CC BY
132
УДК 332.122 332.145
проблеми п1двищення конкурентоспроможност1 депресивних рег1он1в
в умовах глобал1зацн економ1ки
© 2015
ПЕТРЕНКО К. В.
УДК 332.122 332.145
Петренко К. В. Проблеми пщвищення конкурентоспроможност депресивних perioHiB в умовах глобалiзацii' економши
Мета cmammi полягае в оцщ1 конкурентоспроможностi регютв Украни та виявленн характеру впливу основних економчних сил, яш визнача-ють рвень конкуренцп та привабливостi ведення б'внесу в конкретнш галуз загалом iрегону зокрема. При аналiзi та узагальненн праць бага-тьох вчених було розкрито та об(рунтовано сутнсть конкурентоспроможностi та депресивностi територй в умовах глобал'ваци економки. Розглянуто показники конкурентоспроможностi регттв, що виявляють проблеми депресивних територй. Проанал'вовано конкурентоспро-можнкть регютв Украни та виявлено основн проблемы! фактори, що призводять до депресивностi та впливають на конкурентоспромож-нсть регютв - аутсайдерв Украни та тих, що значно погршили сво} позицИу рейтингу конкурентоспроможности За результатами зазначе-ного досл'дження було запропоновано напрями реформування системи державного управлшня та шляхи подолання виявлених проблем. Основну увагу звернено на необхiднiсть посилення ролi сощально} в'>дпов'1дальност'1 та и популяризацп з боку сустльства та держави щодо виршення територальних проблем, особливо в депресивних регонах.
Ключов'! слова: конкурентоспроможнстьрегону, депресивна територ'т, глобалiзацiя економки. Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 12.
Петренко Катерина ВалерИвна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародноl економiки, Нацональний техн'чний ушвер-ситет Украши «Кшвський полтехн'тий i'нститут»(пр. Перемоги, 37, Ки}в, 03056, Украна) E-mail: pkatya@bigmir.net
УДК 332.122 332.145 Петренко Е. В. Проблемы повышения конкурентоспособности депрессивных регионов в условиях глобализации экономики
Цель статьи заключается в оценке конкурентоспособности регионов Украины и выявлении характера влияния основных экономических сил, определяющих уровень конкуренции и привлекательности ведения бизнеса в конкретной отрасли в целом и региона в частности. При анализе и обобщении трудов многих ученых была раскрыта и обоснована сущность конкурентоспособности и депрессивности территорий в условиях глобализации экономики. Рассмотрены показатели конкурентоспособности регионов, которые выявляют проблемы депрессивных территорий. Проанализирована конкурентоспособность регионов Украины и выявлены основные проблемные факторы, приводящие к депрессивности и влияющие на конкурентоспособность регионов - аутсайдеров Украины и тех, что значительно ухудшили свои позиции в рейтинге конкурентоспособности. По результатам указанного исследования было предложены направления реформирования системы государственного управления и пути преодоления выявленных проблем. Основное внимание обращено на необходимость усиления роли социальной ответственности и ее популяризации со стороны общества и государства по решению территориальных проблем, особенно в депрессивных регионах.
Ключевые слова: конкурентоспособность региона, депрессивная территория, глобализация экономики. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.
Петренко Екатерина Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: pkatya@bigmir.net
UDC 332.122 332.145 Petrenko K. V. Issues of Increasing the Competitiveness of Depressive Regions in the Context of Economic Globalization
The article is aimed at estimating the competitiveness of Ukrainian regions and identifying the fundamental economic forces that determine the level of competition and attractiveness of doing business in a particular industry branch in general and the region in particular. In the analysis and synthesis of numerous works of scientists, essence of competitiveness and depression of territories in the context of economic globalization has been disclosed and substantiated. The indicators of competitiveness that reveal problems of the depressive territories are considered. Competitiveness of Ukrainian regions has been analyzed and the basic problematic factors have been identified, which cause depression and affect the competitiveness of the outsider regions of Ukraine as well as the regions that have worsened their positions in the rating of competitiveness. Taking account of the study results, directions of reforming the system of public administration and ways to overcome the identified problems are proposed. The main attention is focused on the need to strengthen the role of social responsibility and its popularization by society and the State to address territorial issues, especially in the depressive regions. Key words: competitiveness of region, depressive territory, economic globalization.
Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Petrenko Kateryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economy, National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (pr. Peremogy, 37, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: pkatya@bigmir.net
1нтеграцшш процеси Украши у свггову економiчну систему ставить перед укра!нським бiзнесом, компа-ншми, шдприемствами та регюнами новi завдання, одне з яких пов'язане з шдвищенням конкурентоспроможност регюшв Украши та надання мождивосл де-пресивним територшм стабшзувати свш стан, виклика-ний рiзними соцiально-економiчними, еколопчними та полпичними факторами. Розвиток ринкових в^носин приводить до розумшня, що в1д бiзнесу зараз очжують не ткьки яюсних послуг, чесно! сплати податюв, але й участ у виршенш сощальних проблем.
