюв Лайм-борелГозу: у 2016 рощ — 2758; 2017 р. — 3986; 2018 р. — 5419; 2019 р. — 4482; 2020 р. (за 7 мюящв) — вщповщно 1651 випадок. Вщповщно до даних ДержавноГ установи «ЗапорГзький обласний лабораторний центр МОЗ УкраГни», лише зо останш 3 роки в ЗапорГзь-кш обласп зареестровано 97 випадюв, Гз них за 7 мюящв 2020 року 20 випадюв.

Мета дослщження: провести ретроспектив-ний аналiз та виявити особливосп nepe6iry Лайм-борелiозy в Запорiзькiй областi за 5 рокiв за даними КУ «Обласна iнфекцiйна клшчна лiкарня ЗОР».

Матер1али та методи. Проведено ретроспектив-ний аналiз 62 медичних карт стацiонарних хворих, яю проходили обстеження та лiкyвання у КУ «Обласна шфекцшна клтчна лiкарня ЗОР» за перь од 2015—2019 роки. Критерiями виключення з дослщження був вж хворих молодше 18 рокiв. Серед обстежених пащенпв — 38 (59,7 %) чоловЫв й 24 (40,3 %) жшки. Вiк хворих коливався вдд 18 до 79 ро-юв, середнiй вiк становив 46,00 ± 2,17 року. Дiагноз Лайм-борелiозy встановлено за результатами клшь ко-епiдемiологiчних даних, результата загальнокль нiчних та бiохiмiчних дослiджень та пiдтверджено видшенням у кровi вiдповiдних антитiл до Borrelia burgdorferi серолопчним методом.

Результати. Проан^зувавши клшжо-епщемю-логiчнi данi у хворих на Лайм-борелюз протягом останнiх 5 роюв, встановлено, що укус клща був зареестрований лише у 80,6 % пащенпв, найбшьша кшьюсть (56,5 %) хворих була госшт^зована в лггнш перiод, значно рщше — у весняний та осшнш перiоди (вщповщно 25,8 й 16,1 %).

З урахуванням вираженостi ознак штоксика-ци в пацiентiв було дiагностовано легкий перебiг захворювання у 9 (14,5 %), середньотяжкий — у 53 (85,5 %) хворих, тяжкий не виявлено. Залежно вщ тривалостi захворювання в бiльшостi пащенпв зареестровано гострий перебiг — 56, також мали мюце поодинокi випадки затяжного — 2 та хрошч-ного — 4 перебпу. При аналiзi клiнiчних даних виявлено, що в бшьшосп пацiентiв iз гострим перебь гом Лайм-борелiозy форма перебпу захворювання була еритемною — 50 (89,28 %), значно рщше шюр-но-суглобовою — 3 (5,36 %) й безеритемною — 2 (3,57 %), також зареестровано 1 (1,79 %) випадок безеритемно! форми з ураженням сyглобiв та нер-вово! системи. Аналiз еритемних форм захворювання виявив, що найчаспшою локалiзацiею мь груючо! еритеми були нижш кiнцiвки — у 26 (52 %) пащенпв, рщше — верхш кшщвки — у 9 (18 %) й iншi поодиною випадки на переднiй поверхнi трудно! клггки й переднiй стшщ черевно! порожнини, молочнiй залозi, дшянщ попереку, мошонки, вуха.

При ощнщ резyльтатiв серологiчного дослщжен-ня встановлено, що обстежеш на наявнiсть антитш (IgM, IgG) до збудника захворювання лише 54 (87,1 %) пащенти з 62 хворих, при цьому 8 необсте-жених оаб мали клiнiчно гострий перебiг захворювання. Проаналiзованi результати 56 пащенпв iз гострим перебiгом Лайм-борелюзу, iз них обстежено 48 оаб та встановлено, що в 6 (12,5 %) специфiчнi антитша не були виявлеш й, вiдповiдно, рiвень антитш був позитивним лише в 42 (87,5 %). Так, пащенти з гострим перебпом Лайм-борелюзу найчасп-ше (у 39,58 %) мали позитивш антитiла IgM та IgG до B.burgdorferi, рщше (у 35,42 %) захворювання перебь гало на rai наявносп антитша IgM й, вiдповiдно, не-

гативних антитш IgG до B.burgdorferi. Вщповщно у 14 (25 %) хворих iз гострим перебiгом Лaйм-борелiозу дiaгноз був встановлений клiнiко-епiдемiологiчно. Усi пащенти як iз затяжним, так iз хронiчним пе-ребiгом захворювання мали позитивш результати (50 %) антитш IgM або IgG до B.burgdorferi.

За даними В.С. Копча та ш. (2016), S. Mavin et al. (2018), специфiчнiсть 1ФА до B.burgdorferi сягае 95 %, й приблизно в 5 % випадюв метод може давати хибнонегативш результати. Застосування двоступе-невого пщходу (1ФА + iмуноблотинг) мае високу на сьогодш чутливiсть i специфiчнiсть i рекомендоване як золотий стандарт й основний метод дiaгностики Лaйм-борелiозу (Wormser G.P. et al., 2020; Андрей-чин М.А. та ш., 2019; Wright W.F. et al., 2012). Так, лише в 1 пащентки Т., 53 роюв, у 2019 рощ з гострим перебпом захворювання були виявлеш IgM OspC Ba (B.afzelii), IgM OspC Bg (B.garinii).

Висновки. В епiдемiологiчному aнaмнезi укус кль ща було зареестровано у 80,6 % пащенпв, а найбшьша кшьюсть (56,5 %) хворих була госпи^зована в лггнш перюд; клшчно в 90,3 % пащенпв зареестровано гострий перебп ¡з переважанням еритемних форм (89,28 %) ¡з нaйчaстiшою (52 %) локaлiзaцiею на нижшх кiнцiвкaх та наявнютю антитш (IgM, IgG) до B.burgdorferi лише у 87,5 % хворих серед вах обстежених (87,1 %) оаб ¡з гострим перебпом. З урахуванням сучасних свиових рекомендaцiй щодо дiaгностики даного захворювання е доцшьним до-даткове призначення методу ¡мунного блотингу для пащенпв, хворих на Лайм-борелюз.

Т.М. Пахольчук1, О.В. Усачова1, €.А. Слна1, Т.Б. Матвеева2, С.П. Абакумова2

Сучасш ешдемюлопчш особливосп синдрому гемоколiту при гострих кишкових iнфекцiях у дггей раннього вiку

1Запор1зький державний медичний ун1верситет, м. Запор\жжя, Украина Обласна 1нфекц1йна кл1н1чна лкарня, м. Запор\жжя, Украина

e-mail: kdibzdmu@gmail.com

Причини появи кров1 у випорожненнях р1зно-маштш, що створюе деяю труднощ1 в ][х д1агностищ, особливо, якщо кишков1 кровотеч1 нерясш або вияв-ляються т1льки за допомогою лабораторних метод1в.

Метою нашого досл1дження було виявлення ет-демюлопчних особливостей синдрому гемоколиу при гострих кишкових шфекц1ях (ГК1) у дггей раннього в1ку на сучасному еташ.

Maiepi&m та методи. Проанал1зований перебп хвороби у 62 дней вжом в1д 1 до 24 мюящв, як1 були пролжоваш з приводу ГК1 з синдромом гемоколиу та виписаш з одужанням. Обстеження проводилось зг1д-но з клтчними протоколами, затвердженими МОЗ Украши. Д1ти знаходились на лжуванш в дитячому вщдшенш кишкових шфекщй Запор1зь^ обласноï

ДнфекцДйноГ клДнДчноГ лДкарнД в 2013—2019 роках. ЕтД-ологДчне розшифрування захворювання проводилося на пДдставД даних бактерДологДчного дослДдження калу та результата Cito Test фекалДй на ротавДрус. УсД хворД були консультованД дитячим хДрургом.

Результати. Ретроспективний аналДз ДсторДй хворо-би дДтей з гемоколДтом показав, що всД дДти знаходилися на змДшаному або штучному вигодовуваннД. Причиною погДршання стану був перехДд на нове вигодовування або введення прикорму. Нами вДдмДчено, що переваж-ним шляхом ДнфДкування був харчовий: чинниками передачД були термДчно не обробленД молочнД продукти (молоко та сир), м'яснД вироби, птиця; рДдше реестру-вався контактно-побутовий шлях. При цьому в молод-шДй вДковДй групД домДнували як чинники передачД молочнД продукти, а у старшДй — м'яснД вироби.

Тридцять дев'ять дДтей було госпДталДзовано в першу добу захворювання. БДльшДсть пацДентДв над-ходили з пДдвищенням температури тДла до 38—39 °С та Дншими симптомами ДнтоксикацИ.

У дДтей раннього вДку етДологДчнД чинники розви-тку синдрому гемоколДту при ГК1 були рДзнД i залежа-ли вДд вДку. Так, у дДтей перших трьох мДсяцДв життя (24 пащенти) у переважноГ бДльшостД Дз фекалДй ви-сДвали Klebsiella в титрД понад 109/г (у 18 хворих) та Campilobakter (у 6 хворих). У старших пацДентДв (18 дДтей) у бДльше нДж половинД випадкДв (у 10 хворих) захворювання було викликане високою контамДнацДею двома умовно-патогенними збудниками (Klebsiella + Enterobakter), у шДстьох обумовлено Salmonella та ще в двох — Clostridii. КрДм того, у бДльшостД хворих (17 дДтей) був позитивний Cito Test калу на ротавДрус.

Висновки

1. ЕтДологДчними чинниками розвитку гемоколДту при ГК1 у дДтей перших трьох мДсяцДв життя частД-ше е Klebsiella i Campilobakter, а чинниками передачД — молочнД продукти.

2. У дДтей, старших за 3 мДсяцД, з гемоколДтом до-мДнувала комбДнацДя Klebsiella + Enterobakter, рДд-ше — Salmonella та Clostridii, частДшим чинником передачД були м'яснД продукти.

А.П. Подаваленко1, В.П. Жалко-Титаренко2, Т.О. Оторвна3

Поширення COVID-19 у Хармвсьмй област та шляхи його подолання

Харювська медична академя пслядипломноÏ освти, м. Харюв, Укра'на

2ДУ «1нститут епiдемiологiÏ та 1нфекц1йних хвороб НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на 3Харювська мська фШя ДУ «Харювський обласний лабораторний центр МОЗ Укра'ни», м. Харюв, Укра'на

e-mail: epid@ukr.net

Украша, як i багато краш свДту, залучилася до пандемИ COVID-19 у березнД 2020 року. Прогнозу-вали декДлька сценарИв перебДгу епДдемДчного про-

цесу коpонавipусноï iнфекцiï, в тому числД швидке припинення поширення, як це було пДд час епДде-мiï SARS. Але на сьогоднД вДдбуваеться активДзацДя епДдемДчного процесу, летальнДсть становить 2,1 %, у структурД померлих найбДльший вДдсоток (80,6 %) припадае на осДб Дз групи медичного ризику (серце-во-судиннД захворювання, цукровий дДабет, ново-утворення, захворювання нирок, печДнки, легень, неврологДчнД хвороби та Дн.).

Запроваджений у крашД локальний адаптований карантин за рДвнем захворюваностД та тестування, а також заповненням лДжок, направлений на введення обмежень певних заходДв, торгДвлД, умов навчан-ня тощо, суттево впливае на економДчний розви-ток населених пунктДв, мДст, регДонДв. КрДм цього, значнД економДчнД витрати на проведення лабора-торних дослДджень за допомогою ДмунологДчних i молекулярно-генетичних тестДв (щоденно 23 000— 24 000 дослДджень), а позитивних результата щодо COVID-19 лише 9 %.

У НаказД МОЗ Украши вДд 16.06. 2020 р. № 1411 «Про внесення змДн до СтандартДв медичноï до-помоги «КоронавДрусна хвороба (COVID-19)» за-значено: «1нфДкування SARS-CoV-2 вДдбуваеться контактним та крапельним шляхами. ПовДтряний (аерогенний) шлях для коpонaвipусно'ï хвороби (COVID-19) не характерний». Таке трактування аерозольно-аспДрацДйного механДзму передачД збуд-ника SARS-CoV-2 з повДтряно-крапельним шляхом свДдчить про Дгнорування вчення академДка Л.В. Громашевського щодо епДдемДчного процесу та, зокрема, механДзму передачД збудникДв ДнфекцДй-них хвороб. ВнаслДдок цього цДлком ДмовДрне впро-вадження неадекватних профДлактичних та проти-епДдемДчних заходДв пДд час пaндемiï COVID-19.

Зважаючи на вищезазначене, метою роботи став аналДз епiдемiчноï ситуaцiï з COVID-19 у ХаркДв-ськДй областД та теоретичне обГрунтування профДлактичних i протиепДдемДчних заходДв на пДдставД вчення Л.В. Громашевського щодо епДдемДчного процесу та теорИ механДзму передачД збудникДв Дн-фекцДйних хвороб.

Матерiали та методи. У роботД використано данД офiцiйноï статистики Центру громадського здоров'я МОЗ Украши. Вивчали пДдтвердженД випадки COVID-19, у тому числД у медичних працДвникДв, та летальнД випадки серед госпДталДзованих. Провели порДвняння цих показникДв у м. ХарковД, ХаркДв-ськДй областД та УкрашД. Статистична обробка ре-зультатДв проведена з використанням комп'ютеpноï програми Ехсе1.

Результати. У ХаркДвськДй областД 29 адмДнД-стративних територДй. МДсто ХаркДв та ХаркДв-ський район за показниками епiдемiчноï безпе-ки вДдносяться до «помаранчевоЬ зони (3), що свДдчить про завантаження лДжок понад 50 %, 16 районДв областД — до «жовтоЬ зони (завантаже-нДсть лДжок вДд 5 % до 50 %), 11 районДв — до «зеленой зони (завантаженДсть лДжок до 5 %). За пе-рДод спостереження в областД захворюванДсть на

COVID-19 за кшьюстю тдтверджених випадюв становить 448,4 на 100 тис. населення, загалом в Украш1 цей показник нижчий — 354,3. Показник летальносп найбшьшим виявився у районах област1 — 3,3 %, тод1 як в Украш1 — 2,1 % та в м. Харков1 — 1,8 %. Хворих на COVID-19 ¡з тяжким клш1чним переб1гом госттал1зують. В Укра-ïrn було госттал1зовано 21,7 % вщ числа пщтвер-джених випадюв, у районах област1 — 20,1 %, у Харков1 — 15,3 %. Даш про летальнють та тяж-юсть переб1гу хвороби свщчать про б1льш яюсну i своечасну медичну допомогу в мютах, шж у селах.

Щоденно в обласп рееструеться до 300 випад-к1в COVID-19, тод1 як у червш — липш 2020 р. було до 30 випадюв. Можна погодитися з поясненням, що значно збшьшилася кшькють обстежених на COVID-19, але ми вважаемо, що основна причина, яка сприяла швидкому та масштабному поширен-ню збудника SARS-CoV-2, — це нехтування насе-ленням засобами шдивщуального захисту вщ цiеï шфекцИ. Розумшня суп аерозольно-асшрацшного мехашзму передач! збудника цiеï шфекцИ з повь тряно-крапельною природою передач^ стр1мкють поширення i стшкють в довк1лл1 дозволяе при-пускати, що контактно-побутовий шлях переда-ч1 SARS-CoV-2 мае другорядне значення. Аеро-зольно-асшрацшний мехашзм передач! збудника сприяе швидкому його поширенню, тож найб1льш ефективним способом захисту могла б бути вакци-нац1я. Але вакцини проти COVID-19 немае у свт, тож, як на цьому наголошував академж Л.В. Гро-машевський, у такому випадку найб1льш ефектив-ним засобом захисту е тотальне запровадження в закритих примщеннях режиму носшня масок або рестратор1в. Усе населення, без винятку, повинно надягати у закритих примщеннях i транспор-п медичш маски або ресшратори, як1 вщповща-ють Державному стандарту Украши (ДСТУ — EN 14683:2014; EN 149:2017), i не пшитись саморобни-ми масками.

