Научная статья на тему 'Проблемы правового регулирования процедуры расторжения брака в порядке особого производства'

Проблемы правового регулирования процедуры расторжения брака в порядке особого производства Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
233
99
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ / РОЗіРВАННЯ ШЛЮБУ / ЗАЯВНИК / ЗАіНТЕРЕСОВАНА ОСОБА / ДОГОВіР ПОДРУЖЖЯ / ОСОБЛИВОСТі РОЗГЛЯДУ ОКРЕМИХ КАТЕГОРіЙ ЦИВіЛЬНИХ СПРАВ / ОСОБОЕ ПРОИЗВОДСТВО / РАСТОРЖЕНИЕ БРАКА / ЗАЯВИТЕЛЬ / ЗАИНТЕРЕСОВАННОЕ ЛИЦО / ДОГОВОР СУПРУГОВ / ОСОБЕННОСТИ РАССМОТРЕНИЯ ОТДЕЛЬНЫХ КАТЕГОРИЙ ГРАЖДАНСКИХ ДЕЛ / SPECIAL PROCEEDINGS / DIVORCE / APPLICANT / INTERESTED PARTY / CONTRACT OF SPOUSES / FEATURES OF CONSIDERATION OF CERTAIN CATEGORIES OF CIVIL CASES

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Гусаров К. В.

Статья посвящена исследованию особенностей применения норм национального гражданского процессуального и семейного права при рассмотрении судами гражданской юрисдикции в порядке особого производства заявления супругов о расторжении брака. Обращается внимание на проблемы в определении содержания заявления, субъектного состава, подсудности и особенностей рассмотрения этой категории дел. Анализ одного из определений суда позволил автору обратить внимание на несогласованности в гражданском процессуальном законодательстве

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Problems of legal regulation of divorce proceedings in the special proceedings

The article is devoted to the analysis of the consistency of judicial practice as an essential element of the legal certainty principle in terms of the evaluative interpretation of par. 1 art. 6 ECHR devoted to the right to a fair trial in civil procedure. The author describes an algorithm which is used by the ECtHR in order to confirm the violation of the right to a fair trial because of the lack of the consistency of judicial practice at national level. In order to identify whether conflicting decisions in similar cases violate the principle of legal certainty in terms of the par. 1 art. 6 ECHR, ECtHR has to find out: a) whether “profound and long-standing divergences” in the case-law exist; b) whether domestic law provides for a mechanism capable of removing the judicial inconsistency; and c) whether this mechanism was applied and, if so, what its effects were. Different types of the inconsistency of judicial practice can be distinguished, for example, inconsistency in practice of lower courts, inconsistency in case-law of the highest court, inconsistency in case-law of different highest courts which are not subordinated to each other. Different standards should be applied for such kinds of divergence: the ECtHR doesn’t analyze the divergence of case-law in the level of lower court, because it’s the higher court which should fix this inconsistency, the main attention should be paid to the divergence of the highest courts. There are two main types of such divergence: a) inconsistency of the case-law of the one and only highest court; b) inconsistency in case-law of several courts which are not subordinated one to another. In first situation the ECtHR applies stricter standards according to which the highest court at the national level should guarantee the consistent interpretation of the law avoiding divergence of interpretation. Nevertheless, in the second situation the ECtHR follows less strict approach according to which inconsistency of case-law of several independent can be tolerated

Текст научной работы на тему «Проблемы правового регулирования процедуры расторжения брака в порядке особого производства»

Гусаров Костянтин Володимирович,

доктор юридичних наук, професор, завдувач кафедри цивльного процесу, На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: k.v.gusarov@nlu.edu.ua ORCID 0000-0001-8774-259X

doi: 10.21564/2414-990x.147.180385 УДК 347.627 (477)

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ПРОЦЕДУРИ РОЗ1РВАННЯ ШЛЮБУ В ПОРЯДКУ ОКРЕМОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Статтю присвячено досл1дженню особливостей застосування норм нацюнального цившьного процесуального та с1мейного права при розгляд1 судами цившьпог юрисдикщ в порядку окремого провадження заяви подружжя про роз1рвання шлюбу. Розглянуто проблеми у визначенш змгсту заяви, суб'ектного складу, пгдсудност1 та особливостей розгляду цгег категори справ. Анал1з одшег з судових ухвал засв1дчив наявнкть суперечностей у цившьному процесуальному законодавствь

Ключовi слова: окреме провадження; po3ipBaHra шлюбу; заявник; заштересована особа; договiр подружжя; особливосп розгляду окремих категорш цившьних справ.

