CC BY
398
УДК 316.624:364.692-056.83
В. Д. Водтк, кандидат фшософських наук, доцент
ПРОБЛЕМИ ПРОФ1ЛАКТИКИ АЛКОГОЛ1ЗМУ В УМОВАХ ПОБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА В УКРА1Н1
Висв1тлено основш причини, негативн насл1дки алкогол1зму. Проанал1зовано проблеми його профилактики в умовах побудови громадянського сустльства в Украгш.
Ключовi слова: алкогол1зм, профтактика алкогол1зму, громадянське сустльство.
Актуальтсть та стан наукового розроблення проблеми. Динамiзм сощальних процеав у перюд побудови громадянського сустльства в нашш кршт, кризова ситуащя в багатьох сферах громадського життя неминуче призводять до збшьшення соцiальних вiдхилень. Поряд iз зростанням позитивних девiацiй (полiтична актившсть населення, економiчна заповзятливiсть, наукова i художня творчiсть) пiдсилюються негативнi — злочинтсть, алкоголiзацiя i наркотизацiя населення, самогубства, тдлгткова делiнквентнiсть, проституцiя, аморальнють.
Серйозним злом для кожно'1 окремо'1 особи, а також соцiальною та економiчною небезпекою для всього людства е алкоголiзм. Це — страшна хвороба, яка за поширетстю посщае трете мiсце пiсля серцево-судинних та ракових захворювань.
Значне поширення й застосування алкоголю в багатьох кранах свiту вказуе на те, що ця небезпека для здоров'я й життя людини мае глобальний характер.
Вживання алкоголю зумовлено iсторико-культурними, соцiально-економiчними причинами й визначаеться генетичним характером.
Особливо небезпечним е те, що алкоголiзм мае тенденцiю до поширення.
Вивчення його природи, причин, тенденщй, наслщюв мае як наукове, так i практичне значення. Воно мае бути основою для вдосконалення сощальних вщносин i iнститутiв громадянського сустльства, сощальних норм i практики !х застосування, для змiцнення системи соцiального контролю, послщовно'1 реалiзащi заходiв морального i правового виховання, сощально'1 профшактики i вiдповiдальностi. Усi цi заходи спрямоват на те, аби забезпечити максимальний захист особистосп, задоволення штереав громадян, демократизацiю та гуманiзацiю нашого суспiльства. В Укрш'ш вже давно
© Водшк В. Д., 2014
iснуе нагальна потреба розробки дiевоi стратеги у галузi профiлактики негативних сощальних вщхилень, зокрема алкоголiзму.
Аналiз останнгх джерел та публЫацш. Проблеми алкоголiзму привертають увагу багатьох науковщв. 1х аналiзу й висвiтленню присвячено низку праць С. Болтсвець, А. Гаджиахмедова, Г. За^раева, В. Заславського, С. Климово'1, Н. Максимово'1, О. Минка, А. Шаповала та ш. Ними висловлювалися рiзнi думки щодо причин iснування розглядуваного явища, способiв його попередження, з приводу дефшщп та розумiння. Проблеми алкогольно залежних амей вивчають Б. Лебедев, В. Дунаевський, Ю. Лисицин, О. Сришев та iн. Дослiдженнями в галузi впливу алкогольно'1 залежностi батькiв на психолопчний стан дiтей та 1'х соцiалiзацiю вiдзначилися: Г. Здравомислова, I. Смiрнова, Л. Сущенко, I. Бех, Т. Бойченко, Г. Голобородько, М. Кобринський, Т. Круцевич, С. Лапаенко, М. Оржеховська, Ю. Похолшчук, В. Радула та ш.
Аналiзу вживання алкоголю як фактора детермшацп правопорушень присвяченi працi В. Бурдша, А. Габiанi, О. Кашкарова, О. Шигонша, В. Леня, С. Мiрошниченка, А. Пiонтковського, Б. Шумiлiна та ш. [1].
Проблеми причин алкоголiзму, боротьби з ним аналiзувалися i з юторично! точки зору
[2].
У непростий час проголошення Украшою незалежностi практично нанiвець зiйшов сощальний захист людей, хворих на алкоголiзм. Напевне, якоюсь мiрою вплинути на ситуащю може «лшування вiрою», адже вiруюча людина, як правило, прагне нести любов i добро оточуючим, оберiгаючи 1'х вiд стресiв тощо, якi, на жаль, невiдворотно тягне за собою алкоголiзм. У зв'язку з цим досить актуальною постае проблема розгляду ставлення до алкогольних ншпоХв у рiзних релшях, представлених в Укрш'ш: християнствi, iудаiзмi, мусульманству протестантизмi та деяких нетрадицiйних схщних релiгiях, зокрема кришнаiзмi [3].
Розв'язання масштабних соцiально-економiчних, культурних, медичних, правових та шших проблем, якi обумовлюють iснування алкоголiзму в нашому суспшьста, залежить вiд ефективностi профiлактики даного сощального явища. У зв'язку з цим актуальною е проблема сощально'1' профшактики алкоголiзму.
Метою статтi е аналiз причин i деяких актуальних питань сощально'1' профiлактики алкоголiзму в Укрш'ш.
Виклад основного матерiалу. Алкоголiзм належить до явищ соцiальноi патологи, наслiдки яко'1 дисфункцiональнi, завдають шкоди суспiльству та особистостi. Змiцнення демократичних iнститутiв, побудова громадянського суспiльства неможливi без зменшення негативних впливiв даного виду девiацii. Поширення алкоголiзму в нашш кршш зумовлюе необхiднiсть розроблення та запровадження ефективних програм його профшактики та подолання. Алкоголiзм — психiчнi розлади та розлади поведшки особи, зумовленi залежнiстю 11 вщ вживання спиртних напо1в (алкоголю, етилового спирту). Коли мова йде про етзодичне вживання алкоголю (про одне з-помiж класу шших, таких самих елемешив, яю узагальнюються), то маемо на ув^ певнi дп певного суб'екта з певними ознаками (характеристиками), що вiдрiзняють цi дп вщ iнших, якi належать до шших клаав елементiв (нещасний випадок, вбивство тощо). Однак, розглядаючи сукупшсть елемешив класу зловживання спиртними напоями, говоримо про алкоголiзм як про явище, в якому узагальнено виявляеться не тшьки змiст, а й сутшсть алкоголiзму як такого, здiйснюеться виявлення всього спектра його ознак i чинникiв.
