CC BY
137
УДК 349.6-032.2(477)
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРА1Н1
Проаналгзовано та розкрито зм1ст правових понять «вихгд тдземних вод», «водний об 'ект», сформульовано правове визначення поняття «водне джерело», встановлено мгсце водних джерел серед 1нших водних об 'ект1в водного фонду Украгни, проанал1зовано статус водного джерела як джерела питного водопостачання. Виявлено та досл1джено проблеми правового регулювання використання водних джерел, зокрема, окреслено проблемт питання регламентацп загального та специального користування водними джерелами.
Ключов1 слова: вихщ тдземних вод; водне джерело; поверхневi води; водний об'ект; використання водних джерел.
Постановка проблеми. Необхщнють дослщження питання використання
водних джерел обумовлена загостренням еколопчних проблем, пов'язаних 1з
забрудненням поверхневих та тдземних вод Украши. Саме тому в Закош
Украши «Про Основш засади (стратегш) державно!' еколопчно! полггики
Украши на перюд до 2020 року» вщ 21.12.2010 р. № 2818-У1 визначено основш
проблеми рацюнального використання та охорони водних ресуршв, як
зводяться до надм1рного антропогенного навантаження на водш об'екти, !х
значного забруднення, недосконалост економ1чного мехашзму 1 системи
управлшня водокористуванням та охороною вод. У свою чергу, недосконалють
правового регулювання використання окремих водних об'еклв ускладнюе
досягнення поставлених цшей та завдань у вказанш сфер1. Так, вщсутшсть
законодавчого визначення поняття «водне джерело» та неоднозначшсть у
правовому регулюванш порядку використання джерельно! води призводить до
занедбаност водних джерел, як в перспектив! могли б бути використаш як © Черкашина М. К., 2016 1
джерела питного водопостачання, неконтрольованих втрат та, як наслщок, забруднення та вичерпання водних ресуршв. Необхщшсть визначення юридичного поняття «водне джерело» та дослiдження питання використання цих водних об'еклв обумовлена вiдсутнiстю надежного правового регулювання рацiонального використання водних джерел.
Актуальнiсть теми. У зв'язку i3 загостренням екологiчних проблем, пов'язаних i3 забрудненням водних ресурсiв в УкраА'ш, значно актуаизуеться питання збереження якосл джерельно! води, оскiльки значення водних джерел полягае в можливосл !хнього використання для питного водопостачання або бальнеологи. Це зумовлюе необхщнють удосконалення вiдповiдного законодавства з метою впорядкування ращонального використання водних джерел i подальшого формування ефективного, адекватного оргашзацшно-правового механiзму охорони вщ забруднення вказаних водних об'ектiв, оскшьки за вiдсутностi всебiчного нормативного регулювання використання окремих водних об'еклв неможливо забезпечити розроблення та вжиття вщповщних заходiв охорони, контролю за використанням та попередження забруднення, вичерпання водних ресуршв.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. До сьогоднi в юридичнш науцi поняття «водне джерело» не було розроблено i питанню використання саме водних джерел як окремих водних об'еклв не придшено достатньо уваги.
До проблеми використання та правово! охорони природних ресуршв загалом зверталися такi ученi-правознавцi у галузi екологiчного права, як В. I. Андрейцев, А. П. Гетьман, В. М. Комарницький, В. Л. Мунтян та ш. У свою чергу, питання використання та охорони водних ресуршв дослщжувалися Г. В. Ашшмовою, В. I. Гордеевим, Б. В. Срофеевим, О. С. Колбасовим, Н. М. Обшх, О. В. Сердюком, А. К. Соколовою та ш., комплексного використання та збереження водних ресуршв - Н. В. Локтевою та В. О. Джуган, а ращонального використання та охорони водних ресуршв Укра!ни -Л. А. Бобровського, О. С. Петренко, А. В. Яцика та ш.
Метою статт е з'ясування змюту та визначення такого наукового й © Черкашина М. К., 2016 2
законодавчого поняття як «водне джерело», його мюця серед шших водних об'еклв, доошдження особливостей правовщносин, що виникають з приводу використання джерельно!' води, а також анаиз проблемних питань у правовому регулюванш загального i спецiального використання водних джерел.
Виклад основного матерiалу. Вщповщно до ст. 3 Водного кодексу Украши вiд 06.06.1995 р. № 213/95-ВР усi води (воднi об'екти) на територп Украши становлять ïï водний фонд. До водного фонду Украши належать: 1) поверхневi води: природш водойми (озера); водотоки ^чки, струмки); штучнi водойми (водосховища, ставки) i канали; iншi воднi об'екти; 2) шдземш води та джерела; 3) внутршш морськi води та територiальне море. Отже, з анаизу вказаноï правовоï норми водний фонд Украши складають три групи вод: поверхнев^ пiдземнi та морськi.