Гусаров К. В., доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой гражданского процесса, профессор, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.

e-mail : k.v.gusarov@nlu.edu.ua ; ORCID 0000-0001-8774-259X

Проблемы правового регулирования процедуры расторжения брака в порядке особого производства

Статья посвящена исследованию особенностей применения норм национального гражданского процессуального и семейного права при рассмотрении судами гражданской юрисдикции в порядке особого производства заявления супругов о расторжении брака. Обращается внимание на проблемы в определении содержания заявления, субъектного состава, подсудности и особенностей рассмотрения этой категории дел. Анализ одного из определений суда позволил автору обратить внимание на несогласованности в гражданском процессуальном законодательстве.

Ключевые слова: особое производство; расторжение брака; заявитель; заинтересованное лицо; договор супругов; особенности рассмотрения отдельных категорий гражданских дел.

Вступ. Застосування нових правил здшснення правосуддя у цившьних справах [1] неминуче викликае науковий штерес до недостатньо висвгглених

у цивильному процесуальному законодавствi процедур розгляду цившьних справ. При цьому потребують особливо! уваги справи непозовних проваджень, зокрема, окремого, з урахуванням специфiчностi визначення у безсшрному порядку як факпв, що мають юридичне значення, так i так званого юридичного стану особи або майна. З часу введення в дш нових процесуальних правил розгляду цившьних справ кшьюсть ршень, окремого провадження, що ухвалю-вались судами першо!, апеляцiйно! та касацшно! iнстанцiй складае, за даними бдиного державного реестру судових рiшень, 204092. Зокрема, з 15.12.2017 р. до 15.12.2018 р. - 118772, а з останньо! вказано! дати до часу шдготовки дано! статтi - 85320 ршень. Така доволi велика кшьккть актiв правосуддя лише у справах окремого провадження викликае необхщшсть придшити увагу тим чи шшим категорiям справ, що розглядаються за правилами зазначеного вище непозовного провадження цивильного судочинства. Перелiк справ окремого провадження, що розглядаються за правилами цивильного судочинства, не е вичерпним. Частина 3 ст. 293 ЦПК Укра!ни визначае, що у порядку окремого провадження можуть також розглядатись iншi справи у випадках, встановлених законом.

Далi у статт фрагментарно йтиметься про встановлення в окремому про-вадженш факлв, що мають юридичне значення. Ця категорiя справ у наш час набувае актуальной у зв'язку iз необхщшстю встановлення таких факпв пiд час дп незаконних вшськових формувань у схiдних областях нашо! кра!ни та у зв'язку iз негативними наслiдками, спричиненими вшськовою агресiею з боку Росiйсько! Федерацп проти Укра!ни. Поряд iз включенням до змiсту ЦПК Укра!ни ст. 317, котра регламентуе особливост провадження у справах про встановлення факту народження або смерт на тимчасово окупованш територГ! Укра!ни, судова практика мктить приклади встановлення також шших фактiв, вiд яких залежить виникнення, змша або припинення особистих чи майнових прав фiзичних осiб, якщо законом не визначено iншого порядку !х встановлення [2; 3; 4].

Таке рiзноманiття справ окремого провадження та !х невичерпнiсть викликае науковий штерес до дослiдження окремих категорш справ вказаного провадження. Особливу защкавлешсть викликають випадки недостатнього правового регулювання процедури розгляду цившьних справ, передбачених у ст. 293 ЦПК Укра!ни, з позицГ! дослщника. Окремо! уваги потребують справи про розiрвання шлюбу за заявою подружжя, яке мае д™й, за правилами окремого провадження. Крiм указаного нижче, такий штерес пов'язаний iз законодавчо встановленою можливютю розiрвання шлюбу у судовому порядку також за правилами позов-ного провадження цивильного судочинства.