На наш погляд, е безпщставною дискус1я щодо правом1рносп введення жорсткого карантину з бе-резня по червень 2020 р. в Украш. Введений карантин призупинив швидкий розвиток епщем1чного процесу COVID-19, дозволив пщготувати населення до шдивщуального захисту, а медичш заклади i медперсонал — для надання яюсно'! медично! допо-моги хворим.

Висновки. Отже, вчення академжа Л.В. Грома-шевського щодо епщем1чного процесу е фундамен-тальним вщкриттям, яке в сучасних умовах дозволяе розробити та впровадити ефективш проф1лактичш та протиепщем1чш заходи. Вважаемо, що сьогодш загальний карантин не потр1бно вводити. Але вико-ристання засоб1в шдивщуального захисту (медич-ш маски, респратори, дезшфектори) та сощальна дистанц1я е основними д1евими засобами призупи-нення поширення COVID-19. Одним ¡з небезпеч-них мюць сл1д вважати закрип примщення, де по-

виря знаходиться в нерухомому сташ. Необхщно пщвищити якють первинно'ï медичноï допомоги с1льським жителям.

О.В. Покас, Г.В. Вишнякова, О.Г. Гарницька

Чутливють до aнтибiотикiв музейних штaмiв Pseudomonas aeruginosa — збудникiв ранових шфекщй

ДУ «1нститутепдемюлоги та 1нфекц1йниххвороб ¡мен1 Л.В. Громашевського НАМН Укра1ни», м. Кив, Укра1на

e-mail: lenapokas@gmail.com

Музей патогенних для людини мжрооргашзм1в (МПМ) ДУ «1нститут епщемюлогИ та шфекцшних хвороб 1меш Л.В. Громашевського НАМН Украь ни» протягом усього перюду свого функцюнування здшснюе зб1р актуальних клшчних ¡золяпв, тому його колекц1я мае статус наукового нацюнального надбання. Серед численних збудниюв опортуню-тичних шфекцш, що набувають у сучасний перюд все бiльшоï актуальносп, ч1льне мюце посщають умовно-патогенш мжрооргашзми, як1 в силу плас-тичносп своïх бюлопчних властивостей е б1льш пристосованими до переживання в довк1лл1 та в оргашзм1 людини. Тому для здшснення епщемю-лопчного мошторингу за домшуючими збудника-ми опортунютичних шфекцш та прогнозування ïх змши необхщне стеження за динамжою бюлопчних властивостей, *гх стабшьшстю в процес1 довгостро-кового зберкання з використанням р1зних метод1в ведення культур.

Pseudomonas aeruginosa входить до групи лщиру-ючих бактерш-опортунюпв, об'еднаних термшом ESKAPE, який включае шють найпроблемшших з точки зору антибютикорезистентних мжроорга-шзм1в для лжувальних заклад1в розвинутих краш. Для P.aeruginosa характерш р1зномаштш мехашзми стшкосп до ß-лактамiв, однак найб1льше клшчне та епщемюлопчне значення мае продукц1я набутих метало-ß-лактамаз (MßL), як1 г1дрол1зують практично вс1 ß-лактами. Поширення штам1в-продуцен-т1в MßL призводить до зростання резистентност1 до найб1льш ефективних груп антиб1отик1в — цефа-лоспорин1в III—IV поколшня та карбапенем1в. Тому надзвичайну актуальшсть на сьогодн1 мае регулярне вщстеження поширеност1 MßL серед грамнегатив-них неферментуючих бактер1й — збудник1в шфек-ц1й та встановлення найб1льш ефективних анти-б1отик1в для терапй шфекцш, спричинених даними штамами.

Мета досл^дження. Вивчити чутливють до анти-б1отик1в музейних штам1в P.aeruginosa та ïх здатнють до продукцй метало-бета-лактамаз.

Maтepiaли та методи. Дослщжено р1вн1 резис-тентносп 50 штам1в P.aeruginosa — збудниюв ранових 1нфекц1й, вилучених у перюд з 2001 по 2005 рж у р1зних областях Украши. Зразки зберпались у колекцй музею шституту понад 15 рок1в у люфшзо-

ваному станД. ЧутливДсть до антибДотикДв визначали диск-дифузДйним методом на середовищД Мюллера — ХДнтона згДдно з критерДями Eucast (2019). Про-дукцДю MßL визначали методом подвДйних дискДв за синергДзмом ДмДпенему та карбапенему з ЕДТА.

Результати. Встановлено, що дослДдженД нами музейнД штами P.aeruginosa мали високу частоту стДйкостД до фторхДнолонДв: ципрофлоксацину та левофлоксацину — 92,0 ± 3,8 % та 70,0 ± 6,5 % стДй-ких штамДв вДдповДдно. До цефтазидиму було бДль-ше стДйких штамДв, ндж до цефепДму, — 76,0 ± 6,0 % та 22,0 ± 5,9 % вДдповДдно (р < 0,05). З амДноглДко-зидних антибДотикДв найбДльшу ДнгДбуючу дДю проявляв нетилмДцин (82,0 ± 5,4 % чутливих штамДв), найменшу — амДкацин (20,0 ± 5,7 %) (р < 0,05). До ДмДпенему було бДльше чутливих штамДв, ндж до ме-ропенему, — 70,0 ± 6,5 % та 52,0 ± 7,1 % вДдповДдно, але без вДрогДднох рДзницД за даними показниками.

Ми порДвняли рДвнД чутливостД музейних штамДв P.aeruginosa (бо в МПМ вДдбирали штами зД стДйкДс-тю до антибДотикДв) зД штамами, видДленими з ран у стацДонарних хворих в 2019 роцД. Встановлено, що практично чутливДсть до всДх антибДотикДв музейних штамДв значно вища, нДж чутливДсть сучасних множиннорезистентних штамДв. Так, до цефало-споринових антибДотикДв штами, видДленД в 2019 р., усД були стДйкД, а штами 2001—2005 pp. були чутли-вими до цефепДму та цефтазидиму — 32,0 ± 6,6 % та 24,0 ± 6,0 % випадкДв вДдповДдно. ЧутливДсть до ципрофлоксацину була на однаковому рДвнД, до левофлоксацину чутливДсть музейних штамДв була бДльшою (30,0 ± 6,5 % чутливих штамДв), але без вД-рогДднох рДзницД за даними показниками. Значно вищою виявлена чутливДсть музейних штамДв до амДноглДкозидДв: до гентамДцину — у 3 рази, до не-тилмДцину — у 4 рази (р < 0,05), до амДкацину — теж бДльшою, але без вДрогДднох рДзницД за даними показниками. За даний перДод значно зменшилась чутливДсть до карбапенемДв: до меропенему — у 3 рази, до ДмДпенему — у 3,4 раза, чутливД штами становили 16,7 ± 7,6 % та 20,8 % вДдповДдно.

Серед музейних штамДв P.aeruginosa, вилучених у перДод з 2001 по 2005 рДк у рДзних областях Украши, нами виявлено 6 штамДв продуцентДв MßL (12 %). Нами визначенД профДлД антибДотикорезистентнос-тД штамДв-продуцентДв MßL. Штам № 7614 виявив-ся резистентним до всДх антибДотикДв i визначений нами як панрезистентний. Штам № 1468 чутливий тДльки до нетилмДцину, штами № 38, 25, 4915 стДйкД до 8 антибДотикДв. ЦД штами вДднесенД нами до екс-тремально резистентних. Один штам (№ 78) був чут-ливим до 3 антибДотикДв — множиннорезистентний.

Висновки. Таким чином, вивченД нами штами P.aeruginosa, якД були видДленД в 2001—2005 pp. i збе-рДгалися в МПМ, мали високу стДйкДсть до окремих антибДотикДв, а 12 % з них вже були продуцентами MßL.

Отже, у зв'язку з загрозою швидкох клональнох поширеностД штамДв продуцентДв карбапенемаз з множинною стДйкДстю до антимДкробних препара-

тДв у мДкробДологДчних лаборатордях е необхДднДсть впровадження систем мДкробДологДчного монДто-рингу, направленого на виявлення резистентностД до карбапенемДв серед клДнДчних ДзолятДв та визна-чення механДзмДв резистентностД. МДкробДологДчний монДторинг повинен включати фенотиповД виявлення карбапенемаз у штамДв, стДйких або помДрно стДйких до меропенему та ДмДпенему. ФенотиповД тести можуть виконуватися в рутиннДй практицД локальних мДкробДологДчних лабораторДй. Штами з виявленими карбапенемазами повиннД тестуватися молекулярно-генетичними методами на виявлення генДв MßL та на молекулярно-генетичне типування для оцДнки клонально! спорДдненостД в спецДалДзо-ваних референс-лабораторДях.

О.В. Покас1, Г.В. Вишнякова1, В.В. Поточилова2, К.Л. Руднева2

Резистентнгсть до антибютимв eнтeробактeрiй — збудникiв ранових шфекщй у пацieнтiв хiрургiчного профiлю

1ДУ «1нститут епiдемiологiÏ та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на

2Комунальне некомер^йне пдприемство «Ки'вська обласна клiнiчна лкарня», м. Ки'в, Укра'на

e-mail: lenapokas@gmail.com

В УкрашД пацДенти хДрургДчного профДлю з гнДйно-запальними захворюваннями становлять 35—45 %, пДсляоперацДйнД гнДйнД ускладнення ви-никають у 24—30 % випадкДв. На частку ДнфекцДй хДрургДчноД рани припадае до 15 % усДеД кДлькостД внутрДшньолДкарняних ДнфекцДй. ЛетальнДсть при хДрургДчнДй гнДйнДй ДнфекцДД становить вДд 40 до 75 %. НайбДльша кДлькДсть ранових ДнфекцДй в стацД-онарах бвропи спричинена представниками роди-ни Enterobacteriaceae.

Поширення серед цДеД групи штамДв-продуцен-тДв цефалоспориназ та карбапенемаз призводить до зростання резистентностД до найбДльш ефективних проти Enterobacteriaceae груп антибДотикДв — цефа-лоспоринДв III—IV поколДння та карбапенемДв. Тому надзвичайну актуальнДсть на сьогоднД мае регулярне вДдстеження поширеностД бета-лактамаз серед грам-негативних збудникДв ДнфекцДй, визначення типу бета-лактамаз та Дх субстратного профДлю, а також встановлення найбДльш ефективних антибДотикДв для терапИ ДнфекцДй, викликаних штамами-проду-центами даних ферментДв.

Мета дослвдження. Вивчити чутливДсть до антибДотикДв та здатнДсть до продукцИ бета-лактамаз мДкроорганДзмДв родини Enterobacteriaceae — збудникДв ранових ДнфекцДй у хворих хДрургДчного профДлю.

Матерiали та методи. ДослДджено 36 штамДв родини Enterobacteriaceae, видДлених у 2019 роцД з ра-нового матерДалу пацДентДв хДрургДчного стацДонару

КНП КОР «Кшвська обласна клшчна лжарня». Чутливють до антибютиюв визначали згщно з кри-тер1ями Eucast (2019). Бета-лактамази виявляли фе-нотиповими методами: цефалоспоринази С (AmpC) за допомогою дисюв з Трю-ЕДТА; бета-лактама-зи розширеного спектра (ESßL) — з подвшними дисками з клавуланатом; карбапенемази Klebsiella pneumoniae (KPC) — дисками з фен1лбороновою кислотою.

Результати. Встановлено, що серед дослщжених нами штам1в ентеробактерш найб1льш поширеним типом бета-лактамаз були бета-лактамази розши-реного спектра (ESßL), виявлено у 44,4 ± 8,3 % штам1в ентеробактерш. Карбапенемази Klebsiella pneumoniae виявлеш у 25,0 ± 7,2 % штам1в. Меншу частку становили продуценти цефалоспориназ — AmpC — 11,1 ± 5,2 % штам1в i виявлеш при одно-часнш наявносп шших титв бета-лактамаз. Осо-бливу небезпеку становить поява та поширення штам1в-носИв в1дразу к1лькох титв бета-лактамаз, так званих комбшованих фенотитв. Серед досль джених штам1в ентеробактерш нами було виявлено таю комбшащк AmpC + KPC (2,8 %); ESßL + AmpC (5,6 %); ESßL + KPC (13,9 %); в одному випадку штам Proteus mirabilis виявився продуцентом одразу трьох титв бета-лактамаз — ESßL + AmpC + KPC.

Виявлення штам1в з комбшованими фенотипами свщчить про активний мгжштамовий i мгжвидо-вий обмш моб1льними генетичними елементами, що кодують бета-лактамази. Особлива небезпека таких збудниюв полягае в тому, що через наявнють одночас-но к1лькох титв бета-лактамаз з р1зною субстратною специф1чнютю щ штами е резистентними до надзви-чайно широкого спектра антибютиюв.

Пор1вняння чутливост1 до антибютиюв дослщжених нами штам1в ентеробактерш, що були продуцентами одного або дек1лькох титв бета-лактамаз, доводить, що тип ферменту та наявнють комбшованого фенотипу суттево впливають на рь вень антибютикорезистентность

Ус1 штами-продуценти ESßL були стшки-ми до ампщилшу, цефалоспоришв I—IV поко-лшь, мали невисоку чутливють до фторх1нолошв (12,5 ± 11,7 %), до амшоглжозвддв чутливють була в межах 37,5 ± 17,7 % — 75,0 ± 15,3 %, до нетилмщину було б1льше чутливих штам1в, н1ж до амжацину та гентамщину. До ¡мшенему та меропенему чутливи-ми були 50,0 ± 17,1 % та 37,5 ± 17,7 % штам1в в1дпо-в1дно. Найб1льш активним антибютиком у випадку ентеробактерш-продуценпв ESßL виявився нетил-мщин — 75,0 ± 15,3 % чутливих штам1в.

Штами ентеробактерш, продуценти карбапене-маз KPC були резистентними до ампщилшу, амжа-цину, фторхшолошв, цефтазидиму, карбапенем1в. Найвищу активнють, як i до штам1в-продуценпв ESßL, проявляв нетилмщин — ус1 штами були чут-лив1.

Найвищу резистентнють до вс1х груп бета-лак-тамних та не бета-лактамних антибютиюв проявляли штами з комбшованими фенотипами. При

цьому якщо продуценти ESßL + KPC залиша-лись чутливими до амшоглжозвддв, фторхшолошв (20,0 ± 17,9 % — 60,0 ± 21,9 %), то штам Proteus mirabilis з фенотипом ESßL + AmpC + KPC проявляв резистентнють до вс1х дослщжених антибютиюв.

Висновки. Отже, серед дослщжених нами шта-м1в ентеробактерш 52,8 ± 8,3 % були продуцентами р1зних титв бета-лактамаз, 1з них 25,0 ± 7,2 % проявляли комбшоваш фенотипи. Основним типом цефалоспориназ, поширених у даному х1рурпчному стацюнар1, е бета-лактамази розширеного спектра дИ. Для терапИ шфекцш, викликаних штамами-продуцентами ESßL, активними залишаються ¡м1-пенем, нетилмщин. Штами-носИ карбапенемаз та комбшованих фенотитв проявляють значно нижчу чутливють майже до вс1х груп антибютиюв i потре-бують розробки нових п1дход1в антибютикотерапИ. Зважаючи на високу моб1льнють гешв бета-лак-тамаз, виявлення навиъ невелик частки штам1в-продуценпв становить загрозу швидкого поширення високорезистентних штам1в у майбутньому.

А.П. Резников

Обiзнaнiсть медичних сестер про aнтибiотикорезистентнiсть мiкрооргaнiзмiв

КЗВО «Р/вненська медична академя», м. Р1вне, Укра1на

e-mail: reznikov_ses@ukr.net

Проблема антибютикорезистентносп мжро-оргашзм1в в XXI стор1чч1 набула загрозливоï го-строти для охорони здоров'я. При юнуючш ситуаций людство може повернутися до час1в, коли ще не було антибютиюв. Всесвгтня оргашзац1я охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендуе вживати захо-д1в щодо стримування антибютикорезистентносп мжрооргашзм1в.

