CC BY
27
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Ванкевич Елена Васильевна, доктор экономических наук, профессор Учреждение образования «Витебский государственный технологический университет» Московский пр-т, 72, г. Витебск, 210035, Беларусь e-mail: vankevich ev@tut.by
ABOUT THE AUTHOR
Vankevich, Alena, doctor of Economics, Professor Institution of education «Vitebsk state technological University» Moscow PR-t, 72, Vitebsk, 210035, Belarus e-mail: vankevich ev@tut.by
УДК 330.341:332.122:338.78
ОСВ1ТА УКРА1НИ ТА И РЕГ1ОН1В У М1ЖНАРОДНОМУ ВИМ1Р1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 (ОЦ1НКИ ЗА МЕТОДОЛОПеЮ IMD-LAUSANNE)
Захарченко С.В.
Предмет дослдження - вплив освти на р'тень м'жнародноУ конкурентоспроможност/ кран / регюнв.
Мета роботи - оцнка конкурентного потенцалу освти УкраТни та УУ регюнiв у м'жнародному вим1'р1' та виявлення «вузьких мсць» у УУ розвитку задля Ух усунення.
Методологiя / методика дослдження. На основ/ методологи 1нституту розвитку менеджменту (1РМ - Лозанна, Швейцарiя) запропоновано авторський вар'ант методики оцнювання мжнародноУ конкурентоспроможност'! краУни та УУрегiонiв за iндикаторами конкурентного потенцалу освти.
Результати роботи. За iндикаторами ос&ти дана оцнка мжнародноУ конкурентоспроможност'! УкраУни та УУ регюнiв у перюд до росйськоУ агрес'УУ. Виявлено «вузьк мсця» в розвитку освти, що негативно позначаються на мiжнароднiй конкурентоспроможностi УкраУни та УУ регюнiв / потребують в'дпов'дних дй з боку державних органiв.
Галузь застосування результат'¡в. Одержан оцнки можуть бути використанi Мiнiстерством освти i науки УкраУни при усуненн «вузьких мюць» та розробц програм розвитку системи освти на нац ональному й рег ональному р внях.
Висновки. 1нфраструктура знань (освта) е важливим чинником мiжнародноУ конкурентоспроможностi краУн ! регюнв. За ндикаторами освти 1РМ-2012 УкраУна знаходиться в четвертому десятку провдних краУн свту. Серед регюнiв краУни найвищ оцнки конкурентоспроможно^ освти мають м. КиУв, Львiвська ! Чернвецька област'!, а найнижчi - Луганська, Днпропетровська та МиколаУвська област'!. Для пдвищення мiжнародноl' конкурентоспроможностi УкраУни та УУ регюнiв за iндикаторами освти мае проводитися цлеспрямована державна полтика.
Ключов'1 слова: освта, м'жнародна конкурентоспроможн/'сть (краУни, регюну), оц/'нка, конкурентний потенцал, рейтинг 1РМ.
ОБРАЗОВАНИЕ УКРАИНЫ И ЕЕ РЕГИОНОВ В МЕЖДУНАРОДНОМ МАСШТАБЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ (ОЦЕНКИ ПО МЕТОДОЛОГИИ IMD-LAUSANNE)
Захарченко С.В.
Предмет исследования - влияние образования на уровень международной конкурентоспособности стран и регионов.
Цель работы - оценка конкурентного потенциала образования Украины и ее регионов в международном измерении и выявление «узких мест» в ее развитии для их устранения.
Методология и методика исследования. На основе методологии Института развития менеджмента (ИРМ - Лозанна, Швейцария) предложен авторский вариант методики оценки международной конкурентоспособности страны и ее регионов по индикаторам конкурентного потенциала образования.
Результаты работы. По индикаторам образования дана оценка международной конкурентоспособности Украины и ее регионов в период до российской агрессии. Обнаружены «узкие места» в развитии образования, негативно сказывающиеся на международной конкурентоспособности Украины и ее регионов и требующие соответствующих действий со стороны государственных органов.
Область применения результатов. Полученные оценки могут быть использованы Министерством образования и науки Украины при устранении «узких мест» и разработке программ развития системы образования на национальном и региональном уровнях.
Выводы. Инфраструктура знаний (образование) является важным фактором международной конкурентоспособности стран и регионов. По индикаторам образования 1РМ-2012 Украина находится в четвертом десятке ведущих стран мира. Среди регионов страны самые высокие оценки
© Захарченко С.В., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 32/1
13
конкурентоспособности образования имеют г. Киев, Львовская и Черновицкая области, а самые низкие - Луганская, Днепропетровская и Николаевская области. Для повышения международной конкурентоспособности Украины и ее регионов по индикаторам образования должна проводиться целенаправленная государственная политика.
Ключевые слова: образование, международная конкурентоспособность (страны, региона), оценка, конкурентный потенциал, рейтинг ИРМ.
EDUCATION OF UKRAINE AND ITS REGIONS IN THE SCALE OF THE INTERNATIONAL COMPETITIVENESS (IMD-LAUSANNE ASSESSMENT METHODOLOGY)
Zakharchenko S.V.
Subject of research - the impact of education on the level of international competitiveness countries and regions.
The purpose of work - to estimate the competitive potential of education of Ukraine and its regions in the international dimension and to identify the development of «bottlenecks» to eliminate them.
Methodology and methods of research. The author proposes his own version of the assessing methods of the international competitiveness of the country and its regions based on the methodology of the Institute of Management Development (IMD - Lausanne, Switzerland) using indicators of the competitive potential of education.
The results. The international competitiveness of Ukraine and its regions is estimated with educational indicators in the period up to Russian aggression. In article the «bottlenecks» of the development of education are detected and affect the international competitiveness of Ukraine and its regions and there is a need appropriate action by the public authorities.
Application of results. These estimates can be used to eliminate «bottlenecks» and develop of education programs by the Ministry of Education and Science of Ukraine on national and regional levels.
