CC BY
11
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
УДК 347.78 doi: 10.21564/2225-6555.2019.15.169639
Шхурець Олена BiKmopieHa,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цившьно-правових дисциплт, Харювський нацюнальний ушверситет внутрштх справ,
Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-7512-951X
TixoHoea Марiя Анатоливна,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цившьно-правових дисциплiн, Хартвський нацюнальний утверситет внутршшх справ,
Украгна, м. Харюв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-4836-5928
ПРОБЛЕМИ 1СНУЮЧО1 МОДЕЛ1 ОХОРОНИ КОМП'ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ В УКРА1Н1
Правозастосовна i законодавча практика б1льшост1 кран ceimy тшла шляхом охорони комп'ютерних програм нормами авторського права. Так сталося лише тому, що модель авторсько-правовог охорони до^джуваного об'екта пропонуе быьш дешеву й швидку процедуру, тж та, що може нам запропонувати модель охорони комп'ютерног програми за допомогою норм патентного права. Патентна охорона вимагае проведення доволi дорогог й довгог експертизи комп'ютерног програми на свтову (!) новизну, за час проведення яког сам об'ект може застарти i стати непопулярним для потенцшних кориcmyвачiв. Тому авторсько-правовий метод охорони комп'ютерних програм отримав у cвimi переважне визнання.
Але комп'ютерна програма не володiе власною маmерiальною формою вираження i мае динамiчнy природу (гг можна досить швидко змтити, доповнивши або переписавши код), кр1м того, будь-яка комп'ютерна програма - це насамперед тформащя, що не дозволяе говорити про нег виключно як про об 'ект авторського права. До того ж, коли ми говоримо про те, що комп'ютерна програма охороняеться нормами авторського права, ми не ставимо знак рiвноcmi мiж комп'ютерною програмою i, наприклад, лтературним твором. Ми вважаемо, що комп'ютерна програма - це як би лтературний mвiр. А з цього випливае, що модель охорони, запропонована авторським правом, не зовам тдходить для комп'ютерног програми: наприклад, не тдлягае охорош нормами авторського права сама iдея, закладена й реалiзована в комп'ютернш програмi, а гг зовншня форма може бути переписана тшою мовою програмування або змiнена недобросовтним користувачем тощо.
З метою виршення подiбних проблем авторсько-правовш моделi охорони комп'ютерних програм протиставляеться модель охорони до^джуваного об'екта нормами патентного права. Для патентного права основним криmерiем подыу об 'екmiв на
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. - Issue 1 (15)
ISSN 2225-6555
охоронюванг та не охоронюванг е гх техтчний або нетехнгчний характер. Але метою будь-яког комп'ютерног програми е управлгння технтою й отримання в1д нег певного результату. Отже, якщо брати до уваги цю тезу, комп'ютерну програму можна розглядати як техшчне ршення, а значить I як об'ект охорони патентного права.
У пропоновант статт1 розглядаються можливост1 охорони комп'ютерних програм нормами патентного права. Досл1джуються як позитивш, так I негативш сторони таког охорони. Робиться висновок, що в Украш нараз1 не розроблено концептуальних методолог1чно-правових пгдходгв щодо захисту комп'ютерних програм як таких з використанням норм патентного права. Але самI по соб1, за наявност1 певних умов, комп'ютерт програми та гх деяк компоненти можуть бути об'ектами охорони патентного права.
Ключов1 слова: комп'ютерна програма; авторське право; патентне право; об'ект охорони.
Актуальшсть проблеми. 1нтенсивний розвиток цифрових технологш обумовлюе необхщшсть по-новому розглянути усталену модель авторського права щодо право!' охорони комп'ютерних програм. У свою чергу це один iз найбшьш складних питань на сучасному етат розвитку науки цившьного
/ ^ / Гг^^ А (ч о \
права, що пов'язано з тим, що алгоритми програм розглядаються як нетехшчш
Л\ ТТЛ \
ршення, внаслщок чого вони не е предметом охорони патентним правом i вже
давно вийшли за межi охорони авторським правом. Водночас з кожним роком
\\ и гЛ \ \\ I (\\И
зростають витрати на виробництво програмного забезпечення, як значно
перевищують витрати на створення техшчних пристро!в (комп'ютерiв,
\ V ) \\ \ \\ \ --/ /// /У Ц- / /Т^ /
планшетiв, смартфонiв тощо), якi !х зчитують i приводять останш у дiю.
Пошук шляхiв для належно! правово! охорони комп'ютерних програм ведеться в основному у двох напрямках: охорона авторським i патентним правом. Та попри тривале обговорення в наукових колах майже в ушх кра!нах, остаточне й едине ршення з даного питання наразi вiдсутне. Але, незважаючи на численш науковi дослiдження, право Свггово! оргашзацп торгiвлi (СОТ) залишаеться неоднозначним у цьому питанш. З одного боку, держави-члени СОТ повинш встановити охорону комп'ютерних програм, подiбну охорош лiтературних творiв, а з шшого - через вiдсутнiсть будь-яко! заборони щодо патентування комп'ютерних програм у правi СОТ його все частше використовують на практищ в США i вС.
Така неоднозначнiсть призвела до створення рiзних правових режимiв для комп'ютерних програм. Так, починае видшятися точка зору, що для © НкНиг&я О. V., Tikhonova М. А., 2019 2
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
охорони програм доцшьно використовувати авторське право, а anropmMiB -патентне. Водночас анаиз законодавчих аклв у сферi права штелектуально1' власност свщчить, що в Украiнi на вщмшу вiд GC ще не вщбулися базовi змiни законодавства. Закони Украши «Про авторське право i сумiжнi права» [1] та «Про охорону прав на винаходи та корисш моделЬ) [2] останнiм часом зазнали значних змш, але цього явно недостатньо, особливо коли йдеться про такий особливий об'ект, як комп'ютерна програма.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Важливе значення в рамках нашого дослiдження мають пращ науковщв, якi працюють у галузi права iнтелектуальноi власностi, зокрема охорони комп'ютерних програм, таких як I. Ващинець [14], Е. А. Войшкашс [3], Д. Жуванов [15], Е. А. Кондратьева [16] та ш Водночас i досi залишаеться невиршеною низка питань щодо можливостi застосування моделi патентноi охорони комп'ютерноi програми.
Метою статт е дослiдження проблем iснуючоi в Украiнi моделi охорони комп'ютерних програм i можливостей 1'х патентування та пiдготовка рекомендацiй з удосконалення чинного законодавства i приведення його у вщповщшсть до вимог сьогодення та потреб учасниюв ринку програмного забезпечення.
Виклад основного матерiалу. Правозастосовна й законодавча практика бшьшост краш свiту пiшла шляхом охорони комп'ютерних програм iз застосуванням норм авторського права, що е прямим наслщком загальноприйнято!' свiтовоi практики [3]. Так сталося лише тому, що отримання авторсько-правово!' охорони для програм е бшьш дешевою i швидкою процедурою, шж патентна охорона. Проте чи так це насправд^ спробуемо з'ясувати!
Безпосередне правове регулювання в Украш вiдносин, пов'язаних iз правовою охороною комп'ютерних програм, здiйснюеться вiдповiдно до Закону Украши «Про авторське право та сумiжнi права» i Цившьного кодексу Украши [4], якi в цшому вiдповiдають вимогам мiжнародно-правових аклв. Так, ЦК Украши в абз. 3 п. 1 ст. 420 вщносить комп'ютерш програми до об'еклв права © Шiхурець О. В., Шонова М. А., 2019 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
штелектуально! власност^ ч. 2 п. 1 ст. 433 ЦК Укра1ни та ст. 8 Закону Укра1ни «Про авторське право та сумiжнi права» трактують комп'ютерну програму як об'ект авторського права. Тобто нацюнальне законодавство визначае комп'ютерш програми виключно як об'екти авторського права. Аналопчно вирiшено дане питання i в кра1нах-членах GC [5-6]. У п. 4 ст. 433 Господарського кодексу Украши [7] та ст. 18 Закону Украши «Про авторське право та сумiжнi права» вказуеться, що на комп'ютерну програму поширюеться режим литературного твору незалежно вгд способу або форми вираження програм.