Слщ звернути увагу на визначення загального поняття «водний об'ект». У Водному кодекс Украши цей юридичний термш визначаеться як «природний або створений штучно елемент довкшля, в якому зосереджуються води». Тобто водний об'ект за цим визначенням не е водами, а деяким елементом довкшля, в якому знаходяться води. Показовим у цьому контексл е визначення водного об'екта, яке закршлено в Модельному водному кодекс для держав-учасниць Сшвдружносл Незалежних Держав [1]. Так, у ст. 1 цього Кодексу водний об'ект (поверхневий) визначаеться як зосередження вод на поверхш сушi у формах ïï рельефу, що мае меж^ обсяг i риси водного режиму, i який являе собою окремий i значний елемент поверхневих вод: рiчка, струмок, озеро, водосховище, ставок, болото та iншi водш об'екти в природних або штучних западинах.
На необхщнють уточнення визначення «водного об'екта» неодноразово
звертали увагу багато вчених-правознащв. Так, В. О. Джуган, дослщжуючи
поняття водних ресуршв, водних об'еклв та ï^ ознак, вщзначае, що водш
об'екти е невщ'емною складовою частиною навколишнього природного
середовища, а воднi ресурси е частиною водних об'еклв. Таким чином, водш
ресурси е обсягами поверхневих, шдземних i морських вод вiдповiдноï © Черкашина М. К., 2016 3
територп, як використовуються або можуть бути використанi в перспектива При цьому до ознак водних об'еклв В. О. Джуган вщносить: 1) природне походження; 2) еколопчний взаемозв'язок з навколишнiм природним середовищем; 3) виконання життезабезпечувальних функцiй; 4) вщсутшсть постiйних меж, рiвня i об'ему водного об'екта; 5) вщсутнють стало! вартостi [2, с. 9].
Проте не можна погодитися з думкою про виключно природне походження водного об'екта, оскшьки води можуть зосереджуватися також у штучно створених елементах довкшля (ставки, водосховища та ш). Так, О. В. Сердюк пропонуе визначити «водний об'ект» як певну сукупнють вод, яка зосереджена в природному або штучно створеному елемент довкшля [3, с. 4].
Слщ вщзначити, що Водний кодекс Укра!ни не надае визначення термша «водне джерело» та не встановлюе однозначно! регламентацп його статусу як окремого водного об'екта, у зв'язку з чим необхщно з'ясувати наявшсть ознак водного об'екта при характеристик водного джерела. Крiм того, невиршеним залишаеться питання щодо вiднесення водного джерела до поверхневих чи тдземних вод.
Цжавими е положення ст. 4 Основ водного законодавства СРСР i союзних республш вiд 10.12.1979 р., зпдно з якими державний водний фонд СРСР складали: 1) рiчки, озера, водосховища, iншi поверхневi водоймища i воднi джерела, а також води канаив i ставюв; 2) пiдземнi води та льодовики; 3) внутршт моря та iншi внутрiшнi морськi води СРСР; 4) територiальнi води (територiальне море) СРСР. Як бачимо, радянське водне законодавство закршило статус водного джерела як поверхневого водного об'екта.
Шдтримуючи радянський шдхщ до вирiшення питання про мюце водного джерела серед шших водних об'ектiв, Водний кодекс Росшсько! Федерацп вiд 03.06.2006 р. № 74-ФЗ (ст. 5) вiдносить водш джерела до поверхневих вод [4].
Водний кодекс Республжи Бшорусь вщ 30 квiтня 2014 р. № 149-3 [5],
який набув чинност 21.05.2015 р., мютить низку новацш у сферi регулювання
правовiдносин, пов'язаних з охороною та використанням вод, зокрема, © Черкашина М. К., 2016 4
розширено коло об'еклв правовщносин, регульованих кодексом, уточнено перелш видiв водокористування, наведена детальна класифжащя поверхневих водних об'еклв тощо. Так, ст. 1 Кодексу мютить визначення поняття «джерело» - це природний вихщ тдземних вод на земну поверхню. Стаття 5 Кодексу закрiплюе класифжащю поверхневих водних об'ектiв, подiляючи 1'х на: 1) водотоки (подiляються, у свою чергу, на ржи, канали, струмки); 2) водоймища (подiляються на озера ( природш водойми ), водосховища, стави, ставки-копаш, обводненi кар'ери); 3) джерела. Як бачимо, Водний кодекс Республжи Бшорусь визнае водш джерела поверхневими водними об'ектами. Проте Водний кодекс Республши Казахстан вщ 09.07.2003 р. № 481-II (ст. 13) [6] вщносить водш джерела до тдземних вод.
Також щкавими з точки зору дослщження статусу водного джерела, як особливого водного об'екта, е положення Директиви 2000/60/СС Свропейського Парламенту i Ради «Про встановлення рамок дiяльностi Ствтовариства в галузi водно!' полггики» вiд 23.10.2000 р. (Водна рамкова Директива) [7], зпдно з якою: «поверхнева вода» означае внутршш води, за виключенням грунтових вод, а також перехщш й прибережнi води (у випадку розгляду з точки зору хiмiчного стану це поняття також означае територiальнi води). У свою чергу, «внутршня вода» означае всяку стоячу або текучу воду на поверхш землi i всяку грунтову воду, що знаходиться у напрямi «на берег» вщ базово1' лiнiï, вщ яко1' вимiрюеться ширина територiальних вод».