Conclusions. Infrastructure of knowledge (education) is an important factor of the international competitiveness of countries and regions. Ukraine's rank participates the top forty countries in the world according to education indicators of IMD-2012. Kyiv, Lviv and Chernivtsi region have the highest assessment of the competitive education but Luhansk, Dnipropetrovsk and Mykolaiv region have the lowest rank. State policy which based on indicators of education should be conducted to improve the international competitiveness of Ukraine and its regions
Keywords: education, international competitiveness (country, region), assessment, competitive potential, rating IMD - Lausanne.
Актуальшсть. В умовах шновацшноТ' економки основним елементом глобально! конкуренци е суперництво за можливють використання компетенцш високоосвiчених пра^внимв. Це висувае на перший план проблему змщнення конкурентного потен^алу осв^и УкраТни, осктьки вона безпосередньо стимулюе перехщ вщ шдус^ально'Т до креативно! економки та забезпечуе прискорений розвиток i пщвищення конкурентоспроможност i краТни, i ТТ репошв.
Ступнь дослщження проблеми. Питанням оцшки конкурентного потен^алу осв^и УкраТни та ТТ репошв присвячено цтий ряд наукових праць. З-помiж них слщ вщм^ити прац фахiвцiв Фонду «Ефективне управлшня» [6] й таких учених, як М. Бабич [1], В. Жукова [4], Л. 1вашко [7], Д. 1льницький [8], Н. Константюк [9], Т. Полтухович [12], М. Терованесов [16], А. Шевчук [18] та ш. Зазначеш науковi прац дають достатньо повну оцшку конкурентного потен^алу осв^и УкраТни та ТТ репошв.
Постановка проблеми. Слщ однак вщм^ити, що бтьшють i3 наявних оцшок не виходять за межi нацюнального конкурентного простору, тодi як в сучасних умовах бтьше значення мають оцшки в межах мiжнародного конкурентного простору.
Метою дослщження е оцшка конкурентного потен^алу освп"и УкраТни та ТТ репошв у мiжнародному вимiрi - на основi методологи 1нституту розвитку менеджменту (1РМ - Лозанна, Швейцарiя, IMD-Lausanne) -та виявлення «вузьких мюць» у ТТ розвитку задля Тх усунення.
Виклад основних результатв. У постшдус^альну епоху економiчний розвиток мае фунтуватися не сттьки на матерiальних активах, сктьки на кшькосп та якост знань, що обумовлюе зростання значення осв^и як вагомого чинника ТхньоТ конкурентоспроможност краТн i репошв.
На думку Лестера Тюрлоу, професора економки Нью-Йоркського ушверситету, «у XXI столгт осв^а i квалiфiкацiя робочоТ сили стануть домiнуючим знаряддям конкуренци». До аналопчного висновку прийшли й фахiвцi Консультативного комiтету з промислових дослщжень i розвитку Комiсi! бвропейського Союзу: «Без конкурентоспроможноТ системи осв^и не може бути конкурентоспроможноТ робочоТ сили, а без останньоТ -конкурентоспроможноТ економiки» [17].
За прогнозом експер^в ЮНЕСКО, досягти високого рiвня нацiонального добробуту i конкурентоспроможност можна тодi, коли серед працездатного населення буде 40-60 % фахiвцiв iз вищою освiтою. До реч^ США i Японiя планують мати до 90 %% таких фахiвцiв. На думку експертiв, це сприятиме пщвищенню економiчного ефекту виробництва у 4-11 разiв.
Освiта суттево впливае й на економiчне зростання УкраТни. Дослщженнями Л. М. 1вашко (за таблицями «витрати - випуск») встановлено, що вш приблизно такий, як вщ фiнансовоТ дiяльностi та державного управлшня [7, с. 11-12].
Згщно концепци конкурентоспроможностi краТн i репошв 1РМ, субфактор «Освiта» вiдноситься до фактора «1нфраструктура» [19]. Його конкурентний потен^ал визначають такi iндикатори: обсяг державних
витрат на осв^ню дiяльнiсть; спiввiдношення кiлькостi учшв та вчителiв; частка учнiв, що навчаються у денних загальноосвiтнiх закладах; чисельнють зайнятого населення, що мае вищу, середню i початкову осв^у; кiлькiсть iноземних студентiв в регюш та кiлькiсть студентiв iз регюну, що навчаються за кордоном; рiвень знань учнiв з математики, державно!' та англшсько'Т мов; кiлькiсть студенев у ВНЗ !-!У рiвнiв акредитаци; пiдготовка (випуск) аспiрантiв i докторан^в; конкурс на вступних iспитах у ВНЗ !!!-!У рiвнiв акредитаци; рентабельнють дiяльностi з надання освiтнiх послуг.
Щоб виявити, якi iндикатори, що характеризують освiту, сприяють чи, навпаки, гальмують процес пiдвищення конкурентоспроможностi кра'Тни та ТТ' регiонiв, нами розроблена спе^альна методика [5, с. 114118]. Згiдно з нею, оцшки iндикаторiв-стимуляторiв конкурентоспроможностi одержано на основi спiввiдношення (у вiдсотках) фактичних i максимальних значень iндикаторiв (кра'''н-лiдерiв за кожним iз iндикаторiв). Вiдповiдно, оцшки iндикаторiв-дестимуляторiв конкурентоспроможностi отримано за сшввщношенням мiнiмальних i фактичних значень iндикаторiв.
Наш пiдхiд до оцiнки конкурентного потен^алу освiти регiонiв у мiжнародному вимiрi передбачае застосування процедури «мiжнародного зважування» iндикаторiв нацюнально'Т конкурентоспроможностi - за сшввщношенням його значень i значень iндикаторiв краlн-лiдерiв.
Значення агрегованого шдексу конкурентоспроможностi освiти розраховано як просту середню арифметичну з уах часткових коефiцiентiв.