Таке використання норм авторського права надае виключну можливiсть правоволодiльцям контролювати використання та розповсюдження сво1х комп'ютерних програм i тим самим гарантувати собi вiдповiдний дохiд. Дана охорона е простою, оперативною, доступною й охоплюе вс види об'ективних
/ ^/V^ III / \ / \ /// /\ ^ \
форм втiлення комп'ютерно! програми та поширюеться на програми незалежно
/ /\ t^ge^Yi \\ I Q \
вiд носiя (папiр, жорсткий диск, компакт-диск тощо), способу або форми !х вираження (програма, яка читаеться тiльки комп'ютером, - об'ектний код -охороняеться в тому ж обсяз^ як i програма, яка читаеться людьми, - вихщний (програмний) код), у порiвняннi з шшими можливими варiантами. При цьому не потрiбно проводити тривалу й дорогу експертизу програми на абсолютну (свгтову) новизну, за час проведення яко! комп'ютерна програма може морально застаргти й виявитися незатребуваною. Одшею з найбшьш вагомих i значущих переваг охорони комп'ютерних програм авторським правом е те, що
Г/1П г71 11А \\v
права на твори науки, лгтератури, мистецтва виникають у силу факту !х створення (статтi 433, 437 ЦК Укра1ни); для надання охорони достатньо того, що програма е результатом творчо! дгяльностг людини та iснуе у будь-якш об'ективнiй формг (ст. 435 ЦК Украши).
На ргвнг GC дшть Директива 2009/24/GC про правову охорону комп'ютерних програм вгд 23.04.2009 р. [8] та Угода про торговельш аспекти права штелектуально! власностi (Угода TRIPS) 1994 р. [9], як також встановлюють авторсько-правову форму охорони на комп'ютерш програми. © Pikhurets O. V., Tikhonova M. A., 2019 4
Теopiя i npaкmuкa npaвoзнaвсmвa. — 2019. - Bun. 1 (15) ISSN 2225-6555
Вщповщно до ст. 10 Угоди TRIPS комп'ютерш програми, як вихщний, так i об'ектний код, охороняються як лiтерaтyрнi твори вщповщно до ст. 2 Бернсько!' конвенцп (1971 р.). У свою чергу i Договiр ВО1В з авторського права вщ 1996 р. [lO] комп'ютернy прогрaмy також вiдносить до об'еклв авторського права, незалежно вщ спосо6у або форми 1'х вираження (ст. 4).
Проте зазначений шдхщ викликав дискyсiю в eвропейськiй науш [11-13]. З огляду на те, що ст. 27 Угоди TRIPS вкaзye, що патенти видаються для вшх винaходiв незалежно вiд того, це «процеси» або «продукта», звертае на себе увагу вщсутшсть як у ст. 10, так i в ст. 27 Угоди TRIPS будь-яко1' згадки про патентоспроможшсть комп'ютерних програм. Ймовiрно, що квaлiфiкaцiя правового режиму охорони «комп'ютерно1' програми» як «лгтературних творiв», зазначена в ст. 10 Угоди TRIPS, була прийнята крашами-учасниками торговельних переговорiв на уругвайському раунда Можливо, справа в тому,
/ А. |\ Ii \ If » \
У ДГ /к / \ / \ А п \
що комп'ютерна програма на той час сприймалась як сyкyпнiсть текстових i
/ *"""' > /Xi tífTl \\ 1 I i/\ C"L \
символьних ршень, а тому таку послщовшсть можна охороняти aнaлогiчно
лiтерaтyрного твору. За характером форми вщображення рядки литературного
твору i комп'ютерно1' програми мають дещо спiльне: рядки литературного твору
i рядки комп ютерно1' програми автор створюе за допомогою символiв-знaкiв.
Саме тотожнiсть процесу створення лгтературних творiв i комп'ютерних
програм стали тдставою для вибору тако1' форми охорони для комп'ютерних
програм.
Дшсно, в рaзi експертизи з приводу порушення авторських прав на
Г/1П Рт1 Г Пи \v
лiтерaтyрнi твори або комп'ютерш програми порiвнюють вiдповiднi тексти лгтературних творiв, а для комп'ютерних програм - тексти зазначених програм [14]. На вщмшу вщ лiтерaтyрних твор1в, текст комп'ютерно1' програми у вигляд1 вихщного або об'ектного коду не мае самостшно1' цшност без можливост його застосування в комп'ютерi. Сприйняття комп'ютерно1' програми, тобто ïï тексту, вщбуваеться не безпосередньо людиною, а за допомогою комп'ютера [15].
На сьогодш дедал чaстiше володшьщ та розробники програмного © nixypeць О. B., Тixoнoвa М. А., 2019 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
забезпечення висловлюють незадоволення тим ргвнем охорони, який отримують !х права на програму в межах авторського права, оскгльки основна щннють комп'ютерно! програми полягае в ii функцiональному призначеннi, характеристики якого мгстять в собг алгоритм, а створення програми мовою програмування не так вже i важливо для користувача. Охороняючи форму комп'ютерно! програми, авторське право залишае поза захистом алгоритм. Тобто структура, алгоритм та где!, що лежать в основг програм, не пiдлягають охоронг й можуть вгльно використовуватися третiми особами.
На вгдмгну вгд лгтературних творгв, метою комп'ютерно! програми е гнструктування комп'ютера для досягнення ним певного результату. Без комп'ютерного пристрою така програма не мае щнностг. Значимгсть комп'ютерно! програми полягае далеко не в вихгдному текстг, а в ii роботг, в результатг, до якого призводить реалгзащя набору команд (шструкцш),
/г?тДУ 111 / \ 1/7 vx\ v» \
закладених у нгй. Автор (програмгст), обираючи форму вираження вихгдного коду, керуеться не емоцгйними або естетичними, а суто практичною метою. Натомгсть при виборг програми користувач керуеться не оригшальшстю
7 А I j/ д \\ jtЯ \ \ М
комп'ютерно! програми, а ii функцгональним призначенням. Якщо функщонал
\ \\ \ l ft" \ \\ ^Л /// 7 I / г
програми не е корисним для користувача, вгн нгколи не придбае ii.
I, як наслгдок, авторське право захищае комп'ютерну програму вгд
незаконного копгювання та розповсюдження, а незалежне створення програми,
яка за функщональнютю схожа з уже гснуючою, не е порушенням авторського
права навгть в тому випадку, коли автор гншо! програми використав принципи,
^/7/П{7ПГ1
покладенг в основу оригшально! програми. Варто вгдзначити таку цгкаву особливгсть: будь-який фрагмент будь-яко! програми можна використовувати як цитату в шшш програмг. Це надае можливгсть безкоштовно й безкарно тиражувати чужг где! й отримувати прибуток [15]. Вгдомо, що програми не створюються «з чистого аркуша», а розробляються авторами з використанням певно! й добре вгдомо! мови програмування. При цьому автори, як правило, використовують уже готовг стандартнг конструкций При авторсько-правовгй охоронг кожна щойно створена програма бгльш нгж наполовину складаеться з
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
юнуючих комп'ютерних програм. У дшчш системi авторського права вщсутнш контроль новизни i рiвня створюваних комп'ютерних програм та алгоршшв, що сприяе перенасиченню ринку однотипними програмами та плапату iдей.