Отже, Водна рамкова Директива не надае визначення поняттю «джерело», не виокремлюе його серед шших водних об'еклв та не вщносить прямо до поверхневих чи тдземних вод. Проте з анаизу ознак «поверхнево1», «внутршньо1» води, як надаються в Директив^ можна дiйти висновку, що джерела е поверхневими водними об'ектами.
При дослщженш питання природи водного джерела та його мюця серед
шших водних об'еклв не можна не звернути увагу на визначення водного
джерела, яю надаються в пдрогеолопчнш науш, зокрема, джерело визначаеться
як природний вихщ тдземних вод безпосередньо на поверхню землi або тд © Черкашина М. К., 2016 5
водою (тдземне джерело); природний вихщ на денну поверхню грунтових (безнатрних) вод зосереджений природний вихщ тдземно! води на денну поверхню землi або пiд водою; природний вихщ пiдземних вод на земну поверхню [8, с. 172; 9, с. 212]. Як бачимо, бшьшють учених у T^^i пдрологп, пдрогеологп визначають водне джерело як природний вихщ пiдземних вод безпосередньо на поверхню земл^
У зв'язку з вщсутшстю правово! дефiнiцi! «водне джерело» на законодавчому рiвнi, а також правово! регламентацп його статусу як окремого водного об'екта у складi водного фонду держави в юридичнш наущ iснують рiзнi пiдходи щодо розумiння правово! природи джерела та його мкця серед iнших водних об'еклв.
Слiд вiдзначити, що особливютю водного джерела е те, що формуючи поверхневi води, цей водний об'ект у той же час пов'язаний iз тдземними водами, що викликае необхщтсть врегулювання питання визначення порядку користування водними джерелами, як являють собою ушкальну природну щншсть та мають велике значення для тдтримання водного балансу iнших поверхневих водних об'еклв.
Визначальним е те, що тдземш води вийшовши на поверхню земл^ рухаються далi з ключа у виглядi струмкiв та полчюв. Особливiсть водного джерела полягае в тому, що воно формуеться тдземними водами, у свою чергу, завдяки водному джерелу формуються поверхневi водт об'екти. Пiдземнi води перетворюються на поверхнев^ вийшовши на земну поверхню через джерельт воронки (як утворюються на мiсцях, де водоносний горизонт пересшаеться з земною поверхнею). Тобто водне джерело е природним виходом тдземних вод на поверхню земл^ Як бачимо, ^м природного походження водному джерелу притаманна така ознака як наявтсть еколопчного взаемозв'язку з навколиштм природним середовищем.
Слiд вiдзначити, що вихщ пiдземних вод може мати мюце не лише на
земну поверхню, а й у поверхневi та морсью воднi об'екти. Так, ч. 3 ст. 6
Модельного водного кодексу для держав-учасниць Ствдружносл Незалежних © Черкашина М. К., 2016 6
Держав вщ 16.11.2006 р. вщносить до тдземних вод природний вихщ цих вод, зазначаючи, що природний вихщ тдземних вод - це вихщ тдземних вод на земну поверхню чи тд водою [1]. Проте О. В. Сердюк вщзначае, що вихщ тдземних вод саме у водт об'екти не може визнаватися окремим водним об'ектом, оскшьки водний об'ект - це природний або створений штучно елемент довкшля, в якому зосереджуються води (море, рiчка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). У свою чергу «вихщ тдземних вод» в iншi водт об'екти е спешальним мюцем, природним об'ектом, в якому води не зосереджуються, а змшюють свою правову природу, перетворюються з тдземних на поверхнев^ морськ [10, с. 6]. Тому джерело слщ вважати окремим випадком виходу тдземних вод, а саме виключно виходом на земну поверхню. Слщ погодитися, що з точки зору природи водного джерела цей водний об'ект доцшьно включити до складу поверхневих водних об'еклв.
В юридичнш наут немае едино! думки з приводу визначення поняття «водне джерело», «природний вихщ тдземних вод» та !х взаемозв'язку. Так, В. О. Джуган до поверхневих водних об'еклв вщносить поверхневi водотоки ^чки, струмки, канали) та водойми (озера, водосховища, ставки, моря), а до тдземних водних об'еклв - водоносний горизонт, басейн тдземних вод, родовище тдземних вод, а також природний вихщ тдземних вод [2, с. 9].
Визначення природи водного джерела як окремого водного об'екта, на нашу думку, вщносить його до групи особливих водних об'еклв, що, у свою чергу, потребуе встановлення спетального правового регулювання його використання та охорони.