При розробленнi ефективних програм профшактики та подолання алкоголiзму одшею з важливих передумов е вивчення i врахування його рiзноманiтних причин та негативних суспшьних наслiдкiв, до яких призводить цей вид девiацii.
Аналiз науково! лiтератури дае пщстави подiлити причини алкоголiзму, на думку науковщв, зокрема Ю. В. Дрозда та I. В. Мельника, на двi групи: загальнi та шдивщуальш [4, с. 410-412].
1. Загальш причини та умови алкоголiзацii украшського суспiльства. Серед загальних причин алкоголiзацii найбiльш рельефно виявляються такi.
1.1. Сощально-пол^ичш причини та умови. До таких причин можна вщнести: зростання соцiальноi нестабiльностi в суспiльствi, що супроводжуеться загостренням численних сощальних суперечностей, у тому чи^ штучним нагштанням психозу в економiцi, полiтицi тощо; наслщки так званох «соцiальноi корозп», що пов'язана з бюрократизмом, протекщошзмом, корупцiею, хабарництвом, розтратами; збiльшення густоти населення, урбашзащя, змiна суспiльноi значущосп особистостi в сучасному суспiльствi та iншi наслiдки соцiально-полiтичних перетворень.
1.2. Соцiально-економiчнi причини та умови, до яких можна зарахувати: вщносне покращення рiвня життя населення; стiйку тенденщю до зростання рiвня виробництва
мщних алкогольних напо'!в i рiзноманiтних слабоалкогольних «мшав», а звiдси — i залежне вiд не! зростання рiвня !'х споживання тощо.
1.3.Правовi причини та умови алкоголiзацii пов'язанi передуам з недолiками та прогалинами в чинному законодавсга, а також iз помилками та упущеннями минулих антиалкогольних програм. Зокрема, це доступнiсть алкогольних напо'!в для неповнолiтнiх; доступнiсть спиртовмюних продуктiв; недолiки в регулюваннi дiяльностi ЗМ1, унаслiдок чого можна спостер^ати широке пропагування насильства, аморальностi, культу алкоголевживання по телебаченню, радю та в преа; широке рекламування алкогольних напо'!в i пов'язаних iз 1'х уживанням «позитивних» ейфоричних наслiдкiв.
1.4.Недолiки дiяльностi державних органiв i громадських органiзацiй у сферi протиди алкоголiзацii. До ще! групи причин можна вщнести: низький рiвень та неефектившсть антиалкогольно!' пропаганди; високий рiвень самогоноваршня; численнi порушення правил торгiвлi алкогольними напоями; застарш погляди на методи та засоби боротьби з пияцтвом та алкоголiзмом; вщсутшсть ефективного законодавчого забезпечення антиалкогольно'! дiяльностi; вiдсутнiсть необхщно! органiзованостi та послiдовностi в боротьбi з пияцтвом; вiдсутнiсть координацп та взаемодп мiж рiзними суб'ектами в проведенш профшактично! роботи; вiдсутнiсть диференцшованого пiдходу до осiб, якi вживають алкогольш напо'!, тощо.
1.5. Соцiокультурнi причини та умови алкоголiзащi переважно зводяться до абсолютно свщомого iгнорування бшьшою частиною суспiльства тверезостi як обов'язково! норми життя. При цьому основними причинами такого становища е перетворення вживання алкогольних напо!'в на обов'язковий елемент будь-якого свята чи навггь способу життя; негативний вплив побутового оточення на процес соцiалiзацii молодо поширення деформованих алкогольних настанов i традицш; обмеженiсть духовного свiту та прим^ивш культурнi потреби окремих людей; низький рiвень духовно! культури й сощально! активностi населення; вплив антисощального середовища, до якого часто потрапляють морально нестшю громадяни, тощо.
1.6. Сощально-психолопчш причини та умови алкоголiзацii пов'язанi з негативним впливом соцiально-економiчного розвитку на психiчний стан громадян. Зокрема, це: загострення економiчноi кризи, пол^ична нестабiльнiсть та, як наслщок, невротизацiя населення; пришвидшення темпiв життя й пов'язаш iз цим напруга та втомлювашсть людського органiзму; зростання нервових навантажень; збшьшення стресових i конфлiктних ситуацiй; збiльшення iнформацiйноi насиченосп, що «тисне» на психiку; сучасний споаб життя, який супроводжуеться рiзноманiтними вiдхиленнями в поведiнцi громадян; нездоровi стосунки на роботi, у ам'!, з рiдними, близькими та друзями; вщчуження молодi й iншi негативш явища сучасного суспiльства.
1.7.Матерiально-побутовi причини та умови, серед яких, з одного боку, низький або нестабшьний рiвень матерiального забезпечення бiльшоi частини населення; матерiально-побутова невлаштованiсть, особиста трудова невлаштованiсть; збiльшення кiлькостi громадян, яю ведуть паразитичний спосiб юнування; урбанiзацiя населення та «анонiмнiсть» мюько! поведiнки, що дае можливiсть особi тривалий час приховувати хворобливий потяг до алкоголю; високий рiвень безроб^я, а з другого — перенасичешсть деяких прошаркiв населення; виконання неквалiфiкованоi, монотонно! роботи; невдоволенiсть значущiстю роботи; розчарування в амейному життi; одномаштшсть мiського способу життя; вживання алкоголю як невщ'емного елементу певно! професшно! дiяльностi чи з метою подолання професшного стресу тощо.
1.8.Недолiки виховання та оргашзацп вiдпочинку, що пов'язаш з упущеннями тд час дошкшьного та шкiльного виховання й навчання; недолшами антиалкогольного виховання, санiтарно-просвiтницькоi та щеолопчно! роботи; примiтивнiстю бiльшостi сучасних форм органiзацii вiдпочинку; економiчною самостшшстю та вiдносною безконтрольнiстю молодi, а також численними недолшами культурно-масово! роботи.