Отже, основш елементи комп'ютерних програм, тобто математичш принципи i правила, вираженi в алгоритмах, як таю не охороняються. Однак алгоритми взаемопов'язаш з програмою i не прямо охороняються разом з нею. Охороняеться певна оригшальна форма, в якш алгоритм втшено автором програми. Алгоритм може бути використаний з одше1' програми i втiлений в iншiй. При юнуванш величезно1' кiлькостi мов програмування (близько 9000) можна створити безлiч комп'ютерних програм з використанням одного й того ж алгоритму, але програми будуть вiдрiзнятися за формою вираження i з точки зору авторського права е самостшними й ушкальними творами. Припустиме вiльне використання алгоршшв за умови, що незалежно створена програма мютить у собi один i той же алгоритм, але за своею суттю не щентична програмi, що використовуе цей же алгоритм, проте створена шшим автором.
Саме можливють безперешкодного запозичення алгорштв змушуе авторiв
'/ X\\ //Д I \ м
програм шукати альтернативнi засоби правово1' охорони.
^ 1\ \ 1 ,••• • ' \\\ \ I /// -\ 1 / I
Припустимо, автор створив твiр (програму) мовою програмування C, С #,
Java, JavaScript, PHP, C ++, Objective-C, Perl, Python i сформував дшчий модуль
тд певну операцiйну систему, скашмо, Linux, Android або Windows 10. Щоб
законно скористатися програмною розробкою цього автора, достатньо
декомпiлювати ii, тобто перетворити програму з об'ектного коду на певний
^/7/П{7ПГ1
вихщний текст (код) з метою отримання шформацп, необхщно1' для досягнення взаемодп оригшально1' програми з розробленою незалежно шшою комп'ютерною програмою. Пiсля цього програма розкладаеться за модулями, на базi зрозумiлого алгоритму роботи програми й компшюеться вже пiд iншу мову (мовну платформу), наприклад, Visual Basic. За законодавством це буде вже шший (новий) твiр, хоча в ньому i використовуеться створений первинним автором алгоритм.
Виходячи з вищевикладеного, комп'ютерна програма в Укра1ш е © Шiхурець О. В., Шонова М. А., 2019 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
специфгчним об'ектом правового регулювання, яка е умовно приргвняним до лгтературних творгв. При цьому дане законодавче приргвнювання виражено шляхом використання фрази «комп'ютерш програми охороняються як лгтературш твори» в ст. 18 Закону Украши «Про авторське право i сумгжнг права» та ч. 4 ст. 433 ЦК Украши, але, попри явну простоту, може бути оманливим. Слово «як» i вказуе на специфгку програм як особливий результат штелектуально! дгяльностг, i на те, що програми лгтературними творами за своею суттю не е, а просто мають такий же правовий режим [16, с. 80]. Дгйсно, основа авторсько-правово! охорони - це охорона форми твору, а не його змгсту. Форма - не е головною в комп'ютернш програмг. Не завжди авторсько-правова охорона дозволяе якгсно захистити такий об'ект, як комп'ютерна програма. Саме тому законодавець в Украшг передбачае багато спецгальних норм, якг можна застосувати до комп'ютерних програм, у тому числг й додатковг заходи
/ /к^ 1 II / \ / \ // ^ \
охорони.
Багато кра!н нгвелюють недолгки авторсько-правово! охорони комп'ютерних програм шляхом одночасного застосування декглькох шституив права штелектуально! власностг - авторського й патентного права. Наприклад,
\\ \ I и \ \\ /ft « I J /
компангя «Лабораторгя Касперського» намагаеться захищати власне програмне забезпечення за допомогою авторського й патентного права. Компангя мае вже понад 250 патентгв в Роси, США, Кита! та Сврош, серед яких е i патент на програму [17]. Змгшаний спосгб передбачае можливгсть застосування до комп'ютерних програм охорони в межах гнших гнститутгв права штелектуально! власностг, таких як охорона в режимг комерцшно! таемнищ та припинення недобросовюно! конкуренци тощо. Використовуваний системний пгдхгд з охорони прав на комп'ютерш програми включае i можливгсть !х захисту патентним правом. Вгдповгдно до ч. 3 ст. 6 Закону Украши «Про охорону прав на винаходи i корисш моделЬ) комп'ютерш програми не входять до перелшу об'еклв, як не можуть отримати правову охорону як винаходи. Вгдповгдно до украшського законодавства можливе поширення правового режиму винаходу на технологи, пов'язаш з комп'ютерними програмами, тобто
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
законодавство прямо не заперечуе можливють патентування програм. Фактично мехашзм правово1' охорони комп'ютерно1' програми в Укра1ш вже давно вийшов за межi авторського права.
Наявна «техшчна сутнють» комп'ютерно1' програми робить даний об'ект права штелектуально1' власностi неоднозначним для охорони авторським правом й ютотно вiдрiзняе ii вiд класичних об'еклв авторського права - творiв лiтератури, науки i мистецтва. По суп комп'ютерна програма приводить у дш певний обчислювальний процес, який мае завершитись результатом, що робить комп'ютерну програму дуже близькою до об'еклв патентного права. Про це свщчить i судова практика Украши, а саме: за позовом винахщниюв до Мiжнародного науково-навчального центру шформацшних технологiй i систем НАН i МОН Украши про стягнення винагороди [18] суд встановив, що програма е винаходом (службовим), суть якого полягала у способi комп'ютерно1' щентифшаци особистостi за зображенням ii обличчя.
Визначення комп'ютерноi програми, наведене в ст. 1 Закону Украши «Про авторське право i сумiжнi права», практично описуе не форму, а
змютовну сутнють (змiст) програми з використанням iстотних ознак
\ \\ \ 1 ft- \\\ ( /// /I ( I fc^s /
(операцшна система, прикладна програма, виражена у вихщному або об'ектом код^. Фактично законодавець не заперечуе можливють охорони програми за допомогою ii форми та змюту, що властиво патентному праву вщносно винаходiв. Нормативне визначення комп'ютерноi програми викладено з метою
охопити вш види та форми можливого ii вираження, проте не придшено уваги
-i/С" 1А W *
змютовнш частинi цього поняття, яка саме й розкривае техшчну сутшсть програми. У результат таке визначення комп'ютерноi програми не характеризуеться простотою, точнютю, однозначнiстю, що, у свою чергу, породжуе проблеми у правозастосовчш практицi.
Якщо виходити з того, що патентом може захищатися й алгоритм програми як спошб виршення конкретного практичного завдання в певнш сферi технологii, то алгоритм, а саме його суть (функщональшсть), i кожен етап (стадiя) фiксуються й оформляються у зрозумшй словеснiй форм^ а також
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
надаються необхщш блок-схеми, дiаграми, графши та iншi MaTepiam. Якщо припустити, що алгоритм пройде nepeBipKy на пaтeнтоспpоможнiсть, то цшком iMOBipHO, що буде отримано патент на винахщ.
Хоча такий спошб охорони i мае переваги, однак вiн потребуе багато зусиль i часу. Так, надання патентно!' охорони потребуе проведення досить складно!', дорого! й тривало! експертизи (вщ 2 до 5 роюв) комп'ютерно! програми на абсолютну (свiтовy) новизну, за час проведення яко! сам об'ект може морально застарли й стати незатребуваним у потенцшних коpистyвaчiв. Слiд вказати i на вiдсyтнiсть фонду програмного забезпечення. Щоб програма отримала нaдiйнy правову охорону, вона повинна ютотно вiдpiзнятися вщ уже iснyючих тeхнiчних ршень у пeвнiй сфepi технологи. Такий фонд м^ би спростити виявлення аналопв, пpототипiв, з якими можна було б поpiвняти нове ршення, а також провести експертизу.