Так, за пдрогеолопчним режимом водт об'екти подшяються на
водотоки, водойми та особливi водт об'екти. Водотоки - це водт об'екти, для
яких характерним е перемщення води в напрямi нахилу по заглибит на земнш
поверхт ^чки,струмки,канали). Водойми - це водт об'екти у заглибит на
суш^ для яких характерним е уповшьнене перемщення води або повна його
вщсуттсть (океани, моря, водосховища, озера, болота, ставки). Маючи © Черкашина М. К., 2016 7
особливосл функщонування та специфiчнi ознаки, водш джерела е особливими водними об'ектами, до групи яких також належать льодовики, шдземш води (водоносш горизонти та артезiанськi басейни).
На законодавчому рiвнi в Укра1ш льодовики, артезiанськi басейни не закршлеш як окремi воднi об'екти, проте в пдрологп останнi, поряд з шшими водними об'ектами, складають водш ресурси в цшому. Так, на вщмшу вiд Водного кодексу Украши, Закон Грузи «Про воду» вщ 16.10.1997 р. № 936 (ст. 7) [11] до поверхневих водних об'еклв вщносить також льодовики та вiчнi
снiговi покрови.
Таким чином, водне джерело характеризуеться такими ознаками водного
об'екта як: природне походження, еколопчний зв'язок iз навколишнiм природним середовищем, мае велике значення для юнування шших водних об'еклв. Вбачаеться доцшьним вщнести воднi джерела до поверхневих вод з вщповщним правовим регулюванням 1'х використання та охорони, а також запропонувати наступне визначення водного джерела - це концентрований зосереджений природний вихщ шдземно1' води iз рiзних прських порiд безпосередньо на земну поверхню.
Потребуе уваги також виршення питання про вiднесення водного джерела до мюцевих чи до загальнодержавних водних об'ектiв. Так, вiдповiдно до ст. 5 Водного кодексу Украши вс водш об'екти подшяються на водш об'екти загальнодержавного та мюцевого значення. Крiм цього законодавець чггко вказуе види та ознаки водних об'еклв, що належать до водних об'еклв загальнодержавного та мюцевого значення. Вщповщно до ст. 62 Водного кодексу Украши водш об'екти, що мають природш лшувальш властивосл, належать до категорп лшувальних, якщо 1'х включено до спецiального перелiку.
Отже, з аналiзу вказаних законодавчих положень можна дшти висновку,
що водш джерела можуть вщноситися до водних об'еклв як мюцевого, так i
загальнодержавного значення, що виршуе питання розмежування компетенцп
державних органiв та оргашв мiсцевого самоврядування щодо розпорядження
зазначеними водними ресурсами (наприклад, як лжувальш - у разi включення © Черкашина М. К., 2016 8
до спещального перелшу або в межах територш природно-заповщного фонду загальнодержавного значення).
Заслуговуе на увагу питання можливосл використання водних джерел для питного водопостачання. Так, зпдно iз Законом Украши «Про питну воду та питне водопостачання» вщ 10.01.2002 р. № 2918-III джерело питного водопостачання - це водний об'ект, вода якого використовуеться для питного водопостачання тсля вщповщнох' обробки або без неЛ. Слщ вщзначити, що
вказаним нормативно-правовим актом не визначеш критерп вщнесення водних
об'еклв до джерел питного водопостачання.
Загальш правила вибору та вимоги до джерел питного водопостачання викладеш в нормативному документ ГОСТ 2761-84 «Джерела центраизованого господарсько-питного водопостачання. Ппешчш, технiчнi вимоги й правила вибору» вщ 27.11.1984 р. Зпдно з положеннями даного стандарту придатшсть водного об'екта для господарсько-питного водопостачання визначаеться на основа 1) саштарнох' ощнки умов формування та залягання вод пiдземного джерела водопостачання; 2) санiтарноï оцiнки поверхневого джерела водопостачання, а також прилеглоï територп вище та нижче водозабору вздовж течи води; 3) ощнки якосл та кшькосл води джерела водопостачання; 4) санiтарноï оцiнки мiсць розташування водозабiрних споруд; 5) прогнозу саштарного стану водних джерел.
Так, Н. М. Обшх пропонуе поняття «джерела питного водопостачання» визначити як водш об'екти природного та штучного походження, що е саштарно захищеними вщ забруднення, яюсть води у яких вщповщае встановленим еколопчним та саштарно-гтешчним нормативам, мiстять достатню кiлькiсть води для задоволення господарсько-питних потреб населення та стосовно яких надано вщповщний висновок органу державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду щодо придатносл джерела для питного водопостачання [12, с. 137].
З огляду на вищезазначене водш джерела, яюсть вод яких вщповщае
встановленим еколопчним та саштарно-гтешчним нормативам, у перспективi © Черкашина М. К., 2016 9
можуть використовуватися як джерела питного водопостачання. При цьому вбачаеться, що водш джерела з огляду на пдрогеолопчш характеристики можуть бути джерелами нецентраизованого водопостачання, тобто здатш забезпечити питною водою потреби шдивщуальних споживачiв за допомогою пунклв розливу води (в тому чи^ пересувних), застосування установок (пристро!в) тдготовки питно! води, проте це питання залишаеться вщкритим та потребуе подальшого дослiдження.