На основi наведено!' методики одержано оцшки мiжнародноl конкурентоспроможносп УкраТни та 1Т регiонiв за шдикаторами освiти. В основу розрахунмв покладено iндикаторну базу 1РМ-2012. Тй була надана перевага тому, що в подальшому на показниках конкурентоспроможносп осв^и УкраТни та 1Т регюшв позначилися поди, пов'язанi з Револю^ею гiдностi (2013-2014 рр.) та анешею украТ'нських територiй Росiею (з 2014 р.). Для розрахунш, окрiм матерiалiв 1РМ [19], використано матерiали Державно''' служби статистики УкраТни [3], Мiжнародного iнституту менеджменту (М1М-КиТ'в) та Фонду «Ефективне управлiння» [6, с. 102-207].
Оцшка мiжнародноl конкурентоспроможностi УкраТни та и регiонiв за субфактором освiти проводилася спочатку за найважливiшим його шдикатором - обсягом державних видатмв на освiту. Потiм розглядалися й iншi важливi iндикатори.
За загальний обсягом державних видатш на осв^у (7,4 % вiд валового внутршнього продукту [ВВП]) УкраТна займае достатньо високе (4-те) мiсце з-помiж 59-ти кра'Тн рейтингу !РМ. У розвинених краТ'нах на освiту витрачаеться дещо бтьше коштiв, нiж в УкраМ Наприклад, у 1сланди - 8,3 %, 1зраТл - 8,2, Дани 8,1 %. Крiм того, у структурi витрат на освiту в передових краТ'нах значно бiльшою е частка приватних швестицш. Серед регюшв УкраТни за обсягом видаткiв мюцевих бюджетiв на освiту (у вщсотках до валового регiонального продукту [ВРП]) видiляються регiони з невеликим ВРП: Закарпатська (12,8 %), Чернiвецька (12,2) та Терноптьська (11,3 %) обласп. I навпаки, в регiонах з великим ВРП ц видатки порiвняно невеликi - у Киевi (1,9 %), Донецькiй областi (3,6) та Дшпропетровськш (3,7 %).
Реальний стан фшансування осв^ньо'Т дiяльностi характеризуе обсяг державних витрат на осв^у на душу населення. В УкраТш цей показник - 219 дол. (50-те мюце в рейтингу !РМ), що менше, нiж у Норвеги (4987 дол.) у 22,8 раза. За обсягом видатш мюцевих бюдже^в на осв^у на душу населення першi позици займають Закарпатська (162,5 дол.), Волинська (160,7) та Рiвненська (155,7 дол.) обласп. Останнi мiсця посщають iндустрiально розвиненi та високоурбанiзованi Луганська (101,3 дол.), Донецька (106,8) та Хармвська (121,8 дол.) обласп.
Вважаеться, що чим менше учшв припадае на одного вчителя, тим бтьше уваги придтяеться кожному з них i тим це краще. УкраТна за сшввщношенням учнiв i вчителiв середньо'Т школи (1 : 11,99) займае 29-те мiсце в рейтингу !РМ (у Португали - 1 : 7,28). З-помiж регiонiв за ктькютю учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв у розрахунку на одного вчителя видтяються слабоiндустрiалiзованi з невеликою ктькютю учшв у стьських малокомплектних школах обласп - Тернопiльська, Чернiгiвська та Хмельницька (близько 7 учшв на одного вчителя). Натомють у високоiндустрiалiзованих регюнах iз вiдчутним переважанням мюьких жителiв (Днiпропетровська, Донецька та iншi областi), а також у столиц на одного учителя припадае понад 10 учшв.
За часткою учшв, що навчаються у денних загальноосв^шх закладах (98,4 %) УкраТна займае 33-те мiсце в рейтингу !РМ. Лiдируе Китай - 99,0 %. Серед регiонiв УкраТни найбiльше учшв, як навчаються у денних школах, у Чершпвсьш i Черкаськiй областях та Севастополi (близько 99,4 %). а найменше - у регюнах з рщкою мережею населених пунк^в - АР Крим, МиколаТвськiй та Херсонськш областях (вiд 97,2 до 97,6 %).
Серед чинникiв, як впливають на пiдвищення конкурентоспроможностi робочо'Т сили, освiта е одним iз найвагомiших. Тому особливе значення мае шдикатор частки зайнятого населення, що мае повну вищу осв^у. За ним (32,6 %) УкраТна займае 9-те мiсце в рейтингу !РМ, поступаючись Сiнгапуру у 2,1 раза. Слщ, однак, робити поправку на загалом невисоку якють вищо'Т осв^и в нашiй краТнi. Серед регюшв УкраТни за часткою високоосвiчених пра^вниш видiляються мiста Ки'в i Севастополь та Харшська область (вiд 45,3 до 38,4 %). Натомiсть обласп з великою кiлькiстю робiтничих професш (Донецька, Луганська та iн.) та вщносно слабким рiвнем розвитку системи вищо'Т освiти (Житомирська та ш.) мають найменшу частку працiвникiв з повною вищою осв^ою (трохи бтьше чверт^.
В умовах iнтеграцiТ УкраТни до глобального й, зокрема, европейського осв^нього простору одним iз iндикаторiв ТТ конкурентоспроможностi е кiлькiсть шоземних студентiв у ВНЗ. За даними МОН УкраТни, у
2011-2012 навчальному роц вищу ocBiTy в УкраМ одержували 43 тис. iноземцiв - громадян i3 137 кра'''н бвропи, A3iT, Африки й Америки (найбтьше - з Китаю, PociT, 1нди, Сирп, 1рану), що складае 1,9 % загально''' кiлькocтi cтудентiв. За ктькютю iнoземних cтудентiв у ВНЗ у розрахунку на 1000 жителiв (0,78) УкраТ'на в рейтингу 1РМ на 38-му мicцi, поступаючись за цим шдикатором АвcтралiT (11,64) у 14,9 раза. Найбтьша кiлькicть шоземних cтудентiв (у розрахунку на 1000 жителiв) у 2011/12 навчальному роц навчалася у Харкiвcькiй oблаcтi (4,60, що вщповщае 5-му мicце рейтингу - шсля Великобритании Киевi (2,65 - 15-те мicце пicля Канади) та Одеськш oблаcтi (1,80 - 23-те мicце пicля Греци). 1ноземш студенти не навчаються у Чершпвськш oблаcтi; мiзерна Тх кiлькicть навчаеться у Кш'вськш (тiльки 2) та Волинськш (25) областях.