У доктpинi патентного права основним кpитepiем подiлy охоронюваних i неохоронюваних винaходiв е нeтeхнiчний характер останшх. Мета будь-яко! комп'ютерно! програми - управлшня машиною, отримання певного результату
7 г- I I, Д \\ ГшДч 'у \л\\
за допомогою комп'ютера, що може розглядатись як техшчне piшeння [19,
С?\ I ft— \ \ /// /I / /
с. 56]. Нaтомiсть iншi вчeнi вказують на те, що комп'ютepнi програми
вiдpiзняються вiд iнших тeхнологiй не фiзичною природою (електрика або
хiмiя) з огляду на те, що складаються не з мaтepiaльно!' субстанцп, а з
математичних символiв, представлених у виглядi тексту, тому подiбнiсть i
близькiсть програм до техшки не так вже й однозначна. Комп'ютер i керуюча
П С \А\\»
ним програма нерозривно пов'язаш. Бiльш того, К. Шрамм ще в 1957 р. вказував, що комп'ютерна програма може бути сприйнята як винахщ, але не як об'ект авторського права [20]. Комп'ютерш програми можна визнати ршеннями в техшчнш гaлyзi [19, с. 56-57; 21, с. 410]. Вщповщно запропоновано поширити дiю норм патентного права на ршення, якi засноваш на зaстосyвaннi стандартно! обчислювально! техшки за новим призначенням, зумовленого комп'ютерною програмою.
Як уже вказувалось, у комп'ютернш пpогpaмi основну цiннiсть i суть
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
являе саме змют. Якщо ж комп'ютерш програми будуть охоронятись i патентним правом, то це бшьшою мГрою захистить майновГ права авторГв. Адже в цьому випадку захищатися будуть саме т принципи, Где! i методи, як складають суть комп'ютерно! програми i е результатом штелектуально! дГяльност автора.
Зазначене спричинило б виникнення виключного права безпосередньо на алгоритм (гдею), а не на одну з форм його зовшшнього прояву у виглядГ програми. Але з правово! точки зору юнують проблеми, пов'язаш з пошуком аналопв заявленого алгоритму, виявленням його прототипу, складанням опису та формули, визначенням новизни та встановленням факту його протиправного використання. Пояснюеться це тим, що алгоритм не е матерГальним об'ектом, i тому важко встановити як схожють, так i вщмшнють мГж ними й тим самим прирГвняти його до техшчного ршення [22, с. 35-37].
У законодавствг таких краш GC, як Великобритангя [6], Нгмеччина [5], у
/ *"""' * iXi tifTl \\ / I mW'^jtji / \ r~L \
скандинавських крашах, а також у ст. 52 (2) i (3) Свропейсько! патентно! конвенцп (EPC) [23] зазначено, що комп'ютерш програми непатентоспроможш як таю. Це означае, що винахгд, пов'язаний з комп'ютерною програмою, може бути вгднесений до патентоспроможних об'еклв у тому випадку, якщо вш мае техшчний ефект i не являе собою комп'ютерну програму як таку. Визначення «як така» розумГеться як ознака пункту формули винаходу в цшому i яка забезпечуе результат у галузГ техшки.
European Patent Office (ЕРО) вказав, що за вгдсутностГ техшчного ршення технолопчного завдання винахщ не може бути запатентовано: формула винаходу визнаеться патентоспроможною, якщо в нш мютиться техшчна ознака, незалежно вгд того, чи витжае ця ознака з рГвня техшки. Цей досить низький бар'ер долаеться, коли включаються апаратш засоби, або якщо програма заявляеться разом Гз комп'ютером або пристроем пам'ятг Комп'ютерна програма е патентоспроможною, якщо призводить i спрямована на виршення технолопчного завдання [24, с. 182-183].
У Великобританп нова комп'ютерна програма, що мае винахгдницький © Шхурець О. В., Тихонова М. А., 2019 11
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
piBeHb, не e такою, що робить техшчний внесок, OKpiM випадюв роботи на техшчних пристроях, а результат ïï дiяльностi знаходиться в технiчнiй rany3Ï [25]. У бтьшоси випадкiв результати розгляду справ у Великобританп i в European Patent Office зб^аються [26]. При цьому деяк винаходи, пов'язаш з комп'ютерними програмами, все ж проходять тестування European Patent Office i Патентного вщомства Великобританiï.
У 1966 р одним iз перших видано патент на пристрш за заявкою «Сли енд Харрю». Встановлено, в такому виглядi формула ршення вiдноситься до пристрою, оскiльки виконуе конкретнi завдання i винахiд шдпадае пiд дiю патентного закону за умови, що виконано вс вимоги новизни й корисностг Засоби програмування (перфокарт, магштш стрiчки) апеляцiйний суд розглядав як едине цше з комп'ютером, що дозволяе йому працювати в певному режимi [27, с. 3-5].
/ ^ Д \\1 / \ / \ in д ^ \
У Шмеччиш отримання патенту на комп'ютерну програму було
/ """" > \\ I Vs—^ /1 Ê^\Jr~>t i г. \
можливим лише за наявностi зв'язку мiж чотирма ознаками цього винаходу: «техшчний характер», «техшчна дiя», «технiчний внесок», «новизна,
винахiдницький рiвень», «iншi вимоги EPC» [23]. При цьому судова практика
\ \ ) Va I \ \\ \ --/ /// г*ч /У L / /tNi /
ФРН, а також дiяльнiсть патентного ведомства свiдчили про змiнy уявлень про
техшчний характер винаходу. Була сформована нова доктрина щодо
програмно-техшчних пристроïв. Навiть на законодавчому рiвнi обговорювалось
питання про вiдновлення такого критерш, як технiчна прогресивнiсть,
технiчний характер як додатковий до традицшних (новизна, винахщницький
рiвень, промислова придатнiсть) [28].
Одне iз перших судових ршень було винесено Федеральним судом Шмеччини у 1976 р. у справi Dispositions programm [29]. Так, суд виршив, що органiзацiйнi й комп'ютерш програми для систем електронноï обробки даних i виршення задач оперативного розташування не е патентоспроможними. Суд зазначив, що патентоздатним е об'ект, який мютить ршення, що стосуеться планомiрних дiй з використанням керованих сил природи, що виробляються з метою досягнення певного результату. Однак дiяльнiсть людського розуму не е © Pikhurets O. V., Tikhonova M. A., 2019 12
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
такою. Тому комп'ютерна програма як оргашзацшний метод не може бути техшчним винаходом, а може розглядатись тшьки як штелектуально-лопчна дiя. Проте вже згодом Федеральним судом Шмеччини було змiнено правову позицш.
В GC патентування комп'ютерних програм засновано на положеннях EPC [23], яке було уточнено низкою ршень European Patent Office. Так, у справi T0258/03 (Auction method / Hitachi) вщ 21.04.2004 р. [30] Апеляцшна палата European Patent Office вказала, що ст. 52 (1) i (2) EPC [23] не забороняе патентування комп'ютерних програм, проте не кожне «техшчне ршення» може бути запатентовано. Застосування «технiчних засоб1в» для вирiшення проблеми передбачае необхщнють доповнення умовою про «технiчне ршення» та «iнновацiйнiсть». Метод з використанням технiчних засобiв е винаходом за змютом ст. 52 (1) EPC. Етапи методу, що складаються з модифжацш бiзнес-
/ ¿Г 111 / \ / \ II ^О \
схеми й спрямованi на обхщ технiчноi проблеми, а не на и вирiшення
/ """" * / Ч t \\ I Vs—# /1 : ri \
технiчними засобами, не можуть сприяти технiчному характеру заявленого об'екта. Схожi висновки були зробленi у справi T 0928/03 (Video
game/KONAMI) вщ 02.06.2006 р. [31], де Апеляцшна палата European Patent
\ \ ) V\ I \ \\ \ --/ /// г*ч /У L / /tNi /
Office вказала, що комп'ютерш програми шдлягають патентуванню й мають
технiчний характер за умови, що вони полегшують роботу з комп'ютером. У
ршенш у справi T 0154/04 (Estimating sales activity/DUNS LICENSING
ASSOCIATES) вщ 15.11.2006 р. [32] вказувалося, що комп'ютерш програми
можуть бути запатентовав за умови, що вони «виршують» юнуючу технiчну
проблему (як, наприклад, прискорення роботи комп'ютера з допомогою
полiпшеного доступу до пам'ятi), а також мають «шновацшний пiдхiд».
