CC BY
13
Програмно-ц!льовий метод, на в!дм!ну в!д колишнього постатейного методу, який базувався на обрахунку потреби у видатках на утримання бюджетних установ, передбачае вид!лення кошпв на конкретн! соц!ально значим! програми строком на 3-5 рок!в ! дае можливкть в умовах в!дкритост! уточнити пр!оритетн! на-прями витрачання бюджетних кошт!в, коригувати ф!нансування результативних програм ! зупиняти т!, як! не дають оч!куваного результату. Такий метод управл!ння видатками м!сцевих бю-джет!в наряду з оптим!зац!ею структури видатк!в дае можлив!сть п!двищити ефективн!сть використання бюджетних кошт!в та за-безпечити додатков! надходження до бюджету [6].
На нашу думку, реал!зац!я зазначеного сприятиме досягнен-ню конкретних результата, визначених репональною бюджет-ною пол!тикою, встановленню чгткоТ координаци та п!двищенню р!вня в!дпов!дальност! кожного з учасник!в бюджетного проце-су, створенню системи, при як!й кожен учасник ч!тко знае своТ завдання та може оц!нити результати роботи, несе в!дпов!даль-н!сть за використання бюджетних кошт!в, волод!е ¡нформац!ею, необх!дною для оперативного прийняття управл!нських р!шень.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс УкраТни: Закон Верховно]' Ради УкраТни вщ 08.07.2010 №2456-У1 // Урядовий кур'ер. - 2010. - №151.
2. Чугунов 1.Я. Перспективне бюджетне планування як складова системи економлчного регулювання / 1.Я. Чугунов // Вюник КиТв-
ського нацюнального унверситету ¡м. Тараса Шевченка. Економка.
- 2004. - №69. - С. 59-61.
3. Луына 1.0. Формування мюцевих бюджет¡в на основ¡ принципу екввалентностй шлях до ефективноТ бюджетноТ системи УкраТни / 1.0. Луына // Ф¡нанси УкраТни. - 2010. - №9. - С. 3-12.
4. ОпарЫ В.М. ФЫансова система УкраТни (теоретико-методоло-г¡чн¡ аспекти): монографт / В.М. 0пар¡н; [Вид. 2-ге, без зм¡н.] - К.: КНЕУ, 2006. - 240 с.
5. Маркович Г.Б. Передумови, переваги та ¡нструменти запрова-дження програмно-ц¡льового методу на рвы мюцевих бюджета / Г.Б. Маркович // Нау^ прац НДФ1. - 2010. - Вип. 3. -С. 40-49.
6. Гордюнко В.Д., 1васенко 0.0. Ефективне використання видатюв м¡сцевого бюджету як спосй розвитку рег¡он¡в. [Електрон. ресурс].
- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/ VSUNU/2011_17/Gordienko.pdf
7. Бюджетний монторинг: Анал¡з виконання бюджету за 2014 рк [Зубенко В.В., Самчинська 1.В., Рудик А.Ю. та ¡н.]; 1БСЕД, Проект «3м¡цнення мсцевоТ ф-нансовоТ ¡н¡ц¡ативи (3МФ1-11) впровадження», USAID. - К., 2015. - 77 с.
15. Легкоступ 1.1. Теоретичн та практичн¡ аспекти видатюв мюцевих бюджета УкраТни в сучасних умовах / 1.1. Легкоступ // Економг ка. ФЫанси. Право. - 2010.- №2.- С. 22-26.
8. Сайт 1нститут бюджету та соцщльно-економтних дослщжень [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibser.org.ua
9. Статистичний щорнник УкраТни за 2013-2015 рр. - К.: ТОВ «Август Трейд».