Мета дослщження. З'ясувати р1вень об1знаност1 медичних сестер ¡з проблемою антибютикорезис-тентносп мжрооргашзм1в та розумшня причин ïï розвитку, а також шлях1в з1 стримування резистентность

Maтepiaли та методи. Методом аношмного ан-кетування проведене опитування з проблемних пи-тань антибютикорезистентност1 мжрооргашзм1в 44 медичних сестер, як працюють у р1зних районах i мютах Рiвненськоï область

Результати. Головна роль у протидп зростанню антибютикорезистентност1 належить, що зрозу-мьло, медичним пращвникам. Вщомо, що най-бьльшу питому вагу серед медичних пращвниюв становлять медичш сестри. Саме вони частше контактують ¡з пащентами, тому вщ к розумшня важливост проблеми антибютикорезистентносп мжрооргашзм1в i активноï позицп щодо кроюв з1 стримування ïï зростання значною м1рою зале-жить устх у боротьб1 з ростом антибютикорезис-тентность

За стажем роботи опиташ розподшились так: 73,9 % мали стаж медсестринства вщ 10 до 30 роюв, 13 % — вщ 5 до 10 роюв. До 5 рокiв стажу мали 8,7 % опитаних та 4,3 % працювали медсестрами понад 30 роюв.

Аношмна анкета мiстила таю запитання: 1. Що таке антибютикорезистентнють мiкроорганiзмiв? 2. Якi причини виникнення i поширення антибю-тикорезистентностi мiкроорганiзмiв? 3. Якi шляхи стримування антибютикорезистентносп мжроор-ганiзмiв?

Було встановлено, що вичерпш вiдповiдi, що свщчать про розумшня проблеми антибютикоре-зистентностi мiкроорганiзмiв, надали лише 16 ме-дичних сестер, тобто 36,4 % вщ числа опитаних. Не-повне розумшня ше! проблеми виявили 6 медичних сестер, або 13,6 %, а також 22 медичш сестри (50 % вщ числа опитаних) не змогли надати правильш вiдповiдi про сутшсть проблеми антибютикорезис-тентностi мiкроорганiзмiв.

Про причини виникнення i поширення зрос-тання явища антибiотикорезистентностi мжроор-ганiзмiв змогли надати правильнi вщповщд лише 4 медичнi сестри (9,1 %), 14 медичних сестер виявили неповне розумшня причин розвитку антибютикорезистентносп (31,8 %), 26 медичних сестер (59,1 %) шчого не змогли вщповюти на питання про причини антибютикорезистентносп мiкроорганiзмiв.

Щодо шляхiв зi стримування антибютико-резистентностi мiкроорганiзмiв надали пра-вильнi вiдповiдi лише 2 медичш сестри (4,5 %), 12 медичних сестер (27,3 %) виявили неповне розумшня шляхiв стримування антибютикорезистентносп, а 30 медичних сестер (68,2 %) не змогли надати правильно! вщповш вщносно шляхiв стримування антибютикорезистентносп мiкроорганiзмiв.

Таким чином, абсолютна бшьшють опитаних медичних сестер не мае необхщних знань для того, щоб ефективно протвд^ти процесу зростання ан-тибiотикорезистентностi мiкроорганiзмiв. Оче-видним е те, що л^вально-профшактичш закла-ди (ЛПЗ) не здшснюють належно! систематично! пiдготовки медичних сестер з такого актуального i важливого питання, тому значна частина медичних сестер не мають необхщних знань та не готовi сприяти стримуванню зростання антибютикоре-зистентностi мiкроорганiзмiв.

Висновки. Виходячи iз результатiв опитування медичних сестер, ми вважаемо за потрiбне:

1. У кожному ЛПЗ розробити заходи зi стримування антибютикорезистентносп мiкроорганiзмiв та перiодично аналiзувати !х виконання.

2. У ЛПЗ систематично проводити заняття iз ме-дичними сестрами iз проблеми антибютикорезистентносп мiкроорганiзмiв.

3. У навчальних закладах, в яких проводиться пщготовка медичних сестер, бшьше уваги надавати викладанню проблеми антибютикорезистентносп мiкроорганiзмiв.

М.В. Савенко1, М.В. Кривцова1, O.I. Чорненька2

Циркулящя reHiB резистентностi в джерелах цeнтралiзованого та дeцeнтралiзованого водопостачання мiста Ужгорода й Ужгородського району

1ДВНЗ «Ужгородський нац1ональний университет», м. Ужгород, Укра'на

2Медичний центр «Medicover», м. Льв1в, Украина

e-mail: savenko.marianna@uzhnu.edu.ua

Поширення антибютикорезистентних мжроор-ганГзмГв Г, як наслГдок, генГв стГйкостГ до антибГоти-юв в довкГллГ е одшею з найбГльш серйозних загроз для здоров'я людини.

Метою роботи е визначення генетичних детермь нант стГйкостГ у водГ централГзованого та децентра-лГзованого водопостачання мюта Ужгорода та при-леглих до нього районГв.

Матерiали та методи. За даними виробничого управлГння водопровГдно-каналГзацГйного госпо-дарства мГста Ужгорода, основним джерелом цен-тралГзованого водопостачання в мши та прилеглих селах е поверхневГ води рГчки Уж, якГ обслуговують населення з чисельшстю 119 855 осГб. Для прове-дення молекулярно-генетичних дослГджень у водах централГзованого та децентралГзованого водопоста-чання було обрано 5 точок, з яких 3 точки були з дже-рел децентралГзованого водопостачання (криниць) села Великий Березний — точка № 1 (48.885283, 22.452778), за мютом Перечин — точка № 2 (48.729388, 22.448340) та в селГ Сторожниця — точка № 3 (48.600345, 22.238672). З двох точок (48.632576, 22.283702; 48.622222, 22.250806) у мюп Ужгоро-дГ було вщбрано водопровГдну воду. На кожному мГсцГ забору було вГдГбрано по два зразки в рГзний час, дослщження проводилося в чотирьох повторю-ваностях. Зразки води (1000 мл) фГльтрували через стерильний мембранний фгльтр («МгллГпор», США) розмГром пор 0,22 мкм. Попм ДНК екстрагували з мембранного фГльтра методом модифГкованого гек-садецилтриметилбромГду амошю (CTAB) згГдно з протоколами (Andronov et al, 2011). ВидГлену тоталь-ну ДНК дослГджували за допомогою методу амп-лГфГкацГ! ПЛР для виявлення маркерГв генГв стГй-костГ до антибГотикГв. Для цього були використанГ реагенти виробництва Lytech (РФ) (blaNDM-1, tet(M),

blaCTX-M-like, blaOXA48-like).

Результати. Встановлено, що в пробах води з криниш села Великий Березний не виявлено гешв стГйкостГ, дана територГя розташована в гГрськГй мГсцевостГ й не пГдпадае пГд антропогенний тиск. У зразках, вГдГбраних з джерел децентралГзовано-го водопостачання мГста Перечин, виявлено гени tet(M), в той час як в зразках з села Сторожниця видшено гени blaCTX-M-like та tet(M). ДанГ територГ! знаходяться пщ впливом техногенного наванта-ження. До прикладу, через мГсто Перечин протГ-

кае струмок Доморадж, в який потрапляють стоки з Перечинського люох1м1чного комбшату. У вод1 та донних вщкладах було виявлено перевищення гранично допустимоï концентраций важких мета-л1в (Сг, Cu, Ni, Zn) (Bilkei & Nikolaichuk, 2017) та сполук азоту (Bilkei & Kryvtsova, 2018), що е одним з ¡мов1рних чинниюв генетичних трансформацш i формування стшких ¡золяпв мжрооргашзм1в. Для територИ села Сторожниця характерне аграрне за-бруднення, тут розмщена значна кшьюсть с1ль-ськогосподарських упдь та фермерських госпо-дарств, що також можуть бути резервуаром гешв стшкость У пробах води з систем централ1зовано-го водопостачання не виявлено генетичних детер-мшант антибютикостшкосл.

Висновок. Отримаш результати доводять високе поширення генетичних детермшант стшкосп в пит-нш вод1, що використовуеться для господарсько-питних потреб.

Т.В. Сандуляк

Тенденцп розвитку епiдемiчного процесу перинaтaльних шфекцш у сучaсних умовaх

Харквська медична академя пслядипломно! осв1ти, м. Харк1в, Украна

e-mail: todorsandulyak@gmail.com

За даними лггератури (Щербина М.О. та in., 2016; ПословаЛ.Ю., 2016; Знаменська Т.К. та in., 2019), вщ 14 до 22 % дггей шфжуються в утроб1 матер1, а серед них до 42—44 % народжуються з проявами перенесе-roï або активноï внутрiшньоутробноï шфекцИ (ВУ!) (Ведощенко Т.В., 2014; Послова Л.Ю., 2016), ¡з них половина — з раншм неонатальним сепсисом або вродженою вогнищево-зливною двоб1чною пнев-мошею, бактер1альним шоком, синдромом полюр-ганноï недостатност1 (СПОН). Зазначене потребуе переосмислення та перегляду епщемюлопчного процесу перинатальних шфекцш в сучасних пери-натальних центрах (ПЦ), а саме: визначення та щен-тиф1кац1я джерел шфекцИ (материнська домашня чи госттальна флора; детекц1я флори у новонаро-джених); мониторинг часу i тривалост1 шфжування плода i дитини; своечасне виявлення сприйнятли-вих оргашзм1в та запобпання розвитку необоротних полюрганних уражень у немовлят з ареактивним перебпом шфекцИ шляхом цiлеспрямовано'ï анти-бактерiальноï терапИ за чутливютю флори та замю-roï iмунноï корекцïï пол1валентними донорськими Тмуноглобулшами (IgG2, IgA, IgM).

Мета дослщження. Ощнити в парах «мати — ди-тина» особливосп шфжування немовлят з раншми (у перш1 2—48 годин життя) проявами ВУ[, характер перебпу патологИ залежно в1д реактивност новона-родженого.

Maтepiaли та методи. П1д сущльним поздовжшм спостереженням у вщщленш iнтенсивноï терапИ новонароджених (ВIТН) ПЦ впродовж двох роив

знаходились 85 новонароджених вщ мaтерiв з бакте-рiaльною aмнiaльною iнфекцiею. Дiтей розподшили на двД групи: основна — немовлята, мaтерi яких пе-ребували ид наглядом ПЦ й отримували лiкувaння хорiоaмнiонiту вщповщно до сучасних стандарпв (Clinical guideline [CG149], 2012, https://www.nice.org. uk/guidance/CG149; Subramaniam A. et al., 2012), i контрольна група — дни вщ мaтерiв, яю не перебу-вали на обл1ку, недостатньо обстеженi та не отрима-ли адекватного лiкувaння.

Результати. За останш 10 роюв у КНП «Мюький ПЦ» ХМР впровaдженi новД перинaтaльнi технологи, зaсновaнi на засадах доказово! медицини та м1жнародних стандартах надання медично! допо-моги матерям i новонародженим. Серед них мош-торинг флори та шфекцшний контроль, гiгiенiчнa та асептична обробка рук, використання разових стерильних кaтетерiв i венозних лшш, толерант-не харчування немовлят, дiaгностикa та лiкувaння TORCH-шфекцш, хорiоaмнiонiту, тривале стащо-нарне л^вання загрози переривання вaгiтностi та пролонгaцiя вaгiтностi при зaгрозi передчасних по-лопв для проведення пренатально! стерощно! про-фшактики респiрaторного дистрес-синдрому новонароджених, використання сурфактантно! замгсно! терапи та методик швазивно! та нешвазивно! штучно! вентиляцп легень, рання дiaгностикa та лжу-вання раннього неонатального сепсису, вроджено! пневмони та ш.

Усе перелiчене призвело до збереження та про-лонгаци 12 % ваптностей, що рaнiше перерива-лись до 28 тижшв гестацп, та виживaностi вдд 55 % у 2012 р. до 95 % у 2018 р. передчасно народжених дней, але разом з тим i до тривалого перебування ва-птних (12—15 дшв) i новонароджених (4—12 тижшв) на стащонарному лiкувaннi. Вщповщно, у мaтерiв i новонароджених за перiод перебування в ПЦ кшька рaзiв змiнюеться мжрофлора. У 48 % iнфiковaних жшок, яю зберiгaли вaгiтнiсть, до власно! патогенно! цервжо-вагшально! (гемолiтичний стафшокок, p-гемолiтичний стрептокок, клебсiелa, ентероко-ки, ентеробактер) впродовж тижня перебування, незважаючи на л^вання aнтибaктерiaльними засобами, додавалась госттальна мiкрофлорa (муль-тирезистентний епщермальний стафшокок, акше-тобактер, кишкова паличка). 1х новонaродженi дати вже на 15-20-й хвилинД життя при госпiтaлiзaщI до В1ТН мали шфжування одночасно материнською патогенною та госттальною флорою. Якщо мати отримувала антибютикотерашю не за чутливютю видшено! флори, то 42 % !х дней сформували гнш-ний плацентит (пщтверджений пстолопчним до-слiдженням послщу), 12 % народились в стан бак-терiaльного шоку та проявили раннш неонатальний сепсис або внутршньоутробну вогнищево-зливну пневмонiю, iнфекцiю сечовидiльних шляхдв, а 4 % немовлят з дуже малою (ДММТ) та екстремальною малою (ЕММТ) масою тша при народженш на тлД сепсису мали перитошт та некротичний ентероколiт (НЕК), ранню лейкомалящю, шшД прояви СПОН.

Тяжкий стан та часом необоротш змiни через СПОН вимагали тривалого лiкування хворих немовлят у В1ТН, де за перiод перебування !м проводилось по 3—4 курси антибактерГально! терапГ! як для лжуван-ня вроджених iнфекцiй, так г для запобiгання вен-тилятор-асоцiйованiй пневмонГ! на тлГ виявлено! ареактивностГ вроджено! та набуто! ланок Гмунно! системи. За однакових умов антибактерГально! тера-пГ!, без замГсно! корекцГ! донорським Гмуноглобуль ном (октагам), летальнГсть хворих з вродженими ш-фекцГями становила 23 %, а на фон корекцГ! — 5 %, що свГдчить про значну сприйнятливГсть передчас-но народжених дГтей до перинатальних ГнфекцГй. Найкращий ефект вГд замГсно! Гмунно! терапГ! спо-стерГгався, коли вона проводилась ще до розвитку або значного прогресування СПОН.

ПорГвняння ефективностГ лГкування дГтей в ПЦ та в шших закладах (жшоча консультацГя, по-логовГ будинки) виявило зменшення летальностГ вГд ВУ1 в 3,5 раза, коли хорюамнюшт у вагГтних лГкували за протоколом, а !х новонародженим проводили цГлеспрямовану антибактерГальну те-рапГю та замГсну ГмунокорекцГю донорським Гму-ноглобулГном.

Висновки

1. РегГоналГзацГя перинатально! допомоги, впро-вадження сучасних дорогих перинатальних техно-логГй та доказово! медицини призвели до скорочен-ня ранньо! неонатально! смертностГ недоношених дГтей та формування природно! структури летальностГ, але не зменшили захворюванГсть недоношених дГтей на внутрГшньоутробнГ шфекцп.

2. Висока виживашсть дГтей з ЕММТ Г ДММТ автоматично не покращила !х стан здоров'я, трети-на з них померли до 1 року вГд тяжких некурабель-них, у тому числГ ГнфекцГйних, захворювань пГсля тривалого (2—6 мГсяцГв) стащонарного лГкування.

3. Частка керовано! патологи — ВУ1, специфГч-нГ для перинатального перюду, внутрГшньоутробнГ пневмонГ!, РНС, НЕК — сягае близько половини захворювань у дГтей з ЕММТ Г ДММТ.

4. Серед причин смертГ новонароджених з ЕММТ Г ДММТ, яким можна запобГгти, бгльше тре-тини становлять ВУ1.

5. ЛГкування вагГтних, у тому числГ й етютропна терапГя за характером видГлених у матерГ збудни-юв ГнфекцГй плода, не дозволяе уникнути шоку та СПОН у третини дГтей з ЕММТ Г ДММТ при наро-дженнГ.