На сьогодш для укра!нського бiзнесу це нова проблема, осккьки в умовах кризового стану економ^ велика увага придкялась стабшзаци економжи, а шд час реформування економжи та децентралшаци влади необхцно придкити особливу увагу питанням конкурентоспроможност! регюшв, побудовану на сощальнш в1дпов1дальносп шдприемств у рiзних секторах еко-номжи, i територiальних оргашв влади. Проблеми со-щального розвитку та в1дпов1дальносп загострюються насткьки швидко, що можуть ставити шд загрозу темпи економiчного зростання не лише окремого регюну а й
кра!ни в цкому. Саме це зумовлюе актуальн1сть дано! публжаци.
Анал1з досл1джень та публ1кац1й з питань конку-рентоспроможност1 рег1он1в та стабшзаци депресивних територш св1дчить, що важливу роль у виршенш цих проблем вщграли так1 в1тчизнян1 та заруб1жн1 фах1вщ, як З. С. Варнал1й, I. О. Дегтярьова, Е. Л1банова, М. В. Макаренко, О. Малиновська, В. Ю. Медв1дь, Д. М. Стечен-ко, В. В. Сергеева, I. С. Чорнод1д та шших.
Кр1м того, питанням соц1ального та економ1чного розвитку присвячувались прац1 С. Вовканич, В. Говору-хи, В. Куценко, В. Меленюк, М. Хвесик та шших.
Однак в УкраМ цш проблем1, особливо в сучасних умовах, з боку науковщв ще не прид1ляеться достатня увага.
Метою стати е оц1нка конкурентоспроможност1 регюшв Укра!ни та виявлення характеру впливу основ-них економ1чних сил, яю визначають р1вень конкуренци та привабливост ведення б1знесу в конкретн1й галуз1 за-галом 1 рег1ону зокрема; визначення впливу сощально! в1дпов1дальност1 на конкурентоспроможшсть в умовах депресивност1 розвитку регюшв кра!ни.
Упроцей глобал1заци надзвичайно загострилася конкуренц1я м1ж п1дприемствами за ринки збу-ту сво!х товар1в, 1ноземн1 1нвестицГ1, 1нновацГ1 та нов1 технологи. Глобал1зац1я являе собою незворотний процес, ютотним чином зм1нюе умови господарювання п1дприемств. Процеси глобал1заци також не сприяють зменшенню рег1ональних проблем, осюльки зростае тенденц1я до посилення св1тових зв'язк1в 1 взаемозалеж-ностей. З одного боку, глобал1зац1я все бкьше проникае в ус1 куточки планети, а з 1ншого - проблеми регюшв стають в1домими на загальнопланетарному р1вн1. Результатом дГ1 механ1зму конкуренци е селекц1я това-ровиробник1в, заснована на !х конкурентоспроможно-ст1, волод1нн1 ключовими ресурсам, компетенц1ями. У зв'язку з цим виникае проблема забезпечення конку-рентоспроможност1 рег1он1в в нових умовах, що визна-чаються процесом глобал1зацш чи здатн1 певн1 рег1они конкурувати не лише всередиш кра!ни, а й за и межами, 1 що робити з депресивними територ1ями.
Конкуренц1я м1ж рег1онами може здшснюватися за р1зними видами ф1нансових, матер1альних, штелекту-альних, трудових 1 природних ресурйв, що знаходяться «в руках» суб'ект1в господарювання та територ1альних громад. Саме ця ситуац1я «монопол1стично'1 конкуренци з позиц1й рег1ону-продавця для регюнально! економ1ки найбкьш характерна. Це пов'язано з 1ммобшзащею природних та фшансових ресурйв та 1нших компонен-т1в рег1онального в1дтворювального потенц1алу, а також з яюсними в1дм1нностями складу регюнальних госпо-дарських комплекйв, 1 в кожному з них свое ушкальне середовище для ведення виробництва» [7, с. 39].
За визначенням, яким користуеться ОЕСР (ор-гашзац1я економ1чного сп1вроб1тництва та розвитку), конкурентоспроможн1сть - це спроможшсть кра!ни в умовах вкьного та чесного ринку продукувати товари та послуги, що в1дпов1дають вимогам м1жнародних ринк1в 1 водночас - забезпечувати та збкьшувати реальш до-
ходи власного населення протягом тривалого часу [12]. Отже, конкурентоспроможшсть регюну можна визна-чити як його здатшсть протягом певного тривалого часу за рахунок власних, а також залучених кошт1в виготов-ляти товари та послуги для внутршнього (регюнально-го та нац1онального) 1 зовншнього ринк1в, забезпечу-ючи зростання реальних доход1в населення рег1ону.