УДК 332.135:339.9
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кивського национального торговельно-економ1чного университету,
В.М. ЧЕРТОРИЖСЬКИЙ, м.н.с., ¡нститут репональних досл^ень iM. М.1. Долiшнього HAH Украни
Проблеми взасмодм сум1жних периферш та аспекти ¡нтенсивност та екстенсивносл використання прикордонного становища
У статт розглядаеться досвщ доспдження проблем привiлейованих прикордонних територй, взаемодИ' так званих су-мiжних периферй. Висвплено фактори прикордонност й периферiйностi, а також аспекти iнтенсивностi та екстенсив-ност використання прикордонного становища периферйними територями.
Ключов! слова: прикордонна територя, периферя, центро-периферйн залежност'!, центр, периферйна територя.
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета,
В.М. ЧЕРТОРИЖСКИЙ,
м.н.с, Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего HAH Украины
Проблемы взаимодействия смежных периферий и аспекты интенсивности и экстенсивности использования
пограничного положения
В статье рассматривается опыт исследования проблем привилегированных приграничных территорий, взаимодействия так называемых смежных периферий. Освещены факторы приграничья и периферийности, а также аспекты интенсивности и экстенсивности использования пограничного положения периферийными территориями.
Ключевые слова: приграничная территория, периферия, центро-периферийные зависимости, центр, периферийная территория.
M. LALAKULYCH,
Ph.D., Assoc. Prof. of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University,
V. CHERTORYZHSKYY,
Junior Researcher of Institute of Regional Research n.a. M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine
Problems of interaction of adjacent peripheries and aspects of intensity and extensiveness of the use of cross-border situation
In the article the experience of study of issues of preferred border areas, the interaction of so-called adjacent peripheries is
84 Формування ринкових вщносин в УкраТн №8 (183)/2016
© М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ, В.М. ЧЕРТОРИЖСЬКИЙ, 2016
researched. Factors of border and peripheral and aspects of intensity and extensiveness of the use of cross-border situation for peripheral areas are highlighted.
Keywords: border area, periphery, center-peripheral dependences, center, peripheral area.
Постановка проблеми. У сучасних умовах еврсннтегра-цп невпинно збтьшуеться гррва у piBHi розвитку Mix числом розвинутих й зростаючим числом депресивних периферм-них теpитоpiй. Явище прикордонност надае додатковi ресур-си для розвитку репону, i часто пов'язаний з цим ефект пери-фермност негативно працюе на iмiдж прикордонноУ територм.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. ДослЬ дження системи «центр - пеpифеpiя» е перспективним напря-мом, що дозволяе дати глибоку оцЫку структурно-функцю-нальних особливостей репональноУ системи, УУ теpитоpiальноí оргаызацм та перспектив розвитку. Вперше модель «центр -пеpифеpiя» була сформульована у рамках теорп розвитку репону, «полков зростання» Г. Мюрдаля (Myrdal, 1957) i Xipixi-мана (Hirschman, 1958), теоpiя вiдносин центp-пеpифеpiя Стейна Роккана (Stein Rokkan, прац 1970-1976), концепцм неpiвностi та полiтики pегiонального розвитку Дж. Фpiдмана (Friedmann, 1966), концепцм свiтових систем I. Валлерстейна (Wallerstein, 1974, 1984) та Ыших. Вона задае певний формат взаемин центральних та перифермних (прикордонних) pегiонiв, що знаходяться на piзному piвнi [1-3].
Мета статт - висвгглити закордонний досвiд вивчення центро-перифермних залежностей у прикордонному аспектк
Виклад основного матер1алу. Поняття периферм над-звичайно широке та фiгуpуe у науковiй лiтеpатуpi в надзви-чай piзних контекстах i значеннях. Придшимо увагу лише класичним теоpiям, що описують центpо-пеpифеpiйнi за-лежноси якi можна подiлити на наступи види: якi дiють на piвнi держави; якi оперують на piвнi наднацiональних структур, зокрема, глобальних. Цей напрям дослiджував Стейн Роккан, норвезький вчений, вщомий багатьма працями на тему проблем мiж центром i пеpифеpieю.