Свiдченням штеграци УкраТ'ни до мiжнарoднoгo ocвiтньoгo простору е також зростання кшькосп студенев, що навчаються за кордоном. У розрахунку на 1000 жителiв УкраТ'на за цим iндикатoрoм (0,72) займае 37-му позицш в рейтингу IPM, поступаючись Люксембургу (13,80) у 19,2 раза. В основному студенти з Укра'ни 'дуть до PociT, США, Канади, Польщу Угорщини, Великобритании Вибiр кражи залежить вiд матерiальнoгo достатку, мюця мешкання в УкраTнi та вщ довгострокових планiв. Наприклад, жителi захiдних областей бiльше тяжiють до ВНЗ Схщно''' бвропи, ocкiльки вони часто володшть польською або угорською мовами, iнкoли мають рoдинi зв'язки з цими кражами, i, oкрiм цього, ocвiта там дешевша, шж у захiдних кражах, а за якютю практично така ж. У США i Канаду 'дуть бтьш забезпеченi студенти, багато хто з них уже не збираеться повертатися на батьшщину. На жаль, точно'' регюнально''' статистики зовшшньо''' мiграцiйнoT рухомост укражського студентства не icнуе.
Для пoрiвняльнoT oцiнки ocвiти все бтьш вагому роль в^грають мiжнарoднi вимiри якocтi знань учнiв (TIMMS, PISA, PIRLS, CIVICS, SITES), зокрема обстеження 15^чних за програмою PISA. Укра'жа вперше у 2007 р. брала участь у дослщженш TIMSS 0з вимiрiв якocтi знань з математики та природничих наук учшв молодших i cереднiх клаciв), а шсля 2012 р. передбачена TT участь за програмою PISA (з вимiрiв якост знань з математики та природничих наук учшв старших клаав). За результатами дослщження TIMSS, учш 4-х та 8-х клаав Укра'жа набрали в середньому 466 балiв з математики та 480 балiв з природничих наук, що за рейтингом IPM вiдпoвiдае 37-му мюцю (пicля PociT). Про рiвень знань з математики випуcкникiв загальноосвггшх шкiл в регioнальнoму рoзрiзi достатню шформацш дають результати зoвнiшньoгo незалежного оцшювання (ЗНО), зокрема частка випускниш ЗОШ, якi мають дocтатнiй рiвень знань з математики (124 i бiльше балiв). Такий рiвень знань у Севаcтoпoлi i Киевi мають понад 95 % випускниш шкт, у Черкаcькiй oблаcтi - 94,2 %. А найнижча уcпiшнicть випускниш з математики вiдмiчаетьcя у Закарпатськш, Кiрoвoградcькiй та Луганcькiй областях. У них трохи бтьше 90 % випускниш мають дocтатнiй рiвень знань з математики.
Щоб oцiнити рiвень вoлoдiння людей англiйcькoю мовою (при вступ в кoледжi й ушверситети, де навчання ведеться англiйcькoю мовою, при прийoмi на роботу, яка потребуе володшня англiйcькoю мовою тощо) у свп~овм практицi використовують тест TOEFL (Test of English as a Foreign Language). Вибiркoвi обстеження населення за цим тестом дали УкраМ 42-ге мicце в рейтингу IPM. Щоб oцiнити рiвень володшня людей англшською мовою за репонами Укра'жи, можна взяти за основу показник частки випускниш ЗОШ, як мають високий рiвень знань з англшсько''' мови (понад 180 балiв з 200). За цим показником рiзкo видiляютьcя мicта Ки'в (15,4 % випускниш) i Севастополь (12,9) та Львiвcька область (12,0 %); а замикають рейтинг - Луганська (4,2 %), Днiпрoпетрoвcька (4,5) та Житомирська (5,0 %) oблаcтi.
Вщповщнють системи ocвiти Укра'жи потребам конкурентоспроможно' економки експертами oцiнюетьcя невисоко, вони 'й вiдвoдять тiльки 46-те мюце в рейтингу IPM (3,88 бала за 10-бальною шкалою проти 8,70 у Фшлянди). Pегioнальнi ocoбливocтi ^е' вiдпoвiднocтi певною мiрoю вiдoбражае показник ктькосп cтудентiв, якi навчаються у ВНЗ I-IV рiвнiв акредитаци (в розрахунку на 10 тис. оаб). Звичайно, що першi мicця в рейтингу регюшв займають м. Ки'в (1812 ociб на 10 тис. жителiв), Харкiвcька (867) та Львiвcька (595 ociб) oблаcтi, що мають розгалужену мережу навчальних закладiв iз надання вищо' ocвiти. А т регioни, що тако'' мережi не мають, займають останш мicця - це Ки'вська i Закарпатська (по 219 оаб) та Юровоградська (241 особа на 10 тис. жителiв) областк
У пiдгoтoвку ocвiтнiх кадрiв найвищо'' квалiфiкацiT (кандидатiв, а ниш - дoктoрiв фiлocoфiT, i дoктoрiв наук) основний внесок роблять наукoвi школи прoвiдних учених. Pезультативнicть 'х дiяльнocтi в УкраTнi експертами оцшюеться невисоко - 3,35 бала, (що вщповщае 49-му мюцю в рейтингу IPM) проти 8,19 бала у Сшгапуру. Водночас на гщному рiвнi за кiлькicтю пiдгoтoвлених аcпiрантiв i дoктoрантiв в розрахунку на 10 тис. жителiв знаходяться наукoвi школи Киева (44,8 оаб), Харшсько''' (15,1), ЛьвiвcькoT (11,4) та Одесько' (9,7 оаб) областей. Найменше кадрiв найвищо'' квалiфiкацiT готують у Piвненcькiй, Юровоградськш та Закарпатcькiй областях (вiд 2 до 2,5 оаб на 10 тис. жителiв).