У теоретичному плаш про конкурентоспроможшсть регюнш можна казати як про потенцшш можли-вост1 суперництва, а про конкурентну перевагу - як про наявшсть певних л1дируючих характеристик регюну в пор1внянш з шшими. Конкурентоспроможн1сть рег1он1в характеризуеться в1дм1нностями за р1внем розвитку со-ц1ально'1 шфраструктури, малого та середнього б1знесу, шновацшного розвитку, надходженням прямих 1нозем-них 1нвестиц1й, наявн1стю квал1ф1кованих кадр1в, р1внем зайнятост1 та умовами 1 продуктивною прац1 [2, 4, 5]. Зрозумко, що сьогодн1, в умовах «високотехнолопчних виробництв наявн1сть таких фактор1в, як земля, каштал, трудов1 та природш ресурси вже не означае автоматичного отримання конкурентно! переваги»[8, с. 248 - 249].
На практищ конкурентоспроможшсть регюну розглядають як наб1р шституцш, пол1тик 1 фактор1в, яю визначають р1вень продуктивност1 кра'1ни. Р1вень продуктивност1, у свою чергу, впливае на р1вень добро-буту, який може забезпечити економжа. Кр1м того, р1-вень продуктивност1 також визначае доходшсть 1нвес-тиц1й в економжу, котр1 е фундаментальним стимулом економ1чного зростання. 1накше кажучи, конкуренто-спроможш економ1ки — це так1 економжи, як1 здатн1 зберегти зростання. Для визначення глобального рейтингу конкурентоспроможност1 територи визначають 12 складових, до яких в1дносять: 1нституцГ1; 1нфраструк-туру; макроеконом1чне середовище; охорону здоров'я та початкову осв1ту; вищу осв1ту та професшну п1дготовку; ефективн1сть ринку товар1в; ефектившсть ринку прац1; р1вень розвитку фшансового ринку; технолог1чну готов-н1сть; розм1р ринку; р1вень розвитку б1знесу; шноваци.
Концептуально питання п1двищення конкурен-тоспроможност1 рег1он1в можна вир1шити так: держава надае вс1 повноваження рег1онам для формування та використання ними сво!х конкурентних переваг 1 створюе в1дпов1дш умови для ведення вкьно-го та чесного ринку, а також допомагае виршувати проблеми депресивним регюнам, яю самост1йно не можуть 1х вир1шити.
Оск1льки р1вень конкурентоспроможност1 регюну буде показувати та виявляти проблеми певних регюнш, як1 можуть призвести до депресивносй територЦ, необ-х1дно виявити основн1 критерЦ визначення депресивного стану рег1ону чи територЦ. Деяю вчен1, так1 як Лекстн В., Швецов А., Новжова А., вважають депресивними те-ритор1ями переважно промислов1 рег1они [9, 10]. Так, Новжова А. М. зазначае, що депресивним регюном е промислово розвинута територ1я, кризовий стан яко'1 е виявом структурно! кризи економ1ки та нер1вном1рнос-т1 розвитку промислового виробництва за галузями та рег1онами Укра!ни [9, с. 115]. На думку Шевчука Я., Заставного Ф., Барановського М., Куценко В., депресивни-
ми можуть бути будь-яю територ!!, а не лише промисло-вi. Так, Куценко В. вважае депресивними таю територи, яю характеризуються б!льш низьким, шж у середньому по краМ, рiвнем соцiального та економiчного розвит-ку, але в минулому вони характеризувались стаб!льним розвитком [11, с. 2 - 5].
Комплексно оцшити депресившсть територ!! мож-на за дек!лькома пiдсистемами: економiчною; сощаль-ною; демографiчною; екологiчною; фiнансовою, якi без-посередньо впливають на р!вень та яюсть життя на-селення регюну, стан ринку працi та виробництва на певнш територ!!, стан сощокультурно! iнфраструктури таекологiчну ситуацiю в регюн!
Отже, бiльшiсть чинникiв, якi впливають на кон-курентоспроможнiсть регiонiв, i визначають депресивний стан того чи шшого регiону. Теоретично перелж показникiв, що характеризують про-блеми депресивност територ!!, повинен бути якомога б!льш широким, оск!льки депрес1я е системним явищем, i чим б!льше позицш спаду буде виявлено, тим краще для прийняття вГдповГдного ршення щодо зменшення показникiв погiршення, таких як рiвень та яюсть життя людей, надання сощальних послуг, регюнального еконо-мГчного розвитку, та стану навколишнього середовища. Можливо також використовувати й критер!!, про-те суть не змшиться, осюльки необхГдно пiдiбрати такi iндикатори, як! б найкраще характеризували сощально-економiчне положення територ!!, шсля чого визначати стан 11 депресивност та необхГдш розмГри шдтримки.