Таким чином, European Patent Office видае патенти на програми, оголошуючи i^ як «винаходи, реалiзованi за допомогою комп'ютера». У ршенш у справi Т 1173/97 [33] European Patent Office зазначено, що комп'ютерна програма не виключаеться з патентоспроможност вщповщно до ст. 52 (2) i (3) EPC [23], якщо, коли вона запускаеться на комп'ютерi й породжуе додатковий технiчний ефект, що виходить за рамки «нормальной © Шхурець О. В., Тхонова М. А., 2019 13
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
фiзичноi взаемодп мiж програмою (програмним забезпеченням) i комп'ютером (заизом). При цьому програми мусять мати техшчний характер [33]. Техшчний характер комп'ютерних програм може проявлятися в додаткових ефектах, що виникають у результат виконання (апаратним забезпеченням) шструкцш, як наданi комп'ютерною програмою. Тобто коли зазначеш додатковi ефекти змушують програму вирiшувати технiчну проблему, винахщ, що викликае такий ефект, може вважатися винаходом i бути предметом патенту [33].
Кшьюсть виданих патенлв на винаходи, пов'язанi з комп'ютерною програмою, постшно зростае: тшьки у сферi телекомунiкацii - 3274, цифрових комушкацш - 7289, комп'ютерних технологш - 4584 (данi на 2017 р.) [34]. В Сврош у зазначенш сферi дiють понад 100 тис. патенлв. ФРН не стала винятком. З метою зупинити розширення кола патентоспроможних об'еклв у
2013 р. парламент краши вню змiни до Закону про патенти (Patentgesetz) [35]. У
i Qi /¡г / \\ / \ л\ ^О \
ч. 3 ст. 1 цього Закону було встановлено, що комп'ютерна програма не
/ *"""' * Г\1 tirTl и J / / JrT^gRjl / У\ r~i \
розглядаеться як винахщ, а, отже, i патент не може бути виданий на не1'. Одшею з причин тако1' вказiвки в законi стала видача European Patent Office велико1'
кiлькостi патенпв на винаходи, пов'язанi з комп'ютерною програмою [36], де
\ \ ) V\ I \ \\ \ --\ /// г*ч /У L / /tNi /
за виразом «техшчна процедура» або «техшчне обладнання» приховано
патентування саме програми.
Варто вiдзначити, що ршення European Patent Office 2018 р. мютить i критерiй «техшчна процедура». Так, з п. 5.1 Ршення Т 2539/12 «Метод пошуку бази даних i бази даних» [37] випливае, що спосiб стосуеться пошуку елеменлв у базi даних, що збершаеться в комп'ютерi, який використовуе структури даних у виглядi посилання та пошуковi iндекси для доступу до даних комп'ютера тд час пошуку. Фактично, на думку European Patent Office, заявлений спошб мае техшчний характер.
Виходячи з норм Закону Украши «Про охорону прав на винаходи i корисш модели», як винахщ (корисна модель) охороняеться результат iнтелектуальноi дiяльностi людини у будь-якш сферi технологii (ст. 1), що вщповщае конкретним i вiдомим умовам (новизна, винахiдницький рiвень i © Pikhurets O. V., Tikhonova M. A., 2019 14
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
промислова придатшсть) (ст. 7). В останнш редакци Закону Украши «Про охорону прав на винаходи i корисш моделЬ» комп'ютерш програми та алгоритми, на яких вони базуються, вилучеш з кола об'еклв, яким не надаеться патентна охорона. Таким чином, з моменту внесення змш до Закону вщсутш тдстави для вгдмови в патентнш охорош автору чи шшому правоволодшьцю комп'ютерно! програми, якщо вона вщповгдае умовам патентоздатностг
З мовчазно! згоди законодавця патентна охорона може бути надана щонайменше способам керування сигналами, втшеним в алгоритм^ який е основою певно! комп'ютерно! програми [38, с. 39]. Для патентування алгоритму та програми, що базуеться на ньому, немае необхщност обходити заборону патентування програм шляхом застосовування у формулГ винаходу конструкцш, як то: «комп'ютер (пристрш), що програмуеться для виконання функци», «зашб використання комп'ютера» тощо. В. Ландик називае й шшГ конструкци з усГма можливими модифшащями, як надавали можливють отримувати хоча i не пряму, але надшну правову охорону для програм. Так, для одержання правово! охорони комп'ютерно! програми доцшьно було б заявляти для отримання патенту наступну групу винаходГв: спошб, який здшснюеться за допомогою комп'ютерно! програми; пристрш, запрограмований на виконання функцш, що задаються комп'ютерною програмою; носш шформаци, який вщрГзняеться лише записаною на ньому комп'ютерною програмою [39, с. 14].
Але зггдно з п. 2.5 Правил складання та подання заявки на винахгд та
заявки на корисну модель «не визнаються винаходами (корисними моделями) в
1\\»
значенш пункту 1.2 Правил «комп'ютерш програми»» [40]. Звгдси виникае питання: чи можна в Укра!ш отримати на комп'ютерну програму патент, якщо виходити зГ ст. 1 Закону Украши «Про охорону прав на винаходи i корисш модели»? Патентне ведомство Украши все ж таки видае патенти на охорону «алгоритму» (розмщеному в «техшчному середовишг», «технологи»), при цьому не деташзуючи деяк питання встановлення ведомством «рГвня техшки» та шших критерив патентоспроможностг Наприклад, патент на систему, спошб та комп'ютерну програму, передбачеш для забезпечення транзакци № 111650
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
вщ 25.05.2016 р., бюлетень № 10/2016, власник патенту - Е1ННОВЕЙШНЗ ХОЛД1НГС ПТЕ. ЛТД., Singapore [41]. У цшому позишя законодавця Украши щодо можливостi патентування комп'ютерних програм 4Ïtko не визначена. З одного боку, Украша поступово вводить вiд класично!' парадигми патентного права, що шдтверджуеться, зокрема, легальним визначенням поняття «винахщ» у ст. 1 Закону Украши «Про охорону прав на винаходи i корисш моделЬ), яке вщповщае вимогам п. 1. ст. 27 Угоди TRIPS. З шшого боку, ця позишя не шдтверджуеться нормами пiдзаконних аклв Патентного вiдомства Украши, згiдно з якими патенти видаються тiльки на техшчш рiшення. Наприклад, п. 6.6.1 та п. 6.6.2 Правил складання та подання заявки на винахщ i заявки на корисну модель [40], як вводять у визначення поняття «винахщ» такi ознаки, як «техшчне завдання» i «технiчний результат», що вщповщае парадигмi класичного патентного права.
I як наслщок - невизначенiсть у наукових колах i судовш практицi. Хоча
/'s. jf^ge^Yl \ \ I / / JTyvagjl / гч \
тут дедалi бiльше переважае точка зору, що за допомогою патентного права допустимо надавати охорону комп'ютернш програмi [42, с. 24; 38]. Оскшьки патент на винахщ дозволяе захистити змютовий бiк програмного забезпечення,
\ \ W \\Ч \ //ш . r-N /tSl /
патентна охорона поширюеться на сутнiсть, утшену в алгоритмi, яка е основною щеею програми. Крiм того, патент дае виключне право на саму щею (якщо вона вiдображена в ютотних ознаках формули винаходу) й запобшае ïï несанкцiонованому використанню.
Украшська судова практика в цiй сферi тiльки починае формуватися. Так, у справi 752/9813/13-ц за позовом винахщниюв до Мiжнародного науково-навчального центру шформацшних технологiй i систем НАН i МОН Украïни про стягнення грошових коштiв Апеляцiйний суд м. Киева у своему ршенш вщ 16.09.2015 р. вказав, що комп'ютерна програма е службовим винаходом, суть якого полягае у способi комп'ютерноï iдентифiкацiï особистостi по зображенню ïï обличчя [43]. Фактично суд визнав комп'ютерну програму винаходом i такою, що мае техшчний характер. Вщповщно судова практика i законодавство прямо не стверджуе, але й не заперечуе того факту, що комп'ютерш програми
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15) ISSN 2225-6555
можуть бути об'ектами охорони патентним правом, але за певних умов.