Провщну роль у cиcтемi пiдгoтoвки фахiвцiв iз вищою осв^ою вiдiграють унiверcитети, зокрема класичш. Тому важливим iндикатoрoм кoнкурентocпрoмoжнocтi Укра'ни е вiдпoвiднicть TT унiверcитетcькoT осв^и потребам конкурентоспроможно'' екoнoмiки. Експертами MIM-Ки'в вона oцiнюетьcя у 4,38 бала (що вщповщае 46-му мюцю в рейтингу IPM) проти 8,44 бала у Швейцари. Свщченням низько'' конкурентоспроможносп вiтчизняних унiверcитетiв е те, що жоден iз них не входить до 500 найкращих у свт. Досить точним iндикатoрoм якocтi ушверситетсько''' ocвiти на регioнальнoму рiвнi е випуск ВНЗ фа^в^в за ocвiтньo-квалiфiкацiйними рiвнями (ОКР) «cпецiалicт» i «магютр» (у вiдcoтках до випуску за уама ОКР). За ним першi мicця пociдають: м. Ки'в (23,2 %), Львiвcька (20,5), Тернoпiльcька (20,3), Ки'вська (18,0) та
Харквська (16,6 %) областi. 1м значно поступаються ocTaHHi в рейтингу - Чершпвська (6,3 %), Вiнницька (6,6) та 1вано-Франквська (6,9 %) областi.
Система управлшня освiтою в УкраТш ще не повною мiрою задовольняе потреби 6i3Hec-cnrnbHO^ -5,71 бала (37-ме мiсце в рейтингу 1РМ) проти 8,12 у Швейцари, оскiльки не зорiентована на забезпечення бiзнесу квалiфiкованими кадрами затребуваноТ спецiальностi. Про ефективнють управлiння освiтою на регiональному рiвнi певне уявлення дае показник чисельност випускникiв, якi отримали направлення на роботу (у вщсотках до Тх загальноТ чисельностi), оскiльки в ньому «фокусуеться» i якiсть пiдготовки випускниш, i вiдповiднiсть попиту i пропозици на ринку працi. За цим показником суттевi конкурентнi переваги мають: м. Севастополь (43,4 %), Вшницька (35,4), Днiпропетровська (35,2 %) та деяк iншi областi. I, навпаки, Терноптьська (15,6 %) i Волинська (19,8) обласп та м. КиТв (20,5 %) таких переваг не мають.
За рiвнем письменностi дорослого населення (старше 15 рокв) УкраТна виглядае доволi пристойно на свп"овому рiвнi, займаючи в рейтингу 1РМ мiсця з 1-го по 29-те (до 1 % неписьменних людей або понад 99 % письменних), хоча й мае значний контингент потенцшно малоосвiченого населення, особливо серед безпритульних дп"ей. А найбтьшу частку неписьменного населення мае Iндiя - 37,2 %. Серед регiонiв УкраТни найменшу частку неписьменного дорослого населення за даними ВсеукраТнського перепису населення 2001 р. мають мюта КиТв (0,09 %) i Севастополь (0,14), а також Чершпвська (0,15), Луганська (0,18) i Днiпропетровська (0,21%) обласп. А найбiльшою ця частка е у Рiвненськiй (2,00%, що вщповщае 35-му мiсцю рейтингу - пюля КореТ), Iвано-Франкiвськiй (1,21), Чернiвецькiй (1,11) та Волинськш (1,02%) областях.
В умовах глобалiзацiТ економiки мовнi навики пра^вникв (з дтовоТ украТнськоТ, роайськоТ, англшськоТ та iнших мов) мають максимально задовольняють потреби пiдприемств. За оцшками експертiв, мовнi навики украТнських працiвникiв оцiнюеться невисоко (41-ше мюце в рейтингу 1РМ). На регюнальному рiвнi опосередковано про них можна судити за часткою випускникiв ЗОШ, якi мають достатнiй рiвень знань з державноТ мови, тому що вони за короткий термш поповнять контингент зайнятого населення i тому можуть його досить репрезентативно представляти. Як показують результати ЗНО, понад 90% випускниш ЗОШ мають достатнш рiвень володшня державною мовою. Найвищий рiвень володiння нею, окрiм столиц (93,8%), вiдмiчаеться у регiонах з високою часткою украшав та усталеними украТнськими традицiями - Волинськiй (91,8%), Черкаськй (93,3), Львiвськiй (92,6%) та шших областях. Натомiсть у регюнах з найменшою часткою украшав вш найнижчий: у Закарпатськiй областi - 83,6%, АР Крим - 84,3, Луганськш обласп - 87,3%.
Загалом за субфактором «Осв^а» УкраТна в рейтингу 1РМ-2012 посiла 34-ту сходинку. На першому мiсцi - Фiнляндiя, а нашi сусiди - Польща та Росiя - вiдповiдно на 25-му та 38-му мюцях [19].
Найвищi мiсця в рейтингу конкурентоспроможносп регiонiв УкраТни за iндикаторами осв^и займають: м. КиТв (у середньому 79,4 % вщ найкращих значень iндикаторiв субфактора), що видiляеться за бтьшютю iндикаторiв, зокрема - часткою зайнятого населення, що мае повну вищу осв^у, клькстю студентiв, асшран^в i докторантiв; Львiвська область (64,8%), що випереджае бтьшють регiонiв за шдикаторами чисельностi випускникiв ЗОШ, як мають високий рiвень знань з англшськоТ мови, кiлькостi студентiв у ВНЗ I-IV рiвнiв акредитаци, кiлькостi аспiрантiв та випускникiв ВНЗ III i IV рiвнiв акредитацп; Чернiвецька область (63,0 %), що мае вщносно значнi видатки на осв^у з мiсцевих бюджетiв, малу кльксть учнiв у розрахунку на одного вчителя тощо. Замикають рейтинг за освггшм субфактором Луганська (48,3%) та Дншропетровська (48,8%), у яких вщносно малi витрати мюцевих бюджелв на освiту, велика кiлькiсть учшв у розрахунку на одного вчителя та мала частка зайнятих, що мають повну вищу осв^у, а також МиколаТвська область (49,3%) - з вщносно низькими показниками частки учшв, як навчаються у денних загальноосв^шх закладах, та рiвня знань учшв з англшськоТ мови (рис. 1).