Враховуючи зарубГжний досвГд та науков! досл-дження з проблематики регюнального розвитку та утво-рення депресивних територш, можна визначити так! фактори, що призводять до депресивност територш: 1) зовншш (циклГчшсть розвитку економжи, глобаль зац1я, тощо); 2) внутршш (сощальш, економГчш, демо-графГчш, природно-географГчш, еколопчш, пол!тико-правов! психолопчш та шш!), як! не лише впливають на рГвень конкурентоспроможност регюну, а й характеризують проблеми територГальних громад.
Анал!з сощально-економГчного розвитку регюшв Укра!ни, починаючи з 2006 р., свГдчить про те, що на фон! економГчного зростання, що вГдбувалося до 2012 р., ста-лося поглиблення мГжрегюнальних диспропорцш фак-тично за вйма показниками - в!д валового регюналь-ного продукту до заробггно'! плати, в!д обсяпв прямих шоземних швестицш до частки експорту у структур! економжи регюну.
В УкраМ, зпдно з методолоиею розрахунку 1ндек-су глобально'! конкурентоспроможност Всесвгтнього економГчного форуму, Фондом «Ефективне управлш-ня» було проанал!зовано динамжу змши показниюв за останш три роки (2011 - 2013 рр.) та виявлено тенденц!! в розвитку регюшв. 1ндекс конкурентоспроможност регюшв Укра!ни за 2011 - 2013 рр. представлено на рис. 1.
Зпдно з рейтингом з 2011 по 2013 рр. шдекс у середньому по регюнах вирю на 0,14 бала - з 3,87 до 4,01 бала. У 2011 р. середне значення вГдповГдало 96 мюцю з! 142 кра!н, у 2013 р. середня оцшка регюшв вцповь дала 88 мюцю з! 148 кра!н у глобальному рейтингу, що
вгдповгдае позитивнш тенденца, але не достатньо для суттевого покращення життя в регюнах краши. За цей час деяю регюни значно просунулися вперед у рейтингу конкурентоспроможност регюшв Укра!ни. Серед них АР Крим, позиц!! яко! покращились на 11 мюць, Хмель-ницька область - шдвищення на 7 мюць, Одеська ! Р!в-ненська област! як! шднялись на 5 мюць. Разом з тим, позиц!! дек!лькох областей значно попршилися: Луган-ська та Микола!вська област втратили по 8 мюць, а Во-линська - 5 мюць у нацюнальному рейтингу (табл. 1).
Таблиця 1
Рейтинг конкурентоспроможностi регiонiв УкраТни за 2011 - 2013 рр.
PerioH УкраТни 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Юровоградська 3,68 3,84 3,83
Херсонська 3,58 3,82 3,87
Житомирська 3,76 3,87 3,88
Терноптьська 3,74 3,88 3,88
Чершпвська 3,68 3,87 3,93
Чершвецька 3,77 3,95 3,95
Закарпатська 3,8 3,95 3,96
Луганська 3,87 3,93 3,96
МиколаТвська 3,87 3,97 3,96
Черкаська 3,81 3,94 3,96
Вшницька 3,86 3,97 3,97
Волинська 3,87 3,99 3,97
1вано-Франшська 3,78 3,93 3,98
Сумська 3,84 3,98 3,98
Хмельницька 3,77 3,92 3,98
АРК 3,77 3,94 4,00
Рвненська 3,81 3,98 4,00
УкраТна 3,87 4,00 4,01
м.Севастополь 3,96 4,02 4,01
Полтавська 3,94 4,02 4,02
Запорвька 3,98 4,07 4,03
КиТвська 4,04 4,12 4,06
Льв1вська 3,88 4,00 4,07
Днтропетровська 4,10 4,16 4,15
Донецька 4,03 4,14 4,17
Одеська 3,95 4,10 4,18
Харшська 4,05 4,19 4,25
м. КиТв 4,26 4,37 4,40
Джерело: 3Bi™ про конкурентоспроможшсть perioHiB УкраТни за 2011 - 2013 pp. / Фонд «Ефективне управлшня» за шдтримки Всесвггнього eK0H0Mi4H0r0 форуму [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.http://competitiveukraine.org.ua/
На юнець 2013 р. також змшились л!дери нацю-нального рейтингу конкурентоспроможностi: Одеська область потрапила до першо! п'ят!рки i пос!ла 3-е м!с-це, обинавши Донецьку та Дншропетровську облас-т! й витюнивши з першо! п'ят!рки Кшвську область.