Вчений дае власне визначення центру та периферм: центр е «привтейованим пунктом територГУ, де найбшьш часто зу-стpiчаються один з одним власники ключових адмУстра-тивних, економiчних i культурних ресурав. Також це, по-пер-ше, мюця, де виробляються послуги, а по-друге, це - вузли комунiкативноí мережЬ> [4;5, с. 120].
Основним поняттям е те, що якщо центр контролюе та pозподiляe ресурси, тодi пеpифеpiя стае залежною вiд нього, осюльки може розпоряджатися лише власними ресурсами.
ВЫ пщкреслив, що пеpифеpiя «iзольована вiд усiх pегiонiв, окрГм центрального; не робить значного внеску до загального потоку комункацм до середин даноУ територм; володie культурою, яка не е уыверсальною, не становить самодостатньо-го цтого, мае значення для обмеженого кола людей i не е по-внютю домЫуючою на полГтично визначеый територм» [5, 6].
Залежнiсть вщ центру складае сутнють периферм як такоУ. ВГддаленють вщ центpiв робила Ух щентичнють та територЬ альну автономГю мщшшими, тому вони слабко були пов'язан з нацiями - державами. Центр за такого пщходу сприйма-еться як осередок полГтичного та економiчного домiнування, який використовуе державний апарат для пiдпоpядкування соб! усього простору краУни. ПровЫцм, як чинять отр таким дГям, власне i е периферГями.
Фундаментальним ¡з точки зору Роккана був подт на «пщ-порядкован периферм» (subject peripheries], прикладом яких е Уельс або Шотландiя, та «cумiжнi периферм» (interface peripheries], наприклад, Ельзас i Люксембург. Саме оcтаннi можуть з повним правом називатися «прикордонням».
Так, коли периферм першого Гатунку пщлягають однови-мiрнiй домiнацií, перебуваючи в зон впливу одного центру, cумiжнi периферм - це терени перетинання впливiв з боку принайми двох центральних оcередкiв. Це призводить до того, що пщпорядковаы периферм зазвичай перебува-ють у пршому cтановищi, натомicть, cумiжнi периферм можуть отримувати значну вигоду вщ cвого розташування, зу-мовлену конкурен^ею центрiв. Зокрема, cумiжнi периферм, як правило, мають здльшшу економiку, ыж внутрiшнi периферм, вони часто ближчi до центральних оcередкiв, вибiр мiж ними дозволяе 'м мати вщнозду автономiю, навiть за умов дуже обмежених вла^их реcурciв.
До найпотужыших cумiжних периферiй, або привтейова-них прикордонь у eвропi можна вщнести кра'ни, якi виникли на прикордонн мiж Пiвнiчною та ГНвденною бвропою, зокрема, Швейцарiю, Бельпю та Нiдерланди. Вони переважно cпиралиcя на альянcи периферiйних мicт i провiнцiй. На^щ-ком подiбних альянав cтало, як вiдомо, утворення дрiбних i за багатьма критерiями перифермних держав, якi були ба-гатими та здобули у багатьох вимiрах непропорцмы до 'х розмiрiв (площi або навiть кiлькоcтi наcелення] переваги.
Прикордоння майже завжди можна розумiти як регю-ни взаемовпливу двох або бтьше центрiв, тому моделi Роккана зазвичай вiдповiдатимуть поняттю «cумiжнi периферм. У центро-периферiйному пiдходi помiтне пiдкреcлювання важливоcтi владних вщноздн мiж cуб'eктами в рiзних вимЬ рах, якi перебувають мiж мбою у взаемодм. Пiдпорядкування центром периферм тут оcновне.
Слiд пiдкреcлити те, що фактори прикордонноcтi й пери-ферiйноcтi вiдiграють icтотну, iнодi визначальну, роль у м-цiально-економiчному розвитку прикордонних репоыв, а також i у транcкордонному cпiвробiтництвi, що повинно вра-ховуватиcя при розробцi репональноУ полiтики.