Також водне джерело, як водний об'ект, слщ дослщити з точки зору порядку його використання. Виходячи з того, що будь-який водний об'ект, а також обладнання (каптаж) водного джерела нерозривно пов'язаш iз земною поверхнею, доцшьним е виршення питання про порядок користування водним джерелом та земельною дшянкою, на якш воно розташоване.
О. С. Колбасов справедливо зазначае, що не можна право водокористування включати в змiст права землекористування. В процес виникнення та реаизацп права водокористування та землекористування лсно
переплггаються та е взаемообумовленими [13, с. 125].
Слщ погодитися з думкою Б. В. Срофеева, який характеризуе головш
моменти залежносл водокористування та землекористування, вказуючи, що об'ем та характер прав водокористування, пов'язаних 1з правом землекористування, залежить в1д того якими водними об'ектами, для яких цшей та яким способом користуеться суб'ект. Б. В. врофеевим вщзначено, що необхщно розр1зняти три види водних об'еклв: 1) водн1 об'екти, яю межують 1з земельними д1лянками, вщведеними землекористувачам, а також проточн1 води (канали, р1ки та 1н.); 2) природш та штучн1 водн1 об'екти, розташоваш всередин1 земельних д1лянок, вщведених землекористувачам; 3) Грунтов1 води, яю знаходяться в межах цих земельних дшянок.
При цьому Б. В. врофеев слушно зазначае, що користуватися водами без
спещальних дозвол1в можуть будь-яю землекористувач1, якщо таке
користування носить загальний характер; спец1альне ж водокористування у вс1х
випадках, у тому числ1 й тод1, коли водний об'ект знаходиться всередиш © Черкашина М. К., 2016 10
наданоï земельноï дшянки, здшснюеться виключно на пiдставi дозволу [14, с. 132].
На сьогодшшнш день сшввщношення прав водокористування та землекористування знайшло свое вiдображення в нормах Земельного кодексу Украши. Так, вщповщно до ст. 95 ч. 1 п. «в» землекористувач^ якщо шше не передбачено законом або договором, мають право використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявш на земельнш дшянщ загальнопоширеш корисш копалини, торф, лiси, воднi об'екти, а також iншi кориснi властивосл землi. Проте вказане законодавче положення не слщ розумiти обмежено. Так, помилковим буде висновок про те, що право користування водними об'ектами визначено положенням ст. 95 ЗК як правомочносл землекористувача. З анаизу норм Водного кодексу Украши (ст.ст. 1, 42-43) можна зробити висновок, що для правомiрного використання водного об'екта, навпъ якщо вш розташований на земельнш дшянщ, наданш у користування, землекористувач повинен бути i водокористувачем одночасно.
Таким чином, землекористувачi мають право користуватися шдземними водами, що природним шляхом вийшли на поверхню наданоï ï^ у користування земельноï дшянки, безкоштовно без отримання спецiальних дозволiв, тобто в порядку загального користування (ст. 47 Водного кодексу Украши - загальне водокористування здшснюеться громадянами для задоволення ï^ потреб (купання, плавання на човнах, любительське i спортивне рибальство, водопш тварин, забiр води з водних об'еклв без застосування споруд або техшчних пристроïв та з криниць) безкоштовно, без закршлення водних об'ектiв за окремими особами та без надання вщповщних дозволiв).
Г. В. Анiсiмова обгрунтовано пропонуе доповнити цю норму такими
елементами, як то: а) це право грунтуеться на природно-правовш доктрин й
регламентуе права й обов'язки; межi й порядок вiльного, рiвноправного
використання вод як необхiдноï умови, джерела, засобу й мюця забезпечення
життедiяльностi людини для задоволення ïï потреб; б) гарантуеться можливють
вимагати вщ держави та шших суб'еклв виконання своïх обов'язкiв у сферi © Черкашина М. К., 2016 11
використання, вщгворення й охорони вод, щодо яких реаизуеться вщповщне право [15, с. 85].
Виходячи з вищевикладеного, постае питання: чи можна вщнести використання води з водних джерел за допомогою водозабiрних споруд (каптаж джерела) до спещального водокористування?
Вщповщно до ст. 48 Водного кодексу Укра!ни спещальним водокористуванням е забiр води з водних об'еклв iз застосуванням споруд або техшчних пристро!в, використання води та скидання забруднюючих речовин у водш об'екти, включаючи забiр води та скидання забруднюючих речовин iз зворотними водами iз застосуванням каналiв. При цьому Водний кодекс Укра!ни не мютить роз'яснень, застосування яких саме споруд та пристро!в при заборi води з водних об'ектiв слщ вважати спецiальним водокористуванням.