<с
о
ш С
=П
_а <
=п о
<
2 ш
м. КиТв Харктська Одеська Донецька Днтропетровська Львтська КиТ'вська Запорвька Полтавська м. Севастополь УкраТна Р1вненська АРК
Хмельницька Сумська 1вано-Франк1вська Волинська Вшницька Черкаська МиколаТ'вська Луганська Закарпатська Чершвецька ЧернИвська Терноптьська Житомирська Херсонська Юровоградська
Рейтинг
конкурентоспроможносп рег1он1в УкраТ'ни за 2011 - 2013 рр.
■-■ 2013 р.
2012 р.
I-1 2011 р.
-Лшшна (2011)
Рис. 1. Рейтинг конкурентоспроможносп регiонiв Украши
У результатi, у 2013 р. п'ятiрка лiдерiв виглядае таким чином: мюто Ки!в, Харкiвська область, Одеська, Донецька i Днiпропетровська область За три роки позици АР Крим покращились на 11 мiсць, Хмельницько! облас-тi - на 7 мюць, Одесько! i Рiвненськоí - на 5. П'яирка регiонiв аутсайдерiв також зазнала неiстотних змiн. У 2013 р. Херсонська область покращила сво! позици та обiгнала Юровоградську, яка в результатi поска останне мюце серед 27 регiонiв Украши. П'ятiрка ж регiонiв, якi замикають рейтинг, у цкому залишилась не змшеною: Чернiгiвська, Тернопкьська, Житомирська, Херсонська i Кiровоградська областi. За 2011 - 2013 рр. Луганська та Микола!вська област втратили по 8 мюць у рейтингу, Волинська - 5. Звичайно, що в умовах, в яких опинилась Укра'1на в 2014 р., серед п'япрки лiдерiв ми вже не поба-чимо Донецьку область та АР Крим, i ще бкьше попр-шить свiй рейтинг Луганська область, особливо по по-казниках iнфраструктури та технолопчно! готовностi.
Мiж регiонами Украши зберiгаеться суттева рiз-ниця в оцшках iнфраструктури (майже 2 бала), технолопчно! готовностi (1,6 бала), вищо'1 освiти та профшд-готовки (1,2 бала) та шновацш (1,2 бала). Традицшно
регiони значно вцршняються за розмiром ринку через об'ективш причини. З iншого боку, скорочуеться розрив в оцшках регюшв за охороною здоров'я та початковою освiтою, ефективнiстю ринкiв товарiв i працi, рiвнем розвитку фiнансового ринку та рiвнем розвитку бiзнесу. Рiвень розвитку iнституцiй у регiонах Украши традицшно е стримуючим фактором для зростання конкурентоспроможносп. Середня оцшка регюшв Украши за скла-довою шституци (3,83 бала) нижча, шж середня оцiнка у свт (3,98 бала). При цьому вона вища, нiж оцiнка шсти-туцш у кра!нах Центрально! та Сходно! бвропи (ЦС6; 3,75 бала) та СНД (3,59 бала). 1нституцГ1 традицшно е проблемою для лiдерiв рейтингу. Оцшка Киева, який третш рж поспкь посiдае останне мiсце за щею скла-довою, вiдповiдае 104 мюцю в глобальному свiтовому рейтингу серед 148 краш. Кращу оцшку за iнституцiями за 2013 р. отримала Хмельницька область. Вона вцпо-вiдае оцiнцi ГрузП i 68 мюцю у глобальному рейтингу, що також не е конкурентною перевагою.
Розглянемо ситуацш в регюнах-аутсайдерах i тих, що суттево погiршили сво'1 показники, осккьки саме в цих регiонах накопичилися вiдповiднi проблеми, що мо-
0
2
3
4
5
жуть призвести до тривало! депрес!! (Черншвська, Тер-ноп!льська, Житомирська, Херсонська ! Юровоградська, Луганська та Микола!вська обласй).
Отже, за результатами дослгдження, Житомирська область за 2011 - 2013 рр. найб!льше в!д-стае в!д шших регюшв Укра!ни та кра!н свгту за шфраструктурою, технолопчною готовшстю, розмГром ринку, шновацшми. Хоча в нацюнальному рейтингу вона замикае п'япрку кращих регюшв за складовою ефектившсть ринку пращ. Ефектившсть ринку пращ -едина вГдносна конкурентна перевага Житомирсько! област як у нацюнальному рейтингу, так ! в порГвнян-ш з кра!нами свгту. Кр!м цього, порГвняно непоганий результат за складовою шституц!! - 11-е мюце. Най-кращ! позиц!! в Житомирськш област за показниками бюджетного управлшня та прозорост полижи оргашв влади (41 мюце у свт).