Наведен вище оцшки щодо рiвня розвитку освп"и УкраТни та ТТ регiонiв, а також оцшки iнших авторiв, служать пiд^рунтям для визначення напрямiв змiцнення Т'Т конкурентного потен^алу. Основними з них е так:
- шституцшне забезпечення, в т. ч. й законодавче, та модершза^я системи осв^и [10; 13; 18];
- збтьшення обсягiв державних видаткв на освiту (до 10 % згщно ст. 61 Закону УкраТни «Про освп"у» [13]), зокрема збтьшення видаткв на оплату пра^ вчителiв i викладачiв, змiцнення матерiально-технiчноТ бази освiти та iнновацiТ [7; 15];
- удосконалення структури та пщвищення ефективносп видаткiв на осв^у, оптимiзацiя державного замовлення для ВНЗ щодо клькосп абiтурiентiв i потреб ринку прац^ доведення спiввiдношення учшв i вчителiв (12 : 1) та студенев i викладачiв (12 : 1) до норм розвинутих краТн (у середнш освiтi - 14 : 1, у вищш - 16 : 1), поширення практики грантового фшансування [10; 14];
- створення осв^шх округiв, оптимiзацiя мережi опорних i сiльських шкт та кiлькостi учнiв у розрахунку на одного вчителя (зазвичай, скорочення Тх клькосп у мюьких школах i збтьшення - у стьських), виконання програми «Шкльний автобус», збтьшення частки учшв, що навчаються у денних загальноосв^шх школах (до 99%) та в першу змшу [10];
- реалiзацiя концепци профiльноТ старшоТ школи, пiдвищення рiвня знань учшв загальноосв^шх шкiл з рiдноТ та англшськоТ мови, математики, шших навчальних дисциплш, у т. ч. й за мiжнародною програмою PISA (ОЕСР) [10];
- зростання уваги з боку держави до розвитку професшно-техшчноТ осв^и, яка покликана готувати квалiфiкованих пра^вникв масових професiй, iнтеграцiя ^еТ освiти з мiсцевою та регюнальною економiкою [2; 10; 15];
- пщвищення якостi освiтнiх послуг, зокрема в системi вищо'Т освiти (в т. ч. й неповно'Т вищо'Т та базовоТ), згiдно вимог бiзнес-спiльноти й конкурентоспроможноТ' економiки загалом за рахунок об'еднання ВНЗ, створення унiверситетiв свтового рiвня, пiдвищення рiвня автономи державних ВНЗ, партнерства мiж украТ'нськими й зарубiжними унiверситетами, державно-приватного партнерства, включення ВНЗ до кластерних структур, шформатизаци процесу навчання тощо [4; 10; 11; 18];
- збтьшення рiвня мобiльностi студентiв (кiлькостi iноземних студенев, що навчаються в Укра'Тш та украТ'нських студентiв, що навчаються за кордоном), обмш студентами в рамках бвропейського простору вищо'Т освiти [12; 16];
- пщвищення частки зайнятого населення, що мае повну вищу осв^у (в перспективi - до 90 %), формування засад безперервно'Т осв^и [1];
збiльшення внеску в^чизняних наукових шкiл у пiдготовку осв^шх кадрiв найвищо'Т квалiфiкацN (докторiв фтософи та докторiв наук), пiдвищення вимог до здобувачiв наукових ступенiв та вчених звань.
У краТна м. Севастополь ^
АР Крнм
м. КиТв Чершпвська
Черьнвецька Черкаська Хмельницька Херсонська
Харювська
Тернопшьська
Сумська
Ртненська
Полтавська
шннцька
„Волинська
.нтропетровська Донецька
Житомирська Закарпатська Запор1зька 1вано-Франювська
Кшвська
Юровоградська Луганська
Льв1вська иколаТвська
Одеська
Рисунок 1. Мiжнародна конкурентоспроможнiсть УкраТ'ни та ТТ регiонiв за iндикаторами освгги 1РМ-2012, середнiй % вiд значень iндикаторiв краiн-лiдерiв
Висновки. Як показало дослщження, iнфраструктура знань (осв^а) е важливим чинником мiжнародноТ' конкурентоспроможност УкраТ'ни та ТТ регiонiв, осктьки мае здатнiсть суттево впливати на креативнють економiки й загальноекономiчнi показники.
За шдикаторами освiти 1РМ-2012 Укра'Тна знаходиться в четвертому десятку провщних кра'Тн свiту. Серед регiонiв кра'Тни найвищi оцiнки конкурентоспроможностi освiти мають м. КиТ'в, Львiвська i Чершвецька областi, а найнижчi - Луганська, Днтропетровська та МиколаТвська областi.
Для пщвищення мiжнародноТ' конкурентоспроможностi УкраТ'ни та Т'Т репошв за iндикаторами осв^и мае проводитися цiлеспрямована державна пол^ика. Основна увага мае придiлятися удосконаленню системи освiти, збiльшенню витрат на осв^у, удосконаленню структури витрат, пщвищенню якостi освiти, формуванню засад безперервно'Т осв^и.
Для порiвняльноТ' оцiнки осв^и як чинника мiжнародноТ конкурентоспроможностi УкраТ'ни та Т'Т репошв доцтьно провести аналопчне дослiдження для перiоду з початку росшсько'Т агреси (2014-й i наступнi роки, коли була порушена територiальна цiлiснiсть краТ'ни) та перюду пiсля не'Т.