Варто зазначити, що поряд Гз використанням загальних правил авторсько-правово! охорони, законодавство Украши передбачае паралельне застосування правил щодо реестрацп або депонування комп'ютерних програм. Реестрашя авторського права на комп'ютерну програму в Укра!ш е одним Гз найбшьш недорогих, надшних способГв захисту прав на програму. З метою створення шформацшно-довГдково! бази з питань виробництва та розповсюдження комп'ютерних програм, забезпечення щентифшаци та облжу виробниюв i розповсюджувачГв програмного продукту, створення прозорого та цившзованого конкурентного середовища у сферГ виробництва i розповсюдження комп'ютерних програм, створення умов для розвитку шфраструктури та мехашзмГв функцюнування вгтчизняно! шдустри в цшгалузГ Кабшетом МшютрГв Украши прийнято Постанову «Про державну реестрацш авторського права i договоргв, якг стосуються права автора на твгр» вгд 27.12.2001 р. № 1756 [44], а Мгнгстерством освгти i науки, молодг та спорту Украши видано наказ «Про затвердження Положення про Реестр виробниюв та
розповсюджувачГв програмного забезпечення» вгд 22.03.2012 р. № 332,
\ \ 11 »—vi I —« I {¡/I ^^ /
зареестрованого в МшютерствГ юстицп Украши 12.04.2012 р. № 558/20871 [45]. Даний наказ передбачае необхщшсть створення Реестру виробниюв комп'ютерних програм, а також надае можливють, у разГ необхщносп, встановити прюритет в правах творця тако! програми.
Висновки. Питання правово! охорони комп'ютерних програм в Укра!ш, як i в крашах GC, залишаеться актуальним i сьогоднг Однак у силу низки юторичних причин комп'ютерш програми та алгоритми як таю (per se) е непатентоспроможними. Виходячи з масштабу патентно-правово! охорони винаходГв, пов'язаних з комп'ютерними програмами, слгд зазначити, що така охорона в принцип значно ширше, шж охорона на основГ норм авторського права. Досвгд деяких зарубГжних краш у цш сферГ свщчить про поеднання авторсько-правово! та патентно-правово! моделей охорони даного об'екта права штелектуально! власностГ Отже, доцшьно розглянути питання про необхщшсть
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15) ISSN 2225-6555
запозичення в Укра1ш досвщу зарубiжних краш щодо використання комплексного мехашзму охорони з окремими елементами патентного права. Це дозволить не лише запоб^и численним порушенням з боку трелх ошб щодо незаконного використання комп'ютерних програм, але й забезпечити законш права та штереси 1'х розробникiв.
Список лггератури
1. Про авторське право i сум1жн1 права : Закон Украши вщ 23.12.1993 р. № 3792-Х11. В1домост1 Верховног Ради Украши. 1993. № 13. Ст. 64.
2. Про охорону прав на винаходи i корисш модел1 : Закон Украши вщ 15.12.1993 р. № 3769-XII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 1994. № 7. Ст. 33.
3. Войниканис Е. А. Право интеллектуальной собственности в цифровую эпоху: парадигма баланса и гибкости. Москва : ИД «Юриспруденция», 2013. 383 с.
4. Цившьний кодекс Украши : Закон Украши вщ 16.01.2003 р. № 435-IV. Офщйний в1сник Украгни. 2003. № 11. С. 7.
5. Act on Copyright and Related Rights (Copyright Act, as amended up to Act of September 1, 2017). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp?file_id=474263 (дата звернення: 10.03.2019).
6. Copyright, Designs and Patents Act 1988 (Chapter 48, incorporating amendments up to the Digital Economy Act 2017). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp?file_id=474030 (дата звернення: 10.03.2019).
7. Господарський кодекс Украши : Закон Украши вщ 16.01.2003 р. № 436-IV. Офщйний в1сник Украгни. 2003. № 11. Ст. 462.
8. Directive 2009/24/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 on the legal protection of computer programs (Codified version). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp?file_id=208107 (дата звернення: 10.03.2019).
9. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights (TRIPS Agreement). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/other_treaties/details.jsp?group_id =22&treaty_id=231 (дата звернення: 10.03.2019).
10. WIPO Copyright Treaty (WCT) (Authentic text) (adopted in Geneva on December 20, 1996). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/treaties/text.jsp?file_id=295157 (дата звернення: 10.03.2019).
11. Davies S. Computer Program Claims. European Intellectual Property Review, 1998. № 11. Р.429-433.
12. Newman J. The Patentability of Computer-related Invention in Europe. European Intellectual Property Review. 1997. № 12. P. 701-708;
13. Kaya Т. A Comparative Analysis оf The Patentability Of Computer Software. Ankara Law Review. 2007. Vol. 4. No. 1. Р. 43-81.
14. Ващинець I. Проблеми удосконалення прав автора на розповсюдження у чинному законодавсга Украши. 1нтелектуальна власнгсть. 2004. № 1. С. 11-17.
15. Жуванов Д. Яку форму правово'1 охорони обрати для комп'ютерно'1 програми. 1нтелектуальна власнгсть. 2003. № 9. С. 37-41.
16. Кондратьева Е. А. Объекты интеллектуальных прав: особенности правовой охраны. Москва : Статут, 2014. 160 с.
17. Своя ноша не тянет: портфолио «Лаборатории Касперского» пополнилось двумя десятками патентов. URL: http://www.kaspersky.ru/about/news/product/2014/svoya-nosha-ne-tyanet (дата звернення: 10.03.2019).
18. Ршення Апеляцшного суду м. Киева вщ 16.09.2015 р. Справа № 752/9813/13. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/50793926 (дата звернення: 10.03.2019).
Теорiя i практика правознавства. — 2019. - Вип. 1 (15)
ISSN 2225-6555
19. Боровская Е. А., Ермакович С. Л., Кудашов В. И., Лосев С. С., Успенский А. А. Правовая охрана компьютерных программ и баз данных / под общ. ред. С. С. Лосева, А. А. Успенского. Минск, 2010. 246 с.
20. Schramm C. Die shopferische Leistung. C. Heymanns Verlag, 1957. 266 р. URL: http://www.heymanns-download.de/schramm-der-patentverletzungsprozess/ (дата звернення: 10.03.2019).
21. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации : учебник. Москва : ООО «ТК Велби», 2003. 752 с.
22. Жуков В. И. Математическое обеспечение электронно-вычислительной техники: охрана авторским и изобретательским правом. Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма. Краткие тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции, 16-18 октября 1985 г. Харьков : Харьк. юрид. ин-т, 1985. 256 с.
23. European Patent Convention 1973. URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/312166 (дата звернення: 10.03.2019).
24. Рамазанова К. К. Международный опыт патентования компьютерных программ. Вестник Московского университета МВД России. 2017. С. 182-183.
25. Patents Act 1977 (Chapter 37, incorporating amendments up to Patents Regulations 2000). URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/330537 (дата звернення: 10.03.2019).
26. Штенников В. H., Зяблова А. Ю. Перспективы патентования компьютерных программ. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/41060/1/pzeiu_2014_53.pdf (дата звернення: 10.03.2019).
27. К вопросу о патентоспособности программ для ЭВМ в Великобритании. Патентное дело за рубежом. 1974. № 10. С. 3-5.
28. Scheuber A. Zur Patentierbarkeit von Hardware. Software. «Mitteilungen», 1981. № 12. S. 232-235.
29. BGH, 22.06.1976-X ZB 23/74. Dispositionsprogramm. URL: https://www.jurion.de/urteile/bgh/1976-06-22/x-zb-23_74/ (дата звернення: 10.03.2019).