Наказ Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни «Про затвердження Державних санiтарних норм та правил «Ппешчш вимоги до води питно!, призначено! для споживання людиною» вщ 12.05.2010 р. № 400 визначае каптаж джерела як шженерну водозабiрну споруду, призначену для збирання джерельно! води в мiсцях !! довшьного виходу на поверхню, до складу яко! входять камери каптажу (приймальна та освiтлено! води), каптажне примщення або павiльйон. Як бачимо, облаштування (каптаж) джерела - це споруда для забору поверхневих вод.
Зпдно з пунктом 1.5.4 1нструкцп iз застосування Класифжацп запасiв i ресуршв корисних копалин державного фонду надр до родовища питних i техшчних тдземних вод, затверджено! наказом Державно! комiсi! Укра!ни по запасах корисних копалин вщ 04.02.2000 р. № 23, каптаж як комплекс шженерних споруд вщнесено до водозабiрних споруд поряд iз свердловинами та колодязями. При цьому ст. 47 Водного кодексу Укра!ни передбачае виключення з правила: забiр води з криниць не е спешальним водокористуванням.
Таким чином, при регулюванш питань загального та спешального
водокористування застосовуються поняття «криниця» та «колодязь». Словники © Черкашина М. К., 2016 12
укра^сь^' мови тлумачать слово «криниця» як «глибоко викопана й захищена цямринами вщ обвалiв яма для добування води з водоносних шарiв землц колодязь, рiдше -джерело» (академ. словник). Тобто це слово може означати i колодязь, що був викопаний у землi для добування тдземних вод, як не виходили природним шляхом на поверхню земл^ i облаштування (каптаж) джерела - природного виходу тдземних вод на поверхню земл^ Тому в першому випадку криниця - це споруда для забору тдземних вод, у другому -споруда для збирання поверхневих вод. Як бачимо, наявт суперечност у правовому регулювант загального водокористування, оскшьки при здшсненш останнього не допускаеться використання будь-яких споруд, а з шшого боку -припускаеться використання певноï споруди-кринищ
Отже, з анашзу чинного законодавства слщ дiйти висновку, що використання води з водного джерела за допомогою водозабiрних споруд, призначених для збирання джерельноï води в мюцях ïï довiльного виходу на поверхню е спещальним водокористуванням, що передбачае отримання спецiального дозволу. Проте не можна погодитися з таким законодавчим регулюванням, оскiльки вiднесення використання води з водного джерела до спетального водокористування на пiдставi лише однiеï ознаки - застосування технiчних пристроïв та споруд, е обмеженим та передчасним висновком. Так, спетальне водокористування характеризуется цтою низкою ознак i умов його здшснення.
Наприклад, в юридичнш лiтературi видiляють такi визначальш ознаки спецiального використання природних ресуршв: надання природних ресурсiв у володшня, користування чи оренду, платнiсть, наявтсть спецiального дозволу, що видаеться в межах встановлених лiмiтiв та цшьове використання природних ресурсiв. Отже, для здшснення спетального водокористування необхщною е наявтсть сукупност ознак.
Однiею з головних ознак спетального водокористування е мета його
здшснення. На вщмшу вщ загального використання природних ресуршв, що
передбачае задоволення власних життево необхщних потреб, спецiальне © Черкашина М. К., 2016 13
характеризуеться використанням водних ресуршв у господарськш, виробничш дiяльностi, для галузей економши тощо, як правило, для отримання прибутку та ш. Зпдно з положеннями ст.ст. 47-48 Водного кодексу Укра!ни загальне водокористування здшснюеться з метою задоволення власних потреб громадян, а спещальне - для державних i громадських потреб. Також для здшснення спецiального водокористування необхщним е отримання дозволу у межах затверджених лiмiтiв, що видаеться компетентним державним органом або органами мюцевого самоврядування.
Вщповщно до ст. 51 Водного кодексу Укра!ни в користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лшувальних, рекреацшних, спортивних i туристичних цшей, проведення науково-дослiдних робiт можуть надаватися водосховища (^м водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнеш природш водойми. Воднi об'екти
джерела не можуть бути надаш у користування на умовах оренди.
Отже, водш джерела е виключно власшстю Укра!нського народу i не можуть належати на правi приватно! власностi та не можуть надаватися у користування на умовах оренди. Повноваження щодо здшснення права власност на водш джерела, у свою чергу, здшснюються органами державно! влади (щодо водних джерел загальнодержавного значення) або органами мюцевого самоврядування (щодо водних джерел мюцевого значення).