Аналiз остантх дослiджень i публжацш засввдчуе неповне вивчення проблем правового регулювання процедури розiрвання шлюбу за заявою подружжя в порядку окремого провадження. Хоча варто зауважити значний внесок у дослщження ще! сфери В. В. Комарова (V. V. Кошагоу), Г. О. Свгглич-но! (Н. О. 8уЫусЬпа) [5], Г. В. Чуршти (Н. V. СЬигр^а) [6] та iнших фахiвцiв

науки цивильного процесуального права. У галузi сiмейного права важливим е науково-практичний коментар до ^мейного кодексу держави, шдготовлений колективом авторiв за редакщею I. В. Жилiнковоï [7, с. 352-357].

Метою статтх е розгляд цивильного процесуального та сiмейного законо-давства, окремих матерiалiв судово'1' практики на предмет дощльност реалiзацiï норм ЦПК Украши щодо застосування процедури розiрвання шлюбу в порядку окремого провадження за заявою подружжя, що мае д^ей. Шляхом порiвняння переваг та недолЫв розгляду цивiльних справ про розiрвання шлюбу за правилами окремого та позовного проваджень цивильного судочинства спробуемо ощнити доцшьшсть та зручнiсть застосування правил вищевказаних проваджень при вирiшеннi питань про розiрвання шлюбу у судовому порядку. Слвд вщм^ тити, що фахiвцi з сiмейного права визнають невиправданим лише позовний порядок розгляду справ про розiрвання шлюбу при фактичнш вщсутносп спору мiж подружжям [7, с. 353].

Виклад основного Mamepiany. Окремим провадженням у цивильному процесс за правилами ст. 293 ЦПК Украши, визнаеться вид непозовного провадження цивильного судочинства, за процедурою якого розглядаються цившьш справи про шдтвердження наявност чи вщсутност юридичних фактiв, що мають значення для охорони прав, свобод та iнтересiв особи чи створення умов здшснення нею особистих майнових чи немайнових прав або шдтвердження наявност чи ввдсутност неоспорюваних прав. У вказанш нормi визначено i категорп справ, вiднесених законодавцем до справ окремого провадження.

Частина 3 ст. 293 ЦПК Украши передбачае можливють розгляду в порядку окремого провадження справ про розiрвання шлюбу за заявою подружжя, яке мае д^ей. Будь-яких особливостей щодо ще'1 категорп справ закон не регла-ментуе, на ввдмшу ввд бшьшост шших справ, котрi розглядаються в порядку окремого провадження. Мова ще про те, що роздш IV ЦПК Украши мютить правову регламентацiю у вщповщних главах як сукупностi правових норм сто-совно особливостей розгляду судом справ про обмеження цившьно1 дiездатностi фiзичноï особи, визнання ïï недiездатною, поновлення цивiльноï дiездатностi фiзичноï особи, справ про усиновлення, про визнання фiзичноï особи безвiсно вщсутньою або оголошення ÏT померлою тощо.

Звертае на себе увагу начеб своерщне дублювання законодавчих приписiв щодо можливост розгляду в порядку окремого провадження деяких категорш цивiльних справ. Так, ч. 2 ст. 293 ЦПК Украши передбачае можливють розгляду в порядку окремого провадження справ про усиновлення, про встановлення факив, що мають юридичне значення та (ч. 3 вказано1 статл) справ про роз^ рвання шлюбу за заявою подружжя, яке мае д^ей. Разом з цим п. 4 ст. 315 ЦПК Украши, котра визначае коло справ про встановлення такого факту, мктить законодавчо визначену можливють встановлення факту реестрацп шлюбу, його розiрвання та усиновлення.