6. Близько третини вагГтних Гз внутрГшньоутроб-ною амнГальною ГнфекцГею отримували неадекват-не лГкування до госшталГзацп в ПЦ, що призвело до тривало! гшоксп плода, затримки внутрГшньоутроб-ного розвитку та шших органних уражень, тяжко! асфгксп та СПОН при народженш, геморапчних розладГв, внутрГшньошлуночкових крововиливГв та НЕК.

7. Подальше вдосконалення перинатально! допомоги потребуе впровадження первинно! профь лактики ВУ1 — догравГдно! пГдготовки та зменшен-

ня ризику виникнення патологГчних станГв i ВУ1 тд час вагГтностГ, запровадження персонГфГкованоГ медицини дГвчат-пщлГгкГв i жГнок репродуктивного вГку з хронГчними ГнфекцДями.

8. Удосконалення допомоги вагГтним з хорГо-амнюштом та дГагностики i лГкування транспла-центарно! ГнфекцГГ можливе на беззаперечному виконанш протоколГв належно! лабораторно! дГагностики та належно! клГнГчно! практики ведення перинатальних ГнфекцГй з урахуванням епГдемГоло-гГчного процесу в умовах тривалого перебування в стацюнарГ матерГ й дитини.

Т.А. Сергеева

Парентеральж вiруснi гепатити в аспeктi пандемп COVID-19

ДУ «¡нститутепдемюлогн та ¡нфекцйниххвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», м. Ки!в, Укра'на

e-mail: tas1960@ukr.net

За оцшками ВООЗ, у свт вГд парентеральних вГрусних гепатитГв В i С (ГВ i ГС) страждають 325 млн людей (https://www.who.int/campaigns/ world-hepatitis-day/2019/10-messages-for-policymakers). Розроблена й впроваджуеться глобальна стратегГя з вГрусного гепатиту, спрямова-на на його лГквГдацГю як загрози громадському здоров'ю, до 2030 р.

ПандемГчне поширення COVID-19 та пов'язанГ з нею заходи щодо запобГгання поширеностГ спри-яли певному обмеженню надання медичних послуг хрошчним хворим без невГдкладних показань та за-тримцГ виконання низки програм, у тому числГ з вГрусних гепатитГв.

Мета. На основГ аналГзу доступних лГтератур-них даних визначити: 1) ризик шфГкування SARS-CoV-2 для хворих на ГВ/ГС i актуальнГсть питання можливо! коморбГдностГ ГВ/ГС та COVID-19; 2) вплив пандемп COVID-19 на епщемГчну ситуацго з парентеральних вГрусних гепатитГв в контекстГ !x елГмГнацГ!.

Матерiали та методи. Шляхом шформацшного пошуку проведено аналГз даних лГтератури за вка-заними вище питаннями за березень — вересень 2020 р.

Результати. ЗгГдно з матерГалами, опублГкова-ними у травш 2020 р. в Clinical Liver Disease, до 50 % пащенпв з COVID-19 можуть мати печшковГ прояви — вГд безсимптомних вГдхилень у бюхДмГчних тестах до рГдюсних випадкГв гостро! печГнково! недо-статностГ (Reddy K.R., https://aasldpubs.onlinelibrary. wiley.com/doi/10.1002/cld.970). Як найпоширешшГ ускладнення COVID-19 з боку функцш печГнки рГзнГ автори позицГонують пГдвищену активнГсть АЛТ, АСТ, рГвень загального бГлГрубГну та низький рГвень альбумГну. Причини пошкодження печГнки при COVID-19 залишаються дискутабельними, при цьому розглядаються: безпосередня токсична дГя ль

карських засоб1в на печшку (против1русних препарата, антибютиюв, стерощв); пряме пошкодження печшки SARS-CoV-2 (обгрунтовують наявтстю в1-русних нуклешових кислот SARS-CoV-2 в тканин печшки, помига мггози та апоптоз при черезшир-нш бюпсИ печшки); зв'язування SARS-CoV-2 без-посередньо з рецепторами ACE2, експресованими на холангюцитах; системт порушення (активац1я згортання та ф1бриноли,ичт каскади, зниження кшькосп тромбоцита i збшьшення к1лькост1 ней-трофшв, зменшення к1лькост1 л1мфоцилв та пщви-щення р1вня феритину) тощо (Wang D. et al., JAMA, 2020, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC7042881/). З шшого боку, ушкодження печшки при COVID-19 можуть спостерпатися i в пащенпв з наявним гепатитом. В оглядовш робот С. Zhang et al. (Lancet Gastroenterol. Hepatol., 2020, https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7129165/) зазначено, що близько 2—11 % пащенпв з COVID-19 мають супутш захворювання печшки. За результатами метаанал1зу, опублжованими S.K. Kunutsor та J.A. Laukkanen двома мюяцями шзтше, оцшка по-ширеност ратше юнуючих хротчних захворювань печшки у хворих на COVID-19 була нижчою — 1,9 % (J. Infect., 2020, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/ articles/PMC7306105/). Фах1вщ Свропей^^ асо-щацИ з вивчення печшки (European Association for the Study of the Liver — EASL) пдкреслюють, що на тл1 епщемИ COVID-19 необхщно звернути особливу увагу на пащенпв з просунутими стад1ями захворювання печшки у зв'язку з ймов1рно вищим ризиком шф1кування SARS-CoV-2 через обумовлену циро-зом печшки ¡мунну дисфункцго (EASL-ESCMID position paper, JHEP Rep., 2020, https://pubmed.ncbi. nlm.nih.gov/32289115/).

Анал1з даних лггератури свщчить про те, що люди, яю живуть з HBV/HCV, не наражаються на пщви-щений ризик щодо зараження SARS-CoV-2 або на бшьш тяжкий переби COVID-19 за вщсутносп до-даткових фактор1в ризику, що було вщображено у низщ шформацшних матер1ал1в та вказ1вок, опу-блжованих у березт в р1зних крашах свиу, зокрема, США (CDC; What to Know About Liver Disease and COVID-19: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/need-extra-precautions/liver-disease.html), Австралии (National University of Australia; Coronavirus (Covid-19, Sars-CoV-2) and Viral Hepatitis: sources of information: http://www.infohep.org/page/3548676). Разом з цим наголошуеться, що люди, хрошчно ш-фжоваш HBV/НCV, насамперед лига люди (старш1 за 65 роюв), за наявносп шших патолопчних сташв (гшертон1я, серцево-судинт захворювання, д1абет, ожиршня тощо) мають вищий ризик розвитку сер-йозних ускладнень при кошф1куванш SARS-CoV-2. Також б1льш серйозне захворювання на COVID-19 загрожуе людям з просунутими захворюваннями печшки, включаючи цироз i рак, через системний ¡мунодефщитний стан (https://www.ashm.org.au/ covid-19/;https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/ need-extra-precautions/people-at-increased-risk.html).

Таким людям радять на тлД застосування тих же за-хисних заходДв, що рекомендуються для широ^ популяцщ бути особливо пильними i жорсткими в ЗСх дотриманнД.

Щодо безпосередньо кошфекцН COVID-19 та ГВ/ ГС, то поки що небагато повДдомлень щодо такого по-еднання. У США, за даними S. Richardson et al. (JAMA, 2020, https://www.doi.org/10.1001/jama.2020.6775), серед 5700 госпiталiзованих хворих на COVID-19 HBV-та HCV-шфекщя зустрДчалися у 0,1 % та < 0,1 % патент вщповщно. За результатами окремих дослщжень з Китаю, частота HBV-шфекцц серед госпiталiзованих Дз COVID-19 пацiентiв становила вщ 2,1 % (23/1099) (Guan W.J. et al., N. Engl. J. Med., 2020, https://www.nejm. org/doi/full/10.1056/nejmoa2002032) до 12,2 % (15/123) (Chen X., et al., https://www.medrxiv.org/content/ 10.1101/2020.03.23.20040733v2), при цьому серед остан-нДх 46,7 % шфжованих HBV проти 24,1 % нешфжо-ваних мали 61льш тяжкий перебДг, а 13,3 проти 2,8 % вщповщно — вищий рДвень смертность За аналДзом матерiалiв 19 ретроспективних когортних дослiджень (14 — з Китаю, 5 — Дз США), проведеним S.K. Kunutsor та J.A Laukkanen (J. Infect., 2020, https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7306105/), серед понад 15 000 пащенпв з COVID-19 ГВ мали 0,9 % осДб, ГС — 0,3 %. В робот M.K. Parvez (Future Virology, 2020, https://doi.org/10.2217/fVl-2020-0065) вказуеться, що хворД на хронДчну хворобу печшки з порушеним Дму-нггегом через класичнi вДруси гепатиту (HBV, HCV, HDV, HEV) або ДншД гепатотропт вДруси (HGV, GBV, TTV, SENV), так саме як на неалкогольну жирову хворобу печшки/неалкогольний стеатогепатит, можуть мати гДршД наслДдки ГРДС порДвняно з Дншими критич-ними пащентами.

В умовах паидемН COVID-19 виникае занепо-коення щодо виконання програмних заходДв з елД-мiнацïï вДрусних гепатитДв до 2030 р. Так, у публДка-цН С. Wingrove et al. (The Lancet. Gastroenterology & Hepatology, 2020, https://europepmc.org/article/pmc/ pmc7384773) наводяться результати глобального опитування ВсесвДтнього альянсу з гепатиту (WHA) для ощнки наслДдкДв кризи, пов'язаноï з COVID-19, на послуги з вДрусних гепатитДв для людей, якД живуть з вДрусним гепатитом. ОсновнД знахДдки: набагато менше людей, якД мають ризик щодо шфжування вД-русами гепатитДв, будуть проходити тестування цього року; зменшився доступ до тестування на маркери вДрусДв гепатитДв та до отримання противДрусних пре-паратДв (актуально насамперед для краш з низьким та середшм рДвнем доходу); зменшення охоплення лДку-ванням через те, що люди уникають закладДв охорони здоров'я; недостатнДсть конкретноï шформацН щодо COVID-19 для людей, якД живуть з вДрусним гепатитом (зокрема, один учасник опитування з Украши повщомив, що конкретноï ДнформацИ для таких осДб не надано, хоча вщповщна ДнформацДя е для людей, якД живуть з В1Л). За результатами математичного моделювання, затримка на 1 рж у програмах у 2020— 2030 рр. може спричинити надмДрну кДлькДсть випад-кДв захворювання (609 000-685 000 проти 118 000-

133 000 очжуваних випадюв) та смертей (70 600— 79 400 проти 43 800-49 300), пов'язаних з HCV-шфекшею, бшьшють з яких припаде на кра!ни з низьким та середнГм рГвнями доходГв (Blach S. et al., J. Hepatol., 2020, https://www.journal-of-hepatology. eu/article/S0168-8278(20)30523-7/fulltext).

Висновки

1. За наявними лГтературними даними, не доведено, що хворГ на парентеральнГ вГруснГ гепатити В i С мають пщвищений ризик ГнфГкування SARS-CoV-2; не вщмГчено бгльш високого ргвня захворюваностГ на COVID-19 серед осГб, якГ живуть з вГрусними гепатитами.

2. У значно! кГлькостГ хворих на COVID-19 спо-стерГгаються печГнковГ прояви, що можуть призво-дити до тяжчого перебГгу хвороби та бГльшого ри-зику ускладнень та смертГ. У цьому план хворГ на хротчш вГруснГ гепатити, особливо з тяжкими ура-женнями печГнки, до того ж при шших коморбщних хронГчних станах та старшого вГку також наража-ються на вищий ризик тяжкого перебГгу COVID-19, у разГ кошфГкування SARS-CoV-2.

3. Пандемгя COVID-19 поки що безпосередньо не впливае на динамГку захворюваностГ на парентеральнГ вГрусш гепатити, але опосередковано може вплинути на затримку у виконанш програмних за-ходГв щодо !х елГмГнацГ!.

4. НеобхГдно пГдтримувати вГдповГднГ заходи з профглактики та лГкування вГрусних гепатитГв пГд час пандемГ! COVID-19, щоб не ставити пГд загрозу прогрес у напрямку його лГквГдацГ!.

Н.О. Серих1, О.А. Ракша-Слюсарева1,

0.А. Слюсарев1, С.С. Боева1, Н.В. Стрижак1, А.Ф. Алф'мова2,

1.A. Тарасова3

Досл^ження хвороби Лайма у Донецькому perioHi з 2011 по 2018 piK

Донецький нац1ональний медичний унверситет, м. Краматорськ, Украна

2КНП «М1ська л1карня № 3 КМР», м. Краматорськ, Укра'на

3ДУ «¡нститут епдемюлоги та 1нфекц1йниххвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Украни», м. Ки!в, Укра'на

e-mail: nataliseryh@ukr.net

Хвороба Лайма (ХЛ) — найпоширенша транс-мГсивна шфекцшна хвороба кра!н помГрного кль мату, яка мае високий ввдсоток шзшх уражень рГзних систем i оргашв та через несвоечасш дГа-гностику й лГкування призводить до хрошзацп (за даними рГзних авторГв — 3,5—10,6 % випадюв), довготривало! непрацездатностГ, швалдазацп, а Гнколи i до летальних випадюв. У зв'язку з вшсько -вими дГями у Донецькому регюш i поглибленням Гснуючо! еколого-радГацшно! кризи, зумовлено! комбГнацГею техногенних й природних негатив-

них чинникДв довкДлля, в регДонД змДнюеться етДо-логДчна структура захворювань, значущДсть дже-рел i чинникДв передачД. Цьому сприяе мДграцДя населення, тварин, комах, серед яких можуть бути й носи патогенних агентДв. У той же час меди-ко-технологДчна база медичних установ частково втрачена, частково у станД вДдновлення. У зв'язку з трансформацДею санiтаpно-епiдемiчноï служби якДсть проведення протиепДдемДчних заходДв рДз-ко погДршилась. Послаблена увага суспДльства та медикДв до «мирних» проблем, зокрема до про-блеми Лайм-борелДозу. ДослДдження стосуються виключно територп, пiдконтpольноï Укpaïнi, де i знаходиться на даний момент адмДнДстративний центр Донецько! областД (м. Краматорськ) i куди перемДстився Донецький нацДональний медичний унДверситет. Мета дано! роботи полягала у ви-вченнД особливостей епiдемiчноï ситуацд! з Лайм-борелДозу в Донецькому регДонД в динамДцД з 2011 по 2018 р.

Матерiали та методи. При проведеннД дослдджен-ня було використано клДнДчнД, ДмунологДчнД, епдде-мДологДчнД методи.

Результата. ДДагноз ХЛ ставили на пДдставД клД-нДко-анамнестичних даних та виявлення антитДл до збудника ХЛ при визначеннД методом Дмунофер-ментного аналДзу (1ФА). У 87,9 % хворих, яким проводили ДмунологДчне дослддження, були виявленД ДмуноглобулДни класДв M i G, специфДчнД до збудника ХЛ. У результатД дослддження встановлено, що серологДчне пДдтвердження дДагнозу найчастДше (до 80 % випадкДв) зустрДчалось у хворих вДком до 60 рокДв. У хворих старшого вДку кДлькДсть випадкДв за-хворювання, пддтвердженого 1ФА, знижувалась до 20 %. РДчна динамДка захворюваностД на ХЛ харак-теризувалась вираженою сезоннДстю, пов'язаною з перДодом активностД переносникДв. НайпоширенД-шД мДсця укусу клДщем на тДлД людини виявлялися на гомДлцД, животД, у пахових дДлянках, на верхнДх кДнцДвках та груднДй клДтцД. БДльш ндж 50 % випадкДв зараження збудником ХЛ рееструвалось в мДстах, зокрема м. Краматорську, i значно рДдше — у при-мДських селищах. Частота зараження в лДсових ма-сивах становила 11,20 ± 0,15 %, у рДчково-озернДй зонД вддпочинку — 8,90 ± 0,13 %, у парковДй зонД — 8,70 ± 0,13 %. ОтриманД результати вДдображають незадовДльний стан щодо протиклДщових, зокрема дезДнсекцДйних, заходДв у мДсцях знаходження людей у перДод активностД клДщДв. Переважання рее-страцД! ХЛ у мДськДй мДсцевостД може свддчити про те, що сДльське населення не звертаеться за медич-ною допомогою при укусах клДщДв через недостатню ДнформованДсть про Лайм-борелДоз та наслддки цДе! хвороби.