Таким чином, з огляду на природу водного об'екта, що розглядаеться,
особливост його функцюнування, законодавчо закршлену неможливють
передачi в користування, доцшьним вбачаеться закрiплення використання
водних джерел на правi загального користування iз регламентацiею
повноважень вщповщних органiв державно! влади чи мюцевого
самоврядування щодо охорони та управлшня водними джерелами. © Черкашина М. К., 2016 14
Висновки. Виходячи з вищевикладеного, доцтьним е закршлення законодавчого визначення термша «водне джерело», а також уточнення мiсця водних джерел у перелжу вод (водних об'ектiв) Украши. Вбачаеться необхщним вiднести воднi джерела до поверхневих вод з вщповщним правовим регулюванням ïх використання та охорони, а також запропонувати таке визначення водного джерела: це концентрований зосереджений природний вихiд пiдземноï води iз рiзних гiрських порiд безпосередньо на земну поверхню. Також водш джерела, яюсть вод яких вщповщае встановленим еколопчним та саштарно-ппешчним нормативам, можуть використовуватися як джерела питного водопостачання. При цьому вбачаеться, що водш джерела з огляду на пдрогеолопчш характеристики можуть бути джерелами нецентрашзованого водопостачання, тобто здатш забезпечити питною водою потреби шдивщуальних споживачiв за допомогою пунктiв розливу води (в тому чи^ пересувних), застосування установок (пристроïв) пiдготовки питноï води, проте це питання залишаеться вiдкритим та потребуе подальшого дослщження.
З огляду на особливостi природи водного джерела уявляеться необхдаими закршлення нормативного припису про використання вказаних водних об'еклв на правi загального водокористування та деташзащя повноважень вщповщних органiв державноï влади й оргашв мiсцевого самоврядування щодо охорони та управлшня водними джерелами.
Список лггератури:
1. Модельний водний кодекс для держав-учасниць Ствдружносп Незалежних Держав вщ 16.11.2006 р. [Електронний ресурс] // Офщшний веб-портал Верховноï Ради Украши. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_g20.
2. Джуган В. О. Правове регулювання використання та охорони вод в Укрш'ш : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсове право» / В. О. Джуган ; Нац. ун-т бюресурав i природокористування. - Кшв, 2009. - 19 с.
3. Сердюк О. В. Водоносний горизонт як тдземний водний об'ект [Електронний ресурс] / О. В. Сердюк // Теор1я i практика правознавства : електрон. наук. фахове видання Нацюнального ушверситету «Юридична академ1я Украши 1меш Ярослава Мудрого». - 2013. - Вип. 2. - Режим доступу : http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/el_zbirnik/2.2013/ 29.pdf.
4. Водный кодекс Российской Федерации от 03.06.2006 г. № 74-ФЗ (ред. от 13.07.2015 г.) [Электронный ресурс] // Официальный сайт компании «Консультант Плюс». -
Режим доступа : http://www.consultant.ru/document/cons_doc_law_60683/.
5. Водный кодекс Республики Беларусь от 30.04.2014 г. № 149-З [Электронный ресурс] // Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь. - Режим доступа : http://www.pravo.by/main.aspx?guid=12551&p0=Hk1400149&p1=1.
6. Водный кодекс Республики Казахстан от 09.07.2003 г. № 481-11 [Электронный ресурс] // Информационная система «ПАРАГРАФ». - Режим доступа : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1042116&doc_id2=1042116#pos=20;142.00001365488 197&sub_id2=120000&sel_link=1002437929.
7. Водна Рамкова Директива (Директива 2000/60/СС Свропейського Парламенту та Ради ввд 23 жовтня 2000 року) [Електронний ресурс] // Офшшний веб-портал Верховно! Ради Украши - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=994_962.
8. Всеволожский В. А. Основы гидрогеологии : учебник / В. А. Всеволожский. - 2-е.
изд. - Москва : Изд-во МГУ, 2007. - 448 с
9. Клименко В. Г. Загальна пдролопя : навч. поаб. / В. Г. Клименко ; Харк. нац. ун-т
1м. В. Н. Каразша. - Харюв : ХНУ, 2012. - 279 с.
10. Сердюк О. В. Правовi засади використання тдземних вод : автореф. дис. ... канд.
юрид. наук : 12.00.06 / О. В. Сердюк ; кер. роботи М. В. Шульга ; Нац. юрид. ун-т iменi
Ярослава Мудрого. - Харюв, 2014. - 20 с.
11. Закон Грузии «О воде» от 16.10.1997 г. № 936 [Электронный ресурс] // Официальный электронный ресурс «Законодательный вестник Грузии». - Режим доступа : https://matsne.gov.ge/ru/document/view/33448.
12. Обгюх Н. М. Особливосп правового регулювання вщносин у сферi використання джерел питного водопостачання в Укрш'ш / Н. М. Об^х // Бюлетень Мшютерства юстицп Украши. - 2014. - № 3. - С. 135-141.
13. Колбасов О. С. Теоретические основы права пользования водами в СССР /
О. С. Колбасов. - Москва : Наука ; АН СССР, Ин-т государства и права, 1972. - 277 с.
14. Ерофеев Б. В. Советскоке водное и горное право : учеб. пособие / Б. В. Ерофеев. -
Москва : ВЮЗИ, 1981. - 67 с.
15. Ан1с1мова Г. В. Природно-правов1 засади загального водокористування /
Г. В. Ашамова // Проблеми законносп : зб. наук. праць. - Харюв : Нац. юрид. акад. Укра!ни
iMern 3. Mygporo, 2009. - Bun. 101. - C. 83-94.