Уявляеться, що така схожкть не повинна вводити в оману виходячи з наступного. Ввдповщно до мети дано1 роботи розгляд в порядку окремого про-

вадження справ про розГрвання шлюбу за заявою подружжя, що мае дГтей, не слщ ототожнювати i3 розглядом факту такого розiрвання шлюбних правовщно-син за правилами ст. 315 ЦПК УкраТни. У першому випадку мова Где про розГ-рвання iснуючих шлюбних правовщносин за специфiчною процедурою та при дотриманш специфiчних умов. У другому ж - про встановлення факту такого розiрвання в минулому, оскГльки вщ цього залежить виникнення, розвиток чи припинення певних матерiально-правових правовщносин. Крiм цього, в остан-ньому разi цивiльне процесуальне законодавство регламентуе т питання, яких бракуе у першому випадку. Мова Где про процесуально-правове регулювання правил шдсудност справи про встановлення факту розiрвання шлюбу, що мае юридичне значення. Разом з тим при процесуально-правовому регулюванш встановлення факту розiрвання шлюбу, зокрема статт 315-319 ЦПК УкраТни, законодавець не обшшов увагою необхщшсть нормативного закрiплення змiсту заяви про встановлення такого факту, особливост змГсту рiшення суду про встановлення факту, що мае юридичне значення. В акт правосуддя повинш зазнача-тися вiдомостi про встановлений судом факт та мету такого встановлення поряд iз доказами, на пiдставi яких цей факт установлено. За умови необхщност рее-страцГТ такого рГшення в органах державноТ реестрацГТ актiв цивiльного стану зазначений документ не замшюе документiв, котрi видаються цими органами, а виступае правовою шдставою для одержання зазначених документГв.

ЦивГльне процесуальне законодавство лише закршлюе можливiсть розгляду в порядку окремого провадження справ про розiрвання шлюбу за заявою подружжя, яке мае дггей. Подача такоТ заяви мае вщбуватись за спiльним бажан-ням та волею чоловiка та дружини. У зв'язку з цим в одному з судових рГшень слушно вказуеться, що примушування до припинення шлюбних вщносин або, навпаки, примушування до Тх збереження, е порушенням права чоловжа та дружини на свободу та особисту недоторканшсть. Крiм цього, це може мати для порушника встановлеш законом негативш наслiдки [8].

На жаль, ЦПК УкраТни не мктить спецiальних норм щодо змiсту такоТ заяви, шдсудност справ, суб'ектного складу та особливостей судового розгляду i змiсту судового рГшення, як це мае мкце при правовому регулюваннi процедур розгляду шших справ окремого провадження, про як мова йшла вище, на що цiлком справедливо вказуеться в процесуальнш науковiй лiтературi [5, с. 35-36].

Матерiально-правова основа ще'Т категорГТ справ передбачена у ст. 109 СК УкраТни, яка закршлюе можливГсть розiрвання шлюбу мiж подружжям за наяв-ностi договору про визначене мюце проживання дiтей, про юридично закршлену участь у забезпеченш умов життя дiтей з боку того з батьюв, хто проживатиме окремо. У договорi також мають бути визначеш умови здiйснення ним права на особисте виховання дГтей.

Дослщження змiсту ст. 109 СК УкраТни дае шдстави зробити висновок про необхвдшсть подачi до суду у цш категорГТ справ двох договорiв. Перший (ч. 1 ст. 109 СК УкраТни) повинен мати просту письмову форму Гз визначенням

вищезазначених обставин. Другий (ч. 2 ст. 109 СК Украши) мае стосуватись розмiру алiментiв на дитину i посвщчуеться нотарiально. Вважаю, що зако-нодавче закрiплення необхiдностi договiрного закршлення правовiдносин подружжя пояснюеться кроком уникнення спору про право при розглядi ще1 справи в порядку окремого провадження. Дослщження окремих судових ршень свiдчить про те, що судами не у всiх випадках дотримуеться законода-вча вимога про обов'язковють нотарiальноï форми такого договору [9]. Одначе судовш практицi вiдомi i випадки укладання замкть двох договорiв одного, проте в нотарiальнiй формь У ньому закрiплювались умови щодо здшснення батьювських прав, визначення мкця проживання дiтей та про надання кош^в на утримання дiтей (алiментiв) [8].