1.9. Загальна терпимють до пияцтва як одна з причин алкоголiзацii е наслщком широкого проникнення вживання алкогольних напо'1'в у найрiзноманiтнiшi прошарки суспiльства; втягнення в пияцтво людей рiзного вшу, стат та ставлення до релт!; лiбералiзму до випадкiв пияцтва в побут та на виробництвi; амшстування осiб, якi зловживають алкогольними напоями; здатносп пияцтва до самовiдтворення тощо.
1.10. Поширення хибних уявлень про властивосп алкоголю. До ще! групи причин можна вщнести: загальнопоширенi помилковi уявлення про особливi ейфоричнi властивосп алкогольних напо'1'в; вживання алкоголю як найбшьш швидкого способу полегшення страждань; низький рiвень обiзнаностi про негативний вплив алкоголю на здоров'я, майбутне потомство, побутовi вщносини та трудову активнiсть тощо.
2. Iндивiдуальнi причини алкоголiзацii, що зумовлюють втягнення в пияцтво конкретних оаб. Перелiченi загальносощальш причини та умови алкоголiзацii украшського суспiльства прямо не обумовлюють, а лише тдтримують високий ступiнь поширеносп цього негативного явища в сучасних умовах. Тобто самi по собi вони не можуть призвести до виникнення та розвитку хворобливо'1 пристрасп до алкоголю в кожно'1 окремо взято! особи. 1х вплив виявляеться тшьки у взаемозв'язку з конкретними життевими ситуацiями, особистiсними якостями та властивостями особистосп (як набутими, так i спадковими), а також умовами п життедiяльностi.
Як свiдчать результати до слщження, проведеного Ю. В. Дрозд та I. В. Мельник, ус причини та умови пияцтва й алкоголiзму, яю дiють на шдивщуальному рiвнi, доцiльно подiлити на три групи:
1) генетичш (спадков^ причини пов'язанi передусiм з генетичною схильнютю до алкоголiзму, а також генетичною схильнютю до деяких псиачних i соматичних захворювань, якi суттево полегшують процес втягнення особи в пияцтво чи прискорюють розвиток у не'1 алкогольно! залежностi;
2) бюлопчш причини пов'язанi передусiм з бюлопчною схильнiстю до алкоголiзму в ам% з перенесенням особою в ранньому дитинста важких соматичних захворювань i нейроiнфекцiй, розумовим вiдставанням, зi зниженням реактивносп, з iндивiдуальною схильнiстю оргашзму до звикання до алкоголю та з шшими бiологiчними факторами;
3) психолопчш причини пов'язанi передусiм з рисами характеру особи (невпевнешсть у власних силах, хворобливе самолюбство, низький отр стресам тощо); з нездоровим психолопчним клiматом у ам'! (вживання алкоголю батьками, амейно-побутове насильство, фiнансовi негаразди, важкi побутовi умови тощо); з ускладненням мiжособистiсних вiдносин; з особливою дiею алкоголю на психшу людини тощо.
Поряд iз причинами науковщ [4, с. 412-413] зазначають основш мотиви алкоголiзму:
1. Прагнення особи за допомогою алкоголю задовольнити природну потребу в радосп, веселощах, привести себе в стан ейфорп, гарного настрою. Конкретш прояви вказаш мотиви знаходять у вживанш алкогольних напо'1'в у вихiднi та святковi днi; при зустрiчах iз друзями; в день отримання зарплати; для зав'язування знайомств; так прийнято при «обмиванш» куплено'1 речi, важливих подiй у житп тощо [5, с. 121-223]. До ще'1 групи необхiдно вщнести й вщсутшсть можливостi розумно та змютовно органiзувати проведення вiльного часу [6, с. 5]. Також люди п'ють, щоб вщчути стан сп'яншня, щоб насолодитися смаковими якостями рiзноманiтних алкогольних напо'1'в, або просто тд час 1ж1 вживають як невщ'емну частину харчового рацiону.
2. Прагнення певно'1 частини громадян, у першу чергу молод^ до самоствердження, самовираження, наслщування стереотипiв поведiнки. У таких випадках вживання алкогольних напо'1'в виступае як зааб, що символiзуе силу, мужнють, дорослiсть, рiвнiсть з шшими. Так, наприклад, люди п'ють, тому що незручно вщмовитись; щоб не зшсувати вщносин зi спiвробiтниками; щоб не насмiхались знайомi; тому що п'е компашя чи група знайомих тощо [7, с. 41]. До ще'1 групи необхiдно також вщносити мотиви, якi виникають унаслiдок прагнення особи тдвищити свiй соцiальний статус або пристосуватись до умов того чи шшого середовища.
3. Вживання особою алкогольних напо!в з метою регулювання свого психофiзичного стану. Дшсно, досить часто люди бажають отримати вщ алкоголю певне задоволення, вщчути ефект впливу на оргашзм: зняти нервову напругу, почуття втоми, морально-психолопчну невдоволенiсть, хоча б на деякий час вщшти вщ буденних проблем, вiдiйти вiд реальносп з '!'! турботами та переживаннями тощо. Особа п'е, щоб бути смшившою, розв'яз шшою, спокiйнiшою; з метою тимчасового подолання психологичного бар'ера та встановлення емоцшних контактiв [8]; щоб позбавитися внутршньо! напруги; щоб забути неприемш подГ! тощо.
4. Мотиви зловживання алкогольними напоями, що властивi особам, у яких уже сформувався стшкий потяг до алкоголю та виявляються ознаки алкогольно! хвороби. Для таких людей розпивання алкогольних напо!в, як правило, слугуе проявом !х псиично! та фiзичноi залежносп. При цьому бшьшють факторiв, яю ранiше вiдiгравали певну роль у розвитку алкоголiзацii, набувають якiсно оновленого змюту: вони часто використовуються лише як привщ, що приховуе справжш мотиви — хворобливий потяг таких оаб до алкоголю. Зокрема, до таких мотивiв можна вiднести: прагнення зняти наслщки похмiльного синдрому; щоб вщновити працездатнiсть; для зменшення тремтшня рук та покращення самопочуття тощо.