Що стосуеться Юровоградсько! област! то сл!д зазначити, що единою усшшною складовою е шститу-ц!!, ще одна складова - шновац!! - мае середш значен-ня. Область на останнгх мюцях за складовими охорони здоров'я та початково! освгти, вищо! освгти та профшд-готовки та на передостаннгх - за фшансовим ринком та технолопчною готовшстю. Кр!м цього, у Юрово-градськш област попршилися показники з охорони здоров'я та початково! осв!ти (мшус 0,02), вищо! освь ти та профшдготовки (мшус 0,02 бала), р!вня розвитку бгзнесу (мшус 0,05 бала) та ефективност ринку пращ (мшус 0,26 бала). Також основними проблемами, як! не дають можливосп регюну розвиватися, залишаеться нестаб!льшсть мюцево! та державно! влади ! нестаб!ль-шсть державно! полижи.
Луганська область за 2013 р. втратила 8 позицш в рейтингу конкурентоспроможност регюшв Укра!ни, вона програе шшим регюнам за технолопчною готовшстю (27 мюце), ефектившстю ринку пращ (25 мюце) та рГвнем розвитку фшансового ринку. Найб!льш про-блемними чинниками для ведення бгзнесу в област е нестабкьшсть державно! пол!тики, податкова полника ! корупцш. Найб!льше позицш втратила область за складовими р!вня розвитку бгзнесу (мшус 11 мюць) та шновацш (мшус 5 мюць). Кр!м цього, попршилися показники з оцшки якост мюцевих постачальниюв на 14 позицш ! по 9 позицш - за природою конкурентно! переваги ! рГвнем маркетингу. За 2013 р. керГвники бгзнесу також нижче ощнили витрати бгзнесу на НДДКР (мшус 8 мюць), яюсть залгзнично! шфраструктури (мшус 7 мюць) ! б!знес-шюл (мшус 8 мюць).
Показники Микола!всько! област залишаються вгдносно високими, порГвняно з шшими регюнами, за оцшкою складових шновац!! (9-е) та шфраструктура (10-е мюце). Попри незначне покращення в бальних оцшках, в област залишаються вкрай низью позиц!! з охорони здоров'я та початково! освпи (23-е мюце) ! р!в-ня розвитку бгзнесу (23-е мюце), а також розвитку фь нансового ринку (27-е мюце). До найб!льш проблемних факторГв ведення бгзнесу в област вГдносять податкову полижу, нестаб!льшсть державно! пол!тики, а також податков! ставки та корупцш. У Микола!вськш област!
мгж гншим, е окремг показники, як! вгдповгдають досить високим позицшм у свповому рейтингу. Серед них мож-на вид!лити показники складово! «!нституц!!» - так!, як незалежшсть судово! системи (2,79 бала, як! вгдповгда-ють 114 мюцю, як у Румун!!) та показники шфраструкту-ри, так! як як!сть зал!знично! !нфраструктури (4,63 бала, трохи нижче за рГвень Чех!!, яка пос!ла 22 мюце) ! яюсть портово! !нфраструктури (5,02 бала, р!вень Марокко з 41 мюцем, дещо нижче в!д р!вня Латв!! (37 мюце) ! Сло-вен!! (38 м!сце)), а також число абонент!в моб!льного зв'язку (аналог 33 мюця, як у Швейцар!!, ! вище в!д по-зицш Польщ! з 36 мГсцем).
У ц!лому, Терноп!льська область за 2013 р. отри-мала найвищ! оц!нки за охорону здоров'я ! початкову освиу (4 мкце, 5 м!сце у 2012 р.), шституц!!, ефектив-н!сть ринку пращ. Як ! в минулому рощ, область програе б!льшост! рег!он!в за !нфраструктурою, ефективн!стю ринку товарГв (27 мшце в Укра!н!, рГвень 104 мшця у св!-т!), технолог!чною готовн!стю (25 м!сце у нац!ональному рейтингу) та розмГром ринку. Негативна динам!ка також спостер!галась за складовою !нновац!й (23 м!сце, м!нус 7 позиц!й пор!вняно з результатами минулого року). Най-б!льш проблемними факторами дано! складово! для рег!-ону залишаються: яюсть науково-дослГдних закладГв (25 м!сце, рГвень 119 м!сця у св!т!), сшвпраця ун!верситет!в та бГзнесу в НДДКР (20 мкце, рГвень 129 мкця у св!т!), наявнГсть наукових та шженерних кадр!в (23 м!сце, рь вень 130 м!сця у свт). Найб!льшими проблемами в Тер-ноп!льськ!й област! для ведення б!знесу е нестаб!льн!сть державно! пол!тики, корупц!я ! податкова пол!тика.