За рiвнем iнтенcивноcтi використання прикордонного cтановища вченi розрiзняють[6]:
- перифермы райони з iнтенcивним використанням прикордонного cтановища;
- перифермш райони з екcтенcивним викориcтанням прикордонного становища.
Пером, райони з Ытен^вним використанням прикордонного становища, компенcуючи негативы тренди м^ально-економiчного розвитку та прои показники вcерединi вла^их облаcтей по ряду показникiв, дан райони прагнуть до актив-них (Ытен^вних) контактiв з прикордонними територiями cумiжних кра'н. Це проявляeтьcя у розмщенн пiдприeмcтв з учаcтю закордонних iнвеcторiв з прикордонно' держави, бу-дiвництвi транcпортно-логicтичних комплекciв (наприклад, участь в проектах розвитку транотортних коридорiв мiжна-родного значення] та ¡н.
Формування ринкових вщносин в УкраУн №8 (183)/2016 85
Перифермы райони з екстенсивним використанням прикордонного положения та / або репональних дотацмних мехаызмв. Дану групу формують в основному прикордонн репони. «Екс-тенсивний» характер використання прикордонного положення передбачае для них транскордонн контакти «виживання». Наприклад, допомога альгосптехнкою в обробц полв, збиранн врожаю, сировинн зв'язки (наприклад, поставки на прикордонн польського або б^оруського молока укра'нським масло та си-розаводам). У ряд1 випадкв соцнльно-економны наслщки пе-рифермного положення наст^ьки негативы, що мУмальний рвень економнно''' активност та соцнльна стаб^ьысть пщтри-муються переважно через дотацмы мехаызми. 3а умов «прикордонного» тдходу влады вщносини, особливо зумовлеы зо-вышньою грою часто взаемовиключних ¡нтересв, залишаються, як правило, б^ьш-менш марг¡нальними. Тож прикордоння у да-ному випадку мае мюце в б¡льш л¡беральних теорих як своeр¡дна «н¡чийна земля», на якм в¡льно перепл¡таються взаeмн¡ традици' та розмаïтн¡ культури, а суб'екти, розташован¡ на цьому терен¡, мають повну свободу вибору ¡дентичноси зумовлену ¡ндивщу-альним конструюванням кньо'Г суб'ектносй
Такий спос¡б бачення соц¡альних реалм на прикордонн¡ також пов'язаний ¡з тим, що обговорюваний п¡дх¡д вщзнача-еться зазвичай згодою на нормативна основ¡ про зменшен-ня рол¡ нацюнально''' держави.
Цей висновок розум^ть або як опис соцвльно''' реальности зокрема, и найближчого майбутнього, або як постулат, що обумовлюе спос¡б проектування ¡деального бачення дослЬ джуваних рег¡он¡в ¡ нормативного визначення бажано'' тра-ектори ¿'хнього розвитку в ¡нших численних школах анал^у центро-перифер¡йних залежностей на м¡жнародному рвы.
Можна згадати про школу «теорп залежностЬ) (la teoria de la dependencia). Вона особливо ¡нтенсивно розвивала-ся в¡д початку 60-х рокв XX стол¡ття, хоча започаткували и вже наприк¡нц¡ 40-х рок¡в XX стол^тя Рауль Преб¡ш (Raul Prebisch) ¡ Селсо Фуртадо (Celso Furtado) [7].
Найвпливовшою з класичних теорм центро-периферм-но'' залежност¡ в наднацюнальному масштаб¡, мабуть, е тео-рт «св¡товоï системи» 1ману'ла Валерстайна, котрий подшив сучасний св^ на чотири основы зони: центр, напвперифери, периферм та зовышы област¡, не включен до св¡товоï системи. Валерстайн пщкреслював економ¡чне панування центру над перифертми та слабк¡сть, нестаб¡льн¡сть ¡ залежн¡сть останн¡х в¡д центральних осередюв [8].