Вище розглянуто найпоширенiшi в сучасному суспiльствi групи причин i мотивiв зловживання алкогольними напоями. Аналiз змiсту названих причин i мотивiв (хоча наведений перелiк не вичерпуе всю !х рiзноманiтнiсть) дае пщстави для органiзацГ! сощально! профшактики алкоголiзму.
Поширення алкоголiзму супроводжуеться комплексом проблем. Економiчнi та соцiальнi збитки вщ алкоголю, на думку В. В. Леня та С. С. Мiрошниченко, визначають: падшня продуктивностi пращ, нещасш випадки, вартiсть лiкування, судовi витрати, аварп, катастрофи, пожеж1, зростання кшькосп неблагополучних, неповних сiмей, насильство в ам'!, утримання неповноцiнних народжених ^зичних, психiчних) дiтей, втягнення у пияцтво, вчинення адмшютративних правопорушень та злочишв.
Медичнi дослiдження довели, що часте вживання алкоголю призводить до появи рiзного роду соматичних захворювань, розладiв центрально! нервово! системи, особливо процеав мислення, пам'ятi, уваги, сприйняття. Алкоголiзм майже на чверть вкорочуе життя людини, на 16-17% знижуеться працездатшсть, причому втома настае значно рашше.
Щороку в державi помирае (смерть обумовлена алкоголiзацiею) 40 тис. громадян, бшьшють iз них продуктивного вшу або неповнол^ш. Зловживання алкоголем — один iз основних факторiв демографiчноi кризи в Укра'!ш. Алкоголь — другий тсля трудово! м^раци фактор катастрофiчного спаду кiлькостi населення кра!ни. Причини смертi вiд зловживання алкоголем полягають не лише в численних фактах випадкових отруень. У бшьшосп випадюв смертшсть зумовлена нещасними випадками та насиллям, о^м цього — серцево-судинними, шфекцшними, онкологiчними та шшими захворюваннями, якi розвинулися у зв'язку з алкоголiзацiею.
Вiд пщвищення рiвня алкоголiзацii населення пропорцiйно зростають i насильство у сiм'i, яке мае велику латентшсть, а також правопорушення рiзного характеру на побутовому грунт! [9, с. 199]. Особи, що страждають алкоголiзмом, утворюють групу кримшального ризику, оскiльки пiдвищена агресившсть, знижений порiг самокритики i розширення кола дозволеного, що супроводжують алкоголiзм, не обов'язково, але з великим ступенем iмовiрностi штовхають людину до порушення закону.
Зшмаючи внутршш заборони — бар'ери, обмежники i вившьняючи дрiмаючу в людинi агресивнiсть, алкоголь може призводити до вчинення насильницьких дш, реалiзацiя яких у тверезому сташ, унаслiдок свiдомого контролю, була б неприпустима [10, с. 454]. Учеш постшно акцентують увагу на тюному взаемозв'язку мiж вчиненням насильницьких злочишв, у тому чист вбивств, i зловживанням алкоголем.
Загострення проблеми алкоголiзму останшм часом певним чином е наслщком не лише недоощнювання небезпеки цього явища, тенденцш його розвитку, але й зневажливого ставлення до вивчення його причин, з'ясування його природи та корешв.
Сощальна небезпека i шкода, яких запод^е алкоголiзм суспiльству, потребуе розроблення ефективних програм профiлактики даного виду девiацii.
Соцiально-профiлактична дiяльнiсть у широкому розумшш мае на метi виявлення, усунення i нейтралiзацiю причин i умов, що викликають рiзного роду негативш явища, у тому чист й алкоголiзм. Заходи профiлактики сощальних вiдхилень повиннi охоплювати життедiяльнiсть особи у вах основних сферах суспшьства: економiчнiй, полiтичнiй, духовнiй.
Ефективнiсть попередження алкоголiзму залежить вiд вирiшення масштабних сощальних, економiчних, культурних, медичних, правових та шших проблем, якi обумовлюють юнування даного явища в нашому суспшьства Необхiдний комплексний пiдхiд до його профшактики.
Зрозумiло, що дана дiяльнiсть може бути розвинута, перетворена в постшну функцiю певних державних оргашв i громадських органiзацiй лише тод^ коли для цього маються необхщш умови. По-перше, повиннi сформуватися досить виразш уявлення про природу алкоголiзму, його причини. По-друге, для розвитку сощально-профшактично!' дiяльностi необхiднi вщповщш матерiально-технiчна й органiзацiйна бази. Слщ звернути увагу i на законотворчий процес, необхщшсть прийняття законiв, спрямованих на захист прав i основоположних свобод людини та громадянина.
Як i будь-яка дiяльнiсть, соцiальна профiлактика розвиваеться у сукупностi суперечливих вимог i обмежених можливостей. З одного боку, бажано, щоб сощальне запоб^ання було найбiльш раннiм, коли ще не цшком сформувалися передумови порушення сощально!' норми; з другого ж боку, на раншх стадiях формування сощального вiдхилення (перекручування потреб, дефекти мотивацп) далеко не завжди складаються пщстави для профiлактичного втручання i впливу. Конституцiйне право недоторканностi особи покликано гарантувати вщ незаконного втручання в життя кожно'1 людини, яка не вчинила шяких дiй, шкщливих для суспiльства.
Звiдси випливае, що реальне здшснення соцiально-профiлактичних заходiв обмежене щонайменше в трьох аспектах. По-перше, воно обмежене часом одержання i змютом шформаци про об'ект профшактики: якщо людина ще не вчинила вщхилення, то не можна судити про п зiпсованiсть i вживати профшактичних заходiв. По-друге, воно обмежене фiзичними (технiчними), соцiальними i психолопчними можливостями з усунення причин i умов, що сприяють зловживанню спиртними напоями та алкоголiзму, наприклад, якщо пщл^ок росте в неблагополучнiй родиш, то змiнити поведiнку вае'1 ще'1 ам'!' в бiльшостi випадкiв досить важко або навт практично неможливо. По-трете, воно обмежене правовими i моральними межами припустимого втручання в особисте життя; уа заходи впливу регламентоваш законом.