Висновок. У зв'язку з проведенням ОперацД! Об'еднаних сил в Донецькому регДонД послаблена увага медикДв та громадськостД до «мирних» проблем, в тому числД до сaнiтapно-пpосвiтницькоï роботи, що позначаеться у поширеностД певних Днфек-цДй, в тому числД хвороби Лайма.

H.В. Стрижак1, О.А. Ракша-Слюсарева1, О.А. Слюсарев1, Н.О. Серих1,

С.С. Боева1, М.А. Важнна1, В.Л. Белянiн2, Н.В. Католкова3,

I.A. Тарасова4

«Малов1дома шфекщя» гепатит С: проблеми шформованост мешканцiв Донецького регюну

Донецький нац1ональний медичний ун1верситет, м. Краматорськ, Укра!на

2КНП «Станця переливання кров! м. Краматорська», м. Краматорськ, Укра!на

3КНП «Центр первинно! медико-сантарно! допомоги № 2 м. Краматорська», м. Краматорськ, Укра!на 4ДУ «¡нститут епдемюлоп! та 1нфекц1йних хвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на

e-mail: ninastrizhak@ukr.net

Гепатит С — захворювання печшки, що викли-каеться BipycoM HCV: цей Bipyc може викликати як гостру, так i хрошчну шфекщю. Через те, що захворювання мае дуже довгий шкубацшний пе-рюд та в бiльшocтi випадкiв безсимптомний пере-6ir, фiкcyють його часто на стадп цирозу або пер-винного раку печiнки. HCV поширюеться через легкий в наш час шлях пеpедачi — парентераль-ний/перкутанний. Через це небезпеку становить щла низка медичних i немедичних маншуляцш, що призводять до пошкодження цтсносп шкipи та слизових (ш'екцп, гемотрансфузп, oпеpативнi втручання, cтoматoлoгiчна допомога, швазивш методи дocлiдження, а також ввдввдини пеpyкаpнi, манiкюp, тату та im).

Метою роботи було провести епщемюлопчне до-слщження щодо пoшиpенocтi HCV за маркерами шф^вання та ощнити piвень iнфopмoванocтi на-селення у Донецькому регюш про шляхи передач^ методи дiагнocтики гепатиту, небезпеку ще! хворо-би.

Дослщження стосуються виключно територп, подконтрольно! Укра!ш, — сучасного адмшстра-тивного центру Донецько! oблаcтi — м. Краматор-ська.

MaTepiam та методи. Проан^зовано 744 анкети мешканцiв Донецького регюну (oti6 вiкoм вщ 16 до 40 роюв), отриманих шляхом аношмного анкету-вання в сощальних мережах, та пpoаналiзoванo ре-зультати тестування на антитша до HCV пащенпв найбшьших медичних закладiв м. Краматорська, яю звернулись за медичною допомогою без пpoявiв гепатиту, та добровшьних дoнopiв кpoвi КНП «Станц1я переливання кpoвi м. Краматорська». Був викорис-таний статистичний та пopiвняльний методи дocлi-дження.

Результати. Аналiз анкет дoвiв, що бiльшicть ан-кетованих мають слабку уяву про гепатит С. Так, 40 % помилково вважали основними шляхами пе-

редачi iнфекцГi алiментарний та повГтряно-крапель-ний.

Бiльшiсть анкетованих (55,3 %) не були шфор-мованi щодо методiв дiагностики шфекцп, що спри-чинена HCV. Лише 17,9 % анкетованих проходили обстеження на антитГла до HCV.

Переважна бiльшiсть анкетованих (65 %) були особами чоловГчо! стат i не мали нагоди користу-ватись послугами косметологiв та салонами краси. Представнищ жшочо! статГ при отриманнi косме-тологiчних, перукарських та iнших послуг надавали перевагу приватним майстрам (72 %), а не спещаль зованим косметологiчним салонам (15 %).

Мшмум 1 раз на рж зверталися по стоматоло-гiчну допомогу 60 % анкетованих; 31,4 % анкетованих вщвщували стоматолога вщ 2 до 4 разiв на рiк, i лише 8,3 % обстежених не вщвщували стоматолога зовам. БГльш н1ж половина анкетованих надавали перевагу мунщипальним/мюьким стоматолопч-ним полiклiнiкам (55,4 %).

Татуювання бiльшiсть анкетованих не мае, а та частка (17 %), що мае тату, робила ЗСх у салот

Зацжавлешсть та байдуж1сть людей щодо сте-рилiзацГi iнструменту, що використовуеться при наданш !м послуг, приблизно на одному рГвш: 45— 50 %.

Гемотрансфузп мають мюце в анамнезi незна-чно! кГлькостГ анкетованих (7,5 %), 13 % опитаних самi е донорами.

ВГдсоток осГ6, як мали в анамнезi хГрургГчнГ втручання (47,3 %) або не мали (49,6 %), вГро-пдно не вщрГзняеться; 3,1 % не могли визна-читися, чи були в них за останш роки хГрурпчш втручання.

АналГз результатГв тестування пащенпв медичних закладГв мГста на наявнють антитГл до HCV, яю звертались за медичною допомогою за вщсутностГ скарг на ураження печшки Г в яких при обстеженш було виявлено позитивний результат, надае можли-вГсть констатувати зростання кГлькостГ позитивних результатГв на 1/3 за останш три роки.

На 27 % тдвищилась кГлькють «випадкових» знахГдок позитивних результатГв наявностГ антитГл до НСУ у добровГльних донорГв.

При проведенш епГдемГологГчного розслГдуван-ня в осГб з виявленими позитивними результатами обстежень на маркери НСУ встановлено, що час-тина обстежених пов'язуе факт свого шфГкування з вщвщинами косметолопчних закладГв, перукарень, стоматолога, хГрурпчними утручаннями. Переважна частина шфжованих не може визначитися, як саме вони могли захворГти.

Висновки. Результати дослщження показали, що бГльшють людей не можуть визначити, як саме вони можуть захворГти. Населення знаходиться в умовах мiнiмально! ГнформованостГ щодо шляхГв передачГ вГрусного гепатиту С. У разГ ГнфГкування бГльшГсть анкетованих не мае бажання ставати на облж в дер-жавних медичних закладах, проте готовГ користува-тись послугами приватно! медицини.

М.Ю. Тесленко

Вплив застосування рацекадотрилу на nepe6ir гострого гастроентериту у дней молодшого вiку

Национальна медична академЯ п1слядипломноi осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки!в, Украина

e-mail: marydoc@ukr.net

Гострий гастроентерит (ГГЕ) — надзвичайно поширена хвороба серед дГтей молодшого вжу в усьому свт. В лГкуваннГ на додачу до розчишв для перорально! репдратаци (ПРС) як ад'ювантна те-рапГя застосовуються антисекреторнГ препарати, а саме рацекадотрил. 1снують суперечливГ дан щодо ефективностГ застосування цього препарату при лжуванш ГГЕ, проте вш входить до закор-донних рекомендацш та широко застосовуеться в УкрашГ

Метою було визначити вплив рацекадотрилу на перебГг ГГЕ у дГтей до 5 рокГв.

MaTepiam та методи. У дослщженнГ брали участь дГти до 5 роив з симптомами ГГЕ. КритерГ! вклю-чення: вГк до 5 роив, дГарея бгльше 10 разГв на добу, вщсутшсть кровГ у випорожненнях. КритерГ! ви-ключення: кров у випорожненнях в будь-який день лжування, вГдмова батьюв.

До першо! групи ввшшли дГти, якГ отримували ПРС, пробютики та рацекадотрил, у другу — тгльки ПРС та пробютики.

Оцшюваш критери: кГлькГсть епГзодГв дГаре! на добу, тривалГсть хвороби та тривалГсть гостталГзаци. Описова статистика включала медГану (Ме) та мГжквартильний Гнтервал (М1: 25; 75), для порГвняння критерив використовувався метод Манна — У!тнГ

Результати. Було обстежено 112 дГтей, якГ зна-ходились на стацГонарному лГкуваннГ в шфекцшно-боксованому вщдГленнГ КМДКЛ № 1 та вщповщали критерГям включення. КГлькГсть дГтей у першГй гру-пГ становила 58, у другш — 54.

У першГй грут середня кГлькГсть епГзодГв дГаре! на добу становила 13,05 (М1: 10,59; 13,52) раза на добу, тривалГсть гостталГзаци — 4,5 (М1: 4,03; 4,89) дня, тривалГсть хвороби — 7,94 (М1: 7,27; 10,01) дня.

У другш груш середня юльюсть етзодГв дГаре! на добу становила 12,15 (М1: 11,33; 12,97) раза на добу, тривалГсть гостталГзаци — 4 (М1: 3,44; 4,56) дня, тривалГсть хвороби — 8,4 (М1: 7,4; 9,37) дня. Не було виявлено вГропдно! рГзницГ (р > 0,05) у групах у жод-ному дослГджуваному критерГю.

Висновки

1. Результати дослГдження свГдчать про ввд-сутнГсть впливу рацекадотрилу на перебГг ГГЕ у дГтей.

2. Отримаш данГ можуть бути використаш при виборГ оптимально! ад'ювантно! терапГ! для лГку-вання ГГЕ у дГтей.

B.I. Трихлб1, Г.В. Аксютн2, Н.В. Ралець2, Д.М. Дудар2, А.П. Голуб3, К.П. Беляева1, Н.Р. Цюрак1

Характеристика хворих шд час ешдемп COVID-19, як надходили на обстеження й лiкування до iнфeкцiйного вщдшення

1Укра!нська в1йськово-медична академЯ, м. Ки!в, Укра'на

2КНП «Кивська м/ська кл1н1чна л1карня № 4», м. Кив, Укра'на

3Нац1ональна медична академЯ п1слядипломноi осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика МОЗ Укра'ни, м. Кив, Укра'на

e-mail: v.tryhleb@gmail.com

ЕшдемДя COVID-19 зберпае свою актуальшсть протягом усГх мюяшв з самого початку, i навГть у лГтнГ мГсяцГ. ОстаннГми тижнями спостерГгаеться зростання захворюваностГ на дану шфекщю. Також, згГдно з досвщом за попереднГ роки, у даний час збГльшуеться кГлькГсть й шших захворювань (гострГ респГраторнГ захБорювання (ГРЗ), гострий тонзилГг, вГтряна вГспа, грип). Тому в багатьох лжарнях, що призначенГ для лГкування хворих на COVID-19, ш-фекцГйним вiддiлениям були надаш завдання про-ведення сортування хворих, якГ надходять на лжу-вання до даного закладу.

Метою нашого дослГдження було вивчити характеристику хворих, яких направляли на лГкування з дГагнозом COVID-19.

MaTCpiam та методи. Було проаналГзовано данГ журналу реестрацГ! стацГонарних хворих, яю надходили на обстеження й лжування до ГнфекцГйного вщда-лення КНП «Кишська мГська клГтчна лжарня № 4».

Результати. За перюд спостереження (бере-зень — липень) у шфекцшному вщдГленнГ було обстежено та пролжовано 1161 хворого: 624 чоловжи, 537 жшок.

У зв'язку з тим, що для рГзних захворювань бгльш вразливГ окремГ вГковГ групи населення, спостерГгаеться рГзниця у тяжкостГ та характерГ перебГгу, був проведений аналГз вГкових груп залежно вщ мюяця та характеру контингенту хворих. Серед-нГй вГк усГх хворих за весь перюд спостереження — Ме = 49 (Q25 = 33, Q75 = 64), min = 18, max = 97 роив. Середнш вж хворих у березш — Ме = 32 роки (Q25 = 33, Q75 = 47,5), min = 18, max = 88 роив; у квГт-нГ — Ме = 53 (Q25 = 39, Q75 = 63), min = 18, max = 90 роив; у травш — Ме = 60 (Q25 = 44, Q75 = 70), min = 20, max = 95 роив; у червш — Ме = 52 (Q25 = 37, Q75 = 64), min = 18, max = 94 роив; у липш — Ме = 51 (Q25 = 37, Q75 = 63), min = 19, max = 97 роив.

Середнш вж непрацюючих хворих — Ме (48,82 ± 15,54) (min = 18, max = 93 роки); працю-ючих хворих — Ме (45,45 ± 15,21 (min = 18, max = = 84 роки); слухачГв навчальних закладГв — Ме (19,76 ± 1,84) (min = 18, max = 26 роив); пенсюне-рГв — Ме (71,86 ± 9,35) (min = 41, max = 97 роив).

За перюд спостереження направлялись на обсте-ження та лжувались з приводу таких захворювань: грип, ГРЗ, вiтряна вiспa, гострий фaринготонзилiт, туберкульоз, гaстроентероколiт (ГЕК), бешиха, лихоманка невщомого походження, вДрусний гепатит А, сальмонельоз, хронДчний тонзили, лептосшроз, бак-терДальний ендокардит, сечокам'яна хвороба, гострий бронхи, вДрусний гепатит В, шфекцшний мононукле-оз, оперДзуючий лишай, шигельоз, синусит, вузлува-та еритема, негоспГтальна пневмонДя, COVID-19 (?), гостре порушення мозкового кровообДгу, В1Л/СН1Д, хронДчний холецистопанкреатит, телонефрит, гострий цистит, тромбоемболДя легенево! артерц, флегмона та шшД гашно-запальн захворювання, онколо-пчне захворювання, анемДя, хронДчне обструктивне захворювання легень, лГмфадени, вегетосудинна дис-тонДя, саркощоз, сепсис, гншний меншпт.

Середнш вж хворих, якД лжувались з приводу ГРЗ, — Ме = 33 (Q25 = 23, Q75 = 51), min = 18, max = 88 рокДв; з приводу гострого бронхиу — Ме = = 29 (Q25 = 26, Q75 = 45), min = 18, max = 91 рж; з приводу COVID-19 — Ме = 52 (Q25 = 37, Q75 = 64), min = 18, max = 88 рокДв. Померло хворих — 21. Середнш вж 21 померлого — Ме = 57,67 ± 20,28 (min = 32, max = 97 рокДв).

У березш в структурД пролжованих хворих най-бГльша кшьюсть проходила обстеження та лДкува-лась з приводу грипу (14,1 %), ГРЗ (37,5 %), ГЕК (9,7 %), COVID-19 (8,87 %), негоспиально! пневмони (4,8 %), COVID-19 (?) (2,02 %). У квита частка ГЕК та ГРЗ зменшилась до 1,4 та 14,4 % вщповщ-но, але збГльшилась частка негоспиально! пневмони до 25,5 %, COVID-19 (38,9 %), COVID-19 (?) (17,6 %). У травш значно збгльшилась частка негоспиально! пневмони — до 50,4 %, але декглька зменшилась частка COVID-19 (27,4 %) та COVID-19 (?) (12,5 %), якД займали також провщне мДсце. У червнД залишають провщне мДсце негоспГтальна пневмонДя (37,6 %), COVID-19 (41,6 %), COVID-19 (?) (6,2 %), ГРЗ (5,9 %). У липнД переважна бГльшГсть обстежува-лась з приводу COVID-19 (56,25 %), негоспиально! пневмони (22,5 %), COVID-19 (?) (11,25 %).

НайбГльша кглькДсть хворих з негоспГтальною пневмошею (рДзно! етюлоги) вщ кДлькостД хворих, якД лДкувались протягом мДсяця, була у травнД (64,5 %) та червш (65,9 %). Бгльша частка тяжких пневмонГй — у березш (28,8 %), квита (17,4 %), травш (16,25 %). В шшД мюящ — у червш (5,35 %), липнД (4,26 %). Середнш вщсоток тяжких пневмонГй — 12,5.