30. T 0258/03 (Auction method/HITACHI) of 21.4.2004. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t030258ep1.html (дата звернення: 10.03.2019).
31. T 0928/03 (Video game/KONAMI) of 02.06.2006. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t030928eu1.html (дата звернення: 10.03.2019).
32. T 0154/04 (Estimating sales activity/DUNS LICENSING ASSOCIATES) of 15.11.2006. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t040154ep1.html (дата звернення: 10.03.2019).
33. T 1173/97 (Computer program product/IBM) of 01.07.1998. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t971173ex1.html (дата звернення: 10.03.2019).
34. European Patent Office. URL: https://www.epo.org/index.html (дата звернення: 10.03.2019).
35. Patent Act Germany. URL: http://www.wipo.int/wipolex/en/text.jsp?file_id=401424 (дата звернення: 10.03.2019).
36. Gene Quinn A Guide to Patenting Software: Getting Started. Patent Bar Review, February 16, 2013. URL: http://www.ipwatchdog.com/2013/02/16/a-guide-to-patenting-software-getting-started/id=35629/ (дата звернення: 10.03.2019).
37. T 2539/12 (Searching a hierarchically structured database/SOFTWARE AG) of 18.01.2018. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t122539eu1.html (дата звернення: 10.03.2019).
38. Жуванов Д., Стогнш G. Яку форму правово'1 охорони обрати для комп'ютерно'1 програми. 1нтелектуальна властсть. 2003. № 9. С. 37-42.
39. Ладник В. Доцшьшсть i можливють охорони комп'ютерних програм нормами патентного права. 1нтелектуальна властсть. 2002. № 9. С. 12-16.
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15)
ISSN 2225-6555
40. Про затвердження Правил складання i подання заявки на винахщ та заявки на корисну модель : наказ МЫстерства освгги та науки Украши вщ 22.01.2001 р. № 22. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01 (дата звернення: 10.03.2019).
41. Офщйний сайт Украшського шституту штелектуально'1 власносп (УКРПАТЕНТ). URL: http://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewdetails&IdClaim=223529 (дата звернення: 10.03.2019).
42. Машуков В. М. Компьютерное право: практическое руководство. Львов : Аверс, 1998. 256 с.;
43. Пасько Т. Г. Комп'ютерш програми та ix правова охорона. URL: http://ukrainepravo.com/legal_publications/essay-on-it-law/it_law_pasko_pc_software_legal_ protection/ (дата звернення: 10.03.2019).
44. Про державну реестращю авторського права i договор1в, яю стосуються права автора на тв1р : Постанова Кабшету М1н1стр1в Украiни в1д 27.12.2001 р. № 1756. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF/print1533629715956042 (дата звернення: 10.03.2019).
45. Про затвердження Положення про Реестр виробниюв та розповсюджувач1в програмного забезпечення : наказ Мшютерства осв1ти i науки, молод1 та спорту Украiни вщ 22.03.2012 р. № 332. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE20871.html (дата звернення: 10.03.2019).
References
1. Pro avtorske pravo i sumizhni prava: Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 r. № 3792-ХП. (1993). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 13, art. 64.
2. Pro okhoronu prav na vynakhody i korysni modeli: Zakon Ukrainy vid 15.12.1993 r. № 3769-XII. (1994). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 7, art. 33.
3. Vojnikanis, E.A. (2013). Pravo intellektual'noj sobstvennosti v cifrovuyu epohu: paradigma balansa i gibkosti. Moscow: ID «Yurisprudenciya» [in Russian].
4. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 435-IV. (2003). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 11, 7.
5. Act on Copyright and Related Rights (Copyright Act, as amended up to Act of September 1, 2017). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp?file_id=474263.
6. Copyright, Designs and Patents Act 1988 (Chapter 48, incorporating amendments up to the Digital Economy Act 2017). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp?file_id=474030.
7. Hospodarskyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 436-IV. (2003). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 11, art. 462.
8. Directive 2009/24/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 on the legal protection of computer programs (Codified version). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/text.jsp?file_id=208107.
9. Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights (TRIPS Agreement). URL: http ://www.wipo.int/wipolex/ru/other_treaties/details.j sp?group_id=22&treaty_id=231.
10. WIPO Copyright Treaty (WCT) (Authentic text) (adopted in Geneva on December 20, 1996). URL: http://www.wipo.int/wipolex/ru/treaties/text.jsp?file_id=295157.
11. Davies, S. (1998). Computer Program Claims. European Intellectual Property Review, 11, 429-433.
12. Newman, J. (1997). The Patentability of Computer-related Invention in Europe. European Intellectual Property Review, 12, 701-708.
13. Kaya, Т. (2007). A comparative analysis of the patentability of computer software. Ankara Law Review, vol. 4, 1, 43-81.
14. Vashchynets, I. (2004). Problemy udoskonalennia prav avtora na rozpovsiudzhennia u chynnomu zakonodavstvi Ukrainy. Intelektualna vlasnist, 1, 11-17 [in Ukranian].
15. Zhuvanov, D. (2003). Yaku formu pravovoi okhorony obraty dlia komp'iuternoi prohramy. Intelektualna vlasnist, 9, 37-41 [in Ukranian].
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — 2019. - Bun. 1 (15)
ISSN 2225-6555
16. Kondrat'eva, E.A. (2014). Objekty intellektual'nyh prav: osobennosti pravovoj ohrany. Moscow: Statut [in Russian].
17. Svoja nosha ne tjanet: portfolio «Laboratorii Kasperskogo» popolnilos' dvumja desjatkami patentov. URL: http://www.kaspersky.ru/about/news/product/2014/svoya-nosha-ne-tyanet [in Russian].
18. Rishennia Apeliatsiinoho sudu m. Kyieva vid 16.09.2015 r. Sprava № 752/9813/13. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/50793926.
19. Borovskaja, E.A., Ermakovich, S.L., Kudashov, V.I., Losev, S.S., Uspenskij, A.A. (2010). Pravovaja ohrana komp'juternyh programm i baz dannyh. S.S. Losev, A.A. Uspenskij (Eds.). Minsk [in Russian]
20. Schramm, C. (1957). Die shopferische Leistung . C. Heymanns Verlag. 266 p. URL: http://www.heymanns-download.de/schramm-der-patentverletzungsprozess/.
21. Sergeev, A.P. (2003). Pravo intellektual'noj sobstvennosti v Rossijskoj Federacii. Moscow: OOO «TK Velbi» [in Russian].
22. Zhukov, V.I. (1985). Matematicheskoe obespechenie elektronno-vychislitel'noj tekhniki: ohrana avtorskim i izobretatel'skim pravom. Aktual'nye problemy yuridicheskoj nauki na etape razvitogo socializma. Kratkie tezisy dokladov i nauchnyh soobshchenij respublikanskoj nauchnoj konferencii, 16-18 oktyabrya 1985 g. Kharkov: Khar'kovskij yur. in-t [in Russian].
23. European Patent Convention 1973. URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/312166.
24. Ramazanova, K.K. (2017). Mezhdunarodnyj opyt patentovaniya komp'yuternyh programm. VestnikMoskovskogo universitetaMVD Rossii, 182-183 [in Russian].
25. Patents Act 1977 (Chapter 37, incorporating amendments up to Patents Regulations 2000). URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/330537.
26. Shtennikov, V.H., Zyablova, A.Yu. (2014). Perspektivy patentovaniya komp'yuternyh programm. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/41060Z1/pzeiu_2014_53.pdf [in Russian].
27. K voprosu o patentosposobnosti programm dlya EVM v Velikobritanii. (1974). Patentnoe delo za rubezhom, 10, 3-5 [in Russian].