Дотримання прав i законних iнтересiв громадянина — необхщна вимога законностi; порушення цих прав i законних iнтересiв шкiдливо i з профiлактичноi точки зору, тому що здатне привести лише до зниження престижу соцiальноi норми i засобiв соцiального контролю, до збшьшення соцiальних вiдхилень.
Загальними вимогами при плануванш профiлактичних заходiв е таю:
- обгрунтовашсть — включення заходiв, що базуються на об'ективно ощненш iнформацii;
- повнота — охоплення профiлактичними заходами всiх сфер життедiяльностi громадян з урахуванням '1х особистосп;
- конкретнiсть — формулювання заходiв на пiдставi характеристики громадянина, застосування шдивщуальних форм i методiв профiлактичноi i виховно!' роботи з точним зазначенням строив виконання певних дш та 1'х виконавцiв;
- своечасшсть — визначення i застосування саме тих профшактичних заходiв впливу (у взаемоди з iншими суб'ектами, яю проводять профiлактичну i виховну роботу), що е ефективними в конкретний перюд;
- реальшсть — тобто включення до плану заходiв, що мають бути обов'язково виконаш. Це означае, що профшактичш заходи повинш плануватися з урахуванням наявних можливостей !х реалiзацii з боку сощальних суб'ектiв, залучених до ще! роботи [11, с. 37].
При плануванш застосування будь-якого профiлактичного заходу, на думку С. Д. Максименко, слщ ураховувати таю моменти: 1) на який цшьовий контингент цей захщ спрямований; 2) вшов^ статевi та соцiально-психологiчнi особливостi його застосування; 3) даш про ефективнiсть заходу; 4) наявшсть детальних психологiчно обгрунтованих рекомендацiй щодо застосування; 5) можливють модифшацп заходу залежно вiд особливостей певного цшьового контингенту [12, с. 3].
Заходи профшактики алкоголiзму, яю проводить суспiльство, мають бути диференцшоваш за мiсцем i часом. Практично важливо знати, коли, на що, яким чином слщ впливати i чи впливати взагалi.
1снують таю вщносини, стереотипи i зразки поведшки, якi неможливо «пщштовхнути» або змшити !х примусово, — вони не зникнуть до тих тр, доки не змшиться та чи шша частина соцiального органiзму. Також е вщносини, на яю можливо i потрiбно впливати вже зараз i найрiшучiшим чином, тому що для цього е всi умови.
Найстародавшшим з усiх напрямiв запобiгання сощальним вiдхиленням, у тому числi й алкоголiзму, е той, який пов'язаний iз застосуванням правових норм. В Укра!ш на сьогоднi дiе низка нормативно-правових акпв, якi оберiгають здоров'я громадян вiд шкiдливого впливу алкогольно! продукцп. Це Конституцiя Укра'ни, Основи законодавства Укра'ни про охорону здоров'я, закони Укра'ни «Про захист прав споживачiв» та «Про державне регулювання виробництва i торгiвлi спиртом етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», якi вщповщають положенням, ухваленим у 1995 р. Свропейською хартiею з алкоголю, та Свропейському плану боротьби з вживанням алкоголю. Про важливють та зв'язок дано! теми з науковою та практичною дiяльнiстю зазначаеться в Закош Укра'ни вiд 20.11.2003 р. «Про захист сустльно! моралi», у якому ставляться завдання щодо боротьби з негативними явищами у суспшьсга загалом та алкоголiзмом зокрема, у Постановi Верховно! Ради Укра'ни «Про Рекомендацп парламентських слухань на тему: „Соцiально-економiчнi проблеми В1Л/СН1Ду, наркомана та алкоголiзму в Укра'!ш та шляхи !х розв'язання"» (2004 р.).
У 2006 р. Верховною Радою Укра'ни було знято з розгляду проект Закону Укра'ни «Про основш засади державно! пол^ики запобiгання алкоголiзму в Укра!ш». Наслiдком цього стала невизначенiсть засад та стратеги едино! комплексно! пол^ики держави щодо економiко-соцiальних, правових, оргашзацшно-управлшських, медико-реабiлiтацiйних аспектiв запобiгання та протидп поширенню алкоголiзму. У 2008 р. до Верховно! Ради Укра'ни знову внесений законопроект пщ назвою «Про профшактику алкоголiзму, наркоманii та токсикомана».
11 лютого 2010 р. набрав чинносп Закон Укра'ни «Про внесення змш до деяких законодавчих ак^в щодо обмеження споживання i продажу пива та слабоалкогольних напо'в», який було прийнято Верховною Радою Укра'ни 21 ачня 2010 р. Основною метою цього законодавчого акта е стимулювання здорового способу життя, пщвищення культури споживання слабоалкогольних напо!в. У Закош Укра'ни «Про державне регулювання виробництва i обiгу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напо!в та тютюнових виробiв» уперше у втизнянш законодавчiй практицi слабоалкогольним напоям надано правовий статус алкогольних напо!в, на щ напо! та на пиво були поширеш визначенi законом для алкогольних напо!в обмеження щодо !х споживання та продажу, запроваджено оптимальний варiант обмежень споживання та продажу слабоалкогольних напо!в та пива. ^ обмеження вiдповiдають суспiльним вимогам щодо державного захисту
вщ розповсюдження алкоголiзму та шкiдливого впливу вшьного продажу i споживання цих напо!'в на дiтей та молодь.
Починаючи з Державно!' програми боротьби зi злочиннiстю 1993 р., перед Кабшетом Мiнiстрiв, МОЗ, МВС Укра'ни та iншими мiнiстерствами й вщомствами ставилося завдання розробити цiльову програму боротьби з пияцтвом та алкоголiзмом з огляду на рекомендацп Свропейського регюнального комiтету Все св^ньо!' оргашзацп охорони здоров'я. Крiм того, на Кабшет Мiнiстрiв Укра!'ни за участю низки шших виконавцiв, включаючи й правоохоронн вiдомства, покладалося завдання щодо тдготовки i внесення на розгляд Верховно'! Ради Укра'!ни законопроекту щодо сощально'! реабштацп хронiчних алкоголiкiв i наркоманiв.