Список використаних джерел
1. Бабич М. С. Безперервна освта (освта впродовж життя) - умова пдвищення нацональноУ конкурентоспроможност/ / М. С. Бабич // В/сник Хмельницького нацонального унверситету. Економiчнi науки. - 2015. - № 5(1). - С. 50-53. - Ыблогр.: 6 назв.
2. Войналович I. А. Осв1'тн1' чинники пдвищення конкурентоспроможност/ робочоУ сили в УкраУн'! : автореф. дис.... канд. екон. наук : 08.00.07/Войналович 1.А. ; Нац. акад. наук УкраУни, 1н-т демограф'УУта соц. досл'дж. 1м. М.В. Птухи. - КиУв, 2013. - 20 с.
3. Державна служба статистики УкраТни : офiц. сайт. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Жукова В. О. Стратег'чн напрями пдвищення конкурентоспроможност'! випускникв ВНЗ в умовах формування iнновацшноТ моделi економки / В. О. Жукова // Всник Бердянського унверситету менеджменту i б'знесу. - 2012. - № 3(19). - С.44-49. - Б'бл'югр.: 7 назв.
5. Захарченко С. В. Конкурентоспроможнсть УкраТни та ТТ регiонiв: мiжнародний вим'р : [монограф'я]/ С. В. Захарченко. - Внниця : Консоль, 2016. - 413 с. : рис., табл. - Б'бл'огр.: с. 293-316.
6. З&т про конкурентоспроможнсть регiонiв УкраТни 2012: Назустрiч економ'чному зростанню та процв1'танню / Тмур Бойко, 1гор Гончаренко, Наталiя Дмитрюк та н.]; Фонд «Ефективне управл'1ння». -КиТв : Копрайт, 2012. - 208 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.feg.org.ua/docs/FEG_report_2012_body_ua_20.11.2012.pdf
7. 1вашко Л. М. Вплив освти та ТТ якостi на економку УкраТни / Л. М. 1вашко // Всник Чернгвського державного технолог'чного унверситету. Серiя : Економiчнi науки. - 2013. - № 2. - С. 9-17. - Бiблiогр.: 15 назв.
8. 1льницький Д. О. Науково-освтня нфраструктура як детермiнанта глобального конкурентного л'дерства /Д. О. 1льницький // Економка УкраТни. - 2016. - № 5. - С. 23-39.
9. Константюк Н. I. Основн засади пдвищення конкурентоспроможностi вищо'Т освти УкраТни в умовах формування глобальноТ економки / Н. I. Константюк // Сталий розвиток економки. - 2013. - №3. - С. 26-28. - Ыбшогр.: 8 назв.
10. Кремень В. Г. Концептуальн засади пдвищення економ'чно'Т ефекmивносmi ос&ти УкраТни в сучасних умовах : доп. Президента НАПН УкраТни на Загальних зборах академи 8 лист. 2012 р. / В. Г. Кремень //Директор школи, лцею, гiмназiТ. - 2012. - № 5. - С. 4-10.
11. Падалка О.С. Економка та менеджмент ос&ти: нацональний аспект / О. С. Падалка, В.В. Кулшов //Економка УкраТни. - 2016. - № 1. - С. 84-91.
12. Полухтович Т. Розвиток вищоТ освти в контекстi глобал'зацшних тенденцй / Тетяна Полухтович // Нова педагог 'чна думка. - 2014. - № 4 (80). - С. 158-160. - Б'бл'огр. : 6 назв.
13. Про освту : Закон УкраТни в'д 23.05.1991 № 1060-XII (поточна редакця в'д 19.02.2016) // В'домостi ВерховноТ Ради УРСР. - 1991. - № 34. - Ст. 451. -[Електронний ресурс] - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
14. Репко М. Дорого i погано, але для кожного: скльки для УкраТни насправдi коштуе вища освта / Марiя Репко. - 2016. - 19 липня. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://voxukraine.org/2016/07/19/education-ua/
15. Семиноженко В. Оцнки та напрями реформування системи державного стимулювання науково-освтнього розвитку УкраТни / В. Семиноженко, С. Арх'ереев. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/juli/24.htm
16. Терованесов М. Р. Оцнка впливу глобальних процесв на конкуренmоспроможнiсmь системи вищоТ освти / М. Р. Терованесов // Теореmичнi i пракmичнi аспекти економки та iнтелектуальноТ власност'1. - 2014. - Вип. 1(2). - С. 259-264. - Ыбшогр.: 14 назв.
17. Фокин С. Роль образования в формировании национальной конкурентоспособности / С. Фокин // Конкурентоспособность стран мира. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://geopub.narod.ru/student/fokin/2/4.htm
18. Шевчук А.В. Регональн освтн системи: mеорiя, методологя, практика iнновацiйного розвитку: [монографiя] / А. Я. Шевчук. - Льв 'в : 1РД НАН УкраТни, 2013. - 463 с. - Ыблогр. : с. 433-462.
19. World Competitiveness Yearbook 2012. IMD [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.imd.org/research/publications/wcy/index.cfm
References
1. Babych M. S. Bezperervna osvita (osvita vprodovzh zhyttya) - umova pidvyshhennya nacionalnoyi konkurentospromozhnosti [Continuing education (Lifelong Education) - a condition of increasing national competitiveness] // Visnyk Xmelnyczkogo nacionalnogo universytetu. Ekonomichni nauky. - 2015. - № 5(1). - S. 50-53.
2. Vojnalovych I. A. Osvitni chynnyky pidvyshhennya konkurentospromozhnosti robochoyi syly v Ukrayini [Educational factors increase the competitiveness of labor in Ukraine]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.07 / Nacz. akad. nauk Ukrayiny, In-t demografiyi ta socz. doslidzh. im. M. V. Ptuxy. - K., 2013. - 20 s.
3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny : oficz. sajt. [State Statistics Service of Ukraine: official. site]. : http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Zhukova V. O. Strategichni napryamy pidvyshhennya konkurentospromozhnosti vypusknykiv VNZ v umovax formuvannya innovacijnoyi modeli ekonomiky [Strategic Directions increase the competitiveness of graduates in the emerging innovation model of economy] // Visnyk Berdyanskogo universytetu menedzhmentu i biznesu. - 2012. - № 3(19). - S. 44-49.