Заява до суду подаеться подружжям. Як сiмейне, так i цившьне процесу-альне законодавство не визначае процесуально-правового становища подружжя як суб'екта звернення до суду. Частина 4 ст. 294 ЦПК Украши закршлюе правило про те, що справи окремого провадження розглядаються судом за участю заявника i заштересованих осiб. I якщо коло заявниыв можна визначити як суб'екив звернення до суду, то коло заштересованих о^б визначити часто бувае доволi складно, оскшьки законодавство не мiстить ознак заштересованих осiб. Указана норма не мютить такого единого суб'екта справ окремого провадження, як подружжя. Виходячи з цього незрозумшо, чи розповсюджуються на подружжя ознаки заявника та заштересованоТ особи. Так, у однш iз цившьних справ суд постановив ухвалу про залишення заяви без руху зокрема i з огляду на те, що iз заявою окремого провадження у справi дано1 категорп до суду звернулася лише дружина, тодi як чоловж зазначений як заiнтересована особа, що не ввдповщае, на думку суду, ст. 109 ЦПК Украши, вщповвдно до яко1 iз сшльною заявою про розiрвання шлюбу звертаеться подружжя [10]. З такими висновками суду навряд чи можна погодитись з урахуванням обов'язковост участ у розглядi справ окремого провадження заявника i заштересованих осiб (ч. 4 ст. 294 ЦПК Украши). Не можна погодитись i з твердженням, що в даному випадку мае мкце обов'язкова процесуальна сшвучасть [6, с. 248], оскшьки сшвучасть притаманна суб'ектному складу у справах позовного провадження. На це проблемне, на нашу думку, питання не дае вщповщ i постанова Пленуму Верховного суду Украши «Про практику застосування судами законодавства при розглядi справ про право на шлюб, розiрвання шлюбу, визнання його недшсним та подш сшльного майна подружжя» вщ 21.12.2007 р. № 11, котра е затребувана судовою практикою [10].

З урахуванням цих обставин вважаю за дощльне вважати кожного з подружжя заявником (в даному випадку наявш два заявника), а заштересо-ваною особою слвд визначати вщповщний ввддш державно1 реестрацп акив цивильного стану, котрий здшснюватиме державну реестращю розiрвання шлюбу на пiдставi ршення суду. Оскiльки вирiшення питання про прийняття заяви, на яке посилався автор у попередньому абзащ, розглядалось в Москов-ському районному судi м. Харкова, то заштересованою особою слщ визначати

Московський районний у mîctî XapKOBi вщдш державно!" реестрацп' акив цивiльного стану Головного територiального управлiння юстицп у Харкiвськiй область

Ввдсутшсть норми про пiдсуднiсть справ дано1 категорй також викликае нерозумшня. Неможливiсть застосування аналоги процесуального закону, на дискусшшсть якого звертае увагу Д. Д. Луспеник (D. D. Luspenyk) [11, с. 62-75], не дае шдстав погодитись i3 твердженням Г. В. Чуршти (H. V. Churpita) про те, що заява про розiрвання шлюбу у випадку, що розглядаеться, подаеться до суду за правилами загально'1', територiальноï, альтернативно!" територiальноï шд-судностi або шдсудност справ за ухвалою вищого суду [6, с. 247]. 1з вказаною авторкою погодитись не можна з причини процесуально-правово'Т регламентацй пiдсудностi у справах позовного провадження. У роздт ЦПК УкраТни, котрий регламентуе розгляд справ окремого провадження, питання шдсудност регла-ментуються для кожно!" категорй' справ окремо (статт 295, 301, 305, 310, 316, 320, 329, 334, 339, 343, 347, 350-1 ЦПК УкраТни) при правовш регламентацй' особливостей розгляду пеТ чи шшоТ категорй' справ окремого провадження. Однак точка зору Г. В. Чуршти не е единою в юридичнш лггературь М. В. Вербщька (M. V. Verbitska), примiром, уважае, що така заява подаеться особою до суду за мюцем реестрацп' ïï мюця проживання [12, с. 79].