Частка тяжко! пневмони серед контингенпв хворих була такою: у робиниюв церкви — 40 %, у вапт-них — 25 %, у вшськовослужбовщв силових структур — 20 %, у слухачДв навчальних закладДв — 18,2 %, у медичних пращвниюв — 12,5 %, у пенсюнерДв — 14,4 %, у працюючих осДб — 10,9 %, у непрацюю-чих — 11,44 %.

Частка тяжко! пневмони серед вжових груп була такою: в осДб вжом до 20 рокДв — 8,3 %, 21—30 роив — 18 %, 31-40 рокДв — 14,6 %, 41-50 рокДв —

8,4 %, 51-60 роюв - 12,03 %, 61-70 рокГв - 9,29 %, 71-80 роюв - 15,38 %, 81-90 роюв - 21,88 %, 91100 рокГв - 16,7 %.

Висновки. В шфекцшному вщдГленнГ бГльш мо-лодГ хворГ лГкувались у березш. Середнш вж хворих, яю лГкувались з приводу ГРЗ та гострого бронхиу, був менше, шж у хворих на СО"УГО-19. БГльша частка тяжких пневмонГй рееструвалась у березш (28,8 %), квита (17,4 %) та травш (16,25 %). Тяж-ю пневмони частше рееструвались в осГб вжом 81-90 рокГв (21,88 %) та 21-30 роюв (18 %). Час-тГше тяжкГ негоспГтальнГ пневмони рееструвались у робиниюв церкви - 40 %, у вагГтних - 25 %, у вшськовослужбовщв силових структур - 20 %, у слухачГв навчальних закладГв - 18,2 %. З урахуван-ням велико! кГлькостГ хворих, яю надходять що-денно до вщдГлення, короткого часу перебування у вщдГленш (в середньому 2-3 дш), вели^ кГлькостГ нозологГй, з якими хворих направляли на обстеження з пщозрою на СО"УГО-19, при оргашзаци роботи медичного закладу, в якому знаходиться шфекцш-не вщдГлення, з метою покращення та прискорення дГагностики слГд забезпечувати необхщним дГагнос-тичним обладнанням, фахГвцями або оргашзовува-ти швидке проведення консультацш, дГагностич-них дослГджень (ПЛР, 1ФА, КТ, рентгенологГчних, ультразвукових дослГджень, бактерюлопчних тощо) для дГагностики рГзноманГтних шфекцшних захворювань, з клГнГкою СО"УГО-19, туберкульозу, сар-кощозу та шших захворювань з ураженням легень, головного мозку та Гнших внутрГшнГх оргашв.

B.1. Трихлб1, К.П. Беляева1, Н.Р. Цюрак1, Д.Г. Кравець2, I.A. Лук'янов2,

М.Е. Кшковський2, T.I. Шевельова2,

C.С. Попова2, С.М. Самойлова2,

С.М. Чайка2, О.С. Голубенко2, А.В. Мороз3, С.В. Нiкорич3, Г.С. Нколенко3, В.В. Грушкевич4

КлЫчш особливосг негоспiтaльноï пневмони шд чaс епiдемiï COVID-19

1Укра1нська в1йськово-медична академ/я, м. Ки'в, Укра1на

2Центральний госп1таль МВС, м. Ки'в, Украна 3Центральна пол/кл/нка МВС, м. Ки'в, Укра1на 4Нацюнальний вйськово-медичний кл1н1чний центр «ГВКГ», м. Кив, Укра1на

e-mail: v.tryhleb@gmail.com

Негоспиальна пневмон1я залишаеться актуальною i на сьогодш, особливо в перюд епщемИ COVID-19. Актуальнють негоспiтально'! пневмонИ пов'язана також i з тим, що останшми роками рееструються пнев-монИ, як1 складш в даагностищ у зв'язку з тим, що аус-культативш прояви вкрай бщш, у загальному анал1з1 кров1 змши можуть бути вщсутш, та й рентгенолопч-н1 зм1ни також можуть затзнюватись. Окр1м цього, рентгенолог1чн1 або КТ-прояви можуть бути схож1 при р1знш ет1ологй в1русних пневмон1й.

Метою нашого дослiдження було встанови-ти особливостi негоспiтальних пневмонш (не COVID-19) пiд час дано! еп1демГ!.

Матерiали та методи. Були вивчен данi 92 медич-них карт стацюнарних хворих, як1 були обстежен та пролiкованi у Центральному госпГгал1 МВС та Цен-тральнш полiклiнiцi МВС з приводу негоспГтально! пневмонГ!, у яких при обстеженн на COVID-19 ре-зультати були негативними.

Результати. В1кова структура хворих була такою: до 20 рок1в - 5 %, 21-30 рок1в - 25 %, 31-40 ро-кiв - 17 %, 41-50 рок1в - 13 %, 51-60 рок1в - 12 %, 61-70 роюв - 15 %, 71-80 роюв - 7 %, > 81 року -6 %.

РозподГл за контингентом був таким: вшсько-вослужбовц строково! служби - 20 %, вшсько-вослужбовцi за контрактом - 3 %, офщери - 6 %, пенсюнери - 26 %, iншi категорГ! (цивiльнi сшвро-бГтники).

Середнiй лГжко-день - Ме = 14 (Q25 = 11, Q75 = = 17), min = 3, max = 35 рок1в.

При госп1тал1зацГ! хворi пред'являли скарги: на задишку - 51,1 %, вологий кашель - 45,7 %, сухий кашель - 44,6 %, бГль у грудях - 30,4 %, нежить -

13.04 %, головний бГль - 10,9 %, бГль у горлi - 7,6 %, озноб - 4,3 %, бшь у суглобах - 2,2 %, бшь у попе-реку - 2,2 %, тдвищену втому - 3,3 %, тдвищену пиливють - 5,4 %, бшь у живот1 - 1,1 %, ломоту в тш - 2,2 %, утруднене дихання - 8,7 %, нудоту -3,3 %, запаморочення - 2,2 %.

При госттал1зацГ! у 33,8 % рееструвалась суб-фебрильна температура, у 43,1 % - фебрильна, у

18.5 % - третична.

Локалiзацiя пневмошчно! шфГльтрацГ!: у 32 % -у нижнш долi право! легенi, у 3 % - у середнш долi право! легенi, у 5 % - у верхнш долi право! легенi, у 3 % - полюегментарна справа, у 25 % - у нижнш долi л1во! легенi, у 3 % - у верхнш долi злiва, у 3 % -полюегментарна злiва, у 26 % - двобiчна.

Встановлена тенденцiя: у вшськовослужбовщв строково! служби частiше локалiзацiя була в нижнш долi л1во! легеш (у 38,9 %), в той же час правобiчна локалiзацiя - у офiцерiв, вiйськовослужбовцiв за контрактом, переважно у нижнiй долi, у пенсюне-рiв - по 25 % у нижнш долi право! легеш та нижнш долi л1во! легенi, двобiчна локалiзацiя - у 37,5 %.

Середнш рiвень сатурацГ! при госпiталiзацГ! -Ме = 96 % (Q25 = 95 %, Q75 = 97 %), min = 83 %, max = 99 %. У 3 хворих з дво6Гчною пневмошею зни-жена сатураця до 88-89 %.

Кшькють лейкоцитiв при локалГзацГ! пневмо-нГ! в нижнГй долГ справа - Ме = 7,4 х 109/л (Q25 = = 6,1 х 109/л, Q75 = 10,1 х 109/л), min = 4,8 х 109/л, max = 18,9 х 109/л. При данГй локалГзацГ! пневмонГ! у 65,5 % хворих був нормоцитоз, у 31,03 % - лейкоцитоз до 15 х 109/л, у 3,4 % - бгльше нГж 15 х 109/л. КГль-кГсть лейкоцитГв при локалГзацГ! пневмонГ! в нижнГй долГ злГва - Ме = 6,7 х 109/л (Q25 = 4,8 х 109/л, Q75 = = 8,6 х 109/л), min = 2,7 х 109/л, max = 14,4 х 109/л. Серед хворих дано! групи у 17,4 % була лейкопения, нор-

моцитоз - у 60,9 %, у 21,7 % - лейкоцитоз. КГль-к1сть лейкоцитГв при двоб1чн1й пневмонГ! - Ме = = 7,05 х 109/л (Q25 = 4,5 х 109/л, Q75 = 8,8 х 109/л), min = 2,9 х 109/л, max = 23,2 х 109/л. Серед цих хворих лейкопенгя рееструвалась у 13,6 %, нормоцитоз - у 63,6 %, у 13,6 % - лейкоцитоз до 15 х 109/л, у 9,1 % - бГльше нГж 15 х 109/л.

Кшьюсть гранулоцитГв при пневмонГ! - Ме = = 65,9 % (Q25 = 53 %, Q75 = 75 %), min = 32 %, max = 90 %. У 17,6 % кшьюсть гранулоцитГв нижче норми, у 47,3 % - у межах норми, у 35,2 % - бшь-ше норми. Кшьюсть гранулоцитГв при негоспГталь-нш пневмонГ! з локалГзащею в нижнГй долГ право-руч - Ме = 62 % (Q25 = 52 %, Q75 = 71 %), min = 41 %, max = 90 %. Кшькють гранулоцитГв при негост-тальнш пневмонГ! з локал1зац1ею в нижнГй долГ зл1-ва - Ме = 61 % (Q25 = 42 %, Q75 = 69,3), min = 32 %, max = 85 %. Кшькють гранулоцитГв при негост-тальнш пневмонГ! з двобГчною локалГзацГею -Ме = 69 % (Q25 = 60 %, Q75 = 81,4), min = 48 %, max = 90 %.

Висновки. У бшьш молодих хворих (до 25 рокГв) порГвняно з Гншими вГковими групами у дорослих частГше рееструеться локалГзацгя в нижнГй долГ л1во! легенГ, в тому числ1 i в задньобазальних вщд1лах, що сл1д враховувати при огляд1 та обстеженн1. У вшськовослужбовщв за контрактом та офщер1в част1ше була правоб1чна локал1зац1я та в нижнш дол1, у пенсюне-р1в - част1ше двоб1чна локалГзащя. Звертае увагу в1д-сутн1сть змгн в к1лькост1 лейкоцитГв (у близько 60 % хворих) та гранулоцитГв (у 47,3 % хворих). При збор1 скарг у хворих з пщозрою на пневмонго слщ звертати увагу на наявнють задишки (у близько 50 % хворих), кашель може бути як сухий, так i вологий.

Т.Ю. Трохимчук

ДослЦження аналогично!' специфiчностi тест-системи DIA-HIV-Ag/Ab

ПрАТ «НВК«Д1апроф-Мед», м. Кив Украна

e-mail: T.Trohymchuk@ukr.net

ВШ-шфекцгя залишаеться одн1ею з основних проблем охорони здоров'я. Для скриншгу В1Л-ГнфекцГ! зазвичай застосовують комб1нован1 Гмуно-ферментн1 тест-системи для одночасного виявлен-ня сумарних антит1л до В1Л i в1русного антигену р24 (д1агностикум 4-го покол1ння). Висока анал1тична чутлив1сть даних тест1в дозволяе виявляти В1Л не т1льки на ранн1х етапах розвитку 1нфекц1йного про-цесу, але й на вс1х стадгях захворювання, що забез-печуе своечасне проведення против1русно! терапГ! i зниження ризику поширення ГнфекцГ!. Метою ро-боти було досл1дити анал1тичну специф1чн1сть тест-системи DIA-HIV-Ag/Ab у зразках кров1, як1 м1стять 1нтерферентн1 й крос-реактивш фактори, що мо-жуть впливати на результат анал1зу.

Матерiали та методи. 1муноферментна тест-система DIA-HIV-Ag/Ab с. 101-19 виробництва

Таблиця 1. Досл'!дження сироваток кровi з потен^йною крос-реактивнстю

Зразки з крос-реактивжстю (причини) Юльмсть дослiджених зразмв Юльмсть хибнопозитивних зразмв Специфiчнiсть, %

Цукровий дiабет 44 2 95,4

Сказ 22 2 90,9

Антитiла до тиреопероксидази 20 1 95

Гепатит С 24 1 95,8

Усього 226 6 97,3

ПрАТ «НВК <^апроф-Мед». Зразки сироваток KpoBi з iнтерферентними факторами (загальний 6i-лок, бiлiрубiн, сечовина, холестерин та iH.) i зразки з потенцшною крос-реактивнiстю (хворi на цукровий дiабет, сказ, дерматити, гепатити В i С, з порушен-ням функци щитоподiбноI залози та ш.) були отри-манi з ОлександрiвськоI центрально! мгсько! кль шчно! лжарт м. Киева та Харкiвського обласного центру служби кровi.

Результати. При аналiзi сироваток вiд хворих на цукровий дiабет, сказ за наявносп антитiл до тирео-пероксидази, вiрусу гепатиту С були отриманi не-коректнi результати в тест-системi DIA-HIV-Ag/Ab (табл. 1).

Загальний параметр специфiчностi тест-системи DIA-HIV-Ag/Ab при дослiдженнi сироваток кровi з потенцiйною крос-реактивнiстю становив 94,9 %.

При дослщжент 324 сироваток кровi пащен-тiв iз мiкст-iнфекцiею, зумовленою збудниками TORCH-групи (HSV1/2, CMV, Rubella, Toxoplasma gondii, Chlamydia trachomatis), у тест-системi DIAHIV-Ag/Ab отримано 6 хибнопозитивних результата. При аналiзi сироваток кровi 24 ваптних ж1нок усi зразки в тест-системi DIA-HIV-Ag/Ab визначенi негативними. Також було протестовано 8 сироваток кровi з пщвищеним вмiстом бшрубшу. Встанов-лено, що пщвищений вмют загального бiлiрубiну в дослщжуваних зразках (понад 20,5 мкмоль/л) не впливае на результат аналiзу в тест-системi DIAHIV-Ag/Ab. При дослiдженнi в дiагностикумi сироваток кровi зi збiльшеним вмiстом триглiцеридiв, сечово! кислоти, сечовини, холестерину, ревматоидного фактора, С-реактивного бшка (найважливь шого маркера запалення), антистрептолiзину, при пiдвищеннi тимолово! проби, що вiдбивае бшко-во-синтетичну функцiю печiнки, неспецифiчних реакцiй не виявлено. Однак збiльшення загального бшка понад 85 г/л може призводити до хибнопозитивних результата у тест-системi ф 3 зразюв 1 хиб-нопозитивний). Фактором ризику е також наявнють гемоглобiну в дослщжуваних сироватках. При ана-лiзi чотирьох зразюв з гемолiзом еритроцитiв одна сироватка протестована з хибнопозитивним результатом. Параметр специфiчностi тест-системи DIAHIV-Ag/Ab при дослщжент сироваток кров^ що мютять iнтерферентнi чинники, становив 98,1 %.

Висновки. Дослщження аналггично! специфiч-ностi тест-системи DIA-HIV-Ag/Ab показало, що

при скриншгу В1Л-шфекцп можуть бути отриманi хибнопозитивнi результати в пащенпв, хворих на цукровий дiабет, сказ, гепатит С, а також за наяв-ностi антитiл до тиреопероксидази. Специфiчнiсть тест-системи DIA-HIV-Ag/Ab у даних дослщжен-нях становила 94,9 %. При аналiзi сироваток кровi пацiентiв з мiкст-iнфекцiями TORCH-групи з тд-вищеною кiлькiстю загального бшка та з гемолiзом еритроцитiв також були хибнопозитивш результати, i специфiчнiсть тест-системи становила 98,1 %. При дослщжент сироваток кровi вагiтних, пащенпв iз пщвищеним рiвнем загального бшрубшу, три-глiцеридiв, сечово! кислоти, холестерину, лужно! фосфатази, ревмато!дного фактора, С-реактивного бшка хибнопозитивнi результати в тест-системi DIA-HIV-Ag/Ab були вiдсутнi, i специфiчнiсть становила 100 %.