5. Zaxarchenko S. V. Konkurentospromozhnist Ukrayiny ta yiyi regioniv: mizhnarodnyj vymir [Competitiveness of Ukraine and its regions: an international dimension]: [monografiya]. - Vinnycya: Konsol, 2016. - 413 s.
6. Zvit pro konkurentospromozhnist regioniv Ukrayiny 2012: Nazustrich ekonomichnomu zrostannyu ta proczvitannyu [Report on Competitiveness of Regions of Ukraine 2012: Towards Sustained Growth and Prosperity]
/ [Timur Bojko, Igor Goncharenko, Nataliya Dmy^tryuk ta in.]; Fond «Efektyvne upravlinnya». - K. : Kopirajt, 2012.
- 208 s. : http://www.feg.org.ua/docs/FEG_report_2012_body_ua_20.11.2012.pdf
7. Ivashko L. M. Vplyv osvity ta yiyi yakosti na ekonomiku Ukrayiny [Influence of education and its quality on the economy of Ukraine] // Visnyk Chernigivskogo derzhavnogo texnologichnogo universytetu. Seriya : Ekonomichni nauky. - 2013. - №2. - S. 9-17.
8. Ilnyczkyj D.O. Naukovo-osvitnya infrastruktura yak determinanta globalnogo konkurentnogo liderstva [Scientific and educational infrastructure as a determinant of global competition leadership] // Ekonomika Ukrayiny.
- 2016. - № 5. - S. 23-39.
9. Konstantyuk N.I. Osnovni zasady pidvyshhennya konkurentospromozhnosti vyshhoyi osvity Ukrayiny v umovax formuvannya globalnoyi ekonomiky [Basic principles of improving the competitiveness of higher education Ukraine in the emerging global economy] // Stalyj rozvytok ekonomiky. - 2013. - № 3. - S. 26-28.
10. Kremen V. G. Konceptualni zasady pidvyshhennya ekonomichnoyi efektyvnosti osvity Ukrayiny v suchasnyx umovax : dop. Prezydenta NAPN Ukrayiny na Zagalnyx zborax akademiyi 8 lyst. 2012 r. [Conceptual framework improve the economic efficiency of education Ukraine in modern terms, ext. President of NAPS of Ukraine at the General Meeting Academy 8 letter. 2012] // Dyrektor shkoly, liceyu, gimnaziyi. - 2012. - №5. - S. 4-10.
11. Padalka O.S., Kulishov V.V. Ekonomika ta menedzhment osvity: nacionalnyj aspekt [Economics and Management Education: National dimension] // Ekonomika Ukrayiny. - 2016. - №1. - S. 84-91.
12. Poluxtovych T. Rozvytok vyshhoyi osvity v konteksti globalizacijnyx tendencij [Development of higher education in the context of globalization trends] // Nova pedagogichna dumka. - 2014. - № 4 (80). - S. 158-160.
13. Pro osvitu : Zakon Ukrayiny vid 23.05.1991 № 1060-XII (potochna redakciya vid 19.02.2016) [On Education: Law of Ukraine from 23.05.1991 number 1060-XII (current edition of 19.02.2016)] // Vidomosti Verxovnoyi Rady URSR. - 1991. - № 34. - St. 451. : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
14. Repko M. Dorogo i pogano, ale dlya kozhnogo: skilky dlya Ukrayiny naspravdi koshtuye vyshha osvita [Expensive and bad, but for everyone, but for Ukraine is actually higher education]. - 2016. - 19 lypnya. : http://voxukraine.org/2016/07/19/education-ua/
15. Semynozhenko V., Arxiyereyev S. Ocinky ta napryamy reformuvannya systemy derzhavnogo stymulyuvannya naukovo-osvitnogo rozvytku Ukrayiny [Assessment and reform of public areas to stimulate scientific and educational development of Ukraine].: http://www.niss.gov.ua/Monitor/juli/24.htm
16. Terovanesov M. R. Ocinka vplyvu globalnyx procesiv na konkurentospromozhnist systemy vyshhoyi osvity [Evaluation of the impact of global processes on the competitiveness of higher education] // Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoyi vlasnosti. - 2014. - Vyp. 1(2). - S. 259-264.
17. Fokyn S. Rol obrazovanyya v formyrovanyy nacyonalnoj konkurentosposobnosty [Role of Education in the Formation of the National competitiveness] // Konkurentosposobnost stran myra. : http://geopub.narod.ru/student/fokin/2J4.htm
18. Shevchuk A. V. Regionalni osvitni systemy: teoriya, metodologiya, praktyka innovacijnogo rozvytku [Regional educational systems: theory, methodology, practice innovation development]: [monografiya]. - Lviv: IRD NAN Ukrayiny, 2013. - 463 s.
19.World Competitiveness Yearbook 2012. IMD : http://www.imd.org/research/publications/wcy/index.cfm
ДАНI ПРО АВТОРА
Захарченко Серпй Володимирович, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економш i фшанав
Вшницький кооперативний шститут
вул. Академка Янгеля, 59, м. Вшниця, 21009, УкраТ'на
e-mail: zakharchenkovn@i.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Захарченко Сергей Владимирович, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики и финансов
Винницкий кооперативный институт
ул. Академика Янгеля, 59, г. Винница, 21009, Украина
e-mail: zakharchenkovn@i.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zakharchenko Sergey Vladimirivich, Ph.D. Economical and Finance, Associate Professor Vinnytsia cooperative institute
59, Academic Yangel street, Vinnytsya, 21009, Ukraine e-mail: zakharchenkovn@i.ua
Рецензент: Ткачук Ольга Михайлiвна, професор кафедри економки i мiжнародних вщносин Вшницького торговельно-економiчного шституту КНТЕУ, доктор економiчних наук, професор.