Уважаемо, що процесуально-правове регулювання розгляду справи про розiрвання шлюбу за заявою подружжя, яке мае дггей, котра розглядаеться в порядку окремого провадження, не мктить норм, як б регламентували осо-бливост ÏT розгляду. Як наслвдок, вiдсутнi i правила визначення шдсудност щодо цiеï категорй цившьних справ. У справi, що наводилась вище, подружжя мешкае в одному райош м. Харкова, хоча i за рiзними адресами. У такому разi проблем з визначенням шдсудност не виникае. Проте у випадку реестрацп' мюця проживання чоловша та дружини в рiзних адмiнiстративно-територiаль-них одиницях держави належне визначення шдсудност тако1 справи могло б бути вкрай ускладненим.

Упродовж одного мюяця вiд дня подання заяви про розiрвання шлюбу чоло-вiк i дружина мають право вщкликати вказаний процесуальний документ. За вщсутност цього та шсля спливу мiсячного термiну суд мае ухвалити ршення про розiрвання шлюбу. Норми СК та ЦПК Укра'1'ни, вважаю, не визначають граничного термшу ухвалення судового ршення, а закршлюють початок цього строку. Визначаючи повноваження суду ухвалити ршення шсля спливу одного мкяця вщ дня подання заяви, законодавець не закршив граничного термшу, впродовж якого вказане повноваження повинно бути реалiзовано. Задоволення вимог подружжя вщбуваеться за умови вщповщност вимог справжнш волi дружини i чоловша та вiдсутностi порушень ïx особистих та майнових прав шсля розiрвання шлюбу, а також прав 1'хшх дiтей.

Процедура розгляду заяви про розiрвання шлюбу за правилами окремого провадження не передбачае, як уявляеться, необхщност виклику подружжя та шших можливих учасниюв справи у судове засщання. Стаття 109 СК Украши

закршлюе лише необхщшсть дотримання мюячного термшу вiд дня подання заяви для виршення питання про постановлення судового ршення. Однак за вiдомостями, отриманими iз змiсту одного з акпв правосуддя, засiдання суду у цш категорп справ призначаються. Проте вимоги, викладеш в заявi, можуть розглядатись органом правосуддя i за вщсутност заявника i заштересовано1 особи за умови своечасного та належного ïx поввдомлення про час та мюце слухання справи. За матерiалами бдиного державного реестру судових рiшень, подружжя вправi надати суду клопотання про слухання справи за ïx вщсутност при пiдтриманнi заяви та проханням задовольнити вимоги [13].

Бракуе у нормах ЦПК Украши i процесуально-правового закршлення про-цесуально1 дп, котра повинна вчинятись судом при можливому ввдкликанш чоловшом (дружиною) заяви про розiрвання шлюбу. На мою думку, аналiз норм цивiльного процесуального законодавства не дае можливост при вщкликанш вказаного процесуального документа анi ухвалювати ршення, анi постановляти ухвалу про залишення заяви без руху, про повернення заяви, залишення ïï без розгляду або закриття провадження по справь На це звертае увагу i М. О. Резникова (M. O. Reznykova) [14, с. 115].

Висновки. З огляду на вищевказаш обставини, процедура розiрвання шлюбу в судовому порядку за правилами окремого провадження цивильного судочинства видаеться вкрай громiздкою та важкою. До аналопчного вис-новку приходить М. В. Вербщька, але з шших шдстав [12, с. 80], а також М. О. Резникова [14, с. 115]. Трудношд з нормативним регулюванням належно!" процедури розгляду заяви, визначення суб'ектного складу справи, обов'язкова шдготовка принаймш двох договорiв до моменту звернення до суду, очшування щонайменше одного мкяця до дня ухвалення ршення (без врахування строку набрання актом правосуддя законно!" сили) навряд чи дозволяе говорити про бшьш зручний та легкий шлях розiрвання шлюбу за правилами окремого провадження у порiвняннi з позовним. На пiдставi викладеного, можна стверджу-вати, що розгляд питання про розiрвання шлюбу уявляеться бшьш дощльним та прозорим саме в тому раз^ коли виршуеться за правилами позовного, а не окремого провадження.