Ц¡кавим виглядае статус напвпериферм (також ¡нод¡ вжи-ваеться термЫ сем¡перифер¡я), позиц¡я яких часто виявля-еться дуже неоднозначною. У деяких аспектах вони, подано до справжых перифер¡й, е жертвами дом¡нування центру, але 'хню слабк¡сть та пщлеглий статус зазвичай н¡хто не ставить пщ сумн¡в. Вони не е рег¡онами, де приймають ршення, а скор¡ше потерпають в¡д наслщкв р¡шень, прийнятих де¡нде. Нап¡вперифер¡ï також не належать до ¡нноваторв, натомють, беруть участь у змаганнях за швидке й ефективне впрова-дження ¡нновац¡й, як¡ постали в ¡нших мюцях. 3 ¡ншого боку, напвперифери часто мають чималу користь вщ сп¡впрац¡ з центром ¡ врграють роль своeр¡дного «молодшого партнера в домЫуваны» над справдешн¡ми перифер¡ями.
Напвперифери теж часто в¡дчувають на соб¡ масу пози-тивних економ¡чних ¡мпульсв, кра'н, а саме: мають можли-
в¡сть отримувати чимало ц¡нних ¡нвестицмщо них пор¡вняно швидко доходять постал¡ в центр¡ технологи; мають привше-йований доступ до багатьох ¡нших ресурса центру.
Ц¡ позитивн¡ ефекти часто ¡стотно р¡зняться в простор¡ та в ¡нших вим¡рах. 3 ¡ншого боку, суспшьства нап¡вперифер¡й зазнають процесу скам'яыння. Зокрема, 'х ел™ досягають цив¡л¡зац¡йних ¡ культурних стандарта життя у центрах, тим-часом нижчТ сусп¡льн¡ верстви в¡д них вщдаляються.
Як зазначалося у баченн Валерстайна, саме центральн¡ крайни встановлюють terms-of-trade (умови торг¡вл¡), обов'язков¡ в глобальному торговельному обм¡н¡, ¡ ц¡ умови зазвичай став-лять 'х у довол¡ прив¡лейовану позицю Зокрема, вони змушу-ють вшьно торгувати тими товарами, у виготовленн яких мають значну конкурентну перевагу. Таю нервы та несправедлив¡ в самм основ¡ умови обмЫу е п¡дставою для пост¡йного вщтво-рення нер¡вност¡ в глобальному мастт^ [9].
Доречно зауважити, що вчений пов'язав внутршньодер-жавн¡ суперечност¡ та ¡ерархны структури з¡ структурами панування та змЫами глобального характеру. Зокрема, тут йдеться про мехаызм сильно' регюнально' поляризаци розвитку в перифермних ¡ нап¡вперифер¡йних кра'нах.
У науковм л¡тератур¡ мають м¡сце ¡ной ц¡кав¡ роботи закордон-них вчених: А.Г. Франка X. Мак¡ндера, К. Хаусхофера та ¡н. Зокрема, на значущкть в¡дносин «центр - перифери» вказував один з основоположник^ теори' залежного розвитку - А.Г. Франк «еко-ном¡чний розвиток е функц¡я взаемоди' м¡ж розвиненим ¡ кра'нам, що розвиваються св¡том, як знаходяться в т¡сн¡й eдност¡ з лм зв'язк¡в ринк¡в прац¡, капггалу ¡ технологи ¡ м¡ж якими збергаеться певна ¡eрарх¡я, незалежно вщ динам¡ки 'х соц¡ально-економ¡чного розвитку на р^них ¡сторичних етапах» [10, с. 14].