О.В. Усачова, О.В. Конакова, Е.А. Сшна, Т.М. Пахольчук, О.А. Дралова

nepe6ir шфекщйного мононуклеозу в дiтeй i3 рiзних краТн

Запор1зький державний медичний ун1верситет, м. Запор\жжя, Укра'на

e-mail: olgakonakova14@gmail.com

1нфекцшний мононуклеоз, який характеризуемся лихоманкою, ангiною, полiаденiтом, збшьшенням печiнки й селезiнки, появою атипових мононуклеа-рiв у периферичнш кровi, е найбшьш типовим про-явом гостро! Епштейна — Барр^русно! шфекцп. Однак прояви iнфекцiйного мононуклеозу можуть змшюватися залежно вщ етшчних, сощально-еконо-мiчних та екологiчних умов.

Мета дослщження. Окреслити, наскшьки подь бний або несхожий перебiг шфекцшного мононуклеозу в Запорiзькому репош (Украша) порiвняно з iншими крашами свiту.

Матер1али та методи. Ми подаемо дат ретроспективного дослщження, що включае демографiч-нi, клшжо-лабораторш данi 104 дiтей з шфекцшним мононуклеозом Епштейна — Барр^русно! етюло-гп. Ми обмежили наш аналiз серологiчно пщтвер-дженими випадками — наявнють IgM до капсид-ного антигену вiрусу Епштейна — Барр (VCA IgM) одночасно з вщсутнютю антитш до ядерного антигену вiрусу Епштейна — Барр (EBNA IgG). Для порiв-

няння взяли cy4acHi лггературш данi щодо nepe6iry iнфекцiйного мононуклеозу в iнших краДнах свиу.

Результата. Бшьшють пацieнтiв у нашому досль дженнi були у вiковiй груш 2—5 роив, тодi як у до-слщженнях з 1ндИ повщомляеться про максимальну захворюванiсть у вщ вiд 5 до 8 роюв, а А.Л. Бонда-ренко (Украша) говорить про дiтей молодшоД вжо-воД групи — вщ 4 мгсяцш до 3 рокiв. В шших досль дженнях з Китаю, КореД та УкраДни вiдмiченi подiбнi тенденцИ щодо вжовоД захворюваностi. У бтьшосп дослiджень, як i в нашому, не виявлено гендерних вщмшностей у захворюваностi. Аналогiчно даним уск попереднiх дослiджень у нашому бшьшють дД-тей мали класичнi симптоми шфекцшного мононуклеозу, частота висипань варговала вщ 18,2 до 40 % у попередшх пyблiкацiях. Бшьшють авторiв вiдмiча-ють пiдвищенy частоту висипань в дггей до 6 роив, тодi як згiдно з нашими даними цей симптом був бшьш характерний для дггей, старших за 12 роив.

Однак у деяких дослщженнях виявленi значнi вщмшносп вщ класичного перебiгy захворювання. Наприклад, в роботах з Iндïï тонзилГт, що розгляда-еться як один Дз компонентiв класичноД трГяди, був присутнш лише в 16,9 % дней когорти. Згщно з даними з КореД, гепатомегалiя i спленомегалiя вщзна-чалися лише у 24,7 i 12,3 % вщповщно.

У бтьшосп попереднiх наукових роби" автори вщзначили певнi вжовД особливост перебiгy захворювання. Так, шийна лiмфаденопатiя частiше зyстрiчаeться в старших вжових групах, тодД як ге-патоспленомегалiя i тонзишт частiше вiдмiчалися в дiтей до 6 роив. Нами було вiдзначено, що в дней раннього вДку виявляються в1рогщно вищД показни-ки температури тша, рщше вiдмiчаeться шийна лДм-фаденопата i спленомегалДя.

Щодо лабораторних показниюв, то, згщно з по-передшми дослщженнями, лДмФоцитоз зареестро-вано в 16—100 % пащентш, атиповi мононуклеа-ри — у 11,1—77,4 %. Частота виявлення атипових мононyклеарiв (24 % хворих) у нашому дослщженш значно нижче, н1ж у попереднiх звггах украДнських вчених. Виявлення атипових мононyклеарiв часть ше зyстрiчаеться в дней старших вжових груп, н1ж у дней раннього вжу, в яких цей показник становив 8,7 %, що збк'аеться з даними, опублжованими ра-нiше. Одним Дз спостережень нашого дослщження було мiнiмальне ураження печшки в дiтей раннього вжу, тодД як у дiтей старших вжових груп виявляли наявнiсть ознак гепатиту в 100 % випадюв. Отрима-ш данi збiгаються з даними попереднк пyблiкацiй.

Висновки

1. Загальний спектр клтчних симптомДв шфекцшного мононуклеозу в дней Запорiзького регiонy схожий на описаний у попередшх повщомленнях.

2. Немае значних вiдмiнностей у презентаций кль шчних ознак iнфекцiйного мононуклеозу в рДзних етнiчних групах.

3. Виявленi певш вщмшносп у вжових клтчних особливостях шфекцшного мононуклеозу в нашому дослщженш та попереднк роботах.

Т.В. Чабан1, С.Я. Лаврюкова2, Н.С. Пастерначенко2, Л.К. Бошкова2

Фактори ризику тяжкого nepe6iry пневмонп у хворих на COVID-19 за даними КНП «Мюька KAiHi4Ha iнфeкцiйнa лкарня» ОМР

Юдеський нацюнальний медичний унверситет, м. Одеса, Укра'на

2КНП «М1ська кл1н1чна ¡нфекц/йна л1карня» ОМР, м. Одеса, Укра'на

e-mail: chtv@ukr.net

Головною мшенню SARS-CoV-2 е легеш. У па-ToreHe3i хвороби видшяють 2 механiзми, що взаемно обтяжують один одного i можуть призвести до роз-витку гострого респiраторного дистрес-синдрому:

— пряме вiрусне ураження альвеоцитiв i3 розви-тком iмунозапального синдрому;

—розвиток мжро- i макротромбозiв судин легень i обструктивного тромбозапального синдрому. Отже, вiрусне ураження легень, що спричиняеться SARS CoV-2, е специфiчною COVID-19-асоцшованою пневмонiею.

Вираженiсть проявiв i тяжшсть клiнiчного пере-бiгу COVID-19 залежать вiд шфжуючо^ дози збуд-ника, з одного боку, та шдивщуальних особливос-тей органiзму хворого (вж, стать, iмунна вiдповiдь, наявнiсть супутнк захворювань та iн.) — з шшого.

За даними Elizabeth J. Williamson et al. (2020), чоловiча стать асощюеться з пiдвищеним ризиком тяжкого перебиу COVID-19 у 1,59 раза, вж понад 80 роюв — iз 20-кратним ризиком (порiвняно з вжо-вою групою 50—59 роюв). Також встановлено збшь-шення можливостi розвитку тяжкое шфекци в оаб неевропейського походження — в 1,62—1,88 раза.

Особливо небезпечну групу становлять пашен-ти з рiзними хронiчними супутнiми захворюван-нями оргашв дихання, серцево-судинно^ системи, нирок, ожиршням, патологiею печiнки, цукровим дiабетом тощо. Обмеження можливостi ди^мДч-ного спостереження лiкарями амейно^ медицини за шею категорiею хворих в умовах карантину, плановое госпiталiзацii призводять до прогресування в них хронiчних захворювань. Таю патолопчш стани здатнi ускладнювати дихання й перенос кров'ю кис-ню, а як результат — посилюють наслщки гострого ресшраторного дистрес-синдрому — головного прояву тяжкое форми COVID-19.

Станом на 10 вересня 2020 р. стацiонарне лжу-вання в КНП «Мюька клшчна iнфекцiйна лжар-ня» Одесько^ мюько^ ради отримали 1565 хворих на COVID-19 з рiзними формами захворювання, з яких померло 49 оаб, що становило 3,1 %. Дiа-гноз COVID-19 у всДх хворих пщтверджено методом ПЛР. Вiк померлих коливався вщ 33 до 93 роюв (у середньому становив 58,1 ± 5,7 року). Серед померлих було 25 (51 %) чоловтв i 24 (49 %) жшки, у всiх розвинулася двобiчна полiсегментарна пневмонДя тяжкого ступеня, що супроводжувалася ознаками

дихально! недостатностi, гострого рестраторного дистрес-синдрому.

Встановлено, що 42 особи, яю померли (85,7 %), страждали вщ iшемiчноi хвороби серця, 29 (59,2 %) — вщ ожиршня, 23 (46,9 %) — вщ гшер-тошчно! хвороби, 21 (42,8 %) — вщ цукрового дiа-бету II типу, 18 (36,7 %) — вщ бронхiальноI астми, хрончних обструктивних захворювань легень, 2 (4,1 %) — вщ захворювань нирок (телонефрит, полiкiстоз, хронiчна ниркова недостатшсть), в 1 (2,0 %) хворого — хротчна HCV-iнфекцiя, цироз печшки. Слщ вiдмiтити, що стан бшьшосп хворих пщ час надходження до лiкарнi розцiнено як тяжкий або дуже тяжкий. Уам хворим призначали л^-вання вщповщно до протоколу «Надання медично! допомоги для л^вання коронавiрусноI хвороби (СОУТО-19)», затвердженого наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни № 762 вiд 02.04.2020, № 1653 вщ 21.07.2020.

Отже, важливим завданням лiкаря пщ час ви-ршення питання про необхщнють госпiталiзацГl i призначення лжування хворим на СОУГО-19 е чiтка ощнка критерив тяжкостi захворювання (зокрема, це виражешсть синдрому штоксикацц, висока гарячка, що погано контролюеться прийомом жарознижуваль-них препарапв, ознаки прогресуючо! дихально! недо-статностi та iн.) i врахування факторiв ризику розвит-ку тяжкого перебiгу коронавiрусноi шфекци.

Т.О. Чумаченко1, А.С. Ткаченко1, С.О. Кривцов2, П.А. Пирогов2

Новий шдад до контролю небезпечних шфекцм на прикладi COVID-19

1Харк1вський нацюнальний медичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра'на

2Нац!ональний аерокосмчний ун1верситет 1м. М.С. Жуковського «Харк1вський ав1ац1йний ¡нститут», м. Харк1в, Укра'на

e-mail: tatalchum@gmail.com

Розвиток пандемп COVID-19 переконливо про-демонстрував неготовнють людства до протидп глобальним викликам, зокрема у сферi бiобезпеки. 11 березня 2020 р. Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) охарактеризувала поширення ко-ронавiрусу у свiтi як пандемго, однак, незважаючи на очiкування появи нового патогену, здатного ви-кликати пандемiю, i розробку ВООЗ певних доку-ментiв щодо реагування на надзвичайт ситуацп, чiткого плану дай, спрямованих на подолання пандемп, у жоднiй кра!т свiту не було, i кожна кра!на обрала свш шлях боротьби з шфекщею. Сьогоднi ми бачимо, що оргашзащйт системи, зокрема системи протиепiдемiчного захисту населення рiзних кра!н, виявилися нездатними протвддяти вибуховому по-ширенню вiрусу SARS-CoV-2, що призвело до висо-кого рiвня смертностi певних категорш iнфiкованих людей, а також до широкого спектра довгостроко-

вих негативних наслщюв неадекватних управлш-ських ршень, таких як необГрунтоване обмеження громадянських прав, пог1ршення стану нащональ-них i св1тово! економ1к, звуження ринку пращ, зни-ження якостi освгги, зростання насильства в сiм'ях, негативний вплив iзоляцiйно-карантинних заходiв на психiчний стан i ментальне здоров'я населення i таке шше. Жодна краша свiту не змогла передбачи-ти розвиток епщемИ на власнiй територИ та уникну-ти негативних економiчних, медичних, соцiальних та iнших наслщюв через вiдсутнiсть потужного ш-струменту ощнки рiзних факторiв формування ет-демiчноï ситуацН та ïï прогнозування.

Мета роботи полягае в обГрунтуванш нового шд-ходу до контролю небезпечних шфекцш на приклад COVID-19.

Матерiали та методи. Застосований аналiтичний метод дослщження.

Результати. З бюетичних мiркувань експеримен-ти з патогенами в людськш популяцïï неможливь У той же час тшьки випробування може оцiнити дш-сний вплив того чи шшого чинника на покращання або погiршення епiдемiчноï ситуацïï. У цих випад-ках на допомогу можуть прийти математичне моде-лювання та обчислювальнi експерименти. В охорош здоров'я i епiдемiологïï такi моделi застосовуються для кiлькiсноï оцiнки ефективност рiзних методiв боротьби з хворобами та ЗСх профшактики. Ефектив-нють застосування математичних методiв у галузi охорони здоров'я обГрунтована науково. Моделi та методи, що використовуються для моделюван-ня епiдемiчного процесу, у свош бiльшостi засно-ванi на системах штегро-диференщальних рiвнянь i концепцИ використання станiв SIR (Susceptible — Infected — Recovered), яка мае безлiч модифжащй для рiзних захворювань. Таю пщходи мають низку об-межень i недолiкiв: моделювання динамжи великих популяцiй потребуе великих обчислювальних по-тужностей; неможливо враховувати гетерогеншсть популяцïï (вiк, стать, професiю тощо); неможливо врахувати особливостi територiй, що дослщжують-ся; для змiни процесу, що моделюеться, необх1дно повнiстю перебудовувати модель тощо.

Пропонуеться нова концепцiя контролю захво-рюваностi на небезпечш iнфекцïï, що заснована на використанш методiв прогнозування епiдемiчноï захворюваностi та моделювання епiдемiчного процесу. Попередня пiдготовка до моделювання вклю-чае детальний системний аналiз i класифжащю ет-демiчних загроз i проблем бюбезпеки суспшьства. Епiдемiчнi данi мають рiзну структуру, розподiл i детермшовашсть для рiзних хвороб, що обумовлюе необхщнють ЗСх детального аналiзу, а також розробку шфраструктури, сховища даних i проектування архiтектури iнформацiйноï системи епщемюлопч-roï дiагностики. Для досягнення високо! точностi побудови прогнозiв динамiки епiдемiчних процесiв використовуються методи машинного навчання. Такi моделi не дозволяють виявити фактори, що впливають на епiдемiчний процес, проте високо-

точнД прогнози, отриманi за допомогою машинного навчання, використовуються на подальших етапах для оцДнки адекватностД мультиагентних моделей.

Для виявлення керуючих впливДв на динамку епiдемiчного процесу доцшьно використовувати мультиагентний пщхвд. Але для врахування складного характеру популяцИ, детермiнованостi населення й стохастичного характеру поширення шфекишноГ захворюваностi використовуються методи штелек-туальноД взаемодд агенпв, якД е об'ектами мультиагентних систем. Для вирДшення цiе'ï проблеми за-стосовуються методи теорïï пор, зокрема методи Ба-йеса для частково спостережувальних систем, а та-кож нечiтка логiка.

Реалiзацiя нового пщходу виконуеться в рамках проекту Нацюнального фонду дослщжень Украши 2020.02/0404 «Розробка iнтелектyальних технологiй оцДнки епiдемiчноï ситyацïï для пщтримки прий-няття yправлiнських рiшень у сферi бюбезпеки населення».

Висновок. Створення комплексноï штелектуаль-ноГ системи шдтримки прийняття рiшень у сферi бiобезпеки дозволятиме виявити провщш фактори, що впливають на епiдемiчний процес. Можливють системи оперативно адаптуватися до емерджент-них захворювань дае змогу швидко оцшювати осо-бливостД поширення нових небезпечних патогешв. НовД моделi епiдемiчних процесДв i методи ешдемь ологiчноï дiагностики дозволяють розробити ефек-тивнД науково обГрунтоваш стратегïï профiлактики захворюваностi та протидИ епiдемiчнiй динамiцi.

Практична щншсть упровадження комплексноï штелектуальноГ системи шдтримки прийняття рД-шень у сферi бiобезпеки полягае не тшьки в сощ-альнiй i медичнiй складовш, обyмовленiй знижен-ням епiдемiчноï захворюваностД, але й у важливiй економiчнiй складовiй, обyмовленiй науковим об-Грунтуванням ефективних та одночасно економДч-но виправданих протиепiдемiчних заходiв, зокрема обмежувальних та Дзоляцшних, що дозволяе значно зменшити економiчнi втрати внаслiдок епщемш Дн-фекцiйних хвороб.