Невиконання цих завдань змусило знову повертатися до проблеми боротьби з алкоголiзмом у наступнiй Комплекснш цiльовiй програмi боротьби зi злочиншстю на 19962000 рр. У цьому документi боротьбi з наркомашею та алкоголiзмом вiдведено окремий роздш. У ньому, зокрема, наголошувалося на здшснент комплексу заходiв, спрямованих на профшактику алкоголiзму серед неповнолiтнiх, передбачалося розробити план i програму тдготовки фахiвцiв для роботи в нарколопчних закладах, завершити створення системи медичного мотторингу за алкогольною ситуацiею в державi та привести встановленi на даний час статистичн показники у вщповщтсть до вимог ВООЗ, а також розробити правовi та оргатзацшш основи виявлення, облiку, обстеження та лшування осiб, що мають залежтсть вiд алкоголю. На жаль, результати виконання ще!' програми залишились невщомими широкому загалу.
Серед цiлей прийняття наступно!' Комплексно!' програми профiлактики злочинносп на 2001-2005 рр. вказувалося на обмеження кримшальних проявiв пияцтва i алкоголiзму як супутнiх для злочинносп явищ. Як i в попередньому документ^ у цiй програмi окремий роздш так само присвячувався запоб^анню поширенню наркомат!, пияцтва та алкоголiзму. Наслiдком виконання завдань ново!' програми повинно було стати, зокрема, пщвищення якосп медико-сощально!' антиалкогольно!' та антинаркотично!' роботи шляхом забезпечення впровадження галузевих стандар^в медичних технологiй дiагностично-лшувального процесу у сферi нарколопчно!' дiяльностi в роботу лiкувальних i реабштацшних закладiв та впровадження ефективних втизняних та визнаних свiтових комплексних лшувально-реабштацшних програм; проведення оперативно-профiлактичних заходiв щодо виявлення та взяття на облш о сiб, якi зловживають спиртними напоями, вчиняють правопорушення, займаються виготовленням самогону та шших спиртних напо!'в, для застосування до них заходiв впливу зпдно iз законами Укра!'ни; вжиття заходiв до посилення контролю за додержанням правил роздрiбноi торгiвлi алкогольними напоями, притягнення винних осiб до вщповщальносп та позбавлення суб'ектiв пiдприемницькоi дiяльностi лiцензiй за !'х порушення, особливо за продаж спиртних напо'в неповнол^тм; утворення в регiонах базових навчальних центрiв при наркологiчних закладах для освоення фахiвцями системи освiти (дошкшьш та загальноосвiтнi заклади), охорони здоров'я (педiатри, медсестри дитячих полiклiнiк), сощальними працiвниками служб у справах неповнол^тх, працiвниками правоохоронних органiв навичок профшактично!' антиалкогольно!' та антинаркотично!' роботи серед д^ей та молодi тощо. При цьому про невиконання або незадовшьне виконання завдань попередньо!' програми свщчить включення до ново!' програми аналопчних за змiстом з попередньою програмою пунктiв (наприклад, «завершити роботу, пов'язану зi створенням системи медико-соцiального мотторингу поширення алкоголiзму та наркоман^' в Укра'т»). У наступнiй за часом прийняття Комплекснш програмi профiлактики правопорушень на 2007-2009 рр. «традицшно» зазначалося, що виконання Програми дасть змогу створити систему профшактики правопорушень, спрямовану в тому чист на посилення боротьби з алкоголiзмом як антисощальним явищем. Затверджений постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни План заходiв з виконання Концепци реалiзацii державно!' полiтики у сферi профiлактики правопорушень на перюд до 2015 р. наголошуе на забезпечент органiзацii та проведення в крш'т заходiв, спрямованих на виявлення оаб, якi залучають дiтей до
протиправно! дiяльностi i здiйснюють продаж спиртних напо!в i тютюнових виробiв неповнол^шм особам. Як бачимо, про будь-яю масштабнi заходи протидп подальшому поширенню алкоголiзму в кра'!ш знову ж таки не йдеться.
Це фактично весь арсенал правових засобiв боротьби з алкоголiзмом як негативним суспшьним явищем та потужною детермiнантою злочинно! поведiнки особи. Але незважаючи на низку прийнятих нормативно-правових акпв, яю регулюють вiдносини у сферi боротьби з алкоголiзмом, ми бачимо, що цього недостатньо для полшшення ситуацп на загальнонацiональному рiвнi.
Ураховуючи небезпечшсть даного лиха, з огляду на те, що боротьба з алкоголiзмом е дуже важкою дшянкою роботи, яка вимагае концентрацп великих зусиль i витрат, протидiя алкоголiзму на державному рiвнi мае охоплювати не окремi заходи його обмеження, а постшну цiлеспрямовану роботу багатьох сощальних iнституцiй.
У правовiй демократичнiй державi формою оргашзацп щлеспрямовано! протидГ! подальшому поширенню алкоголiзму мають бути розробка, прийняття i реалiзацiя спещально! державно! програми боротьби з пияцтвом i алкоголiзмом. Проте якщо на реалiзацiю державно! полiтики боротьби у сферi протидп незаконному обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин, !х аналогiв i прекурсорiв у нашiй кра'!ш спрямовуються чималi зусилля, то стосовно боротьби з пияцтвом та алкоголiзмом у даний час немае жодно! спещально'! державно! програми. Разом iз тим боротьбу з цим явищем слщ розглядати як особливу сферу сощально! полiтики держави [13].
За сво'!м змiстом i органiзацiею профiлактична робота мае об'еднувати засоби сощального, психологичного, медичного, правового, педагопчного характеру i бути безперервною, послiдовною.
Окрiм правового забезпечення, профшактика алкоголiзму мае передбачати й удосконалення шформацшно! системи щодо поширення правових та шших нормативних знань серед населення, розмщення у друкованих засобах масово! шформацп, на телебаченш i радiо сощально! реклами та здшснення шформацшно-просв^ницько! та культурно-дозвшьно! дiяльностi протиалкогольно! спрямованостi.