28. Scheuber, A. (1981). Zur Patentierbarkeit von Hardware. Software. «Mitteilungen», 12, 232-235.
29. BGH, 22.06.1976-X ZB 23/74. Dispositionsprogramm. URL: https://www.jurion.de/urteile/bgh/1976-06-22/x-zb-23_74/.
30. T 0258/03 (Auction method/HITACHI) of 21.4.2004. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t030258ep1.html.
31. T 0928/03 (Video game/KONAMI) of 2.6.2006. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t030928eu1.html.
32. T 0154/04 (Estimating sales activity/DUNS LICENSING ASSOCIATES) of 15.11.2006. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t040154ep1.html.
33. T 1173/97 (Computer program product/IBM) of 01.07.1998. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t971173ex1.html.
34. European Patent Office. URL: https://www.epo.org/index.html.
35. Patent Act Germany. URL: http://www.wipo.int/wipolex/en/text.jsp?file_id=401424.
36. Gene, Quinn. (2013). A Guide to Patenting Software: Getting Started. Patent Bar Review, February, 16. URL: http://www.ipwatchdog.com/2013/02/16/a-guide-to-patenting-software-getting-started/id=35629/.
37. T 2539/12 (Searching a hierarchically structured database/SOFTWARE AG) of 18.01.2018. URL: https://www.epo.org/law-practice/case-law-appeals/recent/t122539eu1.html.
38. Zhuvanov, D., Stohnii, Ye. (2003). Yaku formu pravovoi okhorony obraty dlia komp'iuternoi prohramy. Intelektualna vlasnist, 9, 37-42 [in Ukranian].
39. Ladnyk V. Dotsilnist i mozhlyvist okhorony komp'iuternykh prohram normamy patentnoho prava. Intelektualna vlasnist. 2002. № 9. S. 12-16 [in Ukranian].
40. Pro zatverdzhennia Pravyl skladannia i podannia zaiavky na vynakhid ta zaiavky na korysnu model: nakaz Ministerstva osvity ta nauky Ukrainy vid 22.01.2001 r. № 22. (2011). URL:
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2019. — Issue 1 (15)
ISSN 2225-6555
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0173-01.
41. Ofitsiinyi sait Ukrainskoho instytutu intelektualnoi vlasnosti (UKRPATENT). URL: http://base.uipv.org/searchINV/search.php?action=viewdetails&IdClaim=223529 [in Ukranian].
42. Mashukov, V.M. (1998). Komp'yuternoe pravo: prakticheskoe rukovodstvo. L'vov: Avers [in Russian]
43. Pasko, T.H. Komp'iuterni prohramy ta yikh pravova okhorona. URL: http://ukrainepravo.com/legal_publications/essay-on-it-law/it_law_pasko_pc_software_legal_ protection/ [in Ukranian].
44. Pro derzhavnu reiestratsiiu avtorskoho prava i dohovoriv, yaki stosuiutsia prava avtora na tvir: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27.12.2001 r. № 1756. (2001). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF/print1533629715956042.
45. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Reiestr vyrobnykiv ta rozpovsiudzhuvachiv prohramnoho zabezpechennia: nakaz Ministerstva osvity i nauky, molodi ta sportu Ukrainy vid 22.03.2012 r. № 332. (2012). URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE20871.html.
Пихурец Е. В., канд. юрид. наук, доц., доцент кафедры гражданско-правовых дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-7512-951X
Тихонова М. А., канд. юрид. наук, доц., доцент кафедры гражданско-правовых дисциплин, Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4836-5928
/¿СficJ ТГГ Л\ / \ ill VA \
Проблемы существующих моделей охраны компьютерных программ в Украине
Правоприменительная и законодательная практика большинства государств пошла по пути охраны компьютерных программ нормами авторского права. Так случилось лишь потому, что модель авторско-правовой охраны исследуемого объекта более дешевая и более быстрая процедура, нежели патентная охрана. Патентная же охрана требует проведения достаточно дорогой и долгой экспертизы компьютерной программы на мировую новизну, за время проведения которой сам объект может устареть и стать непопулярным у потенциальных пользователей. Поэтому авторско-правовой метод охраны компьютерных программ получил преимущественное признание.
Но компьютерная программа не обладает собственной материальной формой, имеет динамическую природу (ее можно достаточно быстро изменить, дополнив или переписав код), кроме этого - любая компьютерная программа - это в первую очередь некая информация, что не позволяет говорить о ней исключительно как об объекте авторского права. Кроме этого, когда мы говорим о том, что компьютерная программа охраняется нормами авторского права, мы не ставим знак равенства между компьютерной программой и, например, литературным произведением. Мы считаем, что компьютерная программа - это как бы литературное произведение. А из этого следует, что модель охраны, предлагаемая авторским правом, не совсем подходит для компьютерной программы - так, например, не подлежит охране нормами авторского права сама идея, заложенная и реализованная в компьютерной программе, а ее внешняя форма может быть переписана другим языком программирования либо изменена недобросовестным пользователем, и т.д. Для решения подобных проблем авторско-правовой модели охраны компьютерных программ противопоставляется модель охраны исследуемого объекта нормами патентного права.
Для патентного права основным критерием разделения объектов на охраняемые и неохраняемые является их технический или нетехнический характер. Но целью любой компьютерной программы является управление техникой и получение от нее определенного результата. Следовательно, если брать во внимание этот тезис, компьютерную программу можно рассматривать как техническое решение, а значит и как объект охраны
Теорiя i практика правознавства. — 2019. — Вип. 1 (15)
ISSN 2225-6555
патентного права.
В статье рассматриваются возможности охраны компьютерных программ нормами патентного права. Исследуются как положительные, так и отрицательные стороны такой охраны. Делается вывод, что в Украине на сегодняшний день не разработаны концептуальные методологически-правовые подходы по защите компьютерных программ как таковых с использованием норм патентного права. Но сами по себе, при наличии определенных условий, компьютерные программы и их некоторые компоненты могут быть объектами охраны патентного права.
Ключевые слова: компьютерная программа; авторское право; патентное право; объект охраны.
Pikhurets Olena, PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of Civil Law Disciplines Department, Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-7512-951X
Tikhonova Mania, PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of Civil Law Disciplines Department, Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4836-5928
Problems of existing models of protection of computer programs in Ukraine
The law enforcement and legislative practice of most states followed the path of protecting computer programs by copyright law. It happened because the model of copyright protection of the computer programs is cheaper and faster procedure than patent protection. Patent protection, on the other hand, requires a fairly expensive and lengthy examination of a computer program for global innovation, during which the object itself may become obsolete and unpopular with potential users. Therefore, the copyright method of protecting computer programs has received preferential recognition.
But a computer program does not have its own material form and it has a dynamic nature (it can be changed quickly enough by adding or rewriting the code), besides this - any computer program is first of all some information that does not allow us to speak about this object exclusively as an object of copyright the rights. In addition, when we say that a computer program is protected by copyright, we do not put an equal sign between a computer program and, for example, a literary work. We believe that a computer program is like a literary work. And from this it follows that the model ofprotection offered by copyright is not quite suitable for a computer program. For example, the idea itself embodied and implemented in a computer program is not the object to copyright protection, and an external form of computer program can be rewritten by another programming language or changed by an unscrupulous user, etc. To solve such problems, the copyright model of protection of the computer programs is opposed to the model of protection of these ones by the rules of patent law. For patent law, the main criterion for the division of objects into protected and unprotected is their technical or nontechnical nature. But the goal of any computer program is to control the equipment and get a certain result from it. Therefore, if we take into account this thesis, a computer program can be viewed as a technical solution, and therefore as an object of patent protection.
The proposed article discusses the possibilities of protecting computer programs by patent law. Both positive and negative aspects of such protection are researched. It is concluded that in Ukraine today no conceptual, methodological and legal approaches have been developed to protect computer programs as such using the rules of patent law. But in themselves, under certain conditions, computer programs and some of their components may be the object to patent protection.
Keywords: computer program; copyright; patent law; object of protection.
Надтшла до редколегИ 17.05.2019 р.