В.Р. Шагнян1, Н.В. Харченко2, О.П. Данько1, В.В. Харченко2, Г.В. Сопль1, О.П. Дяченко1

lHB03iq Blastocysts spp. у пащенлв з гастроентерологiчною патологiею

1ДУ «1нститут епдемюлоги та ¡нфекцйниххвороб 1м. Л.В. Громашевського НАМН Украни», м. Кив, Украина

2Нащональна медична академя п/слядипломно! освти 1м. П.Л. Шупика, м. Кив, Украна

e-mail: vrs1808@gmail.com

Blastocystis spр. вважають найбшьш поширеним кишковим найпроспшим. За ощночними лДтера-турними даними, паразит виявляеться приблизно в 1 млрд людей. Ураженими е 10—15 % осДб у розвине-

них крашах i 50—100 % — у крашах, що розвивають-ся. Активно вивчаеться роль Blastocystis spр. у роз-витку неiнфекцiйноï патологИ шлунково-кишково-го тракту (ШКТ), у першу чергу при синдромД по-дразненого кишечника (СПК), але думка дослДдни-кДв Дз цього приводу не е однозначною. На сьогодш бшьшють дослщниюв вказують на потенцшну або реальну участь Blastocystis spр. у патогенезД СПК, у тому числД внаслДдок змДн у мДкрофлорД кишечника. Бластоцистна ДнвазДя сама може впливати на фор-мування мкробюти кишечника, або колошзацш кишечника бластоцистами в осДб Дз СПК вДдбуваеть-ся внаслДдок змДн у кишковш мкробюп. Отже, клю-човим моментом бластоцистноï iнвазïï в пащенпв з гастроентеролопчними захворюваннями може бути стан кишковоГ мкробюти.

Мета роботи: вивчення частоти виявлення Blastocystis spр. у пащенпв з рДзними нешфек-цшними захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Матерiали та методи. У дослДдження включено 67 пащенпв з патолопею ШКТ, якД знаходились на стащонарному або амбулаторному лкуванш. Середнш вДк пащенпв становив 49,7 року. Серед обстежених були 43 жшки та 24 чоловДки. Роз-подш пащенпв за дДагнозами був наступним: СПК — 28 (41,8 %); захворювання верхшх вДд-дшДв ШКТ — 24 (35,8 %); захворювання гепа-тобiлiарноï системи — 7 (10,4 %); захворювання кишечника — 3 (4,5 %); ДншД захворювання ШКТ — 5 (7,5 %). Паразитолопчне обстеження на наявшсть Blastocystis spр. проводили з вико-ристанням концентраци фекалш флотацшним методом за Фюллеборном. Для виявлення киш-кових найпростДших готували нативш й забарв-ленД розчином Люголя мазки. При виявленш Blastocystis spр. розраховували iнтенсивнiсть Гх видшення (кшькДсть цист у полД зору).

Результата. Уражешсть обстежених хворих Blastocystis spр. у цшому становила 31,3 ± 5,7 %. Частота виявлення Blastocystis spр. при рДзних за-хворюваннях ШКТ наведена в табл. 1. У бшьшосп (63,2 %) швазованих пащенпв були виявлеш по-одинокД цисти Blastocystis spр., у 31,5 % виявлено до 5 цист Blastocystis spр., понад 5 цист виявлено лише в одного хворого з дДагнозом СПК. У бшьшосп хворих Дз дДагнозом СПК i захворюваннями кишечника, у яких виявлеш Blastocystis spр., були проноси й слабкий больовий синдром. НесподДвано висо-кою виявилась уражешсть Blastocystis spр. пащенпв Дз захворюваннями гепатобшарно'! системи. Але невелика кшьюсть обстежених пащенпв дозволяе зробити лише попередш висновки про можливий взаемозв'язок мДж бластоцистною ДнвазДею i змша-ми в микробюп кишечника внаслДдок дисфункцИ гепатобiлiарноï системи. Можливо, захворювання верхшх вщдшв ШКТ (стравохДд, шлунок, дванад-цятипала кишка) менше впливають на порушення мкробюти, отже, уражешсть Blastocystis spр. пащенпв з такою патолопею виявилась найнижчою.

Таблиця 1. Частота виявлення Blastocyst 's spp. у пац1ент1в з р 'зними захворюваннями ШКТ

Захворювання Юльмсть обстеже-них Виявлено з бластоцистною iнвазieю

Абс. % ± mp

СПК 28 8 28,6 ± 2,6

Захворювання верхшх вщд^в ШКТ 24 4 16,7 ± 7,6

Захворювання гепатоб^арноТ системи 7 4 57,1 ± 18,7

Захворювання кишечника 3 2 66,7 ± 27,2

1ншл захворювання ШКТ 5 3 60,0 ± 21,9

Усього 67 21 31,3 ± 5,7

Висновки

1. Отримаш дат щодо високо! частоти (31,3 %) виявлення Blastocystis spp. у пащенпв i3 захворюваннями ШКТ.

2. Найбшьш iнвазованими були пащенти з захворюваннями кишечника (ентерити, ентероколии) — 66,7 %.

3. Досить високими були показники швазова-носп Blastocystis spp. хворих iз захворюваннями гепатобшарно! системи (57,1 %) та шшими захворюваннями ШКТ (захворювання деюлькох оpганiв травлення) — 60,0 %.

4. Частота виявлення Blastocystis spp. у пащенпв iз СПК була невисокою поpiвняно з iншими гастро-ентеpологiчними захворюваннями — 28,6 %.

T. Chumachenko, Yu. Polyvianna, M. Railian, T. Semerenska

Rotavirus infection in the incidence structure of diarreal diseases in Kharkiv, Ukraine, 2013-2018

Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine

e-mail: yuliia.polyvianna@gmail.com

Morbidity with rotavirus etiology has an important role among infections of the intestinal tract in Ukraine and worldwide. WHO annually records up to 125 million cases of rotavirus infection (RVI) in the world, 600—900 thousands of which are lethal. The aim of the work is to assess the incidence of rotavirus infection and its place in the etiological structure of acute intestinal infection (AII).

Materials and methods. An observational epidemio-logical study of rotavirus infections was carried out in Kharkiv during 2013—2018 according to the State Institution Kharkiv Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine.

Results. 2780 AII cases were reported in Kharkiv, in 2013—2018 the long-term annual average rate was

317.01 per 100,000 population. Cases of gastroen-terocolitis (GEC) were prevalent in the structure of AII, reaching the 75.5 % of cases. The proportion of salmonellosis and shigellosis cases was equal to 24.5 %: the proportion of salmonellosis — 18.3 %, the proportion of shigellosis — 6.2 %. The proportion of GEC with established etiology was 77.9 % among all cases of GEC, where 96.6 % cases had bacterial etiology and 3.4 % cases had viral etiology (3.37 % — cases caused by rotavirus and 0.03 % — enteroviruses). The food transmission prevailed; its average proportion was 87 %.

The long-term annual average incidence rate of rotavirus infection was 5.55 per 100,000 population (474 cases) in 2013-2018. Minimal rate was 3.0 per 100,000 population in 2018, maximal — 7.8 per 100,000 population in 2017.

Seasonality of rotavirus infection clearly dominated in winter and spring periods of year reaching a maximum of 81 cases in April.

Children from birth to 18 years old had rotavi-rus infection cases more often; their proportion was 97.2 % in average among all age groups. Among the child population, children of 1 to 4 years old and under 1 year of age were prevalent: 60.5 % and 27.6 % cases, respectively.

4146 laboratory studies of rotavirus infection were performed, only 35.2 % of samples gave a positive result.

Conclusion. The presence of rotavirus infection morbidity in Kharkiv indicates that causative agent of infection is circulating among the population of city and there are risks of outbreaks of this disease. It is necessary to strengthen the control over the supply of quality and safe food to the population and to improve laboratory monitoring.

T.E. Onishchenko1, O.V. Riabokon1, I.O. Kulesh2, T.B. Matveeva2, V.V. Cherkasky2, N.V. Onishchenko1

Clinical characteristics of hospitalized patients with coronavirus disease COVID-19

1Zaporizhia State Medical University, Zaporizhia, Ukraine

2CNPE "Regional Infectious Diseases Hospital" ZRC, Zaporizhia, Ukraine

e-mail: helicobacter1403@gmail.com

At the end of 2019, a new coronavirus appeared in China, which was identified as COVID-19 (SARS-CoV-2) (Lu R. etc, 2020; Joseph A. Lewnard etc, 2020). Ukraine ranks is 25th among all countries in the world in terms of coronavirus disease incidence. In particular, 185 thousand cases coronavirus disease were recorded in Ukraine, with fatalities more than 2.0 % of cases. Severe course of COVID-19 has associated with the development of acute respiratory distress syndrom, gradual lung damage and multiorgan failure (Albaraa A. Milibari,

2020; Tanu Singhal, 2020). The lack of specific therapy determines particular relevance the study of this infection (David A. Berlin etc, 2020).

Purpose is to analyze the clinical course of coronavi-rus infection in adults at the present stage according to data Zaporizhzhya Regional Infectious Diseases Hospital for period from March to September 2020.

Material and methods. Under observation, there were 257 patients with coronavirus infection, aged 18 to 88 years, who were treated based on Zaporizhzhya Regional Infectious Diseases Hospital for period from March to September 2020. The diagnosis was confirmed by the detection of SARS-CoV-2 RNA in the study of nasopharyngeal lavage and sputum by polymerase chain reaction.

Results. It was established that among hospitalized patients there were 140 (57.9 %) women, men — 117 (42.1 %). The age structure was dominated by middle-aged (44-60 years) and elderly (60-75 years) age, 92 (35.8 %) and 88 (34.3 %) patients, respectively. There were 30 (11.6 %) patients of senile (75 years and older) age, 13 (5.1 %) and 34 (13.2 %) patients of young (1825 years) and middle (22-44 years) ages, respectively. Severe course of the disease was registered in most patients — 131 (50.9 %), moderate — in 105 (40.9 %), mild — in 12 (4.7 %) patients. It was found that formation of the severe course coronavirus infection was more often registered among elderly and senile ages, in 70.5 % and 86.7 % of patients, respectively, compared with young and middle-aged, in 5.9 % and 43.4 % patients, respectively. It should be noted that in nine (3.5 %) patients coronavirus infection was extremely severe, with fatal outcome. Almost every fourth (65 — 23.4 %) patient was treated at Department of Anesthe-siology and Intensive Care. Complications developed in 253 (98.4 %) patients and were characterized by the development of bronchitis in 47 (18.3 %) patients, pulmonary lesions with pneumonia in 205 (79.8 %) patients, which was determine be X-ray examination chest. The mild course of coronavirus infection in 12 (4.7 %) patients was characterized by short-term subfebrile, pharyngitis (4) and development of bronchitis (8). Moderate course was accompanied by moderate intoxication, asthenovegetative syndromes, myalgia, development of bronchitis in 39 (15.2 %) patients, pneumonia — in 66 (25.7 %) patients. In all patients with severe (131) and extremely severe (9) course of coronavirus infection, bilateral lung damage was observed with formation of polysegmental pneumonia with acute respiratory failure of 2-3 degrees. Concomitant pathology was registered in 43 (16.7 %) patients, was characterized by the presence of several comorbid conditions and was represented by: hypertension (33), coronary heart disease (30), diabetes mellitus (13), COPD (8). In eight (3.1 %) patients coronavirus infection developed on the background of acute diseases (stroke — 6, surgical pathology — 2). It should be noted that presence of concomitant pathology was registered mainly in elderly (19) and senile (17) aged patients.

Conclusions. In the majority (50.9 %) of patients with coronavirus disease COVID-19 prevailed development severe course of the disease, mainly among elderly (70.5 %) and senile (86.7 %) age, with the presence of concomitant pathology in 16.7 % patients. Complications developed in the majority (98.4 %) of patients, were represented by bronchitis in 18.3 % of patients, pneumonia — in 79.8 % of patients. Almost every fourth (23.4 %) patient was treated at Department of Anesthesiology and Intensive Care. Fatalities (3.5 %) were recorded exclusively in elderly patients with concomitant chronic pathology.

Tetyana Vasylyeva1, AlexanderZarebski1, Pavlo Smyrnov2,

Ania Korobchuk2, Mariia Liulchuk3, Victoriia Zadorozhna3,

Oliver G. Pybus1, Samuel R. Friedman4

Phylodynamics as a tool to assess effectiveness of HIV prevention interventions

1Department of Zoology, University of Oxford, Oxford, UK

2Alliance for Public Health, Kyiv, Ukraine 3L.V. Gromashevskyi Institute of Epidemiology and Infectious Diseases, Kyiv, Ukraine 4New York University, New York, USA

e-mail: tetyana.vasylyeva@zoo.ox.ac.uk

One of the challenges in HIV epidemiology is the lack of reliable and comparable measures to assess populationlevel effects of various HIV prevention interventions on a long-term scale. Molecular epidemiology is becoming an essential part of epidemic investigations and outbreak response. Here we applied phylodynamic methods to estimate changes in HIV transmission dynamics following a Transmission Reduction Intervention Project (TRIP) implemented in 2013—2016 in Odessa, Ukraine, and to compare it to the estimated HIV transmission dynamics in the capital of Ukraine, Kyiv. Kyiv and Odessa share similar HIV epidemiological profiles and have experienced a similar number of HIV prevention interventions, other than TRIP, which makes Kyiv an appropriate control location.

Methods. First, we created Kyiv and Odessa datasets from sequences available publicly and collected through the TRIP intervention. Odessa dataset comprised of N = 275 HIV pol genetic sequences sampled in 2001—2019, while Kyiv dataset comprised of N = 93 sequences sampled in 2000—2019. We estimated maximum likelihood (ML) phylogenetic trees for both datasets using RAxML. In all of the ML analyses we used an HKY nucleotide substitution model with gamma-distributed rate variation among sites and ran a bootstrap analysis (100 replicates). We identified potential transmission clusters in the Odessa phylogenetic tree with ClusterPicker. Any clade with two or more sequences, within-cluster genetic distance < 1.5 %, and bootstrap statistical support > 90 % was defined as a

possible transmission cluster. We then applied birth-death skyline (BDSKY) model to both datasets to estimate the changes in the effective reproductive number (Re) and the becoming uninfectious (getting diagnosed and treated) rate (8).

Results. We identified 12 transmission clusters in Odessa; 10 pairs and 2 clusters of three sequences. Clustering was correlated with younger age and higher average viral load at sampling, but was not correlated with transmission risk groups or a recent HIV infection status. The BDSKY analysis showed that the effective reproductive number was similar in Odessa and Kyiv for 10 years before the initiation of TRIP (Re » 1-2, 95% HPD between 0.03-5.7). From 2013 (TRIP initiation) there was a decline in Re and it is now below the epidemiological threshold of 1 in Odessa (Re = 0.4, 95% HPD 0.1-0.8), but not in Kyiv (Re = 2.3, 95% HPD 0.2-5.4). Similarly, the becoming uninfectious rate increased in Odessa since the initiation of TRIP from 8 = 0.18 (« 5.5 years

infectious period), 95% HPD 0.05-0.4, to 8 = 0.94 (« 1 year infectious period), 95% HPD 0.3-1.9, compared to constant rate « 0.3 (« 3 years infectious period), 95% HPD 0.05-0.1, in Kyiv.

Conclusions. As the amount of gene sequence data grows rapidly, new applications need to be explored to ensure the most efficient use of this resource. Here we applied molecular epidemiology to show that the HIV effective reproductive number has likely declined in Odessa, but not in Kyiv, in the past 7 years. Given that Odessa and Kyiv shared the same HIV prevention programs in 2013-2019 apart from TRIP, we suggest that this reduction is attributed to the intervention in question, though more evidence is needed to determine whether the changes are truly attributable to TRIP and how long in the future can we expect to see the effect of the intervention. We conclude that molecular epidemiology can and should be used as a post-intervention effectiveness assessment tool. ■