Концепцт «центр - периферт» розвивалася в рамках гео-полггики в працях X. Мак¡ндера [11, с. 7-33], К. Xаусхофе-ра [12] та ¡нших дослщникв ¡ використовувалася для анал¡зу глобальних систем. 3 друго'' половини XX ст. вона стала за-стосовуватися у виршены питань рег¡онального та мТжреп-онального р¡вн¡в. Як вже було пщкреслено вище, фундамен-тальн¡ результати в рамках розробки репонального пщходу були отриман Дж. Фр¡дманом [13], який в середин 60-х ро-к¡в XX ст. на баз¡ ¡снуючих геопол¡тичних моделей «центр -периферт» сформулював теорю рег¡онального розвитку. Го-ловним завданням його роботи була ¡нтеграцт районного ¡ мюького напрямки рег¡ональних досл¡джень, як¡ розвивалися паралельно ¡ незалежно один вщ одного, не дозволяючи до-слщжувати територ¡ю в комплекс¡. В результат з'явилася тео-р¡я комплексного дослщження територи, що включае як мюью центри, так ¡ взаeмод¡юч¡ з ними периферм (хЫтерленди).
В¡дпов¡дно до ц° теори нер¡вном¡рн¡сть економ¡чного росту призвело до стратифкаци простору ¡ зростання диспро-порц¡й у розвитку, при цьому ядро (центр) характеризуемся постмною яюсно''' трансформац¡eю.
Мехаызм формування територ¡альних в¡дм¡нностей як об'ективний процес в¡дображений у теоретичних концепцЬ ях «центральних м¡сць» В. Кристаллера, «полюсв зростання ¡ центр¡в розвитку» Ф. Перру [14], ряд¡ ¡нших дослщжень. Ф. Пер-ру ввв у науку терм¡н «поляризац¡я», вказавши, що розвиток не в¡дбуваeться скр^ь ¡ в¡дразу, воно проявляеться в точках або полюсах з р^ною ¡нтенсивыстю, поширюеться по р¡зних шляхах ¡ з р¡зною ефективыстю. Це, в свою чергу, обгрунтовуе за-
86 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni №8 (183)/2016
KOHOMipHOCTi TepèTopianbHoï KOHöeHTpaöii HaceneHHA i rocno-flapcTBa b neBHix By3noBix eneMeHTax, 3flaTHix BnniBaTi Ha HaBKOëèrnHi paéOHi i CTiMynraBaTi ïx po3BiTOK, Bi3Hae HeMi-HynicTb icHyBaHHA KOHTpacTiB b ciCTeMi «öernp - nepu^epin», ÖyHKöioHanbHy çaneœHicTb i npnopnflKOBaHicTb ïï eneMeHTiâ.
Bmchobkm
y ôeHTp-nepiôepiéHié cicTeMi öeHTp (flflpo, xapTneHfl) nBnne co6ora aKTiBHO-flOMiHyrane nonaTOK, Micöe çapoflxeHHn TexHO-noriHHix i coöianbHix HOBOBBefleHb, KOHöeHTpaTop cênaflHocTi, cneôèôiêi i pi3HOMaHiTHocTi. BèùecKaçaHe flae niflcTaây koh-cTaTyâaTi, ùo 6yflb-flêi 3MiHi, ùo npoBOflflTbcn Ha TenepiixiHié nac b paMKax BiflHocuH öeHTpy i nepiôepiï, o6rpyHTOByraTbca nparHeHHAM noninixii/iTi, yflocKOHanuTi cicTeMy BiflHociH Miœ öeHTpoM i perioHaMi npuiKopflOHHoro nonoxeHHa BUBec™ ïï Ha HOBié AKicHié piâeHb, 3po6iTi MaKciManbHO eôeKTiBHora.
CnucoK BMKopMCTaHMX flœepeë
1. Myrdal G. Economic Theory and Underdeveloped Regions. London: Duckworth, 1957.
2. Friedmann J. Regional development policy. Boston: Mass. Inst. Techn., 1966. - 317 p.
3. Hirschman A. The Strategy of Economic Development. New Haven: Yale University Press, 1958.
4. Rokkan S. Citizens, Elections, Parties. Approaches to the Comparative Study of the Processes of Development. Oslo: Universitetsforlaget, 1970.