Одним iз важливих напрямiв первинно! профiлактики алкоголiзму е контроль характеру повiдомлень про нього в засобах масово! шформацп, а також шформування населення про наявну систему надання медико-психолопчно! допомоги. У преа, на радiо й телебаченш мае бути широко подано шформащю про дiяльнiсть «телефонiв довiри», центрiв сощальнопсихолопчно! допомоги, кризових вщдшень, куди можуть звертатися по допомогу люди, котрi переживають кризовий стан.
Суттеве значення для ефективностi та досягнення кшцево! мети окремих заходiв мае психологiчна обгрунтованiсть як певних програм у цiлому, так i окремих заходiв, спрямованих на профшактику алкоголiзму. Адже саме таке обгрунтування дае можливiсть адекватно пiдiбрати рiзнi заходи, узгодити, визначити особливостi !х використання залежно вiд поставлених завдань, особливостей певних щльових вибiрок, на яких розраховаш програми, i конкретних умов.
Тип реакцii суспiльства на сощальш вiдхилення, у тому чист алкоголiзм, неоднаковий i може включати медико-бiологiчну спрямованiсть. Це залежить головним чином вщ того, з яких причин була порушена сощальна норма. Якщо сощальна норма порушена iз соцiальних причин, то реакцiя повинна бути сощальною (у тому чист правовою) за сво!м змiстом. Якщо мае мюце порушення бiологiчноi ^зюлопчно!) норми, i до того ж з бюлопчних причин (наприклад, патолопчне сп'янiння через iндивiдуальну реакцiю оргашзму), то i захiд впливу буде бюлопчним (медичним). У змiшаних випадках (порушення сощально! норми через бюлопчш причини i навпаки) реакцiя також може бути змшаною, комплексною. Поряд iз соцiальною реакцiею на поведшку можлива i медико-бiологiчна реакщя. Однак оскiльки мова йде про порушення сощальних норм, медико-бюлопчш впливи можуть мати лише допомiжний характер, доповнюючи на основi й у рамках закону сощальш заходи. Слщ звернути увагу на неприпустимють змшання
сощального за своею природою вчинку — вживання i навт зловживання алкоголем — з алкоголiзмом як хворобою, що вимагае медичного втручання.
У виявленш й попередженш запод^вано!' алкоголем шкоди акцент може бути зроблений не тшьки й не стшьки на нарколопчну службу, а на всю систему охорони здоров'я. Це особливо стосуеться первинно!' медико-саштарно!' допомоги, але також мае вщношення й до стащонарних медичних установ, де можливе виявлення осiб, що страждають вiд пияцтва, i надання !'м допомоги в зниженнi споживання алкоголю.
Серед заходiв галузевого рiвня, тобто вае!' системи охорони здоров'я, на думку О. I. Минка [14], можна зазначити таю: робота iз групами ризику формування залежносп й шкщливого споживання (насамперед це д^и з родин хворих алкоголiзмом); лшування власно залежностi вiд алкоголю; лшування розладiв унаслiдок уживання алкоголю (невролопчних, соматичних та iн.); вторинна й третинна профшактика (тобто попередження рецидивiв, ускладнень, iнвалiдностi); iнiцiювання створення реабштацшних спiвтовариств та iнших громадських оргашзацш (спiлки, фонди й iн.); шщювання формування вщповщально!' рекламно!' полiтики вщносно алкоголю.
До системи антиалкогольних заходiв в Укра!'ш, крiм iнших, можна вщнести, наприклад:
а) залучення до попереджувально!' дiяльностi рiзних суб'ектiв (наприклад, дiячiв церкви, громадськосп тощо; рад пенсiонерiв, якi, використовуючи свiй багатий життевий досвiд, знання, здатнi позитивно впливати на морально-психолопчну стiйкiсть, надавати психолопчну пiдтримку рiзним категорiям населення) ;
б) шформування про методи, засоби, результати тако!' дiяльностi, а також про причини й умови юнування явища (проведення бесщ у рiзноманiтних колективах, висвiтлення питання у ЗМ! тощо) ;
в) спещальний монiторинг алкогольно!' активностi населення, а також причин та умов, як детермшують це явище, постiйнi опитування населення, замiри су!'цидально!' потенцiйностi населення за участю служителiв культу;
г) введення шституту релiгiйного пiклування. Доцшьно запрошувати дiячiв церкви до участ у роботi антиалкогольних центрiв, планувати спшьш заходи. Реабiлiтацiя, пiдтримка, тклування представникiв церкви про осiб, як перебувають у станi алкогольно!' залежносп, може стати единим видом допомоги, сприйнято!' особою, хворою на алкоголiзм [15, с. 174].
Профiлактика буде ефективною лише тод^ коли проблеми ам'!', жiнки, дитини, молодi стануть головними у державi та суспшьста. Потрiбнi сучаснi програми допомоги, вщповщна законодавча база. У краiнi затверджена Стратепя розвитку системи соцiальних послуг для ам'!', дiтей та молодi на 2009-2014 рр. з метою забезпечення доступносп та якостi сощальних послуг, запровадження ефективного механiзму фшансування й управлiння системою соцiальних послуг. Необхщно здiйснення органiзацiйно-методичного забезпечення та координацп дiяльностi державних i комунальних установ культури з метою створення необхщних умов для розвитку культури, творчосп, учасп в культурному житп та користування закладами культури.