References:
1. Modelnyi vodnyi kodeks dlia derzhav-uchasnyts Spivdruzhnosti Nezalezhnykh Derzhav vid 16.11.2006. Ofitsiinyi veb-portal Verkhovnoi Rady Ukrainy (2006). Retrieved from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_g20 [in Ukrainian].
2. Dzhuhan, V.O. (2009). Pravove rehuliuvannia vykorystannia ta okhorony vod v Ukraini. Extended abstract of candidate's thesis. Nats. un-t bioresursiv i pryrodokorystuvannia. Kyiv [in Ukrainian].
3. Serdiuk, O.V. (2013). Vodonosnyi horyzont yak pidzemnyi vodnyi ob'iekt. Teoriia i praktyka pravoznavstva, 2. Retrieved from: http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/el_zbirnik/2.2013/29.pdf [in Ukrainian].
4. Vodnyj kodeks Rossijskoj Federacii ot 03.06.2006 № 74-FZ (red. ot 13.07.2015). (2015). Retrieved from: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_law_60683/ [in Russian].
5. Vodnyj kodeks Respubliki Belarus' ot 30.04.2014 № 149-Z. Nacional'nyj pravovoj Internet-portal Respubliki Belarus'. Retrieved from: http://www.pravo.by/main.aspx?guid=12551&p0=Hk1400149&p1=1 [in Russian].
6. Vodnyj kodeks Respubliki Kazahstan ot 09.07.2003 № 481-II. Informacionnaja sistema «PARAGRAF». Retrieved from: http://online.zakon.kz/Document/? doc_id=1042116&doc_id2= 1042116#pos=20;142.00001365488197&sub_id2=120000&sel_link= 1 002437929 [in Russian].
7. Vodna Ramkova Dyrektyva (Dyrektyva 2000/60/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady vid 23.11.2000). Ofitsiinyi veb-portal Verkhovnoi Rady Ukrainy. (2000). Retrieved from: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=994_962 [in Ukrainian].
8. Vsevolozhskij, V.A. (2007). Osnovy gidrogeologii: uchebnik. 2nd. ed. Moskva: Izd-vo MGU [in Russian].
9. Klymenko, V.H. (2012). Zahalna hidrolohiia: navch. posib. Kharkiv: KhNU [in Ukrainian].
10. Serdiuk, O.V. (2014). Pravovi zasady vykorystannia pidzemnykh vod. Extended abstract of candidate's thesis. Nats. yuryd. un-t im. Yaroslava Mudroho. Kharkiv [in Ukrainian].
11. Zakon Hruzii «Pro vodu» № 936 vid 16.10.1997. Ofitsiinyi elektronnyi resurs «Zakonodavchyi visnyk Hruzii» (1997). Retrieved from: https://matsne.gov.ge/ru/document/view/33448 [in Ukrainian].
12. Obiiukh, N.M. (2014). Osoblyvosti pravovoho rehuliuvannia vidnosyn u sferi vykorystannia dzherel pytnoho vodopostachannia v Ukraini. Biuleten Ministerstva yustytsii Ukrainy, 3, 135-141 [in Ukrainian].
13. Kolbasov, O.S. (1972). Teoreticheskie osnovy prava pol'zovanija vodami v SSSR. Moskva: Nauka, AN SSSR, In-t gosudarstva i prava [in Russian].
14. Erofeev B.V. (1981). Sovetskoe vodnoe i gornoe pravo: ucheb. posobie. Moskva: VJuZI [in Russian].
15. Anisimova, H.V. (2009). Pryrodno-pravovi zasady zahalnoho vodokorystuvannia. Problemy zakonnosti, 101. Kharkiv: Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Ya. Mudroho, 83-94 [in Ukrainian].
Черкашина М. К. Проблемы правового регулирования использования водных источников в Украине.
Раскрыто содержание правовых понятий «выход подземных вод», «водный объект», сформулировано определение правового понятия «водный источник», установлено место водных источников среди других водных объектов водного фонда Украины, проанализирован статус водного источника как источника питьевого водоснабжения. Выявлены и исследованы проблемы правового регулирования использования водных источников, в частности, определены проблемные вопросы регламентации общего и специального пользования водными источниками.
Ключевые слова: выход подземных вод; водный источник; поверхностные воды; водный объект; использование водных источников.
Cherkashina M. K. Problems of legal regulation of usage of water sources in Ukraine.
There were analyzed and disclosed the contents of the legal concepts of «emergence of groundwater», «water object», the definition of the legal concept of «water source», set the location of water sources among other water bodies of the water Fund of Ukraine, analyzed the status of the water source as a source of drinking water. Also there were identified and investigated problems of legal regulation of usage of water sources, in particular, identified the problematic issues of regulation of general and special use of water sources.
Key words: groundwater discharge; water source; surface water; water body; use of water sources.
Надгйшла до редколегИ 15.01.2016р.