Херсонська область мае вГдносн! переваги за р!в-нем розвитку бГзнесу, шфраструктурою, Гнститу-ц!ями, вищою осв!тою та профес!йною п!дготов-кою. Але область в!дстае за ефективн!стю ринку прац! та товарГв, рГвнем розвитку фшансового ринку, розм!-ром ринку. Найпроблемн!ш! факторами для ведення б!знесу в област! е нестаб!льн!сть державно! пол!тики, неефективн!сть роботи чиновник!в ! податкова пол!ти-ка. За 2013 р. б!знес на Херсонщин! був стурбований не-розвиненою шфраструктурою ! обмежувальним трудо-вим законодавством.
В!дносно показник!в Черн!г!всько! област! можна сказати, що вони в!дставали по показниках з !нновац!й (26 мкце в Укра!н!, 126 у свт), вищо! осв!ти та профпГд-готовки (25 мкце в Укра!н!, 77 у свт), ефективносй ринку товарГв. Найвищ! значення область отримала за скла-довими «ефективн!сть ринку прац!», «р!вень розвитку фГнансового ринку», «шституц!!».
Помине зниження вГдбулося за ефектившстю ринку пращ (мшус 0,16 бала), тим не менше, вона залишилася в числ! вГдносних конкурентних переваг у поршнянш з! 148 кра!нами св!ту. Не сприяють п1двищенню конкуренто-спроможност! област! низьк! результати з !нновац!й, ви-що! осв!ти та профп!дготовки, ефективност! ринку това-р!в - по вс!х перерахованих складових регГон знаходиться «у хвост!» друго! десятки нацГонального рейтингу.
Отже, проанал!зувавши ситуац!ю, що склалася в Укра!н! з рег!онами, як! отримали найнижч! значення у рейтингу конкурентоспроможност! та як! !стотно пог!р-
шили сво1 позицп в порlвняннi з попереднши роками, сл1д зазначити, що практично у вск регiонiв найбкьш про-блемним фактором для ведення бiзнесу е нестабiльнiсть державно'1 полиики, податково! полiтики та корупцiя. Крш того, накопичилися проблеми в соцюкультурнш та гуманiтарнiй сферах, а також з розвитком шфраструкту-ри, що бкьшою мiрою пов'язано з неефективною роботою держапарату, у тому чи^ й на мiсцевому рiвнi. Тому для того, щоб створити умови для п1двищення конкуренто-спроможностi регюшв, необхiдно в першу чергу створити в1дповцальну соцiально-правову державу, демократичне суспкьство, а також сформувати у громадянського сус-пкьства, представникiв державного управлшня, суб'ектiв господарювання та соцiальних шститупв, соцiальнi на-станови працювати сощально вiдповiдально [1].
ВИСНОВКИ
Досвiд европейських кра!н вказуе на те, що конку-рентоспроможнiсть регiону можна шдвищити за умови побудови дiево! структури мiсцевого самоврядування, яка в Украш й досi не побудована та залишаеться першочер-говою, i реформування системи державного управлiння.
Основною умовою для змщнення конкурентних позицiй регюшв повинно стати сощально в^повцальне виконання регюнальними системами управлiння таких функцш:
+ забезпечення використання максимального по-тенцiалу та захист iнтересiв територiального суб'екта як усерединi держави, так i за 'й межами, за умови децентралiзацй влади в краМ; + посилення конкурентних позицш територiаль-них громад завдяки вдосконаленню не лише економiчно!, а й соцюкультурно! шфраструкту-ри, що приведе до полшшення якостi життя в регюш;
+ залучення iнвестицiй та сприяння розвитку в регiонах малого i середнього бiзнесу на основi побудови систем регюнальних пкьг i гарантш для дiяльностi пiдприемницьких, комерцiйних структур та iнвесторiв; + нарощування шновацшного потенцiалу i розши-рення торговельних зв'язкiв мiж регiонами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Петренко К. В. Со^альна вiдповiдальнiсть в умовах депресивностi територи в соцiогуманiтарнiй сферi / К. В. Петренко // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 6. - С. 48 - 52.
2. Макаренко М. В. Визначення головних чинниюв кон-курентоспроможного розвитку регюну / М. В. Макаренко // Економка та держава. - 2014. - № 5. - С. 6 - 9.
3. Чорнодш I. С. Можливосп та переваги впровадження досвд кра'н з ринковою економiкою щодо сощально! спрямо-ваностi економiки / I. С. Чорнодщ // 1нвестици: практика та до-свiд. - 2012. - № 21. - С. 13 - 15.
4. Сергеева В. В. Шляхи виршення проблеми низько!' конкурентоспроможносп депресивних репоыв Укра'ши / В. Сергеева // 1нвестици: практика та досвщ. - 2014. - № 11. - С. 59 - 62.
5. Варналш З. С. Конкурентоспроможшсть нацюнально! економiки: проблеми та прюритети iнновацiйного забезпечення : монографiя / З. С. Варналiй, О. П. Гармашова. - К. : Знання Укра'ши, 2013. - 387 с.