Як висновок вiдзначимо, що в умовах становлення i розвитку демократично!' правово!' держави, побудови громадянського суспшьства в Украiнi профiлактика негативних сощальних вщхилень, у тому числi i алкоголiзму, — один з основних напрямiв внутрiшньоi полiтики кра!'ни. ¡деться про вплив на процеси, що мають виняткове значення для майбутнього розвитку суспшьства. Укра!'на намагаеться вживати вах заходiв, щоб подолати таке сощально небезпечне зло, як алкоголiзм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бурд1н В. М. Кримшальна в!дпов!дальн1сть за злочини, вчинен! в сташ сп'ян1ння : монограф1я /
В. М. Бурд1н. - К. : Апка, 2005. - 160 с.; Габиани А. А. Уголовная ответственность за
преступления, совершенные в состоянии опьянения / А. А. Габиани. - Тбилиси, 1968. - 188 с.; Кашкаров О. О. Алкоголiзм та наркомашя як фактор детермшаци вбивств з сексуальних мотивiв / О. О. Кашкаров, О. Б. Шигонш // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 453-457; Лень В. В. Алкоголiзм як сощальне шдгрунтя злочинност / В. В. Лень, С. С. Мiрошниченко // Наук. вюн. Дшпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2008. - № 1. - С. 197-202; Пионтковский А. А. Роль алкоголизма в этиологии преступлений / А. А. Пионтковский // Журн. М-ва юстиции. - 1903. -№ 4. - С. 1-25; Шумилин Б. Т. Пьянство и правонарушение / Б. Т. Шумилин. - М. : Знание, 1979.
- 64 с.
2. Кратко М. Боротьба з алкоголiзмом на теренах Захвдно! Украши (XVII ст. - початок ХХ ст.) / М. Кратко // Свггогляд. - 2009. - № 2. - С. 38-41; Сливка Л. В. Питання антиалкогольного виховання дней i молодi у дiяльностi украшських громадських товариств Захщно! Украши (1919-1939 рр.) / Л. В. Сливка // Пед. альманах. - 2010. - № 5. - С. 278-284; Латиш Ю. В. Боротьба з пияцтвом та алкоголiзмом серед неповнолпшх в УРСР у роки Перебудови / Ю. В. Латиш // Лггература та культура Полюся. - №жин, 2011. - Вип. 64. - С. 308-318; Сердюк О. О. Сощолопчний аналiз динамши та структури вживання алкоголю серед харюв'ян (1959-1999 рр.) / О. О. Сердюк // Вюн. Нац. ун-ту внутр. справ. - 2002. - Вип. 18. - С. 495-499; Лановенко I. Екскурс у юторда пияцтва i злочинносп / I. Лановенко // Рад. право. - 1989. - № 12. - С. 6063.
3. Руденко С. М. Регламентащя споживання алкогольних напо!в у рiзних релшях (за матерiалами Танаху, €вангелiя, Корану, Бгагават-пти) / С. М. Руденко // Психиатрия и религия на стыке тысячелетий : сб. науч. работ Харьк. обл. клин. психиатр. больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьк. мед. акад. последиплом. образования / под общ. ред. П. Т. Петрюка, Р. Б. Брагина. -Харьков, 2006. - Т. 4. - С. 97-99.
4. Дрозд Ю. В. Причини зловживання алкогольними напоями та ix рахування шд час розробки адмшютративно-правових заxодiв протиди пияцтву / Ю. В. Дрозд, I. В. Мельник // Митна справа. - 2011. - Ч. 2, № 1 (73). - С. 410-414.
5. Радченко Н. Г. Формування навичок психопрофшактики залежностей вщ психоактивних речовин : навч.-метод. поаб. / Н. Г. Радченко. - К. : Нац. акад. внутр. справ Украши, 2003. - 236 с.
6. Шумилин Б. Т. Пьянство и правонарушение / Б. Т. Шумилин. - М. : Знание, 1979. - 64 с.
7. Заиграев Г. Г. Проблемы профилактики пьянства: социальный, нравственно-психологический аспекты / Г. Г. Заиграев. - М., 1980. - 64 с.
8. Пити, значить духовно-морально гнити [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kozaky.org.ua/index.htm?id=6.
9. Лень В. В. Алкоголiзм як сощальне шдгрунтя злочинносп / В. В. Лень, С. С. Мiрошниченко // Наук. вюн. Дшпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. - 2008. - № 1. - С. 197-202.
10. Кашкаров О. О. Алкоголiзм та наркомашя як фактор детермшаци вбивств з сексуальних мотивiв / О. О. Кашкаров, О. Б. Шигонш // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 453-457.
11. Профшактична дiяльнiсть кримшально! мшци у справах неповнолпшх : метод. рекомендацп. -К. : Нац. акад. внутр. справ, 2002. - 44 с.
12. Максименко С. Д. Наркомашя: шдходи до профшактики та подолання / С. Д. Максименко // Практ. психолопя та соц. робота. - 2005. - № 10. - С. 1-3.
13. Батиргареева В. С. Протидiя поширенню алкоголiзму - прюритетний напрям державно! полники у сферi боротьби зi злочиннютю / В. С. Батиргареева // Питання боротьби зi злочиннютю : зб. наук. пр. - Х. : Право, 2013. - Вип. 25. - С. 35-44.
14. Минко О. I. Алкоголiзм - мiждисциплiнарна проблема (виявлення, лшування, реабштащя, профшактика) / О. I. Минко // Укр. вюн. психоневрологи. - 2001. - Т. 9, вип. 4. - С. 6-7.
15. Шестопалова Л. М. Феномен самогубства в контексп захисту життя у вченнях свггових релшш та правi / Л. М. Шестопалова // Наук. вюн. Нац. акад. внутр. справ Украши. - К. : НАВСУ, 2003.
- № 5. - С. 166-175.
ПРОБЛЕМЫ ПРОФИЛАКТИКИ АЛКОГОЛИЗМА В УСЛОВИЯХ ПОСТРОЕНИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА В УКРАИНЕ
Водник В. Д.
Освещены основные причины, негативные последствия алкоголизма. Проанализированы проблемы его профилактики в условиях построения гражданского общества в Украине. Ключевые слова: алкоголизм, профилактика алкоголизма, гражданское общество.
PROBLEMS PRECAUTIONS AGAINST PROSTITUTION IN THE CONDITIONS OF BUILDING CIVIL SOCIETY IN UKRAINE
Vodnik V. D.
Principal reasons, negative consequences of alcoholism are deact with in the article, the problems of its precautions are analysed in the conditions of construction of civil society in Ukraine. Key words: alcoholism, precautions against alcoholism, civil society.