5. PoKKaH C. nonuTMKa TeppuTopuanbHon MflemnHHocm l/lccne-flOBaHie no eâponeécKOMy peruoHanM3My / CTaéH PoKKaH, flepeK B. ypBiH. // Ëoroc. - 2003. - No 6 (40). - C. 117-132.
6. Роккан С. Измерения процессов формирования государства и создания нации: возможная парадигма для исследования вариаций в пределах Европы / С. Роккан // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. Выпуск 3. - Харьков: Константа, 2005. - С. 182-217.
7. Furtado C. Les nouvelles sources du pouvoir dans l'ordre économique international. «Revue Tiers Monde», P., Janviermars 1980.
8. Wallerstein I.M. The Modern World-System. Studies in Social Discontinuity. New York: Academic Press, 1974.
9. Wallerstein I.M. The End of the World as We Know It. Social Science for the Twenty-First Century. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1999.
10. Центр и периферия в региональном развитии / О.В. Грицай, Г.В. Иоффе, А.И. Трейвиш. - М.: Наука, 1991. - 168 с.
11. Макиндер Х. Геополитическая ось истории // Классика геополитики XX века М.: Издательство НСТ, 2003. - 731 с.
12. Хаусхофер К. О геополитике: Работы разных лет. - М.: Мысль, 2001. - 428 с.
1 3. Friedmann J. Regional development policy: a case Study of Venezuela. Cambridge, Mass. Inst. Tech. Press, 1966. - 279 p.
14. Perroux F. L'economie du XXe sicle. Grenoble, Presses Universitaires de Grenoble.
15. Важинський Ф.А. УкраТнсько-молдовський транскор-донний репон: ¡нституфйно-правов1 засади функцюнування та сучасний стан субрепональноТ" ствпрац / Ф.А. Важинський, А.В. Колодмчук // Софально-економны проблеми сучасного перюду УкраТни.: зб. наук. пр. / ДУ «1РД ¡м. М.1. Долшнього НАН УкраТни»; редкол.: В.С. Кравцш (вщп. ред.). - Львв, 2015. - Вип. 6 (116). - С. 55-62.
УДК 339.924
1.Ю. ГУЖВА,
к.е.н.,в.о. директора ДП «Науково-доспдний економЫний iнститут»
Мехашзми вдосконалення зовшшньоторговельно! полггики Украши
У статт розглянуто теоретико-методолопчн засади формування сучасних торговельно-економiчниx вщносин в глобальному BèMipi. Проаналiзовано передовi iнструменти регулювання та розвитку м'жнародно! торгiвлi. Визначено нстру-ментарй аналiзу моделювання та прогнозування м'1жнародно'1 торпвп. Запропоновано стратепчнi напрямки та концеп-туальн засади нтеграцн Украни до свтового господарства.
Ключов'1 слова: зовн'имня торпвля, експорт, iмпоpт, моделювання, нетарифна заходи, спрощення процедур торпвп, експортно-кредитне агентство.
И.Ю. ГУЖВА,
к.э.н., и.о. Директора ГП «Научно-исследовательский экономический институт
Механизмы совершенствования внешнеторговой политики Украины
В статье рассмотрены теоретико-методологические основы формирования современных торгово-экономических отношений в глобальном измерении. Проанализированы передовые инструменты регулирования и развития международной торговли. Определены инструментарий анализа моделирования и прогнозирования международной торговли. Предложены стратегические направления и концептуальные основы интеграции Украины в мировое хозяйство.
Ключевые слова: внешняя торговля, экспорт, импорт, моделирование, нетарифные меры, упрощение процедур торговли, экспортно-кредитное агентство.
I. GUZHVA,
PhD Acting Director of the State Enterprise "Scientific and Research Institute of Economics"
Mechanisms for improvement of foreign trade policy of Ukraine
The article deals with the theoretical and methodological principles of formation of modern trade and economic relations on a global scale. Advanced instruments of regulation and development of international trade are analyzed. Tools for modeling
© 1.Ю. ГУЖВА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраТы №8 (183)/2016 87