6. Алейшкова О. В. Стратегiя MaKp0eK0H0Mi4H0r0 регу-лювання конкурентоспроможносп нацюнально! економки / О. В. Апейнкова // Економiка та держава. - 2014. - № 7. - С. 32 - 36.
7. Ковальська Л. Л. Оцшка конкурентоспроможносп регюну та мехаызми и пiдвищення : монографiя / Л. Л. Ковальська. - Луцьк : Надстиря, 2007. - 420 с.
8. Наврузов Ю. В. Детермшанти конкурентоспроможносп репоыв / Ю. В. Наврузов // Актуальн проблеми державного управлшня : збiрник наук. праць. - Х. : Видавництво ХарР1 УАДУ «Мапстр», 2003. - № 2 (16) : у 2-х ч. - Ч. 1. - С. 246 - 253.
9. Новикова А. М. Депресивн територи: европейський досвщ та проблеми УкраТни / А. М. Новикова // Стратепчна панорама. - 2000. - № 3-4. - С. 115.
10. Лексин В. Общероссийские реформы и территориальное развитие / В. Лексин, А. Швецов // Российский экономический журнал. - 2004. - № 8. - С. 13 - 32.
11. Куценко В. I. Депресивысть сшьськоТ територи: шляхи подолання / В. I. Куценко // Агросвгг. - 2010. - № 5. - С. 2 - 5.
12. Звгги про конкурентоспроможшсть репоыв УкраТни за 2011, 2012, 2013 рр. Фонд «Ефективне управлшня» за пщ-тримки Всесвггнього економiчного форуму [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.http://competitiveukraine.org.ua/
REFERENCES
Aleinikova, O. V. "Stratehiia makroekonomichnoho rehuliu-vannia konkurentospromozhnosti natsionalnoi ekonomiky" [The strategy of macroeconomic regulation competitiveness of the national economy]. Ekonomika ta derzhava, no. 7 (2014): 32-36.
Chornodid, I. S. "Mozhlyvosti ta perevahy vprovadzhennia dosvidu krain z rynkovoiu ekonomikoiu shchodo sotsialnoi spria-movanosti ekonomiky" [Features and advantages of experience in market economies on the social orientation of the economy]. Inve-stytsii:praktyka ta dosvid, no. 21 (2012): 13-15.
Kovalska, L. L. Otsinka konkurentospromozhnosti rehionu ta mekhanizmy ii pidvyshchennia [Evaluation of the competitiveness of the region and mechanisms to improve it]. Lutsk: Nadstyr'ia, 2007.
Kutsenko, V. I. "Depresyvnist silskoi terytorii: shliakhy pod-olannia" [Depression in rural areas: ways to overcome]. Ahrosvit, no. 5 (2010): 2-5.
Leksin, V., and Shvetsov, A. "Obshcherossiyskie reformy i territorialnoe razvitie" [All-Russian reforms and territorial development]. Rossiyskiy ekonomicheskiy zhurnal (2001): 35-63.
Makarenko, M. V. "Vyznachennia holovnykh chynnykiv konkurentospromozhnoho rozvytku rehionu" [Identification of the major factors of competitive development]. Ekonomika ta derzhava, no. 5 (2014): 6-9.
Navruzov, Yu. V. "Determinanty konkurentospromozhnosti rehioniv" [Determinants of regional competitiveness]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, vol. 1, no. 2 (16) (2003): 246-253.
Novykova, A. M. "Depresyvni terytorii: ievropeiskyi dosvid ta problemy Ukrainy" [Depressed areas: European experience and problems of Ukraine]. Stratehichnapanorama, no. 3-4 (2000): 115-.
Petrenko, K. V. "Sotsialna vidpovidalnist v umovakh depre-syvnosti terytorii v sotsiohumanitarnii sferi" [Social responsibility in terms of depressed areas in socio-humanitarian sphere]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 48-52.
Serhieieva, V. V. "Shliakhy vyrishennia problemy nyzkoi konkurentospromozhnosti depresyvnykh rehioniv Ukrainy" [Solutions to the problem of low competitiveness depressed regions of Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 11 (2014): 59-62.
Varnalii, Z. S., and Harmashova, O. P. Konkurentospromozh-nist natsionalnoi ekonomiky: problemy ta priorytety innovatsiinoho zabezpechennia [The competitiveness of the national economy: problems and priorities of innovative software]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2013.
"Zvity pro konkurentospromozhnist rehioniv Ukrainy za 2011, 2012, 2013rr. " [Reports on Competitiveness of Regions of Ukraine for 2011, 2012, 2013]. Fond «Efektyvne upravlinnia» za pidtrymky Vsesvitnyoho ekonomichnoho forumu. http://competi-tiveukraine.org.ua/