Список л^ератури

1. Про внесения змш до Господарського процесуального кодексу Украши, Цившьного процесуального кодексу Украши, Кодексу адмМстративного судочинства Украши та шших законо-давчих аклв : Закон Украхни ввд 03.10.2017 р. № 2147-VIII. В1домост1 Верховно1 Ради Украти. 2017. № 48. Ст. 436.

2. Ршення 1ндустр1ального районного суду м. Дншропетровська ввд 25.04.2019 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82709016.

3. Ршення Амур-Шжньодншровського районного суду м. Дншропетровська ввд 16.10.2018 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77438145 (дата звернення: 12.05.2019).

4. Ршення Вознесенського мкькрайонного суду Микола1всько1 обласп в1д 27.03.2019 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80722807 (дата звернення: 12.05.2019).

5. Комаров В. В., Свилична Г. О., Удальцова I. В. Окреме провадження : монограф1я / за ред. В. В. Комарова. Харюв : Право, 2011. 312 с.

6. Чуртта Г. В. Концептуальш засади захисту амейних прав та штереав у порядку непо-зовного цившьного судочинства : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03. Ктв : Нац. акад. внутр. справ, 2016. 479 с.

7. Омейний кодекс Украши : науково-практичний коментар / за ред. I. В. Жилшково! Харюв : Ксилон, 2008. 855 с.

8. Ршення Жовтневого районного суду м. Харкова вщ 22.04.2019 р. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/81322553 (дата звернення: 12.05.2019).

9. Ршення Московського районного суду м. Харкова ввд 18.03.2019 р. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/80514866 (дата звернення: 12.05.2019).

10. Ухвала Московського районного суду м. Харкова вщ 13.08.2019 р. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/83611933 (дата звернення: 12.05.2019).

11. Комаров В. В., Гусаров К. В., Сакара Н. Ю. та ш. Цившьне судочинство Украши: основнi засади та шститути : монографiя / за ред. В. В. Комарова. Харюв : Право, 2016. 848 с.

12. Вербщька М. В. Процесуальт особливосп розiрвання шлюбу в порядку окремого провадження. Порюняльно-аналтичне право. 2015. № 6. С. 77-80.

13. Ршення Дзержинського районного суду м. Харкова ввд 25.10.2018 р. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/77453112 (дата звернення: 12.05.2019).

14. Резникова М. О. Розiрвання шлюбу у порядку окремого провадження: проблемы питання. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. № 6. С. 111-116.

Referenses

1. Pro vnesennia zmin do Hospodarskoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy, Tsyvilnoho protse-sualnoho kodeksu Ukrainy, Kodeksu administratyvnoho sudochynstva Ukrainy ta inshykh zakono-davchykh aktiv: Zakon Ukrainy vid 03.10.2017 r. № 2147-VIII. (2017). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 48, art. 436 [in Ukrainian].

2. Rishennia Industrialnoho raionnoho sudu m. Dnipropetrovska vid 25.04.2019 r. (2019). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82709016 [in Ukrainian].

3. Rishennia Amur-Nizhnodniprovskoho raionnoho sudu m. Dnipropetrovska vid 16.10.2018 r. (2018). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77438145 [in Ukrainian].

4. Rishennia Voznesenskoho miskraionnoho sudu Mykolaivskoi oblasti vid 27.03.2019 r. (2019). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80722807 [in Ukrainian].

5. Komarov, V.V., Svitlychna, H.O., Udaltsova, I.V. (2011). Okreme provadzhennia. V.V. Koma-rov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

6. Churpita, H.V. (2016). Kontseptualni zasady zakhystu simeinykh prav ta interesiv u poriadku nepozovnoho tsyvilnoho sudochynstva. Doctor's thesis. Kyiv : Nats. akad. vnutr. sprav [in Ukrainian].

7. Simeinyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar. (2008). I.V. Zhylinkova (Ed.). Kharkiv: Ksylon [in Ukrainian].

8. Rishennia Zhovtnevoho raionnoho sudu m. Kharkova vid 22.04.2019 r. (2019). URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/81322553 [in Ukrainian].

9. Rishennia Moskovskoho raionnoho sudu m. Kharkova vid 18.03.2019 r. (2019). URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/80514866 [in Ukrainian].

10. Ukhvala Moskovskoho raionnoho sudu m. Kharkova vid 13.08.2019 r. (2019). URL: http:// reyestr.court.gov.ua/Review/83611933 [in Ukrainian].

11. Komarov, V.V., Husarov, K.V., Sakara, N.Yu. et al. (2016). Tsyvilne sudochynstvo Ukrainy: osnovni zasady ta instytuty. V.V. Komarov (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

12. Verbitska, M.V. (2015). Protsesualni osoblyvosti rozirvannia shliubu v poriadku okremoho provadzhennia. Porivnialno-analitychne pravo, 6, 77-80 [in Ukrainian].

13. Rishennia Dzerzhynskoho raionnoho sudu m. Kharkova vid 25.10.2018 r. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/77453112 [in Ukrainian].

14. Reznykova, M.O. (2018). Rozirvannia shliubu u poriadku okremoho provadzhennia: prob-lemni pytannia. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 6, 111-116 [in Ukrainian].

Gusarov K. V., Doctor of Law, Professor, Head of Civil Procedure Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.

e-mail : k.v.gusarov@nlu.edu.ua ; ORCID 0000-0001-8774-259X

Problems of legal regulation of divorce proceedings in the special proceedings

The article is devoted to the study of the peculiarities of applying the norms of national civil procedural and family law when courts of civil jurisdiction consider the application on divorce from the spouses in special proceedings. Attention is drawn to the problems in determining the content of the application, the subject composition, jurisdiction and the particularities of considering this category of cases. The analysis of one of the court rulings allowed the author to draw attention to inconsistencies in the civil procedural law.

The work stresses on the consolidation of the possibility of considering such a case in the special proceedings by the court, but the absence of norms on the peculiarities of considering this category of cases gives rise to an ambiguity in the interpretation of certain norms of the civil procedural legislation. The analysis of literary sources also indicates a lack of studies of these issues.

When considering the peculiarities of the subject composition, the author draws attention to the absence in the content of the civil procedural legislation of such an entity as the "spouses" with a legislatively fixed provision in the Civil Procedural Code of Ukraine of the need to participate in special proceedings of an applicant as a person applying to the court and, on the other hand, interested parties. The impossibility of applying the rules of jurisdiction in this case is proved by analogy with the rules of jurisdiction in cases of legal action. When considering the issues related to the peculiarities of the consideration of these categories of cases by courts, attention is drawn to the uncertainty of the civil procedural legislation on the timing of a decision by a court in such cases, on the procedural and legal consequences of withdrawal of a divorce application by spouses and on the procedural fixation of the consequences of this event by the court.

Taking an account of the given factors, it is concluded that it is more expedient and transparent to consider the issue of divorce process according to the rules of ordinary legal proceedings, and not a special one.

Keywords: special proceedings; divorce; applicant; interested party; contract of spouses; features of consideration of certain categories of civil cases.

Рекомендоване цитування: Гусаров К. В. Проблеми правового регулювання процедури розiрвання шлюбу в порядку окремого провадження. Проблеми законность 2019. Вип. 147. С. 66-74. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.180385.

Suggested Citation: Gusarov, K.V. (2019). Problemy pravovoho rehuliuvannia protsedury rozirvannia shliubu v poriadku okremoho provadzhennia [Problems of legal regulation of divorce proceedings in the special proceedings]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 147, 66 - 74. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.180385 [in Ukrainian].

Надшшла до редколегп 09.10.2019 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.